Світ змінюється швидше, ніж будь-коли раніше. Те, що ще кілька років тому вважалося інновацією, сьогодні стає стандартом. Для малого та середнього бізнесу, зокрема у виробничій сфері, ці зміни створюють і нові можливості, і нові виклики. Як залишатися конкурентоспроможним, коли глобальні гравці використовують передові технології, й драйвером конкурентоспроможності стають інновації, а не дешева робоча сила? Як малим підприємствам, де ресурси вкрай обмежені, конкурувати з великими гравцями й також використовувати сучасні тенденції та високі технології?

Цифрова трансформація — це не просто про інновації, сьогодні це про виживання. Водночас для багатьох власників МСП і менеджменту вирази на кшталт “Індустрія 4.0” чи “цифрова зрілість” звучать як щось абстрактне, дороге та складне. Але є хороші новини: у Європі давно працюють методики, створені спеціально для МСП й для того, щоб зробити перехід до сучасного виробництва послідовним, зрозумілим і доступним. Одна з найуспішніших — це методика ADMA (ADvanced MAnufacturing), яка вже використовується в багатьох країнах ЄС.

Для українського бізнесу, який тільки починає свій шлях до цифровізації, досвід ЄС може стати важливим уроком. У цій публікації ми розкажемо, як європейські країни використовують ADMA та подібні методики для трансформації своїх підприємств і чому цей інструмент може стати актуальним  для українських компаній. Сьогодні цифрова трансформація — це не про те, “чи потрібна вона нам?”, а “як швидко та менш затратно ми можемо її досягти?”. І відповідь на це питання може стати вашим першим кроком до майбутнього успіху.

Як цифрові технології змінюють виробничий ландшафт у Європі

Європа впевнено крокує шляхом цифрової трансформації, і малий та середній бізнес (МСП) відіграє ключову роль у цьому процесі. Наприклад, в текстильній галузі Європи задіяно 1,5 мільйона людей, а з 160 тисяч компаній цього сектору 99% – саме МСП (дані проєкту Twin Revolution).

Однак сучасна цифрова епоха приносить не лише нові можливості, а й значні виклики. МСП, на відміну від великих корпорацій, часто мають обмежені фінансові та технологічні ресурси для адаптації до швидких змін. Їхньою перевагою залишається гнучкість і здатність швидко реагувати на ринкові потреби, але ці переваги втрачають свою силу без сучасних цифрових рішень. Цифрові технології, такі як автоматизація, штучний інтелект і Інтернет речей (IoT), змінюють спосіб виробництва, дозволяючи підприємствам знижувати витрати, підвищувати ефективність і розширювати свої ринки.

Цифровізація радикально змінює виробничий ландшафт, перетворюючи традиційні підприємства у високотехнологічні гравці на глобальному ринку. Сучасні технології, такі як автоматизація, штучний інтелект, хмарні обчислення та Інтернет речей (IoT), відкривають перед бізнесом нові можливості для підвищення ефективності, зменшення витрат і створення персоналізованих продуктів. Виробничі процеси стають прозорішими, швидшими та більш контрольованими завдяки інтеграції даних із різних етапів виробництва. Водночас цифрові платформи полегшують співпрацю між підприємствами, постачальниками та клієнтами.

Одним із найяскравіших прикладів цифровізації є використання систем автоматизованого проєктування (САПР) у текстильній галузі. САПР дозволяє швидко створювати дизайн тканин і моделей одягу, тестувати їх у віртуальному середовищі та адаптувати до вимог клієнта ще до початку виробництва. Уявімо швейну фабрику, яка раніше витрачала тижні на розробку нової колекції. Завдяки САПР цей процес скоротився до кількох днів, оскільки програма автоматично генерує креслення, визначає необхідну кількість матеріалів і оптимізує розкрій тканини. Впровадження таких технологій не лише зменшує втрати матеріалів і часу, а й відкриває шлях до персоналізації продукції. Наприклад, клієнти можуть замовляти індивідуальний дизайн тканини чи одягу, а виробник адаптує замовлення за лічені години. Це значно підвищує конкурентоспроможність бізнесу та розширює доступ до нових ринків. 

