Skip links

Виконавча дирекція АППАУ

Онлайн-мітап «‎САПР в машинобудуванні – стан та перспективи розвитку в Україні»‎, 26 серпня, з 16 до 18 год

Регіональні кластери ІАМ продовжують низку обмінів щодо стану технологій в секторах Інжинірингу – Проектування, Автоматизації та Машинобудування. Після огляду по ВІМ, другою темою йде «САПР в машинобудуванні». Тема – широка й багатостороння. Для учасників кластерних спільнот, серед яких переважають представники інжинірингу – машинобудування, САПР є ключовою технологією для покращення аспектів якості та продуктивності продуктів. Наприклад, Морський кластер України (Миколаїв) виніс це питання в топ-пріоритету розвитку. Відповідно, всі наші кластерні спільноти цікавить огляд стану та розвитку в світі за ключовими сегментами в машинобудуванні та інжинірингу (CAD/CAE/CAM), стан використання цих технологій в Україні, інновації, головні виклики та перспективи розвитку.

Зокрема, актуальною буде дискусія щодо масового поширення сучасного програмного забезпечення на машинобудівні сектори. Адже загальновідомо, що ліцензії на ПЗ коштують дорого, й далеко не всі споживачі можуть ними користуватись. Отже, чи є в Україні на даний момент програми low-end, а також спеціальні (стимулюючі) програми для окремих секторів від міжнародних брендів? Останнє, зокрема, необхідно для підприємств ОПК, й тут також планується дискусія про те, як прискорити впровадження сучасних методів та інструментів проектування в машино- та приладобудуванні.

Ключові питання програми:

  • Стан САПР в Україні в машинобудуванні та інжинірингу за сегментами ринку, головні виклики.
  • Аспекти в застосуванні та поширенні технології:
    • Готовність ринку (кінцевих замовників) / Наявність low-end та спец. програм.
    • Технічні стандарти в проектуванні (ДСТУ) – наявність та їх вплив на поширення САПР.
    • Питання підготовки кадрів в цій сфері / Пропозиція навчальних послуг, сертифікації.
    • Кращі кейси, які демонструють роль та вплив технологій САПР на конкурентоспроможність виробників.
  • Пріоритети розвитку, питання консолідації експертів.

Серед доповідачів й учасників дискусії – Володимир Таран, СЕО «Електрон», м. Київ; Микола Ткачук, ХПІ / керiвник центру комп’ютерного  моделювання «ТЕНЗОР», м. Харків; Вадим Гарін, менеджер з продажу програмного забезпечення ANSYS та розвитку бізнесу компанії «КАДФЕМ Україна», м. Харків; Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ, м. Миколаїв; Олександр Парамонов, СТО «Аркада», м. Київ, Тарас Баган, доцент кафедри АТЕП, Центр 4.0 КПІ, Сергій Соколов, СІО ПАТ ФЕД, керівники та учасники кластерів ІАМ з Харкова, Запоріжжя та Миколаєва.

Організатори заходу – АППАУ, кластери ІАМ з Запоріжжя, Харкова, Морський кластер України (Миколаїв). Захід відбувається в рамках проекту ClusteRISE.

Для реєстрації на вебінар використайте форму:

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

DIH – як каталізатор розвитку центрів компетенцій Індустрії 4.0 на базі технічних університетів

Digital Innovation Hubs (DIHs) – є потужним інструментом інтернаціоналізації технічних університетів країни та перетворення їх в справжні центри компетенцій Індустрії 4.0. Цією публікацією АППАУ анонсує для своїх членів – університетів програму співпраці навколо широкої інтеграції наших університетів в DIH та їх реального перетворення в центри компетенцій та надання послуг по цифровізації для малих та середніх підприємств (МСП).

At the glance – головні положення

Реєстрація DIH на європейській платформі S3 є доступною та можливою для будь-яких українських неприбуткових організацій, які надають послуги по цифровізації для МСП. З точки зору наявних компетенцій та експертизи, чимало наших технічних університетів дуже добре підходять під цей статус. Відповідно включення в мережу DIH, де є вже більше 600 подібних центрів цілком можливе й відкриває широкі можливості для співпраці як з міжнародними центрами, так – й українськими підприємствами. Адже головна роль DIH – це надання послуг для своїх МСП в сфері передачі знань та цифрових технологій. Отже, якщо наші університети стають частиною мережі DIH й приймають участь в різних європейських грантових програмах, яких чимало в цій мережі, вони зможуть значно прискорювати свій власний розвиток й ставати справжніми центрами цифрових компетенцій. Головним рушієм цього процесу є свідомий, цілеспрямований фокус на послугах для МСП, який підтримується рядом інструментів, в першу чергу – фінансуванням з європейських грантових програм, але також низкою тренінгів, обмінів, спільних проектів тощо.

АППАУ бачить програму інтеграції в DIH як каталізатор розвитку Індустрії 4.0 ще й по тій причині, що наша програма розвитку Центрів 4.0 з 2018 року явно гальмує. З 3-х Центрів 4.0 запущених в 2018–19 рр сьогодні більш-менш функціонує в цьому статусі тільки 2 в КПІ та ХАІ. ОНАХТ (лабораторія MiroNaft) вийшли з числа партнерів АППАУ, як неспроможні виконувати свої зобов’язання згідно підписаного Меморандуму про співпрацю. Слабка ефективність взаємодії всіх згаданих Центрів спричинила зупинку подальшого розгортання подібних Центрів в інших університетах країни. Таким чином, розворот «старих» Центрів 4.0, разом з новими університетами в сторону DIH буде стимулювати та прискорювати розвиток всієї оновленої мережі українських Центрів компетенцій Індустрії 4.0.

Ролі DIH vs Центри 4.0

DIH відомі спільноті українських університетів давно – з 2017 року просування мережі робили Civitta, AЄІ та АППАУ. Так само з 2018 року АППАУ активно просуває концепцію Центрів 4.0 – ця концепція суто українська й напрацьована «знизу» через врахування багаторічного досвіду співпраці ЗВО з акторами ринку в спільноті АППАУ. Тим не менше, обидві концепції мають багато спільних рис, які найбільше проявляються в головних ролях:

  • Обидві концепції акцентують на ключовій ролі екосистемного хабу, з відповідними функціями об’єднання, комунікацій, залучення учасників ринку тощо.
  • Також важливою є промоція нових технологій, трансфер знань та компетенцій до учасників ринку.
  • Розвиток стартапів та інновацій 4.0 фігрує в обох концепціях.
  • Тренінги для учасників ринку розглядаються, як важлива функція центрів і в DIH, і в Центрах 4.0.

Натомість, DIH має ряд суттєвих відмінностей:

  • Концепція особливо фокусує на створенні нових прототипів Індустрії 4.0, а також на наданні відповідних послуг по їх створенню для МСП. Зокрема, лабораторії, testbeds та інші елементи фізичної інфраструктури – все це в DIH-ах має служити для МСП та тестування їх інновацій.
  • Не менше уваги приділяється трансферу готових технологій до МСП – можна сміливо сказати, що DIH є центрами трансферу технологій.
  • Обидві вищевказані функції неможливі без фінансування – тому фандрейзинг є органічною функцією, вбудованою в структуру DIH. В тому сенсі, що вони не тільки знаходять фінансування для своїх розробок, але й пропонують його для МСП.
  • Мережа DIH – це більше 600 центрів компетенцій, й в ЄС вони щедро фінансуються різними програмами та фондами. В Україні, в наші Центри 4.0 інвестував сам бізнес – мова про спонсорські внески.
  • Те що, ці центри стосуються будь-яких секторів економіки, а не тільки Індустрії 4.0 – ще одна відмінність.

Тобто, резюмуючи можна сказати, що DIH – це й наступна сходинка для Центрів 4.0, оскільки ролей та функцій там більше, й також ми бачимо значне розширення мережі подібних центрів для інших секторів економіки.

Процедура приєднання та головні критерії

Процедура приєднання до мережі DIH не є складною. Варто заповнити анкету в каталозі DIH на платформі європейської смарт-спеціалізації (S3) й після недовгої перевірки (1-2 тижні) ви отримаєте підтвердження або відмову. Попередньо ви маєте бути зареєстрованими користувачами платформи S3. Критеріями приєднання є наступними:

  • Ваша організація є неприбутковою.
  • Ви вже надаєте послуги МСП в сфері цифровізації.
  • Ви можете привести мінімум 3 детальні кейси, які свідчать про надання таких послуг. В цих кейсах варто також робити наголос на задоволенні конкретних проблем клієнта.
  • Ви також вже є екосистемним центром (хабом) в своїй сфері спеціалізації – ваша мережа партнерів включає МСП, великі компанії, стартапи, державні установи, бізнес-асоціації тощо.

Все це має бути описано на веб-сайті, перевірка йде саме по ньому. Сайт не обов’язково має бути англійською, аудитори можуть перевіряти дані з гугл-перекладачем, головне, щоб там була релевантна інформація про послуги для МСП.

В принципі, якщо все це існує, то підготовка подібної анкети – це питання 1-2 днів. Інша справа, що дуже мало наших університетів мають справжню ринкову орієнтацію й подібна інформація в них ведеться (хоча б систематизується) на рівні всього ЗВО. Ну й звісно – питання одного, релевантного до цієї теми сайту є всюди. Про це далі.

