Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

Залучення до проекту aCampus – пропозиція для експертів

Питання залучення широких кіл експертного середовища до розвитку промислових АСУ-ІТ стоїть на порядку денному АППАУ з 2013 року. В 2017 була вироблена спеціальна пропозиція створення клубу i-Control, але яка запрацювала тільки частково. Сьогодні в проекті aCampus питання постало знову.

В чому проблеми залучення

Всього в спільноті АППАУ налічується більше 30 експертів, які так чи інакше залучаються до наших заходів. Потенційно є ще близько стільки ж, – менш активних та відомих, але потенціал яких досить значний.

На поверхні проблеми залучення експертів досить очевидні та зрозумілі. Перелік нижче включає, але не обмежується наступними проявами низького рівня залучення

  • Не зважаючи на велику загальну кількість, лічені експерти генерують експертний контент – навіть у вигляді статей, не кажучи вже про білі книги чи кейс-стаді. Останніх, де-факто, немає.
  • В Україні є дуже мало ЗВО чи окремих агенцій, які розробили сучасні тренінгові програми, і які користуються попитом на ринку промислових систем керування
  • Низькою є активність більшості зареєстрованих експертів в Технічному комітету 185, де з 2017 йдуть роботи по гармонізації стандартів ISO/IEC. З зареєстрованих в комітеті 25 експертів, реально працює над стандартами не більше 10.

Цей перелік можна продовжувати і ця ситуація триває роками. Але зовсім новий контекст у нас з’явився з 2016 року, відколи почалось активне просування Індустрії 4.0. Виявилось, що по великому рахунку, й коли потрібно чітко вказати на трійку кращих українських експертів в області ІІоТ, чи просунутої аналітики, чи кібер-безпеки, чи APS/APC/MOM й тому подібної великої кількості сегментів, яких десятки – а в епоху 4.0 стало ще більше, – знайти таких людей просто неможливо.  Не тому, що їх немає. А тому, що більшість є вкрай непублічними та не має вагомих «слідів» в онлайн (як вказано вище), не надає свою ясну позицію по актуальним питанням розвитку, і отже – не визнаються всією експертною спільнотою та ринком як справжні лідери.

АППАУ постійно підіймає ці питання, шукає методи стимулювання, й зокрема, промотує кращі приклади та практики. Зокрема, для ЗВО ми створили в 2016 році спеціальний образ Pupena-san, який базується на реальному прикладі окремих, найбільш активних викладачів кількох ЗВО. Але сказати, що це спрацювало в більш-менш значимих масштабах, на жаль, не можна.

Подібні проблеми ми мали в 2018-19 також в інших експертних спільнотах, зокрема в клубі Strategist 4.0 ми так і не побачили серйозного залучення та експертного контенту від науковців чи економістів, чи діджитал стратегів. Як учасники кількох груп по розробці державних стратегій, ми так само не бачимо консолідації та прояву глибокої експертизи в цих процесах розробки національного рівня. Детально цей досвід та проблеми консолідації експертів на національному рівні описані за цим посиланням.

Тому і якщо розглядати ширше, можна резюмувати, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]формування інституту незалежних експертів в сфері промислових хайтек, безумовно є викликом в Україні для розвитку всього хайтек, в усіх сферах, і для всього розвитку промисловості.[/perfectpullquote]

Наслідками цього стану є низькі темпи нашого розвитку.

Результати опитування. Головні висновки.

Цього разу й в рамках проекту aCampus ми підійшли більш грунтовно й запустили опитування експертного середовища. В ньому взяли участь більше 30 осіб, – більшість з середовища ЗВО та розробників. Головні результати наступні –

  1. 66% вважає себе вже залученими до роб. груп та комітетів. Ще 22% бажає долучитись
  2. Водночас тільки 33% вважає свій рівень залучення високим (й що повністю відповідає оцінкам виконавчої дирекції АППАУ)
  3. Найбільше мотивує експертів – а) можливості проф. зростання, б) їх визнання та просування, с) вихід на міжнародний рівень тощо – й де фінанси, як бачимо, стоять тільки на 5-му місці

 

Примітка щодо рейтингів. Ця ситуація є однаковою як по сегменту розробників, так і по ЗВО – й що виглядає дещо дивною на фоні постійних нарікань викладачів на низькі оклади. Водночас, й по досвіду подібних опитувань, ми знаємо, що тут можлива похибка, яка є у всіх онлайн опитуваннях. Людям властиво дещо прикрашати ситуацію. Усні консультації в команді aCampus, де переважають викладачі ЗВО підтверджують тезу, що фінансова винагорода має входити як мінімум в трійку головних факторів.

  1. Фінанси та можливості професійного зростання в лідерах того, чого не вистачає АППАУ, в сенсі більш чітких пропозицій для кращого залучення. Водночас не це є головною перешкодою до кращого залучення – тут на 1-му місці нестача часу.
  2. Серед комітетів та груп, в лідерах по залученню напрями Industry4Ukraine, Strategist 4.0 та aCampus.
  3. 30% респондентів вже видає корисний контент в спільноті, ще 60% збираються це зробити.

Останній результат є дуже важливим для АППАУ, адже саме експертного контенту нам і не вистачає. Отже як ми можемо стимулювати ці процеси залучення?

Система мотивації в проекті aCampus

Головні цілі проекту aCampus стосуються реального впровадження стандартів. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Впровадження неможливе без виявлення та демонстрації кращих практик, без методик, інструментів та без посилань на лідерів думок. [/perfectpullquote]

Згідно методики проекту, це в свою чергу неможливо без широкого залучення експертного середовища від всіх категорій учасників ринку. Справжнім залученням ми вважаємо певні характеристики як – а) наявність експертного контенту, б) експертні обговорення, с) процес виявлення кращих експертів та їх позиціонування.

Отже, наша система мотивації та залучення базується 3 елементах

  1. чіткий розподіл 5 експертних ролей та профілювання їх функцій під потреби проекту aCampus
  2. визначення вимог щодо кожної ролі
  3. пропозиція стимулів

Пояснимо детальніше.

