Skip links

Без категорії

Європейська програма Horizon 2020

Якщо Ви розробник в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), промислової автоматизації та Smart industries solutions з конкурентними інноваційними розробками, але Вам бракує фінансових можливостей для комерціалізації розробки та виходу на український і європейські ринки, тоді цей семінар для Вас!  

Мета семінару – професійно проінформувати українські підприємства і зацікавлені сторони про нову можливість отримати безповоротне фінансування по механізму ДПП і встановити виробничу кооперацію з підприємствами з Європи; первинна консультація, знайомство та розгляд конкурсів (CALL,TOPIC)  з ІКТ/ Smart industries solutions для підбору підходящого під наявні розробки.

Питання, які будуть розглядатися на семінарі:

  • Що таке Горизонт/Horizon 2020?
  • Види діяльності та фінансування: безповоротне фінансування інновацій по механізму ДПП, виробнича кооперація з підприємствами Європи, Технологічні платформи.
  • Інструменти фінансування середнього та великого бізнесу (річний обсяг до 1,5 млрд.грн.).
  • Як взяти участь?
  • Пошук цільових конкурсів (CALL,TOPIC).
  • Пошук партнерів.
  • Реєстрації та валідації українських підприємств.
  • Підготовка та подання Пропозиції.
  • Навіщо нам Горизонт 2020?

ПРАКТИЧНА СЕСІЯ:  Oгляд конкурсів (CALL,TOPIC)  з ІКТ, Industrial Automation та Smart industries solutions.

Ведучий семінаруВолодимир Матюшко, к. т. н., експерт Horizon/Горизонт 2020 з  питань пошуку цільових конкурсів, партнерів, реєстрації та валідації підприємств, підготовки і подачі Пропозиції, а також супроводження до отримання фінансування. Переглянути профіль експерта та зєднатись з ним – через Linkedin, через Facebook.

Організатори: Асоціація підприємств промислової автоматизації України та HUB 4.0.

Цільова аудиторія:

  • Підприємства  в сфері ІТ, телеком , Індустрії 4.0 та промислової автоматизації
  • СВБ з  інноваційними ІКТ-розробками в таких предметних галузях як   фармацевтика, біотехнології, авіабудування, машино-приладобудування, нанотехнології, енергоефективність, транспорт та інші високотехнологічні галузі;
  • Неприбуткові дослідницькі організації;
  • Навчальні заклади з ІКТ, пром автоматизації та інших хай-тек.

УВАГА! Участь у семінарі тільки за умов попередньої реєстрації та заповнення анкетної форми

Підтвердження та запрошення будуть надіслані на електронну пошту. Після отримання запрошення необхідно здійснити оплату.

Дата проведення:  17 серпня 2017 р.

Час проведення: 9.00 – реєстрація учасників, 9.30 – початок семінару. Тривалість 3 години.

Місце проведення: м. Київ, пер. Ярославський 1/3, HUB 4.0.

Умови участі: безкоштовно для дійсних членів АППАУ та підприємств кінцевих замовників. Для ВНЗ-членів АППАУ – по домовленості (важливі зобов’язання по написанню проектів). Для інших категорій – 500 грн за 1 учасника.

По питанням – звертатись на info@appau.org.ua або на телефон 050 327 34 61.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА. 

Програма Horizont 2020: українські підприємства мають можливість взяти участь в Європейській програмі горизонт 2020 (Horizon 2020). Горизонт 2020 пропонує велику різноманітність можливостей фінансування наукових досліджень та інноваційної діяльності через конкурси, які викладені в програмі роботи Horizon 2020. Зокрема підпрограма «Індустріальне лідерство» підтримує такі ключові технології, як ІКТ, нанотехнології, матеріали, біотехнології, виробництво, космос. Розмір фінансування від 100 тис. евро до 3 млн. євро. Залежно від типу проекту ЄС фінансує від 70–100% суми розробки. Також українські підприємства можуть знайти серед учасників Горизонт 2020 партнерів в країнах-членах ЄС з розробки і виводу на європейські ринки інноваційних продуктів. Програма має широку тематичну спрямованість і спрощену процедуру для участі інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ).

Конкурс для школярів старших класів «Автоматизація поряд!» від кафедри АТЕП НТУУ «КПІ ім. Сікорського»

Кафедра Автоматизації теплоенергетичних процесів Теплоенергетичного факультету НТУУ «КПІ ім. Сікорського» запрошує талановиту молодь до участі у безкоштовному конкурсі проектів з автоматизації з цінними призами.

На конкурс подаються ідеї щодо автоматизації, які можуть бути реалізовані на сучасному рівні технологічного прогресу. Учасникам конкурсу надається унікальна можливість спробувати свої сили в співпраці зі студентами старших курсів однієї з провідних кафедр у галузі автоматизації, серед яких для учасників призначаються куратори їх проекту (при бажані учасника).  Це унікальна можливість за перших рук дізнатися чим потенційно можливо займатися у галузі автоматизації, та ще до вступу спробувати себе в цій цікавій, але безперечно, складній спеціальності.

Ми живемо в будинках та квартирах, ми ходимо у магазини та кінотеатри, ми відвідуємо кафе й розважальні центри. І обов’язково там є щось, що можна автоматизувати: провітрювання приміщень, контроль доступу, мультимедіа, керування температурою та вологістю у кімнатах, якістю повітря, автоматичний полив присадибної ділянки, сценарії освітлення, самокавоналивайка, взаємодія всього з усім абощо.  Чи стикалися ви з заторами на дорогах, коли їдете навіть не в годину пік, через неправильно налаштований світлофор, чи з величезною чергою при прийомі в лікарні?  Це все також «об’єкти» для спеціаліста з автоматизації, і можливо ви вже маєте рішення, а необхідна лише допомога в тому, як це реалізувати.

Для полегшення знайомства з професійним середовищем та для допомоги у підготовці роботи учасники зможуть консультуватися з кращими студентами кафедри, а, за потреби – і з викладачами. У таких обговореннях у неформальному середовищі буде куватися майбутня технічна еліта нації. Протягом всієї тривалості конкурсу учасник може звертатися до консультантів для обговорення своїх ідей і гарантовано отримає допомогу.

Автори найцікавіших робіт, відібраних професійною комісією, будуть запрошені на кафедру АТЕП НТУУ «КПІ ім. Сікорського» для публічного її представлення та обговорення. Ставтесь до цього не як до іспиту чи злої перевірки, а як до визнання вашого інженерного потенціалу.

