Background – огляд попередніх спроб  

Питання низької та падаючої якості просвіти – підготовки кадрів підіймалось не раз в публікаціях АППАУ та в наших заходах. Ретроспективний погляд назад в попередні 2 роки дає наступні віхи: 

2013 рік

• Інтерв’ю замовника, інтеграторів та вендора про виклики в підготовці кадрів – Геннадій Кабальский, Сергій Батюк, Владислав Лук’янчик та Роман Симець розповідають про своє бачення цього питання. Висновок – питання дуже важливе, підготовку треба покращувати, головні виклики – у взаємодії-взаєморозумінні гравців та в низькій оплаті викладачів ВУЗ-ів.
• АППАУ вперше формулює свою повну точку зору на виклики – фокусуючи на питаннях між-дисциплінарних навичок, а також приведенні учбових програм на відповідність до сучасних трендів та стандартів промислової автоматизації. Фокус на останньому спричинений тим, що, як виявилось, викладачі та фахівці з ними мало знайомі.
• Круглий стіл в КПІ на тему «Як покращити якість підготовки кадрів», 24 вересня, був 2-ою спробою дійти до згоди в питаннях консолідації ВУЗ-ів (1-ша була в 2012 році на базі ГК «Техінсервіс»).  Тут вперше лунають думки про перехід на приватну систему навчання, гостро ставляться питання про перепідготовку самих викладачів та бенчмарк навчальних програм.
• НУХТ в особі Ельперіна І.В. та Пупени О. наочно демонструють, яку роль можуть грати ВУЗ-и для підготовки всього ринку та просування окремих брендів. Новий посібник «Программирование промышленных контроллеров в среде UNITY PRO» одним з небагатьох (єдиним?) фундаментальним посібником для навчання студентів по сучасним ПЛК. 
• Олег Михайлов презентує навчальну мережу Phoenix Contact EduNet. Цікаво, що інші вендори також мають свої програми. Однак за 3 роки обговорення питань просвіти в тих чи інших формах, лідери ринку мовчать – принаймі, ми не отримали жодних коментарів ні від Шнейдер, ні від Сіменс чи наприклад від Фесто чи СВ-Альтера, які так само чимало інвестують в канал «ВУЗ-и». Самі ВУЗ-и кажуть, що вендор дає обладнання і… щезає. Але цього явно мало – є гострі питання підготовки самих викладачів та навчальних методик. Наприклад, Данфосс на своєму ринку діє більш комплексно. Отже питання – який є кращий досвід взаємодії ВУЗ-ів з великими вендорами, – не зрозуміле та не розкрите навіть в Україні, не кажучи вже про міжнародний досвід.

2014 рік

• На звітно-виборній нараді АППАУ з членами асоціації ми робимо першу спробу організувати окремий комітет по роботі з ВУЗ-ами. Одне з перших питань – опитування ринку та складення повного переліку вимог ринку до ВУЗ-ів. Нарада проходить 18.02 буквально за лічені години від кульмінаційних подій Майдану, з 6-го поверху офісу АББ Лтд вже видно дим над Банковою – і наступні місяці призупиняють активність в цьому напрямку.
• В березні  АППАУ запускає просвітню серію «Что такое IEC (ISA) xxxx» даючи короткий огляд сучасних стандартів. Відсутність будь-яких матеріалів на цю тему російською, а особливо українською кидається в очі – ми змушені робити це самі. Огляд по вище вказаному лінку IEC 61850 є перекладом посібника АВВ, зроблений з допомогою Донецького НТТУ.  ВУЗ-и в черговий раз демонструють, що вони готові активно включатись в гармонізацію та просування світових стандартів. Реакція провідних брендів – знову нульова. Забігаючи вперед – і до цього часу ми не отримали ні від кого з лідерів ринку бодай однієї статті чи блогу, чи готового перекладу – опису будь-якого стандарту.
• Олександр Пупена (НУХТ) запускає новий форум «АСУ в Україні», що дублюється також на площадці в Facebook. Ідея в тому, щоб створити свій окремий майданчик саме для дискусії освітніх питань. Реакція ВУЗ-ів, м’яко кажучи, – млява. 
• Окремо варто виділити серію блогів Олександра на тему якості освітньої системи «Образование в АСУ: диагноз и лечение» – тут є дійсно повний аналіз ВУЗ-ських проблем.
• Влітку з’являється переклад публікації про дефіцит інженерних кадрів на заході – де є аналіз проблем у них. Ця публікація є значимою з точки зору обговорення такої самої проблеми у нас – інжинірингові фірми старіють, дефіцит кадрів зростає. 
• АППАУ запускає клуб «Технічний директор» – змішення фокусу саме на проблемах замовника дозволяє гармонізувати та вибудувати «правильний ланцюжок» створення цінності. Для нас очевидно, що сьогодні він «перевернутий» – більш за все на ринку чути про продукти вендорів, а не про те, що хвилює замовника і далі по ланцюжку. В цьому контексті питання підготовки кадрів стоїть так само гостро і додає акцентів щодо питань експлуатації та обслуговування АСУ. Свої стандарти та своя підготовка тут також потрібні та актуальні.

