АППАУ – через Фейсбук, на зборах та вебінарах вже чимало комунікувала про новий формат взаємодії експертного середовища промислових АСУ-ІТ: клуб i-Control. Цим блогом я хочу просто ще раз звернути увагу на деякі причини, чому ми робимо з цього ще 1 проект (додатково до вже багатьох запущених ініціатив), по суті речей, – ще одне додаткове навантаження, як кажуть, на свою голову й тих самих експертів.
Проблема наявності експертів
Аналітика АППАУ каже, що за окремими технічними напрямками в Україні важко знайти загальновизнаних фахівців-експертів. Показовими були випадки в 2016 році нам не вдавалось знаходити та залучати фахівців, які могли б презентувати сучасний рівень пром. автоматизації на заходах для широких бізнес-кругів. Наприклад, ми не змогли залучити провідні бренди (навіть ті, які вже є в АППАУ) до демонстрації сучасного рівня робототехніки для київського TEDx, або на тему «Smart City» – для найбільшого інтернет-форуму iForum, або ж по деяких вузьких темах руху «Індустрія 4.0» для конференцій, що ми проводимо чи до 1-го TechFest в Україні, що проводив Interpipe. Враховуючи кількість технічних напрямків тільки в нашій галузі – цей перелік прикладів може бути довгим. Проблема публічної доступності справжніх експертів має чимало інших негативних сторін та явищ. Зокрема, відмітимо:
- дуже мало фахівців залучено в роботу з ВНЗ – як для проведення навчань – розповсюдження практичних знань, так і для формування нових навчальних модулів. З іншого боку, самі викладачі ВНЗ не виходять на ринок та не позиціюються як експерти по своїм профільним дисциплінам. Пост Find your Pupena San трохи наробив галасу в певних кругах. Але якщо ви думаєте, що в нас з того часу з’явилось хоч якісь нові заявки від нових експертів на вебінари чи публікації просвітного характеру, то помиляєтесь.
- в інформаційному просторі Україна відстає від сусідніх держав в інформуванні та просвіті промислових ринків щодо сучасних технологій по цілому ряду напрямків – де-факто, й сьогодні більшість просвітної, а також детальної, технічної інформації ми знаходимо радше на російських та англомовних сайтах. Ця інформація насправді дуже потрібна різним категоріям учасників ринку – перш за все, кінцевим замовникам, промисловим підприємствам. Й ми вже чимало аналізували ситуацію, чому місцеві філії західних вендорів практично не транслюють свої ж готові напрацювання – в тому об’ємі та вигляді, який необхідний для повноцінного просування інновацій.
Головним наслідком цього є наростання негативної тенденції в проникненні інновацій в промислові хай-тек ринки. В нашому річному звіті за 2016 ми вперше заговорили про явище «тільки після них» – тобто, тільки після того, як хвиля інновацій розповсюджується в Західній Європі, США, Росії та Східній Європі, частково ця хвиля доходить до України. В цілому ми констатуємо, що інвестиції сусідніх держав (Білорусь, Росія, Казахстан) в розвиток АСУ ТП та промислові ІТ – значно вищі, ніж в Україні. В результаті, ми не маємо або ж маємо в рази менше впроваджень в Україні за такими вже не зовсім новими напрямками, як системи та рішення Manufacturing Execution System (MES), Asset Management System (AMS), Distributed Control Systems (DCS), Advanced Process Control (APC), й багато інших. І так само важко назвати сьогодні фахівців в цих областях – навіть якщо вони є, їх присутність оф- та онлайн явно недостатня. На фоні швидкого входження вже нових технологій з області 4.0, це створює загрозу наростання подальшого технологічного відставання України.
Фактор сильної, організованої експертної спільноти є ключовим в цьому контексті, щоб протистояти негативним тенденціям, формувати належний попит шляхом просвіти ринку та виведення хай-тек на перші пріоритети в модернізації промислових підприємств.
Але чому в нас немає публічних експертів
В АППАУ, ми виділяємо 3 головні причини відсутності експертів на публічному рівні:
- реальна нестача висококваліфікованих фахівців за відповідними секторами-напрямками: очевидно, що багато виїхало, але інша причина в тому, що хай-тек компанії (крім ІТ) їх просто не вирощують – на цьому немає управлінського фокусу.
- слабка мотивація наявних фахівців – як для публічної просвітницької роботи, так і для власного розвитку (формати Personal Development Plan або Continuous Development Plan)
- слабкі навички фахівців в області просвіти – освіти, залучення інших спеціалістів та комунікацій.
З цього випливає головна ідея i-Control – якщо направити зусилля на 2-гу та 3-ю причини, то з часом зникне й 1-ша.
Далі – та якщо деталізувати мотивацію та навички, – можна говорити про різний контекст різних 5-и категорій, звідки йдуть експерти. Це експерти від вендорів (частіше всього – продакт менеджери), від інжинірингових компаній та інтеграторів (провідні спеціалісти, керівники відділів, тех. директори), самі підприємства (аналогічно інтеграторам), ВНЗ (викладачі) та наукові установи (науковці різних рівней).