Заявки на участь у Конкурсі приймаються до 15 травня 2017 року згідно форми, яка наведена на сайті кафедри: http://atep.kpi.ua/info/2068/ 

Рішення про переможців Конкурсу приймає журі у складі викладачів та партнерів кафедри АТЕП НТУУ «КПІ ім. Сікорського»

 

Вакансии – Новарка

НОВАРКА, совместное предприятие в составе компаний VINCI CONSTRUCTION и BOUYGUES TRAVAUX PUBLICS (50/50), в настоящее время выполняют Проект «Проектирование, строительство и ввод в экплуатацию Нового Безопасного Конфайнмента» над 4-м реактором Чернобыльской АЭС, на котором произошла авария 26 апреля 1986 года.

Открыты следующие вакансии:

  • Программист ПЛК (с опытом работы по прграммированию и наладке системам вентиляции
  • Наладчик электрооборудования

Должностная инструкция прилагается.

По всем вопросам контактировать по сылке

Schneider Electric задает новый стандарт базовых компактных средств ЧМИ для простых машин

Киев, 19 апреля, 2017 г. – Компания Schneider Electric, мировой эксперт в управлении энергией и автоматизации, представляет Magelis™ STO7xx — инновационные компактные сенсорные панели оператора с цветным экраном высокого разрешения и монтажной рамкой, разработанной для упрощения замены устаревших устройств серии STO5xx.

Новейшие Magelis STO могут применяться для широкого спектра простых машин, в том числе для упаковки, пищевой промышленности, ОВиК (HVAC) и станков для обработки материалов.

Эффективное и интуитивное управление

Magelis STO поддерживает навигацию в стиле смартфона, особенности характеристик линейки Magelis упрощают создание приложений и повышают комфорт пользователя. Кроме того, конфигурация с помощью нового программного обеспечения Vijeo™ XD 2017 для ЧМИ Magelis обеспечивает интеллектуальный дизайн и упраление данными, что повышает эффективность использования экрана.

Передовая концепция навигации и мощное, но простое в использовании, программное обеспечение совместно делают разработку приложений и экплуатацию эффективными и интуитивно понятными.

Больший экран, более высокое разрешение

На сенсорном экране Magelis STO теперь в 8 раз больше пикселей, а размер экрана вырос на 50 %, по сравнению с обычными панелями оператора такого класса. Беспрецедентное соотношение размера экрана к размеру устройства позволяет производителям оборудования (OEM) в дальнешйем минимизировать размер машины при максимизированной области экрана.

Кроме того, благодаря цветному (64 тыс. цветов) экрану на основе тонкопленочных транзисторов (TFT) Magelis STO обеспечивает превосходную четкую визуализацию для ЧМИ базового уровня. Больший экран и более высокое разрешение позволяет производителям выделиться на рынке простых машин, где современный дизайн обеспечивает преимущество.

Простая установка и адаптация шкафа управления

Magelis STO7xx предлагает производителям оборудования и щитов очень простой способ замены существующих монохромных панелей оператора на ЧМИ новейшей технологии. Рамка для монтажа (запатентованная) позволяет машиностроителям сохранить первоначальный вырез в передней панели шкафа под STO5xx, уменьшая усилия, необходимые на перепроектирование и техническое обслуживание.

О компании Schneider Electric

Компания Schneider Electric является мировым экспертом в управлении энергией и автоматизации. 160 000 сотрудников компании, оборот которой в 2015 финансовом году составил 26,6 млрд. евро, работают в более чем 100 странах мира, помогая клиентам управлять энергией и технологическими процессами наиболее безопасным, надежным, эффективным и экологичным образом. Технологии, программы и услуги Schneider Electric позволяют нашим клиентам улучшать управление и повышать степень автоматизации своей деятельности: идет ли речь о самых простых выключателях или о сложных промышленных системах. Наши подключенные технологии меняют отрасли промышленности, трансформируют города и делают жизни ярче.

В Schneider Electric, называют это Life Is On.

ООО «Шнейдер Электрик Украина» имеет коммерческие представительства в 4 крупнейших городах Украины с головным офисом в Киеве, логистическую систему, склад оборудования, локальные центры применения и передачи технологий, отделы инжиниринга и сервиса, разветвленную сеть партнеров и авторизованных центров обучения при ВУЗах Украины.

www.schneider-electric.com/ua

Екскурсія в Unit Park – 11 травня

Ми вже писали про відкриття в Києві 1-го інноваційного парку, що має розвинуту інфраструктуру та широку партнерську мережу. Частина майбутніх площ парку може бути виділена представникам промислових хай-тек.

Для того, щоб зрозуміти, що вже собою являє парк, як він функціонує, які вже є наявні сервіси та які перспективи розвитку, АППАУ організує екскурсію всіх охочих від нашої спільноти.

В програмі:

  • Відвідання технопарку
  • Зустріч з резидентами – представниками хай-тек сегментів
  • Обговорення побаченого з представниками TCDC

Дата, місце: 11 травня, з 16 до 18 години, вул. Дорогожицька, 1.

Запис – надсилайте мейл на info@appau.org.ua – вкажіть своє ПІБ, телефон та організацію. Якщо є питання щодо діяльності технопарку – будь ласка, вкажіть їх теж.

Матеріали на цю тему:

– Чому відкриття Unit City знакове та важливе для всіх учасників хай-тек

Дієве партнерство – як прискорити

Отже, час розглянути їх темпи. А заодно – й більш широко поглянути на панораму стратегічних альянсів та партнерств, що є на ринку промислових АСУ та ІТ й ще раз фокусуватись на викликах.

#ДієвеПартнерство – як новий виток розвитку та формат лідерства

Безумовно, ініціативи в цьому форматі – це певний прорив проти минулих років. Ми маємо 16 дієвих ініціатив, де партнери кооперуються у вирішенні стратегічних завдань розвитку. Найбільш показовим прикладом є 10 ініціатив, що мають відношення до Індустрії 4.0

partnerstvo-3_1

Частина з них вже реалізована – як «Метал-кур’єр» або в активній фазі реалізації – як підготовка конференції з Interpipe. Новий рівень співпраці та плани активно обговорюються з партнерами з TCDC, HUB 4.0, а також з багатьма іншими. На початку травня виходить новий сайт по Індустрії 4.0, а CIS-Events вже запустив свій сайт по конкурсу інноваторів та інновацій в 4.0. Також, активну роботу по ІТ-фікації веде Fractal Tools – серія лекцій по IoT відбулась в квітні по хаб-центрам та ВНЗ в Києві, Одесі та Дніпрі (DIY LAB, КНЕУ, Noosphere, ОНАЗ, ОНАХТ та ОНПГУ).

