Підсумки 2016 через події АППАУ та партнерів
Рік завершується – він став рекордним не тільки по інтенсивності подій для АППАУ, а й кількості важливих висновків, партнерств та нових проектів розвитку. Що з цього всього ми беремо з собою в рік наступний? Відповіді ми представимо в короткому огляді ключових подій, які подарували нам певні відкриття – інсайти.
Січень – опитування АППАУ щодо критеріїв якості в АСУТП дає декілька інсайтів:
- Критерії в багатьох випадках є і досить розвинуті, але тільки допоки проект не доходить до відділу закупівель – далі ЦІНА домінує над всім іншим,
- Технічні директори в ряді випадків втратили свої позиції впливу на С-рівні – інвестиціями насправді «рулять» закупівельні служби та фінанси. На фоні низької економічної культури, вторинності АСУ-ІТ в стратегіях промислових підприємств криза привели до початку «голодних ігор» серед підрядників та вендорів.
Лютий – Форум лідерів АСУТП дає поштовх та остаточно формує круг експертної спільноти – її добре видно не стільки на рівні організацій, як окремих 15-20 персоналій. Власне саме вони формують думки широких кругів, шліфують та поглиблюють напрямки руху, що встановлює АППАУ, а також доповнюють їх своїми. Важливим на форумі було підписання меморандуму по співпрацю з Держстандартом – ми виходимо питання взаємодії щодо відповідності ДСТУ сучасним стандартам IEC/ISO в області промислової автоматизації.
Лютневий, 6-ий Хакатон на АМКР гостро ставить питання про наявність середньо-довгострокового мислення та підходів на стороні інтеграторів та вендорів. Ми формуємо цю проблему в концепції «4 рівнів мислення». Більш глибокий прогноз – наслідок буксування на 1-му рівні – розвитку ніколи й не буде, допоки головні учасники ринку АСУТП не включать хоча б 2-ий рівень.
Березень – участь в декількох круглих столах та форумах з ІТ формує виклик для АППАУ та наших членів щодо 4.0 у вигляді 2-х ключових питань: чому ІТ зовсім не згадують за українську промисловість, коли говорять про 4-у промислову революцію? І де власне наші ключові гравці з АСУТП в процесі, що вже бурхливо йде в Україні в кругах широких бізнес-спільнот?
Квітень – АППАУ проводить серію семінарів на ЕІА-Elcom, намагаючись залучити до дискусії про прискорення інновацій вендорів АСУ ТП. І терпить повний провал – розказувати про інновації в АСУ ТП де-факто нікому, а семінари збирають пару десятків слухачів. Розмова про інновації в АСУ ТП звучить трагікомічно на фоні багатотисячних зібрань іForum та «вау-ефекту» від 4.0 в Ганновері. Пост «мертві бджоли не гудуть» ставить остаточний хрест в наших намаганнях розбудити вендорів АСУ ТП в 2016. Стає очевидно, що партнерів в 4.0 треба шукати насамперед в ІТ-секторі – вимога об’єднання кристалізується та входить в топ-пріоритети АППАУ.
Інші знакова подія квітня – семінар (точніше два) по запуску програми EXPOREC по підтримці експортерів. Семінари показують, що попит серед учасників ринку АСУ ТП є, але наскільки він великий – залишається незрозумілим.
Травень – щоб вияснити питання готовності ринку включатись в експортні програми, ми проводимо серію семінарів по 5 містам України. Заодно поєднуємо питання хай-тек з АСУ для машинобудування – очевидно, що це найбільш чутливий сегмент до питань експорту. Такий підхід штовхає нас до кластерної моделі – ми намагаємось вияснити потенціал та можливості по галузям. та регіонам. Висновок турне ясний – кластер ний потенціал по регіонах великий, але довіри гравців ринку один до одного – немає. З урахуваням складності, ми залишаємо це питання розвитку кластерів до кращих часів, й повністю перемикаємось на просування 4.0.
Конференція СIS-Event в Днепрі є чудовою нагодою перевірити стан перших ластівок в 4.0 – вони дійсно вже є в категорії інтеграторів та передових кінцевих замовників.
Червень – в цей період ми формуємо засади об’єднання з ІТ – цей фактор є ключовим як з точки зору лідерства ІТ- технологій, так і значної переваги ІТ в бізнес-практиках та загальній активності. Так з’являється Хартія 4.0 – засадничий документ для об’єднання гравців хай-тек ринків.
Інша подія червня – 7-ий Хакатон на АМКР на тему енергоефективності. Він порадував кращою активністю інтеграторів, а з іншого боку поставив серйозні сумніви щодо спроможності вендорів глибоко входити в складний контекст великих замовників – й особливо в питаннях енергоефективності, проявляти необхідну гнучкість та широту мислення.
Також в червні з’являється відкритий лист інтеграторів до вендорів – це перша спроба консолідації думок-позицій інтеграторів на тему голодних ігор з закликом до встановлення рівних та прозорих правил гри.
