Без категорії

Почему так, и как можно использовать социальные медиа с максимальной пользой – будем разбираться на вебинаре 3 марта

На нашем вебинаре вы узнаете:

• 5 причин почему вам нужно использовать соц медиа для В2В
• Соц. сети как инструмент развития и профессионального роста
• Примеры и кейсы для разных отраслей В2В
• Практические советы по использованию Facebook / Linkedin для новичков

Вебинар будет особенно полезен для продакт- и маркетинг-менеджеров из различных областей промышленных рынков, которые только начинают использовать эти технологии.

Начало вебинара: 3 марта, 15:00 по киевскому времени

Ведущий: Юрчак Александр, директор B2B Ray, ведущий клуба B2B Ukraine, директор Ассоциации Предприятий Промышленной Автоматизации Украины.

Для участия заполните, пожалуйста, форму:

1. Утримання  «економічного фронту» – підвищувати  роль та значимість АСУ ТП в очах бізнесу шляхом яскравої демонстрації вкладу в економічні показники підприємств. Стимулювати та розвивати внутрішній ринок. 

2. Прискорений перехід на євро-стандарти – просування ключових стандартів стандартів АСУ ТП до яких відносяться європейські аналоги ISA 88-95-99 та подібні

3. Просвіта ринку та підготовка кадрів – залучення гравців всіх категорій до проблем просвіти, підготовки та перепідготовки кадрів.

План публічних заходів роботи  АППАУ на 2015 год включає в себе 3 різні напрямки – навчального характеру та просвіти, дискусійного (круглі столи) та участі в форумах конференціях.

Січень

• воркшпоп «Що таке ідейне лідерство та як його організувати»

Лютий

• Вебінар «Маркетинг в інжинірингу» – 5.02
• Форум лідерів «Нова країна – новий ландшафт», 19.02

Березень

• Вебінар «Соц медіа як інструмент бізнесу та проф розвитку» – 3.03
  
• Круглий стіл «Ринок BMS: які головні барьєри розвитку та як їх долати», 18.03
• Воркшоп “Методи залучення замовників” – 26.03

Квітень

• Семінари АППАУ на EIA – 2015, 21-24.04 : 3 теми – Вклад АСУ в економічні показники підприємства, Експорт, Експлуатаційна готовність та безпека.

Травень

• Клуб «Технічний директор», Дніпропетровськ: інтеграція систем управління та роль стандарту ISA-95, 26 травня
• Участь в виставці «Машинобудування», Запоріжжя

Червень

• Круглий стіл «Розробка та Управління проектами в стилі agile: ключові переваги», Київ, 11 червня

Липень

• Клуб «Технічний директор»: як розрахувати ROI та TCO, Київ, 8 липня
• Воркшоп «Правильні месседжи до правильних людей: як?»

Вересень

• Клуб «Технічний директор»: вплив АСУ на економічні показники підприємства – підходи, методики, KPI, Харків, 10 вересня

Жовтень

• Конференція кафедр АСУ ТП  ВУЗ-ів: «просвіта та підготовка кадрів в АСУ ТП – дорожня карта змін», 15 жовтня

Листопад

• Семінар в Маріуполі (тема визначається), 11 листопада
• Участь в виставці  AISS-AutomaticA, 4 грудня

Грудень

• Участь в конференції «Автоматизація. ТЕК.», ПТА-Експотроніка, Київ

Попередні заявки щодо участі та співпраці  – звертайтесь за е-адресою info@appau.org.ua або по тел. 05044760780504476078, Грінцевіч Світлана

Примітка: участь в заходах  АППАУ – безкоштовна для членів организації.

Співпраця з Асоціацією

АППАУ відкрита до будь-яких форм та видів співпраці по питанням, що стосуються її головних цілей по розвитку професійних стандартів та спільноти на ринку АСУ ТП.

Ми завжди вітаємо нових членів та партнерів, а також інші організації, яких цікавлять питання:

• Інформаційне освітлення та організація заходів на ринку АСУ ТП
• Кращі практики та стандарти
• Послуги для гравців ринку
• Опитування та дослідження по різним напрямкам АСУ 
• Створення – розвиток професійних стандартів
• Покращення співпраці між гравцями ринку

Будемо раді новим зустрічам з вами!

www.appau.org.ua / info@appau.org.ua 

Напротив, с точки зрения объемов, зрелости конечных заказчиков, решения узких вопросов по энергоэффективности и другим направлениям, понимания современных трендов и классов решений – рынок все еще молодой или, проще, – не зрелый. Как один из главных барьеров, – многие игроки рынка жалуются на отсутствие у заказчиков и генподрядчиков глубокого понимания, как нужно делать системы BMS, чтобы они давали максимальный возврат инвестиций. 

Все эти вопросы будем обсуждать с экспертами рынка на Круглом столе АППАУ, 18 марта.

В программе дискуссии:

• Рынок BMS в Украине, – краткий обзор, тенденции
• Вклад BMS в показатели энергоэффективности
• Ключевые барьеры со стороны конечных заказчиков и подрядчиков
• Решения и приоритеты развития рынка на 2015-02-28

Дискуссия будет проходить в 2-х частях. Первая часть –  короткие доклады (не более 10-15 мин), вторая – дискуссия по заявленным вопросам. В докладах уже заявлены – Сергей Ярчук (БМС Груп), Михаил Кордюков (Эксперт по энергоэффективным системам зданий), Александр Грошев (Блюменбеккер), Геннадий Кабальский (Techinservice Intelligence).

Модератор: Александр Юрчак, ген. директор АППАУ.

Встреча состоится в среду, 18 марта, с 17:00 до 20:00 

Адрес: г. Киев, ул. Крещатик 27а, 2-й этаж, НСЖУ (Национальный Союз Журналістов Украины), ближайшее метро Театральная, схема здесь.

Участие по предварительной регистрации, тел. для справок: 050 447 60 78, или по е-мейл: svitlana.gryntsevytch@gmail.com 

Стоимость участия:100 грн, для членов АППАУ – 50 грн. 

Вы можете задать свой вопрос экспертам или обсудить его с коллегами до начала заседания – присоединяйтесь к нашему сообществу в Linkedin.

Форум зібрав близько 80 представників різних гравців ринку – більше всього було вендорів та інтеграторів.

 

 

Андрій Длигач, – співзасновник громадянської платформи «Нова країна» – був «зірковим гостем» та відкривав форум доповіддю про стан справ в економіці

 

 

«Ніхто звідси просто так не вийде» – ведучий форуму Олександр Юрчак докладав максимум зусиль для залучення аудиторії до відкритої розмови про стан справ в галузі.