З інших ініціатив #ДієвеПартнерство вкажемо на такі важливі кроки як:

  • Відбувся 1-ий тренінг по ISA 88, підготовлений вперше нашими ВНЗ (НУХТ)
  • Національний орган стандартизації офіційно затвердив наш ТК «Промислова автоматизація» – в цьому місяці буде анонсовано його склад
  • Відбулось активне включення АППАУ в проект TATU, що готує в 2017 запуск 5 тренінгових центрів. Результатом цього є запуск програми дій по кращій адаптації пропозиції цінності проекту до ринкових умов, заплановано окремий воркшоп з 5 університетами на базі «Phoenix Contact Україна».

В цілому – за кількістю та якістю цих активностей, – нічого подібного рік тому ми не мали і навіть не уявляли, що таке можливо. Це ще одне наочне підтвердження величезного потенціалу партнерства, яке в свою чергу запускає розвиток всього ринку. Саме тому на форумі лідерів ми використовували термін «реактивний двигун співпраці». Для нас це не пафосний зворот, а реальна стратегія – саме партнерство на низовому рівні виступає в наших умовах головним каталізатором розвитку в промислових хай-тек сегментах. Якщо подібні темпи вдасться включити по всім запланованим напрямкам, це надасть розвитку ринку прискорення, якого він не знав за останні 10-15 років.

Більш критично оцінюючи цей рух стратегічного партнерства, вкажемо, що в активну фазу реалізації або на фінішну пряму вступили ті ініціативи, що потребують включення 1—2 партнерів та стосуються простих в організації міні-проектів, як конференції, нові видання чи тренінги. Більш конкретно, ми говоримо про 1-у галузеву конференцію з Interpipe (вже спланована на червень), про сайт та книгу по 4.0, а також про запуск перших навчальних курсів по сучасним стандартам IEC/ISO з партнерами ВНЗ (НУХТ).

Навпаки, очевидно, що інші проекти, які є більш складними – від i-Control і до галузевого фокусу брендів, – є справжнім тестом на бажання та вміння кооперуватись. Ці проекти є абсолютно новими, вони потребують більших вкладень, справжнього стратегічного фокусу на ключових проблемах розвитку, ефективного та спільного планування, вміння довіряти партнерам, але також самодисципліни у виконанні власних зобов’язань. Як приклад в цій сфері, вищезгаданий воркшоп з учасниками програми TATU потребує координації як мінімум 8-10 різних партнерів і в ділі це набагато складніше. Поки що ми успішно рухаємось, але це ще далеко не фініш.

Навіщо це потрібно – успішні приклади

Хочемо ще раз нагадати нашим прихильникам, а також тим хто ще сумнівається в перевагах подібних підходів. Ось декілька прикладів – як вже «історичних», так і нових:

  • Schneider Electric в середині 90-их був абсолютно в тій же ринковій позиції, що й більшість західних брендів, які входили на ринок. Вони змагались не тільки з явним лідером (Siemens), але й з ще живими тоді пострадянськими виробниками, а також новими представниками з категорії PC-based. Єдина відмінність в підходах Schneider Electric була в системному, стратегічному підході до розвитку партнерських каналів продажу. Мережа системних інтеграторів, дистрибуторів та центрів навчання на базі ВНЗ, що була створена в кінці 90-их забезпечила швидкий ріст, і зрештою Schneider Electric отримав лідерство по цілому ряду сегментів. Позиції місцевої філії є унікальними, наприклад, в харчовій та переробній промисловості – й особливо в порівнянні з країнами Східної та Центральної Європи, де домінують німецькі бренди. Все це сталось завдяки партнерам.
  • Подібним чином діє Phoenix Contact що зайшов на ринок тільки в 2005 й коли, здавалось би все вже було розподілено й партнери «розібрані». Але Phoenix Contact виявив, що є ще значний потенціал росту як через різного роду партнерів, так і через ті самі ВНЗ. Цілий ряд університетів приєднались до партнерської програми Edunet, завдяки якій десятки викладачів та студентів ВНЗ сьогодні знають та просувають бренд компанії. Edunet – прекрасний приклад також централізованої (на рівні бренду), он-офф-лайн освітньої програми, яка за якістю не має аналогів на ринку пром. автоматизації. Спроби локальних філій (як в Шнейдер Електрик Україна чи Росія) розвинути щось на базі місцевих ВНЗ значно поступаються таким централізованим програмам за рівнем якості та повнотою. А залучення до європейського проекту TATU дозволить остаточно позиціювати Phoenix Contact як кращий в освітніх послугах.
  • В останні роки АППАУ разом з командою викладачів НУХТ кооперується по декількох напрямкам – найбільш цікавим є розвиток стандартів та створення нових навчальних курсів. Вже згаданий перший тренінг по ISA 88, що пройшов в квітні, дозволяє позиціювати нашого партнера – як провайдера послуг, №1 експерта в Україні в цій сфері. Показово, що в цьому випадку ми маємо справу з невеличкою командою з сильним лідером – крім ISA 88, вони системно працюють по розвитку ще декількох стандартів, що до речі входять перелік таких, що сумісні з Індустрією 4.0.

Рецепт успіху у всіх цих прикладах один і той самий – через широке та спільне бачення ринкових можливостей, відбувається зближення партнерів, вони починають доповнювати один одного в своїх компетенціях, позицюють себе як ідейні лідері в тій чи інший сфері, й активно комунікують з ринком. Мова про ті самі принципи та практики Think big, Start small, Scale fast – що були центральною темою останнього форуму лідерів. Й оскільки все разом це створює чи посилює ринковий попит, подальший перехід до продажів є справою техніки.

Неважко бачити, що подібні підходи є прогнозовано успішними. З нових ініціатив ризикнемо передбачити швидкий ріст кафедри Робототехніки та Мехатроніки з ОНАХТ – подібно НУХТ, кафедра постійно працює над посиленням власних компетенцій та експертизи в своїй області – робототехніки. Це відбувається системно, планомірно, з використанням маркетингових інструментів. Над цим працює вже чимала команда, перші призи та гранти в конкурсах тільки підтверджують те, що взятий курс вірний.

Також чималі перспективи ми бачимо в ініціативах по розгортанню сучасних стандартів автоматизації – як через входження в Технічний комітет «Промислова автоматизація», так і через самостійне просування стандартів. Приклад НУХТ поки що одинокий, але позитивна реакція ринку на подібні послуги знову підтверджує для нас, що цей ринок послуг (включно з сертифікацією) тільки-тільки починає просинатись. Для будь-кого, хто планує своє ідейне лідерство через стандарти – це відкриває гарні перспективи росту. Зокрема, ми бачимо серед перших стандарти безпеки – в умовах війни та терористичних атак, увага всіх учасників ринку до безпекових питань буде тільки зростати.

