Круглий стіл в Запорізькому НТУ, 24.05, з 13 до 17 год.

Створення інноваційних екосистем промислових хайтек по регіонам є поворотним моментом в реалізації стратегії 4.0, що розгорається в національному русі «Індустрія 4.0 в Україні».

З початку 2018 р. круглі столи на цю тему пройшли в Києві, Одесі, Харкові, Івано-франківську. Перший регіональний центр 4.0 відкритий в Одесі.

Головна тема подібних зустрічей – об’єднання гравців регіону навколо спільних цілей по розвитку (як експорт) та протистояння загрозам (як відтік кадрів та проблеми підготовки спеціалістів). В травні естафету приймає Запоріжжя.

Головні цілі круглого столу

1. Обговорити спільні виклики по співпраці ВНЗ з підприємствами міста та регіону
2. Провести обмін кращими практиками по співпраці в комплексі питань, що стосуються освіти та просвіти ринку, підготовки кадрів в області промислових хайтек.
3. Визначити пріоритетні програми та проекти співпраці на 2018 рік

В програмі обговорення

13-00 Привітання

• Привітання від ЗНТУ (Перший проректор університету Прушківській В.Г)
• Форум «Цифрова економіка» – підсумки 1-го дня роботи (віце-президент ЗТПП Куц А.В.)
• Запоріжжя Smart City (заступник директора центру управління інформаційними технологіями Вальчук І.С.)
• STEM-освіта у Запоріжжі (заступник завідувача Запорізького науково-методичного центру департаменту освіти та науки Запорізької міської ради Немчин В.В.)

 13-20

Блок №1: Науково-освітній потенціал міста. Взаємодія ВНЗ з промисловими підприємствами – питання розвитку та співпраці

1. • Український досвід – практики розвитку від АППАУ, концепція центрів 4.0,  (Юрчак О.В.)
   • Виступи підприємств (Іскра, Інфоком, Мотор-Січ, Запоріжсталь, Тріада-Зварка, Хартрон-Юком…) – до 7 хв на виступ
   • Ініціативи ЗНТУ щодо покращення взаємодії з підприємствами міста
     (Шило Г.М., Пирожок А.В.)

14:30 Кава-брейк

14:50 Екскурсія в Лабораторію «Сіменс» (Осадчий В.В.)

15:30  продовження круглого столу

 Блок №2. Розвиток інновацій. Експорт. Міжнародна співпраця.

1. • Проект ERASMUS+ ALIOT (Кудерментов Р.К., Морщавка С.В.)
   • Проект Smart-Connect (Малий О.Ю.)
   • Представники МСБ  –до 5-ти хв. на виступ

16-00 Блок №3. Дискусія «Виклики по взаємодії ВНЗ з підприємствами. Пріоритетні проекти та програми дій».

16:30 Підведення підсумків.

Організатори –

1. Запорізька ТПП
2. Запорізький національний технічний університет (ЗНТУ)
3. Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ)

Захід пройде 24 травня, з 13 до 17 год в ауд.253 Запорізького національного технічного університету, вул. Жуковського, 64, головний корпус.

Захід проходить в рамках форуму “Цифрова економіка” що проводить Запорізька торгово-промислова палата.

Минулий тиждень в АППАУ мав головними 3 події – звітна зустріч по Ганноверу, ТДА18-2 й завершення реєстрації в проект «10-топ IIoT». Чи є в них щось спільне й що відноситься до нових маркерів нашого загального розвитку в спільноті? І які можливо дають старт новим, важливим тенденціям? Давайте порефлексуємо.

Ключові моменти зустрічей

Звітна зустріч по Ганноверу описана вже на сайті 4.0. Головні меседжи там зрозумілі –

1. Синхронізація зі світовим рухом 4.0 йде повним ходом
2. Лідерство в цьому задають глобальні бренди промислової автоматизації та передові українські інтегратори АСУТП-ІТ
3. Ми (Україна) дуже відстаємо від темпів руху розвинутих держав. Серед категорій ринкових гравців найбільше відставання саме в кінцевих замовників. Водночас, консолідація інших стейкхолдерів набирає темпів.

Чергова зустріч ТДА, що пройшла в останню суботу в НУХТ була начебто на зовсім іншу тему, але насправді була дуже дотичною до цих висновків від понеділка

1. Тема MES-MOM виявилась набагато більш живою, ніж я собі міг уявити, знаючи темпи «розвитку» в Україні – як і 10 років тому, повноцінних MES в нас майже немає. Але насправді організаторам вдалось зібрати до 50 спеціалістів з самих різних категорій ринку. Отже, тема жива. І це дуже добре для розвитку 4.0 – адже системи цього рівня є критичними з точки зору вертикальної інтеграції, що є наріжним каменем 4.0 в виробництві.
2. Рівень дискусій, включно з пост-активностями в соц. мережах демонструє значне зростання зрілості експертної спільноти. Дебати навколо «що є МЕS» та «чим це відрізняється від АСОДУ» – є важливими як з точки зору розуміння позицій ІТ vs OT, так і розуміння рівня зрілості організацій замовників. Перше було добре видно в тому, як «табір АСУТП» насідав на IT (Enterprise) зі своїми питаннями щодо стиковки з АСУТП. В свою чергу люди з ІТ дивувались питаннями на кшталт – «так це що – е-документобіг?». Тобто, обміни ІТ-ОТ на рівні MES були дійсно дуже корисними й як на мене 1:1 підтвердили гумористично-саркастичний характер відносин, що показаний в цьому ролику.

3. Це були не теоретичні ВУЗ-ські дебати – окремі замовники, що були присутні, тут же ініціювали наступні рухи по ТК 185, де стандарт IEC 62264 (ISA-95) є ключовим для МES.

Ну і підсумки реєстрації учасників в проект IIoT завершились в неділю. Й дещо несподівано. Ті, хто найбільше піариться на темі ІІоТ – зокрема, деякі вендори включно з «Шнейдер Електрик», – взагалі не проявили жодного інтересу до цієї теми. В результаті, робота починається з 9 ВНЗ та 9 комерційними організаціями. Серед  яких також немає жодного замовника. Але для початку роботи це непоганий баланс інтеграторів з ВНЗ.

 

Маркери змін

Отже, що тут спільного в цих 3-х подіях? Чи бачимо ми якісь ознаки старих тенденцій чи нові маркери змін?

Як на мене, продовжується головна тенденція останніх 5 років – ідейне лідерство в промисловій автоматизації переходить від брендів до експертної спільноти. Яка може включати дуже різних представників, – але вже обов’язково інтеграторів та ВНЗ. Минулий тиждень, яскраво показав що бренди цього не розуміють і не враховують в своїх політиках.

Найбільші цікаві маркери в цьому контексті, на мою думку, наступні

1. Технологічна експертиза все більше переходить до ВНЗ

Те, що замовники цінують справжню експертизу відомо давно. Як і те, що галузева та технологічна експертиза має бути, перш за все, в руках та головах інтеграторів. Приклад НУХТ (ОНАХТ, КПІ…) говорить про іншу й нову конфігурацію знань та експертизи – перш за все, в аспектах її публічності та синхронізації зі світовими стандартами. І тому найбільший «прокол» IT-Enterprise був в останню суботу не в тому, що вони не змогли добре пояснити про мережеву чи протокольну «стиковку» з АСУТП. А в тому, що нічого не сказали про свою відповідність МЕК 62264 (ISA-95). Чи іншим стандартам. Чи сучасним – вже достатньо стандартизованим фреймворкам MES/MOM.  Між тим, для багатьох – включно з замовниками що були, – це вже must have.

Але хто ж сьогодні володіє й продовжує швидко нарощувати свою експертизу в цих питаннях? Так – це команда ВНЗ (НУХТ). Якщо брати аналогічні ситуації з інших областей (кібер-безпека, ІоТ) – ситуація подібна. Можна згадувати тут про ХАІ, ХНУРЕ, КПІ та ряд інших ВНЗ. Й величезна різниця ВНЗ з інтеграторами в тому, що ця експертиза є публічною та доступною. А отже, – це зовсім інші можливості інтеграції в інноваційні, відкриті екосистеми.

2. Замовники так само загострюють питання щодо стандартів – але вже з боку кращих практик та своїх актуальних потреб. Гострі питання що ставили представники УкрГазВидобування та УкрТатНафта, а також потім в соц. Мережах, представники харчових підприємств показують зростання рівня зрілості. Й особливо це чутливо на рівні стику OT-IT. Тобто, якщо ви не можете пояснити, яким чином дані збираються по підприємству з десятків систем, підсистем, яка відповідність між кількістю датчиків та кількістю тегів, що обробляються в базі на рівні SCADA-MES, а потім вже ERP, якщо ви навіть не згадуєте рівні зрілості підприємства в розвитку таких систем, – довіра може швидко втрачатись.

3. Зростає роль професійних спільнот. Який результат обговорення пп.1) та 2)? Комплекс цих питань відразу ж в кінці ТДА 18-2 винесений на групу ISA-95 в Технічному комітеті 185. Для мене це однозначно говорить, що професійні та організовані спільноти вже грають – і будуть грати ще більшу роль в очах ринку. Саме там відбуватиметься остаточні закріплення-валідація кращих практик. Зрештою, ріст популярності ТДА – «з цієї ж опери». ТДА – не що інше, як маніфестація руху професійних спільнот ВНЗ-інтеграторів та інших категорій до єднання.

4. Зростає роль справжніх лідерів. Майже повна відсутність брендів в проекті ІІоТ пояснюється не тільки їх загальною інертністю. За останніх 5 років серед продакт менеджерів, за рідкісним виключенням, так і не вдалось виявити справжніх та публічних лідерів, що здатні демонструвати свою експертизу. Між тим проекти як ІІоТ розраховані саме на них. Це є значним контрастом до тих же ВНЗ, чи інтеграторів, перелік справжніх та публічних експертів, та які підтримують ініціативи АППАУ та руху 4.0 весь час зростає.

