Виконавча дирекція АППАУ

В двох публікаціях ми розглянемо головні деталі та підсумки цих семінарів.

Семінари – як частина плану по реалізації стратегій 

Семінари в форматі «3 доповіді + панельна дискусія» мають вже свою історію. Минулого року вони привернули увагу публіки на EIA-2014 і отримали її схвальну оцінку. Цього року семінари сплановані згідно з річним графіком дорожньої карти АППАУ, в якому заходи узгоджуються з цілями та завданнями по 5 окремим стратегіям.

Інакше кажучи, кожну подію ми проводимо не заради галочки – це є певна стадія великої дискусії, що демонструє стан справ, хід думок та розуміння стратегічних питань розвитку галузі промислової автоматизації в Україні. Показовим є круглий стіл 18 березня, який дозволив в результаті вийти на 6 ключових викликів в області автоматизації будівель, що в свою чергу є основою подальших планів дій.

В такому контексті – що дали нам ці семінари? Робимо наші висновки по першому семінару.

Вклад АСУ в економічні показники

Цей семінар  був першим на цю тему в історії наших публічних обговорень. З іншого боку він є продовженням попередніх заходів – і перш за все Форуму лідерів АСУ, де ми гостро поставили питання про зміну акцентів в меседжах та аргументації АСУ ТП. В умовах економічного спаду гравці мали б набагато більше фокусувати на вкладі АСУ ТП саме в економічні показники підприємств. Адже не секрет, що в деяких випадках відповідей на питання «що конкретно дало вам впровадження АСУ» – немає. Ми також побачили, що гравці ринку часто не мають показників окупності та ROI, не знають методик по розрахунку цих головних показників. На фоні падіння інвестицій все це разом тільки збільшує ціновий тиск та робить ціну головним фактором вибору.

Отже, ключовими питаннями виступів та дискусії були методики та практики розрахунку економічних показників та відповідних КРІ (ключових показників ефективності). Приводимо головні тези кожного доповідача.

Ростислав Марайкін, – керівник проектів «НТ-інжиніринг», – експерт з питань ТЕО та бізнес-планування в області інжинірингу. Як фахівець з бізнес-освітою, Ростислав лаконічно та структуровано показав сукупність фінансово-економічних показників, що є важливими для кожного інвестора та методи їх розрахунку. Він акцентував, що в АСУ ТП достатніми та необхідними є щонайбільше 4 показники – окупність (РВР), дохід на інвестицію (ROI), капітальні витрати (Capex) та чистий прибуток (EBIT). Далі на прикладах продемонстрував різні варіанти розрахунків окупності та ROI.

   

На фото – Дмитро Сєріков (зліва) та Ростислав Марайкін.

Дмитро Сєріков, – директор з розвитку бізнесу в EQ System добре знає відношення керівників підприємств до названих показників, адже їх система планування виробництва Asprova націлена саме на їх ріст в цій області. По власному досвіду, Дмитро сказав, що насправді серед їхньої цільової аудиторії (директори по виробництву, керівники відділів планування, тощо) високо рівневими показниками, як окупність чи ROI, оперують не більше 10%. Іншим потрібні інші речі – як вказано на рис.1. Тому розмова має йти перш за все про них.

   

Рис.1

Олександр Грошев, добре знає питання вкладу АСУ як з точки зору вендора, так і інтегратора, яким він є сьогодні. Він акцентував на питання зниження собівартості продукції за рахунок АСУ. Зниження операційних та експлуатаційних витрат, безперебійність роботи обладнання, зниження енергоємності на одиницю продукції та ріст продуктивності – це типові показники, які мають вираховуватись «автоматизаторами» разом з кінцевим замовником. Олександр звернув увагу на зростаючу популярність AMS (інша назва ЕАМ) – систем управління виробничими активами, що набирають популярності в розвинутих країнах.  Він також відмітив, що ключовим бар’єром для покращення культури замовника є вузький фокус та високі між-функціональні бар’єри на рівні окремих служб кінцевих замовників.

Автор цих рядків змушений був замінити Тechinservice Intelligence, який на жаль не зміг виступити (терміновий тендер закордоном). Я почав з того, що проблема дійсно існує саме на тому рівні, який вказали попередні доповідачі.  Показовим прикладом є сама Виробнича група «Техінсервіс». Інжинірингові підрозділи чудово володіють та аргументують замовникам ROI та окупність технологічного обладнання та проектів, в той час коли в Тechinservice Intelligence (напрямок АСУ ТП) – з цим якраз «напряг». Однак не тому, що «не хочуть чи не вміють» (це було б смішно в рамках однієї компанії) – справжня причина в тому, щоб визначити та концентруватись на релевантних показниках, які й ведуть до високих ROI чи окупності. На відміну від технологічного обладнання, відповідальність за КРІ які повязані за АСУ ТП – в рамках структури підприємства не очевидна та розмита. Приклади від EQ Systems та від Олександра Грошева це демонструють. Відповідно я продемонстрував ряд прикладів та розрахунків з матеріалів АВВ, що надають такий зв’язок та показують, як покращення продуктивності, якості та експлуатаційної готовності веде до кращого ОЕЕ (коефіцієнт ефективності встановленого обладнання), який в свою чергу має безпосереднє відношення до доходу, окупності та ROI, – див. на рис. 2.

Рис.2  

Ключові висновки 

Отже, як можна характеризувати наш загальний стан справ в області розуміння вкладу АСУ ТП в економічні показники – до яких висновків ми дійшли разом з експертами:

• Економічний нігілізм притаманний більшості кінцевих замовників – після впровадження АСУ мало хто опікується розрахунками «що це дало насправді»
• Відповідно та за відсутності великого попиту – більшість інтеграторів чи вендорів рідко вдаються в деталі методик та розрахунків по різного виду KPI
• В той же, час релевантні показники, що показують вклад АСУ в кінцевий дохід існують – вони знаходяться на рівні всіх показників, що результують в індекс ОЕЕ. Що важливо і що насправді потрібно рахувати в АСУ ТП – це всі показники, що мають відношення до зменшення витрат, покращення якості та продуктивності.
• Начебто, класика – однак на практиці не все так вочевидь. Культура вимірювання виробничих показників по собівартості та інших не є високою в Україні, тому її покращення є завданням для всіх гравців ринку АСУ ТП. Зокрема, невиясненим залишається питання розрахунку повної вартості володіння (ТСО), що має також пряме відношення до ROI. Окремим пунктом варто виділити питання покращення взаємодії різних служб підприємства. 
• Для тих, хто вже освоїв базові та ручні методи управління економічними KPI – час переходити до більш просунутих методів та систем на рівні управлінні активами (EAM). Більшість великих вендорів мають такі в своєму портфелі та вже готові працювати з замовниками.

Головна рекомендація від наших експертів цього семінару для всіх гравців ринку – шукайте кращі приклади в Україні, встановлюйте їх як галузевий стандарт (бенчмарк) та енергійно популяризуйте в своєму середовищі. Тільки так можна підвищувати загальну культуру ринку, замовників, а отже – доказувати, що якісні АСУ справді того вартують. І що не ціна чи відкат є головним фактором вибору, – якщо ми реально можемо доказувати кращі показники ROI та окупності.