Водночас САПР – це не тільки про проєктування у 2D чи 3D. Це також про функціонал подібних програм наскрізно проходити через всі етапи виробництв, безкоштовно інтегрувати дані про зміни в технічних умовах й передавати їх на виробничі одиниці, що потребує також автоматизованого обліку опорядження, інструментів, матеріалів тощо. Відповідно САПР в англійській абревіатурі звучить по іншому – мова про цілий комплекс продуктів (CAD-CAМ-CAE / PLM-PDM), які необхідно впровадити, щоб повністю автоматизувати управління життєвим циклом продукту. Це своєю чергою потребує змін в технологічних процесах, навчання персоналу та значно глибшої кооперації різних структурних підрозділів.

 Методика ADMA допомагає підприємствам оцінити їхню готовність до використання подібних технологій всебічно – в тому числі зі сторони організаційних спроможностей, персоналу та управління інноваціями, й далі створити дорожню карту для впровадження найбільш вигідних цифрових рішень.

 Польський досвід – приклад використання ADMA

Методика ADvanced MAnufacturing (ADMA) стала в ЄС важливим інструментом розвитку для МСП, які прагнуть підвищити свою цифрову зрілість і відповідати викликам Індустрії 4.0 та 5.0. На відміну від багатьох інструментів оцінювання, ADMA пропонує не лише діагностику поточного стану, але й створення чіткого плану дій, який враховує унікальні потреби кожного бізнесу. Ця модель охоплює сім ключових напрямків розвитку: автоматизація, сталий розвиток, цифрова фабрика, орієнтація на клієнта, екологічна ефективність, залученість працівників і співпраця в ланцюгах поставок. Такий комплексний підхід дозволяє МСП отримати всебічну оцінку та виявити найбільш критичні точки для трансформації. Детальніше про методику за посиланням.

Аналіз використання методики ADMA для оцінки цифрової зрілості малих та середніх виробничих підприємств у Польщі підкреслив як значні досягнення, так і наявність недооцінених сфер трансформації. Результати дослідження демонструють, що методика є цінним інструментом для планування цифрових змін, однак її впровадження залежить від готовності компаній адаптуватися до сучасних викликів.

Польські підприємства активно інвестують в 4 ключових напрямків:

• Автоматизація виробничих процесів: впровадження сучасного обладнання, що дозволяє зменшити частку ручної праці, оптимізувати цикли виробництва та мінімізувати помилки. 
• Удосконалення систем контролю якості: це критично важливий аспект, оскільки він забезпечує відповідність продукції стандартам і підвищує довіру клієнтів.
• Роботизація: інтеграція робототехніки у виробничі лінії дозволила підвищити продуктивність, забезпечити повторюваність операцій і збільшити гнучкість у виробництві продукції з різними характеристиками. Особливо це було корисно для підприємств, які орієнтовані на виготовлення продукції невеликими партіями.
• Автоматизація складських процесів: використання систем управління складом (Warehouse Management Systems, WMS) та автоматизованого транспорту спрямоване на підвищення точності обліку, оптимізацію витрат матеріалів та зменшення часу виконання замовлень. Інвестиції в цей напрямок демонструють усвідомлення компаніями важливості ефективного управління запасами для забезпечення стабільності виробництва.

Натомість 2 напрямки потребують більшої уваги й є недооціненими польськими МСП:

• Гнучкість виробничих процесів: відсутність стратегій для адаптації виробництва до змін ринкового попиту обмежує здатність підприємств швидко реагувати на нові виклики чи індивідуальні замовлення. Така ситуація може знижувати їхню конкурентоспроможність, особливо на міжнародних ринках.
• Інтеграція управлінських систем: багато підприємств продовжують працювати з розрізненими системами управління, що ускладнює аналіз даних та ефективне прийняття рішень. Без цілісної інтеграції виробничі й логістичні процеси залишаються фрагментованими, що знижує загальну ефективність.

У довгостроковій перспективі (горизонт планування – 5 років) МСП Польщі також мають пріоритетність розвитку, які співставні із зонами ADMA.

