Післявоєнне відновлення України — це не лише фізична відбудова енергетики, інфраструктури та промисловості, а й створення нових підприємств і економічної системи, здатної інтегруватися в Європейський Союз і конкурувати на глобальних ринках. В основі промислової трансформації лежать принципи Індустрії 4.0 – 5.0, де технічні стандарти є критичним інструментом для подвійного (цифрового та зеленого) переходу малих та середніх підприємств (МСП), сталого розвитку, інтероперабельності систем керування, інформаційної та фізичної безпеки.

Значення стандартів у відновлення економіки

Технічні стандарти є основою регулювання у взаємодії акторів всіх ринків й, враховуючи масове розповсюдження технологій автоматизації та ІТ, для виробничих підприємств вони забезпечують:

• Сумісність між цифровими технологіями та фізичними системами.
• Довіру до рішень щодо кібербезпеки, даних та автономних систем.
• Доступ до міжнародних ринків, інвестицій та фінансування.
• Участь у програмах ЄС, таких як Horizon Europe, EIT Manufacturing, Digital Europe тощо.

Без належної адаптації українських підприємств до міжнародних стандартів, модернізація української промисловості залишатиметься фрагментованою і неконкурентоспроможною.

Розуміючи ці ринкові реалії, АППАУ включила технічні стандарти як обов’язковий елемент своєї стратегії ще в 2013 році та постійно просуває їх як основу технічної політики виробничих підприємств. Відтоді ми послідовно дотримуємося цього курсу. В 2017 році ми створили Технічний комітет 185 “Промислова автоматизація” й роботи по популяризації технічних стандартів не зупиняються. Водночас, діяльність комітету є критично залежною від фінансування. Далі ми надаємо більше деталей про ці аспекти нашої діяльності. 

Глобальні тренди та ключові стандарти Індустрії 4.0 – 5.0

На глобальному рівні основними напрямами стандартизації в Індустрії 4.0-5.0 є наступні ініціативи:

• RAMI 4.0 (Німеччина) — головна багатовимірна модель інтероперабельності для “розумної фабрики”, яка існує на ринку вже понад 10 років й включає низку стандартів ISO/IEC, зокрема
  • ISO/IEC 62443, 27001 — кібербезпека для промислових систем.
  • IEC 62890 — управління життєвим циклом продукту (PLM)
  • IEC 61508, 61511 — функційна безпека в системах керування виробництвами
  • ISO 55000 — управління виробничими активами.
• Сучасні ініціативи, що виникли останні 3-5 років внаслідок еволюції цифрової трансформації, а також її синергії з зеленим переходом (Індустрія 5.0)
  • Gaia-X та Manufactruring-X — європейські ініціативи, спрямовані на створення відкритої, безпечної, суверенної та сумісної інфраструктури для обміну даними між підприємствами, з особливим акцентом на промисловий сектор. Вони базуються на стандартах FEDeRATED, FIWARE, NGSI-LD, що регулюють інтероперабельність, API і моделі даних у data spaces.
  • Digital Product Passport (DPP) — обов’язковий інструмент для циркулярної економіки в ЄС, який базується на нових регламентах та існуючих стандартах, як
    • ISO 10303 (STEP) — обмін даними про продукти (для PLM та CAD-систем).
    • ISO 14040 / 14044 — методології оцінки життєвого циклу (LCA), що можуть бути включені у DPP.
    • ISO 19650 — управління інформацією в рамках життєвого циклу будівельних об’єктів (може бути адаптовано до інших секторів),
    • але також й інших як ідентифікації продукту (наприклад, QR-код, Digital Link), моделювання структури та життєвого циклу продукту (PLM + LCA), безпечного обміну даними (IDS, Gaia-X), відкритих стандартів даних (NGSI-LD, Smart Data Models) тощо
  • Нові стандарти, що стосуються штучного інтелекту, цифрових двійників (в рамках ISO/IEC JTC 1/SC 42) тощо.

Якщо резюмувати, стандарти є невід’ємною частиною нових індустріальних стратегій у ЄС та G7. Їхня роль зростає, бо вони забезпечують масштабованість рішень, довіру до технологій і юридичну визначеність. 

Адаптація перших стандартів Індустрії 4.0 в Україні. Ролі ТК 185 та АППАУ

Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація» під егідою АППАУ є центром локалізації технічних стандартів Індустрії 4.0-5.0. На порталі tk185.appau.org.ua доступна інформація про перші 5 адаптованих документів IEC/ISO, виведених на рівень ДСТУ. 

