Без категорії

Згідно з роспорядженням МОН в цьому році в Україні вперше відбудуться змагання з WorldSkills, до яких зокрема включено мехатроніку та мобільну робототехніку.

WorldSkills International – це міжнародний некомерційний рух, метою якого є підвищення престижу робітничих професій і розвиток професійної освіти шляхом гармонізації кращих практик і професійних стандартів у всьому світі шляхом проведення конкурсів професійної майстерності, як у кожній окремій країні, так і в усьому світі в цілому.  Для будь-якої компанії бути в русі WorldSkills озачає грати у вищій лізі професіоналів. У змаганнях приймають участь молоді спеціалісти незалежно від статусу навчального закладу чи статусу своїх роботодавців.

В організаційному плані WorldSkills International – унікальна міжнародна неурядова організація, у яку входять 75 членів. ЇЇ членами є національні організації, органи чи установи, що відповідають за розвиток професійної освіти та навчання.

Конкурс має більш, ніж 60-річну історію. Проводиться раз на 2 роки. Наступний відудеться у 2017 р. в Абу-Дабі, а в 2019 – у Казані. У конкурсі мають право приймати участь молоді спеціалісти, студенти у віці до 23 років (за винятком 4 компетенцій, де віковий ліміт 25 років).

Глобальному конкурсу передує національний відбірковий конкурс. Україна визначає список професій (кваліфікацій), які можуь прийняти участь у цьому заході. До цього переліку вже включено мехатроніку та мобільну робототехніку.

Сфери змагань:

• Будівництво і будівельні технології
• Креативне мистецтво і мода
• Інформація і комунікаційні технології
• Виробництво та інженерні технології
• Соціальні та персональні сервіси
• Транспорт і логістика

WorldSkills Ukraine, утворена за підтримки Міністерства освіти та науки, знаходиться у процедурі вступу до WorldSkills International.

Детальніше можна переглянути на сайті:

• Мехатроніка: http://www.worldskills.com.ua/kopiya-zvaryuvalne-1
• Мобільна робототехника: http://www.worldskills.com.ua/kopiya-mehatronika

IDC – провідний постачальник інформації і консультаційних послуг, організатор заходів на ринках інформаційних технологій, телекомунікацій і споживчої техніки.

IDC допомагає професіоналам ІТ, керівникам та інвесторам приймати обґрунтовані рішення щодо закупівлі техніки і вибору бізнес-стратегії. 

Більше 1000 аналітиків IDC в 110 країнах вивчають технології, тенденції і можливості галузі на світовому, регіональному та місцевому рівнях. Уже понад 50 років знання IDC допомагають клієнтам компанії в рішенні найважливіших завдань. IDC – дочірнє підприємство IDG, компанії, яка є лідером на світовому ринку ІТ-видань, досліджень і спеціалізованих заходів.

IDC пропонує глобальний погляд на ринок ІТ та тенденції розвитку технологій. Послуги IDC дозволяють клієнтам підвищити свою конкурентоспроможність, знайти нові можливості для розвитку бізнесу і збільшити продажі.

Офіс IDC в Україні був створений у 2005 році, і з того часу продовжує завойовувати репутацію головного джерела даних і прогнозів на досліджуваних нею сегментах ринку інформаційних технологій. Прекрасно усвідомлюючи величезну важливість надання надійних даних, IDC Ukraine пропонує дослідження, засновані на перевірених методологіях, досвіді роботи в 110 країнах, постійних контактах із місцевими компаніями.

Починаючи з 2006 року, офіс IDC в Києві розпочав дослідження сусідніх ринків, а саме в Грузії, Вірменії, Білорусі та Молдові.

 

IDC – єдина міжнародна компанія, що спеціалізується на дослідженнях ринку і консалтингу, та має місцеві офіси по всій Східній Європі, СНГ та Середній Азії.

Більше про компанію IDC див на сайті

Вересень презентував чимало подій, щодо напрямків цифрової трансформації. Вони стосувались різних галузей і йшли з такою частотою, що детально освітлювати кожен було просто ніколи. Складності цьому додавав і той факт, що організатори подій різні, програми, формати – теж, відповідно зловити щось, як загальні ринкові тренди, а тим більше здобути інсайти – не так вже й очевидно.

Намагаємось все ж «зліпити картинку» та зрозуміти краще, що відбувається на українському просторі промислових АСУ – ІТ, й куди ми йдемо.

Інтерпайп – Tech Fest в Дніпрі 17-18 вересня

Те, що «Інтерпайп» першим серед великих брендів взявся зробити потужний Фест хай-тек, з залученням кращих інноваційних розробок, що є в Україні, робить компанії велику честь. Адже ніхто з будь-яких брендів  – наших чи західних, – до цього часу ще не робив подібного. Але незалежно від мотивів «навіщо це Інтерпайпу» – команда маркетингу та піару компанії спрацювала просто на «відмінно». В Дніпрі 17-18  вересня можна було побачити й найновіші розробки ІТ в Україні великих компаній та розробки стартапів від HUB 4.0,  й альтернативні технології в енергетиці, й нові розробки КБ «Південмашу». Також – новинки від  брендів, наших членів асоціації, як Bosch чи Festo, й багато-багато іншого. Й хоча подія була націлена на популяризацію хай-тек для дітей та молоді, окремо варто відмітити лекторій, де було дуже цікаво й для дорослих. Серед спікерів переважали керівники, тому слухати їх було цікаво й корисно для нових знайомств. АППАУ відкривала секцію «Індустрія 4.0» – нас слухали й ставили цікаві питання.

В цілому поїздка вийшла корисною у всіх відношеннях. Серед зон росту на майбутнє (а «Інтерпайп» налаштований на продовження) можна відмітити хіба що недостатню присутність промислових розробок.

CIS-Events – BIT-2016 20 вересня

Тут напрямок digital transformation в промисловості звучав більш чітко – принаймі, в секції «Навколо автоматизації» більше половини доповідей були цьому присвячені. Відмітимо наступні:

• Костянтин Авраміді, що керує сьогодні В2В продажами в SIM-Networks був переконливим щодо критерії вибору хмарних сервісів. Напрямок вже стає досить популярним в Україні, але  споживачі й досі далеко не завжди орієнтуються в критеріях якісного вибору.

