Виконавча дирекція АППАУ

Siemens, ABB, Rittal, Lapp та дистрибутор №1 ринку «СВ-Альтера», який представляє чимало інших брендів. 

Результатом зустрічі стали конкретні домовленості про співпрацю та обміни в розвитку ринку. Далі пропонуємо короткий звіт про хід зустрічі.

Позиція АППАУ

На початку зустрічі ген. директор АППАУ Юрчак О.В. наголосив на головних очікуваннях цієї 1-ої зустрічі – «почути та бути почутим, а також заявити про власну позицію відносно головних середньострокових викликів ринку». Його вступна доповідь була стислим резюме тих самих викликів, які мають безпосереднє відношення до вендорів, та про які АППАУ говорить останні роки. Олександр особливо акцентував на відставанні України в гармонізації з європейськими стандартами та ілюстрував ситуацію свіжими прикладами 2014-15, як:

• «Винаходи» стандартів інтеграції АСУ vs ігнорування існуючого ISA-95  у вітчизняному  ГМК (приклади колишнього «Интехпрома»)
• Мовчазне впровадження кращих світових стандартів на рівні КPI (ОЕЕ, ТСО – приклад Прилук) західними виробниками в Україні vs повне незнання тих самих KPI українськими інтеграторами та замовниками. При цьому західні бренди-вендори навіть не намагаються просувати існуючі власні просвітні матеріали, які в них є (найбільш яскравий приклад – ролик Emerson «Управляя сложностью»).
• Маніпуляції всіма брендами навколо гострих питань кібер-безпеки vs повне незнання ISA-99 (на прикладі постійних згадувань на конференції історії Stuxnet – і яку власне ніхто не знає в деталях, як і її вплив на прискорення стандартизації в промисловій кібер-безпеці).
• І зрештою дуже свіжа історія 2015 про ДСТУ EN 15232 – який так і залишається на папері і де-факто не знаний більшістю ринку. 

Наслідками цих ігнорувань є надмірні витрати українських підприємств на «винаходи» власних внутрішніх стандартів (адже великі підприємства все одно змушені це робити),  зростаюче відставання від розвинутих країн у впровадженні нових технологій та деградуюча роль АСУ ТП.  Разом з іншими проблемами (кадри, брак інвестицій, економічна криза) це формує ряд викликів та загроз для самих вендорів.

Позиція брендів – «стандарти необхідні, але…»

Не можна сказати, що озвучені факти та сформульовані виклики були вже добре знаними та усвідомленими аудиторією. Більшість вендорів чесно признались, що ті самі ISA 88-95 вони не знають та висловили сумнів, щодо їх актуальності та необхідності впровадження як пріоритетних. Директор департаменту автоматизації «Сіменс-Україна» Михайло Бубнов зазначив, що натомість є більш пріоритетні стандарти, які вже «на слуху» та потребують розгляду – як ті самі стандарти безпеки SIL 2-3-4, що давно впроваджені на рівні ГОСТ-ів в сусідній Росії. Також учасники висловили застереження, що будь-які нові стандарти в Україні можуть вести до нових бюрократичних правил, а відповідно – до корупції та зростання витрат підприємств. Ігор Хілько – директор департаменту автоматизації АББ Лтд та Олександр Пупена (запрошений як гість-представник ВУЗ-ів) думають інакше – будь-які сучасні стандарти необхідно розглядати як кращі практики ефективності та якості. Відповідно вони ведуть не до зростання витрат підприємств, а до їх економії, покращення продуктивності праці та доходу. Ген. директор «Ріттал в Україні» Сергій Лахно також наголосив, що для його портфелю продуктів вказані стандарти не є актуальними – тому очевидно, що кожен гравець має розглядати свою прикладну область стандартів та кращих практик.

Включення великого замовника

Заплановане телефонне включення директора департаменту ІТ-АСУ Криворізького комбінату Arcellor Mittal Максима Романова значно прояснило ситуацію з відношенням до стандартів та сприяло спільному консенсусу щодо зазначених вище сумнівів та запитань. 

Відповіді Максима були гранично зрозумілі по всіх питаннях і ясно розставили акценти:

• Мова не про додаткові витрати, а про значну економію: наразі кількість підрядників та їх власні доморощені «стандарти» формату та передачі даних створюють величезну головну біль підприємству при інтеграції різних систем управління. Перехід на ISA-88-95 дозволить зняти ці проблеми.
• Власне ніяких додаткових витрат немає (Максим просто не зрозумів про що мова) – купити стандарт в міжнародній організації коштує кілька десятків доларів. 
• Питання ISA-95 також важливе для підприємства, оскільки в найближчі роки мова йде про створення повномасштабної MES. До цього потрібно підготуватись – створити передумови, відповідну економічну та ІТ-культуру, підготувати персонал.
• Багато інших стандартів (як безпекові SIL) автоматично включаються на підприємства – адже компанія строго слідкує за безпекою персоналу в масштабах всієї корпорації. 
• Це правда, що людей на рівні персоналу, які можуть легко конвертувати характеристики АСУ ТП в економічні результатами та вже оперують сучасними KPI,  вкрай мало. Але це не є причиною, щоб не ставити ці питання і внутрішня робота на Arcellor Mittal давно йде.
• Підприємству не потрібні «контролери, шкафи чи SCADA». Йому потрібні якісні технологічні рішення з відповідним рівнем автоматизації. Тому головна роль – це підрядників та інтеграторів. Багато питань на підприємстві не вирішені  і є брак пропозицій.

