Виконавча дирекція АППАУ

 в разработке новых продуктов, программного обеспечения, новых проектов и даже в таких дисциплинах как маркетинг.

Agile – это альтернатива или дополнение таким методам как: Водопад, Проектное управление, V-диаграмма, широко применяемых в АСУ ТП. Александр Пупена- один из самых активных наших членов, – нашел великолепный документ, детально и популярно разъясняющий все эти вещи (см дискуссия в нашей группе на facebook). Это работа – материалы учебного курса TechInvestLab «Системное инженерное мышление». 

Публикуем отрывок по поводу Agile – одного из самих популярных методов на рынках ИТ, в том числе и в Украине.

*************

Agile по отношению к другим (жестким) методам – это джаз по отношению к симфоническому оркестру

Если посмотреть на то, что происходит в менеджменте и инженерии, то тренд к “джазовой” организации деятельности несомненен. Все движение agile (“гибкости”) — это именно в ту сторону, и все остальные примеры инноваций (например, переход от акцента на administration / management к leadership) именно в эту сторону. Метафора, при которой все главные решения принимаются одним лицом, которое всеми “дирижирует” опасна, потенциально создаёт угрозу появления в проекте “бутылочного горлышка”, существенно замедляющего принятие инженерных решений, эта метафора не соответствует духу времени. Системные инженеры специализируются до инженеров по требованиям, инженеров-архитекторов, инженеров по испытаниям, инженеров по безопасности и т.д. И далее целая команда таких людей не столько командует остальными инженерами (как по факту командует дирижер музыкантами оркестра, сам ни на чем не играя), сколько организует их взаимодействие, выполняя свой кусок инженерной работы. 

Нужна другая метафора, джазовая – хотя она может оставаться и музыкальной. Так, в джазе есть звукооператор (producer, хотя это слово в России значит совсем другое) — он из записанных разными музыкантами отдельных треков делает окончательную запись. Но он не предписывает, какую музыку играть музыкантам. Или руководитель джазового ансамбля, который выбирает, какую мелодию будут играть – но он не командует, кому когда и что играть, и не выдает точные ноты… Это все об Agile.

Agile – манифест разработки программного обеспечения  

Мы постоянно открываем для себя более совершенные методы разработки программного обеспечения, занимаясь разработкой непосредственно и помогая в этом другим. Благодаря проделанной работе мы смогли осознать, что: 

• Люди и взаимодействие важнее процессов и инструментов 
• Работающий продукт важнее исчерпывающей документации 
• Сотрудничество с заказчиком важнее согласования условий контракта 
• Готовность к изменениям важнее следования первоначальному плану 

То есть, не отрицая важности того, что справа, мы всё-таки больше ценим то, что слева. 

*********

Появление и развитие Agile

После этого манифеста началась “религиозная война”: по сути, манифест полностью разделял стадии жизненного цикла и практики, а также предполагал “гибкость” в планировании работ — то есть объявлял отсутствие “водопада” в любых его проявлениях. 

Появились сотни вариантов методов разработки, из которых сегодня для программной инженерии наиболее распространён SCRUM. 

На практике оказалось, что следование принципам agile методов разработки и предлагаемым ими моделям жизненного цикла (чаще всего делящих жизненный цикл на стадии “релизов” с выделением мелких подстадий “итераций”) может приводить как к впечатляющим успехам, так и к впечатляющим провалам. Также оказалось, что и “водопад” в чистом виде никто не использует, поскольку “по документам” работа описывалась одним образом, а “в жизни” элементы agile использовались много больше. Много было и обычного непонимания. Так, “люди и взаимодействие важнее процессов и инструментов” — это вовсе не был призыв к луддитству и отказу от инструментов. Просто не было ещё инструментов, которые поддерживали agile-методы разработки. В итоге перестали использоваться как чисто гибкие методы (на их использование ещё и менеджеров было трудно уговаривать, потому как они не дают хорошо спланировать работу заранее и потом контролировать выполнение планов), так и “водопады” (ибо жестко запланированные проекты часто получаются дороже и длятся дольше, чем было запланировано — планы обычно не включают неожиданностей типа уточнения требований близко к концу разработки или переделки архитектуры после проведения испытаний уже готового изделия). 