 

 

Форум проходить добре, – організатори Наталя Носач («Євроіндекс») та Світлана Грінцевіч («АППАУ») – виглядають в перерві цілком щасливими.

 

 

 Як приємно та радісно бачити добрих, старих знайомих (Богдан Демчина («Мікрол»)  з Іриною Шепель («Мир Автоматизации»)

 

 

На панельній дискусії говорили про різні речі – і не завжди серйозні (Б. Демчина («Мікрол»), О. Михайлов («Фенікс Контакт»)

 

 

Роман Симець («Укртранснафта»), другий зліва говорить, що стратегії та тактики сьогодні мають змінюватись- оптимізація по витратах вкрай необхідна. Андрій Малицький (ген. директор представництва Bray Control в Україні) говорить, що базова функція лідера сьогодні – це безпека своїх працівників – у всіх вимірах.

 

 

Партнери були завжди готові надати свої послуги та матеріали («Мир Автоматизации» поруч з «Академия обучения ИТ»)

 

 

«Промелектро» можливо й не потребує реклами, але краще перестрахуватись   (Юрій Громадський та Марьян Любіч з власною продукцією)

 

 

Викладачі КПІ – Юрчук Леонід Юрійович та Валерій Жеребко

 

 

Василь Костюк (Національна Академія Наук України, Інститут загальної енергетики) завжди мав питання – і для кожного спікера:))  

 

 

Олександр Пупена (кафедра ІАСУ, НУХТ) розчулив аудиторію та викликав масову симпатію своїм одкровенням про нашу «активність» в соц. групах «…оце я сам для себе пишу і сам з собою потихеньку розмовляю»:)) 

 

 

 Колеги з EQ Systems не попали в кадр… але як вдало поставили свій банер! Хто ще не знає, що Asprova- це система планування виробництва №1 ?:))  

 

 

Лаври самої крутої інжинірингової компанії дістались «Техінсервісу». Дехто скаже «так було задумано»… але власне й конкуренції як такої не було. (на фото Геннадій Кабальский)

 

 

Який може бути форум без красивих жінок? Катерина Літвінко  – не менш цінний актив Phoenix Contact, ніж їх бездротові дівайси:))

 

 

Михайло Кордюков (Mitsubishi Electric) – ставить цікаве питання Г. Кабальскому (Виробнича група «Техінсервіс») щодо методики енергоефективності в інфраструктурних об’єктах. Поруч зліва – Гліб Пахаренко, – експерт з кібер-безпеки, що отримав самі кращі відгуки в своїй доповіді.

 

 

 

Представники Rittal Україна разом з TUV – Сергій Лахно, Констянтин Авраміді та Сергій Гомонюк. Треба визнати, що взагалі German delegation (якщо додати ще Phoenix Contact та LAPP) була найактивнішою як по кількості учасників серед вендорів та і в представництві спікерів на форумі.  Трохи це нагадує перемоги німців у футболі: дисципліна + якість + системність = потужність. Можливо це саме те, що зараз треба?

 

 

Навіщо люди їздять на форуми та конференції? Перш за все, – це нові ідеї та знання. Але для багатьох спілкування та нові знайомства не менш, а можливо й більш важливі. На фото – Лев Ванян  («Інноваційно Технічні Рішення»)  та Микола Терещенко ( («Інфотехпром»)

 

Наступний випуск про підсумки форуму – будемо говорити про нові ідеї та смисли, що народжують лідери. А вони були на форумі.

 

 

В первой части мы сказали, что ключ успеха в продажах в технических В2В рынках в том, чтобы правильно соотнести свои предложения к состоянию конкретной персоны покупателя, что определяется совокупностью факторов «Деньги-Страх-Вера». Если ваше предложение в виде конкретных месседжей соответствует (резонирует) с этим состоянием – тогда вас воспринимают и слушают. Иначе – блок, и вы просто теряете время. На первый взгляд и на уровне здравого смысла вроде бы понятно – поговорка «сытый голодного не поймет» оттуда же, и это касается человеческой психологии. 

Но в практике В2В это действительно сложно – ведь как понять в центре закупок из 3-5 человек «кто, чем дышит»? А если они совсем «чайники» и не готовы к разговору – что с этим делать? Или наоборот, – но все разговоры о цене?

Состояние «статус – кво» как начало закупочного цикла

Термин «статус-кво» придуман именно для решения подобных задач. Он относится к начальному состоянию потенциального клиента, когда все еще не ясно и даже потребность не сформулирована. «Статус-кво» – это состояние комфорта потребителя и это самая начальная фаза цикла закупки потребителя. Если вы ее не проходите – то есть, не выводите потребителя из состояния статус-кво, нечего и говорить о дальнейших этапах продаж – как презентация решения, подготовка коммерческого предложения, переговоры etc.  – см этапы цикла продаж и закупки на рис. 1

 

Рис.1 Выход из статус-кво – начало закупочного цикла

Потенциальный клиент не воспримет ваши месседжи о неком smart device, пока вы комплексно не найдете в его конфигурации «Деньги-Страх-Вера» те кнопки (или триггеры), которые сработают на действие, рис. 2.

 

Рис 2.

Здесь важно знать следующее

• Потребители не будут реагировать на новое предложение, пока до конца не осознают свои потребности – связанные с устранением тех самых рисков-угроз и затем – новыми выгодами
• Это означает, что если вы предлагает решение, соответствующее известным (осознанным) проблемам – оно игнорируется. Ведь потребитель и так уже знает, как их решать – по крайней мере, старыми способами.  Для того, чтобы по-настоящему вовлечь в обсуждение новых продуктов и решений, нужно раскрыть неосознанные (скрытые) проблемы – и чем глубже, тем быстрее пойдет процесс. 
• В процессе вывода из статус-кво факторы «Страха» (риски, угрозы) – действуют гораздо сильнее, чем «Денег» (выгод). Поэтому пока ваша персона не осознает, что не меняться – значит терять больше, чем меняться – она не выйдет из этого состояния. Только полное осознание значимой угрозы может заставить по-новому взглянуть на известную проблему и начать двигаться быстрее в направлении ее решения.  Например, многие заказчики схватились за энергосбережение только сейчас. Разве они не знали 2-3 года назад, что существуют быстро окупаемые котлы, привода и прочие технологии и что их применение сулит много выгод? Конечно, знали. Но потери (убытки) от не применения этих устройств были вполне приемлемыми. Сейчас – все изменилось. 

• Также что характерно для состояния статус-кво – главный критерий, который здесь рассматривается в обычном, комфортном режиме – это цена.

