Як засновники національного руху «Індустрія 4.0 в Україні», ми (АППАУ) періодично перевіряємо готовність до Індустрії 4.0 тих чи інших категорій головних стейхолдерів. В листопаді 2018 ми робили опитування промислових підприємств, в лютому був перезапущений лендскейп інноваторів 4.0.І ось в березні підійшла черга уряду – разом з партнерами ми підготували круглий стіл «Синхронізація дій уряду та бізнесу щодо розвитку Індустрії 4.0 в Україні». Отже як це пройшло та яка перспектива співпраці?
Підготовка та контекст заходу
3 спів-організатори заходу – АППАУ, Агенція Європейських Інновацій та ГС «Хай-тек офіс Україна» розраховували на значний інтерес до заходу представників чисельних урядових структур. Презентований в грудні 2018 проект Національної стратегії Індустрії 4.0 презентував 7 напрямів розвитку та більше 10 детальних проектів. Крім цього, в проект закладено ряд конкретних пропозицій щодо узгоджень з політиками та стратегіями – як Промислова, Інноваційна, Регіональна, Експортна тощо. Цей проект був профінансований агенцією е-урядування за підтримки координатора ОБСЄ в Україні і є, по-суті, найбільш деталізованим та глибоким серед всіх стратегій, які існують в портфелі напрямів Цифрового порядку денного України (Digital Agenda Ukraine).
АППАУ – як головний розробник стратегії, – від самого початку заявляла, що «нас цікавлять не «паперові стратегії», – а реальні проекти, що впроваджуються в життя». Відповідно, з січня 2019 АППАУ прийняла на себе зобов’язання про підтримку силами своєї асоціації 6 пріоритетних проектів запропонованої стратегії. В лютому березні АППАУ розпочала реалізацію частини проектів (див звіт за лютий), а також розпочала активні консультації з Міністерством Освіти та Науки. На початку березня була також досягнута домовленість з департаментом промислової політики МЕРТ, що з метою пошуку фінансування окремі проекти можуть бути приведені у відповідність до вимог подачі на технічну допомогу.
В цьому контексті захід планувався саме як робоча нарада по узгодженню конкретних планів та дій. Для цього організатори підготували узгоджувальний перелік 5 пріоритетних проектів з деталізацією, що є в процесі підготовки, що вже запущено силами АППУ й з вільною колонкою «ваші пропозиції». Документ був розповсюджений напередодні всім учасникам наради.
На жаль, запланованого консенсусу чи узгоджень не вийшло – присутність керівників державних установ була мінімальною, й радше «ради галочки».
Проведення заходу
Виступи організаторів включали презентацію проекту Нац. стратегії 4.0 (ген. директор АППАУ Юрчак О.В.), презентацію досягнень лідера Індустрії 4.0 компанії «Інфоком Лтд» (ген. директор Троценко Е.А.), презентацію перспектив та можливостей євроінтеграції (президент Агенції Європейських Інновацій Кульчицький І.І.).
Що стосується урядовців, з них були спеціалісти деяких департаментів МЕРТ, представники секретаріату Кабінету міністрів, та всього 1 керівник департаменту – ген. директор департаменту трансферу технологій Дарія Чайка. Саме її присутність зберегла залишки надій на те, що Індустрія 4.0 комусь потрібна в Україні у владних коридорах. Більшість урядових структур (агенція е-урядування, Мінрегіонрозвитку, Мінінфраструктри, офіс реформ КМУ, ДІФКУ, департаменти МЕРТ), так само як і навіть зареєстровані партнери (як ТПП) просто проігнорували дану подію.
Відповідно, дану нараду можна більш влучно назвати «Бізнес та Громадськість» – ми разом і вкотре пройшлись по напрямам та проектам, які в АППАУ та Індустрії 4.0 «жуються» вже кілька місяців.
Все ж, і якщо налаштуватись позитивно, що показав даний захід, –
- Усвідомлення важливості Індустрії 4.0 визріває в КМУ: представники секретаріату заявили, що відповідні рішення готуються.
- Міцніють ряди прихильників цього розвитку серед громадськості та партнерів: чудовий рівень взаємодії та підтримки ми мали в цій події від Агенції Європейських Інновацій, Hi-tech office Ukraine, великої групи наших розробників нової стратегії та членів АППАУ, Digital Transformation Institute, HUB 4.0, наші Центри 4.0 з КПІ, ХАІ та НУХТ, інших організацій, а також окремих наших лоббістів – партнерів як Дениса Базилевича.
- Співпраця з МОН має шанси перерости в перший справжній успішний кейс: особиста відповідальність Дарії Чайки, проведена в лютому робота вже конвертується не тільки в довіру, але й перші результати домовленостей про співпрацю по Харкову – до питань аудиту екосистеми залучені Центри 4.0 та Трансферу технологій, приєднується ще 1 організація.
Що не менш важливо, ми звірили “хто є хто” серед тих, кого досі вважали партнерами. ВІдсутність окремих організацій від них на цій нараді й присутність інших показала нам, хто є нашим справжнім партнером. Це важливо для планування майбутніх дій.
Готовність до Індустрії 4.0 урядових структур
Позитиви є. Але в цілому – й на фоні вже проведеної експертами АППАУ роботи по стратегічним напрямам розвитку, – готовність урядових структур до інтеграції в вивід Індустрії 4.0 на держаний рівень, залишається вкрай низькою.
Нагадаємо лише деякі факти
- Нові Промислова та Інноваційна стратегії, на перетині яких лежить Індустрія 4.0 – не затверджені до цього часу.
- Відповідно чимало положень 4.0, які вже присутні в Промисловій стратегії, зокрема, про розробку стимулів для промислових хайтек (і які відповідають нашим пропозиціям в Digital Agenda Ukraine з 2016 року) – так само «висять в повітрі» й не виконуються.
- По нашій інформації, більшість з майже 30 пунктів Плану заходів, що фігурує у вже прийнятій Постанові КМУ від 18.01.2018 про «Цифровий розвиток України» – так само не виконані.
- В уряду немає відповідальних та цільових програм по кластерним політикам чи стратегіям.
- Невідомо коли та з яким результатом, в нас появляться експортні стратегії. Ми 3 роки б’ємось за хоч якусь присутність та підтримку наших інноваторів на важливих міжнародних виставках – результати поки що нульові.
В цілому ця ситуація відповідає аналізу Всесвітнього економічного форуму про готовність країн до 4-ої промислової революції. Там, по показнику регуляторної ефективності (тобто, здатності впливати на процеси інновацій та розвиток Індустрії 4.0 в промисловості), наша країна займає 99-у позицію зі 100 країн світу.
Що власне, яскраво й продемонстрував і цей наш захід – інтерес урядовців до промислових хайтек та інновацій в Індустрії 4.0 є дуже низьким.
«Що далі» або чи можливо в принципі корегувати поведінку та швидкість шаленого равлика?
Отже, як бути далі? З одного боку, ми постійно декларуємо про свою готовність та відкритість до співпраці з урядовими структурами й, де-факто, вже давно ведемо частину їх роботи в області промислових хайтек. За останній рік в АППАУ підготовлено, –
- Ґрунтовна стратегія розвитку Індустрії 4.0, що значно доповнює та розширює наші пропозиції для урядової програми Digital Agenda Ukraine
- Окремі «регулюючі» та консолідуючі експертну думку документи (policy paper), що деталізують положення Стратегії як
- Концепція розвитку Центрів 4.0
- Модель інноваційних екосистем промислових хайтек
- Галузева дорожня карта цифрової трансформації
- Концепція кластерів «Інжиніринг. Машинобудування. Автоматизація»
- Експортна програма для торгової місії Індустрії 4.0
Всі ці документи – на 90% є основою для відповідних державних політик, програм, планів заходів та проектів. До кінця року буде ще ряд нових, важливих policy papers.
АППАУ також веде Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», де є 6 технічних стандартів, які мають пряме відношення до Індустрії 4.0. Й можна вже не деталізувати нашу постійну роботу по просвіті ринку та залученню його учасників до цієї теми.
Але виходить так, що за 3 роки ми так і не знайшли тих, «кому все це насправді потрібно» в уряді України. Періодично піарячись на тих чи інших хайтек заходах, уряд, за образним виразом одного з наших колег, радше демонструє [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]поведінку «шаленого равлика» – начебто рух, начебто красиво і начебто «разом». Начебто під прапорами 4.0 та Діджитал. Але насправді й на фоні світового розвитку, це навіть не стояння на місці – це очевидний рух назад, деградація.[/perfectpullquote]
Адже реально нічого не відбувається і з кожним кварталом, з кожним роком позиції наших промислових хайтек секторів, їх конкурентоздатність не покращуються, а погіршуються. Кадровий потенціал при цьому втрачається, падає експорт та зростає імпорт – і все це відбувається дуже швидко.
Що робити в цій ситуації? Як сприймати цей ігнор та ситуації, коли наші генеральні директори витрачають масу зусиль та часу на державні справи, а чиновникам – «фіолетово»?
Думаю, що все-ж маємо проявити ще терпіння та ще більше консолідуватись з партнерами. Зрештою, незабаром і вибори – і для нас це радше шанс привернути увагу до своїх питань. В цьому контексті, проект, що зараз виконується Агенцією Європейських Інновацій по адвокації проєвропейських змін й де наша Індустрія 4.0 займає одне з чільних місць, є дуже вчасним. Очевидні напрями дій, що в тому числі, прозвучали й на нашому круглому столі
1) Адвокація нашої стратегії має бути більш системною та цілеспрямованою – і не тільки на рівні Уряду. Парламентські комітети, міжнародні донори, об’єднання промисловців, впливові політичні партії мають бути так само залучені до змін відношення в напрямі Індустрії 4.0.
2) Потрібно якомога швидше здобути перші успішні кейси з урядом. Можливо, саме проект з МОН може стати таким. Подальша популяризація таких кейсів може заохотити інші структури, а проект Індустрії 4.0 зробити більш популярним.
3) Також необхідно посилювати «низовий», скоординований тиск на владні структури. Партнерська мережа на рівні регіонів, інших галузевих партнерів, керівників великих підприємств, – ми повинні разом вимагати прискорення реалізації вже прийнятих постанов та планів.
Чи достатньо цього, щоб збільшити швидкість руху нашого «равлика»?
Якщо чесно – не знаю. Маю тільки надію, що настане день, коли наш равлик стане зовсім іншою «істотою», і з зовсім іншими спроможностями та швидкістю руху. І тільки від нас самих залежить, коли прийде цей день.
Юрчак О.В
корисні посилання
Disclaimer: цей звіт підготовлений в рамках заходу, що профінансований Міжнародним фондом «Відродження» в рамках проекту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