Переваги участі в DIH

Офіційне включення в мережу DIH, на перший погляд, не дає ніяких значимих переваг – ви не отримаєте ні грошей, ні будь-яких інших преференцій, наприклад обладнання. Натомість, це включення має цілу низку стратегічних, а також латентних переваг – тобто тих, які проявляються з часом:

  1. Першочергово, має значення, звісно, сам статус:
    1. Це перепустка до цілого ряду євро-програм з фінансуванням. Наприклад, наш Центр 4.0 з КПІ не зміг би прийняти участь в одному, недавньому важливому конкурсі без реєстрації в мережі DIH.
    2. Цей статус також автоматично позиціонує вас як надавача послуг для МСП, й відповідно стимулює до їх розвитку.
  2. Цей статус зміцнює становище існуючих центрів 4.0 – адже по шляху DIH вони йдуть вже 3 роки. Як було вказано вище, добра половина ролей та функцій DIH є однаковими з нашими Центрами 4.0, й відповідно включення в мережу DIH покращує екосистемні зв’язки та розвиток таких центрів в спільноті АППАУ.
  3. Найбільш вагомою перевагою є, на наш погляд, реальна інтеграція в європейське екосистемне середовище, для якого характерні:
    1. Висока інтенсивність обмінів й у відповідності до європейських пріоритетів розвитку. Це означає, що ви завжди будете тримати руку на пульсі євро-новин, дискусій та обмінів в сфері вашої спеціалізації. Для цього є також маса відповідних інфо-ресурсів.
    2. Велика кількість грантових програм та проектів, доступних для DIH. В 2021 DIH включені як основа інноваційного та цифрового розвитку відразу в 4 програми – Horizon Europe, Digital Europe, InvestEurope та Європейського регіонального фонду розвитку. Й хоча не всі вони доступні для України, окремі – вже працюють.
    3. Більшість проектів працює в консорціумах – це означає, що включення в єдині проєкти спільно з європейськими DIH буде значно прискорювати розвиток наших центрів.

Також великою перевагою включення в мережу є синхронізація та координація дій з АППАУ. В 2021 АППАУ отримала новий статус – контактної точки програми I4MS (частина програми H2020 – Horizon Europe в сфері діджиталізації промислових МСП), й в свою чергу – в рамках нової програми EIF розпочала масове залучення своїх партнерів університетів до європейських програми розвитку. Зокрема, спільне з учасниками обговорення європейських колів у нас відбувається щотижня, а частина експертів з університетів, які входять в ТК 185 «Промислова автоматизація» вже розпочали видачу власних проектних заявок в цій програмі. Відповідно синхронізація та координація наших зусиль з такими від нових DIH, залучення їх експертів та координаторів дасть значно кращий ефект для наших МСП й в цілому буде служити і нашій спільній мотивації, й прискоренню нашого розвитку.

Головні перешкоди приєднання

Разом з тим, виконати навіть формальні процедури приєднання непросто через ряд традиційних для України перешкод, які пов’язані з низькою клієнто- та ринковою орієнтованістю наших ЗВО.

  1. Як ми це добре бачили під час недавніх інноваційних днів в Харкові та Запоріжжі, зібрати «картинку» інноваційних рішень та послуг в рамках одного університету – майже неможливо. Причина – рівень інноваційного менеджменту та маркетингу є дуже низьким. До слова, КПІ одним з перших почав системну роботу в цій сфері – наразі в єдиному реєстрі перебувають 270 науково-дослідних розробок і йде процес їх систематизації. Ця проблема буде відразу впливати на заповнення анкети реєстрації в DIH, адже там потрібно буде подати інформацію не від 1-ої кафедри, а від всієї установи.
  2. Відсутність належного менеджменту та маркетингу є головною причиною, що зумовлює наступні перешкоди приєднання. Перша серед них – відсутність сайту, як єдиного інформаційного ресурсу про послуги для МСП. Тобто, звісно – кожен великий технічний університет має якісь договори з комерційними учасниками ринку, й виконує науково-дослідні роботи. Але знайти конкретний перелік послуг, й оцінити їх якість, як це прийнято в європейських DIH – сьогодні неможливо ніде.
  3. Низька ринкова орієнтація буде, очевидно, проявлятись і в описах 3-х кейсів, які необхідно надати. Тут потрібно описувати ситуацію успішного обслуговування клієнтів мовою бізнесу (з логікою викладу «проблема клієнта – наше рішення»), а не мовою наукових дисертацій. В цьому описі також проявиться проблема «польових командирів» або «хуторів» – кому як подобається. Мова про керівників кафедр, які мають певний статус-кво відносин з ректоратами університетів, й згідно якому вони не зобов’язані надавати повну інформацію про свої розробки, включно з результатами своєї співпраці з комерційними фірмами. В результаті, проректори по науці або ж призначені координатори, змушені «витягувати» необхідну інформацію про стан розробок чи послуг з таких «польових командирів». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Результати всього цього сумні і для університетів, і для бізнесу – коли відбувається “очна ставка” (а саме про це були технологічно-інноваційні дні в Запоріжжі та Харкові), університетам просто нічкого показати бізнесу на рівні TRL5-7.[/perfectpullquote]

Звісно є окремі виключення – зокрема, рівень послуг команди О. Пупени з НУХТ є взірцем для багатьох університетів. Але те, що цей рівень за 5 років не можуть повторити інші команди й не вдається його вивести на значно вищий рівень співпраці різних та багатьох університетських команд говорить радше про ту саму першопричину на рівні менеджменту організацій.

Як підсумок – все-ж, зареєструватись як DIH можливо й без подолання цих перешкод й свіжий приклад КПІ це підтверджує. Й водночас потрібно пам’ятати, що мати статус DIH й бути справжнім DIH – це 2 великі різниці.

Програма співпраці в АППАУ

АППАУ розпочала активну інтеграцію наших членів – університетів в мережу DIH на початку 2021 року. Ми сприяли залученню КПІ ім. Ігоря Сікорського до нових грантових проектів в мережі DIH, й завдяки цьому університет вже отримав цей статус.

Другим кроком в квітні – травні 2021 були 2 вебінари на цю тему, останній з них 11 травня дозволив провести колективну діагностику послуг. Сукупно, по 5 університетам – членам АППАУ картина послуг для МСП виглядає наступним чином:

  1. Навчання, тренінги.
  2. Випробувальний центр – сертифікація.
  3. Інститут підвищення кваліфікації.
  4. Тестування (ФабЛаб, тощо).
  5. НДКР.
  6. Програми інкубації та акселерації.
  7. Дуальна освіта (чіткі домовленості про кількість, якість стажерів та програми їх інтеграції в МСП).

Більшість цих послуг існують в КПІ ім. Сікорського, в інших університетах є певні набори. Проблема в тому, що ці послуги поки що не відображені на єдиному веб-ресурсі.

На цьому ж вебінарі АППАУ оголосила про 4 головні напрями дій, суть яких відображена слайдом нижче.

АППАУ пропонує кожному університету, який приєднується до членства в АППАУ вироблення окремого плану дій по спільному руху по вказаних напрямах. Зокрема, по напряму №3 ми пропонуємо підтримку в заповненні анкети по приєднанню до DIH, але перед тим рекомендуємо пройти мінімальну підготовку:

  1. Провести внутрішній аудит з виокремленням та описом найбільш конкурентоспроможних послуг для МСП.
  2. Виділити відповідальних за інноваційний маркетинг на рівні всього університету й спільно зробити окремий веб-сайт, на якому будуть відображені ці послуги.
  3. Описати кілька кейсів, які демонструють успішні історії надання цих послуг.

Наша виконавча дирекція готова підтримувати керівництво університетів в проходженні всіх вказаних кроках. Для цього в нас є свій ресурс та великий досвід проведення подібних робіт в інноваційному маркетингу.

Що стосується напряму №4 – АППАУ закликає всі університети до створення єдиної робочої групи, яка здатна довести відповідну постанову КМУ про Центри 4.0 до затвердження та виконання. Очевидно, на часі також інші ініціативи – зокрема, вже можна й потрібно ставити питанням перед міністерствами про наповнення DIH відповідною інфраструктурою – адже в ЄС це створюється здавна також за рахунок публічних фондів. В Україні ж, це питання вирішується головним чином за рахунок спонсорських внесків комерційних фірм.

Ваші пропозиції до співпраці надсилайте на адресу info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ, травень 2021

 

UPD – прогрес від жовтня 2021 

  • постанова №750 прийнята кабінетом міністрів України
  • використовуючи її, в Полтавському державному аграрному університетів відкрився новий Центр Індустрії 4.0
  • Запорізька політехника створила новий сайт – орієнтований під послуги DIH
  • Харківські університети серйозно входять в тему “послуги для МСП” – ХПІ включається в технологічні мітапи “САПР для машинобудування”
  • В КПІ стартує проект BOWI – проведені 2 внутрішні мітапи (оглядини) власних можливостей, планується до виходу новий сайт
  • група фахівців НУХТ та КПІ прийме участь в Asset Performance Management

 

Подібна інформація

 

Інновації для кластерів ІАМ – Топ-10 кейсів

Представлені бізнес-кейси – це опис проблемних ситуацій молодих кластерів ІАМ впродовж початкового періоду 2020–2021 рр., доповнений досвідом АППАУ в попередні роки. Регіональні кластери ІАМ мають в основі своєї стратегії 3 ключові засади – Smart Product, Smart Organization та Smart Export (&Internationalization). Відповідно, все що стосується «Smart» передбачає швидке впровадження новітніх технологій та методів роботи, а також розвиток власних інноваційних підходів – як на рівні окремих організацій – учасників кластеру, так і всієї кластерної організації. 

Початковий досвід кластерів ІАМ доповнений в цих бізнес-кейсах досвідом АППАУ, як кластерної організації і яка має подібні засади. Як слідує з опису цих кейсів, більшість проблемних ситуацій стосуються знань та навичок колективної співпраці. Є також ряд ситуацій, які апелюють до більш розвинутого та гнучкого менеджменту. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рішення, відповідно, мають базуватись на знанні та умілому використанні передових теорій та практик як кластерного розвитку, так і нових методів колективної співпраці в експертних спільнотах притаманних епосі Індустрії 4.0.[/perfectpullquote]

Ці кейси підготовлені для 4 головних категорій учасників кластерів ІАМ, Індустрії 4.0 та АППАУ – 

  1. національних та регіональних policy-makers (кейси 1, 2, 4, 6),
  2. керівників фірм та менеджерів з розвитку (кейси 2,3,5,7,8,9),
  3. менеджмент та наших активістів в університетах (кейси 1, 2, 4, 10),
  4. а також кластерний менеджмент (всі кейси). 