Де-факто, Криворізький комбінат Arcellor Mittal вже прийняв ISA 88-95 як внутрішні стандарти по інтеграції АСУ ТП – АСУП. Це означає, що підрядники в кожному тендері будуть проходити критерій відповідності – якщо на рівні інтеграційних аспектів вони не відповідають вказаним стандартам, то просто не проходять кваліфікаційний критерій відбору.

Домовленості вендорів

Діалог з М. Романовим сприяв зміні тональності та акцентів в дискусії. «Якщо замовник це розуміє і так себе веде, то очевидно, що ми маємо цьому відповідати» – подібну думку висловили ряд представників круглого столу. На запитання ведучого «отже – що дає стандартизація ринку та вендорам?» учасники висловились таким чином

• «Це просто необхідно – але питання в кількості таких, як Максим Романов. На мою думку, більшість замовників є дуже далекими від такого рівня» (Кирил Ізвеков, Lapp Ukraine)
• «Звісно – сучасні стандарти ведуть до кращої прибутковості підприємств. Як вендори, ми маємо задуматись про свою роль щодо кращої популяризації сучасних стандартів та впливу на тих же інтеграторів» (Володимир Дишлевий, СВ-Альтера)
• «Те що вигідно замовнику – вигідно й нам. Водночас ми бачимо великий консерватизм з боку ринку. Навіть давно існуючі речі як САПР Eplan нам важко впроваджувати, оскільки інтегратори не хочуть платити за такі продукти» (Сергій Лахно, Rittal Ukraine). «Масштабованість, простота, уніфікація – це очевидні переваги стандартизації і над цим потрібно працювати», – додає його колега Сергій Гоменюк.
• «Популяризація кращих стандартів-практик та просвіта ринку завжди була пріоритетом Сіменс. Наприклад, ми давно й плідно працюємо з ВУЗ-ами. Ми й зараз готові включатись в спільну роботу та об’єднувати зусилля» (Михайло Бубнов, Сіменс-Україна)
• «Важливо розуміти, що такі як Arcellor Mittal задають планку та рівень для всіх гравців. Отже, якщо наші інтегратори не здатні відповідати їх вимогам, не знають сучасних стандартів, то замовник візьме зарубіжного підрядника. Це може вести до втрати кращих проектів місцевими інтеграторами» (Олександр Пупена, НУХТ)
• «Ще раз хочу наголосити на розумінні стандартизації як кращих внутрішніх правил ефективності. Ми всі знаємо, як сьогодні пишуться ТЗ. Частіше всього їх пише сам Інтегратор. Але з яких уявлень – розуміння можуть виходити інтегратори, якщо вони самі відстають в питаннях сучасних архітектур, нових концепцій та трендів в розвитку АСУ? І звісно потрібна уніфікація тих речей, які створюють головну біль замовнику» (Ігор Хілько, АББ Лтд).

В результаті обговорення учасники круглого столу домовились про наступне:

1. Заявити про співпрацю в спільній декларації – прес-релізу.
2. Подібні зустрічі круглі столи проводити 1 раз в пів-року.
3. Налагодити регулярні інформаційні обміни між собою та АППАУ з метою інформування про існуючі матеріали, заходи чи продукти, що мають відношення до стандартів IEC/ISO російською чи українською мовами.
4. Активно включатись в заходи АППАУ – зокрема, найближчими є конференція ВУЗ-ів 15 жовтня та навчання по ISA 88-95 в грудні.

АППАУ також окремо відкомунікує учасникам про можливості та процедури щодо створення (чи вступу) технічних комітетів стандартизації при УКРНДНЦ.

Юрчак О.В. підвів підсумки обговорення та закликав учасників до  активної позиції щодо всіх зазначених викликів (не тільки стандартів). Наприклад, важливо зараз прийняти участь в конференції 15 жовтня – ВУЗ-и потребують чути «голос вендорів» та розуміти їх позицію щодо критичних питань просвіти – освіти ринку. Так само замовникам та інтеграторам важливо чути цей голос з приводу болючих сьогодні питань енергоефективності, безпеки, інтеграції АСУ та управління витратами, кращих стратегій інвестування в умовах кризи тощо. Лідери – міжнародні бренди мають не просто «продавати залізо», – їх набагато більша та значима роль в орієнтації ринків (чіткі вектори росту та інвестицій), в прискоренні його розвитку через усвідомлене формування тих самих осередків росту, кращих практик та бенчмарк, а також підтримки інноваторів як Arcellor та подібних. Це і є позиція справжнього лідерства. Зрештою, важливо надихати та підтримувати споживачів просто активністю своєї позиції – маніфестація всього кращого, що є в Україні та на світовому ринку, вкрай необхідна зараз для багатьох підприємств. Бо коли ми кажемо весь час «криза», то вона таки добереться до кожного. І навпаки – коли ми демонструємо кращі приклади та зростання, це надихає та стимулює до розвитку. 

І як головне резюме зустрічі. Конструктивна позиція та швидкі домовленості учасників – вендорів дають надію всьому ринку – перспектива співпраці та більш швидкого розвитку в нас є.