В системной инженерии “железных” систем методы agile пока используются мало, ибо принято считать, что в существенной мере действует “водопадная” модель. Но в последние годы ситуация быстро меняется: разработка определения системы в существенной мере оказывается похожей на разработку программного обеспечения, и в ней для разработки моделей могут быть использованы те же практики, которые хорошо зарекомендовали себя при разработке программного обеспечения. Единственное что, так это временной лаг: модные в программной инженерии идеи попадают в системную инженерию с задержкой в примерно 10-15 лет. Как раз сейчас начинают говорить о том, что какие-то agile элементы в системной инженерии возможны. Но вот воплощение системы обычно проходит в стиле “водопада”: если хорошо проработан проект, и имеется большой опыт создания аналогичных систем, то неожиданностей и “возвратов назад” в проекте будет мало, сборка проходит в точном соответствии с планом, испытания проходят с первого раза. 

************

От АППАУ: интересно, кто нибудь из промышленных АСУ ТП-ков это использует? И представляет ли тема Agile / SCRUM интерес для наших Системных интеграторов? – мы легко можем организовать мероприятие на эту тему с нашими ИТ-компаниями… Пишите нам.

 

Загрузить документы:

• gilsinn_pres_gi11.pdf
• ISA_Doha_hauet.pdf
• NasbyG_Overview-of-ISA-Standards-for-Water_WEFTEC2012.pdf
• Phinneydone.pdf

Craig Reisnick, “Megatrends of industrial automation” ****

Категория: маркетинг, тренды – промышленной автоматизации

Содержание: ключевые тренды мирового рынка в развитии пром автоматизации: распределенные архитектуры и устройства, мобильные и облачные технологии, интеграция разнородных систем. Обзор достаточно общий – но в целом важный для понимания, куда движется рынок.

Для кого и чего может быть полезна: технических директоров, СЕО, маркетеров.

 

Найголовніші та взаємопов’язані:

1. мислити широко та перспективно, 
2. вміти дискутувати речі, що стосуються перспективних напрямків.

Що таке «широка панорама»

«Широка панорама» – це майже той самий управлінський підхід, що відомий під назвами «helicopter view» (погляд з пташиного польоту), або ж «out of the box» (вийти за рамки ящика, – тобто власних парадигм та стереотипів). Широкий погляд на тенденції розвитку може ясно фіксувати:

1. весь перелік ринкових можливостей, та їх опції
2. бар’єри, що стоять на перешкоді
3. гравців з кращою доданою цінністю на шляху до можливості

Все це разом дозволяє більш ефективно розробляти та реалізовувати власну стратегію. Але крім того – формування спільної широкої панорами дозволяє гравцям ринку набагато краще взаємодіяти з замовниками і партнерами та краще продавати свої продукти та послуги. Просто тому, що тим самим ми можемо долати головного ворога розвитку, який сидить в нас самих – вузьке та обмежене мислення типу найбільш розповсюджених «яка ціна» та «а шо мені з цього буде». Іншими словами – широка панорама може змінювати картину світу замовників і допомагати долати чимало бар’єрів на шляху прогресу та розвитку. 

Панорама ринку АСУ ТП

Розглянемо це на прикладах з нашого ринку. Рис. 1 показує слайд, який ми часто використовували на презентаціях семінарів під час EIA-2014. Звичайно, зазначені ринкові можливості (справа) та головні бар’єри (внизу) не претендують на результати якісного дослідження – але є цілком реальними, щоб їх розглядати для даної вправи. Візьмемо тільки одну перспективу – вже досить зрозумілу та визнану, як «Технологічний інжиніринг» (далі ТІ). Технологічний інжиніринг на відміну від системної інтеграції (СІ) включає в себе також проектування, постачання та пуско-наладку технологічного обладнання. Тобто, якщо поняття «повний цикл послуг» для компанії СІ має рамки АСУ ТП, для компанії -ТІ ці рамки значно ширші  і цікавіші для замовника. Адже ТІ гарантує те, чого не може зробити СІ – гарантувати економічний результат виробництва.

Отже, якщо ви позиціонуєтесь як український постачальник ТІ-послуг, але які дуже тісно пов’язані з АСУ ТП, які питання важливі для розгляду та для розмови з замовником:

1. Формування перспективи: «ми розглядаємо об’єкт модернізації чи будівництва у всій цілісності та гарантуємо кінцевий результат (продуктивність, якість, об’єми, параметри ресурсо-енерговитратності, тощо), щоб покращити вашу конкурентоздатність». 
2. Зміна контексту розмови: якщо замовник надто фокусує на окремих частинах (тій же вартості АСУ ТП чи технологічного обладнання) – найбільш доречне запитання про цілі: «власне, чого ви прагнете – зекономити на витратах, чи досягти кінцевого результату?»
3. Аргументація власних переваг: «ми пропонуємо послуги «3 в одному» (як мінімум) – АСУ ТП, проектування технології та саме технологічне обладнання, – та весь супровідний  комплекс «під ключ». Ви знаєте, хто це робить ще в вашій галузі?» Як правило, таких компаній – одиниці, тому сама постановка питання чітко позиціонує вашу компанію і по відношенню до конкурентів, і до проблеми замовника.
   
