Без категорії

Команды с наиболее перспективными идеями получат грант на развитие стартапа в эквиваленте 2 млн грн. В конкурсе могут участвовать проекты на разных стадиях: от идеи до рабочего прототипа.

В фокусе интересов Vernadsky Challenge:

• space technologies: ракеты, системы для запуска, спутники, космическая техника.
• active bioelectronics: протезы и экзоскелеты, медицинские гаджеты, медицинское оборудование.

Vernadsky Challenge проводится с 2015 года по инициативе мецената, основателя Noosphere Макса Полякова. За это время победители получили 7 млн. грн грантовых средств.  Цель конкурса – помочь талантливым инженерам в развитии инновационных продуктов. 7 из 10 победителей после Vernadsky Challenge участвовали в CES и TechCrunch Disrupt, получили гранты и инвестиции от других конкурсов и фондов, а также финансирование на Kickstarter и Indiegogo. 21 из 34 проектов достигли стадии  прототипирования или производства.

Среди экспертов, которые входили в состав жюри конкурса в разное время: легендарный “разрушитель мифов” Джейми Хайнеман, глава Google Ukraine Дмитрий Шоломко, советник мэра Днепра по вопросам инноваций Яника Мерило.

Чтобы принять участие, скачайте заявку на сайте vernadskychallenge.com, заполните её и отправьте на talent@vernadskychallenge.com

Дедлайн приема заявок – 7 апреля 2019 года. Финал, куда пройдет 10 лучших проектов, состоится 17-18 апреля в рамках Noosphere Space Summit.

Не упусти возможность получить не только грант, но и экспертную оценку, а также доступ к научно-технической базе Noosphere!

Детали: vernadskychallenge.com

Компания «Индасофт-Украина» (https://indusoft.com.ua/about/) – член АППАУ с 2016 года, один из ведущих интеграторов и поставщиков в области средств для цифровой трансформации промышленных предприятий. Основные направления деятельности которой – внедрение MES-систем (https://indusoft.com.ua/mes/) на базе программного обеспечения PI System компании OSIsoft и линейки программного обеспечения GE Digital, поставка ПО и технических средств GE. Эта история о том, как компания – одна из первых в сообществе АППАУ начала системно использовать услуги, предлагаемые ассоциацией для своих членов в области маркетинга.

Задачи маркетинга и продаж в «Индасофт»

Основная задача — это выстраивание эффективной системы маркетинга для достижения устойчивого роста продаж. В связи с активной цифровизацией на поверхности острая необходимость перехода от «старой» системы продаж на внедрение новых подходов, технологий, систем в части маркетинга.

Для проведения аудита текущей ситуации, проработки решений и выстраивания эффективной системы маркетинга с использование современных возможностей выбор пал на провайдера услуг АППАУ в этой области – маркетинговое агентство B2B Ray.

Одной из задач было обновление сайта компании.

Решение от B2B Ray

Новый пакет услуг от B2B Ray продвигался в АППАУ в начале 2018 года. Следуя требованиям АППАУ, провайдер обещал лучшее соотношение «цена – качество» по ряду услуг – от стратегического консалтинга и до отдельных пакетов в области веб- и контент-маркетинга. Лучшее качество достигалось также за счет того, что фирма полностью аффилирована с АППАУ – сотрудники находятся в том же офисе, и в 2018 полностью переключились на обслуживание деятельности АППАУ. Эта дает глубокое погружение в бизнес-потребности и специфику участников ассоциации.

Для компании «Индасофт-Украина» были выполнены следующие работы

1. Аудит системы маркетинга и продаж, а также состояния контента.
2. 1-дневная стратегическая сессия, на которой были выработаны направления развития и позиционирование по сегментам.
3. Отработан формат совместной мини-кампании с проработкой новых месседжей по позиционированию.
4. Разработан новый сайт, полностью интегрированный в систему контент-маркетинга и е-коммуникаций.

Новый сайт «Индасофт-Украина» разрабатывался дольше, чем предполагалось – около 6 месяцев.  Основные задержки были связаны с сложностями адаптации нового контента – веб-разработчику от B2B Ray пришлось верстать и дорабатывать практически 70% всех материалов. При этом по ходу возникали новые задумки и решения, – практически все они были учтены.

Тем временем, – и благодаря более ясному пониманию о конкурентных преимуществах и позиционировании компании, полученных во время проекта – исполнительная дирекция АППАУ смогла лучше транслировать месседжи об «Индасофт-Украина» к рынку. Пиар, предложения к рынку и рекомендации своих членов АППАУ делает постоянно и для всего рынка. Но это правда, что зачастую эти активности ограничены собственным пониманием «что может и в чем УТП» той или иной компании.

В случае «Индасофт-Украина» этот барьер был преодолен в рамках проекта в самом начале во время стратегической сессии. В результате пошли лучше дела с лидогенерацией. Лид, переданный из одной конференции привел к реальному проекту в новой отрасли. Были также другие лиды – из общей активности АППАУ.

Итак, 3 главные итоги проекта

1. Разработана новая стратегия компании с более четким фокусом и позиционированием по ключевым сегментам рынка
2. Сгенерирован ряд лидов, получен новый контракт
3. Разработан новый сайт – как современная основа для качественной лидогенерации, интегрированный с системой рассылок и контент-маркетинга.

Отзывы участников проекта

Руслан Вербовый, веб-разработчик от B2B Ray – «Сотрудничество с «Indusoft-Ukraine» было интересным и насыщенным. Особенно приятно было то, что перед тем как начать проект, руководство компании уже глубоко осознало важность фокуса на потребностях своих клиентов. Прежде чем делать хоть что-то, мы спрашивали себя о том, для чего вообще нужна каждая веб-страница. Это нам позволило создать легко модифицируемый ресурс с информационной стратегией развития и с перспективой на длительную актуальность.»

Юрчак Александр (АППАУ) также выполнял функции консультанта в страт. сессиях – «Отдельная стратегия АППАУ на продвижение услуг для роста наши членов была принята в начале 2018. Кроме B2B Ray, мы продвигаем услуги ряда других провайдеров – консультантов в области фандрейзинга, экспорта, доступа к рынкам муниципальных услуг, других видов маркетинга и продаж, технической экспертизы и обучений и т.д. АППАУ нужна была отдельная стратегия продвижения услуг, так как многие члены АППАУ до сих пор не осознают, и не пользуются этими услугами – даже когда они бесплатны! [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В случае «Индасофт-Украина» я очень рад, что компания прошла полный цикл – от страт. сессии и до получения нового маркетингового продукта. И получила хорошие результаты.[/perfectpullquote]

Что касается моих услуг в области стратегического консалтинга, – это, одновременно, и сложная, и простая задача. Сложная – так как, обладая знаниями о рынке и других членах АППАУ, зачастую конкурентах – я должен очень строго соблюдать правила деловой этики и никогда не выдавать конкурентную информацию. Поэтому, я обычно даю только инструментарий, но конкурентный анализ клиент должен проводить самостоятельно. Одновременно, задача консультирования для меня простая, так я специализируюсь на рынках промышленной автоматизации и ИТ уже многие годы. Сегодня к этому добавились еще и технологии 4.0. Широкое видение рынка и знание технологий помогает мне быстро определить лучшее позиционирование компании. В случае «Индасофт-Украина» я только могу подтвердить, что их положение в области лабораторных систем качества, систем диспетчеризации и MES наилучшим образом выделяет их среди других компаний на нашем рынке.»