  1. Розподіл експертних ролей

В цьому розподілі ми виходимо з великого досвіду і не тільки в АППАУ, а також в спільноті B2B Ukraine, де впродовж багатьох років ми намагались розвивати теми контент- та продакт- менеджменту. Якщо коротко про головні висновки, то шанси отримати генераторів контенту на рівні кваліфікованих райтерів серед інженерів оцінюються як 1:20. Тобто, тільки 1 з 20 інженерів (незалежно від рівня технічної експертизи) має достатні здатності та хоча-б початкові навички, щоб продукувати якісний контент на системній основі. В даному контексті не має значення, чому так відбувається, як це пов’язано з нашою системою освіти, але має значення тільки цей факт. Це повністю пояснює та відповідає на питання, чому так мало генерують експертного контенту наші інженери, продакт-менеджери та інші категорії експертів, в тому числі, ті які вже за обовязками своєї посади мали б робити це значно ефективніше (в першу чергу, продакт-менеджери вендорів).

В меншій мірі це стосується викладачів інженерних кафедр, але зрештою, тут є свої нюанси й, в першу чергу, впадає в вічі різниця між академічними підходами та рівнем очікувань ринку. Тобто, наукові чи інші академічні праці, в яких вкладається багато зусиль та часу викладачів, по-суті не цікаві й не сприймаються практиками з ринку. Натомість, експертного контенту, що потрібен ринку (про це нижче) практично немає.

Отже, щоб адаптуватись до цих реалій, ми розділяємо можливу участь в проекті на 5 ролей, як показано на рис нижче

Кінцевою метою команди експертів є ріст БАЗИ ЗНАНЬ по даному напряму (про економіку знань та явну невідповідність існуючих підходів до потреб ми писали раніше).

І якщо питання стоїть таким чином і якщо ми виключаємо необхідність робити всіх експертів генераторами контенту (тому що це неможливо!), то логічно в нас з’являються нові ролі. Пояснимо на прикладі стандарту ISO 22400, який регламентує виробничі КПЕ.

  • Генератор контенту. Цих людей, як вже було сказано – дуже мало. Але тим більша їх цінність. Саме з них починається потік найбільш затребуваного ринком експертного контенту – як глибокі, експертні статті, аналітичні звіти, білі книги, гайди-посібники, кейс-стаді, юз-кейси, практичні інструменти обліку та розрахунку тощо. Ці експерти є у всіх категоріях учасників ринку, але в дуже обмеженій кількості.. Важливо, все-ж, зазначити, що генератором контенту може бути також «перекладач». Тобто, існує велетенський попит і на перекладені матеріали.

Приклад: подивіться на інтерв’ю з Євгеном Ковніром з ДТЕК та оцініть його рівень. Євген веде також свій блог про ощадливе виробництво й має свій канал в мережі Telegram.

  •  Упорядник. В той час як в укрнет кількість вказаних вище одиниць контенту по цій темі (22400) дорівнює нулю, в мережі є величезна кількість цих матеріалів англійською мовою. Частина з них вже викладена на сайт ТК 185, деякі – перекладені. Водночас, заплутатись в цьому досить легко. Має бути хтось, хто відслідковує кращі ресурси, кращих авторів, кращі матеріали. І до цієї ролі є інші вимоги, перш за все, щодо професійного кругозору, знання предмету та аналітичних навичок. Таких людей одиниці, але логічно їх шукати в науковій та освітянській сферах.

Приклад: Олександр Пупена та його колеги з кафедри НУХТ провели величезну роботу по систематизації матеріалів, глосарію, навчальних курсів тощо по стандартам IEC61512 IEC 62264. Якщо ви порівняєте стан цих матеріалів по різним стандартам на сайті ТК 185 – ви побачите різницю.

  • Корегувальник. Цих експертів найбільше. Як експерт, ви й так слідкуєте за професійним контентом в вашій сфері. Якщо ні, – то варто собі задати питання щодо власної експертизи та перспектив зростання Й тому мова тут тільки про активний, критичний зворотній зв’язок до тих самих генераторів контенту.

Приклад: критичного зворотнього зв’язку по важливим матеріалам, насправді, надзвичайно мало. Фейсбук зробив нам ведмежу послугу, промотуючи лайки як свідоцтво прихильності, й натомість ніяк не стимулюючи рівень дискусій. Хоча соц. мережі й можливості онлайн професійних груп – ідеальний майданчик саме для професійних дискусій.  В якості окремих гарних прикладів вкажемо активність Івана Кульчицького, Юрія Прокопчука та Андрія Мельника по матеріалам стратегічного розвитку. А от щодо технічних речей, й тим більше коли ми заходимо в вузьку тему як виробничі КПЕ – тут справді важко когось виділити.

  • Методист. Мова тут про методистів, які дійсно існують в великих компаніях, тренінгових та консалтингових агенціях, або ж, про тих, хто може ними стати з середовища ЗВО. Функції методиста, зводяться до формалізації та синтезу кращих практик, що до речі, має велику цінність в області стандартизації.

Приклад: існує щонайменше 2 категорії готових інструментів – таблиць розрахунку окремих КРЕ, як ОЕЕ чи ТСО. Це -а) розрахунки великих інжинірингових компаній (в свій час 5 років тому ми промотували приклади АВВ), б) розрахунки консалтингових фірм, що спеціалізуються в сфері виробництва. Ні перші, ні другі невідомі широко в Україні, й ми не бачили, щоб хтось намагався їх адаптувати та зв’язати з технологіями АСУ-ІТ.

  • Тестувальник. Це наступна фаза за методиками – мова про реальне тестування на практиці. На цю роль краще всього підходять експерти з середовища інтеграторів та підприємств-замовників.

Приклад: тут ми знаємо про попит на ці речі від замовників, а пропозиції немає.

Червоними зірочками в таблиці зображено потреби в проекті aCampus. Як бачимо проектна команда закриває тільки ряд потреб, і вони є, перш за все, генераторами контенту. Але всіх інших ролей дуже не вистачає.

  1. Вимоги до ролей

Як зрозуміти чи підходите ви на ту, чи іншу роль? Для цього є таблиця вимог

Коментарі тут, очевидно, зайві – вся інформація є в таблиці.

  1. Система стимулювання

Система стимулювання базуєтьься на результатах опитування й відображена наступною таблицею

Щодо присвоєння статусів експертів по рівням Leader, Master Associated – в залежності від вкладу експерта ми розробили облікову систему, яка дозволяє щоквартально відмічати прогрес кожного експерта й залежності від вибраної ролі. Завантажити цей хлс можна тут. Презентація системи мотивації у вигляді power point – тут.

Важливо відмітити, що ця система – не тільки про “пряники”. Для ЗВО – членів АППАУ тут також інтегровані певні “каральні” заходи. В травні вже була пропозиція – попередження про виключення зі складу асоціації або перехід на платне членство, якщо викладачі не почнуть генерувати експертний контент, що визнається ринком. В даній проопозиції це враховано. Тобто, якщо до кінця року ЗВО не набирає статусу ‘Associated’ (100 мінімальних балів) й не має змоги оплатити членство (для ЗВО – всього 5 тис грн), в січні 2020 він буде виключений з членів АППАУ.

Ця система мотивації поки що діє тільки в проекті aCampus. Результати будуть в грудні. Якщо вона себе добре зарекомендує, то ми розповсюдимо її і на інші напрями, в тому числі й в рамках Industry4Ukraine.

Новий тип команд та нова якість взаємодії

Важливо відмітити також, що розподіл ролей по завданням впровадження стандарту (чи будь-якої методики) стимулює створення нового типу команд, й де співпраця виходить на новий рівень. Чи можливо раніше було побачити в одній команді інтегратора, замовника, освітянина, консультанта, тощо – людей з різним бекграундом, навичками, культурою і т.д.? І які працюють в спільному міні-проекті по розвитку ринку? Відповідь, однозначно – «ні». Принаймі, таких прецедентів в нашому досвіді в АППАУ ми не бачили. Зараз це стає можливим. Можна ще сказати, що ця «голуба мрія» для багатьох ЗВО – нарешті стає здійсненною.

Де факто, всі 5 ролей можуть включати від 5 до 10 експертів в залежності від обсягу завдань. Такі команди є гнучкими, й тим більше, що в проекті aCampus використовується методологія Agile Project Management. У вказаному циклі впровадження важливо відмітити кінцеві ланки – це завжди Замовник. Фокус на Замовнику, конкретній перевірці конкретних вироблених методичних положень та рекомендацій (включно з розрахунками, перевірками в польових умовах тощо) гарантує залучення й самого замовника. Одна справа мати стандарт на папері, інша – розуміти як це працює на практиці.

Як це працює – приклад групи ISO 22400

В групі ISO 22 400 є 3 штатні особи – Олександр-1 (керівник – координатор), Олександр-2 (освітянин), Олена (освітянка). Їх завданням в рамках проекту є вироблення 3-х головних одиниць контенту а) стандарту, б) білої книги, с) посібника – гайду, що включає рекомендації щодо користування. Незважаючи на наявність окремого маркетингу, важко уявити, що ці 3 одиниці контенту «піднімуть» ринок й всі почнуть cкачувати стандарт ISO 22400 й негайно приступлять до його впровадження. Ми вже бачили й не раз в минулому, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]наявність україномовних ДСТУ ISO (EN, IEC тощо) зовсім не гарантують сприйняття, популярність та реальне впровадження. [/perfectpullquote]

Для широкого залучення й переходу на фазу впровадження нам потрібні експерти від ринку. Отже, команда розширюється –

  • Олена С. (кафедра «економіка підприємства») бере на себе ролі упорядкування глосарію
  • Євген К. (досвідчений менеджер – виробничник, але також аналітик та блогер) буде задіяний в ролях додаткового генератора – популяризатора контенту, а також тестувальника
  • Максим Т. (консультант, колишній гол. інженер великих підприємств західного походження) буде в групі методистом, й також частково генератором контенту
  • Максим Р. (консультант – інтегратор) буде критиком.

Ще кілька осіб від іншого замовника та інтегратора приєднаються в своїх ролях. Таким чином, команда зростає з 3 до 9 осіб. Крім 3-х одиниць контенту, ми здатні перевірити, як працюють розрахунки ЗЕО (ОЕЕ) згідно стандарту ISO 22400 на кількох підприємствах й зробити з цього кілька важливих кейсів (рис. вище). [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Референції на провідних учасників ринку – лідерів думок, стануть значно більш потужним поштовхом до масового впровадження, ніж просто наявність перекладених стандартів.[/perfectpullquote]

З правильним розподілом ролей, ефективними комунікаціями та чіткими завданнями для кожного, ми розраховуємо зробити цей обсяг всього за 3 місяці. Важливо, зазначити, що в таких командах роль маркетингу та маркетингових комунікацій є також дуже важливою. Деталізація цих ролей та функцій виходить за рамки цієї статті, але просто скажемо, що всю цю роботу закриває АППАУ, а також наші інформаційні партнери проекту.

Порядок залучення

Насамкінець про правила залучення. Ця пропозиція буде направлена тим експертам, які в недавньому опитуванні заявили про свою готовність брати участь в проектах АППАУ, а також членам ТК 185. Не варто плутати цю пропозицію з пропозицією інформаційного партнерства – це різні речі.

Якщо готовність є, то алгоритм дій далі простий

  1. Визначити власну роль (ролі)
  2. Визначити з керівником під-комітету (в залежності від стандарту) необхідні обсяги робіт
    1. Юрчак Олександр – ISO 22400, – yurchak.alexandre@appau.org.ua
    2. Пупена Олександр – IEC 61512 та 62264, – pupena_san@ukr.net
    3. Ілляшенко Олег – IEС 62443 – o.illiashenko@khai.edu
    4. Бабешко Євген – IEC 61508 – e.babeshko@csn.khai.edu
  3. Узгодити спільно цей обсяг, розподіл та можливу мотивацію з керівником АППАУ (замовник проекту), – Юрчак О.В.
  4. Приступити до виконання
  5. По закінченні проекту aCampus звітуватись по виконаним обсягам та проблемам

Що стосується інших напрямів діяльності та інших проектів подібні пропозиції будуть зроблені після закінчення проекту aCampus.

Отже, запрошуємо вас до співпраці.

Виконавча дирекція АППАУ

Развитие инновационных экосистем промышленных хайтек в г. Николаеве

Круглый стол

13 сентября, с 10 до 13-00, МДЕМ

С развитием кластерной деятельности в Украине, а также ростом движения Индустрии 4.0, тема улучшения взаимодействия между различными игроками промышленных хайтек сегментов на региональном и отраслевом (также – меж-региональном, меж-отраслевом) уровнях становится все более актуальной. Принятия конкретных решений и в рамках целевых региональных программ развития тем более актуальны с точки зрения взаимодействия с региональными и центральными ОВВ. В некоторых регионах запущены проекты смарт-специализации, АППАУ издала свою концепцию кластеров ИАМ, новые активности генерирует платформа Industry4Ukraine. Эти и подобные инициативы нуждаются в обсуждении на региональном уровне – как с целью интеграции в общенациональные инициативы, так и с целью выработки собственного курса движения.

Круглый стол 13.09 приглашает ведущих производителей, разработчиков, агентства развития и другие категории промышленных хайтек для обсуждения приоритетов регионального развития.

В программе

10-00 Знакомство – уточнение повестки и целей круглого стола

10-10  Обмен информацией

  • Национальные инициативы – платформа Industry4Ukraine, кластеры ИАМ, движение «Индустрия 4.0 в Украине» ( Юрчак А.В., ген.директор АППАУ)
  • Региональные инициативы – кластер морских сервисов

11-30 Перерыв

11-50 Состояние региональных программ развития промышленных хайтек, приоритеты (обсуждение)

12-10 Подготовка к Индустриальной неделе. Индустриальный диалог ЕС-Украина (Юрчак А. ген. директор АППАУ, Жукова Е. ген. директор MDEM)

12-20 Обсуждение, принятие решений по инициативам (совместно)

13-00 Окончание круглого стола

Круглый стол состоится 13 сентября с 10 до 13 часов по адресу ул. Спаская, 1, МДЕМ.

Участие в мероприятие по приглашению – для членов АППАУ и платформы Industry4Ukraine, запрашивайте по info@appau.org.ua

 

 

О производственных КПЭ, Digital Lean и общей культуре производств – интервью с Евгением Ковниром

В рамках проекта aCampus АППАУ берет интервью у экспертов, которые знают тему стандартов. Сегодня мы знакомим вас с мнениями Евгения Ковнира – одного из лучших украинских специалистов по теме бережливого производства и систем производственных КПЭ из компании ДТЕК. Евгений сертифицирован на Lean Six Sigma Black Belt в компании ДТЭК, является Data Scientist и членом американской ассоциации качества (ASQ). Интервью берет Александр Юрчак.

А.Ю. – Евгений, как давно вы знакомы со стандартом ISO 22400 и, если шире, как давно занимаетесь темой производственных КПЭ? Какой ваш опыт?

Е.К. – Темой производственных показателей напрямую или косвенно занимаюсь последние 8 лет. Моя цель как эксперта в повышении эффективности бизнеса – позитивно влиять на производственные процессы, а КПЭ являются инструментом оценки достигнутого результата. С 2013 по 2015 год мы с коллегами активно занимались внедрением проектов по повышению операционной эффективности с применением инструментов Lean Six Sigma на активах ДТЭК: шахты, обогатительные фабрики, ТЭС. На определенном этапе родилось понимание, что наличие факта экономического эффекта от внедрения проектов по улучшению процессов не всегда говорит о том, что технические показатели, лежащие в основе расчета эффекта, стабильно хороши. Например, можно отслеживать изменение показателя «Освоение жд вагонов до полной грузоподъемности» по среднему арифметическому, а именно сравнивать средний недогруз вагонов за некий период, скажем, «минус» 0.5 тонн с максимально дозволенным недогрузом «минус» 1 тонна. Как видим средний факт погрузки за период не выходит за пределы нормативного недогруза. Но это по среднему, а при этом фактическая доля отдельных вагонов, недогруженных более чем на 1 тонну, может составлять 30%. Предприятию – убытки, а КПЭ-то в норме, можно платить премию. И на каждом предприятии тогда был свой подход к расчету показателей. Потому возникла необходимость унификации КПЭ на всех производственных активах и в 2015 году мы приступили к созданию концепции полномасштабной системы КПЭ в компании ДТЭК. При выборе подходов к расчету КПЭ мы с коллегами пользовались специфическими отраслевыми стандартами, например, при разработке показателей для ТЭС использовали IEEE Std 762-2006 «Standard Definitions for Use in Reporting Electric Generating Unit Reliability, Availability, and Productivity». О существовании же общего стандарта ISO 22400 узнал совсем недавно как раз благодаря популяризации этого стандарта вашей ассоциацией [Смеётся – А.Ю.].

 

А.Ю. – В недавнем опросе АППАУ в ответах наших респондентов мы видим, что только треть опрошенных знает этот стандарт, – остальные либо не знают, либо только слышали, но не вникали. Поскольку вы давно в этой теме, 2 вопроса – а) является ли важным вопрос стандартизации КПЭ – или это дело каждого предприятия и «не надо заморачиваться», б) если это важно – какие институты в нашем государстве должны отвечать за это или хотя бы способствовать продвижению стандартов.

Е.К. – Смысл стандартов – распространение подходов, что признаны на текущий момент лучшим практиками.  Минус стандартов – серьезное запаздывание с донесением до целевой аудитории. Почему? Обычно это просто не информированность. Вы спросите экспертов сколько они могут назвать украинских журналов, которые пишут, скажем, о вопросах управления качеством? Я, например, читаю американские Quality Progress, Quality Engineering и пр. Эти журналы мне доступны как члену Американской ассоциации качества (ASQ). Но не все эксперты могут подписаться на недешёвые отраслевые журналы и читать стандарты в оригинале. И это отражается на каждом из нас. Например, работая с методологией Lean Six Sigma я не могу опираться на отечественные стандарты – их попросту нет. Какой стандарт проведения анализа причины брака на производстве с применением диаграммы Исикава? Какой стандарт построения контрольных карт Шухарта с целю выявления особых причин вариации параметров при обычных измерениях качества продукции в том числе в парадигме Quality 4.0? [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Украина в этом смысле отстает даже от РФ, где издано много ГОСТов по различным аспектам повышения качества процессов. Полагаю, что мы отстаем от РФ в данном вопросе лет на 10, а от западных стран… даже не хочу никого пугать своими оценками. [/perfectpullquote]

Как в той же РФ издавались упомянутые стандарты? Все просто – существует государственная программа развития экономики через повышение производительности труда. Ради интереса зайдите на сайт http://производительность.рф и увидите масштабы этой работы: есть специальные комитеты при министерствах, технопарки, консультанты, в том числе по вопросам КПЭ, бизнес-тренеры, сообщества экспертов и самое главное перечень конкретных предприятий, которые присоединились к программе и информируют на упомянутом портале о текущих проектах и динамике улучшения КПЭ (тонны, погонные метры, литры, человеко-часы и прочее). Я мечтаю о том, чтобы мы сделали аналогичную программу в Украине, но для этого в правительстве должны появиться люди с мышлением не в стиле «как получить очередной транш из Европы», а с мышлением «что мы можем сделать сами для того, чтобы повысить эффективность наших производственных предприятий, измеряя эту эффективность правильными КПЭ, которые привычны и понятны западным инвесторам»? Потому отвечая на вопрос о том, кто государстве должен продвигать перевод стандартов отвечу – не знаю, могут быть разные модели. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Но то, что каждое предприятие не должно изобретать свой собственный свод КПЭ без ознакомления с лучшими мировыми практиками – уверен. [/perfectpullquote]

А.Ю. – По другим опросам АППАУ мы знаем, то системы КПЭ есть на большинстве крупных предприятий, но большого доверия у управленцев к ним нет, так как данные вводятся вручную. Этот опрос подтвердил ту же ситуацию – только треть респондентов говорит, что данные измеряются автоматически. В остальных 70% – речь об ручном вводе данных. Насколько эта проблема серьезная по вашему опыту?

[caption id="attachment_8616" align="alignnone" width="584"] Евгений Ковнир на активах ДТЕК.[/caption]

Е.К. – Нужно признать, что большинство показателей на украинских предприятиях сотрудники записывают вручную, не руководствуясь никакими стандартами о принципах съема показаний, методах расчета объемов выборки значений, методах обработки статистических выбросов в данных и способах усреднения величин. Все эти первичные данные вносятся в огромное количество самодельных форм в MS Excel, которые изобилуют ошибками в формулах, эти ошибки сложно вовремя выявить. Эти файлы MS Excel часто хранятся в беспорядке. Потеряв такой файл, его всегда можно за вечер «сочинить» заново, и из этого файла рассчитать любые КПЭ и руководство сделает из этих данных любые бизнес выводы. По результатам одного из исследований, проведенных в США, 11% медицинских записей содержат ошибки. А последствия таких ошибок гораздо существеннее, чем, неточный расчет, скажем, показателя MTBF (средняя наработка на отказ) для группы насосов. Потому я думаю, что в промышленности таких ошибок гораздо больше. Ценность КПЭ проявляется на втором этапе так называемой «аналитической цепочки ценности» – концепции, которой руководствуются компании с развитой аналитической культурой. Полная цепочка выглядит так: «Данные» – «Расчет факта КПЭ» – «Анализ причин отклонений» – «Принятие решения об изменении процесса» – «Внедрение». А потому из-за сбоя на этапе расчёта КПЭ дальше страдает вся последующая цепочка и бизнес в целом. Более того, даже автоматический сбор информации не гарантирует точности КПЭ. Каждое фактическое значение показателя берет начало с первичных датчиков, которые могут не проходить надлежащую калибровку, данные с датчиков могут собираться в АСУ разных производителей, где правила расчета, округления, агрегирования данных основаны не на стандартах, а на мнении разработчика. Качество данных – это отдельная крупная тема. Скажу так, что если принятие решений основано на данных, то этот вопрос должен иметь первостепенное значение в бизнесе.

А.Ю. – Если говорить о бережливом производстве – у вас много публикаций по этой теме, – как там обстоят дела с замерами КПЭ? Есть ли здесь проблема «человеческого фактора» (ручных измерений) и с этим ли, в первую очередь, связан тренд Digital Lean?

Е.К. – Я не рассматриваю тему КПЭ в отрыве от темы Lean, так как второе – это метод достижения первого. Идеолог «японского экономического чуда» Эдвардс Деминг говорил, что существует только 3 способа достичь выполнения амбициозного КПЭ: 1) изменением существующего процесса, 2) путем фальсификации данных, 3) путем увеличения затрат (например, за счет невыполнения других КПЭ). Потому если КПЭ вашего предприятия основаны не на принципе соблюдения «нормативного уровня КПЭ» (например, нормативный уровень поломок или брака), а на принципе «то, что вчера было рекордом – сегодня уже норма и так далее», то постоянное изменение процесса – это единственный путь достижения все более агрессивных целей по КПЭ. А значит выживание бизнеса в условиях конкуренции будет определяться количеством и качеством попыток по совершенствованию процессов, что будет находить отражение в КПЭ. Потому традиционно проекты Lean Six Sigma инициируются в качестве корректирующей меры на стабильное невыполнение КПЭ. Lean Six Sigma – это по сути основанная на данных «процессная хирургия», где качеству данных уделяется особое значение. Есть в арсенале этой методологии ряд аналитических инструментов, которые позволяют оценить и скорректировать систему сбора данных, например, анализ системы измерения R&R Gage (который рекомендован ISO 9001). Что касается ручного сбора данных, то не все можно цифровизовать, т.к. никогда не знаешь, какой процесс придется улучшать в следующий раз. Время ремонта оборудования превышает целевое значение? Нужно делать хронометраж вручную на месте. Время погрузки вагона больше нормы? А вот здесь уже может быть база данных SAP, которую часто заполняют люди вручную. Нередко встретишь в SAP внесенные вручную значения: вагоны грузоподъёмностью «70» тонн и рядом «70 000» тонн. Ошибка, да, но в таких базах могут быть миллионы строк, никакой MS Excel не поможет выявить такие ошибки, здесь не обойтись без навыков data science. Температура пара – важный КПЭ низкого уровня, факт которого определяется полностью автоматически. Но иногда датчики или преобразователи могут выдавать мгновенные значения параметра, в тысячи раз больше технически возможного, например, при переходных процессах в цепях электропитания датчиков. Эти данные потом усредняются машиной и результирующий показатель КПЭ может значительно отличаться от значений, которые измерил менее капризный аналоговый прибор. Все эти «всплески» в электронике не получают надлежащего изучения ввиду огромности массивов (часто это терабайты) и отсутствия базовых навыков анализа данных у персонала. Сам я давно выполняю анализ данных и расчет динамики КПЭ на языке программирования R.

Что касается разницы lean и digital lean, то для меня это как рок и хард рок, те же аккорды, но гитары подключаются через другие «примочки», что оказывает другой эффект. Раньше человек выбраковывал заготовки, а теперь computer vision. Раньше человек записывал в бумажную ведомость тоннаж вагона и вносил потом в SAP, а теперь данные автоматически попадают в систему. Эффект – в улучшении системы сбора данных, но не в улучшении самого производственного процесса. Просто теперь проблемы и отклонения оценены более точно. Но никакой диджитал механизм не сможет подсказать, как снизить, например, процент дефекта пайки электронной платы, который так точно распознал искусственный интеллект. Здесь требуется классический lean: команда проекта, диаграмма потенциальных причин возникновения дефекта на листе ватмана, мозговой штурм и проверка многих гипотез вручную. Да и сам робот нуждается в улучшении не меньше, чем железо без искусственного интеллекта. Не верите? Езжайте с экскурсией на завод американской компании Jabil, что расположен в г. Ужгород. На заводе внедрены высокие технологии, роботизация, IIoT, но работа над улучшением процессов там ведется даже более интенсивно, чем на нецифровых производствах. Это происходит благодаря тому, что они постоянно стремятся улучшать производственные КПЭ, а иначе нельзя, ведь конкуренты делают то же самое. Кстати, на заводе Jabil, не в пример многим менее продвинутым производствам, сотрудники четко понимают и используют показатели, отраженные в ISO 22400: FPY, Cp, Cpk, OEE и пр. И если показатели не выполняются – то они знают, как изменить процесс к лучшему.

Эдвардс Деминг говорил, что указание рядовому сотруднику цели (КПЭ) без указания средств ее достижения – это преступление. Потому внедрение передовых подходов к постановке и расчету КПЭ должно идти бок о бок с распространением методов достижения этих КПЭ. Многие развитые страны начали так действовать несколько десятилетий назад и методы давно доказали свою эффективность: внедрение систем КПЭ, использования аналитических методов улучшения процессов, обучение сотрудников. Мы украинцы все ищем свой особый путь к процветанию, хотя значительных результатов сможем достигнуть, просто изучив существующие лучшие практики в развитии экономики, используя внутренние резервы, а не ожидая финансовой и явно не безвозмездной помощи c запада.

А.Ю: – спасибо большое, Евгений за интервью, – и до новых встреч в наших экспертных дискуссиях.

Е.К: – Спасибо!

Група компаній МУК запрошує на виставку MUK EXPO 2019

2 жовтня відбудеться наймасштабніша подія у корпоративній ІТ-індустрії — MUK EXPO 2019, у якій щорічно приймають участь понад 1500 провідних українських і зарубіжних ІТ-фахівців. На вас очікують нові рішення та технології від лідерів індустрії, а також спеціалізовані конференції Security HUB та Cloud HUB.

Для вас працюватимуть понад 300 експертів Групи компаній МУК і компаній-виробників, які зможуть надати професійні консультації та відповісти на всі ваші питання.

На MUK EXPO 2019 вас очікують:

  • продукти та рішення від більш ніж 50 провідних виробників: APC, Cisco, Commscope, Dell EMC, Fortinet, Grandstream, IBM, Microsoft, Oracle, NetApp, PacketLight, Penta Security, Radware, StarWind, Quest Software, Veeam, VMware та інших;
  • тематичі сесії доповідей: нові продукти, технології та актуальні тренди;
  • все про ІБ: Security HUB та рішення лідерів індустрії;
  • нова конференція про хмарні рішення Cloud HUB;
  • кваліфіковані консультації від співробітників МУК та вендорів.

Виставка відбудеться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 40-Б, павільйон виставкового центру АККО Інтернешнл. Реєстрація на виставку обов’язкова (https://expo.muk.ua/#registration). Вхід тільки за квитками.

Графік подій на вересень

Уточнений графік подій АППАУ на вересень, в яких приймає участь наша виконавча дирекція та члени асоціації.

Запрошуємо до участі.

Компанія Schneider Electric зайняла 3 місце у європейському рейтингу Gartner’s 2019 Supply Chain Top 15

Компанія Schneider Electric, світовий експерт з управління енергією і автоматизації, ввійшла у трійку лідерів європейського рейтингу Gartner’s 2019 Supply Chain Top 15. Gartner оголосив результати на своїй щорічній конференції Supply Chain Executive Conference у Барселоні у червні 2019 року.

 «Вже другий раз поспіль наша компанія у п’ятірці лідерів європейського рейтингу від Gartner. Особливо я пишаюсь тим, що в цьому році ми досягли максимального результату за показником КСВ. Як заявляє Gartner, КСВ — незалежний показник рівня корпоративної соціальної відповідальності організації: її внутрішньої політики, прозорості та ефективності. І цей рік став знаковим для нашої компанії. Окрім нагороди від Gartner, наш розумний завод Le Vaudreuil у Франції на Всесвітньому економічному форумі був як підприємство-флагман для четвертої промислової революції», — Марад Тамуд, Виконавчий віце-президент Global Supply Chain Schneider Electric.

«Завдяки нашій концепції Tailored Sustainable Connected 4.0 ми прискорюємо цифрову трансформацію. Ми продовжуємо вести безперервну цифровізацію та впроваджувати покращення на всіх рівнях – від закупівель та виробництва і до планування та доставки. Все це робиться з єдиною метою – забезпечити високу якість наших товарів та послуг, не забуваючи про людей та піклуючись про здоров’я нашої планети», — додав Марад Тамуд.

За словами Gartner, у 2019 році ланцюги поставок європейських компаній у черговий раз продемонстрували високі показники та зміцнили лідерські позиції завдяки прихильності до КСВ. Європейські компанії зосереджені не тільки на прибутку, а й на громадсько-соціальних та глобальних проблемах. Про це свідчить статистика – 9 з 15 організацій рейтингу Gartner отримали максимальні 10 балів у категорії КСВ.

Буквально на початку літа компанія Schneider Electric посіла 11-е місце в рейтингу Gartner’s Supply Chain Top 25, результати якого оголосили на Supply Chain Executive Conference у США. Щорічний рейтинг Gartner визначає лідерів ланцюжка поставок і виділяє найкращі рішення. У той же час, Schneider Electric отримав премію The 2019 Industrial Manufacturing Supply Chainnovator на конференції Gartner’s 2019 Supply Chainnovator Awards, яка визнає нетрадиційні, інноваційні та ефективні ініціативи в ланцюжку поставок у сегменті промислового виробництва.

У 2018 році глобальний ланцюг поставок Schneider Electric включав в себе 200 виробничих підприємств в 46 країнах і 98 розподільних центрів. Великі команди, а саме  86 тис. співробітників, щодня опрацьовували понад 260 000 звернень і оформлювали понад 150 000 замовлень.

 

Про компанію Schneider Electric

Schneider Electric знаходиться на передовій цифровій трансформації в сферах управління енергією та автоматизації для житлових будинків, будівель, центрів обробки даних, інфраструктури і промисловості. Присутність в більш, ніж 100 країнах світу, дозволяє Schneider Electric бути безперечним лідером в області управління електроенергією (низька і середня напруга, безперебійне енергопостачання) і систем автоматизації. Ми пропонуємо ефективні інтегровані рішення, які об’єднують управління енергією, автоматизацію і програмне забезпечення. Ми впевнені, що наші унікальні фахівці і партнери роблять Schneider Electric унікальною компанією, а наша прихильність інноваціям, диверсифікації і принципам стійкого розвитку робить життя яскравішим – скрізь, завжди і для всіх. Ми, в Schneider Electric, називаємо це Life Is On.

Клубна зустріч CDO «5-ий елемент»

4 вересня 2019 р.

АППАУ та CIOneer запрошують CIO, CDO, директорів з інновацій та АСУТП приєднатися до 1-го клубного обговорення «5-ий елемент». Йтиметься про обговорення 5 ключових викликів цифрової трансформації на промислових підприємствах.

Організатори відносять до них узгодження драйверів цифровізації з корпоративними бізнес-цілями, розвинені стратегії цифрового стрибка, створення цифрової культури, прийняття сучасних стандартів і управління зрілістю підприємств. Деталі – за цим посиланням. Успішно реалізуючи ці виклики, підприємства реально вступають на шлях Індустрії 4.0. Який з цих 5 елементів є головним на порядку розвитку цифрових технологій, які кращі практики напрацьовують підприємства, які бар’єри долають та як – про це піде мова на клубній зустрічі.

Формат зустрічі передбачає короткі виступи та обговорення.

У програмі :

  • 17-00 Концепція «5-ий елемент» (О. Юрчак, АППАУ – А. Погорєлий, CIOneer)
    17- 15 Важливість побудови business & use-cases як системного інструменту DX (Максим Тютюнник, АППАУ).
    17- 40 Дорожні карти цифрової трансформації: Укрзалізниця, Харчова… Металургія, Енергетика (Сорокін М., Романов М.). 18-00 Чому важливо єднання ІТ та ОТ – досвід інтеграції data science в “Метінвест-діджитал” (С. Чуприков, Метінвест-Діджитал).
    18-15 Виробничі КПЕ: стан та перспектива (О. Юрчак, АППАУ, Р. Назаренко, IT-Enterpise)
    18-30 Групове обговорення «Виробничі KPЕ: як сьогодні вимірюється внесок цифрових технологій в їх поліпшення».
    19-00 Нетворкинг, спілкування – “вино та канапки”.

Зустріч відбудеться 4 вересня з 17 до 20 год.
Вхід – безкоштовно за запрошеннями.

Місце зустрічі – HUB 4.0, пер. Ярославський 1/3, м. Київ. Спонсор другої, анімаційної частини заходу – IT-Enterprise.

АППАУ та CIOneer планують робити подібні зустрічі на системній основі з метою обміну досвідом та кращими практиками в проектах цифрової трансформації Індустрії 4.0, а також формування клубу CDO.

Графік подій АППАУ до кінця року

Уточнений графік подій АППАУ до кінця року

А. Внутрішні зібрання АППАУ та близьких партнерів

Внутрішні події відображають графік зустрічей робочих груп та комітетів по проектам та напрямам роботи АППАУ. На них дискутуються питання розвитку та створення спільних продуктів асоціації, окремі – носять навчальний характер. Переваги учасників – саме тут закладаються орієнтири професійного росту та розвитку, фіксуються стандарти ефективності, узгоджуються формати співпраці. Ці заходи орієнтовані на керівників,  відповідальних по роботі з АППАУ, а також учасників конкретних робочих груп.

В. Зовнішні події АППАУ для учасників ринку

Зовнішні події АППАУ служать, в першу чергу, для промоції наших членів, а також відкритого діалогу з ринком щодо вирішення спільних важливих завдань розвитку.

  • 4 вересня  – клуб CDO «5-ий елемент» – для директорів АСУТП-ІТ великих підприємств. Участь по запрошенням, організатори – АППАУ та CIOneer. 
  • 11 вересня – семінар в Одесі «Розбудова регіональних інноваційних екосистем на півдні України». Для учасників ринків промислових хайтек Одеси, Миколаєва та Херсону. Організатори – АППАУ за підтримки виставки «Енерго.Сфера»
  • 25 вересня – семінар «Технології простежування в харчовій промисловості». Орієнтовано на головних інженерів та технологів Харчової промисловості. Програма – в підготовці.
  • 11 жовтня – семінар в м. Київ «Інтеграція систем управління АСУТП-МЕS-ERP: роль стандартів». Програма – в підготовці.
  • 17 жовтня – семінар в м. Харків «Кібер- та функційна безпека: стан нормативно-технічної бази на підприємствах». Програма – в підготовці.
  • 5 грудня – заключна конференція проекту aCampus, Київ. Програма – в підготовці.

С. Спільні заходи з партнерами 

Мова про масштабні заходи, де АППАУ виступає спів-організатором. Кожен з заходів має свої цілі та свій формат.

  • 23-27 вересня – Український Індустріальний Тиждень, – демонстрація історій успіху в розвитку промисловості по регіонам України. Організатори – Кабінет Міністрів України. Платформа Industry4Ukraine входить в коло спів-організаторів заходу, АППАУ є відповідальною з напрям «Цифровізація промисловості». Програма – в підготовці.
  • жовтень – мітап з НАНУ та “Метінвест” (дата визначається)
  • 30 жовтня – регіональна конференція по Індустрії 4.0 в м. Львів. Програма – в підготовці.

D. Масштабні партнерські заходи (АППАУ – один з чисельних інфо-партнерів)

Ці заходи організуються партнерами і кожен має свої цілі та переваги – потрібно дивитись конкретно на кожен з них.

  • жовтень – участь в місячнику “Кібер-безпека” – разом з ТПП України
  • 19-20 жовтня – найбільший технічний фестиваль країни Interpipe TechFest в Дніпрі.
  • 8-9 листопада – Київський міжнародний економічний форум – подія №1 для політичного та економічного істеблішменту. В окремих секціях буде розглядатись тематика Індустрії 4.0.
  • 19-22 листопада – Промисловий форум, Міжнародний Виставковий Центр, м. Київ.
  • 22 листопада – конференція «Індустрія 4.0 в Україні» – наймасштабніша в Україні конференція року по 4.0 від IT-Enterprise. Програма – в підготовці.

В графіку можливі зміни – слідкуйте за оновленнями.

Запрошуємо до участі!

 

 

Семінар «Промисловий маркетинг для немаркетологів: кращі практики, які має знати кожен керівник»

Згідно досвіду АППАУ та B2B Ray, переважна більшість компаній малого та середнього бізнесу мають ті самі проблеми в маркетингу. Від недостатнього розуміння ринку та клієнтів, слабких комунікацій – й до ігнорування можливостей діджитал каналів, – перелік розривів включає чимало областей.

Їх закриття – є проблемним для керівників, адже кваліфіковані фахівці з маркетингу недешево коштують сьогодні, й кожна фірма проходить «своє мінне поле» роками, наступаючи на «ті самі граблі». Яким чином оптимізувати цей шлях? Що потрібно знати й керівникам для організації правильного маркетингу? Про це будемо говорити на семінарі АППАУ в Івано-Франківську 9 серпня.

В програмі:
10-00 Введення, знайомство.
10-15 Кращі практики В2В та промислового маркетингу:

  • Знання ринку та клієнтів: перелік типових інструменти
  • УТП та пропозиція цінності: як покращити
  • Експертний контент: чи можливо його створювати в малому бізнесі
  • Маркетингові комунікації: як досягти регулярності та ефективності
  • Використання онлайн каналів: що є найбільш ефективним
  • Використання можливостей партнерів: що варто і не варто робити

12:00 Перерва.
12:20 Обмін досвідом учасників.
13:00 Закінчення.

Семінар проводить Юрчак Олександр Володимирович – директор АППАУ та B2B Ray. АППАУ – є провідною асоціацією в області промислової автоматизації та ІТ, включає більше 50 членів. B2B Ray – провідне консалтингова та тренінгова агенція, яка з 2017 року повністю обслуговує потреби АППАУ. Юрчак О.В. займається консалтингом та тренінгами в цій сфері з 2011 року, виконав близько 40 консалтингових та тренінгових проектів в Україні та СНД.

Семінар пройде за адресою:
ТОВ «Мікрол», м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 5
9 серпня з 10 до 13 години.

Запрошуються члени АППАУ та наші партнери з Прикарпаття.
Семінар проводиться безкоштовно, необхідна реєстрація.

 

Семінар «Розбудова регіональних екосистем та кластерів Індустрії 4.0»

11 вересня – з 14:00 до 19:00
Розвиток Індустрії 4.0 все більше охоплює регіони України. З розгортанням мережі Центрів 4.0 в 2018 р, та початком кластерної ініціативи ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування), АППАУ закликала всі регіони України швидше формувати стійкі інноваційні екосистеми промислових хайтек.

Вони мають стати фундаментом для оновленої, сучасної промисловості та хайтек секторів. Для розуміння стану цих ініціатив потрібен періодичний огляд наших темпів зростання. На півдні України, така можливість люб’язно надається учасникам нашої спільноти організаторами виставки «Електроніка та енергетика», яка розпочне свою роботу в Одесі 11 вересня. Виставка є найбільшою в цьому регіоні в області автоматизації та електротехніки і в якій приймають участь чимало членів АППАУ.

Головна мета заходу – представлення кращого потенціалу Інжинірингу, Автоматизації – ІТ та передового машинобудування з регіонів Одеси та Миколаєва.

 

Попередня програма заходу

14:00 Вступне слово.

14:10 Індустрія 4.0 в Україні: ініціативи 2019 (О. Юрчак, генеральний директор АППАУ).

14:30 Центр 4.0 в Одесі: регіональний лендскейп Індустрії 4.0, можливості для співпраці (В. Єгоров, керівник лабораторії «Міронафт»).

14:50 Потенціал ІАМ Одеси.

  • Дистанційний моніторинг та контроль на технологіях інтернету речей (О. Поденний, «Новатек-Електро»).
  • Технологія блокчейн для застосувань логістики та промисловості (Л. Хацкевич,«482.Solutions»).
  • Вільний слот – тема та спікер визначаються (TBD).

16:00 Кава-брейк.

16:20 Потенціал ІАМ Миколаєва.

  • Проектування та техно 4.0 в суднобудуванні (C. Селезньов,«МДЕМ»).
  • Кластерні ініціативи Миколаєва: морські сервіси (TBD).

17:10 Спільна дискусія “Кластерні ініціативи: як покращити рівень співпраці та залучати більше учасників ринку”

18:00 Нетворкинг.

19:00 Закінчення заходу.

На семінар запрошуються керівники та провідні спеціалісти підприємств промислової автоматизації, інжинірингу, машинобудування, представники державних органів та університетів.

Вхід – безкоштовно за попередньою реєстрацією.

Учасники матимуть змогу відвідати стенди виставки «Електроніка та енергетика».

 





This website uses cookies to improve your web experience.