4. Пошук партнерів: у зворотньому (від замовника) напрямку мають бути дії по пошуку партнерів – що визначає покращення нашої пропозиції по ключовим напрямкам? Де варто інвестувати у власні (ключові) компетенції, а що віддати на підряд чи аутсоурсинг? 

Рис. 1

Цей  приклад з ТІ простий, але він наочно демонструє логіку широкої панорами – без розмови про перспективу важко зняти ментальні бар’єри чи парадигми й, відповідно, будь-яка технічна чи маркетингова аргументація не буде звучати та діяти на замовника. Коротше кажучи, без формування перспективи – немає відповідних рішень та розвитку.

 

Те саме – в інших прикладах: 

• Ви можете мати чудовий софт для MES-систем …, але спочатку маєте сформувати чіткі виклики на рівні управління виробництвом
• Ви можете бути провідним світовим провайдером промислових wi-fi пристроїв …, однак без розмови з замовником про виклики та можливості в сфері комунікацій, вам нічого буде сказати на заперечення, чому це дорожче і навіщо це взагалі
• Ваші послуги по до- та після продажному сервісу є досконалими, і ви чимало інвестували в їх розвиток…, однак допоки ви разом з замовником не сформуєте чітке розуміння проблемних зон в обслуговуванні та експлуатації на його стороні, попиту на них не буде

Узагальнюючи ситуацію до відомих ринкових проблем та нашого відставання від розвинутих ринків: ми відстаємо в області MES, DCS, енергоефективності, нових видів комунікацій, управління активами тощо не тому, що на це немає попиту – а саме тому, що ми не вміємо формувати цю спільну перспективу, де вигоди замовника та власні були б очевидні. Якщо цього немає, то домінує «вузьке мислення», яке в кінці кінців зводить все до одного й того самого – ціна обладнання чи проекту, а також до відкотів.

Чому важлива дискусія з замовниками

Будь-яка тема, що ми піднімаємо в АППАУ відразу ж показує полярність думок, або ж просто незнання ринком багатьох сучасних тенденцій. Навіщо ІТ-шникам на підприємствах «вигадувати» стандарти безпеки щодо обміну даних з АСУ ТП, коли існує ISA-95 та 99?  Чи можуть сучасні стандарти проектного управління покращити параметри якості та прибутковості проектів для інтеграторів? Які технології безпровідних комунікацій кращі та для яких застосувань? Де краще застосовувати PLC+SCADA, а де системи DCS? Як можливо оптимізувати обслуговування «зоопарку» платформ та рішень? Остання тема – що таке Agile, та чи можливо це використовувати в розробках систем керування? Таких питань може бути десятки.

І будь-які відповіді не будуть мати якісного переходу в бізнес без розуміння позиції кінцевого замовника та формування спільного – та широкого бачення. 

Ми всі спостерігаємо, як на очах змінюються давно відомі виклики, а також з’являються нові.  Вчора можна було миритись, і навіть ігнорувати високу енергозатратність підприємств. Але сьогодні – ні. Це загрожує банкрутством. Вчора не існувало запитів по безпеці інфраструктурних та промислових об’єктів. Сьогодні – це стає пріоритетом №1, і причина добре відома. Вчора ми не говорили про технічне регулювання з ЄС. Сьогодні – всі про це говорять.

Отже, чи готові ви формувати спільні виклики та спільне бачення розвитку підприємства разом зі своїм кінцевим замовником? Дискусія 17 липня дасть перші відповіді на ці питання.

Публікації по темі:

1. Клуб «Технічний директор» – шлях до розуміння та прискорення розвитку

2. Думки замовників щодо обслуговування – не так багато, але…

3. Профессионализм – это, прежде всего, знание процессов заказчика и стандарты базовой функциональности

 

 

Загрузить презентацию по этой ссылке

который был разработан Международным Обществом Автоматизации (www.isa.org), международной некоммерческой организацией. Стандарт предоставляет возможность повышения цифровой безопасности и безопасности условий ведения технологического процесса. Применение стандарта переводит промышленные предприятия на более высокий уровень цифровой безопасности производств. Стандарт ISA/IEC 62443 – http://isa99.isa.org, получен из серии стандартов ISO/IEC 27000, но адаптирован с особым акцентом на условия Промышленных Систем Управления.