Сергей Евтушенко, генеральный директор «Индасофт-Украина» (2019)  –

В первую очередь хочу поблагодарить команду B2B Ray, которая как и ожидалось, показала себя специалистами высокого уровня. Они помогли расширить взгляд на проблематику, что позволило более системно подойти к решению поставленных задач. Объективно нужно отметить, что процесс «модернизации» системы маркетинга в компании нужно было начать на пару лет раньше – это позволило дать больше конкретных преимуществ.

Процесс переработки сайта оказался более трудозатратым, чем казалось на первый взгляд, и потребовал большого вовлечения сотрудников в части переработки и выдачи информации с акцентом на предоставления полезности потребителю. Руслан удивительным образом смог разместить данную информацию на сайте. В результате основная цель по модернизации сайта – в части создания системы дополнительного получения потенциальных лидов.

Планируем продолжать наше дальнейшее сотрудничество с B2B Ray с целью нашего развития.

Ознакомится с новым сайтом «Индасофт-Украина» можно по этой ссылке https://indusoft.com.ua/.

В 2020 году АППАУ вместе с “Индасофт-Украина” сделали новый кейс по реализации MOM/MES системы на предприятии “Юрия Фарм”.

Посмотреть другие работы B2B Ray для АППАУ можно здесь.

На останніх зборах АППАУ група «Центри 4.0» була найактивнішою та найбільш продуктивною на ідеї та пропозиції. Добрим знаком є те, що всі присутні технічні університети розуміють процеси, що відбуваються в рамках АППАУ та русі 4.0, а концепція Центрів 4.0 здобуває загальне визнання. В цьому огляді ми резюмуємо події останнього періоду й спробуємо виокремити кілька спільних перспектив зростання.

Досвід співпраці з ВНЗ в період 2013-17 років

Досвід цього періоду систематизовано та описано в документі «Створення інноваційних екосистем в промислових хайтек». Цей аналітичний матеріал (31 стр) був підготовлений в березні 2018 року, в рамках проекту «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України» й пізніше доповнений Додатками про інші проекти АППАУ для ВНЗ.

Документ дає повний і детальний аналіз співпраці АППАУ з ВНЗ, показує кращі приклади, вперше вводить ряд концепцій, що пізніше були використані в проекті нац. стратегії 4.0, містить конкретні пропозиції та рекомендації для ВНЗ та МОН тощо. Тому, й з точки зору повноти та детальності – цей документ must read для кожного члена АППАУ з категорії ВНЗ, й ми не будемо тут детально його коментувати.

Пригадаємо тільки про 3 стратегічні напрямки змін –

1. Зміна культури ВНЗ-НАНУ – з 2.0 на 4.0,
2. Ринковий фокус: від само-центричності до справжньої клієнто-центричності
3. Співпраця: від хуторянства та грантоїдства – до відлагоджених механізмів співпраці в інноваційних екосистемах

Ці напрями змін залишаються й будуть залишатись актуальними для всіх технічних університетів ще довгі роки.  Не менш актуальними є пропозиції міні-проектів #ДієвеПартнерство – тільки малесенька частина з них почала впроваджуватись в 2018. Тому ще раз – ми рекомендуємо цей документ як «настільний» для тих керівників Центрів 4.0 та кафедр інших ВНЗ, які реально хочуть покращити свої показники співпраці з АППАУ.

Центри 4.0 – зміна правил гри та іміджу ВНЗ

Як вказано в звіті АППАУ за 2018, проект розвитку Центрів 4.0 є знаковим та успішним для АППАУ. Завдяки підтримці наших членів, ми вперше масштабно, цілеспрямовано та системно задіяли весь кращий потенціал нашої спільноти на вирішення спільних завдань – зокрема, в саме тих напрямках що вказані вище. На прикладах подій та співпраці з провідними університетами Одеси, Харкова та Києва, а також в інших містах (круглі столи та семінари пройшли в Івано-Франківську, Запоріжжі, Львові) ми вже можемо стверджувати

1. На наших очах відбувається зміна статусу ВНЗ – «від деградуючих пост-радянських структур – до сучасних Центрів освіти, просвіти та розробок» (ціль №3 з концепції). Звіт АППАУ підкреслює, що завдяки цьому «ВНЗ стають справжнім та повноцінним партнером для ринку та інноваторів 4.0».

Кілька штрихів – свідчень до цієї тези. Маса подій та нетворкингу від Лабораторії «Міронафт» (Одеса), дні ТДА від кафедри ІАСУ-НУХТ, що підхоплені спільнотою та ґрунтовно допрацьовані в них же, регулярні семінари та чисельні приклади співпраці ХАІ з ринком, активність кафедри АТЕП-КПІ по кільком напрямам #ДієвеПартнерство – разом це дійсно створює інший імідж, показує іншу культуру (вже точно не 2.0) та, відповідно, вимальовує іншу перспективу співпраці.

2. РЦ 4.0 «Одеса» (Лабораторія «Міронафт») також показали всім ВНЗ приклад системного менеджменту структурою, що знаходиться в рамках ВНЗ, але діє по правилах ринку. Вперше ми бачимо, як цілеспрямовано та наполегливо, команда Віктора Єгорова –
   1. Реалізує в себе модель коворкингового простору й залучає в свої лабораторії молоді команди та розробників
   2. Отримує грант й закуповує масу обладнання. Також приєднується до інших світових мереж R&D (FabLab). Лабораторії навчання та R&D стають сучасними та «живими».
   3. На рівні стратегії – вводить та розвиває свою унікальну нішу (робототехніка)
   4. Планує масу заходів по залученню ринку та молоді, – й реалізує їх
   5. Приймає участь в чисельних конкурсах та інкубаторах
   6. Встановлює міжнародні контакти в області своєї спеціалізації

В цьому сенсі (системного менеджменту), «Міронафт» є чудовим прикладом для всіх Центрів 4.0 та інших ВНЗ.

Завважимо, що мова йде про ВНЗ, який в рейтингах якості освіти займає позицію в 3-му десятку серед університетів країни. Але кому потрібні ці рейтинги без інтеграції з ринком? Наш минулорічний вибір ОНАХТ як кандидата №1 в мережі Центрів 4.0 вводить зовсім інші критерії. Й де на перших місцях йде [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]спроможність ВНЗ виконувати ролі не тільки навчання студентів, але також освіти-просвіти ринку, інновацій та інкубації технологій 4.0, створення нових навчальних програм для ринку, комунікацій та залучення ринкових гравців.[/perfectpullquote]

3. Натомість, ХАІ, а потім і КПІ розпочали активні процеси пошуку синергетичного ефекту – й перш за все, в стінах власних університетів. Також відмінним в цих ВНЗ є побудова – продовження управлінської вертикалі на рівень ректорату. В силу багатьох причин, це досить складний процес, що передбачає залучення різних факультетів та кафедр. Водночас, ми переконані, що це єдиний правильний шлях досягнення синергії. Адже ситуація, коли 2 сусідні кафедри нічого не знають одна про одну, не комунікують й не взаємодіють в спільних проектах – є неприйнятною ні з точки зору інтересів наших комерційних учасників АППАУ, ні з точки зору побудови тієї самої культури 4.0. Адже очевидно, що без такої культури – і де співпраця це тільки один з її елементів, – марно мріяти про будь-які справжні інновації в сфері 4.0.

