Skip links

Виконавча дирекція АППАУ

Запрошуємо на конференцію “Просвіта та підготовка кадрів АСУ ТП”, 15 жовтня

Чимало гравців сьогодні потребують об’єднання зусиль з ВУЗ-ами та обговорення ключових питань в сфері підготовки кадрів на ринку промислової автоматизації.

Питання розбіжностей в очікуваннях гравців ринку по відношенню до нинішнього рівня молодих спеціалістів, а також питань перепідготовки кадрів потребують дієвих рішень, інструментів та механізмів впливу на ситуацію.

Конференція 15 жовтня має стати першим кроком до створення таких інструментів та програм. 

 

Головні завдання конференції:

  • Прояснити та узгодити пріоритети в просвіті ринку та сфері підготовки кадрів
  • Запропонувати сучасну модель компетенцій спеціаліста промислових АСУ
  • Запропонувати (оновити) пакет послуг з навчання та перепідготовки спеціалістів
  • Консолідувати замовників людських ресурсів ринку АСУ та постачальників послуг навколо критичних питань просвіти та підготовки кадрів
  • Створити робочий комітет для спільної роботи по подальшому розвитку просвітніх питань під егідою АППАУ. 

Детальна програма та реєстрація за цим посиланням 

Київський національний університет будівництва і архітектури, кафедра АТП, приєднується до АППАУ

Кафедра Автоматизації технологічних процесів веде свою історію з 1965 р., коли була відділена від кафедри електротехніки, до 2001 р. мала назву – кафедра автоматизації будівельного виробництва. В 2001 р. перейменована на кафедру автоматизації технологічних процесів, входить в склад факультету автоматизації та інформаційних технологій.

Сьогодні кафедра забезпечує базову та повну вищу освіту зі спеціальності Автоматизація управління технологічними процесами та викладачі кафедри проводять заняння з дисциплін автоматизації на інших факультетах університету.

Кафедру очолює професор Скіданов Володимир Михайлович.

Бажаємо успіхів в питаннях просвіти та підготовки кадрів!

5 шкідливих парадигм гравців ринку АСУ, що заважають розвитку

Парадигми частіше всього формуються власним досвідом, освітою та вихованням в юності. Яскравий приклад відсталості парадигм (у всіх відношеннях) – наш колишній президент «Яник», він же кримінальний авторитет, який прийшов на верх влади з відповідними парадигмами. Наприклад  з домінуючим уявленням, що «світом править бабло та сила, а кругом лохи». Цікаво в цьому випадку те, що він ніколи б не став президентом, якби частина населення не мала такі самі парадигми. Наслідки – зокрема, по Донбасу ми всі добре знаємо.

Але повернемось до парадигм, які сьогодні заважають розвитку ринку промислової автоматизації. І подивимось які є нові парадигми – адже життя невпинно йде вперед і вчить нас новому. Варто тільки вміти слухати. Щоб бути більш конкретним, я також вкажу людей, які несуть нові парадгими, та яких ми скоро побачимо на конференції 15 жовтня. 

№1 – «ринок розвивають великі бренди-вендори» (а не замовники)

В чому це проявляється: історично склалось так, що Україна ще в 90-і роки майже повністю втратила  своїх розробників та ідеологів АСУ ТП. Відповідно, тенденції розвитку галузі почали задавати представники великих західних брендів. Відповідно інтегратори та замовники почали слухати та орієнтуватись виключно на них.

Чому це шкідливо: ми не знаємо чи забуваємо, що будь який новий контролер (SCADA-система), нова архітектура чи рішення великі бренди спочатку перевіряють на своїх замовниках – там, у своїх рідних країнах. І саме ці замовники й визначають, в якому напрямку потрібно розвивати те чи інше рішення.  І тільки після цього продукт (система) йде в серійне виробництво й досягає України. Відповідно – ми починаємо думати, що великий бренд нам принесе також стратегію розвитку АСУ на власному підприємстві. Але зась, – цього ніколи не відбувається.

Якою є нова парадигма: так само, як і в розвинутих країнах – стратегію розвитку власних технологій та систем автоматизації має визначати сам замовник. Разом з близькими та досвідченими інтеграторами, а потім вже – з брендами.  Так я це вже робить Максим Романов з Arcellor Mittal.

№2 – домінування «заліза» бренду над рішеннями 

В чому це проявляється: це є, очевидно, наслідком дії попередньої парадигми. Але також того, що наші інтегратори мають дуже слабкий маркетинг та мало думають за своє позиціонування, а також за формулювання пропозиції цінності.  На західних ринках картина інша – ми бачимо потужні позиції інжинірингових підрозділів АВВ, Emerson, Siemens, а  та також чисельних технологічних компаній (Danielli, Air Liquide і маса інших). Саме вони «правлять бал» у замовників в великих проектах.

Чому це шкідливо: очевидно, що замовникам потрібні рішення – а не компоненти. Коли й сьогодні великий замовник повторює – «та не потрібні мені ваші ще 50 контролерів, – потрібне конкретне рішення для такої й такої проблеми…»  стає прикро – і за вендорів, і особливо за інтеграторів. Те саме видно й по більшості конференцій – ми ніяк не можемо вийти з парадигм Product Push.

Якою є нова парадигма: Рішення під конкретні завдання і які дають необхідний (економічний)  ефект. Кінцівка цієї фрази важлива – в силу вищесказаного, дуже мало інтеграторів може яскраво демонструвати ефект впровадження АСУ ТП на показники якості, (енерго) ефективності, продуктивності, безпеки тощо. Тобто, відповідати на ключові виклики, які сьогодні стоять перед кожним українським підприємством.  Гарний приклад правильної інжинірингової позиції – Група «Техінсервіс», – вони абсолютно самодостатні в співпраці з замовниками

№3 – «все залежить від держави» (або «мої проблеми буде вирішувати хтось»)

В чому це проявляється: в тому, що більшість гравців байдужі до середньо-довгострокових викликів – наприклад, до питань освіти та підготовки молодих спеціалістів. А також в тому, що самі ВУЗ-и – замість ефективного та швидкого об’єднання, чекають «у моря погоди» (допомоги, координації та лідерства) – від держави, чи ще від когось.

