Без категорії

  

 

В работе приняло участие более 400 участников со всего мира. Обширная 3-дневная программа включала такие темы, как:

• инструменты и лучшие практики повышения эффективности в инжиниринге,
• рыночные возможности для интеграторов в области альтернативной энергетики,
• вопросы партнерства между поставщиками и интеграторами,
• сотрудничество между ІТ, системной интеграцией и эксплуатацией и т.п. 

Спонсорами конференции традиционно являются крупнейшие бренды промышленной автоматизации – Сименс, Роквел Аутомейшен, Шнейдер Электрик, Митсубиши Электрик, Ханивелл, Инвенсис и другие. 

С программой конференции можно ознакомится здесь. 

Из зоны бывшего стран СНГ на конференции участвовала омская Инсист-Автоматика, которая является сертифицированным членом этой организации. 

Напомним, что CSIA являет наиболее продвинутой Ассоциацией в США и мире, успешно установившей и продвигающей по всему миру профессиональные стандарты в области системной интеграции. АППАУ планирует участие в работе CSIA с 2013 года.

 

 

                                                            

 

Организатором выступила компания «ЭКСПОТРОНИКА».

Тематика выставки включала такие разделы:

• Автоматизация промышленного предприятия и технологических процессов;
• Бортовые и встраиваемые системы;
• Системы пневмо – и гидроавтоматики;
• Системная интеграция и консалтинг;
• Автоматизация зданий (оборудование, технологии, программное обеспечение).

Участниками выставки стали отечественные и зарубежные компании рынка автоматизации, а также отраслевые ассоциации: Консорциум «Энергоэффективная Сибирь» и Новосибирский Областной Фонд энергосбережения, компании Schneider Electric, «Астер Электро», Группа Интем, ЕПЛАН, «Индустриальные Технологии», Новосибирский завод предизолированных труб, Новосибирский Завод Конденсаторов, НТЦ АРГО, Микропривод, ПРОСОФТ, Провенто, Сайа Бургесс Контролз Рус (SBC Rus), СТА, Феникс Контакт Рус, «Электротехнические системы Сибирь», Энергоприбор, ЮЕ-ИНТЕРНЕЙШНЛ и другие.

Основным направлением в экспозиции и деловой программе выставки стала тема «Энергоэффективность. Энергосбережение». 

Экспоненты представили на своих стендах инновационные разработки и новейшие решения, помогающие сберегать энергию. Например, специалисты компании Феникс Контакт Рус демонстрируя свои новинки, сообщали: «Мы   создаем  энергоэффективное оборудование, которое позволяет экономить не только энергетические ресурсы, но и время на разработку, внедрение, диагностику, модернизацию, сопровождение проекта». Промышленные компании заинтересовала новая разработка EMpro, сферой применения которой является учет электроэнергии, а системных интеграторов  – QUINT ORING, которая используется в резервированном  питании. 

НТЦ АРГО продемонстрировал программно-технический комплекс “АРГО: Энергоресурсы”, позволяющий вести  комплексный автоматизированный учет энергоресурсов в ЖКХ, промышленности, энергетике. Он эксплуатируется на сотнях предприятий РФ и ближнего зарубежья, на данный момент в созданные на базе ПТК системы АСКУЭ/АСТУЭ поддерживают более 400 000 точек учета электроэнергии, тепла, воды, газа. Развитый интерфейс позволяет интегрировать ПТК с ранее установленными системами АСКУЭ, а также с биллинговыми и другими системами.

В рамках IV Сибирской конференции по АСУ ТП и встраиваемым системам НП «Межрегиональное Объединение Сибирских Электротехнических Предприятий» (МОСЭП), Консорциум «Энергоэффективная Сибирь», Новосибирский Областной Фонд энергосбережения провели круглый стол «Комплексные решения реализации программ по энергосбережению на предприятиях СФО». 

Подчеркивая актуальность данного мероприятия, Председатель правления НП «МОСЭП» Константин Войтюк отметил: «У всех участников есть серьезный опыт практического внедрения современных решений с использованием энергоэффективных технологий на самых различных объектах Сибирского региона». На круглом столе выступили представители таких компаний как Астер Электро, Индустриальные Технологии, ИПК СГУПС, КИС ЦТО Технопарка Новосибирского Академгородка, Компании ТВИВОНТ, Новосибирского завода предизолированных труб, СВЕРИТ,  Электрокомплектсервис, Электротехнические системы Сибирь, Шнейдер Электрик и других.

Модератором мероприятия стал президент консорциума  «Энергоэффективная Сибирь», директор НО «Межотраслевой фонд энергосбережения и развития ТЭК Новосибирской области» Алексей Шибанов. В  докладе «Методики оценки потенциала энергосбережения» он подчеркнул, что «действующий закон об энергосбережении – это действующий, а не декларативный закон, даже термин «энергосбережение», введенный Законом предполагает деятельность». Модератор подробно рассказал о наиболее революционных новациях, введенных Законом, о концептуальных положениях организации энергосбережения  и конкретных мерах его стимулирования, об учреждении и целях новой организации энергетических исследований. Алексей рассмотрел программы по энергоэффективности и энергосбережению от министерства экономического развития и управления делами президента. «Лейтмотив обсуждений Закона – чем больше экономия – тем выше тарифы, есть энергосбережение – нет энергоэффективности» – подытожил он.

