Без категорії

26 мая в Днепре состоится Международный Форум «Бизнес и ИТ. Вокруг ЦОД. Вокруг Облака. Вокруг Автоматизации. Вокруг IP», или BIT-2016.

В тематической секции «Вокруг Автоматизации» соберутся ключевые игроки региона – заказчики, интеграторы, поставщики компонентов. АППАУ является информационным партнером Форума. Организатор – независимое агентство CIS Events Group

В прошлые годы докладчиками и спонсорами Форума выступали такие бренды, как Сisco, OBO-Bettermann, Eaton, Ericsson, Schneider Electric, LiveBoard, METZ CONNECT, TE Connectivity, Alcatel-Lucent, ProNET, VMware, Корпорация «IT-Enterprise», ООО «Техэнком», Корпорация «Галактика», РАЙТ ТИМ, ТриоТехнология и другие. В предыдущем Форуме CIS Events Group в Днепропетровске приняли участие более 140 человек – в основном из промышленного сектора региона.

В этому году мы готовим обширную тематическую программу именно на стыке промышленных ИТ и АСУ ТП. Приглашаем докладчиков и партнеров к выступлению на следующие темы в двух категориях:

Категория №1:  Управление активами и MES-системы

• Решения и продукты в категории EAM
• Подходы и решения к построению MES систем
• Продукты и решения для задач ТОиР
• Роль стандартов в оптимизации систем управления предприятием

Категория №2: Industry 4.0 – перспективы развития на украинском рынке

• Industrial Internet of Things (IIoT) 
• Решения для направлений Big Data, Cloud, Mobile technologies в промышленности, энергетике и инфраструктуре
• Digital Factory

Кроме того, в рамках Форума состоится живая дискуссия, точная тематика которой будет определена после сбора пожеланий от посетителей и формирования окончательной программы.

Условия для докладчиков:

• Время доклада – 15-20 мин.
• К участию приглашаются профильные компании (с условиями можно ознакомиться здесь).
• Для докладов, имеющих проблемно-ориентированную направленность, предлагаются специальные условия
• Тему доклада с краткой аннотацией необходимо отправить модератору секции Юрчаку А. В. до 15 апреля на адрес: yurchak.alexandre@appau.org.ua

Предварительная регистрация для посетителей – здесь (участие – бесплатное для конечных потребителей профильных решений – см. «Условия участия»).

 

В ньому описано використання стандарту ISA-88 в розробці проекту з інвестиціями 300 млн доларів США, який дав можливість закінчити проект на  6  тижнів раніше від запланованого часу, досягнувши при цьому кращих показників бюджету та клієнтського задоволення.

Мова йде про проект нового фармацевтичного заводу з керуванням періодичними процесами виробництва (batch control). 

Головна перевага ISA-88 тут полягала в можливості розробки нової концепції  «Драйверу Апарату», яка значно спростила розробку та оптимізувала впровадження.  Драйвер Апарату керує агрегатами   в самому технологічному апараті, а також спільними ресурсами, який апарат використовує для вирішення своїх функціональних потреб. 

Раніше розробники мали чимало проблем зі складною розробкою. Концепція драйверу апарату вирішила частину з них. Вона спростила розробку та зробила її більш «читабельною».

Нова стратегія впровадження базувалась на використанні стандарту ISA-88. Це дозволило приймати багато правильних рішень ще на ранніх етапах проектування і таким чином убезпечило від  критичних  помилок під час заключних стадій проекту. Кінцевою метою було досягнення швидкого виконання і більш структурованої та уніфікованої загальної системи. Завдяки ISA-88  розробка прийняла структурований вигляд, що легко читався, а стратегія впровадження  виключила дорогі неузгодження та прискорила виконання, що в кінцевому рахунку зробило проект успішним.

В кейсі наведено чимало деталей самого стандарту ISA-88, тому його читання та розуміння передбачає ознайомлення з основами стандарту. Рекомендуємо переглянути джерела як, наприклад, ось тут.

Повністю завантажити кейс-стаді Beck можна по цьому посиланню. 

Дякуємо всім нашим колегам, хто залучився до перекладу цього кейс-стаді: ініціація – Олександр Юрчак (АППАУ), перша версія перекладу – Леонід Юрчук (НТТУ «КПІ»), найбільший вклад, остаточна версія та повне синхронізація з усталеними термінами стандарту, який вже є українською мовою – Олександр Пупена (НУХТ).

Закликаємо спільноту надавати нам свої кейс-стаді про впровадження, що базуються на нових, сучасних стандартах та технологіях промислової автоматизації.

 

Все мы жалуемся на отсутствие развития в стране. И отраслей (включая АСУ) – тоже. Но кто должен развивать и двигать эти процессы развития?

Критика АППАУ вендоров последнее время касается ключевой компетенции организаций – налаженных организационных ролей и функции развития бизнеса (business development).

Что такое функция business development

Наверное, всем понятно, что речь о росте продаж, к которым имеют также отношение маркетинг и продажи. Так в чем отличие? Типично, директор или менеджер по развитию бизнеса отличаются от своих коллег по следующему функционалу:

• Период времени: они отвечают за стратегические, среднесрочные показатели роста
• Рыночные возможности: они отвечают за монетизацию и максимизацию роста новых ниш и направлений по отдельным сегментам рынка
• Ключевые партнеры: они концентрируются на максимизации возможностей роста с ключевыми поставщиками, клиентами, а также другими партнерами своей эко-системы – центрами разработок, игроками в этом же сегменте, но с другими продуктами (тема ко-маркетинга) и т.п.
• Они ведут конкретные программы по развитию бизнеса – например, вхождение в новые сегменты рынка или запуск новых инновационных платформ, включающих ряд продуктов

По большому счету, функционал директора по развитию бизнеса не очень отличается от директора по маркетингу. Вместе с тем, реальная ситуация такова, что во многих В2В организациях позиции директора по маркетингу нет вообще, маркетинг-менеджеры выполняют роль логистов, а продакты – это просто инженеры по тех. поддержке. Но даже вводя полноценную должность директора по маркетингу, организации часто сталкиваются с необходимостью ведения дополнительных и более фокусированных видов деятельности по рынкам и сегментам. В Украине и странах СНГ чаще всего это может касаться отраслевого фокуса – этот менеджер должен отлично понимать 3 взаимосвязанные вещи:

1. Технологию и экономику этой отрасли
2. Состояние АСУ – тренды, положение конкурентов, развитие
3. Конкурентное положение своей компании – по отношению к ключевым клиентам, конкурентам и партнерам.