Чому це шкідливо: тому, що маса питань не вирішується – фактично, ми роками тупцюємо на місці, – багато про це тут. Надія на «когось» – ніяк не співвідноситься з реаліями життя, це – ілюзії,  причина яких в радянському минулому – наших парадигмах патерналізму.

Якою є нова парадигма: паростки нових парадигм видно серед членів АППАУ – Олександр Пупена, Максим Савельєв, Павло Галкін – вони представлять нові підходи та нові формати освіти та просвіти, які не покладаються виключно на роль держави, – а на власні сили, партнерів та спільноту. Серед вендорів виділимо тут Klinkmann (буде Сергій Батюк), Phoenix Contact та Siemens (теж побачимо доповідь).

№4 – «технології важливіші за сучасні принципи та стандарти»

В чому це проявляється: 99% гравців ринку говорить виключно про продукти або власні рішення, – але майже ніколи – про принципи та стандарти на яких вони базуються. 

Чому це шкідливо: тому, що: 

  1. замовники, ВУЗ-и та інші гравці давно стомились  розбиратись з зоопарками (шин, протоколів, форматів даних, псевдо-переваг, нормативів та правил безпеки, обслуговування тощо). АСУ ТП – чи не єдина галузь в Україні, що немає ні своїх технічних комітетів при Держстандарті, ні своїх представників хоча б при існучих комітетах. 
  2. тому, що великі підприємства все-одно підходять до питань уніфікації – і коли вони не знають сучасних принципів (=стандартів) – вони починають «винаходити велосипед». Зайве говорити про втрати часу, грошей та ресурсів – мине ще кілька років, і все прийдеться змінювати.

Якою є нова парадигма: «технологія – це просто інструмент» – кажуть відомі експерти по управлінню. Набагато важливіше зрозуміти, для чого вона і що стоїть за нею – принципи, стандарти, бізнес-процеси, KPI, знання та навички персоналу – що разом формують ту саму культуру підприємства, про яку так нарікають багато вендорів чи інтеграторів.  З інноваторів ринку, яких ми побачимо на конференції 15 жовтня знову згадаємо Arcellor, але також згадаємо чимало західних філій в Україні, – які (на жаль мовчки) давно впроваджують принципи ОЕЕ, ТСО та інших техніко-економічних концепцій, що мають відношення до АСУ ТП.

№5 –  «в замовників немає грошей, отже нічого й говорити про розвиток»

В чому це проявляється: це типова позиція провідних брендів, коли їх питаєш, – «чому, наприклад, ви не розвиваєте ті самі стандарти чи не займаєтесь просвітою ринку». 

Чому це шкідливо: тому, що саме зараз прийшов час яскраво демонструвати ефект від «заліза». Замовникам – генеральним, фінансовим, технічним директорам – потрібно яскраво та переконливо демонструвати які будуть показники ROI, окупності, зменшення собівартості продукції тощо. Все це дуже пов’язно з показниками середнього рівня KPI – як ті самі ОЕЕ, ТСО, зменшення браку, ріст продуктивності, зниження складських запасів, економія енергії і т.п. і т.д. І тільки на 3-му рівні йдуть показники АСУ ТП – функціональність, надійність, швидкість, зручність, продуктивність системи  тощо і окремих її частин. Невміння зв’язати всі 3 рівні – є наразі критичним для більшості гравців.

Якою є нова парадигма: чітко показувати, який вклад вносить мій «дівайс-софт-система» – в економічні показники підприємства.  Чітку орієнтацію на таку позицію все частіше займають члени АППАУ інтегратори «ВДТ-Автоматизація» та НПП «Тріада», хоча, якщо чесно – з розрахунками важко у всіх. Серед вендорів назвемо EQ Systems.

                                                                                ********

Отже, для всіх, хто прагне розвивати ринок АСУ ТП –

  • Меседж №1 – боротись треба з причинами, а не наслідками. Парадигми є основою нашої поведінки та дій. Тому якомога більше акцентуйте на шкідливості старих парадигм, та показуйте приклади нових.
  • Меседж №2 – людей з новими парадигмами насправді вже багато серед нас – тому об’єднуємось:  рухатись разом швидше та цікавіше:))   
  • Меседж №3 – засадничі принципи (стандарти) – основа розвитку. Все інше похідне – тому потрібно якомога швидше організувати роботу навколо пріоритетних стандартів галузі.

Почуємось та побачимось на конференції 15 жовтня.

 

Юрчак О.В.  ген директор АППАУ

На Коростенском заводе МДФ сварена первая партия карбамидоформальдегидной смолы

Мощность цеха составляет 150 т/сутки.

UF_resin_Techinservice3

Цех по производству смол КФС и МФС на Коростенском заводе МДФ

Весь производственный процесс полностью механизирован и автоматизирован по последнему слову техники, что позволяет чётко придерживаться заданной рецептуры и получать качественную и экологически безопасную смолу класса Е-1 и Е-0.

Комплекс состоит из следующих секций:

  • узел разгрузки карбамида из вагонов-хопперов; 
  • склад карбамида;
  • узел разгрузки карбамидоформальдегидного концентрата (КФК) из ж/д цистерн;
  • склад КФК;
  • склад КФС;
  • цех по приготовлению КФС и МФС.

«Проект прошел полную приемку и сдан в эксплуатацию. Экологическая экспертиза подтвердила его полное соответствие международным требованиям безопасности и действующим техническим регламентам. Срок исполнения проекта «под ключ», вместе с пусконаладочными работами, составил 12 месяцев», – отметил Генеральный директор Производственной Группы «Техинсервис» Игорь Щуцкий.

