ТК 185

Проект aCampus запропонував від початку кілька важливих ідей щодо покращення співпраці між Університетами та іншими учасниками ринку. Мова про кращу співпрацю в епоху економіки знань та Індустрії 4.0.

Питання залучення широких кіл експертного середовища до розвитку промислових АСУ-ІТ стоїть на порядку денному АППАУ з 2013 року. В 2017 була вироблена спеціальна пропозиція створення клубу i-Control, але яка запрацювала тільки частково. Сьогодні в проекті aCampus питання постало знову.

В чому проблеми залучення

Всього в спільноті АППАУ налічується більше 30 експертів, які так чи інакше залучаються до наших заходів. Потенційно є ще близько стільки ж, – менш активних та відомих, але потенціал яких досить значний.

На поверхні проблеми залучення експертів досить очевидні та зрозумілі. Перелік нижче включає, але не обмежується наступними проявами низького рівня залучення

• Не зважаючи на велику загальну кількість, лічені експерти генерують експертний контент – навіть у вигляді статей, не кажучи вже про білі книги чи кейс-стаді. Останніх, де-факто, немає.
• В Україні є дуже мало ЗВО чи окремих агенцій, які розробили сучасні тренінгові програми, і які користуються попитом на ринку промислових систем керування
• Низькою є активність більшості зареєстрованих експертів в Технічному комітету 185, де з 2017 йдуть роботи по гармонізації стандартів ISO/IEC. З зареєстрованих в комітеті 25 експертів, реально працює над стандартами не більше 10.

Цей перелік можна продовжувати і ця ситуація триває роками. Але зовсім новий контекст у нас з’явився з 2016 року, відколи почалось активне просування Індустрії 4.0. Виявилось, що по великому рахунку, й коли потрібно чітко вказати на трійку кращих українських експертів в області ІІоТ, чи просунутої аналітики, чи кібер-безпеки, чи APS/APC/MOM й тому подібної великої кількості сегментів, яких десятки – а в епоху 4.0 стало ще більше, – знайти таких людей просто неможливо.  Не тому, що їх немає. А тому, що більшість є вкрай непублічними та не має вагомих «слідів» в онлайн (як вказано вище), не надає свою ясну позицію по актуальним питанням розвитку, і отже – не визнаються всією експертною спільнотою та ринком як справжні лідери.

АППАУ постійно підіймає ці питання, шукає методи стимулювання, й зокрема, промотує кращі приклади та практики. Зокрема, для ЗВО ми створили в 2016 році спеціальний образ Pupena-san, який базується на реальному прикладі окремих, найбільш активних викладачів кількох ЗВО. Але сказати, що це спрацювало в більш-менш значимих масштабах, на жаль, не можна.

Подібні проблеми ми мали в 2018-19 також в інших експертних спільнотах, зокрема в клубі Strategist 4.0 ми так і не побачили серйозного залучення та експертного контенту від науковців чи економістів, чи діджитал стратегів. Як учасники кількох груп по розробці державних стратегій, ми так само не бачимо консолідації та прояву глибокої експертизи в цих процесах розробки національного рівня. Детально цей досвід та проблеми консолідації експертів на національному рівні описані за цим посиланням.

Тому і якщо розглядати ширше, можна резюмувати, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]формування інституту незалежних експертів в сфері промислових хайтек, безумовно є викликом в Україні для розвитку всього хайтек, в усіх сферах, і для всього розвитку промисловості.[/perfectpullquote]

Наслідками цього стану є низькі темпи нашого розвитку.

Результати опитування. Головні висновки.

Цього разу й в рамках проекту aCampus ми підійшли більш грунтовно й запустили опитування експертного середовища. В ньому взяли участь більше 30 осіб, – більшість з середовища ЗВО та розробників. Головні результати наступні –

1. 66% вважає себе вже залученими до роб. груп та комітетів. Ще 22% бажає долучитись
2. Водночас тільки 33% вважає свій рівень залучення високим (й що повністю відповідає оцінкам виконавчої дирекції АППАУ)
3. Найбільше мотивує експертів – а) можливості проф. зростання, б) їх визнання та просування, с) вихід на міжнародний рівень тощо – й де фінанси, як бачимо, стоять тільки на 5-му місці

 

Примітка щодо рейтингів. Ця ситуація є однаковою як по сегменту розробників, так і по ЗВО – й що виглядає дещо дивною на фоні постійних нарікань викладачів на низькі оклади. Водночас, й по досвіду подібних опитувань, ми знаємо, що тут можлива похибка, яка є у всіх онлайн опитуваннях. Людям властиво дещо прикрашати ситуацію. Усні консультації в команді aCampus, де переважають викладачі ЗВО підтверджують тезу, що фінансова винагорода має входити як мінімум в трійку головних факторів.

4. Фінанси та можливості професійного зростання в лідерах того, чого не вистачає АППАУ, в сенсі більш чітких пропозицій для кращого залучення. Водночас не це є головною перешкодою до кращого залучення – тут на 1-му місці нестача часу.
5. Серед комітетів та груп, в лідерах по залученню напрями Industry4Ukraine, Strategist 4.0 та aCampus.
6. 30% респондентів вже видає корисний контент в спільноті, ще 60% збираються це зробити.

Останній результат є дуже важливим для АППАУ, адже саме експертного контенту нам і не вистачає. Отже як ми можемо стимулювати ці процеси залучення?

Система мотивації в проекті aCampus

Головні цілі проекту aCampus стосуються реального впровадження стандартів. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Впровадження неможливе без виявлення та демонстрації кращих практик, без методик, інструментів та без посилань на лідерів думок. [/perfectpullquote]

Згідно методики проекту, це в свою чергу неможливо без широкого залучення експертного середовища від всіх категорій учасників ринку. Справжнім залученням ми вважаємо певні характеристики як – а) наявність експертного контенту, б) експертні обговорення, с) процес виявлення кращих експертів та їх позиціонування.

Отже, наша система мотивації та залучення базується 3 елементах

1. чіткий розподіл 5 експертних ролей та профілювання їх функцій під потреби проекту aCampus
2. визначення вимог щодо кожної ролі
3. пропозиція стимулів

Пояснимо детальніше.

1. Розподіл експертних ролей

В цьому розподілі ми виходимо з великого досвіду і не тільки в АППАУ, а також в спільноті B2B Ukraine, де впродовж багатьох років ми намагались розвивати теми контент- та продакт- менеджменту. Якщо коротко про головні висновки, то шанси отримати генераторів контенту на рівні кваліфікованих райтерів серед інженерів оцінюються як 1:20. Тобто, тільки 1 з 20 інженерів (незалежно від рівня технічної експертизи) має достатні здатності та хоча-б початкові навички, щоб продукувати якісний контент на системній основі. В даному контексті не має значення, чому так відбувається, як це пов’язано з нашою системою освіти, але має значення тільки цей факт. Це повністю пояснює та відповідає на питання, чому так мало генерують експертного контенту наші інженери, продакт-менеджери та інші категорії експертів, в тому числі, ті які вже за обовязками своєї посади мали б робити це значно ефективніше (в першу чергу, продакт-менеджери вендорів).

В меншій мірі це стосується викладачів інженерних кафедр, але зрештою, тут є свої нюанси й, в першу чергу, впадає в вічі різниця між академічними підходами та рівнем очікувань ринку. Тобто, наукові чи інші академічні праці, в яких вкладається багато зусиль та часу викладачів, по-суті не цікаві й не сприймаються практиками з ринку. Натомість, експертного контенту, що потрібен ринку (про це нижче) практично немає.

Отже, щоб адаптуватись до цих реалій, ми розділяємо можливу участь в проекті на 5 ролей, як показано на рис нижче

Кінцевою метою команди експертів є ріст БАЗИ ЗНАНЬ по даному напряму (про економіку знань та явну невідповідність існуючих підходів до потреб ми писали раніше).

І якщо питання стоїть таким чином і якщо ми виключаємо необхідність робити всіх експертів генераторами контенту (тому що це неможливо!), то логічно в нас з’являються нові ролі. Пояснимо на прикладі стандарту ISO 22400, який регламентує виробничі КПЕ.

• Генератор контенту. Цих людей, як вже було сказано – дуже мало. Але тим більша їх цінність. Саме з них починається потік найбільш затребуваного ринком експертного контенту – як глибокі, експертні статті, аналітичні звіти, білі книги, гайди-посібники, кейс-стаді, юз-кейси, практичні інструменти обліку та розрахунку тощо. Ці експерти є у всіх категоріях учасників ринку, але в дуже обмеженій кількості.. Важливо, все-ж, зазначити, що генератором контенту може бути також «перекладач». Тобто, існує велетенський попит і на перекладені матеріали.

Приклад: подивіться на інтерв’ю з Євгеном Ковніром з ДТЕК та оцініть його рівень. Євген веде також свій блог про ощадливе виробництво й має свій канал в мережі Telegram.

•  Упорядник. В той час як в укрнет кількість вказаних вище одиниць контенту по цій темі (22400) дорівнює нулю, в мережі є величезна кількість цих матеріалів англійською мовою. Частина з них вже викладена на сайт ТК 185, деякі – перекладені. Водночас, заплутатись в цьому досить легко. Має бути хтось, хто відслідковує кращі ресурси, кращих авторів, кращі матеріали. І до цієї ролі є інші вимоги, перш за все, щодо професійного кругозору, знання предмету та аналітичних навичок. Таких людей одиниці, але логічно їх шукати в науковій та освітянській сферах.

Приклад: Олександр Пупена та його колеги з кафедри НУХТ провели величезну роботу по систематизації матеріалів, глосарію, навчальних курсів тощо по стандартам IEC61512 IEC 62264. Якщо ви порівняєте стан цих матеріалів по різним стандартам на сайті ТК 185 – ви побачите різницю.

• Корегувальник. Цих експертів найбільше. Як експерт, ви й так слідкуєте за професійним контентом в вашій сфері. Якщо ні, – то варто собі задати питання щодо власної експертизи та перспектив зростання Й тому мова тут тільки про активний, критичний зворотній зв’язок до тих самих генераторів контенту.

Приклад: критичного зворотнього зв’язку по важливим матеріалам, насправді, надзвичайно мало. Фейсбук зробив нам ведмежу послугу, промотуючи лайки як свідоцтво прихильності, й натомість ніяк не стимулюючи рівень дискусій. Хоча соц. мережі й можливості онлайн професійних груп – ідеальний майданчик саме для професійних дискусій.  В якості окремих гарних прикладів вкажемо активність Івана Кульчицького, Юрія Прокопчука та Андрія Мельника по матеріалам стратегічного розвитку. А от щодо технічних речей, й тим більше коли ми заходимо в вузьку тему як виробничі КПЕ – тут справді важко когось виділити.

• Методист. Мова тут про методистів, які дійсно існують в великих компаніях, тренінгових та консалтингових агенціях, або ж, про тих, хто може ними стати з середовища ЗВО. Функції методиста, зводяться до формалізації та синтезу кращих практик, що до речі, має велику цінність в області стандартизації.

Приклад: існує щонайменше 2 категорії готових інструментів – таблиць розрахунку окремих КРЕ, як ОЕЕ чи ТСО. Це -а) розрахунки великих інжинірингових компаній (в свій час 5 років тому ми промотували приклади АВВ), б) розрахунки консалтингових фірм, що спеціалізуються в сфері виробництва. Ні перші, ні другі невідомі широко в Україні, й ми не бачили, щоб хтось намагався їх адаптувати та зв’язати з технологіями АСУ-ІТ.

• Тестувальник. Це наступна фаза за методиками – мова про реальне тестування на практиці. На цю роль краще всього підходять експерти з середовища інтеграторів та підприємств-замовників.

Приклад: тут ми знаємо про попит на ці речі від замовників, а пропозиції немає.

Червоними зірочками в таблиці зображено потреби в проекті aCampus. Як бачимо проектна команда закриває тільки ряд потреб, і вони є, перш за все, генераторами контенту. Але всіх інших ролей дуже не вистачає.

2. Вимоги до ролей

Як зрозуміти чи підходите ви на ту, чи іншу роль? Для цього є таблиця вимог

Коментарі тут, очевидно, зайві – вся інформація є в таблиці.

3. Система стимулювання

Система стимулювання базуєтьься на результатах опитування й відображена наступною таблицею

Щодо присвоєння статусів експертів по рівням Leader, Master Associated – в залежності від вкладу експерта ми розробили облікову систему, яка дозволяє щоквартально відмічати прогрес кожного експерта й залежності від вибраної ролі. Завантажити цей хлс можна тут. Презентація системи мотивації у вигляді power point – тут.

Важливо відмітити, що ця система – не тільки про “пряники”. Для ЗВО – членів АППАУ тут також інтегровані певні “каральні” заходи. В травні вже була пропозиція – попередження про виключення зі складу асоціації або перехід на платне членство, якщо викладачі не почнуть генерувати експертний контент, що визнається ринком. В даній проопозиції це враховано. Тобто, якщо до кінця року ЗВО не набирає статусу ‘Associated’ (100 мінімальних балів) й не має змоги оплатити членство (для ЗВО – всього 5 тис грн), в січні 2020 він буде виключений з членів АППАУ.

Ця система мотивації поки що діє тільки в проекті aCampus. Результати будуть в грудні. Якщо вона себе добре зарекомендує, то ми розповсюдимо її і на інші напрями, в тому числі й в рамках Industry4Ukraine.

Новий тип команд та нова якість взаємодії

Важливо відмітити також, що розподіл ролей по завданням впровадження стандарту (чи будь-якої методики) стимулює створення нового типу команд, й де співпраця виходить на новий рівень. Чи можливо раніше було побачити в одній команді інтегратора, замовника, освітянина, консультанта, тощо – людей з різним бекграундом, навичками, культурою і т.д.? І які працюють в спільному міні-проекті по розвитку ринку? Відповідь, однозначно – «ні». Принаймі, таких прецедентів в нашому досвіді в АППАУ ми не бачили. Зараз це стає можливим. Можна ще сказати, що ця «голуба мрія» для багатьох ЗВО – нарешті стає здійсненною.

Де факто, всі 5 ролей можуть включати від 5 до 10 експертів в залежності від обсягу завдань. Такі команди є гнучкими, й тим більше, що в проекті aCampus використовується методологія Agile Project Management. У вказаному циклі впровадження важливо відмітити кінцеві ланки – це завжди Замовник. Фокус на Замовнику, конкретній перевірці конкретних вироблених методичних положень та рекомендацій (включно з розрахунками, перевірками в польових умовах тощо) гарантує залучення й самого замовника. Одна справа мати стандарт на папері, інша – розуміти як це працює на практиці.

Як це працює – приклад групи ISO 22400

В групі ISO 22 400 є 3 штатні особи – Олександр-1 (керівник – координатор), Олександр-2 (освітянин), Олена (освітянка). Їх завданням в рамках проекту є вироблення 3-х головних одиниць контенту а) стандарту, б) білої книги, с) посібника – гайду, що включає рекомендації щодо користування. Незважаючи на наявність окремого маркетингу, важко уявити, що ці 3 одиниці контенту «піднімуть» ринок й всі почнуть cкачувати стандарт ISO 22400 й негайно приступлять до його впровадження. Ми вже бачили й не раз в минулому, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]наявність україномовних ДСТУ ISO (EN, IEC тощо) зовсім не гарантують сприйняття, популярність та реальне впровадження. [/perfectpullquote]

Для широкого залучення й переходу на фазу впровадження нам потрібні експерти від ринку. Отже, команда розширюється –

• Олена С. (кафедра «економіка підприємства») бере на себе ролі упорядкування глосарію
• Євген К. (досвідчений менеджер – виробничник, але також аналітик та блогер) буде задіяний в ролях додаткового генератора – популяризатора контенту, а також тестувальника
• Максим Т. (консультант, колишній гол. інженер великих підприємств західного походження) буде в групі методистом, й також частково генератором контенту
• Максим Р. (консультант – інтегратор) буде критиком.

Ще кілька осіб від іншого замовника та інтегратора приєднаються в своїх ролях. Таким чином, команда зростає з 3 до 9 осіб. Крім 3-х одиниць контенту, ми здатні перевірити, як працюють розрахунки ЗЕО (ОЕЕ) згідно стандарту ISO 22400 на кількох підприємствах й зробити з цього кілька важливих кейсів (рис. вище). [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Референції на провідних учасників ринку – лідерів думок, стануть значно більш потужним поштовхом до масового впровадження, ніж просто наявність перекладених стандартів.[/perfectpullquote]

З правильним розподілом ролей, ефективними комунікаціями та чіткими завданнями для кожного, ми розраховуємо зробити цей обсяг всього за 3 місяці. Важливо, зазначити, що в таких командах роль маркетингу та маркетингових комунікацій є також дуже важливою. Деталізація цих ролей та функцій виходить за рамки цієї статті, але просто скажемо, що всю цю роботу закриває АППАУ, а також наші інформаційні партнери проекту.

Порядок залучення

Насамкінець про правила залучення. Ця пропозиція буде направлена тим експертам, які в недавньому опитуванні заявили про свою готовність брати участь в проектах АППАУ, а також членам ТК 185. Не варто плутати цю пропозицію з пропозицією інформаційного партнерства – це різні речі.

Якщо готовність є, то алгоритм дій далі простий

1. Визначити власну роль (ролі)
2. Визначити з керівником під-комітету (в залежності від стандарту) необхідні обсяги робіт
   1. Юрчак Олександр – ISO 22400, – yurchak.alexandre@appau.org.ua
   2. Пупена Олександр – IEC 61512 та 62264, – pupena_san@ukr.net
   3. Ілляшенко Олег – IEС 62443 – o.illiashenko@khai.edu
   4. Бабешко Євген – IEC 61508 – e.babeshko@csn.khai.edu
3. Узгодити спільно цей обсяг, розподіл та можливу мотивацію з керівником АППАУ (замовник проекту), – Юрчак О.В.
4. Приступити до виконання
5. По закінченні проекту aCampus звітуватись по виконаним обсягам та проблемам

Що стосується інших напрямів діяльності та інших проектів подібні пропозиції будуть зроблені після закінчення проекту aCampus.

Отже, запрошуємо вас до співпраці.

Виконавча дирекція АППАУ