В будь-яку кризу є кілька варіантів дій. Наприклад. Перший – нічого не робити, просто перечекати. Другий – використати час для себе – навчатись, читати, приділяти більше уваги своїй сім’і та близьким.  Третій – активно переосмислювати зміни, готуватись до нової реальності та починати діяти. Кожен має право вибору, але зараз ми поговоримо про третій сценарій і саме для керівників.

Загальний контекст ситуації

В попередніх дописах й, зокрема в звертанні Правління АППАУ, ми вже чимало наголосили про стан економіки, який різко йде вниз. Не хочеться нікого лякати, але наслідки для нашої економіки будуть дійсно драматичними. Й тут не стільки питання про помилки нашого уряду, як про загальноекономічну, світову кризу. На сьогодні виробничі потужності західних країн працюють всього на 25-40%, маса заводів просто зупинились, як перед цим це було в Китаї. До цього треба додати фінансову кризу – всі інвестори зупиняють довгострокові інвестиції. Тобто, незалежно від того, що робить наш уряд – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ланцюжок світової рецесії вже запущений й, звісно, Україна – яка надзвичайно залежна від світової кон’юнктури, – вже є жертвою цього процесу.[/perfectpullquote]

Тепер до нашого уряду. Не хочу коментувати стратегії щодо локалізації та убезпечення від епідемії COVID-19, про це також достатньо сказано в мережах. Натомість й що стосується економічних наслідків, очевидно, що уряд перебрав міри. Величезні борги, зростаюча дірка в бюджеті, відсутність домовленості з МВФ – це було й до коронавірусу. Тому очевидно, що карантин введений надто рано, централізованого управління кризовою ситуацією немає, дії міністерств та інших органів виконавчої влади поки ще недостатньо скоординовані – й, особливо, по відношенню до викликів економіки. Уряд в цьому навіть важко звинувачувати – уявіть себе на місці міністрів чи замів, якщо ви тільки тиждень тому зайняли ці позиції.

Кілька заяв бізнес-асоціацій, що прозвучали на цьому тижні передають серйозну стурбованість бізнесу цією ситуацією.

Які виклики для інноваторів 4.0

Що слідує з цієї ситації для членів АППАУ та всіх  інноваторів 4.0?

По-перше, наслідки вищесказаного мають бути очевидними для кожного керівника. Мова йде про замороження інвестицій та нових угод серед кінцевих замовників, значне падіння купівельної спроможності наших замовників, початок масового безробіття, початок соціальної, й не виключено що потім і політичної кризи.

Відповідно виклики для всіх промислових, цифрових спільнот (розробників, інтеграторів, представників замовників) – однакові

1. Які головні внутрішні сектори будуть платоспроможні та як отримати до них доступ? Попередньо ми бачимо
   1. Сектори охорони здоров’я – виробництво засобів гігієни, мед. Апаратури (ШВЛ), інших засобів та ліків, тощо – поки епідемія не пройде, це буде в фокусі уваги всіх.
   2. Харчова промисловість (бо їсти хочуть всі)
   3. Критична інфраструктура (як побічний наслідок введення надзвичайного стану)
   4. …
2. Які технології та рішення ІТ-промислової автмоатизації (й нові Індустрії 4.0) будуть найбільш затребуваними? Знову ж, наше опитування говорить про наступний стан

3. Які зовнішні ринки залишаються привабливими (коли країни ізолюються)? – тут поки що повна неясність – ЄС і всі країни зараз будуть повністю переглядати свої орієнтири, прогнози та бюджети.
4. Як не допустити «голодних ігор» на внутрішньому ринку (коли «віджим» замовниками підрядників зростає в рази)? – ми добре бачили як це відбувалось в 2014-15 рр
5. Як спростити процеси переходу в онлайн?
6. Як забезпечити вимоги по безпеці та кібербезпеці? – оскільки це напряму стосується критичної інфраструктури, а також переходу в онлайн.
7. ….

Як діють інноватори сьогодні (чи є реакція)

Якщо одним реченням відповідати на це питання – то «мляво та розрізнено». Я не бачу поки значної консолідації зусиль та адекватної, потужної реакції представників промислових хайтек. Це стосується навіть членів АППАУ. Їх є більшість в делегації, яка планувалась на Гановерську виставку, яка мала відбутись в квітні (зараз перенесена на липень). Не зважаючи на чисельні комунікації та наради з січня, ми й досі не знаємо з чим же їдуть наші фірми «завойовувати» німецьких та європейських замовників. Комунікації та меседжи є дуже слабкими, що підтверджує низький рівень маркетингу та готовності до експорту – про це в АППАУ є окремий звіт, підготовлений рік тому.