Если кратко резюмировать, то директор по развитию бизнеса – это нечто среднее между чистым маркетингом (коммуникациями) и продажами, имеющий главную роль – развитие бизнеса в среднесрочном периоде и в конкретных направлениях.

Почему это важно для АППАУ

В Украине позиций «директор по развитию бизнеса» мы практически не видим в области АСУ ТП – ни у вендоров, ни у крупных интеграторов. И это большая разница по отношению к РФ, европейским развитым странам, а также по отношению к родственной нам отрасли ИТ. Поэтому наша критика «почему молчат бренды промышленных АСУ» давно вышла на главную причину – да, это проблема лидерства, но связанная в первую очередь с проблемой устаревших или несовершенных структур организаций.

Следствием этого является все остальное – наше постоянное отставание в инновациях, слабые коммуникации и диалог, отсутствие какой–либо внятной позиции по важным вопросам развития и т.д. Следствием также является тот факт, что многие наши собственные инициатвы не находят отклика – в организациях зачастую просто нет человека, кому были бы понятны и близки наши призывы к сотрудничеству. И не только наши – крупные заказчики тоже часто «подвисают» со своими инициативами.

Поэтому для АППАУ крайне важно сформировать этот круг директоров по развитию бизнеса и наращивать их уровень – компетенции. Прежде всего, мы заинтересованы в таком росте среди своих членов.

Наши шаги по выращиванию этой компетенции в организациях

АППАУ  начала свои действия по развитию этой компетенции.

1. Мы рекомендуем всем нашим членам ясно определиться, кто отвечает в их организации за вопросы развития бизнеса в среднесрочном периоде. Обычно такие вещи мы обсуждаем на стратегических сессиях, которые доступны для каждого действительного члена.
2. Мы планируем цикл обучений для директоров (ответственных) по развитию бизнеса.
3. Также этим постом мы запускаем серию публикаций, посвященных вопросам развития бизнеса. В частности, мы часто будем публиковать «бизнес-кейсы», по тем или иным темам развития. Наш 1-ый бизнес-кейс о стандартах: «Стандарты АСУ в Украине – терра инкогнита». 
4. Кроме того этой теме будут посвящены отдельные вебинары.

Если есть встречные предложения с вашей стороны – предлагайте, будем обсуждать.

ЗАГРУЗИТЬ БИЗНЕС КЕЙС №1 – «СТАНДАРТЫ АСУ В УКРАИНЕ – ТЕРРА ИНКОГНИТА»

Ген. директор АППАУ Юрчак А.В.

П.С. Несмотря на доминирующий последнее время в наших публикациях украинский язык, материалы, упомянутые в п. 3 будут идти на русском – прежде всего, в знак признательности моим российским друзьям и коллегам, которые уже внесли огромный вклад в развитие нашего сообщества в Украине путем бескорыстного разделения своих знаний и информации, а также постоянного интереса и поддержания диалога.

АСУ ТП та ІТ – інноваційний контраст

Фото, що йдуть нижче, краще за все передають наші враження та результати від просування теми «Інновації» на ринку АСУ ТП та ІТ. Перша – з нашого семінару 19 квітня на виставці ЕІА-2016

А ось ця – з iForum 20 квітня

Контрасти дійсно вражають.

На виставці ЕІА-2016 – учасники в основному ті, кому за 40. Середній вік  iForum – 25-30. Семінари ЕІА-2016 заледве збирають по 20-30 чол. На iForum було цього року в один день 7500 – мабуть, більше ніж учасників Elcom-EIA разом взятих.  На iForum ми бачили Google, Microsoft, 1С, Яндекс, УКУ, представників міських рад та ОДА Києва, Львова, Одеси, Greencubator, Luxoft і багато інших відомих брендів. А також політиків, депутатів, медійників, експертів. На ЕІА-2016 – жодних інновацій і дуже мало відомих брендів. Таких, що говорили та показували бодай щось про автоматизацію було не більше 5-7. Все інше – це електротехніка.  Але навіть ці 5 чи 7 були байдужими до наших спроб подискутувати тему інновацій в українському секторі АСУ.

Знаю – ви скажете, що ці порівняння не зовсім коректні, враховуючи розміри та темпи розвитку ринків. Водночас, неможливо втриматись від таких порівнянь на фоні повного ігнорування теми інновацій провідними гравцями ринку АСУ ТП. Й тим більше, що iForum мав чимало тем, дотичних до АСУ.

В секції SmartCity свої розробки в АСУ диспетчеризації електроенергії демонстрував Luxoft Energy. Системи українських розробників вже працюють в багатьох містах США та Європи.  А наші спроби залучити в цю секцію до виступів члена АППАУ, світового лідера в цій області були невдалими – наскільки ми зрозуміли, вони просто не домовились з організаторами. Інші розробники з Opower демонстрували ті самі хмарні обчислення, machine learning, просунуту кластерну аналітику в розрахунках електроенергії, і про які періодично йдуть репости в наших групах соц. мереж – як приклади західних трендів. А тут вже в Україні поруч…

Водночас, iForum дещо шокував своєю нерелевантністю. При всій своїй просунутості, в панельній дискусії по Smart City не було не те що представників українських замовників, половина спікерів була далекою від розуміння реальних проблемних речей в українському енергетичному секторі.  Фактично, тут повторилась історія, що ми вже бачили в інших тусовках ІТ – їх сфера впливу поступово розширюється на всі сектори економіки, динаміка аж зашкалює, водночас предметного знання промисловості (енергетики тощо) дуже бракує.

