Без категорії

Правління Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) 19 березня розглянуло ситуацію, що складається в країні в зв’язку з пандемією COVID-19. Ми констатуємо зростання ряду кризових явищ, і які, очевидно, будуть посилюватись. Відповідно, ми вважаємо за потрібне прояснити позицію АППАУ та закликати наших членів, партнерів, учасників промислових та хайтек спільнот до консолідації в конкретних напрямах дій.

Ми усвідомлюємо всю серйозність ситуації. Пандемія коронавірусу набула небачених світових масштабів і ця хвиля вже досягає Україну. Уряд України прийняв важливі заходи щодо введення карантину й робить ряд кроків для убезпечення громадян країни від небезпеки.

Водночас, ці заходи вже вивели з економічної активності цілий ряд секторів – як пасажирський авіа- та залізничний транспорт, туризм, готельно-ресторанний бізнес, більшу частину торгівлі та індустрії розваг. Згідно опитування АППАУ наших спільнот, починають заморожуватись всі нові угоди та інвестиції в промисловості – це вже відчули на собі наші члени асоціації. З урахуванням того факту, що промисловість в Україні падала 2 останні квартали, очевидно, що ця тенденція падіння тільки прискориться. Важливо врахувати також ті факти, що ситуація з карантином може затягнутись на кілька місяців, в країні вже різко зростає безробіття, й сотні тисяч наших громадян не мають соціальної підтримки та джерел доходів, крім своєї роботи. Отже, ми стоїмо на порозі великої економічної кризи – можливо, значно більшої, ніж в 2008 чи в 2014 роках.

Таким чином, наш [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]справжній та величезний виклик полягає в тому, яким чином максимально убезпечити здоров’я громадян, але не допустити економічної катастрофи.[/perfectpullquote]

На нашу думку, головна стратегія реагування на цей виклик має полягати в максимальному єднанні бізнесу, влади та громад з метою встановлення правильного балансу між цими пріоритетами. Іншими словами, ми не повинні допустити неконтрольоване та швидке розповсюдження вірусу. Але ми також не повинні допустити неконтрольованих, руйнівних втрат в економіці країни, які, крім великих фінансових збитків, можуть мати критичні соціальні наслідки.

Що конкретно ми маємо зробити для цього?

На нашу думку, загальна мобілізація та консолідація учасників ринків промисловості та хайтек має бути сфокусована по наступним напрямам дій.

По-перше, ми всі маємо добре розуміти, що відбувається – як в сфері охорони здоров’я, так і в економіці країни. Всім керівникам потрібно дуже добре бачити та швидко реагувати як на нові загрози, так і на нові можливості. Як бізнес-асоціація, ми реально можемо впливати на економічні сектори, і ми вже вийшли з ініціативою створення Аналітичного центру на платформі Industry4Ukraine, призваного аналізувати ситуацію в промисловості. Цей Аналітичний центр має співпрацювати разом з урядовими установами та іншими організаціями для того, щоб своєчасно інформувати всі зацікавлені сторони про стан промислових секторів, всіх взаємопов’язаних ланцюгів постачань й виробляти відповідні рекомендації.

По-друге, ми звертаємо увагу уряду та промислових підприємств на наявність величезного ресурсу промислових розробників та інжинірингових компаній, які готові надавати цифрові послуги та рішення, що набувають нових смислів та цінності в умовах пандемії COVID-19. Мова як про допомогу медикам, так і про забезпечення життєдіяльності критичної інфраструктури, а також про масовий перехід в онлайн та масовий дистанційний контроль – моніторинг – керування, й з урахуванням вимог безпеки. В русі Індустрії 4.0, який очолює АППАУ, сьогодні є більше сотні провайдерів різноманітних, сучасних продуктів та рішень, які сьогодні потрібні підприємствам для переходу в новий режим роботи. Але яким чином ці компанії можуть надавати свої послуги, коли економічна активність та купівельна спроможність падає, як і фінансові можливості підприємств? На нашу думку, уряд має прийняти постанови, які стимулюють впровадження підприємствами нових технологій, які сьогодні є найбільш критичними в ситуації пандемії, а також для переходу в онлайн та дистанційне керування бізнес- та виробничими процесами. Це дасть також необхідну підтримку сотням українських високотехнологічних підприємств, включно з експортерами, які також потерпають сьогодні від нестачі замовлень. В цілому, ми закликаємо уряд до створення справжніх стимулів для підтримки економічної активності, а не просто деякого зменшення податкового навантаження.

По-третє, ми закликаємо наших членів та партнерів активніше формувати зараз кластери ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування) на регіонально-галузевому рівнях. Цей кластерний рух вже розпочався в Запоріжжі, Одесі, Харкові й орієнтований на максимальну інтеграцію з промисловцями та владними структурами. В нових умовах протидії кризовим явищам, ці низові, добре організовані структури здатні краще та швидше реагувати на нові виклики, мобілізуючи відносини та ключових акторів регіонального рівня. Окреме завдання цих кластерів – вироблення нових пропозицій для стратегій експорту та інтеграції в глобальні ланцюжки, адже очевидно, що ситуація сьогодні змінюється також і в ЄС та світі повсюдно, тобто, постають нові виклики в цій сфері.