Головні виклики для учасників ініціатив

Водночас, відмітимо, що наведені приклади чи прогнози не є «покроковими інструкціями» чи рецептами успіху. Немає «єдиної кнопки», яку треба натиснути. Приклади скоріше показують базові принципи, фундаментальні підходи, яких потрібно дотримуватись. Але «диявол ховається в чисельних деталях».

Навіть в наведених вище прикладах ми не можемо говорити про «абсолютний успіх». Шнейдер Електрик попав 10 років тому у власну «пастку лідерства», коли почав зловживати своїм ринковим становищем та просто нав’язувати партнерам власні, жорсткі «правила гри». До певної міри, це був відхід від вказаних вище принципів широкого бачення ринкових можливостей та справжнього партнерства. Зараз нове керівництво намагається виправляти чисельні помилки «попередників». Phoenix Contact ще й досі має проблеми з тим, як монетизувати успіх та популярність серед ВНЗ в більш прозаїчні та необхідні в нинішній економічній ситуації показники продажу. Переваги НУХТ базуються на окремих викладачах, але зовсім не на якісь системній політиці керівництва цього ВНЗ.

Подібним чином, в нових ініціативах #ДієвеПартнерство ми бачимо чимало бар’єрів для успішної реалізації. Найбільше впадають в око 3 перепони:

  1. Слабкий фокус на ринкових можливостях

Ми вітаємо виступ «Індасофт Україна» на форумі лідерів – після Kaeser Kompressoren та IT-Enetrprise, це перша компанія, що виступила з системною пропозицією нових архітектур 4.0 (на базі платформи PREDIX від GE), і які представляють вже зовсім нове покоління АСУ ТП. Але в цілому за рік, ми так і не побачили більш активного та цільового просування вказаних технологій від інших відомих брендів. Остання виставка ЕІА-2017 не стала поворотним моментом – нових меседжів чи продуктів, нових потужних промоцій, нових пропозицій – майже по нулях. Для АППАУ – це черговий сигнал, що кращі ринкові можливості (в будь-якій сфері – на галузевому рівні, чи стандартах, чи Індустрії 4.0, чи в партнерських каналах) в стратегічних планах фірм не розглядаються. Як під питанням наявність самих цих стратегій.

 

2. Слабке ресурсне та фінансове забезпечення

Найбільше ці речі ми відносимо до самих себе – наші проекти по просуванню програми EXPOREC, клубу i-Control, ТК «Промислова автоматизація», новий сайт по 4.0, технопарків та аудиту пром. секторів тощо – потребують значно більшого людського та фінансового ресурсу. Поки що дуже важко залучити спонсорів чи донорів. Майже немає волонтерів – в тому числі й з ВНЗ. Єдині кафедри, що активно нас підтримують (з 13 Університетів – членів АППАУ) – це тільки НУХТ та АТЕП-КПІ. Але робота над цим ведеться постійно.

 

3. Низький рівень взаємодії, комунікацій та вміння працювати в командах

Є чимало проектів та ініціатив, де 2 попередні бар’єри могли б бути легко усунуті при іншому – значно кращому рівні командної роботи. АППАУ постійно комунікує своїм учасникам багато різних варіантів нових механізмів, конкретних планів, рекомендацій тощо. Наприклад:

Ми добре знаємо інтерес до подібних аналітичних документів є – керівники та фахівці читають та розглядають ці документи. Водночас, рівень зворотнього зв’язку дуже низький – як правило, його дають лічені особи. А якщо немає цього – то про яке узгодження чи спільні плани можна далі говорити?

Як резюме вищесказаного. Якщо учасники програм не розуміють та не враховують ці бар’єри, не будуть намагатись їх подолати – це означає, що відсоток успішних, спільних ініціатив буде далекий від 100% – в кращому випадку ми говоримо про 40-50%. Це також визначатиме пріоритети виконавчої дирекції АППАУ – звісно, перевагу ми будемо віддавати тим проектам, де партнери демонструють зустрічний рух. А стукати без кінця в наглухо зачинені двері немає сенсу.

Можна сказати, що для початку 40%  успішних ініціатив – це теж непогано, – й особливо в порівнянні з попередніми роками. Але ж чому від початку не покращити ці показники і на самих ранніх етапах?

Кращі практики та фактори успіху (Scale fast)

Отже, що АППАУ може рекомендувати нашим учасникам для подолання вказаних бар’єрів та прискорення руху з ініціатив #ДієвеПартнерство. Ось 5 перевірених досвідом кращих практик, що ми бачимо майже у всіх успішних ініціативах:

1) Визначте, зафіксуйте та відкомунікуйте власне бачення кращих ринкових можливостей

Ми не можемо нав’язати своє бачення можливостей чи розвитку будь-кому. Співпраця з командою Олександра Пупени в області сучасних стандартів чи з інтегратором «Еліус-М» в області предикативної діагностики двигунів, чи з «Інтерпайп» в області просування нових технологій – завжди починається з обміну щодо бачення проблематики та можливостей розвитку. Це є точкою відліку. Якщо цього бачення немає – то й говорити нема про що. Саме тому так важко йдуть наші спроби залучити ІТ-сектор до напрямку ІІоТ – ніякого специфічного бачення та розуміння ринкових можливостей в вітчизняних, промислових хай-тек ІТ-учасники не демонструють. А одних технологій для розвитку бізнесу, чи одних заяв тут явно замало.

2) Налагоджуйте постійні комунікації та зворотній зв’язок

Постійні двосторонні комунікації – must be для подальшого узгодження та планування. Наприклад, ми зовсім випадково виявили що «Сатурн Дата Інтернешенл» має потужні напрацювання в області Advanced Process Control (APC) – ця тема цікавить багатьох замовників, є в топ-світових трендах, але в Україні про це дуже мало говорять. Більшість замовників просто не розуміє, про що мова, й дуже далекі від цього. Це відразу дає нам додаткові аргументи, що і як розвивати з цією компанією. Так само – без постійних, налагоджених комунікацій від ОНАХТ чи «ІТ-Enterprise» ми б ніколи не знали їх кращих сторін, та не змогли б позиціювати як лідерів – кожного в своїй області. Й зворотній зв’язок має особливо важливе значення, коли ми говоримо про спільні проекти – наші найшвидші міні-проекти розвитку з АМКР в 2016 відбувались саме тому, що був постійний зворотній зв’язок від команди комбінату.

3) Розвивайте власні організаційні спроможності

АППАУ неодноразово комунікувала, що в більшості проблемних ситуацій з розвитком коренева причина – саме в орг. здатностях. Ось декілька свіжих прикладів.