Следует отметить, что все проектные работы осуществило собственное проектное бюро, а технологическое оборудование и металлоконструкции цеха изготовлены на Гребенковском машиностроительном заводе (ГМЗ), входящем в состав Техинсервис ПГ.                

UF_resin_Korosten-MDF-Plant

Подразделение автоматизации Techinservice Intelligence разработало «под ключ» систему автоматического управления SimpleChem_Resin. Данная АСУТП позволяет готовить КФС различных рецептур в полном автоматическом режиме.

SimpleChem_Techinservice2

Операторская цеха КФС и МФС на Коростенском заводе МДФ


SimpleChem_Techinservice-1

SimpleChem_Techinservice-3

Принт-скрины системы автоматического управления SimpleChem_Resin для Коростенского завода МДФ

С уверенностью можно сказать, что разработанный Техинсервис ПГ проект цеха по производству КФС и МФС для Коростенского завода МДФ открывает широкие возможности организации экологически чистого производства смол и способствует повышению экономической эффективности всего предприятия.

Источник: www.techinservice.com.ua




Темы развития 2015 – обзор №1

В рамках этого вебинара мы рассмотрим наши последние обновления популярных тем и стандартов, затронутых в течение последнего полугодия.

Это будет обзорное представление с указанием источников информации и ориентацией по приоритетам. Также в течении вебинара мы представим перечень тем и мероприятий на 2-ое полугодие 2015.

В программе:

  • Главные стратегии промышленной автоматизации в условиях кризиса
  • Обзор ключевых тем прошлого полугодия – расчет ROI, ISA-95, GAMP vs Agile Project Management
  • Интеграция с миром ИТ – зачем и как ускоряться
  • Программа развития на 2-ое полугодие 2015

Тем, кто регулярно следит за нашими публикациями и посещает мероприятия АППАУ, вебинар будет полезным с точки зрения закрепления материала о новых стандартах и более четкого понимания – выработки своих приоритетов. Напротив – для других это может быть полезным с точки зрения более близкого знакомства – как с АППАУ, так и с методами – стандартами, которые мы продвигаем.

 

Ведущий:  ген. директор АППАУ, Юрчак Александр Владимирович.

Вебинар состоится 8 июля в 15:00. Участие – бесплатно.

Для регистрации заполните, пожалуйста, поля:

Підписання партнерського меморандуму між АППАУ та ГС “Український Венчурний Хаб”

Проект впроваджується Науково-освітнім кластером Українського Венчурного Хабу і направлений на створення платформи для неформального навчання молодих професійних кадрів (студентів) в Україні. Мета проекту – вирішити проблему адаптації випускників до професійного бізнес середовища, в тому числі, за рахунок розвитку соціальних компетенцій студентів українських ВНЗ.

APPAU-EduClaster

Андрій Заїкін, Український Венчурний Хаб (зліва) та Олександр Юрчак, АППАУ, під час підписання меморандуму

Обзор практик управления проектами по GAMP

Что же собой представляет практики GAMP в управлении проектами АСУ ТП?

Что такое GAMP

Вначале об очередных аббревиатурах – кажется, в последнее время их многовато)

GAMP– это Good Automation Manufacturing Practice, – де-факто стандарт фармацевтической промышленности по АСУ ТП. Сама аббревиатура GAMP является зарегистрированным товарным знаком Международного сообщества инжиниринга в фарма-индустрии (ISPE).  И в общем имеет те же корни, что и GMP (то же, только без automation) – очень знакомая аббревиатура всем отечественным фармацевтам. А если еще больше обобщать, то это один из десятков GxP стандартов, которые есть и в других отраслях. Их роль – фиксировать и  регламентировать лучшие практики и стандарты.

В силу высокой степени стандартизации в фармации, неудивительно, что стандарт по автоматизации родился именно здесь. Сегодня GAMP – один из самых цитируемых стандартов промышленной автоматизации и именно в области управления проектами, вышла уже 5-ая редакция, почему и часто встречается «GAMP 5».

Основные положения GAMP

Во-первых нужно сказать, что сама идея GAMP – не что иное, как попытка подняться на 3-ий уровень зрелости в модели СММ (Capability Maturity Level). Возвращаясь к нашей дискуссии на недавнем клубе АППАУ «интуитивное управление vs процессное и стандартизированное», можно смело проводить параллели с уровнями 2 и 3 этой модели. Практически очевидно, что ИТ-шники уже перешли на 3-ий и 4-ый уровни, в то время, как Системные интеграторы АСУ ТП находятся на переходе между 2-м и 3-им.

 

GAMP – это как раз о том, чтобы выйти на 3-ий и 4-ый уровни в области АСУ ТП.

Итак, что предлагает GAMP стандартизировать:

1. V-образный цикл разработки проектов по АСУ ТП. Однако в отличие от просто концепта, GAMP стандартизирует в деталях – сами этапы и документы, которые их сопровождают.

2. В качестве основных регламентирующих документов фигурируют:

  • Architectural Diagram (AD) – диаграмма архитектуры АСУ
  • Control System Strategy (CSS) – стратегия системы. Эта стратегия является обязательной для управления User Requirement Specification (URS) – требованиями заказчика.
  • Functional Requirement Specification (FRS) – функциональные требования к системе. Она описывает, как поставщик будет выполнять требования, изложенные в URS.
  • Logic Description (LD) – логические и другие диаграммы, функциональные блоки, описывающие тех процесс (важно упомянуть, что GAMP разработан для групповых (batch) процессов)
  • Sofware Standards Document (SSD) – описывает требования по разработке и внедрению программного обеспечения.

3. Вероятно, GAMP включает слово «практика» (practice) поскольку не только регламентирует, но и дает практические рекомендации. Например, в оценках усилий, по фазам проекта интересен следующий расклад

Другими словами, если вы не тратите до 55% усилий на URS-FRS, то вряд ли вы получите хорошее качество проекта.

4. GAMP также регламентирует пошаговый подход к ведению проекта – последовательность шагов от создания предварительного URS и до финального пуска расписана в 15-20 этапах.