Истоки стандарта – кибер аттаки

Кибер-безопасность обсуждается в мире с конца прошлого столетия. Наиболее известны в в мире кибер-аттаки касаются объектов ядерной, нефятной промышленности, инфраструктурных объектов. Речь идет как о вирусных атаках, так и о безопасности доступа к данным. Главная цель кибер-аттак находится как раз на уровне АСУ ТП – это уровни систем SCADA и контроллеров. В работе “ISA99/IEC 62443: a solution to cyber-security issues?”, президент ISA-France, Jean-Pierre Hauet описывает вирус Stuxnet, преследующего системы Siemens WinCC/PCS 7. Среди разных стран, подверженных атаках этого вируса упомянута и Украина. Подобный вирус на иранских ядерных объектах в 2010 году заразил 22 объекта, более 100 компьютеров и мог повредить до 1000 центрифуг. Подобные случаи известны и хорошо описаны и в других странах. Самое неприятное это то, что кибер-аттаки имеют явную тенденцию к росту в последние годы.

Именно по этим причинам стандарта ISA 99 (IEC62443) был принят развитыми странами и получил широкое распространение в мире в качестве стандарта кибер-безопасности. С учетом наших реалий – более чем очевидно, что Украина также должна рассматривать подобные технологии защиты и безопасности. 

Почему АСУ ТП  чувствительны к рискам

Эксперты называют 3 причины или же 3 источника «взлома» систем управления:

1. Доступ к уровню систем управления существует с разных уровенй – АСУП, внешнего подключения различных устройств наладки, удаленных устройств и т.п. 
2. В них часто используются не промышленные технологии (COTS) – по-сути, не защищенные
3. Третье и самое главное – стыки уровня ИТ и промышленных систем управления зачастую не имеют надлежащих программ и правил безопасности по многим аспектам. И речь здесь как о технологиях, так и об административно-регламентных правилах. 

Спецификации стандарта

Стандарт специфицирует требования по 4-м уровням, рис. 1

• Общие положения: определяют соответствующие концепты, модели и терминологию, а также цели и метрики по безопасности 
• Политики и процедуры: устанавливают конкретные правила в рамках программы безопасности. Здесь появляются правила, соответствующие уровню АСУ ТП
• Системы и технологии: здесь рассматриваются конкретные технологии, инструменты и практики, относящиеся к АСУ ТП
• Компоненты: этот уровень специфицирует требования по безопасности на уровне отдельно взятого устройства – это особенно важно для разработки новых устройств управления

Рис. 1

 

Комитет ISA99 тесно сотрудничает с другими подобными – ISA100, ISO/IEC, ISCI, MSMUG и др. Сам стандарт – платный, стоимость от 300 у.е.

*********

Больше информации на английском – запрашивайте АППАУ по адресу info@appau.org.ua  

Мы также ищем помощников и волонтеров, кто бы мог переводить эти материалы для всего сообщества.

По различным материалам западных источников

 

Статьи на подобную тематику:

1.  Что такое ISA 95 и зачем он нужен?

2. Что такое IEC 61850?

Загрузить документ по этой ссылке.

Як і очікувалось, – в Україні є відповідні органи, – це і Укметротестстандарт, і УкрНДІ стандартизації та сертифікації, це також відділи, що відповідають за технічне регулювання з ЄС в рамках угоди про асоціацію в Міністерстві економіки та розвитку. . 

Однак, від цього не легше. Перші зустрічі показують, що наші «номерні» ISA/IEC – 5.1, 88, 95, 99 – які ми найчастіше згадуємо, – не фігурують серед тих, яким владні органи приділяють хоч якусь увагу. Коротко, нагадаємо читачеві чому ми їх згадуємо, принагідно зазначимо й інші – не менш цікаві:

• ISA 5.1 – P&ID-діаграми
• ISA 88 – управління груповими процесами (batch control)
• ISA 95 – інтеграція АСУ ТП з АСУП
• ISA 99 – безпека комунікацій та обміну даними
• ISA 100 – безпровідний зв’язок для систем автоматизації

Є чимало інших – не менш цікавих, і можливо, потрібних – як управління тривогами (алармами), управління в безперервних процесах, безпека тощо. Однак вищезгаданий перелік є, на наш погляд, найбільш пріоритетним. В розвинутих країнах ці стандарти мають відповідні аналоги на національному рівні або вони є тотожними таким, що визначає Міжнародний Електротехнічний Комітет (МЕК), – як наприклад, і в Євросоюзі.