По-четверте, ми закликаємо наших членів та партнерів активніше використовувати наші колективні активи, створені за останні роки – як спільні інструменти протидії кризовим явищам. Зараз вони відкривають перед нами нові можливості, наприклад

• платформа Industry4Ukraine дає змогу та канали швидкої кооперації з ТПП України, різними промисловими асоціаціями, центральними та регіональними органами виконавчої влади. Роль платформи тим більше зросте після запуску Аналітичного центру.
• Landscape Industry 4.0 in Ukraine – стає не тільки інструментом експорту, а й необхідним інструменту пошуку інноваторів найбільш необхідних продуктів та рішень в умовах кризи. Варто додаватись на цей ландшафт тим, хто ще це не зробив! – найближчими тижнями ми запустимо окремий сайт для такого пошуку.
• Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація» може надалі просувати стандарти кібер- та функційної безпеки, які в умовах тотального переходу в онлайн та посилення ризиків всіх видів набувають нового значення. Також ТК 185 здатен швидко вводити в дію (рівень ДСТУ) нові необхідні міжнародні стандарти методом підтвердження.
• в нас триває проект по представленню українського стенду на Hannover Messe в липні. І який, по-суті, переформатує вказаний вище Landscape для кращого експорту та інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості. Ніщо не заважає інноваторам 4.0 вже приєднуватись до окремих акцій цього проекту, зокрема – внутрішньої кампанії просування Індустрії 4.0. Ясно, що акценти цієї кампанії мають бути зміщені на потреби суспільства та економіки в нових умовах.
• ми можемо краще використовувати вже напрацьовані роками методи коллаборації #ДієвеПартнерство, які доведені в АППАУ до рівня виконання проектів зі складною, міждисциплінарною взаємодією між різними учасниками ринку.

Насамкінець, ми закликаємо інші цифрові спільноти об’єднатись разом, щоб запропонувати суспільству, підприємствам та громадам системні зразки, продукти та інструменти швидкого переходу в онлайн. Ми маємо для цього, як мінімум 3 рівні організацій – Міністерство цифрової трансформації, High Tech Office Ukraine, що очолює Коаліцію Цифрової Трансформації та цифрові бізнес-асоціації, подібні до АППАУ, але по іншим секторам. Співпраця та координація в нових умовах необхідна для вироблення комплексу кращих практик та спільних, нових планів дій.

Отже, об’єднуємось, кооперуємось, діємо! Ми віримо і знаємо, що разом ми можемо долати будь-які виклики.

Правління АППАУ

 

За вихором щоденних новин про наступ короновірусу та економічну стагнацію звичайний бізнес втрачає орієнтацію майбутнього й думає тільки про сьогодення. В конкурентому середовищі глобальних змін подібна поведінка не є виграшною. Передові бізнеси вже сьогодні думають про те, яким буде світ після COVID-19.

Давайте поглянемо на ці процеси очима McKinsey. Стаття ‘Beyond coronavirus: the path to next normal’ аргументує головні зміни в світовій економіці, які вже розпочинаються й надає поради бізнесу, як швидше адаптуватись. Надаємо довільний (смисловий та скорочений) переклад цієї статті.

Наступна нормальність

Терміну next normal вже більше 11 років й він походить з суспільної рефлексії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«якщо криза мине – якою буде наступна нормальність?»[/perfectpullquote]

Й досвід показує, що вона ніколи вже не буде такою ж, як до кризи.

Аналогічно сьогодні – COVID-19 докорінно змінює світ в багатьох аспектах. Це вже – безпрецедентна нова реальність й ми скоро побачимо драматичні зміни в економічному та соціальному устрої держав та світу. Але вже зараз ми потребуємо компасу, чітких орієнтирів які задають нам правильний шлях до наступної нормальності, а не навпаки – ведуть в тупик або в минуле. Можливо, саме зараз час звернутись до наших дідусів й запитати їх – «що ви робили під час війни?».

Наша відповідь стосується 5 етапів еволюції які будуть розгортатись після закінчення пандемії: Негайне вирішення, Стійкість, Поверення, Переосмислення та Реформа. Загальносвітовий контекст буде змінюватись для кожного етапу, й суспільство конкретної країни проходитиме тільки 1 етап. Разом, ми виграємо боротьбу проти COVID-19, якщо знайдемо правильний шлях до наступної нормальності.

Негайне вирішення

Наразі в фокусі зусиль урядів всіх країн – медична система. Саме ця система, її ефективність та здатність протистояти вірусу є тим фактором, який визначатиме багато інших процесів в економіці та суспільстві. Величезні вливання в її підтримку супроводжуються гігієнічними та карантинними заходами для всього населення, й також суб’єктів економіки. Критичними сферами стали також забезпечення населення засобами індивідуального захисту, харчовими продуктами та предметами першої необхідності. Іншою ознакою часу є масовий перехід в онлайн.

Комбінація примусових заходів та сповільнення активності спричинює важкий вибір – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]повний локдаун чи частковий; ізоляція чи карантин; повна зупинка заводів вже зараз чи пізніше.[/perfectpullquote]

Як каже один СЕО – «Я знаю що робити. Але я не знаю, що робити з тими, хто має виконувати ці рішення».

Стійкість

Пандемія миттєво створила фінансову та економічну кризу. Загальне зниження платоспроможності, сповільнення або повна зупинка окремих індустрій, величезні видатки на нові потреби – все разом створює величезні виклики для банківських систем. Забезпечення економіки країни дешевими грошима та підтримка платоспроможності населення та бізнесу – є аксіомою виживання. Інакше шок від економічної кризи буде непомірним, – це можна порівняти хіба що з часами великої депресії. Але стійкості та адекватної реакції банківських систем недостатньо. Відразу після закінчення пандемії, економіка почне повертатись до «норми», але потрібно знати, що ця «норма» буде вже іншою. Відповідно, варто планувати зміни в себе. Популізм та непродумані дії є гіршими з можливих рішень.

Повернення

Поверення економіки в звичайний ритм буде супроводжуватись чисельними викликами – це вже видно по Китаю. Більшість бізнесів зіткнеться з потребою повного перегляду ланцюжків постачань, особливо в контексті того, що пандемія захоплює різні часові періоди по планеті. Багато урядів будуть стояти перед складним балансом між швидкістю відновлення економіки та здоров’ям населення. Якщо вакцина не буде знайдена, вірус зможе повертатись.