Большой интерес у специалистов вызвал доклад директора ООО «Электротехнические системы Сибирь» Олега Хена на тему «Энергоэффективность технологических процессов промышленных предприятий». Он заметил, что «проведение энергетического обследования можно считать первым этапом создания комплексной программы энергосбережения для предприятия. Однако наряду с комплексными мероприятиями по энергосбережению для конкретной компании, существуют задачи модернизации технологического процесса вплоть  до единиц оборудования». 

Коммерческий директор ООО «СВЕРИТ» Анатолий Афонин рассказал об индукционных энергосберегающих лампах и  описал их основные преимущества. «Индукционная лампа – электрический источник света, принцип работы которого основан на электромагнитной индукции и газовом разряде для генерации видимого света – отметил он. – Основным отличием от существующих газоразрядных ламп является безэлектродная конструкция – отсутствие термокатодов и нитей накала, что значительно увеличивает срок службы».

Также на круглом столе состоялись выступления:

• Комплексные решения реализации программ по энергосбережению на предприятиях СФО;
• Энергоаудит –  формирование задач по модернизации промышленного предприятия;
• Экспертиза и сертификация энергосберегающей продукции
• Энергоэффективное освещение промышленных предприятий. Аспекты внедрения;
• Энергоэффективное низковольтное оборудование;
• Энергоэффективные решения при строительстве ТП;
• Практика применения УКРМ-ZEROS в электросетях предприятий. Проблемы выбора конструктивов и поставщиков;
• Энергоэффективность технологических процессов промышленных предприятий;
• Кадровое обеспечение реализации программ энергосбережения и энергоэффективности;
• Системы автоматического регулирования теплопотребления;
• Методика оценки потенциала энергосбережения;
• Практика энергосервисных контрактов.

Завершилось мероприятие Заседанием секции по энергосбережению Координационного совета МА «Сибирское Соглашение».

Официальную поддержку выставке оказали Департамент промышленности, инноваций и предпринимательства мэрии г. Новосибирск, Новосибирская Торгово-промышленная палата, Российское представительство Общества приборостроения, систем и автоматики (ISA),  Ассоциации сибирского и дальневосточных городов, Исполнительный комитет Межрегиональной ассоциации «Сибирское соглашение», Некоммерческое партнерство «Межрегиональное Объединение Сибирских Электротехнических Предприятий».  

ЗАО “ЭКСПОТРОНИКА”

www.pta-expo.ru/Siberia 

 

невеличкий фото-ряд – ті, хто відвідував наші заходи, можливо, знайдуть себе)

 

Бажаємо всім миру та злагоди в Новому році, багато гарних, творчих ідей та їх втілень!

 

Команда АППАУ

 

 

 

CSIA (Control System Integrator Association – American Association of systemic

integrators) to accept a company Equipos Y Controles Industriales SA (ECI). ECI

Located in Bogota, Colombia. The company operates as an integrator and distributor ofequipment

and industrial automation from American and European manufacturers.

Recall that the area of the former Soviet Union, only the Omsk–Insist Automation

is a member of this organization.

 CSIA is the most advanced in the Association of the United States and the world,successfully installed

and promotes worldwide professional standards in the field of system

of integration.

 

 

В декабре 2010 года «ИПП ТРИАДА» сдало в промышленную эксплуатацию модернизированную систему управления верхнего автоналива ПАО «Лисичанскнефтепродукт». Немного меньше года потребовалось специалистам предприятия, чтобы воплотить в жизнь данный проект. Наша компания выполняла роль генподрядчика. Нами были осуществлены следующие работы:

• реконструкция АСУ СВН (автоматизированной системы управления системы верхнего налива) нефтебазы;
• замена СИТ (средств измерительной техники) налива. 

Основной особенностью проведения работ стало то, что проект был реализован без остановки производственного процесса, а во время его реализации нефтебаза работала в обычном режиме. И даже тот факт, что во время выполнения работ по монтажу и пуско-наладке оборудования на нефтебазе объем отгрузки вдвое превысил план, на рабочем процессе не отразился.

 

Все работы ИПП ТРИАДА выполняло «под ключ»:

• обследование,
• проектирование,
• поставку оборудования,
• пуско-наладку,
• ввод в промышленную эксплуатацию,
• метрологическую аттестацию системы,
• установку новых измерительных приборов на 10-ти наливных местах эстакады (что

обеспечило более точное измерение, учет, дозирование нефтепродуктов, повысило безопасность на производстве). 

  Современная система коммерческого учета устраняет потери, связанные с погрешностями измерений, так как она обладает такими характеристиками:

• точность процесса управления и налива,
• высокая скорость отклика и отработки самой системы,
• ее надежность в условиях работы при отрицательной температуре,
• помехозащищенность,
• существенное снижение шума на нефтебазе,
• визуализация процесса налива нефтепродуктов во время сбора технологической схемы,
• возможность проанализировать движение нефтепродукта в реальном времени.

 

Новая система управления обеспечивает:

• Повышение уровня капитализации объекта, уменьшение затрат на последующие
• модернизации за счет внедрения современного оборудования.
• Уменьшение времени обслуживания клиентов за счет использования карт цифровой
• идентификации и заданий налива.
• Уменьшение количества претензий клиентов за счет высокой точности налива.
• Возможность оперативного отслеживания и анализа баланса и потерь, за счет использования регистрации и архивации данных.

