Аналітика ринку

Асоціація АППАУ готує повний звіт по виконанню Національної стратегії Індустрії 4.0 на 2019 – 21 рр. Формування та розповсюдження цього звіту має стати важливою частиною адвокаційної кампанії платформи Industry4Ukraine із просування положень і проектів Стратегії Індустрії 4.0 на державний рівень, а також до широких кіл промисловців. Виконавча дирекція АППАУ закликає промислові групи та членів Асоціації приєднатися до розробки цього документу й шукає спонсорів для підготовки повного звіту.

Історія розвиту стратегії Індустрії 4.0

Проект Національної стратегії Індустрії 4.0 був розроблений фахівцями АППАУ в 2018 р. на замовлення Державного агентства е-урядування в рамках програми Digital Agenda Ukraine, концепція якої була затверджена відповідною постановою уряду 2017-го року. Розробка фінансувалася ОБСЄ. Розроблений проект не знайшов підтримки в уряді В. Гройсмана в першій половині 2019-го, й у серпні того ж року був презентований новим чільникам Міністерства цифрової трансформації та відповідному комітету ВРУ. 2019-го року стратегія презентувалася також у Мінекономіки, Мінстратпромі, вона відома також у МОН, й ті чи інші завдання з імплементації фігурують у різних документах названих міністерств. Але ці завдання, зазвичай, не виконуються через брак бюджету та відповідальних осіб. У сухому залишку за 3 роки тільки Мінекономіки вдалося випустити діючу постанову №750 про Центри Індустрії 4.0 у липні 2021-го. Варто зазначити при цьому, що обміни з Мінстратпромом розпочалися тільки навесні 2021-го.

Від дати виходу стратегії в грудні 2018-го АППАУ не очікувала на її негайне ухвалення урядом. Тому загальними зборами Асоціації від січня 2019-го року було прийнято рішення про поступове виконання окремих проектів силами Асоціації та партнерів, й відповідно до наявних ресурсів.

У 2019 – 2020 рр. поступово розгортаються роботи по створенню в Україні Центрів експертизи 4.0, гармонізації технічних стандартів, створена платформа Industry4Ukraine, розпочинаються обміни на міжнародному рівні, розроблені перші програмні документи щодо цифрової трансформації окремих галузей тощо (рис. 1).

2021-й можна назвати роком справжнього розгортання цілої низки стратегічних ініціатив, які в результаті закріплюють лідерство АППАУ та наших членів у цій сфері.

Цей портфель (рис. 2) був адаптований під ресурси АППАУ, тобто з нього виключені державні стратегії (рис. 1 зліва), які мало залежать від наших зусиль, і які, нажаль, так і не з’явилися в державі. Мова про національні, державні стратегії диджиталізації, промислового та кластерного розвитку, експортну та інноваційну стратегії, які й досі відсутні або не діють для секторів промислового хайтеку.

У нас також не склалася співпраця з чільниками ОПК, тому цей напрям повністю виключений із оновленого портфелю на рис. 2. Відповідно, тут представлені наші розробки та реалізовані ініціативи у трьох статусах: 1) політики та програми; 2) частково реалізовані ініціативи (проекти), 3) повністю реалізовані та запущені в дію проекти.

Найбільш значимі проекти частково згадуються в цій публікації від грудня 2021-го. З огляду на весь портфель 2019 – 21 рр. відзначимо загальні, підсумкові показники:

• АППАУ є одним із малочисленних бізнес-об’єднань у сфері промислового хайтеку, яке взяло на себе відповідальність за повний цикл національної стратегії – від розробки й до реалізації.
• Рис. 2 показує, що ми повністю запустили в дію 8 стратегічних ініціатив вітчизняної Індустрії 4.0, і ще 5 знаходяться у фазі часткового виконання. Головною причиною неповного виконання є брак фінансів і ресурсів.
• Ми здійснювали цю реалізацію впродовж 3-х років без будь-якої суттєвої державної підтримки. Бюджет АППАУ 2021-го у 2 млн гривень абсолютно не співмірний зі статтями державного бюджету на подібні програми. Наприклад, Мінцифри 2021-го мало на реалізацію програми «Інтернет в селах» більше 200 млн грн, а на утримання свого апарату – більше 400 млн грн. Між тим, на наш погляд, ніякого видимого впливу на розвиток ключових економічних секторів країни подібні інвестиції не дають. 

