В кінці червня ДТЕК публічно оголосив про запуск акселераційної програми в Unit.City. Програма передбачає конкурсний відбір кращих інноваційних проектів по всім головним напрямкам роботи корпорації – 7 бізнес-дивізіонам, і чисельним технологічним напрямкам в кожному з них. Разом з партнерами – RadarTech та Civitta компанія вже підготували більше 20 бізнес-кейсів (радше use-cases), які і є основою для конкурсного відбору учасників ринку. В головному документі, що презентує програму зазначається, що вона є частиною корпоративного процесу Open Innovation, – «спрямованого на створення нових цінностей на перетині індустрій та технологій у форматі відкритого діалогу». Після цієї програми ДТЕК планує відкрити в Unit.City DTEK Innovation Hub.

Ця подія, безумовно, є знаковою та важливою в розумінні зміни поведінки великих промислових холдингів всіма постачальниками на  ринку промислових АСУ, електротехніки та інжинірингу. АППАУ підготувала свій аналіз для членів спільноти. Наша мета – краще підготувати та орієнтувати наших партнерів щодо наступного розвитку подій.

Серйозність намірів ДТЕК – важливі факти

Про серйозність намірів компанії говорять наступні факти

• Опрацювання самого документу було безпрецедентним в українській історії подібних холдингів – виявлення та оприлюднення 133 потреб, серед яких  25 бізнес-кейсів (і це тільки те, що ввійшло в документ) були підготовлені протягом 2-х місяців великою командою зовнішніх консультантів, топ-менеджерів, керівників напрямків та департаментів.
• 5 менеджерів С-рівня виділені для управління проектом та наступної підготовки інноваційного хабу – вони вже знаходяться в Unit.City на постійній основі.
• Перегляд прогресу по програмі йде щотижня – менеджери доповідають на Наглядовій Раді безпосередньо СЕО холдингу М. Тимченко.
• Цифра невідома, але вищенаведені роботи – разом з оплатою консультантів, – вже можна класифікувати як початкову інвестицію. Також невідомо скільки буде вкладено в саму програму, але навіть грубі прикидки дають загальний бюджет більше 1 млн грн.

Все це може означати, що ДТЕК  розглядає зміни пріоритетів в політиках інновацій та модернізації як стратегічні.

 

Аналіз програми

Програма (доступна тут) – детально описує потреби компанії, окремі бізнес-кейси, підходи до вибору інноваційних рішень, ціннісну пропозицію для учасників ринку.

Зокрема, зазначається, що

«Велика частина бізнес-потреб … стосуються теми Industry 4.0 та є предметом експертизи спеціалізованих компаній чи стартапів в сфері промислової автоматизації. Разом з тим, значна частина бізнес-потреб по всьому ланцюгу виробництва залишається складними інженерними або науковими задачами, вирішення яких не притаманне більшості стартапів. В цьому напрямку існує потенціал для більш зрілих компаній, інжинірингових агенцій та наукових установ.»

Водночас, присвоєння в підходах (категорія Scan – для стартапів) завдань як «цифрова шахта», «предиктивна аналітика», «нові типи датчиків» тощо  – говорить про певне нерозуміння розробниками цього документу складності завдань, та певне незнання ринку. Тобто, на нашу думку, ці завдання – однаково, або навіть з більшою ймовірністю можуть бути вирішені зрілими інженерними фірмами, а не стартапами.

Що стосується ціннісної пропозиції, надамо повністю цей слайд

По відношенню до учасників ринку, що вже працюють з ДТЕК важко сказати в чому цінність пропозиції – адже більшість вказаних елементів ці компанії вже мають, а в чому може бути менторство для зрілих фірм, – незрозуміло.

Натомість, ясно, що ця пропозиція цікава для нових гравців, хто ще не працює з ДТЕК. І, резюмуючи, можна сказати, що ДТЕК хоче створити значно більше пропозицій та ідей на вході в програму інновацій. Водночас, категоризація «що – для кого» на даний момент не дуже вдала, вона радше викликає запитання.

Сьогодні зрозуміло також, що далі правильної, але досить загальної постановки питань в бізнес-кейсах, особливої експертизи в цих питаннях (smart та 4.0) не видно ні з боку розробників документу, ні з боку замовника. Ще раз  – це попередня оцінка.

Більш детальний аналіз, що був в кінці червня надісланий від АППАУ керівництву ДТЕК – див тут.

 

Реакція АППАУ

Якщо одним словом і без емоцій, наша реакція виражається одним словом – «прецедент». В 2015-16 ми двічі проводили форуми лідерів в Академії ДТЕК – жодного інтересу й жодних корисних контактів. Окремі менеджери холдингу «проскакували» на якісь наші конференції та є в підписці  – так само, жодного інтересу до теми 4.0.

«І тут раптом»… Те, що ця тема пройшло мимо нас – тобто сама ідея, проробка кейсів (в якому приймали участь наші партнери з Civitta, але якісь чомусь нам про це сказали тільки в кінці) тощо – справді зачепило наші амбіції. Але менше з тим. Відразу було очевидно, що проект відкриває нові можливості. Протягом буквально 2-х тижнів ми провели наступні дії

• Вступили в прямий контакт з менеджментом проекту від ДТЕК – звідки аналітика вище
• Провели перемовини з керівництвом Юніт.Сіті й домовились про спільні дії
• Запросили ДТЕК на нашу конференцію 5-6 липня – й отримали там 2-х менеджерів (з 5-ки що знаходиться в «штабі» в Юніт.Сіті), встановили з ними гарні відносини
• Узгодили всі разом спільну зустріч на 31.07

Тобто, – начебто «все гаразд» – ми наздоганяємо. Але в цій підготовці, що розпочалась, кожен з наших членів, який буде залучений має спочатку проаналізувати ситуацію й для себе відповісти на ряд непростих питань.

 

Питання до інноваторів 4.0

Питань багато, але зупинимось на 3х ключових

• Як так сталось, що все це пройшло (на початку) мимо нас? Жодної інформації про будь-які зміни в ДТЕК протягом останніх 2-х років ми не мали. Хоча знаємо, що з ДТЕК спілкуються всі наші провідні бренди та інтегратори. Чи це просто дискомунікація (АППАУ дійсно не отримує ринкових новин від своїх членів на системній основі), чи це щось, що «проморгали всі»?
• Чому менеджмент ДТЕК проігнорував всі наші промислові бренди, АППАУ й пішов за консультаціями до людей, що мало «тямлять» в рішеннях пром. автоматизації та ІТ? Саме на рівні 4.0, а не взагалі?
• Чому ДТЕК робить ставку на Юніт.Сіті – хоча там немає (по нашим даним) жодної серйозної фірми, що має досвід в області 4.0 чи промислових застосуваннях? Не можна також довіряти результатам інших проектів RadarTech – зокрема з «Миронівським хлібопродуктом». Наші менеджери, що побували на фіналі цієї програми, кажуть про «дитячий» рівень цих інновацій. В любому випадку – це дуже далеко від справді серйозних кейсів, що виставлені зараз. Тоді, чому такі пріоритеті в виборі партнерів?