5. Зростає роль справжнього маркетингу та ідейного лідерства. Здатність доносити (чи недоносити) меседжі публічно й переконливо «про головне», вести діалог на цим головним темам – й на фоні піару, який вже добре освоїли чимало компаній, – буде тільки зростати. Повертаючись до подій тижня, Гановер та новини про нього – це більше про піар. А от ТДА та проект ІІоТ  – це про справжнє лідерство, що проявляється як в демонстрації технологічної експертизи, так і в підтримці змін в спільнотах. В тому, наскільки ми здатні перетворювати інформацію з Ганноверу в щось справді важливе й ціннісне для нашого розвитку.

При цьому справжній маркетинг має стосуватись дуже доброго розуміння області спеціалізації – й перш за все, ринкової аналітики. На ТДА18-2 було задано багато питань щодо тенденцій в світі, та синхронізації з ними тут. Наші керівники все більше розуміють важливість цього фактору. До речі, символіка ТДА ясно говорить про те, що не потрібно робити нашим розробникам.

 

А справжнє ідейне лідерство має не тільки відповідати на критичні запитання аудиторії. Але й формулювати власні питання стратегічного характеру й відповідати на них. На кшталт того, що “так, АСОДУ – це не МЕS” (й пояснювати різницю), але “АСОДУ в багатьох сегментах – це перший крок до повноцінних MES”.

Якщо цього не має, парадигми “Sales First” яким наскрізь просочені наші шановні бренди є просто шкідливими. Адже будь-який продаж починається зі встановлення довіри. А довіра – в свою чергу, – з демонстрації експертизи та просвіти замовника. І якщо швидко наростити цю експертизу всередині організації неможливо, то єдиний шлях – це знайти її на стороні. Навчитись кооперуватись та взаємодіяти в проектах розвитку.  І в українських умовах тотального дефіциту інвестицій, а далі все більше й більше – кадрів, – це єдиний шлях розвитку. Інакше – смерть будь-яким інноваціям.

***********

Резюмуючи. Маркери – ще не тенденції. Я далекий від того, щоб говорити про якесь вже визнане лідерство ВНЗ в процесах інновацій чи промоції сучасних технологій на українському ринку. Так само, як і протиставляти когось брендам. Так само як і узагальнювати поведінку 2-3 керівників департаментів від замовників в “прорив” в свідомості чи методах підтримки інновацій керівниками великих холдингів. Маркери – це тільки паростки. Але якщо на них реагувати, якщо за ними дбайливо піклуватись та вирощувати – вони ведуть до стійких тенденцій.

Всі вищевказані маркери будуть проявлятись та переростати в тенденції в проекті «10-топ ІІоТ застосувань». Через 6 місяців ми побачимо і нових лідерів, і нові стандарти та кращі практики, і нові зразки переконливого ідейного лідерства. Стратегічний та головний наслідок таких проектів в тому, що ми виходимо на створення нових екосистем, де панують інші підходи, інша культура відносин, інше розуміння співпраці. Та зовсім інші темпи інновацій. Можливо, це проект знаковий також в своїй символіці -[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] неможливо створювати нові колабораційні та відкриті системи керування без створення нових відкритих та набагато більш інноваційних екосистем [/perfectpullquote]

Наш шлях змін триває й чудово, що на ньому все більше колег.

Юрчак Олександр

 

 

 

 

 

Вебінар 22 березня, з 17 до 18 години

Після січневих зборів АППАУ чимало часу було витрачено на уточнення, профілювання та узгодження пакету ініціатив та проектів на 2018.

Сьогодні він майже закінчений й виконавча дирекція готова відзвітувати перед своїми учасниками спільноти. Саме це і є головною темою вебінару.

У програмі вебінару:

• Головні напрямки розвитку на 2018.
  • Головні проекти програми #ДієвеПартнерство.
  • Мережа центрів 4.0.
  • Інші проекти в розвитку інноваційної екосистеми.
• Панорама сервісів АППАУ.
• Головні події до кінця травня.

Ведучий вебінару – ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

Запрошуємо.

Для участі у вебінарі потрібна реєстрація

До зборів АППАУ, 18 січня, виконавча дирекція пропонує перелік 5 ключових напрямків розвитку Асоціації на 2018 рік, де співпраця членів між собою дасть кращий синергетичний ефект.

Де-факто, мова про великі теми формату #ДієвеПартнерство, розвиток та реалізація яких може дати конкретні результати вже на протязі року.

№1 Індустрія 4.0

З 2016 АППАУ очолює рух «Індустрія 4.0 в Україні» та тісно співпрацює в програмі Digital Agenda Ukraine з багатьма стейкхолдерами, в тому числі на державному рівні. За нашими оцінками, члени АППАУ в 2017 стали безумовними лідерами руху 4.0 (за різними напрямками) й по рівню активності далеко випереджають представників інших галузей. Разом з тим, ми маємо свої виклики, специфічні до даного етапу розвитку, вкажемо 3 головних:

1. Нам необхідне покращення спільного просування та залучення кінцевих замовників. Останні наразі – тільки «просинаються» та усвідомлюють необхідність технологій 4.0, тоді як на Заході 30% вже інвестують в рішення 4.0.
2. Потрібна краща адаптація рішень великих брендів до умов українського ринку та ріст їх активності. Рішення «копі-паст» та просування шляхом 1-2 подій навряд чи будуть працювати в наших умовах.
3. Так само інтегратори та розробники промислових систем 3.0 (класичні АСУТП) мають швидше освоювати технології 4.0. Це в першу чергу, передбачає значне розширення їх знань та навичок в області data science, IoT, AR/VR, 3D, тощо, а також партнерство з ІТ-компаніями в цих сферах.

№2 Експортні програми

У більшості членів АППАУ немає сумнівів, що внутрішній ринок є обмеженим і бідним в порівнянні з закордонними. Деякі наші учасники кажуть, що навіть на ринку РФ маржинальність їх проектів є набагато кращою. Тому, очевидно, що на фоні повільного зростання внутрішнього ринку, зовнішні залишатимуться більш привабливими ще довгі роки.
Сформульована в 2016 р програма EXPOREC не була запущена в силу відсутності фінансування. У 2017 ми знайшли вихід (механізм) через партнерів – окремі заходи можливі спільно коштом. Таким був семінар в Берліні. Ми мали дуже позитивний відгук серед української спільноти закордоном та чисельні запити про повторення подібного заходу з інших країн (Нідерланди, Франція, Норвегія, Бельгія). Разом з тим, цей семінар чітко показав наші спільні виклики:

1. Учасники ‘Made in Ukraine 4.0’ мають значно покращити свої УТП та маркетингові комунікації.
2. Всій спільноті пром хайтек дуже бракує «голосу» закордоном (1 захід в окремій країні 1 раз на рік мало що дає).
3. Ми так і не вирішили питання залучення зовнішнього фінансування.

№3 Технічний комітет 185

2017 приніс нам довгоочікуваний механізм впливу на процеси стандартизації в Україні – ми створили власний Технічний комітет 185. В нього ввійшли більш як 20 учасників ринку, більшість серед яких члени АППАУ. Разом з тим перші 6 місяців роботи ТК показали чисельні проблеми:

1. Дуже слабке лідерство за вибраними групами – серед вибраних 6 стандартів, ми й до цього часу не маємо планів роботи. Це при тому, що в ряді груп (як кібер-безпека) є висока готовність співпрацювати серед членів цих груп.
2. Слабке залучення до реальної роботи інших учасників – навіть ті, хто на початку приєднався (декілька великих інтеграторів) – не можуть визначити осіб, які будуть конкретно працювати по тому чи іншому стандарту.
3. Фінансування: 2017 нам ясно показав, що об’єми «паперових робіт», координації з держ. та закордонними органами потребують виділеного ресурсу, утримувати який на волонтерських засадах неможливо. Бюджет АППАУ частково витрачався на ці роботи, але він є дуже обмеженим.

№4 Розумне споживання енергії

Показники енергомісткості виробленої продукції в Україні залишаються одними з найгірших у світі. Не зважаючи на це, промислові підприємства вживають недостатньо заходів для їх покращення. В стратегіях енергоефективності домінують половинчасті та кустарні заходи, що обмежуються ланцюжком «вікна – двері – котли». В кращому випадку підприємства впроваджують системи обліку, але які не дають змогу регулювати споживання в автоматичному режимі. З точки зору цифрових технологій, гравці ринку найчастіше говорять про відсутність достатньої культури (знань) на стороні замовників. Для більш просунутих та великих замовників проблема полягає в високих крос-функціональних бар’єрах та в слабкому використанні навіть наявних даних (слабка аналітика). Частиною проблеми є також недостатні фінансові можливості та відсутність механізмів стимулювання.

№5 Ріст активності ВНЗ та інтеграція в ринок

Спільнота ВНЗ ще не вирішила головних питань інтеграції в ринкове середовище. Підготовка високоякісних спеціалістів, перепідготовка (нові курси та тренінги), просвіта ринку (потік просвітних матеріалів), розробки за новими напрямками (4.0) – очікування учасників ринку за цими та подібним напрямкам залишаються незадоволеними. В результаті знижується довіра до ВНЗ. Учасникам ринку ясно, що велика частина проблеми полягає в не реформованій Системі ВНЗ.
Але в АППАУ існує також не розуміння інертності багатьох ВНЗ – адже окремим кафедрам ІАСУ-АКІТ вдається «прорватись» через обмеження Системи. Отже, й для інших – це можливо.
В умовах швидких змін та еволюції Operation Technologies (OT), трендів 4.0, зростальної боротьби за абітурієнтів, відтоку спеціалістів в ІТ-галузь – питання активності ВНЗ та їх повноцінної інтеграції в ланцюжок Вендори-Інтегратори-Замовники стає все гострішим. ВНЗ давно потребують змін й більшість викладачів це прекрасно розуміють. Але ці зміни відбуваються дуже повільно. Й причина не тільки у відсутності реформ зверху – а в неготовності до змін самого середовища ВНЗ, не бажання змінюватись.
Специфічні виклики що розглядаються в АППАУ на 2018:

1. Як почати широку просвіту ринку (масштабування досвіду Pupena San).
2. Визначення та консолідація за головними напрямками просвіти та освіти ринку, початок перегляду навчальних програм з огляду на тенденції 4.0.
3. Як налагодити співпрацю та комунікації між ВНЗ – самодостатній виклик, що має відношення до багатьох тем.

