Без категорії

Вся страна с тревогой следит за развитием событий – и уже не только в Киеве. Речь не о политике и не о Евросоюзе – речь о свободах и правах, о жизни и смерти многих наших сограждан, о том, в какой стране мы живем.

Радикализация и расслоение общества на 2 лагеря нарастает на наших глазах. Это расслоение происходит в жестких спорах между незнакомыми людьми, друзьями, товарищами, и даже родственниками – все дают разные оценки происходящему. Однако в основе этих оценок лежат персональные ценности. Именно наши внутренние ценности определяют, какую информацию мы ищем, каким каналам доверяем, в какие мифы верим. Ученые доказали, что во всех наших оценках и решениях доминирует правое полушарие мозга – мы сначала во что-то верим и затем под это «что-то» ищем оправдание, и строим логическую цепочку. Но во что мы верим? И почему? Как пример, рассмотрим популярные мифы майдана, в которые верят многие сограждане на юго-востоке Украины.

Миф №1: «майдан организовала и им управляет оппозиция» 

Реалии: майдан прошел несколько фаз – от молодежного протеста, вызванного отказом от евроинтеграции – к всенародному движению против произвола и насилия власти. Оппозиция просто присоединилась к этому движению и попыталась возглавить. Сегодня лидеры оппозиции пытаются управлять майданом, но на самом деле майданом не управляет никто (кроме хозяйственной части и отрядов самообороны). Многие важные решения принимаются совещательным характером на низовом уровне. Например, штурм украинского дома 25 января был неожиданным для лидеров оппозиции. Но защитники майдана думали иначе – их забота была не о переговорах с Януковичем (они давно в это не верят), напротив – они не понимали, почему в их тылу должны находится более 300 бойцов МВД.

Отсутствие сильных лидеров – скорее большая проблема Майдана, чем его достоинство. С другой стороны, это яркий пример того, что народ сам решает свою судьбу. Так или иначе, но еще в декабре Майдан стал независимым и влиятельным политическим и социальным субъектом, основа которого – низовая самоорганизация активных граждан. Самое интересное, что ни власть, ни их партия, ни олигархи не могут “врубиться”, с кем  они имеют дело, и почему оппозиция этим не управляет. Это тоже показатель определенных ценностей.

Миф №2: «на майдане – одни галичане. Более радикальная форма этого мифа – «там одни бандеровцы»

Реалии: галичане составляют где-то от 30 до 40% от костяка майдана – тех, кто там постоянно находится. Это правда, что украинский дух и национальное самосознание у них выше! Но присутствуют все остальные регионы Украине – практически вы можете найти палатку из любого региона страны, в том числе из Донецкого. Но самое главное – на майдане очень много киевлян. Практически все мои знакомые и я сам периодически ходим на майдан, многие там проводят ночи в дежурстве. Все эти люди восстали против несправедливости и произвола властей, против нарушения элементарных прав и свобод человека в нашей стране,  против беззакония, которое особенно ярко эта власть демонстрирует в январе, хватая мирных граждан на улицах Киева и подвергая их пыткам.

Миф №3: «все кто говорит на украинском – бандеровцы, а все бандеровцы ненавидят русских и русскоговорящих»

Реалии: хотя этот миф распространен среди люмпенизированной и малообразованной части населения юго-востока страны и, особенно, Крыма он проявляется в той или иной форме и среди более образованных сограждан. Недавно я  был поражен той ненавистью и злобой, которую высказали в обсуждении в соц сетях 2 ген директора крупных предприятий, которые не постеснялись в выражениях по поводу людей на Майдане. Но что касается участников Майдана, то только часть из них придерживается праворадикальных взглядов. Подавляющее большинство – обычные миролюбивые и дружелюбные люди. Кто был во Львове, подтвердит это. Кстати, – я тоже вырос в Ивано-Франковской области и мой родной язык – украинский. А кричалки, как «Героям слава» или «Смерть ворогам» – не более как кричалки, причем многие майдановцы очень критикуют последнюю – ведь это идет в противовес с начальными принципами мирных протестов, которые были на деле продемонстрированы в течении 2-х месяцев. Реальная проблема майдана в том, что других символов и лозунгов, объединяющих всю Украину, Майдан еще не выработал. Может быть, кроме одного – «Банду геть». Это как раз один из самых больших провалов, в которых обвиняют лидеров майдана от оппозиции. С другой стороны, последние недели власть всячески способствует наполнению всех этих существующих лозунгов новыми смыслами. И героями становятся невинные граждане, пострадавшие от убийц в погонах.

Миф №4 – «майдан финансируется на американские деньги и управляется из Госдепа США»

Реалии: не буду говорить о бюджете Майдана и его источниках, поскольку я этого не знаю. Но точно знаю другое. Я, мои друзья, мой брат (который, кстати, вынужден был эмигрировать из-за сплошной безработицы), масса обычных киевлян и сограждан, бизнесы и т.д. – жертвуют на майдан, кто сколько может. Деньгами, вещами, едой, снаряжением. Своим временем. Жена, которая ходила на майдан волонтером в декабре почти каждый день рассказывает, что больше всего ее трогали картины киевских пенсионеров, приносящих кто батон, кто теплые вещи… Это – действительно всенародная поддержка! Конечно, есть еще партийные кассы и, возможно, есть и деньги с определенных фондов из других стран. Но, в конце концов – что плохого в том, что кто-то хочет помочь нашему народу? Напротив, работая какое-то время, в области инвестиционного маркетинга, я хорошо представляю, как работает пропагандистская машина Кремля и Газпрома – вот их бюджеты, направленные против Майдана и Украины уже точно не сравняются с нашими. На мой взгляд, это и есть главный финансовый источник этого мифа, столь рьяно поддерживаемый партией регионов.

Из этого мифа вытекает другой распространенный миф – «они стоят за деньги». Обратите внимание, что все свидетели пыток Беркута говорят, что один из наиболее часто задаваемых вопросов – «Сколько вам платят?». Этим «борцам с террористами» просто в голову не приходит, что люди могут рисковать своей жизнью за идеи и за свободу свой страны. Напротив, они согласились с той ценностью, что насаждает эта власть – “все покупается и все продается”.

Миф №5 – «там много экстремистов, есть уже много бесчинств в центре столицы и будет еще больше»

Реалии: невозможно сегодня давать оценки происходящему, не зная или не вспомнив причинно-следственную логику событий с ноября. В ночь на 30 ноября были зверски избиты участники мирного майдана в Киеве. Пол-миллиона человек вышло на следующий день против этого преступления. Что сделала власть? Она выставила «стрелочниками» нескольких чиновников, но никто из главных ответственных не был наказан. А Беркуту дали гарантии, что их не тронут.

В декабре каждое воскресенье на Майдане в Киеве проходит всенародное вече, где собиралось от 200 до 300 тыс человек. Требования одни и те же – отставка правительства и привлечение к ответственности министра МВД. Что делает власть? Делает вид, что ничего не происходит. Напротив, 16 января власть принимает пакет из 20 законов, окончательно уничтожающих основы демократии и свободы слова в стране. И именно, в этот момент терпение народа иссякло.  Люди поняли, что за 2 месяца мирного протеста власть их так и не услышала. Точнее – и не хочет слушать. Поэтому в ход пошли другие формы протеста – коктейли молотова. Опять же – пошли спонтанно и снова от молодежи. А лидеры оппозиции при этом еще больше потеряли свой авторитет и контроль над ходом событий.

************

Итак, почему все вышеперечисленное –   очевидные «мифы» для одних, и «правда» – для других? Еще раз, в основе – разные ценности.

