Аналітика ринку

Асоціація АППАУ готує повний звіт по виконанню Національної стратегії Індустрії 4.0 на 2019 – 21 рр. Формування та розповсюдження цього звіту має стати важливою частиною адвокаційної кампанії платформи Industry4Ukraine із просування положень і проектів Стратегії Індустрії 4.0 на державний рівень, а також до широких кіл промисловців. Виконавча дирекція АППАУ закликає промислові групи та членів Асоціації приєднатися до розробки цього документу й шукає спонсорів для підготовки повного звіту.

Історія розвиту стратегії Індустрії 4.0

Проект Національної стратегії Індустрії 4.0 був розроблений фахівцями АППАУ в 2018 р. на замовлення Державного агентства е-урядування в рамках програми Digital Agenda Ukraine, концепція якої була затверджена відповідною постановою уряду 2017-го року. Розробка фінансувалася ОБСЄ. Розроблений проект не знайшов підтримки в уряді В. Гройсмана в першій половині 2019-го, й у серпні того ж року був презентований новим чільникам Міністерства цифрової трансформації та відповідному комітету ВРУ. 2019-го року стратегія презентувалася також у Мінекономіки, Мінстратпромі, вона відома також у МОН, й ті чи інші завдання з імплементації фігурують у різних документах названих міністерств. Але ці завдання, зазвичай, не виконуються через брак бюджету та відповідальних осіб. У сухому залишку за 3 роки тільки Мінекономіки вдалося випустити діючу постанову №750 про Центри Індустрії 4.0 у липні 2021-го. Варто зазначити при цьому, що обміни з Мінстратпромом розпочалися тільки навесні 2021-го.

Від дати виходу стратегії в грудні 2018-го АППАУ не очікувала на її негайне ухвалення урядом. Тому загальними зборами Асоціації від січня 2019-го року було прийнято рішення про поступове виконання окремих проектів силами Асоціації та партнерів, й відповідно до наявних ресурсів.

У 2019 – 2020 рр. поступово розгортаються роботи по створенню в Україні Центрів експертизи 4.0, гармонізації технічних стандартів, створена платформа Industry4Ukraine, розпочинаються обміни на міжнародному рівні, розроблені перші програмні документи щодо цифрової трансформації окремих галузей тощо (рис. 1).

2021-й можна назвати роком справжнього розгортання цілої низки стратегічних ініціатив, які в результаті закріплюють лідерство АППАУ та наших членів у цій сфері.

Цей портфель (рис. 2) був адаптований під ресурси АППАУ, тобто з нього виключені державні стратегії (рис. 1 зліва), які мало залежать від наших зусиль, і які, нажаль, так і не з’явилися в державі. Мова про національні, державні стратегії диджиталізації, промислового та кластерного розвитку, експортну та інноваційну стратегії, які й досі відсутні або не діють для секторів промислового хайтеку.

У нас також не склалася співпраця з чільниками ОПК, тому цей напрям повністю виключений із оновленого портфелю на рис. 2. Відповідно, тут представлені наші розробки та реалізовані ініціативи у трьох статусах: 1) політики та програми; 2) частково реалізовані ініціативи (проекти), 3) повністю реалізовані та запущені в дію проекти.

Найбільш значимі проекти частково згадуються в цій публікації від грудня 2021-го. З огляду на весь портфель 2019 – 21 рр. відзначимо загальні, підсумкові показники:

• АППАУ є одним із малочисленних бізнес-об’єднань у сфері промислового хайтеку, яке взяло на себе відповідальність за повний цикл національної стратегії – від розробки й до реалізації.
• Рис. 2 показує, що ми повністю запустили в дію 8 стратегічних ініціатив вітчизняної Індустрії 4.0, і ще 5 знаходяться у фазі часткового виконання. Головною причиною неповного виконання є брак фінансів і ресурсів.
• Ми здійснювали цю реалізацію впродовж 3-х років без будь-якої суттєвої державної підтримки. Бюджет АППАУ 2021-го у 2 млн гривень абсолютно не співмірний зі статтями державного бюджету на подібні програми. Наприклад, Мінцифри 2021-го мало на реалізацію програми «Інтернет в селах» більше 200 млн грн, а на утримання свого апарату – більше 400 млн грн. Між тим, на наш погляд, ніякого видимого впливу на розвиток ключових економічних секторів країни подібні інвестиції не дають. 

Необхідність потужної державної підтримки неодноразово підкреслювалась АППАУ в різних публікаціях та виступах. Аргументація цієї підтримки є також у самій Стратегії 2018–21, зокрема, в розділі бенчмаркінгового аналізу. Сьогодні в світі практично немає прикладів того, як подібні стратегії можуть реалізовуватись силами самого бізнесу за відсутності державної підтримки.

На думку виконавчої дирекції АППАУ, нехтування цим світовим досвідом нарощує розрив між Україною та розвинутими країнами світу й тільки посилює ефект деіндустріалізації економіки країни.

Чому потрібен окремий звіт про виконання Стратегії Індустрії 4.0

Є кілька причин, чому всім стейкхолдерам Індустрії 4.0 потрібен окремий, детальний звіт по виконанню проектів 2019–21 рр:

1. Зростання обізнаності широких аудиторій.
   Сфера Індустрії 4.0 залишається однією з найскладніших та найменш відомих для широкого загалу, тому якісний, детальний звіт буде слугувати інструментом обізнаності не тільки про концепцію «взагалі», але й про реальний стан реалізації та здобутки в Україні.
2. Консолідація широких кіл промислових стейкхолдерів із метою лобіювання (адвокації) Індустрії 4.0 на державному рівні.
   Україна залишається мало не єдиною країною Східної Європи, де Індустрія 4.0 не підтримується на державному рівні (рис. 3). При цьому ця пробленма рідко піднімається провідними промисловими об’єднаннями чи групами.

3. Підготовка наступного циклу стратегії – деталізація підсумків попереднього циклу.
   

   Кампанія з адвокації має на меті також прийняття урядом ініціативи по розробці нової стратегії до 2030-го. Адже формально термін проекту стратегії, про який ідеться вище, завершився 2021-го. Отже, накопичений досвід необхідно детально зафіксувати в численних аспектах, це є основою успішного планування нової стратегії, а також – забезпечення спадковості при її реалізації. Зокрема, важливо детально прояснити та закріпити здобутий досвід по створенню основи інноваційної екосистеми (Центри 4.0 та кластери ІАМ), створенню інструментів інноваційного брокериджу (технологічно-інноваційні дні), напрацюваннях галузевих дорожніх карт цифрової трансформації, досвіду та перспективам інтернаціоналізації тощо.