Необхідність потужної державної підтримки неодноразово підкреслювалась АППАУ в різних публікаціях та виступах. Аргументація цієї підтримки є також у самій Стратегії 2018–21, зокрема, в розділі бенчмаркінгового аналізу. Сьогодні в світі практично немає прикладів того, як подібні стратегії можуть реалізовуватись силами самого бізнесу за відсутності державної підтримки.

На думку виконавчої дирекції АППАУ, нехтування цим світовим досвідом нарощує розрив між Україною та розвинутими країнами світу й тільки посилює ефект деіндустріалізації економіки країни.

Чому потрібен окремий звіт про виконання Стратегії Індустрії 4.0

Є кілька причин, чому всім стейкхолдерам Індустрії 4.0 потрібен окремий, детальний звіт по виконанню проектів 2019–21 рр:

1. Зростання обізнаності широких аудиторій.
   Сфера Індустрії 4.0 залишається однією з найскладніших та найменш відомих для широкого загалу, тому якісний, детальний звіт буде слугувати інструментом обізнаності не тільки про концепцію «взагалі», але й про реальний стан реалізації та здобутки в Україні.
2. Консолідація широких кіл промислових стейкхолдерів із метою лобіювання (адвокації) Індустрії 4.0 на державному рівні.
   Україна залишається мало не єдиною країною Східної Європи, де Індустрія 4.0 не підтримується на державному рівні (рис. 3). При цьому ця пробленма рідко піднімається провідними промисловими об’єднаннями чи групами.

3. Підготовка наступного циклу стратегії – деталізація підсумків попереднього циклу.
   

   Кампанія з адвокації має на меті також прийняття урядом ініціативи по розробці нової стратегії до 2030-го. Адже формально термін проекту стратегії, про який ідеться вище, завершився 2021-го. Отже, накопичений досвід необхідно детально зафіксувати в численних аспектах, це є основою успішного планування нової стратегії, а також – забезпечення спадковості при її реалізації. Зокрема, важливо детально прояснити та закріпити здобутий досвід по створенню основи інноваційної екосистеми (Центри 4.0 та кластери ІАМ), створенню інструментів інноваційного брокериджу (технологічно-інноваційні дні), напрацюваннях галузевих дорожніх карт цифрової трансформації, досвіду та перспективам інтернаціоналізації тощо.

4. Просування кращих кейсів та інноваторів Індустрії 4.0.
   

   За три попередні роки в АППАУ був проведений досить повний облік по національному ландшафту Індустрії 4.0, також розпочаті роботи по подібним інструментам на регіональному рівні. У результаті в нас діє маркетплейс-каталог, у якому є понад 100 інноваційних фірм. Відображення цього інструменту в звіті, а також аналітика стану інновацій та інноваторів є важливими для всіх стейкхолдерів Індустрії 4.0.

5. Залучення зарубіжних партнерів і міжнародних донорів.
   

   Для того щоб залучити нове фінансування для нової Стратегії Індустрії 4.0, необхідно добре презентувати попередню роботу й пояснити всі переваги наступної розробки. Можлива участь міжнародних партнерів, тому цю роботу необхідно буде перекласти також англійською мовою.

До роботи над документом планується залучити провідних фахівців виконавчої дирекції, членів правління АППАУ, провідних експертів від інноваторів 4.0 та платформи Industry4Ukraine, незалежних експертів, загалом до 12 осіб. У рамках роботи планується опитати більш як 20 інших експертів. Обсяги звіту – до 100 сторінок, професійна верстка, дві мови – українська та англійська. Терміни роботи – 5 місяців. Орієнтовну структуру повного звіту можна переглянути за посиланням.

Для виконання цього міні-проекту виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці спонсорів, донорів і міжнародних партнерів.

2021 завершується й пора підводити підсумки. Цим звітом виконавча дирекція АППАУ фокусує на 10 найбільш значимих проектах чи подіях, якими ми, як спільнота, можемо пишатись.

