Виконавча дирекція АППАУ, автор у АППАУ

2019-10-28

Розвиток промислових хайтек на Херсонщині – потенціал та виклики зростання

Круглий стіл, обговорення, 6 листопада, Херсон

З 4 по 15 листопада в Україні проходить Індустріальний тиждень, – серія регіональних заходів, що мають на меті визначення та демонстрацію кращих практик в розвитку промисловості, її діджиталізації та інновацій, експортних досягнень на регіональному рівні. Заходи проходять під егідою Кабінету міністрів України. Херсонщина приєднується до цих заходів й 6-го листопада проводить свою конференцію, присвячену розвитку промислових хайтек секторів та початку створення регіональної стратегії промислових хайтек.

Головними на конференції є теми розвитку різних секторів промисловості та промислових хайтек.

Головними цілями заходу є

1) обмін кращими практикам на регіональному рівні, та інтеграція в загальноукраїнський контекст розвитку Індустрії 4.0

2) обговорення та фіксація ключових викликів та пріоритетів розвитку промисловості та промислових хайтек

3) ініціація робочої групи по створенню регіональної стратегії розвитку промислових хайтек.

Реєстрація – з 9:30, Початок – в 10:00.

Вступне слово голови Херсонської обласної адміністрації Юрія ГУСЄВА

*Дискусії на теми:*
1. Стан та розвиток Індустрії 4.0 в Україні
Спікери:	Олександр Юрчак – Асоціація підприємств промислової автоматизації України
2. Інновації в агропромисловій сфері
Спікери:	Марія Махновець – керівник Українського органічного кластеру Ігор Бжезицький – голова правління ПрАТ «Каховський експериментальний механічний завод» Сергій Сипко – президент групи компаній «AGROFUSION» Олександр Синюк – голова ГО «Земля Таврії»
3. Херсонщина та Морська доктрина України: які точки росту
Спікери:	Сергій Лисенко – виконавчий директор Асоціації суднобудівників України «УКРСУДПРОМ» Олег Федак – директор Херсонської верфі ТОВ «Смарт Меритайм Груп» Валерій Маломан – директор Херсонського державного заводу «Палада» Андрій Волік – заступник генерального директора ТОВ СП «Нібулон»
4. Розвиток та утримання інженерних кадрів та молоді
Спікери:	Юрій Розов – перший проректор Херсонського національного технічного університету, доктор технічних наук, професор
	Олександр Олійник – голова Об’єднання організацій роботодавців Херсонщини
5. Експортний потенціал промисловості на Херсонщині
Спікери:	Сергій Дух – заступник голови правління ПрАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» Валентина Удод – Перший віце-президент Херсонської торгово-промислової палати

Захід відбудеться за адресою , м. Херсон, пл. Свободи, 1, Херсонська ОДА з 9:30 до 14 год. Для участі необхідна реєстрація

2019-10-08

До АППАУ приєднується компанія ТОВ «НВП Новус Кібернетік»

Компанію ТОВ «НВП Новус Кібернетік» засновано 2014 року. Наша спеціалізація – автоматизація та диспетчеризація технологічних процесів, впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, розробка програмного забезпечення різного напрямку. Основні вектори роботи компанії – реалізація проектів у сферах водопостачання, моніторингу навколишнього середовища, вуличного освітлення (житлово-комунальне господарство, екологічні департаменти, водоканали).

Галузі та досягнення

ТОВ «НВП Новус Кібернетік» має успішний досвід впровадження комплексних рішень щодо диспетчеризації та автоматизації об’єктів водозабезпечення та водовідведення малих населених пунктів (містечка, села, смт), водоканалів великих та середніх міст.

Послуги з автоматизації:

Автоматизація інженерно-технічних систем
Впровадження контролю за витоками води
Налаштування системи контролю аварійних ситуацій
Збір та контроль обліку енерго- та водних ресурсів
Монтажні та пуско-налагоджувальні роботи

Послуги з диспетчеризації:

Програмування і автоматизація диспетчерського пункту
Крипто захист інформації
Налаштування системи контроля аварійних ситуацій
Збір та контроль обліку ресурсів

Компанія займається впровадженням стаціонарних постів еко моніторингу житлової зони, з безперервною передачею інформації з віддалених об’єктів.