Стандарти можна використовувати вже хоч сьогодні – наше регулювання не заборонює це робити, оскільки Україна є членом МЕК. Щороку ми платимо за членство ні багато, ні мало 80 тис у.о.

Однак – стандарти мають бути адаптовані. Перший крок – переклад. І щоб перекласти 1 стандарт потрібно, як мінімум:

1. викупити повну документацію – в залежності від стандарту (кількості його частин) ціни коливаються від 290 до 1000 і більше доларів США
2. перекласти – це чималий об’єм робіт

Далі та при потребі можуть йти процедури локальної сертифікації по ГОСТ-ам.

При бюджеті, який є на сьогодні в АППАУ – завдання зовсім не реальне. Хоча наші колеги – ентузіасти вже перекладають – почали з ISA 5.1. 

Все-ж, як далеко можна заїхати на ентузіазмі? І чи потрібна комусь ця робота? Сьогодні найбільшу  увагу цим стандартам приділяють ВУЗ-и – їм потрібно вчити майбутніх фахівців чомусь новому та прогресивному. Власне, в них є здоровий науковий інтерес та бажання пізнавати нове. А що ж інші гравці ринку ? Зараз бачимо 2 ситуації – або ж великі замовники «винаходять велосипед», створюючи власні стандарти для тих же потреб, що вже специфіковані в ISA 95-99, або ж використовуємо як вміємо старі радянські ГОСТ-и. 

Отже який вихід – ваша думка? 

Chad Ritterbusch & Glenn Graney, “What End Users WANT” ****

Категория: менеджмент, маркетинг

Содержание: некоторые результаты исследования по критериям выбора интеграторов (слайды 16-17) vs предложения самих СИ – говорят о несовпадении предложений интеграторов и ожиданий заказчиков. Выход – лучше сегментировать заказчиков (сл 37-41) и лучше себя преподносить на рынке.

Для кого и чего может быть полезна: для всех менеджеров, кто работает с клиентами

Участь в ньому взяли близько 20 чоловік – в основному членів АППАУ. І хоча організатори не планували масштабний захід, мала кількість кінцевих замовників стала певним розчаруванням. З позитиву – сам факт початку клубних засідань + приємні враження від приймання Phoenix Contact. Але, мабуть головним є те, що напрямок дискусії все таки був заданий – в перспективі розвитку цей захід значно покращив розуміння наших зон росту та реально сприяв покращенню взаєморозуміння серед гравців.

Чи готові ми приймати зовнішні виклики

У своєму вступі я фокусувався на декількох важливих аспектах щодо взаємодії гравців на ринку АСУ ТП (повністю ппт можна переглянути тут):

• Концептуальні  моделі та стандарти в області Обслуговуванні та Експлуатації АСУ ТП – світ рухається, є рух в наших сусідів на ринку РФ. Стан стандартів в цій області в Україні наразі важко оцінити. Однак зрозуміло, що розриви наростають – перш за все між західними філіями, що мають тут свої підприємства та вітчизняними виробниками. 
• Загальний прогрес на ринку АСУ ТП та конкурентоздатність визначається насамперед здатністю замовників сприймати та адекватно реагувати на зовнішні чинники та реалізовувати вже прийняті стратегічні ініціативи. Наприклад, в сьогоднішньому економічному та військово-політичному стані країни, питання окупності, енергоефективності, відповідності європейським стандартам та безпеки стосуються в тому числі багатьох аспектів розробки та впровадження АСУ ТП. Ефективна взаємодія між гравцями ринку, спрямована на покращення рівня кінцевих  замовників та наближення до кращих світових практик – є важливим чинником в цьому русі. Адже випадків «винаходження велосипеда» в нас ще дуже багато.
• Починати потрібно саме з дискусії цих питань. Прийняття кращих практик чи стандартів не може бути без початкового і спільного розуміння зовнішніх викликів та подальшого прояснення власних цілей, обмежень та перешкод щодо того, як реагувати на ці виклики в конкретних питаннях створення та впровадження промислових систем управління. На сьогодні такого спільного бачення та розуміння ситуації між гравцями ринку (навіть в складі АППАУ) – ще немає. І саме такий формат має створити ініціатива клубних засідань.