 

Новатек-Электро занимается серийным производством защитного микропроцессорного оборудования и имеет 19 лет опыта в разработке устройств для электротехнической автоматизации. Завоевывая уважение своих партнеров по бизнесу и признание конечных клиентов, продукты компании приобрели свою популярность к применению в странах ближнего СНГ, восточной Европы и ближней Азии.

В 2006 году была запущена в производство линейка приборов с поддержкой популярного промышленного протокола Modbus. После выхода на промышленный рынок с новым ассортиментом, инженерные разработки компании начали находить свое применение в автоматизированных системах управления на разных промышленных объектах. На сегодняшний день проверенное временем оборудование прекрасно взаимодействует с ассортиментом модулей 2016-17 годов разработки и при этом значительно упрощают реализацию сложных проектов по автоматизации для разных сфер промышленности.

Ко всему, с 2014 года компания развивает собственное серверное решение для удалённой web-диспечеризации Overvis, с бесплатным доступом к ресурсам платформы для покупателей продукции Новатек-Электро.

Совместив аппаратные решения и web-технологии удалось выделить серию стандартизированных продуктов под частые задачи предприятий.

Неполный список решений, созданных на базе оборудования Новатек-Электро:

• Overvis Ice: управление и защита холодильного оборудования.
• Overvis Count: учёт электроэнергии (и других ресурсов) с автоматизированной отчётностью.
• Overvis Lumen: web-доступ к настройке режимов работы освещения территорий с отчётностью по энергопотреблениям, для предприятий.
• Overvis Streetlight: удалённое управление наружным освещением с защитой линий нагрузок, для муниципальных объектов.
• Overvis Engine: управление и защита асинхронных электродвигателей.
• Overvis Pump: взаимодействие распределённых насосных станций и отдалённых точек дополнительного контроля в единой системе автоматизации.
• Overvis Heat: автоматизация и контроль для котельных.
• Overvis Climat: постоянный доступ к управлению климатом на объекте и отчетные данные о работе систем.

Более детально о каждом решении и полном ассортименте продукции можно ознакомиться на официальных сайтах компании.

www.novatek-electro.com                                 www.overvis.com

Отже, черговий Ганновер позаду й час підбивати підсумки. З урахуванням кількості тематик цієї найбільшої світової виставки промислових хай-тек ми сконцентруємось на найбільш яскравих, а також спільних тенденціях.

Безумовно, все не охопиш – тому будемо раді коментарям та подібним оглядам інших колег. Разом ми хочемо не просто передати українській аудиторії важливу інформацію, а спонукати до конкретних дій та до прискорення в розвитку власних інновацій.

Загальні, офіційні підсумки

Виставка пройшла під лозунгом «Інтегрована промисловість – як створювати Цінність», де головні акценти були на Індустрії 4.0 та ролі людини в інтегрованих виробництвах завтрашнього дня. Організатори вказують, що протягом останніх 5 років, Гановер був справжнім хабом для всього, що стосується Індустрії 4.0. І сьогодні цей головний тренд перетворився в реальні рішення, що прикували увагу керівників зі всього світу – 500 сценаріїв та кейсів, що покривають фактично всі головні сегменти в промисловості та енергетиці.

Польща – цьогорічний спонсор виставки, – привезла на Ганновер 200 своїх компаній й позиціонувалась як інноваційна, промислова локація для Європи зі швидкими темпами росту. Всього виставку відвідало 225 тис чоловік, після Німеччини з них найбільше – з Китаю 9000, далі – Нідерланди (6200), Індія (5300) та Польща (5000). По підрахункам АППАУ кількість відвідувачів з України складає від 500 до максимум 1000 людей.

 Тенденції по ключовим технологіям від організаторів

В офіційному релізі після виставки організатори відмічають наступні тенденції

1. Тріумф коботів – нова генерація колаборативних роботів (звідки «кобот») змінює методи та підходи до роботи на виробництві. Здатність коботів з’єднуватись з іншими пристроями, інноваційні датчики, штучний інтелект та інтуїтивні дії дозволяють їм безпосередньо спілкуватись з людьми, а також з іншими коботами. В Ганновері була представлена величезна кількість коботів від різних виробників.

2. Від датчиків до платформ: раніше датчики та мережі розглядались як головна технологія, щоб з’єднати між собою різні машини. Цьогорічна виставка висунула на перший план хмарні платформи. Крім мережевого під’єднання та комунікацій через хмарні рішення, платформи пропонують збір даних та просунути аналітику. Звідки 1 крок до реалізації концепції цифрових близнюків (digital twins) – на цих платформах можлива реалізація повної віртуальної моделі фізичного об’єкту.  Ця концепція більш широко використовувалась в Ганновері з технологіями віртуальної реальності (VR) – й перш за все для тестування нових продуктів та машин на етапі розробки.

3. Енергетичні системи майбутнього. Окремі павільйони були присвячені майбутньому енергетики. Головний фокус був на технологіях зберігання нової енергії, що включає послідовні електролізні батареї, та робить рішення з водню надійною альтернативою вже сьогодні. Також нові підходи демонструють технології в сонячних панелях, де кілька компаній показали ультра-тонку, та гнучку фольгу, що генерує електричну енергію навіть в умовах, де мало світла.

4. Ріст в сегменті стартапів. Запущена минулого року ініціатива «Молоді підприємства»  орієнтована на представлення стартапів інвесторам, клієнтам та партнерам. Цього року більше 150 стартапів взяли участь в виставці – вони показували свої рішення в областях мереж відновлюваної енергії, операційних систем для доданої реальності та міні- вітряних станціях.

