Результати 2-ої форсайт-сесії АППАУ (24 лютого 2026)

24 лютого відбулась друга форсайт-сесія АППАУ, яка стала логічним продовженням онлайн-дискусії 10 лютого. Якщо перша зустріч була присвячена аналізу нетехнологічних чинників (PESTEL, сценарії 2026, стратегічні дилеми), то друга — включенню технологічної складової та формуванню конкретних ініціатив. Базовим результатом сесії стало формування концепції UA Automation Resilience Stack, як нової позиції української спільноти Industry 4.0–5.0 в ЄС. Ця публікація – фінальний звіт обох сесій.

Від нетехнологічних обмежень — до технологічного стеку

Перший етап форсайту показав, тенденції 2026 визначаються не стільки технологіями, скільки обмеженнями:

• війна визначає як нову реальність постійну нестабільність та дефіцити,
• енергетична криза задає  нову логіку інвестицій (напрям енергоавтономності та резильєнтності)
• наростання демофграфічної кризи поглиблює проблеми кадрів, й де наслідоком є зростання розриву між попитом на автоматизацію кінцевих замовників й спроможністю інтеграторів та інжинірингових компаній задовольняти його

Більше детально про ці підсумки 1-ої сесії, див звіт 1-ої сесії.

Таким чином, й в межах методології IDEALIST Horizon Scanning ми прийшли до висновку, що майбутні сценарії формуються не стільки під впливом технологічних чинників – як нетехнологічних, де саме війна та її наслідки визначають зростання вимог до всіх видів резильєнтності й де проблема кадрів потребує радикальних змін.

UA Automation Resilience Stack як відповідь на ключові драйвери

По-суті, UA Automation Resilience Stack — це відповідь на ключові драйвери змін вказані вище. Це

пакет підходів, типових архітектур, технологічних рішень та моделей кооперації, які позиціонують українську спільноту автоматизації як експертів з індустріальної резильєнтності.

Йдеться не лише про технології, а про стандарти, типові рішення, готові консорціуми, спільні інженерні спроможності, а також сумісність у всьому цьому з підходами та стандартами ЄС.

Стек складається з 5 сегментів.

1.   Energy Resilience Automation Stack

Це найбільш зрілий та комерційно реалістичний напрям 2026.​ Енергостійкість стає новим драйвером автоматизації — причому не лише на рівні підприємств, а й на рівні кластерів критичної інфраструктури (енергетика, зв’язок, вода, транспорт).

Ключові компоненти:

• Industrial EMS
• microgrid automation / smart grid
• АСКУЕ / АСТУЕ + аналітика
• digital twins енергосистем
• predictive maintenance енергоактивів
• OT-cyber для енергетики
• edge-рішення для автономної роботи​

Нові слабкі сигнали, що посилюють цей сегмент:

• перехід від «однієї microgrid на підприємство» до множини дрібних, напівмобільних мікроенергетичних кластерів для окремих вузлів критичної інфраструктури (ЦОД, лікарні, вузли зв’язку, насосні станції), на базі контейнерних BESS та готових OT-модулів plug-and-play;
• енергетичні цифрові двійники як тренажери для сценаріїв масованих ракетно-дронових атак (multi-hazard twins, що поєднують фізичні пошкодження й OT-кібератаки);​​
• edge-OT логіка, що забезпечує роботу окремих «островів» при втраті зв’язку з центром та підтримує деградовані, але безпечні режими;​​
• впровадження підходів Maintenance 5.0 до енергоактивів — поєднання предиктивної аналітики зі знанням операторів для роботи в нестандартних режимах під час атак і блекаутів.

Сесія зафіксувала:

• високий потенціал сегменту обленерго та операторів критичної інфраструктури,
• необхідність глибшої аналітики існуючих кейсів та формування портфеля «battle-tested» рішень,
• проведення окремого публічного заходу (заплановано в КПІ на травень).​

Робоча група “Енергоострів” вже створена на рівні УКА, куди входить і АППАУ – відповідно подальша кооперація та координація буде відбуватись в рамках цієї групи та EDIH Kyiv Hitech.

