Англомовне інтерв’ю опубліковане на платформі Land4developers.

Ми раді представити інтерв’ю з Юрієм Щиріним, генеральним директором та засновником Агентства Індустріального Маркетингу (АІМ), яке провів Олександр Пупена, доцент кафедри автоматизованого управління Національного університету харчових технологій. Цикл інтерв’ю «Довкола автоматики» на Youtube-каналі Олександра Пупени.

Я запросив до розмови Юрія Щиріна, він про себе більше скаже, ми з ним перетиналися на одному спільному заході, мене там зацікавила тема яку презентував Юрій і ми з ним домовилися поговорити більш детально. Отже, Юрію, представте, будь ласка, себе і ваш проєкт.

Я директор і засновник групи компаній АІМ. В групу входить дослідницька компанія яка займається з 2005 року аналітикою індустріальних ринків. В основному ми любимо складні ринки – інженерні, технологічні ринки, ринки будівництва, будівельних технологій, не тільки в Україні, а по всьому світу. В групу компанії входить компанія, яка займається розробкою програмного забезпечення – АІМ Solutions, а також компанія AIMap.

AIMap – це наша продуктова компанія, яка розробила програмний продукт, симбіоз геоінформаційної системи, карти будівництва і реєстрів всього, що будувалось, будується, планується до будівництва.

Також в групу входить фінансово-консультаційна аудиторська компанія і ще кілька напрямків. Я вважаю, що все, що пов’язано з цифровою економікою – спрощує нам життя, автоматизує рутину, дозволяє нам звільняти час, мати більше дозвілля для творчих робіт, для самовираження, для реалізації своїх талантів. Моєю мрією є сформувати таку платформу талантів, де кожна людина може досить просто знайти своє місце для того, щоб максимально розкрити свої таланти і реалізуватися як творча особистість.

Це звучить як місія.

Так це є місія. Я за нею живу і, коли я створював компанію, я собі поставив таку ціль, тому компанія називається AIM, це абревіатура-ціль, тобто, щоб в нас була осмислене цілеспрямоване життя, зі своєю місією і так я живу, так намагаюсь працювати.

AImap вона з однієї сторони складається з АІМ, з іншої AI map, тобто карта зі штучним інтелектом. Зараз вже в карті працює три нейромережі, які групують види будівельних об’єктів.

Давайте трохи поговоримо про сервіси і як цим можуть користуватися люди?

Це такий електронний, цифровий сервіс. Його основна мета – зробити будівництво для кожного радісним і веселим. Цей онлайн-сервіс візуально виглядає як карта, на якій знаходяться точки з різними видами будівель і споруд, до цих споруд є описи.

Це така карта, схожа з Google maps, де знаходяться різні будівельні об’єкти, приватні будинки, магазини, багатоквартирні будинки і до цих будинків прив’язана інформація про те, хто його будує, коли будує, яка історія цього будівництва.

Там є об’єкти які почали будуватися 11 років тому, ці статуси будівництва змінюються. Колись цими статусами керувало Державне архітектурне бюро інвентаризації (ДАБІ) потім його розформували, і цю роботу перехопила Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ). Офіційно зареєстроване будівництво вноситься в базу, таким чином, в системі є майже всі офіційно зареєстровані об’єкти будівництва.

Перша базова сфера застосування – це можливість постачальникам будівельних матеріалів, будівельних технологій, або виконавцям послуг знаходити своїх замовників набагато простіше, ніж це робиться поза цифровим простором. Таким чином зменшуються транзакційні витрати, вартість залучення клієнтів. Також для тих, хто шукає будівельників, або підрядників, це теж спрощує пошуки, адже ви можете знайти підрядника і подивитися що він вже будував. В карті об’єкта є історія будівництва, тобто відомо, хто підрядник з електротехніки, водопостачання, кліматичних систем. Для об’єктів різного розміру є різна деталізація опису. Не всі дані в нас ідеально записуються, але там також можна знайти інвестора, оцінку кошторисної вартості об’єкта, поверховість, інші параметри, які дозволяють провести досить просту оцінку і збільшити свої продажі, зменшити складність виходу на ринок послуг, або продажу будівельних об’єктів.

Це перший рівень, який ми вже реалізували, другим етапом стало введення в базу всіх учасників ділової активності, тобто всіх підприємств, фізичних осіб підприємців, для того, щоб сформувати спільноту підрядників. Для прикладу, в Україні приблизно 30 тисяч компаній, які залучені до будівництва, і, приблизно, 300 тисяч ФОП, які працюють в цій сфері.

В цілому, в Україні, частка ВВП, що припадає на будівництво, складає близько трьох відсотків.

В розвинутих країнах від 5 до 7% ВВП генерує будівництво, тому наша економіка має недокапіталізоване будівництво.