3 команди ВНЗ, що пройшли тренінг по маркетингу в березні – кафедри АТЕП-КПІ, КНУБА та ДонНТУ, – очевидно, були свідомі того, що маркетингова функція стає однією з головних в розвитку ВНЗ. Що неможливо сьогодні без маркетингу здобувати абітурієнтів, але також пропонувати щось ціннісне ринку. Й що ця функція в них – як в інших 99% ВНЗ, – далеко не на висоті. Саме тому й прийшли на навчання. Так само, ВГ «Техінсервіс», не зважаючи на свої чисельні лідерські рейтинги, не жаліє часу та коштів на навчання персоналу – вони є постійними учасниками тренінгів, що пропонує АППАУ для інтеграторів, наприклад в області стандартів. Таким чином, нарощуються ті орг. здатності, наявність яких є зараз необхідною для проектів розвитку.

4) Плануйте!

Тут доречно привести наш власний приклад – розвитку руху «Індустрія 4.0». Не можна сказати, що план народився відразу, був чітко сформульований та комунікований. Але від моменту квітня 2016, коли ми зрозуміли, що ключ до успіху – саме в об’єднанні з ІТ, всі наші дії носили планомірний та послідовний характер. Сьогодні платформа руху має 5 чітко сформульованих та досить детальних для розгляду напрямків дій, що включені на рівень Digital Agenda Ukraine й частина з яких вже розглядається на рівні вищих держ. органів.

Тому традиційна пропозиція АППАУ для кожного з членів не змінна – «давайте зустрічатись, обговорювати спільні інтереси, проблеми ринку та бачення його розвитку, і після цього – фіксувати плани на рік». Навіть більше, в ініціативах #ДієвеПартнерство ми надаємо готові формати планів з галузевого розвитку. Потрібно просто взяти й адаптувати його під свої галузі та особливості.

5) Залучайте партнерський ресурс

Кількість прикладів тут велика. «Фесто-Україна», «АББ в Україні», а сьогодні і «Шнейдер Електрик в Україні» постійно допомагають АППАУ в проведенні тренінгів, надаючи свої приміщення. Цим самим ми можемо виключати вартість оренди й знижувати загальну вартість послуг для учасників. Аналогічно в проведенні декількох масових конференцій в 2016 нам дуже допоміг HUB 4.0 та CIS-Events. Сьогодні так само діє Interpipe запрошуючи всіх на свій майданчик в червні. Завдяки “Ріталл-Україна” та IT-Enterprise ми можемо відвідати Hannover Messe на протязі 3-х днів. І таких прикладів багато.

Але набагато цікавішим та цінним в подібних прикладах є поєднання та взаємодоповнення по залученню тих компетенцій, які насправді рідкісні чи дорогі. АППАУ має цінність для багатьох партнерів своїм портфелем послуг по стратегічному розвитку бізнесу – ми перші можемо формулювати «порядок денний» розвитку – задавати напрямки та орієнтири руху (див. посилання на відповідні документи вище). Відповідно, наші члени можуть повністю залучати та опиратись в цьому на наші компетенції та експертизу стратегічного маркетингу та розвитку бізнесу. Інший приклад – це все більше та глибше залучення ресурсу ВНЗ. Вендори, інтегратори та замовники, можуть розраховувати на нові види навчальних послуг, нові курси чи консультації як в прикладі вище з ISA 88. Це різко знижує витрати на створення аналогічних компетенцій в себе.

*************

Ці принципи та практики – протилежність «хуторянським парадигмам», про які ми писали в минулому блозі. Хуторяни ніколи ні з ким не кооперуються в стратегічному розвитку, оскільки весь «розвиток» – це в тому, як виростити «черговий врожай помідорів» (= заробити на ще одному контракті). Як це працює в реаліях, – ми бачили рік тому на АМКР. А саме – коли замовник «дозріває» та виходить на новий етап розвитку, – пропонувати нічого та нікому.

 

Тому на цих практиках важливо постійно тримати фокус – й перш за все, всім керівникам. Важливо інтегрувати їх в свою організацію, встановити відповідні KPI, широко комунікувати та постійно розвивати культуру ефективної співпраці. Тоді успіх – в тому числі комерційний, – не забариться.

 

 

Hannover Messe – контексти, що формують виклики для України

Hannover Messe, як головна, світова подія промислової автоматизації, має чимало аспектів, що генерують десятки важливих новин та повідомлень для хай-тек спільнот.

Мова не просто про лайки на «модні» новини, чи «я там був» чи просто «круто», чи «ми відстаємо», чи «куди нам до них» – мова про нові смисли, які народжує кожна подібна виставка, про розуміння тенденцій, їх якісну аналітику, наше місце в глобальному світі, міжнародні відносини та багато інших речей, про які потрібно говорити професійно та відповідально. Адже неможливо інтегруватись в світовий простір хай-тек, не розуміючи глибоко, що в ньому відбувається.

Контекст №1: про масштаби, взаємовпливи та публічний дискурс навколо ключових тенденцій

Hannover Messe – найбільша в світі виставка промислових хай-тек. Це – 24 га виставкових площ, куди щорічно приїжджає до 6 тис учасників, біля 200 тис відвідувачів, і власне це не 1 виставка – а традиційно це 7. Великі площі займають наступні виставки: Промислова автоматизація, Приводи та Двигуни, Енергетика, Цифрове виробництво (ІТ-технології на виробництві), Технології вакууму та стисненого повітря, Промислова логістика та Дослідження та технології. Ключові теми цього року – Industry 4.0, Integrated Energy, Smart materials & coating, Predictive maintenance, Cobots (Колаборативні Роботи), Energy efficiency, Digital Twins.

Третя категорія тем для дискусій та зустрічей – це тематичні «не технологічні» майданчики, як Глобальні ринки, Молоде покоління, Влада жінок, Кар’єра та робота тощо. Як правило, вони пов’язані з технологіями. Наприклад, ключова тема на майданчиках «Глобальні ринки та бізнеси» – це про Індустрію 4.0, а саме, як ця технологія (-ії) нарощують цінність. Подібні майданчики служать ланкою, яка об’єднує різних стейколдерів – як інвестори, професіонали з освітніх інституцій, бізнес-асоціації, роботодавці, держ. органи, і звісно самих розробників.

Виклики для України: подібних – виставки чи форуми, що інтегрують різні промислові хай-тек в Україні, немає. Але навіть якби були, велике питання, чи ми дозріли обговорювати, наприклад «як нові рішення 4.0 підіймають цінність для споживача» або «освіта та наука – для розвитку вітчизняних хай-тек». Між тим, Ганновер – це не просто демонстрація кращих технічних рішень, це перш за все – великий дискусійний майданчик, що формує нові тенденції розвитку всього світу. Можлива, звісно, зустрічна теза – «не потрібно мати щось своє – Ганновер не так далеко, можна поїхати й там все побачити». Але в такому разі виникає питання як «побачене на Ганновері інтегрується та відбивається в Україні». Будь-яких аналітичних статей чи спільних обговорень форумів подібного масштабу до цього часу ми не мали. Й на рівні нашої асоціації за попередні роки відвідувань ми не бачимо будь-яких «слідів» Ганноверу в Україні – допоки мова йде про звичайний діловий туризм.