 

Чимало гравців сьогодні потребують об’єднання зусиль з ВУЗ-ами та обговорення ключових питань в сфері підготовки кадрів на ринку промислової автоматизації.

Питання розбіжностей в очікуваннях гравців ринку по відношенню до нинішнього рівня молодих спеціалістів, а також питань перепідготовки кадрів потребують дієвих рішень, інструментів та механізмів впливу на ситуацію.

Конференція 15 жовтня має стати першим кроком до створення таких інструментів та програм. 

 

Головні завдання конференції:

• Прояснити та узгодити пріоритети в просвіті ринку та сфері підготовки кадрів
• Запропонувати сучасну модель компетенцій спеціаліста промислових АСУ
• Запропонувати (оновити) пакет послуг з навчання та перепідготовки спеціалістів
• Консолідувати замовників людських ресурсів ринку АСУ та постачальників послуг навколо критичних питань просвіти та підготовки кадрів
• Створити робочий комітет для спільної роботи по подальшому розвитку просвітніх питань під егідою АППАУ. 

Детальна програма та реєстрація за цим посиланням 

Кафедра Автоматизації технологічних процесів веде свою історію з 1965 р., коли була відділена від кафедри електротехніки, до 2001 р. мала назву – кафедра автоматизації будівельного виробництва. В 2001 р. перейменована на кафедру автоматизації технологічних процесів, входить в склад факультету автоматизації та інформаційних технологій.

Сьогодні кафедра забезпечує базову та повну вищу освіту зі спеціальності Автоматизація управління технологічними процесами та викладачі кафедри проводять заняння з дисциплін автоматизації на інших факультетах університету.

Кафедру очолює професор Скіданов Володимир Михайлович.

Бажаємо успіхів в питаннях просвіти та підготовки кадрів!

Парадигми частіше всього формуються власним досвідом, освітою та вихованням в юності. Яскравий приклад відсталості парадигм (у всіх відношеннях) – наш колишній президент «Яник», він же кримінальний авторитет, який прийшов на верх влади з відповідними парадигмами. Наприклад  з домінуючим уявленням, що «світом править бабло та сила, а кругом лохи». Цікаво в цьому випадку те, що він ніколи б не став президентом, якби частина населення не мала такі самі парадигми. Наслідки – зокрема, по Донбасу ми всі добре знаємо.

Але повернемось до парадигм, які сьогодні заважають розвитку ринку промислової автоматизації. І подивимось які є нові парадигми – адже життя невпинно йде вперед і вчить нас новому. Варто тільки вміти слухати. Щоб бути більш конкретним, я також вкажу людей, які несуть нові парадгими, та яких ми скоро побачимо на конференції 15 жовтня. 

№1 – «ринок розвивають великі бренди-вендори» (а не замовники)

В чому це проявляється: історично склалось так, що Україна ще в 90-і роки майже повністю втратила  своїх розробників та ідеологів АСУ ТП. Відповідно, тенденції розвитку галузі почали задавати представники великих західних брендів. Відповідно інтегратори та замовники почали слухати та орієнтуватись виключно на них.

Чому це шкідливо: ми не знаємо чи забуваємо, що будь який новий контролер (SCADA-система), нова архітектура чи рішення великі бренди спочатку перевіряють на своїх замовниках – там, у своїх рідних країнах. І саме ці замовники й визначають, в якому напрямку потрібно розвивати те чи інше рішення.  І тільки після цього продукт (система) йде в серійне виробництво й досягає України. Відповідно – ми починаємо думати, що великий бренд нам принесе також стратегію розвитку АСУ на власному підприємстві. Але зась, – цього ніколи не відбувається.

Якою є нова парадигма: так само, як і в розвинутих країнах – стратегію розвитку власних технологій та систем автоматизації має визначати сам замовник. Разом з близькими та досвідченими інтеграторами, а потім вже – з брендами.  Так я це вже робить Максим Романов з Arcellor Mittal.

№2 – домінування «заліза» бренду над рішеннями 

В чому це проявляється: це є, очевидно, наслідком дії попередньої парадигми. Але також того, що наші інтегратори мають дуже слабкий маркетинг та мало думають за своє позиціонування, а також за формулювання пропозиції цінності.  На західних ринках картина інша – ми бачимо потужні позиції інжинірингових підрозділів АВВ, Emerson, Siemens, а  та також чисельних технологічних компаній (Danielli, Air Liquide і маса інших). Саме вони «правлять бал» у замовників в великих проектах.

Чому це шкідливо: очевидно, що замовникам потрібні рішення – а не компоненти. Коли й сьогодні великий замовник повторює – «та не потрібні мені ваші ще 50 контролерів, – потрібне конкретне рішення для такої й такої проблеми…»  стає прикро – і за вендорів, і особливо за інтеграторів. Те саме видно й по більшості конференцій – ми ніяк не можемо вийти з парадигм Product Push.

Якою є нова парадигма: Рішення під конкретні завдання і які дають необхідний (економічний)  ефект. Кінцівка цієї фрази важлива – в силу вищесказаного, дуже мало інтеграторів може яскраво демонструвати ефект впровадження АСУ ТП на показники якості, (енерго) ефективності, продуктивності, безпеки тощо. Тобто, відповідати на ключові виклики, які сьогодні стоять перед кожним українським підприємством.  Гарний приклад правильної інжинірингової позиції – Група «Техінсервіс», – вони абсолютно самодостатні в співпраці з замовниками. 