Головні припущення

Головні припущення, що дають можуть (якщо вірні) давати відповіді на ці питання, на нашу думку наступні

1. Всі наші учасники разом взяті погано контролюють та розуміють, що відбуваються на С-рівні великих підприємств. Як правило, наші керівники та менеджери з продажу контактують в кращому рівні з керівниками департаментів та бізнес-підрозділів, але ніяк не з СЕО та його найближчим оточенням. Між тим, останні мають досить великий вплив від розпірених «агентів впливу» – як бізнес-школи, політики, депутати, модерні проекти. До останніх сьогодні й належать RadarTеch та Unit.City – обидва підтримуються бізнесменом В. Хмельницьким. Це припущення пояснює «чому це пройшло мимо» до кінця червня.
2. Менеджери наших учасників недостатньо приділяють уваги змінам на корпоративному рівні великих груп. Й не комунікують це партнерам по бізнесу.

Це припущення пояснює, чому окремі менеджери які знали про те, що відбувається нічого не повідомляли. Адже важко уявити ситуацію, що інформація по опрацюванню 133 виробничих потреб – і в яке було залучено десятки людей та спеціалістів, –  не вийшла б за межі холдингу.

3. Менеджмент ДТЕК має хибне уявлення яким чином продукуються інновації в промислових хайтек. Звідки їх явна орієнтація на стартап-екосистему в Юніт.Сіті, хоча й з обмовками» про «ну, – і зрілі компанії також». Можливо, навіть – ніякого системного бачення в цьому питанні немає. «Ось закинемо 3 сотні нових ідей та пропозицій в лійку конкурсу – й з того щось точно непогане вийде», – можливо так думають менеджери холдингу.

Є ряд інших припущень, але не будемо гадати – зустріч скоро. Водночас, ще одне й важливе припущення варто обговорити у внутрішніх колах АППАУ – очевидно, що жоден з наших шановних брендів не проявляє великої активності в сфері 4.0 чи подібних. Більшість постачальників не мають готових рішень, не мають тех. підтримки (по цих нових рішеннях), а багато їх співробітників й досі скептично відносяться до Індустрії 4.0. Відповідно, всі кінцеві замовники це добре бачать та розуміють. Зокрема, так вважають і системні інтегратори, які неодноразово про це висловлювались на каналах АППАУ – «вендори не мають системного бачення та стратегії як просувати технології 4.0».

Найголовніше для розуміння в тому, що відбувається – це зміна правила гри. Великі замовники запускають інновації не через звичні формати тендерів, чи розвитку відносин з окремими підрядниками. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Вони будують формати колективних, сучасних інструментів, де генерація нових ідей та рішень можлива на принципово іншому рівні.[/perfectpullquote]

Хаби, Інкубатори, Хакатони, Акселераційні програми тощо – набір цих інструментів достатньо великий. Це – вже світова практика. І зараз спільнота АППАУ програє ІТ-сектору в пропозиції таких інструментів. Саме тому ДТЕК і звернувся до Unit.City.

 

Отже, що робити зараз?

На нашу думку, важливо наступне

1. Тактично – гарно підготуватись та бути присутніми на зустрічі 31 липня
   1. На рівні менеджменту уважно розглянути програму ДТЕК – виробити питання для зустрічі
   2. Для вендорів – мобілізувати свою партнерську мережу, – постачальників рішень (для нечленів АППАУ буде окрема ціна в 1000 грн). В аналітиці програми АППАУ, що відправлена на ДТЕК ми наголосили що ігнорування брендів є помилкою – більшість спражніх інновацій в 4.0 йде від них. Водночас, всі ми добре розуміємо, що брендів хто би надавав в Україні готові рішення майже немає. Тому варто запросити окремих, найсильніших партнерів.
   3. Вже подаватись на конкурс (якщо є з чим) – слідкуючи за тим, як проходить процес реєстрації. Для членів АППАУ ми також надаємо окремі консультації щодо пріоритетів та акцентів в пропозиціях.
   4. Готувати своє бачення «фільтрів» – тобто, яким критеріям має відповідати інноваційна політика та відповідні інноваційні промислові рішення, враховуючи високі вимоги до надійності та специфіку застосувань в енергетиці та промисловості сегментів ДТЕК. На цю тему 31.07 буде багато говоритись. І якщо ми разом добре це не кристалізуємо – можливо, в фіналі конкурсу ми знову побачимо одні стартапи з «дитячими пропозиціями».
2. Стратегічно (на період до кінця року)– переглянути своє відношення та інвестиції в розвиток 4.0. Адже [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]очевидно, що цей прецедент з ДТЕК – вже не перший. Зовсім іншого рівня інноваційності від ринку АСУТП-ІТ очікують Укрнафта, УкрГазВидобування, Інтерпайп, Метінвест та інші холдинги.[/perfectpullquote]ДТЕК просто перший хто все це добре систематизував. Якщо вендори та інтегратори не готові, – то що буде далі? Стартапи будуть будувати Smart шахти та електростанції?  Для зміни підходів в себе потрібно
   1. Провести стратегічні сесії й переглянути свої підходи до просування та інвестицій в 4.0. Особливо, це важливо для західних вендорів, які давно мають в своєму розпорядженні технології 4.0, але все ще чекають «команди звідти», замість того, щоб активно включатись в роботу.
   2. Скооперуватись з АППАУ в промоції. Як ми це робимо – було добре видно на останній конференції на Інтерпайп.
   3. Діяти – згідно визначеним в п.2-а) пріоритетам. Важливо, щоб серед них було і покращення комунікацій. Ми відкриті до обговорень про ринків зміни як холдингів, так і окремих ринків. Але, на жаль, на такі теми та зустрічі потрібно інколи напрошуватись. Зустрічних пропозицій – немає.
   4. Найбільш зрілих наших членів з достатнім бюджетом та амбіціями, ми також запрошуємо до розгляду питань про створення в Unit.City (або ж альтернативних майданчиках, включно з нашими Регіональними центрами 4.0) Інноваційних хабів (Лабораторій, інкубаторів тощо) – саме промислових хайтек. Стратегічно – самі такі інструменти стають дуже важливими в боротьбі за вплив на замовників. Особливо, – коли мова йде про інновації.