Вот 3 основополагающих ценности людей, которые выходят на Майдан, к которым и я принадлежу:

1. СПРАВЕДЛИВОСТЬ: невозможно утаить правду и невозможно бандитов представлять как «защитников порядка». Юридические законы Украины, моральные нормы всех цивилизованных людей осуждают и запрещают насилие, пытки и убийства людей. Но наша власть это себе позволяет по отношению к мирным гражданам и к своему народу.
2. СВОБОДА: мы хотим жить в свободной стране. Первый революционный подъем произошел именно тогда, когда власть дубинками попыталась закрыть рот своим гражданам. А новые законы от 16  января ставят под угрозу множество наших прав и свобод и, в то же время, дают неограниченные возможности для манипулирования и наказания граждан власть держащими. 
3. ВЛАСТЬ ПРИНАДЛЕЖИТ НАРОДУ: этот основополагающей принцип демократии, закрепленный ст.5 нашей Конституции, грубо нарушается нашей властью с 2009 года. Начиная с законодательных манипуляций, так называемого «большинства» в парламенте, нечестных выборов, монополизации экономики и до узурпации власти в стране одним человеком. 

Если мы хотим объединить Запад и Восток – мы должны сначала согласовать эти ценности.  Или другие, но которые объединяют. Затем можно давать оценки и говорить,  как жить дальше.. Все вышеуказанные мифы легко разрушаются  фактами и правдивой информацией, – но только если вы привержены этим ценностям.

Согласны ли вы с ними? И если нет, – каковы ваши ценности?

 Александр Юрчак

P.S. статья отражает только личное мнение автора .

 

Накануне дискуссии, 24 апреля 2013, на выставке EIA мы обработали полученные предварительные результаты опроса о критериях качества. Некоторые результаты нас удивили, другие не очень, но все это хотелось обсудить на панельной дискуссии, чтобы понять «картинку с качеством» полностью.

Итак, обо всем по порядку.

Предварительные итоги опроса

В «норме» – т.е. вполне ожидаемыми, оказались такие вещи, как:

– Критерии качества услуг: на первых позициях – надежность оборудования, качество проектных и системных решений, соответствие ТЗ и сроки внедрения.

– Факторы влияния на качество: лидируют технологические и экономические вызовы, далее – внутренние стандарты предприятий.

– Рост ценового давления – «да» ответили 90% респондентов…

Все это неудивительно. А вот на фоне многих кризисных явлений и разговоров о деградации (кадры, уровень…) удивило другое:

– Большинство опрошенных (88%) ответили, что требования к качеству в Украине растут или не изменяются последние 5 лет. Только 12% считает, что они снижаются.

– Также 77% респондентов считают, что критерии качества при выборе поставщиков становятся жестче или не изменились

Вот как соотносится этот рост требований по качеству с ростом ценового давления нам и хотелось узнать от экспертов.

Панельная дискуссия

В целом на мероприятие собралось около 25 человек. 3 эксперта, отвечающие на вопросы, представляли разные категории поставщиков. Геннадий Кабальский – ведущий проектный менеджер группы «Техинсервис», крупнейшей инжиниринговой компании в пищевой промышленности и инфраструктурных объектах, Сергей Батюк – технический директор «Клинкман – Украина» и Олег Михайлов – генеральный директор в ООО «Феникс Контакт».

На первые вопросы об оценке полученных предварительных результатов опроса, озвученных ведущим дискуссии Юрчаком Александром, все эксперты практически единогласно согласились. Далее разговор был о деталях и причинах – кратко пройдемся по основным вопросам.

Причиной №1 роста требований эксперты назвали рост образованности заказчиков. Сергей Батюк отметил, что большую часть среднего звена на предприятиях и среди других игроков составляют люди от 30 до 40 лет. Многие из них уже получили образование на современных средствах АСУ ТП при различных учебных центрах и, как результат, их видение уже сформировано крупными брендами современной техники промышленной автоматизации.

Геннадий Кабальский был не совсем согласен с оценкой «образованности» – да, заказчики стали более образованными, но не до такой степени, чтобы самостоятельно и грамотно составлять ТЗ. И хотя, с ними уже можно вести разговор о деталях, критерий цены у них находится на 1-м месте – по крайне мере в Украине.

Олег Михайлов подчеркнул, что практически все игроки рынка пребывают в динамичной среде, где потоки обменов и информации налажены между поставщиками, интеграторами и заказчиками, поэтому требования к системным решениям и качеству быстро выравниваются.

На вопрос об региональных отличиях («Техинсервис» работает по различным географическим зонам), Геннадий Кабальский подчеркнул, что в то время, как в Северной Африке доминируют критерии доступности и легкости восприятия, а в Украине и странах СНГ – ценовые критерии, в Восточной и Западной Европе главными являются критерии технического совершенства системы.

Интересный вопрос из зала поставил Андрей Малицкий – директор дистрибуторской компании «Дивита»  – прозрачность цен поставщиков за последнее десятилетие стала намного больше, и интеграторы уже не могут прятать свою маржу в оборудование, выставляя при этом низкие цены на услуги. Как быть с этим и как держать, или даже повышать цены на инжиниринговые услуги?

Мнения по этому вопросу разделились. Сергей Батюк заявил, что в «Клинкман-Украина» цены для интегратора практически недоступны для конечного заказчика поэтому подобные ситуации у данного вендора случаются редко. Напротив, Геннадий Кабальский подтвердил, что подобные ситуации обращения заказчиков напрямую к поставщикам оборудования случаются все чаще. Это явный тренд. Поэтому интеграторы должны держать планку цен хороших услуг и без оглядки на маржу на оборудовании. Другая тактика – делать больше проектов, если маржа падает.

Олег Михайлов также подтвердил существование такой проблемы, уточнив, что это больше проблема интеграторов, чем вендоров. Однако в целом, «это рыночная проблема и, возможно, одна из задач Ассоциации», – сказал Олег Николаевич. Нужно поднимать статус инженеров и дать понять рынку, что интеллектуальный труд должен оцениваться по достоинству.

Где бизнес игроков:  разговор зашел о рынках сбыта – где интеграторы и вендоры делают свой бизнес? «Техинсервис» и находящиеся в зале другие крупные интеграторы («Геракс») заявили, что главным образом их рынки роста находятся зарубежом. При этом продажи самих вендоров идут в Украине – и «Клинкманн-Украина», и «Феникс контакт» подтвердили, что темпы роста их компаний в Украине значительно превышают средние темпы роста их брендов по Восточной Европе.

Коррупция и откаты: эксперты достаточно оптимистично смотрят на эти вопросы. По их общему мнению, коррупция есть только среди мелких – средних заказчиков или гос. предприятий. Среди остальных игроков эти явления не столько распространены, по крайней мере, роста не наблюдается и этого нет в отношениях с вендорами. Однако Олег Михайлов упомянул, что соблазн откатов по-прежнему присутствует среди дистрибуторов. И это острая проблема, так как продавцы дистрибуторов продают не оборудование, а «объемы откатов».

Куда дальше  развивать рынок (если заказчики и так уже признаны образованными)? Мнение Геннадия Кабальского – «Каждый вендор поддерживает свою группу. Однако они разрознены и конкурируют между собой. Задача АППАУ – объединять и показывать лучшие решения для всего рынка. Необходимо устанавливать общую планку качества и общие стандарты». Олег Михайлов подчеркнул, что развитию и образованию нет пределов. Он привел примеры своей компании по работе с ВУЗ-ами и подготовке кадров в Украине. «Феникс контакт» проводит большую работу в этом направлении, а также выпускает периодический журнал Update, фокусирующийся на образовательных аспектах. Сергей Батюк был уверен, что новое поколение менеджеров среднего звена на предприятиях само сформирует новые требования и новые стандарты – нужно просто их внимательно слушать.