Підприємці активно працюють над оптимізацією потоків матеріалів та готової продукції у своїх виробничих процесах. Однак представлені плани показують, що МСП зосереджуються на окремих напрямках розвитку, ігноруючи важливі аспекти впливу нових рішень на інші ділянки діяльності.

Згідно з відповідями респондентів, у зацікавленості превалюють передові виробничі технології (90%), цифровізація фабрик (84%) та розумне виробництво (79%). Ці трансформації взаємодоповнюють одна одну та сприяють розвитку автоматизації виробничих процесів.

Натомість менше уваги приділяється орієнтованості на клієнтів, людиноцентричному підходу в організації праці та переходу до екологічно сталого виробництва. Водночас підприємці починають усвідомлювати важливість інтеграції довгострокових стратегій, які раніше не враховувалися. Вони також визнають необхідність розвитку працівників і адаптації бізнесу до очікувань нового покоління співробітників.

Рівень зацікавленості в окремих трансформаціях ADMA. Тут T1 — передові виробничі технології, T2 — цифрова фабрика, T3 — ECO-фабрика, T4 — клієнтоорієнтований життєвий цикл продукту, T5 — організація, орієнтована на людину, T6 — розумне виробництво, T7 — відкрита фабрика, орієнтована на інтеграцію в ланцюги доданої вартості

Досвід використання ADMA у Польщі показує, що підприємства, які активно інвестують в автоматизацію складських та виробничих процесів, отримують значні переваги. Це включає оптимізацію витрат, зменшення часу виконання замовлень та покращення якості продукції. Проте для досягнення повного потенціалу цифрової трансформації необхідно більше уваги приділяти гнучкості виробничих процесів та інтеграції управлінських систем.

Недооцінка гнучкості може обмежити здатність польських МСП адаптуватися до динамічного попиту та конкурентного середовища. Інтеграція ж управлінських систем дозволить підвищити прозорість бізнес-процесів, забезпечити ефективність взаємодії між підрозділами та полегшити прийняття стратегічних рішень.

Таким чином, ADMA пропонує польським МСП чіткі орієнтири для подальшої трансформації, наголошуючи на важливості комплексного підходу для досягнення конкурентоспроможності та сталого розвитку в епоху цифрової економіки.

Ці дані є цікавими та дуже корисними для українських підприємств. Згідно з аналітикою проєкту GDT Textile, українські МСП так само як і польські, більше уваги приділяють класичним (3.0) підходам, як, модернізації виробництв та звичайній автоматизації. Й подібним чином, гнучкість виробництв та інтеграція систем керування є слабкими місцями вже зараз, тоді стратегічне планування, мережування та готовність до співпраці в галузевих ланцюгах та широких екосистемних рамках є усвідомленим викликом для радше малої кількості підприємств.

Коментар АППАУ

Португальський досвід діджиталізації

Португальські дослідники проаналізували 55 різних моделей цифрової зрілості, що стосуються виробничого сектору.

Це було потрібно саме для агрегування розмірів і характеристик доступних моделей цифрової зрілості для застосування в багатьох виробничих секторах, таким чином слугуючи інструментом порівняння та розробки цифрової стратегії. Велика кількість варіантів має свою темну сторону — фрагментованість і складність взаємопорівнянь. На основі цього аналізу показано, що португальські компанії мають свої риси.

Розглядаючи технологічний вимір, показано, що компанії все ще борються з відсутністю вертикальної та горизонтальної інтеграції інформаційних систем. Крім того, існує дуже низький рівень якості даних та їх використання у компаніях, що посилюється відсутністю інтеграції цехового обладнання в системи управління. Відсутність використання MES систем поглиблює проблему. Ці перешкоди також впливають на рівень зрілості можливостей взаємодії, перешкоджаючи потоку інформації між декількома агентами ланцюжка створення вартості.