Другой пример из этой же области. Многие предприятия сейчас мотивируют своих сотрудников (в том числе материально) экономить на затратах – уже «петух клюнул». Закупщики и даже инженеры могут получать бонусы, если они показывают экономию средств за счет оптимизации затрат и получения экономической выгоды. И тут у них есть два пути –

1) простой путь – купить дешевле, но якобы «тоже самое». Таким образом, в один прекрасный день ваш дорогой бренд европейского лидера могут поменять на турецкий либо азиатский приблизительно с такими же характеристиками. Почему этот путь неэффективный? – да потому, что считается экономия на 1-ой сделке, а не эффект от внедрения (ROI, окупаемость и т.п.).

2) сложный путь – показать экономию за счет внедрения новой технологии и в масштабе определенного промежутка времени. Этот путь требует знания определенных методик и ведет к учету многих факторов, к обоснованным и взвешенным расчетам.

Как вы думаете – по какому пути идут заказчики сегодня в области АСУ ТП?  Если ответ – «по первому», то значит это угроза уже для вас как для вендора. Если вы (скажем – менеджер по продажам) ее осознаете, то должны начинать что-то делать, как то реагировать и меняться. Либо же, вы остаетесь в своем собственном статус-кво и делаете вид, что ничего не происходит. И так до того момента, пока шеф не скажет – «вы уволены». Только после этого вы осознаете, что «что-то было не так».

Триггеры вывода из состояния «статус-кво»

Итак, мы пришли к простой, но глубокой истине – «осознание всегда связано с болью». Тем не менее, на практике мы сами видим и знаем (как вендоры), что мы крайне редко умеем вызывать у заказчиков это осознание боли, риска, потенциальной утраты – и значительной. Почему? Да потому, что все идут по простому пути – стремятся быстрее продать. Мы редко обсуждаем проблемы клиентов, как таковые, пытаемся в них вникнуть и разобраться, понять не столько явные, но и скрытые потребности.

Так называемые «триггеры»  – касаются как раз тех болевых точек, которые связаны со скрытыми потребностями. Где их находить и как с ними работать – хорошо иллюстрирует методика РАСЕ от Aberdeen Group, которую мы постоянно используем в работах АППАУ. В двух словах напомним ее  на примере крупного промышленного заказчика 

Р (Pressure) – это рыночное давление, внешние факторы, которые движут рынком – допустим, рост цен на энергоресурсы. И не просто рост – но значительный рост. В прошлой статье мы, кстати, показали много факторов, объясняя, что такое контекст.

A (Action) – это реакция заказчика – как он реагирует на рыночные вызовы. Допустим, он говорит – «нужно внедрять технологии энергосбережения».

С (Capabilities) – организационные способности – знания, навыки, культура персонала, налаженные процессы и т.п. Теоретически, они должны поддерживать эту стратегию.

Е (Enablers) – чаще всего речь о технологиях, продуктах, инструментах. Ясно, что сегодня их в области энергоэффективности вдоволь – выбор огромный.

Вопрос – почему при таком росте цен на энергоресурсы заказчики массово не внедряют частотники, устройства компенсации реактивной мощности, другие энергосберегающие устройства, а также умные системы управления, осуществляющие комплекс функций в автоматическом режиме?   Сегодня часто можно услышать ответ  – «потому что, вначале идут окна, крыши, двери, а до нас очередь еще не дошла». Или – «потому что, больше потерь – на технологическом оборудовании и надо сначала его менять». Но это только часть из всех возможных ответов.  Не менее важные ответы заключаются в том, что уровень Capabilites заказчиков такой, что не позволяет им применять современные технологии. Ведь то, что мы называем «культурой» состоит из множества взаимосвязанных элементов – регламентов и стандартов, бизнес-процессов, коммуникаций, а также людей – их знаний и навыков. Например, если заказчики только сегодня начинают узнавать и внедрять современные стандарты (в любой из областей пром АСУ) – то о каких современных Enablers (=технологиях) можно говорить?

Резюмируя – чтобы вывести заказчика из статус-кво, нужно рассказывать не о функциях smart devices, а прояснять проблемы заказчика с его capabilities по реализации новых стратегий, которые адекватны рыночным вызовам. 

Область capabilities – это и есть область скрытых потребностей, болевых точек и в конечном итоге – настоящих триггеров вывода из этого состояния. 

Кейс ДСТУ EN 15232 – почему в Украине не работают стандарты энергоэффективности в зданиях

Это кейс хорошо нами проработан вместе с участниками рынка BMS – вендорами, интеграторами, проектировщиками, технологами и конечными заказчиками. В первой половине 2015 мы провели не одну встречу со многими этими игроками, пытаясь выяснить, почему этот современный европейский стандарт для энергоэффективности зданий, уже гармонизированный под ДСТУ, не работает в Украине. 

Картина взаимодействия игроков в упрощенном виде сегодня выглядит таким образом, как представлено на рис.2

 

Рис. 3

Комплексную систему управления зданием (BMS) поставляет интегратор, – однако он идет последним в цепочке подрядчиков для крупных проектов в строительстве новых зданий. По-сути, большинство важных решений, касающихся энергоэффективности, закладывается на уровне проекта здания. И мы выяснили, что сегодня проектанты делают «плохие» проекты:

• они не знают стандарта ДСТУ 1532 либо его не применяют, – впрочем, как не учитывают и другие методики энергоэффективности на уровне технологического оборудования
• ТЭО делается «для галочки» – проектанты не дают заказчику разные варианты ТЭО, – скажем, на разном оборудовании
• Проект модернизации на существующие здания может готовиться без надлежащего энерогоаудита

В результате, современные технологии просто не внедряются или внедряются не в тех объемах и темпах, или – не с тем эффектом.

Почему проектанты так поступают? Они называют свои причины: 

• Девелоппер или заказчик не платит за более дорогой проект – он уверен, что и так получит класс энергоэффективности здания «А»
• Они признаются, что сами не знают современных энергоэффективных методик
• Многие из них никогда не слышали и об этом стандарте
• Они говорят, что заказчики боятся сложных АСУ, так как у них нет ресурса на обслуживание
• Несмотря на рост цен и долги, многие заказчики крайне консервативны и ориентируются на устаревшие нормативы потребления – следовательно, спроса на энергоэффективность там нет
• Нет настоящего регулятора – их никто не контролирует на соответствие тем или иным стандартам. И т.п. и т.д.

Это и есть типичный статус-кво – куча проблем, но «меняться мы не будем» – «мы же и так жили до сих пор» или «а вдруг будет еще хуже», или на персональном уровне – «зачем мне новая головная боль».