Контекст №2: Україна та глобальна арена хай-тек – де наші амбіції?

Головні питання в цьому контексті стосуються нашого місця – як поточного, так і майбутнього на глобальній арені промислових АСУ-ІТ У світі. Ганновер дає досить повну картинку відносно поточного стану й по відношенню не тільки до ключових тенденцій, й до загального розвитку на фоні інших країн. І перш за все, – через їх представлення на подібних виставках.

Почнемо з найближчих та найсильніших наших сусідів – і перш за все, РФ. Росія вже здавна й щорічно виставляється на Ганновері. Є декілька стендів РФ та чимало панельних дискусій, де бере участь Росія, або де про неї говорять. Цікаво, що є стенд «Made in Russia», представлений державним агентством Russia Export Center. Не менш цікавим є те, що загальний інтерес німців до Росії не падає – взяти хоча б панельну дискусію “Russia-Germany: Digital transformation of Industries and new opportunities for cooperation” за участю SAP, Росконгресу та самих організаторів ДойчеМессе.

Стенди мають інші сусіди – Білорусь, Литва, Казахстан та інші. На сайті Ганноверської виставки маленька Латвія має більше посилань, ніж Україна. Серед них цікавою є дискусія про Індустрію 4.0 в країнах Балтії, за участю представників всіх 3-х країн.

Додамо більше про Польщу – вони, господар Гановеру-2017, і тому не можуть не показати все краще, що мають. В Ганновері візьмуть участь до 150 польських фірм, чільники уряду та головні бізнес-асоціації. 3 головні теми будуть представлені від них – ре-індустріалізація, залучення в країну інвестицій та інновації від Польщі. Тема ре-індустріалізації йде від уряду – зокрема, багато говоритимуть про «Morawiecki Plan». Крім ре-індустріалізації, план визначає пріоритети в дигіталізації – від підтримки інноваційних компаній й до кращого розвитку на закордонних ринках. Згідно з планом, Польща хоче збільшити показники ПІІ та водночас стимулювати власні, внутрішні інвестиції. Дигіталізація виробничих процесів в Польщі відбувається досить швидко – цифрові технології у виробництві займають вже 4,1% від ВВП. Навіть більше, польський уряд активно підтримує процеси економічної дигіталізації з широкою програмою фінансових стимулів для R&D технологій.

Що ж Україна? Прямих посилань на нас всього одне – мова про стенд від Завод-Куб. Наші представники також будуть на стенді Blumenbecker – німецької інжинірингової компанії, що є одним з ключових інтеграторів в Україні, члена АППАУ. Але це все. Всі інші результати – це просто згадки про присутність в Україні інших великих компаній, що присутні також в інших регіонах. Жодного загального стенда, жодних публікацій чи дискусій, жодних спроб маніфестації досвіду чи здобутків нашого передового ІТ-сектору, що зараз (як це весь час піарять в нас) «рулить» експортом та економікою та є одним з кращих в Європі. Здається цього року не буде й жодних чиновників. Делегації, що їдуть – це комерційні, групові виїзди, які організують зі своїми українськими клієнтами філії німецьких брендів як Rittal, Phoenix Contact, Kaeser Kompressoren, Festo, а з вітчизняних – знаємо тільки про IT-Enterprise, ІТ-лідера в промисловості.

Виклики для України: ситуація з українським представництвом на міжнародних виставках просто показує жалюгідний стан промислових хай-тек політик та програм на рівні держави. Крім пустих заяв – декларацій, немає (як й не було) нічого – тому й обговорювати чи порівнювати, наприклад, з поляками чи з ким-небудь іншим немає сенсу. Рух «Індустрія 4.0 в Україні» чи ініціатива Digital Agenda Ukraine, що вийшла в кінці минулого року – з точки зору готових програм чи рішень знаходяться в початковому стані, тому ще дуже рано говорити про їх перспективи. Натомість, ми маємо чимало вже виявлених рішень в області 4.0 та близьких, які достойні представлення на європейському та світовому рівнях.

Отже, 2 виклики в цьому контексті:

  1. Як змусити (інше слово важко підібрати) держ. органи швидше переходити від заяв до справжніх політик та програм по розвитку хай-тек? Окремо, ми говоримо про експортні програми та програми по залученню інвестицій, що підтримуються державою – їх так само немає в області хай-тек.
  2. Як самим спільнотам швидше зорганізуватись та бути представленими на Ганновері. І чому б ні – можливо, вже наступного року? Головне питання тут – чи є у нас амбіції виходу на такий рівень?

 

Контекст №3: гарячі теми – технології та тенденції

Вище ми вже відмітили ключові теми цьогорічної виставки, – добре видно окремі вже «подроблені» та виділені тренди 4.0 – як Digital Twin, Machine Learning, Predictive Maintenance та подібні. Це не означає, що ці речі будуть виключно в павільйонах (= виставках) Industrial Automation або Digital Factory, – це всюди. Наприклад, в павільйоні стисного повітря та вакууму цікаво буде відвідати Kaeser Kompressoren – вони є головними фігурантами по 4.0 в цій категорії виробників готових рішень. Їхнє рішення Sigma Air Utility де-факто втілює нову бізнес-модель Product-as-a-Service, що дозволяє замовникам в рази знижувати показники Capex. Й цей приклад повної дигіталізації лежить в основі великої демонстрації цьогорічного Ганноверу, його головної теми «Інтегрована Промисловість – як ми створюємо Цінність».

Власне, прикладів та меседжів про те, що «головна цінність дигіталізації – це повна зміна бізнес моделей» – на Ганновері буде дуже багато. Згідно з останніми дослідженнями, 57% німецьких фірм вірять в те, що їх моделі будуть змінені в наступні 5 років, а 70% з них вже впроваджують ці рішення. Біля 500 готових рішень 4.0 буде продемонстровано в Ганновері! Для порівняння – в Україні за 1 рік подібного пошуку – аналізу готових рішень в області 4.0 ми не можемо нарахувати понад 10-15.