Компанія SIM-Networks була генеральним спонсором BIT-2016

• Олександр Поденний продовжив тему «хмари» й представив SCADA з хмарними сервісами для завдань диспетчеризації в комерційній нерухомості та інфраструктурних об’єктів. Цікава розробка, особливо, з урахуванням цінової політики компанії. Щоправда, Олександр не зміг ясно відповісти які обмеження системи по відношенню до традиційних західних продуктів в категорії SCADA. 
• Максим Романов з АМКР  ще більше розширив перелік стандартів, що лягають в основу інформаційних моделей підприємства. Питання до аудиторії щодо знання цих стандартів, показали що АМКР йде в відрив – 99% не знають навіть 2 чи 3 з представлених 6 стандартів IEC/ISO.
• Олег Кисилевський з Kaeser Kompressoren детально представив нову бізнес-модель концепції 4.0 Product-as-a-service – раніше ми вже писали про це. Виникла жвава дискусія на тему як на тему моделі, так і окремих представлених сервісів. 
• Вікторя Вайніке з СМС надала дуже цікавий приклад покращення взаємодії між командами маркетингу – продажу та виробництвом. Виявляється ці проблеми можуть бути гострими і навіть критичними  в компанії розміром всього 200 чоловік – але яка розподілена між декількома офісами – заводами та в 2-х країнах. Для подолання цих проблем СМС вибрали… знову хмарні сервіси. Безкоштовні сервіси від Google в першу чергу, але також краще використання існуючої в компанії CRM як Bitrix 24.  Результат – значно покращені комунікації та мотивація персоналу у всіх підрозділах, відповідно рішення приймаються швидше й вони більш ефективні.

Кінцева  панельна дискусія спільно з секцією ІТ-спеціалістів не була надто продуктивною, але дуже  символічною для спроб об’єднатись АСУ та ІТ. Окремі замовники також виділили після конференції доповідь АППАУ про напрямки цифрової трансформації саме в контексті необхідності розуміння світових тенденцій. До цього додамо ще спостереження від роботи з аудиторією. Ніхто з 2-х аудиторій (ІТ та АСУ, загальна кількість близько 150 чол) не назвав ключову відмінність 4.0 як зміну бізнес-моделей. Буквально одиниці розуміють, що це про наступну фазу дигіталізації і розуміють яку саме, і які технології ключові в цьому, й про яку «трансформацію» мова. І пояснюючи причини «навіщо», майже ніхто не говорить про те, що ці технології (IIoT, Big data analytics, M2M, 3D…)  значно прискорюють процеси інновацій, а в ряді випадків покращують економічні показники просто в рази.

В цьому контексті, кейс Kaeser Komressoren був дійсно супер-важливим, – адже він і пояснив багато речей для аудиторії. Важливим нам видається також те, що цей кейс особисто представляє СЕО української філії. Олег Кисилевський глибоко вник в цю тему (не будучи спеціалістом АСУ – ІТ) й пояснив особливості нової бізнес-моделі управлінською мовою.

IDC Digital Transformation Forum – 21 вересня

Ця подія була орієнтована, головним чином, на керівників кінцевих замовників. Доповіді та кейси відбирались дуже ретельно й відразу зазначимо, що їх якість була дійсно відповідною статусу консалтингової компанії світового рівня, якою є IDC.  Описувати всі їх буде довго, відзначимо декілька  – важливих для нашого дискурсу «Індустрія 4.0»

• В виступі голови IDC-Ukraine Володимира Позднякова  цифри та графіки говорили самі за себе. Вони пояснюють багато речей, про які мало або взагалі не говорить ІТ ринок та медіа, налаштовані на мажорний тон. Це такі цифри як 
  • Щорічний ріст «Розетки», який в рази переважає середньо ринковий ріст побутової електроніки (по Україні росту майже немає). Причини очевидні,  – це ефективна стратегія та цифрові технології.
  • На українському ринку ІКТ продаж обладнання складає більше 80% – це в рази гірше від розвинутих країн, де частка послуг значно більша. Пригадуємо, що те саме в нас в АСУ ТП й особливо в епоху «голодних ігор» – за «мізки» наші замовники платити не хочуть або не можуть.
  • Ще один промовистий факт розриву внутрішнього та зовнішнього (експорт) ринків ІТ – перший становить всього 1/10 від другого (240 млн доларів vs 2,4 млрд). Лідери «Розетки» та Terrasoft, що коментували далі в панельній дискусії ці факти – давали влучні метафори, як «Україна – це 1% від 1% зони СНД на фоні світового ринку». Підтекст не був озвучений, але зрозумілий для всіх – Україна нецікава для великих компаній – розробників ІТ, навіть вітчизняного походження.

Власне ця доповідь й задала тональність та напрямок подальших дискусій та виступів – «якщо діджитал технології дійсно проривні, то чому таким малий попит на них на внутрішньому ринку?» І «як його зробити цікавим – тобто, як запустити механізми росту внутрішнього ринку?»

• Олена Мінич з МЕРТ була наступним спікером, хто по-ідеї, – представляючи уряд та його нові стратегії хай-тек, – мала би відповісти ці болючі питання. Початок був гарний – ми почули, що уряд має стратегію та що в цільові сегменти попадають ІКТ, Промисловість, Енергетика, Машинобудування, Фармація та Біотехнології. Однак переходячи до конкретних планів, Олена представила хай-тек офіс, головна місія якого зводиться…  знову до розвитку ІТ-стратапів та інкубаторів. Яким чином ІТ-інкубатори допоможуть стагнуючій промисловості, – залишилось незрозумілим.
• Дуже цікавим була доповідь Давида Брауна (Template Monster) – український ІТ- стартап виріс до компанії світового рівня та обороту в 10 млн доларів, експлуатуючи всього 1 з найбільш динамічних трендів в діджитал – попит на сучасні веб-шаблони. Сьогодні в компанії працює 400 чоловік, й Давид розповів багато цікавих та практичних речей щодо стимулювання інновацій всередині фірми.
• Пізнавальною й навіть дещо disruptive («проривною» – принаймі для автора) була доповідь Юрія Петрука з AgTech – ми давно чули за Хакатони в «Агро-індустрії» та про подвиги наших аграріїв з цифровими технологіями. Водночас, признаємось, завжди був деякий скепсис – «ну що там ті технології по відношенню до справжньої пром. автоматизації».  Юрій легко та невимушено намалював широку «економічну» картину впливу діджитал технологій на сільське господарство. І вона дійсно вражає – перш за все, високими темпами освоєння нашими провідними агро-холдингами «цифри». При цьому єдина причина та фокус – зовсім не в вищій «просунутості» аграріїв в цифрі, а в банальному, але добротному фокусі на економічних показниках та ефективності операційного управління.  Простіше кажучи – потрібно рахувати та обліковувати все – від зернини й до простою чи витрат пального кожного комбайну. Тому без цифрових технологій ніяк – наступний слайд презентації добре ілюструє цю тезу на прикладі окремих застосувань

