Друге, що робить турист, який по волі долі опинився посеред лісу з картою в руках — намагається прив’язатися до місцевості. Коли знаєш, де ти зараз — легше йти туди, куди тобі потрібно. Першим ділом турист посумував, що десь загубив компас. З картою і компасом прокладати маршрут набагато простіше, ніж з картою, положенням сонця і мохом з північної сторони дерев. Так само і у виробництві — зміни для своєї користі простіше робити, коли знаєш реальний поточний стан своєї компанії й курс та цілі розвитку, й ще компас або навігатор (інструмент), який точно налаштовує оптимальний шлях. напрямку варто розвиватися. У сучасному світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, для бізнесу важливо не лише встигати за змінами, а й використовувати їх для свого зростання. Всі навкруги кажуть, що цифрові технології цьому допомагають. Деякі навіть це показують. Але як зрозуміти, чи готове підприємство до цифрової трансформації і який шлях розвитку є оптимальним? Методика ADvanced MAnufacturing (ADMA) пропонує простий і зрозумілий спосіб оцінити цифрову зрілість вашого бізнесу, допомагаючи малим і середнім компаніям планувати розвиток, підвищувати ефективність та зміцнювати позиції на ринку. Дізнайтеся, як за допомогою ADMA ваше підприємство може зробити перші кроки до “Фабрики Майбутнього” — почніть з визначення рівня цифрової зрілості та будуйте свій маршрут. ADMA – це ваша карта і ваш компас.

Шлях від традицій до цифрової ери за допомогою методики ADMA

Уявіть собі невелику швейну фабрику, що вже десятиліттями працює на локальному ринку, забезпечуючи стабільний потік замовлень. Її виробничі процеси традиційні, а більшість операцій виконується вручну. Управління запасами, облік матеріалів та планування виробництва ведуться за допомогою паперових документів і електронних таблиць, що часто спричиняє затримки й помилки. Затримка з доставкою матеріалів або неточності в прогнозуванні попиту призводять до того, що замовлення виконуються не завжди вчасно. Підприємство працює стабільно, але з мінімальними перспективами для зростання та покращення якості обслуговування клієнтів.

З розвитком цифрових технологій це виробництво має змогу змінитися. Використання таких інструментів, як інтегровані цифрові системи для обліку, автоматизоване управління замовленнями та онлайн-платформи для взаємодії з постачальниками та клієнтами, може радикально покращити ефективність і відкритість компанії. Тут на допомогу приходить методика ADMA (Advanced Manufacturing), яка покликана допомогти таким підприємствам, як ця швейна фабрика, визначити їхню цифрову зрілість та розробити покроковий план переходу до цифрового виробництва.

Після оцінки за методикою ADMA, фабрика виявила кілька напрямків, які потребують вдосконалення. Наприклад, “Цифрова фабрика” — один з напрямків ADMA — допоміг підприємству інтегрувати системи, що збирають і аналізують дані в режимі реального часу, автоматично формуючи звіти для управління запасами та контролю якості. Також напрямок “Орієнтація на клієнта” дозволив запровадити платформу для онлайн-замовлень, де клієнти можуть обирати моделі, матеріали та навіть відслідковувати прогрес у виконанні замовлення.А завдяки напрямку “Інтелектуальне виробництво” фабрика змогла підвищити продуктивність, впровадивши автоматизацію для рутинних завдань і зменшивши ручну працю.

Ці зміни стали не лише поштовхом для зростання фабрики, але й значно підвищили задоволеність клієнтів і конкурентоспроможність на ринку. За допомогою ADMA ця швейна фабрика перетворилася на сучасне виробництво, здатне швидко реагувати на потреби ринку. Гнучкість — це перевага.

Кому потрібна оцінка цифрової зрілості?

Методика оцінки цифрової зрілості потрібна виробничим підприємствам промисловості, енергетики та інфраструктури , які прагнуть підвищити ефективність, зменшити витрати та залишатися конкурентоспроможними на швидкозмінному ринку. Для цього вже створені відповідні методики “як в Європі”. За допомогою ADMA компанія отримує чітку картину своїх сильних і слабких сторін у використанні технологій, управлінні людьми та стратегіях подвійного (цифрового та зеленого) переходу. Це дозволяє визначити, де саме можна оптимізувати процеси, автоматизувати рутинні завдання та краще управляти ресурсами. Це особливо актуально для підприємств, які хочуть скоротити час виробництва, підвищити якість продукції та адаптуватися до потреб клієнтів без значних витрат на повну модернізацію.

ADMA — це практичний інструмент для тих, хто хоче використовувати цифрові та зелені інновації поступово та за оптимальним сценарієм, адаптованим під свій бізнес. Після проходження опитування компанія отримує покроковий план із рекомендаціями щодо впровадження технологій, які швидко принесуть відчутні результати. Це не тільки інвестиція в нові технології, а й можливість отримати стратегічну перевагу, покращуючи продуктивність, якість і клієнтський досвід.

ADMA простими словами

Що це?

ADvanced MAnufacturing (ADMA) — це спосіб оцінки цифрової зрілості підприємств та підтримки їх у переході до використання новітніх технологій. Розроблена під егідою Європейської Комісії, ADMA створена для допомоги виробничим підприємствам у їхньому переході до Індустрії 4.0-5.0. Вона дозволяє визначити поточний рівень зрілості в цифровому та зеленому переході та окреслити кроки для покращення бізнес-процесів за допомогою цифрових технологій. Цифрова зрілість — це рівень готовності компанії до використання цифрових технологій для покращення своєї роботи. Простіше кажучи, це оцінка того, наскільки підприємство “просунуте” в цифровому плані: чи використовує воно сучасні технології для підвищення ефективності, швидкості, зручності для клієнтів і якості продукту. Окрема ADMA пропонує оцінку зрілості в зеленому переході (Екологічна фабрика) й також в управлінні галузевою екосистемою.

Навіщо це?

ADMA допомагає компаніям оцінити, наскільки вони готові до трансформації в напрямку Індустрії 5.0, та створити план поступових змін для переходу на новий рівень. Ця методика не лише показує, що можна вдосконалити, а й допомагає обрати пріоритетні напрямки розвитку. Вона спрямована на підвищення ефективності, прозорості, швидкості роботи та поліпшення досвіду клієнтів.

Використовуючи ADMA, підприємство може очікувати отримати:

• чітке розуміння своїх сильних і слабких сторін у сфері цифрових технологій;
• покроковий план для підвищення ефективності виробництва;
• рекомендації щодо інвестицій у технології, автоматизацію та розвиток персоналу;
• підвищення конкурентоспроможності завдяки впровадженню інноваційних підходів у виробничі процеси.

Звичайно, якщо очікування будуть помножені на системну роботу та зарядженість всіх зацікавлених учасників.

В ідеалі підприємство має стати “Фабрикою майбутнього” у своїй сфері – сильною, гнучкою, соціально привабливою компанією, на яку дивитимуться як на взірець для наслідування.

Як це?

Методика ADMA складається з кількох основних інструментів та етапів, які допомагають компаніям послідовно аналізувати та вдосконалювати свою діяльність:

• Сканування зрілості — аналіз поточного стану компанії за 7 критичними напрямками (наприклад, цифрова фабрика, екологічна фабрика, орієнтація на клієнта).
• План трансформації — побудова конкретного плану для переходу на наступний рівень цифрової зрілості.
• Впровадження ініціатив — реалізація рекомендованих заходів, таких як автоматизація, інтеграція систем і навчання персоналу.

Щоб успішно пройти оцінку за методикою ADMA, компанія повинна бути готова до співпраці, аналізу даних та впровадження нових рішень. На успішність впливають багато факторів, але завжди потрібні відкрита комунікація, системна робота та команда для підтримки трансформації. Представники бізнесу повинні чітко описати поточні процеси, проблеми та цілі компанії. Необхідно зібрати та надати дані про роботу підприємства, структуру управління, ключові показники ефективності. Важливо, щоб ключові співробітники брали участь в обговореннях і плануванні. Це забезпечить розуміння та підтримку на кожному рівні.

Безболісний і безкоштовний рентген підприємства

Підхід ADMA охоплює комплексну оцінку цифрової зрілості за кількома ключовими напрямками. Вона фокусується на стратегічних та операційних аспектах використання цифрових інструментів і технологій у бізнесі, а також на готовності організації адаптуватися до сучасних викликів у цифровій сфері.

Оцінка ADMA зазвичай проводиться через спеціалізовані анкети, які заповнюють представники організації. Після збору даних можна пройти інтерв’ю, де обговорити питання та відповіді з консультантами. Це дасть глибше розуміння ситуації для саме вашого підприємства. Отримані результати дозволяють керівництву компанії визначити поточний рівень зрілості та пріоритети для подальших цифрових ініціатив.

Якщо ми хочемо розвиватися, робити щось важливе і значне та наблизитися до “Фабрики майбутнього”, варто придивитися до основних напрямків (трансформацій). Всі напрямки є важливими, і компанія повинна орієнтуватися на кожен із них, щоб досягти статусу Фабрики Майбутнього. Але досягати досконалості в них потрібно зі своєю швидкістю і в порядку, який важливий компанії. Цьому допомагає розробка дорожньої карти цифрової трансформації.

7 напрямків (зон) цифрової трансформації за ADMA: 

• Передові виробничі технології (Advanced Manufacturing) — передбачає оснащення виробничих машин сучасним обладнанням, часто розробленим спеціально під потреби компанії.
• Цифрова фабрика (Digital Factory) — акцентує на інтеграції цифрових технологій, зборі точних даних та системній інтеграції.
• Екологічна фабрика (ECO Factory) — спрямована на зменшення негативного впливу виробництва на довкілля, акцентуючи увагу на сталості, циркулярній економіці та відновлюваних джерелах енергії.
• Клієнтоорієнтована розробка і виробництво (End-to-End Customer Focused Engineering) — орієнтація на потреби клієнтів як основний драйвер процесів та організаційного розвитку.
• Організація, орієнтована на працівників (Human-Centered Organization) — підтримка розвитку співробітників, їхньої залученості у діяльність компанії.
• Інтелектуальне виробництво (Smart Manufacturing) — використання можливостей машин, людей і систем для підвищення ефективності та гнучкості виробничих процесів.
• Відкрита фабрика, орієнтована на інтеграцію в ланцюги доданої вартості (Value Chain Oriented Open Factory) — сприяння обміну знаннями та навичками з іншими підприємствами та науковими установами, що сприяє створенню інноваційних рішень разом із клієнтами та постачальниками.

Попри видиму складність, насправді це зводиться до простих кроків, в яких вам допомагатимуть.

Як почати?

Перед початком роботи над оцінкою підприємству бажано провести первинний аудит своєї діяльності: проаналізувати наявні технології, які використовуються на виробництві; визначити потреби клієнтів, відносини з постачальниками та поточний рівень автоматизації; оцінити кваліфікацію персоналу та визначити потреби в навчанні. У вас має бути власна картинка поточного стану.

Цю картинку потрібно буде співставити із стандартизованим самооцінюванням за допомогою анкети ADMA – https://appau.org.ua/maturity-test/ . Вже навіть на цьому етапі, дивлячись на запитання і варіанти відповідей, ваша картинка набуватиме кольорів бачення можливих майбутніх очікувань.

Після автоматизованого опитування консультанти проводять інтерв’ю та збирають дані про поточний стан компанії за кожним із напрямків. Потім підприємству надається звіт із результатами оцінки, сильними та слабкими сторонами. Це – ваша відправна точка для позитивних змін.

Як продовжити?

Методика ADMA пропонує малим та середнім підприємствам простий, послідовний і доступний спосіб покращення цифрових можливостей, допомагаючи їм рухатися в напрямку інновацій та зростання. Сканування цифрової зрілості – це перший етап, коли визначається поточний стан.

Далі розробляється план дій — на основі отриманих даних складається дорожня карта, що включає конкретні рекомендації. Компанія впроваджує рекомендовані заходи, зазвичай у кілька етапів, починаючи з пріоритетних завдань Це є шлях цифрової трансформації. Після завершення певного етапу проводиться перевірка досягнутих результатів та коригування подальших кроків, тобто оцінка прогресу.

Очікувані результати

Методика ADMA є особливо корисною для малих і середніх підприємств (МСП) у легкій промисловості, оскільки вона забезпечує поступовий, контрольований підхід до цифрової трансформації, який не потребує великих фінансових або часових витрат одразу. Для компаній, які не мають великих ресурсів на масштабні зміни, ADMA пропонує зрозумілу послідовність дій, що дозволяє впроваджувати технологічні рішення крок за кроком, оцінюючи їхню ефективність на кожному етапі. Це особливо важливо для підприємств, де стабільність і точність у виробничих процесах є критичними. Поступовість дозволяє бізнесу уникати зайвих ризиків і експериментів, обираючи для впровадження саме ті технології, які оптимально підходять для конкретних завдань і потреб виробництва.

Окрім цього, ADMA враховує особливості МСП, надаючи практичні інструменти для швидкого розуміння поточного рівня цифрової зрілості та визначення найбільш пріоритетних змін. У разі потреби підприємства легкої промисловості можуть отримати консультаційну підтримку від експертів EDIH KyivHitech (DIH КПІ) та EDIН CloTex, який допоможе із впровадженням технологій та надасть поради щодо інноваційних рішень. 

Цифрова трансформація – це можливість розвинути свої сильні сторони і за допомогою цифрових технологій стати кращими. Тут цифрові технології – це інструмент, яким користується бізнес для досягнення власних цілей: 

Оптимізація виробничих процесів і зниження витрат: завдяки автоматизації рутинних операцій можна суттєво скоротити час на виробництво однієї одиниці продукції. Наприклад, автоматизований контроль якості дозволяє зменшити кількість браку, зекономити на матеріалах і підвищити точність у виконанні замовлень.

Покращення управління запасами та скорочення затримок у постачанні: впровадження систем для моніторингу запасів у режимі реального часу допомагає точніше прогнозувати потреби в матеріалах і замовляти їх заздалегідь, що дозволяє уникнути зупинок виробництва та затримок. Це особливо важливо для підприємств, які працюють із швидкоплинними модними тенденціями.

Індивідуалізація продукції під потреби клієнтів: після впровадження систем, орієнтованих на клієнтів, підприємство зможе пропонувати замовникам індивідуальні рішення, наприклад, вибір кольору, тканини або дизайну. Це дає змогу залучати нових клієнтів і підвищувати лояльність існуючих, не витрачаючи надмірних зусиль на кожне конкретне замовлення.

Підвищення залученості і лояльності персоналу: впровадження нових технологій вимагає навчання працівників, але і спрощує рутинні операції. Є методи організації процесу так, щоб люди поступово звикали до нових завдань і відповідальностей. Це підвищує мотивацію персоналу та допомагає зберегти кадри, оскільки працівники бачать можливості для свого розвитку.

Зменшення екологічного впливу: підприємству варто впроваджувати екологічні ініціативи, такі як оптимізація використання матеріалів та зниження енергоспоживання. Це не лише зменшує витрати, а й підвищує привабливість бренду для екологічно свідомих споживачів.

У вас обов’язково будуть свої цілі, але для більшості з них в ADMA можна знайти якщо не готові маршрути, то підказки в напрямку руху.

Сцена після титрів: Технологічний шлях звичайної швейної фабрики з 1992 року

Типова (класична, узагальнена, звичайна — називайте як вам зручно) швейна фабрика розпочала свою діяльність у 1992 році як невелике виробництво одягу, зосереджене на якісному пошитті стандартних моделей одягу для місцевого ринку. Впродовж наступних десятиліть фабрика зазнала значних змін, проходячи через етапи розвитку від індустрії 2.0 до 5.0. Ось як виглядав цей шлях.

З 1992 році підприємство працювало за принципами масового виробництва, які були притаманні індустрії 2.0. На фабриці використовувалися електрифіковані швейні машини та конвеєрні стрічки, що дозволяло виготовляти одяг у великих обсягах. Незважаючи на доступність обладнання, більшість процесів залишалася ручною, і персонал був залучений на кожному етапі виробництва.

Швидкість виробництва завдяки конвеєрам була значною, рентабельність забезпечувалася збільшеною кількістю одиниць продукції. За це платили обмеженим асортиментом моделей одягу, стандартним підходом до продукції та мінімальною гнучкістю.

З появою в другій половині 1990-х доступних комп’ютерів і автоматизованих систем управління фабрика почала поступово інтегрувати елементи автоматизації. На фабриці з’явилися машини для автоматизованого крою, що значно зменшило потребу в ручній роботі, а також комп’ютеризовані системи для контролю якості, що допомогло зменшити кількість браку.

Завдяки автоматизованому контролю підвищилася якість продукції, знизилися витрати на ручну працю та пришвидшився цикл виробництва. З’явилася можливість вносити невеликі зміни в дизайн завдяки автоматизованому крою. Це ознаки нормальної Індустрії 3.0.

У 2010-х роках впроваджено нові цифрові технології, такі як Інтернет речей (IoT) і системи збору та аналізу даних. Датчики на виробничих лініях дозволяли відстежувати стан обладнання та продуктивність у реальному часі, а автоматизовані облікові системи покращили управління запасами. Цифровізація та інтеграція даних дали повну прозорість процесів і миттєвий контроль за станом виробничих ліній. Рентабельність зросла через зниження витрат на матеріали завдяки точному обліку та зменшенню втрат. Можливість швидко реагувати на зміни в попиті стала звичною і вже невід’ємною частиною роботи. 

Так потихеньку фабрика перейшла в категорію Індустрії 4.0.

Після оцінки за методикою ADMA фабрика послідовно досягає рівня Індустрії 5.0. Тепер вона використовує штучний інтелект для прогнозування попиту та управління ланцюгами поставок, а також роботів, які працюють пліч-о-пліч із працівниками. Впровадження орієнтованої на клієнта платформи дозволяє замовникам створювати індивідуальні замовлення та відслідковувати процес виробництва. Індустрія 5.0 – це про людиноцентричність та співпрацю з технологіями, про вигоду для соціально відповідального бізнесу.

Цю публікацію було створено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає погляд донора

Підготував: Олександр Степанець

Доцент кафедри автоматизації енергетичних процесів, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут  імені Ігоря Сікорського», к.т.н., співробітник Centre 4.0 KPI DIH.