Так співпало в часі, що з 27 жовтня по 5 листопада АППАУ прийняла участь у відразу 2 бізнес-місіях в Саксонію, м. Дрезден. Перша місія відбулась в рамках проєкту IDEALIST, учасником якого є АППАУ, друга – на запрошення Sachsen GmbH (Агенції торгівлі та залучення інвестицій уряду Саксонії) у складі великої української делегації. Звіт по 1-му візиту дивіться за посиланням. Даний звіт від СЕО АППАУ Юрчака О.В. резюмує події обох візитів й надає учасникам спільноти Індустрія 4.0 в Україні головну інформацію про нові можливості співпраці.

3-денний візит в Саксонію української делегації

Перші 2 дні були присвячені відвіданню більше 10 німецьких компаній – графік був досить інтенсивним, й українська делегація часто працювала в паралельні 2 потоки. Перелік відвіданих компаній включав

• LZS-DD  – послуги швидкого прототипування з повним циклом «Проєктування – ТЕО-Симуляція (вкл.. цифрові двійники) – Виготовлення прототипу – Тестування». Ідеально підходить для виробників з галузей машинобудування, будівництва та інших легких конструкцій.
• Mikromat –  нішевий, дуже спеціалізований постачальних рішень на основі верстатів ЧПК з дуже високою точністю обробки (до мікронів).
• Wandelbot – цікаве інноваційне рішення щодо застосування АІ та хмарних технологій обробки для традиційних застосувань PLC та промислових роботів. Компанія зробила платформу, що дозволяє ІТ-розробникам мати доступ до контролерів й включати алгоритми АІ (замість програмування на традиційних пультах). Разом з застосуванням машинного зору, та nvidia це відкриває небачені раніше можливості для прискорення циклів розробок, але також збільшення цінності вже інстальованого парку.
• FES GmbH – провідний розробник автомобільних концепцій та інноваційних рішень для мобільності майбутнього. Пропонують інженерні послуги повного циклу від концепту до серійного виробництва з фокусом на ефективність і сталий розвиток.
• NILES-SIMMONS – міжнародна група машинобудівних компаній, що виробляє високотехнологічне обладнання для залізничної, автомобільної промисловості та суміжних секторів. Спеціалізується на токарних верстатах, фрезах, шліфувальних машинах, а також комплексних рішеннях та автоматизації виробництва, славиться високою якістю, інноваціями та енергоефективністю.
• Enadyne GmbH розробила унікальну плазмову технологію для переробки CO2 у стійкі хімічні продукти, дозволяючи перетворювати цей забруднювач на корисний ресурс. Завдяки своїй технології плазмової каталізації Enadyne пропонує повністю кліматично нейтральні альтернативи основним хімічним речовинам, таким як етилен і метанол, причому за такою ж або навіть нижчою собівартістю, порівняно з традиційними процесами. Рішення компанії охоплюють модернізацію біогазу, декарбонізацію промислових викидів і виробництво хімічних енергетичних носіїв у різних форматах — як централізовано, так і децентралізовано.
• Licomo GmbH спеціалізується на виробництві компонентів з композитних матеріалів, армованих волокном (CFRP, GFRP, AFRP тощо). На основі високоефективних композитів, армованих волокном, Limico виробляє високопродуктивні продукти, адаптовані до потреб та вимог самих різних галузей.
• IMM Electronics GmbH займається інноваційними розробками в сфері електроніки, виробництвом компонентів для автоматизації та систем контролю, орієнтуючись на індивідуальні потреби клієнтів.
• Antacon GmbH спеціалізується на розробці покриттів (точність – 2 мікрони) для інструментів в машинобудуванні та інших застосуваннях, за допомогою лазерів, що забезпечує їх високу надійність та довговічність у використанні.

3-ій день – відвідання тех-фестивалю hub:disrupt 2025 у Дрездені – одному з найбільших європейських заходів, присвячених ко-інновації у сфері промислової автоматизації та цифровізації https://www.hubdisrupt.de/. Це виставка – форум, що об’єднує понад 1200 учасників, стартапи, інвесторів, експертів і представників провідних компаній з усієї Європи. Програма включає ключові доповіді, інтерактивні воркшопи, пітчі стартапів, демо-зони з новітніми технологіями у сфері робототехніки, штучного інтелекту, Industrial IoT тощо. З головних трендів й тем обговорень варто відмітити домінування штучного інтелекту, робототехніки, федеративних платформа на просторах даних (Manufacturing-X), окремі дискусії по “Industrial Metaverse” та когнітивній робототехніці. Серед демо-зон виділялись стенди компаній з рішень із аналізу даних, штучного інтелекту, автоматизації, IIoT, контролю якості, цифрових двійників, робототехніки та безпеки даних.

Як для регіональної події, hub:disrupt 2025  демонструє високий рівень місцевих розробок та розробників, що підтверджує статус регіону одного з передових в Німеччині в промислових хайтек рішеннях.

Загалом зустрічі, включно з 2-ма потужними нетворкинговими сесіями, дали можливості сполучення з 40+ німецьким організаціям й це відбувалось в 3х містах – Дрездені, Лейпцигу та Мітвейда! Всі зустрічі були чудово організовані, за що велика подяка організаторам від Sachsen GmbH – Фредеріко Розенбаум та Юлії Ліневич, а також координатору візитів Штефану Шандера (GigaHerz). Більш детально з програмою візиту можна ознайомитись за посиланням.

Можливості співпраці та перспективи розвитку відносин

Загалом, і якщо підсумувати обидва візити в Саксонію, можливості для українських учасників спільнот Індустрії 4.0, УКА та АППАУ є наступними

1. Інвестиційна сфера: агенція Sachsen традиційно розвиває відносини між місцевими та українськими підприємствами й забезпечує індивідуальний супровід для тих підприємств, які хочуть релокуватись в Саксонію, чи створити спільні підприємства (R&D чи виробничі). В свою чергу Штефан Шандера є великим прихильником українського Tech-сектору й розвиває напрямок інвестицій в українські високтехнологічні стартапи. Штефан часто буває в Києві.

2. Мечинг В2В за секторами – з огляду на існуючий стан наших інноваторів та експертів об’єднаних в СоР 5.0, а також секторів подвійного призначення найбільш цікавими можливостями виглядають

• Інтеграція українських прикладних розробок  (як Synteza чи агенти АІ від IT-Enterprise) в рішення німецьких ОЕМ та інтеграторів
• Імпортозаміщення китайської електроніки – 2 виробники, представлені в Саксонії готові розглядати запити українських виробників дронів та робототехніки. ІММ, наприклад, виготовляє замовлення малими партіями й навіть індивідуальні.
• Швидке прототипування – зокрема, рішення LSZ можуть бути цікавими для співпраці з НП «Адитивні технології» КПІ, а Licomo – партнерам Інституту матеріалознавства ім. Францевича.
• Низка інноваційних стартапів (як Wandelbolt) є цікавими для подачі спільних проєктів в інноваційних грантових програмах ЄС.
• Величезний інтерес німецької сторони є до співпраці в секторах dual-use / defense. Й тут, можливо, найбільші можливості є сьогодні в секторі автопрому, який готовий переорієнтувуватись на потреби українського сектору Milltech.

3. Розвиток інноваційних екосистем (коридори). Враховуючи високий інтерес німецької сторони, готовність підтримувати Україну в ці непрості часи, а також наявність достатньої кількості українських розробників та науковців в німецьких університетах та компаніях, цікавими виглядають можливості співпраці в розвитку інноваційних екосистем як

• Налагодження регулярних обмінів та мітапів між учасниками університетів Дрездена та Лейпцига з українськими університетами в нашій екосистемі Індустрії 4.0
• Використання тестбедів німецьких НДІ та університетів для спільних розробок (зокрема, технічного університету Дрездену чи фірм як Antacon)
• Побудова коридорів в наданні послуг між EDIHs (ми не відвідали місцевий, але він є – посилання)

4. Інтеграція в європейські платформи – співпраця з компаніями як Smart System Hubs можуть бути містком для входження українських експертів та фірм до європейських спільнот та платформ Manufacturing-X. Наш прогрес в цій сфері (федеративні платформи на просторах даних) є мінімальним за останні 3 роки, хоча це одна з топ-тенденцій Індустрії 4.0-5.0.

5. Мечинг між українськими учасниками. За нашими спостереженнями, подібні великі делегації – чудова можливість для мечингу між українськими компаніями. Зокрема, й стосовно співпраці з кластерами УКА та АППАУ, очевидними можливостями є інтеграція в нашу екосистему І4.0 та кластерів фірм Synteza, Solovey, Ecofactor, Укрстандарт, а також виробників дронів.

6. Розвиток кластерів та кластерних відносин. Впродовж 1-го візиту (ІДЕАЛІСТ) ми мали хороші персональні контакти з керівниками кластерів хімічного кластеру з Баварії та гірничо-добувного з Саксонії. Останній, безперечно, є цікавим з точки зору профілювання інвестиційних можливостей в розробку родовищ рідкоземельних матеріалів в  Україні, – подібні партнери та запити в нас є. Щодо інших можливостей – див. звіт ІДЕАЛІСТ за посиланням.

Всі ці та інші можливості потребують профілювання – уточнення, розширення, конкретизації через наступний,  персональний та груповий діалог. Це велика робота, яку ще належить зробити українським та німецьким партнерам. Важливо те, що орієнтири визначені й персональні стосунки встановлені, й в цьому є головна роль подібних місій.

Виклики для української сторони

Подібні візити – не перші в історії АППАУ, й загалом по багатьох подібних візитах в Західну Європу ми вже бачимо, що може працювати, а що – ні. Варто розуміти, що німецькі компанії – це топ-рівень по якості, висока спеціалізації та інновації в deep-tech, на які виходять 5-10 років (подібних прикладів ми бачили багато). Відповідно, ідея інтегрувати в подібну Систему українські переваги Гнучкості, Швидкості та Адаптивності (що не раз звучало в дискусіях) назагал є хорошою. Німецькі партнери, мабуть, цього потребують.

Водночас, наскільки це реально й що саме може запропонувати українська сторона, крім потенціалу ІТ-розробників – потрібно ще виясняти по кожному сегменту. Адже по більшості промислових хайтек сегментів ми значно відстаємо.

Разом з тим, зараз в нас з’явився унікальний шанс та можливість змінити це співвідношення – мова про DefenseTech, де українські розробники вже пропонують не тільки інноваційні продукти та рішення, але також масу інших речей які потребує німецька сторона – реальний бойовий досвід, полігони для тестування, вхід в українську екосистему, яка є дуже динамічною. Чи масштабуються ці речі на інші, більш традиційні та невійськові сектори – питання відкрите. Й водночас, на думку СЕО УКА Юрчака Олександра, DefenseTech може виступати реальним драйвером для всіх дотичних сегментів.

Так чи інакше, загальні виклики української сторони залишаються традиційними

1. Необхідність глибокої спеціалізації в конкретних сегментах – й що дуже добре демонстрували німецькі МСП. Всі вони – дуже нішеві, але саме завдяки цьому досягається висока якість в конкретних продуктах та технологіях.
2. Якісне позиціонування українських Тек-компаній, в тому числі не тільки індивідувальна, а на рівні великих сегментів ринку. Українські компанії в топ-сегментах Індустрії 4.0-5.0 – Industrial AI, кібербезпеки, робототехніки, передових матеріалів, адитивних технологій, управління активами, е-мобіліті, федеративних платформах (дата спейс) тощо – практично невідомі в ЄС, й це проблема нашого позиціонування. Потрібно разом формувати свої власні українські адженди розвитку в продуктових сегментах ринку, й далі шукати своє  місце в європейських екосистемах.
3. Системна, організована, потужна промоція – бо саме зараз є момент, коли (через Dual-Use / MilTech) можна дійсно конвертувати наші переваги в реальні угоди про співпрацю.

Наступні кроки

В міжнародній співпраці АППАУ, й сьогодні також УКА, сповідують підхід Shaping – Framing – Scaling, де 

• Shaping – це про точне налаштування (формування) ваших пропозицій, як відповідей на ключові ринкові виклики та можливості міжнародної співпраці. В кожному з секторів, де діють наші ресурсні центри УКА, ми готує консолідовані пропозиції проектів (для В2В) або й програм проектів (С2С – Cluster2Cluster), які трансформують українські індустріальні екосистеми.
• Framing – це про вписування цих пропозицій в існуючі рамкові програми ЄС чи урядів країн, або ж – створення нових програм та механізмів під наші проекти.
• Scaling – це про швидке масштабування – передача кращих практик, масштабування на регіони та кластери, масштабування за обсягами та напрямами.

Очевидно, що з Саксонією ми тільки розпочали відносини й мова йде про етап Shaping – ми маємо більше точно налаштувати й профілювати побачені можливості під профілі українських учасників та потенційних німецьких партнерів. Для цього, 20 листопада АППАУ в 13-00 запрошує учасників своєї спільноти, а також нових партнерів на спеціальну онлайн зустріч, де ми поділимось враженнями від візиту в Саксонію, а також розглянемо подальші перспективи та кроки співпраці. Подія служитиме також мечингу між українськими учасниками. Участь в заході – по запрошенням.