Тобто, є база даних, в якій зберігаються об’єкти будівництва і є база даних учасників цього процесу, суб’єктів господарювання, які беруть участь на різних етапах цього будівництва. На кожному об’єкті будівництва є певна історія структуризованих даних, де є певна інформація за весь час, починаючи від реєстрації цього об’єкта і завершуючи його введенням у дію, чи надалі інформація накопичується по цьому об’єкту?

На цей час інформація фактично закінчується здачею в експлуатацію, але далі можливо розвивати базу даних, вносити ремонт, інформацію про добудову, перебудову або руйнування об’єктів. Коли, наприклад, об’єкт вирішено зняти з експлуатації та утилізувати, інформація про це також вноситься в реєстр не завжди, тільки за особливо важливими об’єктами. Це та інформація, яка зараз є і яку ми фактично актуалізуємо.

З 24 лютого 2022 року, з початку повномасштабної агресії, всі офіційні реєстри в Україні були закриті, тому ми почали активно виходити на міжнародні ринки.

Зараз карта існує не тільки в Україні, за цей час ми сформували таку саму карту в Польщі та у Франції.

На польському ринку понад два з половиною мільйони будівельних об’єктів і там також відбувається регулярна актуалізація. Також по ринку Франції, у Франції 4,5 млн  об’єктів, які так само актуалізуються.

Я правильно розумію, що там не було конкуренції в цих сервісах, чому так вийшло? Ніхто не думав, що це буде цікаво, чи просто так вийшло?  

Ви правильно розумієте. Насправді на цей час конкуренції в цих сервісах в нас в Польщі та у Франції немає. Ринок будівництва дуже консервативний у всіх країнах. Також річ у тім, що девелопери, будівельні компанії, контрактори, постачальники будівельних матеріалів, виробники будівельних матеріалів, дистриб’ютори такої системи створити не змогли.

В Україні є інноваційна компанія ЛУН, аналога ЛУН в Європі немає. Але модель ЛУН пов’язана з продажем кінцевих помешкань, вони працюють на моделі комерціалізації реклами, на моделі комерціалізації уваги.

Наша модель пов’язана з тим щоб сформувати маркетплейс який би знижував транзакційні витрати для всіх учасників процесу створення доданої цінності. Ми не виключаємо можливість залучення агентів з нерухомості, на нашу послугу підписані, в тому числі агенти з нерухомості, які цікавляться пошуком об’єктів, побудовою логістичних складів і готелів тощо, але на ринку будівництва дуже консервативні гравці. Починаючи з осені, ми почали пропонувати AIMap на світ.

Також створили таку карту для Осло, Норвегія. Працюємо над регіональним ринком будівництва Далласа в Сполучених Штатів Америки. Зараз у нас на столі контракт по системі Австралії. Можливо AIMap по Австралії буде під іншим брендом розроблятися, але зараз активно пропрацьовуємо це питання і з замовником зараз ведемо переговори.

Ви сказали, що до 24 лютого сервіси працювали шляхом використання відкритих даних. Можете у двох словах пояснити що це таке, як це у вас використовується і як зараз справи, я так розумію в Україні все закрито. Як це робиться зараз за кордоном?

Робиться це на базі відкритих даних, тобто розроблені спеціальні роботи скрабери, які ходять по сайтах відкритих даних. Фактично всі дані, які в нас знаходяться в системі вони легальні та відкриті. Державні органи, які працюють з даними, показують дані не так, щоб було зручно користувачу, а так щоб вони могли задекларувати: ось, будь ласка, якщо ви дуже захочете, то ви їх можете десь там знайти на сайті.

Там ненормалізовані таблиці, картинки, неточності, викривлення, неповні адреси, неповні поля, той, хто працює з даними, з нормалізацією даних, знає що це таке. Така сама ситуація і в Польщі, в Норвегії і у Франції. Я вважаю, по цифровізації Україна входить в топ. Там, на мій погляд, бракує, з однієї сторони, фахівців на Державній Службі, які могли б правильно її підготувати та візуалізувати, представити в зручному інтерфейсі. Це дуже складна наука – правильний користувацький інтерфейс.

Є кілька варіантів. Є json файли, які з певною періодичністю викладаються, але, по-перше, це не завжди регулярно, по-друге, вони не завжди в одній структурі викладаються, по-третє, вони не завжди декларуються. В інтерфейсах державних органів управління ви не завжди знайдете посилання на файл у форматі json.

Потім ми їх нормалізуємо, приводимо до нашої стандартної форми, надаємо унікальний єдиний AIMap ID. На цей момент єдиного реєстру будівельних об’єктів в Україні не існує, тому ми розробили свій реєстр, де є унікальний ID будівельного об’єкта.

А як ви працюєте з зображеннями?

Ми працюємо з зображеннями, тільки там складність і вартість нормалізації цих даних така, що вона робить обробку цих даних не завжди доцільною.

Далі іде їх класифікація зібраної інформації, але необхідно цю інформацію провести до нормалізованого вигляду, я так розумію тут саме використовуються нейронні мережі?