4. Просування кращих кейсів та інноваторів Індустрії 4.0.
   

   За три попередні роки в АППАУ був проведений досить повний облік по національному ландшафту Індустрії 4.0, також розпочаті роботи по подібним інструментам на регіональному рівні. У результаті в нас діє маркетплейс-каталог, у якому є понад 100 інноваційних фірм. Відображення цього інструменту в звіті, а також аналітика стану інновацій та інноваторів є важливими для всіх стейкхолдерів Індустрії 4.0.

5. Залучення зарубіжних партнерів і міжнародних донорів.
   

   Для того щоб залучити нове фінансування для нової Стратегії Індустрії 4.0, необхідно добре презентувати попередню роботу й пояснити всі переваги наступної розробки. Можлива участь міжнародних партнерів, тому цю роботу необхідно буде перекласти також англійською мовою.

До роботи над документом планується залучити провідних фахівців виконавчої дирекції, членів правління АППАУ, провідних експертів від інноваторів 4.0 та платформи Industry4Ukraine, незалежних експертів, загалом до 12 осіб. У рамках роботи планується опитати більш як 20 інших експертів. Обсяги звіту – до 100 сторінок, професійна верстка, дві мови – українська та англійська. Терміни роботи – 5 місяців. Орієнтовну структуру повного звіту можна переглянути за посиланням.

Для виконання цього міні-проекту виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці спонсорів, донорів і міжнародних партнерів.

2021 завершується й пора підводити підсумки. Цим звітом виконавча дирекція АППАУ фокусує на 10 найбільш значимих проектах чи подіях, якими ми, як спільнота, можемо пишатись.

1. Розвиток та консолідація кластерів ІАМ в регіонах України

Розвиток інноваційних кластерів Індустрії 4.0 та політик в цій сфері – один з ключових напрямів стратегії Індустрії 4.0. В 2019 була випущена концепція кластерів «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» (ІАМ) й перші об’єднавчі конференції пройшли в Сумах, Запоріжжі, Харкові та Миколаєві. Завдяки грантовій допомозі німецького уряду через GIZ, перший пілотний проект по системному розвитку кластерів під назвою ClusteRISE був запущений в 2020 в регіонах Запоріжжя та Харкова. Тут підтримка членів та партнерів АППАУ, а також готовність до об’єднання оцінювались, як кращі. Впродовж 2021 обидва кластери в цілому досягли постановлених цілей. Але що більш важливо, цей пілот стимулював розвиток подібних кластерів в інших регіонах – в Миколаєві створений Морський кластер України, в Києві – Центральноукраїнський кластер ІАМ, в Вінниці – кластер приладобудування та промислової автоматизації, в Сумах – кластер енергетичного машинобудування.

Таким чином,[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] на кінець 2021 ми маємо 6 регіональних кластерів типу ІАМ – і це, безперечно, наші найближчі партнери в розвитку української Індустрії 4.0. [/perfectpullquote]

Разом з цим АППАУ стає одним з ключових стейкхолдерів всього кластерного руху України. Серед ключових ініціаторів й активістів цього руху в регіонах – керівники наших членів MDEM (Миколаїв), Тріада – Зварка (Запоріжжя), Центри 4.0 з Харкова, Києва та Запоріжжя.

[caption id="attachment_17492" align="alignnone" width="1473"] На 1-му міжкластерному форумі ІАМ в Миколаєві, липень 2021[/caption]

2. Розвиток Центрів 4.0 – перехід на модель DIHs

Перехід на європейську модель Digital Innovation Hubs (DIH) можна назвати найбільш кардинальною зміною АППАУ в роботі з ЗВО від початку системної роботи асоціації в 2012. Й мова не про відмову від концепції Центрів Індустрії 4.0, що датується 2018-им. Навпаки, концепція Центрів 4.0 є на 80% тотожною до DIH і в 2021 була законодавчо закріплена постановою №750 Кабміну, що надає нормативно-правові підстави для створення Центрів 4.0. Й в 2021 їх кількість зросла – новий Центр 4.0 відкрився при Полтавському аграрному університеті.

Тоді чому ця тотальна орієнтація на DIH? Дві головні причини:

• DIH-и є значно більше орієнтованими на роботу з МСП, на їх обслуговування та діджиталізацію, а це є головним викликом не тільки європейської, але й української Індустрії 4.0.
• Слідування цій моделі відкриває нові грантові можливості – і які на порядки кращі, ніж «просто Центри 4.0». Адже за останні 3 роки наші Центри 4.0 все ще залишаються волонтерськими структурами при тех. університетах.

Першим на шлях DIH весною 2021 ступив Центр 4.0 «КПІ», а восени новий DIH був зареєстрований при Київському академічному університеті (КАУ). Ще кілька університетів подаються на цей статус й в 2022 ми очікуємо значний ріст DIH-ів по Україні.

Центри 4.0 – DIHs спільно з кластерами ІАМ є основою регіональних інноваційних екосистем Індустрії. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В році що минає, співпраця між бізнесом, наукою та освітою в розвитку Індустрії 4.0 значно покращилась – фактично, тільки зараз ми розпочали вихід на конкретні обриси регіональних стратегій І4.0.[/perfectpullquote]

[caption id="attachment_17493" align="alignnone" width="889"] Мапа кластерів Індустрії 4.0 та Центрів 4.0 / DIHs на кінець 2021[/caption]

3. Запуск програми EIF. Перший проєкт для інноваторів 4.0, – BOWI

Забезпечення інновацій 4.0 фондами та грантами є одним з ключових напрямів розвитку інноваційних екосистем в нашій стратегії. Не маючи ніякої державної підтримки, АППАУ ще в 2016 році взяла курс на співпрацю з міжнародними донорами. Шлях виявився довгим – тільки з 2018 ми виходимо на щорічні гранти по різним проектам розвитку І4.0 і їх кількість зростає. Але одна справа, гранти для загального розвитку, інша – для інноваторів 4.0. В цій сфері прогресу не було аж до 2021. Весною АППАУ інвестує в створення власного проектного офісу, який бере зобов’язання по регулярному інформуванню спільноти про найбільш релевантні відкриті заявки по інноваціям 4.0. Ми створюємо групу EIF, де проводимо регулярні зустрічі. АППАУ також отримує статус контактної точки I4MS й залучається до низки заходів в програмах  I4MS /Horizone Europe, EU4Digital, EU4Business. І ось перша перемога – спільно з Центром 4.0 «КПІ» ми стаємо учасниками проєкту BOWI. Він передбачає відбір 20 МСП, й де 4 переможці отримають до 60 тис євро кожен для проведення експериментів по І4.0.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Важко переоцінити цей перший проект та його механізм – ми вперше отримуємо реальну підтримку як по запуску системних інновацій 4.0, так і по створенню постійно діючої групи експертів з фандрейзингу.[/perfectpullquote]

Тобто, потенційно мова йде про справжній прорив в цій сфері і як кажуть, тепер «тримаємо кулаки». Чи дійсно він буде – ми побачимо вже в лютому 2022, саме тоді 20 МСП мають податись на євроконкурс BOWI. Але й тут не обійдеться без переваг програми EIF – навіть ті, заявки, які не пройдуть в BOWI, можуть легко інтегруватись в EIF, адже кількість грантів тут вимірюється десятками щомісяця.