Корпоративні стандарти на марші

Роман Григорович Симець, начальник департаменту АСУ «Укртранснафти» достойно представив корпоративну політику компанії в області АСУ ТП. Це вже не перший виступ пана Симця в рамках заходів АППАУ. В листопаді минулого року на конференції «Від продуктів до рішень» ми почули про корпоративні стандарти компанії – як чітка фіксація вимог та технічних умов щодо засобів автоматизації, алгоритмів управління, комунікацій, передачі даних тощо. Цього разу Роман Григорович акцентував декількох важливих аспектах, що стосуються експлуатації та обслуговування АСУ ТП. Зокрема, він розповів про технічні стандарти обслуговування,  зазначивши при цьому можливості аутсоурсингу і детально зупинився на аспектах розвитку комунікацій в нових умовах експлуатації.  

Як і минулого разу, зазначимо, що корпоративні практики «Укртранснафти» є гарним прикладом стандартизації в АСУ ТП, одних з кращих серед відомих нам в Україні. 

Перспектива wireless – як відповідь на виклики в області ефективних комунікацій

Артур Коробов з Phoenix Contact детально представив пропозицію компанії в області wireless. Великий вибір засобів бездротових комунікацій, інтегрованих у власні контролери, а також сумісні чи призначені для інтеграції в різноманітних конфігураціях АСУ,  їх якість та наявність надійних протоколів як Trusted Wireless – є реальними конкурентними перевагами Phoenix Contact.

Артур навів чисельні приклади використання в світі та в Україні, фокусуючи на головних перевагах замовників – економія коштів на встановлення та швидка окупність, надійність та якість зв’язку,  ефективність в експлуатації. Всі ці переваги є вагомими для контексту економіки чи  безпеки в багатьох застосуваннях і в Україні. Як доказ цього, Артур представив також розрахунок витрат в дротовій та бездротовій конфігураціях по моделі «повна вартість володіння» (ТОС). Однак найбільшими перешкодами на більш широкому розповсюдженні якісного бездротового зв’язку є на сьогодні держава – ліцензування частот та плата за зв’язок між точками з’єднання  часто зупиняють замовників.

Учасники заходу зробили також коротку екскурсію по офісу Phoenix Contact – було чимало технічних запитань на стендах, – деякі колеги відкрили для себе багато нового. 

В цілому, доповіді головних спікерів від «Укртраснафти» та Phoenix Contact були сприйняті з великим інтересом. По факту, нам просто не вистачило часу на висвітлення чи більш детальну дискусію по всім зачепленим питанням.  На закінчення спонсор заходу  Phoenix Contact порадував всіх учасників вишуканою вечерею.  

Зони росту

Це перше засідання дало також чітке розуміння зон росту нашої спільноти – тобто мова про те, як краще проводити такі заходи на майбутнє:

• Від презентацій – до діалогу: очевидно, що всі заявлені спікери мають відходити від формату презентацій «а-ля-конференція» – для дискусійного формату відкритий діалог набагато важливіший, ніж детальне представлення своїх напрацювань
• «Замкнути контур»: коли ми говоримо про кращі практики та стандарти і фокусуємо при цьому на взаємодії в ланцюжку «Вендор-Інтегратор-Замовник», як головному факторі успіху – то очевидно, що пари чи трійки гравців могли б на порядок краще презентувати ці кращі практики. Очевидно, що саме у їх взаємодії, на стиках їх бізнес-процесів і ховаються ті величезні резерви доданої цінності, які б так хотілось розглянути.  Тому просто участь цих пар чи трійок є принципово важливою для ефективних дискусій. На першому клубі ми такого не бачили – більше того, ми чітко побачили, що для багатьох інтеграторів запрошення своїх замовників на наші заходи чомусь складає великі труднощі.
• Актуалізація та конкретизація спільних питань: 1-ий клуб також показав, що аудиторія не дуже готова обговорювати – а) питання «високих матерій» (стандарти, моделі та концепти), б) питання, що лежать повністю на одній стороні (в даному випадку – кінцевого замовника). Тому на майбутнє, очевидно, потрібний більший фокус на практичних та спільних питаннях. З іншого боку, якими є ці конкретні питання – без активізації гравців в публічній площині важко збагнути. В рамках підготовки наступних клубів бажана значно краща активність членів АППАУ та наших прихильників.

Наступні клуби АППАУ відбудуться в вересні в Запоріжжі та Маріуполі. 

Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ

Фото-звіт клубу розміщено тут

Публікації по темі:

1. Ключ до розвитку – формування широкої панорами 

2. Клуб «Технічний директор» – шлях до розуміння та прискорення розвитку