Напрошується висновок, що якби поєднати динаміку, молодість та інноваційність ІТ та знання ринку – технологій АСУ ТП, то…

Чи гудуть мертві бджоли

Як не прикро, але пора сказати, що вендорів – постачальників компонентів та обладнання для промислових АСУ – пора викреслювати з полеміки про інновації. Це не образа й не провокація, а просто кінцевий висновок про їх готовність дискутувати ці речі та спільно іх просувати. Кількість написаних на цю тему постів, особистих запрошень, публічних звернень, дзвінків та розмов, тощо за 3-5 останніх років вже давно зашкалює. І все як горохом об стіну. Питання чи гудуть мертві бджоли можна дискутувати в вузьких наукових кругах, але з практично-побутової точки зору відповідь очевидна.

Очевидно, що тема інновацій в АСУ ТП цікавить вендорів рівно до тієї міри, щоб виграти наступний проект. Ніхто не вірить ні в які Industrie 4.0 – в кращому разі, це йде просто як маніпуляція, в гіршому – як дешеве кліше («і ми теж»). Ні про ніякі сучасні технології, NPL (New Product Launch) або щось подібне, мова в Україні взагалі не йде. Немає жодних спроб покращити ситуацію в сфері просвіти ринку – практично всю роботу по просуванню сучасних стандартів та трендів тягнуть зараз окремі ентузіасти. Звісно, вендори щось друкують в журналах, але це трапляється раз в рік, і зрештою хіба там можна поставити хоч якісь питання? Ніяким чином вендори не проявили і навряд чи будуть проявляти себе навіть в заходах замовників, подібних до Хакатону на АМКР.  «Продати, тільки продати – зараз же і негайно». Це і є весь raison d’etre (сенс існування), рівень мислення та культура інновацій, що демонструють західні бренди в Україні. Й коли ця «велика дійна корова» не доїться, вона стає малоцікавою – й навіть людям, що є українцями…

Тому стратегічно розмовляти з філіями міжнародних брендів про інновації немає сенсу. Можливо і потрібно тільки тактично. Позаяк виключити їх з процесу при їх домінуючій долі ринку і дійсно наявних інноваціях у світі – теж неможливо.

В пошуках лідерів інновацій по напрямках АСУ ТП

Найбільша, на мій погляд, користь з семінару 19 квітня – дискусія з нашими експертами.  Ключову тезу задав Олександр Пупена з НУХТ – «потрібно продовжувати просування інновацій на рівні окремих людей – ентузіастів. Оскільки на рівні брендів – це наразі неможливо. Але крапля камінь точить – ми все одно рухаємось». Виникла дискусія, наскільки це реально і наскільки потужний наш рух. Адже як мінімум 3 роки ми намагаємось в АППАУ «розбудити» експертів ринку по темах сучасних трендів в АСУ – від MES/MOM,  продуктів на стику з ІТ й до кращих практик в системній інтеграції. Вихід з цих спроб поки що низький – й особливо від тих, від кого він найбільше очікувався.

Отже, дивлячись на перелік тем розвитку АСУ постає питання – хто все це має просувати в Україні?

Факти дійсно на сьогодні такі, що найбільшими промоутерами декількох зі вказаних вище напрямків є люди, яких можна перерахувати на пальцях однієї руки. Зокрема, відмітимо все зростаючу активність  Олександра Пупени (відразу по декількох напрямкам) та Олега Михайлова в області Industry 4.0 / IIoT. Останній – де-факто єдиний, хто тримає фронт промислових технологій перед масовою «навалою» ІТ-сектору та бізнес-шкіл використати концепцію 4-ої промислової революції  у власних цілях піару. І які не мають жодного відношення до тієї самої української промисловості.

Але ж хіба не очевидно – що можуть зробити 3-5 ентузіастів? На фоні десятків, якщо не сотень  продакт- та інших менеджерів зі значними маркетинговими бюджетами і сотнями зустрічей в полях?

Звичайно, ці 3-5 людей рухають відповідні теми. Водночас, темпи нашого розвитку є вкрай низькими. І особливо, якщо порівнювати з ІТ чи з західним світом.

На роздоріжжі

Отже, маємо наступну ситуацію. АППАУ – включно з вказаними ентузіастами, – мало не щоквартально виходить з новими пропозиціями. Наразі ми рухаємо консорціум ІІоТ, програму EXPOREC, продовжується робота над популяризацією стандартів, до яких  з подачі колег додається ISO 2240 (виробничі KPI).  Давно крутиться в мізках ініціатива антикорупційного та  антидемпінгового рухів.

Ми впевнені й бачимо, що багато цих речей дуже потрібні нашим кінцевим замовникам, машинобудівникам, інтеграторам.  Взагалі, всі ці розмови про інновації не що інше, як наше намагання знайти кращий, ефективніший шлях до трансформації української промисловості, яка й досі пасе задніх в Європі по більшості своїх виробничих показників. До покращення позицій наших експортерів. До визначення свого місця в глобальному світі високих технологій.

На фоні всього вищевказаного питання союзників стоїть критично. Ми все ще відкриті для розмови з брендами, водночас активніше шукаємо по іншім напрямкам.  ІТ–сектор та найбільш свідомі, великі інтегратори є першими кандидатами.

Наступні наші семінари відбудуться в травні, в Сумах, Харкові, але найбільший – в Дніпропетровську, націлені на них. Водночас, ще є маленька надія, що наші «бджоли-бренди» не зовсім мертві, можливо просто дуже сонні. Тому локальні, тактичні перемовини триватимуть.

Юрчак Олександр.