Усі компанії, які займаються розробкою розумних продуктів і послуг, є великими організаціями. Однією з можливих причин цієї розбіжності є той факт, що велика компанія може вважатися цифрово-зрілою, коли йдеться про використання цифрових технологій для ринкової перспективи та позиціювання (в екологічному вимірі), що дає їм можливість інвестувати в інновації. Водночас як менш відомі або менші за розміром компанії все ще прагнуть подолати більш традиційне управління та технологічні бар’єри.

Що стосується організаційного аспекту, то компанії мають низький рівень зрілості, коли розглядаються питання про залучення, утримання та формальне навчання талантів. Обмін знаннями та рівень освіти співробітників є найважливішими для успішного впровадження технологій. Щобільше, впровадження цифрових технологій вимагає великих інвестицій і створює неявні знання через кілька пробних циклів, що може перешкоджати обміну знаннями та може створити асиметричний інформаційний бар’єр для розвитку багатьох компанії в одному промисловому секторі. Поточний рівень знань про використання технологій I4.0 є дуже низьким у виробничих компаніях. У більшості випадків компанії вже інвестували в технологічний розвиток своїх систем, але їхнім співробітникам не вистачає знань для використання безлічі доступних інструментів, функцій і застосувань цих систем, отже, уже наявні технології використовуються неоптимально.

Малі та середні підприємства, як правило, нехтують своїм навколишнім середовищем, здебільшого через необхідність зосередитися на розробці продукту та організаційних діях, щоб утвердитися на ринку. Ця перешкода найбільше відчувається через відсутність ініціатив щодо співпраці між малими та середніми підприємствами та технологічними дослідницькими центрами, а також із центрами цифрових інновацій чи іншими сполучними організаціями, які можуть допомогти в розробці інноваційних дій та впровадженні технологій. На відміну від цього, великі організації мають відділи інновацій і безперервного вдосконалення, спрямовані на забезпечення такої співпраці. Ця розбіжність посилюється при розгляді зусиль співпраці між великими компаніями, які, як правило, зменшують витрати та призводять до скорочення циклів розробки.

Є тенденція щодо низького використання схем фінансування та стимулів державної політики малими та середніми підприємствами або через брак знань, або через брак робочої сили для виконання необхідної діяльності та запропонованих інноваційних заходів.

Португальський огляд резюмує дещо по іншому те, про що й ADMA – мова про аналіз не тільки Технологічних аспектів, але й кожної з наступних областей –

• Організації – структура, підходи, стратегування
• Залучення талантів та молоді та перенавчання персоналу
• Інструменти підтримки та їх використання
• Кооперація, управління інноваціями та мережування в екосистемах

Сьогодні в ЄС та світі є десятки різних методик, але зазвичай, всі вони враховують не тільки технологічні елементи й ті, що вищевказані. Висновки португальців за великим рахунком подібні на українську реальність, й що яскраво підтверджує проєкт GDT Textile.

Коментар АППАУ

Спільні виклики діджиталізації для МСП у Європі

Методика ADMA широко застосовується у Європі для оцінки цифрової зрілості малих та середніх підприємств (МСП). Аналіз досліджень з Польщі, Фінляндії, Португалії та інших країн показує спільні виклики, що стоять перед МСП у контексті цифрової трансформації.

1. Обмежені ресурси – більшість МСП стикається з браком фінансів для впровадження нових технологій. Це ускладнює інвестиції в автоматизацію, ІТ-інфраструктуру та навчання персоналу.
2. Недостатній рівень знань і компетенцій – багато підприємств мають труднощі з розумінням, які саме технології потрібні для їхнього бізнесу, або як ефективно використовувати рішення, що надані провайдерами послуг.
3. Опір змінам – управлінці та працівники часто побоюються, що цифровізація ускладнить роботу або призведе до скорочення кадрів. Це спільний виклик для всіх розглянутих країн, що вимагає акценту на навчанні персоналу та демонстрації переваг змін.
4. Недостатня інтеграція процесів – у багатьох компаній відсутня цілісна інтеграція даних, що призводить до дублювання операцій та помилок.