Липень – круглий стіл 5 липня стає початком руху «Індустрія 4.0 в Україні» – Хартію підписують 18 перших учасників. Конференція 28 липня стає початком справжньої дискусії та пошуку точок дотику. Учасників ринків пром. АСУ, ІТ, веб-розробники, агентства, викладачі ВНЗ – склад конференції представляє різноманітні сфери хай-тек. Конференція фіксує головний виклик – як долати розрив між культурою ринку 2.0 та технологіями 4.0.
В липні також збираються вендори – виклик інтеграторів прийнято і вони готові відповідати. Виявляється, що без спільної розмови важко дійти консенсусу.
Серпень – відбувається спільна зустріч інтеграторів та вендорів разом з представниками клубу B2B Ukraine. В порядку денному – декілька ключових питань по протидії сценаріям розвитку голодних ігор, утриманню планки якості АСУТП, а також реакції на масовий перехід на е-закупівлі. «Сіменс» та «Шнейдер Електрик» – ігнорують це зібрання, хоча критика на їх адресу звучить тут з різних сторін. З іншого боку, зустріч показала що в самих інтеграторів є велики зони росту – й саме в обґрунтуванні фінансово-економічних показників їхніх рішень.
Вересень став найбільш врожайним на партнерські конференції. Три форуми на протязі 2-х тижнів – CIS-Events, IDC Transformation Forum та Tech Fest – подарували масу вражень та розуміння, що в Україні питання розвитку 4.0 та хай-тек є з ким обговорювати, та є що показувати. АППАУ просуває на всіх івентах кейс №1 по 4.0 – від компанії Kaeser Kompressoren. На 2-х зі згаданих заходів його представляє особисто ген. директор української філії компанії Олег Кисилевський.
Жовтень – Київський міжнародний економічний форум є центральною подією в бізнес-кругах. Його назва «Напередодні 4-ї промислової революції» говорить про те, наскільки наші колеги з бізнесу, а також окремі політики та депутати переймаються процесами деіндустріалізації української економіки. Форум проходить блискуче у всьому й демонструє позицію СЕО багатьох великих підприємств. Єдине чого не було – розмови про самі технології.
Друга важлива подія жовтня – форум SEF ставить для нас гострі питання про присутність сучасних рішень хай-тек в стратегіях енергоефективності великих підприємств. Зворотній зв’язок від інтеграторів такий, що вони не бачать ніякого зростання попиту на ці рішення. Водночас, на форумі присутні СЕО великих мет. комбінатів і знову повторюється та ж картина – прогрес є і він величезний. Але де тут місце сучасних технологій – незрозуміло. Наш ключовий висновок – розрив між першими особами та керівниками департаментів АСУ – ІТ збільшується. Питання про наявність справжньої технічної еліти на підприємствах, здатної виробляти та промотувати хай-тек стратегії – а не просто слідувати в фарватері інвестицій в обладнання, – стає все гострішим.
Листопад – цей місяць належить ВНЗ. Круглий стіл в КПІ та 2-га конференція ВНЗ у Львові демонструють не тільки здобутки наших передових кафедр, але й певну кризу всієї Системи вищої освіти – вона явно не справляється з викликами. Конференція поставила більше питань, ніж дала відповідей. Разом з тим відбулось чітке усвідомлення головного – зміни потрібно прискорювати, мова про вихід конкурентоздатних навчальних – тренінгових продуктів, які потрібні ринку. Шлях до цього – через набагато більш тісну співпрацю з учасниками ринку й для цього ВНЗ необхідно насамперед покращити комунікації та запустити хоча б якийсь маркетинг.
В листопаді також проходить конференція з контент-маркетингу В2В – питання актуальне для багатьох вендорів-інтеграторів, й вони там присутні.
Грудень розставив на 2-ій конференції по 4.0 завершальні акценти в початковому періоді нашого руху. Ми реально побачили і справжніх партнерів, і вендорів, що реально хочуть співпрацювати, а не просто декларують причетність до 4.0, і кращі кейси, що вже є в Україні. Це було драйвово і судячи по відгуках – для всіх учасників теж.
Всі уроки та висновки 2016 нам ще треба буде зробити. Що вже зрозуміло – рік став поворотним в нашому розумінні викликів промислових підприємств, в єднанні з ІТ, в розумінні ключової ролі об’єднаної експертної спільноти, від якої в першу чергу залежать зміни в нашій еко-системі. По багатьох питаннях АППАУ вдалось”розкачати” ринок – ми виявили набагато більше проблем, ніж дали на них відповідей. Водночас, ми реально просунулись в напрямку рішення таких спільних проблем – і саме через консолідацію позицій наших членів, групових інтересів по різним категоріям учасників ринку, а також запуску діалогу між ними. Вищезгадані події зіграли в цьому ключову роль.
Як це було на рівні атмосфери, облич колег та партнерів добре передає цей фоторяд.
З Новим роком, друзі!