Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Михайлом Сорокіним, генеральним директором української інжинірингової компанії “ВОСТОК”.

L4D: Як змінився ваш бізнес після початку  повномасштабного вторгнення? (зміни – від ринкових змін, до змін у вашій компанії)

Михайло Сорокін: Війна звісно мала негативний вплив на нашу компанію. Ми були в проєкті, займались модернізацією вагонобудівного заводу в Єгипті. Нажаль проєкт було призупинено, у зв’язку з військовим станом, наш персонал не мав змоги виїжджати у відрядження і підтримувати цей проєкт. Це стосується не тільки нашої компанії, а і інших українських компаній, які працювали разом з нами по цьому проєкту.

Особливо це вдарило по компаніям, які працюють з фізичним обладнанням, наприклад  через те, що вони не можуть відправляти фахівців на пусконалагоджувальні роботи, оплата зависла. Це обладнання вже там, але компанія не може отримати кошти.

Наш бізнес теж призупинився, деякий час ми використовували кошти з нашого резерву, допомагали працівникам вивезти родини з ризикованих регіонів. Це вже не перший раз в нас, ми вже в 2014 році евакуювались з Луганську, цей досвід в нас вже був, ми були готові організаційно. Ми вимушені були скоротити штат до мінімуму, зараз фактично зайнятий маркетинговий підрозділ, який здійснює пошук контактів. Перший шок пройшов і ми вибудовуємо нові стосунки з закордонними партнерами, відпрацьовуємо нові заявки, нові замовлення. Завдяки АППАУ в тому числі ми отримали нові контакти, які зараз розробляємо.

L4D: Чи направлена ваша стратегія зараз на збереження персоналу, вихід на нові ринки, релокацію або інші варіанти?

Михайло Сорокін: Ми всіма способами намагаємось підтримати персонал. Ми з 2014 року займаємось питаннями як оптимізувати витрати, використовуємо для роботи хмарні технології, з 2016 року ми мінімізували ризики щодо локації, наші фахівці по всій країні, деякі фахівці наразі вже закордоном, використовуємо проєктний підхід, здійснюємо оплату у вигляді відсотку від суми проєкту, співробітники отримують суму яка відповідає їх вкладу в проєкт.

Ми вже маємо екосистему спеціалістів, які нам довіряють, з яких набираємо спеціалістів на конкретний проєкт, коли ми отримуємо контракти. Таким чином маючи систему дистанційної роботи та екосистему  спеціалістів, залучаючи фахівців в Україні та закордоном, ми вибудували систему існування в умовах військового стану. 

Ми тестуємо нові механізми, хмарні сервіси, ми повинні використовувати найбільш сучасні механізми оптимізації інтелектуального бізнесу, щоб залишатись конкурентноздатними.

Якщо подивитись, як інші країни виходили з кризи можна побачити, що велику роль повинна брати на себе держава. Держава є основним замовником, який може рухати не окремі бізнеси, а цілі галузі. Галузь в якій ми працюємо – галузь залізничного транспорту, цей ринок стагнує, але тут десятки тисяч робочих місць, якщо б у держави було бажання розвивати цей напрямок

Ми би отримали ефект, який би потягнув за собою багато виробничих ланцюжків, Цю галузь,  можна співставити з виробництвом зброї, іншими оборонними технологіями.

L4D: Чи змінились у вас стосунки з іноземними партнерами?

Михайло Сорокін: Ми з 2014 року маємо досвід негативного впливу фактору військових дій на наш бізнес. Ми співпрацюємо з іноземними партерами, військові дії мають негативний маркетинговий вплив,  іноземні компанії бояться співпрацювати з українськими компаніями, не всім зрозуміло що військові дії відбуваються не на всій території країни, люди продовжують працювати.

Тому це додає проблем в переговорному процесі, ми вимушені використовувати цінові стимули, щоб покривати ризики, що пов’язані з тим, що проєкт може бути призупинений. Ці ризики ми покриваємо за власний кошт.

У нас в країні мало механізмів банківська система та страховий бізнес на початковому рівні, на мій погляд. Система страхування не розвинена в необхідному об’ємі.

Ми вимушені іти на роботу без передплати, надавати відстрочку платежів, і це стримує масштабування бізнесу, обігових коштів не вистачає на розвиток нових напрямків.

Для держави багато завдань по формуванню бізнес-середовища в умовах військових дій, від держави потрібні нові механізми, потрібне страхування ризиків, контрактів, розвивати цей інструментарій, за рахунок іноземних компаній, які мають такий досвід.

