Позиції брендів – світових виробників щодо війни РФ в Україні стала предметом обговорення численних публікацій як в українській, так і в світових медіа. Позиції повного виходу з ринку РФ мають схвальні оцінки і є не тільки прикладом солідарності з Україною, але й дотримання європейських цінностей та елементарних етичних норм ведення бізнесу.
Натомість, позиції щодо продовження бізнесу в росії, – і як це не камуфлюй, – викликають жорстку реакцію і четвертої влади, і суспільства. Зараз прийшла черга дати оцінки від професійних спільнот – і я це зроблю від імені нашої асоціації. Збори, які відбулись в АППАУ на цьому тижні дають мені для цього певні права, як керівнику організації. Й ці позиції членів нашої спільноти співпадають з моєю власною громадянською та професійною позицією.
Отже, почнемо з останніх публікацій в медіа. Стаття «Української правди» від 24 березня має відверту назву «У пеклі на них зачекались. Nestle, Leroy Merlin, Auсhan, Metro та інші співучасники злочинів путіна» .
«Жадібність, байдужість та аморальність – ось справжні “цінності” відомих міжнародних корпорацій…» –
– так оцінює автор статті мотиви поведінки цілої низки світових брендів. Очевидно, що з такими оцінками солідарна й переважна більшість українців й аналогічну позицію займають представники нашої спільноти – це видно по коментарям соц. мереж.
Але давайте поглянемо більш уважно на брендів нашого ринку – промислової автоматизації, робототехніки та електротехніки. Де вони і як себе ведуть?
Всі бренди за посиланням розділені на 5 категорій й до тих, хто вийшов повністю з російського ринку або повністю призупинив роботу належать тільки перші дві. Далі йдуть
- №3 – ті, хто скоротив роботу (але не припинив повністю),
- №4 – хто працює, як і раніше, але просто «припинив нові інвестиції»
- №5 – хто працює взагалі без всяких обмежень.
Ясно, найбільш токсичні та аморальні – це категорії 4 та 5. Як не прикро, ми бачимо серед них Siemens та Schneider Electric, які є лідерами українського ринку промислової автоматизації та електротехніки. Натомість, в категорії 1-2 попали такі знайомі нам бренди як Accenture, Alstom, Atlas copco, Autodesk, Dell, Caterpillar, Cisco, EPAM, Grammarly, Mettler Tolledo, Microsoft, Rockwell Automation, SAP. Ми бачимо тут чимало виробників промислових продуктів, – тобто, ми не можемо сказати, що російський ринок покинули тільки софтверні компанії, в яких немає заводів і тому, нібито, їх потенційні втрати є значно меншими.
В силу зайнятості, я б не звернув уваги на всі ці деталі та нюанси, якби не ситуація з логістикою та імпортом на українському ринку. До нашої кластерної ініціативи, де АППАУ є лідером, сьогодні долучились вже близько 20 кластерів та кластерних організацій України. Створено нове об’єднання – Український кластерний альянс, і яке вже стало членом European Cluster Alliance. Спільно з машинобудівниками та інжиніринговими компаніями, швейниками та харчовиками, меблевиками та фармацевтами багатьох регіонів ми ставимо за мету підтримку так званих критичних індустрій. Як виявилось, імпорт та логістика є там сьогодні ключовими питаннями. В тому хаосі, що був в перші три тижні війни, як волонтери, ми вирішували ці власними силами важко й довго, допоки не вийшли на робочі рішення, які принаймі пояснюють українським дистрибуторам та інтеграторам, а також низці зарубіжних партнерів, як можна ввезти товар в Україну – в тому числі, гуманітарну допомогу. У всій цій аналітиці десятки дистрибуторів та інтеграторів говорили нам одне й теж – «імпорт практично зупинений, вендори не працюють». Зайве говорити, що в цій роботі не було жодного вендора – за рідким виключенням, провідні вендори типу Шнейдер чи Сіменс ігнорують ініціативи розвитку ринку від АППАУ вже багато-багато років. Тому було б дивно, якби раптом вони тут з’явились.
Але я про інше й більш банальне. По фактам, хто де і як працює, виходить на те, що відомі бренди з нашого ринку вийшли, а російського ні?
На фоні реальної підтримки європейських політиків, численних партнерів та звичайних громадян, очевидно, що ця поведінка «Сіменс» та «Шнейдер» та багатьох інших брендів є протилежною до численних повідомлень про блокаду російського ринку. По фактам, виходить на те, що
заблокованим виглядає саме український ринок!