Очевидно, подібних проектів та заходів по інноваційному розвитку в наступні роки в нас буде чимало, й не тільки по темі інновацій – тому вихід на системні рішення є дуже важливим результатом для швидкого прогресу кластерів. З огляду на  відсутність або низьку дієвість подібних рішень в спільноті АППАУ – Індустрії 4.0, а також інших хайтек кластерах чи асоціаціях впродовж довгих попередніх років, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]навіть частина ефективних рішень доведених до практичної реалізації буде вважатись успіхом. [/perfectpullquote]

Рекомендований шлях вирішення кейсів – ретельне вивчення та пошук рішень в малих групах (3-5 учасників, включно з досвідченим ментором), з наступним представленням під час воркшопів. Типові інструменти для пошуку рішень – вивчення й аналіз кейсів та кращих практик, групова рефлексія, швидкі експерименти, мозкові штурми тощо. Застосування цих методів в малих групах потребує часу, особливо для учасників які малознайомі з теорією та кращими світовими практиками в тих чи інших напрямах. Тому учасники воркшопів мають відповідально ставитись до рішення щодо своєї участі й ретельно планувати свій час, в тому числі на самостійне ознайомлення та вивчення кращих практик.

Відповідно, учасникам  воркшопів рекомендується вибирати найближчі чи найцікавіші до них 1–3 кейси, ментори з більш досвідчених консультантів та бізнес-тренерів вже вибрані.

Реєстрація учасників кластерів промислових хайтек на воркшопи  відбувається за посиланням.

[sp_easyaccordion id=”14317″]

Marketing backoffice – формування кадрового резерву в маркетингу для кластерів ІАМ

Маркетинг, а тим більше сучасний цифровий маркетинг – велика проблема більшості інженерних компаній, але також об’єднань які вони утворюють. Дуже яскраво ця проблема проявляється зараз в новостворених кластерах ІАМ. Частково її знімає маркетингова команда АППАУ, яка веде сайти, робить розсилки, продукує корисний контент, ставить стандарти, допомагає з акціями тощо. Власне від цієї команди й походить ідея та перший пілотний міні-проект backoffice, як залучення університетських, регіональних команд і які можуть реально допомагати як новим кластерам, так і їх членам.

Чому backoffice

Back office за визначенням, це частина компанії, яка здійснює функції адміністрування та підтримки персоналом, який напряму не взаємодіє з клієнтами (це робить front office). Зазвичай сюди включають різні служби підтримки – ІТ, бухгалтерії, документообігу, тощо. Що ж таке marketing backoffice? На практиці, в маркетингу також існує величезний обсяг робіт, який стосується фонової підтримки. Наприклад, е-мейл, який комунікує якісь важливі інсайти чи програмну статтю нашої спільноти має прямий контакт з клієнтом більше всього за своїми смисловими повідомленнями й це створюють спеціалісти, які глибоко знають ринок й слідкують за його трендами.  Натомість, все що супроводжує цей процес комунікації створюється іншими спеціалістами:

  • Графічні банери.
  • Вичитка тексту .
  • SEO-оптимізація.
  • Введення в редактор сайту.
  • Верстка та саме розсилка в емейлію
  • Розповсюдження по мережах тощо.

Є ще зовсім невидима для кінцевого споживача робота з базою контактів – її періодична чистка, робота з сегментами, збагачення новими даними.

Все це – елементарні маркетингові операції, які власне в серйозних компанія поділені на окремі спеціальності – є люди які виключно займаються е-розсилками, підготовкою контенту, графічним дизайном і так далі.

Отже, ідея полягає в тому, що навчати на практиці всьому цьому студентів, заодно реалізуючи важливі функції, які в малому та середньому бізнесі просто немає кому виконувати.

Кейс кампаній з ландшафтами ІАМ

Подібна ідея була реалізована у виконавчій дирекції АППАУ в лютому-березні 2021 року. 3 студентів 4-го курсу з КНУ ім. Т. Шевченка з Інституту журналістики, спеціалізація «Цифрові медіа» виконували ряд функцій бекофісу в рамках 3-х регіональних кампаній, які велись виконавчою дирекцією для підготовки EU Industry days та Technology & Innovations days в Миколаєві, Запоріжжі та Харкові.

В функції 3-х дівчат входили наступні завдання:

  • Райтинг, копірайтинг та рерайтинг текстів.
  • Введення в веб-редактор wordpress.
  • Створення е-розсилок в sendpulse.
  • Переклад українських текстів на англійську.
  • Розповсюдження в соц мережах (facebook).
  • Створення прес-релізів.
  • Введення – редагування в е-опитуваннях (limesurvey).
  • Прості редагування в графічних редакторах.
  • Робота з базами даних контактів (mautic).

Куратором, керівником цих робіт були 2 співробітники від АППАУ та університету Шевченка.

Робота була організована дистанційно, з щотижневими планерками, постановкою робіт в trello й також, періодичними навчаннями – зворотнім зв’язком з боку кураторів.

Ось як коментує результати стажування Марта Кір, студентка 1 курсу магістратури “Цифрові медіа” Інститут журналістики:

«Стажування в маркетинговому відділі АППАУ дало мені можливість зрозуміти, як на практиці застосовувати техніки, які я до цього знала лише в теорії. Ми створювали email-розсилки і перевіряли їх конверсію, брали участь у організації та аналізі результатів веб-івентів і заповнювали контентом сайти асоціації, навчились проводити онлайн опитування, й такий досвід пізніше стає дуже доречним, якщо продовжувати кар’єру в маркетингу. Крім цього, я писала і редагувала різнопланові тексти, що допомогло мені розширити свої можливості в копірайтингу».

Результати пілотного проекту

В цілому, виконавча дирекція залишилась задоволеною якістю інтеграції студентів в маркетинг АППАУ. Хоча, курування та навчання займає певний час та забирає ресуси, достатньо 1-го місяця, щоб почалась віддача. Дівчата змогли досить швидко та якісно виконувати ряд завдань, що з одного боку знімали навантаження з менеджерів АППАУ, з іншого – піднімали якість, оскільки чимало з вищевказаних функцій наші менеджери не можуть виконувати через брак ресурсів та часу.

В принципі задоволеними залишились й «клієнти» АППАУ в проекті ClusteRISE – обидва івенти в Запоріжжі та Харкові пройшли досить успішно. Й хоча очікування до залучення цільових аудиторій були вищими, сьогодні очевидно, що в умовах майже повної відсутності маркетингового ресурсу в кластерах на той період в регіонах, без цього бекофісу навантаження та стрес на команду АППАУ був би значно вищим.

Михайло Федак, маркетинг менеджер АППАУ, який передавав свій досвід коментує результати стажування:

« Стажери швидко освоїли цифрові інструменти, які використовує асоціація та перейшли до реальних маркетингових задач. Серед основних можна виділити промоцію та аналітику по EU Industry days та Technology & Innovations. Швидко навчаючись та якісно виконуючи завдання стажери виконали базові KPI, які були поставлені. Також варто відмітити, що в результаті кураторства мені вдалось вдосконали свої навички та глибше зрозуміти техніки.»

Поза рамками дуального навчання

Цей експеримент показує можливості співпраці, до якого АППАУ давно закликає своїх членів університети. В рамках Меморандумів з Центрами 4.0 зобов’язання надавати студентів на практику є навіть в зобов’язаннях університетів. Але на ділі це не виконується – за 8 років активної роботи асоціації, це всього другий раз, коли стажування в нас проходить подібна група (перший раз – це була група іноземних студентів).

Між тим, потреби ангажування додаткового ресурсу є не тільки в АППАУ, наших кластерах чи наших членах. Це величезна потреба самих університетів наших партнерів. Один з топ-10 кейсів розривів інноваційних екосистем, стосується майже повної відсутності інноваційного менеджменту та маркетингу в самих університетах. Отже, виходить на те, що навіть для своїх власних цілей (опис інновацій, ведення сайтів, активні комунікації з ринком, аналітичні маркетингові роботи…) університети не можуть організувати ресурс, яким же володіють. Ця проблема явно загостриться з переходом в статус DIH (Digital Innovation Hubs), – адже в цьому статусі прийдеться в рази більш активно взаємодіяти з ринком.

Що стосується майбутнього працевлаштування студентів, потреба в наших фірмах, особливо експортерах в кваліфікованих фахівцях з маркетингу є насправді великою. Проблема таких спеціалістів тільки в навичках – зазвичай, роботодавці хочуть бачити швидку віддачу в бізнес.

Пропозиція АППАУ – створення Marketing backoffice в регіональних кластерах

Отже, АППАУ пропонує нашим партнерам університетам змінити поточний стан речей й більш активно включатись в створення подібних команд, як в пілотному проекті, що описаний вище.

Варто, також зазначити, що в АППАУ повністю інтегрований сьогодні досвід та компетенції агенції B2B Ray – однієї з кращих на українському ринку в сфері промислового та В2В маркетингу. Впродовж 10+ років агенція накопичувала досвід в вузьких, але дуже затребуваних областях спеціалізації як продуктовий маркетинг, контент-маркетинг, лідогенерація через цифрові канали, управління досвідом клієнта, позиціонування та створення сильної пропозиції цінності тощо. Цей досвід може передаватись кафедрам університетів.

Отже, наші фахівці готові супроводжувати та покращувати рівень університетських команд й саме для потреб наших партнерів кластерів та наших окремих членів, які потребують також такого ресурсу. Типовий «полігон» для зростання навичок та знань буде включати:

  1. Практику контент-менеджменту на численних веб-ресурсах (стандарт – wordpress).
  2. Освоєння е-розсилок (sendpulse).
  3. SMM (Facebook, telegram, linkedin, twitter).
  4. Створення та керування міні-кампаніями лідогенерації (включно зі скорингом лідів, та проведенням акцій по залученню).
  5. Ведення рекламних кампаній в google adwords та в facebook.
  6. Створення графічних елементів та веб-дизайн.
  7. Освоєння практик по управлінню клієнтським досвідом.

З боку університетів необхідно:

  1. Виділення 1-го викладача – куратора групи студентів.
  2. Виділення від 3 до 5 здібних та вмотивованих студентів, готових до освоєння нових навичок.

Період стажування – від 3-х місяців та більше.