2.   Defense & Dual-use Automation

Враховуючи аналітику IDEALIST (A&D) – як  зростання ролі кібербезпеки, залежність від державних замовлень, потреба в гнучкому виробництві, локалізація supply chains,​ а також українські напрацювання в програмі УКА Clusters4Defense було запропоновано сформувати Defense Market Entry Toolkit. Мова про комплексну пропозицію промислових автоматизаторів – діджиталізаторів для ОПК, яка має включати:

• карту каналів входу в ОПК,
• типові пакети автоматизації,
• пропозиції адаптованих MES для гнучких виробництв,
• підтримку впровадження CAD-CAM-CAE / PDM-PLM,
• більш широке розповсюдження рішень computer vision / industrial AI,
• набір рішень, готові юз-кейси та workflows в сегменті rapid prototyping,
• цифрові двійники виробничих ліній.​

Слабкі сигнали, які визначатимуть розвиток сегменту:

• перехід ОПК та MilTech до low-mid-volume, high-mix виробництв (БпЛА, електроніка, нові сенсори), де MES/PLM повинні підтримувати дуже швидкі зміни конструкцій і маршрутів;
• поява мікро-фабрик (microfactories) MilTech — повністю цифровізованих, але фізично розподілених та мобільних майданчиків, які можна швидко розгортати й згортати;
• вбудована індустріальна кібербезпека (security by design) у кожному MilTech-рішенні — від цехових систем до польових платформ (БпЛА, РЕБ, сенсорні мережі);
• формування окремого класу «battle-tested» промислових рішень, які відпрацювали в умовах реальних атак і стають конкурентною перевагою на ринках ЄС і НАТО.

Окремо зафіксовано:

• потребу активного залучення інтеграторів АСУТП машинобудівних сегементів,
• співпрацю з кластерами dual-use (через УКА),

Подібно енергетиці, координація учасників цих ініціатив відбуватиметься через між-кластерну співпрацю на рівні УКА, де є ціла група кластерів що вже працюють в секторах Dual-use / MilTech. На рівні EDIH Kyov Hitech драйвером має стати РГ «Протезування» – це важливо з точки зору всіх технологій та напрямків прототипування, так і розуміння переходу до гнучних виробництв.​

3.   Supply Chain Digitalization & EU Integration

Хоча цей блок був менш детально опрацьований, сесія підтвердила його стратегічну важливість. Технології та застосування, як track & trace, ERP–MES–WMS інтеграція, carbon / ESG data automation, цифровий паспорт продукції, compliance-ready архітектури, – це безпосередній місток до гармонізації українських рішень до повної інтеграції в ланцюги та екосистеми ЄС.

Слабкі сигнали, що посилюють цей міст:

• розвиток chain-of-custody-рішень для оборонних ланцюгів постачання (походження компонентів, контроль санкційних ризиків, сумісність із оборонними стандартами союзників);
• поява федеративних промислових data spaces (GAIA-X / Manufacturing-X – та подібні ініціативи) як цільова модель інтеграції даних між українськими постачальниками, EU OEM та операторами критичної інфраструктури;
• архітектури resilience-by-compliance, які одночасно задовольняють вимоги NIS2, кібербезпеки ОІ, оборонних регуляцій НАТО й «зелених» стандартів ЄС, з максимальною автоматизацією комплаєнсу;
• використання цифрового паспорта продукції не тільки для ESG, а й для безпекових атрибутів (secure-by-design, cyber rating, battlefield feedback).

Координація в цьому блоці йтиме через 2 РГ раніше запущені в СоР 5.0 – РГ “Федеративні платформи та Data space”, а також в РГ “Швидке прототипування”.

4.   Remote-first Delivery та Інженерна спроможність

Попередні висновки та дискусії ясно свідчать що проблема зниження спроможності локальних інжинірингових фірм та інтеграторів явно не відповідає викликам ринку й зростанню попиту в багатьох сегментах.

Відповіддю може бути формування нових підходів та стандартів системної інтеграції як

• Remote commissioning / virtual FAT/SAT як стандарт,
• галузевий гайдлайн «Remote FAT/SAT для АСУТП»,
• короткі програми перенавчання – підвищення кваліфікації для нових ролей – як керівник проєктів АСК, інженер з пуско-налагоджувальних робіт, інженер з безпеки ОТ, інженер з автоматизації систем енергозабезпечення тощо,
• поява мережі EDIH також створює новий простір для формування пулу експертів, що можуть залучатись як шеринговий ресурс.

Це тільки деякі опції, але їх розширення й доповнення (на 2-ій сесії бракувало інтеграторів) можуть разом формувати нашу екосистемну відповідь на дефіцит кадрів.​

Нові слабкі сигнали:

• формування distributed engineering cells — невеликих інженерних команд, об’єднаних в єдину мережу, й розподілених по регіонах України та за кордоном, які працюють як єдиний віртуальний інтегратор і забезпечують безперервність сервісу попри мобілізацію, релокацію, блекаути;
• поява моделей «engineering as a service» для промисловості та ОПК, що дозволяє інтеграторам масштабуватись без значного збільшення постійного штату;
• використання VR/AR та цифрових двійників у Remote FAT/SAT, коли замість одноразових відеодзвінків формується стандартна, протоколована процедура з кіберзахистом і архівуванням;​​
• впровадження «resilience-skills» у програми підготовки: інженери навчаються працювати з ризиками атак, блекаутів і remote-first взаємодією, у тому числі через тренажери та кіберполігони.