Вимірювання газів (CO, NO2, SO2,…), радіації, метеорологічних показників
Автономність обладнання
Моніторинг і оперативне реагування в режимі 24/7
Монтажні та пуско-налагоджувальні роботи

Реалізовує проекти «розумного» освітлення з використанням енергозберігаючих технологій.

Протягом 5-ти років роботи реалізовано понад 80 проектів по вищевказаних напрямках.

Інформація про ТОВ «НВП Новус Кібернетік» на сайті https://www.novus-cybernetic.com/, а також наша сторінка в соцмережі https://www.facebook.com/novuscybernetic.

2019-10-07

Інтерв’ю з Михайлом Каліним

Після серії цікавих інтерв’ю експертів по стандартам вертикальної інтеграції, КПЕ та порційного виробництва, прийшла черга інших стандартів. Першим з експертів по кібер-безпеці, дає відповіді Михайло Калін – СЕО Red & Blue team, провідної української команди з області кібер-безпеки в АСУТП.

Декілька слів про себе: освіта, позиція, досвід роботи.

Освіта- Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації України; Позиція- cofounder, CISO компанії R&B team LLC. Досвід роботи – Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України на офіцерських посадах, потім робота в консалтингових компаніях та інтеграторах на посаді керівника напрямку інформаційної безпеки, зараз очолюю компанію R&B team, яка сфокусована на захисті від кібер атак.

Як ви оцінюєте розвиток в Україні кібер-безпеки в промислових системах керування (АСКТП)? – наскільки ми відстаємо від сусідів, від розвинутих країн й наскільки просунулись за останні 3 роки?

Розвиток дуже повільний, але тенденція позитивна, тобто промислові компанії вже починають впроваджувати заходи із кібер безпеки в АСКТП. Найбільшу активність ми спостерігаємо на об’єктах, пов’язаних з нафто-газовою промисловістю, металургією та енергетикою, де рівень ризику і ймовірність катастрофічних наслідків найвищий. Основним двигуном розвитку стала атака на енергетичні об’єкти України в кінці 2016 року, xPetya червня 2017го року та усвідомлення, хоча і частково, реальності кібер загроз.
Сусідні країни, як Польща, Туреччина і навіть Румунія, вже опереджають нас на 3-4 роки за технічним оснащенням, а головне, розумінням менеджменту в необхідності урахування кібер ризиків в промислових системах керування.

На сьогоднішній день українські промислові компанії знаходяться в дуже вигідному положенні, як би це дивно не звучало. Оскільки промислові системи керування ще автоматизовані частково і процеси автоматизації та цифровізації підприємств в Україні лише розпочинаються, більшість з них має можливість впровадити процеси і засоби кібер захисту під час своєї трансформації, що значно підвисить рівень ефективності безпеки.

Чи знаєте ви що-небудь про координацію – синхронізацію в цій сфері зусиль різних гравців на державному рівні? – Адже мова про кібер-безпеку критичної інфраструктури.

Більше десяти років я спостерігаю в сфері інформаційної безпеки протистояння різних державних установ за отримання бюджетів на галузь інформаційної, а зараз і кібер безпеки. І вже навіть після гучних інцидентів ситуація не змінюється, вона тільки посилюється боротьбою за вплив на координацію і контроль в даній галузі.
Однак є і позитивні спостереження, наприклад, ініціатива незалежної організації (АППАУ) за підтримкою Німецького товариства міжнародного співробітництва у виведені міжнародного стандарту ISA/IEC 62443-2-1 на рівень ДСТУ. Ми теж намагаємось долучитись до цього процесу. Сподіваємось, що ця активність приведе до результатів і ми отримаємо раціональні вимоги на державному рівні.

