Продовжуємо публікації експертів АППАУ. Сьогодні з нами Володимир Патрахін, – технічний директор «Індасофт- Україна», компанії, що є однією з провідних в області АСУ диспетчеризації великих промислових об’єктів та МES систем.

1. Які головні тенденції ви бачити в сегменті ІІоТ в Україні та в світі?

Головні тенденції складно не помітити. У глобальному сенсі – це, звичайно, подальший розвиток IIoT в напрямку Industrial Internet Control Systems (IICS), поява нового класу “Outcome Optimizing Control” контролерів АСУ, подальше вдосконалення технологій “Secure Industrial Internet Connectivity” і як результат лавиноподібне збільшення числа цифрових сервісів аналітики, предиктивної діагностики та оптимізації, які виробники можуть пропонувати разом з промисловим обладнанням.

Для України можна відзначити тенденцію зростання інтересу до рішень IIoT, який з’являється у великих замовників базових промислових секторів. Але основним драйвером процесів діджіталізаціЇ виробництва в нашій країні, є відносно невеликі, сприйнятливі до змін ринку підприємства, які розвивають свій експортний потенціал і потребують сучасного ефективного управління виробництвом в реальному часі. Головна проблема для поставки на потік таких проектів – це складність у виборі бюджетного для наших умов, але ефективного сучасного брендового рішення.

2. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?

Сучасні тенденції розвитку промислової автоматизації дійсно вражають і захоплюють, дозволяють запропонувати замовникам неможливі раніше способи підвищення ефективності систем управління та виробництва у цілому. Але, на мій погляд, як і для будь-якого реального процесу на ранній стадії розвитку, вхід IIoT технологій супроводжується значними дисбалансами. Не маючи мети будь кого образити, хочеться звернути увагу на деякі з цих, на мій суб’єктивний погляд, “перегинів”.

Звичайно, нас дуже радує, що IT звернуло свій погляд з вершини 4-го рівня піраміди управління ISA вниз і кількість фахівців, які знають “як треба” займатися АСУТП і MES та не бояться братися за ці завдання, зросла. Шкода тільки, що схоже, з комфортних та модерних офісів завдання нижніх рівнів управління часто виглядають простими та незначними. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Така недооцінка ролі ОТ може призводити до знецінення проектів IIoT і навіть до відвертої підміни понять.[/perfectpullquote]

Як приклад можна привести ідеї щодо застосування SCADA-серверів на смартфонах. Все ж, можливо БД реального часу SCADA та драйвера відразу в хмарі розгортати, хостити і адмініструвати буде легше? . Або коли простий алгоритм екстраполяції тільки одного з параметрів моніторингу піариться, як ціла система предиктивної діагностики складного агрегату. Або ейфорія та захоплення публічними Internet ресурсами для індустріальних застосувань. А як вам система оперативного управління виробництвом (MES), побудована на базі ручного введення? Дійсно, навіщо морочитися з датчиками, системами збору даних та копирсатися з інтеграцією існуючих PLC і iPC? Дуже IT-шне рішення: роздати персоналу планшети і нехай самі вводять, можна навіть відразу в ERP.

Ні, я не претендую на істину в останній інстанції, але світовий (це вже більш ніж 5-ти річний) досвід впровадження інтернет-орієнтованих систем однозначно свідчить, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]без ОТ, без потужного Edge рівня немає ніякої можливості розгорнути захищену і по-справжньому індустріальну IoT інфраструктуру. [/perfectpullquote]

Адже додатки IIoT/IICS тільки зовні виглядають як HTML5 dashboard-и з KPI-ми для керівництва. У своїй основі, це завжди драйвери до “неправильних” (на думку IT) промислових протоколів, швидка спеціалізована Edge аналітика і банальне регулювання (так, так, так, PID буде жити вічно!). Я не вважаю, що якщо в проекті застосовуються технології Internet, Cloud, Big Data і т.п., то він автоматично стає хедлайнером руху Industry 4.0. Реальне value проекту IIoT для замовника полягає у можливостях його розширеної аналітики. Поясніть будь-ласка, як можна, наприклад, синтезувати робочу цифрову модель Digital Twin промислового активу без використання багаторічного досвіду інженерів, технологів, автоматників, механіків? Чи ви серйозно думаєте, що інженерна автоматизація вмирає і скоро “все буде IT”?  Хоча, строго кажучи, про що ця дискусія? По великому рахунку місця докласти свої руки в IIoT вистачить усім. Просто для когось управління міським освітленням – це вже жорстке industrial, а хтось мислить категоріями, які можуть бути застосовані до об’єктів, агрегатів і систем критично-важливої інфраструктури.

Підсумовуючи. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]На мою думку, головний виклик учасників ринку полягає в справжній та глибокій синергії ОТ та ІТ. Але де «кожному своє» – ІТ-гравці мають в повній мірі відповідати вимогам ОТ-рівня, а ОТ-гравці в свою чергу швидше, але не менш акуратно інтегрувати необхідні технології від ІТ. [/perfectpullquote]

3. Що має робити спільнота, щоб краще відповідати на цей виклик?

На мій погляд, Асоціація вже багато робить для просвіти ринку, бере участь в процесі адаптації сучасних стандартів і розробці концепції розвитку вітчизняної економіки. Можливо, було б корисно ввести процедуру офіційного схвалення АППАУ перспективних проектів в нашій області. Щоб експертна рада могла розглядати виконані проекти IIoT, АСУТП, MES та давати рекомендації щодо їх застосування. Хто знає, можливо з часом лейбл “АППАУ approved” став би популярним і затребуваним у Замовників. А наша Асоціація, таким чином, змогла б виділяти та заохочувати найбільш якісні та значні впровадження і тим самим допомагати замовникам у виборі систем та виконавців.

[table id=8 /]

Подібні інтерв’ю експертів АППАУ:

• Інтервью  Олександра Пупени про інтеграцію ОТ та ІТ
• Інтерв’ю Артура Коробова про тренди в ПЛК