Окреме прохання та одночасно «закид» до наших західних вендорів – топ-брендів в Україні. Маючи величезну кількість прикладів, кейсів та розрахунків ROI (готових калькуляторів!) – будь-ласка, не спіть. Проводячи моніторинг напрацювань ще з минулого року, ми були неприємно вражені тим, в якому «замороженому» стані все це перебуває в Україні – і при наявності матеріалів англійською мовою. Чи не є це однією з причин того, чому в нас до цього часу панує подібний економічний нігілізм серед замовників? І чи не пов’язано це з нашим відставанням у впровадженні сучасних систем управління – від розвинутих РСУ (DCS) й до систем EAM? А також з тотальним домінуванням цінових критеріїв сьогодні?

 

 

**************

Вступна частина до семінарів АППАУ – див. тут.

Презентації цього семінару доступні для членів АППАУ, – для інших колег – по запиту на info@appau.org.ua .

                                                                                                                      Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

P.S. Продовження цієї дискусії з самими замовниками – реєструйтесь на наш клуб «Технічний директор» в липні, дискусія буде саме про ROI та ТСО – заявки приймаються на info@appau.org.ua

P.P. S. Символічно, що топова стаття в свіжому номері журналу «Мир автоматизации» кейс від «Карслберг Україна» саме з акцентом на вкладі АСУ в енергоефектиність. Руслан Бортник (начальник електротехнічного цеху заводу!) детально описує свої KPI, серед яких ключовим є енергоємність на одиницю продукції. Руслан каже, що цей показник є кращим в світі серед заводів «Карлсберг» після аналогічного датського. І ключовими стратегіями в цьому є автоматизація та масове встановлення частотно-регульованих приводів. Отже, можемо та вміємо, якщо хочемо.  Це також важливий приклад для розуміння де шукати кращі приклади та бенчмарк – перш за все, на нових західних заводах. І не обов’язково для цього виїзджати закордон – навпаки, набагато цікавіше розглядати, як західні стандарти приживаються на українському грунті.

 

 

 

Тема про те, як впроваджувати сучасні технології автоматизації та ІТ на користь міста та громади. Сидимо разом з Олегом Михайловим (СЕО Phoenix Contact) та Олександром Пупеною (НУХТ). Крім нас, – членів АППАУ, – мер міста зі своїми замами, виробничники, що мають відношення до ЧАЕС і, звичайно, студенти. Власне більше половини доповідей – це студентські роботи 2-3 курсів. Спеціальність у них ближче до ІТ, але вплив АСУ великий – в доповідях звучать назви Iconics, багато згадують про низову автоматику, передачу даних через модемний зв’язок та мобільні технології тощо. 

На перший погляд, студенти презентують сучасні речі – всі говорять про власні розробки на Java, Django, Python і т.п. Тотальне домінування мобільних технологій. Але в певний момент викладачі університетів, що приїхали з Києва,  починають дорікати – «а в чому новизна роботи», «а які висновки», «а ви робили аналіз подібних робіт на ринку»…  Жару додає колишній випускник,  – а сьогодні вже розробник серйозної фірми, який теж закидає – «а для кого це призначено?», «навіщо все це?».  Студенти губляться. Максим Савельєв, що вів конференцію пробує їх захищати – «ну це ж тільки 2-ий курс», «але ж потрібно і технології знати…». Я вкинув свої акценти – «ну, з меседжами ви даремно – це загальна біда інженерних фірм на всіх ринках», маючи на увазі недавній конкурс «кращий меседж» на EIA-2015 і підтримав Максима – «технології в певному розумінні – це річ самодостатня, їх дійсно треба добре знати».  Головне в чому я не погодився з викладачами, що критикували студентів – новизна важлива, але набагато важливіше знати клієнта, розуміти його проблему та пропонувати адекватне рішення.

Компанія JBS – випусники цієї ж філії, що виступали потім, продемонстрували певний клас, навівши  у своїй новій розробці (прикладний софт для мобільних гаджетів) і портрети клієнта, і аналіз конкуренції. Молоді хлопці й дівчата віком до 30. Цілком пристойний бізнес-кейс – саме в розумінні що вкладається на Заході в поняття business-case, – де є і про клієнтський контекст, і про конкуренцію, і про монетизацію. Якщо чесно – нічого подібного на ринках АСУ ТП я не бачив. До речі, як нам сказали – 90% випускників Славутицької філії працює по спеціальності (ринки ІТ).

А щодо компетенцій, які потрібні студентам та молодим спеціалістам… Олександр Пупена днями на FB розповсюдив модель компетенцій від http://www.automationfederation.org  – здається американці над цим працюють вже добрі років 10. 

 

Як на мене, вона багато про що говорить. Власне – чи варто вимагати від студентів 2-го курсу високої новизни чи знання ринку, якщо той самий ‘marketing & customer focus’ у нас часто годі очікувати й від дорослих спеціалістів? І чи можуть студенти робити ясні висновки без цього, а також без відповідних навичок creative thinking & problem solving? 

Це я до того, що по власним спогадам від КПІ, ми потужно ставимо студентам рівні 2 та 5-ий (дивитись знизу, – оригінал картинки див тут). А куди діваються 1, 3 та 4-ий – це вже як кому повезе в житті.

З точки зору вимог ринку в Україні, я не бачу великої різниці в тому, що придумали американці, і що потрібно нам. Різниця є дійсно тільки в рівні спеціалістів – у нас дуже багато кваліфікованих інженерів (рівень 5), але мало – кваліфікованих менеджерів з різносторонніми навчичками.

«Де позитив?» – спитаєте ви.  Жага до позитивних новин в нас насправді зростає – негатив і так на кожному кроці.

 Позитиву в цих маленьких відкриттях чимало – коли краще знаєш-усвідомлюєш реальний стан речей, та  набагато чіткіше бачиш шлях, який попереду. А також – краще цінуєш здобутки, які є.  Напередодні великої дискусії з ВУЗ-ами про модель компетенцій (конференція планується на осінь) поглянемо на наші активи

• викладачів-ентузіастів як Максим Савельєв чи Олександр Пупена, які живуть подібними речами  – в нас ще вистачає. І їх все більше серед членів АППАУ.
  
• великі бренди, як АВВ мають власні проекти направлені на розвиток тих самих менеджерських навичок-знань в майбутніх спеціалістів. На початку цього року подібний проект стартував у двох ВУЗ-ах – КПІ та Львівській політехніці.
• Інші – як Phoenix Contact (теж член АППАУ), – вдало масштабують свої глобальні, світові проекти в Україні. Цього року на конкурс Хplore New Automation Award 2015 попала делегація студентів Криворізького національного університету
• зрештою, форматів конференцій яка тільки що пройшла в Славутичі по Україні дійсно немало – і просто чудово, що там збираються всі разом – від студентів до мерів міст, виробничників та СЕО великих компаній. Оптимальний склад, щоб відчути – чи так і чи тому ми навчаємо молодь
• самі підприємства здається свідомі того, що з кадрами щось треба робити  – днями почув про хакатон на Криворіжсталі… – деталі згодом
• ….

Отже, не все так і погано в нас в цій сфері… Можливо, питання тільки в тому, щоб краще взаємодіяти – навколо спільних пріоритетів, таких як модель компетенцій?

А яка ваша думка щодо компетенцій та навичок, яких бракує нинішнім молодим спеціалістам?

 

Юрчак Олександр

 

Не завжди це вдавалось, але розуміємо, що це тільки початок. Потрібно багато разів сказати, щоб бути почутим – отже, повторюємо.