Таким чином, повернення до звичайного стану буде супроводжуватись утриманням та посиленням заходів безпеки з охорони здоров’я.

 

Переосмислення

Шок від масштабів кризи створить значний зсув в парадигмам та поведінці як індивідуумів, як громадян, – так і в її ролях, як працівників та споживачів. Цей зсув, бачення та погляди як ми живемо, як використовуємо технології, як працюємо – починається вже й триватиме кілька місяців. Вже очевидно, що онлайн світ та безконтактна торгівля визначатимуть тектонічні зсуви багатьох індустріях. Але ще більший вплив це може проявити на вимоги стійкості: ми можемо побачити кінцеь світових ланцюгів постачань, наприклад, у виробництві фокус буде зміщений на близкість до кінцевого споживача.

Ця криза покаже не тільки вразливості, але й нові можливості. Буде повна переоціна меж в поглядах на постійні та змінні витрати, на питання ефективності, на нові логістичні перспективи. Буде переоцінка технологій – й, особливо, в контексті недоступності дешевої робочої сили.

В результаті, бізнеси мають стати більш продуктивними та більш стійкими до нових потрясінь.

Реформи

Світ наразі все глибше проникається смислами «чорного лебедя». Пережитий шок буде спонукати поведінку, спрямовану на обмеження глобальних факторів впливу, і це буде важливішим, ніж вирішення деяких локальних викликів. Уряди будуть тісніше опікуватись власним населенням, а бізнес-лідери активніше приймати участь в регуляторних заходах та державних політиках. В більшості економік системи охорони здоровя знову займуть центральне місце, як це було після другої світової війни. Вони будуть змінені відповідно до нових умов. Так само будуть змінені фінансові системи. Великі зміни відбудуться в системах освіти. Цей перелік можна продовжувати. Реформи будуть стосуватись багатьох сфер – від можливостей працювати з дому, й до систем стеження за людьми.

Автори публікації закликають вже починати осмислювати зазначені етапи й готувати конкретні плани дій для кожного з них.

Джерело.

 

В звичайні часи ми завжди говорили про кластери як інструмент чи навіть драйвер економічного розвитку. Наразі – в країні нові виклики, й зараз мова радше про протистояння негативним наслідкам. В цій статті ми резюмуємо поточний стан, виклики та першу реакцію на COVID-19 кластерного руху в Україні.

По слідам вебінару 2 квітня

Вебінар 2 квітня був першою спробою зрозуміти реакцію кластерів, й одночасно він надав імпульс між-регіональному обєднанню кластерам ІАМ, які розвиває АППАУ. Нагадаємо нашим читачам, що ініціатива кластерів ІАМ датується минулим роком. АППАУ випустила власну конепцію кластерного розвитку «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування» (ІАМ) й розпочала її впровадження в 4-х регіонах – Сум, Одеси, Харкова та Запоріжжя. Найшвидше стартували запоріжці – й саме завдяки активності місцевого партнера, Запорізької ТПП. В цьому році перші наради по кластерному розвитку ІАМ пройшли в Одесі та Харкові. Оскільки всі ці об’єднання перебувають в початковій фазі розвитку 2 квітня ми обмінювались досвідом з більш досвідченими рухами, зокрема Херсонським бізнес-кластером. Ігор Бжезицький, голова ради кластеру, розповів про характер взаємодії в цьому кластері. Він має суто проектний характер. Гравці регіону (переважно машинобудівники в агро-секторі та їх постачальники) обєднуються в рамках конкретного ТЗ на проект або розробук нового обладнання. Кластер успішно діє вже більше 5 років. Зараз настають непрості часи, але ця галузь ще на плаву й про кризові явища говорити зарано.

Олена Філіпенко з Запорізького кластеру ІАММ розповіла про початок дій в цьому регіоні. В склад кластеру тут входять 3 провідні члени АППАУ – «Інфоком Лтд», «Метінвест-діджитал» та «Тріада-зварка», й багаторічний партнер – Запорізька ТПП. Відповідно рівень довіри високий, взаємодія налагоджена та є висока орієнтація на хайтек рішення. Один з головних пріоритетів зараз – максимально швидка взаємодія з місцевими органами влади для узгодження пріоритетів дій по зменшенню впливу негативних економіних тенденцій.

Ознайомитись з презентацією АППАУ з цього вебінару можна за цим посиланням

Вебінар зібрав близько 50 учасників – АППАУ дякує за можливість його проведення товариству міжнародної співпраці GIZ.

Ширший погляд на роль та виклики кластерів в нових умовах

На вебінарі не змогли бути представники кластеры Західноукраїнського регіону (кураторство від Федерації автопрому України, Олена Чепіжко), та Український organic кластер (Марія Махновець, Херсон). Але контакти з партнерами у нас тісні, й власне, зустрічі по обміну вже були й будуть продовжуватись. Нам всім необхідно розуміти як діяти в новій реальності, яку нам приніс COVID-19.

На думку нашої виконавчої дирекції, головні чинники, що впливатимуть зараз на ролі та реакцію промислових та хайтек кластерів, всього чотири:

1. Наступ COVID-19. Пік пандемії очікується в середині травня. Медична система є слабо підготовленою до цієї біди, й тому головною стратегією уряду залишатиметься частковий локдаун – карантин та зупинка діяльності більшості підприємств з метою ізоляції людей. Це зумовлює негайне падіння економічної активності суб’єктів ринку.
2. Слабкість центрального уряду та інших ЦОВВ, їх загальна нездатність ефективно балансувати пріоритети в економічній сфері та боротьби з пандемією. Це вже проявлється в тому, що заходи що приймаються, не мають складової стимулювання економічної активності. Тобто, частковий локдаун веде, навпаки, до зупинки підприємств, тоді як опцій для підтримки вкрай мало або немає взагалі. На відміна від західних країн український уряд не пропонує ніяких фондів підтримки бізнесу. Й це – очевидна загроза суб’єктам ринку.
3. Посилення ролі регіональних еліт та влад. Натомість вимушена передача владних повноважень від президентського офісу на рівень регіонів має дві сторони. З одного боку, це посилює тенденцію «феодалізації країни», з іншого – це дає більше можливостей прийняття рішень на регіональному рівні. Це може розглядатись як можливість для окремих кластерів.
4. Нові пропозиції від ЄС – в тому числі по кластерному розвитку. Не зважаючи на певний скептицизм щодо «розпадання ЄС» від наступу коронавірусу, ми бачимо й зворотні процеси. Єврокомісії мобілізують індустріальні кластери, надають нові можливості та створюють фонди підтримки. Все це – в зоні нових можливостей.

Відповідно ці чинники національного та глобального рівня формують виклики та нові ролі кластерів. Серед них –

1. Краща та швидка консолідація навколо спільних загроз та нових можливостей. Для цього їх перелік потрібно швидко визначати – на рівні кожного регіонального кластеру. Далі створювати антикризовий штаб, який має власний план дій.
2. Враховуючи не зовсім і не завжди адекватну реакцію влади, її слабкість, кластери мають брати на себе лідерство в підтримці та стимуляції економіки регіонів та галузей. Особливо, це стосується малого та середнього бізнесу, які на відміну від ФПГ не мають «прямого виходу» на президентський офіс, щоб «домовлятись». Цей виклик є дуже великим, адже більшість кластерів чи кластерних ініціатив так само слабкі, оскільки знаходяться ще в початковій фазі розвитку. Можливим виходом є краща координація та кооперація з більш зрілими структурами, які є «кураторами» чи партнерами кластерного розвитку. Наприклад, в сфері автопрому це робить Федерація автопрому України, в промислових хайтек – АППАУ/
3. Створення та швидкий запуск нових кластерних ініціатив – зокрема, в сфері медичного обладнання. Ця область зараз є більш, ніж очевидною, для налагодження взаємодії та виробничої кооперації в кластерному форматі. Як виявилось, виробничі потужності для виробництва апаратів штучної вентиляції легенів (аШВЛ) та іншого необхідного медичного обладнання в нас є. Але кооперації та взаємодії – ніякої. «Кожен сам за себе» й в рамках виключно власних бізнес-інтересів, – якщо така стратегія в когось і працювала раніше, то зараз це повний тупик. Кілька асоціацій, включно з АППАУ об’єднались, щоб налагодити цю кооперацію з метою випуску аШВЛ та концентраторів кисню для медичної системи України.

Але навіщо все це? Або –  “якщо все же не реагувати”?

Частина колег, мабуть, дотримується і такої позиції (-ій): «3 місяці протримаєсь – просто треба перечекати», «можна зайнятись навчанням чи ще чимось корисним», «все це паніка – працюємо, як і працювали»…

Для такого товариства, очевидно, варто згадати уроки 2014-15 рр. Тоді також велика (переважна) частина промисловців надіялись виключно на себе. Не було особливих спроб об’єднатись, разом шукати нові ринки, швидше адаптуватись зсередини та пристосуватись до нових умов.  Результати ми знаємо – машинобудування рухнуло майже втричі, вся промисловість – на 20-30%, а за ними й всі промислові хайтек. Бездіяв уряд, який тоді не надав ніякої допомоги в переорієнтації зі сходу на інші ринки.

Головний урок того періоду не тільки «дарвінівський» – «виживає не найсильніший, а той хто швидше пристосовується до змін». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Має бути ще 1 урок – як не пристосовуйся, поодинці вижити важко. [/perfectpullquote]

Це так само, як і долати ворога.

По масштабам викликів та глибині кризи, що наближається, 2020 нічим не поступається 2014. Хіба що з тією відмінністю, що тікати з України нікуди.

Рекомендації на найближчі 1- 3 місяці

Отже, наш повний перелік рекомендацій для керівників та організаторів кластерів, а також їх кураторів від асоціацій чи (в ряді випадків) наших партнерів з державних установ, в умовах що складаються наступний.

1. Організуйте антикризовий, регіональний штаб. Кілька керівників, що мають довіру від регіональної спільноти мають організуватись в команду, й на щотижневій основі проводити онлайн наради щодо стану в регіоні та наступних дій.
2. Завдання №1 цього штабу – вироблення антикризового плану дій. Це план для всієї регіональної кластерної спільноти повинен включати наступні розділи
   1. Аналіз та фіксацію головних загроз та нових можливостей підтримки економічної діяльності.
   2. Налагодження контактів та інтеграція в спільні плани з місцевою владою
   3. Посилення точкових (peer-to-peer) або колективних форм взаємодії між учасниками кластеру
   4. Посилення міжнародної та експортної активності з орієнтацією на країни, які створюють новий попит та можливості для відповідної спеціалізації кластеру.
   5. Заходи та рекомендації членам спільнот щодо нейтралізації загроз в сферах охорони здоров’я персоналу, фінансів, управління в онлайн, керування персоналом та можливих перебоїв в логістичних ланцюжках. Ці рекомендації мають опиратись на кращий досвід який вже є в нашій країні, а також закордоном.
3. Ведіть постійні консультації зі своїми партнерами національного рівня. Зокрема, АППАУ відкрита до подібних обмінів зі всіма регіональними спільнотами. В нас є чимало важливої інформації та інструментів впливу, але без зворотнього звязку, без чіткої фіксації запитів, ми не можемо їх включати.

Зрештою – дійте! – і краще разом! Будь-яка консолідована, цілеспрямована колективна активність краще, ніж «атомізація» бізнесу – закриття в собі, соціальна ізоляція, повна зупинка тощо. Наступні 3 місяці будуть важкими, але натомість – разом ми зможемо розвинути нові форми співпраці та взаємодії, які дуже знадобляться в період поверенення до нормального економічного ритму восени.

 

Виконавча дирекція АППАУ

Место проведения: 11 февраля 2020 года, Запорожская ТПП, бул. Центральный, 4, комната переговоров, каб.221.

В ноябре 2019 участники промышленных секторов Запорожья объединились в кластер ИАММ (Инжиниринг, Автоматизация, Машиностроение, Металлургия). Решения было принято на круглом столе с Запорожской ТПП и АППАУ, в начальный состав кластера вошло 11 компаний. В январе еще 5 компаний заинтересовались возможностями объединения. Согласно первым обменам, было решено провести общий воркшоп, на котором участники обменяются своими взглядами на цели и задачи кластера, а также поделятся своим опытом.

Цели и задачи мероприятия

• «прокачаться» по теме кластера (что это, зачем, порядок объединения, роли и задачи участников)
• Обсудить результаты опросы и первые кейсы ИАММ (синергии 2 или более компонентов)
• Разработать план действий на 1-ое полугодие 2020
• Определить роли и помощь стейкхолдеров по развитию (Запорожская ТПП, АППАУ, Запорожская ОДА, другие)
• Сделать визит на производственную площадку к одному из участников кластера

Организаторы: Запорожская ТПП, АППАУ.

Программа:

[table id=30 /]

Модератор встречи: Юрчак А.В. (ген. Директор АППАУ).

Регистрация:

До конференції 26 лютого готується фінальний звіт проекту aCampus. З його структури, одним з найбільш цікавих розділів є про інсайти – важливі спостереження та відкриття, зроблені впродовж проекту. Надаємо уривок з цього розділу.

---

Серед всіх результатів проекту aCampus  варто виділити ті, які мають відношення не тільки до сфери технічних стандартів, а до всіх чи більшості проектів розвитку в АППАУ та Індустрії 4.0. aCampus надав для цього багатий матеріал. Окремі з інсайтів, представлених далі були цілком прогнозованими, інші стали багато в чому несподіваними. Одні з них є цілком позитивними й представляють маркери змін. Інші – контраверсійні, тобто мають як позитивну конотацію, так і вказують на конкретні зони росту. Але всі вони потребують уваги, усвідомлення та подальшого розвитку експертних оцінок. Так чи інакше, це – елементи загальної картини стану експертного товариства в сфері промислової автоматизації та ІТ України.

1. Позитив та важливість білих книг

5 білих книг, вперше в історії АППАУ та ТК 185 вийшли саме в проекті aCampus. Їх роль – донесення базових положень стандартів в контексті ринкових викликів простою та доступною мовою. Вони включають результати опитувань та посилаються на чисельні свідчення ринкових експертів. Зворотній зв’язок по цим книгам в проекті aCampus є дуже позитивним. Багато користувачів надали високі оцінки, серед яких головними були «вперше – і доступною мовою». Написання білих книг було також хорошою практикою для експертів з університетів, більшість з них писали їх також вперше.

Поява 5 білих книг від експертів АППАУ – справжній прорив в сфері просвітнього, експертного контенту в сфері промислових АСУ- ІТ. Хоча АППАУ неодноразово комунікувала про очевидні  дисбаланси в цій царині (а саме – надмір піару та-або зарубіжного, а не вітчизняного контенту), за 9 років існування асоціації, жоден гравець ринку не зміг надати власний, оригінальний контент в категорії білих книг (white papers). Між тим, білі книги та гайди є контентом №1 в області просвіти ринку на складних та промислових хайтек ринках, в тому числі, в сфері популяризації технічних стандартів.

2. Створення базових фреймворків по управлінню знаннями

В початковому підході до створення просвітнього контенту, замовник (виконавча дирекція АППАУ) поставив питання про розгляд питань проекту в  більш широкому контексті управління знаннями. Величезна кількість різноманітного контенту, що генерується на ринку зовсім не означає порядок, структуру та доступність в тій чи іншій предметній сфері. Відповідно, 3-м командам проекту було поставлене завдання від початку діяти по єдиним правилам, які передбачають подальшу доступність та масштабування контенту. Головним інструментом в цьому виступав окремий веб-сайт по стандартам – https://tk185.appau.org.ua/ Окремо, великий акцент був зроблений на розподілу ролей. Зокрема, в проекті були розділені ролі генераторів контенту й його упорядників, тестувальників тощо. Деталі – див. за цим посиланням.

В цілому, ці правила зарекомендували себе цілком позитивно. Складнощі виникли саме в керуванні колабораційними командами. Цей стиль потребує додаткової підготовки лідерів команд, й перш за все, їх навчання.

3. Процесні, ігрові моделі для Технічних комітетів

Гарною знахідкою в проекті aCampus стала гра  https://idea-mania.eu/, яка в ігровому стилі навчає методам колаборації різних категорій при розробках стандартів. В цілому, гра відразу сподобалась та була взята в роботу університетами та членами ТК 185. Головна навчально-методична перевага – пояснення ключових процесних та інструментальних аспектів в співпраці. В проекті aCampus ми тут же застосували ці методи по відношенню до проблемних аспектів. Зокрема, методи «розвитку ідей» та «побудови консенсусу» виявились слабкими місцями в окремих команда проекту, й тому ця модель була корисною в кращому розумінні цих аспектів.  Детальніше – див. статтю на цю тему голови ТК 185 Юрчака О.В. Цікаво, що запропонував цю гру екс-голова УкрНДНЦ Сергій Шевцов, який є членом ТК 185.

4. Важливість фіксації кейсів vs їх мала кількість. Закритість підприємств.

Проблематика розвитку ідей та побудови консенсусу навколо них (висновки, наступні кроки, нові залучення…) найяскравіше проявились в проблемних міні-кейсах. В проекті aCampus їх було згенеровано більше десятка навколо практичних проблемних аспектів діяльності великих замовників та інтеграторів. Наприклад, в проекті добре зафіксовані проблемні ситуації виробництв навколо автоматизованого обліку (що важливо для стандарту ISO 22400), чи керування порційними виробництвами. Викладені в короткому вигляді, як міні-кейси чи постановочні завдання у відповідних білих книгах та аналітичному звіті по вертикальній інтеграції, такі міні-кейси мали б генерувати відповідні дебати та залучення провідних фахівців, які мають відповіді та власні думки. Однак цього не сталось. Досвід aCampus говорить, що фахівці підприємств реагують тільки на очні комунікації, а за рамками таких зустрічей поведінка спеціалістів залишається досить закритою.

Подібним чином, не викликав ніяких публічних дебатів навіть більш розгорнутий та досконалий кейс – презентація ПАТ «Радій». Це єдиний приклад з усіх 5 стандартів реального впровадження стандарту в технічні політики підприємства, і який має видатні результати. Завдяки повному впровадженню стандарту IEC 61508 «Радій» отримав і отримує щоразу нові експортні перемоги. Але «Радій» також зумів використати цей стандарт для трансформації своїх процесів R&D та проектування, завдяки чому час виходу нових продуктів скоротився на десятки %.

Вже маючи досвід просування кейс-стаді «Інтерпайп» та ПАТ «ФЕД» можна впевнено констатувати: так, ринок та фахівці отримують користь від подібних кейс-стаді, вони потрібні та допомагають в розвитку. Але в 95% випадках підприємства не дають ніякого зворотнього зв’язку, не спішать відкривати свої власні проблеми й не виходять на контакт з експертами ТК для того, щоб разом створювати подібні, розгорнуті кейси – справжні та глибокі. Подібна закрита поведінка значно ускладнює завдання по адаптації – впровадженню стандартів (а також – інновацій), й не сприяє залучення до ринкових завдань більш далеких категорій, як університети.

Разом з тим, досвід aCampus говорить «пробивати цю стіну» можна шляхом висування на 1-у лінію справжніх лідерів. Такими в проекті проявили себе Олександр Пупена (НУХТ), Євген Ковнір (ДТЕК) та Максим Тютюнник (АППАУ). Їх роль є типовою для консалтингу – коли ключові питання та «больові точки» надаються розгорнуто, детально та на прикладах. Лідера також не просто пояснюють, але й орієнтують – задають вектори та темпи розвитку.

5.  Мова – як жива структура, що потребує піклування та розвитку.

Дуже цікавим в команді проекту був початковий період серпня-вересня 2019 р, коли тривали роботи по виробленню єдиного глосарію. Команда зіштовхнулась з чисельними труднощами перекладу українською мовою, й пошуку найбільш релевантних термінів. Тут виявилось кілька цікавих речей. В сфері загальних термінів, чимало корисного команда винесла з ранніх напрацювань технічних комітетів УкрНДНЦ, зокрема ДСТУ 7.1. Також чимало готових термінів виявлено по безпековим стандартам. Але в інших стандартах, зокрема порційного виробництва, інтеграції систем керування та виробничих КРІ, багато термінів прийшлось визначати «з нуля». Не дуже допомогло залучення фахівців з ринку. Виявилось, що більшість передових підприємств в Україні й досі користується російськими означеннями. Ця робота, з поступовим власним усвідомленням та переконанням важливості використання державної мови, звикання до термінів, й також усвідомленням переваг нашого перекладу до російських ГОСТ-ів (де в перекладах допущено багато помилок), показали, що мова – жива структура. Але для того, щоб повноцінно нею користуватись у всіх сферах діяльності, мова потребує піклування, розвитку й, звісно, – постійного вжитку.

---

Всього звіт описує 10 інсайтів проекту aCampus. Вони, а також інші важливі  висновки проекту буду представлені в фінальному звіті, який буде представлений та обговорений на заключній конференції проекту 26 лютого. Реєстрація триває, запрошуємо всіх фахівців та керівників підприємств, хто цікавиться технічними стандартами в сфері промислової автоматизації та ІТ.

Веб-конференция, с 15 до 16 часов

Для участников кластера ИАМ в Запорожском регионе 15 января состоится веб-конференция, на которой мы обсудим программу первых шагов объединения и выработки общей повестки.

В программе конференции

• Программа первых шагов
• Опрос участников кластера – первые результаты
• Создание бизнес-кейсов кластера
• Программа встречи 12-13 февраля
• Вопросы и ответы

Предыстория инициативы – см здесь.

Для участия в веб-конференции, необходимо заполнить форму регистрации

Веб-нарада, 17 січня з 16 до 17 год

Перша веб- нарада учасників національного стенду Індустрії 4.0 на Гановерській виставці планує обговорити головні питання початкового етапу консолідації.

В програмі

• Представлення загальної концепції проекту, етапність, цілі та завдання (О. Юрчак)
• Організація стенду, участь ЕРО та МЕРТ (О. Грушецький)
• Очікування до учасників на 1-ому етапі (О. Юрчак)
• Питання – відповіді

Нарада відбудеться 17 січня з 16 до 17 години. Для входу в веб-кімнату наради необхідно заповнити форму реєстрації.