Конечная дискуссия и обмены коснулись вопросов включения в АППАУ украинских производителей (выступил президент «Микрол»), улучшения обменов между различными игроками рынка (выступление А. Пупены из Университета пищевых технологий), улучшения взаимодействия с масс-медиа (журнал «Мир автоматизации»).

В завершение ведущий собрания Юрчак Александр призвал всех участников к активности и вступлению в АППАУ – сообща решать вопросы развития гораздо проще и эффективнее.

И пока мы ставим на этом точку – все услышанное требует осмысления. Но к разговору о качестве мы еще обязательно вернемся.

 

24 вересня 2013 р. на кафедрі АТЕП НТУУ «КПІ» відбувся черговий круглий стіл АППАУ. Цього разу тема зібрала 4 ВУЗ-и (сам КПІ був представлений 3-ма кафедрами), 3 Системних інтеграторів та 3 представників виробників обладнання. Склад по кількості був оптимальний, – можливо, не вистачало тільки думки кінцевих замовників.

Дискусії учасників були досить жвавими, інколи навіть гарячими. Отже по порядку.
На початку, господар аудиторії, зав. кафедри АТЕП Ковриго Юрій Михайлович, привітав гостей, розповів про історію кафедри, її сучасний стан та напрямки розвитку.

Після цього модератор заходу Юрчак Олександр Володимирович представив АППАУ та головні теми круглого столу. Головними питаннями стояли наступні:

1. Як покращити підготовку молодих спеціалістів
2. Чи потрібна та яка (сервіси, програми…) перепідготовка кадрів для промислових АСУ.

По обох питаннях учасникам пропонувалось обмінятись думками щодо досвіду, погляду на проблемні питання, а також на успішні рішення. Коротко пройдемось по головним пунктах обмінів.

Чи є зворотній зв’язок «Ринок -> ВУЗ-и» ?

Директори «ВДТ-Автоматизація» Калантаренко Андрій Олександрович та директор «Раут-Автоматика» Просяніков Вадим Давидович кажуть: «Розриви завжди є, були і, очевидно, будуть». Молодим спеціалістам не вистачає елементарної практики. Власне, про відсутність «бази практики» відразу заговорили й викладчі кафедр. Просяніков В. Д.  вважає, що загально інженерний рівень значно впав.

Але ключове питання при цьому –  «А що вам, панове, потрібно?». І тут почалась гаряча дискусія. Питання зворотнього зв’язку «Ринок – ВУЗ-ські програми» виявилось по-сравжньому дискусійним. Професор, зав кафедри АУТС КПІ Теленик Сергій Федорович дуже чітко артикулював: «Нам не потрібна допомога в складанні програм – дайте вимоги до спеціалістів». Однак тут думки розділились: Калантаренко А. О. не впевнений, що такі вимоги можна консолідувати по всьому ринку, Просяніков В.Д. каже, що його досвід у наданні таких вимог до свого ВУЗ-сього партнера (КІСІ) були явно невдалі.  Такі програми, на його погляд, реалізуються зовсім не за 1 рік, як це заявляють представники кафедр, а значно довше.

Генеральний директор Phoenix Contact Михайлов Олег Миколайович висловився, – «те, що важливо для визначення навчальних программ – це СТАНДАРТИ в промисловій автоматизації».  Олег МИколайович навів приклади підготовки молодих спеціалістів в німецьких ВУЗ-ах, програми яких налаштовані на сучасні європейські стандарти.

Резюме цієї дискусії:  зворотній зв’язок необхідний та можливий, – окремі гравці це вже роблять на рівні двосторонніх обмінів. Що стосується всього ринку – це, очевидно, одне з стратегічних завдань АППАУ.

Розриви в підготовці молодих спеціалістів є… але вони не очевидні!

Знову директори Системних інтеграторів та виробників заявили, що прогалини в знаннях та рівні молодих спеціалістів існують і вони значні.  Технічний директор «КТС Груп» Мироненко Василь Дмитрович висловився щодо простого принципу відбору молодих спеціалістів – перевірка фундаментальних знань автоматики – електротехніки є обов’язковою. Якщо спеціаліст цього не знає, то тест не пройдений. А таких випадків – все більше.

Однак протилежну точку зору висловив Сергій Георгійович Батюк, технічний директор «Клінкман-Україна». На його думку, рівень випускників кафедр промислової автоматизації зріс в рази. Сучасні молоді спеціалісти вже добре знають, що таки мови програмування МЕК 61131-3, володіють навичками програмування на тих чи інших відомих брендах ПЛК, знають сучасні SCADA. Це абсолютно інший рівень в порівнянні з кінцем 90-их. Сергій Георгійович також не згоден щодо пропозицій використання ресурсу кафедр щодо перекладів для вендорів чи їх залучення до завдань технічної підтримки, які прозвучали від колег. Дискусія знову повернула до теми: «А в чому ж тоді проблеми підготовки молодих спеціалістів?». Сергій Георгійович Батюк вважає, що це питання теоретичної підготовки. Щодо загальних навичок програмування, він вважає, що наші студенти та випускники мають навіть кращий рівень підготовки, ніж західні ВУЗ-и. Важливу тезу також Батюк С. Г. висловив щодо розмежування повноважень та завдань ВУЗ-ів та галузевих інститутів: «Не потрібно ставити перед кафедрами складні завдання по автоматизації технологічних процесів, які (процеси) давно вже не відповідають реаліям ринку». Дещо радикально, хоча, можливо, й вірно, прозвучали слова Сергія Георгійовича, що «тільки перехід на приватну систему навчання та значне покращення в оплаті викладачів врятують ВУЗ-ську систему від повного руйнування».

Просяніков В.Д. опонував, що потрібні спеціалісти не які «просто вміють програмувати», а які системно вирішують комплексні завдання АСУ – від датчика та вторинного прибору – до системи СКАДА; від проектів – до вибору конкретного обладнання.

Щодо цієї вимоги, цікава інша ремарка Батюка С.Г. Він звернув увагу на неадекватність вимог багатьох керівників АСУ ТП (як Інтеграторів, так і кінцевих Замовників) щодо рівня оплати кваліфікованих спеціалістів. Фахівець, що знає основи програмування PLC/SCADA декілької виробників, ІТ-технології та ще й може вирішувати системні завдання щодо рішень АСУ ТП – аж ніяк не може коштувати 2 тис грн. Однак саме з цієї планки деколи починається розмова при працевлаштуванні. Отже, – «платіть по 12 тис грн. і ви відразу знайдете таких спеціалістів», – запевняє Сергій Григорійович.  Значна  доля істини в цій позиції є – особливо, коли дивитись на ІТ-ринок, який масово споживає випускників кафедр АСУ – і просто тому, що рівень оплати значно вищий!

Андрій Олександрович Калантаренко, реагуючи на ці думки, сказав, що проблема є ще в позиції (чи зрілості?) молодих людей – на ранніх курсах вони не розуміють чого хочуть, і навіщо їм це потрібно. А потім – «вже пізно». «Цілеспрямоване поглинання знань та прагнення до чогось конкретного важливе вже на початкових курсах», – каже Андрій Олександрович.

Резюмуючи, модератор Юрчак О. В. звернув увагу аудиторії, що «диму без вогню» не буває – всі попередні опитування та думки експертів говорять про те, що розриви та прогалини в підготовці молодих спеціалістів є!