Бізнесом займаються різні люди і ці стосунки є також різними. Є компанії, керівництво яких не має бажання враховувати проблеми, які у нас виникли, і користуються тільки економічними розрахунками, але багато компаній мають емпатію до українців, українського бізнесу, і це гарний шанс налагодити співпрацю з компаніями, які бажають допомогти українцям. Деякі компанії просто пропонують допомогу фінансову, але ми більше націлені на те, що українцям потрібна робота, якщо ми будемо мати замовлення, проєкти, ми самі зможемо знайти шляхи, як перенаправити кошти на допомогу українцям.

З початку військових дій ми активніше займаємось маркетинговою діяльністю, з’явилось багато нових контактів, ми сподіваємось, що нам вдасться переломити цей тренд і вийти на новий рівень, покращити своє положення на європейському ринку, вийти на інші ринки, наприклад MENA, зможемо витіснити російських конкурентів з цих ринків, які мали там перевагу завдяки підтримці держави. Ми зможемо зайняти ринки, які будуть звільнятись за рахунок виходу російських компаній.

Ми дуже часто стикаємось з конкуренціє з російськими компаніями, це більше стосується не європейських ринків, а ринків інших країн, де російські компанії, завдяки більш потужному фінансуванню, брали ті контракти, які ми отримати не змогли. Це пов’язано з тим що ми рухаємось більше в правовому полі, європейській ідеології і моралі, не використовуємо інструменти нелегального стимулювання. Ми ставимось нормально до того, що ми не змогли взяти якісь проєкти, ми ніколи не йдемо на нелегальні кроки, ми не поступаємось своїм іміджем, навіть через складне становище. Ми є членами середовища, де прийняті певні моральні принципи, які не слід порушувати за будь-яких умов. Ми маємо довгострокові плани на розвиток нашого бренду, нашої компанії.

L4D: В яких сферах діяльності ви оптимізуєте бізнес й скорочуєте витрати? (чи є сфери де ви збільшили інвестиції)

Михайло Сорокін:

Ми оптимізуємось у інфраструктурних речах, в тому, що стосується застосування ІТ технологій, рухаємось в бік використання хмарних технологій, «за потребою».

Якщо утримувати сервери, робочі станції, програмне забезпечення, це все потребує коштів для підтримки і  коли потрапляємо в міжпроєктний період підтримувати цю інфраструктуру не доцільно.

Ми беремо ті потужності, які нам потрібні тоді, коли вони нам потрібні, це призводить до адекватного вигляду наші економічні розрахунки. Таким чином ми оптимізуємо розрахунки собівартості, при розробці пропозицій для комерційних партнерів. Для виробничого бізнесу це набагато складніше, для нашого, інтелектуального бізнесу, це простіше. Наша оптимізація витрат є саме в сфері використання ІТ технологій, ми використовуємо найбільш сучасне програмне забезпечення, яке дозволяє прискорити виконання робіт. Ця оптимізація нам вдається, були такі приклади, коли ми виконували задачі вдвічі меншою кількістю людей, ніж передбачав замовник.

Таким чином нам вдається підвищити вартість норми часу для працівників, завдяки тому, що ми маємо високу ефективність, ми маємо переваги для наших іноземних партнерів. Треба шукати баланс між ефективністю і вартістю норми часу, завдяки високій ефективності ми маємо прибуток, який дозволяє нам інвестувати в розвиток нашого бізнесу.

L4D: Якою наразі є ваша продуктова політика – є плани випуску нових продуктів, чи рішень?

Михайло Сорокін: Наш бізнес має деяку специфіку, ми аутсорсингова інжинірингова компанія, ми працюємо з тими замовленнями, які отримуємо від партнерів.

З 2014 року ми розмірковували і над власними проєктами, які ми могли б виводити на ринок, але сфера, в який ми працюємо дуже коштовна, щоб спроєктувати та побудувати локомотив  потрібні десятки мільйонів доларів, в умовах нашої держави це майже неможливо. В цьому плані ми залежимо від політики держави, держава за останні роки майже нічого не робить для розвитку цього ринку. Якщо держава схаменеться – ми маємо напрацювання, ми розуміємо що нам потрібний новий залізничний транспорт, і вагони, і локомотиви, оскільки треба оновити той локомотивний парк, який в нас працює, бо всі комплектуючи до нього постачались з Росії. І що буде робити держава, коли економіка почне відновлюватись і виросте потреба в залізничних перевезеннях поки що незрозуміло.

Ми надавали керівникам Укрзалізниці та Міністерства інфраструктури наші напрацювання з іноземними партнерами, які були згодні надавати інвестиції для проектних робіт та надавати обладнання для модернізації. Проєкт модернізації від замовлення до зразка, це майже півтора роки в інтенсивному режимі роботи, ми отримали відповідь, що це не на часі, хоча це не вимагало коштів від Укрзалізниці чи від держави. Тому ми рухаємось на зовнішні ринки, багато інженерів виїжджають, або працюють на іноземні компанії, але ми дуже сподіваємось що досвід наших фахівців буде корисним для відновлення нашої держави в майбутньому.