Повертаючись до цілей зустрічі 31.07. Ми хочемо увійти в цю програму з кращими доробками та стандартами промислової автоматизації та ІТ, й таким чином, не допустити чергової «гри в стартапи», далекої від стратегічних завдань, що ставить замовник.

Окремі питання – пишіть нам на info@appau.org.ua

Дуже надіємось бачити всіх наших членів спільноти на зустрічі 31 липня. Реєстрація почалась, вхід для членів АППАУ – безкоштовний.

Юрчак Олександр, Романов Максим

Темп та різноманіття подій вимагають інколи зупинятись та оглядатись. Щоб зрозуміти, чи туди біжимо й що далі. Тому будемо щомісячно підсумовувати найголовніші речі.Думаємо, що це важливо й для наших членів, які так само мають власний високий ритм та завантаження, й зрозуміло – часто не встигають за нами.

Будемо разом шукати в подіях, що минули, певні маркери, що можуть вас надалі орієнтувати та направляти в роботі.

Отже, що було в березні? – згрупуємо відразу по напрямкам діяльності й розставимо акценти.

Ключові події березня за напрямками:

А. Розвиток інноваційних екосистем. Мережа Центрів 4.0, робота з ВНЗ

Багато подій в цьому напрямку – одні планували самі, в інші – нас залучали партнери. Подаємо в порядку найголовніших:

• 2 круглі столи в Харкові (13.03) та Івано-Франківську (30.03) продемонстрували високий потенціал регіонів та їх готовність до співпраці. І якщо в Харкові (ХАІ) – інжиніринговій столиці України, – це було цілком очікувано, то Івано-Франківськ (ІФНТУНГ) здивував як якісним складом, так і рівнем дискусії. В ньому вперше яскраво й консолідовано проявили себе 2 нафтогазові велетні – «Укрнафта» й «Укргазвидобування». Обидва задекларували ясний курс на Digital Oil & Gaz (applications) й готові до співпраці з ринком.
• Але чи готові самі інтегратори – розробники та вендори? Пілотний проект АППАУ, що має мобілізувати команди ВНЗ до співпраці з ринком, прийшлось в березні добряче «штовхати» – заявити про свої use cases зі сторони ринку виявилось особливо нікому. Ми заледве знайшли 4-х інтеграторів, хто погодився дати свої ТЗ командам ВНЗ. Стиковка вже цих ТЗ – хоча б з тими ж замовниками з Нафтогазу потребуватиме ще нових, додаткових зусиль. Очевидно – замовники хочуть кінцевого продукту (4-нульних рішень), в той час як ніхто з ринку серйозно не налаштований на довгі цикли розробок таких рішень. І де все починається з грунтовних use cases. Простіше кажучи, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]на ринку немає усвідомлення, що інноваційні цикли та розробки R&D (що замовників, що розробників) дуже слабкі й ніхто не спішить їх покращувати.[/perfectpullquote]
• Інший дотичний проект до ІІоТ (синонім 4.0) був в рамках спільного проекту з польськими партнерами по розвитку кластерів в ІоТ-ІІоТ. Ми мали чудову нагоду подискутувати ряд гострих питань з членами АППАУ, обмінятись думками, разом виступити на євро-конференції (про це нижче) й відвідати 3 партнерські HUBs в Києві. До цієї події була остаточно сформована партнерська мережа, запущена сторінка на Facebook та отримані перші результати опитування про стан ІІоТ в Україні. Більше про цей проект – на вказаній сторінці.

В. Співпраця з урядовими організаціями – лобіювання та піар АППАУ та руху 4.0

Декілька подій партнерськими організаціями пройшли з питань створення інноваційних екосистем разом з науковцями та МОН. 1 березня відбувся великий круглий стіл в HUB 4.0 по створенню інноваційних екосистем за участю ВНЗ та НАНУ, що провела Агенція Європейських Інновацій. АППАУ представила там свої пропозиції до МОН, головною з яких є мережа центрів 4.0.

21 березня відбулись парламентські слухання, на яких ми мали честь представити свою позицію з питань розвитку інновацій в Верховній Раді України.

Інший дотичний проект – це ведення прямого індустріального діалогу з ЄС (єврокомісіями з Брюсселю). Тут АППАУ виступає в об’єднаній команді  декількох ключових, зацікавлених гравців, включно з МЕРТ. Крім внутрішніх нарад, ми мали можливість виступити на великому європейському форумі кластерів, що відбувся в Києві 27-28 березня. Зустріч була надзвичайно корисною з точки зору контактів, та розуміння як працює ЄС в розвитку подібних кластерних рухів та структур. Деякі члени АППАУ вже отримали ці контакти та відповідну інформацію щодо партнерів в ЄС.

С. Проекти співпраці #ДієвеПартнерство

1) Зібрання ТК 185 (5.03) визначило 5 головних стандартів на 2018. Це МЕК 61512 – АСУТП періодичних процесів, МЕК 62443 – кібер-безпека в АСУТП, МЕК 61508 – функціональна безпека в АСУТП,  МЕК 62264 – інтеграція систем по вертикалі підприємства (АСУТП-МЕS-ERP), ISO 22400 – виробничі КРІ та ISA 101 – людино-машинний інтерфейс. Групи за цими стандартам майже всі заповнені – отже, залишилось виконувати намічені плани.

2) Співпраця між ВНЗ рухається по своїй програмі – перш за все мова про Технічні Дні Автоматизації (ТДА), перший з яких пройшов в КПІ в середині березня. Цікава тема «про помилки» викликала чималий інтерес, але найголовніше, що естафета ТДА триває.

3) Нова Рада 4.0 зібралась в КПІ 23 березня й затвердила на 2018 новий склад органу управління, разом з новими цілями та завданнями. 2-й склад Ради, на відміну від 1-го, має значно більше промисловців, науковців, а також вже визначених Центрів 4.0. Одне з найважливіших рішень – це визначення відповідальних за Ринки та Технології 4.0. Приємно що відразу декілька членів АППАУ зайняли ключові позиції – це IT–Enterprise, SoftElegance, Лабораторія «Міронафт», кафедра АКІТ НУХТ. За нами залишилась також половина позицій (напрямків) в маркетингу, а також інвестиційний менеджмент. Детальніше про прийняті рішення – тут.

Натомість, дещо дивною виглядала реакція наших провідних брендів на цю подію та подібні. Тобто, її (реакції) не було – ніякої. Опитування учасників спільноти на Facebook дало таку оцінку : «Бренди не мають бачення в розвитку Індустрії 4.0 в Україні». Якщо це так, то на фоні явної еволюції великих замовників, в нас назріває прецедент. Відповідати на їх питання скоро буде нікому. Адже інтегратори, як показує вже їх реакція на пілотний проект з ІІоТ, – теж ще не готові. Все це припущення, які легко пояснити зайнятістю, але подібні «сигнали» йдуть не вперше.

