Skip links

Індустрія 4.0 в епоху post Covid-19: огляд тенденцій

Зазвичай, до форумів АППАУ ми робимо огляд тенденцій на задану тему. Аналогічно, до форуму 25-29 травня, пройдемось по кільком джерелам, які освітлюють вплив COVID-19 на ринки промислової автоматизації та ІТ й де є прогнози “чого нам варто очікувати надалі та як підготуватись до нової реальності“.

Свіжі аналітичні звіти по Індустрії 4.0

Звіт “COVID-19 Impact on Smart Manufacturing Market by Enabling Technology (Condition Monitoring, Artificial Intelligence, IIoT, Digital Twin, Industrial 3D Printing), Information Technology (WMS, MES, PAM, HMI), Industry, and Region – Global Forecast to 2025”  говорить про зростання зазначених ринків з 181 мільярдів доларів США в 2020 році до 220 мільярдів в 2025, з середньорічним приростом в 4%. Водночас, прогноз продажів на 2020 зменшився на 16% в порівнянні з до COVID-19. В контексті різних сегментів, звіт констатує зростання колаборативних роботів вже цього року (як наслідок меншої доступності робітників на виробництвах), але різке падіння продажів в окремих галузях, як автомобільна промисловість. По даним інших досліджень, виробництво та продажі автомобілів в ЄС в 2020 впадуть на 30%. Натомість значне зростання відбулось й, очевидно, буде продовжуватись в секторі виробництва медичного обладнання.

В цілому, на всіх ринках відбудеться зниження продажів в 2020 з поступовим поверненням до високих темпів зростання в 2021.

Інший звіт, від консалтингової компанії Accenture про наслідки COVID-19 для промислового виробництва зазначає, що промисловість не є винятком серед інших галузей й падіння в 2020 є і тут. Обриви ланцюжків постачань, закриття або обмежене функціонування заводів на період пандемії є головними причинами. Найбільше криза пандемії зачепила компанії, які працювали по моделі Just-in-time, та-або де всі ланцюги постачань були зав’язані на Китай.

Разом з тим Accenture говорить про необхідні зміни в стратегіях підприємств, серед яких головними мають бути

  1. Більш гнучкі методи до керування персоналом й цифрові робочі місця
  2. Диференційовані й більш стійкі ланцюги постачань по кожного з клієнтських сегментів
  3. Стійка та розподілена ІТ-інфраструктура та системи
  4. Цифрові канали та платформи е-комерції

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Промислові підприємства потребують масштабування їхніх цифрових інновацій по всьому виробництву та всім своїм екосистемам. Але це в свою чергу потребує переосмислення портфелю продуктів з прискоренням розвитку цифрових сервісів»,[/perfectpullquote]

– каже Accenture.

Аналітика від McKinsey

Один з найбільш цитованих в АППАУ брендів світового консалтингу, представив в лютому-квітні цілий ряд аналітичних оглядів про тенденції в контексті COVID-19. Зокрема, ми вже перекладали статтю про Next Normality, де McKinsey описує 4 етапи переходу до наступної нормальності. Власне, дійсно – якщо брати приклад України, то очевидно, що етапи «негайних рішень» та «стійкості» ми вже пройшли. А от чи входимо ми в етап «переосмислення» – велике питання. Принаймі, в своій спільноті ми це робимо – для чого і форум 25-29 травня.

Отже, McKinsey випустила десятки статей на теми реакції країн, спільнот та галузей на COVID-19. Найближче до Індустрії 4.0 є ця топ-стаття «Digital strategy in a time of crisis». Якщо коротко її резюмувати, то аналітики компанії говорять що в часи кризи необхідно –

  • Переглядати стратегії цифрової трансформації; зокрема, ті компанії які мають вже практикують подібні підходи й впровадили методи як design thinking будуть швидше адаптуватись та перемагати після кризи
  • Формувати анти-кризові штаби (або «нервові центри»), які мали б швидко переглядати портфель пропозиції цінності та пропонувати нові рішення
  • Мова також про нові бізнес-моделі, де найбільш вразливі або відповідальні елементи виглядають по-іншому; мова про ланцюжки постачань, безпеку даних, дистанційні режими керування та робочу силу, й звісно, більш масштабну автоматизацію

Зрештою, McKinsey говорить про поведінкові зміни – потрібна сміливість, щоб пропонувати необхідні зміни та швидко переглядати старі навички й парадигми. Потрібно швидко навчатись, експериментувати й тестувати гіпотези та нові рішення. А також спрощувати й фокусуватись. І все це – краще разом. Командній роботі та широкій колаборації присвячена ще одна стаття, яку ми переклали українською – про те, як організувати колаборацію в кризові часи.

Добре, криза (пандемії) закінчилась і що далі? Інша стаття «Preparing Next Normal via digital manufacturing scaling potential» дає відповіді на ці питання.