«Головне не ЩО, а ЯК»

Цей меседж АППАУ апелює до попередніх напрацювань та закликів до спільноти. В 2013-14 ми багато говорили, аналізували та систематизували: 

1. Ключові 5 напрямків, що стосуються технологій та ринків 

• Кращий фокус на економічних показниках клієнтів
• Нові та різноманітні рішення по енерго-ресурсо ефективності
• Інтеграція та повний контроль (MES, АСОДУ, …) 
• Безпека та експлутаційна готовність
• Кібер-безпека

Ми аргументували, що саме в цих областях буде розгортатись споживацький попит – і  відповідно будуть інвестиції.

2. В ринкових маркетингових стратегіях ми ставили на 1-е місце  Експорт та підтримку Експортерів (для вендорів) – знову ж, на жаль, економічні реалії сьогодні до цього спонукають ще більше, ніж в 2014.

3. Ко-маркетинг (спільний маркетинг), об’єднання по напрямкам та співпраця – без коментарів.

Але закликати мало – ми чітко бачимо, що навіть усвідомлюючи необхідність цих змін, багатьом гравцям дуже важко перелаштувати свої організаційні процеси та ментальність. Тому головне питання, яке ми ставимо сьогодні – це не про те, «ЩО робити» (або що змінювати), – це вже ясно і з цим більшість погоджується. Справжнє питання в тому «ЯК це робити». Наприклад, навіть останній форум майже нічого нового по «кращому економічному фокусу» нам не приніс – ми не побачили ні нових методик, ні обрахунків ROI (ТЕО), ТСО, ні яскравих свідоцтв – доказів того, що гравці це вже роблять.  

Тобто, ми зараз просто констатуємо, що насправді багато очевидних речей даються важко – і саме тому потрібно включати наступні «передачі швидкостей».

Усвідомлення викликів – теж виклик?

Перша з цих передач – це усвідомлення «чому в нас не виходить». В презентації 19 лютого ми показували декілька важливих слайдів, які продемонструємо і зараз.

Перший з них показує, що компанії не можуть реалізувати свої стратегії «кращого економічного фокусу» (як приклад) оскільки вони потребують інших операційних та бізнес-моделей. 

Технології йдуть вже після цього. Отже, справжній виклик для багатьох гравців ринку- це «зв’язати» між собою рівні Стратегій (на рис «реакція компаній») – Здатностей (моделей) та Технологій. Цей рисунок наведений для інтеграторів, однак аналогічні неважко зробити і для інших категорій гравців.

Щодо моделей – в і тому числі майбутніх виробництв, ми показували інший слайд:

 

В світі хай-тек (і не тільки) прийнято зв’язувати бізнес-моделі майбутнього з технологіями та показувати, як останні вписуються в будь яку виробничо-економічну реальність. Відповідно розвинуті країни давно дискутують масу інших питань, крім технологій – які ми бачимо на цьому рисунку. В нас – про щось інше крім технологій та продуктів на ринку АСУ ТП ми не говоримо (на рисунку – в червоному) і споживачі, де-факто, про них не знають. Як результат – ми отримуємо щось відірване і від сьогоднішніх економічних реалій, і від завтрашніх. На наш погляд, це одна з ключових причин, чому глобальні концепції відомих брендів – постачальників не приживаються на наших ринках.  

Однак розуміння всього цього – це теж виклик для багатьох гравців. Ось приклад. Протягом декількох останніх років, ми стверджуємо, що стандарти, як ISA-95 – це не видумка АППАУ, не виключно науковий інтерес (і виключно для ВУЗ-ів) і не щось абстрактне, і для далекого майбутнього. Це вже працюючий стандарт в Європі та США по інтеграції промислових систем управління. І замість того, щоб в черговий раз «винаходити велосипед», наші вендори та інтегратори мали б сконцентрувати свої зусилля – разом з ключовими замовниками, – для того щоб локалізувати цей стандарт в Україні. Це дало б значний економічний ефект, та в рази прискорило би ту саму інтеграцію АСУ ТП з АСУ П, про яку стільки розмов останнє десятиліття. І не тільки розмов, а й реальних спроб та інвестицій.

Однак чи бачимо ми хоч якусь реакцію провідних гравців? – жодної. Звідки висновок, що більшість гравців ринку не до кінця усвідомлюють існуючі виклики, які вже давно стали реальністю. Хоча завважимо, що крига скресає – про це свідчать нові смисли та меседжи Форуму від 19 лютого.

2 головні напрямки змін «ЯК»

Продовжуємо далі цей логічний ланцюжок. Все-ж, чому багато гравців не бачать чи не вважають за важливий головний виклик – «як зв’язати економічні виклики з технологіями та продуктами»?  

Наша версія – цьому є 2 головні причини.

• Причина №1, це вузьке бачення ринку та позиція «об’єкта», а не «суб’єкта» ринку.  В економічному кластері (або в більш широкому трактуванні ринку як «еко-системи») є чимало гравців та ланок створення доданої цінності. Якщо взяти великі проекти, то ми можемо знаходити ланцюжок з  5-7 гравців, як –  «Вендор – Дистрибутор – Інтегратор – Проектний Інститут – Генпідрядник – Замовник». Проблема в тому, що кожен з них далі однієї ланки вверх-вниз (вліво-вправо) не бачить і навіть не вважає це за потрібне. Короткостроковий фокус гравців – як в часі, так і в баченні всієї еко-системи вилучає будь-які довгострокові цілі – інтереси цієї ж системи.  «Краще синиця в руці, ніж журавель..» приводиться до абсолюту поведінки, за якої ВУЗ-и та інші гравці, що мають забезпечувати довгостроковий розвиток просто «випадають» з цієї системи.  Відповідно, негативні спільні фактори, – як корупція, профанація чи незнання сучасних стандартів АСУ, проблеми просвіти вважаються чужими, за які має відповідати «хтось». Однак цей «хтось» ніколи не приходить – гравці ринку мають самі вирішувати свою долю.
• Причина №2 – це брак економічної та бізнес-освіти в людей, що приймають рішення та, зокрема, у вендорів які, де-факто, нав’язують ринку продукти -технології і, зрештою, головні тенденції розвитку. В цих гравців надто і явно домінує інженерне мислення – і це дуже добре видно по традиціям Product PUSH. До своїх власних спостережень, додамо просто картинку від добре відомих в США консалтингових компаній Forrester Research та Sirius Decision.  

 

Вони вияснили, що в знаннях продавців по відношенню до очікувань замовників існує 4-кратний розрив. Тобто, якщо кінцеві споживачі на 88% задоволені тим, як їх постачальники знають (свої) продукти, то в області бізнесу картина зворотня – цей рівень сягає всього 24%.

Звичайно, робити прямі паралелі з нашим інжинірингом та вендорами дещо грубо, але аналогічна картина дуже вже напрошується. Ну не можна мати тонни матеріалів про продукти і 0,0 того, що ці продукти та технології дають в конкретних застосуваннях і саме тут, – в нашому середовищі.

Дорожна карта змін від АППАУ на 2015

Отже, як в АППАУ ми допомагаємо долати ці 2 ключові бар’єри в цьому році. 19 лютого ми презентували 5 напрямків, по яких ми рухаємось – разом та в часовому вимірі (по подіях, які слугують реперними точками), ми називаємо це дорожньою картою. 