Хто взагалі повинен координувати такі дії та яким чином? Хоча б на рівні законодавства? І як це робиться в інших країнах?

Координувати дії в галузі кібер безпеки, на мою думку, повинен лише кваліфікований державний орган і діючі закони, щодо зобов’язання захисту різних типів об’єктів та інформації певним чином. Таким шляхом пішли і Сполучені Штати і Європейський Союз.
Наприклад в 2002 році в США було оновлено методи захисту інформації в урядових організаціях – створено федеральний закон про управління інформаційною безпекою, потім прийнята національна стратегія захисту кіберпростору в США в 2003 році (це 16 років тому) ми прийшли до цього лише в 2016му. Зараз в США по кожній галузі створені певні стандарти та вимоги із кібер безпеки, за невиконання яких передбачені величезні штрафи і це працює. В енергетичному секторі штрафи за невиконання вимог НКРЕ доходять до десятків мільйонів доларів і це реально працює.

Що можуть робити самі учасники (замовники, провайдери, галузеві асоціації), щоб прискорити процеси впровадження надійних систем протидії кібер-загрозам?

Вивести це питання на рівень діючого законодавства та визначити розміри штрафів за порушення закону, що будуть значно більше ніж вартість впровадженя процесів та засобів безпеки.
Усвідомлювати ризик та в першу чергу залучити керівництво підприємств до процесу оцінки кібер ризику.

Яку роль в цих спільних процесах еволюції ви відводите стандартам як ISO 27001 та IEC 62443?

Названі стандарти є ефективними допоміжними засобами для впровадження та підтримки неперервного процесу кібер безпеки на підприємствах, тим більш що стандарт ISA/IEC 62443 враховує саме функціональні властивості АСУТП, в той час, як ISO 27001 більше підходить до систем і процесів корпоративного рівня.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якщо взяти ці два стандарти за основу технічних політик підприємств в області кібер безпеки на промислових підприємствах і оперативними темпами, за 1,5 -2 роки здійснити хоча б 70-80% вимог та рекомендацій які там викладені, ми прийдемо до покращення стану кібер захисту всієї промисловості в рази.[/perfectpullquote]

Звісно, не слід забувати, що навіть 100% відповідність стандарту не гарантує нульового ризику і на кожному об’єкті, в системі необхідно враховувати їх специфічні властивості.

Резюмуючи, наголошу, що створення вимог до кібер безпеки на об’єктах промисловості необхідно запроваджувати на державному рівні і негайно, оскільки ризик з кожним днем тільки зростає і його реалізація призводить не лише до фінансових втрат з семизначними цифрами але й до екологічних катастроф міждержавного значення.

2019-10-01

Семінар 22 жовтня «Кібер- та функційна безпека: роль стандартів»

«Безпекова політика», «безпекове середовище», «безпекові наслідки» – подібні терміни широко розповсюджені в політичному, соціальному та корпоративному, бізнес середовищах в Україні.

Серйозним контрастом до цього інформаційного шуму (й тим більше в стані війни) виглядає реальний стан підприємств критичної інфраструктури – енергетики, нафтогазу, залізниці, міської інфраструктури та великих промислових підприємств з високими техногенними ризиками. За даними АППАУ, більшість керівників підприємств в Україні, в тому числі, державних просто ігнорують ризики кібер- та функційної безпеки, й не приймають належних заходів для убезпечення своїх підприємств від кібер-атак та техногенних ризиків. Один з обов’язкових заходів керівництва – це [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]приведення своїх систем керування виробничими та технологічними процесами у відповідність до міжнародних безпекових стандартів. [/perfectpullquote]

Опитування АППАУ показують, що керівники АСУ – ІТ українських підприємств в переважній більшості їх просто ігнорують в своїх технічних політиках.

На семінарі ми розкажемо про головні безпекові стандарти, що стосуються систем керування технологічними процесами (АСУ ТП), а також дотичні до них.