5. Также упомянутый документ приводит много других структурных распределений – по типам проектов, по рискам и т.п.

Что же считать Good-Bad-Ugly?

На этот вопрос указанный документ отвечает не совсем четко. Очевидно, придерживание всех указанных регламентов и будет ‘Good’. И, наоборот, их игнорирование может вести к ‘Ugly’. Кроме этих очевидных, но и банальных умозаключений, больше подсказок есть в презентации с аналогичным названием, автор David Chappell. В частности, он обращает внимание на качество и важность URS и предлагает его утверждение в 2 захода – в начальной фазе проекта (концепция проекта) и последующей (проектирование). Точно также в 2 захода утверждаются FRS. Также количество и глубина проработки ставятся в зависимость от типа проекта.

«И что же делать с Agile?» – вопрос интересный в контексте последних дискуссий

Конечно, подобные стандарты разрабатывались годами и в этом конкретном документе нет ни слова об Agile, который, как мы уже знаем, вышел из ИТ и то в последнее десятилетие. Напротив, обычный поиск по запросу “GAMP 5  Agile” вываливает вам массу более свежих документов, которые ясно говорят, что GAMP 5 в редакции 2008 года уже включал, – далее цитируем в переводе, –  «совместимость с широким рядом других моделей и методов. В частности, в области разработки ПО таких как – Rapid Application Development (RAD), Agile, Rational Unified Process (RUP), or Extreme Programming». Далее упомянутый по ссылке документ упоминает и SCRUM и объясняет, как все указанные методы соотносятся с GAMP 5. Процитируем в заключение «методы agile действительно имеют ряд преимуществ как:

  • Использование итераций для лучшего подхода к решению
  • Тестирование в реальном времени функциональности, согласованной с заказчиком
  • Контроль и управление функциональностью непосредственно в приложении
  • Раннее и постоянное вовлечение сообщества пользователей
  • Гибкая реакция на изменения среды и спецификации
  • Избежание внедрения кода и функциональности, которые становятся ненужными

… В то же время, ни один из указанных методов не покрывает требования по необходимым регламентным документам на всем жизненном цикле проекта, попадающем под условия практик GxP.»

Проще говоря, наш вывод напрашивается такой – «да, вы можете экспериментировать и пробовать с Agile/SCRUM и другими методами. Однако оставайтесь в рамках GAMP, – V-образная модель, специфицированная по этапам и типам проектов действительно оптимальная по своим регламентам».

Где узнать больше

Для членов АППАУ доступ к документам открыт в библиотеке ресурсов. Для других мы рекомендуем поискать ресурсы в открытом доступе в интернете – их на самом деле много по этой теме. Упоминания – разъяснения будут предоставлены на следующем вебинаре 8 июля. Вопросы, комментарии приветствуются.

 

Голос вендора – почему это так важно

 

Тем не менее, этот доклад завоевал большинство симпатий. Почему? Моя версия – причин две. Во-первых, публика была смешанная (ИТ + АСУ ТП) и многие просто устали от обилия технических деталей не по своей теме. Вторая причина в том, что в принципе люди (инженеры в том числе) за последние годы устали от количества и (низкого) качества выступлений в стиле Product PUSH. Другими словами – даже по своей теме. Люди хотят чего-то другого, чем очередной технический доклад о характеристиках «совершенно новой и выдающейся версии 10.21» нового программного продукта, модели контроллера или частотного преобразователя. 

Я также хорошо помню в высшей степени  заинтересованную реакцию аудитории ВУЗ-ской конференции 15 октябряна выступление ген. директора ДП «Сименс-Украина» Бубнова Михаила. Михаил в простой и доступной форме рассказал историю о том, как Сименс оснастил лаборатории в Кременчугском университете. Он связал это с актуальной потребностью и обращением ЛПР-ов на соседнем Полтавском ГОК-е, – оказывается, там существовал постоянный и неудовлетворенный спрос на грамотный обслуживающий персонал, хорошо знающий контроллеры Сименс.

Голос вендора – в дефиците

Казалось бы, эти 2 случая – совершенно разные, никакой общности между ними нет. Кроме того, что оба выступления имели хороший отклик от аудитории. На самом деле, важно понимать причины этого хорошего отклика. На мой взгляд, в сообществе промышленной автоматизации давно существует дефицит на настоящий, живой голос вендора. Просто перечислим некоторые злободневные вопросы, которые мы часто дискутируем на площадках АППАУ

  •         Как быстрее реагировать на рыночные изменения – прежде всего, в области роста требований к окупаемости инвестиций,  энерго-эффективности, управляемости предприятий и их безопасности
  •         Как повысить экономическую грамотность игроков рынка, сориентировать заказчиков на вопросы ROI (а не только цены) и ввести практики расчета полной стоимости владения (TCO)
  •         Как быстрее интегрироваться в общеевропейское пространство – в том числе, путем ускорения принятия современных стандартов IEC / ISO в промышленной автоматизации
  •         Как устанавливать повсеместно стандарты качества по всему жизненному циклу АСУ – от разработки и до процессов обслуживания
  •         Как остановить процессы оттока кадров (эмиграция молодежи, утечка в ИТ…) и деградации образования
  •         Как ускорить процессы внедрения современных технологий автоматизации
  •         Как консолидировать игроков рынок – интеграторов, заказчиков, ВУЗ-ы.. –  вокруг подобных вопросов развития
  •         ….

По-сути, в Украине практически невозможно понять, как мировые бренды, здесь представленные, реагируют на подобные вопросы. Никакой свежести в коммуникациях вендоров нет – те же затасканные годами клише о себе, либо новости, очень далекие от реалий нашего рынка. Наши периодические попытки «сводить» бренды и заказчиков к общему знаменателю по вопросам подобным выше (см например, публикации здесь и здесь), – тут же показывают фундаментальную разницу в подходах и взглядах. Как говорит один крупный заказчик, – «они приедут целой делегацией и опять будут рассказывать о своих контроллерах и СКАДА. Но мне не нужны еще 50 контроллеров, – мне нужно конкретное решение под конкретную проблему. И что важно – экономически обоснованное».