1. Розвиток та консолідація кластерів ІАМ в регіонах України

Розвиток інноваційних кластерів Індустрії 4.0 та політик в цій сфері – один з ключових напрямів стратегії Індустрії 4.0. В 2019 була випущена концепція кластерів «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» (ІАМ) й перші об’єднавчі конференції пройшли в Сумах, Запоріжжі, Харкові та Миколаєві. Завдяки грантовій допомозі німецького уряду через GIZ, перший пілотний проект по системному розвитку кластерів під назвою ClusteRISE був запущений в 2020 в регіонах Запоріжжя та Харкова. Тут підтримка членів та партнерів АППАУ, а також готовність до об’єднання оцінювались, як кращі. Впродовж 2021 обидва кластери в цілому досягли постановлених цілей. Але що більш важливо, цей пілот стимулював розвиток подібних кластерів в інших регіонах – в Миколаєві створений Морський кластер України, в Києві – Центральноукраїнський кластер ІАМ, в Вінниці – кластер приладобудування та промислової автоматизації, в Сумах – кластер енергетичного машинобудування.

Таким чином,[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] на кінець 2021 ми маємо 6 регіональних кластерів типу ІАМ – і це, безперечно, наші найближчі партнери в розвитку української Індустрії 4.0. [/perfectpullquote]

Разом з цим АППАУ стає одним з ключових стейкхолдерів всього кластерного руху України. Серед ключових ініціаторів й активістів цього руху в регіонах – керівники наших членів MDEM (Миколаїв), Тріада – Зварка (Запоріжжя), Центри 4.0 з Харкова, Києва та Запоріжжя.

2. Розвиток Центрів 4.0 – перехід на модель DIHs

Перехід на європейську модель Digital Innovation Hubs (DIH) можна назвати найбільш кардинальною зміною АППАУ в роботі з ЗВО від початку системної роботи асоціації в 2012. Й мова не про відмову від концепції Центрів Індустрії 4.0, що датується 2018-им. Навпаки, концепція Центрів 4.0 є на 80% тотожною до DIH і в 2021 була законодавчо закріплена постановою №750 Кабміну, що надає нормативно-правові підстави для створення Центрів 4.0. Й в 2021 їх кількість зросла – новий Центр 4.0 відкрився при Полтавському аграрному університеті.

Тоді чому ця тотальна орієнтація на DIH? Дві головні причини:

• DIH-и є значно більше орієнтованими на роботу з МСП, на їх обслуговування та діджиталізацію, а це є головним викликом не тільки європейської, але й української Індустрії 4.0.
• Слідування цій моделі відкриває нові грантові можливості – і які на порядки кращі, ніж «просто Центри 4.0». Адже за останні 3 роки наші Центри 4.0 все ще залишаються волонтерськими структурами при тех. університетах.

Першим на шлях DIH весною 2021 ступив Центр 4.0 «КПІ», а восени новий DIH був зареєстрований при Київському академічному університеті (КАУ). Ще кілька університетів подаються на цей статус й в 2022 ми очікуємо значний ріст DIH-ів по Україні.

Центри 4.0 – DIHs спільно з кластерами ІАМ є основою регіональних інноваційних екосистем Індустрії. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В році що минає, співпраця між бізнесом, наукою та освітою в розвитку Індустрії 4.0 значно покращилась – фактично, тільки зараз ми розпочали вихід на конкретні обриси регіональних стратегій І4.0.[/perfectpullquote]

3. Запуск програми EIF. Перший проєкт для інноваторів 4.0, – BOWI

Забезпечення інновацій 4.0 фондами та грантами є одним з ключових напрямів розвитку інноваційних екосистем в нашій стратегії. Не маючи ніякої державної підтримки, АППАУ ще в 2016 році взяла курс на співпрацю з міжнародними донорами. Шлях виявився довгим – тільки з 2018 ми виходимо на щорічні гранти по різним проектам розвитку І4.0 і їх кількість зростає. Але одна справа, гранти для загального розвитку, інша – для інноваторів 4.0. В цій сфері прогресу не було аж до 2021. Весною АППАУ інвестує в створення власного проектного офісу, який бере зобов’язання по регулярному інформуванню спільноти про найбільш релевантні відкриті заявки по інноваціям 4.0. Ми створюємо групу EIF, де проводимо регулярні зустрічі. АППАУ також отримує статус контактної точки I4MS й залучається до низки заходів в програмах  I4MS /Horizone Europe, EU4Digital, EU4Business. І ось перша перемога – спільно з Центром 4.0 «КПІ» ми стаємо учасниками проєкту BOWI. Він передбачає відбір 20 МСП, й де 4 переможці отримають до 60 тис євро кожен для проведення експериментів по І4.0.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Важко переоцінити цей перший проект та його механізм – ми вперше отримуємо реальну підтримку як по запуску системних інновацій 4.0, так і по створенню постійно діючої групи експертів з фандрейзингу.[/perfectpullquote]

Тобто, потенційно мова йде про справжній прорив в цій сфері і як кажуть, тепер «тримаємо кулаки». Чи дійсно він буде – ми побачимо вже в лютому 2022, саме тоді 20 МСП мають податись на євроконкурс BOWI. Але й тут не обійдеться без переваг програми EIF – навіть ті, заявки, які не пройдуть в BOWI, можуть легко інтегруватись в EIF, адже кількість грантів тут вимірюється десятками щомісяця.