В програмі семінару

10-00 Вступ. Про проект aCampus (ген. директор АППАУ Юрчак О.В.)

10-15 Безпека в Технічних та корпоративних політиках підприємств: лендскейп міжнародних безпекових стандартів, ролі різних стандартів, стан в Україні (В. Харченко, ХАІ)

10-45 Стандарт кібер-безпеки МЕК 62443 – суть, стан в Україні, перспективи посилення впливу (О. Ілляшенко)

11-15 Стандарт функційної безпеки МЕК 61508 – суть, стан в Україні, перспективи посилення впливу (Є.Бабешко)

11-45 Перерва на каву

12-15 Практичні аспекти, приклади та кейси в Україні та закордоном

Стан безпекових стандартів на Укрзалізниці (В. Гаєвський, Залізничавтоматика)
Чек-лист на використання МЕК 62443 (М. Калін, Red & Blue Team)
Рішення по кібер-безпеці (П. Осинський, Softprom)

13-15 Панельна дискусія “Як побудувати технічну політику підприємства, що базується на стандартах безпеки” (модератор Юрчак О.)

14-00 Закінчення заходу

Участь в семінарі є безкоштовною за попередньої реєстрації. Кількість місць обмежена.

Семінар відбудеться на території ХАІ, вул. Чкалова 17.

Захід виконується в рамках проекту aCampus, який має на меті ріст обізнаності українських підприємств про міжнародні стандарти, й за підтримки німецького товариства міжнародної допомоги GIZ. Учасники отримають набір методичних рекомендацій та стандартів безпеки.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму

2019-10-01

Графік подій від АППАУ на жовтень

Жовтень буде дуже насиченим місяцем для всіх учасників нашої спільноти. По-суті, ми вперше підготували настільки насичену аженду для розвитку промислових хайтек. І в якій кожен керівник чи фахівець може знайти свою тему. Головні події місяця структуровані за сферами професійних інтересів та галузями.

А. Для підприємств з Харчової та Фармацевтичної галузей

3 жовтня – вебінар по лабораторним інформаційним системам якості (LIMS) від Indusoft-Ukraine. Цільова аудиторія – лабораторії якості промислових підприємств, директори АСУ-ІТ. Захід безкоштовний за реєстрацією.
25 жовтня – семінар на тему «Cистема виробничих КПЕ: поточний стан та перспективи розвитку», організатор – АППАУ.

В. Для підприємств з секторів Машинобудування та Інжинірингу

10 жовтня – конференція «Машинобудування: Зміни. Інновації. Успіх». Організатор – Аркада.
30 жовтня – конференція «Solidwork Summit Ukraine 2019». Організатор – офіційний дистрибутор Solidwork в Україні. В програмі – виступ світового лідера PLM, компанії Dassault Systemes.

С. Для учасників ринку залізничного транспорту

10 жовтня – бізнес-форум «Rain Cargo Business», секція «Цифрова трансформація». Організатори – Rail.Insider, 5PL, ULA.

D. Для металургійних підприємств

11 жовтня – мітап «Інноваційні рішення в матеріалознавстві». Організатори – КАУ та АППАУ. Програма – тут.

E. Для спеціалістів та керівників промислових АСУ-ІТ й за сферами інтересів

11 жовтня – семінар в м. Київ «Інтеграція систем управління АСУТП-МЕS-ERP: роль стандартів». Організатори – АППАУ та ТК 185.
16 жовтня – конференція «Кібербезпека: захисти свій бізнес». Організатори – CIS Events та ТПП України, м. Київ. АППАУ виступає інфо-партнером, з виступами наших членів ТК 185 та проекту aCampus по темі кібербезпеки в АСУТП.
18 жовтня – друге засідання клубу CDO «5-ий елемент»– для директорів АСУТП-ІТ великих підприємств, м. Київ. Тема цього разу – корпоративні інновації. Участь по запрошенням.
25 жовтня – семінар на тему «Cистема виробничих КПЕ: поточний стан та перспективи розвитку», організатор – АППАУ та ТК 185.