По іншим темам – та згідно з оглядовими анонсами на сайті виставки, варто зазначити:

  • В предикативному обслуговуванні фокус робиться на технологію машинного навчання – це є головна технологія (enabler) в цій області
  • «Люди є центральною частиною 4.0» – для розкриття цього меседжу, чимало буде розмов про зміну роботи операторів та інженерів, а також їх підготовку до нових викликів через навчання. Звісно, нові технології звільнять працівників від багатьох рутинних завдань. Але «інженери виробництва вже завтра мають бути експертами в технологіях доданої та віртуальної реальності, розумних окулярів та мобільних пристроїв». Всі ці речі будуть на Ганновері.
  • Коботи – КОлаборативні роБОТИ, – меседж про те, що «користування ними таке ж просте як смартфонами»
  • В рамках панельних дискусій виставки Digital Factory будуть говорити про CAE, MES та Additive Manufacturing

Виклики для України: порівнювати з меседжами чи тематикою наших виставок – скажімо «промислова електроніка та автоматизація» ЕІА-2017, що проходить в Києві перед Ганновером – просто нічого. За дуже рідкісними винятками – як той же Kaeser Kompressoren (до речі, який зовсім не є представником пром. АСУ-ІТ), ніхто з брендів промислової автоматизації ще й досі не почав цільові кампанії по просуванню своїх тематик 4.0 – і яких вже є десятки. Щодо ІТ брендів – вони багато про це говорять й рівень просування в рази вище. Водночас, все що стосується промислових хай-тек – як правило, поза рамками їх фокусу. Вони традиційно фокусуються на дигіталізації в непромислових секторах – як рітейл, банки та телеком, де рівень цифрової зрілості вищий.

В цілому за останній рік та завдяки зусиллям руху «Індустрія 4.0 в Україні» прогрес, звісно є. Перелік інноваторів та нових ініціатив в нас нарощується швидко. Але ще раз – порівнювати з тим, що ми бачимо в Ганновері, просто нічого – темпи розвитку в нас відрізняються в рази.

Отже, головний виклик в цьому контексті – це як прискорити темпи промоції нових технологій та лікнепу наших промислових хай-тек секторів. Адже в тому, що це потрібно ринку й що потенціал розробників в нас ще великий – сумнівів ніяких немає.

Контекст №4: міжнародні стандарти та співпраця

Industry 4.0, а також цілий ряд нових трендів базуються на сучасних стандартах пром. автоматизації та ІТ – як вже давно наявних, так і тих, що створюються. Асоціації та консорціуми працюють спільно над їх розвитком. Можна сказати, що весь світовий рух 4.0 – це результат нового рівня співпраці на світовому рівні. Минулого року Industrial Internet Consortium (IIC) з США об’єднався з німецьким Industrie 4.0 щодо вироблення – узгодження окремих стандартів. У відповідні роботи та комітети залучені багато світових брендів та виробників.

На Ганновері представлена маса асоціацій та міжнародних організацій, що представляють ці стандарти. Вкажемо на деякі з них:

  • Open standards for Industry 4.0 – один з найбільш цікавих стендів для даного контексту. Тут буде представлена сукупність стандартів від Fraunhofer Institute – провідної інституції R&D, що підтримується німецьким урядом. Зокрема, мова про OPC UA та Automation ML.
  • VDMA – німецька асоціація машинобудівників буде представлена на Ганновері окремими стендами за різними напрямками машинобудування. Зайве говорити, що нові діджитал технології є органічною частиною цих машин, й що визначають їх конкурентоздатність у світі.
  • ZVEI – головна асоціація німецьких виробників та розробників в електроніці та електротехніці, що підхопила прапор 4.0, об’єднує сьогодні понад 3000 організацій. Їх сукупні витрати на R&D сягають 26 млрд євро. Де-факто, разом ці організації визначають німецькі, а потім є європейські та світові тенденції в інноваціях. Зокрема в Ганновері будуть представлені останні зміни в моделі 4.0 – RAMI, та як ця модель синхронізується зі стандартами IEC/ISO.

Виклики для України: технічний комітет «Промислова автоматизація», що створений АППАУ, тільки приступає до роботи в області. Чимало важливих стандартів, які необхідно швидко гармонізувати та надати статус ДСТУ знаходяться на перетині з іншими комітетами – від ІТ та електротехнічних. Водночас, ми вже знаємо – що більшість взагалі не гармонізована й ринок про них нічого або дуже мало знає. Більшість фахівців в промислових АСУ керується сьогодні власними, «доморощеними» нормативними документами, або ж ГОСТ-ами минулого століття. Тому залучення фахівців та експертів до роботи в нашому ТК є головним наразі головним викликом. На початковому етапі мова йде про першу стадію гармонізації – так званим методом «безумовного прийняття», тобто навіть без перекладу.

Контекст №5: спільна здатність формулювати «правильний» дискурс в медіа та впливати на широкі бізнес-круги та уряд.

Ганновер – як ніяка інша подія, розповідає «що є що та хто є хто» в світі промислових хай-тек. Відповідність трендам Ганновера визначає здатність країн бути та сприйматись в ряду розвинутих, чи хоча б тих, хто має потенціал розвитку. На жаль, в українських медіа немає дискурсу, що є релевантним Ганноверу – тобто, фахівці не (достатньо) комунікують та не розставляють акценти, що важливі для публічної думки і які резонують з загальним розвитком в державі. Натомість, на темі 4.0 вже відверто піаряться хто завгодно, але часто – зовсім «не в тему».

Зокрема, поки що ми (експертна спільнота) дуже слабо комунікуємо та акцентуємо для громадської думки та бізнес-спільнот про наступне:

  • провали експортної політики уряду, а також про повну відсутність промислових та хай-тек політик та стратегій в державі
  • перекоси та міфи в ІТ-секторі – мова не лише про 90%-експорт та найпоширеніший аутсорсинг, але й про слабку присутність в дискурсі про розвиток промислових хай-тек секторів в Україні. За рік просування теми 4.0 виявлено буквально декілька брендів чи серйозних об’єднань, що готові співпрацювати в цьому напрямку.
  • наших реальних інноваторів по промисловим секторам – преса найбільше пише про ІТ- стартапи, що працюють на рітейл, – але зовсім мало про серйозні фірми з багаторічним досвідом, що створюють продукти, які мають в рази більшу додану цінність
  • про наші ВНЗ та освітню систему – що роблять вони, щоб прискорити підготовку нових людей 4.0 – адже те, що культура та знання в нас ще 2.0 або 3.0 – очевидно для всіх
  • і т.д. і т.п. – подібних тем чимало й вони мають дуже слабке медійне висвітлення.

Ганновер є прекрасним приводом, щоб піднімати та обговорювати ці питання, форсувати їх щодо владних структур, але також до бізнес-спільнот.

Цей виклик цілком усвідомлений та прийнятий АППАУ та нашими партнерами по руху «Індустрія 4.0 в Україні». За результатами відвідання Ганноверу буде ряд публікацій в мас-медіа, також ми плануємо спільну зустріч – обговорення результатів виставки, 15 травня в Києві, в HUB 4.0. Детальні анонси – згодом. Запрошуємо до співпраці в цих питання представників ділових медіа-ресурсів.