Для прикладу, в Україні існує класифікатор будівельних об’єктів він називається ДКБС, Державний класифікатор будівельних споруд. В ньому є понад 100 позицій різних типів будівель, починаючи від дитячих садочків, різні допоміжні приміщення, мости, дороги й так далі. Це дуже складна і не зручна структура для замовників, для тих хто працює з класифікацією, з пошуком різних типів будівельних об’єктів. Цей класифікатор потрібно було перегрупувати. Це наша була ідея перегрупувати їх в 16 типів і зробити цей класифікатор єдиним для всього світу. Всі типи будівельних об’єктів об’єднані в 16 типів і до якого типу об’єкт відноситься, за якими признаками він розпізнається, за це відповідає штучна нейронна мережа.

Я так розумію, що такої класифікації до цього не було взагалі, чи ви просто не зустрічали?

Ми таких класифікації не зустрічали, ми їх робили виходячи зі свого бачення, хоча замовники постійно знаходять помилки, знаходять нерелевантність. Тобто це не є статична сутність, вона постійно змінюється, постійно вдосконалюється. Чим більше даних завантажується, тим система стає розумніша і правильніша.

Давайте до збору даних повернемося. Отже, ми говорили про збір даних скрабером, які беруть дані з відкритих джерел даних. Це єдиний спосіб, чи є якась зацікавленість у ваших клієнтах, щоб самим надавати вам дані?

Абсолютно правильно, ось ви підходите до наступного етапу роботи. Бізнес-модель цієї системи вона побудована як marketplace.  Кожен marketplace стикається з проблемою курки і яйця: що повинно бути спочатку, дані та можливості, чи користувачі, які надають дані?

Це насправді складна задача, вона неординарна і для того, щоб її вирішити – потрібно дуже сильно постаратись. Виходячи з цього ми першою створили базу відкритих даних, тому що це не так складно, зібрати дані про будівництво їх класифікувати, нормалізувати.

Це базовий рівень. Далі, коли вже йде граничний бар’єр: чи достатньо там об’єктів для того, щоб локальний підрядник, який займається ремонтними роботами, чи будівельними роботами, почав користуватися цим сервісом? Якщо йому цього достатньо він починає ним користуватися і наступна наша ціль в цій системі – сформувати інфраструктуру для того, щоб він міг вносити свої дані, тобто, щоб він був не тільки користувачем даних. Зараз це частково зроблено, тому що це наступний рівень складності проєкту. Наприклад, ми зараз працюємо над тим щоб проєктантів туди ввести.

Є ціла галузь автоматизації будівель. Компанії, які виконують роботи по створенню автоматизованих систем HVAC, вентиляція, опалення тощо, були б зацікавлені вносити свої об’єкти, отримувати відгуки. Відповідно ті, хто шукає виконавців, також були б зацікавлені.

Ми сподіваємось на це, тому що ті хто займається кліматом, водопостачанням, каналізацію освітленням, кабельною інфраструктурою, силовою інженерією, комунікаціями, могли б підтягувати відповідний пул фахівців в цю систему. В перспективі, бізнес-модель передбачає саме такий шлях розвитку. Також, ми бачимо потенціал в тому, щоб власники помешкань, безпосередньо кінцеві бенефіціари систем, були зацікавлені мати цифрову модель власного будинку. Тому що це і можливість створення правильного енергетичного паспорта, це можливість мати точні розміри, габарити, всі схеми прокладки інженерних мереж у вашому помешканні, розраховувати ремонт, розраховувати перебудову, добудову, заміну кондиціонерів, чи опалення.

Це по факту інтеграція з BIM, так?

Саме так, на цей час BIM ще досить дорогий і складний. Але, я думаю, що з часом він буде спрощуватися і дешевшати. Таким чином, щоб я, коли продаю свій будинок, або коли купую будинок, міг би показати цифрову модель. Щоб покупець не боявся, що в мене дах не утеплений, чи в мене вікна не мають енергоефективного склопакета, не відповідають стандартам.

Вимальовується дуже комплексна система, яка охоплює все.

Абсолютно правильно, для того, щоб підтвердити та верифікувати цю екосистему, потрібно кожного учасника цієї системи зробити рентабельним, як з точки зору його інтересів, так і з точки зору інтересів системи. Далі ми бачимо зараз, війна це виявила ясніше, що дуже важливим елементом є Smart grid. Кожен хоче бути енергоавтономним і ми до цього прийдемо, тому що це частина нашої Свободи, персональної Свободи. Коли в нас будинок чи, навіть, багатоповерховий будинок, він максимально енергоавтономізований. Я зараз знаходжусь біля Києва, в нас, наприклад, максимально автономізована система інтернет забезпечення: в кожному будинку центр вузла зв’язку забезпечений акумулятором, який швидко підзаряджається, поки що, від мережі, в перспективі він може заряджатися від сонячних панелей. Так само у нас зараз в офісі знаходиться на 11 кВт годин акумулятор, і перемикання фаз, від моменту зникнення струму до моменту підключення акумуляторних батарей, має забирати стільки часу, щоб роутер не вимикався.