F. Для policy-makers Індустрії 4.0

24 жовтня – круглий стіл Industry4Ukraine «Галузева аженда – визначаємо спільні пріоритети та точки зростання». Організатор – орг. комітет Industry4Ukraine.

G. Для відповідальних в області стандартизації та якості

16 жовтня – IV науково-практична конференція «Інфраструктура якості: перспективи та тенденції розвитку. Переваги застосування стандартів», м. Київ. Організатор – ДП УкрНДНЦ.

Дивіться також заходи по стандартам в розділі Е. 11, 22 та 24 жовтня – вони відбуваються в рамках проекту aCampus, що має на меті ріст обізнаності по міжнародним стандартам.

Окрему увагу в жовтні ми рекомендуємо звернути на найбільший технічний фест країни, – 19-20 жовтня Інтерпайп в 4-ий раз в м. Дніпро проводить Interpipe TechFest. В рамках нього для різних policy-makers регіонального та кластерного розвитку пройде круглий стіл на тему розвитку регіональних екосистем промислових хайтек.

2019-10-01

Семінар 11 жовтня «Інтеграція систем управління АСУТП-МЕS-ERP: роль стандартів»

Інтеграція систем управління по вертикалі – від датчика до ERP систем залишається одним з найбільших викликів більшості українських промислових підприємств. Зазвичай, посередині – між АСУТП та ERP, – формується великий інформаційний розрив, який частково закривається ручним введенням даних. Системи MES (MOM) які відповідальні за цей «середній» рівень мають дуже низький рівень проникнення в Україні – як в силу їх високої вартості, але також труднощів впровадження. До останніх належить и вартість інтеграції різних даних, модулів та під-систем. Отже, яким чином оптимізувати вартість всієї інтеграції по вертикалі підприємства? Одна з відповідей нашого ТК 185 є дуже простою – «використовуйте стандарти!». Процеси оптимізації розробок складних систем та бізнес-процесів, а затим і впровадження починаються з відповідності міжнародним стандартам. Використання відповідних стандартів може знижувати вартість інтеграції від 50%.

На семінарі ми розкажемо, що собою представляють ці 3 головні стандарти, «відповідальні» за вертикальну інтеграцію – МЕК 61512, МЕК 62264 та ISO 22400 й пояснимо, чому саме з них варто починати розробку ТЗ на інтеграцію під-систем АСТУП – АСУxxx – в ERP.

В програмі семінару
[table id=25 /]

Участь в семінарі є безкоштовною за попередньої реєстрації для членів АППАУ, учасників руху 4.0 та кінцевих замовників, підприємств. Кількість місць обмежена.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму

2019-09-27

Вебинар «Зачем нужна ЛИС?» 03.10.2019

Приглашаем Вас принять участие в вебинаре «Зачем нужна ЛИС», который состоится 3 октября 2019 года в 15.00. В рамках вебинара мы поговорим что же такое Лабораторная система и зачем она нужна, а также поднимем тему «Отставание Украинских предприятий во внедрении Лабораторных систем» и проведем демонстрацию практического использования ЛИС на примере DigitalLab.

В программе вебинара

основы LIMS (ЛИС) – что такое современная Лабораторная Информационная Система качества и зачем она нужна.
связь ЛИС с системой менеджмента качества (СМК)
ЛИС vs аккредитованная испытательная лаборатория – есть ли разница
технические характеристики и демонстрация ЛИС от компании “Индасофт-Украина”

Участие в вебинаре бесплатное. По завершению вебинара Вы сможете задать в чате интересующие Вас вопросы и получить на них ответы.

Будем рады Вашему участию!