В цілому, – і з позиції розробників Національної стратегії 4.0, ми можемо сказати, що ці процеси змін важливі не тільки для АППАУ, а й в цілому для системи вищої освіти України, а також розбудови сучасної інноваційної екосистеми для промислових хайтек.

Головні уроки 2018

Уроки минулого періоду (lesson learnt) – необхідний елемент якісного управління. Й ми бажаємо, щоб кожен член асоціації вводив в себе таку практику. Уроки нашої співпраці з Університетами краще зрозумілі з точки зори широкого контексту ринкових загроз та можливостей.

В 2018 в областях освіти, дотичних до промислових хайтек домінували 2 великі загрози. Це, перш за все, витік всіх категорій талантів – від кваліфікованих кадрів й до студентів та абітурієнтів в ІТ та «Польщу» (закордон). Друге – слабкий ріст та малий внутрішній ринок, що на фоні першого тренду, а також слабкого фінансування від держави тільки посилює дисбаланси в системі вищої освіти. Простіше кажучи – ринку не потрібна така кількість молодих спеціалістів по сукупності спеціальностей промислових хайтек. Країні не потрібні 300+ університетів та 38 тис молодих спеціалістів щороку. На превеликий жаль. Відповідно недобір абітурієнтів та конкуренція за них зростають, чимало технічних кафедр мають чіткі сигнали до закриття. Меншими, але постійними загрозами є низький рівень оплат викладачів та внутрішня бюрократія.

З точки зору можливостей, добрим сигналом є цілий ряд малих, але системних змін – як введення дуальної освіти, нові грантові можливості, невеликий, а все-ж ріст заробітних плат, пожвавлення попиту на ринку, і зрештою, ті можливості росту та співпраці, що надають асоціації як АППАУ.

Ідеальний сценарій росту прогресивної кафедри – члена АППАУ в таких умовах мала б виглядати як швидке позиціонування в ролі перших Центрів 4.0. Адже, очевидно, що саме першим центрам спільнота учасників ринку може приділити достатньо уваги й перші завжди отримують більше. Після чого – й завдяки статусу та можливостям спільноти, – швидше розвивати свій центр та досягати своїх та спільних цілей. Серед яких – і спільне протистояння вказаним загрозам.

Отже, які уроки у взаємодії з ВНЗ ми можемо винести з 2018?

1. Системний менеджмент, Стратегія, Ринкова орієнтація та розвинуті Комунікації – запорука успіху. Звучить банально, але успіхи команд НУХТ, ХАІ, КПІ та ОНАХТ ми пояснюємо саме цим. Важливо при цьому відмітити, що Стратегія (на розвиток Центрів 4.0) – є спільною та підтримана АППАУ, а «орієнтація» – саме на український ринок. Мова про співпрацю з нашими замовниками, інтеграторами, вендорами та розробниками. Й по цілому ряду напрямків – що визначаються ролями Центрів 4.0. Це те, що ми протиставляємо підходам ІТ-аутсоурсингових компаній, яких очевидно, крім питань рекрутингу талантів – мало що цікавить у співпраці з ВНЗ.
2. «Regional diversity – YES!». Як ми це й передбачали й обґрунтовували в концепції Центрів 4.0, регіонально-галузеві відмінності та локальний контекст є значними, але саме це і є перевагою України. Ми – велика країна, з ще потужним освітнім та R&D потенціалом, але який водночас дуже важко розкривати централізовано. Ми пішли шляхом профілювання (розкриття переваг) кожного окремного центру та їх комунікацій до ринку. Й 2018 показав що це правильний підхід – в кожного з Центрів 4.0 (і тих, що планується) є свої «фішки», свій стиль, своє обличчя.
3. «Спільні проекти можливі» – інший гарний урок 2018 в тому, що ми побачили що спільні проекти можливі як між Університетами, так і в рамках одного ВНЗ. Першим таким став проект ТДА, а на останніх зборах група представників ВНЗ значно розширила напрямки співпраці. Сьогодні мова йде також про створення маркетплейсу інновацій, єдиної бази навчальних програм та просвітніх матеріалів, спільні заходи та просування Центрів 4.0 через АППАУ.
4. «Залучення вимагає ресурсу та бюджету» – «вихід за рамки», нові моделі поведінки, нові проекти вимагають значної підтримки у вигляді окремого ресурсу та бюджету. Саме цим ми пояснюємо провал проекту «10-топ застосувань ІІоТ», де ми стимулювали роботу в парах ВНЗ-комерційний учасник (-ки) ринку. Ідея, очевидно, гарна й дуже потрібна. Оскільки що собою представляють ці 10-топ застосувань найпрогресивнішої технології 4.0 – ринок так і не дізнався. Інукбатори, що проводить ІТ-сектор є слабкою пародією на рівень цих завдань. Натомість, «спарувати» учасників ринку з кращими ВНЗ виявилось важко. Це був новий формат взаємодії і на його розкрутку АППАУ не вистачило ні організаційного, ні фінансового ресурсу. Тим не менше, ідея – жива, тому що справді потрібна ринку, є перші результати й в 2019 ми повернемось до її повної реалізації.
5. «Гранти грантам – різниця», або ж, «ні – грантоїдству». Те саме можна сказати і про вкладення вендорів-спонсорів в обладнання. Грант в міжнародному проекті TATU в 800 тис євро (на учасників з 5 країн), не спів-мірний за розмахом, своїми цілями та міжнародним контекстом з 5 млн грн (160 тис євро), що отримала Лабораторія «Міронафт» з місцевого бюджету громади м. Одеса. Але результати першого для українського ринку – дуже сумнівні.  Де-факто, комерційні курси для ринку, як головна мета проекту – не запущені. Результати другої інвестиції набагато більш зрозумілі: лабораторії «Міронафт» оснащуються саме тим обладнанням й саме в тому напрямку, що потрібно для широкого розгортання робіт R&D в області їх спеціалізації й відповідно до ринкових запитів. З урахуванням вже запущених в цьому році тренінгових програм, перспектива розвитку зрозуміла та корисна для ринку.

Але назагал в цих прикладах мова не стільки про названі проекти чи їх учасників. По нашій інформації, переважна більшість ВНЗ та НАНУ виконує грантові проекти в значному, а то й повному відриві від учасників українського ринку. На наш погляд, такі проекти відносяться до розповсюдженого в Україні феномену «грантоїдства» – освоєння коштів без будь- яких значимих для реального розвитку результатів.

В цілому, ці уроки добре відображають рух по напрямам змін, що зазначені вище. Нам потрібно лише прискорюватись.

Напрями розвитку Центрів 4.0 в 2019

Реалізація ідеї мережі Центрів 4.0 отримала в 2018 гарний початок та перший досвід. Відповідно чимало напрямів розвитку, вказаних нижче є очевидними

1. Розширення мережі – до Одеси, Харкова та Києва (відкриття заплановане на березень), ми плануємо додати як мінімум університети з Сум та Запоріжжя. Дати вже сплановані.
2. Краща професійність їх роботи через встановлення якісних показників (КРІ)
   Одне з головних спільних завдань – це створення регіональних, а потім і національного лендскейпу 4.0. Перша версія, випущена 2017 року, звісно, вже застаріла. Це завдання є надзвичайно важливим відразу для декількох завдань –
   • аналітики екосистем регіонального, галузевого та національного рівня
   • позиціонування Центрів 4.0 як справжніх центрів нетворкингу та інновацій в своїх екосистемах (рівень регіону, галузі чи технологічного сегменту)
   • позиціонування всього руху 4.0 та АПППАУ як лідерів національної екосистеми інновацій в Індустрії 4.0.