4. Розвиток платформи Industry4Ukraine

Зміни в 2021 стосуютьcя також і нашої спільної з іншими бізнес-об’єднаннями платформи лобіювання Індустрії 4.0, мова про Industry4Ukraine. Створена в червні 2019 з метою об’єднання промисловців та хайтек навколо новітнього промислового розвитку України, платформа зарекомендувала себе як професійний майданчик діалогу бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища. Платформа виробила за 2 роки низку рекомендацій для державних структура, але суттєвого впливу на формування державних політик вони не мали.

В 2021 АППАУ була підтримана проектом ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих та середніх підприємств» й в жовтні ми провели стратегічну сесію активістів платформи.

[caption id="attachment_17495" align="alignnone" width="1440"] Учасники стратегічної сесії 6 жовтня[/caption]

На ній було прийнято рішення про більш ясну структуру та принципи керування. Створено 4 комітети – смарт-спеціалізації та інновацій, цифрової трансформації промисловості (ЦТП), сталого та кластерного розвитку. В рамках комітету ЦТП створені робочі групи по різним технологічним напрямам Індустрії 4.0 – керування активами, робототехніки, штучного інтелекту, CAD/CAM/CAE,  ІІоТ, цифрових двійників. Члени АППАУ очолили більшість цих груп й розпочали роботу по формуванню дорожніх карт. Серед них: Роман Кравченко (482.Solutions), Михайло Сорокін (Восток Инжиниринг), Кирило Красносельський (Тріада-Зварка), Кирило Костанецький (IT-Enterprise), Ярослав Недашковський (a-Gnostics).

5. Проєкт Інтеграція 4.0 – створення моделі співпраці стейкхолдерів

Курс на регіональну співпрацю та розвиток АППАУ тримає з 2016 року, а з 2019 він значно посилився завдяки платформі Industry4Ukraine. Восени 2020 АППАУ ввійшла в ще 1 партнерський проект, який належить Інституту Економіки та Прогнозування НАН України (ІЕП НАНУ). Проект стосувався розвитку смарт-спеціалізації в 4-х регіонах України й був чудовим та синергетичним доповненням до проекту ClusteRISE. Завдяки йому була вироблена модель співпраці регіональних стейкхолдерів смарт-спеціалізації, відображена у звіті проекту. Цей звіт фіксує зростання деіндустріалізації в багатьох регіонах України, й пропонує зміни у співпраці бізнесу, влади та науки в трьох ключових напрямах діяльності:

1. всім індустріальним регіонам потрібно пріоритезувати проекти розвитку середньо- та високотехнологічних секторів промисловості;
2. необхідно позиціонувати місцеві інноваційні кластери, як інструмент №1 інноваційного та галузевого розвитку, з відповідним наданням підтримки;
3. разом, ми маємо запустити масштабні цільові програми по переходу підприємств на технології Індустрії 4.0.

Миколаїв також першим задає важливий вектор на вирівнювання місцевих промислових секторів з глобальними трендами світової економіки. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Яке місце та позиція кожного регіону України на економічній мапі глобальних ланцюгів доданої вартості? Як для цього потрібно перебудувати внутрішні ланцюги? [/perfectpullquote]

Жоден регіон з тих, що були в програмі «Інтеграція 4.0» не спроможний сьогодні відповісти на ці питання. Але ми розпочали цей діалог й рух, спільно з кластерами ми задали вектор.

Звіт вийшов в березні 2021, й в кінці року ми фіксуємо невеликі, а все ж, конкретні покращення у співпраці практично по всім регіонам, де створені кластери. Харків, Полтава, Запоріжжя, Миколаїв, Вінниця вже підписали угоди про співпрацю з місцевими меріями та ОДА, Київ та область наближаються до цього. Особливо варто відмітити Суми – тут місцевий кластер енергетичного машинобудування був створений саме з подачі губернатора місцевої ОДА Дмитра Живицького.

6.Проведення 1-ої конференції системних інтеграторів АСУ ТП – ІТ

Ще 1 знакова та нова конференція в липні 2021 об’єднала українських системних інтеграторів та замовників з колегами інших країн, – найбільш активними були партнери з Білорусії та РФ. Свої кращі практики на форумі представили провідні українські інтегратори та пром. підприємства, більшість яких є членами АППАУ. Це Інтерпайп, Метінвест Діджитал, Нафтогаз України, ВГ «Техінсервіс», Indusoft, С-інжиніринг, САС, Азов-контролз, Нафтогазхім Сервіс, Восток-інжиніринг, Тріада-Зварка, Укрдіпроважмаш, a-Gnostics, а також члени кластерів ІАМ. Детальний звіт про цю подію – див. за посиланням. Конференція була важливою як з точки зору формування спільних викликів, розуміння ринкових тенденцій, так і обміну інформацією про кращі практики.

Серед них учасники обговорювали перехід на сервісні бізнес-моделі, й далі в листопаді 2021 відбулось продовження цієї теми на прикладі західноєвропейських фірм. Власне, тут вперше за всі роки відбулась чітка фіксацій ключових трендів та викликів в форматі аженди – нового порядку денного, спільного для всіх категорій трійки «Вендори – Інтегратори – Замовники».

7. Запуск Технологічно-інноваційних днів та мітапів.