Що стосується «другого ешелону» – інших інноваторів 4.0, – вони так само ведуть себе інертно. Хоча з грудня ми намагаємось залучити компанії до кращого представлення в засобах комунікацій (новий сайт, брошура, аналітичні огляди тощо) під Ганновер – менше 10 фірм відгукнулись на ці заклики.

Якщо резюмувати цю ситуацію, то ясно що з такими підходами та реакцією, важко продавати наших інноваторів на міжнародній арені і в звичайні (будемо тепер казати «старі-добрі») часи. Зараз тим більше важко – оскільки всі ваші меседжи та пропозиції цінності мають бути адаптованими до нового контексту. Навіть якщо Ганновер відбудеться в липні (віримо в це) – абсолютно очевидно, що тема нових пропозицій максимально адаптованих до нової реальності, буде там головною. Мова не про те, щоб обов’язково згадувати щось про пандемію, чи прив’язувати свої пропозиції «за вуха» до нових очікувань. Мова про справжню та глибоку відповідність новим умовам, які формуються на наших очах. Як –

• Контекст ре-локалізації: кращу відповідність вимогам європейським постачальникам (по відношенню до азійських), коли глобальні ланцюжки обривається.
• Особиста безпека, санітарні умови та контроль здоров’я: попит на wearables, які діагностують стан здоров’я працівників, простежуваність (і людей теж) на виробництвах – очевидно, будуть відтепер топ-пріоритетами й надовго
• Краще ROI та надійність рішень ІІоТ: дистанційний контроль-моніторинг – норма, а не інновація, але питання безпеки тим гостріші
• …

Але щоб відповідати цим та подібним вимогам нової реальності всі наші інноватори – перший ешелон (учасники делегації), і другий (інші інноватори Індустрії 4.0) – мають провести суттєві зміни й значно покращити свою та колективну здатність швидко та адекватно реагувати на ринкові зміни.

Нова реальність – нові очікування та можливості

Я хочу нагадати всім учасникам ринку Індустрії 4.0, що наразі ми ведемо внутрішню кампанію, яку фінансує фонд USAID. Головна її мета – ріст обізнаності ринку про Індустрію 4.0 та наших інноваторів. Абсолютно очевидно, що ми не можемо зараз просто говорити про переваги 4.0 «взагалі» і без прив’язки до поточних змін. Й особливо, враховуючи той контекст, що  АППАУ зараз мобілізує всіх партнерів (зокрема по Industry4Ukraine), є учасником перемовин з кількома міністерствами, а також створює Аналітичний анти-кризовий центр.

Отже, пропозиції наших інноваторів мають бути максимально релевантними до вимог часу, як і відповідні меседжи.

Що це означає для наших інноваторів, які наші 5-топ очікувань –

1. Видача конкретних пропозицій-рішень 4.0 під пріоритетні сектори економіки – 1) виробництво мед. апаратури (зокрема ШВЛ) та фармація, 2) харчова та легка промисловість, 3) сектори критичної інфраструктури
2. Пропозиції та адаптовані УТП (вкл якісні меседжи, кейс-стаді, історії успіху, думки лідерів тощо) – по топ-технологічним застосуванням вказаних на рис. 1.
3. Якісний зворотній зв’язок по стану ринків – це основа для Аналітичного центру. Також потрібно активізуватись в соц мережах, де щодня йдуть дискусії-обміни по тенденціям та стану ринків.
4. Прискорити видачу інформації для нового сайту англійською, який де-факто вже створений (але дуже мало контенту, тому ще не запускаємо)
5. Активізувати роботу на регіонально-галузевому рівнях. Кластери ІАМ тут розглядаються як головний інструмент консолідації. Завдання №1 – вироблення плану дій разом з владними структурами щодо допомоги та пропозицій по пп. 1 та 2.

На завершення. Швидка та адекватна реакція – це гарантія успіху в будь-які важкі часи. Коронавірус – це лакмусовий папірець й одночасно, тригер. Він стимулює масовий перехід на цифрові технології та нові методи співпраці. Але одночасно він перевіряє нашу готовність до цього. Готовність – технологічну, культурну, ментальну.

Тому – «Be relevant or Die»,  – реагувати потрібно по-любому. І краще (ефективніше) коли ми це зробимо разом. Коронавірус насправді прояснить зараз ще одну й специфічну саме для нашої спільноту рису – цю саму колективну здатність діяти разом та ефективно. Адже одне з наших любимих визначень Індустрії 4.0 – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«це не стільки про штучний інтелект чи роботи, як про нову культуру співпраці, нову здатність швидше бачити нові можливості та реагувати на них».[/perfectpullquote]

Юрчак Олександр.