Найголовнішими потребами сьогодні є наступні:

  1. Формування маркетингової команди для DIH / Центру 4.0 КПІ ім. І. Сікорського.
  2. Аналогічно – для Запорізького регіону, – це пропозиція для «Запорізької політехніки».
  3. Для Харкова – вибір має бути зроблений на базі 1-го або кількох ЗВО.
  4. Окремо – ми можемо також ангажувати команди під бізнес окреми фірм, наших членів (перелік уточнюється)

В разі покращення результатів окремих комерційних фірм, можлива фінансова винагорода. Окремо, АППАУ та кластери можуть виділяти окремі бюджети на ведення маркетингових робіт, якщо такі виконуються якісно й значних обсягах. Для наших кластерних координаторів також варто зазначити, що на їх стороні залишаються все-ж завдання створення експертного контенту, координація та планування, оркестрування в рамках членів спільнот. Але так чи інакше – мова про командну роботу, де ролі та функції завжди гнучко адаптуються під склад команд.

Для уточнень питань співпраці, звертайтесь на info@appau.org.ua

Для реєстрації в програму використайте форму:

 

Виконавча дирекція АППАУ

 

«Смарт-розвиток економіки Вінниці та Вінницької області»

Круглий стіл 18.12.2020, 14.00 – 16.00, он-лайн формат

Захід проводиться  в рамках спільного проекту  «Інтеграція підходів смарт-спеціалізації та кластерного розвитку в Україні» («Інтеграція 4.0») Асоціації підприємств промислової автоматизації України та Інституту економіки та прогнозування НАН України. Цілі проекту:

  • розбудова взаємозв’язків «бізнес-наука»,
  • визначення секторально-регіонального потенціалу,
  • посилення спроможності місцевих адміністрацій у підтримці процесів смарт-спеціалізації та кластеризації регіональної економіки.

Головні питання дискусії:

  • ключові проблеми у взаємовідносинах бізнесу, влади й науки,
  • роль кластерів та смарт-спеціалізації в інноваційному розвитку регіону,
  • формування спільного порядку денного з розвитку регіональної інноваційної системи.

До участі запрошуються представники влади, промислових підприємств, наукової спільноти, розробників, громадськості.

Спікери:

  • Андрій Очеретний, Вінницька міська рада
  • Олександр Юрчак, Асоціація підприємств промислової автоматизації
  • В’ячеслав Калініченко, Вінницький бізнес-клуб
  • Юрій Клименко, Науковий парк «ДонНУ-Поділля»
  • Михайло Ганчук, ТОВ «Промавтоматика»
  • Владислав Скальський, Вінницька обласна рада
  • Володимир Шевчук, КП «Вінницький муніципальний центр інновацій»
  • Дмитро Софіна, Winstars Technology LLC
  • Наталя Гижко, Агенція регіонального розвитку

Захід відбувається за підтримки департаменту економіки та інвестицій Вінницької міської ради та Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Додаткова інформація – контактна особа Юрій Клименко, 097 539 0892, klymenko.ym@gmail.com

Участь в заході безкоштовна за умови реєстрації.

Програма стратегічної сесії АППАУ та Запорізького кластеру ІАМ – 22 грудня

З метою визначення цілей та завдань Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) та кластеру ІАМ в запорізькому регіоні, для кластерних учасників регіону відбудеться  стратегічна сесія.

Цілі та завдання заходу

  • Презентувати та затвердити стратегічні напрями розвитку на 2021 кластеру ІАМ
  • Обговорити та деталізувати перелік пріоритетних проектів та заходів на 2021
  • Розглянути початкову програму дій по залученню нових членів та партнерів кластеру

Місце проведення – Запорізька ТПП

Учасники сесії – Правління кластеру ІАМ,  члени АППАУ, головні партнери по Запорізькому регіону. З урахуванням обмежень пандемії COVID-19, кількість учасників сесії обмежена до 15 осіб.

Програма заходу

9:00 Вітальна кава, знайомства

9:30 Введення в сесію, представлення цілей та завдань сесії (Юрчак О.)

10:00 Представлення попередньої програми розвитку на 2021 (Юрчак О., Карпенко А., Красносельский К.)

10:40 Обговорення програми

11:00 Перелік проектів на 2021 – введення (Юрчак О.)

11:30 Кава-брейк

11:50 Робота в 3-х групах – деталізація проектів за напрямами «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» за 3-ма темами: 1) Експорт-інтернаціоналізація, 2) Розвиток інноваційної екосистеми, 3) Інвестиційні та інші проекти.

13:00 Обід

13:40 Представлення результатів роботи груп

15:00 Кращі практики кластерного розвитку: фідбек – обговорення по результатам тренінгів в листопаді та грудні

16:00 Підведення підсумків

16:30 Завершення роботи сесії

Організатори забезпечують умови щодо дотримання вимог коронавірусних обмежень.

Фасилітатор сесії – Юрчак О.В., ген. директор АППАУ, yurchak.alexandre@appau.org.ua

Орг. питання – Ксенія Нагорна, Запорізька ТПП, oso@cci.zp.ua

Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/AmDJVQjBWri3RBHC6

Цей захід буде проведено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств (Етап 2)”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і за підтримки Швейцарії.

Стратегічна сесія правлінння АППАУ – пропозиції до загальних Зборів на січень 2021

18 грудня відбулась стратегічне засідання Правління АППАУ. На ньому були розглянуті головні результати 2020 та виклики на 2021. В сесії взяли участь голова Правління Олег Щербатенко (IT-Enterprise), виконавчий директор асоціації Юрчак Олександр, член правління Сергій Чуприков (Метінвест-діджитал), радники Володимир Варгола та Іван Кульчицький. Модерувала захід фасілитатор Тетяна Новицька, послуги якої були надані за підтримки ПРООН.

Спочатку група зафіксувала головні тенденції на 2021. Далі – відповідно до цих тенденцій, були зафіксувані 2 великі категорії напрямів роботи асоціації, внутрішні та зовнішні – всього 10 напрямів, а далі виділили 7 пріоритетних міні-проектів, які потребують залучення наших членів

  1. Посилення ролі Правління через чітке визначення ролей та функцій кожного члена Правління.

Правління грають дуже важливу роль в житті передових асоціацій України, й саме члени Правління беруть на себе лідерство у вирішенні тих чи інших стратегічних завдань. В АППАУ Правління активізувалось в 2018 році, але ще не всі члени Правління є активними в житті спільноти. Тому структуризація ролей та функцій кожного члена є першим очевидним кроком до наступної сходинки еволюції.

  1. «Переупаковка» послуг АППАУ для своїх членів.

Сервісна пропозиція АППАУ системно пропонується з 2017 року. Водночас рівень використання послуг є радше низьким. На думку виконавчої дирекції, багато з цих послуг потребують кращого представлення та – або промоції, інші – навпаки, можливо, відсутні. Для розуміння пріоритетів необхідно провести повне опитування членів асоціації – це планується на січень.

  1. Створення спільних продуктів асоціації

Членам АППАУ варто й пора вже розглядати вироблення спільних продуктів, як це роблять подібні об’єднання. Наприклад, цікавий приклад спільного проектного рішення демонструвала недавно партнерська асоціація УАМ на кластерному вебінарі. В АППАУ ми вже кілька років говоримо про співпрацю інтеграторів АСУТП з платформами IT-Enterrpsie як Smart Tender чи Smart Factory але далі нічого не відбувається. Є також інші ідеї щодо створення спільних віртуальних платформ для конференцій (експортна діяльність та внутрішні конференції), оскільки ясно, що 1-ша половина 2021 пройде також в онлайн. В цілому тема ‘Be digital’ є актуальною для багатьох членів АППАУ з МСБ, адже не зважаючи на 4.0-ну приналежність, добра половина бізнес-процесів в них є ‘аналоговими’. В першу чергу це стосуєтьcя бізнес-процесів по маркетингу та продажам, закупівлям, HR, проектному управлінню.

  1. Експортна програма та Інтернаціоналізація

Ситуація тут не потребує особливих коментарів – програма в нас є, але фінансування її немає. Hannover Messe 2020 мав стати проривом в цьому напрямі, але був відмінений, й контракт з USAID анульований. Тому потрібно знову шукати фінансування. Поза цим є цілий ряд внутрішніх робіт – завдань, які легко упаковуються в міні-проект.  Це краще залучення наших членів до вже діючого проекту ClusteRISE, де деяке фінансування експортних активностей є. Це регулярна видача контенту на сайт land4developers.com та його просування. Це спільна координація та лобіювання наших інтересів в цій сфері на державному рівні тощо.

  1. Просвіта та освіта ринку в сфері Індустрії 4.0 залишається пріоритетом 2021 – саме це, на думку Правління найбільше впливає на рішення власників та ген. директорів замовників.

Так, багато учасників спільноти роблять просвіту своїх замовників самостійно. Але за великим рахунком, якісних кейс-стаді Індустрії 4.0 в нас дуже мало. Тому варто виводити це питання на новий рівень, коли кейс-стаді регулярно виробляють не 2-3 фірми, а 20 чи 30. Й коли ми здатні синхронно включати свої канали комунікацій. Тоді буде ефект – перш за все, в зміні парадигм не тільки власників та ген. директорів, але також чиновників.

  1. GR (відносини з державними органами) – про це говорилось найбільше на цій сесії.

Не зважаючи на потужні концептуальні напрацювання й цілий ряд пропозицій, що виходить з АППАУ на державний рівень – результати є дуже слабкими. Головна причина – в повній відсутності відповідальних осіб та структур на рівні уряду та парламенту країни. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації в Україні є, в штаті майже 200 чол, бюджет на їх утримання та діяльність – більше 400 млн гривень. Але немає жодної особи, яка б відповідала за розвиток Індустрії 4.0. Так само їх немає в інших міністерствах. Власне, – така ж доля інших цифрових секторів в транспорті, енергетиці, інфраструктурі, с-господарстві.

Це приводить до того, що Мінцифри в бюджеті країни на 2021 планують майже 1,5 мільярди гривень на розвиток інтернету в сільських школах, на адмінпослуги, щось на цифрову освіту – але нуль гривень на ті напрями за які АППАУ, як лідерська спільнота української Індустрії 4.0 бореться роками. Уряд не планує розвивати технопарки чи акселератори для промислових секторів, не зрозуміла ситуація з фінансуванням Центрів 4.0, немає бюджету на кластерну програму, на підтримку експорту тощо.