Для того, щоб на системному рівні розробляти для ринку просвітні та освітні продукти, всі 5 груп мають добре взаємодіяти та співпрацювати між собою. Проблема створення постійно діючого експертного середовища саме в цьому – на жаль, ніякої співпраці в середньо – довгостроковому періоді не відбувається. Ми просто не бачимо цього! Й загальні причини – на поверхні. Нинішні мотивації груп дуже відрізняються. Пріоритет вендорів – це план продажу, а не просування інновацій. Пріоритет інтеграторів – дохід (кількість та об’єми проектів) та безпроблемна реалізація цих проектів. Пріоритет замовників – аналогічно інтеграторам (в останньому) + безперебійна робота обладнання. Пріоритет ВНЗ – забезпечення «спокійного» викладання, а також наявність можливості мати додаткові джерела фінансування. Про науковців важко щось сказати – їх не видно й не чути взагалі. І де тут інновації та просвіта ринку? Десь…
Теоретично, проблематика інновацій та завдання просвіти ринку ближче до вендорів, ВНЗ та науковців, а завдання формування готових навчальних продуктів – до ВНЗ. Наша перша діагностика (базована на досвіді та спілкуванні), говорить про те, що в вищезгаданих причинах мотивації та навичок, по першому наявна реально слабка мотивація фахівців окремих категорій для задач просвіти. За виключенням вендорів, всі інші категорії мають зовсім інші пріоритети щодо просвіти в інноваціях, а враховуючи, що більшість фахівців мають досить велике навантаження за основним місцем роботи, для них важко виділити час на щось інше. Але практично у всіх у фахівців ринку промислової автоматизації є слабке розуміння важливості ролей експертів в розвитку ринку – постійним є питання «навіщо взагалі витрачати час на те, що не дає ефекту в найближчому майбутньому та не пов’язано безпосередньо з моїми прямими функціями?».
З точки зору необхідних, але недостатніх навичок ми бачимо головні розриви по напрямках:
- комунікаційні навички
- маркетинг інновацій, вміння просувати нові продукти та рішення
- навички співпраці та залучення інших
Окремо можна поставити персональне лідерство.
Тут варто визнати, що навіть розуміючи ці причини, за 5 років існування АППАУ ми не змогли справитись з цими проблемами – залучення фахівців різних категорій та їх загальний рівень залишається вкрай низьким. Не допоміг цьому й формальний робочий комітет «Просвіта та підготовка кадрів», організований в кінці 2015. Очевидно, причини ті самі – одними закликами важко мотивувати дорослих людей.
Як всьому цьому допоможе i-Control
Кінцева мета створення клубу i-Control, як експертної спільноти кращих українських фахівців в галузі промислової автоматизації та ІТ, саме в тому, щоб мати в Україні необхідну кількість фахівців за ключовими напрямками розвитку, які доступні публічно та ведуть активну просвітню діяльність. Конкретні цілі клубу враховують розподіл по напрямках просвіти та за вказаними вище категоріями учасників ринку.
Відповідно до діагностованих причин, ми надамо кращу мотивацію:
- через навчання та обмін досвідом – ми плануємо ряд різних навчань, а також поїздок. Останнє зазначено в нашому експрес-опитуванні, як головна мотивація приєднання до клубу
- визнання – заплановані 3 статуси експертів, представництво в міжнародних органах – партнерах АППАУ, піар тощо
- залучення до комерційних заходів (першочергове надання права виступів на заходах АППАУ та партнерів)
- створення власних навчальних продуктів (з часом – і на комерційній основі)
- пряму матеріальну мотивацію (для бюджетних, державних закладів).
Варто також згадати про нові можливості горизонтальної співпраці – для мене очевидно, що висока концентрація класних фахівців буде породжувати нові ідеї для бізнесу та проф. росту кожного з нас.
Щодо покращення навичок буде організовано ряд навчань (перший вже стартує в березні), а також в клубі будуть введені елементи CDP (Continuous Development Plan).
Є й інші цікаві речі, що можуть мотивувати експертів. Навіть створити формат спілкування та горизонтальних обмінів на постійній основі і кращих з кращих, – це вже «щось». Що немає нічого подібного чи спільного з відомими іншими форматами проф. спільнот в Україні.
Якщо й це все не спрацює – наші справи дійсно кепські. Феномен «тільки після них» продовжуватиметься по всіх напрямках, й зрештою навіть дивний сьогодні симбіоз передової ІТ-галузі та переважно аграрної держави, не буде тривати довго. Без внутрішнього ринку, ІТ-шники так само деградуватимуть проти інших країн та світових тенденцій розвитку.
І ще раз про глобальне. Реформи майже не йдуть в державі, але ми – як професійна спільнота, можемо реально й суттєво впливати на 2 фактори, пов’язані з економічним ростом –
- швидкість проникнення інновацій,
- консолідацію в боротьбі проти негативних факторів як «голодні ігри» та інші.
Публічна діяльність кращих фахівців є запорукою успіху цих двох стратегій. i-Control – не більше, ніж організаційна форма (формат) цього всього. Але як показує наш попередній досвід – вдалий формат й може бути тим самим ефективним рішенням проблеми.
Більше про формат клубу – тут. Запрошуємо.
Юрчак Олександр
Печать[/caption]
