Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Події

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE – звіт заходу

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE відбулась в гібридному форматі 25 листопада й зібрала близько 100 учасників, прихильників кластерного розвитку з багатьох регіонів України. Головна мета – підведення підсумків проєкту, що тривав 16 місяців. До цього моменту вже вийшов офіційний звіт проєкту й голові висновки цього звіту необхідно було обговорити та деталізувати. Обговорення дійсно вийшли цікавими та продуктивними, цим звітом ми надаємо всі деталі цього заходу. 

Головні тези спікерів

Головними учасниками заходу були керівники проєкту CLusteRISE від  Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Niclas Rueffer та Сергій Пономарьов, керівники та члени правлінь кластерів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Хмельницього, Миколаєва та Києва, представники мерії м. Запоріжжя. Програму з повним складом учасників можна переглянути за посиланням.

Запорізька ТПП організувала якісну медійну підтримку, весь перелік інтерв’ю можна переглянути тут.

Найбільш цікавими на конференції були дискусії, тому ми будемо посилатись на відео-запис заходу – й тут надається тільки короткий синтез головних промов та дискусій.

Ніклас Руфер (GIZ) зазначив на початку конференції (15:06) зазначив, що кластерний розвиток є важливим компонентом програми EU4Business, яка націлена на розвиток конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу й підтримується урядом Німеччини та ЄС. В 2022 році GIZ підтримає в Україні 26 кластерів та кластерних ініціатив. Ця підтримка стосується виконання окремих проєктів та заходів кластерів, надання консультаційних та тренінгових послуг, створення нових інструментів розвитку.

Сергій Пономарьов (26:30) відмітив, що проєкт CLusteRISE був націлений на 2 регіони (Харків та Запоріжжя), але в результаті побачив зростання й підтримав також інші ініціативи ІАМ в регіонах Миколаєва, Сум та Києва. Це, безперечно, стало певним сигналом для формування широкої кластерної підтримки.

Фінальна презентація керівника проєкту Юрчака Олександра (36:00).

Андрій Карпенко, керівник Запорізького кластеру ІАМ (1:08:00) наголосив, що важливим результатом проєкту в Запоріжжі є об’єднання та новий, значно вищий рівень довіри між головними учасниками кластерної спільноти – бізнесом, освітою, владою та громадськістю.

Віталій Зайцев  та Оксана Ситник, Харківський кластер ІАМ (1:26:00) відмітили, що одним з найважливіших результатів проєкту є зростання впливу представників МСП інжинірингових та машинобудівних секторів на регіональні політики та на формування іміджу в регіоні.

Перша дискусія стосувалась колективної оцінки результатів проєкту й підняла питання про чинники успіху кластерів, що сприяють «фазовому переходу» з зони ініціації до розвитку.

[caption id="attachment_17413" align="alignnone" width="1070"] Рис. 1. Модель розвитку кластерної організації, прийнята в проєкті ClusteRISE[/caption]

Одним з ключових питань було спроможність кластерів утримувати кластерний менеджмент. Андрій Куц, віце-президент Запорізької ТПП говорить, що Запорізький кластер ІАМ ще не спроможний утримувати менеджмент на повний робочий день й за рахунок членських внесків. Але кластер вже пройшов цю точку фазового переходу, оскільки функції керування та активності підтримуються всіма членами правління і є широке залучення інших учасників кластеру. Оксана Ситник підтримує цю тезу й посилається на власний досвід в Харкові: «так, регулярний кластерний менеджмент дуже важливий й це питання ще вирішується в Харкові». Але це процес може тривати довго, й це не означає, що активності не ведуться – залучене все правління». Юрій Клименко (1:44:00), координатор Вінницького кластеру приладобудування та промислової автоматизації  підтверджує, що утримання кластерного менеджменту дійсно є важливою ознакою «фазового переходу». Але не єдиною, й загальна картина виглядає в житті складніше, ніж показує модель.

Іван Мовчан (1:46:00), СЕО «Української вагової компанії», член правління Харківського кластеру ІАМ вважає довіру найбільш вагомим результатом проекту. Щодо зону росту, важливим є структурування та розподіл функцій між менеджментом та правлінням кластеру. Сергій Соколов, СІО ПАТ «ФЕД», Олександр Попов, СЕО «Сафарі» підтримують його в цих оцінках й кажуть, що відомість кластеру, його активності починають бути помітними на регіональному ландшафті й привертати увагу ключових стейкхолдерів від промисловців, науки та влади.

Члени правління Запорізького кластеру ІАМ відмітили (1:52:32) фіксують наступні здобутки:

  • Андрій Куц: зростання рівня кластерного координатора та публічність членів правління, інтернаціоналізацію кластеру, зокрема встановленні відносин з Литвою, а також входження в програми розвитку міста.
  • Кирило Красносельский, СЕО «Тріада Зварка»: зростання довіри та взаємодії в рамках кластеру.
  • Андрій Карпенко: напрацювання кращих практик, й зокрема, довіри реалізувалось через регулярний нетворкинг, тому це є здобутком.

Юрій Клименко вважає здобутком проекту запуск механізмів об’єднання та розвитку кластерних спільнот ІАМ в кількох регіонах України. «Важливо, що ми зуміли звернути увагу на свої галузі та їх стан. Ми також створили в Вінниці власну модель реалізації спільних проектів серед учасників кластеру» – каже Юрій Миколайович про свій регіон, де колись було 8 приладобудівних заводів, а сьогодні кластер об’єднує близько 10 інжинірингових компаній та виробників.

Якими є чинники успіху та головні помилки молодих кластерів

Друга дискусія (2:20:00) стосувалась питань чинників успіху в запуску молодих кластерів та факапів в цьому процесі.

Владислав Бащеванжи, СЕО «РОЛЛ ГРАНД» каже – «Це був дуже цікавий рік. Від слів та перших заяв про співпрацю кількох ініціаторів, ми маємо сьогодні продуктивні обміни та взаємодію багатьох учасників спільноти за конкретними напрямами співпраці, як всередині регіону, так і між регіонами. В нас змінилось бачення багатьох речей й ми відкрили нові горизонти, нових партнерів в інших регіонах України. Значно покращилась взаємодія також в нашому Правлінні – коли потрібно, ми збираємось буквально за 1 день й спроможні швидко приймати спільні, узгоджені рішення. Така оперативність та взаємовиручка, цей рівень обмінів, ці нові партнери – це дуже нас надихає та мотивує». «Щодо факапів, – каже Влад, – в мене немає жодного негативу. Натомість, є процес «витверезіння». Наприклад, я не чекав, що запуск окремих спільних проєктів розвитку, типу Індустріальних парків, є настільки складним та затратним».

Іван Мовчан (2:40:00) до здобутків кластерів додає те, що вдалось суттєво змінити відносини з університетами та іншими освітніми заходами. Дуже цінним є також взаємний обмін – учасники кластеру швидко навчаються один в одного й переймають кращий досвід. До зон росту Іван додає фінансову спроможність – «поки ми не є самодостатніми, й залежність від зовнішнього фінансування є дуже високою». Іван також зробив сильну заяву про те, що «Індустрія 4.0 має відходити в минуле – потрібно ставити цілі по 5.0, тобто, виробництвам орієнтованим на значно більш кастемізовані продукти та сервіси».

Оксана Ситник (2:46:00) одним з факапів називає нерозуміння окремими членами кластерів суті та цілей кластерної взаємодії. З певних причин, дуже важко пояснити новим учасникам ринку «навіщо кластер». Окремі з них починають це розуміти тільки в процесі кластерних обмінів, але в перших зустрічах й на словах ці речі дійсно важко сформулювати.

Дуже цікавим та мотивуючим для учасників конференції було включення Олега Демчука, (2:51:00) координатор кількох кластерних ініціатив з Хмельницького. Олег має 20-річний досвід розвитку кластерів в різних сферах – туризму, легкої промисловості та аграрних секторів. Олег добре акцентував на важливих чинниках успіху кластерних об’єднань – якісної аналітики та бізнес-планування, піар та впізнаваність, вихід на нові ринки, економіку на масштабах, кадрові питання, обмін досвідом та інші.

Олександр Сафронкін, СЕО Green Systems (3:00:00) підхопив ці ідеї, з точки зору можливостей кластеру як акселератора промислових інновацій – адже тут попит та пропозиція йдуть нога в ногу, і звісно, це приваблює і фінанси.

Що стосується факапів кластерів, Олег Демчук (3:05:00) назвав і типові помилки українських кластерів, – це низька культура співпраці, неготовність оплачувати кластерний менеджмент, відсутність моделей та стратегій розвитку, відсутність колективної відповідальності за кінцевий продукт.

Чому ми позиціонуємо кластери як головні рушії інноваційного та цифрового розвитку в регіонах та галузях?

Третя дискусія «чому ми позиціонуємо кластери рушіями…» (3:23:11) виявилась найбільш складною, довгою, але тому й найбільш цікавою. Модератор заходу в контексті засадничих положень Smart Product привів факти, що сьогодні в кластерах ІАМ немає ще ніяких смарт продуктів. За рік роботи молоді кластери не видали ще ніяких, не те що продуктів, – немає навіть спільних, грунтовних проектів розвитку в будь-якій сфері? Тоді звідки ця теза про «рушіїв»?

Дискусія почалась з пояснень та рефлексій, де домінували 2 ключові теми: «чому цього зараз немає» та «це потрібно й можливо, це – наша мета».

Олександр Сафронкін висновував, що для ідеї спільних продуктів необхідні дослідження ринку, а їх немає. Олександр Попов, натомість, аргументував, що спільні проекти, яким був у свій час, наприклад, Євро-2012 об’єднали багато бізнес-спільнот міста. Отже, потрібно створювати такі проекти та продукти. Сергій Соколов приводить приклад нового продукту від кластеру «Мехатроніка» в сфері авіації – це стало можливо завдяки багатолітній співпраці учасників.

Оксана Ситник зауважила (3:34:00), що процес створення нових, спільних продуктів може тривати роками – тобто, це дійсно показник зрілості кластеру, й для кластерів ІАМ ще рано очікувати на 1-му році таких продуктів. Свою точку зору на це питання дали також інші спікери з інших регіонів. Валерій Алексеєнко (3:43:00), лідер Центральноукраїнського кластеру ІАМ також вважає, що спільні продукти будуть сильним магнітом для учасників кластеру. Й сенс об’єднання саме в тому, щоб консолідувати ресурси й краще використовувати колективні можливості.

Олександр Юрчак, модератор, і який весь час задавав питання «чому… чому рушії?» зрештою й сам відповідає на нього «тому, що кластер ІАМ є єдиним колективним актором в регіонах, хто реально змінює ландшафт промислових хайтек через формулювання спільного порядку денного (аженди). До появи кластерів ІАМ, в регіонах практично не було об’єднань, які б гостро ставили питання про пріоритети інноваційного та цифрового розвитку, про ландшафти інновацій 4.0, про ключові компетенції та експертизу тощо. Тому[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] поява кластерів ІАМ з подібними питаннями, але також і з першими відповідями відразу позиціонує їх в ролі рушіїв розвитку, – адже ці питання є ключовими для створення спільної аженди розвитку промислових хайтек».[/perfectpullquote]

Гринченко Олександр, «Електротехмаш» першим почав змінювати хід дискусії, зміщуючи акцент з продуктів на речі, які лежать в їх основі.

«Спільні продукти неможливо створити, тому що компанії всі різні. Це різні бізнес-процеси, різний рівень персонал, різні ніші та сегменти, куди продаються продукти. Натомість, що є спільним – технології та вимоги до них. Наприклад, якість – ми спільно можемо працювати на питанням покращення якості. Або зміцнювати ланцюги постачань. Візьміть контролери Siemens – раніше вони поставлялись за 3 місяці, зараз – за 6. Але ж це зриває терміни вводу в експлуатацію наших об’єктів, які є складними проектами, де є сотні компонентів. Тобто, один продукт є вузькою ланкою, яка унеможливлює весь комплекс. Або це можуть бути спільні питання експорту та виходу на зовнішні ринки. Й ми розуміємо, що без кваліфікованого менеджменту це неможливо зробити».

Важливий акцент додав Владислав Бащеванжи (3:59:00) «Я віддаю на виробничий аутсорс багато технологічних операцій не для того, щоб послабити себе, а навпаки – щоб посилити. В нашому регіоні є маса потужностей та виробництв, які недовикористовуються. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якщо ми зможемо їх зв’язувати в ефективні ланцюги, значить ми зможемо створювати спільні технології, а звідси один крок до спільних продуктів. [/perfectpullquote]

І немає ніяких проблем брендувати ці продукти під маркою кластеру». Олександр Сафронкін додає, що спільними можуть бути не тільки продукти, але й послуги, а також активи – наприклад, кластерний фонд інновацій, з якого можна інвестувати нові розробки.

Іван Мовчан (4:02:00) зазначає, що вже зрозумілими спільними напрямами в Харкові є лазерні технології, роботизація та автоматизація виробництв. «Але аргументуючи ті чи інші пріоритети смарт-спеціалізації, треба зазначити, що виробництва у Харкові дуже різні» – каже Іван. – «[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Тому я думаю, що спільним продуктом в Харкові може стати технологія виробництва певної групи продуктів.[/perfectpullquote]

Якщо ж ми знову повернемось до Індустрії 5.0, її принципів максимальної кастемізації, то як ідеал, ми можемо бачити виробництво, яке зранку виготовляє автомобільні ваги, в обід запчастини до авто, а вечером – умовно, граблі. Глобальний світовий контекст сьогодні такий, що попит значно перевищує пропозицію по цілому ряду ринків та сегментів. Отже цим потрібно cкористатись. Я маю надію, що нашим смарт-продуктом в Харкові буде унікальна експертиза та вміння у швидкому переналаштуванні будь-якого виробництва. Й роль кластеру та місцевих ланцюгів в тому, щоб швидко реагувати на зовнішні зміни – наприклад, на нестачу якогось компоненту, як в прикладі з контролерами Сіменс».

Олександр Юрчак підсумовує – «Чудово, отже ми говоримо, що неможливо в кластері створювати єдині, спільні продукти, однаково «спільні та єдині» для всіх учасників. Ми говоримо радше про різні групи продуктів, розподілені по тим чи іншим ланцюжкам, які є вже відлагодженими в кластері. Натомість, те що може бути спільним для всіх – це засади кластеру, його основи у вигляді інноваційної екосистеми, сервісних бізнес-моделей, відлагоджених ланцюжків виробничої кооперації, моделей виходу на зовнішні ринки тощо».

Юрій Клименко (4:06:56) додає: «дійсно – кластер спочатку виступає драйвером розвитку екосистеми, а вже потім – продуктів. Але я не зовсім погоджуюсь з вузьким визначенням цієї ролі кластеру як рушія, локомотиву – в сенсі «когось тягнути».

Насправді, роль кластерів може бути більш широкою. Мені є ближчою модель клітин в біології, які спроможні сприймати сигнали зовнішнього середовища й продукувати еталонну реакцію. Чому ця реакція еталонна, тобто, найбільш адекватна? Тому що ці клітини першими сприймають ці сигнали й першими адаптуються. Коли я рефлексую на цю тему в контексті труднощів наших кластерів, я прихожу до висновку, що чимало з них пов’язані з тим, що ми ігноруємо ці засади, тобто саму структуру середовища цих «клітин», яка дозволяє їм бути здоровими та швидко адаптуватись. Тому важливий фокус на зміні середовища – учасники кластеру мають розуміти, що не вдасться швидко «зняти вершки» й особисто для себе. Кластери – це інструмент зміни самого середовища в якому перебувають учасники кластеру, а саме в цьому потрібно шукати win-win. Й те що ми бачимо зараз, ми можемо швидше робити це середовище більш здоровим, якщо будемо розширювати горизонти й швидше переймати кращий досвід з інших регоінів, а також з Європи.»

Віктор Грешта з «Запорізької політехніки» додає, що до певної міри ці зібрання відображають історичний момент – адже спроб відновити виробничу кооперацію було чимало. «Через деструктивні процеси в економіці, промисловці втрачають кадри й зараз розпочали по-іншому будувати відносини з університетами. Й кластер ІАМ виступає, як ефективний інструмент розбудови цих відносин – ми це вже відчуваємо по собі».

Ніклас Руфер привітав на завершення учасників конференції з цим чудовим, продуктивним обговоренням. В 2022 підтримка GIZ буде значно розширена, зокрема, через персональну підтримку регіональною мережею GIZ, яка вже створена.

Програма підтримки українських кластерів буде включати вокршопи, вебінари, тури по обміну досвідом, підтримку регіональних заходів та проектів, стажування кластерних координаторів в європейських країнах тощо.

Після обіду запорізький кластер ІАМ організував для гостей відвідання кількох підприємств, а вечір завершився спільним нетворкингом.

Конференція – як фінальний акорд проекту ClusteRISE

Колективне підведення підсумків великих, значимих проєктів є хорошою практикою проектного менеджменту. Й тим більше, ця практика важлива для нових та складних проєктів, де кількість невідомих чинників впливу, змін по ходу проєкту та розмитих контурів середовища є великою від самого початку. ClusteRISE був саме таким проєктом, й чому колективна дискусія є не менш, а може й більш важливим моментом завершення, ніж фінальний звіт, який приводить радше суху аналітику фактів та висновків. В першу чергу, конференція яскраво показали те, що неможливо відобразити в звітах й те що є суттю кластерів – головних акторів проєкту, – людей, керівників, особистостей, які вболівають за спільну справу й роблять ідеї колективної співпраці живими та справжніми.

Бойовий, конструктивний настрій учасників конференції, їх зарядженість на успіх та віра в свої ідеї неможливо було не помітити й це настрій передавався учасникам в онлайн. Саме ці позитивні емоції, зарядженість на результат, віра в колективні спроможності доказують життєздатність молодих організацій набагато більше, ніж окремі цифри та факти, навіть упаковані в красиві моделі.

Ми настільки детально законспектували хід дискусій, оскільки на наш погляд, вони чудово передають нинішній рівень зрілості кластерів. Де інколи видно окремі протиріччя чи недостатнє розуміння тих чи інших моментів кластерного розвитку окремими учасниками. А з іншого боку – самі ці дискусії й показують наскільки спільнота в такому якісному складі може швидко доходити до правильних висновків та як ефективно вона може виробляти правильні рішення.[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Зокрема, такими в третій дискусії були фінальні висновки про важливість інноваційної екосистеми, культури співпраці та якості виробничих ланцюгів, як засадничих речей в появі розумних продуктів. [/perfectpullquote]

Саме на них має бути першочерговий фокус в роботі кластерів.

Проєкт ClusteRISE завершився. Точніше, завершився його перший етап – конференція вже задала курс та орієнтири на продовження в 2022. Вже в грудні нас чекають нові спільні акції – слідкуйте за нашими повідомленнями.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім учасникам заходу, нашим німецьким партнерам за чудову співпрацю в 2022 та за цей фінальний, мажорний акорд.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

Стратегічна сесія DIH «КРІ» – звіт про зустріч

23 листопада відбулась чергова зустріч фахівців КПІ – потенційних учасників проекту BOWI. Метою зустріч був розгляд ключових напрямів розвитку DIH та власна оцінка спроможностей виконувати головні функції. Від КПІ були присутні близько 20 фахівців й 3 учасники від АППАУ.

На зустрічі виступили учасники команди BOWI – Пасічник В.А., Юрчишин О.Я., Степанець О.В. й від АППАУ – Юрчак О.В.

Головним у розгляді учасників був розподіл функцій підтримки МСП по ходу подання заявки та проведення експерименту, рис. 1

Відбір 20 МСП стартує 15 грудня, й необхідно визначити хто їх зможе супроводжувати після відбору. Це завдання проекту також необхідно вирішити в грудні.

Олександр Степанець, керівник проекту, кафедра АТЕП-ТЕФ пояснив необхідність цих фунцій на власному прикладі бізнес-кейсу «розумних конденсатовідвідників», рис. 2.

Спроби розробки такого пристрою йдуть дуже повільно з 2018 року й поки продукт не вийшов в фазу MVP. Головними перешкодами є наступні

  • Власних фінансових ресурсів не вистачає
  • Ключові спеціалісти зайняті в поточних проєктах
  • Важко знайти вузькоспеціалізованого консультанта
  • Недостатньо знань про вивід на ринок
  • Немає досвіду в технологіях Industry 4.0

Отже, якби фінансування, подібне до BOWI (60 тис євро) було 3 роки тому й був би належний супровід заявки, продукт зміг би давно вийти на ринок.

Юрчак Олександр в свою чергу відмітив, що більшість функцій вказаних на рис.1 є відносно новими та складними, тому потрібно відповідально оцінити які функції експерти КПІ можуть виконувати вже сьогодні, а які ні. В другому випадку є рішення винесення на підрядників, або ж навчання фахівців.

Робота в 3-х групах дала наступні результати

  1. Функції, які більшість фахівців, потенційних учасників проекту BOWI можуть вже виконувати стосуються переважно створення бізнес-кейсу та технологічного супроводу МСП, це функції формулювання ідеї, бізнес-кейсу та його опису, перевірки на feasibility, підготовки до експерименту тощо.
  2. Натомість, функції де потрібна додаткова підготовка стосуються навичок з написання грантової заявки, документообігу, моніторингу – контролю та звітності в проекті.
  3. Функції, які стосуються глибокої спеціалізації в інших сферах краще виносити на аутсорс й віддавати партнерами. Це стосується детального ринкового та конкурентного аналізу в конкретних технологічних напрямах, частин ТЕО в бізнес-плануванні, промоції та широких комунікацій при розповсюдженні результатів проекту.

Учасники висловили задоволення ходом сесії, головне – про що цей проект та як до нього залучатись, – стало набагато більш зрозуміло. Учасники сесії є досить вмотивованими й бачать власну перспективу залучення.

СЕО компанії “Восток-инжиниринг” Михайло Сорокін, який є керівником РГ “САПР в машинобудуванні” в АППАУ, так коментує свої враження на Фейсбук– “Было интересно. Я только сейчас понял механизм и осознал его реалистичность. Проект BOWI – это реальный шанс для малых предприятий получить финансирование на реализацию инновационных идей, при поддержке профильных экспертов. Закрывается два сложных вопроса – экспертиза и финансы. Вопрос за малым – МСП и эксперты должны найти друг друга. АППАУ помогает это реализовать.”

Юрчак Олександр повторив, що в проекті BOWI для залучених експертів буде включена відповідна система стимулювання, яка включатиме в себе професійний розвиток та навчання, визнання експертності, просування через майданчики проекту та АППАУ, включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням.

Типовим прикладом професійного зростання в листопаді є залучення провідних експертів кафедри АТЕП-ТЕФ до останньої європейської конференції з керування виробничими активами. Конференція була платною (390 євро за учасника), але для експертів це було безкоштовно. Вони отримали доступ до всіх презентацій та матеріалів, змогли спілкуватись з провідними експертами ринку й виступити на українській конференції. Разом – це значно посилює розуміння рівня сучасних технологій та кращих практик у світі та Україні, що в свою чергу є обов’язковою умовою участі в інноваційних проектах. Адже конкуренція в них є дуже високою.

Проект BOWI передбачає спеціальні тренінги та обміни для вибраних експертів, зокрема тільки в грудні відбудуться 2 обміни

  • 8 грудня – зустріч з експертами ЄС по обміну досвідом в розвитку DIH
  • 14 грудня – в КПІ пройде загальноукраїнська нарада Центрів 4.0 та інших університетів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Луцька, а також інших міст.

Також відкритою для приєднання є програма EIF, зустріч експертів якої відбудеться 30 листопада.

З питань долучення до проекту BOWI звертайтесь до Оксани Юрчишин, oksanayurchishin@gmail.com

 

 

Звіт за підсумками конференції Asset Performance Management 9 листопада

9 листопада пройшла східноєвропейська конференції по управлінню ефективністю виробничими активами (АРМ). Організатор конференції – АППАУ, за підтримки проекту EU4Digital, бельгійської асоціації BEMAS й низки наших провідних холдингів та розробників. На конференцію зареєструвалось більше 200 осіб, включно з представниками країн Східного партнерства з Молдови, Білорусії, Грузії та Азербайджану.

Контекст конференції

Конференція пройшла під слоганом вирівнювання (alignment) в кращих практиках ЄС та країн СхП в темі АРМ. Для більш глибокого розуміння кращих європейських практик, всі українські спікери мали змогу ознайомитись до цього з матеріалами європейської конференції Asset Performance 26-28 жовтня, організатором якої є бельгійська BEMAS. Відповідно, перші спроби осмислення та перші обговорення в нас вже відбулись напередодні. Для підготовки конференції 9 листопада експерти АППАУ також переклали цілу низку кращих кейсів, які ми отримали з Бельгії.

Отже, головним завданням конференції 9.11 було наочно побачити та зрозуміти якою є відстань між практиками в ЄС та українськими, а також визначити напрями розвитку в переході до АРМ 4.0.

Головні тези виступів

Переглянути всі матеріали можна за посиланням й доступні для всіх зареєстрованих на ресурсі користувачів. Тут ми коротко пройдемось по ключовим тезам спікерів.

Захід відкрила заступниця директора програми EU4Digital Рута Шальвіте-Тамосюнієне. Вона окреслила головні напрями розвитку програми, її переваги для країн СхП й закликала українських учасників активніше використовувати спільні активи. Зокрема, майданчик для обміну країни СхП, що створений на платформі I4MS.

Директор BEMAS Вім Ванкаувенберге представив світові та європейські тренди в АРМ 4.0. Він підкреслив домінування тренду Предиктивного обслуговування (PdM), й що базується на технологіях обробки біг дата, як мейнстриму. Юз-кейси PdM 4.0 є лідерами серед застосувань штучного інтелекту в Індустрії 4.0, залишаючи позаду себе застосування з контролю якості, оптимізації виробничих процесів та інших.

Вім запросив українських учасників знову приєднуватись наступного року до конференції Asset Performance 4.0, яка збирає сотні кращих підприємств зі десятків країні ЄС, США та інших континентів.

Олександр Степанець з Центру 4.0 «КПІ», керівник проект BOWI зробив лікнеп про АРМ 4.0, одночасно презентуючи європейську методику по переходу з рівнів АРМ 1.0–2.0 на рівні вище. Важливим в цій методиці є цілісність підходів – від аудиту та стратегії АРМ, й до планування – розгортання конкретних проектів.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр розповів про цілі та завдання кампанії АРМ, які стосуються не тільки просвіти українських підприємств, їх залучення до кращих технологій та рішень 4.0, вироблення дорожніх карт переходу з АРМ 1.0 на вищі рівні, але й інтернаціоналізацію – вирівнювання українських розробників з кращими світовими практиками в сфері АРМ. Кампанія триватиме до кінця грудня, вона є найтривалішою серед заходів АППАУ в 2021 й до неї вже залучено близько 15 кращих експертів з різних категорій учасників ринку.

Трійка провідних промислових холдингів України – ДТЕК, Інтерпайп та Метінвест Діджитал представили напрацювання своїх команд по цифровій трансформації в контексті питань АРМ. Якщо коротко – цей рівень цілком АРМ 4.0 та європейський. Команди вже мають сильні напрацювання по предиктивній діагностиці та аналітиці активів, включно з використання машинного навчання, цифрових двійників та інших технологій 4.0.

Довгострокова програма цифрової трансформації Modus, яка виконується з 2019 поступово проходить етап за етапом й має на меті створення повністю цифрового підприємства до 2025.

Можливо, в менш формалізованому вигляді, але подібні стратегії існують в Інтерпайп та Метінвесті. Подібними є вектори холдингів на створення розвинутих технологічних екосистем – як зовнішніх, так і внутрішніх. Вони вже включають десятки провайдерів інноваційних рішень, світових вендорів та інших підрядників. Холдинги інвестували в окремі підрозділи, які займаються технологіями 4.0, головним чином тут представлені data scientists. Дуже цікавими є конкретні кейси підприємств, детальніше – див в їх виступах та презентаціях.

СТО GEO Engineering Максим Тютюнник та директор OxE «Астарта» Євген Ковнір разом висвітлювали виклики та рішення АРМ в харчовій промисловості України. Апроіорі, цей сегмент представлений більше Малими та Середніми Підприємствами (МСП), тому цікаво було зрозуміти їх рівень готовності до АРМ 4.0. Максим наголосив, що краще управління активами харчових підприємств в умовах жорсткої конкуренції та постійних змін є одним з ключових чинників конкурентоспроможності. На його думку, передові українські підприємства вже готові до використання технологій як робототехніка, дрони, 3D друк, системи вібродіагностики для предиктивного обслуговування тощо. Натомість, рівень готовності для застосувань предиктивного обслуговування на Ш.І. та біг дата ще недостатній – підприємства потребують кращої співпраці з передовими розробниками та інтеграторами. Євген Ковнір представив чудовий  бізнес-кейс одного з цукрових заводів Астрати, де стояло питання про пошук критичних активів, відповідальних за простої, й покращити загальну продуктивність заводу. Команда виробила якісну аналітику з даних АСУТП (скріншот нижче)  й зуміла в короткі терміни покращити продуктивність з економ ефектом більше 1 млн гривень.

Рішення та продукти в АРМ представляли лідери нашого ринку – IT–Enterprise, a–Gnostics, Waites, а також «Клінкманн-Україна» з рішеннями від світового бренду AVEVA. Якщо коротко – тут також домінувала аженда повністю синхронна з європейськими тенденціями. Наші розробники та інтегратори мають вже рішення предиктивного обслуговування на Ш.І., пропонують цифрові двійники та платформи ІІоТ.

Цікавою була завершальна дискусія в якій прийняли участь представники всіх категорій учасників ринку. Тема дискусії стосувалась 2-м великих тем:

  • сервітизації технічного обслуговування – тобто, коли й за яких умов наші замовники почнуть переходити на аутсорс послуг в ТОіР та сервісні бізнес-моделі. Адже подібні пропозиції вже є, але особливого попиту на них не видно;
  • й як прискорити перехід з АРМ 1.0–2.0 де перебуває більшість замовників на вищі рівні.

Щодо першого питання відповіді експертів дещо розрізняються, але загальна думка є такою, що питання передачі на зовнішнє обслуговання активів це питання часу – й латентний попит зростає. Адже вже сьогодні на багатьох підприємствах нестача власного, кваліфікованого ресурсу є критичною, а питання щодо ефективності активів (вкл з енергоефективністю) стають все більш гострими.

Водночас, це питання сервітизації є дуже пов’язаним й навіть подхідним від відповіді на друге питання дискусії про перехід на вищі рівні в АРМ. Учасники дискусій згідні в оцінці щодо низької загальної культури власників та СЕО МСП – замість того, щоб інвестувати сьогодні в нові технології в управлінні активами, переважна більшість намагається економити на них. І тим, самим не покращує рівень керування власними активами, а заморожує їх на тому ж, часто дуже відсталому рівні. Експерти погоджуються, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]головним рішенням цієї ситуації залишається широка просвітна кампанія, з демонстрацією розрахунків втрат, кращих бізнес- та юз-кейсів, розрахованими на С-рівень та власників.[/perfectpullquote]

Підсумки вирівнювання

В цілому, цілі 1-го етапу кампанії АРМ організатори вважають досягнутими.

  1. Ми отримали підтримку впливових європейських партнерів й позиціонували АППАУ, й ширше – нашу спільноту Індустрії 4.0, як лідерську в темі АРМ серед країн СхП
  2. Ми залучили більше 200 осіб до обговорення кращих євро- та українських тенденцій в цій темі. Серед них 15 сильних експертів та волонтерів в темі популяризації АРМ.
  3. Вийшла ціла серія експертних публікацій: 8 західних юз-кейсів з коментарями наших експертів, 2 аналітичні огляди, перекладений Handbook Maintenance 4.0 (150 стор! от-от в публічному вигляді)
  4. Ми виставили планку кращих українських реалізацій й побачили, що в цілому наші передові підприємства не поступаються західних. Водночас є різниця в масштабах та рівні проникнення. Тоді як в ЄС, тренди АРМ3.0-4.0 стають масовими, в Україні це стосується лічених підприємств
  5. Відтак, маємо надію, що більш зрозумілими для широкого загалу промисловців стали цілі нашої кампанії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не про те, щоб показати окремі передові підприємства, а про те, як зрушити з місця головну масу промислових МСП, які становлять за кількістю підприємств 90% нашої економіки.[/perfectpullquote]

Все-ж, потрібно визнавати, що лідерами та нашими головними спонсорами кампанії наразі є великі холдинги. Саме завдяки фінансовій підтримці ДТЕК, Метінвест Діджитал та Інтерпайп ми зробили перший поштовх – змогли залучити велику групу експертів до бельгійської конференції. Й саме матеріали та участь в цій конференції надихнули наших експертів на розгортання серії публікації, обговорення та порівняння «де ми». Отже, ці методи бенчмаркингу на першому етапі кампанії, можна вважати цілком ефективними.

Натомість, залучення керівників промислових МСП є поки що відверто слабким. В якості сторонніх спостерігачів ведуть себе наші кластери ІАМ, не було залучення партнерських бізнес-асоціацій (крім ФРА), недостатньою є участь провідних технічних університетів й в кампанії залучені далеко не всі наші передові розробники та інтегратори. Хочеться ще раз їм всім нагадати, що немає в Індустрії 4.0 більш інтегруючої теми, ніж АРМ, більш консолідуючої – замовників з провайдерами рішень, як немає в Україні більш актуальної теми з точки зору наших низьких показників продуктивності та енерго-ресурсоефективності. Все це має пряме відношення до тем обговорення та заходів нашої кампанії.

Ці зону росту залишаються для покращення на наступний період.

Наступні події й питання подальшого фінансування кампанії

Подальше фінансування кампанії є відкритим питанням. Адже з кінця жовтня робота великої групи експертів є волонтерською. Команда АППАУ та нашого головного партнера Digital Engineering Expo 2022 запрошують учасників ринку та міжнародних партнерів підтримати нашу кампанію, для цього є кілька можливих опцій:

  • Приєднатись до членства АППАУ: при цьому 10% від членського внеску в 20 тис гривень ми переводимо в фінансування цієї кампанії, а провайдери рішень автоматично включаються в план промоції.
  • Стати учасником експозиції зі своїм віртуальним стендом (вартість 160 євро в гривневому еквіваленті) – організатори гарантують при цьому потужну промоцію до кінця кампанії.

  • Приймаються цільові спонсорські чи донорські внески – вони підуть на покриття витрат волонтерів та експертів, а також на рекламні акції в більш широкому залученні МСП.

Останнє важливо, з огляду на наступні події які плануються в кампанії:

  • 29 листопада відбудеться онлайн мітап – обговорення викликів безпеки в АРМ критичної інфраструктури. Ми обговоримо питання як функційної безпеки, так і кібер-безпеки.
  • 16 грудня ми плануємо іншу онлайн подію – обговорення дорожньої карти переходу АРМ2.0 -> АРМ 3.0 для українських МСП.

Між тим, продовжуються точкові заходи в інтернаціоналізації (контакти з міжнародними партнерами в ЄС та СхП) та метчмейкингу – зокрема, інтегратори та розробники запрошуються до включення в програму IntegrateIT. Детальніше про опції цієї програми згодом.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всі залученим експертам, нашим членам асоціації та партнерам за підтримку цієї просвітньої кампанії.

Виконавча дирекція АППАУ

Wonderware форум 2021. Розумне виробництво: Від Ідеї до Втілення!

Запрошуємо Вас на ключову подію від Клінкманн/Wonderware в 2021 році!  Форум присвячений інноваційним рішенням AVEVA в промисловій автоматизації.

17 листопада – Індустріальний День. У чотирьох потоках ми розповімо все про рішення для нафтогазової промисловості, металургії і гірського видобутку, харчової промисловості і сектора CPG, а також інфраструктури. У представників промислових підприємств є можливість взяти участь в повноцінному онлайн ефірі зі всіма можливостями зворотного зв’язку. Учасники онлайн відчуватимуть себе частиною нашого заходу!

18 листопада – День Практика. Освітимо всі новинки, проведемо технічні огляди, поглиблені демонстрації продуктів і workshops.

Що вас чекає:

  • Глобальні тренди ринку промислової автоматизації.
  • Сесії по індустріях: Oil&Gas, Metal & Mining, Food&Beverages, CPG, Infrastracture.
  • Технічні воркшопи по рішеннях Wonderware, AVEVA, Schneider Electric і партнерів для створення Розумного виробництва.
  • Цифрові практики від провідних компаній.
  • Панельні дискусії і обговорення з експертами найбільших компаній.
  • Конкурс на кращий HMI інтерфейс додатка AVEVA. Голосують лише учасники Форуму!

Організатор Форуму: Клінкманн / Wonderware – незалежний партнер і авторизований дистриб’ютор рішень AVEVA в Україні, Казахстані, і Республіці Білорусь.

Програма форуму за посиланням.

Детальна інформація та реєстрація – тут.

Формування єдиної аженди провідних університетів м. Харкова та бізнесу в сфері Індустрії 4.0

Даний документ представляє собою спільну позицію учасників робочої групи кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” та групи університетів інноваційної на круглому столі 12 жовтня в Харкові. Мета документу – консолідувати університети та учасників кластеру ІАМ, інших кластерів м. Харкова, навколо єдиної регіональної аженди.

  1. Оцінка поточної ситуації. Формулювання викликів.

Низка подій 2021 дозволила сформулювати перелік наступних викликів в університетському середовищі:

  1. Зростання тенденції фрагментації сил та ресурсів – як наслідок внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Це ще більше знижує спроможність університетів спільно реагувати на загальні (екосистемні) виклики інноваційного та цифрового розвитку в промисловості, – як низька культура та рівень знань керівників підприємств, відсутність державних цільових програм розвитку, низький рівень проникнення технологій 4.0 тощо.
  2. Провідні технічні університети, а також провідні учасники промислових хайтек регіону виявились неспроможними в 2020-21 запропонувати конкретні проєкти та програми розвитку у сфері хайтек для регіональної стратегії Харківщини до 2027. Хоча Харків на рівні вироблення пріоритетів має одну з кращих стратегій смарт-спеціалізації, на рівні програм та проєктів, які мають відповідати цим пріоритетам, ми їх не знаходимо. Зокрема, в цій стратегії відсутні такі типові (для всіх регіонів з високим індустріальним потенціалом) проекти:
    1. розвиток Центрів 4.0 (або їх європейських аналогів – Digital Innovation Hubs), 
    2. кластерів ІАМ чи інших промислових об’єднань, 
    3. технопарків та FabLabs,
    4. проектів які популяризують інженерні професії,
    5. проекти популяризації технологій 4.0, 
    6. проекти інкубаторів та акселераторів для пром хайтек тощо.
  3. Відсутність таких проєктів – ключових для розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек, – означає подальшу деіндустріалізацію регіону, подальшу деградацію технічної та інженерної освіти та відставання на міжнародній арені від розвинутих країн.
  4. Подібно до смарт-спеціалізації, риторика та заяви про синхронізацію з європейським курсом також містить в собі чимало імітаційних рис, або ж не є ефективною для економіки країни. Жоден університет ще не взяв на себе зобов’язання синхронізуватись з моделлю DIH (Digital Innovation Hub), яка передбачає розвиток та надання послуг для МСП. DIH є одним з головних інструментів практично всіх євро-програм інноваційного розвитку, дотичних до Індустрії 4.0. Їх модель значно відрізняється від попереднього курсу наших ЗВО на “договірні роботи” з великими підприємствами, й передбачає прискорений вихід та впровадження в місцеву економіку інноваційних рішень, в тому числі в сегментах low-end, яких дуже потребують вітчизняні МСП. Інший недолік нинішнього курсу ЗВО на освоєння грантів ЄС полягає в низькій віддачі цих грантів для вітчизняних підприємств. Отримані знання чи розробка технологій не переходять в нові рішення для промисловців.
  5. В основі вищеперелічених викликів лежить низька ринкова орієнтація університетів, що проявляється в першу чергу в невідповідності структури (-ур) до прийняття вищевказаних викликів. Зокрема, в університетах практично відсутні ефективні структури, які інтегрують функції інноваційного маркетингу та брокериджу, ефективного фандрейзингу, орієнтованого на технології 4.0, дуже слабкими є також внутрішні комунікації, які не дозволяють реалізувати існуючий потенціал. Ці відсутність позиції визначають відсутність належних бізнес-процесів.
  6. Щодо потенціалу ЗВО, події 2021 підтвердили, що потенціал фахівців провідних ЗВО Харкова залишається високим в сферах
    1. Окремих технологічних розробок 
    2. Створення освітніх та просвітніх програм, в тому числі, комерційних тренінгів
    3. Організації та залучення студентів до інноваційних програм розвитку

  1. Рекомендації до побудови єдиної аженди

Робоча група університетів спільно з кластером ІАМ та Асоціацією “підприємств промислової автоматизації України” пропонує керівникам всіх стейкхолдерів розглянути наступні рекомендації:

  1. Керівництво провідних технічних університетів має більш критично підійти до оцінки свого стану та своєї ролі в інноваційній екосистемі м. Харкова. Обговорення на рівні керівництва свого реального впливу та становища, поточних проблем та викликів у взаємодії з промисловцями,  поточної ситуації в виробленням відповідних адміністративних рішень є першим важливим кроком до змін. Одним з таких рішень мають стати зміни в структурі університетів, й де мають з’явитись відповідальні та компетентні особи в сфері інноваційного менеджменту (функції брокериджу, маркетингу та взаємодії з ринком).
  2. Університети мають єднатись з промисловцями в своїх спільних позиціях щодо необхідних реформ вищої освіти й більш проактивно та спільно комунікувати свої позиції на рівень центрального уряду, а також до чільників регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, листи, в тому числі публічні, та окремі заходи, які залучають керівників провідних університетів, підприємств та кластерів є основою подібних адвокаційних кампаній та-чи заходів.
  3. Кожному університету варто краще визначати свої ключові сфери спеціалізації та експертизи. Варто публічно їх задекларувати шляхом означення на веб-ресурсах, вказуючи при цьому:
    1. Каталоги конкретних інноваційних продуктів та рішень, доступних для промислових МСП, й де є привязка до рівня TRL (landscape I4.0).
    2. Конкретні роботи та кейси, вже виконані для промисловців.
    3. Інші види послуг, доступні для ринку (тренінги, тестування прототипів, консультації, аудит тощо).
    4. Промоційний контент, який орієнтується на промисловців та показує експертизу провідних кафедр (як білі книги, посібники, аналітичні статті та звіти тощо).
    5. Проекти розвитку, в тому числі грантові, та їх результати, включно з впливом на регіональну екосистему .
    6. Події, що популяризують напрями спеціалізації університету.
  4. Ці публічні ресурси є основою для приєднання європейської мережі DIH. Провідним технічним університетам рекомендується приєднатись до цієї мережі шляхом реєстрації на платформі смарт-спеціалізації S3.
  5. На рівні об’єднавчих ініціатив спільно з кластером ІАМ, учасники робочої групи рекомендують:
    1. Подальше й планове розгортання технологічних мітапів, започаткованих місцевим кластером ІАМ за підтримки АППАУ. Зокрема, наступний мітап варто запланувати в сфері фандрейзингу Індустрії 4.0 та каскадних проектів ЄС.
    2. Визначити як спільний комунікаційний майданчик групу в Фейсбук Харківського кластеру ІАМ.
    3. Визначити 2-3 координаторів від різних університетів, які будуть спільно координувати серію заходів що проводяться на рівні програм ЄС (EU4Business, EU4Digital / I4MS тощо), та розповсюджувати цю інформацію через канали спільноти.

АППАУ продовжить курс на посилення існуючого регіонального Центру 4.0 на базі Національного аерокосмічного університету “ХАІ ім. Жуковського”, але є також відкритою до співпраці зі всіма технічними університетами й вітає ініціативи консолідації. Зокрема, АППАУ запрошує представників університетів та кластеру ІАМ в робочі комітети та групи, які вже створені на платформі Industry4Ukraine та АППАУ, як комітети по цифровій трансформації промисловості, сталого розвитку, кластерного розвитку та смарт-спеціалізації.

Семінар-практикум «Експорт для кластерів ІАМ: від стратегій до кращих практик», 13 жовтня, з 9:30 до 16:00 год, м. Харків

Експорт є одним з пріоритетних напрямів розвитку кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). В рамках проекту ClusteRISE для кластерів ІАМ запланований семінар з обміну досвідом та кращими практиками, який відбудеться в м. Харкові 13 жовтня.

Головними завданнями заходу є наступні:

  • Покращення ролі та інструментів експортного маркетингу для учасників кластерів ІАМ
  • Обмін кращим досвідом та практиками
  • Формування спільних планів та спільного інструментарію підтримки

Організатори: АППАУ та Харківський кластер ІАМ за підтримки Харківської ТПП

Програма

9:00 Вітальна кава

9:30 Вступ, знайомство, визначення спільних викликів в експорті, обговорення

10:00 Головні виклики та завдання в експортному маркетингу

Деталізація викликів, приклади, кейси, проблемні питання

  • Стан планів експорту – інтернаціоналізації, формування стратегій  (виступи координаторів кластерів)
  • Дослідження ринків (пропозиції АІМ та інших провайдерів послуг)
  • Техніки лідогенерації (АППАУ, досвід проведення онлайн форумів)
  • Виставкова діяльність (Запорізька та Харківська ТПП)
  • Відео-контент: головні тренди в експортному маркетингу (агенція “Рубарб”)

11:00 Перерва на каву

11:30 Обмін кращими практиками учасників кластерів та інших учасників екосистеми ІАМ

  • Запорізький кластер ІАМ (по 1-2 фірми від кластеру)
  • Харківський кластер ІАМ (аналогічно)
  • Харківська ТПП (аналогічно)
  • АППАУ (аналогічно)

13:00 Обід

14:00 Створення відео-кейсів як топ-тренд в лідогенерації та експортному маркетингу (Агенція «Рубарб»)

15:00 Формування планів на 2022: комплексні програми та проекти (робота в групах)

16:00 закінчення заходу

 Запрошуються представники кластерів ІАМ з Харкова, Запоріжжя та члени Харківської ТПП.

Участь безкоштовна, кількість місць обмежена до 25 осіб, можлива також участь в онлайн режимі.

Для реєстрації необхідно заповнити форму:

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

 

Міні-конференція «Цифрова трансформація в агро-індустрії», 24 вересня, м. Полтава

Захід в Полтаві 24 вересня має на меті об’єднання місцевих стейкхолдерів в розвитку одного з головних пріоритетів смарт-спеціалізації регіону – агро-індустрії. Одним з ключових викликів в цьому пріоритеті є прискорення цифровізації аграрних та агропереробних підприємств Полтавщини шляхом посилення ролі кластерів та розвитку регіональних Центрів експертизи Індустрії 4.0, спроможних надавати послуги малим та середнім підприємствам. Згідно постанови №750 Кабміну рішення про створення такого Центру в Полтаві узгоджено між Полтавським державним аграрним університетом, Полтавською обласною державною адміністрацією.

Захід відбудеться за підтримки Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). 

3 ключові теми заходу

  • Смарт-спеціалізація регіонів: кращий досвід ЄС та України в розвитку кластерів та Центрів 4.0.
  • Потенціал Полтавщини в агро-індустрії: стан, виклики та перспективи розвитку в контексті цифровізації.
  • Бачення нового Центру 4.0 на базі Полтавського аграрного університету, сервіси для МСП .

Програма заходу

[table id=35 /]

Захід пройде за адресою м. Полтава, вул. Григорія Сковороди 1/3, ауд 417.

З організаційних питань, звертатись до Юрій Уткін, +380963261980, E-mail: 1008utkin@gmail.com

Для участі в конференції необхідно заповнити реєстраційну форму

Вебинар «Предиктивное обслуживание – опыт внедрения у мировых брендов от украинского разработчика», АППАУ–Waites, 27 сентября, 17:00

Управление эффективностью использования производственных активов является ключевым сегментом в Индустрии 4.0. Именно здесь компании ищут резервы повышения ключевых производственных KPI. И где предиктивная аналитика и обслуживание, в свою очередь, пользуются самым большим спросом в развитых странах.

Компания Waites, https://waites.net/ является одним из самых быстрорастущих провайдеров продуктов и сервисов в этой области. Waites имеет отличные реализации по предиктивному обслуживанию с брендом Amazon, DHL, Michelin, Tesla, Nike и сотнями других. Часть подразделения компании находится в Украине, и в АППАУ, мы будем рады представить решения Waites для украинских предприятий.

В программе представления 27 сентября:

  • Краткое введение от АППАУ (ген. директор Юрчак Александр)
    • Что такое APM и предиктивное обслуживание, в чем их отличия и преимущества
    • Почему предприятия должны форсировать переход на АРМ
  • Общая презентация компании Waites (Смолиенко Илья)
    • Почему Waites и в чем наша уникальность
    • Компании которые уже оценили преимущества предиктивного обслуживания (кейсы)
  • Дискуссия о состоянии и вызовах технического обслуживания в Украине
  • Вопросы – ответы

Организаторы мероприятия – Waites, АППАУ.

Модератор – Александр Юрчак.

——————-

Вебінар завершений. За інформацією звертайтесь на info@appau.org.ua

1-ша хвиля: САПР в машинобудуванні – звіт

Після 1-го технологічного мітапу кластерів ІАМ по ВІМ-технологіям в липні, тема «САПР в машинобудуванні» звучала відразу на кількох заходах спільноти АППАУ та кластерів ІАМ в серпні та вересні. Цим звітом ми підводимо підсумки онлайн вебінару 26 серпня, круглого столу в Одесі 1 вересня, а також кількох експертних обмінів з вендорами. Загалом, в обмінах прийняли участь представники Міністерства стратегічних галузей промисловості, компаній ПАТ «ФЕД», Electron, Softprom, CADFEM, MDEM, Soft engineering, ІТ САПР, НТУ «Київський політехнічний Інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут», ІК «Восток инжиниринг», керівники та учасники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова, й ці обміни вже охопили більше 100 фахівців. Свідчень керівників та експертів достатньо, щоб зробити певні аналітичні висновки. Й оскільки в АППАУ ми вперше настільки близько наближаємось до цієї теми спільно з кластерами ІАМ – назвемо це «1-ою хвилею», – по аналогії з маркетинговими опитуваннями.

Ключові питання обмінів

Аженда вебінару 26 серпня задала напрями та теми обговорення, й вона апелює до питань доступності сучасного програмного забезпечення для широких кіл машинобудівників, наявності розвинутих технічних політик підприємств, системи підготовки кадрів, актуальності центрів прототипування й ширше, – інфраструктури спільного користування. Звісно, про круті кейси КБ «Південне» чи «Мотор-Січ» ми знали й раніше – подібні обміни, тільки в менших масштабах, були в 2019 з учасниками руху 4.0 «Аркада» та «ІМАТЕК», КБ «Південне» та іншими учасниками ринку в нашому клубі Discovery 4.0.  Цього разу ми намагались зрозуміти поставлені питання в більш широких рамках, й з залученням безпосередніх учасників кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва – адже кому як не їм підіймати питання розвитку машинобудування та інжинірингу. Й питання кластерів звучить зараз дещо по іншому – мова про вищезгадані елементи не в окремих, елітних КБ чи підприємствах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]а про доступність та ефективність всієї цифрової та інноваційної інфраструктури розвитку для малих та середніх підприємств в машинобудуванні.[/perfectpullquote]

Поширення та стан сучасних САПР в Україні

Отже, якщо порівнювати з темою ВІМ, проникнення технологій CAD/CAM/CAЕ / PDM є значно кращим у вітчизняному машинобудуванні. Продукти САПР в машинобудуванні відомі з кінця минулого століття й сьогодні сотні українських підприємств в машинобудуванні та інжинірингу використовують різні програмні продукти для проектування, розрахунків, симуляції та тестів, а далі й виготовлення машинобудівної продукції. Водночас цей ринок має недоліки типові для будь-якого програмного забезпечення всіх наших промислових хайтек сегментів, а саме

  • На ринку існує маса нелегальних копій САПР відомих виробників.
  • Чим дорожчий, складніший та-або більш інноваційний продукт – тим менше його поширення.

Експерти коментували обидва явища та нові тренди. Зокрема, Михайло Сорокін, СЕО «Восток инжиниринг» каже, що «нелегальним ліцензіям приходить кінець. Політика вендорів спільно з Microsoft дозволяє швидко виявляти нелегальні копії й накладати санкції на компанії, які ними користуються». Наприклад, під санкції РТС за останній рік попали кілька десятків компаній в Україні, які нелегально використовували продукти цього виробника.

Щодо поширення більш складних та нових продуктів, представники електротехнічних САПР (Eplan) та машинобудівних (Softprom) в один голос кажуть про відставання українських підприємств. Бороденко Микола (ТОВ «Електрон», провідний дистрибутор Eplan в Україні) розповідав також про внутрішні перешкоди пов’язані з рівнем знань інженерів – навіть досвідченим інженерам важко переходити з САD на СAE, мова про інші парадигми та мислення, про навички роботи з даними та об’єктами, а не тільки з графікою. Микола, а потім й колеги з «Софтпром» кажуть, що в нас ще є маса підприємств, які ще не перейшли навіть на найпростіші CAD-системи, – багато проектних робіт, як і раніше, виконується в аналоговому (паперовому) вигляді на кульманах! Також сумнівно виглядає використання простих програм САПР типу Аutocad, їх функціонал вже не відповідає сучасним вимогам проектування.

Між тим, функціонал сучасних, спеціалізованих систем дійсно вражає, – найбільш яскравим в цьому сенсі була презентація Вадима Гаріна з CadFem про можливості продуктів як Ansys.

[caption id="attachment_16923" align="alignnone" width="1213"] Рис. 1 Системи CAE як ANSYS сьогодні є обов’язковими для виробників складних виробів – більшість розрахунків щодо поведінки виробу в різних ситуаціях відбувається в цифровому двійнику й ще до задовго до того, як продукт запускається у виробництво.[/caption]

Втішає те, що вендори та дистрибутори САПР, все ж, прикладають масу зусиль для розвитку ринку. Наприклад, ТОВ «Електрон» в 2019 році забезпечило безкоштовними ліцензіями 3 Центри Індустрії 4.0. Тарас Баган з центру 4.0 «КПІ» розповідав про досвід навчання студентів, й констатував, що багато випускників їхньої кафедри (АТЕП / ТЕФ) намагаються принести отримані знання та практики в фірми, де вони працевлаштовуються.

Водночас, точної інформації про поширення тих чи інших видів САПР в Україні, очевидно, немає – принаймні, ніхто з експертів про це не згадував, а окремі з них стверджують, що такі дослідження ніколи не проводились.

Переглянути повне відео вебінару 26 серпня:

Бенчмаркингові приклади

Серед найбільших яскравих прикладів фірм, які працюють на сучасному європейську рівні виділимо 2 компанії, учасників наших заходів.

МДЕМ, філія нідерландського суднобудівного концерну DAMEN з Миколаєва є членом АППАУ та спів-засновником Морського кластеру України, й тому вже добре відома нашій спільноти. Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ дуже добре представив новітні розробки компанії, які ведуться спільно з іншими підрозділами DAMEN й з використанням систем 3D Experience від Dassault Systemes. МДЕМ є практично, єдиними в Україні, хто використовує такі продукти в суднобудуванні. Це продукти класу PLM, що дозволяють автоматизувати й перевести в цифровий простір практично всі процеси життєвого циклу продукту – розробки, проектування, виготовлення, експлуатації. Про детальний досвід подібних use-cases в машинобудуванні є наш детальний опис з Ганновера ще від 2017 року. Але, як каже Станіслав, подолання крос-функційних бар’єрів й новизна підходів є дійсно складними змінами для організацій й розповсюдження 3D experience навіть в ЄС не таке вже й значне. Саме тому MDEM масу уваги та часу приділяє перенавчанню персоналу.

[caption id="attachment_16924" align="alignnone" width="1256"] Рис. 3 в переході на PLM МДЕМ запроваджує детальну й велику програму навчання співробітників. Це показує наскільки уважно керівництво компанії відноситься до нових викликів Індустрії 4.0, як головного пріоритету розвитку компанії.[/caption]

Інший приклад з машинобудування – ПАТ ФЕД. Кейс про впровадження елементів Індустрії 4.0  на цьому підприємстві вийшов в нас ще в 2018 році, але тоді ми не згадували про системи CAD/CAM. Між тим, саме ці системи – разом з верстатами ЧПУ є головними засобами автоматизації виробництва на рівні ОТ. Конструктори та оператори ФЕД користуються легальними версіями Solidworks та SolidCAM, ІТ-команда регулярно їх оновлює й слідкує за новинками від свого вендора (Soft engineering). Подібні системи – як і сучасна система планування та керування виробництвом (PDM / APS / MES від IT-Enterprise), можливо, випадають з поля зору журналістів, які дуже люблять говорити про швейцарські верстати на ФЕД. Але з огляду на питання автоматизації виробництва, вимог його підготовки, планування, дотримання технологічних режимів, гнучкості (мова про одиночне та дрібносерійне виробництво) тощо,  саме цей комплекс програмних продуктів ОТ-ІТ забезпечує злагоджену та ефективну роботи близько 100 цих верстатів на ПАТ ФЕД й робить підприємство одним з кращих машинобудівників та експортерів України. Рекомендуємо також переглянути цю публікацію про ФЕД, – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]вона акцентує на системному підході до цифрової трансформації в машинобудуванні, як ключовому фактору успіху, – а не тільки чи не просто оновленні виробничих фондів, як цього прагнуть більшість вітчизняних машинобудівників.[/perfectpullquote]

Формулювання головних викликів САПР для вітчизняного машинобудування

Можна підсумувати, що загальне відставання в інноваційному та цифровому розвитку в машинобудуванні є нашим головним, спільним викликом. «Cучасні засоби PLM прискорюють швидкість проектування до 30%», – каже Станіслав Селезньов. Й враховуючи той факт, що МДЕМ є єдиними в Україні, хто використовує продукти класу PLM (3D Experience), неважко прогнозувати як швидко зростатиме розрив між українськими машинобудівниками та зарубіжними. «Європейська тенденція – це драматичне скорочення часу випуску суден, причому – нових моделей. Мова йде не про роки будівництва, а радше про місяці, причому окремі моделі будуть продаватись зі складу. При такому стані речей, розрив з вітчизняними виробниками в суднобудуванні стає практично непоборним», – каже Станіслав.

Все ж, це глобальний виклик варто розділити на комплекс причин або більш детальних викликів, що лежать в його основі. Спільно з експертами, на вебінарі 26 серпня ми склали наступний перелік:

  1. Загальна низька культура підприємств. В якій рівень знань та навичок персоналу, технічна культура та парадигми менеджменту не відповідають викликам інноваційності та глобальній конкуренції в секторі машинобудування. Експерти констатували, що не зважаючи на наявність окремих передових підприємств, загальна культура залишається низькою.
  2. Слабкий рівень трансферу знань та технологій. Кілька експертів наголошували, що придбання дорогого програмного продукту автоматично не вирішує поставлених завдань. Персонал обов’язково має проходити навчання, потрібно змінювати бізнес-процеси, повністю переглядати бібліотеки елементів, змінювати самі підходи до проектування тощо. Й все це займає немалий час. Управління цим періодом (так звана learning curve), скорочення часу та витрат на нього можливо завдяки грамотному керуванню, залученню консультантів та експертів з досвідом, системному навчанню. Керівники натомість, часто допускаються помилок, коли починають економити на цих необхідних інвестиціях, й натомість, збільшують час на освоєння. Інший фактор в цих аспектах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відсутність в Україні спеціалізованих прикладних Центрів прототипування та експертизи Індустрії 4.0, в тому числі в сфері машинобудування, які б більш системно та потужно займались трансфером прикладних знань та технологій.[/perfectpullquote]
  3. Доступність програмного забезпечення, яка знижується. Переважним чином, й особливо для МСП, цей виклик стосується низької платоспроможності підприємств в умовах нерозвинутих фінансових інструментів в країні. Цей фактор спричинює пошук дешевих, але менш якісних продуктів САПР. Водночас, проблема доступності дійсно є складною. Тренд переходу на SaaS не є очевидним й стосується не всіх вендорів, але точно є тренд переходу на повністю ліцензійні продукти. Це означає, що сучасні продукти САПР стануть менш доступними для широких кіл екосистеми машинобудування. Антон Васильєв, сертифікований викладач SolidWorks з НТУ ХПІ, в обмінах експертної групи детально аналізує чинники впливу на доступність ПЗ. Серед них:
    • очевидна обмеженість навчальних ліцензій;
    • сумнівна можливість створювати осередки колективного користування (це порушує ліцензійні умови);
    • умови погодинної оплати за користування – як досить гнучкі, але й все одно не вирішують завдань розвитку – адже період learning curve займає місяці;
    • певні «ідеологічні» конфлікти між інтересами споживачів та вендорів (це загальна ситуація в світі – споживачів «підсаджують» на голку, коли платити потрібно постійно, – про це багато говорили також на конференції Системних інтеграторів в липні в контексті SCADA-систем) тощо.

… й зрештою приходить до висновку, що «скоріше всього, кращі шанси в нашій країні має недорогий інженерний софт, який буде просуватись на умовах SaaS».

[caption id="attachment_16925" align="aligncenter" width="669"] Рис. 4 Член АППАУ, дистрибутор «Електрон» є лідером в постачанні EPLAN для підприємств України, й займає найбільшу частку ринку.[/caption]

Колега Антона, керівник кафедри ТММ та САПР НТУ «ХПІ» Микола Ткачук додає до цього можливі опції про орендування, або лізинг ліцензій. В свою чергу, Володимир Таран, СЕО  “Електрон” каже, що їх компанія вже готується до переходу Eplan на SaaS й проактивно взаємодіє зі своїми клієнтами (рис.4).

  1. Слабкий рівень PDM (Product Data Management) – підготовки та уніфікації конструкторської та технологічної документації, з приведенням її в цифровий вигляд. Відсутність таких елементів, робить неефективними системи CAD/CAE, оскільки «автоматизація хаосу породжує автоматизований хаос». Цей фактор особливо властивий великим державним операторам, наприклад, Укрзалізниці й Михайло Сорокін неодноразово його згадує у своїх виступах.
  2. Відсутність системних підходів у впровадженні САПР на підприємствах часто породжує «зоопарк» програмних продуктів навість в межах одного підприємства. Найчастіше цей виклик пов’язаний з відсутністю стратегії розвитку підприємств, включно зі сферою технологій.

Перші 3 виклики визнані експертами критичними, останні два – радше мінорні.

Цей перелік був підтверджений потім в інших обмінах з вендорами та користувачами САПР. Й в цілому ці висновки добре корелюються з тими, що ми констатували в звіті «Індустрія 4.0 та машинобудування» в 2018 році.

 

Напрями дій спільноти

Як реакцію на вказані виклики, експерти розглянули 7 стратегічних напрямів дій:

  1. Фактор «Доступність»: необхідно започаткувати діалог з великими міжнародними вендорами про оптові закупівлі, й де учасники спільнот (кластери ІАМ + АППАУ) отримують оптові знижки. Інша опція – надання  єдиних платформ (необмежена кількість ліцензій) для великих операторів як Укрзалізниця, чи Укроборонпром на умовах довгострокового кредитування. Звісно, вирішувати подібні завдання без гарантій та участі державних структур неможливо.
  2. Інший фактор доступності – стимулювання наших розробників випускати вітчизняні конкурентні продукти, зокрема, в сегменті low-end. Користувачам добре відомо про продукти класу PDM від вітчизняного IT-Enterprise, які впроваджені на ПАТ ФЕД та низці інших підприємств, включно з Укроборонпромом. Є також інші розробники в Україні й за умови кращого стимулювання, вони могли б повністю закривати сегменти low-end для масового користувача САПР.
  3. В контексті доступності та кращої інтеграції в технологічні екосистеми великих брендів, потребує дослідження така опція як стимулювання розробок Apps та елементів бібліотек для відомих САПР. Адже потенціал українських ІТ-розробників є загальновизнаним в світі й ми зовсім не виключаємо того, що частина якогось відомого софта в сфері САПР машинобудування насправді розробляється в Україні – подібних прикладів ми знаходимо багато в інших сегментах. Питання полягає в тому, як перейти з ланки tier-N (сировини) до tier-1 або tier-2 – визнаного провайдера в екосистемі світового бренду. Це дасть визнання Україні й зробить політики брендів більш м’якими, а місцеві екосистеми значно сильнішими. Іншими словами, ми маємо якось показувати привабливість нашого ринку для великих брендів. І якщо мова не йде про обсяги продажу, тоді про що?
  4. Трансфер знань та технологій: тут необхідна допомога від міжнародних донорів у створенні Центрів прототипування та Індустрії 4.0 (Центрах 4.0 та DIH). Такі центри є сьогодні в більшості країн ЄС, й одна з їх головних ролей – трансфер знань та технологій до широких ринків. На відміну від вендорів, вони роблять це в більш довгостроковому, екосистемному форматі, з залученням широких кіл бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища, а головне – за підтримки місцевих фондів та міжнародних грантів. В Україні такі Центри створюються з 2018 року на базі провідних технічних університетів, але поки це радше волонтерські структури, без виділеного штату та фінансування. Прикметно в цьому контексті, що Центр 4.0 «ХАІ» ніяк себе не проявив впродовж цих заходів серпня, хоча можливостей було чимало. В липні 2021 наш уряд затвердив постанову №750 про створення Центрів 4.0, яка надає право місцевим органам самоврядування створювати такі центри за рахунок місцевих бюджетів. Микола Ткачук, НТУ «ХПІ» в рамках цих експертних обмінів надав низку детальних опцій, як можна було б покращувати співпрацю ЗВО з ринком й краще готувати спеціалістів – з них видно великий, й ще не реалізований потенціал співпраці.
  5. Трансфер знань та експертизи також можливий вже в рамках України від передових організацій. Ми бачимо їх вже чимало на ринку й окремі з них готові ділитись своїм досвідом. Як їх можна було б стимулювати розділяти свій кращий досвід та знання? Очевидно, спільні цілі кластерного розвитку є одним з перших інструментів, що власне й продемонстрували ці обміни – їх би не було, якби ця потреба не була озвучена кластерами ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва, не було б і цього звіту. Але, що ще ми можемо запропонувати фахівцям таким організацій, як MDEM, ФЕД чи КБ «Південне»? Навіщо їм витрачати свій час на зростання, можливих конкурентів? Фактори очевидних спільних завдань кластерів, як професійні стандарти, ріст культури ринку, підготовка кадрів, тощо – діють на рівні цінностей, але звісно мають обмеження. Можливо. варто запозичувати досвід ІТ-кластерів в Україні, де, наприклад, участь експертів в навчаннях молодих спеціалістів додатково оплачується? Як щодо інших інструментів – кампусів, технологічно-інноваційних днів, хакатонів, конкурсів тощо? Ми точно знаємо, що університети готові до таких заходів, але чи готові самі машинобудівники? – до цього часу їхня активність залишається дуже низькою.
  6. Стандартизація змінює культуру й прискорює розвиток підприємств. Ця тема майже не звучала в наших експертних обмінах, хоча АППАУ її постійно підіймала в інших заходах по стандартизації впродовж серпня та вересня. Різниця в стандартах колишніх ГОСТ та ЄС реально існує, цей розрив ще не подоланий й це спричинює додаткові витрати інженерних компаній в експорті. Про це рік тому ясно говорили інші наші експерти з АСУТП,  наприклад, Антон Кротюк з TerraWatt Group. При переході на роботу з німецькими генпідрядниками їх компанія змушена була нести значні витрати на перенавчання спеціалістів. Водночас, які стандарти необхідно виводити на рівень ДСТУ – це питання належить ще вивчати, поки що експерти це ніяк не коментують.
  7. Необхідно також навчати викладачів й прискорювати перехід на нові системи САПР. Олексій Шевченко з “Запорізької політехніки” повторив на мітапі думку, яку ми часто чуємо в подібних обмінах – готувати сучасних працівників можуть тільки ті університети, де самі викладачі як кажуть «на рівні».

Як же впроваджувати ці напрями дій на практиці? АППАУ, спільно з керівництвом кластерів ІАМ пропонує учасникам ринку консолідовані та скоординовані дії. Перші кроки вже сплановані й події розгортаються наступним чином:

  • 16-17 вересня низка обмінів та обговорення зазначених напрямів дій відбудеться на між-кластерному обміні в Харкові. Інженерна столиця України має прийняти рішення щодо створення Центру прототипування в машинобудуванні в Харкові й, власне, на цю тему пройде 1-ий обмін.
  • Ми також вітаємо включення в цю велику дискусію кластерів ІАМ Мінстратпрому. Департамент діджиталізації промисловості, який очолює Ігор Лисицький активно включився в цю дискусію 1 вересня на одеському круглому столі. Мова йде за впровадження PLM для вітчизняного суднобудування, але ніщо не заважає розширити рамки на низку секторів.
[caption id="attachment_16926" align="alignnone" width="960"] Рис. 5 Ігор Лисицький та Олена Жукова ( СЕО МДЕМ та в.о. Морського кластеру України) на круглому столі «PLM в суднобудуванні» в Одесі 1 вересня.[/caption]
  • Спільно з Мінстратпромом ми розробляємо проектну заявку для міжнародної технічної допомоги щодо вирішення стратегічних завдань розвитку,  які зазначені вище. Активність спільноти, конкретність та релевантність пропозицій в цій програмі розвитку є запорукою успіху.

Ці обміни продемонстрували силу об’єднаної експертної спільноти. Очевидно, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]спільно ми можемо рухатись значно швидше та ефективніше не тільки в подібній аналітиці, але й у вирішенні спільних викликів. [/perfectpullquote]

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім залученим експертам за ваші думки та пропозиції. Принагідно дякуємо GIZ-Ukraine, без яких не було б і проекту розвитку кластерів ІАМ – й це добрий приклад співпраці з міжнародними організаціями в розвитку вітчизняного машинобудування.

АППАУ запрошує учасників ринку приєднуватись до наших ініціатив та активніше залучатись до роботи асоціації спільно з кластерами ІАМ. Довідкова інформація – звертайтесь на info@appau.org.ua

Онлайн мітап «Стандарти промислової автоматизації та ІТ – стан та перспективи розвитку», 7 вересня, з 16 до 17:30 год

Заключний вебінар серії «Технічне регулювання та стандарти для промислових кластерів» буде присвячений стандартам промислової автоматизації та ІТ. Тема діджитілізації промисловості є топовою для ЄС та розвинутого світу, а в ній питання стандартів – одне з ключових. Ми не можемо серйозно говорити про впровадження засад Індустрії 4.0 як інтероперабельність, тотальна, але безпечна доступність активів, масова кастемізація чи сервісні бізнес-моделі тощо без розгляду питання єдиних стандартів. Стандарти – це також шлях до інтернаціоналізації та експорту товарів, адже ті продукти та виробництва, які відповідають міжнародним стандартам, краще та швидше знаходять своїх клієнтів та партнерів.

Отже, 7 вересня ми будемо говорити про поточний стан стандартів Індустрії 4.0 в Україні, їх сприйняття ринком, позиції та пропозиції експертів ТК 185 в подальшому розвитку, включно зі свіжими ініціативами кластерів ІАМ.

В програмі заходу:

  • Загальний стан розвитку в ТК 185 «Промислова автоматизація» (Юрчак О. Гачковська М.).
  • Позиції експертів та голів під-комітетів ТК 185:
    • Прогрес по стандартам під-комітетів.
    • Пропозиції щодо подальшого розвитку.
    • Пропозиції нових стандартів для гармонізації.
  • Дискусія з питань:
    • Нові ініціативи АППАУ: добровільна сертифікація та перевід безпекових стандартів в статус «обов’язкових».
    • Кластери ІАМ: консолідація позицій по актуальним сферам діяльності – САПР в машинобудуванні, циркулярна промисловість, інфраструктурні проекти.
    • Позиції великих промисловців та міжнародних вендорів в сфері стандартів.
    • Фінансова підтримка роботи по стандартизації.

Захід відбудеться 7 вересня з 16:00 до 17:30 години.

Організатори:  АППАУ спільно з кластерами ІАМ з Запоріжжя та Харкова, модератор – Олександр Юрчак.

Серія вебінарів на тему технічного регулювання для кластерів ІАМ є частиною проєкту «ClusteRISE» з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). «ClusteRISE» підтримується Проєктом «Застосування та імплементація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що виконується Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального Уряду Німеччини.

This website uses cookies to improve your web experience.