Як те, що ви зараз кажете, зв’язано з вашою системою, як це взагалі бачиться в контексті цієї системи?

От дивіться, ви хочете побудувати будинок, ви так чи інакше почнете з проєкту.

Якщо у вас буде цифрова модель проєкту, вам буде значно простіше її ввести в систему,

задекларувати, сказати: агов, монтажники, будівельники, автоматизатори, мені потрібне рішення для мого будинку. Від паркана, під’їзду, доріжок до освітлення моєї ділянки, а далі вже стінові матеріали, крівля, світлопрозорі конструкції, інженерні мережі. Якщо у вас є чітке технічне завдання у вас є нормальна цифрова модель – у вас є технічне завдання фактично для будь-якої ділянки робіт.

Для того, щоб десь будувати, навіть приватний будинок, мені було б добре знати про всю інфраструктуру, чи є якась інформація, наразі, у вашій системі про ці об’єкти?  Чи планується?

Ми підходимо до актуальних проблем, тому що ми торкаємось до капіталізації територій, до капіталізації взагалі країни. Перед вами буде стояти задача – де вам будувати цей будинок, чи будувати його в Білогородці, в Ірпені, в Бучі, в Броварах, чи, можливо, під Житомиром. Перш ніж будувати, треба мати координати енергетичних мереж, ліній електропередач, каналізацій, забезпеченість дорогами – це та базова інфраструктура, яка повинна впливати на ваше рішення про вибір місця і вона, також, визначає вартість володіння і капіталізацію цієї ділянки. Це впливає на інвестиційну привабливість регіону, тому за минулий рік ми розробили такий прототип Розумної Громади, де нанесли бізнес-ландшафт, всі підприємства, на карту. Для громади – це така ERP система для команди окремої територіальної громади. Це все ми розгортаємо в Білогородській ОТГ. Це 10 сіл, там проживає приблизно до 100 000 населення в них є своя інфраструктура, своя мережа. Дуже мало громад мають цифрові схеми мереж.

Це ж ваша громада, це все робилося під ваш запит?

Насправді не ми перші. Є багато компаній, які займаються оцифруванням муніципалітетів. Зокрема мій партнер і його компанія «MagneticOne Муніципальні технології» вже багато років цим займаються. З цією проблемою ми стикаємося разом – це оцифрування всіх інженерних мереж і таким чином, щоб був проведений аудит і облік комунальної власності, в тому числі всієї інфраструктури, для того, щоб можна було за допомогою певних алгоритмів і моделей оцінити інвестиційну привабливість будівництва будинку в тому чи в іншому місці, для кінцевого власника помешкання.

Тобто ви прямо біля себе й апробовуєте свої ідеї та рішення, тобто ви є в цьому випадку не тільки розробник платформи, ви є і клієнтом, я правильно розумію?

Так, але ми ще не зробили, в процесі. Не тільки ми, наприклад, в Новодмитрівській громаді Черкаської області, там дуже прогресивний голова, Артем Кухаренко, він є ефективним промоутером Розумної Громади й він максимально позитивно до цього відноситься. Є частина громад, які не хочуть розкривати свої активи з певних причин, прихованої зацікавленості в зниженні публічної капіталізації. Але, знов-таки, ми намагаємося не вступати в пряму конфронтацію з цими моделями.

Ми формуємо певну альтернативну реальність, яка буде вигідною для управління більш сучасним головам ОТГ і вони будуть підтримані вільними жителями цих ОТГ, вони будуть проголосовані, вони будуть просуватись. Наприклад, ми для Білогородської ОТГ проанонсували це, тому що я хочу залучити протягом п’яти наступних років 100 мільйонів доларів інвестицій в територію Білогородської ОТГ, це біля 530 квадратних кілометрів.

Повернімося до ситуації кордоном, як це там відбувається? Яка там модель, як там відбувається залучення, наповнення цих даних і хто ними користується зараз?

Я розчарую багатьох єврооптимістів і скажу, що там з цим ситуація ще складніша ніж у нас. У нас це питання взагалі виживання території. Я не кажу про ОТГ біля столиці, вони дуже непогано себе почувають і я перереєстрував свої кампанії всі в Білогородку для того, щоб я міг сплачувати тут податки й відповідно підписав меморандум з ОТГ про те, щоб частину цих податків я міг витрачати на цільові соціальні, інфраструктурні потреби. Але, наприклад, беремо Новодмитрівську громаду Золотоніського району, Черкаської області, там весь бюджет громади на 20 сіл складає близько 100 мільйонів гривень в рік. Це насправді дуже невелика сума, враховуючи те, що там близько 70% тільки бюджетна сфера на освіту забирає.

В Європі теж є велика проблема з бюрократизацією і вони досі роблять все на папері. Але вони розуміють це і щедро вкладають в це гроші. Ми за минулий рік подались в 6 програм європейських фондів і одна має шанс реалізуватися. Також ми зареєстрували Литовську компанію і будемо подавати цю технологію для розповсюдження на території Європейського Союзу.

Як там збір даних відбувається?

Там, так само, ця категорія даних відноситься до відкритих, структура дещо відрізняється. В Польщі найгірша структура, в Норвегії трішки краща, найкраще оцифрована Франція. Ми робили аналіз, хотіли Німеччину оцифровувати, але виявилось, що Німеччина досить складна в цьому плані й ми зупинились на Франції.

У Франції з цим набагато краще, при тому виявилось, що Франція бюрократизована і французи рекомендували нам звернути увагу на Марокко, тому що Марокко ще більш просунута, ще мобільніша там ця індустрія і ще більше даних. Але Марокко має малорозвинений ринок будівництва, Франція значно більше, тому ми вирішили до Франції схилитися. Зараз бачимо, що такі речі найкраще робити в Сполучених Штатах, тому що вони швидкі, вже багато стартапів і бізнесів, що діють у сфері marketplaces по будівництву, але ми не боїмося конкуренції.

Хто був ініціатором того, щоб вийти на цей ринок?

Як не дивно, нас туди «попросив» зайти наш ворог, тому що 24 лютого зупинилися оновлення українських реєстрів. Ми в січні 2022 підписали близько 30 контрактів по Україні, в березні все зупинилося, всі відкриті дані, всі реєстри зупинилися. Ми розуміємо, що в реєстрах актуалізуються нові об’єкти будівництва і вони легко вираховуються по координатах, як цілі для обстрілів, тому всі реєстри були зупинені. У нас була тільки одна альтернатива – рухатись на світовий ринок.

Я вважаю що це дуже правильне рішення. Ми активно, фактично за місяць, робили одну країну за іншою. Єдине що, в Норвегії, наприклад, там кожен муніципалітет має свою структуру даних, а там їх близько 300, тому ми вирішили зупинитися на Осло. У Франції досить централізована структура даних і нам там було простіше.

Ви туди зайшли й запропонували сервіс, хто там починає ним користуватися і як?

Ми розробили дієву модель, наповнили її даними, також розробили модель актуалізації даних, далі ми зараз не просуваємо активно. Ми зайняли позицію очікування, mvp-модель зробили й далі дивимось, який інтерес викличе, що потрібно змінювати, що потрібно додавати. Ми бачимо що Європа не так швидко реагує. Тому ми вирішили зараз рухатись в напрямку Сполучених Штатів. Там набагато більш мобільна аудиторія, набагато більш мобільна бізнес-культура і сьогодні прийшов запит з Австралії.

Як працювало це до 24 лютого в Україні, які типові клієнти? Як вони на цьому заробляють?

Уявімо, що ви продаєте продукт, наприклад, електричні автомати. Відповідно, залежно від того, які типи об’єктів, потрібні певні типи автоматів: побутові, промислові, є ті, які використовуються професійними ліцензованими електромонтажними організаціями. Ви реєструєтесь, платите абонплату. Наприклад, до 5 користувачів у нас фіксована сума, 3000 гривень в місяць, коштує підписка. Ви отримуєте доступ до 2 мільйонів будівельних об’єктів, а також тих, які отримали дозволи та планують будуватися. Можна просто в пошуку ввести категорії об’єктів, де, як ви знаєте, використовують певний тип автоматів. Дивитесь, як об’єкти розподілені по карті, можете вибирати об’єкти, або інвесторів, які їх будують, в залежності від бізнес-моделі. Можна працювати з проєктантами, в залежності від типу об’єктів, на яких вони спеціалізуються. Далі контактувати з ними, або з їх менеджерами по регіонах, вести переговори для цільових продажів обладнання.

Чим більша кількість менеджерів, тим дорожча ліцензія, до 10 менеджерів збільшується до 5 тисяч гривень, і розширений Enterprise пакет з API, де ви можете напряму імпортувати ці дані прямо у свої CRM чи ERP, в залежності від конфігурації вашої системи. Ми можемо запропонувати автоматизувати ваші бізнес-процеси – коли з’являється об’єкт він автоматично потрапляє в CRM, відкривається у вікні менеджера з продажу і менеджер не шукає, а реактивно зв’язується з тим об’єктом, проєктантом, який почав будівництво об’єкта, обираючи за цільовим типом будівельного об’єкта.

Наступне питання, клієнт, коли він реєструється, він з’являється в вашій системі як об’єкт господарювання, який, своєю чергою, може бути знайдений кимось іншим?

Це передбачено маркетплейсом, якщо клієнт є монтажною організацією, чи проєктантом, він так само реєструється, він описує свій профіль, він може додавати свої об’єкти, на яких виконував монтаж, він може також отримувати зірочки, отримувати рекомендації. Відповідно, ті, хто отримує вищу рекомендацію, вони в рейтингу потрапляють на вищі позиції. Їх може знаходити не тільки продавець обладнання і технологій, які використовуються в будівництві, а й власник будинку, в якого є потреба щось змонтувати й для цього знайти надійного електрика в Білогородці. Я вам скажу, що величезна проблема знайти електрика в Білогородці. Така сама проблема існує і в Сполучених Штатах, і в Німеччині.

Чи є можливість скористатись системою у клієнтів, які не представляють бізнес, у кінцевих споживачів? Чи можуть вони внести щось в систему?

Так, є можливість зареєструватися безплатно в системі, там відкриваються дані до 19-го року включно, є можливість безплатно подивитися ринок будівництва Польщі. Ми розробили dashboard, де ринок будівництва Польщі змінюється кожного тижня, це свого роду регулярний онлайн маркет ринка будівництва, де можна побачити, які категорії об’єктів будуються в яких регіонах Польщі. Таку саму карту ми вже розробили по Україні, просто даних за 22-й рік немає, тому вона актуальна до 24 лютого тільки. Зараз ми додаємо карту проєктантів, навіть з не актуалізованими реєстрами, вони все одно актуальні, тому що проєктанти більш-менш стабільно працюють і ліцензії так швидко не отримуються і не втрачаються.

Чи передбачена інтеграція з іншими платформами які мають якісь дані, які корисні вашій платформі й навпаки чи є якісь рухи в цьому напрямку?

Так, архітектура система AImap дворівнева. Перший рівень – модель IAAS, інфраструктура як сервіс, тобто ми можемо надавати в сервіс, наприклад, геолокаційні параметри об’єктів будівництва, як в геоінформаційних системах.

Геоінформаційна система це комплексне поняття куди включається й інфраструктура, і дані. AImap складається з двох шарів: один шар – це виключно інфраструктура, яка адаптована під саме будівництво. Ми розуміємо що карти використовуються і в прогнозі погоди, і в наведенні військових, і Google Maps працюють, але наша система заточена більше під об’єкти проживання, території, про місце, де нам комфортно проживати, де ми змінюємо середовище під свої цілі й це теж дуже тісно пов’язано з капіталізацією об’єктів будівництва, ремонти, перебудови, добудови, доріжки, освітлення, каналізація, все що з цим пов’язано. Другий шар на макрорівні – це додатки, які можна на цю інфраструктуру надбудовувати. Наприклад, додаток з мережею електрозаправних станцій.

Я так розумію що є API, доступ до якого можна купити та використовувати в застосунках тощо?

Зараз, як правило, API використовується тими хто хоче регулярно отримувати нормалізовані, якісні дані.

Якщо говорити про перспективу, окреслити куди ми рухаємося, то рівень складності систем випереджає готовність ринку за них платити. Тому я зараз окреслюю реалії напрямку куди ми рухаємося: ця система навіть в досить спрощеному форматі буде цікава для тих, хто хотів би там почати працювати. Я наведу вам статистику ринку будівництва Сполучених Штатів, вони робили дослідження і виявили, що в будівництві 68% ресурсів витрачається на адміністрування будівництва, а не власне на будівництво. У нас не менше. Тобто, отримання замовлення, домовленості, торги, потім зробили неякісно, потім планували його зробити на 5 років, а воно обвалилося через два роки, всі ці процеси пов’язані з тим, що ринок будівництва дуже недосконалий. Там є дуже багато несиметричної інформації, дуже багато не ринкових стосунків у взаємовідносинах постачальників, дистриб’юторів, проєктантів, кінцевих замовників.

Я чув що є інші постачальники геопросторових систем, чи ви з ними контактуєте? Можливо ви якось інтегруєтесь?

Є всесвітньо визнана американська компанія Esri й в Україні є дуже давній і надійний представник. Вони розробили систему ArcGIS, це всесвітньо відома система, вона займає 70% світового ринку геоінформаційних систем.

Ми займаємо максимально дружню позицію і можемо розгорнути AImap і на базі ArcGIS, це не є проблема. В такому випадку, ті клієнти, які працюютьв системі ArcGIS будуть працювати з нашими даними просто у своїй оболонці.

Клієнти мали б бути зацікавлені в тому, щоб дані завжди відповідали дійсності, тому що інакше починає розсипатися все, на що ми орієнтуємося. Наскільки це реально, наскільки це простіше зробити в інших країнах? Не в сенсі бюрократії, а саме щодо відкритості даних.

Я вважаю, що найкраще поле для оцифрування суспільства є в Україні.

Зараз це насправді так, це не значить що ми не повинні працювати. Якось я приїхав в Мілан і поїзд об’їжджав Мілан по колу. Мілан це досить промислове місто, але всюди навколо Мілана стіни, загорожі, паркани,  тобто вони вже в тому стані, що все забудовано і його збудовано багато років тому. Їм перебудовувати це набагато складніше, у нас зараз є прекрасний шанс все зробити з нуля по-новому.

Є люди, які хочуть це зробити по-новому, так щоб це було красиво, щоб це капіталізувало територію, щоб це робило зручним проживання людей. Як мінімум нам потрібно максимум оцифрування, тоді швидкість прийняття рішення у нас буде іншою. Де будувати будинок, де розмістити виробництво, які там логістичні умови – правильність управлінських рішень виростає, капіталізація території виростає, суспільство стає багатшим, суспільство стає розумнішим, вірогідність відбудови, залучення інвестицій збільшується, покращуються умови освіти, охорони здоров’я.

Чи думали ви, що для розвитку вашого регіону, де ви робите прототип, зробити це частиною Smart city, інтегруватися?

Тут питання граничних витрат і граничної корисності. Я вам розкажу зараз, як в Сполучених Штатах працює система геознімання території, як вона використовується. Я вже не кажу про такі форс-мажорні ситуації, як, наприклад, ураган чи ще щось подібне. В таких випадках потрібно оцінювати масштаб пошкоджень і, відповідно, створити ситуаційну модель реагування, розраховувати необхідну кількість будівельних матеріалів, комплектів харчування, скільки автомобілів туди потрібно, скільки людей евакуювати, і так далі. Це все може працювати дуже швидко, якщо у вас після урагану є протягом години вся інформація.

Наприклад, як працює система Eagle View, яка регулярно моніторить США: літаки облітають 95% території Сполучених Штатів та за допомогою спеціальної високоякісної оптики роблять аерофотознімання території. На основі цих знімань, з використанням розпізнавання зображень, створили сервіс проєктування дахів. Тобто вони отримують фотографії всіх дахів і, якщо ви хочете або поставити собі дах, або замінити, або хочете поставити сонячні панелі, вони, всього за 30 доларів розрахують місце, де вам найвигідніше з максимальним коефіцієнтом залучення сонця розставити сонячні панелі на ваш будинок. Або, якщо ви хочете поміняти покрівлю, то вони вам розрахують, з точністю до 3 см, розроблять проєкт. Ви просто вказуєте місце, де ви хочете це робити, свою адресу, і вам на електронну пошту протягом 5 хвилин приходить звіт про ваш дах. Ви можете замовити там матеріал, вам зроблять попередні розрахунки покрівельного матеріалу, скільки це буде коштувати.  Ви можете уявити який ринок будівництва Сполучених Штатів.

Про відкриті дані поговорили, є ще дані з вимірювань. А ви щось використовуєте з таких даних, чи це в основному документи про будівництво і так далі?

Так, документи це насправді найдешевша інформація, щоб ми адекватно розуміли, все зіставляється з вартістю. Споживання електроенергії, пропустимо, є статичні дані по регіонах, але на цей час Обленерго не дають таку інформацію. Її потрібно купувати, це їх комерційна інформація, тому що вони комерційна організація і вони не хочуть ділитися цією інформацією. Якщо задатися такою ціллю, то її можна отримати, але тут питання для чого, чи можна це продати?

Як часто відбувається оновлення, це, мабуть, дуже залежить від контексту?

В Польщі оновлення відбувається кожен день, у Франції раз на місяць, в Україні оновлення було кожен тиждень, до того моменту коли заморозили реєстри. Потрібно розуміти, що швидкість оновлення впливає на вартість обробки даних і вартість абонплати серверів, де зберігаються та опрацьовуються дані, тому, якщо роботи-скрабери будуть ходити кожен день –  це одна вартість, якщо вони будуть ходити раз на місяць – менша вартість.

Чи робить ваша платформа прогнозування?

Можна прогнозувати ринок споживання покрівлі, чи стінових матеріалів, чи бетону, виходячи з обсягу будівництва. Ми це робимо, але це має дуже вузький спектр клієнтів. Тільки дуже великі компанії оплачують такі роботи, решта дивляться на відкриті дані й кажуть: ну ми відчуваємо що це десь плюс 10% буде, тобто вони зіставляють картинку ВВП зі своїм портфелем замовлень, прикидають, питають у своїх колег, у конкурентів.

Повернімось до нейромереж. Щодо використання нейромережних моделей, хто займається навчанням моделей? Нейромережі у вас використовуються виключно для класифікації даних які збирають скрабери?

Є ще проблема, коли вам вказали якусь адресу, де розмістити цю геоточку. Адреса може бути описана не точно і проблема пов’язана з тим, як розпізнати по супутнім параметрам даного будівельного об’єкта, куди приземлити його геоточку.

Скільки людей у вас штаті займається навчанням моделей, як це відбувається?

Є команда розробників data science, є також аналітики, які мають досвід в аналітиці будівництва, вони використовують свій досвід, який об’єкт куди віднести, чому. Як правило розробники data sciences використовують математичне мислення, а вже прикладний аналіз, ринкову експертизу, надають ринкові аналітики, які розуміють, що світлопрозорі конструкції становлять приблизно 25% від площі житла. Якщо у вас 100 квадратних метрів, то у вас буде приблизно 25 квадратних метрів вікон. Це додаткові експертні знання, якими володіють галузеві експерти. Це накладається і виходить вже в такі рішення, продукти, які можна використовувати. Також сюди потрібно додати ще експертизу по інтерфейсу, щоб це було зручно подано замовнику, щоб це могли знайти на сайті, над цим працюють фахівці з користувацьких інтерфейсів.

