Без категорії

До підсумків 2019 АППАУ випустила новий аналітичний огляд «Агенти змін», в якому визначає 11 кращих лідерів змін за номінаціями – 5 персональних та 6 брендів (командних). На кожного з лідерів змін, в кінці документу є спеціальне представлення, в якому Ви можете результати діяльності в 2019 році.  В цій публікації ми коротко представляємо лідерів й просимо членів АППАУ,  наших партнерів по Індустрії 4.0 оцінити діяльність лідерів змін віддаючи свій голос за кількох або за всіх представлених лідерів. Окремо, ви можете запропонувати іншу кандидатуру лідера змін, який вніс суттєвий вклад в розвиток Індустрії 4.0 в 2019.
[smartslider3 slider=15]

[democracy id=”2″]

Семінар 25 жовтня по виробничим КРІ, що відбувся в рамках проекту aCapmpus був цікавим на обміни, й багатим на висновки.  В цьому звіті надаємо головну інформацію.

Виступи доповідачів

Два мої пости на Фейсбук в групі ТК 185 передають і емоційну, і хронологічну складові цього семінару – не буду їх повторювати.

До цього додам тільки, що дійсно в рамках методики колаборації ключових команд aCampus з учасниками ринку, ми досягли бажаного результату . В розширену команду по ISO 22400 залучені сильні та кращі експерти від  АППАУ, Danone, DTEK, IT-Enterprise, Interpipe. Ідея розподілу ролей у відповідності до наявної експертизи та інтересів, працює. І видається на те, що це подобається і самим експертам.

Головні висновки в рамках під-комітету ISO 22400

Отже, які головні висновки цього семінару

1. Методика проекту працює в чисельних аспектах
   1. Білі книги користуються попитом й виконують свою роль лікнепу – це видно також по завантаженнях в е-вигляді.
   2. Команди [університети + ринкові експерти] показують набагато кращі результати, в порівнянні с «сухою теорією» (положеннями) одних стандартів. Це також було видно в попередньому семінарі по МЕК 61512 – 62264
   3. Поступовість та ітераційність важлива: спочатку стандарти, потім опитування (де ринок по відношенню до стандарту), потім обігрування ключових викликів, – обговорення, вихід на конкретні й дієві рекомендації щодо впровадження та застосування. Успіх цього семінару підтверджує правильність цієї послідовності.
2. Те що було дещо несподівано, – але тим більш цінно, – це розширення контексту, й саме в аспектах застосування та сприйняття. Тут на семінарі ми побачили цілий спектр оцінок та моментів, які спонукають до рефлексії
   1. Євген Ковнір просто блискуче розкрив нам зв’язок ISO 22400 з ISO 13053-1 Information and documentation — Quantitative methods in process improvement — Part 1: DMAIC methodology. Що в свою чергу має пряме відношення до SixSigma / Lean Manufacturing. Супер-важливо, що Євген говорив не про теорію чи «взагалі» про взаємозв’язок стандартів. Він говорив про реальні застосування цієї методики (DMAIC, – Define, Measure, Analyze, Improve, and Control) у власних проектах. [caption id="attachment_9001" align="alignnone" width="960"] Євген Ковнір показує приклади застосування методики DMAIC[/caption]

      Це був самий яскравий виступ, що відмітили всі учасники. Зазначу тільки, що тема стику (інтеграції Lean та І4-0, появи Digital Lean) потребує подальшого прояснення та експертного обговорення.

   2. Дуже цікавим був кейс Danon, який представив Антон Забєлін. Він показав взагалі щось з розряду фантастики – як «можна побудувати комунізм (міні-MES, що покриває кілька модулів) в окремо взятій державі (окремо взятому заводі холдингу) силами 2-3 людей» 🙂 Те, що це працює – всі бачили в real-time. І працює чудово. Він розкрив це на тих самих аспектах простежуваності, якості та ТОіР. Показники ЗЕО в цьому кейсі досягають сьогодні 67% й цікавим є свідчення Антона, що після впровадження ПЗ digital map вони впали чуть не в 2 рази (в порівнянні з тим, як вимірювались ручними методами). Це говорить тільки про те, наскільки потужним був раніше вплив “людського фактору”.

      [caption id="attachment_9002" align="alignnone" width="960"] Антон Забелін (зліва) разом з Максимом Тютюнником.[/caption]

   3. Не менш цікавими були пасажі Максима Тютюнника щодо розширення теми стандартів ТОіР, – оскільки в ISO22400 їх всього 4. За посиланням ми дійсно бачимо ще кілька десятків стандартів – як міжнародних, так і національних в області ТОіР. Разом з тим, організація ТОіР на виробництві, згідно Максиму може дуже варіюватись – все залежить від структури підприємства. Відповідно, вже можна робити висновок, що за такого розмаїття, встановлення кращих практик в цій сфері буде зовсім не простим завданням. З іншого боку, можливо в цьому і є перевага загальних стандартів як ISO 22400 – краще починати з простих та найбільш відомих речей. А тоді вже «копати» глибше.

На жаль, не змогли прийняти участь фахівці IT-Enterprise. І питання яким чином вони обліковують та рахують виробничі КПЕ на своїх об’єктах, зокрема на Інтерпайп – залишились.

Отже, ми бачимо, як разом, ця збірна команда формує новий контекст та виробляє нову загальнонаціональну аженду, де мова йде не стільки й не тільки про 1 стандарт, а також про інші важливі питання, дотичні до промислової автоматизації

1) майже очевидно, що запорукою успіху в обліку КПЕ є системи автоматизованого обліку  та диспетчеризації. Який їх стан, рівень впровадження, кращі практики тощо – питання ще не розглядались, але на фоні розмов про ІІоТ та платформи, вони стають все більше актуальними.

2) також стає більше зрозумілим, чому підприємствам потрібні більш чіткі та конкретні рекомендації щодо встановлення системи виробничих КПЕ. Те, що рівень підприємств дуже різний -було добре видно й на цьому семінарі по питаннях з аудиторії. Отже, методики мають враховувати рівень зрілості підприємств та їх бізнес-культуру, специфічні потреби. Зокрема, спільним челенджем для нас є питання зв’язку виробничих КПЕ  з фінансово-економічними КПЕ. Це потрібно опрацювати в першу чергу.

3) не менш цікавим та перспективним – й особливо на фоні явного домінування LEAN в управлінських кругах багатьох холдингів, стає тема Digital Lean та зв’язок з технологіями Індустрії 4.0. Недавній звіт McKinsey показує, що тренд популярності І4-0 в управлінських кругах вже починає випереджати Lean. Але ж очевидно (і це добре показав Є. Ковнір), що мова не про протиставлення, а про інтеграцію. В свою чергу, це апелює до значно кращої співпраці департаментів безперервної досконалості та цифрової трансформації.

На цьому поки й зупинимось – дуже важливим наразі є вирівнювання всіх наших ключових учасників (включно з менеджментом компаній), щодо цих та подібних головних тез.  Якщо ж є інші, – будь-ласка надавайте. Для команди aCampus важливо наразі закласти їх як фундамент посібника по ISO22400, який наразі ми починаємо розробляти.

Посили для інших комітетів в ТК 185 та спільноти АППАУ

Майже очевидно, що по цьому шляху ітерацій та поглиблення контексту можуть рухатись 2 інші команди проекту aCampus. І якщо це вже добре вдається в групи НУХТ, то зараз дуже важливо залучити ринкових експертів з кібер-безпеки та безпеки до харківської групи з ХАІ. В листопаді ми плануємо кілька акцій, де ми так само будемо розкривати ринковий контекст стандартів. Грунт тут не менш, а може й більш багатий – оскільки теми більш чутливі до залучення. Мова, як не як, про аспекти національної безпеки в об’єктах критичної інфраструктури. Частину гострих питань ми вже виносимо на круглий стіл 11 листопада.

Тому, колеги, – просто беріть досвід семінарів жовтня, і повторюйте його.

Тепер що стосується ринкових гравців, учасників АППАУ та Індустрії 4.0. В контексті опитування про важливість факторів залучення до І4-0 замовників, й домінування там теми «кейсів, які показують вплив на економічні показники», мені здається, що ми самі себе зараз заганяємо в пастку. Адже якщо подивитись на відвідуваність цього справді одного з кращих заходів року, – зал був напів-пустий. Хтось з партнерів, великих вендорів сказав напередодні – «ну, – там будуть говорити про виробничі КПЕ, це не наша тема».

Іншими словами, ми бачимо, що навіть конкретні кейси, навіть відомих замовників, навіть з тою самою економічною аргументацією не дуже залучають ні замовників, ні інтеграторів, ні вендорів. Це при тому, що питання відсутності чіткої аргументації та методик звучить в АППАУ останні 5-7 років. От цій картинці (вже дещо адаптованій під І4-0) вже точно років 5.

Тобто, проблема доказової бази «який вплив сучасних технологій на економічно-фінансові показники» – давня й серйозна.

І от, виходить, що коли навіть з’являються перші паростки її рішення – це мало кого цікавить. Чому так? І як тоді розуміти топ-рейтинг чинника «потрібні кейси» в тому опитуванні на Facebook?

Точного пояснення цього парадоксу немає – тільки припущення. Зокрема, є теза про потужну інерційність змін. Для побудови сильних кейсів потрібний цілий комплекс знань та експертизи на стику технологій, економіки підприємства та управлінського обліку. Потрібно глибоко вникати в цілий ряд нових дисциплін, областей знань та практик, які виходять за рамки технічних специфікацій того чи іншого рішення АСУ чи ІТ. Наприклад, щоб говорити про вклад технологій в ЗЕО (ОЕЕ), чи інші важливі виробничі КПЕ, й далі про їх вклад в ROI чи прибуток підприємства, потрібно

1. Мати продуманий комплекс цих КПЕ, пріоритети яких відповідають специфіці конкретного виробництва.
2. Знати базові формули розрахунку КПЕ і які відповідають стандарту ISO 22400
3. Володіти інструментарієм розрахунку по всьому підприємству (оскільки ЗЕО рахується по відношенню до конкретно взятого технологічного вузла, а цих вузлів – десятки та сотні)
4. Налагодити автоматизований облік даних з цих технологічних вузлів й максимально обмежити вплив «людського фактору». Важливо при цьому правильно враховувати стан та режими роботи устатковання.
5. Знати зони відповідальності за КПЕ по ієрархії підприємства та вміти їх зв’язувати.
6. Налагодити режими керування КПЕ, наприклад, вміти швидко діагностувати кореневі причини зупинки вузлів.
7. Розвивати аналітику та аналітичний інструментарій навколо відповідних даних.

Приблизно такий перелік накидали наші учасники в кінці семінару. Й це був чудовий фідбек на виступи наших шановних експертів. Відбулось не тільки термінологічне, але й понятійне, методичне вирівнювання.

Але чи є в нас це вирівнювання по всьому ринку? Чи є цей перелік вище очевидним для пересічного системного інтегратора чи вендора? Чи готові вони кооперуватись та співпрацювати з іншими учасниками ринку, й з самим замовником на цьому шляху? Чи розуміють вони, що його проходження означає освоєння нових навичок та знань, багато витрат часу на спілкування з різними фахівцями замовника, вникання в їх аналітику втрат та вузьких місць підприємств тощо. Все це – не просто, потребує значних витрат часу та ресурсів. Але хіба є інший шлях?

На мою думку, багато учасників ринку не готові до цього, однак продовжують твердити своє – «хочемо побачити класні кейс-стаді впливу Індустрії 4.0 в Україні». Але їм немає звідки взятись при такому відношенні.

Якщо ж ми хочемо змінювати цей стан речей, то потрібно змінюватись самим. І тоді, вам пряма дорога до команд aCampus й комітетів ТК 185, які, власне давно вже чекають набагато кращого залучення ринкових експертів та підприємств.

 

Юрчак Олександр, голова ТК 185.

 

Семінар 12 грудня, Тернопіль

Індустрія 4.0 – це наступний етап промислових виробництв, які стають повністю цифровими та значно більш інноваційними. Рух Індустрії 4.0 вже захопив більшість розвинутих країн світу.  В Україні цим напрямам опікується національний рух «Індустрія 4.0 в Україні», фундатором якого є Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ).

Завданнями конференції в Тернополі 12 грудня є наступні

• просвіта промисловців з кращими практиками та технологіями 4.0,
• ознайомлення з положеннями ініціатив національного проекту Індустрії 4.0
• узгодження з вже існуючими регіональними програмами розвитку на Тернопільщині, актуальними викликами промисловців та хайтек секторів
• створення майданчику для постійного діалогу влади – промисловості та університетів.

Програма заходу

14-00 Вітальне слово (керівництво обласної державної адміністрації) 

14-10 Індустрія 4.0 в Україні: стан та перспективи розвитку (Олександр Юрчак – генеральний директор Асоціації Підприємств Промислової Автоматизації України (АППАУ, м. Київ)

14:45 Орієнтири 4.0 для промисловців (дискусія)

15-00 Кращі практики та приклади інноваційного цифрового розвитку на Тернопільщині за участі суб’єктів господарювання області (Олексій Філюк – ПП “Сінай”, інформація доповнюється)

16:00 Сучасні тенденції в автоматизації внутрішньозаводської логістики упакованих продуктів в умовах виробництв з високою продуктивністю  (Роман Олійник – директор ТОВ “Інтрамоушн” Україна
м. Львів)

16:30 Засоби автоматизації від вітчизняного виробника: головні переваги для промислових підприємств (Демчина Богдан – директор ТОВ “Мікрол“,
м. Івано-Франківськ)

17-00 Завершення заходу

Адреса заходу – м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 (329 каб.)

Захід безкоштовний, для участі необхідна реєстрація

Перший в Україні масштабний форум по Індустрії 4.0 відбувся 22 листопада в Києві. АППАУ була стратегічним партером заходу, і в цьому звіті ми надаємо враження та висновки про форум нашої виконавчої дирекції.

Підготовка до форуму

Підготовка до форуму стартувала в вересні, – дещо пізно як для такого масштабу. Організатор форуму, лідер руху 4.0, IT-Enterprise мав намір зібрати не менше 500 перших осіб від промислових підприємств. Головною метою мала бути потужна промоція кращих кейсів в Україні – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]важливо було продемонструвати замовникам економічний ефект Індустрії 4.0, вже «тут і зараз» – в Україні.[/perfectpullquote]

Для цього планувалось також залучити ряд інноваторів 4.0 та відомих міжнародних брендів – вендорів.

Забігаючи наперед, скажемо, що ці плани в цілому спрацювали. Форум, що відбувся в найпрестижнішому конгрес-виставковому центрі «Парковому» в Києві, зібрав більше 600 відвідувачів від різних категорій українського ринку, а також поважних гостей з Польщі та Франції,  урядових кіл, бізнес-асоціацій.

Виступи на форумі

Форум пройшов у форматі презентацій з 2-ма панельними дискусіями, – все це незабаром буде доступно в відео-записах. Коротко зупинимось на найбільш цікавих, з нашої точки зору, виступах.

Олег Щербатенко, директор IT-Enterprise відкрив форум. Він подав динамічну картину розвитку Індустрії 4.0, як сучасного стану цифрової промисловості, й коротко відкоментував розвиток технологій Індустрії 4.0, а також відношення передових держав до цього тренду. Заклик до замовників – «Україні потрібно швидше включатись в ці світові процеси розвитку цифрової промисловості».

Анджей Солдати (Andrzhej Soldaty) дещо несподівано зупинився на детальному поясненні «механіки» Індустрії 4.0. Насправді, автор цих рядків очікував від нього більше деталей про розвиток Індустрії 4-0 в Польщі – і ця зустріч та обміни таки відбулись наступного дня. Натомість, грунтовне пояснення «механіки» виявилось не менш важливим. Анджей акцентував на принципових моментах покращення чи створення нової цінності, які дає Індустрія 4.0 – як ланцюжків (мережі) цінностей, переходу на сервісні моделі, а також покращення виробничих КРІ завдяки новим підходам та технологіям. Він також говорив про інтеграцію в європейські формати інновацій як DIH (Digital Innovation Hubs) та нові типи інноваційних екосистем.

Янік Фураст’є (Yannick Fourastier), ex-CDO Airbus та Bombardier, а нині СЕО консалтингової компанії CodEUrope говорив про загальні тренди в розвитку Індустрії 4.0 й привів чимало яскравих прикладів зі свого досвіду, як технології 4.0 покращують життєві цикли на виробництві в різних галузях.

Вихід Олексія Щербатенко, керівника напряму SmartTender IT-Enterprise був коротким, але дуже яскравим з точку зору демонстрації впливу діджиталізації в одній конкретній сфері – електронних закупівлях. Завдяки накопиченню біг дата, електронний торгівельний майданчик SmartTender.biz  включає алгоритми штучного інтелекту (Artificial Intelligence (AI )) й пропонує прогноз виграшу чи програшу вашої компанії в тендерах з вірогідністю вище 90%.

Пара Дмитро Шаповалов (СЕО Clobbi) та Кирило Костанецький (SmartEAM) теж була дуже яскравою з точки зору демонстрації впливу технологій 4.0 на показник ЗЕО (Загальної Ефективності Обладнання, англ. ОЕЕ). Дмитро розкрив суть ОЕЕ, як приховані резерви операційної ефективності підприємств, й показав як технології Digital Twin, SmartFactory, AR/VR можуть впливати на фінансові показники роботи компанії. Кирило просто блискуче розкрив 3-ій складовий елемент ОЕЕ – експлуатаційну готовність або доступність та привів кейси впровадження технологій Predictive Maintenance, Machine Learning та IIoT в Україні та світі, показав економічний ефект від впровадження цих технологій.

[caption id="attachment_9261" align="aligncenter" width="584"] Дмитро Шаповалов на Trans4Mation Forum[/caption]

Денис Морозов, директор з економіки та фінансів ІНТЕРПАЙП був, на нашу думку, найбільш переконливим для аудиторії, як замовники, щодо доказів впливу 4.0 на показники підприємства. В доповіді були реальні кейси впровадження в ІНТЕРПАЙП технологій Digital Twin, SmartFactory, Predictive Maintenance, Artificial Intelligence, AR/VR, IIoT та отриманий від цього ефект.  Переконливими в манері виступу були не стільки цифри, як відвертість та аргументованість щодо пройденого шляху цифрової трансформації з перших уст відомого топ-менеджера одного з кращих підприємств України. Такий стиль завжди бере за живе.

Сьогодні ІНТЕРПАЙП позиціонується в нашому русі 4.0, як найбільш передове українське підприємство, що вже сьогодні успішно впроваджує технології та принципи Індустрії 4.0. АППАУ разом з ІНТЕРПАЙП та IT-Enterprise випустили до 22 листопада спеціальний бенчмаркинговий кейс-стаді по реалізаціям на цьому підприємстві.

[caption id="attachment_9263" align="aligncenter" width="584"] О. Юрчак разом з СІО Інтерпайп Сергієм Саєвичем. В руках Сергія – бенчмаркинговий звіт Інтерпайпу “Курс на Індустрію 4.0”[/caption]

Після обіду були не менш цікаві доповіді від «Шнейдер Електрик Україна», Microsoft, Unit.City, «Стальканат Сілур» та панельні дискусії з участю відповідальних за цифрову трансформацію в компаніях «Укрнафта», «Укрексімбанк» та Міністерства інфраструктури.

В доповіді від АППАУ про позиції України на глобальній мапі 4.0 автор цих рядків наголосив, що повільне просування Індустрії 4.0 в нашій країні обумовлюється не тільки «поганими урядами». Самі промисловці й досі живуть в міфах. Що діджиталізацію та інновації можна відкласти на потім (після модернізації основних виробничих активів), що головне – це базові умови розвитку, як дешеві кредити. А далі – «тільки не заважайте» тощо. Подібні погляди тільки консервують відставання України та нашої промисловості від країн ЄС та сусідів. Презентація АППАУ вже доступна за посиланням.

Окремо варто відзначити виставкову Зону трансформації. На стенді IT-Enterprise була розгорнута реальна цифрова фабрика 4.0 з демонстрацією практично всіх технологій 4.0 – Digital Twin, Predictive Maintenance, Machine Vision, Machine Learning, AR/VR та інші. По кожному кейсу – ефект від впровадження. Привертала увагу простота демонстрації об’єднання бізнес-процесів та обладнання через інтернет речей. На стенді ІНТЕРПАЙП показували кейси впровадження 4.0 на виробництві. Робота зі смарт-каскою в процесах обслуговування обладнання Predictive Maintenance мала особливий попит на відвідувачів. Демонстрація  з роботами була на стендах Infocom та Fanuc. Smarttender в режимі онлайн показував, як на електронному майданчику штучний інтелект прогнозує виграш чи програш учасника в тендерах. Зона трансформації цікавила гостей – публіка там була весь час.

Після закінчення презентація та панельних дискусій учасників форуму чекав чудовий нетворкинг та вечірня програма.

Більше деталей про виступи цього дня – в огляді IT-Enterprise, фото-альбом – тут.

Міжнародні обміни

В наступні дні відбулось кілька круглих столів з запрошеними гостями з Польщі та Франції. На зустрічі в Hi-Tech office Ukraine з Анджеєм Солдати ми отримали детальну інформацію про стан розвиту І4.0 в Польщі. Кілька тез –

1. Польська урядова структура “Платформа майбутньої промисловості” почала діяти тільки цього року, – до цього, це був національний рух, подібний як у нас.
2. Щорічний бюджет структури – 5 млн євро. Основні активності добре структуровані й передбачають
   1. Масову просвіту керівників бізнесу, – кампанія по усвідомленню та обізнаності керівниками Малого та Середнього Бізнесу (МСБ) переваг Індустрії 4.0 розпочалась вже цієї осені. 2-денні воркшопи йдуть по 16 регіонам й охоплюють від 600 до 1000 керівників МСБ. На них мова ведеться не стільки про технології, як про нові можливості, які надають технології бізнесу, – й аж до зміни бізнес-моделей.
   2. Після цього передбачається більш глибоке освоєння – в гру вступлять підготовлені консультанти, які зможуть орієнтувати бізнес по конкретним застосуванням І4.0
   3. В 2020 передбачаються тренінги в Школі лідерів, куди на 3-місячне стажування запрошуються представники бізнесу.
   4. Окремо – по країні передбачається формування Центрів прикладної експертизи, добре обладнаних технологіями 4.0, де підготовку прототипів або ж демонстрацію нових рішень можна демонструвати за лічені дні або тижні (й під конкретний запит).
3. Важлива деталь польського успіху – план 4.0 й сама структура базується на знаменитому плані Мазовецького – розбудови нової промисловості. Відповідно, пропозиції Анджея Солдати (який вів рух 4.0 в Польщі до цього) лягли на солідну основу.

[caption id="attachment_9266" align="aligncenter" width="960"] Учасники зустрічі 23 листопада в Hi-tech Office Ukraine.[/caption]

На цьому фоні, добре видно відсталість наших, українських позицій і нова влада тільки скріплює це відставання відсутністю стратегій та планів дій в сфері Індустрії 4.0, а також ігноруванням подібних обмінів. В Україні за 4 роки існування руху 4.0 ми не отримали від держави ніякої суттєвої допомоги. Ми всіляко намагались залучити вищих посадовців з Міністерства цифрової трансформації та Мінекономрозвитку до цих міжнародних обмінів впродовж перебування зарубіжних гостей, й до самого форуму 22 листопада, але безрезультатно. Більш ніж очевидно, що промислові сектори та діджиталізація в цій сфері – зовсім не в пріоритетах нинішньої влади.

Цікавими та продуктивними були обміни з Яніком Фурустье (Yannick Fourastier) в наступні дні.  Ex-CDO Airbus та Bombardier має дійсно дуже масштабне мислення та детальне бачення процесів діджиталізації в транспортних (і не тільки) секторах ЄС та світу. Цього дуже бракує всім нашим policy-makers в українській Індустрії 4.0, включно з нашою виконавчою дирекцією. В результаті цих обмінів, АППАУ підписала Меморандум про наміри  (MoU) з CodEUrope. В документі ставляться цілі по прискоренню нашої інтеграції в ЄС та синхронізації з політиками в області Mobility 4.0, побудови дорожніх карт DX та розгортання відповідних механізмів як РРР. АППАУ вже узгоджує першу координаційну нараду з Міністерством інфраструктури України, куди ми запросимо наших провідних розробників в сфері транспорту.

[caption id="attachment_9267" align="aligncenter" width="584"] На підписанні Меморандуму (MoU), Янік Фуруст’є на фото зліва[/caption]

Головні висновки Trans4Mation та напрями подальших дій

Отже, що найголовнішого ми винесли з форуму –

1. Амбіції – рушій розвитку! Саме так – і це тим більше правда для нових, проривних глобальних трендів розвитку світової економіки як Індустрія 4.0. Амбіції команди IT-Enterprise та її лідера Олега Щербатенко продемонструвати ефективність технологій 4.0 (і не тільки своїх розробок) всій України зробили цю конференцію флагманом руху Індустрії 4.0 в 2019 році.
2. Індустрія 4.0 може збирати зали – потрібна правильна концентрація ресурсів, комерційні зусилля, хороший піар та реклама. Цей висновок Trans4Mation Forum дуже важливий на фоні попередніх, і часто невдалих зусиль різних гравців просувати цю тему.
3. Форум – як тригер для інтенсифікації міжнародних обмінів. Якщо запрошення польських та французьких колег було тестом, то цей тест, безумовно, вдався. Результати перемовин перевершили наші сподівання й це новий поштовх для кращої інтеграції учасників нашої асоціації та руху 4.0 в європейський простір, в конкретні формати співпраці з Польщею та країнами Західної Європи.
4. Натомість, були й певні розчарування. Найбільша – пасивність урядових структур. Все що сказано вище, ніяк їх не стосується. Впродовж 3-х місяців від приходу до влади нової команди ми намагались розглядати зміни на політичному олімпі виключно як вікно можливостей. Але всі наші пропозиції, запрошення до дискусій та співпраці в русі 4.0, запрошення на Trans4Mation Forum високопоставлених посадовців були проігноровані. Очевидно й остаточно, що цей уряд є дуже далеким від розуміння викликів як промисловості, так і діджиталізації в цій сфері.
5. Кращої реакції ми також очікували від чисельних інноваторів 4.0 – як в плані демонстрації свої кейсів в демо-зоні форуму, так і участі в заході. Цього разу цього не сталось, і тут є питання як до рівня цих рішень і готовності їх демонстрації, але більше – до рівня консолідації учасників руху 4.0. Адже головні витрати понесла всього 1 компанія, IT-Enterprise, хоча це спільна справа для всього внутрішнього ринку.

Підсумовуючи всі результати, форум слід визнати успішним. Головне – це дуже важливий крок вперед всієї спільноти руху 4.0. Ми показали значимість Індустрії 4.0 для українського ринку, й замовники відгукнулись. Україна точно буде в Індустрії 4.0! Натомість, в яких масштабах та ролях на світовій мапі – питання відкрите. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Чи цей процес буде йти виключно з десятком підприємств та кількома десятками розробників як сьогодні? Чи, можливо, перехід на колії 4.0 стане реальністю для чисельних галузей та секторів нашої економіки?[/perfectpullquote]
Думаю, що це залежить зараз більше від наших амбіцій, координації та консолідації спільних зусиль.

Побажаємо всім нам кращого рівня цих 3-х компонентів в наступному році.

Й величезна подяка IT-Enterprise за лідерство в цьому процесі.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

Занепад технічної освіти в Україні, масовий витік молоді та талантів в ІТ та закордон не є сьогодні відкриттям ні для промисловців, ні для МОН-у, ні для самих ЗВО. Питання в іншому – якими є заходи та стратегії протистояння цим негативним тенденціям? Як держава, промисловці й самі університети бачать вихід з цієї ситуації? Якими мали б бути напрями консолідації? Чергова рефлексія на цю тему від АППАУ не претендує на глибоку аналітику (ми самі її шукаємо), тим не менше й виходячи з власного досвіду розвитку відносин з ЗВО надамо свою точку зору на проблематику та спробуємо відповісти деякі питання.

Головні тенденції 2015-19 років

Головні тенденції в технічних Університетах країни зрозумілі й навколо них є високий рівень консолідації думок, як всередині університетської спільноти, так і поза її межами

1. Значне зростання вступників на спеціальності ІТ-технологій, а також загально-бізнесові (юристи, економісти, менеджмент) з одночасним падінням кількості абітурієнтів та їх якості на інженерних професіях.
2. У витоках цієї тенденції – дисбаланси ринкового попиту та ринкових сил. Попит на спеціалістів значно вищий на ІТ-ринку, особливо, в сегменті аутсоурсингу, де тон задають 5-7 великих, глобальних гравців, а також регіональні ІТ-кластери. Вони зростають щороку на 20-30% й кадрів весь час не вистачає. Попит, хоч і не в такій мірі, зростає в промислових сегментах, але вітчизняний виробник чи інженерні команії, які працюють переважно на внутрішньому ринку є неконкурентоздатним в боротьбі за таланти з аутсоурсерами. Про це ми чимало писали в статті 2018 року – «Боротьба за таланти». В 2019 ці розриви тільки поглиблювались.
3. Наслідком випереджаючого зростання глобальних ІТ-ринків є той факт, що спеціалістів ІТ-спеціальностей аутсоурсерам не вистачає. По нашим даним, практично до 50% випускників інженерних професій на старших курсах перекваліфіковується на ІТ-шників. Відповідно – і це підтверджено опитуваннями в АППАУ, – аутсоурсери виступають як конкурент №1 для всіх промислових хайтек. Ця тенденція явної конкуренції ще слабка, але все більше міцніє, в тому числі завдяки байдужості ІТ-аутсоурсерів до питань розвитку внутрішнього ринку країни.
4. Держава, й першу чергу відповідні міністерства центрального уряду, мали б якимось чином регулювати цю ситуацію на користь внутрішнього ринку. Як – підіймати престиж інженерних професій, збільшувати держ. замовлення на відповідні спеціальності, допомагати самим роботодавцям внутрішнього ринку ефективніше конкурувати з тими, хто де-факто, вимиває таланти в зарубіжні екосистеми. Насправді, цього не відбувається. На поверхні ми бачимо риторику про стартапи та інновації, більша частина яких мало стосується посилення конкурентоспроможності внутрішніх виробників.
5. Держава також пасує в завданнях координації, комунікацій та консолідації в реакції на спільні виклики Університетів. Згідно останнього опитування АППАУ, Університети розглядають один одного скоріше, як конкурентів. Й тому майже ніякої співпраці немає – ні в створенні спільних баз знань, ні єдиних навчальних методик, ні спільних розробок чи спільних робочих груп та комітетів у вирішенні спільних завдань розвитку. Чи виграє від такого стану речей ринок – питання риторичне. Простий приклад, – більше десятка університетів приймають участь в програмах Horizon 2020 по темі Індустрії 4.0. Й теоретично, вони могли б взаємодіяти чи, хоча б, передавати набуті знання та розробки внутрішнім стейкхолдерам, тим же промисловцям, залучати вітчизняних розробників до цих проектів. Нічого цього ми не бачимо. Немає навіть загальної картини та аналітики щодо участі українських ЗВО в подібних проектах в тому чи іншому конкретному сегменті R&I.
6. Ще одним негативним трендом є ігнорування фундаментальної освіти та досліджень. Навіть в «модних» спеціальностях штучного інтелекту чи інтернету речей, викладачі нарікають, що студенти не встигають поглибити свої знання в фундаментальній освіті, яка мала б формувати потужний фундамент, теоретичну базу для наступної спеціалізації. Їх надто рано перетворюють на «кодерів».
7. Позитивними трендами в цій тотальній конкуренції “всіх проти всіх” є досить динамічний вихід нових, прикладних навчальних програм та курсів, зокрема, в області Інтернету речей, штучного інтелекту, дронів, робототехніки, AR/VR – чимало університетів вже запустили подібні програми для студентів.

Все ж, і з врахуванням цих тенденцій, два наші головні прогнози щодо розвитку ситуації

1) Багато інженерних спеціальностей будуть й далі деградувати – аж до повного закриття окремих кафедр. Більш точний прогноз можна було б отримати на основі статистичних даних, які очевидно є в МОН.

2) Промислові хайтек, й всі хто працює на внутрішнього замовника опинились в зовсім нерівних умовах й далі будуть програвати ІТ-аутсоурсерам. Їхні політики рекрутингу та взаємодії з Університетами сьогодні значно поступаються таким від аутсоурсерів, й значно нижчим є рівень оплати молодих спеціалістів. Єдиний вихід – тільки в консолідації зусиль, в створенні ясної перспективи для молоді в цій країні, в зростанні їх конкурентоздатності.

Зрештою, конкуренція частково вирівняє ці дисбаланси. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Але якими будуть остаточні втрати промислових хайтек, скільки кафедр закриється, скільки спеціалістів інженерних професій для розвитку економіки країни нам прийдеться запрошувати вже з ЄС чи Китаю через 5-10 років – можна тільки гадати.   [/perfectpullquote]

Якісна аналітика від МОН мала б дати точну картину прогнозів та оцінку різних сценаріїв. А відповідні програми державного рівня мали б допомагати промисловцям у прийнятті цих викликів та зменшенні дисбалансів. Поки що, нічого подібного ми не бачимо.

 

Як протистояти – напрями консолідації зусиль

АППАУ вже кілька років поспіль намагається консолідувати учасників нашої спільноти в прийнятті та вирішенні цих викликів. Звісно, наших зусиль та ресурсів дуже мало в масштабах держави. Все-ж, ми робимо те, що можемо. Зокрема, трьома головними стратегічними напрямами залишаються

1. Інтеграція технічних університетів в проекти та програми АППАУ з фокусом на створенні регіональних, інноваційних екосистем промислових хайтек
2. Створення та розширення мережі Центрів експертизи Індустрії 4.0 (Центрів 4.0), профілювання та розвиток їх згідно концепції АППАУ
3. Покращення співпраці з Університетами, зростання конкурентоздатності наших членів

В якості гарних прикладів 2018-19 рр в реалізації цих напрямів можна зазначити наступні топ-10 прикладів

1. Проведення регіональних конференцій та семінарів з залученням учасників ринку та місцевих університетів в Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську, Тернополі. Завдяки конференціям 2018 р. в Запоріжжі ми вийшли на чіткий формат проведення регіонального заходу, де ключовими особливостями є участь та знайомство з місцевим Університетом, а також відвідання передових підприємств регіону. В 2019 по цьому шаблоні пройшла цікава конференція в Сумах.
2. Проект aCampus 2019 року є для нас кращим прикладом створення колабораційних команд у вирішення спільних ринкових завдань. В проект залучено 5 університетів та більше 20 учасників ринку. Важливим здобутком проекту є підтвердження тези АППАУ (з 2012 р), що саме Університети можуть і мають бути генераторами просвітнього контенту на ринку України.
3. Нові спільні розробки ведуться між комерційними учасниками АППАУ та місцевими Університетами в Сумах, Одесі, Запоріжжі, Києві, Харкові. Мова про сучасні інноваційні розробки в області робототехніки, AR/VR, IIoT, машинного зору тощо, й де кафедри та лабораторії університетів задіяні у відповідності до тех. завдань, які ставить ринок.
4. Чудовим прикладом підтримки місцевої екосистеми та місцевого Університету, є співпраця члена АППАУ, компанії ІНТЕРПАЙП з «Дніпровською політехнікою». В 2019 коштом Інтерпайпу створена сучасна лабораторія мехатроніки, яка буде готувати фахівців для холдингу. ІНТЕРПАЙП є також взірцем для інших промислових підприємств з точку зору підтримки регіонально-галузевої екосистеми хайтек, та зростання престижу та іміджу інженерних професій.
5. Приклади іншого, «правильного» аутсоурсингу демонструють для всього ринку компанії як «Прогрестех-Україна» та MDEM. Замість того, щоб просто забирати кращих студентів та фахівців з інженерних спеціальностей, як це робить чимало ІТ-аутсоурсерів, ці компанії натомість, інвестують в них, створюють спеціалізовані лабораторії та курси, глибше інтегруються в навчальні програми університетів, й активно взаємодіють з АППАУ в розвитку кращих практик для внутрішнього ринку України.
6. Сучасні підходи для інноваційного розвитку Університетів пропонує «Фенікс Контакт Україна» зі своїми програмами EduNet та xPlore. Вони охопили вже більше 15 університетів і є сильною альтернативою для інженерних кафедр ІТ-шним програмам від аутсоурсерів.
7. Кілька університетів, членів АППАУ самостійно нарощують зусилля щодо розвитку дво – чи багатосторонніх відносин з комерційними учасниками ринку. Зокрема, виділимо ХНУРЕ який, видається, має чіткий план залучення фахівців з ринку до зустрічей зі студентами, а також кафедру АТЕП-ТЕФ КПІ, яка організує періодичні візити студентів до членів АППАУ та на підприємства.
8. Харків, зокрема ХАІ є кращим прикладом в лідерстві ЗВО щодо залучення до європейських проектів програми Horizon 2020. Зокрема виділимо проект Alliot, в якому ХАІ є лідером європейського консорціуму і вже підготував цілий ряд навчальних матеріалів по ІоТ.
9. Масову просвіту серед юнацтва та дітей шкільного віку в області робототехніки веде Лабораторія «Міронафт», наш Центр 4.0 з Одеси.
10. Іншим прикладом та паростком нового рівня взаємодії є кейс співпраці між Харківським Центром 4.0 та харківською «Залізничавтоматика» в проекті інтеграції в Europe Edge Computing Consortium. Це перший приклад співпраці Центру 4.0 з комерційною структурою в європейській програмі.

Подібних прикладів можна привести ще добрий десяток. Що, власне, є значним прогресом з 2014-15 років.

Очевидно, все разом це дає підстави для респондентів нашого опитування говорити про розвиток технічних кафедр, ніж про їх деградацію. В ньому також респонденти відмічають лідерську роль АППАУ в розвитку концепції та технологій Індустрії 4.0 серед ЗВО.

Звісно, в прикладах як вище, ми погоджуємось з респондентами й тільки підтримуємо тези про розвиток. Водночас, це далеко не вся та не повна картина, інакше не було б і фіксації тих негативних тенденцій, про які вище.

Серед труднощів та викликів в реалізації цих 3-х стратегічних напрямів вкажемо

1. Не зважаючи на всі успіхи, ми не подолали скепсис більшості вендорів стосовно співпраці з Університетами. Чимало з них нарікають на споживацьку, інфантильну позицію ЗВО, де за «дайте нам обладнання» не слідує ніяких зустрічних зобов’язань. Окремі вендори, члени АППАУ розпочали створення власних навчальних центрів, що є результатом подібних розчарувань.
2. Рівень співпраці та нетворкингу між 5-7 університетами, нашими членами є досить високим, але це рівень персональних контактів між окремими зав. кафедрами чи викладачами. Ми не можемо сказати про якісь програми партнерства на рівні ректорів чи проректорів. Між тим, й, наприклад, по відношенню до підтримки Центрів 4.0, що створені в 3-х містах, їх роль є головною. В тому числі, в наших неодноразових звертаннях до МОН надати нашим центрам спец. статус та підтримати їх відповідними програмами розвитку.
3. Низьким залишається рівень нетворкингу, залучення кінцевих замовників та інженерних фірм, росту інноваційних продуктів на рівні регіонів та – чи галузей. Навіть з Центрами 4.0 ми не змогли в 2019 році нічого додати до тієї карти (лендскейпу) інновацій 4.0 яку виконавча дирекція АППАУ вела самотужки в 1-ій половині року.

Але найбільше АППАУ турбує конкуренція між Університетами, так і всередині Університетів, а також конкуренція з ринком в окремих випадках. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Просуваючи постійно ідеї коллаборації, колективного управління знаннями в епоху Індустрії 4.0, ми часто бачимо «хуторянські», тобто, вузько-кафедральні та закриті підходи до вирішення тих чи інших завдань, які протирічать ідеям широкої співпраці.[/perfectpullquote]

Цей недолік поглиблюється слабкими комунікаціями, які там само кульгають на обидві ноги майже всюди. Фактично, багато факультетів та кафедр розпадаються на дрібні команди виконавців, які просто інтегруються в ринок розробників чи інтеграторів, а інколи й створюють власні команди, які конкурують з ринковими структурами. Зрозуміло, що «всім потрібно виживати», але яке майбутнє ЗВО з такими підходами?

Отже, як разом долати ці перешкоди, як зміцнювати екосистемні зв’язки між ринком та ЗВО, як фіксувати та швидше розповсюджувати кращі практики колаборації, яка мала б бути безальтернативною стратегією в епоху 4.0?

Напрями змін на 2020

Очевидно, не тільки ЗВО, але членам АППАУ, іншим категоріям стейхолдерів потрібно проявляти більше лідерства по різним напрямам діяльності вказаних вище. Нам критично їх бракує – й перш за все, на рівні керівництва ЗВО. Лідерство є ключовим фактором успіху №1.

Якщо більше конкретно про напрями, де потрібно лідерство, то ось кілька ідей, про які ми будемо дискутувати на конференції в КПІ 17 грудня

1) Повернення інституційних рамок та проведення справжніх реформ. Вирішення завдань виживання ЗВО, саме як Університетських центрів освіти та науки, прикладних досліджень та експертизи – і які справді цінуються ринком й потрібні ринку, – залежить в першу чергу від реальних реформ в сфері ЗВО. Маємо надію, що це дуже добре розуміють як на рівні керівництва МОН, так і на рівні ректорів провідних університетів країни. Зокрема, для АППАУ вкрай важливою є інституціоналізація Центрів 4.0 – вони мають отримати в очах держави свій статус, свою структуру, свій менеджмент і який працює не на волонтерських засадах.

2) Поглиблення інтеграції ЗВО в ринкове середовище пром. хайтек, перехід до широкої колаборації

Приклади, що наведені вище – є гарним свідченням того, що потенціал співпраці між ринковими структурами та технічними університетами є дуже великим, і на нашу думку, ще слабо реалізованим. Розширення та поглибення співпраці в напрямах підготовки та перепідготовки кадрів, створення нових начальних курсів та тренінгів для ринку, нові розробки та стартапи Індустрії 4.0 – з часом ці питання тільки загострюються. Облік та популяризація кращих практик є одним з напрямів розширення співпраці по якому  йдуть члени АППАУ. Іншим напрямом є зростання відповідальності та зобов’язань з боку роботодавців: більш конкретні вимоги до нових професій, залучення до навчального процесу, використання механізму дуальної освіти, вклад в спільні акції щодо зростання іміджу інженерних спеціальностей тощо – власне, ІТ-аутсоурсери давно зробили для нас готову бенчмаркингову модель. Варто її лиш повторити та покращувати.

3) Розширення мережі Центрів 4.0 й перетворення їх на справжні Центри експертизи. Призупинка цього проекту в 2019 була пов’язана з певними орг. труднощами, але також з інерційністю процесів у вже існуючих Центрах. Для АППАУ важливо, щоб всі Центри – існуючі, разом з новими кандидатами з Сум, Запоріжжя та інших міст швидше долали лакуни в 3-з напрямах

• Встановлення сильного менеджменту, який здатен вирішувати комплекс завдань по стику з ринком
• Визначення профільних експертів по тим чи іншим спеціальностям (як ІІоТ, чи САПР-и, VR/AR чи робототехніка тощо). Зараз їх майже не видно і не чути. Або ж це, одні й ті самі виконавці, які звісно, не можуть однаково добре витягувати цілий спектр різних продуктових сегментів. Ці експерти мали б бути провідниками та головними промоутерами обладнання та ПЗ, яке передають вендори чи інтегратори – і як до студентів, так і до ринку.
• Термінове налагодження маркетингових комунікацій – всім ЗВО дуже не вистачає таргетованих сучасних комунікацій як про свої пропозиції, так і про важливі новини та події, які вже відбуваються в їх рамках.

АППАУ готова допомагати ЗВО у вирішенні багатьох подібних завдань як передачею кращого досвіду та практик, навчання викладачів, так і організацією відповідних робочих груп та комітетів разом з МОН для спільних рішень щодо необхідних змін. Зміни культури ЗВО виглядають наразі в рази більш важливими, ніж передача їм якогось обладнання чи софта.

Будемо про все це говорити 17 грудня на конференції в КПІ, приєднуйтесь!

Виконавча дирекція АППАУ

После кибератак 2016-17 гг все объекты критической инфраструктуры в Украине ищут способы защиты своих сетей АСУТП. В отличии от мира ИТ-сетей, в сетях АСУТП отсутствует автоматическое обнаружение активов и управление ими. Подавляющее большинство промышленных сетей либо вообще не отслеживают свои активы, либо используют ручные процессы для их отслеживания. Между тем, количество и разнообразие различных активов, моделей и версий встроенного ПО в сети накапливалось десятилетиями, включая приобретение новых систем и под-систем от разных производителей оборудования. Все это значительно усложняет управление активами. Еще более усложняет положение вещей тот факт, что многие холдинговые структуры энергетики, нефтегаза, железных дорог и муниципальных объектов включают дочерние и удаленные филиалы, они работают со сторонними партнерами, подрядчиками, временными работниками и гостями. Таким образом, наши АСУТП стали идеальным полигоном для кибер-преступников.

О деталях этой ситуации, а также о том, как решать подобные проблемы автоматического обнаружения активов и управления ими, рассказывает новая белая книга от ведущего провайдера решений по кибер-безопасности, израильской фирмы Indegy.

В этой белой книге вы найдете

• 3 главных варианта угроз и инцидентов из-за отсутствия автоматического учета активов
• Детальное описание решений и подходов от Indegy. Как – глубокая проверка сетевых пакетов и обменов, диагностика целостности устройств, подробная классификация, учет, а также аналитика всей картины сетевых обменов в АСУТП.
• Ссылки на стандарты кибер-безопасности, действующие на уровне АСУТП в мире.

Документ любезно предоставлен АППАУ компанией Softprom by ERC, которая в Украине поддерживает продукты и решения Indegy. Softprom by ERC является куратором стандарта ДСТУ МЕК 62443, который АППАУ рекомендует для служб АСУТП всех предприятий, объектов критической инфраструктуры как основу их технических регламентов по кибер-безопасности АСУТП.

Для получения белой книги, заполните пожалуйста регистрационную форму

Сучасна конкурентне середовище вимагає від компаній і організацій вміння швидко адаптуватися до мінливих умов, що тягне за собою потребу в швидкому прийнятті рішень, постійному перегляді технологічних процесів, створення нових сервісів з урахуванням сучасних тенденцій поведінки замовників на ринку, інтеграції додатків усередині і поза компанією, і все це в поєднанні з необхідністю оптимізувати витрати і підвищувати повернення інвестицій. Щоб залишатися конкурентоспроможними, компаніям необхідно максимально скорочувати час проектування і час виведення виробів на ринок.

Якщо Ви шукаєте передові рішення для цифровізації виробництва і стежите за новими технологіями, ми чекаємо Вас на SOLIDWORKS SUMMIT UKRAINE 2019!

Захід відбудеться 30 жовтня 2019 р.

Місце проведення: Конференц-Хол ДЕПО, Київ, Антоновича вул., 50

Реєстрація ➜

SOLIDWORKS SUMMIT UKRAINE 2019 – це можливість дізнатися все про нову версію SOLIDWORKS, зарядитися новими ідеями, поспілкуватися з експертами і однодумцями, розширити мережу бізнес-контактів.

Участь у заході безкоштовна. Кількість учасників обмежена. Після реєстрації Вам необхідно отримати підтвердження про участь.

До зустрічі на SOLIDWORKS SUMMIT!

Наразі тривають наступні опитування ринку в проекті aCampus. 

1. Стан кібер- та функційної безпеки в АСУТП – орієнтовано на підприємства промисловості, енергетики, нафтогазу, міської інфраструктури.
2. Вертикальна інтеграція виробництв АСУТП-MES-ERP – для всіх виробничих підприємств де є питання зазначеної інтеграції (зазвичай між АСУТП та ERP в Україні всюди спостерігається великі розриви)
3. Стан методик керування в порційному виробництві – для підприємств де важливі гнучкі методки керування багаторецептурними, порційними виробництвами (харчова, фармація, металургія, буд. матеріали, побутова хімія тощо)

Відповіді керівників та менеджерів підприємств є надзвичайно важливими для розуміння стану підприємств в області технічних політик та регламентів. Адже неможливо будувати ефективне управління підприємствами без цих політик. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Аналітика в цій області дозволить відразу орієнтувати чисельних провайдерів послуг щодо пріоритетів та підходів, дати розуміння самим керівникам щодо їх становища в національних масштабах, й таким чином швидше встановлювати єдині національні стандарти та кращі практики.[/perfectpullquote]

Дивіться приклад завершеного звіту по ISO 22400 – розуміння загального стану дозволило нам швидко вийти а) розуміння проблеми термінології (на жаль різної по різним підприємствам), б) важливості автоматизованого обліку, с) пошуку кращих практик в Україні. Зокрема, в останні вже залучені фахівці Інтерпайп, Метінвесту та ДТЕК. Подібним чином, наші експертні групи можуть рухатись й по іншим галузям та підприємствам.

Наші респонденти отримують

• запрошення на наступні семінари по відповідним темам та фінальну конференцію проекту, яка пройде 12 грудня в Києві
• окремі запрошення до безкоштовних експрес-аудитів (наприклад, по кібер-безпеці або стану системи виробничих КПЕ, вкл з ТОіР)
• просвітню інформацію – білі книги та посібники
• окремі призи на фінальну конференцію від наших спонсорів проекту.

Опитування закінчуються 30 вересня. Запрошуємо!

 

18 жовтня  2019 р.

5-ий елемент стартував в вересні й в жовтні ми запрошуємо директорів АСУ-ІТ підприємств на 2-ге засідання. Перша зустріч дала достатньо матеріалів загального характеру й відповідно до запропонованого фреймворку цифрових, стратегічних змін. Цього разу ми хочемо деталізувати та заглибитись в два “елементи” – цифрового стрибка та цифрової культури.

Іншими словами, будемо говорити про всі характеристики корпоративних інновацій, їх здобутки, проблеми та виклики в Україні. Формат зустрічі передбачає короткі виступи та обговорення.

У програмі 18 жовтня:

9-30 Реєстрація

10-00 Концепція «5-ий елемент»  – результати перших обмінів за попередній період (О. Юрчак, АППАУ)

10- 15  Політика інновацій в Інтерпайп (Сергій Саєвич, СІО «Інтерпайп»)

10-45 Кейс «Інтерпайп» як бенчмарк для промисловців (О. Юрчак, С. Саєвич, О. Щербатенко). Q&A.

11- 00 Нова модель корпоративних інновацій від “Метінвест-діджитал” (О. Решетняк)

11 – 20 Політика інновацій в ДТЕК / результати 1-го акселератора (TBD, ДТЕК).

11-45 Перерва на каву

12-10 Групове обговорення «Корпоративні інновації в Індустрії 4.0 в Україні: уроки 2018-19» (ДТЕК, Метінвест, Інтерпайп).

13-00 Нетворкинг, закінчення зустрічі.

Зустріч відбудеться 18 жовтня з 10 до 13 год.
Вхід – безкоштовно за запрошеннями.

Якщо хто з директорів АСУ-ІТ підприємств не запрошений та бажає, пишіть на yurchak.alexandre@appau.org.ua

Місце зустрічі – HUB 4.0, пер. Ярославський 1/3, м. Київ.

 

Довідкова інформація

• про формат клубу “5-ий елемент”
• Звіт першої зустрічі 4 вересня 2019
• Визит Метинвест в Интерпайп – как лидеры отрасли вырабатывают общую цифровую повестку

 

В Украине разворачивается проект aCampus, которые имеет целью повышение уровня осознанности рынком конечных заказчиков международных стандартов в области промышленной автоматизации и ИТ. Проект имеет отличные возможности для задач маркетинга и продаж многочисленных вендоров, системных интеграторов и инжиниринговых компаний. Его цели и задачи как раз и заключаются в эффективной лидогенерации по целому ряду направлений, и которые касаются как минимум 30-50% участников сообщества АППАУ и Индустрии 4.0. Однако эти возможности реализуются и очень выгодным способом только при настоящей сцепке, то есть эффективном взаимодействии партнеров, которые входят в проект.

Сущность проекта с точки зрения задач лидогенерации

Для понимания сущности проекта опытным маркетологам и продавцам достаточно 2-х картинок. Первая из них, с презентации проекта, отражает задачи по генерации лидов.

Другими словами, в проекте будет подготовлено 5 белых книг, 5 пособий (рекомендации по внедрению) и все это через посадочные страницы. Кроме этих лендингов, другими двумя главными источниками лидов являются

• Онлайн опросы
• Новый сайт ТК 185, где использование материалов возможно только после регистрации
• Ивенты: вебинары, семинары, конференции – совместно с партнерскими планируется не менее 7

Теперь покажем более структурированно как эти источники ложатся на  цикл вовлечения (цикл продаж – синхронизированный с циклом закупки клиента). В качестве примера, мы берем только 1 стандарт ISO 22400, который чуть опережает другие в подготовке средств продвижения. Этот стандарт нацелен на директоров АСУТП и ИТ средних и крупных предприятий, а ответственных (менеджеров проектов либо ведущих специалистов), которые отвечают на данный момент за системы MES/MOM, EAM, ТОиР и подобные, а также директоров по производству, финансам и экономике, которые интересуются системами КПЭ.

[caption id="attachment_8809" align="alignnone" width="584"] Рис. 2 Меппинг активностей проекта aCampus в цикле продаж[/caption]

Таким образом, вы видите, что активности проекта aCampus полностью закрывают необходимые задачи лидогенерации, от начала цикла и за его середину. Мы не доходим до продажи, так как продавать, условно говоря, «нечего» – сами стандарты, даже и если будут выложены на ресурсы украинского агентства  по стандартизации (УАС), будут стоить копейки (300-500 грн). Просто целями проекта aCampus является именно вовлечение и образование рынка, и поэтому важнейший КПЭ – это количество вовлеченных ЛПР-ов, ЛВР-ов. По-другому сложно измерять критерии настоящей вовлеченности.

Таким образом, цели проекта полностью совпадают с задачами лидогенерации потенциальных поставщиков, кто нацелен на ту же целевую аудиторию (ЦА) и с продуктами, касательными к тому или иному стандарту. По одному, отдельно взятому стандарту проект будет генерировать от 300-500 холодных лидов (загрузки) до 100 теплых (соответствию целевому профилю).

Финансовая сторона вопроса

Итак, исходная ситуация такова, что АППАУ генерирует сотни теплых лидов, и все это делается за счет донора! Представим себе, что вы поставщик MES системы, или решения по кибер- (или функциональной) безопасности, или скажем продаете крутую SCADA с готовыми фичами под Batch control. Или просто работаете с той же целевой аудиторией. По логике вещей, ваш маркетинг должен делать то же самое –

1. Этап достижения и привлечения:
   1. 1. найти болевые точки! Вы должны знать, что болевые точки всегда следуют перед УТП, что месседжи о них в 4 раза более эффективные, нежели постоянные напоминания о выгодах или преимуществах. Нужно понять, что больше всего волнует вашу ЦА, как они сегодня решают эти задачи, что они делают нет так, какие последствия. После этого сформулировать четкие месседжи, бьющие по болевым точкам.

   Пример: в результате опросов ряда крупных предприятий по ISO 22400, мы обнаружили 5 болевых точек. В белой книге, которая выходит на днях, их 5 – от отсутствия систем автоматизированного сбора – учета данных и до отсутствия интеграции с финансово-экономическими КПЭ.

   1. 2. На базе этого сформулировать уникальный экспертный контент – и мы знаем, по мировой статистике, что самым затребованным лидогенерирующим контентом остаются аналитические отчеты, белые книги и гайды.

   Пример: как уже было сказано, по ISO 22400 в начале октября готовится к выходу белая книга, к концу октября будет пособие – гайд по решению этих узких мест с помощью стандарта (как методики), но также других средств и решений.

2. Этап взращивания (конвертации в теплых или готовых лидов)
   1. 1. Найденные болевые точки нужно обязательно проговорить в личных встречах! – неважно групповых или личных. По-другому, осознания не будет.
      2. Нужно плавно переводить разговор от проблем – к решениям. Здесь на первый план выступает уже не белые книги, а кейсы, примеры решений, аргументы их преимуществ.

   Пример: обсуждение на клубе «5-ый элемент», ряд индивидуальных встреч с крупными заказчиками из металлургии, подготовка кейса по «Интерпайп» – это все том, что выше.

Итак, вопрос – кто это делает у вас, будет делать и сколько это стоит? Честно говоря, мы не знаем ответов, так как «в упор» не видим подобных активностей от вендоров либо интеграторов. Обычно они действуют «напролом», минуя фазы «достичь- взрастить», то есть сразу переходят в фазу «продать». Отсюда извечные проблемы на нашем рынке с продажами многих дорогих, инновационных решений. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рынок остается «холодным», уровень культуры и образования – низким, клиенты зачастую даже не осознают своих проблем, – откуда и полный игнор инновационных решений.[/perfectpullquote]

В целом же, те, кто ведет учет лидов, должны знать и их стоимость, откуда и следует параметр «стоимость лида». Если заказывать компанию на стороне, например, в нашей компании B2B Ray, с подобными результатами, по самым скромным подсчетам кампания лидогенерации на 1 месяц будет стоить не менее 800-1200 долларов в месяц (если считать также подготовку экспертного контента и рекламу). Учитывая, что здесь речь идет о 3-месячной программе, речь о бюджете в 2500-3000 долларов. Либо вы все делаете сами, своими ресурсами. Которые тоже стоят.

Предложение ценности от АППАУ

Итак, речь о том, что вы можете получить этих лидов за символическую цену. Речь о пакете услуг, доступном в проекте aCampus с символической ценой в 20 тыс грн. В этот пакет входит

[table id=23 /]

Вам нужно просто выбрать свой стандарт (-ы), согласовать графики мероприятий и точки взаимодействия, дать свой контент (если есть) – это все. Далее – по ходу получения базы лидов, работать по теплым лидам.

Важно отметить, что АППАУ уже вовлекла крупные бренды от заказчиков – в рабочих группах работают ведущие менеджеры Интерпайпа, Метинвеста, ДТЕК, ряда предприятий пищевой промышленности, фармацевтики, а также нефтегаза.

«Зачем это АППАУ – ведь проект уже финансируется?»

Ответы прозаичные – донорской суммы явно недостаточно для покрытия многих других затрат проекта

1. по условиям контракта с GIZ исполнительная дирекция в проекте aCampus выступает просто Заказчиком, – все основные суммы идут внешним экспертам. Хотя работы у нас море, и нашим менеджерам тоже нужно платить.
2. есть много других экспертов, членов ТК 185, которые пока волонтерят – их услуги не оплачиваются, хотя их вклад в проект и его результаты может быть намного больше.
3. «чем больше бюджет, тем больше активности, – тем больше лидов» – эта классика тоже важна.

В конце концов, это спонсорство – отличный повод, чтобы синхронизировать оба цикла вовлечения – и ваш, и наш.

Если вы заинтересовались этим предложением, – пишите на е-адрес yurchak.alexandre@appau.org.ua

Важно отметить, что интерес к этому предложению уже предъявили отдельные участники рынка. Так, спонсором aCapmus по стандарту МЕК 62264 выступит член АППАУ компания “Индасофт-Украина”, а стандарт по МЕК 62443 курирует Softprom by ERC.

Дополнительная информация

• о стандартах в проекте aCampus
• о возможных ролях и вовлечении партнеров