Питання обліку кращих практик, їх розповсюдження та усвідомлення широкими категоріями споживачів є ключовим в зростанні проникнення будь-яких інноваційних технологій чи методів роботи на виробництвах. Зелений перехід українських промислових МСП так само потребує значно кращого знання кращих європейських практик. В даному огляді – 3 типові кейси про європейські практики, й окремі з них вже проникають в Україну.

Кейс 1: Впровадження цифрових паспортів одягу для підвищення прозорості та підтримки циркулярної економіки

Проблема: Текстильна промисловість стикається з недостатньою прозорістю та відсутністю простежуваності в ланцюгу створення вартості. Споживачі, переробники та інші учасники ланцюга постачання не мають доступу до інформації про склад продукції, її екологічний вплив, методи виробництва та можливості переробки. Це обмежує можливості для прийняття рішень щодо сталого споживання, перепродажу та утилізації продукції.

Як вирішується зараз: отримання базової інформації про продукцію, без забезпечення детальної прозорості щодо матеріалів, процесів фарбування, виробництва та впливу на довкілля. Інформація про перепродаж і переробку часто відсутня або недоступна для кінцевих споживачів та інших стейкхолдерів.

Рішення: Європейські компанії EON та PANGAIA (інноватор у сфері матеріалів поєднує предмети одягу з «цифровими паспортами» розробили цифрові паспорти одягу, які друкуються на етикетках у вигляді QR-кодів. Ці паспорти пов’язані з хмарним цифровим двійником кожного продукту, що дозволяють:

• Відстежувати інформацію про складові матеріали, процес фарбування, виробництво та поширення.
• Оновлювати інформацію в режимі реального часу, включаючи звіти про вуглецевий і водний слід продукції.
• Додавати дані про можливості перепродажу та переробки, що забезпечує сталість і повторне використання продукції.

Наслідки:

• Забезпечення прозорості і доступу до інформації для всіх учасників ланцюга постачання, від виробників до споживачів.
• Екологічна відповідальність, тобто здатність оцінювати вуглецевий та водний слід продукції,  допомагає компаніям досягати екологічних цілей 
• Можливість масштабування, тобто розроблений протокол циркулярних даних про продукт може бути застосований для впровадження аналогічних рішень в інших брендах і галузях.

Кроки реалізації:

1. Розробити цифрові паспорти для кожного продукту, що містять необхідну інформацію про склад, виробництво та екологічний вплив.
2. Інтегрувати цифрові двійники у хмарну систему для реального часу оновлення даних і спрощення доступу до інформації.
3. Встановити QR-коди на етикетки продукції для легкого доступу кінцевих споживачів і партнерів до цифрового паспорта.
4. Запровадити регулярне оновлення інформації щодо вуглецевого та водного сліду, а також можливостей перепродажу та переробки.
5. Розробити систему ідентифікації для масштабування протоколу циркулярних даних, що дозволяє іншим брендам впровадити аналогічне рішення.

Станом на сьогодні в Україні активно впроваджуються принципи циркулярної економіки, однак ініціативи залишаються точковими. Проєкт “Створення спільно з іноземними партнерами підприємств по утилізації та переробленні будівельних відходів”, був обговорений і схвалений Мінекономіки як важливий крок до екологічно сталого відновлення. Кластер циркулярної економіки спільно з Мінекономіки, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості працює над інтеграцією цифрових двійників для відстеження життєвого циклу продукції та залученням іноземних інвесторів.

Головні інсайти досліджень «Огляд сучасної політики ЄС у сфері низьковуглецевої та циркулярної економіки» та «Рекомендацій щодо впровадження міжнародних стандартів та відкритих даних для підтримки переходу України до низьковуглецевої та циркулярної економіки» кластер презентував під час обговорення інтеграції відкритих даних в економічні моделі на форумі Міністерства цифрової трансформації України (Андрій Гнап, CEO і дата-аналітик Waste Ukraine Analytics).

Кейс 2: Відстеження екологічного сліду продукції

Проблема: У легкій  відсутня прозорість і можливість ефективного відстеження ланцюгів постачання. Багато компаній мають обмежене уявлення про своїх ділових партнерів у глибині ланцюга створення вартості, що не дозволяє повною мірою контролювати порушення трудових прав, дотримання екологічних стандартів та інші етичні аспекти виробництва. Крім того, це ускладнює боротьбу з підробками та управління ризиками для репутації бренду. 

Як вирішується зараз: Екологічний слід продукту (PEF) і екологічний слід організації (OEF) є багатокритеріальними показниками продукту протягом його життєвого циклу, при цьому ЄС шукає гармонізовану методологію для оцінки продуктивності з використанням концепції життєвого циклу. У той час як PEF деталізує інформацію навколо конкретного продукту, OEF розглядає агреговані дані, щоб оцінити всі продукти, що надаються організацією, з погляду ланцюга постачання.

Рішення: 

• Впровадження рекомендаційної системи, що базується на прозорих та відстежуваних етапах бізнес-процесів за допомогою цифрової платформи, яка дозволяє зберігати і ділитися інформацією про кожен етап виробництва. Кожна партія товарів отримує цифровий паспорт, що містить інформацію про всі етапи виготовлення, від видобутку сировини до доставки кінцевого продукту. Це дозволяє в реальному часі відстежувати екологічні стандарти, дотримання прав людини та забезпечувати автентичність продукції (Звіт ТОВ «Вейст Юкрейн Аналітікс» у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS», що реалізується МБО «Фонд Східна Європа» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.
• Впровадження Circularity.ID — це цифровий ідентифікатор відкритих даних для індустрії моди, який стандартизує формати обміну інформацією, створений для підтримки прозорості та відстеження інформації про продукти протягом усього їх життєвого циклу.
   

Наслідки: Збільшення прозорості та можливість для брендів контролювати етичність та екологічність свого ланцюга постачання. Це підвищує довіру з боку екологічно свідомих споживачів, зменшує ризики репутаційних втрат через порушення трудових прав або низькі екологічні стандарти, а також мінімізує кількість підробок на ринку. Масштаби реалізації включають як внутрішній контроль компанії, так і співпрацю з усіма учасниками ланцюга постачання для забезпечення відповідності стандартам. Мета — вимірювати та інформувати клієнтів про вплив продукції та організацій на навколишнє середовище

Кроки реалізації:

1. Запровадити цифрову платформу для відстеження ланцюгів постачання з використанням блокчейн-технології або інших надійних рішень.

2. Встановити партнерські відносини з усіма учасниками ланцюга постачання для забезпечення прозорості на кожному етапі виробництва.

3. Встановлення протоколів збору, зберігання і обміну інформацією. Ідентифікація типів інформації, пов’язаної з простежуваністю, (дані про матеріали, етапи виробництва, постачальників та методи утилізації). 

4. Проведення регулярного аудиту ланцюга постачання та надавати звіти про екологічність і дотримання трудових прав для підвищення довіри споживачів.

5. Забезпечення можливості доступу до інформації про ланцюг постачання для кінцевих споживачів через QR-коди або додатки, що дозволяють їм перевірити екологічні та етичні стандарти продуктів.

Кейс 3: Перероблення та повторне використання текстилю

Проблема: Велика кількість текстильних відходів, які не придатні для носіння або пошкоджені, стає значною екологічною проблемою, а також призводить до зростання витрат компаній на утилізацію.

Як вирішується зараз: Більшість текстильних компаній утилізує непридатний одяг або викидає його на звалище. Це знижує екологічну стійкість і негативно впливає на репутацію компаній, які не підтримують принципи циркулярної економіки.

Рішення: 

• Запровадження програми перероблення та повторного використання текстильних матеріалів. Одяг, що підлягає ремонту, відновлюється і повертається у продаж. Непридатні для використання тканини переробляються на вторинні матеріали, наприклад, ганчірки, утеплювачі або нові тканини. Якщо продукт не підлягає переробленню, енергія отримується через спалювання або інші технології. Платформа I4R, розроблена APPLiA та DIGITALEUROPE, є єдиною центральною онлайн-платформою, де переробники можуть отримати доступ до інформації про переробку на рівні категорії продукту. I4R надає користувачам доступ до даних про наявність і розташування матеріалів і компонентів, які потребують окремої обробки» згідно з Додатком VII директиви 2012/19/ЄС щодо WEEE
• Впровадження екологічного менеджменту та аудиту ЄС (EMAS) – інструмент управління, розроблений ЄС, який допомагає компаніям «оцінювати, звітувати та покращувати свою екологічну ефективність». В основному, це система, яка звітує про управлінські процеси компанії, розширюючи  системи екологічного менеджменту і waste management, такі як ISO14001.

Наслідки: Зменшення обсягів текстильних відходів, зниження витрат на утилізацію, підвищення екологічної привабливості бренду та залучення екологічно свідомих споживачів. Масштаб реалізації охоплює весь цикл життя продукту, що може суттєво скоротити обсяги текстильних відходів.

Кроки для реалізації:

1. Встановити партнерства з переробними компаніями для створення замкнутого циклу переробки.
2. Налагодити процес збору текстильних відходів у точках продажу або через логістичні канали.
3. Впровадити інформаційні програми для залучення споживачів до участі у програмі перероблення. 

Подібним чином вже рухаються окремі кластери України. Зокрема, на початку 2024 Подільський кластер моди розробив комплексну дорожню карту переробки відходів легкої промисловості до 2023, яка починає впроваджуватись на регіональному рівні.

Кластер циркулярної економіки запрошує до співпраці підприємства, зацікавлені в застосуванні принципів переробки та повторного використання, сталого енерго- та ресурсозбереження. Ваші проблемні кейси, а також історії успіху про впровадження в Україні є основою для нашого спільного прогресу.

Публікацію підготував Дмитро Лазаренко, СЕО Кластера циркулярної економіки.

Цю публікацію було створено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає точку зору донора.