Зрозуміло, що війна йде на нашій території, а не РФ. Ми розуміємо також, що політики цих брендів визначаються не в Москві, і не в Києві. Але я не можу зрозуміти одне – якою є позиція наших київських колег? Адже, очевидно, що розуміючи все вищесказане, відповідальні менеджери мали б
- надати для своїх клієнтів повну та вичерпну інформацію щодо термінів повернення й позицій щодо того, як вони будуть підтримувати в Україні інстальований парк та своїх клієнтів
- прояснити власну позицію по відношенню до продовження операцій їх брендів в РФ. Тобто – не тільки громадянську позицію, але і як керівників брендів, яким належить левова доля цього ринку і які прекрасно розуміють наслідки цього ефекту присутності чи санкцій «навиворіт».
Я не зміг знайти подібної інформації. На сайтах Шнейдер – що російського, що українського – нуль заяв, нуль інформації – так ніби нічого й не відбувається. Business as usual. І, звісно, ‘Life is On’. Окремі співробітники, як Тарас Будняк (Шнейдер Електрик) з Франції вийшли публічно зі своїми заявами, в яких фактично піддали критиці політику корпорації – велике спасибі йому за цей вчинок. На жаль, з невідомих причин він вилучений з Фейсбук. Але чи став він прикладом для інших менеджерів чи просто співробітників компаній – брендів? Важко сказати, – спроби публічного звертання до менеджерів вказаних брендів в соц. мережах не дали жодного прояснення ситуації. Радше навпаки, – цитуючи постійно це дещо дивне пояснення своєї штаб-квартири, співробітники «Шнейдер Електрик» щоразу показують, що власної позиції в них немає – ні управлінської, ні громадянської, ні національної. Свою непрофесійність та відстороненість демонструють корпоративні та місцеві піар-служби – хіба це треба пояснювати, що відсутність реакції та інформації на публічних ресурсах й впродовж місяця війни, все це мовчання є просто ганебним?
Узагальнюючи. Отже, якщо раптом чи співробітники чи менеджмент світових брендів, лідерів ринку в Україні й тих, хто ще продовжує роботу в РФ, надумає, все-ж, публічно заявити про свої позиції, про що вони мають бути? На мою думку, мова має йти про наступне
- Ваша позиція щодо блокади … українського ринку в даному періоді. Адже ще раз, по факту, заблокований зараз саме український, а не російський ринок. Коли ця блокада буде знята? Коли відновляться поставки продукції, й склади на ринку, який належить саме вам, будуть повними й саме тією продукцією, яка потрібна українським підприємствам? Відповіді на ці питання визначатимуть вашу роль – чи є ви вже сьогодні учасником економічного фронту й на користь України, чи перебуваєте в ролі пасивного спостерігача.
- Ваша позиція щодо продовження роботи ваших брендів в РФ. Мовчання в цьому питання означає схвалення цієї ситуації. Мовчання теж є реакцією, і це теж демонструє ваші справжні, а не декларовані цінності. Й, звісно, ви не можете не розуміти наслідків цієї позиції для вашої репутації в Україні.
- Ваша позиція щодо підтримки ваших партнерів та клієнтів, – в тому числі в професійних та гуманітарних питаннях. Я не знаю, чи була бодай якось пропозиція допомоги компаніям як TerraWatt Group з Маріуполя, де доля 20 співробітників й досі невідома, а їхні склади та цехи повністю розбомблені. Спробуйте пояснити таким фірмам, вашим найближчим партнерам, яких у вас сотні в Україні, що Life is On. Ні я, ні наші члени асоціації не знають вашої позиції щодо інших опцій допомоги – наприклад, мобілізації ваших філій в ЄС щодо професійної підтримки українських дистрибуторів, інтеграторів та замовників. Ми зараз по крихтам збираємо цю допомогу з зовсім незнайомих організацій в ЄС. Але ж очевидно, що ті самі філії євро-брендів в Україні мають на порядок більші можливості в цих питаннях.
Є ще чимало інших питань, але для початку розмови, давайте почнемо хоча б з цього. До наших членів асоціації – так, офіційна заява АППАУ готується, рішення про це прийнято на зборах 23 березня. Вона буде направлена до менеджменту як штаб-квартир брендів, так і до локальних філій.
Юрчак Олександр.