Семінар, що відбувся 11 жовтня на цю тему, був 1-им в проекті #aCampus, цілком присвяченим темі стандартів. Тому й увага до нього була великою з обох сторін – як учасників ринку, так і команди проекту. По ідеї, семінар (як і наступні що плануються) мають виконувати 2 головні цілі – 1) надати головну інформацію про відповідні стандарти, 2) розкрити їх роль у вирішенні конкретних ринкових проблем. Тільки так можна «достукатись» до ринку й, відповідно, стимулювати попит на використання стандартів. Отже, що у нас вийшло, а що не дуже 1-го разу?
Презентації по стандартам
Автор цих рядків зробив коротий вступ, формулюючи 3 базові меседжи про особливості проекту #aCampus
[caption id="attachment_8957" align="alignnone" width="798"]
Рис. 1[/caption]
Команда проекту сприймає ці меседжи, як стратегічні виклики, й пропонує відповідні рішення. Зокрема, в п.1 ми говоримо про 3 базові речі, які мають домінувати серед замовників та інтеграторів
- Спочатку стандарти, як основа технічних політик, а тоді вже «гра в улюбленого вендора»
- Базовою річчю також є мова – ми не можемо користуватись напрацюваннями чужої країни (російський ГОСТ), тим більше часто-густо, з невірним перекладом й залежати від їх рішень. Замовники мають користуватись українськими ДСТУ і тому важлива їх співпраці та участь в Технічних комітетах Національного Органу Стандартизації (НОС).
- Також базовим – з точки зору світових практик, – є залучення та роль Університетів в питаннях освіти та просвіти, включно зі стандартами. АППАУ зробила ставку в цьому проекті на провідні кафедри провідних технічних Університетів, своїх членів, й початок проекту, говорить про те, що це – правильне рішення.
Подальша презентація Олександра Пупени, голови під-комітетів стандартів МЕК 61512 та МЕК 62264 повністю підтвердила цю тезу. Впродовж останніх 4 років Олександр та його команда з Національного університету харчових технологій, системно й послідовно «копають» теми й деталі згаданих стандартів, й використовують їх в своїй практиці системної інтеграції АСУТП. Команда безумовно, володіє на сьогодні кращою експертизою по обом стандартам і вже надає навчальні послуги по ним.
Приведу тільки 1 слайд з його презентації (повністю можна переглянути тут) –
[caption id="attachment_8958" align="alignnone" width="875"]
Рис. 2 Організація інформації щодо стану та режимів роботи технологічного вузла, згідно стандарту МЕК 61512, слайд з презентації О. Пупени.[/caption]
Наявність подібної інформації є основою для автоматичного обліку та розрахунку КПЕ по стандарту ISO22400 по виробничим КПЕ. Іншими словами, щоб (наприклад) порахувати коефіцієнт експлуатаційної готовності, як відношення між фактичним часом виробництва продукції та запланованим часом зайнятості для одного, окремо взятого робочого вузла, потрібно знати цей реальний, фактичний час. Й таких КПЕ, що базуються на параметрах часового виміру по стандарту ISO22400 – 13 (з 38). А тепер уявіть собі, що таких вузлів (ліній, машин, насосних станцій тощо) на великих підприємствах сотні! Чи можливо рахувати експлуатаційну готовність щоденно й ручним способом? А якщо цих КПЕ хоча з десяток?
Іншими словами, цей приклад ілюструє, що за відсутності подібної організації даних, й структури програмного забезпечення, автоматичний облік КПЕ стає або нереальним, або дуже важкою й витратною частиною програмного інжинірингу. Що далі на семінарі й підтвердив Ярослав Люлько з Сілоджик Груп.
В своїй презентації (повністю – тут), я також акцентував на необхідності більше повного та системного освоєння ISO 22400 в ТК 185, на рівні практичних інструментів розрахунку показників як ЗЕО та інших. Актуальність та потреба в таких інструментах існує давно – про це говорять представники великих компаній як ДТЕК, Метінвест, Укргазвидобування та інші. З іншого боку, експерти ТК 185 не можуть виробити такі інструменти без тісної колаборації з менеджментом зі сторони замовника. Проект aCampus вже налаштований на подібну співпраці, зокрема, в робочій групі ISO 22400 є 2 великі замовники та кілька ІТ- та інжинірингових фірм, й подібні завдання включені в план робіт проекту. Водночас, це не виключає залучення нових замовників – aCampus є відкритими для подібної колаборації по іншим стандартам та галузям.