 

Программа конференции

1. Как выбрать наиболее выгодный рынок для экспорта. Спикер: Дмитрий Роденко, директор и основатель компании «Международная Маркетинговая Группа» 
2. Участие в выставке как самый дешевый выход на рынок другой страны. Спикер: Евгений Шинин, экспорт-менеджер компании “S-Team”
3. Важность планирования выставочной деятельности (как части кампании по продвижению выходу на новые рынки) на примере выставок B2B в пищевой индустрии (ANUGA, GULFOOD, FOOD INGREDIENTS Europe, ALIMENTARIA). Спикер: Владислав Морозов, заместитель директора компании «Интерстарч-Украина»
4. Продвижение экспорта через прямые продажи. Как построить взаимовыгодное долгосрочное сотрудничество с Вашими партнерами? Спикер: наш специальный гость из Латвии Арманд Лисекс, главный менеджер по продажам в компании по продвижению экспорта GatewayBaltic (Латвия)

ТРИ ПРИЧИНЫ ПОСЕТИТЬ КОНФЕРЕНЦИЮ

• Вы узнаете как правильно выбрать наиболее подходящий рынок для экспорта Вашего товара или услуги
• Вы получите ценные рекомендации по безболезненному выходу за рубеж от предпринимателей-экспортеров и экспертов в сфере маркетинга, и выставочной деятельности
• Вы узнаете о тонкостях ведения бизнеса на зарубежных рынках на примерах украинских компаний

Когда:  20 апреля 2016 года, 10:00 — 14:00

Где: ул. Прорезная, 8, м. Крещатик. Конференц-центр «PREMIER HALL»

Условия участия: при оплате до 06.04.2016 г. стоимость мероприятия составляет 400 грн. В день мероприятия — 500 грн.

Для участия в мероприятии просьба ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ.

Спешите! Количество мест ограничено. За дополнительной информацией обращайтесь по телефону (044) 331-14-14, менеджер Алина Кол

 

Главной темой усовершенствований стал пользовательский интерфейс. Были внесены изменения в «иконографию» пакета, доработаны некоторые стандартные экраны, добавлены новые пункты основного меню и т.п.

Так, в соответствии с новыми стандартами дизайна GE, которые можно было оценить по виду и возможностям обновленного сайта, были изменены экран инсталляции, стартовые экраны МЕ и PPS, а также выпадающее окошко «About».

Меню «File» получило новый дизайн и иконки.

 

Еще одно полезное новшество МЕ 9.0 заключается в том, чтобы иметь возможность сжимать объем памяти аппаратной конфигурации в целях PACSystems. Это особенно актуально, если используется интерфейс ввода/вывода PROFINET, когда конфигурационные GSDML файлы могут занимать до 3МБ. На скриншотах внизу представлены отчеты об использовании памяти контроллера без и с различной степенью сжатия аппаратной конфигурации.

 

Версия МЕ, которая была использована для закачки исполняемого модуля в контроллер, теперь высвечивается в окошке «Show Status». Там же указывается дата и время последней загрузки.  

Теперь появилась возможность предварительного просмотра информации о проекте перед его открытием в инструментальной среде. Если выбрать имя проекта в «Навигаторе», то «Инспектор» покажет время, дату и версию МЕ при его создании.

Еще одним улучшением интерфейса можно считать выделение различным цветом ошибок, предупреждений и сообщений в окне обратной связи (Feedback Zone). Теперь тексты ошибок выводятся красным цветом, предупреждений – желтым, а сообщений – синим. Также отдельно выведены численные значения соответствующих счетчиков.

 

Очень полезным свойством новой версии МЕ является возможность экспорта аппаратной конфигурации проекта в CSV файл или генерация отчета, который в последствии можно использовать в качестве закупочной спецификации (Bill of Materials).

 

Более подробно получить информацию и скачать демоверсию можно на сайте здесь 

 

в последнюю неделю апреля. Но вначале – постановочные вопросы.

Поскольку тема сложная, а статистики нет – будем пропускать это через призму личного опыта. Метод  рискованный, так как все очень субъективно, – но для начала разговора годится.

Прошлое – инновации, как главный фактор конкурентного преимущества бренда

В 90-ые западные бренды только входили на рынок, поэтому все было новым. Однако рынок быстро насыщался и вопрос дифференциации в середине 90-ых встал как по отношению к отечественным контроллерам, так и по отношению к другим направлениям – как PC based. Автор этих строк был представителем бренда Schneider Electric более 11 лет (а в роли клиента – еще 5 лет), поэтому далее больше мы будем вспоминать об инновациях от этого бренда. 

Несколько примечательных фактов с той эпохи:

• 1995: одна из первых инсталляций в Украине полевой шины (Fipio) на Николаевском глиноземном заводе, на которой было несколько десятков  удаленных частотных преобразователей. Впервые мы показали эффект экономии кабельных соединений, монтажа, удобства управления и более полных контроля- диагностики.
• 1996: запуск нового контроллера TSX Micro положил начало доминированию Schneider Electric в сахарной промышленности. В отличие от принятого на западе позиционирования как «лучшего для ОЕМ», мы просто упирали на лучшее соотношение «цена –качество-надежность». В течении 3-5 лет большинство ведущих системных интеграторов в пищевке перейдет на технику Telemecanique либо Modicon.
• 1997: запуск клуба Schneider Automation с одноименным журналом. Этот формат взаимодействия с потребителями послужил установлению имиджа компании как идейного лидера. Хотя в то время таких терминов никто не применял, по факту это так и было. Идейное лидерство – это именно о публичной позиции эксперта и  законодателя мод. Журнал сыграл важную роль в битве против направления PC-based (Octagon Systems), где Украина (и не только Шнейдер) выиграли несколько лет по сравнению с Россией в принятии современных технологий PLC-SCADA как основного направления развития. Журнал играл не только образовательную роль, но одновременно служил целям лояльности – в нем публиковались лучшие интеграторы и конечные заказчики. Он переиздавался и в России, и многие заказчики в начале 2000-ых «доставали» руководство Шнейдер с требованиями продолжения еще долго после прекращения его выпусков.
• 1999: запуск концепции Transparent Factory (позже – Transparent Ready) – большая кампания стартует (кстати, сразу в после-кризисный год) по применениям технологий встроенных веб-серверов с поддержкой Ethernet TCP/IP. Презентации, семинары, клубы, публикации, поставка 1-го веб-сервера в учебный центр НУХТ… Через пару лет мы увидим применения от разных интеграторов, а Украина – одна из лучших в Восточной Европе в этом направлении. Однако уже в те годы проявляется и более привычная технология на уровне SCADA. «Техинсервис» успешно пользуется удаленным веб-клиентом в приложениях Monitor Pro и «мониторит» таким образом свой завод в Болгарии. С тех пор удаленный мониторинг через веб входит в рабочие практики компании.
• 2001-2004: другой опыт распространения инноваций приходит уже в новой моей роли ответственного за поддержку стран Центральной и Восточной Европы. Из Франции, сидя возле департаментов R&D, взгляд меняется – приходит более ясное и обостренное понимание важности быстрых и синхронных (по разным регионам) запусков новых продуктов. Практически ежегодно компания выпускает новые продукты – от имеющих стратегическое значение (Strategic or Major Launch) до небольших, тактических обновлений существующих линеек. Для руководства Schneider Automation – все это в числе главных KPI и все региональные руководители и продакт-менеджеры должны за них отвечать. Приходится «нажимать» на отстающих или нерадивых, но также мы проводим одно из первых во всей корпорации обучение по продуктовому менеджменту на региональном уровне. Уже тогда ясно, что технологии успешных запусков требуют других знаний, навыков и методик. Большинство продакт менеджеров этому не обучены. Проходит 2 волны обучений.
• 2005: борьба за инновации и успешные запуски новых продуктов продолжается в Российской федерации.   Вернувшись «в поля», я обнаруживаю сильное отставание российских коллег от Европы – большинство продактов, даже имея всю информацию «с Центра» не спешит с подготовкой новых запусков. Продакты тянут с планированием, с переводами на русский, с проведением обучений интеграторов и т.д. После нескольких конфликтов с вовлечением руководства процессы выравниваются и ускоряются. 
• 2006-2008: я перехожу в роль клиента Шнейдер, работаю в инжиниринге, но отношения складываются странно. Происходит частичный обрыв отношений и полный – информационных потоков. Доходит до смешного и грустного одновременно – на крупнейший форум Schneider Automation к своим бывшим сослуживцам во Франции я лечу за свой счет, частным образом. Просто для того, чтобы быть в курсе событий и инноваций. Украинский «Шнейдер» в упор не видит своих «бывших» – даже в роли клиентов. Главное для них «план продаж» и соответствие «своим правилам». Об инновациях, совместном продвижении и т.п. говорить в местном филиале просто не с кем. Позже приходит понимание, что речь не о персоналиях – подобное отношение ко всем «бывшим», то есть мы говорим о неком «корпоративном стандарте».

Настоящее – где же мировые инновации в Украине?

В АППАУ вопросам продуктовых инноваций в промышленных АСУ мы с 2012 года уделяли, возможно, не так много внимания.  Хотя если рассматривать АППАУ как дополнительный информационный канал для своих членов, мы всегда были открыты к сотрудничеству с брендами. Другое дело, что этой информации к нам так и не поступало. Например, большая дискуссия в соц сетях PLC vs DCS пару лет назад показала полное непонимание многими участниками рынка состояния современных DCS и их преимуществ. 

Оживление публичных дискуссий и другое понимание вопросов инноваций пришло после посещения Ганновера в 2014 году. Мировая площадка №1 новых технологий поразила разнообразием и уровнем инноваций, о большинстве из которых в Украине ничего не говорят. Либо говорят в очень узком кругу и настолько «тихо», что об этом мало кто знает. Тогда впервые мы подняли тему Industry 4.0 и так называемых «мега-трендов промышленной автоматизации» на наших семинарах в рамках выставки EIA. 

«Перехват» этой темы ИТ-сектором после ее анонса в Давосе, в январе 2016, пожалуй, лучше всего отражает нынешнюю позицию и положение наших ведущих брендов. По-видимому, они до сих пор считают свое положение устойчивым, а вопросы инноваций третьесортными по отношению к задачам развития бизнеса.  Можно называть много фактов на эту тему – как например, полное отсутствие наших ведущих брендов в крупных бизнес-тусовках и конференциях марта-апреля в Киеве. Можно их детализировать, но количество дополнительной критики вряд ли добавит конструктива в разговор. Мы также видели проблемы с восприятием инноваций на последнем Хакатоне в среде конечных заказчиков – то есть, вроде как бренд их демонстрирует, но заказчик почему-то не видит. 

Еще один звоночек – полный игнор брендами темы европейских стандартов. Снова же, вспоминая 90-ые, именно «Шнейдер Электрик» в те годы был инициатором массового продвижения стандартов программирования PLC MЭK 61131. Где сегодня этот бренд, как впрочем и другие, по отношению к многочисленным и столь нужным нашему рынку стандартам промышленных АСУ? От стандартов сетей и полевых шин, безопасности и эксплуатационной готовности, кибер-безопасности, интеграции АСУ, методик новых разработок и управления проектами и т.п. и т.д. – кто должен вещать обо всем этом рынку? Или же потребителям предлагается и далее пользоваться советскими или российскими ГОСТ-ами?  Ведь в Украине за последние 25 лет практически ничего в этой области не было сделано.

В то же время, все знают, что именно ведущие мировые бренды в своих (развитых) странах являются ключевыми участниками многих ассоциаций, сообществ и технических комитетов по стандартизации, устанавливающих эти стандарты на мировом уровне. Почему же столь разное отношение к ним в Украине?

Все вместе, это позволяет предположить, что темпы проникновения инноваций в области промышленных АСУ – низкие. По-нашему мнению, сегодня Украина отстает от России и других стран Восточной Европы. И это отставание нарастает. Его нельзя объяснить только уровнем инвестиций и малыми бюджетами. Сравнивая ситуацию с концом 90-ых – началом 2000-ых, по уровню инвестиций она вряд ли отличается. Но она кардинально отличается по уровню продвижения инноваций – по крайней мере у того же упомянутого бренда.