D. Нові члени та партнери

І ще одна приємна новина – нас стало більше на 1-го гравця з ІТ-ринку: до АППАУ приєдналась компанія SoftElegance – відомий гравець в сегменті Data Science для Нафтогазового комплексу ринку США. Їх вхід в АППАУ – на фоні створення нової Ради 4.0 та початку масових рухів на вітчизняному ринку, дуже вчасний й потрібний для наших замовників та всього руху. Адже вже очевидно –  попит на партнерства ІТ-ОТ з часом тільки набиратиме темпів.

Головні маркери березня

Отже, які головні маркери березня? Ті події, що задають нам нові виклики, але також вектори та горизонти розвитку? Наш рейтинг наступний:

№1 – це круглі столи в Івано-Франківську та Харкові. Разом, вони чітко окреслили та підтвердили можливість створення не просто регіональних центрів 4.0 – а Центрів галузевих компетенцій. Абсолютно очевидно відтепер, що це можливо в багатьох регіонах.

№2 – це концептуалізація школи стартапів та запуск першого пілотного проекту по визначенню  топ – 10 застосувань в ІІоТ. Незважаючи на всі труднощі цього запуску – можна вважати це вже доконаним фактом, – в нас є команди як з боку ринку, так і з боку ВНЗ і в травні ми побачимо результати. І це – дуже серйозний крок вперед до кращої співпраці ринку з ВНЗ.

№3 – це, безумовно, вихід кейс-стаді IT–Enterprise про реалізацію на Харківському заводі «ФЕД». Ця спільна робота вказаних партнерів разом з АППАУ відкриває серію кейсів в області 4.0 в Україні. Власне, – це також перший професійний опис реалізації хайтек, який описує не стільки технічну частину, як зв’язок фінансово-економічних показників з технічними рішеннями, й все це в певному конкурентному середовищі. Нам залишається тільки чекати наступних. Впевнені, що до кінця року їх буде більше.

№4 – переформатування руху 4.0 – відтепер ми говоримо про значне посилення промисловими гравцями й новий орган управління. Будемо поки обережними з оцінками переспективи, але це вже безумовно маркер з точки зору усвідомлення власних позицій та амбіцій гравцями ринку.

№5 – поява АППАУ в Верховній Раді з питань розвитку інноваційних екосистем, а також на європейському саміті кластерів. Мова не тільки про наше визнання, але й про нові можливості лобіювання на вищому рівні. Так як це давно вже робить ІТ-галузь.

Три головні Takeaways (напрямки дій) від березня

Для чого потрібне визначення подібних маркерів? Звісно, для того, щоб оперативно налаштовувати ваші стратегії та тактики. «Маркер» – це просто сигнал можливого нового тренду, нової важливої зміни. Якщо ви пропускаєте його, якщо ніяк не реагуєте – ви втрачаєте.

Отже, «що це все означає для вас» – що потрібно робити й змінювати:

1. Відслідковуйте, аналізуйте та синтезуйте різні події, – так як і ми це робимо

Круглий стіл, що пройшов 30 березня в навчальному Центрі «Сіменс» ІФНТУНГ (не тільки без «Сіменс-Україна», але знову і знову без їхніх місцевих інтеграторів), справді дуже показовий в плані того, що ця здатність аналізувати та синтезувати важливі події є низькою серед більшості учасників ринку. Простіше кажучи, чимало бізнес можливостей гравці втрачають «просто так». Все як в тому анекдоті про 2-х лісорубів – «хіба не бачите, що ми зайняті – відійдіть й не заважайте». А між тим, механізм запобігання цьому дуже простий – це планування наперед й визначення пріоритетів. Адже всі наші плани та проекти відомі за 1-2 місяці наперед.

2. Зокрема, швидше інтегруйтесь в регіональні та галузеві екосистеми, що набирають обертів навколо вже заявлених Центрів 4.0, а також в нову Раду 4.0. Для виконавчої дирекції абсолютно ясно навколо яких центрів вибудовуються чи будуть вибудовуватись конкретні ланцюжки доданої цінності. І не тільки технологічних, але й галузевих. І які (екосистеми) ми швидко будемо орієнтувати на європейських партнерів, включно з грантовим фінансуванням. Ваша проактивна позиція має проявлятись вже сьогодні, й саме по відношенню до тих стратегічних моментів та викликів, що вже зрозумілі:

• Як запускати власні інноваційні цикли (для вендорів – покращувати практики NPL);
• Як краще та швидше кооперуватись в цих циклах – і з ким;
• Як швидше нарощувати власні здатності (capabilities), включно зі здатністю реагувати на можливості швидше й точніше.

3. Нагальною потребою є прискорення в формуванні здатності інжинірингових компаній та вендорів формувати якісні use cases. Ми бачили цю (не) здатність минулого року в програмах Н2020, в конкурсі 4.0, – а зараз в проекті ІІоТ. На цьому фоні закінчений кейс-стаді IT-Enterprise говорить і про різницю двох сегментів (IT vs АСУ ТП) й про те, що лідери тільки нарощують відрив. Так завжди буває й буде – аж поки організація не почне звертати серйозну увагу на власні функції Розвитку бізнесу та Продуктового маркетингу. Поки що вони на низькому рівні в більшості наших членів, і це безумовно, зона росту на 2018. Як сказав, один з учасників слухань в Верховній Раді, – «як цифрову трансформацію можуть робити компанії, що самі не є цифровими?». До цього можна додати тільки те, що термін «трансформація» означає досягнення набагато кращих показників бізнесу – ніж це робилось до цього. Отже, вивчайте техніки та методики складання use cases, травень та фінальна конференція по ІІоТ вже скоро.

Якщо підсумувати всі 3 заклики до дії – то однієї фразою це звучить як connecting the dots. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Виклик з’єднувати людей та острівки кращих компетенцій, досвіду та знань в більш широкі та потужні інноваційні екосистеми – спільний для наших лідерів.[/perfectpullquote]

Адже з вищенаведеного очевидно, що зараз мало хто з’єднує завдання Нафтогазу – з Центрами компетенцій 4.0 й з пілотними проектами типу ІІоТ.

Тому ставимо разом подібні завдання як пріоритетні в нашій спільноті – вони є актуальними для кожної галузі.

Ну а наші очікування в квітні – вже традиційні й пов’язані з найбільшими виставками промислової автоматизації, – в Україні Elcom / EIA й світової – в Ганновері.  Готуємось й до скорих зустрічей!