Разові події, які проводяться бізнесом або державними установами, є рідко ефективними. Бізнес, зазвичай, надто поспішає «продавати себе», тоді як державні установи часто проводять події «для галочки». В 2021 АППАУ запропонувала інший формат подій – у вигляді регіонально-галузевих Технологічно Інноваційних Днів (ТІД) та технологічних мітапів. Обидві події розглядаються в значно ширшому періоді часу, мають фокус на ролях ефективного нетворкингу та метчмейкингу  й виконуються в форматі міні-кампаній. ТІД пройшли в гібридному форматі в Харкові та Запоріжжі й стали першими брокеридж-івентами, які сполучили бізнес-кейси замовників з пропозиціями інноваторів 4.0. Натомість, ці події не змогли створити розвинуті ландшафти І4.0, що також ставилось як завдання. Аналіз показав, що однією з причин є низький рівень інноваційного менеджменту та маркетингу в місцевих університетах, й ширше – в регіонах загалом. Відповідно, виникла ідеї фокусувати першочергово на кращих технологічних компетенціях регіонів. Харків першим запустив серію технологічних онлайн мітапів – вони пройшли в 3 ітерації й залучили більшість ключових вендорів, інтеграторів та замовників.

[caption id="attachment_17498" align="alignnone" width="960"] Учасники наради University4Industry в Харкові, жовтень 2021[/caption]

Результатом стало вироблення 1-ої аженди «САПР в машинобудуванні» та узагальнений фреймворк співпраці експертів  для вироблення дорожніх карт цифрової трансформації.

8.  Запуск платформи метчмейкингу

Прототип повнофункціональної платформи онлайн метчмейкингу (від англ. matchmaking) був розроблений в АППАУ в квітні 2021 для «Українського кластерного тижня», в якому приймали участь 12 країн та 10 українських кластерів. Оскільки подія проходила в онлайн, тоді й виникла ідея наслідувати європейські платформи, які з 2020 обов’язково включають функціонал метчмейкингу. Тобто, учасники не просто реєструються на черговий онлайн івент, а мають змогу бачити профілі учасників, виявляти потенційних партнерів з сферою спільних інтересів, організовувати окремі робочі групи, обмінюватись інформацією в закритих чатах тощо. Платформа була повторно використана в липневій онлайн конференції для системних інтеграторів й на кінець року стає головною для проведення івентів та обмінів в 2022.

Зокрема, платформа є обов’язковою для реєстрації для учасників проєкту BOWI – як МСП, так і експертів.

9.  Інтернаціоналізація – розширення каналів та мережі міжнародних партнерів

В 2021 АППАУ значно розширила кількість партнерів закордоном. Ми стали активними учасниками європейських проєктів як EU4Digital, EU4business, отримали статус контактної точки I4MS, й підписали меморандум про співпрацю з китайським інкубатором Keqiao, що біля Шанхаю. Контакти в рамках проєктів EU4Digital, а також ClusteRISE дозволили виробити наше початкове позиціонування серед країн СхП (Білорусь, Молдова, Вірменія, Грузія та Азербайджан), а також розпочати діалог з провідною державною агенцією Індустрії 4.0 з Казахстану, TechGarden. Спільно з запорізьким кластером ІАМ ми розпочали співпрацю з чеським кластером Індустрії 4.0 з Брно, а також зміцнили відносини з низкою колег з Литви, включно з кластерами та DIHs.

Фото нижче, до певної міри символічне з огляду на наших країн, ключових партнерів, – не вистачає хіба що Польщі та Німеччини.

[caption id="attachment_17500" align="alignnone" width="1473"] На конференції в Запоріжжі, що організована Запорізькою ТПП – спільно за місцевим кластером ІАМ, кластером Індустрії 4.0 з Брно (Чехія), турецьким об’єднанням індустріальних парків та литовським DIH.[/caption]

АППАУ є активним учасником європейських платформ як ECCP, I4MS /Funding.box, EEN, тендерів на платформі єврокомісії тощо. Ми також розвинули відносини з окремими партнерами як CodeEUrope (Франція), BEMAS (Бельгія), Teclinkeurope (Австрія), Malik-management (Швейцарія). Вперше в 2021 ми випробували себе в якості сервіс-провайдера для німецького партнера DREBERIS й сприяли метчмейкингу 12 німецькими підприємствами партнерів в Україні.

Проект BOWI також сполучає нас з новим польським партнером, – ним є варшавський Інститут автоматики, він же DIH PIAP.

Через широку партнерську та експертну мережу, наша екосистема також розвиває відносини з низкою інших країн та міжнародних організацій. Як резюме, АППАУ стає все більш відомою на теренах ЄС та Східної Європи, й поступово створює імідж лідерської, проактивної та сучасної бізнес-спільноти, відповідальної за рух Індустрії 4.0 в Україні.

10. Проведення 1-ої кампанії по технологічному сегменту АРМ

Участь 2-ий рік поспіль в бельгійській конференції Asset Performance 4.0 навела нас на думку – чи можемо ми робити подібні конференції в Україні? Адже тема керування виробничими активами, їх ефективністю та безпекою – є №1 в світі Індустрії 4.0. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Це – найбільш інтегруюча та консолідуюча тема як з точки зору спільних, національних викликів, так і їх прийняття всіма категоріями учасників руху 4.0. [/perfectpullquote]

В результаті, ми організували 2-місячну просвітню кампанію, яка включила в себе 3 онлайн заходи, 1 офлайн семінар та чимало експертних обмінів. Результатами кампанії є наступні показники:

• До презентацій, перекладів та дискусій залучено більше 30 експертів ринку.
• Ми перевели більше 10 західноєвропейських прикладних кейсів, а також переклали гайд Handbook Maintenance 4.0.
• Значно покращена аналітика нашого лендскейпу АРМ 4.0 – зараз на ньому 12 українських компаній розробників та інтеграторів.
• Вироблена 1-а аженда (порядок денний) розвитку в рамках відповідної Робочої групи (РГ АРМ).
• Всього до заходів компанії було залучено близько 300 осіб, а веб-ресурс кампанії відвідало більше 1500 учасників ринку.

В 2022 ми плануємо продовження подібних заходів по іншим напрямам Індустрії 4.0, й також посилимо обміни з бельгійською асоціацією BEMAS, перші колективні узгодження щодо плану дій відбудуться вже в січні 2022.

