Без категорії

Загрузить документ по этой ссылке

Razvan Panati, “Building block for distributed generation” **

Категория: техническое развитие – распределение электроэнергии

Содержание: контроль – управление распределенными сетями, переход на контроль по постоянному току, технологии и предложения от Сименс

Для кого и чего может быть полезна: ГИП-ов, проектантов и разработчиков по силовому оборудованию и распределению электроэнергии/

Загрузить презентацию по этой ссылке

Напротив, интересно, что заявляет обо всем этом Automation Research Corporation  (ARC) – признанный мировой консалтинговый лидер в области АСУ ТП. 

Большинство концептов ARC имеют отношение к вопросам эксплуатации и обслуживания – и в этом их ценность. Что еще важно  – все мировые лидеры автоматизации в той или иной степени ориентируются на концепты и модели ARC. 

Наиболее цитируемыми в области  являются: 

1. OpX- Operational Excellence, – Операционное Совершенство. ОрХ – это высокоуровневый поход, который демонстрирует “рациональный процесс для достижения конкурентного преимущества”. Он направляет предприятие на путь «Постоянно делать Правильные Вещи и Хорошо». ОрХ отражает принципы управленческого метода Six Sigma и является фундаментом , на котором базаруются и другие подходы и модели операционного совершенства. Ежегодно ARC проводит форумы по ОрХ, ниже рис. взят из относительно свежего отчета ARC по этой теме за 2012 г.

2. Моделью, которая реализует идею интеграции ОрХ в области АСУ ТП является СММ – Collaborative Management Model. СММ реализует, обозначенные вначале этой статьи принципы интеграции по 3- уровням – жизненному циклу, вертикальной и горизонтальной интеграции. Этой концепции уже более 10 лет, и она успешно внедрена в ряде решений крупных брендов. Например, в Schneider Electric она еще в то время закладывалась в платформу как Transparent Ready. Сегодня более популярной становится Collaborative Value Network (CVN) – где фокус смещается на создание ценности в цепочках вокруг предприятия. Для обслуживания это может быть аутсоурсинг, например.

3. Важный концепт для управления активами – это АРМ, Asset Performance Management, – управление производительностью активов. АРМ фокусирует на лучших методах управления разнородными и сложными активами предприятия. 

ARC также ссылается на модель RCM для задач ЭиО. Однако, вникая в эти материалы, мы понимаем что ARC трактует вопросы обслуживания гораздо шире – чаще всего, речь идет даже не об оптимизации затрат на обслуживание или эксплуатационной готовности, а о вкладе АСУ ТП в результаты бизнеса и создание конкурентных преимуществ. 

Подробнее об этих и других концептах ARC см по этой ссылке. 

Выводы и  вопросы к обсуждению

В контексте дискуссии о необходимости введения современных стандартов на рынке промышленной автоматизации, тема «эксплуатации и обслуживания», безусловно, одна из центральных. Из этого обзора можно сделать следующие выводы о состоянии этой темы в мире:

• Большинство требований к эксплуатации и обслуживанию АСУ ТП регламентируются мировыми и региональными стандартами, как ISO 18435, 15745, 62264 (он же ISA-95)
• Концепты ARC могут быть полезными для выработки более полного и целостного взгляда не только на вопросы ЭиО, но также на роли и функции АСУ ТП по отношению к производственным результатам деятельности и бизнес-задачам высокого уровня, как создание конкурентных преимуществ.
• Эти темы активно развиваются и дискутируются в развитых странах. Напротив, отсутствие публикаций в интернет может говорить о том, что эта тематика находится в стадии начального развития в странах СНГ.