№3 – «все залежить від держави» (або «мої проблеми буде вирішувати хтось»)

В чому це проявляється: в тому, що більшість гравців байдужі до середньо-довгострокових викликів – наприклад, до питань освіти та підготовки молодих спеціалістів. А також в тому, що самі ВУЗ-и – замість ефективного та швидкого об’єднання, чекають «у моря погоди» (допомоги, координації та лідерства) – від держави, чи ще від когось.

Чому це шкідливо: тому, що маса питань не вирішується – фактично, ми роками тупцюємо на місці, – багато про це тут. Надія на «когось» – ніяк не співвідноситься з реаліями життя, це – ілюзії,  причина яких в радянському минулому – наших парадигмах патерналізму.

Якою є нова парадигма: паростки нових парадигм видно серед членів АППАУ – Олександр Пупена, Максим Савельєв, Павло Галкін – вони представлять нові підходи та нові формати освіти та просвіти, які не покладаються виключно на роль держави, – а на власні сили, партнерів та спільноту. Серед вендорів виділимо тут Klinkmann (буде Сергій Батюк), Phoenix Contact та Siemens (теж побачимо доповідь).

№4 – «технології важливіші за сучасні принципи та стандарти»

В чому це проявляється: 99% гравців ринку говорить виключно про продукти або власні рішення, – але майже ніколи – про принципи та стандарти на яких вони базуються. 

Чому це шкідливо: тому, що: 

1. замовники, ВУЗ-и та інші гравці давно стомились  розбиратись з зоопарками (шин, протоколів, форматів даних, псевдо-переваг, нормативів та правил безпеки, обслуговування тощо). АСУ ТП – чи не єдина галузь в Україні, що немає ні своїх технічних комітетів при Держстандарті, ні своїх представників хоча б при існучих комітетах. 
2. тому, що великі підприємства все-одно підходять до питань уніфікації – і коли вони не знають сучасних принципів (=стандартів) – вони починають «винаходити велосипед». Зайве говорити про втрати часу, грошей та ресурсів – мине ще кілька років, і все прийдеться змінювати.

Якою є нова парадигма: «технологія – це просто інструмент» – кажуть відомі експерти по управлінню. Набагато важливіше зрозуміти, для чого вона і що стоїть за нею – принципи, стандарти, бізнес-процеси, KPI, знання та навички персоналу – що разом формують ту саму культуру підприємства, про яку так нарікають багато вендорів чи інтеграторів.  З інноваторів ринку, яких ми побачимо на конференції 15 жовтня знову згадаємо Arcellor, але також згадаємо чимало західних філій в Україні, – які (на жаль мовчки) давно впроваджують принципи ОЕЕ, ТСО та інших техніко-економічних концепцій, що мають відношення до АСУ ТП.

№5 –  «в замовників немає грошей, отже нічого й говорити про розвиток»

В чому це проявляється: це типова позиція провідних брендів, коли їх питаєш, – «чому, наприклад, ви не розвиваєте ті самі стандарти чи не займаєтесь просвітою ринку». 

Чому це шкідливо: тому, що саме зараз прийшов час яскраво демонструвати ефект від «заліза». Замовникам – генеральним, фінансовим, технічним директорам – потрібно яскраво та переконливо демонструвати які будуть показники ROI, окупності, зменшення собівартості продукції тощо. Все це дуже пов’язно з показниками середнього рівня KPI – як ті самі ОЕЕ, ТСО, зменшення браку, ріст продуктивності, зниження складських запасів, економія енергії і т.п. і т.д. І тільки на 3-му рівні йдуть показники АСУ ТП – функціональність, надійність, швидкість, зручність, продуктивність системи  тощо і окремих її частин. Невміння зв’язати всі 3 рівні – є наразі критичним для більшості гравців.

Якою є нова парадигма: чітко показувати, який вклад вносить мій «дівайс-софт-система» – в економічні показники підприємства.  Чітку орієнтацію на таку позицію все частіше займають члени АППАУ інтегратори «ВДТ-Автоматизація» та НПП «Тріада», хоча, якщо чесно – з розрахунками важко у всіх. Серед вендорів назвемо EQ Systems.

                                                                                ********

Отже, для всіх, хто прагне розвивати ринок АСУ ТП –

• Меседж №1 – боротись треба з причинами, а не наслідками. Парадигми є основою нашої поведінки та дій. Тому якомога більше акцентуйте на шкідливості старих парадигм, та показуйте приклади нових.
• Меседж №2 – людей з новими парадигмами насправді вже багато серед нас – тому об’єднуємось:  рухатись разом швидше та цікавіше:))   
• Меседж №3 – засадничі принципи (стандарти) – основа розвитку. Все інше похідне – тому потрібно якомога швидше організувати роботу навколо пріоритетних стандартів галузі.

Почуємось та побачимось на конференції 15 жовтня.

 

Юрчак О.В.  ген директор АППАУ

Мощность цеха составляет 150 т/сутки.

Цех по производству смол КФС и МФС на Коростенском заводе МДФ

Весь производственный процесс полностью механизирован и автоматизирован по последнему слову техники, что позволяет чётко придерживаться заданной рецептуры и получать качественную и экологически безопасную смолу класса Е-1 и Е-0.