На 18 січня виконавча дирекція пропонує зборам АППАУ порядок денний, що передбачає як мінімум 90 хв обговорення зазначених вище проектів, їх викликів, рішень та питань співпраці – в групах. Таким чином, ми зможемо максимально консолідувати ваші думки, спільні рішення та цілі на 2018. Повний файл 5 вказаних напрямків – з опціями різних рішень, можна завантажити за цим посиланням.

Далеко не все члены АППАУ получают максимум выгод от членства – одни больше, другие меньше. Почему так происходит? И как получить этот максимум?

Мы попытались проанализировать некоторые примеры сотрудничества в 2017 по наиболее очевидным 5 направлениям – факторам успеха сотрудничества:

• Направления сотрудничества – куда движутся партнеры,  не важно сознательно и по плану, или скорее «по умолчанию» и просто реагируя на инициативы друг друга.
• Количество совместных акций, или шире – точек касания (touchpoints), включая встречи, дискуссии на темы в сфере интересов.
• Формулирование и совместная работа по общим вызовам – стоит особняком, ведь ничто так не сближает партнеров, как преодоление совместных трудностей.
• Систематизация отношений и планов – то, что планируется на следующий период.
• Взаимный встречный интерес – инициатива действий исходит не только от АППАУ, а и наоборот – от партнера.

Личные отношения и контакт специально не рассматриваем – их укрепление скорее следствие вышеуказанных активностей, чем начальная причина.

Давайте рассмотрим все это на 5 показательных примерах 2017.

Phoenix Contact

ТОВ «Феникс Контакт» – старейшина среди членов АППАУ, присоединившийся к ассоциации еще в 2013 году. Компания традиционно поддерживает АППАУ в большинстве наших инициатив развития рынка Украины.

1. Направления: 2 темы сотрудничества были главными в прошлом году – проект TATU (улучшения в сотрудничестве в ВУЗ-ами) и тема 4.0.
2. Точки касания: они были разные – перечислим главные:
   • Посещение стенда Phoenix Contact на Hannover Messe 2017 – первые публикации о PLCnext.
   • Несколько мероприятий в рамках проекта TATU – специальный воркшоп для участников проекта на базе офиса в Киеве, участие в финальной встрече в Одессе, отдельные встречи по этому проекту.
   • Участие в ТК 185 – вхождение в группу кибер-безопасности, активное участие во всех дебатах вокруг 1-ой версии «Базовые положения по кибер-безопасности в АСУТП».
   • Регулярные выступления на конференциях АППАУ.
   • Участие в координационном совете по «Индустрии 4.0 в Украине» и в работе в группе Digital Agenda Ukraine.
3. Общие вызовы: на наш взгляд, главный вызов прошлого года – создание действующих учебных центров в проекте TATU.
4. Систематизация – планы: стороны уже спланировали направления сотрудничества на 2018. Главным остается продвижение в области 4.0 и развитие сотрудничества с ВУЗ-ами. Все еще высокими остаются ожидания к реальному «включению» лабораторий TATU в работу с рынком.

Общая  оценка АППАУ:  на наш взгляд, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]украинский филиал Phoenix Contact – отличный пример европейского бренда об устойчивом развитии[/perfectpullquote]

Здесь есть ясное понимание о том, что такое «среднесрочное развитие» (а не «шо мені з цього буде – і вже завтра»), что такое преемственность и корпоративные ценности (а не «новая метла –и все по-новому»), что такое личная, гражданская и общественная позиция, и поддержка отраслевых ассоциаций. И это пример для многих украинских организаций, включая наших уважаемых конечных заказчиков, по-прежнему мыслящих исключительно меркантильно и в рамках «текущих проектов». Но это также пример здорового прагматизма – в отличие от многих руководителей других членов,  ген директор компании, Андрей Максимец четко заявляет о своих целях-ожиданиях по отношению в АППАУ.

 IT-Enterprise

Крупнейший интегратор и производитель ПО для производственных АСУ Украины присоединился к АППАУ в январе 2017 года. Решение присоединиться к АППАУ было естественным продолжением собственной кампании IT-Enterprise популяризации продуктов Индастри 4.0 для промышленных предприятий Украины.

Итак, как развивалось сотрудничество в 2017:

1. Направления сотрудничества: доминирующей и главной оставалась тема 4.0.
2. Точки касания: их множество и по самым разным под-темам 4.0 – перечислим главные:

• Совместные встречи и посещение стендов Hannover Messe 2017, участие в мероприятиях после, популяризация инфо о тенденциях 4.0.
• Спонсорство перевода книги «4-ая промышленная революция» (выпуск ожидается в феврале).
• Участие в семинаре Made in Ukraine в Берлине.
• Участие и победа в конкурсе 4.0 и включение в ландшафт инноваторов 4.0.
• Участие в ТК 185 – вхождение в группу ISO 22400.
• Регулярные выступления на всех конференциях АППАУ и других партнеров по 4.0.
• Присоединение к работе в группе Digital Agenda Ukraine.

Это не полный перечень – IT-Enterprise, на самом деле, рекордсмен по уровню активностей в области 4.0 и не только.

3. Общие вызовы: на наш взгляд, в 2017 были 2 достаточно сложные вещи – это совместный семинар в Берлине и вовлечение рынка в тематику 4.0.

4. Систематизация – планы: стороны уже спланировали направления сотрудничества на 2018. Общий горизонт – продолжение популяризации Индастри 4.0 в Украине на уровне развития образовательных, законодательных и международных проектов.

5. Встречный интерес: исполнительная дирекция АППАУ неоднократно приглашалась руководством IT-Enterprise на их мероприятия – особенно нам понравилась их конференция с заказчиками в октябре 2017.

Общая оценка АППАУ:  множество упоминаний, цитирований, перепостов и генерация отдельных статей об IT-Enterprise по каналам АППАУ –  не более, чем наша спонтанная реакция на высокий уровень публичных активностей компании. Напротив, мы совершенно сознательно позиционировали компанию как бенчмарк 2017 и лучшую в Украине в области прикладных решений 4.0, а также как пример релевантности и классного маркетинга инноваций. IT-Enterprise имели множество номинаций, наград, а также были включены в е-книгу B2B Ray  «Релевантність комунікацій та контенту: ЯК».

Если ранее мы всегда говорили, что «IT- это круто» (в бизнес-практиках), что это «круче чем АСУТП» – но смотрели на это всегда со стороны, то в 2017 многие члены АППАУ увидели эту крутизну внутри нашего сообщества. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]это совершенно другой уровень коммуникаций, активности, отношения к инновациям, отношения к партнерам…[/perfectpullquote]

Те, кто это оценил и заметил, отныне будут равняться на IT-Enterprise. И это не только наши интеграторы, но также и западные вендоры – ведь уже ясно, кто лидер в Украине в 4.0 ).

Rittal

ТОВ «Риттал», представляющий продукцию мирового бренда в области шкафов для автоматики, электротехники и ИТ, присоединилось к АППАУ в 2016 году.

1. Направления: 2 темы развития были важными в 2017 – 4.0 и программы лояльности для клиентов.
2. Точки касания:

• Обмены – консультации по вопросам управления каналами продаж. Здесь ТОВ «Риттал» был одним из первых, кто начал пользоваться «встроенной» консультационной поддержкой АППАУ в области маркетинга и продаж
• Включение АППАУ в делегацию клиентов на Hannover Messe 2017 – посещения стенда компании.
• Участие – выступления в нескольких конференциях АППАУ.
• Приглашение к посещению завода Rittal в Германии.

3. Общие вызовы: на наш взгляд, в 2017 был 1 общий вызов  – позиционирование и укрепление лидерства бренда Rittal как инновационного (4.0), дружественного (лояльность!) бренда для разных категорий клиентов в Украине.

4. Систематизация – планы: стороны уже спланировали направления сотрудничества на 2018. Главным остается укрепление лидерства в своем сегменте 4.0, а также разворачивание партнерской программы Eplan для партнеров ВУЗ-ов от АППАУ.

5. Встречный интерес: исполнительная дирекция АППАУ особенно оценила 2 приглашения в Германию – при нашем бюджете, это неоценимая помощь для того «чтобы быть в курсе» и следовать мировым тенденциям.

Общая  оценка АППАУ:  для нас Rittal в 2017 показал 2 свои яркие роли (миссии) – как казалось бы не совсем ИТ-шный бренд (во всяком случае нишевый) может производить собственную цифровую трансформацию (см пост «Rittal… – як різдвяна казка). Это чрезвычайно важно и для многих украинских производителей для понимания, что [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«вопрос не об IT и не о вашей цифровой стратегии, – вопрос о вашей стратегии в цифровом мире».[/perfectpullquote]

А еще ТОВ «Риттал» – это классный пример развития программ лояльности для своих клиентов. Культура и ценности компании базируются вокруг дружелюбных отношений и сервиса, и клиенты платят за это взаимностью.

Индасофт Украина

«Индасофт-Украина» – один из крупнейших дистрибуторов – интеграторов  АСУТП – MES, представляющие, в том числе, интересы GE/Predix.  Компания присоединилась к АППАУ в начале 2016 года.