11 квітня в офісі компанії ISSP відбудеться зустріч з провідним фахівцем Німеччини, дослідником кібератак на процеси виробництва промислових об’єктів  – Мариною Кротофіл (Marina Krotofil).

Зосередимось на обговоренні таких ключових питань:

• проблеми інформаційної та кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури та шляхи їх вирішення (PLC, SCADA і промислове виробництво);
• аналіз загальних тенденцій і загроз, що існують у цьому секторі;
• рішення та можливості для захисту об’єктів критичної інфраструктури від кіберзагроз.

Марина Кротофіл – головний аналітик компанії FireEye, експерт з кібербезпеки систем промислової автоматики, учасник конференцій BlackHat, та консультант European Network for Cyber Security (ENCS), дослідник. Має великий перелік сертифікатів та інших офіційних визнань досвіду та кваліфікації в сфері кібер-безпеки АСУ ТП. Марина народилась в Полтаві, закінчила ХНУРЕ в 2004 р.

Зустріч пройде у неофіційному форматі вільної дискусії: буде можливість активно приймати участь у обговоренні і задавати питання експерту.

Зустріч організована партнером АППАУ по Індустрії 4.0 – компанією ISSP.

Запрошуються члени ТК 185 відповідних груп, інші члени АППАУ та спільноти 4.0.

Зустріч відбудеться 11 квітня з 16 до 18 год в офісі компанії ISSP.

Умови участі – безкоштовно, але потрібна реєстрація.

Огляд здобутків та ринкова позиція

Не буду повторювати те що на сайті, – 20+ років досвіду, можливості ЕРС-підрядника, потужний склад персоналу по декільком бізнес-напрямкам, унікальні технологічні компетенції та можливості, географія постачань від Африки до Росії, включно з Німеччиною та Східною Європою, – про все це можна дізнатись за вказаним посиланням.

Порівнюючи з іншими інтеграторами, ризикну відразу заявити рівень позиції ВГ «Техінсервис». Група на сьогодні – безумовний лідер у важкій категорії, – тільки не інтеграторів, а інжинірингових компаній України. Ця оцінка – експертна. Автор цих рядків є засновником політики Системної інтеграції Schneider Automation в Україні з 90-х років, мені відомі можливості та потенціал більшості інтеграторів, і звісно в рамках того ж «Шнейдер» я пройшов не один процес розробки системи кваліфікації інтеграторів – від корпоративного рівня компанії й до окремих регіонів СНД. До цього варто додати 5 років перебування в інжинірингових та машинобудівних компаніях – як КТС Груп та СНПО ім. Фрунзе.

Все ж, щоб уникнути узагальнень та не роздувати так відразу «експертні щоки»), приведу тільки найцікавіші, на мій погляд, реалізації останніх років, що говорять самі за себе про потенціал компанії:

• Будівництво деревообробного заводу потужністю 2,5 млн. м3/рік у Коростені (Україна).
• Розробка і впровадження системи диспетчеризації для ТРЦ «Ocean Plaza».
• Поставка та шеф-монтаж теплообмінних апаратів для групи Nordzucker AG (Німеччина).
• Будівництво 5-ти біоетанольних заводів загальною потужністю 120 тис. т/рік.
• Комплексне проектування, монтаж та поставка обладнання та систем для заводу в Алжирі Ouled Moussa за замовленням одного з провідних французьких виробників цукру Cristal Union.
• Реконструкція зі збільшенням потужності, поставка обладнання і систем автоматики, монтажні роботи для заводу Guelma в Алжирі.
• Будівництво «з нуля» цеху з виробництва карбамідоформальдегідної смоли (КФС) та Меламін-КФС для Коростенського заводу МДФ. Виробнича потужність цеху складає 150 тон смоли на добу.
• Розробка і впровадження системи диспетчерського управління інженерною інфраструктурою IQ Business Center, першого в Києві (Україна) інтелектуального бізнес-центру класу «А+».

Новий, сучасний цех з виробництва КФС потужністю 150 т/день, деталі – за посиланням

Це перелік показовий не тільки з точки зору географії чи масштабів робіт. В той час, як більшість українських машинобудівників згортає операції на Сході, але має суттєві труднощі з експортом в інші країни, ВГ «Техінсервіс» показує приклад, як треба працювати з тими ж французами та німцями. Чому «Техінсервісу» це вдається?

Ключові компетенції та переваги

Отже, тут саме час пригадати про критерії відбору, які ми виставляли у свій час для рейтингу кращих інтеграторів. В тій компанії в ті часи ми рейтингували інтеграторів саме з погляду їх цінності для ринку та кінцевого замовника, а потім вже йшли критерії привабливості для самого вендора (як лояльність тощо). Отже, згідно корпоративної політики наступні критерії є найбільш вагомими в очах кінцевого замовника:

1. Глибока спеціалізація в процесах та технологіях

Автоматизувати можна що завгодно, однак чи варто це робити на виробничих фондах 60-х років минулого століття? Або ж коли технологічні режими недосконалі? Ця логіка очевидна для замовників, і багато з них ще й досі нарікають на незнання інтеграторами технологій, що вони автоматизують. Однак навряд чи це можна сказати про «Техінсервіс». Володіючи власним машинобудівним заводом та великим проектним бюро (150 чол.), компанія сама є постачальником технології, і тут радше вже системи АСУ ТП йдуть придатком до них. Пам’ятаю приклади початку 2000-х у цукровій промисловості РФ. Спочатку інша українська фірма автоматизувала там чимало цукрових заводів, просто ставлячи контролери Schneider Electric на старі технології. Буквально через кілька років по їх слідах йшов «Техінсервіс», повністю замінюючи всі технології разом з автоматикою. Клієнти витрачали коштів в рази більше (і виходить, що попередні інвестиції були даремними), але ж і результати відрізнялись в рази.

Все ж, рівень «Техінсервісу» не обмежується просто наявністю проектного відділу та виробничих машинобудівних потужностей. Вони водночас є технологічними іноваторами в області цукру, спирту, біоетанолу,водовугільного палива та ін.

2. Досвід, рівень та кількість реалізацій

Навряд чи якась фірма в Україні може порівнятись за кількістю проектів чи покриттям ринку – географічним та галузевим. Більше 200 реалізованих проектів – і, як правило, великих – говорять самі за себе. Водночас кількість не є якість. Про якість систем від «Техінсервіс» говорить декілька речей, що дійсно є їх конкурентними перевагами:

• повна інтеграція будівельного, технологічного проектування з використанням сучасних САПР в 3D-моделях дозволяє значно мінімізувати кількість помилок на самому початковому етапі;
• доведені до досконалості функціональні модулі окремих об’єктів виводить системи ПЛК-СКАДА на рівень РСУ. Зокрема, мова про модулі SimpleSug™ та подібні, де оператор просто параметрує конкретні установки, одночасно зменшуючи залежність від програмістів.

