Skip links

Події

Формування єдиної аженди провідних університетів м. Харкова та бізнесу в сфері Індустрії 4.0

Даний документ представляє собою спільну позицію учасників робочої групи кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” та групи університетів інноваційної на круглому столі 12 жовтня в Харкові. Мета документу – консолідувати університети та учасників кластеру ІАМ, інших кластерів м. Харкова, навколо єдиної регіональної аженди.

  1. Оцінка поточної ситуації. Формулювання викликів.

Низка подій 2021 дозволила сформулювати перелік наступних викликів в університетському середовищі:

  1. Зростання тенденції фрагментації сил та ресурсів – як наслідок внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Це ще більше знижує спроможність університетів спільно реагувати на загальні (екосистемні) виклики інноваційного та цифрового розвитку в промисловості, – як низька культура та рівень знань керівників підприємств, відсутність державних цільових програм розвитку, низький рівень проникнення технологій 4.0 тощо.
  2. Провідні технічні університети, а також провідні учасники промислових хайтек регіону виявились неспроможними в 2020-21 запропонувати конкретні проєкти та програми розвитку у сфері хайтек для регіональної стратегії Харківщини до 2027. Хоча Харків на рівні вироблення пріоритетів має одну з кращих стратегій смарт-спеціалізації, на рівні програм та проєктів, які мають відповідати цим пріоритетам, ми їх не знаходимо. Зокрема, в цій стратегії відсутні такі типові (для всіх регіонів з високим індустріальним потенціалом) проекти:
    1. розвиток Центрів 4.0 (або їх європейських аналогів – Digital Innovation Hubs), 
    2. кластерів ІАМ чи інших промислових об’єднань, 
    3. технопарків та FabLabs,
    4. проектів які популяризують інженерні професії,
    5. проекти популяризації технологій 4.0, 
    6. проекти інкубаторів та акселераторів для пром хайтек тощо.
  3. Відсутність таких проєктів – ключових для розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек, – означає подальшу деіндустріалізацію регіону, подальшу деградацію технічної та інженерної освіти та відставання на міжнародній арені від розвинутих країн.
  4. Подібно до смарт-спеціалізації, риторика та заяви про синхронізацію з європейським курсом також містить в собі чимало імітаційних рис, або ж не є ефективною для економіки країни. Жоден університет ще не взяв на себе зобов’язання синхронізуватись з моделлю DIH (Digital Innovation Hub), яка передбачає розвиток та надання послуг для МСП. DIH є одним з головних інструментів практично всіх євро-програм інноваційного розвитку, дотичних до Індустрії 4.0. Їх модель значно відрізняється від попереднього курсу наших ЗВО на “договірні роботи” з великими підприємствами, й передбачає прискорений вихід та впровадження в місцеву економіку інноваційних рішень, в тому числі в сегментах low-end, яких дуже потребують вітчизняні МСП. Інший недолік нинішнього курсу ЗВО на освоєння грантів ЄС полягає в низькій віддачі цих грантів для вітчизняних підприємств. Отримані знання чи розробка технологій не переходять в нові рішення для промисловців.
  5. В основі вищеперелічених викликів лежить низька ринкова орієнтація університетів, що проявляється в першу чергу в невідповідності структури (-ур) до прийняття вищевказаних викликів. Зокрема, в університетах практично відсутні ефективні структури, які інтегрують функції інноваційного маркетингу та брокериджу, ефективного фандрейзингу, орієнтованого на технології 4.0, дуже слабкими є також внутрішні комунікації, які не дозволяють реалізувати існуючий потенціал. Ці відсутність позиції визначають відсутність належних бізнес-процесів.
  6. Щодо потенціалу ЗВО, події 2021 підтвердили, що потенціал фахівців провідних ЗВО Харкова залишається високим в сферах
    1. Окремих технологічних розробок 
    2. Створення освітніх та просвітніх програм, в тому числі, комерційних тренінгів
    3. Організації та залучення студентів до інноваційних програм розвитку
  1. Рекомендації до побудови єдиної аженди

Робоча група університетів спільно з кластером ІАМ та Асоціацією “підприємств промислової автоматизації України” пропонує керівникам всіх стейкхолдерів розглянути наступні рекомендації:

  1. Керівництво провідних технічних університетів має більш критично підійти до оцінки свого стану та своєї ролі в інноваційній екосистемі м. Харкова. Обговорення на рівні керівництва свого реального впливу та становища, поточних проблем та викликів у взаємодії з промисловцями,  поточної ситуації в виробленням відповідних адміністративних рішень є першим важливим кроком до змін. Одним з таких рішень мають стати зміни в структурі університетів, й де мають з’явитись відповідальні та компетентні особи в сфері інноваційного менеджменту (функції брокериджу, маркетингу та взаємодії з ринком).
  2. Університети мають єднатись з промисловцями в своїх спільних позиціях щодо необхідних реформ вищої освіти й більш проактивно та спільно комунікувати свої позиції на рівень центрального уряду, а також до чільників регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, листи, в тому числі публічні, та окремі заходи, які залучають керівників провідних університетів, підприємств та кластерів є основою подібних адвокаційних кампаній та-чи заходів.
  3. Кожному університету варто краще визначати свої ключові сфери спеціалізації та експертизи. Варто публічно їх задекларувати шляхом означення на веб-ресурсах, вказуючи при цьому:
    1. Каталоги конкретних інноваційних продуктів та рішень, доступних для промислових МСП, й де є привязка до рівня TRL (landscape I4.0).
    2. Конкретні роботи та кейси, вже виконані для промисловців.
    3. Інші види послуг, доступні для ринку (тренінги, тестування прототипів, консультації, аудит тощо).
    4. Промоційний контент, який орієнтується на промисловців та показує експертизу провідних кафедр (як білі книги, посібники, аналітичні статті та звіти тощо).
    5. Проекти розвитку, в тому числі грантові, та їх результати, включно з впливом на регіональну екосистему .
    6. Події, що популяризують напрями спеціалізації університету.
  4. Ці публічні ресурси є основою для приєднання європейської мережі DIH. Провідним технічним університетам рекомендується приєднатись до цієї мережі шляхом реєстрації на платформі смарт-спеціалізації S3.
  5. На рівні об’єднавчих ініціатив спільно з кластером ІАМ, учасники робочої групи рекомендують:
    1. Подальше й планове розгортання технологічних мітапів, започаткованих місцевим кластером ІАМ за підтримки АППАУ. Зокрема, наступний мітап варто запланувати в сфері фандрейзингу Індустрії 4.0 та каскадних проектів ЄС.
    2. Визначити як спільний комунікаційний майданчик групу в Фейсбук Харківського кластеру ІАМ.
    3. Визначити 2-3 координаторів від різних університетів, які будуть спільно координувати серію заходів що проводяться на рівні програм ЄС (EU4Business, EU4Digital / I4MS тощо), та розповсюджувати цю інформацію через канали спільноти.