К сообществу и игрокам рынка соответственно возникают следующие вопросы:

1. Если и в теме обслуживания АСУ ТП есть свои стандарты на мировом уровне, то что собой представляют наши стандарты? Как они синхронизированы с мировыми, и происходит ли развитие в этой области? 
2. Что и как у нас развивается в АСУ ТП из главных направлений обслуживания – превентивного и предиктивного? В частности, есть ли примеры применения RCM той же корпорацией «Галактика» (и другими игроками?) в области АСУ ТП?
3. В рунет тема обслуживания АСУ ТП практически не представлена крупными брендам – вендорами. Почему – им это неважно? Это при том, что информации на английском – море, в том числе и специализированных отчетов ARC по отошению к решениям крупных мировых брендов. Как в таком случае, они хотят говорить с заказчиками на «одном языке»?
4. Почему так мало информации от ведущих системных интеграторов по услугам обслуживания? Ведь кто-то, а они уж точно предоставляют эти услуги на аутсоурсинге – и уже давно. Слабый маркетинг или…?

Надеемся, что дискуссия на эту тему начнется на наших площадках в соц. сетях и на сайте. Мы ждем также первых отзывов от наших заказчиков и партнеров. 

А первые итоги и живая дискуссия будет на клубе АППАУ “Технический директор”, 17 июля – регистрируйтесь.

Ген. директор АППАУ Юрчак А.В.

 

Публикации по теме:

1. Обслуживание в АСУ ТП: обзор публикаций и постановка вопросов. Часть 1

2. Клуб «Технічний директор» – шлях до розуміння та прискорення розвитку

Згідно законів так званої кривої розповсюдження інновацій (рис. 1) в любій популяції є близько 2,5% інноваторів. Далі є ще 13,5% ранніх послідовників – тих, для кого інноватори є авторитетом і хто швидко переймає їх методи та вірування.  Вважається, що досить цим категоріям об’єднатись і далі все відбувається чуть не автоматично – наступні 34% ранньої більшості хлинуть за інновацією.

 

Рис.1 Крива розповсюдження інновацій

Однак на практиці – особливо в технічних видах, – це далеко не так. Крива розповсюдження інновації  може підійматись стрімко вверх, а може зависати роками, рис.2. Наприклад, з власного досвіду автора цих рядків різниця в запуску портфелю Transparent Factory (застосування веб-модулів на рівні 1 та 2 АСУ ТП) між Україною та Росією на початку 2000-их сягала 3-5 років. В свою чергу, Україна відставала від Західної Європи на такий самий час. Іншими словами, якщо цю ідею  західні користувачі масово (перехід через точку А) сприйняли десь в 2003 році, то українські – в 2007-9 рр. (точка А1).

 

Рис.2 Затримка в розповсюдженні є традиційною між західними країнами та тими, що розвиваються

Від чого ж залежить швидкість розповсюдження та росту? Звісно від самих інноваторів теж. Цікаві дослідження, що наводить в своїй доповіді  Саймон Сінек, говорять про те, що насправді люди переймаються новими підходами  та винаходами не тоді, коли вигода від використання демонструється на рівні «чим це краще» чи «що це дає», а коли інноватор демонструє «ЧОМУ я це роблю». Дуже рекомендуємо послухати цей виступ.

Іншими словами – «чому» апелює радше до переконань, поглядів на світ та на перспектив розвитку, ніж до доказової бази та раціональних аргументів. В першу чергу, інноватори мають демонструвати своєму оточенню свої вірування.

Повертаючись до наших інноваторів та їх послідовників в спільнотах АППАУ та близьких до нас, ризикну окреслити ці вірування

·         Ми віримо, що Україна вступила в епоху (стадію розвитку), коли саме низова самоорганізація значить більше, чим будь-які установки «зверху»

·        Ми віримо, що професійні спільноти здатні набагато швидше розвивати ринки та технології, ніж коли це робить хто-небудь з комерційних структур чи навіть великих брендів

·         Ми віримо в силу знань і в те, що професійні знання – і тим більше в хай-тек галузях, – потребують інфраструктури, постійного догляду, росту та розповсюдження – інакше вони мертві або не діють
·         Ми віримо, що Україна – це країна талановитих людей, які не одноразово дарували світові кращі інновації та винаходи, й створили кращі інженерні школи. Й ми віримо, що ще не все пішло в історію.
·         Ми віримо, що справжній економічний чи технологічний прогрес можливий за наявності системних підходів, що мають відображення в інтеграції кращого людського потенціалу, нових технологій та досконалих бізнес-процесів. Дисбаланс в будь-якому з цих 3-х компонентів спотворює та уповільнює рух до прогресу
·         .. продовжуйте перелік…
·         Зрештою, саме тому ми й витрачаємо масу зусиль та свого часу на професійний ріст та розвиток спільноти в напрямках поширення знань та сучасних світових стандартів 

 

Однак ще раз – проблема не в тому, що  наші інноватори не мають подібних вірувань. Проблема саме в їх демонстрації. Демонстрація означає 2 речі – конкретні справи, що доказують вашу віру та публічна інформація про них. 