Является ли это поведение адекватным рыночной ситуации? Конечно, нет. Но если просто сказать об этом проектанту – ничего не изменится. Нужно показать, что, не меняясь, он теряет гораздо больше

• Реальные заказы и личные доходы – на самом деле уже не меньшинство (как 2-3 года тому назад), а большинство заказчиков реально чувствительны сегодня к ROI и будут выбирать тех, кто в состоянии демонстрировать это
• Репутацию и уважение – о падающем качестве проектирования мы говорим уже добрых 10+ лет
• Поддержку вендоров и интеграторов – ведь эта ситуация им крайне невыгодна – заказы падают сегодня на всех рынках.

Все это – болевые точки. Если проектировщик осознает эти вещи, тогда сработают триггеры. В нашем случае это будут  те факторы, которые выводят специалистов на новый уровень проектирования

• Обучение методикам энергоэффективности
• Обязательное применение стандарта ДСТУ EN 15232 
• Помощь в расчете других  и разных вариантов ТЭО
• Постоянная методическая помощь в предписании готовых решений – информация, готовые toolkit и т.п.

Все это – скрытые потребности. Давление на болевые точки помогло их обнаружить и активизировать. Это и есть триггеры. Мы их так называем, поскольку включает их, как правило, кто-то со стороны – вендор либо интегратор. Сам по себе проектировщик их не включит. Но еще раз – без давления на болевые точки они эти скрытые потребности не всплывут, не актуализируются. И мы видим, что практически все эти триггеры находятся на уровне Capabilities организации проектировщика – его способности быстро реагировать на изменения окружающей среды, следования современным стандартам, знания лучших методик и практик, развитых коммуникаций. 

Если мы посмотрим, как действуют лидеры рынка (наши промышленные бенчмарк это бренды Danfoss и Cisco), то заметим, что огромное внимание они уделяют просвещению и развитию своих клиентов. Они работают с capabilities, поэтому они гораздо чаще включают свои триггеры вывода из статус-кво. Поэтому они и лидеры в своих отраслях.

Резюме 2-ой части

Подход Product PUSH слепой по отношению к статус-кво, болевым точкам, capabilities, триггерам и прочим умным вещам, которые мы перечислили. 

Напротив, Создатель Смыслов (Meaning Maker) разбирается в этом и включает в свой ежедневный арсенал. Ведь понимание статус-кво и  методов вывода из него – это как раз и есть точка появления смыслов и месседжей, которые реально будут влиять и притягивать к вашему бренду.

Поэтому – если вы хотите превращаться с product pushers в meaning makers:

1. Выясняйте и описывайте статус-кво. Он может быть разный у разных персон, в конце концов он есть у каждого из нас. Но если вы хотите продавать, то должны знать, что без глубокого понимания этого статуса продажи не будет. Тем более, что сегодня этот статус-кво уже другой, чем 2 года назад.
2. «Осознание скрытых потребностей связано с болью» – найдите болевые точки. Как правило, они касаются упущенных возможностей, рисков и новых угроз.
3. Ищите триггеры не сразу в продуктах и технологиях (их же и так все знают!), а сначала в зонах организационных способностей (capabilities). 
4. «Искать» – значит общаться, разговаривать. Мы бы не нарисовали картину выше без откровенных разговоров и встреч с разными людьми. Как можно чаще обсуждайте с клиентами – «как и почему именно так они реагируют на рыночные вызовы»
5. Организуйте постоянно действующие программы просвещения и образования рынка – это открывает прямую и широкую дорогу к росту capabilities ваших клиентов.

Окончание серии “From Product Pusher to Meaning Maker”– на следующей неделе

1-я часть серии: “From Product Pusher to Meaning Makers”: Часть 1 – что такое контекст и как его определить