Презентації учасників ринку
2 провідні розробники, вони ж системні інтегратори, демонстрували свої рішення по темі семінару – це IT-Enterprise та «Індасофт-Україна». Останній також був спонсором даного семінару. Коротко, по головним тезам.
Директор IT-Enterprise Олег Щербатенко представив цілісну концепцію розвитку компанії, як повномасштабного українського розробника рівнів ERP-MES, відкритого до співпраці та інтеграції з рівнями ОТ (АСУ рівнів 1 та 2), рис. 3.
[caption id="attachment_8959" align="alignnone" width="584"]
Рис. 3 Бачення піраміди вертикальної інтеграції від IT-Enterprise.[/caption]
Цей слайд важливий з точки зору сегментації рішень компанії, оскільки чимало спеціалістів звикли до певних загальновизнаних категорій ПЗ, як MES чи APS. Відповідно, до якого сегменту відноситься продукт SmartFactory, який вже чимало реалізацій на українських підприємствах було не зовсім зрозуміло. Тепер це ясно. Цікавим та видовищним (відео-вставки) в презентації Олега Щербатенко були чисельні приклади використання нових технологій Індустрії 4.0.
В презентації Сергія Євтушенко, директора «Індасофт-Україна» найбільш корисним було представлення цілісного бачення по інтеграції даних на рівнях 2-3 піраміди АСУ. Нинішня ситуація на більшості підприємств характерна чисельними крос-функціональними розривами між департаментами, що приводить до дублювання робіт, функцій, збільшення витрат та вартості проектів, рис. 4.
[caption id="attachment_8960" align="alignnone" width="916"]
Рис. 4 Картина сучасного великого підприємства в Україні[/caption]
«Індасофт-Україна» має великий досвід інтеграції різних під-систем та усунення подібних розривів. Як системний інтегратор, вони реалізували десятки проектів в РФ, Казахстані, Прибалтиці та Україні. Головна стратегія – уніфікація під-систем та пропозиція готових рішень на рівнях збору даних, моделей та процесів, а також інтерфейсів, рис. 5.
[caption id="attachment_8961" align="alignnone" width="892"]
Рис. 5 Першочергові категорії уніфікації та інтеграції у виконанні «Індасофт-Україна»[/caption]
Сергій Євтушенко детально розповів про рішення компанії в реалізації модулів MES матеріального балансу, енергоефективності, управління якості, технологічного моніторингу та оперативно-диспетчерського управління.
Панельна дискусія
В панельній дискусії прийняли участь всі спікери, також ми почули думки аудиторії. Коротко по головним питанням, включно з тими які дискутуються й досі в групі ТК 185 –
1) Директори ІТ часто живуть в своєму світі, ОТ – в своєму. Як змінювати відношення обох сторін?
Олег Щербатенко вважає, що це можливо тільки шляхом освіти та просвіти ринку, але також залучення обох категорій в інтеграційні проекти АСУТП-MES-ERP.
2) Який рівень проникнення MES систем в Україні, якщо в розвинутих країнах (дані LNS) це становить 20%.
Сергій Євтушенко не погоджується з вказаними відсотками. Навіть в РФ за останні 10 років рішення MES були масово розповсюджені в секторах транспорту нафти й газу, нафтопереробки, хімії тощо. Україна дуже відстає від РФ, а також Казахстану в подібних рішеннях. Причини 2 – як брак інвестицій, так і нижчий рівень культури керівників підприємству. Варто зазначити, що велику просвітницьку роботу з підприємствами в РФ з середини 2000-их вів MES-центр. В Україні подібні навчально-консультаційні послуги тільки формуються.