4. Розвиток платформи Industry4Ukraine

Зміни в 2021 стосуютьcя також і нашої спільної з іншими бізнес-об’єднаннями платформи лобіювання Індустрії 4.0, мова про Industry4Ukraine. Створена в червні 2019 з метою об’єднання промисловців та хайтек навколо новітнього промислового розвитку України, платформа зарекомендувала себе як професійний майданчик діалогу бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища. Платформа виробила за 2 роки низку рекомендацій для державних структура, але суттєвого впливу на формування державних політик вони не мали.

В 2021 АППАУ була підтримана проектом ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих та середніх підприємств» й в жовтні ми провели стратегічну сесію активістів платформи.

На ній було прийнято рішення про більш ясну структуру та принципи керування. Створено 4 комітети – смарт-спеціалізації та інновацій, цифрової трансформації промисловості (ЦТП), сталого та кластерного розвитку. В рамках комітету ЦТП створені робочі групи по різним технологічним напрямам Індустрії 4.0 – керування активами, робототехніки, штучного інтелекту, CAD/CAM/CAE,  ІІоТ, цифрових двійників. Члени АППАУ очолили більшість цих груп й розпочали роботу по формуванню дорожніх карт. Серед них: Роман Кравченко (482.Solutions), Михайло Сорокін (Восток Инжиниринг), Кирило Красносельський (Тріада-Зварка), Кирило Костанецький (IT-Enterprise), Ярослав Недашковський (a-Gnostics).

5. Проєкт Інтеграція 4.0 – створення моделі співпраці стейкхолдерів

Курс на регіональну співпрацю та розвиток АППАУ тримає з 2016 року, а з 2019 він значно посилився завдяки платформі Industry4Ukraine. Восени 2020 АППАУ ввійшла в ще 1 партнерський проект, який належить Інституту Економіки та Прогнозування НАН України (ІЕП НАНУ). Проект стосувався розвитку смарт-спеціалізації в 4-х регіонах України й був чудовим та синергетичним доповненням до проекту ClusteRISE. Завдяки йому була вироблена модель співпраці регіональних стейкхолдерів смарт-спеціалізації, відображена у звіті проекту. Цей звіт фіксує зростання деіндустріалізації в багатьох регіонах України, й пропонує зміни у співпраці бізнесу, влади та науки в трьох ключових напрямах діяльності:

1. всім індустріальним регіонам потрібно пріоритезувати проекти розвитку середньо- та високотехнологічних секторів промисловості;
2. необхідно позиціонувати місцеві інноваційні кластери, як інструмент №1 інноваційного та галузевого розвитку, з відповідним наданням підтримки;
3. разом, ми маємо запустити масштабні цільові програми по переходу підприємств на технології Індустрії 4.0.

Миколаїв також першим задає важливий вектор на вирівнювання місцевих промислових секторів з глобальними трендами світової економіки. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Яке місце та позиція кожного регіону України на економічній мапі глобальних ланцюгів доданої вартості? Як для цього потрібно перебудувати внутрішні ланцюги? [/perfectpullquote]

Жоден регіон з тих, що були в програмі «Інтеграція 4.0» не спроможний сьогодні відповісти на ці питання. Але ми розпочали цей діалог й рух, спільно з кластерами ми задали вектор.

Звіт вийшов в березні 2021, й в кінці року ми фіксуємо невеликі, а все ж, конкретні покращення у співпраці практично по всім регіонам, де створені кластери. Харків, Полтава, Запоріжжя, Миколаїв, Вінниця вже підписали угоди про співпрацю з місцевими меріями та ОДА, Київ та область наближаються до цього. Особливо варто відмітити Суми – тут місцевий кластер енергетичного машинобудування був створений саме з подачі губернатора місцевої ОДА Дмитра Живицького.