3. Володіння різними технологіями автоматизації

Для замовника важливо, що інтегратор не лобіював інтереси свого вендора, а вмів зробити те, на чому вже є інстальований парк. З «Техінсервісом» тут цікава ситуація. З одного боку, компанія має 2-х стандартних постачальників Siemens та Schneider Electric. З іншого, гарантія кращого економічного результату за рахунок комплексної автоматизованої технології рідко ставить у замовника питання щодо вибору платформи автоматизації. Наприклад, «Техінсервіс» постачав лінії та устаткування з контролерами Modicon в Польщу, Сербію та Чехію на заводи, де 90% парку були на Siemens чи ABB.

4. Фінансова спроможність

Не секрет, що більшість замовників розраховуються з інтеграторами після здачі об’єкта в експлуатацію. Це означає, що інжинірингова компанія повинна мати розвинуті фінансові можливості – доступ до кредитних ресурсів та чималі доступні обігові кошти. Фінансовий тиск тільки виріс в останні роки. «Техінсервіс» в цьому плані також дає фору багатьом конкурентам – досвід та репутація дає довіру до фірми в багатьох банків, включно з міжнародними, а присутність офісів закородоном частково знімає проблему доступу до дешевших кредитних ресурсів.

5. Комплексність послуг

Про це зайве детально розписувати – простіше подивитись за цим посиланням. Просто скажемо, що радше важко знайти інжинірингову послугу, якої немає в компанії.

Водночас важливо зазначити суттєву різницю – принцип «все з одних рук» давно відомий, і чимало гравців його використовує, комбінуючи, наприклад, свої та чужі компетенції. «Техінсервіс» має величезну перевагу, утримуючи всі ключові компетенції в одних руках, в одній власності. Зовні ця різниця не завжди помітна – аж поки не дійде до проблем з термінами та якістю саме на границях тих компетенцій, де «своє» суттєво відрізняється або навіть конфліктує з «чужим».

Новий цех з виробництва карбамідоформальдегідной смоли (КФС) на Коростенському заводі МДФ. Потужність – 150 т/добу, терміни введення – 7 місяців, будівництво “під ключ” з нуля, на фото операторська, процес варки смоли – “як на долоні”. Деталі – тут

Ці критерії я використовував у далекому 2005 році при формуванні мережі інтеграторів Російської Федерації, за яку я тоді відповідав. Серед 30 інших великих інтеграторів та інжинірингових компаній «Техінсервіс» був безумовним лідером саме в харчовій промисловості.

Все ж, – Інтегратор , МАС чи ЕРС?

Рік тому, посилаючись на роботи провідного американського експерта – компанії Maverick (до речі, вони в трійці кращих інтеграторів світу по версії Control Engineering 2015 року), ми аргументували, що компетенції та позиції у промисловій автоматизації можуть бути різними. Хтось тільки автоматизує, користуючись чужим ТЗ та проектом, а хтось все це робить сам. Хтось не йде далі «комплексності» в об’єднанні декількох мереж, хтось вміє інтегруватись в KPI на С-рівні. Про останнє – цікаво послухати Максима Романова з АМКР. Отже, Maverick дає нову класифікацію інжинірингових підрядників – замовникам варто розрізняти позиції просто Інтеграторів, але також Технологічної інжинірингової компанії та Головного підрядника по автоматизації (англ. Main Automation Contractor або ж Automation Solution Provider).

За рівнем компетенцій та можливостей 2 останні категорії стоять на порядок вище від просто «Інтегратора». Ця різниця не просто теоретична – вона має пряме відношення до критеріїв відбору підрядників нашими славнозвісними тендерними комітетами, а також вендорами, які не менш «блискуче» валять в одну купу всіх партнерів по кліше «інтегратор».

«Техінсервіс» – вже давно не просто «інтегратор». Вони вже давно Технологічна інжинірингова компанія + Потужний системний інтегратор (підрозділ Techinservice Intelligence). А в ряді випадків й EPC–контрактор. І на наш погляд, компанії ніщо не заважає ставати ще й МАС – головним підрядником по автоматизації в великих проектах. Надто багато ролей? Що ж, саме тому «Техінсервіс» має декілька бізнес-напрямків, і вже замовник обирає, який пакет рішень йому потрібний.

Підрозділ групи Techinservice intelligence, що впроваджує АСУ ТП практикує модульний, об’єктно-орієнтований підхід на рівні всієї АСУ. Скрін показує частину модуля SimpleChem, розроблений спеціально для підприємств хімічної галузі

Можливості та зони росту

Проблема ВГ «Техінсервіс» в одному – їх можливості давно переросли темпи розвитку українського ринку. Це саме можна сказати про декількох інших наших інтеграторів. Але й тут є різниця. Лідерські амбіції першої особи – Щуцького Ігора Валентиновича – та наявні потужності компанії дозволяють легко модернізувати та вивести на світовий рівень чимало галузей харчової промисловості, а також цілого ряду напрямків в біоенергетиці, енергетиці та хімії. Але якщо ви можете легко будувати заводи та лінії «під ключ», то потрібно, щоб був ринок таких об’єктів. На жаль, в Україні цей ринок вкрай обмежений. Саме тому компанія багато працює на експорт.

Експорт, більш широкий та масштабний, залишається і викликом для компанії. Приклад нашого ІТ-сектору, очевидно, може бути взірцем для цього нового рубежу «Техінсервіс». Для цього компанії дуже б знадобилась допомога міжнародних вендорів. В свій час, працюючи в Schneider Electric, я просував «Техінсервіс» до включення в програму Global OEM/PE (Process engineering). Суть її в тому, що вендор починає просувати свого партнера на глобальному світовому рівні, надаючи йому відповідний статус, однаковий по всім країнам рівень комерційних умов та відповідну комерційну підтримку в проектах. І Шнейдер це робить реально для багатьох європейських та американських клієнтів. В 2005 році ми були зовсім недалеко від реалізації цієї ідеї, серйозно обговорюючи цю можливість на корпоративному рівні. І тут знов пора говорити «на жаль» – після мого виходу з компанії в 2005 ніхто подібними «дрібницями» в місцевій філії не переймається.