 Тенденції промислової автоматизації

Від власних спостережень додамо або деталізуємо декілька тенденцій, що характеризують динаміку ринкових змін та релевантні до наших українських дискусій в спільноті АППАУ.

1) Вихід на плато зрілості відразу багатьох технологій 4.0

a. Управління активами та виробництвом в реальному часі – завдяки технологіям Platform-as-a-Service. Якщо ще восени ми думали, що Predix (GE) – мало не єдиний на ринку, хто пропонує захищені нові архітектури PaaS, то на цьому Ганновері аналогічні речі декларували Siemens (MindSphere), Schneider Electric (EcoStruxure), ABB (Ability) та очевидно інші – цей перелік включає тільки те, що бачили своїми очима. Завдяки цим рішенням компанії впевнено реалізують рішення Asset Performance Management та подібні. І це також відповідь на давно обговорювану на заході проблему single source of truth (єдине джерело правди) – як отримувати інформацію з різних систем та об’єктів управління, в реальному часі, мати при цьому зручні дешборди з релевантними КРІ і т.д.

b. VR (віртуальна реальність) /AR (додана реальність) – майже кожен 4-5-ий стенд мав окуляри, шолом, деякі – окремі екрани, – що вводять вас в світ цих реальностей. І якщо раніше ці технології трактувались як забавка або ж в якості навчальних чи допоміжних, сьогодні мова йде про широке використання в експлуатації та обслуговуванні обладнання.

с. Digital Twins – тут також є певна аналогія з GE, який першим (для нас) відкрив цю концепцію. Цифрових близнюків (також синонім, що тут звучав, – Virtual Twin) цього року демонстрували десятки компаній. Щоправда, як вияснилось, їх переважна більшість має на увазі віртуалізацію фізичного об’єкта на початку життєвого циклу продукт (етапи дизайну-розробки-проектування – з включенням VR), й де потрібно  протопипування. В випадку GE ми йдемо набагато далі – мова про повномасштабні віртуальні моделі, що синхронізуються з реальним фізичним об’єктом в режимі реального часу.

 d. Predictive maintenance – якщо біг дата є – як історичні, так і в реальному часі, – значить легко запускати складні моделі та алгоритми, що здатні прогнозувати поведінку.  Це є концепт предиктивної діагностики та обслуговування, і все що було до цього (тобто не базувалось на обробці великих даних в моделях) має слабке відношення до цього терміну. Про  predictive maintenance говорили  багато виробників. А найбільш повно ідеї predictive розкриває IBM Watson – вони теж тут були. Predictive – це точно технологія, що входить в фазу зрілості, цей тренд захоплює самі різні ринки та дисципліни (наприклад, вже широко використовується в маркетингу та продажу для аналізу поведінки клієнтів), але ще раз – це не працює без великих даних.

e. Початок Marketplace. Про це давно говорить GE, а сьогодні також АВВ, Siemens та Schneider Electric та інші. Мова про десятки нових applications (apps), що можуть бути розроблені зовнішніми розробниками, легко додаватиcь як в хмарні платформи, та бути купленими ринком через спеціалізовані портали, – так як це наприклад відбувається з apps від Apple чи Amazone.

f. PLM – дигіталізація по повному життєвому циклу, – з масовим використанням технологій 3D на різних етапах, з інтеграцією різних САПР та ІТ-інструментів, також з додаванням VR, twins & big data – справляє сильне враження. Принаймі, так це було з нами на стенді Dassaults Systems – окремий пост на цю тему ще буде.

g. Коботи та Роботи – головний меседж «просто як смартфони» дійсно відображається в чисельних прикладах. Бренд Franka Emika був одним з найбільш популярних в павільйоні роботів – розробники кажуть, що нинішні коботи достатньо просто конфігурувати, – не потрібно знати складні речі. А вартість коботів опустилась вже до 10 тис євро. Звісно, лідери як Kuka приманювали своїми фішками – зокрема черга стояла за пивом, що роздавали 2 коботи Kuka ) А ще фурор наробили біонік-роботи від FESTO.

h. Interoperability. Великий стенд SmartFactory вже постійно демонструється в Ганновері – й цього року він показував спільну роботу чисельних брендів (Festo, Phoenix Contact, Lapp, Siemens…) – виробників ПЛК та інших пристроїв на одній технологічній лінії. Все це відбувається завдяки уніфікації по єдиним стандартам.

2) Цифровізація (дигіталізація) як ключовий термін в стратегіях

Послухайте будь-який оглядовий ролик з Ганноверу – наприклад цей від Phoenix Contact. В перших 2 хв, спікер обов’язково буде говорити про Digital Future або Digital strategy. Масова цифровізація домінує не тільки в меседжах, – це дійсно основа стратегій та інноваційних політик компаній. Примітно, що самі вони теж «цифровізуються» – тільки після введення та зміни в АВВ нового Chief Digital Officer (CDO) їхня платформа Ability зажила новим життям і реально має сьогодні багато різних застосувань архітектур ІІоТ.