• Промислові застосування були представлені нашим Олегом Кисилевським (Kaeser Kompressoren) та Едуардом Савушкіним (Фармак). Про Олега Кисилевського та кейс Кезер вже достатньо сказано, тому не будемо повторюватись. Натомість, «Фармак» представив дуже актуальну для 4.0 тему – вплив Digital на R&D. Це є одна з головних тем в 4.0, адже говорячи про те, що 4.0 є каталізатором інновацій та веде до їх вибухового росту, не можна не розуміти де народжуються ці інновації – найчастіше це саме департаменти R&D. «Іншого» R&D дуже потребують наші промисловці та машинобудівники – тому будь який кращий досвід в цій сфері є дуже цінним. Назва доповіді Едуарда «R&D 3.0 в дії» – можливо дещо знижує планку, водночас представлена системність в підходах, використання стандартів та цифрових технологій (SAP PLM, Microsoft) є, на наш погляд, дуже високою для більшості українських виробників.

В цілому, форум IDC був своєчасним та дуже продуктивним на розуміння кращого рівня та бенчмарк по різним галузям. Єдиний мінус – це нестача інтерактивну по гострим питанням, які були очевидні від самого початку.

Головні висновки по цим 3-м подіям

Отже, резюмуючи що ми побачили по всім 3-м подіям, та яка загальна картина вимальовується

1. Інноваторів в нас вистачає на всіх рівнях: від розробників й до організаторів різних ініціатив та заходів – в Україні вже достатньо гарного досвіду інновацій та розробок в різних галузях.  Нам є що презентувати навіть на світовому рівні – й це постійно доказують наші ІТ-шники. Але форуми, що пройшли показують, що високим є потенціал також в інших секторах.
2. Темпи росту та входження нових технологій різні по різним секторам – видається на те, що потужний ріст демонструють аграрії, логісти, сектори е-торгівлі і т.п. Тоді як промисловість та машинобудування завмерли в стані локальної автоматизації (окремих ділянок – напрямків), але не можуть масово перейти до потужних інтеграційних процесів та зміни бізнес-моделей.
3. Цифрові технології – є дійсно драйвером інновацій та дають швидку віддачу в вирішення економічних чи бізнес-проблем й, що важливо, – в самих різних масштабах організацій. Ніхто не заважає вам використовувати хмарні сервіси google для покращення внутрішньої взаємодії як це зробила компанія СМС розміром в 200 чол. Але також максимально використати потенціал встановлених систем, як це зробив зробив лідер української фарми «Фармак» для свого R&D разом з SAP та Microsoft.
4. Водночас, є речі що не можуть не тривожити:

1. Уряд поки що не заявляє конкретних планів щодо ре-індустріалізації економіки країни. Натомість, взятий напрямок на створення нових хай-тек офісів, що будуть націлені виключно на ІКТ-сектор може привести до подальшого відтоку дешевих мізків з України. Адже ніяких потужних методів стимулювання росту внутрішнього ринку ми не бачимо. Поки що. При цьому завважимо, що проводиться вже велика робота, – зокрема почала інтенсивну роботу група при МЕРТ – Digital Agenda Ukraine.

2. Відрив інноваторів від решти ринку збільшується: це показово як на прикладах ІТ-експортерів (їх погляд – «ну з ким тут працювати»???), так і внутрішніх інноваторів – як АМКР чи Kaeser Kompressoren. Кейс АМКР дуже показовий також в плані розуміння ринком сучасних стандартів промислової автоматизації та Індустрії 4.0. Зрештою, це стосується також і нашого ІТ-сектору – як тільки ми доходимо до того, «що посередині» (тобто між ERP  та Industrial Control level), всі починають плавати.

3. Кінцеві замовники – особливо з невеликих підприємств, –  «темні»: інформація про сучасні тенденції розвитку ринків АСУ ТП – ІТ до них не доходить. Вони не знають простих речей та погано орієнтуються в технологічних новинках. Тим часом, системною освітою – просвітою ринку, подібно тому як це роблять ІТ в себе – в промисловому середовищі займається дуже мало людей чи організацій. Принаймі, ці форуми показали, що цим не займаються великі бренди АСУ ТП – нікого з них взагалі не було на вказаних заходах, – навіть серед учасників.

5. Щодо самих інноваторів – маємо 2 важливі тези. Перше – фокусу на кращому клієнтському досвіді ще немає і немає прямого зв’язку між Customer Experience Management (СЕМ) та тим, як бачать роль та вплив діджитал технологій директори ІТ-АСУ. Цього немає навіть в випадку «Розетки». А якщо це не бачать СЕО в е-торгівлі (які апріорі лідери в цифрі), то що вже говорити за інших.  Друге – інноваторам з промисловості важко зорієнтуватись де вони є, й що робити далі. Точніше, «де ми є» відносно легко визначити по тим же моделям зрілості як від IDC. А от що робити далі, як рухатись від 3.0 до 4.0 – питання відкрите. На наш погляд, це вирішується шляхом побудови Дорожніх карт цифрової трансформації. Там має бути та сама конкретика, про яку всі питають. Їх потрібно мати як на рівні підприємств та і цілих галузей. Це те, що вказано в нашій Хартії 4.0. Поки що жодному з проведених заходів це питання не звучало.

Й ще один важливе спостереження. Заходи виявили різні бачення – інтереси різних організаторів чи кругів, що стоять за ними. Чи значить це, що швидке об’єднання в русі «Індустрія 4.0» нам не загрожує? – питання для АППАУ відкрите. Якщо ми підемо традиційним українським шляхом (а-ля парламент та політики), то швидкому об’єднанню ІТ з іншими хай-тек секторами точно не бути. Якщо ж ми знайдемо сили бачити та поважати інтереси інших сторін, а головне – бачити більш широкі та спільні виклики в переробній промисловості та пов’язаних з нею секторами – то шанси є. Залишаємось оптимістами. Подібні фести – форуми – конференції, – навіть без особливої координації, – дуже важливі як з точки зору просвіти ринку, так і розуміння нашого стану та кращих практик.