Будущее – в сотрудничестве, кооперации и… гражданской позиции

Однако хватит критики. Я более чем уверен, что большинство представителей ведущих брендов в Украине прекрасно понимают важность затронутых вопросов. И многие из них реально много делают, чтобы доносить до наших потребителей лучшее, что есть у них.  У многих есть классические внутренние барьеры – как бюрократия, нехватка ресурсов и рутина.

Но важно осознать, что одиночных попыток энтузиастов мало и общий уровень продвижения инноваций сегодня явно не соответствует ожиданиям потребителей.  Бренды должны кардинально пересмотреть свое отношение к темпам проникновения инноваций на нашем рынке. 

• Во-первых, четко осознать, что ИТ-сектор в ряде случае несет не только возможности, но и угрозы. ИТ-компании – более динамичны по сути, в разы более активны в информационном поле, и поэтому сегодня их влияние на умы и мнения бизнес-сообществ и первых лиц на порядок больше, чем АСУ ТП. Заказчики это прекрасно видят – и тем более, что многие ведущие руководители крупных комбинатов вышли из ИТ. Если ведущие бренды пром АСУ не проснутся, то завтра все, что мы включаем под Industry 4.0 будет захвачено «чистыми» ІТ-брендами, их интеграторами и разработчиками. Эти процессы уже пошли и очень активно. 
• Во-вторых, перестать рассматривать украинский рынок как «дойную корову» и все сводить к плану продаж. Такое высказывание может кого-то покоробить, но как иначе назвать позицию брендов по отношению к общим вопросам развития рынка – в которой сегодня доминируют исключительно краткосрочные, меркантильные интересы.
• В-третьих, понять, что горизонтальное сотрудничество, кооперация и совместное продвижение новых тенденций и направлений – это путь, по которому сегодня идут все передовые сообщества. Нам нужны не только отдельные  красивые «хутора» под вывесками Siemens или Schneider, – нам нужны реально сильные горизонтальные комьюнити, работающие над общими проблемами образования рынка, подготовки кадров и установления новых стандартов. А также – более быстрых темпов инноваций. Я искренне рад, что в нашем сообществе есть такие энтузиасты своего дела как Александр Пупена из НУХТ или Максим Романов из АМКР, но … где же бренды? Во всем, что  делают указанные товарищи – а это масса инициатив, причем публичных, это постоянное зондирование мировых трендов и поиск инноваций, в том числе в области продуктов – не видно даже намека на присутствие в Украине экспертов со среды вендоров.

Конечно, представленный взгляд можно назвать узким, так как он не учитывает роль и позиции других игроков – разработчиков АСУ, интеграторов, ВУЗ-ов и самих заказчиков. Многие из них инноваторы по своей природе и постоянно предлагают новые продукты и решения на своем уровне.

Большая дискуссия на тему инноваций состоится 19 апреля в 11:00 – приглашаем.

 

Юрчак А.В. ген. директор АППАУ

Передумови експорту

Експортна тема підіймається нами 3-ій рік підряд в рамках найбільшої галузевої виставки EIA-2016. 2014 року це було відразу після Майдану і настрій учасників опитування був оптимістичний – більшість гравців, як не дивно, не бачила економічну кризу, що наближається. Відповідно – тема експорту була радше «цікавинкою», і не більше. В 2015 про експорт в ЄС серйозно заговорила більшість аграріїв, постачальників сировини та напівфабрикатів, але набагато менше машинобудівників та інжинірингових компаній. Причини ті ж – інерція та невіра в можливість та необхідність швидкого розвороту зі сходу. До того, більшість продовжували експорт в Росію та СНД, На EIA-2015 виступали наші партнери по сертифікації й великого інтересу в гравців АСУ ця тема не викликала.

Що ж несе нам 2016 і чи зміниться відношення гравців до експорту та експортних можливостей?

Сьогодні для більшості учасників ринку інжинірингових послуг, приладо-машинобудування майже очевидно

1. Економічний 2016 рік в Україні буде провальним як і попередні. Більшість гравців не очікують ніякого росту – ні загального ВВП, ні по окремім галузям.
2. Ринок в Росії закривається – й перше за все, для наших машинобудівників. Загальний експорт машинобудування за 2 роки впав в 9,3 рази (!) – вдумайтесь в цю цифру. Левова частка цього обороту припадала на РФ та країни СНД. І все частіше це падіння стосується постачальників послуг. Скасування ЗВТ з Україною та введення взаємних ембарго на ряд товарів між двома країнами на початку 2016 року сприяють посиленню цього тренду.
3. Окремі локальні інвестиції не змінять загальної картини, а приходу інвесторів й початку справжніх реформ нам треба чекати ще рік як мінімум – допоки не запрацює інший уряд, справді націлений на реформи. 
4. На загал картина державної підтримки виглядає не радісно. За 2 роки в нас так і не з’явилось державне кредитно-експортне агентство, які могли б надавати кредити під нормальні відсотки. Це є часто одна з головних проблем наших машинобудівників. Не з’явились інші спеціалізовані послуги для експортерів і ніяк не покращилась, – а ряді випадків погіршилась робота через закордонні представництва.
5. Також ми бачимо, що навіть ті успішні підприємства, що переорієнтуються на інші ринки мають чисельні перепони у виході: від сертифікації – ліцензій й до організації належного маркетингу. Для більшості організацій малого та середнього бізнесу експорт в нові країни є надто дорогою річчю – їм дуже бракує кадрів та коштів, що реорганізувати свою діяльність в напрямку експорту.
6. Звідси 3 ключові висновки

• Для багатьох представників інжинірингу – машинобудування експорт є або має бути однією з головних стратегій виживання. При цьому мова йде про інші ринки, крім РФ.

• В 2016 держава нічого не запропонує для експортерів – «спасіння тих, хто потопає – це їхня власна проблема»

• Більшість представників бізнесу у вказаних ринках не мають власних ресурсів і не здатні самостійно в короткостроковій перспективі налагодити стабільний експорт своїх послуг та товарів.

