Skip links

Виконавча дирекція АППАУ

Графік подій на грудень 2019

Заключний місяць року залишається насиченим на різноманітні події та заходи в спільноті АППАУ

3-4 грудня – індустріальні дні в ТПП України в Києві, особливо важлива для нас конференція 4 грудня, де в програмі заявлені вищі урядовці Кабміну

3 грудня – семінар в Києві по функційній безпеці від «Система Автоматизація Сервіс»

5 грудня – вебінар по лабораторним інформаційним системам якості (ЛіМС) від «Індасофт-Україна»

6 грудня – конференція в Харкові по безпековим питанням (кібер- та функційна). Захід відбудеться в рамках проекту aCampus (ТК 185)

12 грудня – конференція по Індустрії 4.0 в м. Тернопіль. Захід відбувається за підтримки Тернопільської ОДА.

16 грудня – запуск національного робочого комітету Mobility 4.0 (програма в підготовці)

17 грудня – конференція в КПІ «Співпраця в епоху 4.0» обговорить найважливіші питання співпраці Закладів Вищої Освіти з промисловцями. Запрошуються всі університети – члени АППАУ, а також наші комерційні учасники ринку

Будемо раді новим зустрічам.

 

Конференція ЗВО Співпраця в епоху 4.0

17 грудня, Київ, КПІ

Співпраця закладів вищої освіти з ринком та між собою, інтеграція в ринкові програми, що пропонують бізнес-асоціації є запорукою успіху в швидшій адаптації Закладів Вищої Освіти (ЗВО) до ринкових змін. Також ЗВО необхідна співпраця в сфері оновлення тем навчання та спеціальностей під вимоги Індустрії 4.0, прискорення темпів розвитку цифрових навичок та переходу на нові стандарти навчання.

Яким чином все це розвивається в Українських технічних університетах? Наскільки ЗВО відповідають вимогам роботодавців? Як швидко вони змінюються? Яким є нинішній загальний потенціал співпраці ЗВО в сфері Індустрії 4.0 та як його краще реалізувати?

Ці та подібні питання будемо розглядати на конференції 17 грудня в Києві.

Для кого ця конференція

  • Керівники ЗВО – проректори, керівники кафедр технічних напрямів
  • Провайдери послуг та обладнання
  • Промислові підприємства
  • Представники урядових організацій та донорів

3 головні теми конференції

  • Співпраця в епоху 4.0 – від культури співпраці – до конкретних механізмів та спільних проектів
  • Цифрові навички – як змінюється профіль спеціаліста ОТ-ІТ для промисловості
  • Майбутнє технічних кафедр – занепад, повний перехід в ІТ чи, все-ж, розвиток

Організатори: КПІ, АППАУ та Інтерпайп

Програма конференції

[table id=27 /]

Захід пройде в зал 3.3, арт-простір «Білка», Наукова-технічна бібліотека ім. Денисенка НТУУ “КПІ”. (Київ, просп.Перемоги, 37).

Умови участі в конференції: безкоштовно для членів АППАУ, 500 грн для інших категорій учасників ринку.

Також запрошуємо технічні кафедри ЗВО та учасників ринку пройти опитування по темі співпраці.

Реєстрація – заповність, б-ласка, форму

 

Конференція «Стандарти безпеки: Промисловість, Енергетика, Інфраструктура»

6 грудня, Харків, ХАІ

Щорічна конференція Харківського регіонального центру Індустрія 4.0 присвячена безпековим питанням для промисловості та об’єктів критичної інфраструктури в контексті виконання проекту aCampus. Головними питаннями конференції є розгляд стану та перспектив розвитку функційної та кібербезпеки в індустріальних системах. Особлива увага конференції буде приділена питанням використання міжнародних стандартів в безпеці.

В конференції приймуть участь провідні експерти від промислових підприємств, Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація», а також провайдерів рішень в цій сфері.

[table id=26 /]

Адреса місця проведення заходу – м. Харків, ХАІ. Участь безкоштовна за умови реєстрації.

Базовые возможности ЛИС DigitalLab

Приглашаем Вас принять участие в вебинаре «Базовые возможности ЛИС DigitalLab» от “Индасофт-Украина”, который состоится 5 декабря 2019 года в 15:00.