Тому щиро дякуємо організаторам попередніх заходів й передаємо естафету 4.0 та діджитал трансформації Київському Міжнародному Економічному Форуму (КМЕФ), що пройде 6-7 жовтня під гаслом «напередодні 4-ї промислової революції».  Не зважаючи на високий економічний та політичний дискурс, маємо надію, що наші «приземлені» питання там теж звучатимуть.  Просто загальних розмов про інновації, нам, очевидно, вже досить. Користуючись нагодою, також хочем запросити наших членів та учасників руху “Індустрія 4.0” – по складу спікерів КМЕФ позиціонується як бізнес-подія №1 цього року.

 

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

 

 

 

Научно-исследовательская лаборатория Мехатроники и робототехники была создана в конце 2013 года на базе кафедры Автоматизации производственных процессов и является структурным подразделением научно – исследовательского института Одесской национальной академии пищевых технологий.

Лаборатория сегодня – это, прежде всего, рабочее пространство «Workspace» развития науки среди молодежи. Все научные разработки в рамках лаборатории ведутся при непосредственном участии студентов.

Философия лаборатории – изучение, разработка и интеграция робототехники во все сферы

деятельности человека, освобождая ресурсы последнего в пользу творческих видов деятельности.

Стратегия лаборатории – активное привлечение к работе в лаборатории молодежи, пропагандируя

тем самым техническое образование в целом, и робототехнику в частности.

Выражаем уверенность, что в составе АППАУ научно-исследовательская лаборатория Мехатроники и робототехники добьется больших успехов в деле образования и развития молодежи!

Центр развития технологических компаний (Technology Companies’ Development Center, TCDC) — совместный проект Фонда Василия Хмельницкого K.Fund и IT-компании ΒlackBox Capital, нацеленный на поддержку продуктовых hi-tech компаний. Специально для малых и средних IT- и технологических проектов разработаны комплексные инфраструктурные решения, способствующие развитию бизнеса.В пакет решений для резидентов TCDC входят:

• аренда современного офиса с мебелью и коммуникациями в Киеве по цене от $5/м2;
• до 70% компенсации стоимости образовательных программ;
• поддержка в области стратегического менеджмента и поиска новых партнеров;
• консультирование по вопросам выхода на зарубежные рынки, привлечения инвестиций и донорской помощи.

«Мы хотим помочь талантливым ребятам развиваться. Высокие технологии создают люди, наша задача — обеспечить им необходимые условия для развития: среду и знания. Эта инициатива может ускорить развитие IT-отрасли и страны в целом» – Василий Хмельницкий, основатель K.Fund 

Основная цель проекта – способствовать появлению на украинском рынке полноценных продуктовых технологических компаний, в то время как сейчас большинство ІТ-компаний в Украине работают по модели аутсорсинга для зарубежных клиентов. Планируется, что деятельность TCDC сможет расширить возможности украинских предпринимателей, повысить их конкурентоспособность, стимулировать рост и развитие технологических компаний в Украине.

«Запуск в Украине модели TCDC повышает вероятность появления продуктовых технологических компаний. Наша цель – рост бизнесов резидентов минимум на 30% в год», Евгений Саранцов, партнер BlackBox Capital 

TCDC будет расположен в отдельно стоящем здании (площадь около 3500 м2) по адресу: г. Киев, ул. Семьи Хохловых, 8. В настоящий момент идут строительные работы, которые должны быть завершены в декабре 2016 года. Инвестиции в проект оцениваются в 100 млн грн.

K.Fund приносит в проект инфраструктурные и образовательные решения. Вопросы управления в сфере технологий находятся в сфере ответственности BlackBox Capital. Деятельность TCDC будут обеспечивать управляющая компания, консультационный совет, юридическая фирма «Юскутум», открытый межкорпоративный IT-университет BIONIC University, две высокотехнологические лаборатории VR Lab (Crytek) и Smart City lab.

Специальным образовательным партнером центра выступит Киево-Могилянская бизнес-школа (kmbs), которая уже разработала обучающую программу Be Tech. Client Focus Strategy.

 

Чтобы стать резидентом TCDC, необходимо заполнить анкету и пройти соответствующий курс kmbs. 70% платы за обучение покрывает K.Fund.

Компания «ИндаСофт» приглашает принять участие в вебинаре: «Обеспечение надежной и безотказной работы технологического оборудования за счет предупредительной диагностики его состояния», который состоится 30 августа 2016 года в 10:30.

В ходе вебинара будут рассмотрены следующие темы:

• предпосылки использования предупредительной (прогнозной) диагностики состояния оборудования на предприятии;
• основные методы и подходы, используемые при прогнозной диагностике; 
• реализация расширенного вибромониторинга с использованием системы прогнозной диагностики;
• обзор требований к оснащенности КИП и АСУТП технологического оборудования для внедрения системы; 
• обзор существующих шаблонов диагностики оборудования по типам/производителям, а также типовых причин неисправностей;
• возможные варианты архитектуры решения: создание системы на предприятии или удаленный мониторинг оборудования в специализированном центре IPRC компании GE; 
• примеры реализованных проектов в России и за рубежом с эффектами от внедрения.

Основными целями использования предупредительной диагностики состояния оборудования на предприятии являются:

• сокращение времени незапланированного простоя оборудования и количества аварийных ситуаций, связанных с его внезапной поломкой; 
• выявление на ранней стадии незначительных изменений в работе оборудования, которые в последствие могут привести к серьезным неисправностям; 
• заблаговременное оповещение оперативного персонала о потенциальной угрозе критической поломки оборудования;
• перевод большинства отказов оборудования из категории внезапных в категорию прогнозируемых за счет раннего обнаружения аномалии в техническом состоянии контролируемого объекта; 
• оптимизация затрат и времени на обслуживание и ремонт оборудования: уменьшение издержек от незапланированного простоя оборудования, своевременный заказ необходимых запасных частей. 

Рассматриваемые в ходе вебинара решения являются практическим применением концепции «Industrial Internet» (промышленный интернет) и «Digital Twin» («цифрой двойник») в контексте проактивного обслуживания оборудования. Сегодня данные системы и подходы уже используются на многих предприятиях в различных отраслях промышленности, таких как BP, Total, Chevron, Eni, SSE, Statoil, ConocoPhillips, Panhandle Energy, Entergy, E-on, Invenergy, RRI Energy, Ameren, Anglo American, Lonmin, Impala, Teck Metals, Delta Airlines и др. Специфика решения основывается на использовании эмпирических моделей работы оборудования, а также готовых библиотек шаблонов диагностики неисправностей установок и агрегатов. Это позволяет обнаруживать на ранней стадии факт возникновения неисправности или разладки в работе оборудования, локализовывать источник неисправности, определять ее причину и прогнозировать сценарии развития ситуаций.