Це результати проєкту aCampus в 2019-20 рр під керівництвом ТК 185, й за підтримки GIZ, і які яскраво підтвердили

• Гостру необхідність перекладу та популяризації технічних стандартів Індустрії 4.0 – загальний рівень обізнаності промислових користувачів залишається вкрай низьким.
• Ефективність спільноти АППАУ в реалізації цих завдань – за 6 місяців було перекладено 5 стандартів, й всі вони були введені в дію на рівні ДСТУ. Було підготовлено також 5 білих книг та 2 аналітичні звіти, проведені низка заходів, важливих для популяризації цих стандартів серед широких мас користувачів.
• Критичну залежність роботи експертів ТК 185 від державного фінансування чи донорів, й марність зусиль по залученню фінансування від ринку (більшість стандартів є не обов’язковими, відтак запити на фінансування ігноруються підприємствами)

Діяльність АППАУ й ТК 185 була знижена в роки повномасштабної війни, але просвіта ринку й експертні обговорення тривали :

• Кампанія AРМ 4.0 2021-22 рр з управління активами яскраво проявила потребу як у кращій координації акторів ринку в впровадженні стандартів безпеки, так і стандартизації IIoT, Digital Twin та AI для критичної інфраструктури. 
• Робочі групи Спільноти Практик 5.0 (CoP 5.0), в 2024-25 рр сформували перші секторальні адженди за напрямами кібербезпеки OT, циркулярного виробництва, робототехніки, PLM, Data Spaces, промислового інтернету речей та управління активами – в кожній з них фігурує питання стандартів. Конференція в березні 2025 яскраво демонструє цей прогрес експертних спільнот, але й значне відставання в області стандартизації – питання про них тільки підіймаються, але вирішувати їх нікому й бюджетів на це немає.
• Дорожня карта подвійного переходу легкої промисловості – є яскравим підтвердженням необхідності стандартизації, як від методик аудиту підприємств щодо цифрової зрілості, так і у вирішенні їх численних проблем, як інтеграції систем керування чи цифрових паспортів продукції (DPP). Ця робота (також за донорські кошти) відкрила нову сторінку у співпраці кластерів та європейських цифрових інноваційних хабів (EDIH), що базуються на технічних університетах країни.
• Інші волонтерські та експертні групи продовжують роботу по популяризації на ринку технічних стандартів, зокрема йдеться про створення навчальних матеріалів, як Автоматизація технгологічних схем та виробництв згідно ISO 15519 та ДСТУ Б А2.4  

Маніфест щодо переходу до Індустрії 5.0 й відповідна Резолюція конференції, яка об’єднала в липні 2024 навколо Маніфесту більше 40 об’єднань та державних структур, ясно артикулюють їх позиції та потреби в більш ефективній координації національних політик та програм з боку держави – й це також стосується стандартів. Резолюція підкреслює, що в Україні немає державної структури, відповідальної за впровадження Індустрії 4.0 – 5.0, включно з аспектами технічного регулювання. 

Ці ініціативи демонструють модель кооперації ринкових стейкхолдерів, й в першу чергу, на рівні кластерів та провідних бізнес-асоціацій, і яка може бути основою для побудови єдиної екосистеми стандартів.

Таким чином, АППАУ залишається лідером розвитку української Індустрії 4.0 – 5.0, тоді як ТК 185 є частиною її загальної екосистеми, куди також входять мережа DIH / EDIHs, промислові хай-тек кластери (значно посилені сьогодні в рамках Українського кластерного альянсу), спільнота практик СоР 5.0, програми інтернаціоналізації та експорту, тощо, – див детальніше тут.

На жаль, наші стосунки з ЦОВВ в сфері Індустрії 4.0-5.0 та стандартизації останні роки радше стагнують. За всі роки, починаючи з 2017 року ми не отримали жодної копійки на фінансування нашої діяльності від держави – й це стосується не тільки ТК 185, але й всіх інших напрямків діяльності, включно з освітою та просвітою ринків. При цьому, наш внесок в локалізацію та впровадження 5 стандартів IEC/ISO, перекладених українською мовою та виведених на рівень ДСТУ – на фоні дуже низької обізнаності ринків й 60+ стандартів IEC/ISO в Індустрії 4.0 і які вже діють в світі – це “крапля в морі”. Діяльність ТК 185 дійсно мала б бути в рази більш потужною, але все впирається в фінансування. Враховуючи статус міжнародних технічних стандартів як “ не обов’язкових ” для підприємств, їх пріоритет значно зменшився під час війни. Бізнес не може фінансувати роботи по стандартизації в ТК 185, оскільки більшість МСП просто виживають, а великим підприємствам також “не до цього”.

Це означає, що наше відставання від ЄС та розвинутих країн світу в сфері технічного регулювання сучасної цифрової та зеленої промисловості тільки зростає.

Відповідно, саме держава в цих умовах мала б взяти на себе значно більшу роль щодо посилення цих процесів взаємодії та підтримки ТК. Саме держава мала б бути драйвером змін в сфері технічного регулювання в сучасній промисловості, керуючись своїм статусом головного оператора в цій сфері й в контексті зобов’язань щодо інтеграції в ЄС. Але насправді ми цього не бачимо. За останні 5 років ми не мали жодного звернення ЦОВВ щодо розгляду напрацювань Індустрії 4.0-5.0, включно з становищем ТК 185 та відповідних стандартів, намаганням прояснити позиції наших під-комітетів та провідних експертів, зрозуміти проблематику бізнесу тощо. Тому ініціатива ДП УКРНДНЦ ліквідувати окремі Технічні комітети, включно з ТК 185, як це відбувається зараз, замість їх більш потужної підтримки виглядає досить дивним рішенням.

Прискорення адаптації технічних стандартів є критичною проблемою

В якості нагадування для всіх стейкхолдерів, ось 5 головних причин чому адаптація технічних стандартів була та є критичним питанням і ця критичність тільки зростає

1. Європейська інтеграція: згідно з Угодою про асоціацію та Порядком денним членства в ЄС, Україна зобов’язана гармонізувати стандарти – в тому числі, в сфері промислової автоматизації, екології, енергетики та безпеки. 
2. Цифровий та зелений перехід: дорожня карта “подвійного переходу” вимагає впровадження стандартів, які підтримують сучасні концепції та технології (як  DPP, PLM, AI, ВІМ тощо) — але насправді, ми не бачимо практично ніякого прогресу в цих питаннях з боку держави.
3. Відбудова промисловості: розгортання на підприємствах адаптованих технічних політик та програм, що підтримують впровадження технологій 4.0 (ІІоТ, блокчейн, АІ, кібербезпека, цифрові двійники тощо) і які є основою сучасних фабрик та індустріальних екосистем  — все це потребує єдиних методик і стандартів. Наразі, ми не бачимо, хто з бізнес-об’єднань (крім АППАУ)  підіймає ці питання для виробничих підприємств. Технічні стандарти практично не фігурують в інноваційній стратегії Мінцифри WIN-WIN і незрозуміло яким чином держава буде вирішувати численні проблеми, зокрема в сфері інтероперабельності.
4. Фінансування від ЄС – участь в європейських програмах: чимало програм ЄС передбачають фінансування нових проектів за умов входження до відповідних європейських чи світових об’єднань та асоціацій. Наприклад, членство в асоціації Gaia-X, яка відповідає за нові стандарти обміну даними в федеративних платформах, стратує від 2500 євро. Наразі Україна не є членом таких асоціацій, наше відставання становить понад 5 років й воно тільки зростає.
5. Питання сумісності, інтероперабельності та безпеки – це не лише питання майбутнього, а вони актуальні вже зараз. У проблематиці “зоопарку” дронів чи РЕБ для фахівців ринку АСУ немає нічого нового – аналогічні питання порушуються в нас уже понад 20 років. Й частковий прогрес, який ми бачимо в сфері кібербезпеки чи інтеграції систем керування на рівні ERP-MES відбувається саме завдяки діяльності ТК 185, інших Технічних комітетів й у взаємодії з державними структурами та бізнес-спільнотами. Натомість, є 3 чинники які стають все більш критичними
   • Темпи та обсяги проникнення відповідних стандартів в технічні політики підприємств є надто низькими, й ці розриви збільшуються для сегментів, де домінують МСП
   • Підприємства втрачають фахівців (мобілізація в армію), й в контексті недостатньо розвинутих технічних політик ця залежність від наявності сучасних стандартів тільки зростає й стає ще більш критичною.
   • Зростають проблеми критичної інфраструктури – це наслідок того ж дефіциту кадрів, але також відсутності належних технічних політик на рівні суб’єктів енергетики, інфраструктури та транспорту.
     

Резюмуючи, позиції АППАУ й ТК 185, й наші звертання до всіх стейкхолдерів є наступними

1. В прийнятті будь-яких рішень стосовно ТК 185, учасникам ринку промислової автоматизації, а також державним структурам варто добре усвідомлювати активи, які ми вже маємо в сфері технічного регулювання Індустрії 4.0 – 5.0:  

• Фахові платформи та компетенції під-комететів та експертних груп ТК 185 та АППАУ;
• Пілотні ініціативи та дорожні карти робочих груп CoP 5.0, які можна масштабувати;
• Підтримку кластерів Українського кластерного альянсу, який разом охоплює в 40 кластерах до 3000 МСП;
• Підтримку європейських партнерів та програм, включно з директоратами Європейської комісії.

Це серйозні активи, які напрацьовувались роками – їх потрібно всіляко підтримувати та посилювати, а не намагатись “ліквідувати”. 

2. Натомість, АППАУ та ТК 185, високотехнологічним кластерам УКА потрібна набагато більше збалансована та потужна державна політика гармонізації технічних стандартів, яка б:

• Визначала пріоритетні напрями для адаптації технічних стандартів в сфері Індустрії 4.0-5.0 – й у відповідності до національної стратегії (і яка також відсутня).
• Координувала зусилля ТК, асоціацій та кластерів, університетів та міністерств.
• Забезпечувала фінансування через гранти, технічну допомогу та співфінансування.

Без технічних стандартів не буде сучасної промисловості України. Й без сучасної, високотехнологічної промисловості (Індустрії 5.0) не буде конкурентної України в ЄС. АППАУ закликає акторів до більш ефективного, дієвого діалогу та посилення підтримки всіх Технічних комітетів, які відповідають за напрямки Індустрії 4.0 – 5.0.

Виконавча дирекція АППАУ.