Для регистрации заполните форму ниже

2019-09-20

Особливості керування порційним виробництвом

Приймаючи участь у розробці систем керування нам неодноразово довелося спілкуватися з різними представниками (стейкхолдерами) виробництва: начальниками КВПіА, головними технологами, головними інженерами, начальниками виробництва і т.п. Також ми маємо постійні контакти і з представниками інтеграторів та інжинірингових компаній. Мусимо констатувати, що більшість з них не можуть відрізнити ділянки підприємства з порційним виробництвом від неперервного чи дискретного. На нашу думку, перш за все це пов’язано з тим, що їм ніколи не доводилося займатися такою класифікацією, бо не було на то причин. Іншим фактором, що особливо зустрічається у автоматників, є сприйняття виробничої діяльності через нерозривність технологічного процесу і устатковання, яка є характерною для неперервних виробництв. Зрештою, ми самі колись так сприймали виробництво J. Саме тому ми вважаємо варто тут навести особливості порційного виробництва та задачі, які ставляться перед розробниками систем автоматизації.

Під порційним виробництвом (Batch production) розуміється спосіб виготовлення продукції, за якого певна порція матеріалу (партія, batch) проходить поступову покрокову обробку відповідно до технології, що означена в рецепті. Наявність різних рецептів (регламентів) виготовлення ще не робить установку або частину її устатковання (обладнання) виробництва порційним. Ключовим моментом тут є проведення кожної технологічної дії над усією порцією (партією) матеріалу одночасно. Тому, скажімо, ємність, в якій готується суміш (змішується, проходить термічну обробку) відноситься до устатковання порційного виробництва. А пастеризаційна установка (набір теплообмінників в потоці) – ні, так як порція проходить через установку поступово, і в один момент часу обробляється тільки її частина.

Слід зазначити, що установка для виробництва одного і того самого продукту може бути як порційного так і неперервного типу. «Порційність» має певні переваги та недоліки порівняно з неперервною обробкою. Неперервний спосіб потребує обробки в потоці, тобто усі технологічні процеси проходять на різних ділянках установки. Це дає велику продуктивність, однак потребує додаткового обладнання для змішування, рециркуляцій і т.д (див.рис.1). Такий спосіб виробництва передбачає постійного виготовлення продукції (великих партій) за однією технологією, тому запускається на досить тривалий період (тижні, місяці). Найбільш важкими для такого виробництва з точки зору керування є запуски, заплановані та нештатні зупинки.

Порційний спосіб передбачає проходження технологічних процесів розподілено не за потоком а за часом. Найбільшим недоліком такого виробництва є його менша продуктивність порівняно з неперервним. Але «порційність» дає певні переваги:

як правило використовується менша кількість обладнання, ніж для неперервного виробництва;
невеликі розміри партій і відповідно час виготовлення;
одне і те саме обладнання можна використовувати для виробництва різних продуктів.

Таким чином порційне виробництво дає можливість на одному і тому самому устаткованні виробляти невеликі партії продукту за різними рецептами. Це основа гнучкого виробництва, яка надає можливість швидко підлаштуватися під кон’юнктуру ринку. Не дивлячись на такі потенційні переваги самого типу виробництва, для максимального «вижимання» з нього усіх можливостей потребується просунута система керування. Деякі методи керування неперервним виробництвом тут можуть бути просто неефективними. Які ж додаткові завдання повинна реалізовувати система керування порційним виробництвом? Зупинимося на найбільш важливіших.

1. Можливість виготовлення продукції на будь якому устаткованні, що фізично на це здатне. Припустимо, якийсь апарат фізично може проводити усі необхідні технологічні дії для виготовлення продукції. Цього повинно бути достатньо, щоб використовувати його в системі керування. Однак, якщо рецепт продукту в системі не закладений, керування виготовленням можна зробити тільки вручну. Поява нового рецепту потребуватиме нового технологічного процесу, який по суті фізично може бути проведений на наявному устаткованні, але потребує підтримки зі сторони системи керування цим устаткованням. Задача спрощується, якщо в рецептах продукту змінюються тільки технологічні параметри, які можна змінювати за зміни рецепту. Але не тривіальною задачею є розробка системи керування, яка б підтримувала зміни послідовності кроків, зміни додаткових умов, або необхідність паралельного виконання технологічних дій, оскільки це потребує нового означення технологічної програми.