   Круглі столи з постановкою відповідних завдань пройдуть в Києві, Одесі та Харкові найближчими тижнями. В Запоріжжі – це сплановано на травень.

3. Інтеграція мережі в європейську систему DIH (Digital Innovation Hubs)
   DIH є дуже близькою та подібною до Центрів 4.0 європейською концепцією інноваційних центрів. Різниця все ж є і велика
   • Європейські DIH мають сталу й величезну підтримку від своїх урядів, фондів ЄС, а також приватного бізнесу
   • Ці кошти йдуть саме на ту слабку ланку, якої немає в українських вишах – обладнання та лабораторії (зона тестування та досвіду є критичною в інноваційному циклі, – див нашу модель)
   • Вони мають розвинутий та системний брокеридж технологій та інновацій – тут наші виші на самому початку шляху
   • • Вони всі вже користуються єдиними інформаційними базами та механізмами підтримки – ми їх тільки починаємо створювати

   Отже, інтеграція та співпраця з європейськими DIH значно прискорить і розвиток наших Центрів 4.0.

4. Надання офіційного статусу та пошук фінансування під мережу Центрів 4.0 – разом з МОН
   Ми шукаємо підтримку від Міністерства Освіти та Науки по кільком дотичним до Центрів 4.0 напрямам: від визначення моделі інноваційних екосистем, визначення офіційного статусу, пошуку донорів, інтеграції в мережу DIH, продовження спільних дій в рамках Інноваційних форумів та інших заходів, що планує МОН.
5. Розширення взаємодії з ринком – через ріст проектів в форматі #ДієвеПартнерство
   Крім точкових форматів, що розвивались раніше та які типові для АППАУ (як організація навчальних курсів на обладнанні вендора Х), в 2019 ми хочемо реалізувати кілька інших спільних проектів. Крім вже згаданого лендскейпу 4.0, мова йде про маркетплейс інновацій, ширше залучення викладачів до роботи в ТК 185, системний випуск просвітніх матеріалів (наразі НУХТ – все ще єдиний) й створення спільної бази таких матеріалів, тощо. Не завадило, б звісно й затвердити чи хоча б просунутись в єдиному розумінні моделі компетенцій спеціалістів Industrial Automation & IT в епоху 4.0. В цій області, як кажуть «кінь не валявся». Чимало з цих речей потребують доп. фінансування. Тому що буде в фіналі – побачимо.
6. Комерціалізація послуг та промоція Центрів 4.0, в тому числі на експорт
   В нас вже є перші ластівки – є попит на навчальні послуги Центрів з ЄС і це дуже добра новина. Але мова, в першу чергу, про ті ВНЗ які роками створювали навчальну та методичну базу по європейських (міжнародних) стандартах. Тому швидка уніфікація та відповідність навчальних програм стандартам ISO/IEC, їх першість в технологіях 4.0 і, звісно, якість навчальних процесів – є необхідними умовами для такої комерціалізації. Окремо, можна говорити про експорт послуг R&D. Тут очевидно, є чим поділитись декільком нашим Центрам.

Більша деталізація цих напрямів розвитку –в наступних публікаціях.

Зустрічні пропозиції, коментарі та відгуки, ваші пости та статті про стан наших технічних університетів, їх потенціал та можливий вклад в розвиток промислових хайтек, напрямки розвитку (і не тільки в рамках АППАУ) тощо – приймаються. Ми віримо в потенціал українських ВНЗ, як основу інноваційних екосистем країни,  й комерційні учасники нашої спільноти, наші партнери підтримують всі ті формати взаємодії, де ми  спільно можемо досягати цілей по розвитку українського ринку.

Виконавча дирекція АППАУ.

На виконання рішення Правління від січня 2019 про прохідний бар’єр для ВНЗ виконавча дирекція підготувала перелік засобів просвіти ринку які очікуються від ВНЗ в областях промислової автоматизації та ІТ.

Першопричини рішення

Головними причинами подібного рішення залишається незадовільний стан зі засобами просвіти та освіти українського ринку. АППАУ неодноразово комунікувала про те, що головні очікування учасників ринку в області просвіти стосуються матеріалів як просвітні статті, білі книги, відео-ролики, огляди тенденцій в світів, кейс-стаді та юз-кейси, описання рішень та розробок, аналітичні звіти та огляди після проведення конференцій  тощо.

На жаль, регулярно та системно ці вимоги виконують одиниці.

Відповідно, нові правила регламентують інші умови – або ВНЗ-член АППАУ виконує вимоги «мінімального пакету», або оплачує перебування в АППАУ в розмірі 5 тис грн.

Нагадаємо, що впродовж всіх останніх років членство ВНЗ в АППАУ було безкоштовним. Представники ВНЗ користувались всіма послугами АППАУ – як безкоштовна участь в конференціях, участь в комітетах та групах, доступ до всіх нових матеріалів, стандартів, експертів ринку тощо. Чимало ВНЗ також регулярно отримували від членів АППАУ й за нашого сприяння обладнання та інші послуги – все це також було безкоштовним. Спеціально для ВНЗ ми проводили тренінги, надавали допомогу в грантових проектах, робили спец. конференції,  залучали до співпраці інтеграторів, вендорів та замовників, тощо.

Більш детально досвід АППАУ за останні роки вказаний за цим посиланням.

Тому питання «що ж натомість?» завжди стояло і стоїть дуже гостро.

Мінімальний пакет просвіти

Наступний перелік формує «прохідний бал», який необхідно підтверджувати щорічно

	Вид	Опис	Кількість балів
1	Власна біла книга або аналітичний звіт	Розробка власної білої книги або аналітичного звіту про стан справ в прикладній області Індустрії 4.0, головні проблеми, рішення що пропонуються та експертну оцінку кращих варіантів.	50
2	Аналітика інноваційних екосистем	Грунтовні аналітичні матеріали про стан та розвиток регіональних чи галузевих екосистем в свої області. Наприклад, це може бути лендскейп 4.0 для металургії (галузь) чи Львівщини (регіон), перелік та опис інноваторів, їх аналіз.	30
3	Біла книга (переклад)	Переклад white paper (англ) з бази АППАУ	30
4	Описання інноваційних рішень	Детальний опис інноваційного рішення (до 2 тис слів) в стилі use-case. Якщо use-case розробляється разом з інтегратором чи вендором членом АППАУ, додатково  нараховується 10 балів.	30
5	Опис впроваджень	Детальний опис впроваджень розробок чи рішень в своїй області, з переліком переваг замовника (до 2 тис слів), стиль – кейс-стаді	30
6	Статті, блоги	Статті по тематикам 4.0 – для сайтів АППАУ. Розмір – не менше 1 тис слів. Тематика – не обмежується. Аудиторія – для широких мас фахівців (не науковців!).	10
7	Анонси – введення до тренінгів	Інформаційні матеріали що ілюструють переваги нових тренінгових програм, й стимулюють учасників ринку до їх проходження	8
8	Перекладні статті членів АППАУ	Переклад статі від члена АППАУ – міжнародного вендора	8
9	Звіт по конференціям	Звіт з проведення конференцій та семінарів, що демонструє  тематики інноваційного розвитку	8
10	Перекладні статті	Переклад популярних статей на тему 4.0 (будь-які)	5

 

Загальна «прохідна» сума становить 100 балів при мінімальный кількості використаних  категорій не менше 4. Іншими словами, якщо ВНЗ член АППАУ не набирає 100 балів (по мінімум 4-м з 10 категорій), йому виставляється рахунок на оплату 5 тис грн. Якщо ця сума не оплачується, членство в АППАУ припиняється автоматично.