Якщо брати спільноту АППАУ, то інколи нам бракує першої частини, інколи – другої, а в половині випадків обидвох.  Імена як Олександр Пупена, Максим Романов, Максим Савельєв, Сергій Батюк та декілька інших колег – радше виключення з правила, ніж правило.

Отже, друзі та колеги інноватори  – маємо демонструвати свою віру.  Мої 5 правил щодо самої демонстрації прості

1.       Брати на себе зобов’язання, що відображають вашу віру

Приклад, – Олександр Пупена має вже майже за правило публічно декларувати на Facebook черговий переклад чергового посібника (останній – див посібник по ISA-88) і береться за справу сам. В даному прикладі, це і є демонстрація  – «Я вірю, що подібні речі потрібні. Що вони працюють. Що вони вже актуальні для сотень українських розробників…» За це нічого не платять, водночас всі знають хто йде першим…

 

2.       Дотримуватись цих зобов’язань

Інший приклад – Максим Романов, заявивши про симпатію до стандарту ISA-95 реально ввів цей стандарт на «АрселорМіттал Кривий ріг». І далі активно підтримує АППАУ щодо трасформації цього євро-стандарту до рівня ДСТУ. Максим вірить в те, що складні, ієрархічні системи управління виробництвами можуть та мають бути оптимізовані. І для цього не обов’язково винаходити велосипед (як до цього часу робить більшість інтеграторів) – достатньо взяти краще з світових практик у вигляді готового стандарту.

 

3.       Залучати до своїх ідей колег – та всю спільноту

Прикладів тут менше – і тому знову  згадаємо Олександра Пупену. Так само як і лідери інших спільнот, він активно використовує можливості соц. мереж і створив власні форуми. До речі, тільки в 2-х мережах АППАУ ми налічуємо вже біля 1300 чоловік – це готові комунікаційні майданчики для наших інноваторів та членів АППАУ.

 

4.       Перетворювати ідеї в дієві проекти

Останні приклади ми можемо брати з конференції ВНЗ в жовтні 2015. Новостворений робочий комітет вже працює над гармонізацію ISA-88-95, а також ГОСТ 34 до українських стандартів. Окремо – мова йде про тиражування просвітніх проектів за підтримки ЄС, як це вже зробив Павло Галкін з колегами з ХНУРЕ. Всього в роботі та порядку денному комітету – зараз більше 10 цікавих, перспективних ідей.

5.       Постійно комунікувати в спільноті про свої ідеї, проблемні питання та здобутки

Комунікації надзвичайно важливі – й саме для тих 13,5% та 34% від яких залежить успіх інновацій. Який сенс робити гарну справу, якщо про неї ніхто не знає?  Будь які новини АППАУ та наших членів (коли новини від них є) ми поширюємо як мінімум 3-4 каналами  –  на сайті, соц. мережами, е-розсилками, та в публічних заходах.Натомість, щоб взнати масу цікавих речей, чим займаються наші ВНЗ, ба навіть й бренди в області просвіти та які в них є напрацювання, потрібно робити цілу конференцію… Чи це нормально в епоху діджитал комунікацій?

 

Ще один важливий момент. В розповсюдженні інноваційних практик потрібно фокусуватись на кращих – тобто на тих загальних16%, які складають інноватори та їх ранні послідовники. Тому в АППАУ ми ніколи не робимо проблеми з того, що є що хтось, хто «спить чи спостерігає». Важливо знайти тих, хто кращий, хто вже попереду та хто вже готовий до співпраці. Показовий в цьому сенсі останній клуб технічних директорів  18 грудня 2015 – приклади АМКР та Прилуцької фабрики British American Tabacco з використання OEE/TCO були шоковими для деяких наших інтеграторів. Вони весь час згадували про модернізацію цехів,  де “нове” обладнання приходить “вирізане болгаркою”… Це також чергова ілюстрація того, де  в нас знаходяться (західні) інноватори, а де – українські підприємства. Але якщо ми дійсно хочемо скорочувати розриви, то потрібно в першу чергу показувати кращих та саме їх підіймати на п’єдестал.