2. Планування та перепланування. Гнучкість порційного виробництва потребує швидкого планування. Навіть якщо на виробництві є система MES, як правило вона забезпечує планування до рівня робочого центру, але не до технологічного устатковання всередині нього. Крім того, постійні зміни умов проходження процесу в середині робочого центру потребує перепланування.

3. Координація ручних та автоматичних операцій. Порційне виробництво нерідко потребує використання ручних операцій, наприклад дозування або проведення замірів. Система керування повинна передбачати такі дії, зокрема формувати завдання для операторів відповідно до рецепту (наприклад у вигляді повідомлень), отримувати підтвердження виконання та робити відмітки в журналі. Навіть якщо технологічні дії відбуваються повністю в ручному режимі, їх координація та фіксація у виробничих журналах має також проводитися системою керування.

4. Простежуваність процесів. Простежуваність виробництва включає три складові:

простежуваність постачальника (зовнішня простежуваність, крок назад);
простежуваність процесів (внутрішня простежуваність);
простежуваність покупця (зовнішня простежуваність, крок вперед).

Внутрішня простежуваність потребує попередньої фіксації параметрів проходження всіх технологічних процесів виробництва та задіяного при цьому устатковання з можливістю їх визначення за сировиною (пряме простежування) або за продуктом (зворотне простежування). Система керування повинна забезпечувати фіксацію виконання усіх технологічних операцій (у тому числі ручних) та виведення їх у звіти за ідентифікатором партії продукту або за ідентифікатором партії сировини.

5. Інтегрування з верхнім рівнем. На відміну від неперервних виробництв, для вищих рівнів керування (MES/MOM, або ERP) недостатньо передавати тільки агреговані та усереднені значення основних виробничих параметрів. Необхідно надавати дані про партію, зокрема про рецепт та технологічні параметри, при яких вироблялась партія. У свою чергу система керування виробничими операціями (MOM) повинна також передавати календарний план виготовлення партій, який узгоджений зі станом виробничого устатковання.

Реалізація наведених вище завдань потребує достатньо трудоємких процесів як при розробці, так і супроводженні систем керування. Вирішування їх «з нуля» навіть з використанням сучасних засобів автоматизації приводить до затяжних, а інколи невдалих проектів. З точки зору замовника, такі проекти можуть привести до створення унікальних рішень АСКТП для кожної технологічної ділянки, що ускладнює обслуговування та інтеграцію. Замість цього, можна використовувати кращі практики затверджені в стандарті ISA-88 та його аналозі IEC-61512, які вже існують більше 20-ти років. Вони повністю означують правила побудови таких систем з забезпеченням усіх наведених вище додаткових функцій. Цей стандарт перевірений на багатьох порційних і не тільки виробництв. Це значить, що використання його є фундаментом для розробки високоефективних систем керування порційним виробництвом. Знання його основ повинно бути обов’язковим для всіх автоматників, а також для технологів, які розробляють та супроводжують рецепти порційного виробництва.

2019-09-11

ЧАО «Аркада» приглашает на конференцию «ИЗМЕНЕНИЯ. ИННОВАЦИИ. УСПЕХ‎»‎

В ежегодной конференции «ИЗМЕНЕНИЯ. ИННОВАЦИИ. УСПЕХ», посвященной вопросам модернизации технологий в сфере машиностроительного проектирования и производства, внедрению компонентов Индустрии 4.0 в машиностроительной отрасли Украины.

Тематика докладов 9 октября под общим названием «Коллекция простых решений сложных задач в проектировании и изготовлении изделий» ориентирована на демонстрацию решений Autodesk для анализа производственных процессов, проектирования, расчетов, изготовления изделий, как стандартными методами, так и с использованием бурно развивающихся «облачных» сервисов.