 Александр Юрчак, Ген директор АППАУ

1. Загальні негативні явища  – як і в інших секторах економіки. На фоні доступності кращих технологічних рішень, постійних інновацій – повільність нашого розвитку на ринку пром. автоматизації вражає та пригнічує. Головні «камені на шиї» добре відомі: слабкий рівень інвестицій, корупція, сумнівні тендери та загальний короткостроковий фокус керівників підприємств. 
2. Відсутність чітких показників по вкладу та ролі систем управління в покращенні економічних показників підприємств. Зверніть увагу – в описаннях реалізацій, референс-листах, тощо ви рідко знаходите такі показники  як окупність інвестицій (ROI) чи конкретні метрики, які власне й мають характеризувати ефективність АСУ ТП – як ріст продуктивності, якості, гнучкості виробництва, зменшення собівартості, тощо. І не тому що їх немає – проблема в культурі всього ринку, його слабкій орієнтації на економіку та бізнес-метрики.
3. Відставання від сусідніх країн (Росія, Польша, Білорусь) по рівню інвестицій – і відповідно по рівню розвитку.  Це відставання накопичується роками. Воно менше відчувається в системній інтеграції чи ОЕМ (машинобудівників), які працюють на експорт. Однак, чимало підприємств по різним галузям просто деградують – який розвиток, коли немає інвестицій?
4. Просвіта ринку – жоден з гравців не бере на себе цю роль на фоні зростаючого відставання. На ринку давно утворилась чітка кластерна структура, орієнтована на виконання короткострокових проектів «Вендор-Інтегратор-Кінцевий виробник». Оскільки фокус короткостроковий – «продати і впровадити», то ніхто не бере на себе роль просвіти ринку. Повністю «за бортом» виявились ВУЗ-и зі своїми програмами підготовки молодих спеціалістів. І хоча багато з них співпрацюють з великими брендами і навіть приймають участь в міжнародних грантових проектах, за великим рахунком це не змінює картини в цілому. Просто тому, що технічні політики визначаються на підприємствах – а що там відбувається див. пп.1-3 вище. 
5. Незнання сучасних стандартів: світ глобалізується, міжнародні стандарти проникають всюди – а ми продовжуємо «винаходити велосипеди», створювати свої власні «стандарти» чи захищати старі з минулого століття. На сьогодні стандарти ISA-IEC, де-факто, визначають всі аспекти побудови систем АСУ по всім типам технологічних процесів та застосувань. Однак, більшість з них невідомі широкій спільноті професіоналів та не використовуються замовниками.
6. Девальвація ролі АСУ ТП по відношенню до інших технічних напрямків ( ІТ перш за все). Це може виглядати дивним для промисловості, але в ієрархії рангів ІТ-директори займають вищу сходинку, ніж АСУ ТП. Відповідно, бюджети та інвестиції роками йшли більші в ІТ-сектор. Так само зарплата ІТ-спеціаліста на ринку значно вища, ніж в області АСУ ТП.
7. Відсутність чітких критеріїв оцінки якості – і, перш за все, в інжинірингу. Чимало дискусій ми присвятили цій темі в 2012-13 рр. Висновок інтеграторів однозначний – більшість замовників не мають чітких критеріїв, щоб відрізнити якісний інжиніринг. Рангів в класі інжинірингових фірм немає, що дає привід для спекуляцій на ціні послуг. На цьому грунті утримується ще один міф – якщо вже дорого платити, то краще німцям (європейцям), ніж українцям. В результаті всього цього, формується і взаємне негативне відношення наших кращих інтеграторів до замовників – чимало з них, вважають за краще працювати закордоном. В результаті програє і замовник, і інтегратор.
8. Зростаючий брак кадрів та небажання молодих спеціалістів працювати в області промислової автоматизації. Крім вказаної низької заробітної плати, існує ряд інших негативних чинників – постійні відрядження та робота на об’єктах (у інтеграторів), загальна невисока репутація інженера АСУ ТП, інші. Все це змушує чимало молодих спеціалістів перекваліфіковуватись – або на менеджера з продажу, або йти в іншу галузь – ту ж ІТ. Між тим, вирощування справжнього професіонала займає від 3 до 5 років. Разом зі старінням галузі АСУ та поколінням фірм, створених в середині 90-их це  створює справжню проблему для майбутнього галузі.
9. РОЗ’ЄДНАННЯ по категоріям гравців. Чимало спроб зі сторони АППАУ запустити процеси консолідації в кожній з категорій гравців – як інтегратори, ВУЗ-и чи вендори, – показують,  що всі вони радше роз’єднані і не бачать спільних інтересів. Об’єднання зусиль навколо довгострокових орієнтирів чи цілей розвитку поки що немає. В той же час кластерна, вертикальна структура, яку створили великі бренди-вендори навколо своїх продуктів сьогодні грає радше проти них. Адже всі настільки звикли, що вони йдуть за брендом, і бренд має все робити, що ініціативи «знизу» чи «збоку» майже не виходить. Незалежно – мова про просвіту, стандарти чи розвиток ринку, – бренди сьогодні не здатні це забезпечити. Можливо, тому заклик «Єднайся» в нашому слогані форуму лідерів 19 лютого такий важливий. І чимало колег це вже відмітили. 
10. Дисбаланс між категоріями гравців. Інший дисбаланс – як наслідок цієї ж кластерної структури спостерігаємо в розподілі ролей між гравцями. Де-факто, повні рішення автоматизації надають інтегратори та інжинірингові структури. Однак ринок більше говорить про продукти брендів. В розвинутих країнах, політика орієнтації на великі бренди працює хоча б тому, що всі вони працюють теж як інтегратори – АВВ, Siemens, Rockwell та інші великі бренди мають власні інжинірингові підрозділи. В нас цього немає, і замовники мали б більше уваги приділяти кращим місцевим інтеграторам.  На тому ж Заході все більше замовників розуміють необхідність довгострокової співпраці з Main Automation Contractor чи Automation Solution Provider (не плутати з Major Automation Vendor).  Якщо цього не відбувається, то замовники не співпрацюють, як потрібно з ними і попадають в пастку №7.  

 Багато з цих викликів ми будемо обговорювати на дискусіях 19 лютого. Напевне, чимало з них вже викликали у вас питання, а можливо й видаються спірними. Ну що ж, дискусію можна починати вже  – приєднуйтесь до нас в соц. мережах (сторінка Facebok чи Linkedin).

 

 

 

 

 

 

подразделение автоматизации Techinservice Intelligence разработало и реализовало комплексную систему автоматики с управлением технологическим процессом и инженерной инфраструктурой нового фармацевтического завода ЧАО «Биофарма» (г. Белая Церковь, Украина).

Система диспетчеризации осуществляет непрерывный сбор информации от первичных источников (датчики температуры и давления и т.д.), ее отображение в удобном для пользователя виде, архивацию и регистрацию аварийных отклонений параметров.

Система автоматизации осуществляет контроль и управление технологическими участками производства, а также участками жизнеобеспечения зданий.  

Система диспетчеризации и автоматизации нового фармацевтического завода ЧАО «Биофарма» включает в себя несколько технологических участков:

1. Система вентиляции и кондиционирования

Включает в себя 14 приточно-вытяжных установок производственного корпуса и 11 приточно-вытяжных установок лабораторного корпуса. Кроме этого, сюда включены 23 вытяжных вентиляторов корпусов.

 Рис.1 Мнемосхема управления вентиляционными установками

2. ИТП (индивидуальный тепловой пункт)

Система автоматизации индивидуального теплового пункта предназначена для управления насосами подачи теплоносителя в системы отопления, вентиляции и технологического теплообеспечения и управления исполнительными механизмами для поддержания заданной температуры теплоносителя.

На заводе автоматизированы тепловые пункты производственного корпуса, лабораторного корпуса и склада. 

Рис.2 Мнемосхема управления системой отопления

3. Холодоснабжение

Система автоматизации систем холодоснабжения обеспечивает заданное давление в системах подачи холода на технологические участки производства.

Рис.3 Мнемосхема управления системой холодоснабжения

4. Водоподготовка

Система автоматизации подготовки воды для производства управляет насосами подачи воды в циркуляционный контур, поддержание заданной температуры воды в циркуляционном контуре, управление подпиткой сборника воды, подготовка воды для конечных потребителей. На данном производстве внедрена система автоматизации подготовки воды для инъекций и очищенной воды.

Рис. 4 Мнемосхема управления  системой подготовки воды для инъекций и очищенной воды

5. Реакторы

На производстве внедрена система автоматизации реакторов, в которых происходит смешивание лекарственных препаратов для получения готового продукта. Подача, перемешивание и выгрузка происходит в автоматическом режиме путем управления исполнительными механизмами. Подача продуктов и процесс перемешивания идет согласно заранее заданным рецептам. 

Рис.5 Мнемосхема управления реакторами

6. Микроклимат

Осуществление контроля температур, влажности и перепада давления в чистых зонах производственного корпуса и лаборатории. Выдача аварийных и предаварийных сообщений по выходу контролируемых параметров за заданные границы. Формирование суточных отчетов.

Рис.6 Мнемосхема управления системой микроклимата

7. Воздух, вакуум, азот

Контроль технологических параметров (давления, разрежения и т.п.) компрессорной, вакуум-насосов и пара из котельной.