 

2019 був черговим роком зростання для АППАУ. Ми мали 20-30% зростання майже по всім показникам. Але які були якісні зміни – адже кількість має рано чи пізно переходити в яксть. Річний звіт АППАУ фіксує 10 головних змін у виглядів маркерів змін, і деякі з них – вже навіть тренди.

1. Формування бенчмаркингових стандартів в промисловості

Кейс-стаді по Інтерпайп зафіксував та узагальнив те, про що ми говоримо та презентуємо 2-ий рік підряд – промисловці мають мати своїх лідерів, зі своїми чіткими критеріями лідерства. Крім «Інтерпайпу» інший член АППАУ, «Метінвест-Діджитал» формує наступні 2 бенчмаркингові показники – а) в розгортанні корпоративної програми інновацій, б) в створенні корпоративної діджитал стратегії. Кілька великих холдингів в Україні вже запустили подібні програми, тому це, безумовно, тренд.

Бренд «Інтерпайп» та команда, яка рухає 4.0 – серед номінантів лідерів змін року.  

АППАУ продовжує формувати цілий набір бенчмаркингових орієнтирів – в просвіті та освіті, інноваціях, галузевому розвитку та просуванні, використанні стандартів, впливу на державний розвиток – див. про це далі.

2. Консолідація експертів у впливі на державні політики та програми

2019 був несподіваним та, навіть, дещо драматичним в зміні відношення владного олімпу до Індустрії 4.0. Пік наших очікувань в липні, разом зі створенням нового Міністерства цифрової трансформації та Комітету ВР ЦТ завершився повним розчаруванням в жовтні. Ми побачили, що промисловість та пром. хайтек – далеко не в перших пріоритетах уряду.

Тим не менше, ця ситуація сприяла перегляду відносин та перегрупуванню сил відразу в 2-х коаліціях – Industry4Ukraine та Коаліції цифрової трансформації. Разом ми приходимо до очевидних висновків про краще єднання та посилення спільного тиску на уряд.

Відразу 3 представники Industry4Ukraine – Іван Кульчицький, Андрій Забловський та Денис Базилевич увійшли в число лідерів змін в категорії персональних номінацій.

[caption id="attachment_9553" align="aligncenter" width="584"] Орг. комітет конференції Industry4Ukraine[/caption]

3. Формування іншого іміджу мульти-сервісних компаній нового типу

Мульти-сервісні (аутсоурсингові) компанії є величезним потенціалом України в Індустрії 4.0 й чимало з них вже приєднується до АППАУ. Водночас, до появи MDEM та «Прогрестех-Україна» ми фактично не бачили компанії з цих категорій які реально піклуються про розвиток українського ринку та українського замовника.

[caption id="attachment_9542" align="aligncenter" width="584"] Зустріч в Миколаєві 11 вересня[/caption]

Олена Жукова з МДЕМ номінується на звання Лідера змін в галузевому розвитку, а СЕО «Прогрестех Україна» Андрій Фіалковський – як Лідер напряму «Краща перспектива для молоді».

4. Краща співпраця навколо фондів розвитку

Богдан Демчина (СЕО «Мікрол») та Андрій Сухорябов (СЕО «Синергія») разом показали приклад як залучати кошти ЕБРР під проекти енергоефективності в галузі Utility (муніципальний сектор). Хоча подібних проектів ще вкрай мало, цей приклад справді хороший для наслідування іншими членами АППАУ.

5. Початок кластерного руху

Наші члени Інфоком Лтд, «Запорізька політехніка» разом з іншим партнером «Тріада-Зварка»  та Запорізькою ТПП стали основою створення кластеру в Запоріжжі. В листопаді 2019 до них приєднались ще 7 компаній. Таким чином, можна говорити про створення в Україні 1-го кластеру по моделі ІАМ, запропонованої АППАУ на початку року.

[caption id="attachment_9543" align="alignnone" width="960"] круглий стіл учасників кластеру ІАМ 29 листопада[/caption]

6. Початок справжньої коллаборації та залучення замовників до проектів розвитку

Залучення провідних експертів від Данон, Метінвест, Рошен, ДТЕК, Укргазвидобування, Житомирського картонного комбінату до проекту aCampus, а ряду інших промислових підприємств в проектах розбудови дорожніх карт в Харчовій та Морській галузях – є хорошим маркером змін. Насправді, багатьох замовників цікавлять важливі питання стандартизації чи діджиталізації, які підіймає АППАУ. Важливо, й разом з нашими кращими експертами від розробників та інтеграторів, знайти «ключики» до залучення, підіймати справді критичні питання та давати на них відповіді.

[caption id="attachment_9000" align="alignnone" width="960"] 1-ша колаборативна команда в преокті aCampus[/caption]

7. Лідерство наших членів у просуванні Індустрії 4.0

IT-Enterprise і раніше був лідером промоції Індустрії 4.0. Trans4mation Forum виводить їх, але також всю АППАУ  на новий, вищий рівень, за якого мова йде про масове залучення українських підприємств, а також міжнародних партнерів та урядовців.

[caption id="attachment_9256" align="aligncenter" width="584"] на форумі 22 листопада[/caption]

Бренд компанії (вся команда), та її СЕО Олег Щербатенко отримують відзнаку в номінації року «Лідер просування Індустрії 4.0».

8. Лідерство в інноваціях 4.0

Едуард Троценко, СЕО «Інфоком Лтд» натомість, пропонується виконавчою дирекцією як лідер інноваційного розвитку.

Компанія (всього 160 чол), продукує найбільший в Україні пакет нових продуктів та рішень й відразу по кільком сегментам ринку – від безпілотного наземного транспорту, дронів та машинного зору, – й до нових рішень в сфері електричних заправок та сонячних електростанцій.

[caption id="attachment_7100" align="aligncenter" width="960"] Конференція 4.0 в гостях у Інфоком Лтд (2018 р)[/caption]

Тренд полягає в тому, що саме члени АППАУ – завдяки нашому формулюванні меседжів та контексту в Лендскейпі Індустрії 4.0, постіійній увазі до теми та відповідній промоції, – беруть лідерство в русі 4.0.

9. Зміна ролей ЗВО (Центрів 4.0)

Проект aCampus яскраво показав, що ЗВО можуть бути «системними генераторами» освітнього та просвітнього контенту. І якщо раніше цей потік генерував, головним чином, НУХТ, зараз до нього доєднались ХАІ, КПІ, а також Центр 4.0 з Одеси («Міронафт»), який й поза межами aCampus перекладав і стандарти, і чимало корисних статей по робототехніці.

[caption id="attachment_9544" align="alignnone" width="960"] Частина команди aCampus на семінарі 25 жовтня[/caption]

Все-ж, лідером залишається Олександр Пупена з НУХТ – дирекція АППАУ висуває саме його в лідери змін в системі освіти та просвіти ринку.

10. Формування мережі Агентів змін

Новий аналітичний документ «Агенти змін» систематизує маркери та тенденції вище з точки зору лідерських якостей. Документ пропонує також 5 ролей, виконання яких покращує ефективність проектів розвитку. Мова про Match & Connect, Orient & Drive, Communicate, Build Trust, а також Consult & Educate. Ці ролі важливі в рамках окремих під-систем (Продуктів, Інновацій та Політик), але тим більше важливі коли ми починаємо звязувати ці зоні в єдиній інноваційній екосистемі.

Наші лідери ясно показують, що ті, хто більше всіх вкладає в розвиток спільноти й досягає кращих результатів, – це зовсім не ті, хто віддає свою експертизу та час виключно за винагороду, чи ті, хто прагне швидко конвертувати проекти розвитку у власні переваги. Спільні риси, що об’єднують  наших 11 лідерів змін (вкл з командами окремих брендів), й роблять можливими виконання вказаних ролей, наступні

1) Проактивність: вони не чекають ніяких “команд” ні звідки – лідери самі генерують проекти та зміни, які вважають за необхідні. Й часто в цьому, вони виходять за усталені «норми» – роблять щось, що ніхто до них не робив.

2) Сталість мислення та поведінки: лідери не очікують негайної віддачі – вони розуміють, що результат може прийти пізніше, – хай і через рік, і через два. Але він прийде і це потрібно робити зараз… бо «хто крім нас?»

3) Колаборативність, але й амбіційність: всі наші лідери легко кооперуються з іншими партнерами. Більше того – вони свідомо шукають партнерів. Але це не означає відсутності амбіцій – радше навпаки, здорові амбіції часто рухають лідерів вперед і спонукають до росту ефективності їх оточення.

******

Дізнатись більше про підсумки 2019 в АППАУ та наші прогнози на 2020 – завантажуйте коротку версію річного звіту АППАУ  за цим посиланням.

Підведення всіх результатів 2019 року та обговорення нових планів на 2020 відбудеться 23 січня на Загальних зборах АППАУ – запрошуємо всіх наших членів.

Новий аналітичний звіт «Вертикальна інтеграція. Виклики та перспективи» інтегрує всі попередні напрацювання проекту aCampus по відповідним стандртам, – в першу чергу по МЕК 62264 та ISO 22400.

В огляді представлено

• Огляд напрацювань в проекті aCampus. Залучення ринку.
• Головні виклики вертикальної інтеграції
• Погляди світових експертів на вертикальну інтеграцію в контексті Індустрії 4.0
• Де Україна в глобальному дискурсі про інтеграцію та МОМ

Для завантаження звіту перейдіть за посиланням.

Покращення позиціонування. Створення Ідейного Лідерства

Кожна діагностика стану маркетингу та продажу АППАУ на протязі останніх років говорить, що зона росту №1 всіх гравців – це Позиціонування та створення Ідейного лідерства. Як правило, гравці ринку не довикористовують чисельні можливості й роблять багато помилок в цих областях. АППАУ чимало про це комунікує й роками, але прогрес – слабкий.

Причина в тому – що ці області компетенцій потребують специфічних знань – експертизи на стику маркетингу, технологій та знання ринкового середовища. Наша послуга націлена на те, щоб допомогти вам покращити ці знання та сформувати ваші стратегічні положення в Ідейному лідерстві.

Суть  послуги АППАУ в області

Вникання в ваш контент – визначення цінності для певної цільової аудиторії та відповідного каналу:

• Оцінка вашого позиціонування та ключових повідомлень (тест).
• Консультації щодо покращень.

Для кого ця послуга: вендори, інтегратори.

Статус послуги: безкоштовно (платна частина стосується тренінгів та консалтингових проектів).

Як це працює:

1. Ви проходите тест – опитування, що ми вам надсилаємо.
2. Ви надаєте крім цього декілька зразків (посилань) контенту, що підтверджують ваше позиціонування.
3. Ми аналізуємо й разом обговорюємо результати (як правило онлайн дискусія). Надаємо рекомендації щодо покращення.

Що дає використання цієї послуги:

1. Ви можете швидко зрозуміти де у вас вузькі місця в даних областях.
2. Ви відразу отримуєте орієнтири та зразки кращих практик у вказаних областях.

Приклад використання послуги:

Впродовж 2015–2017 рр. ми працювали з багатьма учасниками спільноти – членами АППАУ щодо покращення їх позиціонування, іміджу та створення ідейного лідерства. Див. наш звіт 2017 в публікації Про позиціонування та ідейне лідерство – на прикладах наших членів.