Звідси головний посил та ідея – організовувати експорт ми можемо тільки разом, спільними зусиллями на рівні галузевих асоціацій. Саме тому АППАУ запрошує до співпраці всіх гравців високотехнологічних бізнесів, зв’язних з промисловими ІТ, автоматизацією та технологіями.

SWOT-аналіз, ключові питання

Отже, як виглядає наша аналітика з використанням управлінських інструментів, як SWOT-аналіз. Пропонуємо вашій увазі такий об’єднаний варіант для вказаних вище галузей.

Сильні сторони укр. інжинірингу	Слабкі сторони
Потужний (все ще) потенціал: виробничі активи, ресурси, розробки, тощо Велика галузева присутність: де-факто, в нас є пропозиції майже під кожну галузь Непогана загальна репутація українських інженерів у світі, в деяких випадках – імідж просунутої ІТ-нації (завдяки нашому ІТ-сектору) Є чималий досвід експорту в різних гравців. Достатня присутність в країнах СНД (крім РФ)	Нестача коштів та ресурсів на організацію експорту Майже відсутні стратегії експорту та професійний маркетинг, зокрема в області моніторингу можливостей  Пропозиція в більшості випадків слабо адаптована під вимоги високо конкурентних ринків Розрізненість та відсутність будь-якої галузевої взаємодії (як обмін досвідом, використання можливостей міжнародних брендів, що присутні в Україні тощо) Недостатні компетенції – рівень послуг приватних експортних агентств
Ринкові можливості	Загрози
В цілому ряді країн ближнього зарубіжжя існує попит на кращу пропозицію «ціна-якість» Є великі світові контрактори, що завжди шукають якісних, недорогих (по їх мірках) підрядників послуг чи обладнання Є вже велика присутність різноманітних українських брендів та бізнес-кіл закордоном Є чисельні фонди розвинутих країн, в тому числі державні, що постійно проводять тендери на нові об’єкти Є цілий ряд незадіяних агентств та агентів впливу, які (по тим чи іншим причинам) готові допомагати українським експортерам.	Політична та економічна нестабільність в державі. Посилюються загальні тенденції нестабільності в світовому економічному просторі Посилюється в світі  імідж України як Failed State Існує загроза загострення ситуації на Донбасі, а також воєнні конфлікти в інших регіоні Близького сходу.

Прокоментуємо деякі, менш очевидні тези в квадратах слабких сторін та можливостей.

Слабкі сторони

• п.2 – про стратегії та маркетинг: до цього часу ми немає жодного системного збору інформації та моніторингу можливостей на різних закордонних ринках. Немає баз даних, аналітичних звітів тощо – які б допомагали гравцям орієнтуватись щодо можливостей виходу зі своїми пропозиціями на тих чи інших ринках. Ще раз повторимо – мова йде саме про ринки складного приладо- машинобудування, промислові ІТ-АСУТП, та інші інжинірингові послуги.
• п.4 – про взаємодію: 90% ринку АСУ ТП – ІТ належить великим міжнародним брендам. Чимало з них мають програми Global OEM, які передбачають просування – сприяння у виході інтегратора чи машинобудівника в конкретний регіон. Зрозуміло, що ці програми орієнтовані на розвинуті країни і в Україні ці бренди радше займають пасивну позицію. Але навіть на рівні обміну досвідом та контактів вони могли б чимало допомогти українським виробникам та інтеграторам.
• п.5 – про агентства: за останні 2-3 роки на ринку з’явилось чимало експортних агентств та консультантів, що готові допомогти будь-яким експортерам. Але в більшості випадків вони є далекими за своїми компетенціями від специфічних вимог та знання ринків, що розглядаються. Водночас, розуміння предмету експорту є обов’язковим для складних продуктів та послуг

Ринкові можливості

• п.4 – про фонди та закупівлі: В Україні починають діяти програми ЄС Horizon 2020 та COSME, в рамках яких наша спільнота може почати активно працювати з заявками на отримання грантів, при цьому мова йде не про гранти на малі проекти, а на такі, що стосуються сфери високих технологій, міжнародного співробітництва, і, що найбільш важливо – мають комерційний характер. Нарешті ратифіковано угоду про державні закупівлі (WTO GPA), завдяки якій наші компанії зможуть на рівних подаватись на тендери в ЄС, США, Канаді, Японії. Крім того, в самій Україні по лінії ЄС та США наразі проводиться багато тендерів в рамках надання міжнародної допомоги, в тому числі таких, де може знадобиться допомога по лінії інжинірингу (енергоефективність, військові об’єкти).
• п.5 – агентства: Представництво ЄС, USAID, в більшій мірі – посольства низки країн (особливо Індія, Іран, скандинавські країни) налаштовані на співпрацю з українськими експортерами, за умови, що наші компанії зможуть продемонструвати свою здатність якісно працювати (наприклад, через сертифікацію ISO), та доступно пояснять, чим саме вони можуть допомогти тим чи інших країнам. Досить велика кількість закордонних неурядових організацій також можуть допомогти в виході на іноземні ринки (в першу чергу – іноземні організації по розвитку регіонів, торгові палати). В цілому настрій щодо українців (поки що!) позитивний, є налаштованість на партнерські стосунки.

Ключові питання

Отже, що слідує з представленого SWOT-аналізу?