У звіті обговорюються ключові проблеми, які виникають на шляху подвійного — цифрового та зеленого — переходу в галузях текстилю і меблів. Трансформація вимагає радикальних змін у бізнес-моделях, дизайні продукції, виробничих процесах, споживчих звичках і управлінні відходами. Ця системна природа ускладнює інтеграцію нових принципів у традиційні процеси​. Відсутність стимулів для використання вторинних матеріалів і недостатній попит на перероблену продукцію обмежують можливості циркулярної економіки. Це супроводжується високими витратами на впровадження нових технологій​. 

Успіх переходу залежить від знань і навичок працівників, але рівень цифрових і “зелених” компетенцій у більшості компаній залишається низьким. 

Це загострюється через недосконалі програми професійної освіти і тренінгів​​. Відсутність стандартів, низька інтеграція нових технологій у виробничі процеси, а також значні інвестиції у модернізацію обладнання ускладнюють трансформацію. Наприклад, роботизація та використання штучного інтелекту все ще на ранніх стадіях у цих галузях​​. Багато підприємств недооцінюють довгострокову стратегію та надають перевагу короткостроковій вигоді, ігноруючи сталість і необхідність адаптації до нових умов ринку​​.

Разом з тим, звіт підкреслює значний економічний і екологічний потенціал подвійного переходу для текстильного сектору. Впровадження принципів циркулярної економіки, таких як повторне використання матеріалів та еко-дизайн, дозволяє підприємствам знижувати залежність від первинної сировини. Наприклад, перехід до використання перероблених волокон не лише знижує витрати, але й зменшує вуглецевий слід виробництва. 

Одним із ключових факторів є інтеграція технологій Індустрії 4.0 для відстеження життєвого циклу продукції, що сприяє оптимізації логістичних і виробничих процесів​​. Компанії, які впроваджують цифрові технології, отримують доступ до сучасних інструментів прогнозування попиту і оптимізації виробництва. Смарт-технології, такі як Інтернет речей (IoT) і великі дані, дозволяють текстильним підприємствам краще відповідати запитам клієнтів, скорочувати час на доставку і адаптувати продукцію до індивідуальних потреб. Це створює значну конкурентну перевагу на глобальному ринку​. Реалізація стратегій сталого розвитку, включаючи впровадження екологічно безпечних матеріалів і мінімізацію промислових відходів, забезпечує відповідність підприємств суворим екологічним нормам ЄС. Це не лише зменшує екологічний вплив текстильної галузі, але й робить компанії привабливішими для міжнародних партнерів та інвесторів​​. Перехід до зеленої та цифрової економіки відкриває нові можливості для працівників. Інвестиції в навчання персоналу сприяють підвищенню цифрових та екологічних компетенцій, що дозволяє забезпечити ефективну інтеграцію нових технологій у виробництво​.

Перспективи та рекомендації для українських МСП

Методика ADMA, яка успішно використовується в європейських країнах, має значний потенціал для трансформації українських малих та середніх підприємств (МСП), зокрема в текстильній галузі. В умовах війни, економічної кризи та зростання податкового навантаження, український бізнес змушений шукати шляхи для оптимізації, підвищення продуктивності та мінімізації витрат. Аналіз європейського досвіду показує, що багато викликів, які долають МСП у Польщі, Фінляндії чи Португалії, є актуальними й подібними в Україні, але мають свої унікальні нюанси.

ADMA може показати зони розвитку, які ще не допрацьовані, але можуть порівняно швидко принести економічну вигоду компанії за рахунок як технологій так і зміни управлінських підходів. Серед рекомендацій українським МСП, які можуть порівняно швидко дати віддачу можна виділити кілька аспектів.

1. Автоматизація базових операцій у виробничих і складських процесах: автоматизація технологічних операцій, обліку матеріалів, управління запасами та контролю виробничих циклів є одним із перших кроків, які можуть дати відчутний результат. Інвестиції у прості системи автоматизованого крою в текстильній галузі або впровадження програм для відстеження запасів допоможуть мінімізувати помилки, скоротити втрати матеріалів і зменшити час виконання замовлень. Економічна віддача від таких заходів стає помітною вже через кілька місяців.