**********

Дотримання цих правил справді важливе – інакше ви ризикуєте почути зворотнє – «я НЕ вірю в те, що ваш продукт (послуга, ідея, підхід) працює». Так говорить та сама консервативна більшість – ті, яких загалом більше 70%. Але спочатку – навіть ті 13,5%! Саме вони важливі для вас.  І без демонстрації своїх вірувань – конкретними справами та комунікаціями, – ви ніколи їх не переконаєте. Про свої ініціативи ми теж чуємо це майже щодня. Незважаючи на всі Майдани,  волонтерів та добровольців АТО, масу новостворених громадських рухів, професійні потужні спільноти в інших галузях, – більшість керівників ринку промислової автоматизації просто не вірить в те, що разом ми можемо досягти більшого, ніж кожен з них поодинці. Це їх право – інакше вони б не були в тих 13,5% чи наступних 34%. Але є питання до всіх інноваторів – що та як ви робите, щоб поступово збільшувати їх конверсію й схиляти на свою сторону? Чи є у вас достатньо цілеспрямованих кроків на зразок приведених вище пп. 1-5? І чи є перший пункт – конкретні зобов’язання? Адже «сидячи глибоко в окопі» чи займаючи позицію спостерігача («ага – подивимось, подивимось, що вони там роблять в АППАУ»), ви нічим не відрізняєтесь від тієї ж «пізньої більшості» чи навіть тих, хто завжди спить.

Сьогодні важливих тем для інноваторів промислових АСУ в Україні безліч – від вкладу в енергоефективність, вже згаданих вище стандартів (і саме в контексті проблеми популяризації кращих практик та встановлення планки якості) й до новомодних технологічних трендів в ІІоТ (Industrial Internet of Things) та подібних. І ми не можемо знову затягувати ці процеси на десятки років – економіка потребує значно швидших рухів. Україна й так пасе задніх в світі по більшості технологічних впроваджень.

А для тих, хто не впевнений в своїх лідерських чи інноваційних амбіціях скажемо – просто підтримка інноваторів (ідей, ініціатив, проектів) – словом чи ділом, – надзвичайно важливо. Вона відтримує їх віру та надає наснаги. В любому випадку –«виходьте з окопів» )

                                                                                                                                  Юрчак Олександр, ген.директор АППАУ

 

П.С. також буду говорити про ці речі на вебінарі 18 січня «Як отримати максимум від членства в АППАУ»

 

 

Tony Valasek, “Having productive meeting” **

Категория: общий менеджмент

Содержание: как организовать продуктивное совещание – базовые правила и рекоммендации

Для кого и чего может быть полезна: для начинающих управленцев

 Але менше з тим – головне, що процеси все-ж йдуть. Отже за порядком.

Проблематика замовників в обслуговуванні АСУ ТП

Знову виручає Максим Тютюнник, тех. директор «Квас-беверидж», м. Запоріжжя. Ось його короткі відповіді на питання щодо проблематики обслуговування:

1. Найважливіші проблеми: “Основные проблемы – отсутствие критичных запчастей на складах в Украине и длительный срок поставки фактически у всех вендоров. Отсутствие квалифицированных специалистов по некоторым видам оборудования. Невозможность получения качественной техподдержки в регионе СНГ у многих вендоров.”
2. Регламенти та робочі практики: “Практики – общемировые TPM и RCM, а также внутри корпоративные Bottler Customize Preventive Maintenance Program.”
3. Чи передбачається аутсоурсинг: “Частичный – да, особенно там, где нет своих специалистов по п1. (лазерные системы маркировки, АСУ ТП холодильных агрегатов и т.д.)”
4. Чи є важливим фактор економії на обслуговуванні, та як це вимірюється сьогодні: “Важным является обеспечение выпуска продукции с уровнем потребления энергоресурсов не выше целевого. А это, в свою очередь, требует удовлетворительного состояния машин и оборудования и определенного уровня затрат на поддержание этого уровня. Иначе небольшая экономия на обслуживании АСУ ТП выльется в тонны потерянного продукта или простои. Существует норматив затрат на техобслуживание, выраженный в деньгах на литр выпущенной продукции. У компании много заводов по миру с примерно одинаковой технологией и целевое значение хорошо обосновано. Как только идет снижение этого показателя, снижается и Availability, то есть возрастают простои из-за недообслуженного оборудования”

Що обслуговуємо – тільки АСУ ТП чи весь технологічний комплекс?”

Гостро це питання поставив в дискусії на Facebook Олександр Пупена. Прийшли до згоди, що чіткої межі тут не має, – оскільки «одне тягне за собою інше». В той же час, опитані великі замовники підтверджують, що зона відповідальності та регламенти обслуговування все-ж є – відділ автоматизації обслуговує свій парк, а якщо це стосується технологічного обладнання, то є інші підрозділи.

Чи є «ключові питання» такими насправді?

Питання, поставлені в вищезгаданій статті як ключові – потребують дискусії. У деяких колег з’явилсь сумніви як щодо актуальності поставлених питань, так їх релевантності до наших реалій. Один великий замовник говорить про їх релевантність, акцентуючи при цьому що інтегратори дійсно втрачають ринок обслуговування, оскільки нічого не пропонують і не розуміють потреб замовників. Інший – частково погоджується, в той же час відмічає, що запиту чи потреба в себе на «високі матерії» (західні стандарти тощо) не помічає.  З іншого боку колега погоджується, що стандарти, про які багато дискутувалось в квітні на EIA-2104, дійсно мали б попит, якби були більш зрозумілі та адаптовані. Зараз в цих напрямках майже нічого не робиться.

Резюме? Працюємо далі – наступний тиждень дадасть ясності в цих питаннях. І вже традиційне – «регистрация на Клуб АППАУ “Технический директор” продолжается» )

Публікації по темі:

1. Клуб «Технічний директор» – шлях до розуміння та прискорення розвитку

2. Обслуживание в АСУ ТП: обзор публикаций и постановка вопросов. Часть 1

3. Обслуживание в АСУ ТП: обзор публикаций и постановка вопросов. Часть 2

 

 

Загрузить документ по этой ссылке.

В документе представлен краткий обзор презентаций конференции CSIA-2013

Загрузить документ по этой ссылке

 в разработке новых продуктов, программного обеспечения, новых проектов и даже в таких дисциплинах как маркетинг.

Agile – это альтернатива или дополнение таким методам как: Водопад, Проектное управление, V-диаграмма, широко применяемых в АСУ ТП. Александр Пупена- один из самых активных наших членов, – нашел великолепный документ, детально и популярно разъясняющий все эти вещи (см дискуссия в нашей группе на facebook). Это работа – материалы учебного курса TechInvestLab «Системное инженерное мышление». 

Публикуем отрывок по поводу Agile – одного из самих популярных методов на рынках ИТ, в том числе и в Украине.

*************

Agile по отношению к другим (жестким) методам – это джаз по отношению к симфоническому оркестру

Если посмотреть на то, что происходит в менеджменте и инженерии, то тренд к “джазовой” организации деятельности несомненен. Все движение agile (“гибкости”) — это именно в ту сторону, и все остальные примеры инноваций (например, переход от акцента на administration / management к leadership) именно в эту сторону. Метафора, при которой все главные решения принимаются одним лицом, которое всеми “дирижирует” опасна, потенциально создаёт угрозу появления в проекте “бутылочного горлышка”, существенно замедляющего принятие инженерных решений, эта метафора не соответствует духу времени. Системные инженеры специализируются до инженеров по требованиям, инженеров-архитекторов, инженеров по испытаниям, инженеров по безопасности и т.д. И далее целая команда таких людей не столько командует остальными инженерами (как по факту командует дирижер музыкантами оркестра, сам ни на чем не играя), сколько организует их взаимодействие, выполняя свой кусок инженерной работы. 