В рамках вебинара будет представлена информация о базовых функциях данного продукта и демонстрация его практического использования.

Лабораторная информационная система предназначена для автоматизации управления, обработки и хранения информации о работе лаборатории.

Главными задачами при внедрении ЛИС DigitalLab, позволяющими минимальными затратами ресурсов и времени произвести качественную автоматизацию бизнес-процессов лаборатории, является:

  • регистрация и идентификация образцов, поступающих в лабораторию;
  • автоматизация расчетов в соответствии с методиками измерений;
  • обработка результатов измерений;
  • внутрилабораторный контроль;
  • выдача результатов измерений.

Внедрение ЛИС DigitalLab позволяет улучшить контроль производственных процессов на предприятии. Повышение оперативности и достоверности передаваемых результатов испытаний, возможность принятия своевременных решений на основе этих данных, все это ведет к улучшению качества продукции и снижению производственных затрат.

Вебинар ведет ведущий эксперт по вопросам ЛИМС “Индасофт-Украина” Андрей Бакалдин.

Для участия в вебинаре заполните форму ниже.

Интервью с экспертом по кибер-безопасности. Александр Потий.

Второе интервью по теме кибер-безопасности. В “гостях” ТК 185 Александр Потий, доктор технических наук, профессор, заместитель главного конструктора Института информационных технологий. В области кибербезопасности, информационной безопасности работаю больше двадцати лет.

Як ви оцінюєте розвиток в Україні кібер-безпеки в промислових системах керування (АСКТП)? – наскільки ми відстаємо від сусідів, від розвинутих країн й наскільки просунулись за останні 3 роки?

Скорее всего, что мы не сможем сейчас оценить, насколько мы продвинулись в кибербезопасности именно промышленных систем типа SCADA, поскольку в последнее время я не слышал, чтобы проводились соответствующие аудиты подобного рода систем на промышленных предприятиях, кроме тех систем, которые относятся к классу информационно-телекоммуникационных, подпадающих под закон «О защите информации в автоматизированных системах Украины». Поэтому, здесь сложно сейчас сразу ответить. Очевидно, что, поскольку каких-либо крупных инцидентов в промышленности не наблюдалось, какие-то мероприятия по защите информации в подобных системах выполняются; в соответствии с какими стандартами – тоже непонятно, поскольку известный международный стандарт IEC 62443 в Украине еще на работает. Скорее всего, что эти предприятия выполняют нормы стандартов, если от них требуют этого их заграничные заказчики. Например, надёжность или безопасность систем в энергетическом секторе нам продемонстрировали последние события по вирусной атаке в 2017-2018 годах, в 2015-2017 годах, которые привели к известным блэкаутам, то есть, можно сказать, что не всё там хорошо с точки зрения обеспечения безопасности информации.

Чи знаєте ви що небудь про координацію – синхронізацію в цій сфері зусиль різних гравців на державному рівні? – Адже мова йде про кібер-безпеку критичної інфраструктури.

На сегодняшний момент уже несколько лет идет дискуссия относительно принятия закона «Про критическую инфраструктуру и ее защиту», основными разработчиками-провайдерами этого закона являются специалисты Института стратегических исследований и всё это делается в рамках реализации стратегии кибербезопасности в Украине. И сегодня ГосСпецСвязь является одним из провайдеров и игроков, которые разрабатывают и внедряют требования по кибербезопасности на объектах критической инфраструктуры. Объекты, которые работают с использованием промышленных систем, SCADA-систем, скорее всего, будут отнесены к объектам критической информационной инфраструктуры, и следовательно, в случае, если они будут отнесены к соответствующей категории критичности, к ним будут предъявлены требования про обязательности выполнения требований по кибербезопасности. На сегодняшний день подготовлена постанова Кабинета Министров №518 о требованиях по киберзащите на таких объектах, и готовится проекты документов. В ближайшее время они будут рассматриваться, скорее всего, относительно категорирования объектов критической инфраструктуры, а также разработки документов, которые будут рассматривать требования по кибербезопасности для объектов критической инфраструктуры не зависимо от формы их собственности. Вот такая работа на данный момент на уровне государственных органов ведется.

Хто взагалі повинен координувати такі дії та яким чином? Хоча б на рівні законодавства? І як це робиться в інших країнах?

В Украине, в случае принятия закона «Про защиту критической инфраструктуры», будет создаваться государственная система защиты критической инфраструктуры и будет назначен или сформирован государственный уполномоченный орган по защите критической инфраструктуры, который будет координировать усилия всех министерств, ведомств, которые отвечают за соответствующие сектора критической инфраструктуры с точки зрения обеспечения безопасности объектов критической инфраструктуры. Это общепринятая практика в мире. Аналогично, принимаются соответствующие законы, формируется такая государственная система, где назначается соответствующий ответственный орган, центральный орган государственной власти, отвечающий за защиту критической инфраструктуры. Это может быть и Министерство внутренних дел в каких-то странах, это может быть отдельно выделенный орган, это могут быть какие-то другие центральные органы власти, но суть остается такая же. То есть, модель выбрана следующая:

  • в государстве формируется список жизненно важных или критических услуг, которые предоставляются в различных секторах; эти услуги предоставляют объекты критической инфраструктуры: предприятия, организации любой формы собственности, которые предоставляют эти услуги для населения.
  • Назначается соответствующий уполномоченный орган в лице министерства или другого государственного органа власти, который отвечает за соответствующий сектор критической инфраструктуры и отвечает за реализацию политики и требований безопасности объектов критической инфраструктуры в своем секторе.

 Що можуть робити самі учасники (замовники, провайдери, галузеві асоціації), щоб прискорити процеси впровадження надійних систем протидії кібер-загрозам?

Скорее всего, что здесь можно строить работу в рамках государственно-частного партнерства для того, чтобы решить несколько задач. Первая — это донесение собственникам критических ресурсов о тех опасностях и угрозах, которые реально существуют для того, чтобы они могли реально оценить и осознать те угрозы, которые существуют для их бизнеса, для их критических активов. Соответствующим образом проводить со стороны, например, ассоциаций, промышленных ассоциаций, которые проводят работу по осведомленности, информированности потребителя в этих угрозах, а также информированности по продуктам, которые существуют на рынке для предотвращения таких угроз. Через такие же промышленных или какие-то иные ассоциации осуществляется взаимообмен информацией об угрозах и кибер-инцидентах, которые случились на объектах критической инфраструктуры среди пользователей, что позволяет оперативно откликаться производителям, которые могут предлагать новые решения для рынка, для предотвращения новых угроз, существующих угроз, а также для того, чтоб можно было уменьшить риски или последствия после реализации тех или иных угроз.

 Яку роль в цих спільних процесах еволюції ви відводите стандартам як ISO 27001 та IEC 62443?

Основная эволюционная роль в принятии и реализации требований этих стандартов в Украине заключается в том, что происходит постепенная смена парадигмы построения систем защиты информации, а именно, построение их на основе модели управляемого риска , которая позволяет перейти собственникам систем к работе по защите информации на постоянной основе с учетом риска, который существует для их активов. Таким образом, мы можем уйти от предыдущей парадигмы гарантированной защиты, которая так или иначе, скажем так, «просвечивается» в нынешних нормативных документах, к новой парадигме управляемого риска, которая позволяет сэкономить или оптимально, или эффективно, или рационально использовать средства для снижения риска, перекрытия угроз безопасности на предприятиях и т.д.. Эти два стандарта, по сути, позволяют реализовать такую модель, только стандарт ISO 27001 — более широкой сферы действия, а IEC 62443 — в основном предназначен для промышленных систем, но тоже вводит систему управления рисками безопасности.

Графік подій АППАУ на листопад

Листопад є піком ділової активності для учасників нашої спільноти. Виставки, форуми, регіональні події, круглі столи та страт. сесії – широкий спектр подій для фахівців та керівників.Головні події місяця структуровані за двома категоріями.

А. Найбільші форуми та виставки

  • 8-9 листопада– найбільший економічний форум країни – КМЕФ. Він збере близько 2000 гостей з 30 країн світу та 110 спікерів. Цифрову трансформацію, і не тільки в промисловості, будуть обговорювати на панельних дискусіях міністри, керівники компаній та провідні розробники. Для членів АППАУ передбачені знижки.
  • 4 – 15 листопада – Другий Український Індустріальний Тиждень (#ДУІТ). Це серія регіональних заходів по 22 регіонам України з метою демонстрації кращих практик оновленої, сучасної промисловості. Проходить під егідою Кабінету Міністрів України. Члени АППАУ запрошуються до активної участі в них. Програма по регіонам – от-от на сайті проекту.
  • 22 листопада – 1-ий загальноукраїнський та східноєвропейський форум Індустрії 4.0 Trans4Mation. Програма – стадії завершення. Організатор – IT-Enterprise, український лідер руху 4.0 планує залучити до 500 перших осіб з України, а також чисельних зарубіжних учасників. АППАУ є стратегічним партнером. З приводу знижок для членів АППАУ – звертайтесь до виконавчої дирекції.

 В. Круглі столи, стратегічні сесії, обговорення

Запрошуємо до участі!

Приоритеты развития морской отрасли: европейский контекст

Стратегическая сессия 7 ноября 2019, Николаев

В рамках платформы Industry4Ukraine ведутся работы по актуализации приоритетов развития разных отраслей промышленности, включая вопросы интеграции в ЕС. По морской отрасли, приезд генерального секретаря Европейской морской ассоциации 14-15 ноября является натуральным триггером – ускорителем этих работ. Для согласования всех вопросов лидеры всех сегментов морской отрасли собираются на стратегическую сессию в Николаеве 7 ноября.

Приглашенные участники сессии: представители Министерства инфраструктуры Украины, МЭРТ, Николаевского кластера морских сервисов, Одесской морской академии, ассоциации «Укрсудпром»,  ассоциации портов Украины, АППАУ,АМПУ, НУК, КИПЦК

Основные цели и задачи сессии

  1. Определить точки роста и приоритеты развития по сегментам морской отрасли
    1. Судостроение, судоремонт, производители/импортеры оборудования
    2. Разработка, проектирование, цифровые сервисы
    3. Судоходство (река, море)
    4. Морские порты
    5. Военно-морской флот
    6. Другие направления (гос. регулирование, рынок труда, образование, проф. подготовка, экспортная/кредитная/юридическая поддержка, страхование и т.п.)
  2. Согласовать приоритеты, предложения, выступления/презентации на 14-15 ноября для европейской делегации.

Программа мероприятия

9:00 Сбор участников, согласование повестки

9:10 Общий обзор по всем сегментам (по 15 мин на сегмент)

  • Судостроение – Лысенко В.И.
  • Разработка – Жуков Ю. Д.
  • Судоходство – TBD
  • Морские порты – TBD
  • ВМФ – TBD

10:40 Обсуждение

11:00 Кофе-брейк

11:30 Работа по 5 группам: уточнение приоритетов и предложений на переговоры

13:00 Обед

14:00 Подведение итогов, выступления групп

16:00 Окончание сессии

Модератор сессии – Александр Юрчак (АППАУ)

Мероприятие состоится по адресу: МДЕМ, г. Николаев, ул. Спасская, 1

Участие – по приглашениям.

Let’s aligne in policy-making – спільні уроки та кращий досвід для майбутньої співпраці

Круглий стіл – обговорення 20 листопада

5 попередніх років чітко показали, що питання спадкоємності та врахування кращого українського та світового досвіду, використання передових практик, налагодження ефективної співраці між урядом та бізнесом є викликом майже у всіх питаннях державотворення, і в тому числі в сфері розбудови промислових хайтек. Ситуації, коли різні міністерства, але також експерти від бізнесу та громадського середовища використовують протилежні підходи, зовсім різні  формати стратегічного планування, копіюють досвід ЄС без врахування рівня нашої зрілості, не звертають належної уваги на питання координації та комунікації тощо – є масовими. Видається на те, що новий уряд йде по тому ж шляху. З іншого боку, можна задатись питаннями – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«а чи підведені уроки в policy-making попереднього періоду? і чи знаємо який досвід, які практики (інструменти, підходи, методи) варто брати з собою на майбутнє?».[/perfectpullquote]

Ми знаємо, що попередні уряди були слабкими та малоефективними. Але є також питання про вплив експертних спільнот. Маючи сильні бізнес-об’єднання (як ФРУ та УСПП, АППАУ та платформу Industry4Ukraine), потужне лоббі в парламенті, своїх людей в уряді – чому ж так мало вдалось змінити? За 3 роки була вироблена цифрова аженда України та конкретні стратегії, в тому числі Індустрії 4.0. Було маса пропозицій щодо інноваційного розвитку. Але де ж все це сьогодні в планах нинішнього уряду? Які методи чи підходи в нас не спрацювали? А які спрацювали?

Допоки експертна спільнота разом не вийде на спільні висновки, не зробить належних уроків, не оптимізує формати співпраці між бізнесом та урядом, не домовиться про новий розподіл ролей та відповідальностей – ті самі помилки будуть знову і знову. А значить – і ті самі результати. Саме тому головні стейколдери промислового та інноваційного розвитку  разом мають вирівнятись як в розумінні головних уроків попереднього періоду, так і в дотриманні базових принципів колективної співпраці, в розумінні тих інструментів policy-making які працюють.

Отже, 20 листопада в рамках Промислового форуму в МВЦ на Лівобережній будемо обговорювати стан найважливіших стратегічних положень по відношенню до промислових хайтек.

Програма заходу

14:00 Вступ. Формулювання контексту та викликів

  • Промислова сфера – В. Власюк (Укрпромзовнішекспертиза)
  • Діджиталізація в промисловості – О. Юрчак (АППАУ) 

14:40 Робота в групах

Група №1. Лобіювання інтересів промисловців (платформа Industry4Ukraine)

  • Уроки лобіювання 2016-19: що вдалось і чому? що не вдалось і чому?
  • Як просувати та поглиблювати положення Маніфесту I4U?
  • Головні заходи та інструменти платформи на 2020 – пропозиції

Група №2. Інноваційна екосистема Індустрії 4.0

  • Головні здобутки за попередній період
  • Відносини з ЗВО та НАН:  як чи можливо поглиблювати співпрацю в умовах відсутності реформ
  • Головні механізми та інструменти взаємодії. Зокрема, – як розвивати інкубатори та акселератори за відсутності фінансування?

Група №3. Дорожні карти цифрової трансформації (Залізниця, Харчова, Металургія, ЖКХ)

  • Перші спроби об’єднання – головні уроки та висновки
  • Оптимізація проектів розробки дорожніх карт: цілі, етапність, ресурси, бюджети
  • Інструменти залучення ринку

17:00 Виступи груп

18:00 Закінчення заходу

Круглий стіл відбудеться в МВЦ «Лівобережна», проспект Броварський, 15, павільйон №3, конференц-зал №13, з 14 до 18 години.

Захід безкоштовний, необхідна реєстрація.

ТОВ НВК «СМАРТІКО»

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія “СМАРТІКО” – це науково-виробничий комплекс з власним конструкторським бюро, виробничою базою, відділом розробки спеціалізованого програмного забезпечення. Головний офіс знаходиться в м. Дніпро (Україна).

Ми працюємо на ринку як інтеграційна компанія, поставляючи Замовникам не тільки устаткування і програмне забезпечення, а й комплексні спеціалізовані технологічні системи, виконані «під ключ» відповідно до технічних завдань будь-якої складності. Наша компанія активно розробляє і виробляє апаратні пристрої для «Інтернету речей» (англ. Internet of Things, IoT). Пристрої цього типу дозволяють вирішити безліч технологічних задач як в промисловому, так і комунальному секторах. Робота пристроїв здійснюється з використанням новітніх алгоритмів роботи енергоефективних LPWAN радіомереж в не ліцензованому діапазоні радіочастот.

Напрямки діяльності

  • Побудова систем автоматизації технологічних процесів АСУТП (рішення по автоматизації процесів контролю, управління, аналітики на підприємстві).
  • Побудова телеметричних систем енергоменеджменту. Контроль споживання газу, води, електроенергії та інших енергоресурсів з обробкою одержуваних даних, їх всебічної аналітикою з побудовою будь-яких видів звітів, з подальшою передачею даних в облікові системи підприємства.
  • Розробка і виробництво «розумних лічильників» газу, з функцією бездротової передачі даних і можливістю віддаленої блокуванням подачі енергоносія.
  • Побудова систем бездротового широкосмугового передачі даних без обмеження дальності (організація бездротових систем в діапазонах 2 і 5 ГГц на швидкості до 1 Гбіт/с)
  • Виробництво телеметричних радіотерміналів для задач віддаленого супутникового контролю технологічних об’єктів (рухомих і стаціонарних).
  • Впровадження систем дистанційного контролю технологічних параметрів спецтехніки.
  • Побудова систем віддаленого контролю роботи паливозаправників. Побудова автоматизованих мобільних паливозаправних модулів на паливозаправники.
  • Побудова автоматизованих комплексів контролю надходження, зберігання, видачі палива на складах паливо-мастильних матеріалів (ПММ) і нафтобазах.
  • Побудова автоматизованих комплексів контролю надходження, зберігання, видачі палива на складах ПММ і нафтобазах.
  • Прокладка кабельних ліній зв’язку (в тому числі ВОЛЗ).
  • Побудова систем промислового відеоспостереження і відеоаналітики.
  • Розробка і виробництво пристроїв для «Інтернету речей» (англ. Internet of Things, IoT). Виробництво сенсорів з автономним живленням і бездротовою передачею даних
  • Побудова контролюючих систем і систем управління технологічним обладнанням різної категорії складності.
  • Побудова систем автоматизованого і диспетчерського управління технологічними процесами SCADA.
  • Побудова систем c застосуванням людино-машинних інтерфейсів (HMI) для вирішення завдань моніторингу, управління і програмування технологічних процесів;
  • Розробка програмного забезпечення для рішень по автоматизації широкого кола технологічних процесів на підприємстві.
  • Розробка проектної документації.

Контакти:

49000, м. Дніпро, проспект О.Поля, будинок 82Г

тел. +38 (098) 1590013

e-mail: office@smartico.biz

Кібер-безпека в ОТ – виклики та перспективи розвитку

Круглий стіл 11 листопада

Сфера кібер-безпеки, зазвичай, розділяється за 2-ма рівнями систем керування: інформаційних систем та мереж (ІТ) та систем керування виробничими технологіями (ОТ). В області ІТ в Україні є вже чималий прогрес та розвиток в усіх дотичних сферах – проходить маса конференцій, є чимало експертів, появились державні органи реагування на надзвичайні ситуації тощо.

Натомість, в області ОТ ситуація залишається не зрозумілою. Знамениті атаки на об‘єкти енергетики в 2015-16 рр були спрямовані саме на рівень ОТ. Фахівцям відомо також, що найбільші ризики та найбільша вразливість критичної інфраструктури пов’язана з рівнем ОТ. Але фокусу та консолідації експертів в цій сфері поки не видно. Наприклад, в рамках місячника кібер-безпеки, що проводив в жовтні Комітет по кібер-безпеці  ТПП України теми викликів кібер-безпеки в області ОТ взагалі не підіймались.

Ця невідповідність потребує обговорення експертних спільнот та фахівців, які працюють в області кібер-безпеки ОТ, промислової автоматизації, промислового інтернету речей.

11 листопада АППАУ разом з High Tech office Ukraine організують круглий стіл на якому будуть розглянуті наступні питання

  • Чи є в Україні органи національного рівня, які відповідають за комплекс питань в сфері кібер-безпеки ОТ?
  • Які є діючі нормативно-правові акти та стандарти в цій сфері?
  • Які експертні спільноти присутні і як ми можемо взаємодіяти?
  • Який стан та найбільш актуальні потреби підприємств критичної інфраструктури?

Круглий стіл відбудеться 10 до 13 години за адресою пр. Степана Бандери,13-В, літера «А»(офіс «Шнейдер Електрик Україна»).

В рамках нього передбачені 2 частини – спочатку короткі виступи (до 10 хв) по зазначеним питанням, потім – обговорення. Заявки на виступи надсилайте на info@appau.org.ua

Участь в круглому столі є безкоштовною на умовах реєстрації

This website uses cookies to improve your web experience.