Рис.7 Мнемосхема контроля технологических параметров фармзавода «Биофарма»

Созданная «Техинсервис» система автоматизации и диспетчеризации нового фармацевтического завода ЧАО «Биофарма» гарантирует получение следующих экономических преимуществ:

• экономия энергоресурсов (электроэнергии, тепла, воды, газа);
• сокращение численности персонала службы технической эксплуатации;
• уменьшение расходов на обслуживание, ремонт и замену инженерного оборудования;
• снижение ущерба от аварий благодаря их предупреждению и своевременному обнаружению;
• увеличение срока службы технологического оборудования за счет учета времени наработки и равномерной выработки его ресурса;
• экономия на сервисных договорах в связи с сокращением объемов работ за счет постоянного контроля и регистрации параметров работы оборудования;
• повышение надежности работы инженерных систем здания за счет использования средств автоматизации от одного вендора;
• возможность расширения системы в будущем;
• возможность объединения в сеть нескольких объектов;
• оступность, удобство эксплуатации, снижение требований к техническому уровню персонала;
• возможность уложиться в энерголимиты;
• оперативность обнаружения и устранения неисправностей;
• увеличение уровня комфорта и безопасности внутри здания.

Ключовими гравцями, які починають просвіту серед молоді є ВУЗ-и. Але кожен знає сьогодні наскільки це складно – навчати молодь в області хай-тек в нашій системі освіти. 

Отже, як бачать ситуацію самі викладачі? В процесі підготовки до Форуму лідерів АСУ ТП «Нова країна – Новий ландшафт», АППАУ підготувала інтерв’ю з провідними фахівцями освіти. На питання люб’язно погодились відповісти: Олена Некрашевич, кафедра АТЕП, НТТУ КПІ; Олександр Пупена, кафедра ІАСУ, НУХТ; Павло Галкін, кафедра ПЕЕА, ХНУРЕ; Олександр Савицький, кафедра ІАСУ, Криворізький Національний Університет. 

1)Як Ви бачите 3 ключові проблеми в підготовці молодих спеціалістів в області АСУ ТП:

Олена Некрашевич: “Моя точка зору на 3 пріоритетні проблеми, це – 

1. Відсутність сучасної матеріально-технічної бази для підготовки спеціалістів
2. Відсутність мотивації у студентів
3.  Недостатня практична підготовка, держава повністю не фінансує практики. (тільки окремі підприємства і фірми, обмежено і не регулярно, приймають студентів на практику, або надають роботу з частковою зайнятістю)”.

Олександр Пупена: “Як би це банально і тавтологічно не звучало, але найбільш великою проблемою в системі освіти є сама система освіти, яка, на мою думку, залежить не стільки від законодавства, як від людей, які в ній працюють, зокрема співробітників ВУЗів. Умови в цій системі (зарплата, взаємовідносини, пріоритети) не спонукають до нормального розвитку і якісної освіти, тому підготовка якісних кадрів АСУ (ТП) в ній тримається переважно тільки на певних особистостях. Усі інші проблеми підготовки та перепідготовки тісно пов’язані з першою, своє бачення я показав в циклі статей “АСУ-шное образование: диагноз и лечение”.  Зокрема, великим бар’єром для освіти та самоосвіти є відсутність єдиних пророблених і відкритих навчальних планів та робочих програм, якісної літератури, відкритих онлайн тестів та іншого навчального матеріалу. Важливим фактором при вступі у ВУЗ є не дуже висока престижність спеціальності. Сучасний спеціаліст з автоматизації повинен мати також компетенції в області IT, однак рівень зарплат у нього значно нижчий, що приводить до відтоку з нашого сектору як сильних абітурієнтів, так і спеціалістів та викладачів”.          

Павло Галкін: 

1. Низький рівень мотивації студентів  при вивченні дисциплін по АСУ ТП, студенти дуже часто говорять, що в ІТ-секторі у них зразу буде вища заробітна плата, ніж в АСУ ТП. 
2. Відсутність спільноти по АСУ ТП, як наприклад в ІТ-секторі http://dou.ua/ 
3. Відсутність в Україні власних розробок по ПЛК для АСУ ТП, які мали би попит за рахунок більш меншої ціни ніж закордонні аналоги.

Олександр Савицький: 

1. Немає мотивації з працевлаштування після закінчення ВНЗ.
2. Відсутність належної практики під час навчання.
3. Якщо ВНЗ буде випускати спеціалістів за 4 роки, то за перші два роки ми повинні навчити студентів на рівні класного техніка, а за останні 2 роки –  інженера. Щоб так вийшло, треба з першого курсу не читати загальні  предмети (Історія України,  Історія української культури,  Українська мова (за професійним спрямуванням),  Політологія, Філософія, Етика та естетика, Українознавство Психологія іміджу Психологія професіоналізму Культурологія Релігієзнавство, Історія світової та вітчизняної культури,  Психологія ділових відносин, Соціологія, Філософія глобальних проблем суспільства,  Психологія іміджу), а давати спеціальні дисципліни до 90%. Школяр зразу зрозуміє, куди він потрапив, і, якщо не туди, то  у нього буде більше часу життєвого на зміну професії.

2)Як би ви охарактеризували рівень просвітньої літератури-інформації в галузі пром. автоматизації – тобто наявність інформації про підходи та тренди на ринку, про методики розробки – впровадження, готові керівництва чи описання тощо? чого саме не вистачає?

О.Н.: Рівень доступності технічної та методичної документації низький. Більшість адекватних іноземних стандартів являються платними, що автоматично призводить до їхньої недоступності для подальшого використання у підготовці молодих спеціалістів.

Не вистачає налагодженої співпраці ВУЗів та ключових гравців ринку у створенні оптимальних умов для ознайомлення та впровадження новітньої інформації в галузі промислової автоматизації.

О. П.: Щодо стану вітчизняної літератури та інформаційних ресурсів – оцінюю як незадовільний! Однак велика кількість такої інформації присутня в Інтернеті на англійській мові. Мені особисто хотілося б побільше оглядових статей, на кшталт таких, як в ua.automation.com.     

П. Г.: Не достатня популяризація цього напрямку серед студентів та викладачів. На мою думку не вистачає системного підходу. Також потрібно, щоб всі підприємства з промислової автоматизації висвітлювали свою діяльність не тільки на власних сайтах, але й  на спільному порталі, який би інтегрував їх в єдину мережу. 

О. С.: Новітні підходи в автоматиці до широкого загалу попадають через 7-8 років, відносно розвинутих держав. Немає аналітики державною (або російською) мовою. Студенти і спеціалісти  не володіють англійською. (Треба змінювати підходи до вивчення іноземної мови.).

3)Які ви бачите ініціативи на ринку, щоб покращувати стан в просвітній сфері? Чи надають вам допомогу великі бренди? Якщо ні – які ваші очікування від них?