3) Фокус на цінності споживача та його досвіді

Нас не може обійти меседж про «500 рішень 4.0 (use cases) і які показують цінність» – адже в Україні ми до цього часу сперечаємось «4.0 – це мода та пустий маркетинг чи дійсно щось нове» (і нічого не робимо). Цьогорічний Гановер показав кожному хто вміє слухати та чути переваги нових технологій, що значно покращують показники собівартості, швидкості інновацій, продуктивності, якості тощо. Тисячі компаній в світі вже давно впроваджують все це, й показують для своїх замовників значно кращі результати.

4) Інновації в ПЛК

Консервативність класичних ПЛК (PLC) з їх жорсткою прив’язкою до мов МЕК 61131, здається, буде скоро підірвана остаточно. Раніше і вже давно чимало компаній вже пропонували використання мов програмування С / C++ на рівні інтеграції в функціональні блоки. В Гановері ми бачили значно більше можливостей, наприклад в Phoenix Contact – це вихід PLCnext Technology, що позиціонується як контролер для 4.0. Тут є широка підтримка ІТ-інструментів – як  Visual Studio, Eclipse, Matlab Simulink, інтеграція OPC UA, Linux-based ОС і т.д.

5) Справжній альянс АСУТП та ІТ (ОТ та ІТ), прихід Digital Giant

Rockwell Automation – як лідер американського ринку та №2 в світі PLC виглядав дивно з маленьким стендом під дахом величезного стенду Microsoft. Звісно – є нюанси в підходах американських виробників до європейських ринків. Але з іншого боку, в цьому єднанні була певна символіка – всі великі виробники промислової автоматизації, що демонструють рішення PaaS показують інтеграцію з продуктами від Microsoft, Cisco, Intel, HPE та інших.

6) Підготовка «нових людей» 4.0, зміна культури 

Якщо «люди (знання-навички) та культура (відносини, взаємодія, співпраця) – саме вузьке місце в 4.0» – то, звісно, їх потрібно змінювати ще швидше, ніж технології. 2 показові речі з Ганноверу – FESTO повністю змінює курси та методи навчання з орієнтацією на нові вимоги 4.0 – про це було чимало на їх стендах про дидактичний центр. Bosch Rexroth – який одним з перших задекларував свою орієнтацію на 4.0 та показав це на власних заводах, створив навчальний та консалтинговий центр в напрямку «перші кроки в Індустрії 4.0». Центр включає практичні воркшопи та тренінги для всіх, хто планує свій розвитку і Індустрії 4.0

7) Інтегрованість екосистем та політик – в тому числі на державному рівні

Елементи єдиних та інтегрованих національних та регіональних інноваційних екосистем було видно всюди – особливо, якщо ви їх шукаєте )  У всіх павільйонах була присутність Інституту Фраунхофера  – провідного німецького та європейського центру наукових та прикладних розробок, що включає 69 інститутів та R&D центрів. Ми бачили регіональні німецькі та польські кластери. Це також інтеграція стартапів та молоді, про що вже сказано вище. Це – потужна національна присутність у вигляді окремих стендів державних агентств. Взагалі – близько 70 країн було представлено цього року в Ганновері. Говорити про все це на фоні повної відсутності України прикро та боляче – але потрібно. Це окрема тема до якої ми повернемось ще не раз в інших публікаціях.

Наскільки ми йдемо в ногу з цими тенденціями? Чи росте попит на подібні речі на наших промислових ринках? Що зрештою все це означає для наших підприємств, для хай-тек ринків, для України? Чи зможуть наші компанії та розробники коли-небудь бути представленими в Гановері?

Будемо разом шукати відповіді на ці питання та обговорювати підсумки Гановеру 15 травня в Києві – приєднуйтесь.

Додаткова аналітична інформація 

• по Гановеру й з кращим фокусом на ІТ-брендах (Micosoft, Cisco, HPE, Dell etc) – див цей огляд від LNS (англ.)

• 10 ключових трендів в промисловій автоматизації на 2017 від американського AutomationWorld (англ.)

 

Компанія ОВЕН – вітчизняний виробник пристроїв для промислової автоматизації та контрольно-вимірювальних пристроїв (логічні контролери, програмовані реле, перетворювачі частоти, вимірювачі-регулятори, датчики температури, тиску, рівня та ін.) Компанія вийшла на ринок України у 1997-му році та на сьогоднішній день займає провідні позиції у галузі.

Обладнання ОВЕН широко застосовується в системах автоматизованого контролю технологічних процесів у різних галузях промисловості: хімічній, харчовій, машинобудівній, аграрній, а також в енергетиці та на об’єктах житлово-комунального комплексу, в системах кліматичного контролю та водопідготовки.

ОВЕН – надійні та доступні рішення для промислової автоматизації

Серед українських виробників КВП тільки у компанії ОВЕН є налагодженим повний цикл безперервного виробництва та тестування продукції, за рахунок чого забезпечується високий рівень якості та надійності виробів, які випускаються. На підприємстві функціонують власний відділ випробувань та метрологічна служба.

Пристрої ОВЕН повністю відповідають вимогам щодо обладнання загальнопромислового призначення, проходять розширений комплекс випробувань та мають усі необхідні сертифікати. Окремі лінійки пристроїв випускаються у вибухозахищеному виконанні.

Усе обладнання, яке випускається компанією, повністю сумісне з версіями пристроїв, створеними раніше, та підтримує загальноприйняті стандарти та протоколи обміну інформацією.