Бали обліковуються по наданню інформації на мейл info@appau.org.ua

Дана система може виглядати «репресивно», але насправді ми таким чином хочемо заохочувати ВНЗ для глибшої інтеграції з ринком. Адже відомо, що більшість статей чи монографій, які сьогодні сьогодні видаються в ВНЗ мало пристосовані до вимог ринку, вони не враховують реальної ситуації, вимог наших користувачів та зміни їх поведінки (як сканування замість читання- й одночасно з ростом вимог до супер-точної подачі прикладних речей), тенденції онлайн (веб, контент, візуального тощо) менджменту. Тому навіть переклад актуальної білої книги по (наприклад, по 3D – адитивному виробництву чи ІІоТ) дуже потрібний ринку й буде зближувати конкретну кафедру з ринковими гравцями, стимулювати попит на їх послуги з навчання чи розробок.

Ці умови не стосуються ВНЗ, які отримали вже статус Центрів 4.0 – для них визначається окремий й більш повний перелік KPI, куди включені також види діяльності з промоції та залучення ринку, навчальних програм та R&D.

По результатам цих робіт, АППАУ також буде проводити в кінці року конкурс на кращого просвітянина. Нагородження пройдуть на форумі лідерів в грудні – Правління асоціації вже включило цю подію як одну з головних в переліку заходів АППАУ.

лютий 2019, виконача дирекція АППАУ

 

 

З 2014 року АППАУ акцентує на спільноті експертів – як найбільшій колективній цінності асоціації. Ідея форумів лідерів, клубу технічних директорів, спільноти і-Control, комітетів та груп в попередні роки – все це базується на визнанні експертного лідерства. Цим постом я хочу окреслити наші орієнтири для розвитку експертів в 2019.

Роль експертів в Індустрії 4.0

Є 3 ключові фактори, що зумовлюють зростання наших вимог та очікувань до експертів та їх лідерських якостей

1. Зміщення Індустрії 4.0 в центр нашої моделі, як технологічної платформи автоматично збільшує попит на тих лідерів, що здатні робити просвіту – освіту ринку, а також демонструвати експертизу саме по технологіям 4.0
2. Визнання АППАУ як кластерної організації ставить значно серйозніше питання про кураторство по напрямкам та краще використання існуючих механізмів співпраці експертів (як ТК 185 та інші – рис. 1)

   [caption id="attachment_7397" align="alignnone" width="774"] Рис.1[/caption]

3. Визнання відношень з частиною ІТ-галузі (яка управляється аутсоурсерами) – радше як конкурентних, ніж партнерських  так само загострює питання про публічність наших лідерів по напрямкам, їх компетентність та здатність залучати та впливати на різноманітних наших стейкхолдерів (вказані на рис. категорії). Цей фактор тим більш важливий, що на відміну від ІТ-галузі ми не маємо тих переваг які мають вони – потужного піару, явної підтримки уряду та парламенту, н-кількості інкубаторів та акселераторів, підтримки грантових фондів, великої регіональної структури – мережі кластерів. В області Індустрії 4.0 АППАУ тільки починає все це створювати, але наше запізнення складає щонайменше 3 роки.

Разом з тим, ми свідомі тих об’єктивних перешкод, на які вказує останній звіт АППАУ за 2018 рік

• чимало робіт, що пропонує АППАУ (як ТК 185) – повністю базуються на волонтерській роботі
• навіть при всьому бажанні працювати та публічно «світитись» в експертів існує реальний дефіцит часу, який зростає до повної відмови співпрацювати, коли йде ріст власних проектів.

Напрямки зростання експертного впливу в 2019

Щоб вирішити вказані проблеми, ми бачимо 3 напрями дій – 1) заохочувати експертів, стимулювати їх до публічного представлення, а також проактивного захисту-лобіювання своїх інтересів, 2) розширювати коло та «лавку запасних» експертного середовища – перш за все, включаючи Центри 4.0, а також виокремлюючи консалтингову спільноту policy-makers, 3) спільно дистанціюватись та позиціонуватись як топ-лідери думок через якісну аналітику.

Відповідно, головні напрямки росту та розвитку зображені на рис.2

[caption id="attachment_7398" align="alignnone" width="1098"] Рис.2[/caption]

 

Більше деталей по цим напрямкам

1. Широкий піар та маркетинг

Інтервью з експертами, вияснення їх точки зору з подальшою трансляцією в мас-медіа вже розпочалось на ресурсах АППАУ. Й приємно бачити, що це знаходить широкий відгук в нашої аудиторій – наприклад це інтерв’ю з Артуром Коробовим з «Фенікс Контакт Україна» мало кілька десятків репостів в соц мережах й кілька сотень переглядів з 2 тижні.  Завдання нового онлайн піару АППАУ (тільки створюється) в тому, як точку зору експертів поширювати на тисячі й десятки тисяч з нашої цільової аудиторі. Для цього ми спланували виконання наступних дій

• Визначення «каталогу експертів» – з визначенням зон компетенцій, регаліями, відповідними фото тощо. Робота вже триває.
• Пошук та облік контенту який вже створений експертами – наприклад, чимало гарних статей ведуть експерти IT-Enterprise на блогах мас-медійних видань.
• Створення каталогів АППАУ та руху 4.0, з наступними їх комунікаціями є ще одним важливим напрямком дій
• Окремим напрямом йде співпраця з потужними командами піару великих замовників як Interpipe та «Метінвест-діджитал» – тут плануються свої дії, щодо висвітлення точки зору експертів.
• й насамкінець, потужною демонстрацією експертизи залишаються кейс-стаді – персоніфіковані до рівня точки зору окремих експертів, вони залишаються найбільш затребуваним контентом на ринку

2. Публічні ток-шоу – позиціонування експертів та лобіювання наших інтересів

АППАУ роками боролась з традиціями product-push (реклами своїх продуктів) й останніми роками ми мали значний прогрес. Залучення до публічних панельних дискусій таких експертів як Максим Романов, Володимир Михайлов, Володимир Патрахін, Олександр Пупена, Ярослав Недашківський, Євген Лохматов (і багатьох інших) – є тільки початком позиціонування експертів як лідерів думок. Саме такі експерти можуть достойно представляти найвищий рівень знань та експертизи в своїх предметних областях діяльності, й таким чином визначати орієнтири та напрямки руху для всього ринку.