3) Якщо на підприємствах багато різнородного обладнання, в тому числі старого та б-у, то проблема інтеграції його на рівень МЕS, хоча б моніторингу КПЕ мала б бути дуже актуальною. Чи бачимо ми цей попит?
Олег Трохимчук (ВГ «Техінсервіс») каже, що наразі їх група як генпідрядник добре бачить цю проблему, й буде її вирішувати. Натомість, в ролі системного інтегратора вони не часто зустрічались з подібним попитом в своїх галузях. Причина, можливо, в недостатній бізнес- та виробничій культурі підприємств.
4) «І навіщо стандарти?» – якщо стандарти важливі, то в чому їх найбільш очевидні переваги на практиці? Зокрема, чи бачимо ми економію на інжинірингу, яку декларують гуру в цій оласті, як Денніс Брендл з США (до 50%)?
Ярослав Люлько з «Сілоджік Груп» гарно відповів на це запитання. В одному з останніх преоктів компанія користується програмним пакетом Pack ML, який надає доступ до стану вузла (рис. 2). дозволяє дуже швидко налагодити автоматичний облік КРІ. Різниця в часі на це налаштування – дуже велика, в порівнянні якби програміст сам це робив вручну вишукуючи необхідні дані серед десятків контролерів. І саме тому, що цей продукт враховує всі 3 стандарти. Більше про цей кейс – див. в інтерв’ю Ярослава для сайту ТК 185. Цю ж тезу – про значне зниження витрат на інжиніринг, підтверджу. технічний директор “Індасофт-Україна” Володимир Патрахін “Ви не уявляєте, яку роботу треба провести, щоб зрозуміти, що означають та як корисно використати упаковані біти подій, наприклад, контролера який керує упаковочною машиною. Тому ця інтеграція звучить як “складно, довго, дорого та взагалі невдячна справа”. Але це тільки частина проблема, яка радше технічна. Інша проблема в людському факторі – оскільки ІТ директори не розуміють цього всього, їм простіше “відмахнутись” й надати дані з ERP, далекі від реальності, головне щоб була красива картинка для керівництва. Для справжньої інтеграції треба шукати досвідчених ОТ-ків. ”
Попередні висновки та рекомендації подальших дій
Судячи з відгуків, семінар був корисним для аудиторії, тема актуальна й сприймається. Команда проекту «накачує» ринок новими матеріалами й стандартами. 2 білі книги – по стандартам МЕК 61512 та МЕК 622264 були роздані на події в друкованому вигляді. Позитив також в залученні чисельних замовників та інтеграторів.
Разом з тим видно, що розрив між окремими експертами ТК 185 та навіть передовими розробниками – інтеграторами ще великий. Нам дуже бракує кейсів та практичних прикладів, які б більш розгорнуто демонстрували ролі та переваги стандартів. Власне, до ствердження головної місії стандартів як «мови що об’єднує» ми на семінарі так і не добрались. Бо реальних наших прикладів з використанням вищезгаданих стандартів майже немає.
Тому головна рекомендація для наших експертних груп, що планують наступні семінари по КПЕ, а також функціям безпеки – нам потрібно демонструвати більше практичних кейсів використання стандартів.
В цілому ця ситуація дуже добре відображає рівень зрілості експертної спільноти промислових хайтек. Він все ще низький. Безумовним прогресом цього стану в проекті aCampus є зрушення з «мертвої точки» в якому ми перебували майже 2 роки після створення ТК 185. І цей семінар підтвердив, що перші кейси можуть з’явитись в найближчі місяці разом з замовниками як Інтерпайп, Метінвест, ДТЕК, рядом харчових та фармацевтичних підприємств, а також найбільшими розробниками як IT-Entrprise, «Індасофт-Україна», Сілоджик Груп та іншими. Але щоб вони з’явились потрібна злагоджена робота тих самих колаборативних команд в рамках проекту aCampus.
Тому – разом тримаємо фокус на практичних кейсах й разом прояснюємо питання, як і в чому стандарти можуть вирішувати практичні проблеми ринку.
Олександр Юрчак.
Білі книги з семінару
Рис. 2 Меппинг активностей проекта aCampus в цикле продаж[/caption]