Подробнее о программе вебинара и регистрация – по этой ссылке

 

Каждый профессиональный преподаватель или тренер знает, что новый курс – это огромный пласт работы. Масса материала, который нужно перелопатить и подготовить в доступном виде, рабочие тетради, специальные кейсы и упражнения и т.п., и т.д. – подготовка нового курса на хорошем уровне обычно занимает от 2-х недель и более. И если говорить о денежном вознаграждении, то зачастую оно того не стоит для новых курсов – проще работать на обкатанных, и на которые уже проверен спрос.

И если мы взялись за это  – речь о новом тренинге по развитию бизнеса, –  то вправе еще раз спросить себя и ответить для всех, «почему мы это делаем»? На мой взгляд, есть как минимум 5 главных причин необходимости такого курса:

1. Отсутствие позиций (и шире – культуры) по развитию бизнеса. Не только в АСУ ТП – но и на множестве других хай-тек рынков позиции директора (менеджера) по развитию бизнеса практически отсутствуют. Между тем, их много в нашем ИТ-секторе и в других странах побольше. Это именно те люди, кто отвечает за среднесрочное развитие отдельных направлений и клиентских сегментов. Как мы анонсировали в тренинге –речь о компетенциях на пересечении четырех областей – Маркетинга, Продаж, Технологий (Продукты-Решения) и Отраслей (Приложений). Один из ключевых навыков – быстрое обнаружение рыночных возможностей и предложение эффективного плана по их реализации». Этому у нас практически нигде не учат – и особенно это проблема для отечественных компаний.
2. Отставание Украины от соседних стран. Скорее это уже следствие, но выпишем отдельно – Украина отстает от России (не говоря уже о развитых странах) по большинству направлений промышленной автоматизации. И как мы неоднократно указывали – причина не только в слабых инвестициях, – дело в самих компаниях, – в их готовности и способности быстрее меняться. Посмотрите на наши эмпирические наблюдения на Хакатонах – они очень ясно говорят, на каком уровне мышления мы работаем и как «быстро» готовы осваивать новые сегменты.
3. Наличие рыночных возможностей с быстрой отдачей. Между тем, нишы и сегменты появляются постоянно. Что мешает быстрее и активнее двигаться в области энергоэффективных технологий или альтернативной энергетики? В области ИТ-технологий? Или, например, в области услуг, как обучение – в этом году мы ангажировали российский центр MES (существующий с 2009 г), просто потому, что ничего подобного у нас нет. Однако почему же ИТ-шинки сумели создать кучу коммерческих  курсов?
4. Неудовлетворенный спрос от крупных заказчиков. Мы много писали о спросе на крупных комбинатах как АМКР. Однако речь не только о новейших технологиях – все мы знаем, что общий дефицит сильных инженерных кадров и многих решений тянется еще с начала прошлого десятилетия. Умирание крупных проектных институтов не привело к их 100% замене новыми, частными фирмами. Сегодня эти ниши  быстро занимают европейские инжиниринговые компании.
5. Необходимость настоящей синергии с партнерами. Ну и последняя причина чисто наша – ассоциаций и всех тех, кто пытается консолидировать игроков рынка. Это уже проверено в течении последних лет – невозможно консолидировать в развитии тех, кто «не может оторваться от пилы».  «Нам некогда, иди – не мешай работать» – вот так у нас заканчивается большинство инициатив по «развитию».

Что дают программы развития бизнеса

Я кратко покажу это на своем примере конца 90-х работы в местном филиале «Шнейдер Электрик Украина». Будучи ответственным за направление пром. автоматизации, я запустил программу развития системной интеграции в 1996 году. До 2001 наша сеть выросла с 5 до 30 системных интеграторов, многие из которых работали в пищевой промышленности. С 1997 г. была запущена партнерская программа по ВУЗ-ам – оборудование и программы были развернуты в шести ВУЗ-ах. Отдельно – запущена программа по инноваторам (консалтинговым центрам). Также был создан клуб Schneider Automation и мы начали выпускать журнал с таким же названием – вместе это сыграло большую роль в образовании рынка и развитии лояльности.

В совокупности все это привело к значительному росту клиентской и партнерской сети.  Мы были первыми в Восточной Европе по продаже встроенных в ПЛК веб-серверов (уже тогда в начале 2000-ых!). Доля рынка Шнейдер в отдельных сегментах пищевой промышленности достигла уже в те годы  30% и более – это был уникальный результат по сравнению с соседними странами, где в той же сахарной промышленности доминировали Siemens и ABB.

******

Конечно, только некоторые из указанных элементов тех лет вписываются сегодня в формат полноценной программы развития. Однако, если мы говорим, что это нужно сегодня, то только по одной причине – «с ходу» и с «тупой пилой» новые ниши сегодня никак не взять.  Тем более, что многие из них давно заняты – поэтому классический, простой маркетинг здесь не поможет. Помню недавние сентенции других вендоров, жалующихся – «ну смысл мне передавать оборудование ВУЗ-ам  – даже если студенты обучаться, они придут на производство – а там скажут, «делайте все на Сименсе либо Шнейдере».

В этих условиях, нужны целенаправленные, грамотные программы развития отдельных сегментов – клиентских, технологических и отраслевых. В примере выше – да, конечно, маркетинговый ход как передача оборудования и даже лекции студентам монетизируются слишком долго. Но что если вы подходите к вопросу более креативно – ищите в ВУЗ-ах не только преподавателей завтрашних специалистов, но также – разработчиков новых решений? подготовки новых сервисов? лидеров мнений для узких сегментов с реальным влиянием на заказчиков? Партнеров по продвижению? – и т.д. список можно продолжать. Тогда ваша  тщательно продуманная, взвешенная со всех сторон, спланированная до деталей программа развития, скорее всего заработает.

*******

На тренинге мы как раз будем рассматривать приоритетные направления развития украинского рынка,  типичные в разработке так называемых «бизнес-кейсов»  –

• как оценить объемы подобных возможностей (ниш, направлений)
• как делать стратегии входа – с учетом конкуренции и других ограничений
• что работает сегодня в подобных бизнесах и каковы лучшие практики

Мы также много будем освещать вопросов, связанных с культурой и ментальностью – как в целом быстрее реагировать на рыночные изменения. А еще – обязательно рассмотрим вместе с приглашенными из ИТ-сектора экспертами важные вещи, касающиеся новых технологий в области 4.0.