О.Н.: Ініціатива присутня у вигляді допомоги зі створення нових стендів для навчання молодих спеціалістів. У нас на кафедрі АТЕП за останні роки було створено декілька стендів на базі продукції компаній PHOENIX CONTACT, “Раут-автоматик”, “Honeywell” і т.д. З нашого досвіду найкращі і регулярні зв’язки з «PhoenixContact» і вітчизняною компанією «Раут-автоматік», за допомогою яких створені навчальні лабораторії, методичне забезпечення, а також ведуться деякі розробки, в яких беруть участь викладачі та, на порівняно регулярній основі, залучаються студенти. Маю надію, що на цьому ця співпраця не зупиниться.

О. П.: За останні п’ятнадцять років я не бачив особливих змін. Деякі бренди допомагають поповненням технічної бази лабораторій, я не думаю що варто очікувати від них більшого. Тим не менше, на мою думку, було б корисно на взаємовигідних умовах залучувати ресурси ВУЗ-ів в просвітницьку діяльність, яка опосередковано задіює  інтереси певних брендів.     

П. Г.: Однією із ініціатив  по промисловій автоматизації в просвітній сфері є  Темпус-проект «Тренінги по технологіям автоматизації для України» (544010-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPHES) https://tatu.cuas.at, що об’єднує 5 українських вищих навчальних заклади та 6 ВУЗів із країн ЄС. Проект  має на меті створення 5 сертифікованих обладнаних навчальних центрів в  5 українських ВУЗах для підвищення затребуваності фахівців-випускників українських ВНЗ в області автоматизації виробництв. В реалізації проекту допомагають німецькі компанії Phoenix Contact, Siemens.  

Від Siemens наукова спільнота України чекає продовження проекту по створенню лабораторій в вишах.

О. С.: Допомогу великі бренди давали раніше –  тепер вона значно зменшена.

4)Чи є позитивні зрушення в області вашої діяльності за останні роки – в чому це проявляється?

О.Н.: Моя діяльність – тільки в області підготовки молодих спеціалістів, тому важко оцінити якісь зрушення, як позитивні, так і негативні. 

О. П.: Хоч ситуація в країні вкрай важка, за останній рік особисто для себе я відкрив багато цікавих і, на мою думку, перспективних напрямків, отримав багато нової і корисної інформації. Не зважаючи на своє песимістичне відношення до освітніх реформ, я побачив багато можливостей в “паралельній” чи то “альтернативній” (само)освіті. 

П. Г.: Починаючи з 2010 року ХНУРЕ ввійшов до мережі EduNet німецькі компанії Phoenix Contact. В 2011 та 2014 разом зі студентами прийняли участь в конкурсі  Xplore-New Automation Award- 2012, 2015. З грудня 2013 року ми є участниками Темпус-проекту «Тренінги по технологіям автоматизації для України» (544010-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPHES), що підтримується Європейською комісією.  Також з вересеня 2013 ХНУРЕ разом з АППАУ. 

О. С.: Розширився ринок систем автоматики та промислових мереж, але дуже мало відносно західних держав.

5)Чи є у вас конкретні пропозиції або очікування по покращенню просвітницької діяльності на ринку АСУ ТП в 2015? 

О.Н.: Як вже згадувалося вище, це налагодження регулярної та взаємовигідної співпраці ВУЗів з фірмами у області надання доступу до новітньої інформації. Також хотілося б бачити більше відкритості від компаній по відношенню до молодого покоління спеціалістів.

О. П.: Перш за все, я закликаю всіх спеціалістів та викладачів з автоматизації, а також студентів до організації спільноти з веденням активного діалогу як на особистому рівні, так і на базі соц. мереж чи Інтернет-форумів. Я глибоко впевнений в тому, що саме діалог відкриває шлях до взаємної передачі знань, та зменшує прірву недовіри та непорозумінь між учасниками ринку АСУ ТП та суміжних галузей. Дуже важливими для просвітництва є партнерські відносини між викладачами ВУЗів, розробка та просування спільних навчальних векторів, вільно доступних матеріалів, та наступним закладенням фундаменту для альтернативної АСУТП-шної освіти. Маю сподівання, що в 2015 році це вдасться започаткувати. І саме головне – усім бажаю мирного неба, це найбільше моє сподівання на цей рік!   

П. Г.:  В рамках розвитку Темпус-проекту «Тренінги по технологіям автоматизації для України» пропонуємо розширяти співпрацю та коло учасників NRG (National resonance  group) –  група, що об’єднує підприємства з промислової автоматизації, які проявили інтерес до проекту.Також плануємо завершити учать, а можливо й вийти до фіналу в рамках  Xplore-NewAutomationAward-2015, що проводить Phoenix Contact з проектом «Wireless monitoring for outside CCTV»

О. С.: Треба скоріше інтегруватися в ринок західних держав. Щоб якось наздогнати їх, а потім вже думати за свої ініціативи.

************

Від дирекції АППАУ: дякуємо всім нашим респондентам за відповіді. Дискусія продовжується в наших групах в соц. мережах. Також тему пріоритетних завдань в просвіті ринку представник АППАУ від ВУЗ-ів готує на Форум  лідерів, 19 лютого. Справжнє лідерство починається з усвідомлення ключових пріоритетів та об’єднання навколо них. 

Более того, некоторые серьезно смотрят даже на цену входного билета, совершенно не задумываясь о том, для чего этот форум, или что они могут получить на нем.

Мы думаем иначе – и вот наша формулировка 5 главных причин, «почему стоит пойти…»:

1. Определить ясную позицию о роли и вкладе АСУ ТП в экономику страны

В то время как на востоке полыхает пламя войны, наш фронт – экономический, и его надо держать точно также, как и военный. Падение по целому ряду промышленных отраслей, безусловно, скажется и на инвестициях в АСУ ТП. Однако, именно эти отрасли нуждаются как никогда в модернизации – в новых технологиях и решениях, которые снижают энергопотребление, повышают эффективность, качество, продуктивность, безопасность, эксплуатационную готовность и т.п. В новых решениях нуждаются наши экспортеры, конкурентоспособность которых – и особенно на западных рынках, – ставится под сомнение. Излишне напоминать, что системы промышленной автоматизации имеют ко всему этому самое прямое отношение. Однако стоит, наверное, напомнить, что игроки рынка АСУ ТП до сих пор не сформировали своей ясной позиции по направлениям, каким образом их продукты и решения способствуют росту этих показателей по разным отраслям. Я имею ввиду позиции, известные широким бизнес-кругам, и в контексте рыночных вызовов. Как сегодня наши автоматизаторы могут улучшить положение промышленных предприятий, что нового предлагают в этих сложных условиях, какие конкретные предложения идут от них? Широкие рынки, общественность, генеральные и технические директора,  собственники об этом вряд ли что-то знают. И в этом первая задача форума – сформировать ясную позицию пром. автоматизаторов об их роли и вкладе в экономику страны в нынешнем контексте. 