Інтелектуальний бізнес повинен працювати в Україні і створювати прибуток тут, продукт повинен бути українським і давати вищу норму прибутку. Ми конкурентноздатна країна, наші фахівці дуже фахові, ми ніколи в наших іноземних проєктах не відчували, що наш рівень нижчий, ніж іноземних спеціалістів.

L4D: Чи змінився рівень співпраці у вашій спільноті ? (чи збільшилась консолідація серед укр. компаній у вашому секторі, в яких напрямах, чи навпаки – зросла конкуренція)

Михайло Сорокін: Умови, в які ми потрапили, потроху змінюють тенденцію, я бачу ознаки того, що довіра і підтримка зростають, питання конкуренції відходять на дальній план. Для нас єдиний шанс – це об’єднуватись, триматись разом, підтримувати фахівцями, досвідом. Тільки об’єднуючи свої зусилля ми вистоїмо. Наприклад мені вдалось виїхати на виставку, ми підтримали три компанії, вивезли їх рекламну продукцію, розповідали про їх досвід.

Як керівник компанії я завжди відкритий до співпраці.

L4D: Які ваші прогнози щодо розвитку ситуації на ваших ринках в Україні? на вашу думку, чи є в Україні перспектива для іноземних партнерів – в чому?

Михайло Сорокін: Якщо держава захоче займатись розвитком цієї галузі, то ринок буде, як я і казав раніше.

Наприклад, ми в Україні виробляємо колісні пари, металоконструкції, високовольтні пристрої, трансформатори, але от перетворювачі для залізничної сфери країна не виробляє. В Харкові є компанія, як виробляє перетворювачі для нафтодобувних компаній, які працюють в умовах температури нижче 60 і входить в трійку світових лідерів. Тобто це не є недосяжною технологію, ми це вже опанували і є компанії, які мають досвід виробництва такої техніки, але попиту немає, держава не надає запитів до українського бізнесу на розробку такого обладнання.

Щодо перспективи для іноземних партнерів. Почнемо з глобальної картинки, Україна не освоєна, більшість іноземних партнерів зацікавлені у виході на наш ринок і перспектива дійсно є . Але держава повинна фахово попрацювати, щоб іноземні компанії вкладались в великий бізнес, що буде підвищувати наш технологічний рівень, отримувати всі надбання для держави, податки, розвиток компетенцій фахівців в управління бізнесом, тощо. Нам треба зробити такі умови, щоб вони як мінімум були краще, за умови сусідів, я вже не кажу про світові площадки, це стосується страхування ризиків, ставки по кредитам, тощо. Без цих змін світові компанії не зайдуть на наш ринок.

В нашій сфері, в залізничній, є велике поле для співпраці, нам потрібно відновлювати інфраструктуру, розвивати, налагоджувати пасажирські і вантажні перевезення, щоб не концентрувати вантажі в одній точці нам треба багато залізничних переходів, тут треба працювати над будівництвом вантажних терміналів, розвивати технології, які дозволили б нашим потягам рухатись європейськими коліями і навпаки, заїжджати європейським потягам на термінали, що знаходяться на українській території.

Роботи дуже багато.

Нам треба працювати над новими технологіями і в сфері керування інфраструктурою, і в сфері керування активами.

Нам потрібен новий досвід керування активами, навчання фахівців, тут дуже багато кроків починаючи від навчальних закладів до практичної співпраці, фінансування, тощо.

Дуже багато європейських компаній в цьому зацікавлені, всі дивляться на український ринок, де вони могли б зі своїм досвідом, технологіями тут працювати.

L4D: Які ваші головні пропозиції по співпраці для іноземних партнерів?

Михайло Сорокін: На цьому ринку працюють дуже великі компанії, які мають потужні фінансові інструменти, щоб робити локомотивні проєкти, але вони не хочуть зв’язуватись з невеликим проєктами, ми можемо бути корисні у використанні їх продуктів в невеликих проєктах, в контрактах обмежених по вартості, ми пропонуємо більш фінансово вигідну пропозицію, ніж європейські інженери.

Ми вже працюємо на зовнішніх ринках тривалий час, вже 10 років, ми пропонуємо свій інженерний досвід як компанія інтегратор, досвід модернізації  залізничного транспорту або розробка нових типів локомотивів, це наш основний напрямок. Ми маємо досвід проєктів з Deutsche Bahn, Bombardier.

Можемо бути цікаві компаніям, які виробляють компоненти для залізничної техніки. Маємо досвід роботи і з європейськими коліями, і з українськими, фахових спеціалістів з виробничим досвідом і з досвідом роботи в європейських проєктах, розуміємо вимоги закордонних партнерів. І на українському ринку можемо співпрацювати, бути провідниками для іноземних компаній.