Ця ситуація є дуже тривожною для всіх промислових хайтек секторів і такий стан речей потрібно змінювати спільними зусиллями.

На думку виконавчої дирекції це питання потребує синхронізації та координації з орг. комітетом Industry4Ukraine, який власне набагато більше займається GR, де є виділений ресурс й де ми можемо мати підтримку багатьох інших асоціацій.

  1. Краща інтеграція та вплив на регіональному рівні.

Натомість, 2 проекти АППАУ – ClusteRISE та Інтеграція 4.0 відкривають нові можливості для кращого впливу на регіональних стейкхолдерів. Фактично, АППАУ вже впливає на розклад сил та подій в 5 регіонах України. Водночас, всі точки дотику та інтереси АППАУ (саме – для наших членів) в цих проектах ще не зовсім ясні.

Всі ці 7 завдань є попередніми пропозиціями Правління, які пропонуються як міні-проекти на 2021, й де за кожним міні-проектом закріплена своя робоча група зі своїм лідером з членів АППАУ. Гарним останнім прикладом такого методу роботи є остання наша роб. група, яка буквально за кілька тижнів видала свої пропозиції до Національної Економічної Стратегії 2030, й далі перебуває в тісному контакті з іншими колегами з Industry4Ukraine й з Центром Економічного Відновлення (розробник НЕС 2030).

На залученні членів – як головному методі вирішення чисельних викликів АППАУ, особливо настоював Юрчак О.  Виконавча дирекція вже перевантажена масою різних ініціатив та проектів, але більш важливим є чинник залучення, як головний метод досягнення справжнього синергетичного ефекту співпраці.

До зборів в січні ми також розповсюдимо опитувальник для збору ваших ініціатив та пропозицій. Враховуючи ситуацію з локдауном, Збори очевидно будуть в онлайн форматі.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

Technology and Innovation day – звіт 1-го заходу в Запоріжжі

Формат технологічно-інноваційного дня (ТІД), який народився в проекті ClusteRISE, вперше був випробуваний в Запоріжжі 12 березня. Фактично, мова про конференцію в гібридному режимі оф-онлайн, яка має на меті створити новий діалоговий майданчик науки, освіти, розробників та замовників. Ефективність цього майданчику задається самим форматом програми, але, як завжди в таких випадках, більш важить підготовка – відбір спікерів, кейсів, інструментів. Отже, які результати цього першого заходу в Запоріжжі?

Контекст, завдання та головні результати ТІД

Проект ClusteRISE запустив підготовку заходу з початку лютого й позиціонував його як 1-шу важливу подію місцевого кластеру ІАМ. Відповідно, захід мав об’єднати ключових стейкхолдерів інноваційного розвитку регіону й запропонувати нову аженду розвитку навколо ключових напрямів регіональної спеціалізації. Ці напрями мало проявити міні-дослідження по існуючим інноваційним рішенням регіону, яке також було запущене на початку лютого. Водночас, велика увага до заходу була й з іншої причини – ТІД увійшов в перелік топ-інструментів регіонального розвитку в рамках проєкту «Інтеграція 4.0» фінал якого відбувся напередодні в Миколаєві. Там, а також в спеціальному звіті який вийшов до 9 березня,  ТІД позиціонується як передовий інструмент розвитку не тільки інноваційних кластерів, але також смарт-спеціалізації регіону, і який на виході має надавати 3 результати для регіонального розвитку:

  1. Cтворити постійно діючий діалоговий майданчик головних стейкхолдерів розвитку ІАМ,
  2. надати початкову аналітику – базу даних інноваційних рішень,
  3. створити перший інноваційний ландшафт регіону – як інструмент експорту та інтернаціоналізації.

По відношенню до цих завдань та контексту в цілому, результати заходу в Запоріжжі є дещо контраверсійними:

  • В плані зовнішньої «картинки», емоційних вражень, якості спікерів та їх презентацій, процесу нетворкингу, відгуків аудиторії тощо захід пройшов чудово. Іншими словами, завдання по створенню якісного діалогового майданчику можна вважати виконаним.
  • Натомість, завдання аналітики та створення 1-го ландшафту, по великому рахунку є проваленим. Є ряд причин цього стану, але видається на те, що головні особи, які несли відповідальність за цю роботу так і не зрозуміли, що від них очікується.

Втім, виставляти останнє виключно в критичному плані невірно – на фоні інших регіонів, й слідуючи принципу ітераційності, який нещодавно запропонувала «українська версія EDP», варто радше вітати перші серйозні спроби зближення місцевого університету з новим кластером ІАМ.

[caption id="attachment_3109" align="alignnone" width="1472"] Учасники ТІД в конференц-залі Запорізької ТПП[/caption]

Далі детальніше про головні моменти та інсайти цього заходу.

Чому так важко йде аналітика

Отже, як вже було сказано, аналітична частина цього міні-проекту (ТІД є класичним міні-проектом) є слабкою. В онлайн опитуваннях ми отримали всього 23 відповіді. Тобто, на всі широкі сегменти проектування, промислового інжинірингу, промислової автоматизації та ІТ, машинобудування, комплексного інжинірингу та енергетики в регіоні знайшлось аж 23 організації, які позиціонують себе як інноваційні. Звичайно, це мізер для Запоріжжя. Навіть коли додати туди відомі бренди як КБ «Івченко прогрес» та «Мотор січ», або ще 5-7 які на слуху, картина не надто зміниться – ми розраховували орієнтовно на 40-50 організацій.

Але все як кажуть відносно й все пізнається в порівнянні. Харківський регіон, який стартував майже одночасно з аналогічним проєктом, тільки більш звуженим до Індустрії 4.0 мав на 12 березня всього 7 інноваторів. В такому світлі, й знаючи, наскільки фрагментованими й важкими для доступу є технічні спільноти за різними напрямами діяльності, й наскільки в Україні домінує аутсорс, а не продуктові компанії – цей результат виглядає непогано.

Сьогодні очевидно, що завдання аналітики інновацій за цільовими сегментами має тривати на постійній основі й наше завдання вироблення повного ландшафту Запорізького регіону відтерміновується, як мінімум до осені, коли почнуться активні експортні дії. З іншого боку, це не знімає нагальних питань щодо позиціонування кластеру – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]адже в будь-яких публічних комунікаціях на питання «Яка ваша спеціалізація?» відповіді у Запоріжжі сьогодні немає. [/perfectpullquote]

Адже зрозуміло, що І-А-М (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) – це просто «ідеологічний дах». Але що під ним, в чому головна експертиза, де головні точки зростання? – самі регіональні актори кластеру мають на це відповідь в найближчі 6 місяців.

Один з важливих аналітичних аспектів – це встановлення бенчмаркингових показників. Картинка нижче – з річного звіту Odense Robotics, що знаходиться в данському місті Odense. Модератор заходу, Юрчак Олександр запитував аудиторію – «Якщо це місто, яке в 5 разів менше від Запоріжжя, має такі результати, то невже ми не маємо амбіцій бодай на десяту частину подібних індикаторів?» Й друге питання – «Чи можуть тут виникати нові сегменти та області спеціалізації, як та ж робототехніка?»

Перші бізнес-кейси замовників

Більшість замовників промислових підприємств Запорізького регіону проігнорувало цей захід – цей факт сам по собі заслуговує на окрему аналітику та дискусію, оскільки це апелює до розуміння замовниками ролі інновацій в сучасному світі. Дуже виглядає на те, що мізерна їх частина розуміє це завдання розвитку й готова до серйозної розмови. Згідно даних АППАУ, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ця ситуація є типовою для всіх регіонів країни –й що є наслідком відсутності діючих як промислової, так і інноваційної політик держави.[/perfectpullquote]

Але все-ж, кілька сильних  замовників ми побачили. Українська філія фінської компанії «Кронекрейн» була представлена генеральним директором заводу Сергієм Плясовим. Хоча його виступ був радше презентацією компанії, ніж бізнес-кейсів, ключову тезу він озвучив. В дискусії прозвучало запитання – «Якщо ваші розробники та конструктори знаходяться в Фінляндії, то де ж тут місце для українських розробників?». Відповідь була простою – «Так пропонуйте!». Й це «пропонуйте» знову відноситься до теми розуміння місцевого потенціалу розробників, – без такої аналітики неможливо рухатись вперед швидко та оптимально. З іншого боку, потрібно розуміти «під що пропонувати інновації» – без постановки завдань подібний діалог не є конструктивним, якщо взагалі можливий.

Натомість, зовсім іншу зрілість продемонстрували відразу 3 структури Метінвестхолдингу – Запорізький ливарно-механічний завод, Запоріжсталь та «Метінвест діджитал». Тут були справжні бізнес-кейси і про роль даних та штучного інтелекту, й про завдання покращення операційної ефективності, й про рішення low-end як найбільш затребувані сьогодні на підприємствах холдингу.

Власне, ці кейси чітко задають вектор інновацій в тому форматі, який пропонується АППАУ протягом кількох років – від чіткого розуміння галузевих топ-викликів (в даному випадку – покращення операційної ефективності), через ясне формулювання бізнес-кейсів (тут на ЗЛМЗ – «як покращити показник ОЕЕ, з використанням low-end рішень») – й до use-cases (рішення KOEEBOX).

Окрема й велика подяка за ці виступи нашим партнерам з «Метінвест діджитал» та «Запоріжсталь», – якби не їхня мобілізація та організація, розробники б спілкувались самі з собою.

Точки дотику та діалог з розробниками

Даний звіт не претендує на детальне висвітлення виступів кожного спікера – запис буде на youtube-каналі. Скажемо тільки, що всі виступи були цікавими й викликали живий інтерес в аудиторії онлайн (близько 100 чол) – питань було чимало практично до всіх спікерів. Спектр тем, й не зважаючи на широкі заявлені рамки секторів ІАМ покривав саме сегменти Індустрії 4.0 – тут було і про сучасні дрони (IZIVIZ), робототехніку (Інфоком Лтд та «Тріада-зварка»), рішення ІІоТ (Atiko),  альтернативні джерела енергії (Green Systems), твердосплави (ІЗПМ) та інші сучасні напрацювання в матеріалознавстві («Запорізька політехніка»).