Генеральний директор АППАУ, Юрчак Олександр

 

Онлайн курс “Функциональная безопасность компьютерных систем”

Предлагаем онлайн курс “Функциональная безопасность компьютерных систем” Владимира Скляра, доктора технических наук, профессора кафедры компьютерных систем и сетей Национального аэрокосмического университета «ХАИ», эксперта Международной электротехнической комиссии.

Сервисы онлайн обучения располагают студийным оборудованием для записи высококачественного звука и видео.

Курс включает шесть лекций или, в терминологии MOOC, шесть недель обучения.

Лекции выложены на канале YouTube в виде следующих плейлистов:

Лекция 1. Введение в функциональную безопасность
Лекция 2. Требования стандарта МЭК 61508
Лекция 3. Управление функциональной безопасностью
Лекция 4. Жизненный цикл функциональной и информационной безопасности
Лекция 5. Оценивание показателей функциональной безопасности
Лекция 6. Методы обеспечения функциональной безопасности
Подробнее о создании и содержании курса, см здесь.

Запись на канале YouTube

https://www.youtube.com/channel/UCBubGwRzCYVW4YtdJ7d1V7g

Підготовка успішних проектних пропозицій МСП до програми «Горизонт 2020»

«ЮНІВЕЙ КОНСАЛТИНГ – ГРУП» та «АГЕНЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІННОВАЦІЙ» у співдружності із Асоціацією Підприємств Промислової Автоматизації України, Національним рухом «Індустрія 4.0 в Україні», Київською Торгово-Промисловою Палатою, Спілкою підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, Товариством «Знання» України, експертами Європейського Союзу оголошують набір учасників на тренінг-семінар: «Підготовка успішних проектних пропозицій МСП до програми «Горизонт 2020».

Місце проведення: м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3, готель «Козацький» (станція метро Майдан Незалежності).

Дата проведення: 3 березня 2017 р., 9.00-18.00.

Вартість участі у тренінг – семінарі*: 1500 грн. на одну особу, включаючи матеріали тренінгу, каву, обід.

Учасники: власники, керівники, менеджери, провідні спеціалісти організацій та компаній

Кількість учасників: 15.

По завершенню тренінг – семінару учасники отримають Сертифікат.

Реєстрація учасників до 01 березня 2017 р. за посиланням: https://goo.gl/i9xqiQ 

Тренінг-семінар «Підготовка успішних проектних пропозицій МСП до програми «Горизонт 2020» допоможе учасникам розвинути практичні поглиблені навички щодо:

 генерування проектної ідеї та формування концепції проекту;

 роботи із порталом програми «Горизонт 2020»;

 пошуку конкурсних тем «програми Горизонт 2020» відповідно до проектної ідеї;

 пошуку партерів та формування консорціуму;

 підготовки розділів та додатків проектної заявки до програми «Горизонт 2020»;

 написання успішного проекту до програми «Горизонт 2020»;

 попередньої оцінки проектної заявки до програми «Горизонт 2020»;

 подачі проектної пропозиції на конкурс;

 процедур оцінювання проектних пропозицій програми «Горизонт 2020»;

 правових та фінансових аспектів реалізації проектів програми «Горизонт 2020» у Україні;

 використання успішного досвіду підготовки проектних заявок до програми «Горизонт 2020».

 

Практичні заняття для учасників семінару побудовані на практичних прикладах із використанням успішного досвіду підготовки проектних заявок до програми «Горизонт 2020». Практичні приклади відповідають основним типовим ситуаціям, які виникають у процесі підготовки проектної заявки.

Учасники тренінгу зможуть також у діалозі з експертами верифікувати проектну спроможність власних ідей та отримати  конкретні рекомендації щодо плану дій.

Контактна особа – Мельник Марина

Адреса для листування: marina_my@ukr.net

Контактний тел.: 067-130-34-95

*Проїзд до місця проведення тренінгу та проживання покривають учасники тренінг – семінару.

 

Пропозиція членства в АППАУ для замовників

Зі зміною статуту АППАУ, членство в організації можливо віднині як для фізичних, так і юридичних осіб. Це відкриває нові можливості для кінцевих замовників, чимало з яких не могли вступати в АППАУ в силу бюрократичних перепон власних організацій.

Наша оновлена пропозиція цінності для кінцевих замовників – підприємств на 2017 включає такі послуги:

1. Інформаційні обміни, підтримка в заходах, обмін досвідом та кращими практиками

  • Безкоштовна участь в заходах АППАУ та партнерів в Україні – конференції, семінари, круглі столи
  • Інформаційна та організаційна підтримка ваших заходів, направлених на розвиток промислових АСУ-ІТ (в минулому році АППАУ активно підтримувала заходи Interpipe та АМКР)
  • Обмін кращим досвідом – поширення інформації про кращий досвід та практики в Україні та світі, організація ділових поїздок закордон.
  • Доступ до міжнародних та українських стандартів в області АСУТ П та промислових ІТ
  • Проведення безкоштовних міні-страт. сесій – семінарів на тему цифрової трансформації в промисловості (до 4 год)

2. Аудити якості встановлених систем чи проектів (платні послуги по спец. тарифам)

  • Аудит проекту АСУ ТП – аудит проектної документації та-або реалізованого проекту на відповідність критеріям якості
  • Аудит енергоефективності – з врахуванням можливостей-потенціалу встановленого парку АСУ

До аудиту проектів залучаються незалежні фахівці, члени експертної спільноти АППАУ i-Control.

3. Підготовка персоналу, тренінги (платні послуги по спец. тарифам)

  • Проведення повноцінних 2-денних сесій по цифровій трансформації промислового підприємства
  • Тренінги по стандартах IEC/ISO (IEC 61512, 62264, ISO 22400)
  • Розвиток soft skills керівників департаментів

Тренінги проводять партнери АППАУ – представники спільноти i-Control, а також закордонних партнерів.

4. Професійний ріст та розвиток в спільноті технічних директорів

  • Галузеві та професійні спільноти, клубна діяльність (i-Control та інші), нетворкинг.

************

Використання подібних послуг формує для замовників 3 головні переваги:

  • Прискорення розвитку АСУ ТП на підприємствах, формування середньострокових стратегій
  • Встановлення професійних стандартів якості, незалежних від платформ
  • Розвиток персоналу та керівників

Умови вступу в АППАУ

  • Для фізичних осіб – 500 грн на рік
  • Для юридичних осіб – 15 тис грн на рік

Запрошуємо до співпраці! Детальніше про послуги – див. в доданому файлі.

This website uses cookies to improve your web experience.