Hannover Messe 2026 – звіт АППАУ
З 20 по 23 квітня делегація АППАУ відвідала Hannover Messe 2026 – провідну світову виставку промислових хайтек секторів. Даний звіт відображає головні підсумки візиту.

Делегація включала 10 осіб, представників організацій– Український кластерний альянс, IT-Enterprise, Green Systems, Віконда, Syntesa AI й виконавчої дирекції АППАУ. Головні цілі та завдання стосувались синхронізації з глобальними трендами в сфері Індустрії 4.0-5.0, пошуку партнерів, а також вирівнювання та розширення опцій стратегії UA Automation Resilience Stack, яку АППАУ прийняла в березні.
Головні теми Hannover Messe — огляд стендів

Загалом, впродовж 3х днів делегація провела десятки зустрічей по багатьом павільйонам. Керівниця проєктного офісу УКА Олександра Фадеєва також прийняла участь в панельній дискусії на стенді Єврокомісії.
Відповідно, ключові тенденції розвитку можна формулювати наступним чином
Загальні тенденції
Власне, ніяких революційних речей немає, але є еволюція й за окремими напрямками вона досить стрімка, особливо якщо порівнювати з нашим розвитком й за тривалий період часу.
1. Industrial AI – перехід на плато продуктивності. Якщо 7-10 років тому про АІ говорили також як головний тренд, але це був радше «хайп» для переважної більшості, то сьогодні ми бачимо тут величезну кількість юз-кейсів – це є де-факто в кожного вендора, розробника чи інтегратора Індустрії 4.0. Застосування дуже різні – найчастіше йдеться про аналітику даних на рівні підприємства (для практично всіх завдань що охоплює ERP), але також специфічних популярних застосувань, як computer vision для контролю якості, предиктивне обслуговування, agentic AI для управління процесами, AI + robotics тощо.
2. Еволюція платформ. На Ганновер Мессе традиційно представлені різні сегменти платформ – тобто, концепцій, стандартів й, зрештою, рішень які що інтегруються великі архітектури в одне ціле. В цьому варто розрізняти різні напрямки, оскільки саме слово «платформа» часто стає кліше, й кожен розуміє щось своє.
- IIoT-платформи — це класичний шар підключення активів, збору телеметрії, дашбордів, event processing, remote monitoring і часто predictive maintenance.
- OPC UA / AAS / Asset digital twin platforms / UNS (United namespace) — це шар інтероперабельності: стандартна модель активу, семантика, цифровий двійник, сумісність між системами.

- Data-space платформи — це Manufacturing-X, Catena-X, Factory-X: вони вже не просто збирають дані, а організують обмін даними між компаніями на основі довіри, суверенності та правил доступу.
- Agentic platforms — це нові надбудови, де AI не лише аналізує, а й діє: планує, пояснює, тригерить дії, допомагає інженерам і операторам.
У всіх цих платформ є спільні знаменники – спільна логіка data-driven рішень та дій, спільна потреба в інтероперабельності, й загальна тенденція до автоматизації всіх процесів (від dashboard economy до automation economy).
«В цьому році на Ганновері не видно промоції платформ ІІоТ, що було трендом в 2016-21 рр. Робимо висновок, що ці продукти стали вже майже commodity та елементом базової інфраструктури систем керування. Речі які реально диференціюють, це те, що поверх платформи – Industrial AI, data spaces, digital twins, sovereign data exchange, agentic automation.» – Юрчак Олександр, СЕО АППАУ
Який сегмент розвивається найдинамічніше – це питання окремої аналітики, але сам ШІ вказує на перетин data-space + agentic AI + industrial interoperability. Якщо звузити ще сильніше, то найбільш “гарячий” сегмент — це платформи, які поєднують індустріальні дані, AI-агентів і edge/cloud execution: саме це показують у Hannover Messe 2026 провідні вендори як Siemens.
3. Управління активами й, в тому числі, предиктивне обслуговання та контроль якості через компьютерний зір + АІ– як одні з найбільш популярних тенденцій Індустрії 4.0 – теж, до певної міри стають вже звичним явищем. Окремий стенд по Predictive maintenance показує цілий спектр рішень по застосуванню спецільних пристроїв типу edge-control для збору даних та підключення до хмарної платформи, різних типів датчиків для діагностики, агнетів AI, тощо.
«Ми маємо тверезо визнати: Physical AI — це не просто алгоритми, а складна синергія оптики, обчислень “на межі” (edge) та механіки, де ітеративність процесу є надзвичайно високою і дорогою. На виставці ми побачили парадокс: попри засилля роботів, кількість операторів поруч із ними не зменшилася, що вказує на бар’єр між демонстраційним сценарієм та реальною автономністю. Справжній прорив Computer Vision сьогодні — це не кількість розпізнаних об’єктів, а здатність системи адаптуватися до фізичної мінливості середовища без постійного “нагляду” людини. Наша мета в межах UA Automation Resilience Stack — переходити від пілотів, що потребують ручного керування, до стійких систем, які справді вивільняють людський ресурс, а не створюють для нього нові ролі доглядачів за складним залізом.» – Нікіта Поліщук, COO Synteza AI
4. Гуманоїдні роботи – окрема тема варта окремого огляду, але тут наших компетенцій явно бракує. Це явний тренд на зростанні, – ці роботи в кожному павільйоні. Втім головне питання яке обговорювали між собою в делегації – «навіщо це» (у порівняння з класичними рішеннями). Один з фахівців Agile Robotics дав кілька головних причин – кращий маневр в русі (наприклад, переступати через сходинки) та повторення тих операцій які люди роблять руками.

5. Енергетика та резильєнтність – в Гановері традиційно багато рішень по енергетиці. Явно помітно менше уваги до водневих технологій (раніше це був цілий окремий павільйон), натомість видно що зростає роль розподілених мереж, PtX (power-to-X), й в цілому енергетика все глибше інтегрується з промисловістю.
Стенди великих вендорів
В Ганновері представлені більшість світових лідерів промислової автоматизації.
Siemens – традиційно представляє найбільший стенд, який щодня проходять тисячі відвідувачів. Тут є юз-кейси та рішення на будь-який смак, але найбільше нас вразили не стільки окремі технології (як АІ), а рівень цілісності та системної інтеграції. Сіменс зв’язує в одну цілісну пропозицію software, hardware, infrastructure, AI, robotics і lifecycle services, й відповідно їх клієнти отримують повний шлях від проєктування до експлуатації, причому із сильним акцентом на масштабованість і промислову надійність. Власне, це рівень, на який орієнтуються всі глобальні вендори промислової автоматизації, але в Сіменс це виходить дуже переконливо.



Schneider Electric – також фокусується на керованій операційній моделі підприємства, де енергетика, автоматизація, IT і кібербезпека інтегровані в lifecycle-підхід, а підприємство розглядається як цілісна система управління ефективністю, стійкістю та безпекою — з поступовим переходом до Operations-as-a-Service. Помітна різниця не тільки в масштабах, але й в підходах – практично всі юз-кейси в Шнейдер представлені партнерами, системними інтеграторами.


Microsoft – просуває концепцію “agentic enterprise”, де підприємство функціонує як система AI-агентів, побудована на єдиному data layer (Fabric), а AI вже стає не стільки інструментом аналізу, як рівнем прийняття рішень і автоматизованого управління процесами — фактично новим цифровим мозком виробництва.
Dassault Systèmes – будує свою пропозицію навколо virtual twin як ядра індустрії, де вся діяльність — від дизайну продукту до запуску та оптимізації виробництва — відбувається у віртуальному середовищі (3DEXPERIENCE), що дозволяє тестувати, моделювати і керувати складними системами ще до їх фізичної реалізації.

Висновки щодо розвитку технологій

В Ганновері помітний головний зсув – від окремих технологій до архітектур. Всі лідери ринку показують, що цінність створюється не окремими рішеннями, а їх інтеграцією в систему.
Ріст рішень в концепції Manufacturing-X говорить про те, що ми помітили ще 2 роки тому – конкуренція переходіть на рівень екосистем та платформ що базуються на спільних просторах даних.
Система класу ERP мігрують в agentic platforms, а проста чи навіть просунута автоматизація – в повну автономність.
Роман Яворський, CCO IT-Enterprise:
«Сьогодні виробництво знаходиться в точці перелому – AI переходить від обіцянок до реальної практики. Але ключова зміна не в самих технологіях, а в тому, як компанії починають будувати цілісні, з’єднані системи. Дані, процеси і рішення більше не існують окремо – вони мають працювати як єдиний механізм від планування до виконання по всьому ланцюгу постачання.Ми бачимо, що AI вже не просто підтримує прийняття рішень, а починає безпосередньо впливати на виконання – особливо в контексті ERP та операційних систем, які еволюціонують у більш автономні, agentic моделі.
Реальна цінність виникає тоді, коли бізнес може швидко реагувати на зміни, балансувати обмеження, зобов’язання перед клієнтами і операційну ефективність – без втрати контролю і якості.
Фактично, мова вже йде не про впровадження окремих рішень, а про здатність компанії управляти складністю, працювати як єдина система і переводити аналітику в дію. І саме це сьогодні визначає конкурентоспроможність на ринку.»
Напрямки дій для української спільноти
Отже, якщо брати український контекст та його ключові чинники, як:
- Війна, що автоматично відкидає тисячі підприємств на рівень фізичного виживання
- Зростаючи розриви між передовими інтеграторами та розробниками, а також великими холдингами – та переважною більшістю МСП
- Кризові явища – в першу чергу, в енергетиці та з кадрами …. то виникає питання, як ці тенденції Гановера вписуються в нашу реальність й що мають робити українські інноватори Індустрії 4.0-5.0.
Згідно позицій АППАУ стратегія в умовах війни визначається резильєнтністю критичних індустрій, включно з ОПК. АППАУ сформулювала позиції для інноваторів Індстрії 4.0-5.0 в UA Automation Resilience Stack. Отже, зараз мова про те, що для нас найбільш релевантно в даних умовах щоб вистояти й перемогти, зберігаючи при цьому спроможності до швидкої адаптації в розвитку технологій.
Загалом, Hannover Messe 2026 підтверджує правильність нашого стеку, де закладені більшість вищезгаданих тенденцій, але очевидно, що потрібно прискорювати перехід від концепцій та-чи поодиноких реалізацій до референсних та масових. Щодо ключових викликів, згаданих вище виставка дає чіткі орієнтири для наших інноваторів
1) посилення промоції українських інновацій в сфері Індустрії 4.0-5.0. Спілкування з компаніями учасниками делегації ясно показує, що подібні рішення є в Україні. Для того щоб більше замовників переключалось на той же промисловий АІ, потрібно:
- значне збільшення промоції, просвіти та освіти в середовищі замовників
- збільшення попиту через стимули для замовників (а не стартапів чи інтеграторів) – це питання до донорів та уряду
2) вихід на арену останні 2 роки інноваційних кластерів та EDIHs цілком вписується у відповідь на питання «як це зробити». Саме кластери та EDIHs мають ввійти в роль ключових промоутерів нових технологій до МСП й в АППАУ та Українському кластерному альянсі ми маємо на це великі сподівання.
3) Щодо практичних юз-кейсів з нашими інноваторами та експертами, можна зазначити що низка наших інноваторів демонструє вже на практиці рішення, які ми бачимо в Ганновері – IT-Entreprise в агентських АІ та агентських платформах на рівні ERP, a-Gnostics Synteza AI в прикладних заcтосуваннях (як предиктивна аналітика, чи computer vision +AI), група «Техінсервіс» – в новій, декарбонізованій енергетиці тощо. Іншими словами, українські інноватори в Індустрії 4.0-5.0 є й вони добре синхронізуються зі світовими трендами. Але потрібно посилювати промоцію їх рішень, й формування більш масштабованих юз-кейсів.
Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує учасникам делегації, партнерам що сприяли відвіданню організованих турів на стенди (філії Сіменс, Шнейдер Електрик та ФЕСТО) та іншим українським та зарубіжним колегам, що долучились до нашого візиту.
Детальніше про всі інсайти та висновки української делегації можна буде дізнатись 12 травня, на звітному вебінарі в 15-00: реєструйтеся за посиланням.