Чи ви зустрічали аналогічні системи?

Ну візьмімо, наприклад, систему ЛУН, яка, я вважаю, дуже просунута, дуже динамічна. Я слідкую за тим, як розвивається ЛУН. Вони працюють з іншою бізнес-моделлю, але мені дуже імпонує ця українська компанія і ми різні, але ми працюємо фактично в одному полі.

Зараз важко щось говорити про майбутнє але, які плани ви будуєте?

Якщо говорити предметно, то ми створюємо екосистему для того, щоб кожен, хто хотів би побудувати своє помешкання, міг зробити це весело, радісно. Також, після того, як він його збудує, він міг підвищувати його капіталізацію, зробити його таким живим активом, таким самим, як акції, як депозит в банку, чи будь-яка інша цінність, яка з часом буде зростати й робити це з внутрішнім задоволенням, щоб це не було пов’язано зі стресами й з негативом, який зараз супроводжує будівництво у всьому світі. Це – місія і ми до цього йдемо.

Я вважаю що ми куємо перемогу України на економічному фронті, хоча в нас дуже багато ветеранів в компанії, але ті хто не воює зараз на передовій. Ми куємо цю перемогу тут, за комп’ютером, працюючи на ринках Сполучених Штатів, Австралії, Британії. Також я і компанія максимально культивуємо інноваційність. Ми не можемо інакше, як і в війні. Наприклад, ми не перемагаємо лінійними методами, ми маємо мислити асиметрично, нелінійно, тому зараз будувати просто більше – це не вихід для нас. Ми повинні будувати розумніше, повинні використовувати кожен сантиметр площі мудріше, кожен кубометр життєвого простору має приносити більше комфорту, ефективніше використовуватись. Такою має бути вся Україна, щоб кожен куточок, Білогородка, Ірпінь, Буча, щоб це були наші квітники, оази розвитку людини, розвитку його таланту, щоб ми були вільною нацією, щоб ми так чи інакше зробили свою енергетику, енергоавтономність в кожному будинку, в кожному помешканні – це теж частина місії АІМ.

Ви розповідали, як війна дуже сильно вдарила по вашому колективу, можете поділитися? Я традиційно наприкінці інтерв’ю ставлю ці питання, тому що по кожному ця війна завдала серйозного удару, проте ви це витримали.

Для мене ця війна дуже персональна, тому що я почав свою службу в Збройних силах України з 26 січня, на день народження, у 2015-му році, старшим лейтенантом. Спочатку 81 бригада, потім 93 окрема механізована бригада, я служив під Донецьком. А 24 лютого 2022-го року мій фронтенд розробник, Ілля «Литвин» Хренов, зателефонував десь о 13 годині, сказав: «Юрій я розгорну код і я мушу їхати в Гостомель. 25 лютого ми почали формувати добровольче формування Білогородської ОТГ, я став його першим командиром, це 1 000 бійців. Білогородка недалеко від Ірпеня, тут у нас уже через два дні їздили ворожа техніка на відстані 2 км, обстріли були. В офісі АІМ, тут в Білогородці, був штаб територіального добровольчого формування. Ілля загинув 3 березня під Бучею в готелі Сан-Маріно. Я забрав його тіло 2 квітня. Потім 22 квітня загинув мій аналітик, командир танка 72 бригади Андрій Григорів. 6 травня загинув мій близький друг, з яким ми починали ще в 15-му році служити, Денис Антіпов, в Харкові. 6 вересня загинув при атаці на Ізюм бекенд розробник Сергій Петровичев. Вони всі для мене дуже близькі, це дуже особиста справа. Степан Головко, боєць Азова, який досі знаходиться в полоні в Російській Федерації, поранений, він живий, але зв’язку з ним поки немає. Четверо наших працівників зараз служать в Збройних Силах, в тому числі жінка-офіцер, Неля Чорна, під Бахмутом.

Це дуже серйозна втрата, і особисто втрата, і втрата компанії.  

Це досить велика частина мене, який вже не повинен відступати, який повинен зробити, в тому числі AImap. AImap має частину кода Іллі й вона якби для нас є частково дещо священною, навіть.

Ну і треба завершувати на чомусь хорошому. Я дуже дякую вам за цікаве інтерв’ю, я дуже багато чого дізнався. Я вірю в те, що у вас все вийде, я вірю в те, що ми переможемо – це 100% питання часу і життів.

Я хотів би подякувати Олександру Юрчаку, тому що саме він познайомив нас, хотів би подякувати АППАУ та Українському кластерному альянсу за ту велику роботу яку вони роблять. І особисто Олександру, який багато робить для популяризації прогресивних технологій і поєднання людей.

Дякую, глибокий респект і вперед до Перемоги!