Важливим для фіксації та продовження в цьому діалозі є наступні моменти:

  • Практично всі розробники вже бачать між собою області співпраці. Наприклад, датчики Atiko цікаві для IZIVIZ та Green Systems, а дві робототехнічні компанії можуть доповнювати одна одну в великих спільних проектах чи розробках. Рішення ІЗПМ зацікавило кілька фірм з металообробки, які не виступали, але були присутні в студії Запорізької ТПП.
  • Новий європейський проект, який виграла «Запорізька політехніка» в консорціумі з рядом європейських партнерів є цікавим та важливим для всіх місцевих розробників – адже мова йде про формування нових, міждисциплінарних компетенцій, й попит на це вже є.
  • Було чимало запитань від учасників онлайн, які свідчать про можливу міжкластерну кооперацію – зокрема, це стосується запитів від Морського кластеру України.

Плідними були окремі діалоги вже після закінчення заходу й це говорить про те, що формат офлайн – хоча б частково, – все-ж залишається більше ефективним для подібного спілкування.

Важливо відзначити, що цей ТІД в Запоріжжі – один з класичних discovery journey, які дуже необхідні всім регіонам України й тим більше в домінуючому державному курсі на сировинну економіку. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Сильні продуктові, інноваційні промислові компанії в нас є в кожному регіоні – «але хто їх знає?». Україна в цьому сенсі залишається країна інкогніта.[/perfectpullquote]

Як приклад, після конференції один з великих замовників сказав – «Я не знав, що в нас в Запоріжжі є виробники роботів».

Ось одна з останніх розробок Інфком Лтд, – роботи Tima, які експортуються в Японію, Європу та США.

Кращі моменти співпраці

Отже, молодий кластер ІАМ починає давати перші результати. Звісно, проблем ще багато як в самому кластері, так і середовищі регіону. Впродовж 2 днів ми бачили й дискутували кейси недовіри один до одного, відсутності розуміння переваг роботи в своєму рідному регіоні, слабкої або й відсутньої підтримки великих підприємств, тощо. Але всі ці труднощі долаються, якщо є справжня співпраця. В цьому заході кращими моментами були наступні:

  • Запорізька ТПП не тільки прийняла захід, але й зробила все можливе для залучення аудиторії – особлива подяка віце-президенту палати Андрію Куц та Ксенії Нагорній.
  • Галино Шило, проректор з науково-педагогічної роботи «Запорізької політехніки» організувала напередодні візит в «Плутон» – одне з кращих підприємств регіону, яке ми також залучили в якості учасників заходу.
  • Правління кластеру працювало окремо над залученням учасників, включно з представниками влади.
  • Виконавча дирекція АППАУ спільно з «Метінвест діджитал» добре попрацювала над «металургійним блоком».

Зрештою, більшість наших спікерів є учасниками кластеру ІАМ, й їх виступи мали вже «репетицію» та оглядини перед цим на вебінарі за кілька тижнів до ТІД, що також є ознакою гарної згуртованості учасників кластеру.

Наступні дії та рішення заходу

Злагодженість та партнерство вже дають перші результати. Кластер ІАМ планує наступні зустрічі з заводами «Запоріжсталь» та ЗЛМЗ, окремо плануються зустрічі між учасниками кластеру, також – візит в Миколаїв, в МКУ.

Що стосується аналітичних робіт та створення справжнього ландшафту ІАМ – очевидно, що ці роботи мають бути продовжені з «Запорізькою політехнікою». Але вже варто усвідомлювати, що ця робота є значно важчою, ніж це оцінювалось на початку – тому залучення інших партнерів, в тому числі, нових фінансових ресурсів є необхідним. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«З наскоку» такі завдання не вирішуються й це також добрий урок цього заходу – в тому числі для інших регіонів та для національної спільноти руху 4.0.[/perfectpullquote]

Відповідно, це заклик до національних, державних структур, великих підприємств та запорізьких чільників влади активізувати роботу в аналітичних роботах по оцінці стану інноваційних екосистеми в промисловості й формування інноваційних пропозицій. Про те, що всім регіонам та всім галузям потрібен грунтовний аудит інноваційних екосистем промислових хайтек АППАУ говорить з 2016 року. Що роблять цілі державні структури як УкрІНТЕІ, всі наші інкубатори – акселератори разом взяті, куди йдуть мільйони грантових коштів в сфері інноваційного розвитку країни нам й досі незрозуміло. Але на поверхні, ми маємо те саме, що в Запоріжжі, що в Харкові, що в інших регіонах – як тільки потрібно прояснити стан та рівень інноваційних розробок та їх зв’язок з інноваційною екосистемою, ми входимо в суцільний туман.

З іншого боку, цінність ТІД  в тому, що вони служать як лакмусовий папірець, – подібні заходи моментально проявляють силу та слабкість як існуючої екосистеми, так і мережі регіональних партнерів, такий формат мотивує та мобілізує всю спільноту, й в результаті ТІД дає хоча б маленький промінчик, який починає пронизувати цей туман.

Повертаючись до стратегічних векторів кластерного та регіонального розвитку в промисловості, який задав фінал проєкту «Інтеграція 4.0» в Миколаєві, варто також відзначити 2 головні дотичні результати. По перше, захід в Запоріжжі підтвердив, що місцевий кластер ІАМ стає лідером інноваційного розвитку регіону. А слідуючи прикладу Миколаєва, Правління запорізького кластеру ІАМ прийнято рішення про проведення в квітні наступної стратегічної сесії, на якій буде визначено топ-проекти регіонального розвитку промислових хайтек, в тому числі, пріоритети розвитку інновацій. Один з цих пріоритетів вже відомий – це завдання по виробленню повноцінного ландшафту ІАМ.

В цілому ми побачили, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ТІД дійсно може бути ефективним інструментом для вирішення комплексу завдань в розвитку інновацій та підготовці до експорту – інтернаціоналізації. [/perfectpullquote]

І значить його формат може бути запропонований, як стандарт для інших регіонів. І вже 23 березня цю естафету приймає Харків – саме там відбудеться 3-ій заключний EU Industry day, який пройде в форматі, близькому до ТІД й де свій регіональний лендскейп Індустрії 4.0 продемонструють харківський кластер ІАМ. Запрошуємо всіх наших прихильників руху 4.0 приєднуватись – дискусія там очікується не менш цікавою.

Виконавча дирекція АППАУ

 

Корисна інформація

Головні інсайти АППАУ в 2020 році – передача естафети в 2021 рік

Тема зв’язку подій між собою стала головною в проекті «Інтеграція 4.0», де розрізненість та фрагментація маси онлайн заходів веде до такої ж фрагментації ідей та дій стейхолдерів, а далі й до втрати стратегічних пріоритетів. В запропонованій в цьому проекті методиці, ми насправді дотримуємось традицій та практик, що вже вироблені в АППАУ впродовж попередніх років. Головні з них – звітування, пошук інсайтів, винесення важливих уроків  та передача естафети в наступний період. Зробимо це зараз й в масштабах року, що минає, на прикладі 10-топ подій та проектів. Подаємо їх в хронологічному порядку.

Лютий:  заключна конференція aCampus

Обговорення результатів проекту aCampus відбулось на заключній конференції в кінці лютого. Кількість залучених експертів, рівень дискусій, загальна атмосфера – все це добре показало як потенціал технічної спільноти, так і важливість технічних стандартів в сферах промислової автоматизації, ІТ та нової Індустрії 4.0. Тоді ми ще не знали, що це була остання велика конференція АППАУ в оффлайн.

Головні інсайти: конференція підтвердила, що технічні стандарти є дуже важливими для багатьох великих компаній України. Й те що ТК 185 має потужний потенціал. Водночас, подальші події підтвердили висновок головного звіту про нашу інституційну слабкість – ринок (замовників) ми так і «не розкачали», – платити за стандарти та роботу по ним нікому. Після закінчення проекту (фінансування) діяльність ТК 185 різко пішла вниз. В 2020 справдився також висновок проекту щодо Центрів 4.0 – хоча вони в повній мірі продемонстрували свій великий потенціал просвіти, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«проєкт aCampus не дав нових стимулів, крім платних, до мотивації університетів краще інтегруватись в ТК 185 та в ринкове середовище».[/perfectpullquote]

За виключенням 1-2 команд, університети не просунулись в ідеї монетизації своїх знань через нові тренінгові курси для ринку. Хоча проект давав для цього чимало підстав.

Квітень: Fail з MedTech – визнання меж свого впливу та важливості стратегій

З кінця березня й з початком пандемії COVID-19, АППАУ стала активним учасником громадянського суспільства та експертної спільноти, яка мобілізувалась проти цієї загрози. Правління асоціації відреагувало спеціальним зверненням ще 19 березня. Майже 2 місяці далі наша виконавча дирекція близько 30% свого часу витрачала на проект по об’єднанню гравців в секторі MedTech. Хоча медичне обладнання не є нашим головним напрямом діяльності, все-ж, з точки зору Індустрії 4.0 – методи інновацій, широка колаборація, запуск нових виробництв, трансфер технологій, а головне – спільне лобіювання промислових хайтек, є спільними. Все це – основа для широкої співпраці різних асоціацій промислових та хайтек секторів на платформі Indsutry4Ukraine.

Головні інсайти: хоча в цілому цей міні-проект був невдалим, він був багатим на важливі інсайти

1) ми зрозуміли, що домовлятись в чужому для нас секторі дуже важко – асоціація «УкрМедПром», яка є ключовим актором цього сектору, продемонструвала зовсім інший рівень розуміння колаборації, де є дуже чітка межа між «своїми та чужими». Якщо узагальнювати, то це сигнал для всієї платформи Industry4Ukraine – насправді, багато асоціацій в Україні є дуже різними й не варто тішити себе ілюзіями про спільні цінності. Шлях до справжньої консолідації навколо засадничих положень Маніфесту I4U, очевидно, ще довгий.