 2. Поиск и определение настоящих лидеров по направлениям.

Прошлая крупная демонстрация позиций наших ведущих производителей на выставке EIA-2014, а также иные публичные выступления на других конференциях показывают, что игроки рынка до сих пор находятся в парадигме Product PUSH. То есть они просто говорят: «У нас классные продукты (решения), – купите их!», – вместо того, чтобы говорить: «У вас есть серьезные проблемы в производстве, и мы знаем, как их решить».  Смена этой позиции (мы называем это позицией идейного лидерства) – крайне нужна сегодня. И именно в контексте сложных рыночных вызовов. Организаторы форума выставляют требования по четкому определению «рыночная проблема – наше решение (предложение)» к каждому докладчику. Мы не ожидаем, что все докладчики будут демонстрировать супер-решения. Но мы ожидаем и планируем дискуссионный формат – любое изменение начинается с серьезной дискуссии о реальном положении вещей и о приоритетных задачах. Поэтому, мы ожидаем увидеть на форуме настоящих и будущих лидеров. Для заказчиков – это ясный сигнал, с кем нужно работать – уже сегодня и завтра.

3.  Формирование приоритетов по ускорению развитию рынка промышленных АСУ.

Отставание от развитых стран в области профессиональных стандартов АСУ ТП – более чем очевидное для профессионалов АСУ ТП, знающих тенденции на мировых рынках. В АППАУ мы часто называли наши разрывы в области знаний и применений современных стандартов, оценки качества инжиниринга, системы образования и подготовки молодых специалистов, путаницы в казалось бы давно уже пройденных Западом дефинициях, и многие другие. На форуме мы увидим ряд выступлений, которые проясняют позицию игроков рынка по этим вопросам. Но не только позиции – мы увидим конкретные предложения и готовые решения для того, чтобы ускорять развитие в этих направлениях.

4.  Ускорение формирования сообщества промышленных автоматизаторов.

Один из элементов нашего слогана – «Єднайся» (объединяйся). На самом деле, очень мало игроков осознают, насколько деградировал рынок АСУ ТП за последнее десятилетие из-за дробления вокруг брендов. Смещение фокуса рынка на краткосрочные интересы брендов вендоров, и их попытки сформировать вокруг себя замкнутые кластеры из прирученных интеграторов и дистрибуторов, было понятно и в определенной степени полезно лет 10-20 назад. Но не сегодня! Сегодня бренды практически не способны давать рынку то, в чем он нуждается: инсайты рынка по отраслям, решения по направлениям и решение общих проблем (см. п. 3 выше). Более того, мы видим, что мировые бренды, представленные в Украине, даже не справляются со своей просветительской ролью – что было реальностью лет 10-15 назад. Причин тому много и разных. Но очевидно другое – в эпоху социальных сетей и роста сообществ «снизу», игроки рынка автоматизации должны также менять свои парадигмы – развитие и прогресс  «снизу», через сообщества идет гораздо быстрее, чем «сверху» – через замкнутые кластеры. Для крупных вендоров все вышесказанное не нужно воспринимать как критику или угрозу, – наоборот, это просто констатация существующего положения вещей и одновременно, это взгляд, который  представляет новые возможности.

Форум лидеров предложит реальные форматы и предложения подобных объединений. Собственно, это уже идет в соц сетях, где активизировались наши ВУЗ-ы. 

5.  Определится со своими планами на год. 

Безусловно, не все так печально в нашей экономике. Многие реально растут и увеличивают обороты. Прежде всего, речь об экспортерах уже переориентировавшихся на западные рынки, а также о нишевых игроках, где растет спрос (решение по энергоэффективности и т.п.). Другое интересное направление роста связано, к сожалению, с угрозой войны и терроризма. Мы ожидаем рост спроса на решения, связанные с безопасностью (в том числе кибер-) и эксплуатационной готовностью. Форум представит ряд докладов по всем этим направлениям и заказчики, таким образом, смогут более ясно определить приоритеты своих технических политик на год.

Вот и открыли мы свои карты о форуме – почти все )  Теперь слово за вами. 

ПОСМОТРЕТЬ ДЕТАЛИ ПРОГРАМЫ И СПИКЕРОВ

                                                                                                                                             Юрчак А.В. ген. директор АППАУ

Сценарій цієї частини побудований таким чином, щоб від загального розуміння економічної ситуації в Україні, оцінки перспектив перейти до висвітлення стану речей в АСУ, а далі – в окремому сегменті. Як такий – ми вибрали напрямок енергоефективності.

Отже по порядку. 

	Андрій Длигач, генеральний директор Advanter Group, викладач МІБ, кандидат економічних наук та співзасновник проекту «Нова країна» буде аналізувати на початку економічну ситуацію. Андрій – один з кращих аналітиків та спікерів на площадках В2В, – а з минулого року також і на політичному майданчику країни. Як активний учасник підготовки реформ від громадянського суспільства та бізнес-спільноти, Андрій добре знає ситуацію з поточним станом реформ та перспективами їх впровадження в 2015. І не зважаючи на подальше падіння майже по всім галузям (що ми теж зовсім недавно чули від нього), ми очікуємо й добрих новин.
	Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ, автор цих рядків, перехопить естафету і намагатиметься спрогнозувати, яке буде відлуння економічного спаду в ключових галузях інвестицій в АСУ ТП (металургія, харчова, нафта й газ, енергетика…). Власне, тези АППАУ щодо напрямків виходу з кризи вже неодноразово озвучувались, – я намагатимусь внести свіжі думки, а також більш детально розкрити виклики розвитку, які стоять перед спільнотою.
	Віталій Дем’янюк – директор енергетичних програм Інституту соціальних досліджень, буде розкривати тему енергоефективності. Віталій – експерт в області паливно-енергетичного комплексу, має ступінь МВА по нафтогазовому комплексу і 20-річний досвід топ-менеджера великих компаній. Ми очікуємо ясності не тільки щодо інвестицій в ПЕК, але також систематизації того, що робиться в Україні в галузі енергоефективності. Адже гравці ринку АСУ до цього часу не можуть визначитись, яким чином входити в цей надзвичайно різношерстий та фрагментований ринок – один з небагатьох, що має шанси для росту в цьому році.

Після перерви ми перейдемо до 2-х цікавих дискусій, де будуть залучені вже наші директори та керівники напрямків підприємств з ринку АСУ. Але про це – в наступному огляді.

                                                                          Олександр Юрчак, Ген. директор АППАУ

Переглянути всю програму форуму