1. Спільнота: ми закликаємо до розвитку та об’єднання як оф-лайн так і он-лайн (2 групи в Facebook та Linkedin). Щомісячні заходи АППАУ сприяють знайомствам та встановленню відносин.
2. Бізнес-мислення: 3 ініціативи АПППУ направлені на покращення в цій області: 1 – семінар на виставці EIA-2015, Київ, «Вклад АСУ в економічні показники підприємства», буде направлений на обговорення існуючих методик ROI/ТЕО.  2- клуб «Технічний директор» в м. Дніпропетровську в липні буде націлений на методики 3 – навчальні заходи «Маркетинг в інжинирінгу» проводяться щомісячно в режимі оф-лайн та он-лайн.
3. Експорт – допомога нашим експортерам більш ніж потрібна зараз, – це питання виживання багатьох підприємств, що втратили ринки в Росії та СНД. Тут АППАУ кооперується з клубом B2B Ukraine, де ми зібрали кращі аналітичні агентства та консультантів з питань допомоги в виході на зарубіжні ринки. Окремо йде співпраця з регіональними ТПП.
4. Просвіта ринку – вже чимало сказано про стандарти. В більш широкому плані ми підтримуємо ініціативи робочої групи ВУЗ-ів, які озвучив 19 лютого Олександр Пупена.
5. Дорожня карта АСУ сучасного українського виробництва – для справжніх лідерів, науковців та просто ентузіастів, ми готові обговорювати модель сучасної АСУ саме в тому контексті, про який багато вище – яким чином нові технології дають максимальний вклад в потреби виробництва. Розуміючи в деталях цю картину – зараз і на майбутнє, можна говорити про дорожню карту розвитку наших промислових систем управління.

Деталі всього вищесказаного ви можете знайти в повній презентації на цю тему.

Також нагадуємо, що найближчий захід АППАУ відбудеться 18 березня – круглий стіл на тему «Як правильно інвестувати в системи управління будівлями (BMS)». 

Приєднуйтесь. Наш слоган лідерства: «Думай. Відчувай. Єднайся. Дій» – все ще актуальний, – він не завершився 19 лютого. Насправді, ми тільки починаємо в такому дусі відпрацьовувати всі зв’язки з партнерами та членами асоціації.

 

 

 

 

 

Мета семінарів – залучення до обговорення кращих експертів ринку та широкої аудиторії учасників – відвідувачів виставки EIA та Elcom.

В 2015 році АППАУ пропонує наступні 3 теми (3 семінари) 

 

• 21 квітня, 11:00 – 13:30 – семінар «Вклад АСУ ТП в економічні показники підприємств»
• 22 квітня, 11:00 – 13:30 – семінар «Експлуатаційна готовність та безпека систем управління»
• 23 квітня, 10:30 – 13:00 – семінар «Експортери – на вихід».

Кожен семінар включає 3 доповіді по 40 хв та панельну дискусію по темі семінару.

Головні теми семінарів:

21 квітня: Вклад АСУ ТП в економічні показники підприємств

У всі часи і тим більше під час кризи кожен керівник чи власник намагається отримати якомога більше за меншу вартість. Але незважаючи на очевидність та банальність цієї тези, Україна займає останні місця в світі щодо показників енерго-ресурсо ефективності на одиницю продукції, ВВП на душу населення та загальних показників конкурентоздатності. 

Ключові теми семінару::

• як АСУ ТП – в тому числі вже встановлені, – можуть впливати на покращення економічних показників підприємств. 
• питання вкладу АСУ в вирішення проблем енерго-ресурсо- ефективності
• загальний стан в Україні по обліку бізнес-показників – кращий досвід, показники впливу та вкладу АСУ ТП, методики  обрахунку
• приклади реалізацій в різних галузях

22 квітня: Експлуатаційна готовність та безпека об’єктів управління

Питання експлуатаційної готовності або безперебійності виробничих процесів (availability) та безпеки (safety) об’єктів управління є класичними в застосуваннях для промислових АСУ. В ідеалі виробництво має працювати без зупинок, а рівень аварійності має бути знижений до нуля. При реальних загрозах терактів, вимоги до цих критеріїв, очевидно, тільки зростають. Як відповідають сьогодні промисловики та виробничники на ці виклики?

Головні теми доповідей:

• Організаційні заходи щодо підвищення рівня безпеки промислових, інфраструктурних та енергетичних об’єктів.
• Рішення по експлуатаційній готовності та безпеці об’єктів управління
• Роль стандартів в цій області, гармонізація українських ГОСТ-ів зі світовими
• Рішення по дистанційному керуванню та обслуговування в контексті питань безпеки та експлуатаційної готовності

23 квітня: «Експортери – на вихід»

Скорочення внутрішнього ринку штовхає компанії до перегляду своїх стратегій та тактик експорту.  Багато гравців роблять це вперше і стикаються з чисельними труднощами. До них належать як вибір країни експорту, так і складні питання виходу на ринок, пошуку партнерів, оптимізації витрат, тощо. На семінарі буде розглянуто комплекс цих питань, включно з кращими прикладами

Головні питання доповідей:

• Чи закривається ринок РФ – загрози та можливості пост-радянського простору
• Шанси інтеграторів та ОЕМ в Європі – пошук ніш та можливостей
• Як організувати швидкий та ефективний вихід на закордоні ринки
• Можливості об’єднання з іншими галузевими та бізнес- спільнотами

**************

До виступів запрошуються: інжинірингові компанії, інтегратори, постачальники обладнання та кінцеві замовники.

Участь доповідачів – платна, вартість складає 150 доларів США (в грн. еквіваленті). В пакет послуг входить також: 

• Доповідь на 40 хв
• Можливість прийняти участь в панельній дискусії
• Включення матеріалів доповідача в роздатковий пакет учасника семінару
• Візуальна та аудіо- реклама  в день семінару на виставці EIA-2015
• Спеціальний контент на сайті appau.org.ua – анонси, статті та блоги, інтерв’ю (АППАУ допомагає створити релевантний контент до, після семінару та саму презентацію). 
• Розсилки по базах АППАУ та Євроіндекс

Для членів АППАУ та учасників виставки EIA-2015 – надаються знижки.

Додаткова інформація та запис доповідачів –   info@appau.org.ua, www.appau.org.ua 

Заявки на доповіді приймаються до 2 квітня 2015 року.

Завантажити запрошення на виставку – за цім посиланням.

 

Ассоциация  объединяет игроков всех категорий – поставщики оборудования, интеграторы, дистрибуторы, конечные заказчики, ВУЗы и др.

Существует 5 главных причин, по которым эти игроки вступают в АППАУ: 

1. Экономическое выживание и поддержание текущего уровня продаж

Экономические вызовы – главные в нынешней ситуации падения всех рынков. Поэтому, сотрудничество в вопросах удержания организаций «на плаву» – главная забота АППАУ.

Как влияет АППАУ: Ассоциация предоставляет целый  ряд услуг для своих членов – от продвижения на конференциях, публикаций на сайте, вовлечения в соц. сетях и до предоставления комплексных услуг по лидогенерации (поиску потенциальных рынков и клиентов).

Что вы получаете, как член организации: полный пакет услуг, консультации и поддержку в ваших стратегиях и тактиках маркетинга и продаж.

 2. Установление идейного лидерства – через выявление, признание и продвижение лучших практик

Стагнация рынка АСУ ТП в Украине длится уже много лет. В Украине мало не только инвестиций – мало новых идей, мало ярких лидеров по направлениям, мало интересных проектов развития,  которые двигали бы весь рынок. Так как это происходит по другим рынкам – например, в ИТ или альтернативной энергетике. Все это означает только одно – вы ничем не выделяетесь среди других игроков.