Ясно, что решения – это удел интеграторов, а не вендоров. Однако вес, репутация, ресурсы, бюджеты и т.п. и т.д, – а следовательно и возможности влияния на рынок в крупных брендов в разы превышают таковые в интеграторов. Поэтому, почему нельзя выступать совместно с интеграторами по указанным выше актуальным вопросам? Ну и затем, вес и репутация предопределяют внимание аудитории к любым заявлениям вендоров – важно, чтобы они были хоть какие-то – желательно, свежие, интересные. Именно это мы и увидели в примерах в начале статьи. И, в конце концов, многие ведущие бренды в мире выступают и провайдерами глобальных решений. Но что об этих подходах известно нашим заказчикам?

Продажи? – ДА. Но по другим правилам!

Но, как правило, вендоры молчат. В лучшем случае, они в 25-ый раз будут повторять свои корпоративные догмы о своем величии или о технических деталях «совершенно новых» моделей. Любимая отговорка вендоров при этом – «ну – это вы все о высоком, а нам продавать надо». Так и мы о том же – только о продаже по новым правилам. Ведь как работают старые – по принципу и в последовательности «цена, скидка, взятка»  – все и так уже давно знают. Как и то, где пределы этого подхода.

Напротив, очень мало вендоров в АСУ ТП понимают принципы современных маркетинга и продаж, – в частности те, которые касаются важности диалога с рынком, уточнения и развития скрытых потребностей, реального вывода из статус-кво. Например, в этом диалоге  с проектировщиками вокруг стандарта ДСТУ EN 15232 мы вышли на конкретные барьеры в восприятии представителей этой категории, но это и позволило нам увидеть конкретные пути их преодоления. Ведь когда знаешь причину – быстро находишь решение. Эти решения достаточно типичны для многих подобных ситуаций – они связаны с образовательным контентом в области подходов и решений (а не продуктов).

В целом, современные подходы к продажам связаны с вовлечением заказчиков в диалог – а не донесением в надцатый раз ключевых сообщений о своих преимуществах. В одном из недавних мировых исследований McKinsey говорится, что крупные компании – то есть, даже на мировом уровне, – редко соответствуют интересам своих потребителей. На первых местах у них в коммуникациях темы социальной ответственности, глобального присутствия и инноваций, в то время как потребителей больше всего интересует честный, откровенный разговор и то, как крупные бренды умеют управлять всей цепочкой создания ценности. То есть, в нашем случае, – как раз всеми совокупностями связей с интеграторами, подрядчикми, ВУЗ-ами и т.д. – вплоть до потребностей заказчика.

Но как наладить этот самый «честный, откровенный разговор»? Современные практики тоже дают ответ. Вовлечение в диалог возможно, если вы полностью осознаете и ставите у себя задачи, которые  лежат на стыке с интересами и потребностями в цепочке создания ценности, – потребностями  как явными, так и скрытыми. Вот некоторые из подобных задач и тем  

1.      информировать потребителей о том, как мы (вендоры) можем лучше соответствовать их интересам и помогать в решении наиболее актуальных задач в бизнесе

здесь уместно привести уже упомянутый вначале этой статьи пример – Михаил Бубнов с ДП «Сименс-Украина» вызвал огромный интерес среди аудитории ВУЗ-ов достаточно простым рассказом, что и как делает компания в этой области.

 

 2.      провоцировать высококачественные дискуссии на важные темы состояния и развития рынка

Часто вы не можете точно определить приоритеты потребностей-интересов – особенно скрытые, – пока не начнете разговор. Поэтому круглый стол – лучший формат подобного разговора и, кстати, это помогает быстро вычислить проблемы – недостатки на своей стороне. Например, когда АППАУ начинала свое микро-расследование о причине непопулярности и незнания стандарта ДСТУ EN 15232, мы просто собрали разных игроков рынка и прямо задали простой вопрос «почему – на фоне огромного спроса на решения по энергоэффективности, – вы не используете этот стандарт в качестве инструмента?».

 

 3.      Направлять потребителей, лучше определяя их потребности.

Как только определены потребности, мы (вендоры) можем гораздо более ясно определять, что предлагать и в каком порядке.  Например, в описанной ситуации с ДСТУ EN 15232 на следующем круглом столе стало ясно, что проектировщикам нужно больше практических кейсов, нужны toolkits по расчетам, помощь в расчете различных вариантов ТЭО и т.п.  Это был уже другой круглый стол – в офисе крупного вендора. Важно подчеркнуть, что многие из указанных вещей якобы и так были известны продактам этого вендора. Однако, «знать вообще» и услышать, что эти вещи являются приоритетными и по-сути «нужны на вчера» – 2 большие разницы.

 

4.      развивать репутацию настоящих экспертов в своей отрасли

Здесь примеры с отечественного рынка привести крайне сложно. Пожалуй, лучше всего демонстрирует свою позицию С.Г. Батюк технический директор «Клинкманн-Украина». Сергей Георгиевич делает это регулярно, откровенно и по самым разным вопросам развития рынков. Но этот пример скорее исключение из правила, подтверждающее само правило – экспертной позиции большинства вендоров не видно. В качестве другого яркого пример приведем доклад представителя  Schneider Electriс последней конференции CSIA, где он затронул очень важную тему расчета ROI. На мой взгляд, это был один из самых качественных и полезных для интеграторов докладов.  Причем и для наших.

 

5.      влиять на лидеров мнений на нашем рынке (в том числе – и прямо не относящихся к нашим продуктам)

В этом случае уместен наш собственный пример АППАУ – то есть, рассмотрения промышленной ассоциации, как канала влияния. В то время, как все мировые гранды в своих родных странах считают вступление в национальные ассоциации как само собой разумеещееся, в Украине редкие бренды пытаются демонстрировать свою приверженность ценностям местного сообщества, а заодно и влиять через подобные каналы на весь рынок. Хорошим примером для нас здесь был, пожалуй, только Phoenix Contact, который изначально шел по этой логике приверженности и влияния.