*******

Резюмуючи, зазначимо, що 2021 став черговим роком розвитку та зростання для наших членів та партнерів. Не дивлячись на майже повну відсутність будь-якої значимої державної підтримки, спільнота АППАУ стійко тримала курс на реалізацію цілей виробленої в 2018 національної стратегії Індустрії 4.0. Ми були першими в системному запуску регіональних кластерів ІАМ, розширенні та переходу Центрів 4.0 на модель DIHs, створенні нових інструментів взаємодії в спільній екосистемі І4.0, значному розширенню напрямів інтернаціоналізації та експорту для промислових хайтек. Чимало наших членів вже почали відчувати наслідки цього зростання в своєму бізнесу й на початок 2022 ми виходимо з новим проектом, де в розгляді будуть нові, спільні виклики підготовки та залучення кваліфікованих кадрів. Кампанія «Молодь та Індустрія 4.0», і яка пройде в рамках вже традиційних EU Industry days, об’єднає наші зусилля з 5 регіональними кластерами ІАМ та партнерами Industry4Ukraine. Більш детально про це та інші плани на 2022 ми розповімо вже в Новому році.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім нашим членам асоціації та всім партнерам за підтримку, наснагу та співпрацю, яку ми постійно відчували впродовж року. Не дивлячись на складне зовнішнє середовище та хронічний брак ресурсів, ми разом розвивали українську промисловість та хайтек, й сприяли зростанню нашої економіки, покращенню її конкурентоспроможності.

Бажаємо всім нашим членам та партнерам в 2022 такої ж плідної співпраці, зростання бізнесу та успіхів в інноваціях.

Зазвичай, до форумів АППАУ ми робимо огляд тенденцій на задану тему. Аналогічно, до форуму 25-29 травня, пройдемось по кільком джерелам, які освітлюють вплив COVID-19 на ринки промислової автоматизації та ІТ й де є прогнози “чого нам варто очікувати надалі та як підготуватись до нової реальності“.

Свіжі аналітичні звіти по Індустрії 4.0

Звіт “COVID-19 Impact on Smart Manufacturing Market by Enabling Technology (Condition Monitoring, Artificial Intelligence, IIoT, Digital Twin, Industrial 3D Printing), Information Technology (WMS, MES, PAM, HMI), Industry, and Region – Global Forecast to 2025”  говорить про зростання зазначених ринків з 181 мільярдів доларів США в 2020 році до 220 мільярдів в 2025, з середньорічним приростом в 4%. Водночас, прогноз продажів на 2020 зменшився на 16% в порівнянні з до COVID-19. В контексті різних сегментів, звіт констатує зростання колаборативних роботів вже цього року (як наслідок меншої доступності робітників на виробництвах), але різке падіння продажів в окремих галузях, як автомобільна промисловість. По даним інших досліджень, виробництво та продажі автомобілів в ЄС в 2020 впадуть на 30%. Натомість значне зростання відбулось й, очевидно, буде продовжуватись в секторі виробництва медичного обладнання.

В цілому, на всіх ринках відбудеться зниження продажів в 2020 з поступовим поверненням до високих темпів зростання в 2021.

Інший звіт, від консалтингової компанії Accenture про наслідки COVID-19 для промислового виробництва зазначає, що промисловість не є винятком серед інших галузей й падіння в 2020 є і тут. Обриви ланцюжків постачань, закриття або обмежене функціонування заводів на період пандемії є головними причинами. Найбільше криза пандемії зачепила компанії, які працювали по моделі Just-in-time, та-або де всі ланцюги постачань були зав’язані на Китай.

Разом з тим Accenture говорить про необхідні зміни в стратегіях підприємств, серед яких головними мають бути

1. Більш гнучкі методи до керування персоналом й цифрові робочі місця
2. Диференційовані й більш стійкі ланцюги постачань по кожного з клієнтських сегментів
3. Стійка та розподілена ІТ-інфраструктура та системи
4. Цифрові канали та платформи е-комерції

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Промислові підприємства потребують масштабування їхніх цифрових інновацій по всьому виробництву та всім своїм екосистемам. Але це в свою чергу потребує переосмислення портфелю продуктів з прискоренням розвитку цифрових сервісів»,[/perfectpullquote]

– каже Accenture.

Аналітика від McKinsey

Один з найбільш цитованих в АППАУ брендів світового консалтингу, представив в лютому-квітні цілий ряд аналітичних оглядів про тенденції в контексті COVID-19. Зокрема, ми вже перекладали статтю про Next Normality, де McKinsey описує 4 етапи переходу до наступної нормальності. Власне, дійсно – якщо брати приклад України, то очевидно, що етапи «негайних рішень» та «стійкості» ми вже пройшли. А от чи входимо ми в етап «переосмислення» – велике питання. Принаймі, в своій спільноті ми це робимо – для чого і форум 25-29 травня.

Отже, McKinsey випустила десятки статей на теми реакції країн, спільнот та галузей на COVID-19. Найближче до Індустрії 4.0 є ця топ-стаття «Digital strategy in a time of crisis». Якщо коротко її резюмувати, то аналітики компанії говорять що в часи кризи необхідно –

• Переглядати стратегії цифрової трансформації; зокрема, ті компанії які мають вже практикують подібні підходи й впровадили методи як design thinking будуть швидше адаптуватись та перемагати після кризи
• Формувати анти-кризові штаби (або «нервові центри»), які мали б швидко переглядати портфель пропозиції цінності та пропонувати нові рішення
• Мова також про нові бізнес-моделі, де найбільш вразливі або відповідальні елементи виглядають по-іншому; мова про ланцюжки постачань, безпеку даних, дистанційні режими керування та робочу силу, й звісно, більш масштабну автоматизацію

Зрештою, McKinsey говорить про поведінкові зміни – потрібна сміливість, щоб пропонувати необхідні зміни та швидко переглядати старі навички й парадигми. Потрібно швидко навчатись, експериментувати й тестувати гіпотези та нові рішення. А також спрощувати й фокусуватись. І все це – краще разом. Командній роботі та широкій колаборації присвячена ще одна стаття, яку ми переклали українською – про те, як організувати колаборацію в кризові часи.

Добре, криза (пандемії) закінчилась і що далі? Інша стаття «Preparing Next Normal via digital manufacturing scaling potential» дає відповіді на ці питання.

Коротке резюме наступне –

• Формулювання контексту. В часи постійних та глобальних змін, й в першу чергу, змін ланцюжків постачань та недоступності робочої сили, зрозумло, що високоавтоматизаовані, гнучкі підприємства з технологіями 4.0 апріорі мають очевидні переваги. Саме вони здатні швидко масштабувати необхідні зміни в своїй організації. Оскільки рівень їх здатності адаптації до змін значно вищий й вони озброєні технологіями. В разі змін в ланцюгах доданої цінності такі компанії здатні швидше налаштовуватись на нові потреби ринку, швидше розробляти нові продукти, швидше інтегруватись в нові ланцюги постачань. Разом з тим, не менш зрозуміло, що «цифра» потрібна сьогодні всім незалежно від рівня зрілості в цифровій трансформації.
• Насправді, й згідно досліджень McKinsey таких 4-нульних компаній дуже мало, більше 70% все ще перебувають в фазі пілотних проектів, для яких характерна відсутність стратегії швидкого масштабування інновацій по всій виробничій екосистемі. Аналітика кажуть, що для масштабування необхідно як мінімум 3 компоненти – 1) стратегічний курс, 2) розвинуті організаційні спроможності – технічні, управлінські та готовності до змін, 3) надійна інфраструктура даних та ІТ.