Третя можливість й одночасно зона росту – більш широка кооперація з різними гравцями ринку. Звичайно, гріх жалітись на «Техінсервіс», враховуючи його постійну та всіляку підтримку АППАУ, включно з фінансовою підтримкою нашої спільноти. До речі, в цьому теж відмінність компанії. Водночас ми добре бачимо, що персонал настільки перезавантажений рутиною, що людям, які працюють з нами, просто ніколи вникати в наші нові проекти чи ініціативи. Разом з цим, ми не втомимось повторювати, що фірми, які першими включаться в стандартизацію якості в інжинірингових дисциплінах, першими ж і отримають дивіденди. Найбільш яскравий приклад на цей час – це стандарт ISA-95, який має пряме відношення до MES. До цього часу жоден інтегратор, жоден вендор не заявив про підтримку наших ініціатив, хоча окремі замовники вже давно готові до співпраці.

І це наразі – найкоротший шлях до уникнення сценарію «голодних ігор», який розмиває ці критерії та ще не встановлені стандарти.

***********

Якщо комусь ця стаття здалась піаром окремого гравця чи достатньо заангажованою, скажу наступне. Перше – ніщо не заважає вам самим надати відповідні факти та аргументи для вашої компанії, ми із задоволенням їх представимо на сайті АППАУ і надамо свої оцінки. Друге – в нашій спільноті ми давно вийшли на розуміння, що визначення «хто є хто» прискорює ту саму стандартизацію та підняття планки якості в українському інжинірингу. І це неможливо без порівнянь, без подібних статей та без публічних дискусій. Третє – і якщо розширювати рамки, – хто власне в широких бізнес-кругах має хоч якесь повне уявлення про кращі українські інжинірингові компанії? Й чи не в тому наше зростаюче відставання від того ж ІТ-сектору, що якісного піару українському інжинірингу катастрофічно не вистачає? Й чи не тому до цього часу наші харчовики, металурги та енергетики переплачують за німецьку якість, хоча власна нічим не гірша?

Виступ «Техінсервіс» та публічна дискусія з приводу кращих інтеграторів – замовників – вендорів відбудеться 18 лютого на форумі лідерів. Готуйте свої запитання.

Олександр Юрчак

Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні.

У 3-х навчально-наукових інститутах та 13-ти факультетах базового закладу університету (м. Київ) і в 10-ти відокремлених підрозділах НУБіП України – регіональних вищих навчальних закладах І-ІІІ рівнів акредитації навчається понад 26 тис. студентів та більше 600 аспірантів, докторантів і пошукувачів.

Навчальний процес і наукові дослідження в Університеті забезпечують понад 2600 науково-педагогічних і педагогічних працівників, у тому числі біля 300 професорів і докторів наук, понад 1000 доцентів і кандидатів наук.

Очолює університет член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, д. пед. н., проф. Станіслав Миколайович Ніколаєнко.

Навчально-науковий інститут енергетики, автоматики  і енергозбереження, як структурний підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України, створений для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі енергетики і автоматики на базі сучасних стандартів освіти, розроблених відповідно до вимог світових освітніх програм, для забезпечення державного та недержавного секторів економіки.

Наукова та інноваційна концепція діяльності інституту полягає у створенні новітніх електроенергетичних засобів, електротехнологій, систем автоматики, робототехніки, альтернативних систем електроживлення та їх широкого впровадження у народне господарство.

У навчально-науковому інституті енергетики, автоматики і енергозбереження здійснюється підготовка фахівців освітніх рівнів «Бакалавр» та «Магістр» за двома спеціальностями: 141 – “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка”, 151 – “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології”.

Очолює навчально-науковий інститут енергетики, автоматики  і енергозбереження д. т. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Володимир Вікторович Козирський.

Кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка створена наприкінці 1974 р. як випускова для інженерів-електромеханіків сільського господарства і розміщувалась на початку у першому навчальному корпусі на площі 63 м2. Пізніше навчальні площі кафедри були суттєво збільшені. У 2000 році. відбулося переміщення лабораторій кафедри в 11 навчальний корпус, де вона існує і понині (її навчальні лабораторії розміщені на площі понад 400 м2).

Очолює кафедру автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка д. т. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Віталій Пилипович Лисенко.

Величезна робота проведена працівниками кафедри щодо створення сучасних лабораторій: змонтовано більше 50 лабораторних стендів для 7 спеціалізованих лабораторій, створено 4 комп’ютерних класи, об’єднаних в локальну мережу, котра є частиною комп’ютерної мережі університету з виходом до глобальної мережі Internet. Для проведення лекцій використовується медійна техніка та сучасні «платформи» дистанційного навчання.

Кафедра є випусковою для напряму підготовки «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології», магістерської спеціальності «Автоматизовані системи управління технологічними процесами» та бере участь у підготовці фахівців інженерних напрямів і спеціальностей університету, забезпечуючи дисципліни, що пов’язані з автоматизацією.

Кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка готова співпрацювати з іншими членами організації в рамках АППАУ та концепції Industry 4.0 щодо створення (модернізації) систем автоматизації виробництва продукції на біотехнічних об’єктах аграрного спрямування та з метою формування змісту підготовки фахівців у відповідності із сучасними вимогами ринку праці.

Більше інформації на сайті: https://nubip.edu.ua/node/1376

Business Logic надає послуги повного циклу розробки і впровадження ІТ рішень для аналізу виробничих, логістичних та операційних даних підприємства.

В перелік послуг компанії входить консалтинг з питань стратегічного планування, розробки цільових моделей організації, моделювання та оптимізації бізнес-процесів, тощо.

Компанія має досвід роботи у виконанні подібних завдань в терміналах, портах, залізничному транспорті, промислових підприємствах. Категорії клієнтів – компанії з агросектору, портової індустрії, проектні організації.

Більше інформації про Business Logic можна дізнатися на сайті компанії.

Травень – вже традиційно підводить підсумки Ганновера та починає серію регіональних та галузевих подій.

Отже, що нас чекає в цьому місяці:

• 10 травня відбудеться вебінар для учасників проекту ІІоТ – в першу чергу, ВНЗ та Інтеграторів, хто вже працює на вибраними юз-кейсами.
• 14 травня – звітна зустріч по Ганноверу. Прекрасна нагода для учасників події поділитись своїми враженнями, а для тих хто не був – взнати про останні тенденції Індустрії 4.0 – і не тільки. Це також must be подія для координаційної ради 4.0 та експертів по напрямкам. Організатор – АППАУ.
• 19 травня – дні ТДА в НУХТ на тему розвитку MES. Смілива й цікава ініціатива з точку зору вибору теми, – адже досі в Україні ще не було жодної бізнес-конференції на тему MES. Організатор – кафедра АКІТ, НУХТ.
• 23-24 травня – конференція «Цифрова економіка» в Запоріжжі. Декілька круглих столів, відвідання «Мотор-Січ» – і все це в рамках виставки «Металургія. Машинобудування». Рекомендуємо прийняти участь всім нашим членам та партнерам з Центрального регіону. Організатор – Запорізька ТПП, АППАУ – партнер заходу.
• 23-24 травня – конференція «Технологія для проектування та виробництва в машинобудуванні» в Києві, яку проводить компанія Аркада. В програмі – доповіді про CAD/CAM/CAE від компаній Autodesk, DS Solidworks Corporation, Dassault Systemes, 3D Systems.  По датах – це накладка з Запоріжжям, але звісно тут є ясна орієнтація на фахівців та користувачів САПР в машинобудуванні. АППАУ – партнер заходу.