Цієї ж думки притримується Ковриго Юрій Михайлович – «проблеми – це ознаки динаміки руху та життя». Питання одне – де саме є ці прогалини, та наскільки вони великі. Поки що, в попередніх опитуваннях АППАУ експерти частіше всього згадують 5 напрямків:

1. загально інженерна підготовка, системна інженерія
2. обслуговування промислових АСУ
3. ІТ – технології
4. відмінне знання техніки конкретних брендів
5. знання конкретних аплікацій та вміння застосовувати до них системні рішення АСУ.

В той же час, зазначаємо, що дискусія круглого столу не мала консолідації та єдиної думки по цих визначеннях.

Перепідготовка – дискусія тільки починається

Інтерес до попередніх питань та активна позиція всіх присутніх дещо змінили графік заходу – на тему «перепідготовки» часу залишилось вкрай мало.

Олександр Миколайович Пупена, к.т.н. викладач кафедри ІАСУ, НТУХТ зазначив, що в цьому аспекті дуже важливе питання перепідготовки самих викладачів.  Ресурс викладачів, матеріальна база, досвід викладання – цілком достатні для організації курсів перепідготовки для різних категорій гравців ринку АСУ ТП. Однак немає механізмів цієї перепідготовки.

Деякі колеги опонували, що «перепідготовка» – не є справою ВУЗ-ів, а це мають бути інші сервісні організації.

Ковриго Юрій Михайлович резюмував, що можливі як ті, так і інші варіанти. Важливий кінцевий результат – сервіси, програми, рівень якості, доступність. Більше того, це потрібно робити випереджаючими темпами, – адже ринок та технології змінюються швидко. Але важливі також механізми, які дозволяють розвинути ці послуги. Пупена О.М. акцентував на своїх очікуваннях до АППАУ щодо організації та розвитку таких механізмів.

 

Резюме круглого столу

Учасники прийняли наступні рішення:

1. Визначити та консолідувати вимоги ринку до ВУЗ-ської підготовки молодих спеціалістів, – відповідальний, –  дирекція АППАУ.

2. Стандартизація: визначити пріоритети серед різних світових стандартів промислової автоматизації та пріоритетних організацій щодо партнерства з АППАУ, – робоча група з ВУЗ-ів та членів АППАУ (визначити – дирекція  АППАУ) 

3. Відкриті питання – для подальших дискусій та обговорення

• Як організувати «бази практик» молодих спеціалістів та студентів? Який є кращий досвід та практики?
• Як організувати перепідготовку викладачів? – механізми, варіанти, існуючий досвід
• Як робити бенчмарк навчальних програм?  – що вже роблять та як наші колеги в інших країнах
• Які вже є практики та програми перепідготовки спеціалістів для промислових АСУ?

Приємною новиною АППАУ, яку озвучив Юрчак Олександр Володимирович, було приєднання до АППАУ 3-х нових членів. Криворізького Національного Університету, Харківського Національного Університету Радіоелектроніки, а також одного з світових лідерів автоматизації в обличчі своєї філії «АББ в Україні». Найближчим часом АППАУ детально повідомить про профіль своїх нових членів.

Повний фото-звіт круглого столу АППАУ можна переглянути тут.

Дирекція АППАУ висловлює вдячність всім учасникам круглого столу за активну позицію, а також кафедрі АТЕП НТУУ КПІ в особі Ковриго Юрія Михайловича за можливість проведення заходу Асоціації.

 

Накануне семинара по проектному управлению в АСУ ТП, хочется несколько прояснить тему и расставить акценты – по крайней мере, некоторые.

Не считая себя экспертом в этой области, буду все же исходить больше из своего опыта – как бывшего вендора, так и работы в инжиниринговой компании.

Почему это вызов №1 в мире (CSIA)

В прошлой нашей публикации мы сказали, что и сегодня высокий уровень проектного управления остается вызовом №1 для системной интеграции на североамериканском континенте. Предполагая, что уровень культуры рынка и самих интеграторов там все-таки повыше, поневоле задаешься вопросом – почему так? Ведь о том, что Системные интеграторы промышленной автоматизации должны досконально владеть этой дисциплиной (поскольку сам бизнес – проектный), говорится давно. В  Control Engineering  и других изданиях мы читали об этом еще и 10+ лет назад. Почему и сегодня это вызов №1, несмотря на эволюцию – рост и все более широкое проникновение и принятие рынком общих стандартов, как РМІ, так и специфических для Системной интеграции от CSIA?

На мой взгляд, существует комплекс причин и факторов, во многом свойственных и нашему рынку:

1. Общая экономическая нестабильность и сложности с инвестициями: это создает дополнительные трудности в планировании проектов.
2. Согласно некоторым исследованиям, заказчики сегодня принимают решения дольше, но требуют выполнения быстрее.
3. Рост влияния и требований заказчиков происходит по многим направлениям, но, прежде всего, ужесточаются финансовые критерии. 
4. Более жестко в ряде случаев ведут себя и поставщики – часто они не хотят разделять риски проектов с интеграторами, а предпочитают иметь всегда стабильную и безопасную позицию, продиктованную их корпоративными правилами.
5. В целом, рынки и заказчики стали более чувствительны к рискам проектов – отсюда повышенное внимание к риск-менеджменту.

В ряде докладов на конференции CSIA упоминалось о различных аспектах этих нынешних реалий. И  этот перечень выше, наверняка, не избыточный, но достаточный для понимания актуальности такого вызова.

В каком состоянии находится эта дисциплина у нас? 

Сложно сказать что-то конкретно об АСУ ТП – никаких точных данных и исследований о рынке пока нет. Вот то, что эмпирически известно автору этих строк:

• Большинство крупных интеграторов планирует проекты, однако делает это по своим собственным (часто доморощенным) правилам, далеко не всегда соответствующим каким-либо общепринятым международным стандартам, как PMI или IPMA.
• Кроме календарного плана-графика, другие важные документы в управлении проектом – как Устав проекта, матрица рисков, бюджет и план денежных потоков, матрица ресурсов и т.п. – практически никто не делает.
• В редких отраслях этого требуют заказчики – как ни странно, требования современного проектного управления более распространены в строительстве и в технологическом инжиниринге, но не в промышленной автоматизации. «Как ни странно» – так как область АСУ ТП очень близка к ИТ, а там эти стандарты де-факто становятся отраслевыми.

Тем не менее, большинство крупных интеграторов сдает объекты в срок и в хорошем качестве. Почему? На мой взгляд, спасают те же славянские качества:

• Гибкость ГИП-ов и менеджеров проектов, их умение адаптироваться и находить решения в самых безвыходных ситуациях.
• Смекалка и, в целом, высокий уровень инженерного состава.
• Моральная и физическая готовность к очередным «переделкиным» и к ненормированной загрузке в пик проектов.

Другими словами, спасет нас тот же «человеческий фактор». И, казалось бы, все хорошо,  можно так и дальше жить без современных стандартов проектного управления.  Меня только смущают нарастающие и тревожные сообщения с рынка о том, что:

• Фирмы, их состав и их лидеры – все больше устают и стареют. А молодежь, которая идет на замену – а) часто не имеет необходимой подготовки, б) не хочет работать «на износ», сидеть в командировках, в) работать с постоянными «переделкиными». Как будут решать эти вопросы собственники завтра?
• Количество местных фирм, соответствующих высоким требованиям крупных международных брендов  не такое уж большое. Если завтра, к примеру, Danon объявит тендер и скажет, что отбирает только сертифицированных интеграторов (по своим стандартам, – среди которых и уровень проектного управления) – туда никто из наших не попадает. Видел такую ситуацию в 2007 году.

Ставки сделаны?