2) Було цікаво спостерігати за спробами включення аналітики даних про COVID-19 – звіти йшли як від НАН України, так і від data scientists Unit.city. Жоден з прогнозів не спрацював – пізніше стало очевидно, що проблема не стільки в наших компетенціях (аналогічна картина по всьому світові), – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ми дійсно маємо справу з феноменом, який за масштабами впливу та непередбачуваності виявився непідвладним ні науці, ні існуючим технологіям.[/perfectpullquote]

3) Ми були здивовані тим рівнем реакції, що продемонстрували ключові міністерства – в першу чергу, МОЗ та Мінекономіки. Якщо коротко – це певна неадекватність поведінки до рівня національних загроз, звідки великі сумніви в наявності ефективного управління в державі. Хоча ми попереджали про проблеми з кисневим обладнанням ще в квітні, уряду потрібно було більше пів-року, щоб почати хоч якось реагувати на проблему критичної для всієї країни ваги. Але найгірше що ця неадекватність гасить енергію мас підприємців та волонтерів, яка так потрібна країні в критичні моменти.

Травень: форум NextNormality

5-денний форум АППАУ про нову чи «наступну нормальність» став логічним продовженням проекту про MedTech в сенсі як повернення на свою територію, але також спробою першого в нашій спільноті масштабного переосмислення нової реальності.

Головні інсайти форуму – відображені окремим звітом АППАУ. Якщо коротко, найбільш цінним є свідчення наших експертів про нашу неготовність до кризи. Напрями покращення експорту та інтернаціоналізації, консолідації з урядом, фандрейзингу тощо – не є чимось новим. Це було ясно й до COVID-19, криза тільки поглибила ці очікування та вимоги. Але водночас, криза продемонструвала неготовність не тільки уряду, але й самих спільнот та бізнесів. Певним шоком для нас стала стратегічна «безпринципність» великих холдингів, які керували збором коштів в регіонах – замість того, щоб направляти їх на мобілізацію українських виробників, як це робили всі західні уряди, ми витрачали ці кошти на закупівлю китайських ЗІЗ та обладнання. Натомість, ми бачили й також інші приклади об’єднання спільнот для протидії COVID-19 – детальніше про це в дайджесті №3.

 

Червень – вересень: fail з програмою експорту та фандрейзингу

Заклик до кращої інтернаціоналізації та експорту був очевидним в рішеннях червня в контексті відміни Hanover Messe й усвідомлення нових можливостей щодо європейського решорингу, – про це говорилось багато на NextNormality. Але де взяти кошти на це? – ми вирішили спочатку пошукати внутрішні резерви. Ініціатива EIF була саме на це й направлена – 3х стороння домовленість про співпрацю між консультантами ринку, здатними допомагати в експорті та фандрейзингу, виконавчою дирекцією АППАУ та, власне, самим бізнесом – вибраними 7 компаніями АППАУ. На жаль, в 2020 цей формат не спрацював. Хоча ми досить швидко все погодили між собою, консультанти виявились не спроможними розпочати активну, хоча б інформаційну, діяльність.

Головні інсайти. Ця історія ще потребує додаткового аналізу, але очевидним є низький рівень колективної спроможності консультантів реагувати на нові бізнес-можливості та виклики. Тобто, рішення щодо інформаційного дайджесту та релевантних консультацій, очевидно, затребувало комбінації різних компетенцій та експертизи, яких в сумі немає ні в кого з окремо взятих експертів по фандрейзингу. Й тому потрібно було скооперуватись. Лідера в цьому процесі не виявилось.

Вересень: Asset Performance Management

В 2020 ми прийняли участь в багатьох віртуальних конференціях. Не зважаючи на певну користь та нові контакти, в цілому їх цінність є значно нижчою від оффлайн подій. Єдиним виключенням став віртуальний форум Asset Performance Management від бельгійської асоціації BEMAS. Ми отримали безкоштовний доступ не тільки до самої конференції, багатющий контент, але й змогли слідувати подальшим вебінарам й встановити контакти з керівництвом.

Головні інсайти. Ця конференція – перша в нашому досвіді спроба організаторів з нашої галузі будувати customer journey в режимі онлайн й шляхом розгортання навчально-просвітніх матеріалів. Хоча ідея не є новою, але чомусь мало хто її пропонує в сфері Industrial Automation & IT, й тим більше на високому, якісному рівні. Очевидно, що нам потрібно вчитись таким методам й брати їх в свої практики. Другий інсайт – слабка участь членів АППАУ. Крім IT-Enterprise, мало хто зацікавився та вникав в наданий контент. Хоча по ідеї – мова про ту саму інтернаціоналізацію, й тим більше в одній з пріоритетних для України сфер. Адже управління виробничими активами давно є одним з головних викликів українських промисловців.

Червень – вересень: випуск проекту Національної програми кластерного розвитку 2027

Це міні-проект, яким може пишатись і АППАУ, і спільнота Industry4Ukraine. Організований з подачі дайджесту №5 Аналітичного центру I4U, проект запустився в кінці червня й вже в вересні презентував цю програму. Особливого шарму йому надають 2 риси – проект виконаний на волонтерських засадах, а більшість активних учасників становили жінки.

Головні інсайти: гендерна рівність – це не європейська «мода» ) 2020 доказав нам, що наявність жінок в командах покращує ефективність та продуктивність на виході проектів. Інший важливий висновок виходить вже з просування цього проекту на урядовий рівень – знайти підтримку уряду виявилось не просто важко. Їх нинішній рівень є настільки низьким, що навіть на такі очевидні речі, як кластерний розвиток, про який всі – в тому числі урядові структури говорять роками, – потрібні надзусилля та спеціальний ресурс для лобіювання.

Червень – грудень: участь в зарубіжних заходах – MatchMaking events, Мінськ, Литва, Париж, Касабланка, комісії ЄС

Масове переключення в онлайн спонукало активізуватись і у сфері інтернаціоналізації – загалом, ми нараховуємо близько 10 різних івентів. Вони були різними – від просто кластерних matchmaking івентів, до віртуальних конференцій. Найбільш цікавими для нас були останні – в Мінську, українсько-литовському форумі, спец події для французької аудиторії, організованої партнерами, та форуму з Марокко. Всі отримані корисні контакти ми тут же намагались роздавати членам АППАУ.

Головні інсайти: знати англійську, мати якісний контент та вміти презентувати – must be для початкового піару та створення іміджу, але цього мало. Потрібно забезпечити follow-up, а це вже проблема виділеного ресурсу. В АППАУ це залишається проблемою, й ми знову повертаємось до питання фандрейзингу. Цікавим для нас були свідчення восени від партнерів з УАМ, які підтвердили, що запуск експорту в меблевиків був тісно пов’язаним з надходженням гранту.

Листопад: другий Trans4mation

Цей форум став справжньою втіхою для прихильників Індустрії 4.0 за що велика подяка IT-Enterprise. 1000+ чоловік щодня, якісний формат, потужні кейс-стаді, окремий policy-day – все разом це справило сильне враження на всіх залучених осіб.

Головні інсайти: крім гарних вражень, на рівень справжніх інсайтів тут заслуговують, на нашу думку два – 1) здатність передових лідерів ІТ-сектору видавати на потоці як нові продукти (KOEEBOX), причому в новій для себе ролі hardware й 2) так і нові маркетингові матеріали (кейс-стаді). Фактично, IT-Enterprise підготували 4 нові якісні ролики за період буквально 2-3 місяців. Ну і ще раз зазначимо про рівень інтересу – причому саме від кінцевих замовників. Це розвіює сумніви та скепсис опонентів Індустрії 4.0 про те, що ринку в нас нема, чи що замовники не хочуть інновацій.

Листопад-грудень: серія круглих столів в проекті «Інтеграція 4.0»

Серія онлайн заходів в проекті «Інтеграція 4.0» є однією з найцікавіших подій в експертних дискусіях 2020. Від прояснення ролей 9 категорій учасників інноваційних екосистеми, стану регіональних стратегій по 5 регіонам, їх різниці – й до виявлення системних проблем застосування європейських методик в Україні, – перелік тем та питань є дуже цікавим та важливим.

Головні інсайти. Інсайти тут свіжі, їх багато – наприклад, важливим було для нас в 2020 усвідомлення ролі науковців як policy-makers. Інцидент з організаторами україно-європейської конференції 2 грудня, на якій взагалі не було бізнесу, підняв на поверхню гостру проблему ізолювання влади від бізнесу, що пізніше переросло в тему паралельних світів не тільки в цих категоріях, а власне й серед інших. З позитивного боку, тут варто відмітити чисельні свідчення про зацікавленість та готовність сторін до співпраці.

Грудень: початок обмінів кращими практиками кластерів України

Це ще одна успішна ініціатива 2020, яка пов’язана вже з діяльністю кластерного комітету Industry4Ukraine та партнерів. Завдяки Запорізькій ТПП з одного боку, й кластерному комітету з іншого – в грудні ми організували серію вебінарів, де розпочали фіксацію кращого досвіду кластерних організацій – як Kharkiv IT-cluster, АППАУ, Українська меблева асоціація, Морський кластер України, Миколаївський кластер RinnoHub та інших учасників.

Головні інсайти: їх багато, й звіти по цим вебінарам ще готується – ось звіт 1-го вебінару. Якщо про головні – то, звісно, це про силу колективної співпраці. Провідні кластери показують значно кращі результати, в тому числі, для своїх членів, ніж організації, які не об’єднані, чи які не залучають своїх членів до вирішення спільних проблем.

Головні напрями для 2021

Отже, що з цих інсайтів слідує як висновки та уроки, які варто брати в з собою 2021?