Весь спектр технологий Autodesk в области машиностроения объединен в коллекцию для разработки и промышленного производства изделий Product Design & Manufacturing Collection и своим опытом ее использования поделятся представители ведущих украинских предприятий ГКБ «Южное» (Днепропетровск), ГП «Искра» (Запорожье), ООО ПТКИ «Укркранэнерго» (Харьков).

Важнейшим аспектом внедрения новых технологий является подготовка специалистов, обладающих знаниями современных САПР. Поделиться своим двадцатилетним опытом подготовки инженеров по системам AutoCAD, Inventor, Simulation CFD, Nastran мы пригласили преподавателей Национального университета пищевых технологий (Киев).

Второй день 10 октября будет посвящен решениям SOLIDWORKS, аддитивным технологиям, 3D-сканированию и печати, программированию роботов и станков с ЧПУ. Мы будем обсуждать целый ряд технологических трендов определяющих изменения на рынке промышленного производства.

Руководитель Ассоциации Предприятий Промышленной Автоматизации Украины Александр Юрчак оценит процесс внедрения технологий Индустрии 4.0 в Украине. Представители известной рижской компании Colla расскажут как технологии роботизации и современной механообработки внедряются на рынке Европы и СНГ. Кейсы по внедрению решений в сфере генеративного дизайна, аддитивных технологий, 3D-печати в авиакосмической сфере будут представлены специалистами ГКБ «Южное» и ООО «Иматек-ЭСКО».

Ваше участие в машиностроительной конференции расширит горизонт возможностей Ваших предприятий, повысят их эффективность и конкурентоспособность.

Узнайте о трендах и тенденциях развития машиностроительного рынка.
Выбор пути и технологий за Вами!

Больше информации о мероприятии — http://www.arcada.com.ua/infot/160819.html

2019-09-05

Семінар 25 вересня “Технології простежування в харчовій промисловості”

Простежуваність харчових продуктів є викликом в розвитку харчової та переробної промисловості вже багато років. Ідентифікація та контроль всього харчового ланцюга від постачальників та виробників і до кінцевого споживача має на меті запобігання фактам неякісної продукції або підробок, а також покращення сервісу для всіх гравців, задіяних в екосистемі.

Комплексна система керування простежуваністю має включати відповідні бізнес-процеси, стандарти, методи та технології. Які з них є сьогодні найбільш ефективними, як розвиваються цей напрям в Україні, включно з новими технологіями – будемо говорити на семінарі 25 вересня. Серед доповідачів – кращі експерти з українських розробників, а також наші колеги з Білорусії.

Запрошуються – директори по якості та головні технологи харчових підприємств.

В програмі

14-00 Вступне слово (О. Юрчак, ген. директор АППАУ)

14-10 Простежуваність харчових продуктів відповідно до вимог ЄС: досвід Українського органічного кластеру cluster (Марія Махновець, Український органічний кластер )

14-30 Практичний досвід впровадження систем простежуваності в молочній промисловості та виробництві напоїв (М. Тютюнник, провідний експерт АППАУ, колишній гол. інженер українських заводів Danon, Coca-cola, Roshen)

15-00 Комплексна система простежуваності: екосистема, що базується на технологіях інтернету речей та систем управління (Григорій Щепаник, ко-фаундер BPG)

15:30 Кава-брейк

16:00 Технології блокчейн для завдань простежуваності харчової продуктці (Леонід Хацкевич, 482.Solutions)

16:30 Досвід впровадження цифрових технлогій в Білорусії (Дмітрій Іванюк, «Савушкин продукт», Білорусь)

17:00 Індустрія 4.0 в харчовій промисловості: цифрова якість – які виклики (спікери визначаться)

18:00 Нетворкинг

Семінар відбудеться за адресою м. Київ, пер. Ярославський 1/3, HUB 4.0

Участь – безкоштовно для замовників з агро-харчової промисловості та членів АППАУ. Для інших учасників – орг. внесок 300 грн з людини.

Семінар відбувається в рамках проекту «Розробка цифрової дорожньої карти в Харчовій та переробній промисловості»

Для участі необхідна реєстрація.

Партнери заходу: