Виконавча дирекція АППАУ, автор у АППАУ

2020-05-20

Індустрія 4.0 в епоху post Covid-19: огляд тенденцій

Зазвичай, до форумів АППАУ ми робимо огляд тенденцій на задану тему. Аналогічно, до форуму 25-29 травня, пройдемось по кільком джерелам, які освітлюють вплив COVID-19 на ринки промислової автоматизації та ІТ й де є прогнози “чого нам варто очікувати надалі та як підготуватись до нової реальності“.

Свіжі аналітичні звіти по Індустрії 4.0

Звіт “COVID-19 Impact on Smart Manufacturing Market by Enabling Technology (Condition Monitoring, Artificial Intelligence, IIoT, Digital Twin, Industrial 3D Printing), Information Technology (WMS, MES, PAM, HMI), Industry, and Region – Global Forecast to 2025” говорить про зростання зазначених ринків з 181 мільярдів доларів США в 2020 році до 220 мільярдів в 2025, з середньорічним приростом в 4%. Водночас, прогноз продажів на 2020 зменшився на 16% в порівнянні з до COVID-19. В контексті різних сегментів, звіт констатує зростання колаборативних роботів вже цього року (як наслідок меншої доступності робітників на виробництвах), але різке падіння продажів в окремих галузях, як автомобільна промисловість. По даним інших досліджень, виробництво та продажі автомобілів в ЄС в 2020 впадуть на 30%. Натомість значне зростання відбулось й, очевидно, буде продовжуватись в секторі виробництва медичного обладнання.

В цілому, на всіх ринках відбудеться зниження продажів в 2020 з поступовим поверненням до високих темпів зростання в 2021.

Інший звіт, від консалтингової компанії Accenture про наслідки COVID-19 для промислового виробництва зазначає, що промисловість не є винятком серед інших галузей й падіння в 2020 є і тут. Обриви ланцюжків постачань, закриття або обмежене функціонування заводів на період пандемії є головними причинами. Найбільше криза пандемії зачепила компанії, які працювали по моделі Just-in-time, та-або де всі ланцюги постачань були зав’язані на Китай.

Разом з тим Accenture говорить про необхідні зміни в стратегіях підприємств, серед яких головними мають бути

Більш гнучкі методи до керування персоналом й цифрові робочі місця
Диференційовані й більш стійкі ланцюги постачань по кожного з клієнтських сегментів
Стійка та розподілена ІТ-інфраструктура та системи
Цифрові канали та платформи е-комерції

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Промислові підприємства потребують масштабування їхніх цифрових інновацій по всьому виробництву та всім своїм екосистемам. Але це в свою чергу потребує переосмислення портфелю продуктів з прискоренням розвитку цифрових сервісів»,[/perfectpullquote]

– каже Accenture.

Аналітика від McKinsey

Один з найбільш цитованих в АППАУ брендів світового консалтингу, представив в лютому-квітні цілий ряд аналітичних оглядів про тенденції в контексті COVID-19. Зокрема, ми вже перекладали статтю про Next Normality, де McKinsey описує 4 етапи переходу до наступної нормальності. Власне, дійсно – якщо брати приклад України, то очевидно, що етапи «негайних рішень» та «стійкості» ми вже пройшли. А от чи входимо ми в етап «переосмислення» – велике питання. Принаймі, в своій спільноті ми це робимо – для чого і форум 25-29 травня.

Отже, McKinsey випустила десятки статей на теми реакції країн, спільнот та галузей на COVID-19. Найближче до Індустрії 4.0 є ця топ-стаття «Digital strategy in a time of crisis». Якщо коротко її резюмувати, то аналітики компанії говорять що в часи кризи необхідно –

Переглядати стратегії цифрової трансформації; зокрема, ті компанії які мають вже практикують подібні підходи й впровадили методи як design thinking будуть швидше адаптуватись та перемагати після кризи
Формувати анти-кризові штаби (або «нервові центри»), які мали б швидко переглядати портфель пропозиції цінності та пропонувати нові рішення
Мова також про нові бізнес-моделі, де найбільш вразливі або відповідальні елементи виглядають по-іншому; мова про ланцюжки постачань, безпеку даних, дистанційні режими керування та робочу силу, й звісно, більш масштабну автоматизацію

Зрештою, McKinsey говорить про поведінкові зміни – потрібна сміливість, щоб пропонувати необхідні зміни та швидко переглядати старі навички й парадигми. Потрібно швидко навчатись, експериментувати й тестувати гіпотези та нові рішення. А також спрощувати й фокусуватись. І все це – краще разом. Командній роботі та широкій колаборації присвячена ще одна стаття, яку ми переклали українською – про те, як організувати колаборацію в кризові часи.

Добре, криза (пандемії) закінчилась і що далі? Інша стаття «Preparing Next Normal via digital manufacturing scaling potential» дає відповіді на ці питання.

Коротке резюме наступне –

Формулювання контексту. В часи постійних та глобальних змін, й в першу чергу, змін ланцюжків постачань та недоступності робочої сили, зрозумло, що високоавтоматизаовані, гнучкі підприємства з технологіями 4.0 апріорі мають очевидні переваги. Саме вони здатні швидко масштабувати необхідні зміни в своїй організації. Оскільки рівень їх здатності адаптації до змін значно вищий й вони озброєні технологіями. В разі змін в ланцюгах доданої цінності такі компанії здатні швидше налаштовуватись на нові потреби ринку, швидше розробляти нові продукти, швидше інтегруватись в нові ланцюги постачань. Разом з тим, не менш зрозуміло, що «цифра» потрібна сьогодні всім незалежно від рівня зрілості в цифровій трансформації.
Насправді, й згідно досліджень McKinsey таких 4-нульних компаній дуже мало, більше 70% все ще перебувають в фазі пілотних проектів, для яких характерна відсутність стратегії швидкого масштабування інновацій по всій виробничій екосистемі. Аналітика кажуть, що для масштабування необхідно як мінімум 3 компоненти – 1) стратегічний курс, 2) розвинуті організаційні спроможності – технічні, управлінські та готовності до змін, 3) надійна інфраструктура даних та ІТ.

McKinsey провела дослідження, в якому проаналізувала 5 фундаментальних принципів, які дають сьогодні ефект, незалежно від рівня зрілості компаній.

Зрештою, McKinsey зводить все до розгортання успішних use-cases

взагалі, на нашу думку, читати McKinsey непідготовленому читачу досить важко – в кожній з статей, є шлейф попередніх напрацювань, методик, концепцій, фреймворків тощо. З одного боку, все це в результаті виглядає дуже цілісно, але з іншого – без підготовки рівень сприйняття падає різко.

Що кажуть вендори?

Гарна стаття про зміни в post-COVID від Джона Робінсона з SAP вийшла на сайті The manufacturer. Автор по-суті повторює тут тези McKinsey про фази переходу від кризи до повного відновлення та зростання, й фокусує на тому, як це зробити швидше й з меншими витратами. Індустрія 4.0 – в повноті концепції та технологій, є сьогодні ще більш важливою, ніж в часи до-COVID-19.

Цікаві окремі думки та рекомендації. Наприклад,

Відсутність повної прозорості підприємства в реальному часі – є однією з наслабших місць часи, коли потрібно реагувати швидко та релеватно
Важливо розширити рамки стратегій та застосування технологій – від самого виробництва, – на широкі ланцюги доданої цінності, технологічні та партнерські екосистеми
Роль Індустрії 4.0 змінюється – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не просто про «кращу ефективність», а про нові здатності швидше проходити весь цикл криз й про новий рівень стійкості, – саме через цифрові платформи нового рівня.[/perfectpullquote]

Автор аргументує останню тезу чисельними прикладами, як –

Real-time visibility – дуже важлива для розуміння доступності матеріалів, товарів, людей та активів
Використання штучного інтелекту та машинного навчання необхідні, щоб постійно переоцінювати та пере-плановувати виробничі діяльності
Robotic process automation (RPA) – для підтримки та оцінки персоналу, який не зайнятий на виробництві
Використання mobile technology and augmented / virtual reality – для того, щоб зробити персонал більш доступним та оперативним, й з меншими витратами на перенавчання.
Ці ж технології, разом з digital twins and remote support від постачальників машин та ліній значно підвищують рівень експлуатаційної готовності виробничих активів
Ці ж технології можуть використовуватись для задіяння дистанаційних та віртуальних робітників під час локдаунів, чи жорстких вимог соціального дистанціювання
3D printing запчастин необхідний для поповнення запасів
Й зрештою AGV’s, autonomous electric vehicles and drones – для зменшення залежності від працівників й знову ж, – для забпепечення вимог соціального дистанціювання.

На завершення, нам дуже близькою виглядає думка автора, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]”ключовим фактором успіху в цифровій трансформації є не технології, а співпраця”. [/perfectpullquote]

Свіжі кейс-стаді по впливу COVID-19

Кейс британського підприємства KHC описує ситуацію, як підприємство справлялось з чисельними викликами пандемії. В якості лейтмотиву, автори підкреслюють, що сьогодні мова не йде про перехід до цифрових технологій, а про те, як швидше це зробити та масштабувати по всьому підприємству. Вже до цього KHC інвестував чимало коштів в цифрові платформи, що дало необхідну гнучкість та ефективність в реакції на COVID-19. Як головний інструмент швидкого реагування, KHC інтегрувались в національну охоронну інфраструктуру сервіс-провайдерів. Остання зазвичай представляє собою приватні охоронні компанії, але які діють в тісному зв’язку з державними органами, наприклад, поліцією.

До кризи пандемії, ці служби закривали офісні будівлі від імені персоналу, але відколи офіси стали пусті, цей сервіс став непотрібним. Натомість, КНС виявили що проявилась нова потреба – періодичний візит представниками охоронних служб пустих будівель для перевірки умов безпеки. Це привело в свою чергу до появи повністю нового сервісу, який був запропонований зовнішнім та внутрішнім охоронним службам. КНС, разом зі своїм технологічним партнером Haulmount побудувал нову сервісну платформу, що дозволяє більш оптимально налаштувати функціонал охоронних служб буквально за кілька днів. Типово, розробка подібного продукту займає тижні, якщо не місяці. Але досвід та співпраця з клієнтами та партнерами дозволила цього разу зробити все значно швидше. Lucas Gundry, директор по технологіям КНС говорить

« в нинішніх умовах ви маєте дуже швидко впроваджувати нові цифрові продукти. Водначас, це потрібно робити з огляду на довгострокові пріоритети. Тому будьте сміливими й беріть на себе ризики, але повністю усвідомлюйте стан підприємства, скажімо, через 6 місяців. Ви потребуєте сьогодні нульової толерантності до встановлених раніше систем чи підходів, й маєте постійно задавати собі нові, важливі запитання щодо майбутнього. Будьте безжальними. Вибирайте технологічного партнера, який готовий інвестувати в технологію там само як і ви. Якщо вони відмовляються надати робочий прототип, значить вони на шляху поразки».

ВИСНОВКИ ВІД АППАУ

Окремо, зазначимо що ми освітлювали тему реакції на COVID-19 в 5 аналітичних дайджестах Анти-кризового аналітичного центру Industry4Ukraine й де було багато порівнянь в реакції «Україна та світ».

З огляду на весь пул інформації та аналітики, які головні висновки ми можемо зробити стосовно тенденцій розвитку розумних виробництв

Автоматизовані та гнучкі підприємства мають кращі шанси перемагати не тільки в часи криз, але в наступні фази відновлення та зростання. Звучить банально, але для українських підприємств важливий ряд деталей. Мова не стільки про автоматизовані лінії. Ключовий фактор – саме про гнучкість, як здатність швидко реагувати та швидко змінювати (переналаштовувати) своє виробництво. Без цифрових платформ верхнього рівня, й де головною є система МЕS (МОМ) це дуже важко зробити.
Мова не про діджиталізацію взагалі, а про те [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]як швидше впроваджувати та масштабувати цифрові інновації.[/perfectpullquote] Якщо ми переносимо цей тренд на українських грунт, то варто відзначити, що ряд великих холдингів ще в 2017-19 рр пішов по цьому шляху. Водночас, як вони це роблять – інформації вкрай мало. І якщо 70% підприємств в розвинутих країнах, все ще знаходяться в пілотній фазі в цифровій трансформації, то очевидно, що нашим підприємствам – особливо МСБ, – дуже далеко до масштабування.
В «правильній» реакції провідних компаній, звернемо ще раз увагу наших технічних директорів (вкл з ІТ, АСУТП…), що мова не йде про чергову модернізацію чи черговий проект ІТ чи АСУТП. Ключовий термін, який фігурує в оглядах – «стратегія» та їх перегляд. Тобто, щоб щось змінювати чи переглядати, «воно» має бути.
В цих стратегіях, та їх напрямах масштабування, ключовий термін – це use-case, тобто облік, систематизація, аналіз кращих цифрових інновацій, які варто й потрібно масштабувати по всьому підприємству чи екосистемі. Повертаючись до досвіду АППАУ 2018-19 рр, зокрема, в спробах запустити дорожні карти в кількох галузях, й де практика масштабування кращих use-cases була головною, зазначимо, що наш виклик на рівні спільнот все ще в самій ранній фазі. Підприємства надзвичайно важко йдуть на контакт в розробці спражніх use-cases, тоді як результати чисельних корпоративних акселераторів все ще сумнівні. В результаті й на рівні всієї української Індустрії 4.0 ми не можем похвалитись успішними практиками систематизації use-cases ні на рівні холдингів, ні тим більше по галузям чи на рівні окремих МСБ. Це безумовно, гальмує процеси розвпосюдження кращих практик та знань.
В оглядах вище, а також в наших дайджестах №4 та №5 Аналітичного центру червоною ниткою також проходить питання культури підприємств та спільнот як ключової здатності адаптації до змін. Структури з жорсткою ієрархічною та закритою корпоративною культурою, керівники з мисленням 90-их мають сьогодні мало шансів на прийняття висновків як вказано вище. Ми це добре бачили по кейсу MedTech, де Україна фактично втратила шанси запустити потужний кластер на одному з небагатьох ринків що зростають сьогодні. Тому питання цифрових інновацій безпосередньо пов’язано зі змінами культури та мислення керівників та персоналу. В чисельних оглядах західних авторів звучать також інші заклики, дещо незвичні для технічних дебатів – як про сміливість та рішучість в перегляді старих підходів.

Чи потрібна подібна сміливість нашим керівникам? Як змінити відношення до стратегування, де лакун у нас, очевидно, найбільше? Будемо розглядати ці та інші виклики, світові тенденції в контексті українських кейсів та прикладів на форумі 25-29 травня. З нами – провідні експерти української Індустрії 4.0. Приєднуйтесь.

Виконавча дирекція АППАУ.

2020-04-15

Як організувати колаборативні команди в часи кризи

Чудова стаття на ресурсі McKinsey, з аналогічною як в заголовку назвою, має пряме відношеня до кількох напрямів роботи АППАУ та партнерів. Ми й раніше були великими прихильниками колаборативних команд та мережевої інфраструктури, кластерів тощо. Зараз, в умовах кризи, – це загальний тренд й стосується кожної організації. Отже, що каже МакКінзі – надаємо довільний й скорочений переклад.

2020-03-25

До АППАУ приєднується компанія ТОВ ТРІАДА ЛТД КО

Заснована у 1992 р., інжинірингова компанія ТРІАДА ЛТД КО – лідер в області зварювання та технологій, інтегратор промислових роботизованих зварювальних комплексів. Керуючись концепцією Industry 4.0., пропонує технології та рішення щодо розвитку і становлення виробництв, де є зварювальні процеси. Здійснює зовнішньоекономічну та експортну діяльність.

Місія компанії:

МИ РОБИМО СВІТ ТЕХНОЛОГІЧНІШИМ, СТВОРЮЮЧИ РОЗУМНІ ВИРОБНИЦТВА

Сфера діяльності: технології зварювання, адитивні та 3D-технології друку з металу методом WAAM, інжиніринг та проектування, аутсорсинг, роботизація виробничих зварювальних процесів, проектування і виробництво оснастки, кондукторів та ін., захисних систем для зварювання; навчання та R&D.

Галузі та досягнення

Реалізовано безліч проектів по створенню і впровадженню унікальних інжинірингових рішень, написанню технологій зварювання, інтеграції роботизованих комплексів у виробництво як в Україні, так і за її межами.

Компанія має власний виробничо-технічний центр з повною діагностичною базою для вивчення та випробування адитивних технологій методом WAAM, проводить дослідницьку роботу в цьому напрямку; впроваджує інжиніринг та проектування, рішення з роботизації зварювальних процесів, в основі яких стоїть концепція Industry 4.0, у машинобудівній, аерокосмічній та інших галузях.

У 2019 році отримала Грант у програмі USAID «Конкурентоспроможна економіка України» для здійснення дослідницьких робіт, розробок технології адитивного виробництва деталей у аерокосмічній, машинобудівній галузях. Активно веде дослідження.

Тісно співпрацює з НУ Запорізька Політехніка, іншими вищими і середніми спеціальними закладами, проводить науково-технічні конференції студентів на базі свого технічного центру.

Компанія неодноразово отримувала високі відзнаки, нагороди державного рівня за успішну діяльність у промисловому секторі країни, світу.

Більше інформації про ТОВ ТРІАДА ЛТД КО ви можете отримати на сайті компанії: http://www.triada-welding.com/ а також слідкувати за останніми новинами на сторінці компанії у Фейсбуці: https://www.facebook.com/Triada-Welding-494219167381232/

В рамках АППАУ компанія прагне розвивати партнерство з іншими членами організації в рамках своїх напрямків діяльності.

2020-03-25

Чому інноваторам 4.0 варто активізуватись

В будь-яку кризу є кілька варіантів дій. Наприклад. Перший – нічого не робити, просто перечекати. Другий – використати час для себе – навчатись, читати, приділяти більше уваги своїй сім’і та близьким. Третій – активно переосмислювати зміни, готуватись до нової реальності та починати діяти. Кожен має право вибору, але зараз ми поговоримо про третій сценарій і саме для керівників.

Загальний контекст ситуації

В попередніх дописах й, зокрема в звертанні Правління АППАУ, ми вже чимало наголосили про стан економіки, який різко йде вниз. Не хочеться нікого лякати, але наслідки для нашої економіки будуть дійсно драматичними. Й тут не стільки питання про помилки нашого уряду, як про загальноекономічну, світову кризу. На сьогодні виробничі потужності західних країн працюють всього на 25-40%, маса заводів просто зупинились, як перед цим це було в Китаї. До цього треба додати фінансову кризу – всі інвестори зупиняють довгострокові інвестиції. Тобто, незалежно від того, що робить наш уряд – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ланцюжок світової рецесії вже запущений й, звісно, Україна – яка надзвичайно залежна від світової кон’юнктури, – вже є жертвою цього процесу.[/perfectpullquote]

Тепер до нашого уряду. Не хочу коментувати стратегії щодо локалізації та убезпечення від епідемії COVID-19, про це також достатньо сказано в мережах. Натомість й що стосується економічних наслідків, очевидно, що уряд перебрав міри. Величезні борги, зростаюча дірка в бюджеті, відсутність домовленості з МВФ – це було й до коронавірусу. Тому очевидно, що карантин введений надто рано, централізованого управління кризовою ситуацією немає, дії міністерств та інших органів виконавчої влади поки ще недостатньо скоординовані – й, особливо, по відношенню до викликів економіки. Уряд в цьому навіть важко звинувачувати – уявіть себе на місці міністрів чи замів, якщо ви тільки тиждень тому зайняли ці позиції.

Кілька заяв бізнес-асоціацій, що прозвучали на цьому тижні передають серйозну стурбованість бізнесу цією ситуацією.

Які виклики для інноваторів 4.0

Що слідує з цієї ситації для членів АППАУ та всіх інноваторів 4.0?

По-перше, наслідки вищесказаного мають бути очевидними для кожного керівника. Мова йде про замороження інвестицій та нових угод серед кінцевих замовників, значне падіння купівельної спроможності наших замовників, початок масового безробіття, початок соціальної, й не виключено що потім і політичної кризи.

Відповідно виклики для всіх промислових, цифрових спільнот (розробників, інтеграторів, представників замовників) – однакові

Які головні внутрішні сектори будуть платоспроможні та як отримати до них доступ? Попередньо ми бачимо
1. Сектори охорони здоров’я – виробництво засобів гігієни, мед. Апаратури (ШВЛ), інших засобів та ліків, тощо – поки епідемія не пройде, це буде в фокусі уваги всіх.
2. Харчова промисловість (бо їсти хочуть всі)
3. Критична інфраструктура (як побічний наслідок введення надзвичайного стану)
4. …
Які технології та рішення ІТ-промислової автмоатизації (й нові Індустрії 4.0) будуть найбільш затребуваними? Знову ж, наше опитування говорить про наступний стан

[caption id="attachment_9990" align="alignnone" width="580"]

Рис.1[/caption]

Які зовнішні ринки залишаються привабливими (коли країни ізолюються)? – тут поки що повна неясність – ЄС і всі країни зараз будуть повністю переглядати свої орієнтири, прогнози та бюджети.
Як не допустити «голодних ігор» на внутрішньому ринку (коли «віджим» замовниками підрядників зростає в рази)? – ми добре бачили як це відбувалось в 2014-15 рр
Як спростити процеси переходу в онлайн?
Як забезпечити вимоги по безпеці та кібербезпеці? – оскільки це напряму стосується критичної інфраструктури, а також переходу в онлайн.
….

Як діють інноватори сьогодні (чи є реакція)

Якщо одним реченням відповідати на це питання – то «мляво та розрізнено». Я не бачу поки значної консолідації зусиль та адекватної, потужної реакції представників промислових хайтек. Це стосується навіть членів АППАУ. Їх є більшість в делегації, яка планувалась на Гановерську виставку, яка мала відбутись в квітні (зараз перенесена на липень). Не зважаючи на чисельні комунікації та наради з січня, ми й досі не знаємо з чим же їдуть наші фірми «завойовувати» німецьких та європейських замовників. Комунікації та меседжи є дуже слабкими, що підтверджує низький рівень маркетингу та готовності до експорту – про це в АППАУ є окремий звіт, підготовлений рік тому.

Що стосується «другого ешелону» – інших інноваторів 4.0, – вони так само ведуть себе інертно. Хоча з грудня ми намагаємось залучити компанії до кращого представлення в засобах комунікацій (новий сайт, брошура, аналітичні огляди тощо) під Ганновер – менше 10 фірм відгукнулись на ці заклики.

Якщо резюмувати цю ситуацію, то ясно що з такими підходами та реакцією, важко продавати наших інноваторів на міжнародній арені і в звичайні (будемо тепер казати «старі-добрі») часи. Зараз тим більше важко – оскільки всі ваші меседжи та пропозиції цінності мають бути адаптованими до нового контексту. Навіть якщо Ганновер відбудеться в липні (віримо в це) – абсолютно очевидно, що тема нових пропозицій максимально адаптованих до нової реальності, буде там головною. Мова не про те, щоб обов’язково згадувати щось про пандемію, чи прив’язувати свої пропозиції «за вуха» до нових очікувань. Мова про справжню та глибоку відповідність новим умовам, які формуються на наших очах. Як –

Контекст ре-локалізації: кращу відповідність вимогам європейським постачальникам (по відношенню до азійських), коли глобальні ланцюжки обривається.
Особиста безпека, санітарні умови та контроль здоров’я: попит на wearables, які діагностують стан здоров’я працівників, простежуваність (і людей теж) на виробництвах – очевидно, будуть відтепер топ-пріоритетами й надовго
Краще ROI та надійність рішень ІІоТ: дистанційний контроль-моніторинг – норма, а не інновація, але питання безпеки тим гостріші
…

Але щоб відповідати цим та подібним вимогам нової реальності всі наші інноватори – перший ешелон (учасники делегації), і другий (інші інноватори Індустрії 4.0) – мають провести суттєві зміни й значно покращити свою та колективну здатність швидко та адекватно реагувати на ринкові зміни.

Нова реальність – нові очікування та можливості

Я хочу нагадати всім учасникам ринку Індустрії 4.0, що наразі ми ведемо внутрішню кампанію, яку фінансує фонд USAID. Головна її мета – ріст обізнаності ринку про Індустрію 4.0 та наших інноваторів. Абсолютно очевидно, що ми не можемо зараз просто говорити про переваги 4.0 «взагалі» і без прив’язки до поточних змін. Й особливо, враховуючи той контекст, що АППАУ зараз мобілізує всіх партнерів (зокрема по Industry4Ukraine), є учасником перемовин з кількома міністерствами, а також створює Аналітичний анти-кризовий центр.

Отже, пропозиції наших інноваторів мають бути максимально релевантними до вимог часу, як і відповідні меседжи.

Що це означає для наших інноваторів, які наші 5-топ очікувань –

Видача конкретних пропозицій-рішень 4.0 під пріоритетні сектори економіки – 1) виробництво мед. апаратури (зокрема ШВЛ) та фармація, 2) харчова та легка промисловість, 3) сектори критичної інфраструктури
Пропозиції та адаптовані УТП (вкл якісні меседжи, кейс-стаді, історії успіху, думки лідерів тощо) – по топ-технологічним застосуванням вказаних на рис. 1.
Якісний зворотній зв’язок по стану ринків – це основа для Аналітичного центру. Також потрібно активізуватись в соц мережах, де щодня йдуть дискусії-обміни по тенденціям та стану ринків.
Прискорити видачу інформації для нового сайту англійською, який де-факто вже створений (але дуже мало контенту, тому ще не запускаємо)
Активізувати роботу на регіонально-галузевому рівнях. Кластери ІАМ тут розглядаються як головний інструмент консолідації. Завдання №1 – вироблення плану дій разом з владними структурами щодо допомоги та пропозицій по пп. 1 та 2.

На завершення. Швидка та адекватна реакція – це гарантія успіху в будь-які важкі часи. Коронавірус – це лакмусовий папірець й одночасно, тригер. Він стимулює масовий перехід на цифрові технології та нові методи співпраці. Але одночасно він перевіряє нашу готовність до цього. Готовність – технологічну, культурну, ментальну.

Тому – «Be relevant or Die», – реагувати потрібно по-любому. І краще (ефективніше) коли ми це зробимо разом. Коронавірус насправді прояснить зараз ще одну й специфічну саме для нашої спільноту рису – цю саму колективну здатність діяти разом та ефективно. Адже одне з наших любимих визначень Індустрії 4.0 – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«це не стільки про штучний інтелект чи роботи, як про нову культуру співпраці, нову здатність швидше бачити нові можливості та реагувати на них».[/perfectpullquote]

Юрчак Олександр.

2020-03-23

Веб-конференція «Дієві кластери – як інструмент протидії кризовим явищам»

2 квітня, 14:00 – 15:30.

Розвиток регіонально-галузевих кластерів по моделі ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування) визнано АППАУ одним з ключових напрямів розвитку спільноти Індустрії 4.0 на 2020 рік. В лютому запустився Запорізький кластер ІАММ, в березні пройшла зустріч в Одесі, і вже в онлайн – в Харкові. Наступною мав бути обмін Запорізького кластеру з Херсонськими ініціативами в Каховці. Враховуючи обставини та зміну загального ситуації, прийнято рішення про веб-нараду. В цьому є свої переваги – ми можемо залучити значно більше регіонів.

В програмі веб-конференції

Про кластери ІАМ – модель та її реалізація
Кластери – як ефективна форма низової кооперації в протистоянні загрозам та реалізації нових можливостей
Знайомство з кластерами
- Запорізький кластер ІАММ (О. Філіпенко)
- Херсонський бізнес-кластер (І. Бжезицький)
- Кластери автопрому (О. Чепіжко)
Дискусія – як покращити реакцію кластерів на ринкові зміни

До участі в веб-конференції запрошуються представники регіонів зацікавлені в кластерному розвитку промисловості та хайтек.

Початок – 2 квітня, о 14-00.

Для участі необхідна реєстрація

2020-03-20

До АППАУ приєднується компанія «S-ENGINEERING»

«С-Інжиніринг» — українська інжинірингова компанія, представлена на світовому ринку брендом SE Group International. EPC-контрактор у сфері автоматизації та електропостачання промислових підприємств. Також виконує роботи за такими напрямками як керування електроприводом, технічна безпека і телекомунікаційні системи.

Єдиний в Україні ліцензіат компанії SIEMENS у статусі Technology Partner, сертифікований партнер SIEMENS в статусі Solution Partner. В наявності — сертифікати ISO, OHSAS, що підтверджують якість, безпеку та енергоефективність виконаних робіт.

Компанія володіє необхідним власним техніко-виробничим ресурсом для реалізації комплексу робіт з проектування, виготовлення, монтажу, введення в експлуатацію, сервісного обслуговування.

За 13 років роботи «С-інжиніринг» було реалізовано понад 600 комплексних проектів в різних галузях промисловості.

Мета компанії — вивести на якісно новий рівень інжинірингові послуги України як на внутрішньому, так і на зарубіжних ринках.

В основі філософії компанії «С-інжиніринг» — тісний взаємозв’язок науки і технологій. 7 співробітників компанії мають вчений ступінь PhD технічних і економічних наук. «С-Інжиніринг» розробляє і впроваджує наукомісткі технології, які вже мають практичне застосування: запатентований інноваційне рішення для поточно-транспортних ліній (SENUMAC) і унікальна технологія контролю ступеня завантаження конвеєра (LEFFOL).

Як внесок в розвиток науки та інженерної освіти України, «С-інжиніринг» створила в ОНАХТ інноваційну лабораторію цифрових технологій автоматизації та електроприводу. Там розміщено обладнання провідних світових брендів 2018-19 років випуску.

Детальніше про історію та досягнення – на сайті www.se.ua в розділі «Про компанію» / Історія

Також з новинами компанії «С-Інжиніринг» можна ознайомитися на сторінці в Facebook: www.facebook.com/SengineeringLLC

2020-03-11

Регіональне зібрання АППАУ в Харкові

18 березня

Програма

9:30 Збір, уточнення цілей та програми, вітання господарів

9:40 Плани АППАУ на 2020, роль та місце регіональних програм розвитку (Юрчак О.)
10:10 Огляд діяльності Центру 4.0 – плани 2020

10:30 Представлення фірм

Системи Автоматизація Сервіс
Залізничавтоматика
“Системи УА”
Фенікс Контакт
ХНУРЕ

11:30 Кава-брейк

12:00 Обговорення спільних планів на 2020

peer-to-peer
ініціатива RWA Trans4M-EU
чи можливий кластер промислових хайтек в Харкові (по прикладу Запоріжжя)? що для цього потрібно?

13:00 Закінчення заходу

2020-03-11

Региональное собрание АППАУ в Одессе

13 марта

Первое собрание регионального-кластерного развития пройдет в Одессе.

Программа

9:30 Начало, уточнение программы

9:40 Обзор деятельности АППАУ 2019, планы 2020 (А. Юрчак)

10:10 Деятельности Центра 4.0 – итоги 2019, планы 2020

10:30 Представления фирм

Нефтегазхим Сервис
Новатек-Электро
482.Solutions
Одесский политехнический

11:30 Кофе-брейк, экскурсия по офису

12:00 Обсуждение совместных планов 2020

peer-to-peer
возможен ли кластер промышленных хайтек в Одессе (по примеру Запорожья)? что для этого нужно?

13:00 Окончание совещания

2020-03-05

Виклики регіонального розвитку для спільноти АППАУ

Чотири регіональні зібрання пройдуть в березні в АППАУ. 13 березня наші члени збираються в Одесі, 18 – в Харкові, 24 – в Києві, 26 – ми робимо візит з Запорізьким кластером ІАММ в Каховку. А 30-31 приймаємо участь в окремому заході в Миколаєві, де місцевий кластер морських сервісів приймає генерального секретаря Європейської морської асоціації.

Які головні питання будуть розглядатись на цих нарадах? Звісно, всюди є свої особливості, але якщо узагальнювати, то всюди найголовнішими будуть питання регіонально-кластерного розвитку. Ця публікація деталізує виклики поточного стану для наших членів асоціації саме в контексті такого розвитку.

Виклик №1: інтеграція в регіональні програми розвитку та створення кластерів ІАМ

Реформа децентралізації змінила конфігурацію та співвідношення в розподілі бюджетних коштів між Центром та регіонами. В Україні все більше запускається регіональних програм, які фінансуються з місцевого бюджету. Перш за все, це стосується інфраструктури, комунальної та соціальної сфери. Крім того, кластерний розвиток та смарт-спеціалізація є майже обов’язковою частиною регіональних програм. Отже, проактивна позиція наших членів, їх конкретні пропозиції на рівень обласних та міських адміністрацій можуть реально сприяти нашому спільному зростанню та консолідації на регіональному рівні. Ці проекти – від Smart.City, розвитку промисловості, діджиталізації, й розвитку тих самих кластерів та Центрів 4.0, тощо – власне все, що є у нашій власній аженді підходить і під регіональні програми.

Наші завдання на 2020: стати активними учасниками цих програм – ввійти в них з конкретними пропозиціями, започаткувати нові проекти. Флагманським проектом залишається наша пропозиція по створенню кластерів ІАМ. Ця концепція закриває потреби регіональних стейкхолдерів відразу по кільком напрямам розвитку – промисловості, хайтек, діджиталізації та експорту.

Кращі приклади в АППАУ: лідером по цьому напрямі в нас є Запорізький кластер ІАМ. Створений в листопаді 2019 за підтримки Запорізької ТПП та ОДА, він почав роботу в лютому. Його основою є 4 члени АППАУ – «Інфоком Лтд», «Тріада-Зварка», «Запорізька політехніка» та «Метінвест Діджитал». До них приєднались ще десяток місцевих компаній. На нашу думку, подібна конфігурація (2 інтегратори-розробники, 1 великий замовник та Центр 4.0) є оптимальною, початковою основою для всіх регіонів.

Виклик №2: інтеграція Центрів 4.0 в спільноту АППАУ та їх позиціонування

Як ми вже неодноразово відмічали, роль №1 Центрів 4.0 – нетворкинг та хаб, – дається їм важко. Реалізація цієї ролі мала привести до створення справжньої інноваційної екосистеми промислових хайтек на регіональному рівні. Де Центр 4.0 здатен залучати як місцевих наших членів, так і широкі категорії замовників. В умовах нереформованої системи ЗВО та дійсно великого відриву університетів від ринку, ця роль поки що не під силу нашим Центрам. Навіть «найстаріший» (вже 2 роки) та найактивніший Одеський Центр 4.0 не може похвалитись здобутками по цьому напрямі – тут в нас немає ніяких видатних досягнень ні на рівні регіональної екосистемної консолідації, ні по кластерному розвитку, ні на рівні окремих проектів співпраці між нашими членами та місцевим Центром 4.0.

Наші завдання на 2020: кожен з новостворюваних чи існуючих Центрів 4.0 має значно краще інтегруватись в місцеве ринкове середовище та почати взаємодіяти з нашими членами АППАУ по конкретним проектам співпраці. Крім того, в публічній площині Центри 4.0 мають розпочати власне позиціонування, відмінне від інших, яким чимало в кожному ЗВО. Якщо продовжувати одеський приклад, то сьогодні неможливо виокремити якісь рольові чи функційні рамки цього Центру з іншими напрямами діяльності, якими займається структура «Міронафт» – ніякого позиціонування місцевого Центру 4.0 по відношенню до інших напрямів діяльності немає. Подібна ситуація і в інших ЗВО.

Крім цього. Ми маємо нарешті створити регіональні лендскейпи 4.0 (як основу інноваційної екосистеми) хоча б в 2-3 регіонах. Для всіх Центрів 4.0 АППАУ рекомендує створення окремих веб-сайтів та виділення окремого ресурсу. Зі свого боку ми маємо довести свою власну «реформу» Центрів 4.0 до узаконення на державному рівні.

Кращі приклади в АППАУ: єдиного лідера в цій сфері в нас немає. Як ми відмічали це на прикладах грудневої конференції в КПІ, свої окремі досягнення та кращий досвід є в багатьох ЗВО, і не тільки Центрів 4.0. Маркери змін ми бачимо повсюдно. Але найважливішим для нас є системні процеси по передачі управління Центрів 4.0 на рівень ректорату. Подібні речі розпочались в КПІ. Введення проректора по науці Пасічника В.А. в Правління АППАУ та спільна робота з МОН по законодавчим змінам для мережі Центрів 4.0 мають дати результати для всіх Центрів до кінця 2020.

Виклик №3: експорт та інтернаціоналізація

Проект Національного стенду на Ганновері може стати справжнім рушієм в експорті та інтернаціоналізації для всієї спільноти АППАУ. Він відкриває цілий ряд нових можливостей, про які ми недавно розповіли в деталях – як участь промо-кампаніях, інтеграція в промо-інструменти, ріст навичок та знань.

Наші завдання на 2020: можливості дійсно є, і наша виконавча дирекція веде облік компаній які долучаються до них. Поки що активність невисока – всього 7 компаній вирішили залучитись до пропозиції по інтеграції в новий сайт та каталог англійською, мало пропозицій щодо інтеграції в заходи гановерського проекту. Відтермінування виставки на липень в цьому контексті радше позитивне – ще є час для подібної інтеграції.

Кращі приклади в АППАУ: прикладами тут є наші члени, які ввійшли в Гановерську делегацію. Активна робота йде з усіма ними. Окремо варто відмітити «Залізничавтоматику» та «Інфоком Лтд», які розпочали з CodEUrope програму інтернаціоналізації (проект Trans4M-EU й недавня зустріч в Барселоні). «Залізничавтоматика» (RWA) також вже залучила до цього проекту Центр 4.0 з ХАІ.

Виклик №4: краща співпраця між членами АППАУ в форматі #ДієвеПартнерство

Цей формат з 2017 року дав масу цікавих прикладів і ми неодноразово коментували його ефективність. Якщо нагадати, це для нових наших членів, то ідея полягає в кооперації між 2-3 членами в реалізації короткострокової ініціативи, але яка має стратегічний характер. Й «фішка» тут полягає в тому, що члени самі генерують ці ініціативи, виходячи з власних потреб та ринкових можливостей.

Наші завдання на 2020: Виклики 2020 такі ж як і раніше – нам потрібно збільшувати кількість та якість таких ініціатив. Адже, на прикладі того ж експорту, ми бачимо масу нових можливостей. Інший приклад – з Центру нам погано видно, що відбувається в регіональних програмах (див. Виклик №1 вище). Отже, самі члени на рівні регіону мали б кооперуватись та пропонувати спільні дії до регіональних програм розвитку.

Кращі приклади в АППАУ: їх багато, але з свіжих знову відмітимо співпрацю «Залізничавтоматики» – ХАІ та під кураторством нашого партнера CodEUrope Consulting. Це багатообіцяючий приклад стратегічного партнерства та інтернаціоналізації.

Виклик №5: масштабування кращих практик

Члени АППАУ мають добре знати кращі практики, що вже вироблені в асоціації. Ми плануємо систематизувати їх в окремому документі впродовж березня-квітня. Але по великому рахунку, про це йдеться щодня в наших публікаціях та звітах. Кластери ІАМ, Центри 4.0, ТК 185, галузеві Дорожні карти DX, клуби Discovery 4.0, «5-ий елемент», Програма експорту, формати #ДієвеПартнерство та практики кращих агентів змін – це готові інструменти для використання всіма нашими членами. Майже всі вони ідеально підходять під програми фандрейзингу – і це ще одна можливість для наших членів, в першу чергу, Центрів 4.0.

Наші завдання на 2020: вони тут є простими та зводяться до 3-х слів – масштабування (на регіони), фіксація (в кейсах) та покращення.

Кращі приклади в АППАУ: власне, швидке масштабування моделі кластерів ІАМ й було цим прикладом. Кластери ІАМ – найбільш всеохоплююча модель та концепція для регіонального розвитку, що включає більшість вищевказаних тем та викликів. І якщо в нас вже є запорізький досвід, то чи зможемо ми його масштабувати в Харкові та Одесі? – питання включене в порядок денний обох зібрань.

Отже, готуємось до цих зібрань – свої питання, свою аналітику, зустрічні пропозиції. До зустрічі.

Виконавча дирекція АППАУ.

2020-03-03

Пропозиція проекту Ганновера для членів АППАУ

Отже, гановерський проект стартував. 11 вибраних фірм будуть представляти рух 4.0 на Національному стенді й промотуватись спільними зусиллями партнерів (АППАУ та Export Promotion Office) за кошти USAID впродовж 4 місяців, як мінімум. А як щодо інших членів АППАУ та наших близьких партнерів? Чи отримають вони якісь переваги від цього проекту? Які і що потрібно від учасників спільноти, щоб ними скористатись?

Ця публікація відповідає на подібні запитання.

Проект та його можливості для всіх учасників ринку

Проект «Hannover Messe – як каталізатор розвитку промислових хайтек» ставить метою загальне прискорення розвитку українських промислових хайтек секторів в напрямах експорту та інтернаціоналізації. «Каталізатор… (всіх) промислових хайтек» – означає, що мова не тільки про 11 компаній. Промо-кампанія навколо Ганновера має зачепити та стимулювати різні категорії учасників ринку, десятки, а можливо – сотні українських хайтек компаній, і не тільки з секторів промислової автоматизації та ІТ. В першу чергу, проект має вплинути на найближчі до наших інноваторів 4.0 категорії – як проектувальників, «зелених» виробників, приладо- та машинобудівників, освітян та науковців. Кампанія також має формувати в ЄС та світі інший імідж України – як високотехнологічної держави, і не тільки в сфері ІТ, але й промисловості.

Для досягнення цих цілей проект передбачає

Створення окремого англомовного сайту й розгорнутого каталогу, через які буде йти головна промоція інноваторів 4.0. Каталог, точніше – аналітичний огляд, формується на основі перекладу Landscape Industry 4.0 in Ukraine (хто не знайомий – укр. версія, тут).

Можливості для учасників ринку: кожен з інноваторів 4.0 може попасти на ці ресурси. Пропозиція щодо включення в англомовний каталог та на сайт була надана на сайті 4.0 ще в грудні 2019 – див. тут. Всього 7 компаній нею скористались на початок березня.

Проведення дослідження по 9 промисловим секторам, з відповідним формуванням ключових повідомлень в окремій брошурі до Hannover Messe. Крім сектору Індустрії 4.0, як в свою чергу базується на Landscape Industry0 in Ukraine, сюди ввійдуть
1. Огляд IT та AgriTech – які стоять найближче до Індустрії 4.0. В ІТ нам дуже цікаві «витоки» (підходи до розвитку екосистем) та кращі практики в експорті та інтернаціоналізації. Це важливо для всіх промислових секторів, які багато в чому відстають від ІТ.
2. Green & CleanTech, а також Advanced materials – наступні за рівнем «близькості» до Індустрії 4.0.
3. Традиційні (legacy) галузі, перелік яких включає – Машинобудування, Комплексний інжиніринг, проектування та будівництво промислових об’єктів «під ключ», Аерокосмічну галузь, Енергетичне машинобудування та інжиніринг, Приладобудування.

Це дослідження перебуває на особливому контролі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства, оскільки саме з нього мають слідувати аргументи та ключові повідомлення, необхідні для комунікацій на зовнішніх ринках.

Можливості для учасників ринку: група аналітиків буде визначати кращі підприємства по кожному з 9 секторів. Відповідно, це шанс для цих підприємств здобути новий канал промоції для експорту. Це також дає можливість підняти актуальні питання експорту та інтернаціоналізації в рамках внутрішніх дискусій, яких буде чимало.

2 промо-кампанії
1. Внутрішня – яка має покривати внутрішніх стейкхолдерів, наростити обізнаність про рух 4.0, наших інноваторів й сформувати імідж перед зовнішніми стейкхолдерами, присутніми в Україні (посольства, міжнародні агенції розвитку тощо).
2. Зовнішня – орієнтована на ринки та цільові аудиторії в Німеччині та ЄС.

Дуже важливою метою обох кампаній є формуванні мережі «агентів впливу» – прихильників українського розвитку та інтернаціоналізації. До цього кола належать і представники чисельної діаспори в ЄС. Вони будуть особливо заохочуватись до контактів в рамках Hannover Messe та поза ними.

Можливості для учасників ринку: хоча ці кампанії фокусують на 11 інноваторах в першу чергу, вони є відкритими для всіх. Очевидно, ми будемо мати велику залежність від якісного, професійного контенту. Це дає особливі шанси тим компаніям, в кого цей контент є. Також важлива проактивність. Наприклад, львівський Intramotion не є учасником стенду, але вже попав в мій огляд, завдяки свої активності в регіональному розвитку.

В рамках самої виставки відбудуться чимало важливих та корисних подій

Ось тільки 3 вже сплановані заходи, насправді їх буде більше

Обміни та відвідання Національного, українського стенду (їх буде два – в павільйонах 7 та 17).
Німецько-українська конференція 14 липня.
Світовий промисловий саміт – https://www.gmisummit.com/

Можливості для учасників ринку: в цих обмінах буде багато дотичних, корисних тем. На стенді – від того, що корисного та цікавого на виставці, й до обмінів інформацією з нашими учасниками стенду. Конференція 21.04 матиме ряд можливостей для налагодження контактів з зарубіжними партнерами. А форум 20-22.04 є дуже цікавою подією для всіх наших policy–makers, й для тих хто хоче зрозуміти як функціонує глобальна світова промисловість.

Тренінги та консультації учасників Hannover Messe .
1. Тренінг по маркетингу в березні
2. Тренінг по продажам – в квітні
3. Консультації (березень – травень) – від нашого ключового провайдера консалтингових послуг CodEUrope Consulting.

Можливості для учасників ринку: тут можливості долучення дуже обмежені, але якщо на тренінгах будуть вільні місця, ми надамо їх кільком членам АППАУ. Натомість, всі головні інсайти та матеріали будуть доступні і для інших учасників спільноти. Також ви можете розраховувати на долучення до проектів, які вже розпочались разом з CodEUrope Consulting – як остання зустріч в Барселоні по Mobility 4.0, в якій прийняли участь 3 наші члени – «Інфоком», ХАІ та «Залізничавтоматика».

Пост комунікації та аналітика після виставки

Хто слідкує за нашими міжнародними активностями, знає, що будь-яка значна подія супроводжується цілим потоком аналітичної та оглядової інформації. Звісно цього разу буде те саме, але в значно більших масштабах

Регулярні пости та огляди про новинки Ганновера
Аналітика навколо ключових тенденції Індустрії 4.0
Кілька заходів після Ганновера, головним з яких буде фінальна конференція проекту в червні.

Можливості для учасників ринку: слідування цим активностям безумовно додасть власного розуміння market–competitor & technology intelligence.

Your takeaways – ваші напрями дій

Перш за все потрібно розуміти, що виконавча дирекція не тільки закликає, але й потребує вашої активної участі. Справа в тому, що ці додаткові та великі обсяги робіт, що плануються з боку виконавчої виконавчої дирекції в наступні 3 місяці оплачуються не донором, а з бюджету АППАУ. Новий веб- сайт, каталог, велику частину аналітики та промоції, координацію підрядників, формування експортної стратегії Індустрії 4.0, друк чисельних брошур тощо – і на які буде зав’язаний весь ресурс нашої виконавчої дирекції, – виконується коштом АППАУ. Тобто, за рахунок нашого бюджету! Розподіл внесків як 60 на 40 є типовою умовою більшості грантових проектів, так вийшло і тут.

Тому зараз ми є дуже залежні – а) від регулярної сплати членських внесків існуючих членів, б) від поповнення асоціації новими членами та їх внесками. Також – додаткових внесків під окремі послуги чи активності. Варто при цьому врахувати, що наша активність в наступні 3 місяці не буде обмежуватись Ганновером – ми виконуємо всі інші функції та заходи, які сплановані на 2020. В березні наприклад, ми маємо 5 важливих регіональних заходів – в Одесі, Харкові, Херсоні, Києві та Миколаєві. Кластерний, регіональний розвиток – є спільним та головним на всіх них.

З іншого боку, ця ситуація має надавати конкретні переваги та можливості зростання саме для учасників нашої асоціації.[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Раз ви оплачуєте діяльність виконавчої дирекції, то ви і маєте першочергове право на користування всіма перевагами нових проектів.[/perfectpullquote]

В даному випадку цього проекту, переваги є для кожної категорії учасників.

Наші члени експортери – розробники, інтегратори, машинобудівники, хто є інноваторами Індустрії 4.0 чи прагне цього – мають найкращі можливості бути залученими до всіх вищевказаних активностей проекту. Обмеження є тільки по тренінгах. Тут важлива, перш за все, ваша проактивність – наша виконавча дирекція має добре знати ті фірми, кому важливий цей проект. Далі ми зможемо узгоджувати ваше залучення.
Міжнародні вендори – особливо ті, які будуть на Hannover Messe – мають можливості залучення українських делегацій на свої стенди. Зараз така домовленість вже досягнута з «Ріттал – Україна».
ЗВО, особливо Центри 4.0 – мають можливість вперше сформувати свою власну, спільну пропозицію для міжнародних партнерів. Для цього Центри 4.0 мають об’єднатись й виробити хоча б 1 листок (leaflet), який відображає цю пропозицію. Також є необмежені можливості в оналайн, на новому сайті.
Великі кінцеві замовники, які прагнуть розширити свій міжнародний, «цифровий» досвід, так само можуть інтегруватись в заходи проекту. Наприклад, ІНТЕРПАЙП вже інтегрований в обміни україно-німецької конференції 21.04. Разом ми плануємо залучення німецьких експертів до конференції по 4.0 в червні в Дніпрі.
Наші чисельні партнери – policy-makers по Індустрії 4.0, міжнародні партнери, агенції з розвитку, івент- та дослідницькі агенції, тощо – мають можливості долучатись до заходів, які будуть в Україні. Для інших міжнародних організацій ми також відкриті по окремим активностям, які не фінансуються USAID, але де ми потребуємо підтримки. Мова насамперед про якісний веб-сайт, де має бути задіяна ціла команда веб-розробників, дизайнерів, райтерів та перекладачів.

Отже, проект стартував і ми відкриті для більш конкретних, точкових форматів взаємодії та домовленостей з кожним з наших членів та партнерів АППАУ. Для тих, хто поки знаходиться в режимі спостереження – моніторингу нашого проекту, важливі принаймі 2 речі – а) постійний моніторинг наших новин (краще всього для цього бути учасником групи в Facebook «Індустрія 4.0 в Україні»), б) в кого є виділений маркетинг – синхронізуватись в планах дій по Ганноверу на наступні 3 місяці.

Зрештою, якщо ми сильна спільнота, то цей проект – прекрасний привід продемонструвати всі наші кращі якості взаємодії. Й показати нові приклади та різновиди нашого формату #ДієвеПартнерство. Варто знати та пам’ятати, що один з можливих результатів проекту – створення потужної власної експортної функції в АППАУ на постійно діючій основі. А це дасть нові, реальні можливості експорту всім нашим членам спільноти. Адже очевидно, що надій на радикальні зміни на внутрішньому ринку не так багато.

Пишіть нам –координати відомі.

Юрчак Олександр.

Ген. директор АППАУ