2015 рік

• До форуму лідерів в лютому, АППАУ формулює «10 викликів розвитку промислової автоматизації» України. 5 з них безпосередньо (чи також) стосується й ВУЗ-ів – це питання економічної підготовки спеціалістів, загальної просвіти ринку, адаптації стандартів, дефіциту кадрів та невміння консолідуватись.
• Також до цього форуму ряд викладачів кафедр АСУ ТП дають інтерв’ю щодо пріоритетів просвітньої діяльності – проблема відсутності спільноти є вже усвідомленою і заклики до єднання звучать від декількох респондентів.  
• На самому форумі лідерів, 19 лютого, ВУЗ-и вперше демонструють для ринку спільну і дуже важливу роботу – вони дають експертну оцінку стану просвітніх матеріалів в Україні.  В контексті назви форуму – це є також прояв лідерства – чесний, спільний та публічний аналіз ситуації «де ми є». І це виглядає катастрофічно – особливо для вендорів, які здавалось би претендують на роль «законодавців мод» на ринку – тільки 3 з 70 просвітніх видів (4%) матеріалів є задовільними! Отже, виходить так, що вендори та інші гравці намагаються щось продавати на цьому ринку та розвивати його без його належної просвіти?
• «Бальзамом на душу» стала звістка про ініціативи ArcellorMitall з проведення Хакатонів на своєму підприємстві, а також радикальний підхід до вирішення гострих питань експлуатації шляхом введення нової спеціальності «Мехатронік». Ініціатива має одночасно і просвітній характер – будь-який гравець, демонструючи на протязі 24 годин свій рівень – рішення популяризує тим самим сучасні технології пром. АСУ. Але головне – саму тут чітко видно роль кожного гравця. Наприклад, ми знову побачили як вендори-виробники намагаються продати себе, як ведуть себе інтегратори (радше пасивно) і наскільки важлива роль ВУЗ-ів – завдяки Криворізькому університету справа зрушена і нова спеціальність вже набуває конкретних рис.

На цьому зупинимось. Власне ця останні новини з Арселору – в тому числі й про прийняття ними внутрішнього стандарту ISA 95, –  є потужним сигналом для всіх гравців: ситуація дійсно кризова і «в консерваторії давно потрібні зміни». Наскільки гравці до цього готові?

Роль та завдання конференції 15 жовтня 2015

Коротке резюме цього всього: 

• Ми ще й досі не консолідовані – гравці діють по принципу «лебідь, рак та щука». Прикро, що й ВУЗ-и не можуть між собою домовитись – хоча в них конкуренції як в бізнесі, мабуть,  найменше. Що їм заважає – питання відкрите.
• Вендори – міжнародні лідери – давно втратили свою роль по розвитку ринку та зовсім не справляються з темпами адаптації-просвіти власних же технологій. Найгірше – вони повністю ігнорують питання, які є спільними для всіх технологій і які інтегруються на рівні міжнародних стандартів
• Спроби АППАУ консолідувати та очолити просвітній рух теж не назвеш успішним – нам катастрофічно не вистачає ресурсів, часу та фінансів. При цьому ми відмічаємо дуже низький рівень комунікацій – навіть наші члени організації не надають нам просвітні матеріали, які в них є.
• Єдиний та безумовний позитив – це окремі ентузіасти (приклад –  О. Пупена) та окремі важливі ініціативи (як Арселор). До цього можна додати ще прихильність багатьох гравців ринку до наших ініціатив. Але далі «прихильності» справа не йде.

Дивлячись на комунікації в нашому крузі, можна сказати, що частина спільноти давно вже дозріла, навіть перезріла для дій – але потрібно сісти, проговорити важливі питання й домовитись про напрямки дій.

Отже – якщо це і є відправна точка, то роль конференція зрозуміла – перш за все, це консолідація ВУЗ-ів та інших гравців навколо пріоритетів просвіти в Україні – треба домовитись про конкретні речі.

 «Без просвіти не може бути розвитку» – якщо це аксіома будь-яких хай-тек ринків, то кожен має зрозуміти – ми в критичній ситуації і щоб її виправити в просвіту – освіту – підготовку кадрів потрібно інвестувати. Час, ресурси, фінанси. Кожен – на своєму рівні.

Завдання конференції ми краще сформулюємо у вигляді запитань до учасників та до дискусій які там будуть:

• ВУЗ-и: 1) які головні бар’єри в консолідації? Що заважає вам – перш за все тим, хто дійсно зацікавлений –  виходити зі спільною позицією щодо питань розвитку просвіти – освіти в Україні? 2) які мають бути перші кроки в цьому напрямку? 
• Бренди-Вендори: 1) чому й до сьогодні ігноруються питання стандартів IEC (ISA) / ISO, і коли зміниться ця позиція 2) як перейти на наступний рівень співпраці з ВУЗ-ами – від позиції «дав залізо й щез» – до все стороннього кураторства окремих напрямків, включно з перепідготовкою викладачів, з реальною участю та кооперацією в просвіті ринку 
• Інтегратори: 1) які є найгостріші питання щодо компетенцій – навичок спеціалістів щодо розробки – впровадження готових рішень АСУ ТП, 2) що інтегратори готові запропонувати ВУЗ-ам для їх вирішення, яку підтримку
• Замовники: 1) те саме що й в інтеграторів – але щодо питань експлуатації-обслуговування, 2) є також питання виявлення спільних позицій – «голос замовника» погано чути іншим гравцям, – як змінити цю ситуацію?
• Спеціалізовані медіа-партнери:  як розширити та адаптувати медійний контекст від простого просування продуктів брендів – до гострих та справжніх  питань розвитку українського ринку.  
• Інші гравці: це питання синергії та консолідації є спільними для багатьох просвітніх проектів. Що зараз є в Україні і де ми можемо діяти разом?

Конференція 15 жовтня має дати відповідь на ці питання – принаймі на більшість. Інакше немає сенсу її проводити. Реєстрація відкрита – приєднуйтеся!