Однако самой большой проблемой, на мой взгляд, остается недостаточный уровень осознания большинством руководителей преимуществ внедрения стандартов современного проектного управления. Как это не странно, но, преследуя цели прибыли, мы не умеем считать те самые финансовые дивиденды, которые предоставляют эти правила. Славянская ментальность – «главное ввязаться в драку, а там посмотрим» – глубокая и свойственна до сих пор многим руководителям. Этому способствует и жесткий уровень конкуренции в условиях ценового давления  – фирмы готовы снижать цены и никто особенно не просчитывает все возможные риски и потери. Подход «главное – получить заказ» далее превращается в девиз «слава труду», где в финале прибыли можно и не досчитаться. Особенно, когда «прессуют» с двух сторон – и поставщики, и заказчики.

Отчет по семинару “Проектное управление” можно просмотреть по этой ссылке

Александр Юрчак, Генеральный директор АППАУ

 

 

У світі, що глобалізується, єдиний спосіб бути успішним — об’єднуватися та спільно працювати заради майбутнього.

Освітні програми країн світу дуже різняться, вони реалізують національні правила  в галузі викладання та наукових пошуків, слідкують локальним традиціям. Болонський процес, розпочатий у 1999 році, прагне до створення єдиної освітньої системи. Однак світового панування ще не здобуто. З іншого боку, багаторічний досвід показує, що тісний зв’язок і діалог між промисловістю і університетами мати позитивний ефект для всіх зацікавлених сторін. Ця синергія може бути збільшена на сьогоднішній день міжнародної передачі знань і технологій.

* синергія — сумуючий ефект кількох факторів, сума яких дає більший ефект, ніж кожний фактор окремо.

Зараз освітня мережа EduNet об’єднує понад 70 університетів з 23 країн світу, їх число постійно збільшується.

Ідею цієї мережі можна описати трьома основними цілями:

1. висвітлення останніх трендів в галузі автоматизації;
2. створення засобу передачі знань між університетами та компанією в сферах навчання та підготовки спеціалістів;
3. культурна різноманітність та взаємодія як основа для підвищення загальної ефективності.

Phoenix Contact в якості всесвітньо відомого підприємства в в галузі електротехніки та автоматизації технологій робить свій внесок у примноження світових знань:

• проводить курси підвищення кваліфікації для викладачів і науковців
• забезпечує університети устаткуванням для автоматизацією технологічних процесів (апаратне та програмне забезпечення)
• сприяє міжнародній передачі знань між університетами
• сприяє міжнародному обміну студентами
• організовує і проводить симпозіуми та щорічні конференції для членів
• працює над розвитком і створенням навчально-методичних матеріалів
• бере участь у розробці міжнародних стандартів для кваліфікаційних модулів у галузі автоматизації технологічних процесів
• консультує і підтримує партнерів через контактних осіб
• забезпечує координацію обмін інформацією з міністерствами та університетами-партнерами щодо 
• стратегії та планування подальших освітніх проектів
• ініціює як національні, так і міжнародні науково-дослідні проекти.

Кількість студентів, які ще кілька років тому інтенсивно вивчали сучасні технології автоматизації, надані Phoenix Contact, вже досягла відмітки 25000 учасників. Багато випускників по завершенню навчання почати працювати в промисловості і застосовувати набуті ними знання.  Деякі з них об’єдналися у групи зі своїми колегами для спільних проектів, інші створюють системи та інтегральні автоматизовані комплексі. Всі вони роблять свій внесок в розвиток економіки своїх країн.

Науковці, викладачі та тренери, так само як і університетські партнери в промисловості, роблять все можливе для обміну актуальними знаннями. І так буде й в майбутньому. В цьому плані EduNet бере на себе важливу роль дослідника, виробника та посередника. Члени EduNet — це міжнародна спільнота професіоналів, що прагне дати студентам сучасні технічні знання та підготувати до старту успішної кар’єри. Саме тому важливо розпочати діалог між промисловістю та наукою, між підприємствами та університетами.

Внесок промисловості — в створенні практичних лабораторій з потрібними технологіями, забезпеченні спеціалістів необхідними поглибленими знаннями і висвітленні важливих прикладів, де і як технологія працює зараз і де її можна застосувати завтра.

Навчальні заклади використовують вже відомі власні знання та набуті від спеціалістів практиків та на основі цього створюють нові знання, розширюючи горизонти відомого. Зрештою,  це повертається у практичну галузь новими технологіями. Така оптимальна система відносин між теорією та практикою є золотим шляхом до успіху, де виграє кожна сторона.

Як і об’єкти автоматизації, EduNet інколи має справи з відхиленнями та збуреннями. Оптимізувати цей «контур керування» для всіх зацікавлених сторін — реальний виклик. Чим більше інформації матимуть члени та чим менше буде темних плям у спілкуванні між сторонами — тим менше збурень діятиме на освітню мережу.

Саме тому життєво необхідне спілкування, обмін знаннями та інформацією, зустрічі. Заради цього Phoenix Contact покладає свої можливості як компанії, так само як і таланти своїх співробітників, заради спільної мети спільноти EduNet.

Разом з зацікавленістю, світовим досвідом та вміннями членів EduNet освітня мережа та спільнота спеціалістів галузі автоматизації досягне величних успіхів.

На початку вересня выдбулася конференція EduNet, яка об’єднала учасників програми  з усього світу. Викладачі, науковці, інженери та менеджери, пов’язані єдиною метою розвитку галузі, зібралися у місті Бад Пірмонт, в штаб-квартирі Phoenix Contact Electronics, щоб обговорити важливі питання. Круглий стіл, організований модераторами компанії, окреслив ряд моментів, як-то: тріада тісної співпраці освіти, індустрії та бізнесу, сучасні тенденції галузі, обмін досвідом між учасниками, заплановані на рік вперед заходи.

На конференції багато уваги було приділено як поточному стану галузі автоматизації, так і її майбутньому. Phoenix Contact виклав власне бачення розвитку галузі, тенденціям та очікуванням. У ході конференції розкриті передумови та наслідки нової технічної революції, на порозі якої стоїть людство. Слідом за індустріалізацією та станками, впровадженням конвеєрного виробництва, а потому — комп’ютеризації та автоматизації промисловості, йде нова епоха: Industrie 4.0. Виробництво виходить в інтернет. Машина стає не просто інструментом та помічником робітника, а стає частиною світової мережі. Об’єднані інформаційними каналами станки, товари, машини, навіть цілі фабрики та заводи обмінюватимуться інформацією для оптимізації технологічних та бізнес-процесів. І автоматизація як невід’ємна частина технологічного процесу знаходиться на передовій цієї революції.

Разом з цим змінюються і вимоги до спеціалістів в галузі автоматизації. Поряд з традиційним набором знань, які отримують випускники університетів, все більшої ваги набуватимуть інформаційні технології (IT). Виші, які зможуть йти в ногу з часом і забезпечити своїх вихованців такими знаннями, виграють у конкуренції на освітньому ринку. А вчорашні студенти, що пройдуть школу сучасної автоматизації, стануть спеціалістами, гідними свого часу.

Довідка АППАУ: Приємно відзначити, що член АППАУ – кафедра АТЕП, НТУУ “КПІ”, яка була ініціатором приєднання університету до плеяди учасників EduNet, за активну участь у роботі конференції та значний потенціал для освітньої мережі, нагороджена відзнакою Phoenix Contact та EduNet. 

Бажаємо успіхів та перемог!

Матеріал підготовано на основі виступу голови відділу дидактики Phoenix Contact Клауса Хенгсбаха та власних вражень співробітника НТУУ «КПІ» від всесвітньої конференції EduNet.

28 травня 2014 р., кафедра АСУ ТП Національного університету харчових технологій знову приймала учасників заходу АППАУ. Цього разу це був семінар на тему розвитку стандартів проектного управління в інжинірингу АСУ ТП.

В семінарі взяли участь представники від організацій: ВГ «Техінсервіс», ТОВ «ІВП ТРІАДА», НТТУ «КПІ»,  журнал «Мир автоматизации», Інститут ім. Патона, Державне агентство з інвестицій, УкрНІДАТ, ТОВ «НІК» та інших

На початку генеральний директор АППАУ Юрчак О.В. коротко нагадав присутнім про напрямки та заходи роботи АППАУ в 2013 році. Зокрема, Олександр акцентував, що стратегія та механізми досягнення цілей Асоціації базуються на 3-х ключових засадах як:

1. Визначення пріоритетних для спільноти питань розвитку 
2. Визначення стандартів та кращих практик по конкретному напрямку  та розривів, що існують по відношенню до цього рівня
3.  Активна пропаганда, освітній програмі та сприянню в створенні відповідних послуг.

Власне, цей семінар є наочним відображенням вищевказаного механізму. Після того, як спільнота на протязі минулих місяців визначила проектне управління як один з пріоритетів АППАУ, ми встановили бенчмарк – це стандарти CSIA (з кращими практиками як в «Інсіст-Автоматика») і завдання семінару було а) зрозуміти наш рівень, б) зрозуміти які послуги в цьому напрямку можуть бути надані на українському ринку.

Стандарти CSIA регламентують 12 областей проектного управління, важливих для розвитку інтеграторів. Учасники разом визначили, що найбільш критичними областями в українських компаніях є наступні 4 області:

• Управління проектними ризиками
• Управління об’ємами робіт в проекті
• Управління змінами в проекті
• Управління якістю проектів

Олена Шарова та Наталія Старинська зі «Спайдер-Україна» представили свій погляд на розвиток цієї дисципліни та розповіли про свої послуги. На сьогодні «Спайдер-Україна» є частиною Spider Project Team та представником Project Management Institute в Україні. Компанія надає широкий ряд послуг в консалтингу, тренінгах та сертифікації в проектному управлінні і має більш як 800 клієнтів в 26 країнах світу.  Експерти розповіли про зміни в стандарті PMBOK 5-го випуску та акцентували на тому, що більшість проблем з проектами стосуються внутрішнього, а не зовнішнього середовища.

Дискусія з експертами «Спайдер-Україна» зачепила багато важливих проблемних питань – як розуміння природи проектного управління (не процесного), різного рівня проектів та відповідно різних підходів то практик, формування проектної культури в організаціях, зрілості організації до впровадження стандартів тощо.

В висловлюваннях інших експертів прозвучали такі думки:

• Євгеній Олійник (НТЦ «Біомаса») розповів про власний досвід впровадження проектного управління. Навчання, вважає Євгеній (закінчив курси в «Спайдер-Україна») є необхідною умовою – воно набагато швидше міняє світогляд та ставить стандарти. Сьогодні весь відділ Євгенія вже приймає ряд необхідних процедур (стандартів) як: статут проекту, календарний план-графік, матрицю ресурсів, тощо.
• Ростислав Марайкін, керівник Національного проекту «Енергія біомаси» розповів про свій досвід впровадження стандартів в «КТС Груп». Як колишній спів-власник та топ-менеджер цієї компанії, Ростислав наголосив, що ці стандарти дають повну прозорість щодо розподілу та зайнятості ресурсу, а також фінансових потоків. Все це дуже важливо для власників бізнесу.
• Олександр Гавришенко, директор департаменту УкрНДІАТ зачепив чимало тем про актуальність та складнощі проектного управління на великих промислових підприємствах. Зокрема, він акцентував на необхідності усвідомлення керівниками 1-го рівня переваг проектного управління та повної підтримки з їхнього боку. Це, на жаль, ще не так часто трапляється.
• Геннадій Кабальский, проектний менеджер Групи Техінсервіс говорив про впровадження деяких стандартів в своїй компанії. Зокрема, корисною практикою менеджери компанії вважають щорічну внутрішню конференцію,  на якій підводяться підсумки про головні уроки проектів року. Однак залишається багато питань, як інтегрувати ці речі, особливо на рівні знань та компетенцій, в існуючі правила та механізми роботи компанії.
• Олександр Мілько, технічний директор ТОВ «ІВП ТРІАДА» вважає, що більшість дисуктованих стандартів є на загал зрозумілими як для інтеграторів, так і для кінцевих замовників. Однак є велика різниця в формалізації та рівні цих речей. Як результат, «стандарти» є умовними, і частіше всього успіхи чи невдачі в проектах пов’язані виключно з людським фактором.
• Сергій Любицький, аспірант факультету АТЕП, НТТУ «КПІ» розповів, що курс проектного управління читається всім студентам факультету. На його думку, рівень проектного управління значно вищий в ІТ-галузі, де використання програмних інструментів для управління задачами, ресурсами та графіками є загальноприйнятою практикою.

Учасники семінару залишились задоволені рівнем дискусії. Для керівництва та членів АППАУ цей захід був важливим з точки зору розуміння стану проектного управління в Україні та попиту на відповідні послуги. На думку Юрчака Олександра послуги партнерів АППАУ від «Спайдер – Україна» є вже прийнятними та необхідними для багатьох учасників галузі промислової автоматизації.

Як кажуть класики проектного управління: «Ще дуже мало компаній усвідомлюють, що проектне управління це рушійна сила як в інноваціях, так і в створенні конкурентних переваг…» (Кеннет Дж. Купер). Саме високий рівень проектного управління та його демонстрація замовникам створює ту дистанцію в якості інжинірингових послуг, про яку багато говорили учасники заходів АППАУ останніми місяцями.

Наступний семінар АППАУ відбудеться в кінці червня на тему «Як просувати продукти та рішення в АСУ ТП: кращі практики».

В начале сентября к АППАУ присоединились два ВУЗ-а: Криворожский национальный университет (кафедра ИАСУ) и Харьковский национальный университет радиоэлектроники (кафедры ПЭЭА, РЭС). Коротко представим новых членов Ассоциации.

Криворожский национальный университет, кафедра ИАСУ

Университет основан в 1922 г. и в прошлом году отметил свое 90-летие.

Кафедра АПП была создана в 1961 г. на базе кафедры электрификации горных работ Криворожского горнорудного института.

Период фактического становления кафедры начался под руководством кафедрой проф. Чермалых В.М. ( С 1962 по 1973 год) Новое лицо кафедра получила под руководством проф.Назаренко В.М. (с 1982 по 2013 год). В настоящее время (с 2013года) кафедру возглавляет проф.Моркун В. С.

С 1997 г. кафедра называется Кафедра информатики, автоматики и систем управления (ИАСУ).

Основные направления научно-исследовательской работы:

1. Разработка и внедрение геоинформационных систем (ГИС) для управления технологическими процессами и систем организационного управления.
2. Разработка теоретических основ и технических решений по усовершенствованию компьютерных систем управления технологическими процессами в металлургическом и горно-обогатительном производстве.
3. Расчет, разработка, изготовление и внедрение автоматизированных систем управления тяжелыми конвейерами с  регулированием скорости ленты на основе промышленных контроллеров.
4. Разработка SCADA-систем.
5. Охрана научных разработок кафедры, как объектов интеллектуальной собственности.

С 1998 г. под руководством сотрудников кафедры осуществляется издание научного академического журнала «Академический вестник», где публикуются статьи ведущих специалистов Украины. В 2009г. на базе кафедры открыт авторизованный учебный центр Schneider Electric.

Зав кафедрой – доктор технических наук, профессор Моркун Владимир Станиславович.

Харьковский национальный университет радиоэлектроники, кафедры (ПЭЭА, РЭС)

В 1962 году Харьковский горный институт был преобразован в Харьковский институт горного машиностроения, автоматики и вычислительной техники, в котором был создан радиотехнический факультет. На сегодняшний день он именуется Харьковский национальный университет радиоэлектроники (ХНУРЭ).

Кафедра проектирования и эксплуатации электронных аппаратов (ПЭЭА)  входит  в состав факультета автоматики и компьютеризированных технологий. Основное научное направление – интеллектуальные радиоэлектронные средства.

Это направление включает:

• методы и средства создания интеллектуальной аппаратуры на базе микроконтроллеров
• первичные преобразователи и ЭА на их основе
• программно-аппаратные интерфейсы управления электронными аппаратами через информационно-коммуникационные сети
• системы озвучивания
• виртуальные диагностики электронных аппаратов
• промышленные логические контроллеры. 

С 17 декабря 2010 года на кафедре начала функционировать лаборатория EduNet немецкой компании «Phoenix Contact», что позволило студентам кафедры ПЭЭА приступить к практическому изучению ПЛК на базе стендов ILC 130 Starterkit, предназначенных для обучения программированию контроллеров на основе языков программирования IEC 61131-3. Программное обеспечение стендов позволяет программировать контроллеры 100 семейства компании «Phoenix Contact» путем составления блок-схем работы ПЛК в среде PC WORX или PC WORX EPRESS. Такие средства автоматизации применяются в автоматизированных системах управления технологическими процессами (АСУТП), системах «Умный дом», системах диспетчеризации и контроля.

В ХНУРЭ кафедрой ПЭЭА и немецкой компанией “Phoenix Contact” при поддержке ИМО ХНУРЭ, 6 сентября 2011 была проведена международная выставка «Инфолайнер PHOENIX CONTACT в Украине» с демонстрацией современных средств автоматизации и промышленных контроллеров с привлечением передвижного выставочного оборудования фирмы, которое было смонтировано на специально оборудованном автобусе.

Также научно-учебной группой кафедры в 2012 году (научный руководитель – зав каф.  проф. Ключник И.И., руководитель – асистент Галкин П.В., члены группы студ. гр. РЕАзс-12-1 Егоров М.Н. и аспирант Кукунин С.В) после участия в конкурсе New Automation Award 2012, проведенного компанией “Phoenix Contact”, был выигран грант «ZigBee gateway». Для выполнения проекта группе было предоставлено оборудование на сумму  3000 евро. Финал конкурса состоялся в Ганновере (Германия) в мае 2012 года. По результатам конкурса   кафедра ПЭЭА вошла в сотню лучших, а ХНУРЭ получил статус EduNet members. Участие в этом проекте было ценным опытом для команды.

Зав. кафедрой ПЭЭА – профессор Ключник Игорь Иванович.

Кафедра радиоэлектронных систем (РЭС), в прошлом кафедра конструирования и технологии производства радиоаппаратуры. 

Учебный процесс кафедры проводится в пяти лабораториях. Следует отметить наличие в составе кафедры современного видеоцентра, оснащенного аппаратурой японского и американского производства, где студенты изучают проектирование современных видеостудий, методы видеомонтажа и создания мультимедийной продукции с использованием современных программных продуктов. Студенты создают собственную видеопродукцию, лучшие видеофильмы представляются для участия молодежных кинофестивалях, где занимают призовые места.

В рамках учебного процесса кафедра ведет сотрудничество с отделом «Автоматизированных систем управления технологическими процессами» Украинского научно-технического центра «Энергосталь», что дало возможность создать современный компьютерный класс проектирования микропроцессорных систем управления с аппаратурой и лицензионным программным обеспечением Siemens и CoDeSys.

Согласно требованиям формирования информационного общества в Украине на кафедре постоянно проводится модернизация учебных планов подготовки специалистов. Вводятся новые дисциплины, которые соответствуют мировой тенденции развития радиоэлектронных информационных сетей, обновляет содержание нормативных, профессионально-ориентированных и выборочных дисциплин. Значительное внимание отводится компьютерной подготовке студентов: применению современных языков программирования, баз данных и Интернет-технологий при проектировании радиоэлектронных устройств и систем.

Под руководством высококвалифицированных преподавателей кафедры студенты занимаются научной работой, принимают участие в вузовских и международных конкурсах, научно-технических конференциях и форумах.

Востребованность в специалистах нашей специальности высокая, как в Украине, так и за рубежом.

Научные направления кафедры:

• дистанционное зондирование атмосферы с использованием электромагнитных и акустических волн
• исследование и разработка методов и средств сжатия, передачи и воспроизведения видеоизображений в специализированных системах цифрового телевидения.

Зав. кафедрой – Карташов Владимир Михайлович, доктор технических наук, профессор, академик Международной академии наук прикладной радиоэлектроники Украины, России и Беларуси.

АППАУ приветствует своих новых членов ассоциации и желает им успехов! 

К форуму лидеров, который АППАУ ежегодно проводит в феврале – марте, мы опрашиваем сообщество по теме форума. В этому году – это тема сотрудничества в развитии хай-тек рынков. Представляем краткое резюме отчета.

В этом отчете, кроме ответов респондентов, были проанализированы также ряд тенденций, кейсы и примеры из опыта 5-летней работы. В результате наши выводы следующие:

1. Состояние рынка АСУ ТП будет ухудшаться. Нарастает целый ряд негативных тенденций и факторов,  провоцирующих  так называемые «голодные игры» – ценовая конкуренция и давление заказчиков, конкуренция между крупными вендорами и ведущими интеграторами, профессиональная деградация, сомнительные стандарты качества или их несоблюдение и т.п. Совместно игроки могли бы противостоять этим негативным тенденциям, однако их нынешний уровень и орг. способности (capabilities) находится на критично низком уровне.

Рис. ниже часто используется в презентациях АППАУ – он отражает, что ряд новых возможностей игроки не могут использовать пока не улучшат состояние всей экосистемы и не научаться совместно противостоять негативным факторам, формирующимся внутри собственной (не внешней!) среды.

Краткосрочный фокус и доминирующий стиль «Выжить сегодня – до завтра еще нужно дожить» характерны для большинства игроков рынка. Это демонстрирует ряд кейсов и примеров, что приводятся в отчете.

2. Системные политики развития партнерских отношений есть только у западных вендоров, однако, в большинстве случаев они не эффективные.  Вендоры путают «Сотрудничество в проекте реализации АСУ ТП или поставок оборудования» с «Сотрудничеством по развитию рынка» – последнего практически нигде нет.  Также наш опрос показывает, что  вендоры не осознают неадекватность своих политик и преувеличивают ценность своих предложений партнерам. В то время, как они считают их «эффективными», партнеры думают с точностью до наоборот. Вендоры нуждаются в срочной модернизации (апгрейде) своих  методов развития партнеров и их лояльности.  Также мы впервые обращаем внимание на тренд, что крупные вендоры – лидеры рынка своими действиями обостряют конкуренцию не только среди интеграторов, но и с интеграторами, тем самым добавляя (кроме заказчиков) еще один фактор в феномен «голодных игр».

3. Все игроки рынка пока  далеки от системных, последовательных действий по решению самых насущных и общих  вопросов. Они осознают и часто заявляют о необходимости тех или иных совместных действий, однако считанные из них переходят в режим выполнения и тем более в сотрудничестве с другими партнерами.

4. Одна из главных причин такого состояния – это низкий уровень орг. способностей (capabilities), –  участники рынка недостаточно понимают и обращают внимание на этот фактор. В то время как организации признают очевидную причину «неделания» в виде отсутствия достаточного  ресурса  (времени, людей, знаний, инструментов, навыков, опыта и т.п), они не обращают внимания на то, что этот ресурс уже есть у партнеров, и не умеют его использовать.

5. Примеры успешных партнерств, решающих стратегические задачи развития есть – они приведены в отчете в виде инициатив флешмоба #ДієвеПартнерстов – но их крайне мало с учетом количества задач по стратегическому развитию. Они не образуют критической массы, а в ряде случаев – их единицы или вообще нет.

Что с этим делать? АППАУ уже много лет предлагает форматы действий, нацеленных на консолидацию игроков в области развития и совместное решение сложных задач развития. В этот раз наши рекомендации более четко структурируют необходимые действия игроков рынка по следующим 5 направлениям:

1. Нужно изменять мышление и развивать способности  позитивного, стратегического мышления и с фокусом на рыночных возможностях.  Хотя текущая рыночная среда имеет множество негативных моментов, она создает главную стратегическую возможность – промышленные хай-тек, и пром. автоматизация в частности, в перспективе должны стать одним из главных факторов конкурентоспособности предприятий. Поэтому провайдеры решений и услуг, совместно с департаментами АСУ-ИТ предприятий могут значительно улучшить свое положение, – но только если изменять фокус усилий на задачи создания спроса и развития рынка и предприятий, а не использования вчерашних возможностей или «латания дыр».
2. Нужно начинать с малых, но конкретных и действенных инициатив, нацеленных на решение общих стратегических задач. Ключевым направлением является ускорение в области инноваций – как по причине отставаний от развитых стран, так и в силу экономического эффекта инноваций, который в первую очередь понятен С-уровню.
3. Необходимо больше инвестировать и активнее перестраивать орг. способности (organization capabilities). 2016 год ярко показал, что даже когда спрос на инновации возникает, – многим провайдерам нечего предложить рынку, – они просто не готовы. Инвестиции в персонал, в их знания, навыки и уровень необходимо увеличивать по всем категориям участников рынка АСУТП.
4. В развитии  – нужно максимально использовать партнерские ресурсы. В отличие от РФ и развитых стран, украинские организации выглядят очень бедными во всех отношениях и аспектах! Поэтому наша единственная стратегия для того, чтобы быстрее развиваться – это налаживать партнерство и сотрудничество на всех уровнях. 
5. Масштабирование – ключ к успеху в изменениях! Специфика инжинирингового, проектного бизнеса наложила парадигмы «индивидуальности» на все методы и практики игроков рынка. Между тем, успех в бизнесе и экономике определяется тем, как вы умеете масштабировать – от ваших ресурсов и способностей – и до продуктов и решений

По всем этим направлениям АППАУ предлагает конкретные форматы и методы улучшений, часть из которых приведены в отчете. Также мы даем в нем мнение лидеров мнений и ссылки на другие полезные источники. Слоган, который отражает наш текущий статус  – Think big. Start small. Scale fast. – фокусирует на действиях, – конкретных инициативах имеющих стратегический характер.

********

АППАУ благодарит участников – респондентов февральского опроса 2017. Мы призываем всех участников рынка активнее участвовать в наших опросах, круглых столах и других событиях – именно ваши ответы и позиция позволяют формировать общие, консолидированные мнения и таким образом, генерировать новые инициативы, способствующие развитию рынка.

Загрузить отчет можно по этой ссылке.

 

 

Члени АППАУ та нашої спільноти активно почали рік. Позаду звітні збори, семінар з Індійським посольством, тренінг по маркетингу, форум лідерів, декілька вебінарів та круглих столів. Що попереду – надаємо уточнений графік на 2-ий квартал 2017.

Березень

• 23 березня, 17-00 – вебінар, онлайн нарада, для експертів клубу i-Control (організатор – АППАУ). В програмі – цілі та завдання по групах експертів, єдиний інструментарій, методики та спільні плани дій.
• 25-26 березня, м. Київ – партнерська асоціація AgTech проводить в м. Києві хай-тек Hackathon для агроіндустрії. Подія корисна для інтеграторів та розробників що працюють в агросекторах, а також для викладачів ВНЗ. Деталі – тут
• 29 березня, м Київ – партненри АППАУ, український журнал про фінтех та діджитал-економіку “Future” спільно з британським Фінтех-медіа “The FinTech Times” в рамках дискусійного майданчика FUTURE INNOVATION LAB проведуть трансфьюжн-сесію на тему: «Цифрова економіка та її вплив на галузеві трансформації». Детельніше тут

Квітень

• 10-11 квітня – тренінг по ISA 88 (IEC 61512), І4.0 (організатори – АППАУ, НУХТ). Тема розробляється в деталях з минулого року – маса напрацювань від Олександра Пупени, доцента кафедри АКІТ НУХТ вже доступні публічно. Цей тренінг є логічним продовженням систематизації знань в області АСУ ТП рецептурних, та періодичних процесів. Must be для інтеграторів та кінцевих замовників з харчової, фармацевтичної та інших галузей, де потрібна часта зміна рецептури. Деталі – тут.
• 11-14 квітня – виставка EIA-2017, м. Київ (організатор Euroindex). Традиційна №1 українська виставка промислової автоматизації. Теми цього року, що плануються разом з АППАУ – технології 4.0 в енергетиці та питання кібер-безпеки.
• 19 квітня – круглий стіл «Розвиток технопарків: як прискорити» в КПІ (організатори – АППАУ та НТСА). Очікуємо обмін досвідом, а також позицію експертів по ключових питаннях розвитку хай-тек сегментів (і не тільки ІТ). Одне з ключових питань – як запобігати відтоку кадрів в ІТ з інших хай-тек сегментів.
• 24-28 квітня – Hannover Messe, Ганновер, Німеччина, І4.0. Традиційна №1 європейська та світова виставка промислової автоматизації та ІТ в Німеччині. Цього року АППАУ планує разом з членами детальне висвітлення виставки у всіх аспектах.
• 25-27 квітня – конференція «Рішення ІТ-АСУ для інфраструктурних об’єктів», м. Славутич (організатори – ЧАЕС та Славутицька філія КПІ). Для тих, хто не їде в Ганновер – саме час в Славутич. Чудова атмосфера, участь всіх ланок місцевої влади, чимало енергетиків, відвідування ЧАЕС, ну а головне – тематика та хакатон хай-тек для завдань інфраструктурних об’єктів. Деталі – тут.

Травень

• 18-19 травня – тренінг по ISO 22400 (організатор – АППАУ). Тренінг по системі виробничих КРІ призначений для кінцевих замовників підприємств. Планується разом з російським центром MES систем. Деталі – згодом.
• 31 травня – форум BIT-2017, І4.0 м. Дніпро (організатор CIS-Events). Традиційний травневий форум в Дніпрі промислових АСУ-ІТ, де АППАУ веде секцію по автоматизації. Велика кількість учасників, місцевих підприємств – гарантована.

Червень

• 3-я декада – Конференція «Індустрія 4.0 в металургії», Interpipe, м. Дніпро. Деталі – згодом.

Липень

• 5 липня – конференція Product Management for Innovation: Manufacturing & Hi-tech (організатори – АППАУ та B2B Ukraine). Продуктовий менеджмент – від розробки до просування промислових та хай-тек продуктів – є ключова дисципліна для інновацій. Однак висококваліфікованих продакт менеджерів мало в промислових сегментах, керівництв приділяє цьому мало уваги й проф. стандарти не встановлені. Конференція покликана змінити ситуацію в цій області.

Графік вебінарів та круглих столів часто змінюється, й ми даємо його в поточному режимі – слідкуйте за нашими анонсами.

Плануйте участь в заходах АППАУ – ключових для вашого розвитку бізнесу.