 

6.      продвигать сотрудничество с наиболее продвинутыми клиентами

здесь стоит привести еще один пример из недавних дискуссий – участники круглого стола вендоров отметили продвинутый уровень АМКР и вместе дружно заявили «побольше бы нам таких заказчиков». Однако, если мы посмотрим на список ВИП-клиентов любого крупного бренда, то 5-10 продвинутых всегда можно найти. Именно они делают бенчмарк для всего рынка. Другое дело, кто и как в вашей компании описывает и продвигает этот бенчмарк.

Почему так редко наши вендоры ставят подобные задачи, мы писали неоднократно на других партнерских ресурсах, посвященным маркетингу и продажам в В2В. Если кратко, главная причина – доминирование старых методов продаж, датированных прошлым веком и на фоне крайне низкого уровня маркетинга, – в том числе продуктового. 

Главные рекомендации АППАУ

Итак, если вы относитесь к категории вендоров и уже осознаете, что потребители рынков промышленных АСУ давно и остро нуждаются в открытом и честном диалоге на важные темы развития рынка и решения насущных проблем, то важно произвести следующие изменения

1)      постановка подобных задач, как указано выше, – должна быть сделана внутри компаний

2)      появление первых лиц и руководителей департаментов – must be на всех отраслевых форумах и конференциях, – тем более, что в Украине их проходит очень мало. И не нужно «прикрываться» продакт-менеджерами – публика ожидает ясных заявлений, свежих комментариев и дискуссий с первыми лицами.

3)      компании должны начинать производить образовательный контент – сегодня состояние в этой области по-прежнему, на крайне низком уровне. А без него нельзя решить задачи, указанные выше.

4)      начать планировать и регулярно проводить круглые столы – встречи с клиентами – это наиболее эффективный формат ведения разговора и узнавания мнений, и об этом давно говорят практики в других отраслях.

5)      начать перестраивать собственный маркетинг – ставить функции контент-маркетинга (кроме или даже вместо пиара), а продактов разделять по функциям чистой тех. поддержки и тех, кто реально может продвигать продукцию на уровне генерации новых смыслов – месседжей и ценного контента.

Больше информации на эту тему – на нашем ближайшем вебинаре 24 ноября  «Голос вендора vsГолос клиента: как достичь баланса и усилить взаимодействие».

Приглашаем на вебинар АППАУ “Темы развития-2015”, 8 июля

В рамках этого вебинара мы рассмотрим актуальны обновления АППАУ популярных тем и стандартов, затронутых в течение последнего полугодия.

Это будет обзорное представление с указанием источников информации и ориентацией по приоритетам. Также в течении вебинара мы представим перечень тем и мероприятий на 2-ое полугодие 2015.

Программа и регистрация по этой ссылке.

Конференція «Просвіта ринку та підготовка кадрів» – звіт

В конференції прийняли участь 11 кафедр АСУ ТП з різних ВНЗ країни: Києва, Львова, Харкова, Одеси, Кривого Рогу, Сум, Червноармійська (ДонНТТУ), а також представники від ринку – “Арселор Міттал” Кривий Ріг, ДП «Сіменс-Україна», Клинкманн-Україна, СВ-Альтера, Блюменбекер, TUV-Україна, ДП «Фесто», Український венчурний хаб та інші. Спонсором заходу виступила виробнича група «Техінсервіс»

Пропонуємо загальний огляд головних виступів та дискусій.

Позиція АППАУ  – «Час єднатись» та  робити конкретні речі

Конференцію відкрив Ельперін Ігор Володимирович, – завідувач кафедри інтегрованих АСУ НУХТ. Він підкреслив важливість та актуальність цього заходу для вирішення поточних завдань вищої освіти.

Elperin

Рис. 1. Ельперін І.В. під час дискусії

Заклик до єднання був лейтмотивом виступу ген. директора АППАУ Юрчака Олександра Володимировича та багатьох інших спікерів. АППАУ постійно нагадує ринку, що багато існуючих ринкових викликів (від окупності інвестицій – й до кращого управління підприємствами) – не мають сьогодні адекватної відповіді від гравців. Юрчак О.В. запропонував переглянути на актуальність загальноприйнятий стереотип про просвіту та освіту як довгострокові питання  розвитку.  Для цього в презентації були розглянуті 4 українські приклади – в області обліку KPI в обслуговуванні-експлуатації (з результуючим показником ОЕЕ), енергоефективності (з посиланням на ДСТУ EN 15232), інтеграції систем управління (з використанням ISA 88-95) та безпеки (де мова йде про SIL та ISA-99). Всі вказані приклади є нагальними для покращення економічних показників підприємств, або ж для їх безпеки. Однак проблема №1 – це незнання ринком тих самих сучасних практик та стандартів, що вказані вище. Очевидно, що більшість цих речей мають пряме відношення до освітніх програм ВНЗ.

VUZ-04

Рис. 2 Юрчак О.В. – про головні виклики ринку

Отже, головні тези АППАУ:

  1. Питання просвіти та підготовки в промисловій автоматизації – це вже не довгострокові питання розвитку, а давно назрілі й перезрілі короткострокові виклики виживання підприємств. 
  2. Поодинці гравці ринку нездатні справлятись з цими викликами – ми не бачимо жодного успішного прикладу просування будь-якого сучасного західного стандарту чи кращої практики силами одного гравця (мова про провідні бренди-вендори). Виняток – це великі західні корпорації, що мають філії – виробничі підприємства в Україні, і де «мовчки» копіюються ті самі кращі практики та стандарти, згадані вище. Однак ринок про це майже нічого не знає. Оцінка ж самими ВНЗ стану просвітніх матеріалів українською (чи російською) – це всього 4%  (з 70 видів по 11 напрямкам) на «задовільно».
  3. Тільки організована спільнота може разом вирішувати свої проблеми. В області просвіти та освіти АППАУ пропонує створення робочого комітету за участю всіх гравців ринку.