Коротке резюме наступне –

  • Формулювання контексту. В часи постійних та глобальних змін, й в першу чергу, змін ланцюжків постачань та недоступності робочої сили, зрозумло, що високоавтоматизаовані, гнучкі підприємства з технологіями 4.0 апріорі мають очевидні переваги. Саме вони здатні швидко масштабувати необхідні зміни в своїй організації. Оскільки рівень їх здатності адаптації до змін значно вищий й вони озброєні технологіями. В разі змін в ланцюгах доданої цінності такі компанії здатні швидше налаштовуватись на нові потреби ринку, швидше розробляти нові продукти, швидше інтегруватись в нові ланцюги постачань. Разом з тим, не менш зрозуміло, що «цифра» потрібна сьогодні всім незалежно від рівня зрілості в цифровій трансформації.
  • Насправді, й згідно досліджень McKinsey таких 4-нульних компаній дуже мало, більше 70% все ще перебувають в фазі пілотних проектів, для яких характерна відсутність стратегії швидкого масштабування інновацій по всій виробничій екосистемі. Аналітика кажуть, що для масштабування необхідно як мінімум 3 компоненти – 1) стратегічний курс, 2) розвинуті організаційні спроможності – технічні, управлінські та готовності до змін, 3) надійна інфраструктура даних та ІТ.

McKinsey провела дослідження, в якому проаналізувала 5 фундаментальних принципів, які дають сьогодні ефект, незалежно від рівня зрілості компаній.

Зрештою, McKinsey зводить все до розгортання успішних use-cases

взагалі, на нашу думку, читати McKinsey непідготовленому читачу досить важко – в кожній з статей, є шлейф попередніх напрацювань, методик, концепцій, фреймворків тощо. З одного боку, все це в результаті виглядає дуже цілісно, але з іншого – без підготовки рівень сприйняття падає різко.

Що кажуть вендори?

Гарна стаття про зміни в post-COVID від Джона Робінсона з SAP вийшла на сайті The manufacturer. Автор по-суті повторює тут тези McKinsey про фази переходу від кризи до повного відновлення та зростання, й фокусує на тому, як це зробити швидше й з меншими витратами. Індустрія 4.0 – в повноті концепції та технологій, є сьогодні ще більш важливою, ніж в часи до-COVID-19.

Цікаві окремі думки та рекомендації. Наприклад,

  • Відсутність повної прозорості підприємства в реальному часі – є однією з наслабших місць часи, коли потрібно реагувати швидко та релеватно
  • Важливо розширити рамки стратегій та застосування технологій – від самого виробництва, – на широкі ланцюги доданої цінності, технологічні та партнерські екосистеми
  • Роль Індустрії 4.0 змінюється – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не просто про «кращу ефективність», а про нові здатності швидше проходити весь цикл криз й про новий рівень стійкості, – саме через цифрові платформи нового рівня.[/perfectpullquote]

Автор аргументує останню тезу чисельними прикладами, як –

  • Real-time visibility  – дуже важлива для розуміння доступності матеріалів, товарів, людей та активів
  • Використання штучного інтелекту та машинного навчання необхідні, щоб постійно переоцінювати та пере-плановувати виробничі діяльності
  • Robotic process automation (RPA)  – для підтримки та оцінки персоналу, який не зайнятий на виробництві
  • Використання mobile technology and augmented / virtual reality – для того, щоб зробити персонал більш доступним та оперативним, й з меншими витратами на перенавчання.
  • Ці ж технології, разом з digital twins and remote support від постачальників машин та ліній значно підвищують рівень експлуатаційної готовності виробничих активів
  • Ці ж технології можуть використовуватись для задіяння дистанаційних та віртуальних робітників  під час локдаунів, чи жорстких вимог соціального дистанціювання
  • 3D printing запчастин необхідний для поповнення запасів
  • Й зрештою  AGV’s, autonomous electric vehicles and drones  – для зменшення залежності від працівників й знову ж, – для забпепечення вимог соціального дистанціювання.

На завершення, нам дуже близькою виглядає думка автора, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]”ключовим фактором успіху в цифровій трансформації є не технології, а співпраця”. [/perfectpullquote]

Свіжі кейс-стаді по впливу COVID-19

Кейс британського підприємства KHC описує ситуацію, як підприємство справлялось з чисельними викликами пандемії. В якості лейтмотиву, автори підкреслюють, що сьогодні мова не йде про перехід до цифрових технологій, а про те, як швидше це зробити та масштабувати по всьому підприємству. Вже до цього KHC інвестував чимало коштів в цифрові платформи, що дало необхідну гнучкість та ефективність в реакції на COVID-19. Як головний інструмент швидкого реагування, KHC інтегрувались в національну охоронну інфраструктуру сервіс-провайдерів. Остання зазвичай представляє собою приватні охоронні компанії, але які діють в тісному зв’язку з державними органами, наприклад, поліцією.