McKinsey провела дослідження, в якому проаналізувала 5 фундаментальних принципів, які дають сьогодні ефект, незалежно від рівня зрілості компаній.

Зрештою, McKinsey зводить все до розгортання успішних use-cases

взагалі, на нашу думку, читати McKinsey непідготовленому читачу досить важко – в кожній з статей, є шлейф попередніх напрацювань, методик, концепцій, фреймворків тощо. З одного боку, все це в результаті виглядає дуже цілісно, але з іншого – без підготовки рівень сприйняття падає різко.

Що кажуть вендори?

Гарна стаття про зміни в post-COVID від Джона Робінсона з SAP вийшла на сайті The manufacturer. Автор по-суті повторює тут тези McKinsey про фази переходу від кризи до повного відновлення та зростання, й фокусує на тому, як це зробити швидше й з меншими витратами. Індустрія 4.0 – в повноті концепції та технологій, є сьогодні ще більш важливою, ніж в часи до-COVID-19.

Цікаві окремі думки та рекомендації. Наприклад,

• Відсутність повної прозорості підприємства в реальному часі – є однією з наслабших місць часи, коли потрібно реагувати швидко та релеватно
• Важливо розширити рамки стратегій та застосування технологій – від самого виробництва, – на широкі ланцюги доданої цінності, технологічні та партнерські екосистеми
• Роль Індустрії 4.0 змінюється – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не просто про «кращу ефективність», а про нові здатності швидше проходити весь цикл криз й про новий рівень стійкості, – саме через цифрові платформи нового рівня.[/perfectpullquote]

Автор аргументує останню тезу чисельними прикладами, як –

• Real-time visibility  – дуже важлива для розуміння доступності матеріалів, товарів, людей та активів
• Використання штучного інтелекту та машинного навчання необхідні, щоб постійно переоцінювати та пере-плановувати виробничі діяльності
• Robotic process automation (RPA)  – для підтримки та оцінки персоналу, який не зайнятий на виробництві
• Використання mobile technology and augmented / virtual reality – для того, щоб зробити персонал більш доступним та оперативним, й з меншими витратами на перенавчання.
• Ці ж технології, разом з digital twins and remote support від постачальників машин та ліній значно підвищують рівень експлуатаційної готовності виробничих активів
• Ці ж технології можуть використовуватись для задіяння дистанаційних та віртуальних робітників  під час локдаунів, чи жорстких вимог соціального дистанціювання
• 3D printing запчастин необхідний для поповнення запасів
• Й зрештою  AGV’s, autonomous electric vehicles and drones  – для зменшення залежності від працівників й знову ж, – для забпепечення вимог соціального дистанціювання.

На завершення, нам дуже близькою виглядає думка автора, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]”ключовим фактором успіху в цифровій трансформації є не технології, а співпраця”. [/perfectpullquote]

Свіжі кейс-стаді по впливу COVID-19

Кейс британського підприємства KHC описує ситуацію, як підприємство справлялось з чисельними викликами пандемії. В якості лейтмотиву, автори підкреслюють, що сьогодні мова не йде про перехід до цифрових технологій, а про те, як швидше це зробити та масштабувати по всьому підприємству. Вже до цього KHC інвестував чимало коштів в цифрові платформи, що дало необхідну гнучкість та ефективність в реакції на COVID-19. Як головний інструмент швидкого реагування, KHC інтегрувались в національну охоронну інфраструктуру сервіс-провайдерів. Остання зазвичай представляє собою приватні охоронні компанії, але які діють в тісному зв’язку з державними органами, наприклад, поліцією.

До кризи пандемії, ці служби закривали офісні будівлі від імені персоналу, але відколи офіси стали пусті, цей сервіс став непотрібним. Натомість, КНС виявили що проявилась нова потреба  –  періодичний візит представниками охоронних служб пустих будівель для перевірки умов безпеки. Це привело в свою чергу до появи повністю нового сервісу, який був запропонований зовнішнім та внутрішнім охоронним службам. КНС, разом зі своїм технологічним партнером Haulmount побудувал нову сервісну платформу, що дозволяє більш оптимально налаштувати функціонал охоронних служб буквально за кілька днів. Типово, розробка подібного продукту займає тижні, якщо не місяці. Але досвід та співпраця з клієнтами та партнерами дозволила цього разу зробити все значно швидше. Lucas Gundry, директор по технологіям КНС говорить

« в нинішніх умовах ви маєте дуже швидко впроваджувати нові цифрові продукти. Водначас, це потрібно робити з огляду на довгострокові пріоритети. Тому будьте сміливими й беріть на себе ризики, але повністю усвідомлюйте стан підприємства, скажімо, через 6 місяців. Ви потребуєте сьогодні нульової толерантності до встановлених раніше систем чи підходів, й маєте постійно задавати собі нові, важливі запитання щодо майбутнього. Будьте безжальними. Вибирайте технологічного партнера, який готовий інвестувати в технологію там само як і ви. Якщо вони відмовляються надати робочий прототип, значить вони на шляху поразки».

ВИСНОВКИ ВІД АППАУ

Окремо, зазначимо що ми освітлювали тему реакції на COVID-19 в 5 аналітичних дайджестах Анти-кризового аналітичного центру Industry4Ukraine й де було багато порівнянь в реакції «Україна та світ».