Учасники конференції отримали проект резолюції зібрання з переліком ініціатив, до якого було запропоновано вносити зустрічні пропозиції і обговорити їх в кінці роботи конференції. 

Огляд виступів кафедр АСУ та КІТ

Виступи представників кафедр промислової автоматизації та компьютерних інформаційних  технологій (АСУ  КІТ) можна назвати своєрідним оглядом кращих здобутків ВНЗ.  

VUZ-14

Рис. 3 Ковриго Ю.М. розпочинае виступ команди кафедри АТЕП КПІ

Команда кафедри АСУ АТЕП КПІ представила декілька доповідей. Виділимо 2 з них, які стосуються моделювання. Сергій Георгійович Батюк зробив гарне введення в моделі SIL & HIL (Software-in-the-loop & Harware-in-the-loop) та більш детально розглянув реальний алгоритм SIL, розроблений на кафедрі. Об’єкт управління моделюється з допомогою MatLab Simulink, алгоритми ПЛК – з допомогою CoDeSys, а верхній рівень SCADA системи виконується на InTouch Wonderware. Система має фактично не лімітовані можливості для розробки та тестування будь-який моделей управління.  Інтерактивний ПТК моделювання, представлений Олександром Степанцем та Олександром  Бунке скоріше представляє модель HIL і також дозволяє розробляти різноманітні моделі управління, імітуючи вхідні сигнали на апаратній частині контролера. Переваги – наочність, простота та гнучкість в демонстрації різних моделей. Обидві розробки можуть бути використані не тільки для навчальних цілей, але й для реальних задач по розробці – тестуванню систем управління.

VUZ-38

Рис. 4 Олександр Степанец та Олександр Бунке представляють інтерактивний ПТК моделювання

Олександр  Іванович Савицький з Криворізького університету представив перший досвід виконання замовлення від замовника АМКР по навчанню нової спеціалізації «Мехатроніка». В презентації були розглянуті різноманітні аспекти цієї спеціалізації, що вже давно існує в Росії та в Європі, – але тільки зароджується в Україні. Зараз на підприємстві “Арселор Міттал” Кривий Ріг існує реальний попит на спеціалістів цього фаху, тому місцевий університет відреагував на нього локальним чином. Але проблема підготовки має національні масштаби – адже мова про отримання диплому ВНЗ. Олександ Іванович розглянув декілька можливих сценаріїв повномасштабної реалізації в національних масштабах – від гармонізації існуючих деяких програм навчання з європейськими, й до навчання в рамках міжнародних проектів (як Темпус).

VUZ-46

Рис. 5 Савицький О.І. під час виступу

Павло Галкін представив цікавий досвід участі Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ) в європейському проекті Темпус «Tatu», що розпочався в 2013 році. Учасниками проекту є також ВНЗ з Одеси, Донецька та Івано-Франківська. Головною метою проекту є підвищення попиту на спеціалістів – випускників на підприємствах. Для цього, в рамках проекту створюються сучасні тренінгові центри, оснащені ПТК на базі Siemens та Phoenix Contact. Кафедри проводять ряд круглих столів з потенційними замовниками регіону, на яких розглядають практичні аспекти росту навичок та знань спеціалістів АСУ ТП.

VUZ-19

Рис. 6 Павло Галкін в залі конференції готується до виступу

Максим Савельєв з Славутицької філії КПІ в своїй презентації акцентував на багатьох аспектах стану вищої освіти, бар’єрах розвитку та шляхах їх подолання. В доповіді приведені цікаві факти проблем працевлаштування випускників кафедр АСУ & КІТ. Так тільки 30% випускників кафедр знаходить можливості працевлаштування по отриманій спеціальності – як правило, в місцевих філіях міжнародних компаній в ІТ-секторі. А більше 50% випускників змушена міняти фах. До 3% залишає Україну, і ще 10% спрямовується в державний сектор або в малий та середній бізнес. Причин такого стану чимало – від відсутності належної державної політики й до застарілої в цілому системи освіти, що не встигає за тенденціями ринків. Вихід – брати ситуацію в свої руки та самостійно вирішувати свої проблеми. Наприклад – створювати бізнес-центри та бізнес-інкубатори при ВНЗ. Така модель вже давно працює на Заході і суть її полягає в тому, щоб готувати молодих спеціалістів до стартапів та власного бізнесу вже зі студентської лави. В цьому випадку команда молодих спеціалістів виходить на ринок послуг з готовим продуктом (розробкою), що може значно підвищувати шанси на самостійний бізнес або ж працевлаштування. Подібний бізнес-центр вже започаткований при  Чернігівському державному національному університеті при підтримці АТНУ та підприємств регіону.

VUZ-23

Рис. 7 Максим Савельєв з резолюцією конференції

Олександр Пупена представляв господарів – Національний Університет Харчових Технологій (НУХТ) і, водночас, особисту думку викладача та практика систем управління з питань того, як потрібно реформувати підходи до навчання. «Якщо ми не можемо змінити систему, то потрібно змінювати її результати» – звучить дещо парадоксально, але  пропозиції Олександра якраз націлені на вихід за рамки обмежень, що накладає нинішня система освіти. Інший актуальний заклик – «Освіта – це проблема спільноти (ринку), а не тільки освітян. Тому покращувати її потрібно разом». Спільнота має працювати по конкретним напрямкам відставання як:

1 – переклади книг та просвітніх документів

2 – створення комплексу кваліфікаційних вимог та програм

3- залучення провідних фахівців до рецензування навчальних посібників

4 – краще стимулювання студентів через проведення олімпіад та конкурсів

5 – формування центрів перепідготовки викладачів

6 – формування центрів перевірки якості знань

Всі пропозиції Олександра війшли в проект резолюції конференції.