1. Направления: главная тема сотрудничества определялась наличием в портфеле компании решений IIoT от мирового лидера (GE/Predix) и это подталкивало обе стороны.
2. Точки касания:
   • Множество обменов по созданию и развертыванию образовательных материалов и коммуникаций. Одна из последних совместных работ – инфографика Predix.
   • Участие и победа в конкурсе 4.0 и включение в ландшафт инноваторов 4.0.
   • Регулярные выступления во всех конференциях АППАУ и других партнеров по 4.0.
3. Общие вызовы: 2 главных вызова в 2017 – образование рынка по техническим отличиям настоящего IIoT, фокус на критериях промышленных PaaS и вовлечение конечных заказчиков в вопросы настоящей цифровой трансформации.
4. Систематизация – планы: стороны пока не планировали детально мероприятия на 2018 – намечено на январь-февраль

Общая оценка АППАУ:  подобно многим системным интеграторам, команда «Индасофт Украина» больше «операционисты» – им некогда и некому заниматься системным образованием рынка или другими среднесрочными задачами развития. Поэтому мы иногда действовали провокативно и настойчиво – постоянно фокусируя на необходимости давать больше материалов по Predix. Ведь уже с конца 2016-го было понятно, что это действительно – а) революционная платформа, б) это уже работает.  К чести руководства компании, они адекватно и быстро реагировали, а со временем начали самостоятельные системные действия, выпуская отличные статьи и другие материалы по IIoT. Стоить отметить также, что вместе с IT-Enterprise и ранее с другими компаниями – мы начали регулярно показывать рынку настоящее лицо настоящих технических экспертов, лидеров мнений. Владимир Патрахин, технический директор компании, отлично дополнил нашу экспертную группу лидеров мнений более раннего периода развития АПППАУ  [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Вывод экспертов на 1-ый план (на фоне пиара и популизма вокруг 4.0) остается стратегической задачей АППАУ[/perfectpullquote]

Лаборатория Робототехники и мехатроники (ОНАХТ)

К паре наших лидеров среди ВНЗ – НУХТ и КПИ, которых мы постоянно ставили в пример в 2013-16 гг, в прошлом году присоединился третий игрок. Лаборатория Робототехники и Мехатроники из Одессы «Миронафт» присоединилась к АППАУ в 2016 году. Созданная на базе Одесской национальной академии пищевых технологий, Лаборатория удивила и порадовала многих из нас своей энергией и предпринимательскими качествами.

1. Направления: сразу несколько направлений прорабатывались в рамках сотрудничества – новая модель ВУЗ-а, робототехника, участие в проектах Н2020, а под конец года – создание 1-го в Украине регионального Центра 4.0.
2. Точки касания: их было множество по вышеуказанным темам
   • Круглый стол в ОНАХТ по теме «ВУЗ- как центр разработки и подготовки кадров» в июне
   • Участие в конкурсе 4.0 и включение в ландшафт инноваторов 4.0
   • Участие в ТК 185 – вхождение в группу по новым стандартам ДСТУ
   • Регулярные выступления во всех конференциях АППАУ и других партнеров по 4.0
   • Подписание NDA по проектам Н2020
   • Соглашение и начало работы по созданию 1-го РЦ 4.0 «Одесса»
3. Общие вызовы: на наш взгляд, в 2017 главным общим вызовом было изменить представление сообщества, что ВУЗ- может быть другим – не только «не традиционным» (динамичным, предприимчивым…), но и представляющим реальные сервисы для разных категорий заинтересованных лиц. В этом контексте, «Миронафт» начал дополнять 2х киевских наших лидеров.
4. Систематизация – планы: стороны согласуют общие планы 2018 в январе. Конференция в Одессе – открытие центра 4.0 уже намечена на 15-16 февраля.
5. Встречный интерес: исполнительная дирекция АППАУ регулярно приглашалась руководством «Миронафт» на различные мероприятия в Одессу, отметим здесь наш визит на фестиваль «Роботроника 2017».

Общая  реакция АППАУ:  Лаборатория «Миронафт» добавляет всему ВУЗ-скому сообществу именно те [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]качества, которые, на наш взгляд, и должны быть в современном учебном заведении –  жизнерадостность,  креативность, доминирование молодости во всем, включая управление,  предпринимательство, желание всегда быть «на гребне» передовых технологий, динамика развития и установления партнерских отношений и т.п.[/perfectpullquote]

Еще очень важное качество – готовность к сотрудничеству и коммуникабельность. По всем параметрам, руководитель лаборатории Виктор Егоров – новый типаж лидера, отлично соответствующего духу и культуре 4.0. «Миронафт» буквально ворвался в уже несколько застоявшуюся среду ВУЗ-ов – членов АППАУ. Они уже внесли и, уверены, будут вносить еще больший вклад в придание динамики всему нашему сообществу. Думаем, что они также способны вывести на новый уровень наши представления о ВУЗ-ах как центрах разработки и инноваций. Все вместе это объясняет наше решение стартовать с инициативой РЦ 4.0 именно с Одессы.

Рекомендации по развитию для всего сообщества

В этом обзоре мы не можем упомянуть детально всех наших членов, с кем исполнительная дирекция АППАУ совместно работала по направлениям развития рынка, а также просто оказывала услуги. Мы имели отличный опыт сотрудничества вместе с «Элиус-М», «Желдоравтоматика», «Сатурн Дата Интернешенел», ОВЕН, ИТР,  «Шнейдер Электрик Украина», НУХТ, КПИ и многими другими. Спасибо всем, кто был с АППАУ в 2017.

В завершение, хочется еще раз подчеркнуть, каким образом наши члены могут получить максимум выгод от членства. Самый эффективный подход – просто используйте вышеуказанные факторы как чек-лист. То есть, ответьте вначале для себя:

1. По каким направлениям вы хотите развиваться в 2018? Какие ваши ожидания в АППАУ?
2. Какие конкретные действия вы планируете по этим направлениям на этот год? Как в этом вам может помочь АППАУ? Планируете ли вы участие в общих темах-форматах, где уже работают и другие члены сообщества?
3. Какие самые главные проблемы (барьеры, вызовы) вы рассматриваете на этот год – совместно с исполнительной дирекцией? Что из этого перечня только ваше – а что общее, где возможно широкое сотрудничество в АППАУ? Кто еще из партнеров – членов АППАУ вам нужен для их решения?
4. Готовы ли вы указать пп.1-3 в нашем общем плане развития на год? – и с указанием вашей зоны ответственности?
5. «встречный интерес» – не обязательно но… – чем больше вы вовлекаете нашу исполнительную дирекцию в свои активности, – тем больше будет отдача )

А далее очень важно включить партнерский ресурс, включая услуги сервис-провайдеров, которые все больше в АППАУ.  С 2017 наше сервисное предложение «заточено» под разные категории членов АППАУ и в дальнейшем оно будет только наращиваться. Важно пользоваться этими услугами – в ряде случаем именно они определяют скорость вашего развития.

Все, что было здесь написано – это все о нашей программе и принципах #ДієвеПартнерство. Главный принцип здесь очень простой – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]чем больше вы отдаете сообществу, тем больше вы получаете.[/perfectpullquote]

Не верите? – см еще раз примеры выше 🙂

Стратегический взгляд на развитие, конкретность в совместных действиях и их планирование, и затем – масштабирование успешного опыта – это то, что будет быстрее развивать вас, наш рынок, и нашу страну. Шаблоны годовых планов – см в личном вашем кабинете АППАУ.

Будем обсуждать все это на собрании 18 января

Що кажуть наші члени про спільноту АППАУ і свої переваги членства? Ось декілька відгуків з різних категорій учасників з опитування січня 2018. Даємо без купюр та скорочень – і дякуємо всім, хто відгукнувся за щиру та схвальну оцінку наших зусиль.

Андрій Максимець, генеральний директор ТОВ “Фенікс Контакт”:
“Одна з важливих функцій, які АППАУ виконує в діяльності Phoenix Contact в Україні, – це створення дієвої платформи для спілкування професіоналів з галузі АСУ-ІТ. Для нас надзвичайної ваги має можливість зрозуміти в якому напрямку рухається український ринок, які тренди домінують зараз і матимуть перевагу у майбутньому. Без сумніву, можна сміливо стверджувати те, що на цій платформі генеруються нові сенси галузі, нові стандарти якості, нові підходи до розвитку Української промислової автоматизації із залученням іноземного досвіду. Зокрема, АППАУ виконало (і, сподіваюсь, виконуватиме надалі) важливу консолідаційну роль у нашій співпраці із українськими вишами-учасниками програми TATU”.

Олексій Щербатенко, партнер з розвитку бізнесу IT-Enterprise (провідний виробник та системний інтегратор промислових АСУ):
«Для меня сотрудничество с АППАУ это в первую очередь сообщество людей, которые за цель поставили развитие промышленных предприятий с помощью ИТ и автоматизации, роботизации и современных технологий. Часто такого рода ассоциации служат лоббированием законов или отстаиванием интересов. В нашем случае усилия ассоциации нацелены на то, чтобы развивать рынок, – и в частности показывать успешные кейсы применения современных технологий в промышленности на отечественных предприятиях. И доказывать что все возможно!»

Олександр Пупена, зав кафедри ІАСУ, Національний університет харчових технологій:
«Наша кафедра ввійшла в АППАУ ще на початку заснування. Тоді це радше вигляділо як “чому б і ні”, аніж “а що це нам дасть”. Відверто кажучи, для нас академічне членство в АППАУ з одного боку ні до чого особливого не обов’язувало, а з іншого – гіпотетично давало можливість бути в курсі основних подій і брати в них участь. Асоціація трималася на особистостях, представників її членів, та насамперед на генеральному директорі АППАУ.
Сьогодні все значно змінилося, і ми бачимо зрілу асоціацію, що має чіткі плани та моделі діяльності з незаперечними результатами. В АППАУ входять представники практично усіх великих брендів з автоматизації, що представлені в Україні, інтеграторів, ВНЗ, ІТ-компаній та промислових підприємств. У кожної з них, очевидно, своє бачення вигод від членства. Для нас, як для “автоматичної” кафедри, це насамперед можливість бути в курсі подій бурхливого руху та перетворень, що відбуваються на ринку АСУ. Завдяки членству в АППАУ численність наших партнерів суттєво збільшилася, що дало надзвичайно велику кількість додаткових напрямків в розвитку та співробітництві. Можливо, це здається тривіальним на перший погляд, але кращої за надані АППАУ площадки для налагодження зв’язків в області автоматизації в Україні (навіть і за її межами) немає. З іншого боку ми, як члени АППАУ, також є рушієм деяких з перетворень, які ініціювалися в рамках діяльностей асоціації. Роблячи порівняно невеликий внесок – отримуєш усі вигоди від роботи асоціації взагалі. У найближчі роки, я впевнений, що роль асоціації сильно підсилиться на державному рівні. Це дасть можливість лобіювати інтереси спільноти автоматників для задоволення потреб ринку.»