  1. Рік, що минає, знову переконав нас в необхідності подальшого об’єднання та консолідації зусиль всіх стейкхолдерів промислових хайтек навколо засадничих положень Маніфесту нової промисловості. Fail з MedTech, млявість уряду в швидких змінах в промисловості, що продовжує падати, відсутність політик та програм розвитку, незбалансований бюджет країни на 2021 тощо – все це ще раз переконує нас, що і цей уряд не вийшов на розуміння того, як приймати виклики де-індустріалізації країни і якою в цих процесах є роль нових технологій. Тому учасники Industry4Ukraine разом з іншими стейкхолдерами промислового та хайтек розвитку мають потроїти зусилля, щоб консолідуватись й збільшити вплив на уряд країни та його рішення.
  2. Стратегічний курс потрібно витримувати в тому числі через якісну аналітику та рекомендації до дій. Тому нам потрібно утримати діяльність Аналітичного центру Industry4Ukraine, який був створений саме завдяки ініціативі АППАУ – його дайджести, й спільна з партнерами робота «Інструменти промислової політики» підтвердили необхідність якісної аналітики, вироблення чіткого стратегічного курсу в умовах постійних змін, й умовах втрати стратегічних пріоритетів багатьма стейкхолдерами. До важливих надбань 2020, як засадничих положень, ми також включаємо також розвинуті Аналітичним центром поняття стійкості (resilience) та того, як цю стійкість покращувати в умовах кризи.
  3. Український рецепт 2020 – потрібно в рази збільшити стійкість спільнот, потім уряду. Просто тому, що ставка на спільноти в 2020 показала себе значно краще, ніж сподівання на «сильний та мудрий уряд». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Звідси, – фокус на інституціях: в чисельних документах восени й від імені АППАУ, й від імені Industry4Ukraine ми стверджуємо «Інституції важливіші ніж інструменти. Й серед інституцій першочерговими є недержавні!»[/perfectpullquote]

Спільнота АППАУ торує свій шлях до галузевої (І4.0) інституції. Ми швидко та злагоджено реагували на кожну зміну ситуації – прихід COVID-19, формування рис NextNormality, перехід в онлайн тощо. Але більш важливим є наш вклад в інституційний розвиток Індустрії 4.0 – останні пропозиції щодо дисбалансів НЕС 2030 по суті є розширенням, конкретизацією та суттєвим доповненням національної стратегії Індустрії 4.0. До цього можна додати тільки те, що ми самі ж і виконуємо зрештою те, що пропонуємо.

  1. Досвід 2020, наша реакція на нові зміни через формування «команд швидкого реагування» з середини спільнот також доповнюють та розширюють нашу концепцію «Агентів змін». Очевидно, що ця концепція, доповнена також працями світових консультантів як McKinsey лежить в основі і нашого кластерного, регіонального та інноваційного розвитку, зокрема, й в діючих проектах ClusteRISE, «Інтеграція 4.0», ініціативі EIF, а також проявленні лідерства в технологічних ініціативах (Discovery 4.0). [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Низові, повністю автономні, але добре скоординовані  команди з сильними лідерами – ключ до успіху в умовах непередбачуваності змін та нових криз. [/perfectpullquote]Ця модель, ця мета буде драйвити нашу спільноту й в 2021. Гендерний баланс при цьому також важливий )
  2. Нам потрібне сильне переформатування та зміна методів щодо експорту та інтернаціоналізації. Звісно, потреба в фінансування та ресурсі тут це пріоритет №1. Але уроки 2020 говорять про те куди направляти це фінансування – не тільки й не стільки в сайти, контент та торгові місії. В рази більше значення сьогодні мають наявність діджитал платформ нового покоління (досвід участі в бельгійському АРМ), стратегічні інсайти та пропозиції щодо інтеграції України в європейський та світовий простори, а також розбудова мережі партнерів з впливових міжнародних організацій та експертів.
  3. Рішення про вивід Центрів 4.0 за рамки системи ЗВО є не простим, але очевидним з точки зору потреб бізнесу. Центри 4.0 були й залишаються ключовим елементом нової екосистеми Індустрії 4.0 – інших, діючих в нас де-факто немає. Але з точки зору реалізації запропонованих  в 2018 ролей, процеси їх становлення йдуть надто повільно. Навіть внутрішні комунікації, не кажучи про зовнішні, залишаються величезною проблемою всіх університетів. COVID-19 став лакмусовим папірцем щодо їх стійкості, спроможності реагувати на нові виклики, а також приналежності до бізнес-спільноти. Й тому питань до функціонування Центрів 4.0 все більше. Потрібні зміни.

Ці висновки та досвід 2020 доповнюють результати стратегічної сесії Правління АППАУ й лягають в основу пропозицій виконавчої дирекції для загальних Зборів АППАУ, які відбудуться в 2021.

Вебінар 9 листопада з розвитку інноваційних екосистем – звіт

9 листопада в режимі онлайн відбувся 1-ий широкий обмін учасників проекту ClusteRISE. Спікерами виступили представники АППАУ, координатори кластерів ІАМ, представники науки та освіти регіональних університетів Запоріжжя та Харкова, а також інших регіонів. Вебінар та його обговорення мали на меті презентацію та фіксацію поточних викликів інноваційного розвитку вказаних регіонів, які дотичні до проектів смарт-спеціалізації та кластеризації.

Попередня синхронізація та підготовка учасників

Учасники проекту дійшли згоди щодо комплементарності підходів смарт спеціалізації, кластерного розвитку (й особливо в рамках проекту ClusteRISE), українського руху Індустрії 4.0, й також результатів, які мають бути на виході

Учасники проекту вже достатньо консолідовані навколо цільової моделі співпраці, яка на 1-му етапі передбачає більш точний розподіл ролей учасників інноваційних екосистем в кількох регіонах. Кілька нарад по цій моделі, й також голосування що відбулось напередодні в соц. мережах дозволили дійсно побачити ряд проблем. Зокрема те, що лідерства в цих інноваційних процесах не демонструє наразі жодна категорія учасників. А окремі ролі просто «висять» – наприклад, мало хто розуміє яку роль сьогодні відіграють науковці. Або ж влада. Також багато питань до наявності рушіїв співпраці – чи дійсно в регіонах «включені» такі механізми як регулярний нетворкинг та обміни між категоріями учасників інноваційної екосистеми, якими є інструменти підтримки інновацій, чи достатня довіра тощо, – детальніше опис моделі див. за цим посиланням.

Вебінар мав прояснити ці речі відносно кожного регіону.

Головні висновки заходу

Спікери представили великий обсяг інформації по всім зазначеним питанням.

Головні висновки є наступними

  • В ряді регіонів ми бачимо яскраву картину «спрощення економіки», коли важливі традиційні високотехнологічні сектори виключаються з регіональних пріоритетів. Очевидно, що це є наслідком де-індустріалізації країни, що триває в національних масштабах вже багато років.
  • Але в зв’язку з цим [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]є питання про роль регіональних стратегій та регіональної влади – чи намагаються вони встановити «перший рубіж оборони»? [/perfectpullquote]Адже на місцевому рівні також є чимало засобів та інструментів впливу. Вебінар не дав ясних відповідей на ці питання, але однозначно сприяв покращенню діалогу на цю тему між бізнесом та владними структурами. Зокрема, представники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова зазначили про високий рівень рівень промисловості в регіональних стратегіях, але й певні “перекоси”  – зокрема, в Запоріжжі пріоритети смарт-спеціалізації враховують головним чином інтереси великих підприємств, тоді коли місцевий кластер ІАМ представляє МСБ.
  • Частина проблематики щодо встановлення вірних пріоритетів та цілей на регіональному рівні лежить в площині процесів узгодження. В ряді регіонів майже очевидно, що ці процеси є слабкими – іншими, словами, комунікації та узгодження важливих пріоритетів розвитку є радше на низькому рівні. Це означає, що бізнес має більш активно моніторити процеси стратегування та відстоювати свої позиції, а в ряді випадків вимагати включення відповідних цілей в регіональні стратегії.
  • Щодо популярної в ЄС ідеї створення нових індустрій, які замінюють або значно доповнюють традиційні галузі і які тому й потрібно включати в пріоритети розвитку – експерти прийшли до висновку що появу таких (emerging) індустрій потрібно добре аргументувати на рівні статистичних даних.

До вебінару  також велась дискусія про новий рольовий розподіл між учасниками інноваційних екосистем. Голосування в мережах згенерували ряд питань до категорій владних структур, науковців та промисловців. Отже які висновки після вебінару? –

Науковці є власниками бази наукових, системних знань й також утримують наукові школи. Згідно Ігорю Бжезицькому, директору Каховського електромеханічного заводу, ця роль є важливою в ряді випадків, коли промисловці шукають нові ідеї та знання. Водночас, він підтвердив, що звертання до науковців за грунтовними інноваційними рішеннями є радше марними, – подібні дослідження потребують серйозних інвестицій, за які, зазвичай, відповідає держава.

Ми також констатували, що в багатьох регіонах науковці є лідерами стратегічного планування, – навіть склад наших учасників вебінару є показовим, більшість з них представляють НДІ та університети. Важливим є напрацювання щодо інноваційного розвитку, зокрема Володимир Кузін з Нікополя розповідав про розробки в інноваційному брокериджу, що датовані ще 2011 роком. Олександр Юрчак з АППАУ ставив питання про систематизацію таких напрацювань на державному рівні та їх спадковість. Адже сьогодні в роботі з університетами та НДІ АППАУ констатує відсутність інноваційного брокериджу як найбільшу прогалину в цих установах. І якщо це було відомо ще 10 років тому і навіть є грунтовні напрацювання, то чому так мало змін?

Щодо ролі кластерів, на вебінарі звучали тези, що вони можуть брати на себе ролі справжніх каталізаторів та фасилітаторів зближення та покращення діалогу учасників інноваційної екосистеми. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Унікальна здатність кластерів – це вироблення «єдиної мови» між учасниками, оскільки відповідні процеси, зазвичай, вже відлагоджені в зрілих кластерних організаціях, або ж налаштовуються значно швидше в нових .[/perfectpullquote]

Наскільки ці та інші учасники регіональних екосистем готові до нових ролей та посилення співпраці покаже час.

В листопаді учасники проекту ClustRISE проведуть ряд робочих зустрічей з учасниками місцевих спільно.

Захід реалізований в рамках проекту ClusteRISE, за підтримки Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова.

 

This website uses cookies to improve your web experience.