Еще раз – наша цель в том, чтобы быстрее и эффективнее кооперироваться в общих программах. А для этого нужно говорить на одном языке. Вы должны иметь свой бизнес-кейс и свою программу развития.

Подробности и регистрация здесь. 

П.С. Как выглядит общий бизнес-кейс по всему рынку – см на примере развития стандартов. Кстати – наш технический комитет при Госстандарте скоро начнет работу.

 

Подобные публикации

• что такое business development

 Александр Юрчак 

Запрошуємо до участі у найвизначнішій бізнес-події цієї осені – Київському міжнародному економічному форумі 2016 – постійно діючому міжнародному майданчику, де експерти разом із представниками міжнародного бізнесу та влади визначають стратегії імплементації кращого світового досвіду, а також будують нові партнерські стосунки для міжнародної торгівлі та глобальних інвестицій.

Цьогорічний форум змінює формат – особлива увага буде приділятися В2В зустрічам, в ході яких кожний з учасників матиме можливість познайомитись з потенційними бізнес-партнерами та досягти домовленостей про подальшу співпрацю.

КМЕФ 2016 чекає на 1000 гостей, а саме: українських та закордонних бізнесменів, представників українського політикуму та громадського суспільства, успішних реформаторів з інших країн, визначних економістів, послів та науковців.

• 6 ЖОВТНЯ – Стратегії розвитку економіки України
• 7 ЖОВТНЯ – Міжнародні інвестиції та співробітництво

Детальна Програма форуму – за цим посиланням

Адреса проведення: Готель Hilton Kyiv, бульвар Тараса Шевченка, 30

Для членів АППАУ знижка на участь у форумі – 20%. Реєстрація по промо-коду. Замовлення подавайте на info@appau.org.ua. Кількість місць обмежена!

З 1 вересня вартість участі зростає на 1000 грн – не гайте часу!

РЕЄСТРАЦІЯ ТУТ

 

Світ стає «цифровим» і в прямому, і переносному сенсі. Клієнти хочуть отримувати digital-enabled досвід, тобто продукти й послуги, інтегровані в їх цифрове середовище, з урахуванням їх вподобань.

Нехтувати цим глобальним трендом, та покладатись на традиційні методи управління бізнесом і бізнес-стратегії, розроблені без урахування реалій Digital Economy – значить перетворити свою компанію на аутсайдера «цифровий» економіки. Для виживання, а тим більше для лідерства в цьому новому світі, потрібні Інновації, які стануть ключовим активом для руху компанії до «цифровому» майбутнього, і стратегія Цифровий Трансформації, яка дозволить впроваджувати їх швидко й ефективно.

«IDC DIGITAL TRANSFORMATION Forum 2016» – це подія про те, які стратегічні завдання стоять перед компаніями в умовах цифрової економіки, і які саме технології, що пронизують всі без винятку процеси в компанії, повинні стати тією системо-утворюючою функцією, що здатна вивести на новий рівень якість і швидкість прийняття управлінських рішень, оптимізувати й автоматизувати виробництва, інтегрувати та спростити взаємодію з постачальниками, допомогти компанії вийти на нові ринки, залучити нових клієнтів і запропонувати їм продукти, інтегровані в цифрове середовище.

Цей захід для тих, хто готовий брати на себе складні комплексні завдання. Для тих управлінців, що разом з директором з маркетингу готові думати, як зробити продукти компанії більш цікавими для клієнтів, які разом з логістом і директором з розвитку готові вирішувати проблему залучення партнерів і підрядників, для тих хто разом з ІТ директором шукають шляхи цифровізації ланцюжка створення цінності для кінцевого клієнта, тих хто звик заглиблюватись в суть бізнесу і постійно шукає нові способи монетизації наявних ресурсів.

У програмі форуму доповіді візіонерів і кейси українських компаній з ключових галузей – фінанси, рітейл, промисловість і агро, а також ряд панельних і експертних дискусій – на сцені будуть ті, хто знає відповіді, хто робив DX проекти, хто вже бачить перші результати. Після обіду учасників чекають повноцінні галузеві воркшопи. Слухачам буде запропоновано опрацювати інновації та галузеві тренди в прив’язці до своїх компаній за трьома критеріями: ресурсомісткість (час, люди, гроші); очікуваний бізнес результат (additional revenue); час, коли інновація стане стандартом галузі. І це ще не все! Далі, на учасників чекає робота в групах над моделлю зрілості компанії з точки зору цифрової економіки та завдання визначити подальші кроки для переходу на наступний щабель.

Галузеву секцію Industry 4.0 моделює Олександр Юрчак, генеральний директор Асоціації «Підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ)

В рамках секції:

• Industry 4.0 в українських реаліях – актуально, може бути застосовано, корисно
• Цифрова трансформація в промисловості – з чого почати? де моє місце? що робити, щоб рухатися далі?

Дата та місце проведення: 21 вересня – Галерея «Д12», вул. Десятинна 12, Київ

Реєстрація та квитки: http://dx.ticketforevent.com/ru

Для членів АППАУ є знижка 30%, реєстрація по промо-коду, замовлення надсилайте на info@appau.org.ua

 

 

Вересень (2016) можна сміливо назвати місяцем цифрової трансформації – відразу дві компанії проводять 2 дні підряд конференції на тему digital transformation. В обох АППАУ візьме активну участь і що приємно – разом з нашими новими членами асоціації. Сьогодні ми представляємо одного з них, світового лідера руху 4.0 серед машинобудівників – компанію Kaeser Kompressoren.

Чому Digital transformation

Цифрова трансформація є основою Індустрії 4.0 і ми вже детально аналізували тренди та драйвери в цій області. Для розуміння контексту цієї публікації додамо буквально декілька свіжих цифр з аналітичних звітів від світових агентств:

• Згідно з оцінками світової консалтингової компанії IDC, якщо через 10 років компанії не перейдуть на колії цифрових технологій, то 40% зі списку 500 найбагатших компаній світу по рейтингу S&P просто зникнуть взагалі.
• Вже в 2018 році 40% серед 100 топ світових виробників в дискретному виробництві і 20% топ-100 з безперервних – будуть пропонувати платформи PaaS (Product-as-a-Services).