5.    Industrial AI для резильєнтності

AI безумовно сьогодні в хайпі й це must be технологія для всіх, хто хоче йти в ногу з часом. Разом з тим, на глобальних ринках вже помітний тренд падіння цих завищених очікувань як це й має бути по моделі Гартнера. Відповідно, для українських промислових сегментів важливо опиратись на правильні напрямки та методології, й вже перевірені рішення інноваторів. Серед топ-застосувань, які погоджені в спільноті АППАУ й ті що дають ROI за 12–18 місяців:​

• predictive maintenance,
• anomaly detection,
• energy optimization,
• AI-assisted planning,
• drone data processing.​

AI розглядається як модуль в Resilience Stack, який має бути значно підсилений кількома партнерськими EDIH (й де застосування АІ є вимогою Єврокомісії).

Слабкі сигнали, що змінюють цей модуль:

• перехід від вузьких моделей до AI-рішень для multi-hazard ситуацій, які одночасно враховують фізичні пошкодження, кіберінциденти, людський фактор та перебої в логістиці;
• поява «resilience AI dashboards» для операторів енергетики, водоканалів і виробництв — з інтеграцією даних з OT, IT, дронів, роботів та польових команд;
• інтеграція drone- & robot-enabled sensing: дані з БпЛА й наземних роботів автоматично потрапляють у системи оцінки пошкоджень і планування ремонтів (criticality-aware planning);​​
• розвиток human-centric / explainable AI для диспетчерів та інженерів: системи працюють у режимі «co-pilot», підсвічуючи слабкі сигнали, але не підміняючи остаточне рішення людини.

Координація в цьому секторів відбуватиметься через EDIH Kyiv Hitech.

Інституційний вимір: нова механіка участі

Окремим результатом останніх нарад, сесій та навчань в Українському кластерному альянсі (УКА) є усвідомлення того, що АППАУ не може розвиватись по моделі “сервісної агенції”. Нам потрібно повернутись до режимів та підходів 2017-20 років, коли взаємодія членів та низові ініціативи були домінуючими в спільноті. Апгрейд цієї моделі вже стандартом кластерів УКА  – мова про те, що учасники ключових ініціатив та проєктів залучаються як партнери – або «співвласники» результатів цих дій. Це ж стосується, як ключових мережевих партнерів АППАУ.

Відповідно, акценти взаємодії в 2026 зміщуються в сторону  чітких правил спів -інвестування (час / експертиза / ресурси), формування пулів “груп швидкого реагування”, якісного матчмейкингу в міжкластерній співпрацю, оптимізації дій та графіків в конкретних ініціативах.

АППАУ вже оголосила про 1-ий івент 17 березня який пройде за новими правилами, де на зустріч з передовими замовниками агро-харчової індустрії відібрані 7 кращих інтеграторів та розробників з досвідом роботи в цій галузі та інноваційними рішеннями – це IT-Enterpise, Viravix, aGnostics, Група Техінсервіс, Інтепроєкт та Національний Університет Харчових Технологій (НУХТ).

Точки дотику до проєкту IDEALIST

Сесія стала прикладом адаптованого застосування методології IDEALIST Horizon Scanning. По-суті, ми рухались від сигналів і драйверів → до сценаріїв, від сценаріїв → до варіантів дій, від варіантів → до конкретних ініціатив й водночас трансформували їх в прикладні треки: Energy Resilience → Defense → Operational Capacity → EU integration.

Таким чином UA Automation Resilience Stack — це локальна відповідь на європейські драйвери стратегічної автономії та індустріальної резильєнтності.

Наступним кроком АППАУ запропонує партнерам по проєкту IDEALIST спільну онлайн зустріч, на якій провідні інтегратори та розробники АППАУ зможуть заметчитись з кластерами 7 країн ЄС.

Головні висновки

Сесія враховувала військово-політичну рамку де існує як песимістичний сценарій (війна на десятиліття, де економіка все більше стає централізованою й ОПК драйвить всі сектори), й відносно оптимістичний сценарій -завершення війни в 2026-27 й масштабна відбудова.

UA Resilience Stack релевантний в обох сценаріях.

У 2026 виграють ті учасники спільноти, хто працює на перетині секторів Energy × Cyber × Defense × Supply Chain × Compliance, а спроможні швидко кооперуватись в конкретних консорціумах та проєктах.

Відповідно, UA Automation Resilience Stack — це також наша спроба зробити з українського досвіду війни та нестабільності конкурентну перевагу, в тому числі й для наших партнерів з ЄС.