АППАУ продовжить курс на посилення існуючого регіонального Центру 4.0 на базі Національного аерокосмічного університету “ХАІ ім. Жуковського”, але є також відкритою до співпраці зі всіма технічними університетами й вітає ініціативи консолідації. Зокрема, АППАУ запрошує представників університетів та кластеру ІАМ в робочі комітети та групи, які вже створені на платформі Industry4Ukraine та АППАУ, як комітети по цифровій трансформації промисловості, сталого розвитку, кластерного розвитку та смарт-спеціалізації.

Семінар-практикум «Експорт для кластерів ІАМ: від стратегій до кращих практик», 13 жовтня, з 9:30 до 16:00 год, м. Харків

Експорт є одним з пріоритетних напрямів розвитку кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). В рамках проекту ClusteRISE для кластерів ІАМ запланований семінар з обміну досвідом та кращими практиками, який відбудеться в м. Харкові 13 жовтня.

Головними завданнями заходу є наступні:

  • Покращення ролі та інструментів експортного маркетингу для учасників кластерів ІАМ
  • Обмін кращим досвідом та практиками
  • Формування спільних планів та спільного інструментарію підтримки

Організатори: АППАУ та Харківський кластер ІАМ за підтримки Харківської ТПП

Програма

9:00 Вітальна кава

9:30 Вступ, знайомство, визначення спільних викликів в експорті, обговорення

10:00 Головні виклики та завдання в експортному маркетингу

Деталізація викликів, приклади, кейси, проблемні питання

  • Стан планів експорту – інтернаціоналізації, формування стратегій  (виступи координаторів кластерів)
  • Дослідження ринків (пропозиції АІМ та інших провайдерів послуг)
  • Техніки лідогенерації (АППАУ, досвід проведення онлайн форумів)
  • Виставкова діяльність (Запорізька та Харківська ТПП)
  • Відео-контент: головні тренди в експортному маркетингу (агенція “Рубарб”)

11:00 Перерва на каву

11:30 Обмін кращими практиками учасників кластерів та інших учасників екосистеми ІАМ

  • Запорізький кластер ІАМ (по 1-2 фірми від кластеру)
  • Харківський кластер ІАМ (аналогічно)
  • Харківська ТПП (аналогічно)
  • АППАУ (аналогічно)

13:00 Обід

14:00 Створення відео-кейсів як топ-тренд в лідогенерації та експортному маркетингу (Агенція «Рубарб»)

15:00 Формування планів на 2022: комплексні програми та проекти (робота в групах)

16:00 закінчення заходу

 Запрошуються представники кластерів ІАМ з Харкова, Запоріжжя та члени Харківської ТПП.

Участь безкоштовна, кількість місць обмежена до 25 осіб, можлива також участь в онлайн режимі.

Для реєстрації необхідно заповнити форму:

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

 

Міні-конференція «Цифрова трансформація в агро-індустрії», 24 вересня, м. Полтава

Захід в Полтаві 24 вересня має на меті об’єднання місцевих стейкхолдерів в розвитку одного з головних пріоритетів смарт-спеціалізації регіону – агро-індустрії. Одним з ключових викликів в цьому пріоритеті є прискорення цифровізації аграрних та агропереробних підприємств Полтавщини шляхом посилення ролі кластерів та розвитку регіональних Центрів експертизи Індустрії 4.0, спроможних надавати послуги малим та середнім підприємствам. Згідно постанови №750 Кабміну рішення про створення такого Центру в Полтаві узгоджено між Полтавським державним аграрним університетом, Полтавською обласною державною адміністрацією.

Захід відбудеться за підтримки Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). 

3 ключові теми заходу

  • Смарт-спеціалізація регіонів: кращий досвід ЄС та України в розвитку кластерів та Центрів 4.0.
  • Потенціал Полтавщини в агро-індустрії: стан, виклики та перспективи розвитку в контексті цифровізації.
  • Бачення нового Центру 4.0 на базі Полтавського аграрного університету, сервіси для МСП .

Програма заходу

[table id=35 /]

Захід пройде за адресою м. Полтава, вул. Григорія Сковороди 1/3, ауд 417.

З організаційних питань, звертатись до Юрій Уткін, +380963261980, E-mail: 1008utkin@gmail.com

Для участі в конференції необхідно заповнити реєстраційну форму

Вебинар «Предиктивное обслуживание – опыт внедрения у мировых брендов от украинского разработчика», АППАУ–Waites, 27 сентября, 17:00

Управление эффективностью использования производственных активов является ключевым сегментом в Индустрии 4.0. Именно здесь компании ищут резервы повышения ключевых производственных KPI. И где предиктивная аналитика и обслуживание, в свою очередь, пользуются самым большим спросом в развитых странах.