Відповідно більшість промислових компаній в розвинутих країнах дуже добре розуміють ставки – й 90% СЕО переконані, що цифрові технології вплинуть на їх індустрію. Якби ми зробили подібне опитування в Україні, впевнені, що цей відсоток не перевищив би й 5%. Але ж, починати колись треба, правда? В пошуках перших, справжніх реалізацій 4.0 в Україні, ми несподівано відкрили для себе 4.0 в продукції нового члена асоціації – компанії Kaeser Kompressoren.

Про компанію

Kaeser Kompressoren – це один з найбільших і успішних виробників пневмосистем Європи із загальною чисельністю працівників приблизно 5000 чоловік. Стратегія компанія полягає в максимальній орієнтації на потреби замовника в поєднанні з інноваційною продукцією і комплексними рішеннями. Портфель продуктів складається з компресорів різних типів та потужності, що перекриває більшість потреб споживачів в промисловості, будівлях, інфраструктурних об’єктах та енергетиці. В Україні компанія працює з 2008 року й відома своєю якістю та інноваційністю на більшості великих промислових підприємств.

Щодо «Індустрії 4.0». Kaeser є машинобудівною компанією, але нинішня філософія технічних рішень базується на баченні 4.0. Іншими словами, компанія визнає пріоритет цифрових технологій не просто як елемент інноваційності, а один з ключових диференціаторів та конкурентну перевагу свого обладнання. Щоб зрозуміти це, достатньо подивитись на кількість публікацій про 4.0 (українською мовою!), а також передмову Олега Киселевського, ген. директора Kaeser Kompressoren до останнього випуску журналу Kaeser report.

Рішення 4.0 в компресорних станціях – вже доступні

В нових рішеннях компресорних станцій ми бачимо класичні елементи 4.0, реалізовані з допомогою системи управління компресорними станціями Sigma Air Manager 4.0 (рис. 1)

• Загальний підхід в рішеннях та функціонал системи управління полягають в управлінні всім життєвим циклом системи виробництва стисненого повітря – від вибору компонентів та розробки станцій й до їх сервісного обслуговування
• Предиктивне обслуговування (predictive maintenance) – є одним з ключових елементів в новій бізнес-моделі, станція сама повідомляє про збої чи необхідність профілактичного огляду та ремонту
• Просунуте адаптивне регулювання 3D-advanced забезпечує постійний аналіз співвідношення параметрів, оптимізує споживання стисненого повітря і в результаті – гарантує максимальну ефективність
• Дані в реальному часі доступні через вбудовані веб-сервери та хмарні ресурси для будь-яких віддалених споживачів, що мають доступ. Вони використовуються для оптимального управління технологічним об’єктом, де використовується стиснене повітря, а також економії енергії та витрат на обслуговування.
• Питання кібер-безпеки вирішуються як з допомогою надійних промислових мереж (Profibus, TCP/IP), так і з допомогою власного додаткового захисту – мережа Kaeser sigma network
• В алгоритми управління закладені принципи машинного навчання, реалізовані модель «машини, що сама навчається» та принципи між машинного спілкування (М2М).

Рис 1. Загальна архітектура управління Sigma Air Manager 4.0

Отже, повторимось – все вищенаведене є елементами технологій 4.0 і все це вже реалізовано в десятках заводах по всьому світові. Ми не деталізуємо особливості рішень, – для цього вже є матеріали Kaeser Kompressoren, – в тому числі українською мовою.

Disruptive changes – головні ознаки наступної фази дігиталізації в рішеннях Kaeser

Напроти, в контексті завдань руху «Індустрія 4.0 в Україні», докладніше зупинимось на тих змінах 4.0, які відрізняють ці застосування від 3.0 – звичайного, але не домінантного проникнення ІТ технологій в світ промислових рішень. В 4.0 ми говоримо про революційні зміни й слово «disruptive» – «прорив», «проривний», – одне з найчастіше вживаних в цій термінології. Ми говоримо також про зовсім інший погляд та наступну фазу цифрової трансформації (нові технології) і про зміну бізнес-моделей.

Отже, що з цих гучних заяв та амбіцій про майбутнє ми вже бачимо в рішеннях Kaeser Kompressoren?

1. Зміна бізнес-моделі: від продажу обладнання до продажу рішень

В багатьох країнах Kaeser успішно впроваджує в життя тренд 4.0 Product-as-a-Service (PaaS). Тобто, замість того, щоб продавати компресор, компанія продає послуги – якість та об’єми стисненого повітря. Певна аналогія подібна до електромереж – ми купуємо в оператора послугу, а не розетки, трансформатори чи вимикачі.

Чудово ілюструє цей тренд у своїй презентації один з керівників компанії SAP – й показово, що саме Kaeser Kompressoren приведений там як приклад та референсна модель. Ми дублюємо слайд з цієї презентації українською мовою

Рис2. Представлення SAP 4-х рівнів в зміні моделі від «Продажу продуктів – до Рішень»

З матеріалів та історій успіху Kaeser очевидно, що компанія плідно оперує на 3-му та 4-ому рівнях. Орієнтація на рішення починається з глибокої аналітики щодо точного визначення потреби в кількості та якості стисненого повітря, – адже в результаті компанія буде гарантувати самі ці показники й саме за ці сервісні моделі платить замовник. Чимало замовників компанії в якості головної переваги відмічають, що нова модель PaaS дозволяє переносити постійні витрати (вартість персоналу обслуговування)– в змінні (сервіс, що залежить від завантаження виробництва). З урахуванням різкого зменшення капітальних витрат, в більшості випадків це автоматично веде до збільшення прибутку.

2. ІТ – як одна з головних конкурентних переваг

Чи можливо реалізувати подібну модель без сучасних ІТ-АСУ рішень? Питання риторичне – звісно «ні». Для того, щоб забезпечити головний результат – «якість та об’єми повітря», потрібно мати цілий ряд необхідних функцій та технологій:

• Дані в реальному часі повинни бути завжди під рукою й мають легко інтегруватись в інші системи управління
• Відповідно, це ефективніше та дешевше здійснювати через хмарні сервіси
• Компресорні станції повинні мати здатність комунікувати з іншими залученими машинами та об’єктами
• Також вони мають адаптуватись до нових вимог нових замовлень, самі оптимізувати режими роботи, а також упереджувати можливі збої та аварійні зупинки.

У всіх своїх матеріалах Kaeser Kompressoren підкреслює орієнтацію на 4.0 як ознаку своєї переваги в цифровій трансформації. Ряд замовників, де встановлені ці системи, також бачать ці нові переваги й самі прискорюють власну масштабну цифрову трансформацію своїх виробництв.