2. Підвищення прозорості та контролю процесів: інтеграція базових цифрових інструментів для моніторингу виробничих показників у режимі реального часу може значно покращити управління. Використання простих IoT-рішень, таких як датчики для моніторингу стану обладнання, допоможе уникати непередбачених зупинок і скорочувати витрати на ремонт. Такі технології забезпечують більшу стабільність і прозорість процесів, що важливо для стійкості підприємства.

3. Орієнтація на енергоефективність та екологічність: оптимізація споживання енергії є критично важливою для українських підприємств, зважаючи на складність ситуації з енергоресурсами. Встановлення енергоефективного обладнання або впровадження систем автоматичного вимкнення пристроїв у неробочий час допоможе скоротити витрати. Екологічно сталий підхід також позитивно вплине на репутацію компанії та її привабливість для міжнародних партнерів. Незважаючи на можливі відчутні інвестиції в автономність, це допоможе без збоїв чи збільшення термінів виконувати замовлення.

4. Навчання персоналу для підготовки до цифрової трансформації: людиноцентричність є одним із ключових аспектів Industry 5.0. Навчання працівників новим цифровим технологіям не лише покращить ефективність роботи, а й допоможе знизити побоювання необхідних змін та їх ризики.  Інвестиції у підготовку персоналу підвищують мотивацію співробітників і сприяють збереженню цінних кадрів у компанії. Цифровізація також приваблива для нового покоління працівників, які все своє свідоме життя провели зі смартфоном в руках.

5. Використання цифрових платформ для виходу на нові ринки: українські компанії можуть значно розширити свій ринок шляхом використання цифрових платформ для управління замовленнями та прямої комунікації із закордонними клієнтами. Це допоможе знизити залежність від посередників, скоротити витрати на логістику та підвищити маржинальність продукції

6. Краще використання грантових можливостей:  в Україні сьогодні доступні численні можливості грантового фінансування, в тому числі на інновації та закупівлі обладнання. Це кошти на пілотні проєкти, перевірку ідей чи впровадження нових підходів, що дозволяють економити власні оборотні кошти, знизити ризики інвестицій, залучити зовнішніх спеціалістів з потрібними компетентностями, тим самим не перевантажуючи своїх власних ключових співробітників. 

7. Широке мережування в технологічних екосистемах:  Україна багата талантами, розробниками та інженерними компаніями. Водночас їх облік на секторальному (технології) чи галузевому рівнях в ряді сегментів практично відсутній, в інших – недосконалий. Ситуація ускладнюється загальним інформаційним шумом ІТ-галузі, але яка на 80% зорієнтована на глобальні ринки. Тоді як промислові автоматизатори чи місцеві інтегратори доступних ІТ-рішень є набагато менш відомими. Відтак, рішеннями в даній ситуації є краща взаємодія учасників на галузевому та регіональному рівнях. Наприклад, асоціація АППАУ веде регулярний облік інженерних компаній та інтеграторів в сфері Індустрії 4.0. Консультація з АППАУ з приводу наявності тих чи інших рішень на ринку, може значно скоротити час на пошуки потрібного провайдера.

Успішний перехід до Industry 5.0 потребує системного підходу. Використання методик, подібних до ADMA, дозволяє створити індивідуальний план цифровізації для кожного підприємства. Такий план повинен включати поступові кроки з інтеграції технологій, орієнтовані на економічну вигоду та сталий розвиток. Це цифрова трансформація підприємства по системній, але живій дорожній карті, розробленій спеціально для компанії. 

Проєкт GDT Textile триватиме до січня 2025 й будь-яке підприємство з легкої промисловості може пройти опитування щодо своєї зрілості за методикою ADMA й отримати безкоштовну консультацію щодо необхідних кроків по 7 зонам трансформації. Проєкт також пропонує широкі можливості мережування та доступу до кращих практик та рішень, й зокрема сполучає підприємства з передовими українськими розробниками в сфері ІТ-рішень. 

З довідкових питань звертайтесь на info@appau.org.ua. Інформація про заходи проєкту та подібні публікації за посиланням.

Цю публікацію було створено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає точку зору донора.