До кризи пандемії, ці служби закривали офісні будівлі від імені персоналу, але відколи офіси стали пусті, цей сервіс став непотрібним. Натомість, КНС виявили що проявилась нова потреба  –  періодичний візит представниками охоронних служб пустих будівель для перевірки умов безпеки. Це привело в свою чергу до появи повністю нового сервісу, який був запропонований зовнішнім та внутрішнім охоронним службам. КНС, разом зі своїм технологічним партнером Haulmount побудувал нову сервісну платформу, що дозволяє більш оптимально налаштувати функціонал охоронних служб буквально за кілька днів. Типово, розробка подібного продукту займає тижні, якщо не місяці. Але досвід та співпраця з клієнтами та партнерами дозволила цього разу зробити все значно швидше. Lucas Gundry, директор по технологіям КНС говорить

« в нинішніх умовах ви маєте дуже швидко впроваджувати нові цифрові продукти. Водначас, це потрібно робити з огляду на довгострокові пріоритети. Тому будьте сміливими й беріть на себе ризики, але повністю усвідомлюйте стан підприємства, скажімо, через 6 місяців. Ви потребуєте сьогодні нульової толерантності до встановлених раніше систем чи підходів, й маєте постійно задавати собі нові, важливі запитання щодо майбутнього. Будьте безжальними. Вибирайте технологічного партнера, який готовий інвестувати в технологію там само як і ви. Якщо вони відмовляються надати робочий прототип, значить вони на шляху поразки».

ВИСНОВКИ ВІД АППАУ

Окремо, зазначимо що ми освітлювали тему реакції на COVID-19 в 5 аналітичних дайджестах Анти-кризового аналітичного центру Industry4Ukraine й де було багато порівнянь в реакції «Україна та світ».

З огляду на весь пул інформації та аналітики, які головні висновки ми можемо зробити стосовно тенденцій розвитку розумних виробництв

  1. Автоматизовані та гнучкі підприємства мають кращі шанси перемагати не тільки в часи криз, але в наступні фази відновлення та зростання. Звучить банально, але для українських підприємств важливий ряд деталей. Мова не стільки про автоматизовані лінії. Ключовий фактор – саме про гнучкість, як здатність швидко реагувати та швидко змінювати (переналаштовувати) своє виробництво. Без цифрових платформ верхнього рівня, й де головною є система МЕS (МОМ) це дуже важко зробити.
  2. Мова не про діджиталізацію взагалі, а про те [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]як швидше впроваджувати та масштабувати цифрові інновації.[/perfectpullquote] Якщо ми переносимо цей тренд на українських грунт, то варто відзначити, що ряд великих холдингів ще в 2017-19 рр пішов по цьому шляху. Водночас, як вони це роблять – інформації вкрай мало. І якщо 70% підприємств в розвинутих країнах, все ще знаходяться в пілотній фазі в цифровій трансформації, то очевидно, що нашим підприємствам – особливо МСБ, – дуже далеко до масштабування.
  3. В «правильній» реакції провідних компаній, звернемо ще раз увагу наших технічних директорів (вкл з ІТ, АСУТП…), що мова не йде про чергову модернізацію чи черговий проект ІТ чи АСУТП. Ключовий термін, який фігурує в оглядах – «стратегія» та їх перегляд. Тобто, щоб щось змінювати чи переглядати, «воно» має бути.
  4. В цих стратегіях, та їх напрямах масштабування, ключовий термін – це use-case, тобто облік, систематизація, аналіз кращих цифрових інновацій, які варто й потрібно масштабувати по всьому підприємству чи екосистемі. Повертаючись до досвіду АППАУ 2018-19 рр, зокрема, в спробах запустити дорожні карти в кількох галузях, й де практика масштабування кращих use-cases була головною, зазначимо, що наш виклик на рівні спільнот все ще в самій ранній фазі. Підприємства надзвичайно важко йдуть на контакт в розробці спражніх use-cases, тоді як результати чисельних корпоративних акселераторів все ще сумнівні. В результаті й на рівні всієї української Індустрії 4.0 ми не можем похвалитись успішними практиками систематизації use-cases ні на рівні холдингів, ні тим більше по галузям чи на рівні окремих МСБ. Це безумовно, гальмує процеси розвпосюдження кращих практик та знань.
  5. В оглядах вище, а також в наших дайджестах №4 та №5 Аналітичного центру червоною ниткою також проходить питання культури підприємств та спільнот як ключової здатності адаптації до змін. Структури з жорсткою ієрархічною та закритою корпоративною культурою, керівники з мисленням 90-их мають сьогодні мало шансів на прийняття висновків як вказано вище. Ми це добре бачили по кейсу MedTech, де Україна фактично втратила шанси запустити потужний кластер на одному з небагатьох ринків що зростають сьогодні. Тому питання цифрових інновацій безпосередньо пов’язано зі змінами культури та мислення керівників та персоналу. В чисельних оглядах західних авторів звучать також інші заклики, дещо незвичні для технічних дебатів – як про сміливість та рішучість в перегляді старих підходів.

Чи потрібна подібна сміливість нашим керівникам? Як змінити відношення до стратегування, де лакун у нас, очевидно, найбільше? Будемо розглядати ці та інші виклики, світові тенденції в контексті українських кейсів та прикладів на форумі 25-29 травня. З нами – провідні експерти української Індустрії 4.0. Приєднуйтесь.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

Leave a comment

This website uses cookies to improve your web experience.