6.Проведення 1-ої конференції системних інтеграторів АСУ ТП – ІТ

Ще 1 знакова та нова конференція в липні 2021 об’єднала українських системних інтеграторів та замовників з колегами інших країн, – найбільш активними були партнери з Білорусії та РФ. Свої кращі практики на форумі представили провідні українські інтегратори та пром. підприємства, більшість яких є членами АППАУ. Це Інтерпайп, Метінвест Діджитал, Нафтогаз України, ВГ «Техінсервіс», Indusoft, С-інжиніринг, САС, Азов-контролз, Нафтогазхім Сервіс, Восток-інжиніринг, Тріада-Зварка, Укрдіпроважмаш, a-Gnostics, а також члени кластерів ІАМ. Детальний звіт про цю подію – див. за посиланням. Конференція була важливою як з точки зору формування спільних викликів, розуміння ринкових тенденцій, так і обміну інформацією про кращі практики.

Серед них учасники обговорювали перехід на сервісні бізнес-моделі, й далі в листопаді 2021 відбулось продовження цієї теми на прикладі західноєвропейських фірм. Власне, тут вперше за всі роки відбулась чітка фіксацій ключових трендів та викликів в форматі аженди – нового порядку денного, спільного для всіх категорій трійки «Вендори – Інтегратори – Замовники».

7. Запуск Технологічно-інноваційних днів та мітапів.

Разові події, які проводяться бізнесом або державними установами, є рідко ефективними. Бізнес, зазвичай, надто поспішає «продавати себе», тоді як державні установи часто проводять події «для галочки». В 2021 АППАУ запропонувала інший формат подій – у вигляді регіонально-галузевих Технологічно Інноваційних Днів (ТІД) та технологічних мітапів. Обидві події розглядаються в значно ширшому періоді часу, мають фокус на ролях ефективного нетворкингу та метчмейкингу  й виконуються в форматі міні-кампаній. ТІД пройшли в гібридному форматі в Харкові та Запоріжжі й стали першими брокеридж-івентами, які сполучили бізнес-кейси замовників з пропозиціями інноваторів 4.0. Натомість, ці події не змогли створити розвинуті ландшафти І4.0, що також ставилось як завдання. Аналіз показав, що однією з причин є низький рівень інноваційного менеджменту та маркетингу в місцевих університетах, й ширше – в регіонах загалом. Відповідно, виникла ідеї фокусувати першочергово на кращих технологічних компетенціях регіонів. Харків першим запустив серію технологічних онлайн мітапів – вони пройшли в 3 ітерації й залучили більшість ключових вендорів, інтеграторів та замовників.

Результатом стало вироблення 1-ої аженди «САПР в машинобудуванні» та узагальнений фреймворк співпраці експертів  для вироблення дорожніх карт цифрової трансформації.

8.  Запуск платформи метчмейкингу

Прототип повнофункціональної платформи онлайн метчмейкингу (від англ. matchmaking) був розроблений в АППАУ в квітні 2021 для «Українського кластерного тижня», в якому приймали участь 12 країн та 10 українських кластерів. Оскільки подія проходила в онлайн, тоді й виникла ідея наслідувати європейські платформи, які з 2020 обов’язково включають функціонал метчмейкингу. Тобто, учасники не просто реєструються на черговий онлайн івент, а мають змогу бачити профілі учасників, виявляти потенційних партнерів з сферою спільних інтересів, організовувати окремі робочі групи, обмінюватись інформацією в закритих чатах тощо. Платформа була повторно використана в липневій онлайн конференції для системних інтеграторів й на кінець року стає головною для проведення івентів та обмінів в 2022.

Зокрема, платформа є обов’язковою для реєстрації для учасників проєкту BOWI – як МСП, так і експертів.

9.  Інтернаціоналізація – розширення каналів та мережі міжнародних партнерів

В 2021 АППАУ значно розширила кількість партнерів закордоном. Ми стали активними учасниками європейських проєктів як EU4Digital, EU4business, отримали статус контактної точки I4MS, й підписали меморандум про співпрацю з китайським інкубатором Keqiao, що біля Шанхаю. Контакти в рамках проєктів EU4Digital, а також ClusteRISE дозволили виробити наше початкове позиціонування серед країн СхП (Білорусь, Молдова, Вірменія, Грузія та Азербайджан), а також розпочати діалог з провідною державною агенцією Індустрії 4.0 з Казахстану, TechGarden. Спільно з запорізьким кластером ІАМ ми розпочали співпрацю з чеським кластером Індустрії 4.0 з Брно, а також зміцнили відносини з низкою колег з Литви, включно з кластерами та DIHs.

