Тема про те, як впроваджувати сучасні технології автоматизації та ІТ на користь міста та громади. Сидимо разом з Олегом Михайловим (СЕО Phoenix Contact) та Олександром Пупеною (НУХТ). Крім нас, – членів АППАУ, – мер міста зі своїми замами, виробничники, що мають відношення до ЧАЕС і, звичайно, студенти. Власне більше половини доповідей – це студентські роботи 2-3 курсів. Спеціальність у них ближче до ІТ, але вплив АСУ великий – в доповідях звучать назви Iconics, багато згадують про низову автоматику, передачу даних через модемний зв’язок та мобільні технології тощо. 

На перший погляд, студенти презентують сучасні речі – всі говорять про власні розробки на Java, Django, Python і т.п. Тотальне домінування мобільних технологій. Але в певний момент викладачі університетів, що приїхали з Києва,  починають дорікати – «а в чому новизна роботи», «а які висновки», «а ви робили аналіз подібних робіт на ринку»…  Жару додає колишній випускник,  – а сьогодні вже розробник серйозної фірми, який теж закидає – «а для кого це призначено?», «навіщо все це?».  Студенти губляться. Максим Савельєв, що вів конференцію пробує їх захищати – «ну це ж тільки 2-ий курс», «але ж потрібно і технології знати…». Я вкинув свої акценти – «ну, з меседжами ви даремно – це загальна біда інженерних фірм на всіх ринках», маючи на увазі недавній конкурс «кращий меседж» на EIA-2015 і підтримав Максима – «технології в певному розумінні – це річ самодостатня, їх дійсно треба добре знати».  Головне в чому я не погодився з викладачами, що критикували студентів – новизна важлива, але набагато важливіше знати клієнта, розуміти його проблему та пропонувати адекватне рішення.

Компанія JBS – випусники цієї ж філії, що виступали потім, продемонстрували певний клас, навівши  у своїй новій розробці (прикладний софт для мобільних гаджетів) і портрети клієнта, і аналіз конкуренції. Молоді хлопці й дівчата віком до 30. Цілком пристойний бізнес-кейс – саме в розумінні що вкладається на Заході в поняття business-case, – де є і про клієнтський контекст, і про конкуренцію, і про монетизацію. Якщо чесно – нічого подібного на ринках АСУ ТП я не бачив. До речі, як нам сказали – 90% випускників Славутицької філії працює по спеціальності (ринки ІТ).

А щодо компетенцій, які потрібні студентам та молодим спеціалістам… Олександр Пупена днями на FB розповсюдив модель компетенцій від http://www.automationfederation.org  – здається американці над цим працюють вже добрі років 10. 

 

Як на мене, вона багато про що говорить. Власне – чи варто вимагати від студентів 2-го курсу високої новизни чи знання ринку, якщо той самий ‘marketing & customer focus’ у нас часто годі очікувати й від дорослих спеціалістів? І чи можуть студенти робити ясні висновки без цього, а також без відповідних навичок creative thinking & problem solving? 

Це я до того, що по власним спогадам від КПІ, ми потужно ставимо студентам рівні 2 та 5-ий (дивитись знизу, – оригінал картинки див тут). А куди діваються 1, 3 та 4-ий – це вже як кому повезе в житті.

З точки зору вимог ринку в Україні, я не бачу великої різниці в тому, що придумали американці, і що потрібно нам. Різниця є дійсно тільки в рівні спеціалістів – у нас дуже багато кваліфікованих інженерів (рівень 5), але мало – кваліфікованих менеджерів з різносторонніми навчичками.

«Де позитив?» – спитаєте ви.  Жага до позитивних новин в нас насправді зростає – негатив і так на кожному кроці.

 Позитиву в цих маленьких відкриттях чимало – коли краще знаєш-усвідомлюєш реальний стан речей, та  набагато чіткіше бачиш шлях, який попереду. А також – краще цінуєш здобутки, які є.  Напередодні великої дискусії з ВУЗ-ами про модель компетенцій (конференція планується на осінь) поглянемо на наші активи

• викладачів-ентузіастів як Максим Савельєв чи Олександр Пупена, які живуть подібними речами  – в нас ще вистачає. І їх все більше серед членів АППАУ.
  
• великі бренди, як АВВ мають власні проекти направлені на розвиток тих самих менеджерських навичок-знань в майбутніх спеціалістів. На початку цього року подібний проект стартував у двох ВУЗ-ах – КПІ та Львівській політехніці.
• Інші – як Phoenix Contact (теж член АППАУ), – вдало масштабують свої глобальні, світові проекти в Україні. Цього року на конкурс Хplore New Automation Award 2015 попала делегація студентів Криворізького національного університету
• зрештою, форматів конференцій яка тільки що пройшла в Славутичі по Україні дійсно немало – і просто чудово, що там збираються всі разом – від студентів до мерів міст, виробничників та СЕО великих компаній. Оптимальний склад, щоб відчути – чи так і чи тому ми навчаємо молодь
• самі підприємства здається свідомі того, що з кадрами щось треба робити  – днями почув про хакатон на Криворіжсталі… – деталі згодом
• ….

Отже, не все так і погано в нас в цій сфері… Можливо, питання тільки в тому, щоб краще взаємодіяти – навколо спільних пріоритетів, таких як модель компетенцій?

А яка ваша думка щодо компетенцій та навичок, яких бракує нинішнім молодим спеціалістам?

 

Юрчак Олександр