9 листопада в режимі онлайн відбувся 1-ий широкий обмін учасників проекту ClusteRISE. Спікерами виступили представники АППАУ, координатори кластерів ІАМ, представники науки та освіти регіональних університетів Запоріжжя та Харкова, а також інших регіонів. Вебінар та його обговорення мали на меті презентацію та фіксацію поточних викликів інноваційного розвитку вказаних регіонів, які дотичні до проектів смарт-спеціалізації та кластеризації.

Попередня синхронізація та підготовка учасників

Учасники проекту дійшли згоди щодо комплементарності підходів смарт спеціалізації, кластерного розвитку (й особливо в рамках проекту ClusteRISE), українського руху Індустрії 4.0, й також результатів, які мають бути на виході

Учасники проекту вже достатньо консолідовані навколо цільової моделі співпраці, яка на 1-му етапі передбачає більш точний розподіл ролей учасників інноваційних екосистем в кількох регіонах. Кілька нарад по цій моделі, й також голосування що відбулось напередодні в соц. мережах дозволили дійсно побачити ряд проблем. Зокрема те, що лідерства в цих інноваційних процесах не демонструє наразі жодна категорія учасників. А окремі ролі просто «висять» – наприклад, мало хто розуміє яку роль сьогодні відіграють науковці. Або ж влада. Також багато питань до наявності рушіїв співпраці – чи дійсно в регіонах «включені» такі механізми як регулярний нетворкинг та обміни між категоріями учасників інноваційної екосистеми, якими є інструменти підтримки інновацій, чи достатня довіра тощо, – детальніше опис моделі див. за цим посиланням.

Вебінар мав прояснити ці речі відносно кожного регіону.

Головні висновки заходу

Спікери представили великий обсяг інформації по всім зазначеним питанням.

Головні висновки є наступними

• В ряді регіонів ми бачимо яскраву картину «спрощення економіки», коли важливі традиційні високотехнологічні сектори виключаються з регіональних пріоритетів. Очевидно, що це є наслідком де-індустріалізації країни, що триває в національних масштабах вже багато років.
• Але в зв’язку з цим [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]є питання про роль регіональних стратегій та регіональної влади – чи намагаються вони встановити «перший рубіж оборони»? [/perfectpullquote]Адже на місцевому рівні також є чимало засобів та інструментів впливу. Вебінар не дав ясних відповідей на ці питання, але однозначно сприяв покращенню діалогу на цю тему між бізнесом та владними структурами. Зокрема, представники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова зазначили про високий рівень рівень промисловості в регіональних стратегіях, але й певні “перекоси”  – зокрема, в Запоріжжі пріоритети смарт-спеціалізації враховують головним чином інтереси великих підприємств, тоді коли місцевий кластер ІАМ представляє МСБ.
• Частина проблематики щодо встановлення вірних пріоритетів та цілей на регіональному рівні лежить в площині процесів узгодження. В ряді регіонів майже очевидно, що ці процеси є слабкими – іншими, словами, комунікації та узгодження важливих пріоритетів розвитку є радше на низькому рівні. Це означає, що бізнес має більш активно моніторити процеси стратегування та відстоювати свої позиції, а в ряді випадків вимагати включення відповідних цілей в регіональні стратегії.
• Щодо популярної в ЄС ідеї створення нових індустрій, які замінюють або значно доповнюють традиційні галузі і які тому й потрібно включати в пріоритети розвитку – експерти прийшли до висновку що появу таких (emerging) індустрій потрібно добре аргументувати на рівні статистичних даних.

До вебінару  також велась дискусія про новий рольовий розподіл між учасниками інноваційних екосистем. Голосування в мережах згенерували ряд питань до категорій владних структур, науковців та промисловців. Отже які висновки після вебінару? –

Науковці є власниками бази наукових, системних знань й також утримують наукові школи. Згідно Ігорю Бжезицькому, директору Каховського електромеханічного заводу, ця роль є важливою в ряді випадків, коли промисловці шукають нові ідеї та знання. Водночас, він підтвердив, що звертання до науковців за грунтовними інноваційними рішеннями є радше марними, – подібні дослідження потребують серйозних інвестицій, за які, зазвичай, відповідає держава.

Ми також констатували, що в багатьох регіонах науковці є лідерами стратегічного планування, – навіть склад наших учасників вебінару є показовим, більшість з них представляють НДІ та університети. Важливим є напрацювання щодо інноваційного розвитку, зокрема Володимир Кузін з Нікополя розповідав про розробки в інноваційному брокериджу, що датовані ще 2011 роком. Олександр Юрчак з АППАУ ставив питання про систематизацію таких напрацювань на державному рівні та їх спадковість. Адже сьогодні в роботі з університетами та НДІ АППАУ констатує відсутність інноваційного брокериджу як найбільшу прогалину в цих установах. І якщо це було відомо ще 10 років тому і навіть є грунтовні напрацювання, то чому так мало змін?

Щодо ролі кластерів, на вебінарі звучали тези, що вони можуть брати на себе ролі справжніх каталізаторів та фасилітаторів зближення та покращення діалогу учасників інноваційної екосистеми. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Унікальна здатність кластерів – це вироблення «єдиної мови» між учасниками, оскільки відповідні процеси, зазвичай, вже відлагоджені в зрілих кластерних організаціях, або ж налаштовуються значно швидше в нових .[/perfectpullquote]

Наскільки ці та інші учасники регіональних екосистем готові до нових ролей та посилення співпраці покаже час.

В листопаді учасники проекту ClustRISE проведуть ряд робочих зустрічей з учасниками місцевих спільно.

Захід реалізований в рамках проекту ClusteRISE, за підтримки Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова.