Skip links

Реалізовані проєкти АППАУ в Індустрії 4.0

Вихід на масштабування

Коли проєкт реалізований, це означає, що є не тільки певні результати, а й отриманий цінний досвід, злагоджена робота команди проєкту всередині та з підрядниками, а найголовніше, винесені важливі уроки на майбутнє. Відтак, масштабувати такі проєкти – тобто, не тільки повторювати в інших секторах чи збільшувати масштаби, але й виходити на новий рівень якості, значно простіше та ефективніше.

Ця публікація підготовлена для кількох категорій – робочих груп та команд всередині АППАУ, кластерів та Проєктного офісу УКА, проєктних команд партнерів та донорів, а також урядовців, які планують державні програми у сферах подвійного переходу МСП. Погляньмо на ті проєкти, які вже є в арсеналі АППАУ і які легко масштабуються. Це важливо з погляду нового витка подач проєктів, які плануються на осінь 2024 та на 2025.

Реалізовані проєкти по Індустрії 4.0

З 2018 року АППАУ системно реалізує щороку по 2-3 проєкти як за донорські кошти, так і власними ресурсами. Відповідно на цей момент накопичилось понад 20 проєктів, як повномасштабних (терміном до 1 року), так і мініпроєктів (3-6 місяців). Розгляньмо 17 найбільш значимих проєктів за категоріями, які представлені на головному фреймворку Індустрії 4.0

 
Відразу зазначимо, що оскільки державного чи комплексного фінансування стратегії не було, реальні проєкти представлені нижче, відрізняються від запланованих. Але більш важливим є те, що вони лежать в рамках вироблених напрямків дій та всього портфелю.
Policy-making – створення політик, програм розвитку та стратегій національного рівня, з пропозицією їх для державних структур є одним з головних напрямків діяльності АППАУ, як всеукраїнської асоціації промислової автоматизації.
 
 

1.1. Розробка стратегії Індустрії 4.0.

2018 рік, 12 тис. євро, донор – OBSE, виконавець – АППАУ, посилання на звіт.

Проєкт Національної стратегії Індустрії 4.0 був замовлений Кабміном, але не став затвердженим. За останні 6 років в Україні не існує жодної державної політики чи стратегії, яка б орієнтувала всіх стейкхолдерів щодо розвитку промислових хайтек секторів, й особливо так званого Advanced Manufacturing. Натомість спільнота АППАУ самостійно взяла на себе виконання низки проєктів, які були запропоновані в рамках портфеля даної стратегії. У 2020 АППАУ також подала низку пропозицій до Національної економічної стратегії 2030 – більшість з них увійшли до стратегії НЕС, затвердженої Кабінетом міністрів в березні 2021.

Перспективи масштабування: Україні потрібна сьогодні стратегія Індустрії 5.0. Про це також ясно говорить Резолюція конференції по Індустрії 5.0 від липня 2023. 

Це потрібно з кількох причин:

  • Більшість положень 4.0 в минулих стратегіях є застарілими й не відповідають потребам сьогодення, а тим більше – майбутнього. Головним чинником змін є інтеграція підходів зеленого та цифрового переходу. Відтак стратегія Індустрії 5.0 має розглядати подвійний перехід промислових виробництв, як інтегрований.
  • В умовах воєнного часу, а тим більше післявоєнної перебудови України критично потребує власного погляду та власних концепцій високоавтоматизованих, сучасних виробництв. Тотальний дефіцит кадрів має спонукати всіх стейкхолдерів швидше виробляти подібні концепції та політики – наразі вони повністю відсутні в державі.
  • Уряд сьогодні має очевидний розрив між фокусом уваги на переробній промисловості та ОПК, й окремо на сучасних технологіях. Стратегії, які б зв’язували та інтегрували низку інструментів (включно з цифровими) стосовно цільових секторів на сьогодні немає.

Вартість подібного проєкту оцінюється від 20 тис. євро.

1.2. Адаптація європейської методики смартспеціалізації до українських реалій

2020-21 рік, спільно з Інститутом Економіки та Прогнозування НАН України, посилання на звіт

Впродовж 4 місяців команда АППАУ спільно ІЕП НАНУ проаналізувала стан регіональних стратегій до 2027 в 4-х регіонах України й зробила висновки щодо їх готовності до визначених пріоритетів смартспеціалізації. Водночас головним результатом проєкту слід вважати появу власної методики розгортання подібних проєктів, мова про українську версію EDP.

Перспективи масштабування: смартспеціалізація українських регіонів залишається на рівні практично некерованих, а часто хаотичних процесів, де регіональні стратегії практично не впливають на реальний розвиток. Відтак всі матеріали проєкту та його рекомендації залишаються актуальними.

1.3.   Створення експертних think tanks: гайд “Інструменти промислової політики”

2020 рік, спільно з експертами платформи Industry4Ukraine, UNIDO, співфінансування Interpipe - разом 5 тис. євро, посилання на звіт.

У 2020 експерти АППАУ спільно з 5 експертами платформи Industry4Ukraine розробили гайд “Інструменти промислової політики”. Цей звіт, реакція на потреби промислових спільнот в систематизації кращого світового досвіду з розвитку інструментів підтримки розвитку промислових секторів країн, що розвиваються, до яких і відноситься Україна. Робота аналізує як зарубіжний, так і український досвід. Звіт ясно окреслює головні вади минулих та нинішніх політик, зокрема, він акцентує на важливості тріади “Інструменти -Інституції- Процеси”, встановлює керівні принципи промислової політики, й найголовніше пропонує комплекс інструментів максимально адаптованих до вибору цілей та масштабів вибраного промислового сектору. Детальніше про головні інсайти звіту.

Масштабування: гайд залишається методикою, яка мала б бути основою для розробки сучасних національних чи регіональних програм та стратегій промислового розвитку. Відтак, мова не про повторення подібних розробок, а радше за їх застосування на конкретних секторах.

Розвиток інноваційної екосистеми промисловий хайтек – напрям №2 стратегії Індустрії 4.0 після сфери policy-making. За минулі 5 років АППАУ реалізувала в цій сфері 3 важливі проєкти.

2.1. Розвиток DIHs в Україні

2021-23 рік, проєкт BOWI, 340 тис. євро, спільно з КПІ, донор – програма I4MS / Horizon Europe

Спільно Центром Індустрії 4.0 КПІ АППАУ розвивала функціонал 4-х ролей DIH (Digital Innovation Hub) з 2020. Найбільший акцент партнери зробили на ролях інноваційного фандрейзингу (де АППАУ була також контактною точкою програми I4MS), консультуванні МСП в інноваційних експериментах та формуванні інноваційної екосистеми промисловий хайтек. Пізніше АППАУ також формує тісні стосунки з DIH NOSC-UA. В січні 2024 партнери формують спільний EDIH Kyiv Hitech й подаються на європейську програму підтримки EDIH. Перед цим, в жовтні 2023 коли стало відомо про запуск цієї програми, АППАУ прагне вплинути на стейкхолдерів розвитку EDIH в Україні й випускає позиційний документ «Розвиток мережі DIHs в Україні».

Перспективи масштабування: поява в Україні мережі з 12 EDIH формує новий контекст для партнерів. З одного боку консорціум Kyiv Hitech отримує статус EDIH, з іншого – фінансування немає. Партнери стоять перед викликом значного посилення об’єднаного Проєктного офісу, щоб здобути фінансування для розвитку на 2025-26 рр. Не менш важливим є напрям промоції та дотримання високої планки ролей EDIH, як центрів підтримки МСП в їх подвійному переході, оскільки АППАУ вбачає низку нових ризиків в появі численних EDIH без досвіду роботи в цій сфері. Відтак, ключові сфери та напрямки в створенні нових грантових пропозицій й з урахуванням попереднього досвіду:

  • Розгортання Центрів прототипування, як центрів підтримки МСП
  • Нові програми Reskilling / Upskilling МСП
  • Програми підтримки інноваційного фандрейзингу МСП

2.2. Розвиток галузевих акселераторів для промислового хайтеку

2021, спільно з Київським академічним університетом, бюджет Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Розробка концепції галузевого акселератора для deep tech стартапів та МСП виконувалась в рамках робіт КАУ з КМДА. Проведений аналіз по місту Києву виявив наявність понад 10 акселераторів, й з них – жодного, який би мав відношення до промислових хайтек й, ширше, deep tech секторів. В рамках концепції запропонований план створення подібного акселератору в м. Києві.
Перспективи масштабування: галузеві акселератори, з цільових секторів Промисловості, Енергетики та Інфраструктури, входять в трійку ключових елементів, що пропонувались АППАУ в рамках Національної економічної стратегії 2030 для прискорення розвитку Індустрії 4.0, й ще раніше – в рамках Національної стратегії Індустрії 4.0. За виключенням Brave1 й меншою мірою EO (харківський акселератор, активний до 2022) – прогресу в цій сфері немає. Відтак, більшість цільових галузей все ще потребують своїх акселераторів.

 

 

2.3. Інноваційний фандрейзинг – створення платформи B2B

2020-24 рік, власне фінансування, I4MS, ClusterFundraise (UNDP) – разом, понад 50 тис. євро

«Грантів забагато не буває» - кажуть всі громадські організації. Але з погляду МСП, хайп на грантове фінансування, інформаційний шум та кількість різноманітних грантів значно ускладнюють пошук та вибір. Багато МСП й далі вважають це хайпом й нарікають на низьку якість сервісів в цій сфері. Проблема є тим більшою, що за попередні роки в Україні так і не появилась спеціалізація в інформаційному чи інноваційному брокериджу – професії, яка вже є звичною в західних акселераторах, DIH-ах чи інноваційних парках.
З 2020 АППАУ, яка контактна точка програми I4MS / Horizon Europe (діджиталізації промислових МСП) системно працює над систематизацією сфери інноваційного фандрейзингу. В кількох дотичних проєктам ми відпрацювали:

  • Сервісну модель інноваційного фандрейзингу
  • Окремі її елементи – як процеси та інструменти фандрейзингу, підходи до колективної роботи з кластерами Українського кластерного альянсу (УКА). Головним інструментом стала платформа метчмейкінгу та фандрейзингу B2B, яка обслуговує різні категорії учасників всього УКА.
  • Впровадили функцію інноваційного фандрейзингу в рамках АППАУ кількість членів, які системно користуються грантовим фінансуванням збільшилась за 3 роки, з 4 до 15 учасників АППАУ.

Перспективи масштабування: досвід останніх двох років показав, що головним проблемним місцем в моделі є наявність в постійному штаті кваліфікованих інформаційних брокерів, а також фахівців з написання грантових заявок. АППАУ шукає проєкти та можливості, які допоможуть нам збільшити кількість подібних спеціалістів в нашій команді. Це дозволить надавати послуги значно більшій кількості МСП, а також вивести платформу B2B на новий рівень більш масового користування.

Проєкти безпосередньої діджиталізації виробництв галузевого чи екосистемного рівня – напрям, який найбільше ілюструю експертизу АППАУ, як бізнес-об’єднання промислових автоматизаторів. Ініціатив в цій сфері було багато, далі представлені 3 головні проєкти, які легко масштабуються.

3.1. Розробка дорожніх карт цифрової трансформації

2019-21, дорожні карти цифрової трансформації для Укрзалізниці та для Харчової промисловості. Власне фінансування.

Дорожні карти цифрової трансформації є класичним інструментом у впровадженні національних, державних стратегій Індустрії 4.0. Десятки країн пішли цим шляхом з 2014 року, окремі ще раніше й тому подібний підхід був закладений в проєкт національної стратегії Індустрії 4.0. У 2019 році експерти АППАУ випустили 1-шу дорожню карту для одного з найбільших операторів – Укрзалізниці. В тому ж році ми випустили policy paper на тему дорожніх карт, який роз’яснює методологію та причини в створенні подібних документів. Наступним кроком ми розглядали випуск подібної стратегії для Харчової промисловості. На жаль, для повноцінної реалізації тоді забракло фінансування.

Масштабування: у 2024 АППАУ починає реалізацію подібного проєкту за донорські кошти для легкої промисловості (проєкт буде оголошений після підписання контракту). В перспективі подібні карти потрібні для всіх ключових секторів – машинобудування, ОПК, будівельної галузі, енергетики, транспорту тощо. Без них, будь-які спроби діджиталізації будуть залишатись хаотичними та неефективними.

3.2. Освіта та просвіта ринків – промоційні кампанії


2018-22, низка промоційних кампаній, включно з проєктами як ClusteRISE, - власне та донорське фінансування (GIZ).


Піднявши прапор Індустрії 4.0 АППАУ доклала дуже багато зусиль для просвіти та освіти ринку в сучасних технологіях 4.0. Ми завжди стояли на засадах, що без подібних дій масової просвіти, попиту на них не буде. З 2016 роки ми провели десятки конференцій, вебінарів, стаді турів, та іншого роду подій. На кількох вебресурсах наші експерти розмістили сотні публікацій про роль технологій, включно з кращими кейсами та історіями успіху. Серед них відзначимо найбільш грунтовні кейс-стаді про реалізації на заводах Інтерпайп, ФЕД, Юрія-Фарм, аналітичний звіт з машинобудування, просвітні документи як «що таке цифрові двійники», цілу серію публікацій про кращі практики в управлінні виробничими активами. АППАУ також сприяє та просуває просвітні канали наших експертів, серед як просвітянином №1 є Олександр Пупена.


Масштабування: ціла низка продуктів, створених АППАУ за минулі роки легко масштабуються й адаптуються під умови просвітніх цілей, часових проміжків та доступних бюджетів
2024 АППАУ. Чимало з них переросли в конкретні методичні рекомендації для кластерів та інших спільнот – див., наприклад, методику розгортання промоції Індустрії 4.0 на регіональному рівні. Приклади продуктів далі адаптуються від найпростіших до більш складних та комплексних, що агрегують попередні:

  • Підготовка інструментів промоції
  • Комплексний кейс-стаді чи історія успіху
  • Аналітичний звіт
  • Position paper
  • Розробка окремих вебсайтів
  • Технологічно-інноваційні дні
  • Просвітня кампанія

 

3.3. Аналітика за секторами ринку – лендскейп інноваторів Індустрії 4.0


2017-24, низка аналітичних робіт за секторами Індустрії 4.0, - власне фінансування.


Систематизація та облік інноваторів за ключовими сегментами того чи іншого ринку є основою будь-якого стратегування в інноваційних екосистемах. АППАУ вперше почала подібні роботи у 2017 коли появився перший ландшафт інноваторів Індустрії 4.0 (англ. landscape, - тобто мапування за сегментами). У 2019 р. АППАУ випускає другу версію ландшафту, у 2021-22 робляться спроби виробити подібні ландшафти в Харківській та Запорізькій областях – див. Аналітичний звіт на цю тему.

Для окремих секторів є свої напрацювання, наприклад:


Масштабування: подібні роботи дуже затребувані в Україні. Жоден посил про подвійний перехід МСП не буде працювати без ясного розуміння стану МСП та інноваторів в конкретному сегменті, галузі чи регіоні. Зайве говорити що сьогодні, більшість проєктів в цій сфері є ad-hocs – тобто, їх ініціатори діють частіше всього “наосліп” не маючи грунтовної аналітичної бази про стан того чи іншого сектору. АППАУ готова до пропозицій урядових структур, донорів та інших міжнародних організацій щодо продовження подібних робіт згідно з їх запитами. АППАУ також потребує фінансування, щоб перетворити власний досвід та ресурси на справжній аналітичний центр Розумних індустрій. Накопичений досвід та експертиза дозволяють це легко зробити, але для розширення штату потрібна підтримка.

 

Проєкти в цій сфері аналогічно планувались та системно реалізовувались з 2016 року. Нижче представлені здобутки АППАУ за 5 головними напрямками, які залишаються актуальними

4.1. Організація бізнес-місій учасників АППАУ по входженню на нові ринки

2017-24, організація бізнес-місій за кордон, власне фінансування, та окремі проєкти – Export Alliance APPAU (USAID), 50 тис. євро / допомога чеського уряду – понад 80 тис. євро.

З 2016 року АППАУ системно практикує кілька методів інтернаціоналізації: участь в міжнародних виставках чи конференціях (торгові місії), цільові комплексні заходи спеціально під наші делегації (бізнес-місії), обмін кращим досвідом з входження на нові ринки, спеціальні аналітичні звіти по нових ринках, розвиток мережі амбасадорів тощо. Ці практики стали особливо багатими у 2023-24 коли паралельно 2 проєкти працювали по ринках Польщі та Чехії. Результатами є численні партнерства, входження в нові спільні проєкти, окремі аналітичні звіти по цих країнах й покращення загального рівня інтернаціоналізації членів АППАУ.

Масштабування: вищевказані методи стали, до певної міри, самостійними продуктами – АППАУ може легко організовувати їх на нових ринках. Головним продуктом залишається «цільова бізнес-місія», яка складається з кількох компонентів – організації програми 3-денного візиту в країну ЄС, вирішення логістичних аспектів, включно з дозволами на виїзд, забезпечення відповідних комунікацій та follow-up активностей.

4.2. Створення маркетплейсу по Індустрії 4.0

2020-24, маркетплейс інноваторів Індустрії 4.0-5.0, власне фінансування, понад 10 тис. євро

Вебсайт Land4Developers був розроблений у 2020 році в рамках 1-го організованої торгової місії на Hannower Messe. Через COVID-19 місія не відбулась, але АППАУ за свій кошт вирішила зробити цей ресурс, як маркетплейс інноваторів Індустрії 4.0. У 2022 році він був доповнений каталогом інтеграторів, з вільними ресурсами, для стиковки з зарубіжними підрядниками. В цілому база розробників та інтеграторів включає сьогодні понад 100 підприємств.

Масштабування: продукт продовжує розвиватись, але потребує фінансування, в першу чергу на промоцію, доповнення бази та вироблення контенту. Зокрема, ця платформа є доступною для будь-яких цільових кампаній по окремих країнах, або ж для просування розробників окремого сектору (наприклад, АІ чи управління виробничими активами) за низкою країн світу. Платформа є інтегральною частиною пропозиції цінності АППАУ для своїх учасників – експортерів.

4.3. Організація стадітурів зарубіжних підприємств в Україну

2021-24, донорське та власне фінансування, понад 20 тис. євро (EEN, фонд Відродження, німецький уряд через агенцію Dreberis).

З 2021 року АППАУ системно займається організацією візитів в Україну зарубіжних партнерів. У 2021 стала підрядником німецької компанії Dreberis, яка шукала в Україні партнерів для німецьких МСП з високотехнологічних промислових секторів – див відгуки компанії за посиланням. Під час війни, вже в рамках УКА ми щороку організуємо візити в України наших зарубіжних партнерів – див звіт Львівської конференції «Сталий регіональний розвиток», й анонс події 2024 року для мережі Professionals4Ukraine.

Масштабування: з врахуванням зростання інтересу багатьох країн до проєктів Відновлення України, кількість подібних стадітурів будуть зростати. Спільно з партнерами по УКА, АППАУ забезпечує якісну підтримку візитів, відбір компаній для метчмейкингу, організацію зустрічей, комунікаційний пакет та підтримку follow-up активностей. Найбільш релевантні для нас сфери – промислова автоматизація та Індустрія 4.0, машинобудування, металургія, харчова промисловість, Нафтогаз.

4.4 Гармонізація технічних стандартів Індустрії 4.0

2020-21, проєкт aCampus (GIZ), 20 тис. євро.

З 2014 шукала технічні комітети, що займаються супроводом та впровадженням міжнародних технічних стандартів IEC / ISO в сфері промислової автоматизації. Мова про десятки стандартів, важливих як для промислових підприємств, так і для їх українських підрядників – проєктантів, розробників, системних інтеграторів. Не знайшовши такі Технічні комітети при Держстандарті, у 2017 році АППАУ створює власний ТК 185 «Промислова автоматизація» з робочими групами по кібербезпеці, управлінню виробничими активами, інтеграцією систем керування тощо. В 2020 році АППАУ запускає 6-місячний проєкт aCampus по гармонізації 5 міжнародних стандартів Індустрії 4.0 до української нормативно-правової бази. В рамках проєкту перекладено на українську мова 5 стандартів, випущено близько 10 білих книг та аналітичних звітів, матеріали систематизовано в окремому вебсайті, спільно з підприємствами замовниками проведена низка вебінарів, семінарів та 2 конференції. Повний звіт проєкт – за посиланням.

Масштабування: проєкт, виконаний спільно з представниками 5 університетів є одним з кращих в портфелі АППАУ, за показниками ефективності та продуктивності. Подібні проєкти, сьогодні дуже потрібні по різноманітних секторах та галузям, де впроваджується Індустрія 4.0 за 2-ма головними напрямками:

  • масштабування aCampus (практично 1:1) – але по інших стандартах (їх десятки в Індустрії 4.0)
  • впровадження стандартів шляхом широких промоційних кампаній з фокусом на пілотах – підприємствах, які їх впроваджують

4.5 Участь в міжнародних консорціумах — нові цифрові рішення та платформи

2017-24, проєкти за участю учасників АППАУ, 482.Solutions, Waste Ukraine Analytics, IT-Enterpise

АППАУ об’єднує передових українських розробників та інтеграторів Індустрії 4.0, чимало з яких пропонують масштабовані цифрові технологічні платформи, деякі з них - колективного користування. До найцікавіших продуктів в цій категорії відносяться:

  • ESG Cluster Hub (розробник 482.Solutions) - цифрова платформа для впровадження кластерами та екоіндустріальними парками ефективних стратегій зеленого переходу. Платформа забезпечує доступ численним МСП до нових продуктів, з доступними зеленими сертифікатами й, таким чином, сприяє отриманню ними нових можливостей зеленого фінансування. Платформа базується на технологіях Data space та blokchaine.
  • Рекомендаційна система від Waste Ukraine Analytics забезпечує перехід українських підприємств та громад до циркулярної економіки. Система використовує Nvidia technologies (Merlin framework and Rapids libraries)
  • SmartTender.biz (розробник IT-Enterprise) — це система електронних торгів, яка дозволить налагодити закупівельний процес і знайти нові ринки збуту. Починаючи з дати створення системи у 2013 році, нею скористалося 90 000 компаній. SmartTender автоматизує рух грошей на комерційному та державному ринку закупівель.

Дані продукти також мають вже міжнародне визнання, їх розробники брали участь в міжнародних консорціумах та престижних європейських програмах як Horizon EWurope / Digital Europe та подібних.

Масштабування: подібні продукти легко піддаються масштабування на нові ринки — географічні, секторальні, галузеві, а також вони розраховані на створення нових технологічних екосистем. АППАУ шукає донорів та інвесторів, готових вкладати у вихід українських компаній на нові ринки.

В окрему категорію варто виділити напрямок Кластеризації – тут АППАУ є також головним розробником, ідеологом, а часто й спонсором низки програм та проєктів, які сьогодні перенесені на рівень УКА й виконуються спільно з експертами Комітетів та Ресурсних центрів УКА.

5.1. Розробка національної кластерної стратегії

2020 - 2023 волонтерська робота, з 2024 - проєкт Accelerate GDT Interreg Europe, 95 тис. євро

У 2020 група експертів платформи Industry4Ukraine під керівництвом АППАУ створила 1-шу версію Національної кластерної стратегії. Вона була передана в Міністерство економіки України, але залишилась без реакції. У 2023 УКА випускає позиційний документ “Регуляторна політика для розвитку кластерів”, де пропонуються конкретні кроки з вироблення нормативно-правової бази. У 2024 УКА приєднується до проєкту Accelerate GDT, метою якого зміцнення кластерних програм та політик у сфері подвійного переходу МСП. Асоційованим партнером (policy partner) є Міністерство економіки. Партнери планують створення перших нормативно-правових документів вже до кінця 2025.

Масштабування: очевидно, варто дочекатись перших результатів роботи партнерів в проєкті Accelerate GDT. Тим часом це не має заважати ініціативам в запуску створення інших політик та нормативно-правових документів: а) на рівні парламенту, б) по інших міністерствах, в) на рівні регіональних програм підтримки кластерного розвитку.

5.2. Розробка регіональних стратегій розвитку МСП

2024 проєкт експертів УКА на замовлення Запорізької ТПП (за підтримки UNDP), створення стратегії розвитку МСП регіону, 5 тис. євро

Комітет Інновацій УКА з січня по квітень розробив стратегію розвитку МСП Запорізького регіону. В рамках проєкту виконані роботи по аналізу місцевих організацій підтримки МСП, наявних інструментів підтримки та їх ефективності, проведений бенчмаркінговий аналіз та обміни з іншими регіонами країни, визначені головні напрямки та інструменти підтримки МСП до 2027 року. Окремо, представлені заходи та рекомендації щодо створення регіональної програми кластерного розвитку регіону.

Масштабування: проєкт легко масштабується на інші регіони, де є подібний запит на створення регіональної програми розвитку та підтримки МСП.

5.3. Фіксація та промоція кращих практик кластерів

2020-2024, власне та донорське фінансування, мікро — проєкти (EaP, GIZ, UNIDO)

Роботи за цією тематикою розпочались АППАУ ще у 2018 році. Тоді, в рамках 1-го проєкту АППАУ в темі кластерів “Розвиток співпраці українських та польських кластерів в сегменті ІоТ”, ми мали перші зібрання та обміни кращими практиками українських кластерів. З 2019 року триває регулярна робота в рамках кластерного комітету Industry4Ukraine, а з 2022 - ці обміни набирають значно більшої інтенсивності в рамках УКА. В сукупності за цей період:

  • Зібрані історії та кейси кластерів в рубриці “Історії успіху кластерів УКА”
  • Випущений позиційний документ “5 ролей кластерів під час війни”
  • Проведені низка вебінарів та конференція на тему кращих практик кластерів УКА
  • Тривають роботи по розробці та фіксації кращих практик за низкою тематик

Масштабування: УКА планує проводити конференції з демонстрацією кращого досвіду та практик кластерів щорічно. Вироблення та фіксація кращих практик залишається великим викликом для кластерного руху, оскільки в країн в загальному бізнес-середовищі все ще немає єдиних стандартів кластерного менеджменту та розуміння “що таке кластери”. Фінансування потребують кампанії по промоції кращих практик, вироблення нових кейсів та позиційних документів, й самі великі промоційні заходи.

Головні пропозиції щодо масштабування

Цей перелік 17 реалізованих проєктів, наведений не стільки для того, щоб підкреслити спроможності АППАУ, наш досвід, експертизу, а також послідовність вибраному курсу розвитку Індустрії 4.0 та своїй місії. Головна ідея полягає в масштабуванні, яким чином зробити ці проєкти високомасштабованими по різних секторах, галузям та регіонам? Адже зрозуміло, що кожен вище приведених проєктів — це тільки початок реалізації стратегії й інвестовані суми є надто малими, щоб відбулися системні зміни.

АППАУ готова надати доступ до конкретних проєктних заявок, а також розділяти свій досвід. Але цього мало, подібна спроба вже була у 2020-21 й жодного інтересу від ринку ми не виявили. Зараз ситуація дещо інша – в рамках УКА в нас є чимало партнерів всередині, й зовнішніх, які шукають можливості для вироблення якісних проєктних заявок. Збільшився також інтерес донорів та уряду до питань подвійного переходу МСП – принаймі так декларується.

Отже, для масштабування нам потрібні 3 категорії партнерів

  1. Промоутери цих проєктів, які вже мають звязки з донорами та-чи урядовцями.
  2. Грантрайтери, в ролі рерайтерів, адже зрозуміло, що більшість проєктів підлягають допрацюванню — переробленню. Але основа є, й часто це спрощує завдання на 50% й більше.
  3. Проєктні менеджери, які готові виконувати подібні проєкти.

Разом, в рамках всього УКА – промотуючи та масштабуючи ці чи подібні проєкти по різним секторам та галузям ми можемо в рази збільшити проникнення сучасних методик подвійного переходу, охоплення ключових замовників, але також збільшити нашу присутність на міжнародній арені. Адже багато проєктів розраховані на співпрацю з кластерами ЄС.

АППАУ є відкритою для розгляду зустрічних пропозицій — пишіть на info@appau.org.ua 

This website uses cookies to improve your web experience.