Фахівці компанії розробляють не тільки вільно-програмовані пристрої, але й готові спеціалізовані рішення для таких галузевих застосувань як:

• водопідготовка та теплопостачання у сфері ЖКГ та виробництва;
• вентиляція та кліматичні системи;
• електроенергетика;
• газове господарство;
• сільське господарство;
• нафтопереробні комплекси;
• лінії пакування та фасування;
• диспетчеризація;
• захисна автоматика.

Сучасні виробничі потужності та оптимізація технологічних процесів дозволяють компанії випускати обладнання, яке відповідає світовим стандартам якості, підтримуючи при цьому оптимальний рівень цін на продукцію.

Сподіваємося, що в складі АППАУ компанія ТОВ “ВО ОВЕН”  підвищить єфективність своїх виробничіх та бізнес процесів!

Детальніше про обладнання та рышення ТОВ “ВО ОВЕН” – на сайті компанії

 

 

Промислова автоматизація лежить на перетині декількох експортних секторів, як машинобудування, ІТ, комплексний інжиніринг та будівництво заводів «під ключ», складні інженерні послуги тощо. Промислові «автоматизатори» замикають цикл впровадження нових технологій на промислових об’єктах чи пуску в експлуатацію нових машин – ліній, які сьогодні як правило повністю автоматизовані.

В експорті також – «автоматизатори» є надзвичайно залежними та інтегрованими в експортні пропозиції вказаних вище галузей. Немає експорту машин – обладнання – заводів – важче налагодити експорт  виключно послуг. Тому кейс АППАУ, що подається нижче, ми й розглядаємо в широкому контексті викликів та перспектив росту всіх промислових хай-тек. Перш за все, він призначений для потенційних партнерів АППАУ, хто так само переймається питаннями експорту українських промислових хай-тек.

Кейс АППАУ

В 2016 року в АППАУ розроблена програма EXPOREC – EXPort ORiented Engineering Company. Вона полягає в створенні комплексу послуг для допомоги українським інжиніринговим компаніям у виході на зарубіжні ринки.  В силу фінансових обмежень, ця програма все ще знаходиться в початковому стані. Водночас, за минулий рік ми провели чимало консультацій з гравцями ринку, стикувались з партнерами з різних категорій, хто вже займається підтримкою експорту, прийняли участь в декількох заходах Export Promotion Office Ukraine, а також розпочали власні семінари з посольствами держав та їх торговими місіями. Ці дії дозволили також краще побачити-оцінити готовність наших гравців до експорту.

Отже, що ми маємо як підсумковий результат цих дій – ось наш кейс

1. Попит на експортні послуги та підтримку

Попит на експортні послуги весь час зростає після 2014 року. Головні чинники – це падіння на внутрішньому ринку, зростання конкуренції та низька платоспроможність. Процес «тихого вимирання» найбільше зачепив машинобудівників – для них падіння було 3-5 кратним. Й на відміну від постачальників інжинірингових послуг, вони найбільше зіткнулись рядом обмежень при експорті своїх товарів в РФ. Щодо інтеграторів ситуація менш драматична –більшість з них ще й досі продовжують експорт в РФ. Водночас, чимало інтеграторів, які інтегрували свої системи в обладнання вітчизняних ОЕМ, постраждали так само – адже всі вони виявились «в одному човні».

 2. Готовність гравців ринку до експорту на інші напрямки (не РФ-СНД)

Єдиний головний фактор, що визначає швидкість розвороту на інші ринки – це умовний «індекс експортної готовності», що акумулює декілька інших показників: наявність сильної пропозиції цінності, наявність в організацій функції маркетингу та продажу, знання мов,  існуючі референси, агенти та клієнтські бази закордоном. Ці речі напрацьовуються роками й тому швидко розвернулись чи мінімізували втрати РФ-СНД ті компанії, в яких ці речі вже були. Й напроти – ті, в кого цей індекс знаходиться на низькому рівні, в умовах ще більших фінансових обмежень, виявились нездатними розвернутись. Саме їм потрібна першочергова підтримка і різке покращення вказаних показників.

Компанії в першій категорії виявились самодостатніми, їх потреби в основному зводяться до вигідних умов кредитування, що є одним з ключових факторів конкурентоздатності в проектах на десятки чи сотні мільйонів доларів.

 3. Визначення цільових ринків

Якщо змінювати курс – то куди? Це питання гостро постало перед багатьма компаніями – особливо тими, хто був 100% сконцентрований на зоні так званого ближнього зарубіжжя – російськомовних країнах колишнього Союзу. Наразі ми бачимо 2 головні вектори

1) Країни що розвиваються – Африка, Близький Схід, Південно-східна Азія, Південна Америка. В цих країнах нижча конкуренція й сюди традиційно був спрямований вектор наших машинобудівників – експортерів та великих інжинірингових компаній. Саме сюди й логічно  за ними слідують «автоматизатори».

2) Розвинуті країни – тут можливий нішевий бізнес. Мова про окремі фірми та сегменти, які вже експортують обладнання та інжинірингові послуги навіть в такі країни, як Німеччина. З 2016 ми бачимо також швидке зростання на аутсоурсинг в області програмування для АСУТП чи інших послуг (складання шаф, проектування тощо). Третій сегмент, що має ще кращі перспективи в розвинутих країнах – це нові ринки Індустрії 4.0 та промислового інтернету речей. Цей ринок аналітики оцінюють як найбільш динамічний й з 2016 року ми вже отримуємо запити на спеціалістів та рішення в цій сфері.