Комплекс состоит из следующих секций:

• узел разгрузки карбамида из вагонов-хопперов; 
• склад карбамида;
• узел разгрузки карбамидоформальдегидного концентрата (КФК) из ж/д цистерн;
• склад КФК;
• склад КФС;
• цех по приготовлению КФС и МФС.

«Проект прошел полную приемку и сдан в эксплуатацию. Экологическая экспертиза подтвердила его полное соответствие международным требованиям безопасности и действующим техническим регламентам. Срок исполнения проекта «под ключ», вместе с пусконаладочными работами, составил 12 месяцев», – отметил Генеральный директор Производственной Группы «Техинсервис» Игорь Щуцкий.

Следует отметить, что все проектные работы осуществило собственное проектное бюро, а технологическое оборудование и металлоконструкции цеха изготовлены на Гребенковском машиностроительном заводе (ГМЗ), входящем в состав Техинсервис ПГ.                

Подразделение автоматизации Techinservice Intelligence разработало «под ключ» систему автоматического управления SimpleChem_Resin. Данная АСУТП позволяет готовить КФС различных рецептур в полном автоматическом режиме.

Операторская цеха КФС и МФС на Коростенском заводе МДФ

Принт-скрины системы автоматического управления SimpleChem_Resin для Коростенского завода МДФ

С уверенностью можно сказать, что разработанный Техинсервис ПГ проект цеха по производству КФС и МФС для Коростенского завода МДФ открывает широкие возможности организации экологически чистого производства смол и способствует повышению экономической эффективности всего предприятия.

Источник: www.techinservice.com.ua

В рамках этого вебинара мы рассмотрим наши последние обновления популярных тем и стандартов, затронутых в течение последнего полугодия.

Это будет обзорное представление с указанием источников информации и ориентацией по приоритетам. Также в течении вебинара мы представим перечень тем и мероприятий на 2-ое полугодие 2015.

В программе:

• Главные стратегии промышленной автоматизации в условиях кризиса
• Обзор ключевых тем прошлого полугодия – расчет ROI, ISA-95, GAMP vs Agile Project Management
• Интеграция с миром ИТ – зачем и как ускоряться
• Программа развития на 2-ое полугодие 2015

Тем, кто регулярно следит за нашими публикациями и посещает мероприятия АППАУ, вебинар будет полезным с точки зрения закрепления материала о новых стандартах и более четкого понимания – выработки своих приоритетов. Напротив – для других это может быть полезным с точки зрения более близкого знакомства – как с АППАУ, так и с методами – стандартами, которые мы продвигаем.

 

Ведущий:  ген. директор АППАУ, Юрчак Александр Владимирович.

Вебинар состоится 8 июля в 15:00. Участие – бесплатно.

Для регистрации заполните, пожалуйста, поля:

Проект впроваджується Науково-освітнім кластером Українського Венчурного Хабу і направлений на створення платформи для неформального навчання молодих професійних кадрів (студентів) в Україні. Мета проекту – вирішити проблему адаптації випускників до професійного бізнес середовища, в тому числі, за рахунок розвитку соціальних компетенцій студентів українських ВНЗ.

Андрій Заїкін, Український Венчурний Хаб (зліва) та Олександр Юрчак, АППАУ, під час підписання меморандуму

Что же собой представляет практики GAMP в управлении проектами АСУ ТП?

Что такое GAMP

Вначале об очередных аббревиатурах – кажется, в последнее время их многовато)

GAMP– это Good Automation Manufacturing Practice, – де-факто стандарт фармацевтической промышленности по АСУ ТП. Сама аббревиатура GAMP является зарегистрированным товарным знаком Международного сообщества инжиниринга в фарма-индустрии (ISPE).  И в общем имеет те же корни, что и GMP (то же, только без automation) – очень знакомая аббревиатура всем отечественным фармацевтам. А если еще больше обобщать, то это один из десятков GxP стандартов, которые есть и в других отраслях. Их роль – фиксировать и  регламентировать лучшие практики и стандарты.

В силу высокой степени стандартизации в фармации, неудивительно, что стандарт по автоматизации родился именно здесь. Сегодня GAMP – один из самых цитируемых стандартов промышленной автоматизации и именно в области управления проектами, вышла уже 5-ая редакция, почему и часто встречается «GAMP 5».

Основные положения GAMP

Во-первых нужно сказать, что сама идея GAMP – не что иное, как попытка подняться на 3-ий уровень зрелости в модели СММ (Capability Maturity Level). Возвращаясь к нашей дискуссии на недавнем клубе АППАУ «интуитивное управление vs процессное и стандартизированное», можно смело проводить параллели с уровнями 2 и 3 этой модели. Практически очевидно, что ИТ-шники уже перешли на 3-ий и 4-ый уровни, в то время, как Системные интеграторы АСУ ТП находятся на переходе между 2-м и 3-им.

 

GAMP – это как раз о том, чтобы выйти на 3-ий и 4-ый уровни в области АСУ ТП.

Итак, что предлагает GAMP стандартизировать:

1. V-образный цикл разработки проектов по АСУ ТП. Однако в отличие от просто концепта, GAMP стандартизирует в деталях – сами этапы и документы, которые их сопровождают.

2. В качестве основных регламентирующих документов фигурируют:

• Architectural Diagram (AD) – диаграмма архитектуры АСУ
• Control System Strategy (CSS) – стратегия системы. Эта стратегия является обязательной для управления User Requirement Specification (URS) – требованиями заказчика.
• Functional Requirement Specification (FRS) – функциональные требования к системе. Она описывает, как поставщик будет выполнять требования, изложенные в URS.
• Logic Description (LD) – логические и другие диаграммы, функциональные блоки, описывающие тех процесс (важно упомянуть, что GAMP разработан для групповых (batch) процессов)
• Sofware Standards Document (SSD) – описывает требования по разработке и внедрению программного обеспечения.

3. Вероятно, GAMP включает слово «практика» (practice) поскольку не только регламентирует, но и дает практические рекомендации. Например, в оценках усилий, по фазам проекта интересен следующий расклад

Другими словами, если вы не тратите до 55% усилий на URS-FRS, то вряд ли вы получите хорошее качество проекта.

4. GAMP также регламентирует пошаговый подход к ведению проекта – последовательность шагов от создания предварительного URS и до финального пуска расписана в 15-20 этапах.

5. Также упомянутый документ приводит много других структурных распределений – по типам проектов, по рискам и т.п.

Что же считать Good-Bad-Ugly?

На этот вопрос указанный документ отвечает не совсем четко. Очевидно, придерживание всех указанных регламентов и будет ‘Good’. И, наоборот, их игнорирование может вести к ‘Ugly’. Кроме этих очевидных, но и банальных умозаключений, больше подсказок есть в презентации с аналогичным названием, автор David Chappell. В частности, он обращает внимание на качество и важность URS и предлагает его утверждение в 2 захода – в начальной фазе проекта (концепция проекта) и последующей (проектирование). Точно также в 2 захода утверждаются FRS. Также количество и глубина проработки ставятся в зависимость от типа проекта.

«И что же делать с Agile?» – вопрос интересный в контексте последних дискуссий

Конечно, подобные стандарты разрабатывались годами и в этом конкретном документе нет ни слова об Agile, который, как мы уже знаем, вышел из ИТ и то в последнее десятилетие. Напротив, обычный поиск по запросу “GAMP 5  Agile” вываливает вам массу более свежих документов, которые ясно говорят, что GAMP 5 в редакции 2008 года уже включал, – далее цитируем в переводе, –  «совместимость с широким рядом других моделей и методов. В частности, в области разработки ПО таких как – Rapid Application Development (RAD), Agile, Rational Unified Process (RUP), or Extreme Programming». Далее упомянутый по ссылке документ упоминает и SCRUM и объясняет, как все указанные методы соотносятся с GAMP 5. Процитируем в заключение «методы agile действительно имеют ряд преимуществ как:

• Использование итераций для лучшего подхода к решению
• Тестирование в реальном времени функциональности, согласованной с заказчиком
• Контроль и управление функциональностью непосредственно в приложении
• Раннее и постоянное вовлечение сообщества пользователей
• Гибкая реакция на изменения среды и спецификации
• Избежание внедрения кода и функциональности, которые становятся ненужными

… В то же время, ни один из указанных методов не покрывает требования по необходимым регламентным документам на всем жизненном цикле проекта, попадающем под условия практик GxP.»

Проще говоря, наш вывод напрашивается такой – «да, вы можете экспериментировать и пробовать с Agile/SCRUM и другими методами. Однако оставайтесь в рамках GAMP, – V-образная модель, специфицированная по этапам и типам проектов действительно оптимальная по своим регламентам».

Где узнать больше

Для членов АППАУ доступ к документам открыт в библиотеке ресурсов. Для других мы рекомендуем поискать ресурсы в открытом доступе в интернете – их на самом деле много по этой теме. Упоминания – разъяснения будут предоставлены на следующем вебинаре 8 июля. Вопросы, комментарии приветствуются.

 

 

Тем не менее, этот доклад завоевал большинство симпатий. Почему? Моя версия – причин две. Во-первых, публика была смешанная (ИТ + АСУ ТП) и многие просто устали от обилия технических деталей не по своей теме. Вторая причина в том, что в принципе люди (инженеры в том числе) за последние годы устали от количества и (низкого) качества выступлений в стиле Product PUSH. Другими словами – даже по своей теме. Люди хотят чего-то другого, чем очередной технический доклад о характеристиках «совершенно новой и выдающейся версии 10.21» нового программного продукта, модели контроллера или частотного преобразователя. 

Я также хорошо помню в высшей степени  заинтересованную реакцию аудитории ВУЗ-ской конференции 15 октябряна выступление ген. директора ДП «Сименс-Украина» Бубнова Михаила. Михаил в простой и доступной форме рассказал историю о том, как Сименс оснастил лаборатории в Кременчугском университете. Он связал это с актуальной потребностью и обращением ЛПР-ов на соседнем Полтавском ГОК-е, – оказывается, там существовал постоянный и неудовлетворенный спрос на грамотный обслуживающий персонал, хорошо знающий контроллеры Сименс.

Голос вендора – в дефиците

Казалось бы, эти 2 случая – совершенно разные, никакой общности между ними нет. Кроме того, что оба выступления имели хороший отклик от аудитории. На самом деле, важно понимать причины этого хорошего отклика. На мой взгляд, в сообществе промышленной автоматизации давно существует дефицит на настоящий, живой голос вендора. Просто перечислим некоторые злободневные вопросы, которые мы часто дискутируем на площадках АППАУ

•         Как быстрее реагировать на рыночные изменения – прежде всего, в области роста требований к окупаемости инвестиций,  энерго-эффективности, управляемости предприятий и их безопасности
•         Как повысить экономическую грамотность игроков рынка, сориентировать заказчиков на вопросы ROI (а не только цены) и ввести практики расчета полной стоимости владения (TCO)
•         Как быстрее интегрироваться в общеевропейское пространство – в том числе, путем ускорения принятия современных стандартов IEC / ISO в промышленной автоматизации
•         Как устанавливать повсеместно стандарты качества по всему жизненному циклу АСУ – от разработки и до процессов обслуживания
•         Как остановить процессы оттока кадров (эмиграция молодежи, утечка в ИТ…) и деградации образования
•         Как ускорить процессы внедрения современных технологий автоматизации
•         Как консолидировать игроков рынок – интеграторов, заказчиков, ВУЗ-ы.. –  вокруг подобных вопросов развития
•         ….

По-сути, в Украине практически невозможно понять, как мировые бренды, здесь представленные, реагируют на подобные вопросы. Никакой свежести в коммуникациях вендоров нет – те же затасканные годами клише о себе, либо новости, очень далекие от реалий нашего рынка. Наши периодические попытки «сводить» бренды и заказчиков к общему знаменателю по вопросам подобным выше (см например, публикации здесь и здесь), – тут же показывают фундаментальную разницу в подходах и взглядах. Как говорит один крупный заказчик, – «они приедут целой делегацией и опять будут рассказывать о своих контроллерах и СКАДА. Но мне не нужны еще 50 контроллеров, – мне нужно конкретное решение под конкретную проблему. И что важно – экономически обоснованное».

Ясно, что решения – это удел интеграторов, а не вендоров. Однако вес, репутация, ресурсы, бюджеты и т.п. и т.д, – а следовательно и возможности влияния на рынок в крупных брендов в разы превышают таковые в интеграторов. Поэтому, почему нельзя выступать совместно с интеграторами по указанным выше актуальным вопросам? Ну и затем, вес и репутация предопределяют внимание аудитории к любым заявлениям вендоров – важно, чтобы они были хоть какие-то – желательно, свежие, интересные. Именно это мы и увидели в примерах в начале статьи. И, в конце концов, многие ведущие бренды в мире выступают и провайдерами глобальных решений. Но что об этих подходах известно нашим заказчикам?

Продажи? – ДА. Но по другим правилам!

Но, как правило, вендоры молчат. В лучшем случае, они в 25-ый раз будут повторять свои корпоративные догмы о своем величии или о технических деталях «совершенно новых» моделей. Любимая отговорка вендоров при этом – «ну – это вы все о высоком, а нам продавать надо». Так и мы о том же – только о продаже по новым правилам. Ведь как работают старые – по принципу и в последовательности «цена, скидка, взятка»  – все и так уже давно знают. Как и то, где пределы этого подхода.

Напротив, очень мало вендоров в АСУ ТП понимают принципы современных маркетинга и продаж, – в частности те, которые касаются важности диалога с рынком, уточнения и развития скрытых потребностей, реального вывода из статус-кво. Например, в этом диалоге  с проектировщиками вокруг стандарта ДСТУ EN 15232 мы вышли на конкретные барьеры в восприятии представителей этой категории, но это и позволило нам увидеть конкретные пути их преодоления. Ведь когда знаешь причину – быстро находишь решение. Эти решения достаточно типичны для многих подобных ситуаций – они связаны с образовательным контентом в области подходов и решений (а не продуктов).

В целом, современные подходы к продажам связаны с вовлечением заказчиков в диалог – а не донесением в надцатый раз ключевых сообщений о своих преимуществах. В одном из недавних мировых исследований McKinsey говорится, что крупные компании – то есть, даже на мировом уровне, – редко соответствуют интересам своих потребителей. На первых местах у них в коммуникациях темы социальной ответственности, глобального присутствия и инноваций, в то время как потребителей больше всего интересует честный, откровенный разговор и то, как крупные бренды умеют управлять всей цепочкой создания ценности. То есть, в нашем случае, – как раз всеми совокупностями связей с интеграторами, подрядчикми, ВУЗ-ами и т.д. – вплоть до потребностей заказчика.

Но как наладить этот самый «честный, откровенный разговор»? Современные практики тоже дают ответ. Вовлечение в диалог возможно, если вы полностью осознаете и ставите у себя задачи, которые  лежат на стыке с интересами и потребностями в цепочке создания ценности, – потребностями  как явными, так и скрытыми. Вот некоторые из подобных задач и тем  –

1.      информировать потребителей о том, как мы (вендоры) можем лучше соответствовать их интересам и помогать в решении наиболее актуальных задач в бизнесе

здесь уместно привести уже упомянутый вначале этой статьи пример – Михаил Бубнов с ДП «Сименс-Украина» вызвал огромный интерес среди аудитории ВУЗ-ов достаточно простым рассказом, что и как делает компания в этой области.

 

 2.      провоцировать высококачественные дискуссии на важные темы состояния и развития рынка

Часто вы не можете точно определить приоритеты потребностей-интересов – особенно скрытые, – пока не начнете разговор. Поэтому круглый стол – лучший формат подобного разговора и, кстати, это помогает быстро вычислить проблемы – недостатки на своей стороне. Например, когда АППАУ начинала свое микро-расследование о причине непопулярности и незнания стандарта ДСТУ EN 15232, мы просто собрали разных игроков рынка и прямо задали простой вопрос «почему – на фоне огромного спроса на решения по энергоэффективности, – вы не используете этот стандарт в качестве инструмента?».

 

 3.      Направлять потребителей, лучше определяя их потребности.

Как только определены потребности, мы (вендоры) можем гораздо более ясно определять, что предлагать и в каком порядке.  Например, в описанной ситуации с ДСТУ EN 15232 на следующем круглом столе стало ясно, что проектировщикам нужно больше практических кейсов, нужны toolkits по расчетам, помощь в расчете различных вариантов ТЭО и т.п.  Это был уже другой круглый стол – в офисе крупного вендора. Важно подчеркнуть, что многие из указанных вещей якобы и так были известны продактам этого вендора. Однако, «знать вообще» и услышать, что эти вещи являются приоритетными и по-сути «нужны на вчера» – 2 большие разницы.

 

4.      развивать репутацию настоящих экспертов в своей отрасли

Здесь примеры с отечественного рынка привести крайне сложно. Пожалуй, лучше всего демонстрирует свою позицию С.Г. Батюк технический директор «Клинкманн-Украина». Сергей Георгиевич делает это регулярно, откровенно и по самым разным вопросам развития рынков. Но этот пример скорее исключение из правила, подтверждающее само правило – экспертной позиции большинства вендоров не видно. В качестве другого яркого пример приведем доклад представителя  Schneider Electriс последней конференции CSIA, где он затронул очень важную тему расчета ROI. На мой взгляд, это был один из самых качественных и полезных для интеграторов докладов.  Причем и для наших.

 

5.      влиять на лидеров мнений на нашем рынке (в том числе – и прямо не относящихся к нашим продуктам)

В этом случае уместен наш собственный пример АППАУ – то есть, рассмотрения промышленной ассоциации, как канала влияния. В то время, как все мировые гранды в своих родных странах считают вступление в национальные ассоциации как само собой разумеещееся, в Украине редкие бренды пытаются демонстрировать свою приверженность ценностям местного сообщества, а заодно и влиять через подобные каналы на весь рынок. Хорошим примером для нас здесь был, пожалуй, только Phoenix Contact, который изначально шел по этой логике приверженности и влияния.

 

6.      продвигать сотрудничество с наиболее продвинутыми клиентами

здесь стоит привести еще один пример из недавних дискуссий – участники круглого стола вендоров отметили продвинутый уровень АМКР и вместе дружно заявили «побольше бы нам таких заказчиков». Однако, если мы посмотрим на список ВИП-клиентов любого крупного бренда, то 5-10 продвинутых всегда можно найти. Именно они делают бенчмарк для всего рынка. Другое дело, кто и как в вашей компании описывает и продвигает этот бенчмарк.

Почему так редко наши вендоры ставят подобные задачи, мы писали неоднократно на других партнерских ресурсах, посвященным маркетингу и продажам в В2В. Если кратко, главная причина – доминирование старых методов продаж, датированных прошлым веком и на фоне крайне низкого уровня маркетинга, – в том числе продуктового. 

Главные рекомендации АППАУ

Итак, если вы относитесь к категории вендоров и уже осознаете, что потребители рынков промышленных АСУ давно и остро нуждаются в открытом и честном диалоге на важные темы развития рынка и решения насущных проблем, то важно произвести следующие изменения

1)      постановка подобных задач, как указано выше, – должна быть сделана внутри компаний

2)      появление первых лиц и руководителей департаментов – must be на всех отраслевых форумах и конференциях, – тем более, что в Украине их проходит очень мало. И не нужно «прикрываться» продакт-менеджерами – публика ожидает ясных заявлений, свежих комментариев и дискуссий с первыми лицами.

3)      компании должны начинать производить образовательный контент – сегодня состояние в этой области по-прежнему, на крайне низком уровне. А без него нельзя решить задачи, указанные выше.

4)      начать планировать и регулярно проводить круглые столы – встречи с клиентами – это наиболее эффективный формат ведения разговора и узнавания мнений, и об этом давно говорят практики в других отраслях.

5)      начать перестраивать собственный маркетинг – ставить функции контент-маркетинга (кроме или даже вместо пиара), а продактов разделять по функциям чистой тех. поддержки и тех, кто реально может продвигать продукцию на уровне генерации новых смыслов – месседжей и ценного контента.

Больше информации на эту тему – на нашем ближайшем вебинаре 24 ноября  «Голос вендора vsГолос клиента: как достичь баланса и усилить взаимодействие».

В рамках этого вебинара мы рассмотрим актуальны обновления АППАУ популярных тем и стандартов, затронутых в течение последнего полугодия.

Это будет обзорное представление с указанием источников информации и ориентацией по приоритетам. Также в течении вебинара мы представим перечень тем и мероприятий на 2-ое полугодие 2015.

Программа и регистрация по этой ссылке.