Что и как меняет АППАУ:  АППАУ методично и последовательно отрабатывает со своими членами подходы идейного лидерства: 

1. ясное определение главных рыночных вызовов и перспектив, – через многочисленные и регулярные опросы рынка и экспертов + собственную аналитику
2. определение разрывов в текущем состоянии по отношению к вызовам
3. поиск лучших практик и стандартов  – внутри и зарубежом
4. признание этих практик (= и фирм, которые их представляют) лучшими на рынке, 
5. продвижение этих стандартов к широким категориям игроков рынка.

Что вы получаете, как член организации: позиционирование вашей организации – как лучшей на рынке в области вашего идейного лидерства.

 3. Ускорение развития и профессионального роста

Гармонизация наших стандартов с мировыми – это вопрос времени. И это тем более очевидно сегодня, когда Украина взяла курс на сближение с Евросоюзом.

Что и как меняет АППАУ:  на протяжении последних лет мы запустили ряд процессов по синхронизации украинского опыта и практик с лучшими стандартами по направлениям – системная интеграция и решения в АСУ ТП, проектное управление, стандарты маркетинга и продаж, стандарты IEC- ISA, эксплуатация и обслуживание и т.п.

Что вы получаете, как член организации: доступ ко всем современным стандартам и практикам, регулярное участие в образовательных мероприятиях. В результате – ускорение в освоении лучших практик и стандартов – а значит ускорение в получении конкурентных преимуществ. 

 4. Консолидация усилий для новых рынков и направлений. Экспорт.

Можно ли сегодня выживать в одиночку? Для тех, кто мыслит категориями лихих 90-ых ответ однозначно «да».  Для тех, кто строит новую Украину – вопрос даже не стоит. 

 Что предлагает АППАУ:   мы активно ведем работу по нескольким направлениям консолидации усилий. Внешние направления – партнерства и альянсы с другими отраслевыми ассоциациями и бизнес-сообществами (проект «Нова країна», ИТ-ассоциации, Биоэнергетическая  Ассоциация Украины, сообщество B2B Ukraine и др.). Внутреннее направление консолидации – объединение усилий вокруг наших экспортеров.

Что вы получаете, как член организации: методики, консультации, лучший опыт и практики по выходу на зарубежные рынки. Помощь в организации мероприятий зарубежом. В результате – экономия средств, усилий и ускорение в выходе на новые рынки.

5. Вывод на украинский рынок новых продуктов и услуг 

Рынок АСУ ТП – это рынок хай-тек, где новинки появляются каждый год. Однако путь к рынку для многих из них неблизкий. Тем более, это касается услуг – например, как услуги по обучению специалистов.

Что делает АППАУ:  мы постоянно инициируем дискуссии вокруг развития рынка, техники и новых направлений. Этим самым мы помогаем компаниям понять состояние рынка, его готовность к новым продуктам и услугам, а также конкурентную ситуацию.

Что вы получаете, как член организации: помощь в начальном понимании состояния рынка, консультации по поводу стратегий и тактик вывода на рынок новых продуктов и услуг, тренинги- методики и лучшие практики по New Product Launch.

***********

П.С. Мы часто слышим: «А… так за это надо платить». Удивительно, как много еще руководителей на нашем рынке хотят получить «таблетку счастья» и «на шару». Может, пора реально смотреть на вещи? И сопоставлять свои темпы развития с теми, которые вы можете получить, благодаря партнерству с АППАУ? 

********

Если Вы ищете верного и надежного партнера в вашем рыночном росте и развитии – АППАУ уже рядом.

Дополнительная информация – по е-адресу info@appau.org.ua, www.appau.org.ua 

Подготовка к этому круглому столу экспертов – дискуссии по проблемам развития BMS (системам управления зданиями) велась давно и на сегодня формат заседания имеет 3 ключевых вопроса:

1. Как лучше ориентировать BMS на задачи энергоэффективности (обнаружен как самый важный и нераскрытый потенциал этих систем),
2. Как улучшить кооперацию между игроками рынка – сегодня интеграторы, похоже, не до конца справляются с ролью «интеграции» – ключевые вопросы проектирования по ряду причин выпадают. Однако причины этого выходят далеко за пределы возможностей интеграторов.
3. Как сделать национальные стандарты (уже гармонизированные с европейскими) общедоступными – как оказалось, в этой области у нас есть современные стандарты, но рынок о них не знает.

Обсуждение этих и других важных вопросов позволит «выровнять» понимание и согласовать дальнейшие шаги членов и партнеров АППАУ в этой сфере. Что означает – реальное ускорение развития в этой области.

Мы уверены, что подобные вопросы могут возникать для самых разных приложений. Поэтому участие в такой дискуссии позволит Вам:

• специфицировать подобные вопросы для своей отрасли – приложений,
• увидеть достаточно полную картину представлений в данной области – реальные и мнимые барьеры, области знаний и незнаний игроков рынка и т.п. Особенно это важно для продакт менеджеров крупных вендоров компонентов АСУ для переключения на реальные потребности рынков и клиентов.
• в результате, – выработать собственные подходы и сценарии для более эффективного влияния на других игроков рынка. А для заказчиков – более точно ставить ТЗ для своих подрядчиков и вендоров.

Участие в дискуссии и представление коротких докладов подтвердили эксперты – Сергей Ярчук (БМС Груп), Михаил Кордюков (Эксперт по энергоэффективности в зданиях), Александр Грошев (Блюменбеккер), Геннадий Кабальский (Techinservice Intelligence), Богдан Демчина (Микрол). Также подтвердили участие продакт менеджеры АВВ и некоторые конечные заказчики.

Приглашаем, регистрация продолжается. 

Главной целью встречи была выработка общих позиций игроков, касательно видения проблем рынка и возможностей консолидации усилий.

В дискуссии приняли участие около 20 человек, представителей организаций АППАУ, ТРЦ «Океан-плаза», Производственной группы «Техинсервис», AББ Лтд, КиевПромЭлектроПроект, ООО Данфосс, КСК-Автоматизация, БМС Груп, Блюменбеккер, Микрол, Украинского клуба недвижимости, и других.

Ключевые вопросы дискуссии, которые озвучил ведущий Юрчак Александр, касались 3 позиций:

1. каким образом достичь максимальной энергоэффективности с помощью BMS  – это один из главных вопросов в фокусе заказчиков сегодня на всех рынках, в том числе и в зданиях
2. как добиться лучшей синергии между игроками рынка – нестыковок сегодня очень много
3. что делать с проектированием и проектировщиками – это самое узкое место согласно предыдущим дискуссиям, которые АППАУ вела в он-лайн группах.

Мнения экспертов

Михаил Кордюков – был нашим главным спикером по направлению HVAC (ОВК) и инженерным системам. основные тезисы Михаила:

• Главный потенциал энергоэффективности – именно в системах ОВК, встроенных в сбалансированную архитектурную форму. Сейчас до 55% потерь тепла в зданиях приходится на системы вентиляций. Применив качественную рекуперацию в вентиляционных системах, можно в 2 раза уменьшить нагрузку на котельную и в 3 раза на систему кондиционирования. Современные вентиляционные системы потребляют электрической энергии в 5..6 раз меньше, чем традиционные. Современная система кондиционирования потребляет энергии в 2 раза меньше, чем традиционная. Поэтому без грамотного внедрения современных технологий (ATA, HRV, DX) достичь высокой энергоэффективности нельзя. Если на объекте уже установлена устаревшая система HVAC, то с помощью BMS улучшить ее можно всего на 2..5%
• Нынешние подходы многих девелоперов и инженерно-строительных организаций к этому – устаревшие. Например, лидер рынка KAN ставит в новые здания технологии 30-летней давности.
• BMS нужны – от коттеджей и до крупных зданий, однако нужно по максиму использовать и локальные системы управления. Практически все современные здания оснащены системами управления, только они локальные – каждая управляет своей частью здания, а общей, интегрированной нет.
• Главные факторы высокой энергоэффективности – в грамотном проектировании всего объекта в целом. На стадии архитектурной концепции здания необходимо сбалансировать все его составляющие: стротельную конструкцию, инженерные системы, системы управления – это и будет синергия. А  когда все разделы проекта никак не взаимосвязаны, каждая работает сама по себе, то потребительские качества такого здания – неудовлетворительные.

Геннадий Кабальский, менеджер проектов Производственной группы «Техинсервис», которая реализовала уже много BMS в Украине, акцентирует больше на необходимости комплексного подхода в начале проекта строительства:

• Пресловутый «зоопарк» в управлении зданиями начинается с того, что генподрядчик смотрит только на цену и отдает на откуп подрядчикам выбор и установку инженерных систем здания. В результате – интегратору «сводить» это все вместе потом бывает очень сложно.  Комплексный подход и видение единого центра информации и контроля-управления нужны изначально. 
• По идее, все это должно закладываться на этапе проектирования. Однако, по факту – у нас не те проектировщики (например, у строителей этим вопросам внимания вообще не уделяется), либо проект на BMS делается потом, когда большая часть оборудования уже установлена.
• Лучшее решение – это отдельный проект BMS на ранней стадии строительства, но пока заказчики к этому не готовы

Игорь Кирпиченко, главный инженер ТРЦ «Океан-плаза», комментируя дебаты по вопросам интеграции под-систем в единую BMS, подтверждает, что благодаря BMS от ПГ «Техинсервис» у него практически нет проблем с контролем-мониторингом всех инженерных систем.  Как говорит Игорь: «Комплексность и единый центр управления – это на самом деле очень важно в подобных реализациях».

Александр Грошев, зам директора компании «Блюменбеккер»: 

• Эксплуатирующие организации не вовлечены в процесс проектирования. Отсюда проблемы, в том числе и с целостной системой управления. Эксплуатирующая организация, а лучше Интегратор должны быть вовлечены в процесс проектирования. В процесс выдачи задания заводу-изготовителю – как минимум. Опыт промышленных предприятий здесь кстати. Кроме того, это позволит убрать зоопарк протоколов и решений, что существенно удешевит разработку и внедрение BMS, и существенно снизит эксплуатационные издержки.
• На данном этапе решения из АСУТП промышленных предприятий должны более активно продвигаться в рынок BMS (Шины на базе TCP/IP, web-ТЕХНОЛОГИИ, беспроводные технологии). К системам управления зданиями пора начать относиться как к АСУТП больших промышленных объектов. Опыт того же дата-центра или OCEAN Plaza тому подтверждение.

Сергей Ярчук, БМС Груп, сделал SWОТ-анализ для рынка BMS. Важные заключения этого анализа:

• Рынок еще молодой, поэтому много путаницы – даже в терминологии. Например, BMS (Buildig Management Systems) и BAS (Building Automation Systems) – это разные вещи, первое, как правило, включает в себя второе. А есть еще масса продуктовых и технологических сегментов внутри. Не только заказчики, но и интеграторы это путают.
• Существует не менее 7 видов операторов (категорий игроков) рынка. Есть очень много вопросов, насколько слаженно они между собой взаимодействуют.
• Опыт Европы показывает следующее: по каждому протоколу BMS есть своя ассоциация, которая состоит и финансируется в первую очередь производителями систем, а также в нее входят все операторы рынка. Ассоциации очень активны, они ведут ВСЮ работу по продвижению решений: выставки, журналы, обучение, перевод литературы, стандарты, сертификация партнеров и многое другое.

• Главные проблемы нашего рынка касаются: 

– слабых компетенций инвестора  и его зависимости от генподрядчика

– конкуренции между интегратором и поставщиком HVAC (борьба за автоматику) 
– отсутствия проектантов по HVAC (в проектных организациях и у интеграторов) 
– плохой подготовки проектов или их отсутствие с начала (необходимость переделывать и т.д.) 

Виктор Пырков, зам. ген. директора Данфосс ТОВ, был наверно самым ярким и убедительным спикером этого вечера:

• большинство ответов на вопросы по энергоэффективности заложены в стандарте ДСТУ Б EN 15232:2011. Это полное соответствие европейскому стандарту по системам управления зданиями EN 15232. Если проектировать по этому стандарту, то все будет «в порядке» – и с энергоэффективностью, и с управлением зданием
• энергетический паспорт на здание разрабатывают на стадии проектирования. Реальную энергоэффективность видно только во время эксплуатации. Это означает, что здания, формально соответствующие классу А энергоэффективности таковыми не являются. Устранить это несоответствие может энергоаудит, результатом которого является  энергетический сертификат. В Украине уже действуют адаптированные к европейским стандарты по энергоэффективности, в том числе и по определению влияния автоматизации инженерных систем здания на энергоэффективность
• в целом, проблемы с проектировщиками действительно есть. Однако заказчикам и другим игрокам нужно требовать от них соблюдения стандарта EN 15232 и других подобых – ведь сегодня, это уже часть украинских стандартов, норм и правил (ДСТУ, ДБН).
• Активное участие в дискуссиях также приняли Демчина Б.С. директор «Микрол» и Громадский Ю.С,. директор КиевПромЭлектроПроект.  

Главные выводы

Итак, дискуссия экспертов не только подтвердила все наши начальные предположения, которые были сделаны в ранних обсуждениях он-лайн, – но также внесла дополнительную ясность в ряд вопросов. И важно, – что это было сделано совместно. Итоговые выводы:

• Ключевая проблема рынка BMS – в уровне проектирования и проектировщиках. У нас не только нет «правильных проектов», – проблема в том, что даже те проектировщики, которые проектируют инженерные системы и частично закладывают условия к BMS, не пользуются стандартом ДСТУ Б EN 15232:2011.
• Одна из причин такого положения – в том, как разворачиваются строительные проекты, где доминируют Инвестор, Генподрядчик и Строительная организация. Вся тройка далека от понимания BMS, в то время как за качественный проект BMS на ранней стадии другим игрокам (например, специализированным Интеграторам) заказчик платить не готов – такой культуры рынка у нас нет. Это специфика этого рынка и, как правильно отметили участники круглого стола, – в этом его ключевое отличие от промышленных рынков.
• Однако и сами игроки должны не только жаловаться на «отсталость или незрелость рынка», но самим быть более проактивными. Главный рычаг воздействия на рынок – это стандарт ДСТУ Б EN 15232:2011, обязательный для применения сегодня в строительстве новых зданий в соответствии с ДБН В.2.5-67 и ДБН В.2.5-28, а также Законом Украины «Про будівельні норми». Наши лидеры Siemens & Schneider Electric – явно не дотягивают до лидерского уровня продвижения и влияния на отрасль – и, прежде всего, в плане последовательности своих действий. Чего стоит сам факт незнания этого стандарта большинством участников рынка, хотя эти бренды продвигают EN 15232 уже много лет. 
• Напротив, Danfoss, его подходы и уровень продвижения, его влияние и позиции на рынке автоматического оборудования систем тепло- и холодоснабжения, может служить настоящим бенчмарк (примером для подражания) для всех участников рынка промышленных АСУ.
• Что же делать? – мы  обсудили ряд опций по образованию рынка и улучшению влияния на ключевых игроков, а также некоторые возможные консолидированные действия. Детальный отчет с презентациями экспертов, а также рекомендации по развитию АППАУ предоставит своим членам и участникам этого круглого стола.

Какой же главный результат этой дискуссии? Наверное, впервые в АППАУ, буквально за 3 недели мы создали «отраслевой прецедент» – через доведение до коллективного сознания ряда негативных фактов состояния конкретного рыночного сегмента, мы ясно увидели проблемы отраслевого взаимодействия и поняли, как действовать. По сути, – это была наглядная иллюстрация нашего тезиса «как не стать вымирающим динозавром», изложенного в недавней публикации об итогах Форума лидеров АСУ.  Игроки рынка должны значительно улучшить свою позицию «субъекта» рынка. Это значит – проактивно и консолидировано воздействовать на главные целевые группы, которые сегодня являются «узким местом» развития рынка BMS – инвесторов, ген. подрядчиков и проектантов. И уже ясно, с помощью каких средств и аргументов.

 

Наши следующие встречи экспертов – см программу семинаров АППАУ на EIA-2015

                                               *********

Отдельные отзывы – комментарии после проведения встречи.

Сергей Власов, Украинский клуб недвижимости, о низком уровне понимания и коммуникаций со стороны игроков рынка BMS: «Не следует относиться к девелоперам как к каким-то неучам, у которых за спиной три класса образования и курилка. Времена малиновых пиджаков прошли 15 лет назад, последние закончились в 2008 году, Подавляющее большинство крупных девелоперов из ТОП-50, это люди с двумя высшими образованиями и степенью MBA. А сегодня на рынок уже выходят ребята поколения Y, или Google (пока они доросли до уровня глав департаментов, но это ненадолго), а они мыслят и действуют совсем в другой плоскости – и с таким подходом за ними вообще не угнаться.» 

Сергей Ярчук, БМС Груп: «Для меня вчера был самый главный вывод от эксперта по стандартизации – и именно в технической части. Фактически,  эти стандарты на 70% относятся к генподрядчику, девелоперу (инвестору) и проектанту технологического оборудования. Мы и ранее это знали, но еще раз увидел ярко – ключевое отличие от АСУ ТП – в БМС интегратор отнюдь не главный стейкхолдер, он не имеет влияния на этих участников рынка даже зная стандарты».

 

АББ пропонує кейс про управління навантаженнями з функцією Ekip Power Controller для низьковольтних автоматичних вимикачів ABB SACE Emax 2. 

Замовник

Підрозділ АВВ SACE – провідна компанія з досліджень та розробки низьковольтних повітряних автоматичних вимикачів та автоматичних вимикачів в литому корпусі, яка споруджує нову адміністративну будівлю в м. Бергамо (Італія), оснащену розширеними технологічними системами автоматизації.

Виклик 

Мета полягає в тому, щоб зменшити загальну кількість електроенергії, яка споживається новою будівлею, для того, щоб заощадити додаткові кошти та зробити свій внесок в енергоефективність загальної електросистеми.

Трансформаторна підстанція будівлі складається з 4 силових трансформаторів СН/НН. Для кожного з трансформаторів на стороні 0,4 кВ у якості ввідних апаратів були встановлені повітряні автоматичні вимикачі SACE Emax 1.2. Ідея полягає в тому, щоб керувати навантаженнями системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (ОВКП) в простий та повністю автоматизований спосіб.

Рішення від АВВ

Для досягнення цієї мети компанія АВВ пропонує нову функцію керування електричними навантаженнями – Ekip Power Controller. Дана функція безпосередньо входить до програмного забезпечення електронних розчеплювачів апаратів SACE Emax 2, основною функцію яких залишається максимальний струмовий захист. Таким чином, відпадає необхідність у використанні складних систем управління і спеціального програмного забезпечення.

Для реалізації системи досить мати один автоматичний вимикач, який має дану функцію, встановлений в якості основного низьковольтного комутаційного апарату. Таким чином, в даному випадку тільки один з чотирьох ввідних апаратів Emax 1.2 повинен бути оснащений функцією Ekip Power Controller. Саме цей автоматичний вимикач «вирішує», коли і які навантаження повинні бути відключені згідно із заданими параметрами та загальним обсягом електроспоживання всієї установки (сумарна енергія, що протікає через всі чотири ввідних апарати).

За допомогою спеціалізованої системи комунікацій Ekip Link команди управління передаються до апаратів нижчого рівня, а також здійснюється зв’язок між чотирма ввідними апаратами для отримання сумарного обсягу електроспоживання. Крім того, це дозволяє зменшити кількість додаткових кіл управління та відповідних провідників між щитами, оскільки використовується тільки один кабель Ethernet.

Річна економія – 11 000 Євро

Завдяки функції Ekip Power Controller здійснюється управління навантаженнями системи ОВКП та досягається економія потужності до 400 кВт і до 11 000 Євро* в рік. 

400 кВт еквівалентно потужності, що споживається 133 квартирами без зміни конфігурації мережі.

*Сума витрат за спожиту електроенергію та відповідний економічний ефект залежить від місцевих тарифів. 

Більше про можливості подібних пристроїв можна дізнатися з керівництва “Застосування автоматичних вимикачів АВВ в цифрових системах автоматизації”

Про виклики

Як вже було сказано, корінь проблем з точки зору застосувань АСУ для завдань енергоефективності – в тріаді «Проектування – Технології – Застосування сучасних стандартів». Де-факто, те, що ми називаємо в промислових ринках «технологічний інжиніринг» відсутнє, як поняття на ринку АСУ комерційної нерухомості. До цього часу цим, як кажуть, ніхто «не заморачивался». В результаті, від самого початку проектування будівель здійснюється без урахувань вимог по енергоефективності. Звісно, з ростом тарифів власники комерційної нерухомості прокидаються …і ? І отут починається саме цікаве.  Маємо цілий ряд питань і поки що без відповіді – принаймні на 1-ому круглому столі про це ні слова не було сказано

·       Виклик №1: готовність замовника. Чи достатньо росту тарифів, щоб власники та управляючі директори стали свідомими важливості технологічного інжинірингу і були б готові сповна платити за якісний проект? Чи мають вони достатньо інформації, прикладів, кейсів, методик окупності, тощо?

·      Виклик №2: готовність виконавця. Чи є хтось серед гравців ринку (включно з АСУ), хто вже сьогодні готовий проектувати нові будівлі по «новим правилам» (EN 15232)? Адже на круглому столі ми прийшли до висновку, що частина спеціалізованих проектних організацій його не знає та не застосовує, в той час як більшість гравців ринку АСУ просто не знеє.

·      Виклик №3: просування напрямку BMS.   Якщо відповідь на попередні питання радше негативна, то наступне питання про готовність широко просувати концепції, методики, кейси по BMS до широких кругів зацікавлених осіб. Зараз ситуація така, що в технічному  комітеті (№302), який і прийняв європейський стандарт EN 15232 до використання в Україні жодного представника ринку АСУ немає.  Спроби інших великих гравців інакше ніж поодинокими не назвеш – особливо на фоні домінуючих парадигм “промоушен – це за брендами, ми тут ні при чому”… Тому чи не є ситуація з розповсюдженням та знанням цього стандарту наслідком ізольованих та не системних дій всієї спільноти гравців АСУ?

·      Виклик №4: модернізація існуючих будівель. Тут про проектування нового мова не йде – як і про заміну технологічного обладнання та інженерних систем, крім можливо котельного обладнання. Тоді  що потрібно робити?  Точніше, чи  дає що- небудь для гравців ринку АСУ  енергоаудит, який рекомендують першим кроком і  який, як правило, більше говорить про  утеплення, та найпростіші заходи типу «лампочки та лічильники»?

·      Виклик №5: розширення – адаптація інстальованих систем під задачі енергоефективності. Це очевидний хід для багатьох гравців, хто вже поставив своє обладнання та системи. Що потрібно зробити щоб збільшити та покращити ефект від вже інстальованих систем BAC–BMS?

·      Виклик №6: масштабування на інші будівлі – перш за все, в промисловості. В промисловому секторі потенціал енергозбереження в рази більший, ніж в комерційній нерухомості – згідно оцінкам потенціалу енергозбереження в Новій енергетичній стратегії України, перший сягає до 900 млрд грн. (по курсу  на січень), в той час як другий – тільки до 100 млрд грн. Однак який в цих сумах потенціал ринку АСУ – теж відкрите питання. Що сьогодні пропонують великі бренди , чи є в них нові ініціативи, і як вони залучають до них різних партнерів?

Якщо все вище сказане стосується зовнішнього середовища, то власне найбільший виклик гравцям ринку потрібно прийняти всередині своїх організацій – адже майже очевидно, що перша зміна (-и) має відбутись всередині.

Чи працюють старі підходи?

Отже, питання руба – чи готові гравці ринку АСУ та BMS приймати ці та подібні виклики? Технологічно, – щодо розробки та інтеграції різноманітних архітектур АСУ, очевидно, ніяких сумнівів ні у кого не виникає. А от щодо підходів по розвитку ринку – питання є і багато.

1. Категорія питань – методологічна та просвітницька

По ідеї, гравці, які позиціонують себе як постачальники обладнання та рішень на ринку BMS мають демонструвати солідну базу методичних напрацювань. Без цього доказувати ринку та власникам будівель, що дорога автоматика щось дасть крім «прибамбаців» та дещо кращого контролю даних – не вдасться. Ми бачимо, що подібні напрацювання вже зроблені на ринку частотних перетворювачів. Однак цього ще дуже мало на рівні BMS – так само як  і в близьких до цього по духу АСОДУ чи системах управління активами підприємства. Окремі пости на нашому сайті про реалізації Групи «Техінсервіс» не змінюють загальної картини – досить бідної на хороші, дискусійні статті, методичні керівництва, інші кейси про рішення тощо. Але очевидно, що головним матеріалом для просвіти ринку має бути головна «методика» –  сам стандарт EN-15232, який чітко визначає всі головні речі – від функцій автоматизації і до методів оцінки їх впливу на енергоефективність.

2. Рівень інтеграції, співпраці та діалогу між гравцями ринку

Тут теж чимало запитань. Як гравці ринку АСУ збираються впливати на власників чи генпідрядників, якщо в ланцюжку створення цінності вони стоять майже останні? Адже рівень їхньої кооперації залишає бажати кращого. Вендори – «самі по собі», інтегратори та проектувальники – так само. Тобто, ефективних та яскравих в бізнесі пар «Вендор – Інтегратор» чи «Технологічна компанія – Інтегратор», які діють злагоджено та системно по відношенню до нових ринків чи сегментів ми бачимо, насправді, мало. Принаймі – відкритої інформації про це вкрай мало. Наш кейс 2011 року про одну з перших реалізацій на ринку ЦОД пари «Техінсервіс- Шнейдер Електрик» дуже стисло, але все ж натякає на необхідний рівень співпраці. Від визначення архітектури АСУ, аргументації переваг й до комерційних перемовин партнери пройшли разом.

Сьогодні питання співпраці та відкритого діалогу стоїть ще гостріше – адже виклики зростають. І майже очевидно, що поодинці гравці ринку їх нездатні приймати. І в той же час, дуже мало ініціатив відкритого діалогу між гравцями ринку.

3. Рівень демонстрації економічного ефекту

Один з учасників нашого круглого столу, який представляв якраз ринок власників комерційної нерухомості і дещо далекий від нюансів АСУ, написав мені потім «самое часто повторяемое слово на этой встрече— – стандарты (ДБНы, нормы, сети, etc.). А какое самое частое слово на заседаниях девелоперов? Правильно – «окупаемость». Где точка сборки? – и почему вы об этом не говорите?»

Як не гірко визнавати, але питання окупності систем АСУ гостре і не розв’язане до цього часу. Те, що розділ ТЕО є обов’язковим в проектуванні АСУ ТП в промисловості зовсім не означає, що хтось вимірює справжній економічний ефект після впровадження системи. В системах BMS з ростом тарифів на енергію ця невідповідність стає дуже гостро, – власники тут є дуже приземленими та практичними і відповідь про окупність потрібна негайно.

Отже, наша велика дискусія – яка почалась не 18 березня, а значно раніше – продовжується. Питання ті самі – як ми бачимо спільні виклики і чи готові ми їх приймати, практикуючи старі бізнес-підходи. Підходи, що беруть коріння з 90-их і  які базуються на самоізоляції, недовірі, вузькому баченню проблематики ринку та перекладення відповідальності за загальні проблеми на когось. Можливо колись так все й працювало. Питання – чи працює це зараз? Наша відповідь радше негативна.

А як ви думаєте?

П.С. Очна дискусія буде продовжена на наших семінарах на виставці ЕІА-2015, 22-24 квітня, – запрошуємо, буде цікаво. 

 

 

 

О ценности профессиональных выставок много сказано и написано. Только здесь за несколько дней можно решить множество бизнес-задач: оценить реальное состояние рынка, продемонстрировать все возможности оборудования «в действии», лично пообщаться с тысячами потенциальных клиентов, понять их первоочередные задачи и потребности, протестировать новые идеи — и это далеко не полный перечень. НО… насколько эффективно участники используют этот инструмент, решили в полевых условиях выставок elcomUkraine и EIA-2015 узнать организаторы — компания «Евроиндекс» — совместно с Ассоциацией Предприятий Промышленной Автоматизации Украины. Самый эффективный участник будет определен 21 – 24 апреля в ходе работы выставок в результате конкурсного отбора.

Экспертная комиссия проведет детальный анализ стендов участников, месседжей, степени вовлеченности в диалог, оригинальности и зрелищности представления компании, а также выработает рекомендации и наградит самых подготовленных. В состав экспертной комиссии войдут представители «Евроиндекса», АППАУ, ММГ, журнала «Мир автоматизации», «ПТА-Экспортроника», “Украина Электро”. Церемония награждения победителей состоится 24 апреля, в завершающий день работы выставок elcomUkraine и EIA-2015.

Если у Вас еще нет пригласительного – скачайте его по этой ссылке.

Выставки elcomUkraine и EIA пройдут 21 – 24 апреля в выставочном центре «КиевЭкспоПлаза». Полная информация — на сайтах www.elcom.ua и www.asutp.euroindex.ua.