Ключові питання	Чому саме ці питання є ключовими
1.       Як організувати справжній маркетинг?	тому що, а) більшість гравців елементарно не володіють інформацією про ринкові можливості, б) вони не знають ефективних способів входу на ринки, в) не мають спеціалізованого ресурсу і т.п. – все це питання маркетингу
2.       Як (на порядок) покращити взаємодію?	розкриття можливостей – ШВИДКО ТА ЕФЕКТИВНО, – можливе саме через широку взаємодію та співпрацю: з держ. органами, з агентствами, з великими брендами, з іноземними агентами, з  органами сертифікації тощо. Сьогодні ця взаємодія радше на дуже низькому рівні (тому «на порядок»)
3.       Як адаптувати пропозицію до нових ринків?	інжинірингові послуги (на відміну від серійного ОЕМ) є часто слабко-масштабованими та не підлягають широкому тиражуванню.  Й тому адаптація займає чимало сил-ресурсів. Що автоматично знижує їх доступність (одночасно) для інших та різних ринків . Для ЄС є також тема відповідності іншим – більш вимогливим стандартам.
4.       Як налагодити стратегії краудфаундингу?	чимало експортерів не готові платити за послуги експортних агентств – ні психологічно, ні фізично.  І  водночас не мають достатньо власних кваліфікованих ресурсів. Вихід в тому, щоб на галузевому рівні налагоджувати практики краудфаундингу – тобто гуртом фінансувати спільні програми виходу на експорт. Це може в рази здешевлювати реалізацію стратегій та тактик по виходу.

 

АППАУ опрацьовує всі ці питання і частково вже знає відповіді на них. Навіть більше – ряд послуг вже ready-to-use.

Але чи правильні ці питання? Чи є інші? – Спочатку подискутуймо. Запрошуємо на круглий стіл 12 квітня.

Щороку Україна втрачає експорт в Росію та країни СНД. Сектор машинобудування за останні 2 роки  впав в 9(!) разів, металургія – майже в 2 рази. Точні цифри невідомі, але очевидно що цей тренд стосується також інжинірингових компаній. Що натомість?  На фоні падіння внутрішнього ринку в Україні, очевидно, що питання експорту – більш системного, організованого стає ключовим викликом для наших Системних Інтеграторів (СІ) та машинобудівників (ОЕМ).

Програма EXPOREC

Для СІ та ОЕМ АППАУ створила спеціальну програму, кінцевою метою якої є прискорення входу чи переорієнтації наших експортерів в нові географічні регіони та сегменти ринку. 3 кити концепції цієї програми

1. Аутсоурсинг ключових та глибоко спеціалізованих для експорту  послуг – як маркетинг, виявлення попиту та пошук клієнтів, нетворкінг, юридичне обслуговування. Вам не потрібно все це створювати в себе – ми надаємо повний пакет послуг в цих сферах.
2. Спеціалізація саме на продуктах-ринках високих технологій в промисловості – ми знаємо, що таке АСУ ТП та машинобудування
3. Спільно кошт  – СІ та ОЕМ об’єднуються в програмі і тому значно знижують вартість експортних послуг з розрахунку на 1-го учасника програми

Послуги для учасників програми EXPOREC

1. Експортний маркетинг 

o Дослідження ринку, вибір цільових сегментів та клієнтів

o Адаптація пропозиції цінності до конкурентного середовища, меседжи та УТП

o Програми лідогенерації (пошуку потенційних клієнтів): регіональні та по вибраній базі замовників

o Створення спеціалізованого контенту, покращення пропозиції на вашому веб-сайті

2. Розвиток бізнесу – початкові контакти з цільовими клієнтами

o Постійне оновлення баз проектів по регіонам та галузям

o Окрема база даних по грантовим проектам та євро-фондам

o Нетворкінг / база  великих міжнародних генпідрядників

o Площадки держзакупівель

o Партнерські послуги по сертифікації та отриманню ліцензій

3 Інші сервіси

o Юридичне обслуговування (консультації щодо створення зарубіжний філій тощо, супроводження договірної роботи, представництво інтересів в державних органах)

o Мовна підтримка, переклади

o Організація подорожей та В2В– зустрічей на різних рівнях

В наданні вказаних послуг  ми частково розраховуємо на власний ресурс, але також створюємо мережу партнерів з кращих провайдерів вказаних послуг в Україні.

Головні переваги програми

1. Швидкість виходу на нові ринки: за рахунок спеціалізованих, професійних послуг та знання ринків високих технологій ви отримуєте доступ до потенційних замовників набагато швидше.
2. Скрочення витрат на 20-50%: в порівнянні з іншими агентствами чи власними інвестиціями, ви можете значно економити на послугах – особливо враховуючи модель спільно кошту
3. Ефективність доступу до кращих проектів: проектний фокус та база проектів – є головною перевагою програми EXPOREC

Вступ в програму  EXPOREC

Хто може стати учасником програми:

• Системні інтегратори АСУ ТП та ІТ
• Інжинірингові компанії
• Машино-  приладобудівні підприємства
• ІТ-компанії що працюють в області industrial applications

Вартість послуг: програма знаходиться в початковій фазі розгортання, початковий внесок – 20 тис грн. Ця вартість покриває  початкові послуги по створенню сайту, бази міжнародних проектів, адаптації вашої пропозиції та контенту, участь в 3-5 заходах в Україні. Важливо знати, що вартість залежить від їх кількості учасників програми. Чим нас більше – тим дешевша вартість з розрахунку на учасника.

По всім питанням – звертайтесь за е-адресою  igor.gavrylov@appau.org.ua

 

На цьому заході запрошені фахівці обмінювалися досвідом і актуальними напрацюваннями в питаннях контролювання надаваних житлово-комунальних послуг, методологіях управління житлово-комунальним господарством і підготовки фахівців в цьому напрямку.

На правах запрошеної сторони підприємство Інноваційно Технічні Рішення презентувало програмно-апаратні засоби розробки і виробництва підприємства, а також безоплатно передало місцевому осередку Київського Політехнічного Інституту щит управління і диспетчеризації у сфері ЖКГ, за допомогою якого, місцеві студенти і співробітники ВНЗ зможуть змоделювати диспетчерський центр управління ЖКГ для одного будинку. Передбачається інтеграція обладнання щиту Інноваційно Технічних Рішень зі SCADA-системою Genesis64 від Iconics. 

Подарунок був урочисто переданий генеральним директором ТОВ “Інноваційно Технічні Рішення” Левом Ваняном меру міста Славутич Юрію Фомічеву і представнику місцевого осередку НТУУ КПІ Максиму Савельєву.

Матеріали заходу можна переглянути за цим посиланням