Володимир Патрахін, технічний директор «Індасофт Україна» (системна інтеграція в АСУТП та МЕS):
«Ми раді можливості бути разом з АППАУ. Наші очікування членства в цій спільноті були значно перевищені. Вражає динамізм, енергія та креативність в ініціативах АППАУ об’єднувати і розвивати ринок.
Ми отримали можливість вийти за рамки власного корпоративного бачення, постійно розширювати кругозір і отримувати професійний розвиток та навчання (як, наприклад, семінар по використанню стандарту ISA-95).
Цінуємо можливість бути корисними для спільноти, представляти найбільш передові рішення нашого вендора. АППАУ для нас – це нетворкінг, новий потік спілкування з потенційними замовниками, експертами в суміжних областях, конкурентами. Це підтримка та нові можливості для пошуку клієнтів у теперішні складні часи. У цьому плані особливо цікавою була галузева конференція по металургії на майданчику ІНТЕРПАЙП влітку минулого року».

Олександр Степанець, доцент кафедри АКІТ, ТЕФ, НТУ КПІ ім. Сікорського:
«Для профільних ВНЗ АППАУ зараз – найкраща і єдина можливість готувати високоякісний продукт – перспективних студентів-інженерів. АППАУ провокує нас бути набагато динамічнішими, щоб відповідати викликам та потребам ринку, і дає можливість мати швидкий зворотний зв’язок від роботодавців. Крім того, заходи та матеріали асоціації дозволяють коригувати траєкторії підготовки так, щоб студенти були затребувані навіть через кілька років.
ВНЗ – це надзвичайно інерційна структура, де плани навчання прописуються на багато років уперед. Але завдяки участі в АППАУ виші можуть вчасно і з випередженням реагувати на вимоги ринку та суспільства. Тим більше, що більшість основних гравців та зацікавлених у розвитку присутності на ринку вендорів також є членами АППАУ. Це шанс опановувати нові технології “з перших рук” та створювати нові реально корисні методики навчання.
АППАУ об’єднує учасників для вигоди кожного.»

Віктор Єгоров, керівник Лабораторії Робототехніки та Мехатроніки «Міронафт» ОНАХТ:
«Про Ассоциацию узнал в общем-то случайно.. Интуитивно понимал что должно быть некое обьединение единомышленников в этом направлении, если нет – то его стоило бы создать.Был неудачный опыт – вступили перед этим в другую хайтек ассоциацию, а там тишина – ник  аких активностей, никаких мероприятий или просто обсуждений. Так, спустя какое-то время нашёл информацию про АППАУ.. Напишу дальше коротко – для нас этот шаг стал переломным. Нетворк сумасшедший – мы очень сильно расширили партнерскую сеть и, пожалуй самое главное достижение, мы увидели что развиваемся правильно, что наши идеи актуальны, а вектор развития – соответствует общепринятому. Рекомендую всем лабораториям/кафедрам в направлении автоматизации обязательно вступать, но при этом помнить – просто членство ничего не меняет, работать придётся ещё больше чем обычно.»

Павло Філіпьїчев, продакт менеджер компанії «Артезія» (інжиніринг в енергетиці):
«Для нас АППАУ стала источником просветления который помогает нам понять своё место на рынке автоматизации. Кроме того что мы лучше начали понимать своё место в этом мире, мы познакомились с многими людьми, которые также возможно сыграют роль в дальнейшем нашем развитии. Дополнительно к вышесказанному, АППАУ даёт нам мотивацию не сидеть на месте, а ещё и смотреть дальше. Движение Industry 4.0 in Ukraine не даёт расслабиться. В голове постоянно вертится идея, что надо работать над этим направлением. Если не начнём сейчас, то потом будет поздно… Короче говоря, это такой волшебный животворящий пендель, который помогает двигаться. Но не просто пинает, а ещё подсказывает и направляет.»

Іван Кульчицький, Агенція Європейських Інновацій, партнер в програмах Індустрії 4.0 та Горизонт 2020:
“Для мене АППАУ є прикладом реальної Інноваційної асоціації яка формує у своєму секторі інноваційну екосистему за кращими європейськими зразками, причому не методом сліпого копіювання, а відштовхуються від реальної ситуації на ринку України і пробують активізувати не тільки своїх членів але й оточення.”

Якщо ви хочете залишити ваш відгук про роботу асоціації, – залиште це в коментарі, або ж надішліть нам на е-адресу info@appau.org.ua

Якщо говорити про найбільш значущі для майбутнього нашого розвитку результати останніх зборів АППАУ, то їх всього два. Перший – це формування головних засад інституційної спроможності всієї спільноти АППАУ.

Мова про потреби всієї спільноти та відповідні механізми, – як «Гармонізація стандартів <–> ТК 185», «Розвиток інновацій <–> рух 4.0», «Просвіта та нетворкинг <–> програма івентів «АППАУ & Партнери», «Фандрайзинг <–> Н2020» і т.п. А другий найбільш важливий результат – це запуск створення регіональних спільнот 4.0.
Що спільного в цих обох напрямках діяльності – це усвідомлений фокус на них, як на рушіях розвитку. Водночас, різниця в тому, що загальні засади інституційної спроможності для всієї спільноти АППАУ формувались роками – й в 2018 вони на підйомі. Щодо другого – ми бачимо тільки певні обриси. Але до тотальної підтримки на рівні регіонів, їх «самостійної й самодостатньої дієвості» (згадаємо тут львівський ІТ-кластер) – ще дуже далеко. Формат розвитку «РЦ 4.0» – ще дитя, яке потребує уважного догляду та піклування. З боку того самого першого та спільного формату, що вже створений.
В цій публікації детально я дам свій погляд на деякі засадничі принципи функціонування таких регіональних спільнот. І впровадження яких буде потребувати значних змін у наших регіональних колег – як на рівні свідомості, так за тим – і в діях.

Передумови. Концепція «регіонального розмаїття» (regional diversity)

Термін «усвідомлений фокус» я не даремно використав вище. На загальних зборах, 18 січня, ми говорили, що шлях розвитку АППАУ базується на нашому спільному досвіді – чисельних експериментах, вдалих і невдалих, на постійних спробах змінювати ситуацію як «зверху» так і «знизу». У 2017 ми стали значно більш гнучкими в реакції (agile) – ми рішуче приймали ініціативи наших членів та партнерів «знизу», – навіть якщо вони йшли «впоперек» вже спланованої діяльності. Таким чином, ми разом створювали та вдосконалювали головний механізм співпраці – #ДієвеПартнерство. Головне – це синергія дій, це підтримка будь-якої важливої ініціативи, але що має значний ефект та стратегічні наслідки для всієї спільноти.
Відповідно до цього принципу, ми відійшли від поняття «централізованого розвитку» спільноти ВНЗ «зверху». Спроба запустити об’єднаний (зі всіх категорій членів) Робочий Комітет «Просвіта та підготовка кадрів» в 2015 році закінчилась повним провалом. Ми – не готові. Або принаймні – «ще не готові». Натомість, справжнім відкриттям Одеського круглого столу в минулому році було усвідомлення сили та перспективи регіонального (локального) формату. Раптом, як кажуть «дійшло», що темпи розвитку окремо взятої команди «Pupena San», чи кафедри АТЕП, чи Лабораторії «Міронафт» – значно вищі за загальні темпи. Отже, якщо ці та подібні команди є рушіями розвитку, то чи не можемо ми формувати більш широкі формати навколо них? І якщо так – то які саме?
Звідси й пішли ідеї формування регіональних спільнот, що остаточно оформились в концепцію регіональних центрів 4.0 в кінці 2017.
Якщо дивитись в українську історію, то, мабуть можна привести багато паралелей, що підтверджують правильність цього шляху. Україна (радше на жаль, ніж на щастя) ніколи не мала сильної централізованої влади. Натомість, регіональне розмаїття – від фольклору й до пізнішої радянської галузевої спеціалізації – завжди було сильною стороною нашої держави. Політики та імперська спадщина геть зіпсували цю ідею й спричинили війну. Але якщо відійти від політики та все ж взяти краще з минулого, то стане зрозуміло, що цінності свободи й творчості не суперечать принципам соборності. Ми є одна держава, але кожен регіон може мати свою силу й свої власні перспективи розвитку. І хіба це не нагадує принципи ЄС, чи США? Чи скажімо, Франції – де кожен регіон унікальний, як з точки зору природи та ландшафту, кухні та діалекту, економічної спеціалізації та власних ініціатив розвитку. Імхо, кожна велика держава має подібні принципи.

Головний ворог регіонального розвитку – «хуторянство»

Отже, якщо брати за основу цю тезу про рушійну силу регіонального розвитку, яка більш потужна за загальнонаціональні рухи – то які є головні принципи в її реалізації. На мій погляд, що на рівні нашої спільноти АППАУ, що на рівні інших регіональних ініціатив вони однакові – я назву 3 найголовніших:

1. Доцентрова, а не відцентрова сила – розвиток регіональних спільнот має йти у відповідності до загальнонаціональних, державних інтересів. Трагічний, «політичний» приклад Донбасу має бути уроком для нас всіх. Але з економічних прикладів, хіба наші регіональні ІТ-кластери не є, скажімо так… «контраверсійними»? Наші спроби залучити їх хоч якось в формати дій 4.0 мали в 2017 нульовий результат. Якщо львівський кластер має план щороку «витягувати» з місцевих ВНЗ 2000 молодих спеціалістів, то не важко вгадати, куди далі спрямована їх діяльність. Інакше кажучи, тотальна спрямованість на експорт означає тотальне вимивання кращих мізків з національної економіки. Тому наші центри 4.0 мають, перш за все, єднатись з місцевими виробниками. І починати разом боротись за таланти та молодь, разом вирішувати комплекс питань розвитку – а не просто жалітись та нарікати на «погану владу».
2. Комунікації. Натомість – те, чому варто повчитись всім промисловим хайтек в айтішників – це сучасним, розвинутим методам розвитку спільнот та інновацій. І де все починається з комунікацій. Комунікації – старий, але все ще не прийнятий до кінця виклик в нашій спільноті АППАУ. Й не тому, що ми такі «некомунікаційні» – вся країна, на жаль, ще така. Подивіться, як комунікують з нами держ. органи – від Президента, міністерств й окремих департаментів. Подивіться на місцеві органи. Або на свої ВНЗ чи інститути НАНУ. Чи хоча б як ви інформуєте нас (виконавчу дирекцію) про свої новини. Прикладів море, але нездатність ефективно комунікувати є тим величезним бар’єром, що може зводити нанівець сильні сторони нашої нації – як креативність, талановитість та вроджене підприємництво.
3. Прийняття підходів та моделей шерингової економіки – або українською, – спільнокоштом й через розділення спільних активів вирішувати спільні проблеми та завдання розвитку. Це – наступний або паралельний крок з налагодженням комунікацій. Глобальна світова економіка все більше інтегрує нові шерингові моделі, й таких прикладів вже багато і в Україні – той же BlaBlaCar. Їх вже чимало в наших хайтек спільнотах – наприклад, в лабораторіях FabLab ви можете просто орендувати дороге, унікальне обладнання для 3D-друку. В нашій спільноті АППАУ та 4.0 є також все більше подібних прикладів – від «гуртового» споживання кращих сервісів, й до нових ініціатив – як, наприклад, використовувати «дні ТДА» як загально вишівський, пересувний актив та формат спільних просвітних конференцій.

Сила цих 3-х принципів разом взятих створює ту саму енергію прориву, що здатна змінювати стан речей швидко та ефективно. Просто уявіть собі, що:

• Лабораторія FabLab стає місцевим центром прототипування, залучає місцевих розробників, виробників й разом вони генерують нові рішення для наших промисловців
• Аналогічна Лабораторія стає центром Робототехніки для всього регіону – включно з сусідніми областями. Це так само прискорює ріст інноваторів та нових рішень.
• Разом вони формують менеджерів, що здатні змінювати навчальні програми місцевих ВНЗ, стимулювати молодь залишатись в промислових хайтек й пропонувати їм нові робочі місця
• Разом з інтеграторами вони долучають місцевий ІТ-сектор й разом формують місцевий пул проектів Н2020, й таким чином вирішують питання фінансування
• Разом створюють регіональний ландшафт 4.0 (національний, 1-шу версію див тут), звідки 1 крок до залучення нових інвесторів…

Всі названі принципи – й особливо щодо шерингу, – радикально протилежні традиційному українському хуторянству, яке Юрій Шевельов ставив в перелік 3-х головних ворогів України. «Хуторяни» завжди гребуть під себе, кооперуються тільки коли «хата горить» й не бачать далі власного носа. Хуторянство породжує провінційність і роздуми Шевельова про українців півстоліття тим більш актуальні в епоху коли світ стає глобальним й набирає шалених темпів. І в якому Україна, на жаль, все більш скочується вниз до бідної, аграрної країни.

Погляд на Одесу

Отже, в лютому ми починаємо з Одеси – саме там відкриється 1-ий Регіональний Центр 4.0. Чому Одеса? Чому не «КПІ» чи НУХТ? Є щонайменше 3 причини:

1. Регіональний формат розвитку логічно починати з регіонів – а не столиці, де й так вже наша активність на порядок вища
2. Одеса – ідеальний кандидат з точку зору місцевої субкультури, де толерантність до інших мов-культур, комунікації та підприємництво завжди було і є на високому рівні. Іншими словами, привид «хуторянства» там, імхо, якщо і є, то десь глибоко «в засаді».
3.  Як підтвердження п.2) – Лабораторія «Міронафт» є яскравим представником всіх вищеназваних принципів. Там вже є і хороші комунікації та піар-активності, вже є шерингові механізми, вже є дуже добра «доцентрова» комунікація з нашою виконавчою дирекцією. На останніх зборах вони, до речі, вже запропонували «дні ТДА» в червні в Одесі. Власне, Віктор Єгоров, керівник Лабораторії «Міронафт» – рекордсмен серед ВНЗ по відвіданню наших київських заходів. Тоді як багатьох колег з ВНЗ-членів АППАУ ми ні разу в Києві й не бачили.

Водночас, перед Віктором Єгоровим, його командою, а також іншими одеськими членами АППАУ хто долучається до заходів 15-16 лютого в Одесі будуть стояти складні завдання початкового запуску:

• Три інші одеські ВНЗ – члени TATU та чи АППАУ (політех, морська академія та академія зв’язку) поки ніяк не дають про себе знати – чи вдасться з ними домовитись? І про що саме?
• Окремий виклик – залучення місцевих замовників. Одеса – це не Харків, і не Дніпро – очевидно, вибір «просунутих» замовників тут менший. А саме вони дуже потрібні, для того щоб разом починати формувати аженду 4.0
• «Інтеграція інтеграторів» – окремий процес. На відміну від НУХТ-у чи КПІ, ОНАХТ не настільки співпрацює з великими інтеграторами. Принаймні поки ще. Які очікування місцевих інтеграторів від РЦ 4.0? і як їх задовольняти?
• Власне, що є місцева «аженда 4.0»? наскільки готові місцеві гравці діяти в стилі «разом»?
• Інтеграція з місцевим ІТ-кластером. У нас взагалі мало інформації про нього. Які тут є точки дотику? – адже в технологіях та розвитку 4.0 нам не обійтись без ІТ.

Найлегший виклик для «Міронафт» – це очевидно, залучення провладних стейкхолдерів з міських органів влади. І окремий круглий стіл з ними теж планується.
Допомога та пропозиції від нашої виконавчої дирекції у вирішення цих завдань, але також інших будуть стосуватись покращення всіх інтеграційних процесів на місцевому рівні

1. З допомогою партнерів ми надамо потужну методичну та консультаційну підтримку в формуванні регіонального «ландшафту 4.0» – початковому формуванні мапи кращих фірм, талантів та спеціалізацій по напрямках та сегментам 4.0
2. Ми вже закликаємо місцевих членів та партнерів АППАУ готувати на 15 люте (вечірній спільний воркшоп) власні пропозиції щодо напрямків розвиту РЦ 4.0, й особливо щодо «шерингових активів» – що має бути спільним для всіх учасників спільноти 4.0 в Одесі? Й куди кожен вкладає свою частку – яку? І яку допомогу ви очікуєте з Києва та інших регіонів?
3. Ми також звертаємось до всіх наших шановних вендорів, хто вже працює з Лабораторією «Міронафт» підтримати ці заходи своєю присутністю. А ще краще – своїми пропозиціями щодо спільного регіонального розвитку. Топ-менеджери від «Шнейдер Електрик Україна» та «Фенікс Контакт Україна» вже заявили про свою підтримку.

Все інше, включно з комунікаціями – само собою, – менш важливе і вже запущене в роботу.
Сторінка реєстрації на конференцію готова – запрошуємо всіх наших членів АППАУ, партнерів та прихильників, хто цікавиться форматом РЦ 4.0, виробників з Одеси, Миколаєва та Херсону на конференцію в Одесу, 16 лютого.
Головне зараз для всіх учасників нашого процесу – не говорити, а демонструвати своєю поведінкою риси нової культури – як проактивність, високий рівень комунікацій та готовність до кооперації.

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

Подібні публікації:

концепція регіональних центрів 4.0

Последнее собрание членов АППАУ продемонстрировало значительный рост участников нашего сообщества в ориентации на среднесрочные цели и направления развития. К ним относятся технические стандарты, образование и просвещение, подготовка кадров, экспортные программы, финансирование и продвижение инноваций 4.0.

Для всех этих направлений члены АППАУ совместно вырабатывают новые механизмы и инициативы, а с прошлого года все чаще применяют формат сотрудничества #ДієвеПартнерство, позволяющий быстро достигать поставленных целей в течение короткого периода. «Если не мы – то кто же?» – говорят участники сообщества. Ведь на государство, надежды практически никакой. По крайней мере, в ближайшие годы.
Однако во всех этих процессах очень мало участвуют директора АСУ-ИТ промышленных предприятий. То есть, именно те, ради которых все это и делается. Для нас совершенно очевидно, что предприятия занимают выжидательную и скорее пассивную роль “потребителей”. Не пора ли изменить подходы?
Но вначале, давайте вместе поразмышляем о том, какая перспектива у подобной позиции?

1. Нарастание профессиональной деградации

Напомним нашим директорам просто некоторые цифры:

• С 01.01.2018 в Украине отменены действующие ГОСТ-ы, в том числе те, которые касались АСУТП (как 24-й и 34-ый ГОСТ-ы). Другие, регулирующие, хоть как-то, проблемы качества на этапе постановки ТЗ или в эксплуатации (хотя бы в области той же безопасности как SIL2,3) – нет. Проще говоря – действующих стандартов национального уровня в этой области, и которые позволили бы гарантировать качество систем управления – у нас нет. Украина на 10+ лет отстала от России, не говоря уже о европейских странах.
• Область кибер- и техногенных рисков – особенная в нашей стране. И состояние которой компетентные органы тщательно скрывают. Некоторые улучшения произошли за последний год в области кибер-безопасности, но только потому что «шарахнуло».
• При этом игроки рынка с 2014 года жалуются на нарастание ценового давление со стороны многих заказчиков – до той степени, что требования качества игнорируются. Е-закупки, повсеместно внедряемые как в гос. так и в корпоративном секторе только усиливают эффект «голодных игр». Соответственно, наши интеграторы говорят, что в РФ и Казахстане, не говоря уже о дальнем зарубежье их маржа в 3-5 раз выше. Естественно, многие из них предпочитают работать зарубежом – какой смысл работать себе в убыток в Украине. Хотя зарубежным подрядчикам почему-то платится сполна.

Созданный АППАУ в 2017 году Технический комитет 185 «Промышленная автоматизация» готовит сегодня 5 стандартов IEC/ISO на соответствие ДСТУ. Но все это пока на уровне волонтерской работы – ни копейки от государства мы не получаем, а бюджет АППАУ очень ограниченный.

2. Усугубление кадрового кризиса

Любая деградация всегда связана с кадрами. Вот еще несколько цифр о молодежи и кадровых политиках:

• Согласно данным наших ВУЗ-ов более 50% выпускников кафедр пром. Автоматизации (ИАСУ, АКИТ) уходит в ИТ-сектор. 90% которого, как мы знаем, работает на аутсорс и в не промышленных сегментах. То есть, если бы мы даже захотели вернуть этих ребят через 2-3 года после выпуска, это практически нереально, так как они полностью изменяют свой профиль и заработки в ИТ-отрасли также раза в 3 выше.
• При этом вовлечь работодателей промышленных рынков в общенациональные программы подготовки – удержания кадров в области АСУТП практически нереально. Они просто жалуются, но не принимают никаких эффективных мер, чтобы начинать бороться за молодежь – и причем со стен ВУЗ-ов. И в этом огромная разница с тем же ИТ-сектором, где действуют профессиональные программы отбора и взращивания кадров, где на рынке есть более 70! (вдумайтесь в цифру) коммерческих школ обучения – и сегодня IT-шники заходят уже в средние школы.

О том, как целые бригады киповцев снимаются с мет. комбинатов и уезжают на Польщу, или как наши конструктора лучших машиностроителей давно работают по заграницам лучше не вспоминать – об этом написано предостаточно. «Польша» и «ИТ (аутсорс)» – 2 главных источника вымывания лучших кадров со всех промышленных хайтек секторов. Но работодатели ведут себя так, как будто ничего не происходит.

3. Нарастающее технологическое отставание

Последние новости с Давоса нас совсем не радовали – было достаточно новостей о рейтингах, что показывают наши последние места среди развивающихся стран, а также падение индекса инновационности – за последние 2 года мы съехали на 9 позиций.
Но опять таки – среди наших инноваторов в движении «Индустрия 4.0 в Украине» крайне мало активных директоров с промышленных предприятий. Все провайдеры и интеграторы в один голос говорят, о «беспросветном 2.0-3.0» и полном отсутствии инвестиций на инновации. Декабрьский форум IDC-Ukraine показал ту же картину – цифровую трансформацию (DX) уже проводят в Украине сектора как Банки, Телеком, ИКТ, Ритейл. Но из промышленников можно назвать всего парочку предприятий. Где же остальные?
Технические директора должны ясно понимать, что подобная позиция сильно отбрасывает назад наши предприятия в конкурентной гонке. В развитых странах, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]4.0 – уже не “мода”, а почти мейнстрим – свыше 30% предприятий (опросы McKinsey от 2016) реально инвестируют в процессы DX, поскольку именно это является сегодня драйвером роста всех финансово-экономических и производственных показателей.[/perfectpullquote]

И, казалось бы, если нет денег на инновации, то можно включаться в различные программы международного сотрудничества, где есть финансирование. Но снова же – среди первых участников наших инициатив в Горизонт 2020, конечных заказчиков практически нет.

4. Популизм политиков и первых лиц предприятий

Мы, конечно, радуемся, когда первые лица крупных пром. предприятий выходят на форумы, как КМЕФ, под флагом 4-ой промышленной революции. Однако далее риторика идет не о технологиях – а о тех же налогах – льготах и отсутствующей кредитной системе. В общем, «кому что (больше) болит» и это понятно. Но это не снимает вопроса о программах и стратегиях развития и модернизации предприятий. Ведь нам нужен голос той самой технической элиты предприятий, которая бы ясно говорила о своих вызовах и проблемах развития – отраслевых, технологических, кадровых, инновационных и т.д.
И здесь начинается самое интересное. У нас, по-прежнему, – как и 20 лет назад, все вопросы технологической модернизации сводятся к закупке готовых линий. И где весь тренд, очевидно, состоит в банальном смещении источника от европейского – к китайскому. Технологии АСУ-ИТ являются при этом неким «придатком» к проектам модернизации, – а не драйвером развития, как в развитых странах. Предприятий, как харьковский “ФЭД” непрерывно растущий все последние годы – в том числе, благодаря современным АСУ – в нас по пальцам пересчитать.
Отсутствия ясных программ и стратегий развития в промышленные ИТ-АСУ еще один тупиковый путь. Но виноваты в этом не только ген. директора или пресловутая «плохая власть» – технические директора и ведущие специалисты сами мало внимания уделяют вопросам среднесрочного развития и недостаточно разъясняют первым лицам важность инвестиций в современные технологии. И которые предоставляются здесь – в Украине уже целым пулом инноваторов 4.0.

5. Доминирование старых методов и подходов

Можно также задаться вопросом, почему наши пром. предприятия используют так мало современных методов как те же Хакатоны. Никто не последовал в 2017 за «АрселорМиттал Кривой Рог», хотя их опыт 2015-16 был действительно успешный, обнадеживающий и по-настоящему передовой для украинских промышленных хайтек (т.к. есть существенные отличия между спецификой ИТ-хакатонов и промышленных).
Одна из причин состоит в том, что многие заказчики верят, что придет их проверенный интегратор и «все сделает», важно лишь правильно сформировать свое ТЗ. Правда же, однако, состоит в том, что в Украине, за редким исключением, практически нет интеграторов АСУ ТП, уже освоивших новые технологии 4.0 – как APC, IIoT, аналитика больших данных, VR/AR и подобные. Точнее, они только-только появляются, но снова же стоит вопрос спроса. Кроме того, наши интеграторы в своем большинстве плохо владеют вопросами экономического обоснования – т.е. просчетом того, как та или иная инновация будет влиять на изменение соответствующих производственных КPI. И которые в свою очередь связаны с прибылью предприятия. Впрочем, как и с ТЗ, так и с KPI – здесь тоже мяч может переходить на сторону заказчика – ведь как можно грамотно формировать ТЗ, не понимая новых технологий? И если той самой системы современных производственных KPI (ISO22400) на предприятиях нет?
[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Без изменения подходов к инновациям, без освоения – изучения лучшего опыта – как у нас, так и зарубежом, без широкого и публичного обсуждения этих вещей, без грамотной увязки всего этого с производственной системой управления на уровне KPI … заказчики не способны выработать свой путь, свою повестку движения от 2 или 3.0 – на более высокий уровень.[/perfectpullquote]

Ведь, еще раз – все мы понимаем, что «прыжка» за 1 месяц не будет. Всем нам предстоит тяжелый и длинный путь освоения новых технологий, новых знаний – навыков и внедрения новых решений.

**********

Итак, весь вопрос в том, как и с кем вы хотите проходить этот путь? Самостоятельно, и снова и в который раз наступая на те же грабли корпоративной бюрократии, высоких крос-функциональных барьеров и слабого понимания «свыше»? Или же, совместно с тем самым прогрессивным сообществом вендоров и интеграторов, которые уже нашли общий язык с ВУЗ-ами, и способны совместно решать комплекс среднесрочных задач. От стандартов качества и до подготовки новых кадров. И демонстрируя, таким образом, свой статус сознательного отношения к вопросам развития профессионального сообщества и всей нашей промышленности.
Выбор за вами. Подключение Interpipe в июне 2017 имело огромное значение для нашего движения 4.0 и было высоко оценено всеми участниками сообщества. С прошлого года мы также готовим для конечных заказчиков специальные сервисы. Это обучения по новым стандартам как МЕК 62443 (кибер-безопасность), 61512 (управление групповыми процессами), 62264 (интеграция АСУ). Это специальные сессии по разработке дорожных карт цифровой трансформации. Это Хакатоны и масса других полезных мероприятий для вашего развития. Это специальные программы интеграции в международные консорциумы с финансированием от Горизонт 2020. И это далеко не полный перечень программ ОрХ – операционного совершенства, которые мы начали синхронизировать с европейскими практиками.

Вместе мы можем остановить те вышеуказанные 5 тенденций, которые ведут в тупик наших производителей и ускоряют превращение Украины в аграрный придаток развитых стран.
В краткосрочном периоде, возможно, не менее, а даже более важным будет ваш голос, ваша быстрая обратная связь на наших собраниях, конференциях и многочисленных рабочих группах и комитетах. Ведь как можно решать задачи рынка (т.е. заказчиков) без самих заказчиков? И разве не от вашего голоса, от вашей позиции зависит вопрос воссоздания той самой технической элиты, которая и должна остановить популизм политиков?

Более детальная информация по присоединению к АППАУ – пишите на info@appau.org.ua

Юрчак А.В. Ген. директор АППАУ

15-16 лютого в Одесі відбудеться відкриття 1-го регіонального центру 4.0, що створюється під егідою Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) та руху «Індустрія 4.0 в Україні». Цією публікацією ми хочемо зробити короткий вступ для преси та для інших зацікавлених осіб, хто буде присутній на заходах й не зовсім відносить себе до сфери промислової автоматизації.

Це не прес-реліз, радше – короткі представлення, які надають змогу медіа краще розуміти контекст й відповідно – комунікувати широким кругам.

Загальний контекст заходів 15-16 лютого

Регіональні центри 4.0 – нова концепція АППАУ, яка базується та максимально враховує виклики та переваги регіонального розвитку: альянси ключових гравців від бізнесу на місцевому рівні, взаємодія з владою та громадськістю, підготовка кадрів, нові можливості (реформа децентралізації) в міській інфраструктурі, інтеграція в транскордонну співпрацю (Дунайський регіон), тощо.
Для обговорення комплексу цих питань АППАУ залучає на круглий стіл 15 лютого (14-00) головного партнера – Медіа-Хаб 4.0 (Денис Базилевич), який буде модератором дискусії. В ній візьмуть участь також представники місцевої влади (мерія та ОДА), бізнесу (члени та партнери АППАУ) та ВНЗ. Ми також очікуємо приїзд з Києва декількох столичних ВНЗ, будуть представники МОН. Цікавими в дискусії будуть питання певної синхронізації з київською ажендою 21 лютого – там відбудеться форум EU Industry days.
Ввечері учасники проведуть також окремий воркшоп, метою якого є нетворкинг та вироблення спільних пріоритетів щодо розвитку в цій сфері. Отримати запрошення на круглий стіл та воркшоп можна через організаторів заходу (Віктор Єгоров, – mechatronics.robotlab@gmail.com).
16 лютого в ОНАХТ відбудеться конференція «Індустрія 4.0 в Україні» – вона розрахована більше на фахівців. Головна тема – яким чином наші промисловці, розробники та інжинірингові компанії можуть швидше розвиватись від 3.0 (класичні системи керування в промисловості, базовані на підходах минулого століття) до нових технологій та підходів 4.0.
За базовий майданчик розвитку АППАУ вибрала Лабораторію Мехатроніки та Робототехніки ОНАХТ «Міронафт» по декільком причинам. Головне, це – 3 критерії:

1. проактивність та висока динаміка розвитку,
2. ефективна управлінська система, орієнтована на ринок (на відміну від більшості ВНЗ),
3. хороші комунікації та інтеграція з загальноукраїнською спільнотою АППАУ та інших хайтек.