Конференція по проекту ІІоТ (з польськими партнерами) переноситься на червень.

Програма може змінюватись – слідкуйте також за новинами АППАУ в наших групах на Фейсбук.

10 травня, з 17 до 18 години.
Дивним чином ініціатива АППАУ по співпраці ВНЗ з ринковими учасниками співпала з головною темою Hannover Messe – Connect & Collaborate. А може й «не дивним», адже процеси синхронізації зі світовим простором в області 4.0 у нас тривають з 2016.Й цей рік – певний переломний момент в тому, чи зможе вся наша нова екосистема спільноти АППАУ та 4.0 показати інший рівень співпраці. Де «не кожен сам за себе» й де фокус виключно на короткострокових комерційних проектах, а де гравці разом вирішують завдання середньострокового стратегічного розвитку.

Вебінар є обов’язковим для учасників проекту ІІоТ (ВНЗ – КПІ, НУХТ, ОНАХТ, ХАІ, ЛПІ, комерційні учасники – Новатек Електро, Еліус-М, Індасофт, Мікрол) й вільним для участі для інших учасників спільноти АППАУ та 4.0.

Отже, про що будемо говорити 10 травня:

• Connect & Collaborate – технології та люди.
• Проект ІІоТ в контексті Ганновера.
  • проблема не в технологіях, головне – люди та культура співпраці.
  • як інтерпретувати те, що в проекті (ще) немає великих брендів.
  • все ж про технології – що головне в українських умовах.
• Стан та завдання проекту по головним учасникам.
• Огляд «топ -10 застосувань IIoT» – типові питання для співпраці.
• Як оформлювати use-cases.
• Методична допомога АППАУ.
• Інструменти комунікацій та взаємодії.

Учасники матимуть змогу ставити свої запитання та пропозиції.

Час: з 17 до 18 год.

Ведучий – Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ.

Для участі заповніть, будь ласка, форму:

14 травня, з 18 до 21 години, HUB 4.0
Як і минулого року, учасники Ганноверської виставки збираються в Києві, щоб обговорити 2 ключові теми – головні тенденції в 4.0 та «де Україна» щодо них. Зустріч буде цікавою як з точки зору представництва різних категорій учасників ринку промислової автоматизації та ІТ, так і рівня залучених спікерів.

В програмі 3 панельні дискусії:

Панель №1. «Загальні оцінки та враження. Тенденції розвитку. Новини брендів»
Спікери:

• Генеральний директор «Ріттал-Україна» Сергій Лахно.
• Генеральний директор «Шнейдер Електрик Україна» Михайло Бубнов.
• Генеральний директор «Фенікс Контакт Україна» Андрій Максимець.

Модератор: Денис Базилевич, Медіа-Хаб 4.0.

Панель №2. «Ситуація по технологічним напрямкам – IIoT, digital twins, AI & ML, robots, інтеграція систем та технологій, колаборація тощо»

Спікери: 

• Технічний директор «IT-Enterprise» Володимир Михайлов.
• Директор «Профдрайв» Сергій Буланча.
• Менеджер напрямку «Індустрія 4.0» «Фенікс Контакт Україна» Артур Коробов.

Модератор: Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ.

Панель №3. «Стан інноваційних екосистем: Ганновер (світ) vs Україна. Чи потрібен і чи буде український стенд в 2019?»

Спікери:

• Доктор економічних наук, провідний науковий співробітник сектору цифрової економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ірина Яненкова
• Директор “Юнівей консалтинг груп”  Нікітін Юрій
• Директор з розвитку бізнесу SoftElegance Володимир Варгола.

Модератор: Олександр Юрчак, АППАУ.

Організатори заходу: АППАУ та HUB 4.0.
Генеральний партнер заходу: «Ріттал-Україна».

Для участі, будь ласка, зареєструйтеся.

 

Центр підтримки бізнесу м. Запоріжжя запрошує взяти участь у форумі «Цифрова економіка: від індустріального до інформаційного суспільства», який відбудеться 23-24 травня 2018 року у виставковому центрі «Козак-Палац». Форум проходить за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business.

Основною метою заходу є створення майданчику для презентації інноваційних рішень в промисловій сфері, популяризація IT-рішень для бізнесу, Індустрії 4.0, розгляд найбільш перспективних проектів у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій. Адже перехід до цифрової економіки є світовою тенденцією, а застосування ІТ-рішень підвищує ефективність та якість виробництва.

Що заважає розвитку інноваційної економіки регіону та може зашкодити її росту в майбутньому?

Як інтегрувати нові інформаційні технології в економіку та впровадити їх у місцевому бізнесі?

Які інформаційні інструменти Індустрії 4.0 є найсучаснішими?

Відповіді на ці та багато інших запитань будуть розглянуті під час роботи Форуму. У дискусіях візьмуть участь експерти, представники ЄБРР, міжнародних проектів з технічної допомоги, компанії-розробники та промислові підприємства малого та середнього бізнесу.

У числі експертів панельних дискусій:

• голова Комітету з електронних комунікацій при ТПП України Володимир Коляденко;
• експерт проекту GIZ «Fit for Partnership with Germany»Євгеній Клісенко;
• директор Асоціації підприємств промислової автоматизації Олександр Юрчак;
• голова Комітету з питань промислової модернізації ТППУ, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк;
• виконавчий директор ГО «ХайТек Офіс» Андрій Бірюков;
• керівник проектів IT-Enterprise Роман Яворський.

Під час виїзної сесії учасники форуму відвідають компанії Запорізького регіону та ознайомляться з практичним досвідом впровадження інноваційних технологій та автоматизованих систем у виробництві. На базі Запорізького національного технічного університету відбудеться обговорення можливостей створення кластеру 4.0 за участю науковців та МСБ регіону.

Участь у заході є безкоштовною.

Реєстрація до 21 травня.

Детальніше про форум

Facebook

Додаткова інформація:

bsc-zp@e-tpp.org

+38 (061) 233-11-72, (050) 484-11-97.