 4. Потреби в фінансуванні

Як вже було сказано, ці потреби є величезними у всіх сегментах й найбільше стосуються виробників обладнання. Це є також одна з причин того, чому промислові хай-тек сегменти важко порівнювати з ІТ. Для виробництва машин та обладнання потрібні великі обігові кошти, й більшість компаній в світі конкурують сьогодні на умовах кредитування. Українська держава та банківські системи традиційно з цим не справляються – і тим більше після 2014 року. Розмови про Експортно-Кредитне Агентство (ЕКА), яке надавало б кредити експортерам по спец. умовам йдуть 3-ій рік, але віз і нині там.

Інший сегмент для фінансової підтримки – це малий та середній бізнес, в тому числі інженерні фірми – виробники послуг. Тут мова про становлення 4 функцій які абсолютно критичні для розвитку та експорту хай-тек – R&D, експортний маркетинг, продажі, ЗВД. В більшості фірм вони знаходяться на примітивному рівні.

5. Труднощі виходу та просування на нові ринки

Труднощі в експорті – класичні й типові для всіх хай-тек сегментів

1) Знання зарубіжних ринків: грамотна оцінка сегментів, їх привабливості, стану конкуренції, каналів доступу тощо – все це потребує певної кваліфікації та чимало зусиль по збору інформації та її обробці. Як правило, малий та середній бізнес, в якому зосереджено більше 50% учасників ринків хай-тек (по кількості фірм) цих компетенцій немає.

2) Адаптація під нові ринки своєї пропозиції цінності. Як правило, ринки інших країн мають певні особливості які потрібно враховувати, як в самих продуктах – послугах, так і при їх просуванні. Мова про інші технічні стандарти, інший фокус – вимоги до тих чи інших функцій, інше сприйняття тощо. Зокрема, всі наші проектувальники та розробники зіштовхується з іншими вимогами – стандартами при експортів країни ЄС. Це потребує перенавчання спеціалістів, а часто – зміни функціоналу самих продуктів.

3) Формулювання пропозиції цінності. Не секрет, що конкуренція в РФ-СНД часто базувалась на репутації, відносинах та ціні. Український інжиніринг мав фору або переваги по всім цим 3-м складовим. Однак зовсім інша ситуація при експорті в інші країн – нас там не знають, і починати потрібно завжди з класичного маркетингу. Й насамперед – з демонстрації сильної пропозиції цінності.

4) Рівень активності. Навіть коли пропозиція цінності «так собі», важливо весь час про себе нагадувати – бути поруч, зав’язувати відносини, пропонувати щось нове, заявляти та говорити про себе і т.д. Яскравий приклад тут Китай чи Індія. Сьогодні вони всюди –і тому завойовують ринки. Українські компанії часто мають значно кращий рівень – але хто про нас знає? На останній гановерській виставці ми зробили висновок, що України на мапі промислових хай-тек взагалі немає.

5) Сертифікація та стандарти. Відповідність стандартам є часто пропуском на нові ринки. Перелік цих стандартів може бути великим і в Україні окремі галузі як харчова вже достатньо просунулись в гармонізації зі стандартами ЄС. Водночас для інжинірингових компаній це питання часто ще відкрите.

 6. Результати співпраці з партнерами по розвитку експорту

Як ми вже вказали –  АППАУ скоріше на початку шляху. Разом з тим, досвід спілкувань з посольствами та торговими представництвами іноземних держав в Україні, нашими посольствами, міністерствами, агенціями з експорту, донорами – грантодавцями, іншими бізнес-спільнотами тощо – дає таку картину

• держава залишається надзвичайно слабкою та вразливою: за 3 роки ми так і не створили ні експортної стратегії для промисловості, чи промислових хай-тек, ні інноваційної політики чи стратегії розвитку, ні  яких-небудь значимих ресурсів, які б могли бути використані учасниками промислових хай-тек ринків. Слабкі державні програми та політики експорту – є  головний чинник нашого занепаду, й це дуже добре видно на фоні впевненого зростання та посилення позицій всіх східноєвропейських сусідів, а також азійських держав, в експорті яких держава грає головну роль.

• окремі новостворені структури як «Офіс з просування експорту», що створений при МЕРТ дають мало користі нашим ринкам – принаймі, такий наш досвід спілкування в 2016-17.  Відсутність секторального фокусу (= експортуємо все підряд – а насправді, те що простіше), недостатній рівень опрацювання ринків та підготовки подій, відсутність будь-якої галузевої чи регіональної аналітики, слабкі комунікації-координація – це відразу впадає в око при спробах робити щось спільно. Маємо надію, що це лиш перші кроки й далі буде краще.

• гарний досвід ми отримали в роботі з іноземними посольствами в плані бенчмаркингу та обміну досвідом – порівняння їх позицій та державних стратегій на хай-тек ринках. Зокрема, семінар з індійським посольством був відкриттям для нас, наскільки уряд Індії цілісно та потужно просуває свої хай-тек сектори по світу. Там є і стратегія, і ресурси, і політики, і фінансова підтримка – коротше кажучи, все те, чого так бракує в нас. До речі, ніхто з наших урядовців на той семінар так і не з’явився попри запрошення АППАУ. Цей семінар також дозволив нам оцінити готовність наших ключових гравців – ми побачили цілком європейський рівень, – від пропозицій й до володіння англійською.