Водночас, цей вибір не означає ігнорування інтересів інших стейкхолдерів. Скоріше навпаки, – отримуючи статус РЦ 4.0 Лабораторія «Міронафт» має новий виклик – яким чином сучасну культуру нетворкингу та хабу 4.0 (=співпраці) поширити на все середовище ВНЗ і як їх об’єднати – і разом з місцевими промисловцями.
Загальна мета заходів 2-х днів – об’єднати та консолідувати місцеву спільноту промислових хайтек навколо спільних цілей та цінностей.

Головні партнери конференції

Головними партнерами та спонсорами конференції є 4 члени АППАУ

• філію німецької компанії Phoenix Contact – ТОВ «Фенікс Контакт» буде представляти генеральний директор Андрій Максимець. Phoenix Contact – входить в п’ятірку світових лідерів в окремих сегментах промислової електротехніки та автоматизації, й відомий своєю інноваційністю та доступністю для партнерів. В Україні компанії працює з 2005 року й має широку мережу місцевих партнерів, і серед них – найбільша мережа ВНЗ, в навчальні процеси яких інтегровані продукти та корпоративні програми Phoenix Contact. Зокрема в Одесі, членами програми EduNet крім ОНАХТ, є такі ВНЗ як Одеський політехнічний інститут та Одеська морська академія. Ці ВНЗ ввійшли також в європейський проект TATU (2013-17 рр), в якому 5 українських ВНЗ отримали сучасні лабораторії, також європейські досвід та методики навчання. В області 4.0 компанія пропонує широкий портфель різноманітних засобів зв’язку, нове покоління контролерів, а також цілий портфель продуктів для альтернативних видів енергії.
• філія міжнародної компанії Schneider Electric – ТОВ «Шнейдер Електрик Україна» буде представлена комерційним директором Павлом Пилипенко. Schneider Electric – один з світових лідерів в області промислової автоматизації та електротехніки, є також одним з лідерів ринку в Україні, працює тут з 1994 р. «Шнейдер Електрик Україна» має найбільшу в Україні мережу партнерів (в тому числі чимало в Одеському регіоні) й працює по всім секторам промисловості, енергетики та інфраструктурних об’єктів. В області Індустрії 4.0 Schneider Electric пропонує інноваційну концепцію EcoStruxure, що базується на технологіях промислового інтернету речей. Павло Пилипенко є випускником ОНАХТ й обладнання Schneider Electric використовується в начальних процесах ВНЗ з кінця 90-их років.
• ТОВ «Новатек Електро» – українського виробника засобів автоматизації та електротехніки, що базується в м. Одеса, представить керівник департаменту Олександр Поденний. Компанія створена в 1998 році, й сьогодні експортує продукцію в 20 країн світу. Компанія першою серед українських виробників промислових АСУ почала рух в напрямку Інтернету речей та хмарних рішень – портфель продуктів в цій області брендується під окремою торговою маркою Overvis. З рішенням Overvis в 2017 компанія ввійшла в 5-ку переможців першого загальноукраїнського конкуру «Індустрія 4.0». Ці рішення – і які вже впроваджені на українських підприємствах, – будуть демонструватись на конференції 16 лютого.
• ТОВ «НафтоГазХім Сервіс» – є другим представником Одеси на цих заходах й однією з найбільших інжинірингових компаній України (200 інженерів), що мають великий досвід в розробці, впровадженні та обслуговування промислових систем керування. Компанію на заходах буде представляти генеральний директор Юрій Григоренко, а також ряд інших керівників. Головний ринок компанії – це сектори Нафтогазу. В області 4.0 компанія представляє ряд сучасних рішень, що базуються на технологіях своїх світових постачальників – як Yokogawa. «НГХ Сервіс» є членом Технічного комітету 185 «промислова автоматизація» та візьме активну участь в гармонізації українських стандартів зі світовими.

За виключенням «Шнейдер Електрик» всі партнери будуть на заходах 15 лютого.
16 лютого ми побачимо також інших партнерів, що підтримують нашу конференцію – більшість з них є членами АППАУ або учасниками нашого руху «Індустрія 4.0 в Україні»

• Luxoft Odessa – місцеву філію одного з найбільших ІТ-гравців України представить регіональний директор Іван Крякін
• Цілий «десант» фахівців в області проектування та інжинірингу в суднобудуванні ми очікуємо з Миколаєва – організатором виступила компанія MDEM на чолі з ген. директором Оленою Жуковою
• Гарні новини від Eplan – світового лідера в області САПР проектування для електротехніки та автоматики, – привезуть представники компанії з Києва. А також представники їх материнського бренду – компанії Rittal.
• Про проект TATU та програми EduNet розповість представник Одеського національного політехнічного інституту Олена Шапоріна
• ПАТ «УкрГазВидобування» буде представляти Заступник начальника Департаменту Метрології, КІП і Автоматизації ПАТ «Укргазвидобування» Сергій Онищенко (Київ).
• ТОВ «Синергія» – нашого партнера в розвитку проектів ЖКХ, муніципальної інфраструктури представить директор Андрій Сухорябов. Андрій має чудовий досвід в залученні інвестицій в подібні проекти.

Більше інформації про подію та спікерів – слідкуйте за веб-сторінкою конференції, а також на Facebook

Інформація та сайти організаторів:
https://appau.org.ua
https://industry4-0-ukraine.com.ua
http://www.robot.onaft.edu.ua/

В последние несколько лет СМИ стали все чаще писать об инцидентах, связанных кибербезопасностью автоматизированных систем управления технологическими процессами (АСУ ТП). И речь в новостях идет не только о целевых атаках, таких как BlackEnergy или Operation Ghoul, изначально направленных на промышленный сектор.

Чаще всего инциденты связаны с более распространенными киберугрозами, ориентированными на максимально широкий круг жертв. Последний тому пример — шифровальщик-вымогатель WannaCry, создатели которого не ставили себе целью скомпрометировать промышленные сети, но при этом умудрились проникнуть в некоторые сети АСУ ТП, что в отдельных случаях привело к возникновению простоя в промышленных процессах.

Но насколько сотрудники компаний готовы к этим угрозам? Какие контрмеры предпринимают люди, ответственные за защиту АСУ ТП? Как эти специалисты-практики по кибербезопасности оценивают риски от угроз и достаточно ли у них умений и навыков, чтобы минимизировать эти риски? Мы заметили, что существует некоторое несовпадение между реальностью и тем, как сотрудники промышленных компаний воспринимают инциденты в АСУ ТП. Поэтому «Лаборатория Касперского» вместе с компанией Business Advantage провела опрос 359 специалистов со всего мира. И вот что мы обнаружили.

Результаты исследования:

• 83% респондентов считают, что они хорошо подготовлены к возможным киберинцидентам в АСУ ТП. При этом у половины опрошенных уже происходило от одного до пяти таких инцидентов за последние 12 месяцев, а у 4% — более шести инцидентов.
• Те, кто отвечают за безопасность АСУ ТП, чаще всего правильно оценивают реальность киберугроз, но при этом у них нет уверенности в том, что вышестоящие менеджеры разделяют их опасения: 31% опрошенных считает, что для высшего руководства компании кибербезопасность АСУ ТП имеет низкий приоритет.
• Некомпетентно организованная система кибербезопасности в среднем обходится крупным промышленным организациям в 497 тысяч долларов США в год.
• В большинстве промышленных компаний основной киберугрозой считают обыкновенное вредоносное ПО: так думают 56% респондентов. Надо сказать, тут оценка совпадает с реальностью: в прошлом году половина всех опрошенных организаций была вынуждена бороться с последствиями заражения широко распространенными вредоносами.
• В тройку самых тяжелых последствий киберинцидентов входят повреждение выпускаемого продукта или снижение качества обслуживания клиентов; потеря конфиденциальной или коммерчески критичной информации; а также снижение объемов или временная остановка производства.
• Половина опрошенных компаний сообщила, что внешние поставщики имеют доступ к сетям АСУ ТП, что увеличивает поверхность атаки.
• 81% опрошенных использует беспроводные технологии в промышленных сетях. Это означает, что что они пренебрегают принципом физической изоляции технологической сети.
• Тройка наиболее популярных типов защитных решений, применяемых промышленными организациями, выглядит так: антивирусное ПО, средства мониторинга сети и программы для управления доступом к устройствам. При этом 54% опрошенных не задумывались о средствах для проверки на наличие уязвимости и приложениях для автоматического патч-менеджмента. Из тех же, кто об этом задумывался, 41% ставит обновления раз в месяц или даже реже. Как показала эпидемия WannaCry, это не самая надежная стратегия.

Наши выводы

Хотя данное исследование и показало, что специалисты из области ИБ на промышленных предприятиях осведомлены о современных киберугрозах, их понимание сути этих угроз и необходимых контрмер оставляет желать лучшего. На данный момент стратегии в области кибербезопасности в основном непоследовательны: компании внедряют решения, но не уделяют должного внимания политикам информационной безопасности, обучению персонала и грамотным настройкам используемого ПО.

«Лаборатория Касперского» рекомендует промышленным организациям инвестировать средства в своих сотрудников – чтобы они больше знали о проблемах информационной безопасности и были более киберграмотными. Недостаточный практический опыт можно компенсировать – например, привлечь специализированные сторонние команды, которые разбираются в специфике промышленной кибербезопасности.

Кроме того, следует учитывать, что решения, разработанные специально для данного сектора, обеспечивают более эффективную защиту, чем универсальные программы. Которые, как мы обнаружили, как минимум в 50% случаях оставляют бреши системах АСУ ТП незакрытыми.

Источник: kaspersky.ru