VUZ-09

Рис. 8 Олександр Пупена представляє особистий погляд на питання освіти

Огляд виступів представників ринку

Гравці ринку були представлені всіма головними категоріями – підприємствами, вендорами та системними інтеграторами. 

«Голос замовника» представляв Максим Романов з Криворізького мет комбінату «Арселор Міттал» (АМКР).  Максим детально представив причини створення нової спеціальності «мехатронік» на підприємстві. Передумовою є зростаюча вага та актуальність питань по зниженню кількості та тривалості зупинок виробництва. Головне обмеження існуючої структури – це неможливість реалізації правила «1 шафа – 1 ключ» (1 людина несе відповідальність за доступ та ефективне вирішення проблем з ПТК). При нинішньому стані речей, коли є окремі КІП-ці, інженери АСУ, механіки та електрики – це правило (ефективності) неможливо реалізувати. Тому виникла потреба в фахівцях, які мають полівалентні (мульти-дисциплінарні) знання та навчики і головна мета яких полягає в швидкій діагностиці та локалізації причини зупинки. Команда управлінців АМКР провела велику роботу по створенню професійного стандарту «мехатронік» і на сьогодні підготовка таких фахівців вже запущена при місцевому університеті.

VUZ-22

Рис. 9 Максим Романов (справа) та Риженко Е.С. (ДП “Фесто”) під час засідання

«Голос вендора» від лідера ринку – ДП «Сіменс-Україна», був представлений Михайлом Бубновим. Михайло розповів про політику та здобутки компанії в співпраці з ВНЗ. Особливе зацікавлення аудиторії викликали акценти про надання матеріально-технічної допомоги ВНЗ, а також про лекції провідних фахівців студентам – тільки в цьому році таких було вже 50. Михайло навів цікаві приклади виникнення такого попиту  – наприклад, нові стенди в Кременчуцькій академії ім. Остроградського були поставлені завдяки гострій потребі в спеціалістах, що знають ПТК Siemens для Полтавського ГЗК. Він також відповів на ряд запитань щодо можливостей регулювання ситуації на ринку з відтоком кадрів в ІТ-індустрію.

VUZ-010

Рис. 10 Михайло Бубнов знайомить учасників конференції з освітніми програмами ДП “Сіменс-Україна”

«Голос інтегратора» від компанії Blumenbecker представив Олександр Грошев. Він акцентував на типових для системної інтеграції пікових, сезонних сплесках попиту на фахівців промислових АСУ. Наразі керівництво компанії констатує великий дефіцит таких спеціалістів – навіть для простих завдань.  Особливо не вистачає проектувальників, робототехніків та мехатроніків. Blumenbecker, як і Siemens дбає за майбутні кадри в Україні – в цьому році  робототехнічний комплекс був поставлений в НУХТ для навчальних цілей.  

А на завершення цього огляду позицій та пропозицій від гравців ринку, кілька слів про Олександру Бородієнко з навчального центру «Український венчурний хаб». Вона представила новий погляд та можливості співпраці з ВНЗ в розвитку так званих «м’яких навичок» (soft skills).  Учасники конференції підтвердили, що дійсно інженерам дуже не вистачає навичок комунікацій, управління результатами, роботі в команді, управління кар’єрою тощо. Саме ці навички пропонується розвивати шляхом проходження нових освітніх програм, глибоко інтегрованих з сучасними он-лайн можливостями навчання та кращими світовими практиками. До ініціативи УВХ вже приєднались чимало національних лідерів як Мала академія наук України, компанія Juscutum, A7 Group, Укртелеком та інші. Після доповіді Олександри відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між АППАУ та центром «Український венчурний хаб».

VUZ-18

Рис. 11 Олександра Бородієнко та Андрій Заїкин  («Український венчурний хаб»)

Інші цікаві моменти конференції

По відгукам учасників конференції дискусії та спілкування були одними з найцікавіших моментів конференції. Коротко виділимо кілька гострих дискусій, що часом переростали в справжні дебати

  • АСУ ТП та ІТ ринки: це один спільний ринок vs це – різні ринки, які часто конкурують
  • «Хороші ВНЗ-и чи погані» vs «чи розуміємо ми потреби ринку (в тому числі перспективні) та чи відповідаємо їм».
  • Якою є динаміка тенденцій ринків та технологій АСУ ТП : повільна ( в цілому світі) vs це ми є дуже повільними в Україні
  • Прийняття викликів щодо конкуренції за кадри з ІТ: «вирішиться само собою» vs потрібно діяти стратегічно та проактивно

Детальніше ми розглянемо окремі аспекти цих дискусій в наступних оглядах. 

Резюме конференції

Головним результатом конференції можна назвати справжнє єднання учасників навколо ключових тез:

  • Зміни давно назрілі та необхідні: це ясно показують готовність викладачів до взаємодії,  ентузіазм, емоції в дискусіях, а також багато нових пропозицій для проекту резолюції
  • Голос ринку дуже важливий і його потрібно постійно розширювати: ВНЗ були дуже уважні та чутливі до заяв ДП «Сіменс-Україна», Blumenbecker, а найбільше – до АМКР.
  • Just do it: окремі пропозиції настільки очевидні, що цей заклик декілька разів колеги повторювали під час виступів
  • Точка стику з ІТ: це область MES-систем. Потрібно інвестувати та спрямовувати зусилля саме сюди.

Проект резолюції конференції, що виріс з 9 початкових категорій пропозицій до 15, а також готовність вступати в Робочий Комітет для реалізації цих ініціатив – є наочним свідченням вищенаведених свідчень зрілості учасників конференції.

Вечірня частина була фінальним акордом в цьому єднанні – веселим, імпровізованим на нові ідеї та багатим на позитивні емоції. Щиро дякуємо нашому спонсорові – виробничій групі «Техінсервіс»

Переглянути повний фото-звіт конференції

This website uses cookies to improve your web experience.