* Примітка АППАУ: як ми часто наголошуємо в своїх документах, в 4.0 важливо зрозуміти логіку «драйвер цінності – технологія». Рис.2 власне й показує драйвери цінності – специфічні для кожного рівня відповідної бізнес-моделі. Далі питання за технологією, що реалізує той чи інший драйвер. Іншими словами, коли ви знаходитесь на рівні 1 (продаж обладнання), то хмарні технології, дані в реальному часі, просунута аналітика тощо – вам ні до чого, це все не відповідає драйвером цінності на цьому рівні. Ця послідовність, –  спочатку ДРАЙВЕР ЦІННОСТІ – ТЕХНОЛОГІЯ потім. є особливо важливою в діджитал стратегіях 4.0:  адже цінність тут є дуже залежною від технології. І навпаки, просто технологія – без розуміння споживацької цінності, – не дозволяє реалізовувати весь свій потенціал. З іншого боку, перехід на кожний наступний рівень (рис.2) потребує певної зрілості бізнесу.

3. Фокус на інноваціях та їх швидкому впровадженні

Kaeser на 100% намагається реалізувати свою експертизу високого рівня. Звичайно, промисловий виробник не має в своєму штаті спеціалістів високого рівня в питаннях стисненого повітря. Отже, нормально та логічно звертатись до професіоналів, що гарантують кінцеве рішення.

Кейси, що ілюструють переваги 4.0

Повний аутсорсинг послуги стисненого повітря здійснює компанія Werner&Mertz – відомий в Німеччині виробник побутової хімії та продуктів за доглядом чистоти. Питання заміни старого обладнання вони почали з ретельного аналізу вимог в стисненому повітрі на декількох заводах – спеціалісти Kaeser витратили на це в загальному 14 робочих днів. Одночасно було вирішено питання про перехід на контрактну систему забезпечення послуги Sigma Air Unitity, а не купівлі нових компресорів. Тобто, права на обладнання й далі належать Kaeser Kompressoren, замовник оплачує результати у вигляді об’ємів та якості стисненого повітря. Функції регулювання на кожному заводі здійснюються через централізовану підсистему АСУ Sigma Air Manager, яка легко інтегрується в загальнозаводські мережі по протоколу Profibus. Саме обслуговування здійснюється через Центральний Датацентр Kaeser, що функціонує як хаб та координує національні та регіональні сервісні центри, згідно з запитами на обслуговування. Головний інженер Werner&Mertz говорить: «Головна мета проекту – в отриманні переваг сучасних систем, які надають новий рівень енергоефективності, але також набагато більш гнучкі та ефективні в експлуатації. Нова контрактна форма дозволила нам також знизити витрати на обслуговування.»

Подібна історія успіху є у виробника пива Goeller Brewery. Заміна старого обладнання також передбачала перехід на сервісний контракт. Головні виробничі цілі стосувались підтримки тиску повітря в межах 8.3 бар з урахуванням різних режимів роботи та споживачів стисненого повітря по заводу. Інструмент планування від Kaeser, Engineering Base використовується не тільки для розрахунків необхідних параметрів стисненого повітря, але також дозволяє відслідковувати параметри експлуатації для управління всім життєвим циклом системи виробництва стисненого повітря. Замовник отримав значну економію енергії (в порівнянні з іншими чи старими системами), а вартість обслуговування знизилась на 30%. Головний інженер заводу називає цей проект «Industry 4.0 contracting solution» і зазначає енергоефективність та зниження витрат на обслуговування як головні переваги.

Подібних історій в Kaeser Kompressoren сьогодні багато – всі вони йдуть під прапором Індустрії 4.0

*********

Уроки Kaeser Kompressoren для інших учасників ринку 4.0

Додамо від АППАУ декілька важливих зауваг для учасників руху «Індустрія 4.0»:

1. Ці кейси та позиція компанії в Україні переконливо свідчать, що 4.0 – це не далеке майбутнє, як заявляють деякі «лідери» АСУ ТП нашого ринку, – а вже реальність. Правда, поки що для інноваторів – як з боку замовників, так і операторів ринків.
2. Тренд переходу на Product-as-a-Service все ще є інноваційним в промисловості, хоча про нього говорять вже багато років. Наприклад, український Corum Group в недавньому інтерв’ю чимало розповідає про аналогічний підхід та власний фокус на сервісній складовій, важливості ТСО в своїх рішеннях. Але сумніваємось чи «Корум» має щось подібне до 4.0 в своїй автоматизації шахтного обладнання. Одночасно і з урахуванням доступності технологій, можна поставити питання щодо цього до інших ОЕМ-виробників – «а що заважає?». Технологічно – багато речей сьогодні вже доступні.
3. Логіка «Драйвер цінності – Технологія» в реалізаціях Kaeser Kompressoren вибудувана бездоганно. Кожен технологічний елемент 4.0 має безпосереднє відношення до економічних, виробничих чи фінансових показників. Це те, чого так часто бракує нашим вендорам та інтеграторам АСУ ТП.
4. Позиція української філії Kaeser Kompressoren заслуговує на повагу ще й через ту причину, що вони створили прецедент. Вперше ми отримали від компанії – зовсім не спеціаліста АСУТП чи ІТ, набагато більше релевантної інформації про 4.0, ніж будь-кого з «класичних» гравців вказаних ринків. При чому їх надав нам особисто СЕО. Висновки робіть самі – в тому числі й про якість маркетингу наших вендорів – до речі, в українській філії Kaeser Kompressoren виділеної посади маркетолога немає.
5. Ну і посил на завершення скептикам «для чого це все». Можливо, головний урок від Kaeser Kompressoren стосовно 4.0 полягає в тому, що з цими технологіями ваша конкурентоздатність, а також здатність реагувати на зовнішні та внутрішні виклики зростає набагато сильніше.. Як ми вже вказували на початку, згідно з опитуванням IDC – 90% СЕО на заході вірить, що Цифрова економіка змінить їх індустрію. А 15% вже мають для цього свої цифрові стратегії. Kaeser Kompressoren точно попадає в ці 15% і доводить, що цифрові технології не просто є ключовим фактором успіху в бізнесу, – вони трансформують сам бізнес.

Звичайно, наш огляд не претендує на повноту – ми самі тільки знайомимось з нашим новим членом асоціації та руху«Індустрія 4.0 в Україні». Більш повну та детальну інформацію можна бути отримати від Олега Кисилевського, СЕО української філії компанії, oleg.kyselevskyi@kaeser.com