• Окреме питання про дослідження нових ринків. Певну роботу ми провели з клубом B2B Ukraine й на сьогодні визначили 2-х постачальників таких послуг для наших ринків – це «Міжнародна маркетингова група» та «Агентство індустріального маркетингу». Щодо інших агентств – їх орієнтація на складні та В2В ринки, досвід та кваліфікація є під великим питанням. Взагалі, після 2014 р. питання про кваліфікацію провайдерів експортних послуг загострилось – це сегмент почав зростати і тому сюди швидко почали прибувати багато нових гравців. З клубом B2B Ukraine ми також розробляємо в цьому році прості чек-листи щодо стандартів експортного маркетингу для складних ринків, – вони допоможуть виробникам на етапі попередньої кваліфікації.

• Найбільші очікування в фінансовій допомозі по розвитку пов’язані з фондами донорів – а не державою. Поки що АППАУ не отримала фінансування по жодному проекту, хоча декілька разів ми вже  подавались в різні донорські організації. Певними труднощами тут є слабка орієнтованість зарубіжних фондів на вітчизняні промислові хай-тек ринки. Таких донорів вкрай мало. Готові проекти в АППАУ написані на програми EXPOREC, але також на підтримку в стандартизації (гармонізація зі стандартами ЄС), консолідацію та розвиток експертних хай-тек спільнот, участь в великих міжнародних виставках, дослідження хай-тек ринків в Україні та інші.

Крапля камінь точить і маємо надію, що фінансування хоча б одного з цих проектів ми таки отримаємо в цьому році.

********

Підсумовуючи наші головні тези та пропозиції. Експорт є відображенням сильних, технологічно розвинутих економік. Де майже аксіомою є фокус на промислових хай-тек. «Скорочення промислового виробництва підриває експорт та інновації – ці 2 головні джерела довгострокового зростання, – так говорить європейська асоціація Orgalime в своєму програмному документі «Технології для світу, що виготовлені в Європі».

Наш кейс, описаний вище ми вважаємо типовим для промислових хай-тек спільнот. Фактично він апелює до існування в державі як стратегічних факторів розвитку експорту, так і тактичних – і, перш за все, здатності швидко реагувати на зміни ситуації в глобальному світі.

1) Стратегічні – в державі має бути фокус на розвитку промислових хай-тек, що як правило відображається в 3-х державних політиках та стратегіях: промислового розвитку, інноваційного та експортного розвитку.

2) Тактичні – в умовах сильної дестабілізації експортної діяльності ключових промислових хай-тек секторів, держава, але також і самі бізнес-спільноти мають випрацювати комплекс заходів по швидкому розгортанню експортної, цільової підтримки для експортерів промислових хай-тек. Дешеві кредити, підтримка R&D та швидке впровадження маркетингових інструментів для експорту є, на наш погляд, головними пріоритетами на поточний момент.

Тому наші 3 заклики до партнерів та спільнот наступні

1) На рівні державних програм та політик, пропонуємо проаналізувати документ «Експортна стратегія України 2025», що випущений в МЕРТ в кінці березня. Круглий стіл та обговорення «чи є в України стратегія розвитку та експорту промислових хай-тек» відповідно плануємо в середині червня. Свій власний аналіз АППАУ вже зробила – див тут. Питання для нас стоїть просто – якщо документ якісний, необхідно його якомога швидше впроваджувати й допомагати державі в цих планах. Якщо там нас (промислових хай-тек) знову немає, або ж положення хибні – необхідно допрацювати цей документ.

2) Об’єднуємось та створюємо спільні робочі комітети по розвитку пріоритетних напрямків. Разом з ІТ ми вже створили національний рух «Індустрія 4.0 в Україні», куди ввійшло більш 60 компаній. Разом ми зробили 1-у версію Digital Agenda Ukraine. Але й у цьому крузі майже немає ні машинобудівників, ні проектних інститутів, ні великих інжинірингових чи технологічних компаній, дуже мало ВНЗ та науковців. Тобто, саме тих, кого Orgalime називає  “гарантами” (enablers) цифровізації та розвитку 4.0 в промисловості. В перспективі ми йдемо подібним шляхом – наша Хартія 4.0 позиціонує цей рух як спільний для всіх промислових хай-тек секторів. Неважко уявити, що об’єднання ключових гравців нашої асоціації, ІТ-галузі, ключових машинобудівників може створити набагато більший синергетичний ефект по ряду напрямків, ніж однобоке лобіювання своїх інтересів тією чи іншою асоціацією.

3) Створюємо професійну аналітику та експертне середовище. Як не дивно, в Україні й досі немає професійних аналітиків, здатних точно та неупереджено пояснювати широких кругам (і не тільки професійним) про стан та перспективи розвитку тієї чи іншої хай-тек галузі. Або ж їх голос просто не чути. Відповідно, урядові програми та стратегії апелюють до речей, які часто-густо мають дуже слабке відношення до реальності.

Й будемо раді, звісно, всім донорам та спонсорам, хто реально хоче нам допомогти в розвитку промислових хай-тек в Україні. Проекти розвитку є й готові їх ще надавати.

Описаний кейс та ситуація є, на наш погляд, важливою для розгляду та єднання всіх партнерів, хто працює на розвиток експорту хай-тек. Тут чимало специфіки, але саме від неї й потрібно відштовхуватись в побудові стратегічних та-чи тактичних планів розвитку. В іншому випадку, це не буде працювати.  АППАУ готова до співпраці як по першому, так і по другому напрямку дій.