Компания Waites, https://waites.net/ является одним из самых быстрорастущих провайдеров продуктов и сервисов в этой области. Waites имеет отличные реализации по предиктивному обслуживанию с брендом Amazon, DHL, Michelin, Tesla, Nike и сотнями других. Часть подразделения компании находится в Украине, и в АППАУ, мы будем рады представить решения Waites для украинских предприятий.

В программе представления 27 сентября:

  • Краткое введение от АППАУ (ген. директор Юрчак Александр)
    • Что такое APM и предиктивное обслуживание, в чем их отличия и преимущества
    • Почему предприятия должны форсировать переход на АРМ
  • Общая презентация компании Waites (Смолиенко Илья)
    • Почему Waites и в чем наша уникальность
    • Компании которые уже оценили преимущества предиктивного обслуживания (кейсы)
  • Дискуссия о состоянии и вызовах технического обслуживания в Украине
  • Вопросы – ответы

Организаторы мероприятия – Waites, АППАУ.

Модератор – Александр Юрчак.

——————-

Вебінар завершений. За інформацією звертайтесь на info@appau.org.ua

1-ша хвиля: САПР в машинобудуванні – звіт

Після 1-го технологічного мітапу кластерів ІАМ по ВІМ-технологіям в липні, тема «САПР в машинобудуванні» звучала відразу на кількох заходах спільноти АППАУ та кластерів ІАМ в серпні та вересні. Цим звітом ми підводимо підсумки онлайн вебінару 26 серпня, круглого столу в Одесі 1 вересня, а також кількох експертних обмінів з вендорами. Загалом, в обмінах прийняли участь представники Міністерства стратегічних галузей промисловості, компаній ПАТ «ФЕД», Electron, Softprom, CADFEM, MDEM, Soft engineering, ІТ САПР, НТУ «Київський політехнічний Інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут», ІК «Восток инжиниринг», керівники та учасники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова, й ці обміни вже охопили більше 100 фахівців. Свідчень керівників та експертів достатньо, щоб зробити певні аналітичні висновки. Й оскільки в АППАУ ми вперше настільки близько наближаємось до цієї теми спільно з кластерами ІАМ – назвемо це «1-ою хвилею», – по аналогії з маркетинговими опитуваннями.

Ключові питання обмінів

Аженда вебінару 26 серпня задала напрями та теми обговорення, й вона апелює до питань доступності сучасного програмного забезпечення для широких кіл машинобудівників, наявності розвинутих технічних політик підприємств, системи підготовки кадрів, актуальності центрів прототипування й ширше, – інфраструктури спільного користування. Звісно, про круті кейси КБ «Південне» чи «Мотор-Січ» ми знали й раніше – подібні обміни, тільки в менших масштабах, були в 2019 з учасниками руху 4.0 «Аркада» та «ІМАТЕК», КБ «Південне» та іншими учасниками ринку в нашому клубі Discovery 4.0.  Цього разу ми намагались зрозуміти поставлені питання в більш широких рамках, й з залученням безпосередніх учасників кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва – адже кому як не їм підіймати питання розвитку машинобудування та інжинірингу. Й питання кластерів звучить зараз дещо по іншому – мова про вищезгадані елементи не в окремих, елітних КБ чи підприємствах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]а про доступність та ефективність всієї цифрової та інноваційної інфраструктури розвитку для малих та середніх підприємств в машинобудуванні.[/perfectpullquote]

Поширення та стан сучасних САПР в Україні

Отже, якщо порівнювати з темою ВІМ, проникнення технологій CAD/CAM/CAЕ / PDM є значно кращим у вітчизняному машинобудуванні. Продукти САПР в машинобудуванні відомі з кінця минулого століття й сьогодні сотні українських підприємств в машинобудуванні та інжинірингу використовують різні програмні продукти для проектування, розрахунків, симуляції та тестів, а далі й виготовлення машинобудівної продукції. Водночас цей ринок має недоліки типові для будь-якого програмного забезпечення всіх наших промислових хайтек сегментів, а саме

  • На ринку існує маса нелегальних копій САПР відомих виробників.
  • Чим дорожчий, складніший та-або більш інноваційний продукт – тим менше його поширення.

Експерти коментували обидва явища та нові тренди. Зокрема, Михайло Сорокін, СЕО «Восток инжиниринг» каже, що «нелегальним ліцензіям приходить кінець. Політика вендорів спільно з Microsoft дозволяє швидко виявляти нелегальні копії й накладати санкції на компанії, які ними користуються». Наприклад, під санкції РТС за останній рік попали кілька десятків компаній в Україні, які нелегально використовували продукти цього виробника.

Щодо поширення більш складних та нових продуктів, представники електротехнічних САПР (Eplan) та машинобудівних (Softprom) в один голос кажуть про відставання українських підприємств. Бороденко Микола (ТОВ «Електрон», провідний дистрибутор Eplan в Україні) розповідав також про внутрішні перешкоди пов’язані з рівнем знань інженерів – навіть досвідченим інженерам важко переходити з САD на СAE, мова про інші парадигми та мислення, про навички роботи з даними та об’єктами, а не тільки з графікою. Микола, а потім й колеги з «Софтпром» кажуть, що в нас ще є маса підприємств, які ще не перейшли навіть на найпростіші CAD-системи, – багато проектних робіт, як і раніше, виконується в аналоговому (паперовому) вигляді на кульманах! Також сумнівно виглядає використання простих програм САПР типу Аutocad, їх функціонал вже не відповідає сучасним вимогам проектування.

Між тим, функціонал сучасних, спеціалізованих систем дійсно вражає, – найбільш яскравим в цьому сенсі була презентація Вадима Гаріна з CadFem про можливості продуктів як Ansys.

[caption id="attachment_16923" align="alignnone" width="1213"] Рис. 1 Системи CAE як ANSYS сьогодні є обов’язковими для виробників складних виробів – більшість розрахунків щодо поведінки виробу в різних ситуаціях відбувається в цифровому двійнику й ще до задовго до того, як продукт запускається у виробництво.[/caption]

Втішає те, що вендори та дистрибутори САПР, все ж, прикладають масу зусиль для розвитку ринку. Наприклад, ТОВ «Електрон» в 2019 році забезпечило безкоштовними ліцензіями 3 Центри Індустрії 4.0. Тарас Баган з центру 4.0 «КПІ» розповідав про досвід навчання студентів, й констатував, що багато випускників їхньої кафедри (АТЕП / ТЕФ) намагаються принести отримані знання та практики в фірми, де вони працевлаштовуються.

Водночас, точної інформації про поширення тих чи інших видів САПР в Україні, очевидно, немає – принаймні, ніхто з експертів про це не згадував, а окремі з них стверджують, що такі дослідження ніколи не проводились.

Переглянути повне відео вебінару 26 серпня:

Бенчмаркингові приклади

Серед найбільших яскравих прикладів фірм, які працюють на сучасному європейську рівні виділимо 2 компанії, учасників наших заходів.

МДЕМ, філія нідерландського суднобудівного концерну DAMEN з Миколаєва є членом АППАУ та спів-засновником Морського кластеру України, й тому вже добре відома нашій спільноти. Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ дуже добре представив новітні розробки компанії, які ведуться спільно з іншими підрозділами DAMEN й з використанням систем 3D Experience від Dassault Systemes. МДЕМ є практично, єдиними в Україні, хто використовує такі продукти в суднобудуванні. Це продукти класу PLM, що дозволяють автоматизувати й перевести в цифровий простір практично всі процеси життєвого циклу продукту – розробки, проектування, виготовлення, експлуатації. Про детальний досвід подібних use-cases в машинобудуванні є наш детальний опис з Ганновера ще від 2017 року. Але, як каже Станіслав, подолання крос-функційних бар’єрів й новизна підходів є дійсно складними змінами для організацій й розповсюдження 3D experience навіть в ЄС не таке вже й значне. Саме тому MDEM масу уваги та часу приділяє перенавчанню персоналу.

[caption id="attachment_16924" align="alignnone" width="1256"] Рис. 3 в переході на PLM МДЕМ запроваджує детальну й велику програму навчання співробітників. Це показує наскільки уважно керівництво компанії відноситься до нових викликів Індустрії 4.0, як головного пріоритету розвитку компанії.[/caption]

Інший приклад з машинобудування – ПАТ ФЕД. Кейс про впровадження елементів Індустрії 4.0  на цьому підприємстві вийшов в нас ще в 2018 році, але тоді ми не згадували про системи CAD/CAM. Між тим, саме ці системи – разом з верстатами ЧПУ є головними засобами автоматизації виробництва на рівні ОТ. Конструктори та оператори ФЕД користуються легальними версіями Solidworks та SolidCAM, ІТ-команда регулярно їх оновлює й слідкує за новинками від свого вендора (Soft engineering). Подібні системи – як і сучасна система планування та керування виробництвом (PDM / APS / MES від IT-Enterprise), можливо, випадають з поля зору журналістів, які дуже люблять говорити про швейцарські верстати на ФЕД. Але з огляду на питання автоматизації виробництва, вимог його підготовки, планування, дотримання технологічних режимів, гнучкості (мова про одиночне та дрібносерійне виробництво) тощо,  саме цей комплекс програмних продуктів ОТ-ІТ забезпечує злагоджену та ефективну роботи близько 100 цих верстатів на ПАТ ФЕД й робить підприємство одним з кращих машинобудівників та експортерів України. Рекомендуємо також переглянути цю публікацію про ФЕД, – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]вона акцентує на системному підході до цифрової трансформації в машинобудуванні, як ключовому фактору успіху, – а не тільки чи не просто оновленні виробничих фондів, як цього прагнуть більшість вітчизняних машинобудівників.[/perfectpullquote]

Формулювання головних викликів САПР для вітчизняного машинобудування

Можна підсумувати, що загальне відставання в інноваційному та цифровому розвитку в машинобудуванні є нашим головним, спільним викликом. «Cучасні засоби PLM прискорюють швидкість проектування до 30%», – каже Станіслав Селезньов. Й враховуючи той факт, що МДЕМ є єдиними в Україні, хто використовує продукти класу PLM (3D Experience), неважко прогнозувати як швидко зростатиме розрив між українськими машинобудівниками та зарубіжними. «Європейська тенденція – це драматичне скорочення часу випуску суден, причому – нових моделей. Мова йде не про роки будівництва, а радше про місяці, причому окремі моделі будуть продаватись зі складу. При такому стані речей, розрив з вітчизняними виробниками в суднобудуванні стає практично непоборним», – каже Станіслав.

Все ж, це глобальний виклик варто розділити на комплекс причин або більш детальних викликів, що лежать в його основі. Спільно з експертами, на вебінарі 26 серпня ми склали наступний перелік:

  1. Загальна низька культура підприємств. В якій рівень знань та навичок персоналу, технічна культура та парадигми менеджменту не відповідають викликам інноваційності та глобальній конкуренції в секторі машинобудування. Експерти констатували, що не зважаючи на наявність окремих передових підприємств, загальна культура залишається низькою.
  2. Слабкий рівень трансферу знань та технологій. Кілька експертів наголошували, що придбання дорогого програмного продукту автоматично не вирішує поставлених завдань. Персонал обов’язково має проходити навчання, потрібно змінювати бізнес-процеси, повністю переглядати бібліотеки елементів, змінювати самі підходи до проектування тощо. Й все це займає немалий час. Управління цим періодом (так звана learning curve), скорочення часу та витрат на нього можливо завдяки грамотному керуванню, залученню консультантів та експертів з досвідом, системному навчанню. Керівники натомість, часто допускаються помилок, коли починають економити на цих необхідних інвестиціях, й натомість, збільшують час на освоєння. Інший фактор в цих аспектах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відсутність в Україні спеціалізованих прикладних Центрів прототипування та експертизи Індустрії 4.0, в тому числі в сфері машинобудування, які б більш системно та потужно займались трансфером прикладних знань та технологій.[/perfectpullquote]
  3. Доступність програмного забезпечення, яка знижується. Переважним чином, й особливо для МСП, цей виклик стосується низької платоспроможності підприємств в умовах нерозвинутих фінансових інструментів в країні. Цей фактор спричинює пошук дешевих, але менш якісних продуктів САПР. Водночас, проблема доступності дійсно є складною. Тренд переходу на SaaS не є очевидним й стосується не всіх вендорів, але точно є тренд переходу на повністю ліцензійні продукти. Це означає, що сучасні продукти САПР стануть менш доступними для широких кіл екосистеми машинобудування. Антон Васильєв, сертифікований викладач SolidWorks з НТУ ХПІ, в обмінах експертної групи детально аналізує чинники впливу на доступність ПЗ. Серед них:
    • очевидна обмеженість навчальних ліцензій;
    • сумнівна можливість створювати осередки колективного користування (це порушує ліцензійні умови);
    • умови погодинної оплати за користування – як досить гнучкі, але й все одно не вирішують завдань розвитку – адже період learning curve займає місяці;
    • певні «ідеологічні» конфлікти між інтересами споживачів та вендорів (це загальна ситуація в світі – споживачів «підсаджують» на голку, коли платити потрібно постійно, – про це багато говорили також на конференції Системних інтеграторів в липні в контексті SCADA-систем) тощо.

… й зрештою приходить до висновку, що «скоріше всього, кращі шанси в нашій країні має недорогий інженерний софт, який буде просуватись на умовах SaaS».

[caption id="attachment_16925" align="aligncenter" width="669"] Рис. 4 Член АППАУ, дистрибутор «Електрон» є лідером в постачанні EPLAN для підприємств України, й займає найбільшу частку ринку.[/caption]

Колега Антона, керівник кафедри ТММ та САПР НТУ «ХПІ» Микола Ткачук додає до цього можливі опції про орендування, або лізинг ліцензій. В свою чергу, Володимир Таран, СЕО  “Електрон” каже, що їх компанія вже готується до переходу Eplan на SaaS й проактивно взаємодіє зі своїми клієнтами (рис.4).

  1. Слабкий рівень PDM (Product Data Management) – підготовки та уніфікації конструкторської та технологічної документації, з приведенням її в цифровий вигляд. Відсутність таких елементів, робить неефективними системи CAD/CAE, оскільки «автоматизація хаосу породжує автоматизований хаос». Цей фактор особливо властивий великим державним операторам, наприклад, Укрзалізниці й Михайло Сорокін неодноразово його згадує у своїх виступах.
  2. Відсутність системних підходів у впровадженні САПР на підприємствах часто породжує «зоопарк» програмних продуктів навість в межах одного підприємства. Найчастіше цей виклик пов’язаний з відсутністю стратегії розвитку підприємств, включно зі сферою технологій.

Перші 3 виклики визнані експертами критичними, останні два – радше мінорні.

Цей перелік був підтверджений потім в інших обмінах з вендорами та користувачами САПР. Й в цілому ці висновки добре корелюються з тими, що ми констатували в звіті «Індустрія 4.0 та машинобудування» в 2018 році.

 

Напрями дій спільноти

Як реакцію на вказані виклики, експерти розглянули 7 стратегічних напрямів дій:

  1. Фактор «Доступність»: необхідно започаткувати діалог з великими міжнародними вендорами про оптові закупівлі, й де учасники спільнот (кластери ІАМ + АППАУ) отримують оптові знижки. Інша опція – надання  єдиних платформ (необмежена кількість ліцензій) для великих операторів як Укрзалізниця, чи Укроборонпром на умовах довгострокового кредитування. Звісно, вирішувати подібні завдання без гарантій та участі державних структур неможливо.
  2. Інший фактор доступності – стимулювання наших розробників випускати вітчизняні конкурентні продукти, зокрема, в сегменті low-end. Користувачам добре відомо про продукти класу PDM від вітчизняного IT-Enterprise, які впроваджені на ПАТ ФЕД та низці інших підприємств, включно з Укроборонпромом. Є також інші розробники в Україні й за умови кращого стимулювання, вони могли б повністю закривати сегменти low-end для масового користувача САПР.
  3. В контексті доступності та кращої інтеграції в технологічні екосистеми великих брендів, потребує дослідження така опція як стимулювання розробок Apps та елементів бібліотек для відомих САПР. Адже потенціал українських ІТ-розробників є загальновизнаним в світі й ми зовсім не виключаємо того, що частина якогось відомого софта в сфері САПР машинобудування насправді розробляється в Україні – подібних прикладів ми знаходимо багато в інших сегментах. Питання полягає в тому, як перейти з ланки tier-N (сировини) до tier-1 або tier-2 – визнаного провайдера в екосистемі світового бренду. Це дасть визнання Україні й зробить політики брендів більш м’якими, а місцеві екосистеми значно сильнішими. Іншими словами, ми маємо якось показувати привабливість нашого ринку для великих брендів. І якщо мова не йде про обсяги продажу, тоді про що?
  4. Трансфер знань та технологій: тут необхідна допомога від міжнародних донорів у створенні Центрів прототипування та Індустрії 4.0 (Центрах 4.0 та DIH). Такі центри є сьогодні в більшості країн ЄС, й одна з їх головних ролей – трансфер знань та технологій до широких ринків. На відміну від вендорів, вони роблять це в більш довгостроковому, екосистемному форматі, з залученням широких кіл бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища, а головне – за підтримки місцевих фондів та міжнародних грантів. В Україні такі Центри створюються з 2018 року на базі провідних технічних університетів, але поки це радше волонтерські структури, без виділеного штату та фінансування. Прикметно в цьому контексті, що Центр 4.0 «ХАІ» ніяк себе не проявив впродовж цих заходів серпня, хоча можливостей було чимало. В липні 2021 наш уряд затвердив постанову №750 про створення Центрів 4.0, яка надає право місцевим органам самоврядування створювати такі центри за рахунок місцевих бюджетів. Микола Ткачук, НТУ «ХПІ» в рамках цих експертних обмінів надав низку детальних опцій, як можна було б покращувати співпрацю ЗВО з ринком й краще готувати спеціалістів – з них видно великий, й ще не реалізований потенціал співпраці.
  5. Трансфер знань та експертизи також можливий вже в рамках України від передових організацій. Ми бачимо їх вже чимало на ринку й окремі з них готові ділитись своїм досвідом. Як їх можна було б стимулювати розділяти свій кращий досвід та знання? Очевидно, спільні цілі кластерного розвитку є одним з перших інструментів, що власне й продемонстрували ці обміни – їх би не було, якби ця потреба не була озвучена кластерами ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва, не було б і цього звіту. Але, що ще ми можемо запропонувати фахівцям таким організацій, як MDEM, ФЕД чи КБ «Південне»? Навіщо їм витрачати свій час на зростання, можливих конкурентів? Фактори очевидних спільних завдань кластерів, як професійні стандарти, ріст культури ринку, підготовка кадрів, тощо – діють на рівні цінностей, але звісно мають обмеження. Можливо. варто запозичувати досвід ІТ-кластерів в Україні, де, наприклад, участь експертів в навчаннях молодих спеціалістів додатково оплачується? Як щодо інших інструментів – кампусів, технологічно-інноваційних днів, хакатонів, конкурсів тощо? Ми точно знаємо, що університети готові до таких заходів, але чи готові самі машинобудівники? – до цього часу їхня активність залишається дуже низькою.
  6. Стандартизація змінює культуру й прискорює розвиток підприємств. Ця тема майже не звучала в наших експертних обмінах, хоча АППАУ її постійно підіймала в інших заходах по стандартизації впродовж серпня та вересня. Різниця в стандартах колишніх ГОСТ та ЄС реально існує, цей розрив ще не подоланий й це спричинює додаткові витрати інженерних компаній в експорті. Про це рік тому ясно говорили інші наші експерти з АСУТП,  наприклад, Антон Кротюк з TerraWatt Group. При переході на роботу з німецькими генпідрядниками їх компанія змушена була нести значні витрати на перенавчання спеціалістів. Водночас, які стандарти необхідно виводити на рівень ДСТУ – це питання належить ще вивчати, поки що експерти це ніяк не коментують.
  7. Необхідно також навчати викладачів й прискорювати перехід на нові системи САПР. Олексій Шевченко з “Запорізької політехніки” повторив на мітапі думку, яку ми часто чуємо в подібних обмінах – готувати сучасних працівників можуть тільки ті університети, де самі викладачі як кажуть «на рівні».

Як же впроваджувати ці напрями дій на практиці? АППАУ, спільно з керівництвом кластерів ІАМ пропонує учасникам ринку консолідовані та скоординовані дії. Перші кроки вже сплановані й події розгортаються наступним чином:

  • 16-17 вересня низка обмінів та обговорення зазначених напрямів дій відбудеться на між-кластерному обміні в Харкові. Інженерна столиця України має прийняти рішення щодо створення Центру прототипування в машинобудуванні в Харкові й, власне, на цю тему пройде 1-ий обмін.
  • Ми також вітаємо включення в цю велику дискусію кластерів ІАМ Мінстратпрому. Департамент діджиталізації промисловості, який очолює Ігор Лисицький активно включився в цю дискусію 1 вересня на одеському круглому столі. Мова йде за впровадження PLM для вітчизняного суднобудування, але ніщо не заважає розширити рамки на низку секторів.
[caption id="attachment_16926" align="alignnone" width="960"] Рис. 5 Ігор Лисицький та Олена Жукова ( СЕО МДЕМ та в.о. Морського кластеру України) на круглому столі «PLM в суднобудуванні» в Одесі 1 вересня.[/caption]
  • Спільно з Мінстратпромом ми розробляємо проектну заявку для міжнародної технічної допомоги щодо вирішення стратегічних завдань розвитку,  які зазначені вище. Активність спільноти, конкретність та релевантність пропозицій в цій програмі розвитку є запорукою успіху.

Ці обміни продемонстрували силу об’єднаної експертної спільноти. Очевидно, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]спільно ми можемо рухатись значно швидше та ефективніше не тільки в подібній аналітиці, але й у вирішенні спільних викликів. [/perfectpullquote]

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім залученим експертам за ваші думки та пропозиції. Принагідно дякуємо GIZ-Ukraine, без яких не було б і проекту розвитку кластерів ІАМ – й це добрий приклад співпраці з міжнародними організаціями в розвитку вітчизняного машинобудування.

АППАУ запрошує учасників ринку приєднуватись до наших ініціатив та активніше залучатись до роботи асоціації спільно з кластерами ІАМ. Довідкова інформація – звертайтесь на info@appau.org.ua

Онлайн мітап «Стандарти промислової автоматизації та ІТ – стан та перспективи розвитку», 7 вересня, з 16 до 17:30 год

Заключний вебінар серії «Технічне регулювання та стандарти для промислових кластерів» буде присвячений стандартам промислової автоматизації та ІТ. Тема діджитілізації промисловості є топовою для ЄС та розвинутого світу, а в ній питання стандартів – одне з ключових. Ми не можемо серйозно говорити про впровадження засад Індустрії 4.0 як інтероперабельність, тотальна, але безпечна доступність активів, масова кастемізація чи сервісні бізнес-моделі тощо без розгляду питання єдиних стандартів. Стандарти – це також шлях до інтернаціоналізації та експорту товарів, адже ті продукти та виробництва, які відповідають міжнародним стандартам, краще та швидше знаходять своїх клієнтів та партнерів.

Отже, 7 вересня ми будемо говорити про поточний стан стандартів Індустрії 4.0 в Україні, їх сприйняття ринком, позиції та пропозиції експертів ТК 185 в подальшому розвитку, включно зі свіжими ініціативами кластерів ІАМ.

В програмі заходу:

  • Загальний стан розвитку в ТК 185 «Промислова автоматизація» (Юрчак О. Гачковська М.).
  • Позиції експертів та голів під-комітетів ТК 185:
    • Прогрес по стандартам під-комітетів.
    • Пропозиції щодо подальшого розвитку.
    • Пропозиції нових стандартів для гармонізації.
  • Дискусія з питань:
    • Нові ініціативи АППАУ: добровільна сертифікація та перевід безпекових стандартів в статус «обов’язкових».
    • Кластери ІАМ: консолідація позицій по актуальним сферам діяльності – САПР в машинобудуванні, циркулярна промисловість, інфраструктурні проекти.
    • Позиції великих промисловців та міжнародних вендорів в сфері стандартів.
    • Фінансова підтримка роботи по стандартизації.

Захід відбудеться 7 вересня з 16:00 до 17:30 години.

Організатори:  АППАУ спільно з кластерами ІАМ з Запоріжжя та Харкова, модератор – Олександр Юрчак.

Серія вебінарів на тему технічного регулювання для кластерів ІАМ є частиною проєкту «ClusteRISE» з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). «ClusteRISE» підтримується Проєктом «Застосування та імплементація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що виконується Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального Уряду Німеччини.

Вебінар «Green Deal через призму стандартів та кластерної взаємодії», 26 липня, з 11 до 13 год

Комітет сталого розвитку («Sustainable Industry4Ukraine»), створений на платформі «Industry4Ukraine», спільно з кластерами ІАМ за підтримки GIZ-Ukraine запрошує взяти участь в онлайн-обговоренні практичних ініціатив щодо реалізації  Європейського зеленого курсу в Україні.

Ініціатива «Європейський зелений курс» (The European Green Deal)  включає амбітні цілі і завдання з перетворення кліматичних та екологічних викликів та ризиків на можливості у всіх сферах діяльності та реалізацію цього переходу на засадах справедливості та всеохоплення для всіх учасників.

Питанням технічного регулювання у Європейському Союзі приділяється підвищена увага, оскільки саме розробка та запровадження нових стандартів забезпечуватимуть ефективну реалізацію такого курсу на рівні підприємств. Представники малого та середнього бізнесу в ЄС беруть активну участь у розробці і формуванні нової політики, адже від цього залежить як якість самих перетворень, так і ступінь сприйняття необхідності трансформацій з боку бізнесу.

  • Чи обізнані ви як представники вітчизняних кластерних ініціатив та спільнот, а також інших бізнес-об’єднань щодо важливості технічного регулювання та стандартизації у забезпеченні ефективної реалізації Зеленого курсу у вітчизняних умовах?
  • Чи ознайомлені ви із ролю Національного органу стандартизації (ДП “УкрНДНЦ”) у розробці стандартів та існуючими формами та інструментами участі бізнесу у таких процесах?
  • Чи знаєте ви, які міжнародні та регіональні технічні комітети вже створені для забезпечення реалізації Зеленого курсу (циркулярної економіки, управління парниковими газами та ін.) та які можливості є для створення зеркальних комітетів в Україні?
  • Які стандарти та управлінські моделі витчизняні підприємства запроваджують вже сьогодні і чому це важливо?

На ці та інші питання ви отримаєте відповіді від представників профільних органів державної влади та прогресивного бізнесу під час першого вебінару із запланованої серії заходів в рамках проєкту ClusteRISE, присвячених активізації участі регіональних промислових та хайтек кластерів у процесі технічного регулювання та стандартизації.

Такий вебінар – це перша спроба заповнити чисельні розриви та прогалини як в розумінні «зелених» ініціатив учасниками інжинірингових спільнот, так і у відсутності належних регуляторних механізмів.

[table id=34 /]

Участь безкоштовна. Реєстрація через форму.

Зазначена серія вебінарів є частиною проєкту «ClusteRISE» з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). «ClusteRISE» підтримується Проєктом «Застосування та імплементація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що виконується Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального Уряду Німеччини.

Форум кластерів ІАМ в Миколаєві

В рамках проекту ClusteRISE 8-9 липня, в Миколаєві відбудеться 1-ий форум українських кластерів  промислових хайтек (ІАМ – Інжиніринг, Автоматизація, Машинобудування) з регіонів Харкова, Запоріжжя та Миколаєва. Харків представлятиме делегація від кластеру ІАМ, Запоріжжя – аналогічний кластер, Миколаїв – Морський кластер України.

Всі три кластери запущені восени 2020 й сьогодні мають орієнтовно однаковий стан розвитку. Відповідно, метою зустрічі є обмін досвідом в широкому колі питань, актуальних для розвитку молодих кластерів – як набір членів кластеру, створення пропозиції цінності, міжнародна співпраця, фандрейзинг, взаємодія з регіональною владою у створенні регіональних стратегій тощо.

Програма зустрічі включає презентації кластерів, візит на провідне місцеве підприємство з суднобудування, дискусії та мозкові штурми на теми вирішення актуальних проблем розвитку кластерів. Свої напрацювання представлять також ключові партнери кластерів – Запорізька ТПП, Асоціація АППАУ та Миколаївський центр підтримки бізнесу. В рамках 2-денного візиту спланована також культурна програма для гостей Миколаєва – передбачена прогулянка на катері та спілкування в неформальній атмосфері.

Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE та АППАУ так коментує цілі заходу «Всі три кластери створені за однаковою моделлю (ІАМ) й сьогодні перебувають на етапі закінчення формування. Тобто, у всіх кластерах є діюча операційна структура, набрані більше 10 дійсних членів, наповнюється бюджет та визначені стратегії розвитку на 2021-22 роки. Водночас, в цих, а також в стратегічних питаннях розвитку кластери мають певні труднощі, рішення яких не очевидні. Наприклад, всі кластери дещо відстають від планових показників по наповненню бюджету, ще не достатньо розвинутою є пропозиція цінності, є проблеми з ресурсом, особливо в частині підтримки експорту. Рішення в цих питаннях – не очевидні. Саме тому ми збираємось і щоб розділити вже кращий досвід в кожному регіону, й щоб спільно порадитись щодо проблемних питань. Я думаю, що крім цих ділових питань, мотиваційна складова цього заходу є дуже важливою.»

Олена Жукова, в.о. Морського кластеру України й СЕО МДЕМ, компанії, що приймає учасників форуму, так коментує свої очікування “З одного боку, кластерний рух, не новина, у тому числі й в морській індустрії. Задовго до створення Морського Кластеру України (МКУ), ми знайомилися з оглядами ринку та планами розвитку європейських морських кластерів. З іншого боку, кластерна ініціатива, що розвинулася в рамках Громадської спілки «МКУ» з 20 членами, органами керування й планами, відкриває нам нову українську реальність –[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] ми готові об’єднуватись, ділитися знаннями, інформацією та ресурсами задля розвитку своєї екосистеми. [/perfectpullquote]

Наразі потрібно досягнути успіху у встановлених цілях, беручи до уваги відомі обмеження. Кластери ІАМ України близькі нам за духом, бізнес-моделлю й проблематикою розвитку. Ми спільно зростаємо й вже маємо унікальний досвід, наприклад,  у справі просування Індустрії 4.0. Тому я переконана, що синергія однодумців надихне на нові ідеї та гарантує приємне проведення часу.”

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

Довідкова інформація – запитуйте за е-адресою info@appau.org.ua

Нетворкинг – кращі практики для молодих кластерів, вебінар – мітап, 6 квітня

Експерти платформи Industry4Ukraine визнають інструмент нетворкингу, як головний та базовий на початковому етапі створення кластеру. Саме через ефективний нетворкинг створюються початкові відносини, виникає довіра й проявляються бізнес-можливості, й таким чином розвиваються ділові стосунки. Водночас, є багато видів нетворкингу, є певні «кваліфікаційні вимоги» до його організації й варто знати який нетворкинг для яких випадків буде ефективним, а який ні.

6 квітня ми будемо дискутувати на цю тему з нашими кластерами ІАМ. В програмі – наступні питання:

  • Чому нетворкинг – місце та роль серед інструментів кластерного розвитку на початковому етапі.
  • Проблематика нетворкингу на прикладах кластерів.
  • Види нетворкингу – який, коли, для чого, як часто.
  • Питання ефективної організації.
  • Нетворкинг в онлайн – можливості та інструменти.

До участі в виступах запрошені координатори та учасники молодих кластерів Харкова, Миколаєва, Запоріжжя, Вінниці, Києва, а також представники зрілих об’єднань – АППАУ, УАМ,  ФРА, Kharkiv ІТ-cluster, Tech Ukraine. Модератор – Юрчак Олександр.

Участь в заході – по запрошеннях. Початок о 16:00.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини. Окремі думки, висловлені в матеріалах, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

 

21–22 квітня 2021 Міжнародний Форум «Smart Building» Київ | ACCO International

Вже вп’яте в Києві відбудеться міжнародний Форум Smart Building  професійна виставка і конференція, яка демонструє світові і українські  досягнення в області інтелектуальних систем і автоматизації, енергоеффективності і smart-рішення для створення «Розумного будинку» і «Розумного міста». Не  пропустіть можливість побувати на грандіозному заході, лише тут ви зможете побачити 4 проекти на одному майданчику:
– ”Smart Building Forum”, включає в себе тематику автоматизації, енергоефективності, розумного будинку та розумного міста;

– ”Internet of Things Forum”, присвячується тематиці Інтернету Речей;

– Виставка ”Комунальна інфраструктура”, розкриває питання міської комунальної сфери;

– Виставка ”Будівництво. Архітектура. Ремонт.”, яка представляє досягнення у сфері будівництва;

В рамках ділової програми заплановано проведення дводенної конференції і виступи більше 40 спікерів.  Виставкова зона збере більше 150 компаній та брендів – новаторів у сфері технологій. Партнер IoT-рішень – компанія Vodafone!

Відвідати захід зможуть усі бажаючі: вхід до виставкової зони  – безкоштовний, а для некомерційних організацій безкоштовний вхід і на конференцію.

Квитки на ділову програму  Форуму – також на сайті. (промокод 20% на квитки: forum_guest20%)

Приєднуйтесь до розумних технологій!

Деталі проведення форуму ви зможете знайти на сайті.

До зустрічі на форумі!

This website uses cookies to improve your web experience.