Фото нижче, до певної міри символічне з огляду на наших країн, ключових партнерів, – не вистачає хіба що Польщі та Німеччини.

АППАУ є активним учасником європейських платформ як ECCP, I4MS /Funding.box, EEN, тендерів на платформі єврокомісії тощо. Ми також розвинули відносини з окремими партнерами як CodeEUrope (Франція), BEMAS (Бельгія), Teclinkeurope (Австрія), Malik-management (Швейцарія). Вперше в 2021 ми випробували себе в якості сервіс-провайдера для німецького партнера DREBERIS й сприяли метчмейкингу 12 німецькими підприємствами партнерів в Україні.

Проект BOWI також сполучає нас з новим польським партнером, – ним є варшавський Інститут автоматики, він же DIH PIAP.

Через широку партнерську та експертну мережу, наша екосистема також розвиває відносини з низкою інших країн та міжнародних організацій. Як резюме, АППАУ стає все більш відомою на теренах ЄС та Східної Європи, й поступово створює імідж лідерської, проактивної та сучасної бізнес-спільноти, відповідальної за рух Індустрії 4.0 в Україні.

10. Проведення 1-ої кампанії по технологічному сегменту АРМ

Участь 2-ий рік поспіль в бельгійській конференції Asset Performance 4.0 навела нас на думку – чи можемо ми робити подібні конференції в Україні? Адже тема керування виробничими активами, їх ефективністю та безпекою – є №1 в світі Індустрії 4.0. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Це – найбільш інтегруюча та консолідуюча тема як з точки зору спільних, національних викликів, так і їх прийняття всіма категоріями учасників руху 4.0. [/perfectpullquote]

В результаті, ми організували 2-місячну просвітню кампанію, яка включила в себе 3 онлайн заходи, 1 офлайн семінар та чимало експертних обмінів. Результатами кампанії є наступні показники:

• До презентацій, перекладів та дискусій залучено більше 30 експертів ринку.
• Ми перевели більше 10 західноєвропейських прикладних кейсів, а також переклали гайд Handbook Maintenance 4.0.
• Значно покращена аналітика нашого лендскейпу АРМ 4.0 – зараз на ньому 12 українських компаній розробників та інтеграторів.
• Вироблена 1-а аженда (порядок денний) розвитку в рамках відповідної Робочої групи (РГ АРМ).
• Всього до заходів компанії було залучено близько 300 осіб, а веб-ресурс кампанії відвідало більше 1500 учасників ринку.

В 2022 ми плануємо продовження подібних заходів по іншим напрямам Індустрії 4.0, й також посилимо обміни з бельгійською асоціацією BEMAS, перші колективні узгодження щодо плану дій відбудуться вже в січні 2022.

*******

Резюмуючи, зазначимо, що 2021 став черговим роком розвитку та зростання для наших членів та партнерів. Не дивлячись на майже повну відсутність будь-якої значимої державної підтримки, спільнота АППАУ стійко тримала курс на реалізацію цілей виробленої в 2018 національної стратегії Індустрії 4.0. Ми були першими в системному запуску регіональних кластерів ІАМ, розширенні та переходу Центрів 4.0 на модель DIHs, створенні нових інструментів взаємодії в спільній екосистемі І4.0, значному розширенню напрямів інтернаціоналізації та експорту для промислових хайтек. Чимало наших членів вже почали відчувати наслідки цього зростання в своєму бізнесу й на початок 2022 ми виходимо з новим проектом, де в розгляді будуть нові, спільні виклики підготовки та залучення кваліфікованих кадрів. Кампанія «Молодь та Індустрія 4.0», і яка пройде в рамках вже традиційних EU Industry days, об’єднає наші зусилля з 5 регіональними кластерами ІАМ та партнерами Industry4Ukraine. Більш детально про це та інші плани на 2022 ми розповімо вже в Новому році.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім нашим членам асоціації та всім партнерам за підтримку, наснагу та співпрацю, яку ми постійно відчували впродовж року. Не дивлячись на складне зовнішнє середовище та хронічний брак ресурсів, ми разом розвивали українську промисловість та хайтек, й сприяли зростанню нашої економіки, покращенню її конкурентоспроможності.

Бажаємо всім нашим членам та партнерам в 2022 такої ж плідної співпраці, зростання бізнесу та успіхів в інноваціях.