Нужна другая метафора, джазовая – хотя она может оставаться и музыкальной. Так, в джазе есть звукооператор (producer, хотя это слово в России значит совсем другое) — он из записанных разными музыкантами отдельных треков делает окончательную запись. Но он не предписывает, какую музыку играть музыкантам. Или руководитель джазового ансамбля, который выбирает, какую мелодию будут играть – но он не командует, кому когда и что играть, и не выдает точные ноты… Это все об Agile.

Agile – манифест разработки программного обеспечения  

Мы постоянно открываем для себя более совершенные методы разработки программного обеспечения, занимаясь разработкой непосредственно и помогая в этом другим. Благодаря проделанной работе мы смогли осознать, что: 

• Люди и взаимодействие важнее процессов и инструментов 
• Работающий продукт важнее исчерпывающей документации 
• Сотрудничество с заказчиком важнее согласования условий контракта 
• Готовность к изменениям важнее следования первоначальному плану 

То есть, не отрицая важности того, что справа, мы всё-таки больше ценим то, что слева. 

*********

Появление и развитие Agile

После этого манифеста началась “религиозная война”: по сути, манифест полностью разделял стадии жизненного цикла и практики, а также предполагал “гибкость” в планировании работ — то есть объявлял отсутствие “водопада” в любых его проявлениях. 

Появились сотни вариантов методов разработки, из которых сегодня для программной инженерии наиболее распространён SCRUM. 

На практике оказалось, что следование принципам agile методов разработки и предлагаемым ими моделям жизненного цикла (чаще всего делящих жизненный цикл на стадии “релизов” с выделением мелких подстадий “итераций”) может приводить как к впечатляющим успехам, так и к впечатляющим провалам. Также оказалось, что и “водопад” в чистом виде никто не использует, поскольку “по документам” работа описывалась одним образом, а “в жизни” элементы agile использовались много больше. Много было и обычного непонимания. Так, “люди и взаимодействие важнее процессов и инструментов” — это вовсе не был призыв к луддитству и отказу от инструментов. Просто не было ещё инструментов, которые поддерживали agile-методы разработки. В итоге перестали использоваться как чисто гибкие методы (на их использование ещё и менеджеров было трудно уговаривать, потому как они не дают хорошо спланировать работу заранее и потом контролировать выполнение планов), так и “водопады” (ибо жестко запланированные проекты часто получаются дороже и длятся дольше, чем было запланировано — планы обычно не включают неожиданностей типа уточнения требований близко к концу разработки или переделки архитектуры после проведения испытаний уже готового изделия). 

В системной инженерии “железных” систем методы agile пока используются мало, ибо принято считать, что в существенной мере действует “водопадная” модель. Но в последние годы ситуация быстро меняется: разработка определения системы в существенной мере оказывается похожей на разработку программного обеспечения, и в ней для разработки моделей могут быть использованы те же практики, которые хорошо зарекомендовали себя при разработке программного обеспечения. Единственное что, так это временной лаг: модные в программной инженерии идеи попадают в системную инженерию с задержкой в примерно 10-15 лет. Как раз сейчас начинают говорить о том, что какие-то agile элементы в системной инженерии возможны. Но вот воплощение системы обычно проходит в стиле “водопада”: если хорошо проработан проект, и имеется большой опыт создания аналогичных систем, то неожиданностей и “возвратов назад” в проекте будет мало, сборка проходит в точном соответствии с планом, испытания проходят с первого раза. 

************

От АППАУ: интересно, кто нибудь из промышленных АСУ ТП-ков это использует? И представляет ли тема Agile / SCRUM интерес для наших Системных интеграторов? – мы легко можем организовать мероприятие на эту тему с нашими ИТ-компаниями… Пишите нам.

 

Загрузить документы:

• gilsinn_pres_gi11.pdf
• ISA_Doha_hauet.pdf
• NasbyG_Overview-of-ISA-Standards-for-Water_WEFTEC2012.pdf
• Phinneydone.pdf