З огляду на весь пул інформації та аналітики, які головні висновки ми можемо зробити стосовно тенденцій розвитку розумних виробництв

1. Автоматизовані та гнучкі підприємства мають кращі шанси перемагати не тільки в часи криз, але в наступні фази відновлення та зростання. Звучить банально, але для українських підприємств важливий ряд деталей. Мова не стільки про автоматизовані лінії. Ключовий фактор – саме про гнучкість, як здатність швидко реагувати та швидко змінювати (переналаштовувати) своє виробництво. Без цифрових платформ верхнього рівня, й де головною є система МЕS (МОМ) це дуже важко зробити.
2. Мова не про діджиталізацію взагалі, а про те [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]як швидше впроваджувати та масштабувати цифрові інновації.[/perfectpullquote] Якщо ми переносимо цей тренд на українських грунт, то варто відзначити, що ряд великих холдингів ще в 2017-19 рр пішов по цьому шляху. Водночас, як вони це роблять – інформації вкрай мало. І якщо 70% підприємств в розвинутих країнах, все ще знаходяться в пілотній фазі в цифровій трансформації, то очевидно, що нашим підприємствам – особливо МСБ, – дуже далеко до масштабування.
3. В «правильній» реакції провідних компаній, звернемо ще раз увагу наших технічних директорів (вкл з ІТ, АСУТП…), що мова не йде про чергову модернізацію чи черговий проект ІТ чи АСУТП. Ключовий термін, який фігурує в оглядах – «стратегія» та їх перегляд. Тобто, щоб щось змінювати чи переглядати, «воно» має бути.
4. В цих стратегіях, та їх напрямах масштабування, ключовий термін – це use-case, тобто облік, систематизація, аналіз кращих цифрових інновацій, які варто й потрібно масштабувати по всьому підприємству чи екосистемі. Повертаючись до досвіду АППАУ 2018-19 рр, зокрема, в спробах запустити дорожні карти в кількох галузях, й де практика масштабування кращих use-cases була головною, зазначимо, що наш виклик на рівні спільнот все ще в самій ранній фазі. Підприємства надзвичайно важко йдуть на контакт в розробці спражніх use-cases, тоді як результати чисельних корпоративних акселераторів все ще сумнівні. В результаті й на рівні всієї української Індустрії 4.0 ми не можем похвалитись успішними практиками систематизації use-cases ні на рівні холдингів, ні тим більше по галузям чи на рівні окремих МСБ. Це безумовно, гальмує процеси розвпосюдження кращих практик та знань.
5. В оглядах вище, а також в наших дайджестах №4 та №5 Аналітичного центру червоною ниткою також проходить питання культури підприємств та спільнот як ключової здатності адаптації до змін. Структури з жорсткою ієрархічною та закритою корпоративною культурою, керівники з мисленням 90-их мають сьогодні мало шансів на прийняття висновків як вказано вище. Ми це добре бачили по кейсу MedTech, де Україна фактично втратила шанси запустити потужний кластер на одному з небагатьох ринків що зростають сьогодні. Тому питання цифрових інновацій безпосередньо пов’язано зі змінами культури та мислення керівників та персоналу. В чисельних оглядах західних авторів звучать також інші заклики, дещо незвичні для технічних дебатів – як про сміливість та рішучість в перегляді старих підходів.

Чи потрібна подібна сміливість нашим керівникам? Як змінити відношення до стратегування, де лакун у нас, очевидно, найбільше? Будемо розглядати ці та інші виклики, світові тенденції в контексті українських кейсів та прикладів на форумі 25-29 травня. З нами – провідні експерти української Індустрії 4.0. Приєднуйтесь.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

В будь-яку кризу є кілька варіантів дій. Наприклад. Перший – нічого не робити, просто перечекати. Другий – використати час для себе – навчатись, читати, приділяти більше уваги своїй сім’і та близьким.  Третій – активно переосмислювати зміни, готуватись до нової реальності та починати діяти. Кожен має право вибору, але зараз ми поговоримо про третій сценарій і саме для керівників.

Загальний контекст ситуації

В попередніх дописах й, зокрема в звертанні Правління АППАУ, ми вже чимало наголосили про стан економіки, який різко йде вниз. Не хочеться нікого лякати, але наслідки для нашої економіки будуть дійсно драматичними. Й тут не стільки питання про помилки нашого уряду, як про загальноекономічну, світову кризу. На сьогодні виробничі потужності західних країн працюють всього на 25-40%, маса заводів просто зупинились, як перед цим це було в Китаї. До цього треба додати фінансову кризу – всі інвестори зупиняють довгострокові інвестиції. Тобто, незалежно від того, що робить наш уряд – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ланцюжок світової рецесії вже запущений й, звісно, Україна – яка надзвичайно залежна від світової кон’юнктури, – вже є жертвою цього процесу.[/perfectpullquote]

Тепер до нашого уряду. Не хочу коментувати стратегії щодо локалізації та убезпечення від епідемії COVID-19, про це також достатньо сказано в мережах. Натомість й що стосується економічних наслідків, очевидно, що уряд перебрав міри. Величезні борги, зростаюча дірка в бюджеті, відсутність домовленості з МВФ – це було й до коронавірусу. Тому очевидно, що карантин введений надто рано, централізованого управління кризовою ситуацією немає, дії міністерств та інших органів виконавчої влади поки ще недостатньо скоординовані – й, особливо, по відношенню до викликів економіки. Уряд в цьому навіть важко звинувачувати – уявіть себе на місці міністрів чи замів, якщо ви тільки тиждень тому зайняли ці позиції.

Кілька заяв бізнес-асоціацій, що прозвучали на цьому тижні передають серйозну стурбованість бізнесу цією ситуацією.

Які виклики для інноваторів 4.0

Що слідує з цієї ситації для членів АППАУ та всіх  інноваторів 4.0?

По-перше, наслідки вищесказаного мають бути очевидними для кожного керівника. Мова йде про замороження інвестицій та нових угод серед кінцевих замовників, значне падіння купівельної спроможності наших замовників, початок масового безробіття, початок соціальної, й не виключено що потім і політичної кризи.

Відповідно виклики для всіх промислових, цифрових спільнот (розробників, інтеграторів, представників замовників) – однакові

1. Які головні внутрішні сектори будуть платоспроможні та як отримати до них доступ? Попередньо ми бачимо
   1. Сектори охорони здоров’я – виробництво засобів гігієни, мед. Апаратури (ШВЛ), інших засобів та ліків, тощо – поки епідемія не пройде, це буде в фокусі уваги всіх.
   2. Харчова промисловість (бо їсти хочуть всі)
   3. Критична інфраструктура (як побічний наслідок введення надзвичайного стану)
   4. …
2. Які технології та рішення ІТ-промислової автмоатизації (й нові Індустрії 4.0) будуть найбільш затребуваними? Знову ж, наше опитування говорить про наступний стан

[caption id="attachment_9990" align="alignnone" width="580"] Рис.1[/caption]

3. Які зовнішні ринки залишаються привабливими (коли країни ізолюються)? – тут поки що повна неясність – ЄС і всі країни зараз будуть повністю переглядати свої орієнтири, прогнози та бюджети.
4. Як не допустити «голодних ігор» на внутрішньому ринку (коли «віджим» замовниками підрядників зростає в рази)? – ми добре бачили як це відбувалось в 2014-15 рр
5. Як спростити процеси переходу в онлайн?
6. Як забезпечити вимоги по безпеці та кібербезпеці? – оскільки це напряму стосується критичної інфраструктури, а також переходу в онлайн.
7. ….

Як діють інноватори сьогодні (чи є реакція)

Якщо одним реченням відповідати на це питання – то «мляво та розрізнено». Я не бачу поки значної консолідації зусиль та адекватної, потужної реакції представників промислових хайтек. Це стосується навіть членів АППАУ. Їх є більшість в делегації, яка планувалась на Гановерську виставку, яка мала відбутись в квітні (зараз перенесена на липень). Не зважаючи на чисельні комунікації та наради з січня, ми й досі не знаємо з чим же їдуть наші фірми «завойовувати» німецьких та європейських замовників. Комунікації та меседжи є дуже слабкими, що підтверджує низький рівень маркетингу та готовності до експорту – про це в АППАУ є окремий звіт, підготовлений рік тому.

Що стосується «другого ешелону» – інших інноваторів 4.0, – вони так само ведуть себе інертно. Хоча з грудня ми намагаємось залучити компанії до кращого представлення в засобах комунікацій (новий сайт, брошура, аналітичні огляди тощо) під Ганновер – менше 10 фірм відгукнулись на ці заклики.

Якщо резюмувати цю ситуацію, то ясно що з такими підходами та реакцією, важко продавати наших інноваторів на міжнародній арені і в звичайні (будемо тепер казати «старі-добрі») часи. Зараз тим більше важко – оскільки всі ваші меседжи та пропозиції цінності мають бути адаптованими до нового контексту. Навіть якщо Ганновер відбудеться в липні (віримо в це) – абсолютно очевидно, що тема нових пропозицій максимально адаптованих до нової реальності, буде там головною. Мова не про те, щоб обов’язково згадувати щось про пандемію, чи прив’язувати свої пропозиції «за вуха» до нових очікувань. Мова про справжню та глибоку відповідність новим умовам, які формуються на наших очах. Як –

• Контекст ре-локалізації: кращу відповідність вимогам європейським постачальникам (по відношенню до азійських), коли глобальні ланцюжки обривається.
• Особиста безпека, санітарні умови та контроль здоров’я: попит на wearables, які діагностують стан здоров’я працівників, простежуваність (і людей теж) на виробництвах – очевидно, будуть відтепер топ-пріоритетами й надовго
• Краще ROI та надійність рішень ІІоТ: дистанційний контроль-моніторинг – норма, а не інновація, але питання безпеки тим гостріші
• …

Але щоб відповідати цим та подібним вимогам нової реальності всі наші інноватори – перший ешелон (учасники делегації), і другий (інші інноватори Індустрії 4.0) – мають провести суттєві зміни й значно покращити свою та колективну здатність швидко та адекватно реагувати на ринкові зміни.

Нова реальність – нові очікування та можливості

Я хочу нагадати всім учасникам ринку Індустрії 4.0, що наразі ми ведемо внутрішню кампанію, яку фінансує фонд USAID. Головна її мета – ріст обізнаності ринку про Індустрію 4.0 та наших інноваторів. Абсолютно очевидно, що ми не можемо зараз просто говорити про переваги 4.0 «взагалі» і без прив’язки до поточних змін. Й особливо, враховуючи той контекст, що  АППАУ зараз мобілізує всіх партнерів (зокрема по Industry4Ukraine), є учасником перемовин з кількома міністерствами, а також створює Аналітичний анти-кризовий центр.

Отже, пропозиції наших інноваторів мають бути максимально релевантними до вимог часу, як і відповідні меседжи.

Що це означає для наших інноваторів, які наші 5-топ очікувань –

1. Видача конкретних пропозицій-рішень 4.0 під пріоритетні сектори економіки – 1) виробництво мед. апаратури (зокрема ШВЛ) та фармація, 2) харчова та легка промисловість, 3) сектори критичної інфраструктури
2. Пропозиції та адаптовані УТП (вкл якісні меседжи, кейс-стаді, історії успіху, думки лідерів тощо) – по топ-технологічним застосуванням вказаних на рис. 1.
3. Якісний зворотній зв’язок по стану ринків – це основа для Аналітичного центру. Також потрібно активізуватись в соц мережах, де щодня йдуть дискусії-обміни по тенденціям та стану ринків.
4. Прискорити видачу інформації для нового сайту англійською, який де-факто вже створений (але дуже мало контенту, тому ще не запускаємо)
5. Активізувати роботу на регіонально-галузевому рівнях. Кластери ІАМ тут розглядаються як головний інструмент консолідації. Завдання №1 – вироблення плану дій разом з владними структурами щодо допомоги та пропозицій по пп. 1 та 2.

На завершення. Швидка та адекватна реакція – це гарантія успіху в будь-які важкі часи. Коронавірус – це лакмусовий папірець й одночасно, тригер. Він стимулює масовий перехід на цифрові технології та нові методи співпраці. Але одночасно він перевіряє нашу готовність до цього. Готовність – технологічну, культурну, ментальну.

Тому – «Be relevant or Die»,  – реагувати потрібно по-любому. І краще (ефективніше) коли ми це зробимо разом. Коронавірус насправді прояснить зараз ще одну й специфічну саме для нашої спільноту рису – цю саму колективну здатність діяти разом та ефективно. Адже одне з наших любимих визначень Індустрії 4.0 – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«це не стільки про штучний інтелект чи роботи, як про нову культуру співпраці, нову здатність швидше бачити нові можливості та реагувати на них».[/perfectpullquote]

Юрчак Олександр.

АППАУ випустила новий важливий  аналітичний огляд. Цього разу він стосується лідерів (агентів) змін, назва документу «Агенти змін: 5 ролей лідерів змін в розвитку української Індустрії 4.0».

Огляд базується на аналізі майже 30 ініціатив та проектів по реалізації Індустрії 4.0 2019 року. Він виділяє «агентів змін» – як лідерів, хто реально здатен ініціювати, брати на себе відповідальність, й доводити почате до завершення, не зважаючи на всі труднощі обставин.

Головні розділи документу –

• Детальне описання 5 ролей агентів змін з прикладами
• Інтеграція агентів (як найважливішого чинника) в модель інноваційних екосистем пром хайтек
• Аналіз та головні уроки виконання майже 30 ініціатив 2019 року
• Номінації 2019 – пропозиція 11 кращих агентів! – нагородження 23 січня

Завантаження без реєстрації, зворотній зв’язок – доповнення та поширення документу вітаються.

Завантажити огляд «Агенти змін»