В 2019 АППАУ буде посилювати це позиціонування наступними ініціативами

• Створення клубу «Discovery 4.0», який має об’єднати експертів технологічного та продуктового рівня і який буде проходити щомісячно на базі HUB 4.0. Це формат 2-3 годинних зустрічей по кожному з технологічних сегментів 4.0, де будуть виступати наші експерти, а також інші представники руху 4.0 з обов’язковими публічними дебатами щодо технологічний тенденцій, й позицій українських інноваторів в світі.
• Створення окремої спільноти експертів стратегічного рівня по розвитку стратегій в Індустрії 4.0 – серія круглих столів «Strategist 4.0» (також на базі HUB 4.0). Вони призначені для швидшого узгодження стратегічних положень, що вже сформульовані в Стратегії 4.0 між всіма стейкхолдерами. Ми почнемо 20 лютого з узгоджень щодо моделі інноваційних екосистем промислових хайтек. Ця спільнота – менш технічна, але не менш важлива з точки зору впливу АППАУ як policy-maker державного рівня. В неї вже входять відомі консультанти та публічні діячі як Іван Кульчицький, Юрій Нікітін, Єгор Чернев, Володимир Матюшко, Володимир Ночвай та інші. Ця група веде комунікації з іншими супер-важливими для нас стейкхолдерами як Уряд, Парламент, НАНУ, донори, інші аналітичні агентства тощо.
• Окремі публічні дебати, де активно приймає участь ця група, а також автор цих рядків йдуть через High Tech Office Ukraine на урядовому рівні.

 

3. Подальший розвиток – просування Центрів 4.0

Центри 4.0 є найбільшим поточним резервом АППАУ щодо експертного пулу, й найбільшим потенціалом наукової та технічної експертизи на майбутнє. Останні зустрічі в КПІ тільки підтверджують, що якщо мова йде за представлення глибокої експертизи в будь-якій з областей 4.0 ми можемо її знайти в цих Центрах. Проблема тільки в тому, щоб добре «фільтрувати» це представлення. Як ми говорили, ще дуже багато матеріалів професорів написані для інших професорів, й тому не підходять для вимог ринку. Потрібно спрощувати, давати більше практичних аспектів, й звісно – українською чи хоча б російською. Так як це вже давно робить НУХТ – єдиний ВНЗ серед 2-х десятків в АППАУ, хто вивів просвітній контент на системний, регулярний рівень.

Крім зростання загальної активності та кількості Центрів 4.0, що нового в 2019 ми запропонуємо експертам з ВНЗ –

• Взяти на себе лідерство у визначенні та оцінках регіональних та галузевих лендскейпів 4.0 й звісно – відпозиціонувати там самих себе. Як відомо, в 1-ій версії лендскейпу було аж 2 представники ВНЗ (серед 50 інноваторів), але й до них були питання. В 2019 це завдання стоїть перед всіма Центрами – як головних координаторів цієї роботи. Цим самим Центри 4.0 реально наблизяться до виконання своєї ролі як нетворкингового хабу в своїх середовищах.
• Від лендскейпу – один крок до залучення інноваторів в нові конкурси. Ми плануємо розширення своєї участі в існуючих інкубаторах – конкурсах, а також проведення власних конкурсів та awards. Зараз на узгодженні вже декілька таких конкурсів.
• Рішення про посилення системного, просвітнього контенту також виходить на новий рівень – це ставиться для всіх ВНЗ як умова перебування в АППАУ (або ж йде оплата).

 

4. Якісна, системна аналітика

В 2019 АППАУ продовжить випуск аналітичних звітів – ті з них, які пересипані коментарями чи згадками про наших експертів також є інструментами їх просування та позиціонування.

Новим в 2019 стане випуск Дорожніх карт цифрової трансформації. Перший такий документ вже напрацьовується в експертній групі з 5 фахівців по «Укрзалізниці». Ми також хочемо випустити такі документи по Металургії та Харчовій промисловості.

 

Ріст лідерських навичок

Безумовно, реалізація цих планів потребує покращення лідерських навичок самих наших членів.

1. Критичне мислення – недостатність аналітичних та стратегічних інсайтів «де ми по відношенню до світу» вже видно в інтерв’ю що йдуть на сайті АППАУ. Експертам потрібно більш критично та уважно визначати наші позиції – саме від цього йде подальше виставлення пріоритетів розвитку.
2. Комунікації та зворотній зв’язок – це найбільша проблема технічних експертів всюди в Україні й не тільки. Більшість експертів залишаються закритими в своєму вузькому середовищі, замість того щоб широко комунікувати про свої думки та позиції широкому кругу потенційних та існуючих партнерів та клієнтів. Найпростіший приклад, – наявність таких постів чи матеріалів на ресурсах АППАУ, включно з соц. мережами, – як для 30+ експертів що ми маємо, їх надто мало.
3. Єдність, відповідальність та послідовність у виконанні – чимало речей, вже визначених в робочих групах чи комітетах АППАУ не виконуються, – бракує не тільки координаторів, але також персональної відповідальності та послідовності у виконанні намічених планів.

Звісно, можна наводити ще інші скіли, але думаю, що якщо кожен експерт візьме собі на олівець хоча б ці 3 речі – ми зможемо значно покращити синергію та спільну ефективність в цьому році.

Все що наразі потрібно від наших експертів – готовність до співпраці, доступність по часу, але також проактивність –  ваші думки, зустрічні ініціативи, контент дуже вітаються.

Графік ключових подій вже готовий й буде представлений в наступних комунікаціях.

Юрчак Олександр

 

Чергове засідання ТК 185 відбудеться 19 лютого в КПІ з 14:00 до 16:00 години.

В програмі

1. Оновлення статусу ТК – плани на 2019
   1. Обміни щодо просування робіт в групах ТК 185 – інформація від керівників груп
   2. Питання про зміну управління в ТК 185
   3. Питання фінансування роботи комітету
2. Кейс-стаді та юз-кейси про стандарти: як прискорити вихід (робота в групах)
3. Анонс про формування клубу Discovery 4.0

Запрошуються члени ТК та експерти АППАУ.

Засідання відбудеться в 6-му корпусі КПІ (зал засідань на 1-му поверсі) з 14 до 16 години.

Питання та інформація —  info@appau.org.ua

протокол від 31 липня 2018 року

Чергове засідання ТК 185 «Промислова автоматизація» відбулось 31 липня, в Києві, в НТУ «КПІ ім. І.Сікорського».

В програмі були розглянуті 3 питання

• Звіти груп по стандартам по виконаній роботі та планам на наступний період
• Interpipe goes digital….and according to IEC standards – розгляд кейсів Інтерпайп на відповідність стандартам МЕК 61512, 62264 та інших
• Поточні питання комітету

Слухали

1. Олександр Юрчак – про важливість залучення великих замовників, – запропонував розглянути рішення на Інтерпайп
2. Максим Романов – про можливості та готовність Інтерпайп до сертифікації по МЕК 62264 (з огляду свого попереднього досвіду роботи в цій компанії)
3. Олег Щербатенко – про юридичні та орг. момент включення «Інтерпайп» до роботи в ТК 185. Підтвердив готовність IT-Enterprise до співпраці по сертифікації
4. Сергій Шевцов – про можливості акредитації АПППАУ
5. Олександр Пупена – про робочі моменти виконання плану

 

Рішення

1. Прийняти методом підтвердження наступні стандарти
   1. МЕК 61512, 62264, 62443, ISO 22400
   2. Перевірити наявність включених стандартів до офіційного протоколу про план робіт ТК 185 на 2018 (Марина Сич)
   3. В разі відсутності – подати запит на включення (Марина Сич)
   4. Планувати введення в дію з 1 січня 2019 року
2. Перевірити можливості акредитації АППАУ як органа, що має повноваження видавати сертифікати відповідності (Марина- Сергій)
3. Робоча нарада в ІТ-Enterprise – провести до 10.09 (Олег Щербатенко, Максим Романов).
4. Затвердити плани – графіки робіт до кінця 2018

Голосували за п.1: «за» – одностайно, «проти»- 0.

 

Технический комитет 185 находится в кризисе – вынужден заявить об этом, как председатель этого комитета и инициатор его создания. Постарался описать, почему так получилось и где есть наши зоны роста, они же пути выхода.

В чем суть кризиса

Суть и природа кризиса банальны – нет ресурсов на ведение этой деятельности. То есть, от заседания к заседанию последние 2 года мы видим одну и ту же картину – их 6 групп, ведущих 6 стандартов (это около 20 человек), реально работает 2-3 эксперта и результаты их работы не впечатляют. В 2018 явно обострилась также проблема управления и лидерства – сдал функции ответственного секретаря А. Пупена, в связи с переходом на другую работу гораздо менее активным стал М. Романов. Ну и автор этих строк в 2018 просто «зашивался» между управлением и выполнением работ по новым направлениям как создание Центров 4.0, разработка национальной стратегии Индустрии 4.0, развитие кластерного сотрудничества, а также текущими постоянными, непрекращающимися ивентами по продвижению АППАУ и наших членов. Передавать управление в ТК оказалось некому – желающих пока нет. В отношении ТК 185 пока никак не проявили себя новые Центры 4.0. В результате, отсутствие контроля и управления привели к тому, что практически ни одно из решений последнего совещания в июле 2018 года не выполнено.

 «Кому это надо?» – теория vs практика

Одна из главных причин этого положения дел, и в частности, отсутствия финансирования каких либо координаторов или ведущих исполнителей – полное отсутствие интереса от главных бенефициаров, то есть заказчиков. Единичные и, скорее личного плана, посещения заседаний ТК 185 представителями крупнейших металлургических или нефтегазовых холдингов вовсе не говорят об их настоящем корпоративном интересе. В последнем случае мы бы видели соответствующие решения, обязательства и поддержку ТК 185. Не обязательно финансовую – даже явное включение в технические политики предприятий тех самых МЕК 61512, 62264, 62443 (ISA 88-95-99), МЕК 61508, ISO 22400 дали бы мощный сигнал рынку о том, что потребность есть. Увы – пример М.А. Романова на должности директора департамента АСУТП АМКР периода 2015-16 гг войдет в историю нашего ТК 185 не как «первая ласточка», а скорее, как «белая ворона». [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Последователей не видно. Точнее, их нет вообще! Как ни странно, даже вирус «Петя» не стал реальным катализатором для того, чтобы усилить позиции тех. директоров по вопросам кибер-безопасности.[/perfectpullquote]

Разговоры об ОЕЕ некоторых «продвинутых» End Users никак не переходят в плоскость раскладки этого КPI на компоненты и серьезного разговора «как это все измерять – причем автоматически». Ведь на улице 2019 и все уже поверили в 4.0. Как не идет речь и об остальных 33 производственных KPI – они мало известны нашим производственникам и вопрос об их автоматическом измерении – управлении (и что напрямую связано с финансово-экономическими показателями), почему-то никто не ставит. Сотни загрузок 1-й белой книги на тему KPI в обслуживании предприятия также не родили ни одного запроса на присоединение к ТК или запрос соответствующих стандартов. Аналогичная ситуация с первым гайдом по кибер-безопасности. И точно также не родили рыночный спрос вебинары и учебные курсы по МЕК 61512. Еще раз – все это те самые базовые стандарты, которые лежат в основе Индустрии 4.0.

После редких, периодических всплесков интереса все обычно возвращается в традиционный статус-кво:  все производственники живут «от проекта к проекту»  – то есть, речь об производственных процессах модернизации или внедрения нового оборудования. Ну и огромная текучка. На «остальное» – в том числе проекты развития, куда, казалось бы, и должны попадать вопросы унификации и стандартизации, физически не хватает ни сил, ни времени. Забавно при этом наблюдать, что вопросы стандартизации якобы, по-прежнему, в центре внимания наших технических директоров (слайд 7 в последнем опросе АППАУ). Ситуация усугубляется растущим дефицитом кадров. И если их не хватает уже на выполнении текущих задач, о каком развитии мы можем говорить?

Таким образом, теоретически – «да», главными интересантами и драйверами процессов стандартизации должны быть заказчики. Но практически, эти процессы в нашей стране держатся на кучке энтузиастов, результативность работы которых полностью зависит от обстоятельств их личной жизни.

О государевых людях

А что же государство – где наши «государевы люди», которые, казалось бы, и должны выполнять роль регулятора в подобных ситуациях? То есть, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]регулировать и балансировать краткосрочные интересы и незрелость рынка с долгосрочной стратегией и политикой развития промышленности и хайтек секторов. [/perfectpullquote]

Тем более, что тема входа в ЕС – на слуху. Отсюда бы следовал вывод, что принятие современных, международных стандартов – не дело кучки энтузиастов, а дело государственной важности. Ведь стандарты, о которых мы говорим, напрямую касаются безопасности критической инфраструктуры (функциональной и кибер), роста эффективности предприятий, а также политических аспектов, как интеграции в мировое сообщество и ЕС. И, по хорошему – так часто и делается в других развитых странах, – государство не должно спрашивать бизнес о потребностях в самих стандартах. Например, – «а есть ли у вас потребность в стандарте функциональной безопасности?». Или – «не желаете ли улучшить вашу кибер-безопасность? А то, знаете ли, – вдруг снова «Петя»?». Государство должно предложить и неукоснительно требовать выполнения подобных стандартов – ведь не нужно же объяснять, что за стандартами как МЕК 61508 или МЕК 62443 стоит вопрос об огромных техногенных рисках, экономических убытках и даже человеческих жизнях. У и кого из нас, как сознательных граждан и налогоплательщиков, – другое понимание о роли и функциях государства?

И действительно, – внешне, на повестке дня десятков чиновников многочисленные вопросы синхронизации и технического регулирования. Тем более, что в силу вступило Соглашению об ассоциации с ЕС, где есть множество обязательств Украины и которые нужно выполнять.

Но дальше общего пиара, – по крайней мере, в нашей области дело не идет. Одно дело отменить все ГОСТы, и совершенно другое – возглавить и обеспечить процессы перехода на современные, международные стандарты. Позиция Министерства экономического развития и торговли (МЕРТ), которое отвечает в Кабмине за эти направления, как и Украинской Агенции по Стандартизации (бывший УкрНДНЦ) простая – «спасение утопающих в руках самих утопающих». То есть, «если вам надо – вы и делайте». Кроме помощи в предоставлении самих оригиналов стандартов, ничего больше за 2 года мы не получали. Никаких вопросов, никаких визитов чиновников на наших заседания, никаких предложений о развитии или сотрудничестве. В основном идут только периодические требования об отчетности. Говорят, Украина получила почти 1 млрд евро технической помощи от Евросоюза на какие-то подобные вещи – не видели и не слышали.

Бесполезно при этом ссылаться на примеры РФ, где стандарты переводятся и выходят «на потоке» именно гос. структурой – сравнения неуместны ни в каких аспектах. Удивительно и горько при этом только то, что «маргинальная» Россия, как ее преподносят наши медиа, в области стандартизации выглядит в разы более европейской, чем «про-европейская» Украина. Ведь те 6 несчастных, базовых стандартов, за которые мы боремся уже много лет, у них давно есть на уровне ГОСТ. На самом деле, в области промышленной автоматизации и ИТ в России их уже десятки, – то есть наше отставание с каждым годом все больше.

Нужно честно признать, что некоторые основания для заявлений «вы – сами» у чиновников есть. Хотя мы и не видим картины по всем ТК (всего их больше сотни), однако знаем, что многие из них реально работают и прогрессируют. То есть, они реально поддерживаются отраслями и крупными организациями. Последний раз, это массово демонстрировали пищевики при выходе на рынки ЕС. Недавняя встреча с главой Конфедерации строителей Украины также показала, что работа в их сообществе над новыми стандартами (ДБН, ВІМ) идет постоянно и регулярно. Есть сведения прогресса по другим отраслям. Но в целом, позицию “вы – сами” от гос. органов вряд ли можно назвать ответственной или, хотя бы, разумной.

Кроме того, очевидно, что в подобных, успешных случаях речь идет об удовлетворении насущных потребностях рынка и заказчиков. Но что делать, когда эти потребности, как в нашем случае латентные и не приоритетные – хотя в долгосрочном плане конкурентоспособности или безопасноти, – критические?

Можно долго еще на эту тему, но еще раз, на мой взгляд надеяться на какую-либо существенную помощь от государства нашему сообществу пока бесполезно. По крайней мере, в рамках этого Кабмина.

О подходах в вовлечении рынка

Поэтому давайте забудем (на время) о государстве, и спросим себя, почему же потребности нашего рынка в стандартах все еще в самом начальном состоянии? Ведь хотя мы и самокритичны – работа проделана уже огромная и по многих направлениях! Почему это и даже массовое принятие идей Индустрии 4.0 (где фокус на стандартах – must be) не влияет на это положение вещей?  Забудем также об отдельных крупных заказчиках – ведь ясно, что технической элиты, понимающей мировые тенденции и имеющей достаточный вес на предприятиях у нас нет, – бал правят финансисты.

На мой взгляд, – и помимо упомянутых выше проблем управления в ТК 185 и низкой зрелости заказчиков, внутри самой АППАУ есть несколько других очевидных зон роста

1. Слабое вовлечение вендоров или интеграторов: по большому счету, очень мало игроков с этих категорий, по-настоящему, поняли смысл ТК как инструмента своего рыночного продвижения и, соответственно, поддержали эту идею. Например, грамотное продвижение своих продуктов, соответствующими ряду стандартов, с сопутствующим образовательными мероприятиями 100% делают отстройку от конкурентов и утверждают идейное лидерство. Подобные примеры на нашем рынке мы видели и видим от Danfoss, Obbo Betterman и других брендов. В нашей области промышленных ОТ-ІТ – за 2 года существования ТК пока никого не видно. Сегодня у вендоров и интеграторов есть новые шансы – поддержка множественных стандартов Индустрии 4.0 могла бы еще больше усиливать конкурентные позиции тех, кто этого хочет.
2. Увлечение академическими подходами в образовании рынка по стандартам является следствием п.1. То есть, выдвигая на 1-ый план в ТК 185 технические кафедры Университетов, как реальных и единственных исполнителей (чего бы ни было), мы на самом деле отошли от задач определения и профилирования бизнес-потребностей рынка. Это и объясняет, почему за 3 года работы у нас нет ни одного украинского бизнес- или юз-кейса. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В попытках объяснить заказчику, «что это такое», «что это дает», и «что будет, если вы этого не сделаете», – мы, по-прежнему, оперируем переводами западных кейсов.[/perfectpullquote]
3. Отсутствие работы со всеми стейкхолдерами. Это прежде всего ошибка, или, скорее упущение руководства и моя личная. Стейкхолдеров стандартизации много – это не только чиновники или заказчики (и среди которых достаточно вполне вменяемых), но также многочисленные международные организации, другие ТК и бизнес-сообщества, множество НИИ и проектных институтов, близкие круги таких же энтузиастов и т.п. В 2016-17 гг у нас было несколько попыток сближения с некоторыми из них, однако это не перешло в системную работу. В нас не еще полного перечня и выбора приоритетных стейкхолдеров, нет понимания точек пересечения интересов, мы не выходили на контакт проактивно и настойчиво.

Таким образом, не воздействуя на эти зоны роста, наш статус-кво будет оставаться, как и раньше, на уровне кучки энтузиастов, увлеченных идеалами – как (чья -то) производственная эффективность, красота новых моделей, динамика других стран, – и пытающихся доказать всем важность своего дела для украинского рынка.

Будем об этом говорить 19 февраля, – приглашаем все заинтересованные стороны к дискуссии. Нужно изменить подходы и принять конкретные решения по этим 3-м зонам роста. Главные из них должны касаться коллективной проработки кейс-стади и юз-кейсов. Нужно смелее и настойчивее показывать нашим предприятиям, сколько прибыли они уже теряют, какие возможности развития упускают или каким рискам подвергаются, игнорируя современные стандарты. В этом и заключается роль наших экспертов и в этом сила нашего сообщества – ведь все ведущие и лучшие, – уже давно в ТК. Решения об изменении в управлении будут также на повестке дня 19.02. Приглашаем – программа и адрес здесь.

Юрчак А.В.

 

 

 

 

 

Стратегія, детальні плани та бюджети АППАУ на 2019 готові. Отже, які взаємовигідні проекти  асоціація може запропонувати партнерам? Надаємо перелік найбільш  цікавих опцій, а також наших пріоритетів для партнерів.

Проекти національної стратегії Індустрії 4.0

АППАУ є єдиною бізнес-асоціацією, яка взяла концепцію Індустрію 4.0 як технологічну платформу в своїй діяльності. Відповідно, на даний момент ми єдині в Україні, хто взяв на себе відповідальність за реалізацію проектів національної стратегії Індустрії 4.0.

Згідно рішенню загальних Зборів наша асоціація в 2019 році підтримує 5 наступних проектів:

1. Аудит промислових хайтек сегментів
2. Продовження розвитку мережі Центрів 4.0 – нові центри будуть створені в Києві, Сумах та Запоріжжі
3. Проведення галузевих інноваційних форумів з наступним створенням галузевих Дорожніх карт цифрової трансформації
4. Створення торгової місії експорту інноваторів-експортерів промислових ОТ-ІТ
5. Розвиток технічних стандартів в сфері Індустрії 4.0.

Кожен з цих проектів потребує фінансування та людських ресурсів. Хоча програми Індустрії 4.0 в цілому світі є прямою відповідальністю урядів країн, позиція нашого Кабінету Міністрів та профільних комітетів Верховної Ради на момент написання цієї публікації (лютий 2019) все ще залишається невизначеною. Тому ми шукаємо партнерства з урядовими структурами, донорами, міжнародними фондами, а також з українськими замовниками та організаціями, кому небайдужі напрямки розвитку українських промислових секторів та питання їх цифровізації.

Напрями розвитку експертної спільноти

Експертна спільнота – є найбільшим активом АППАУ. Наші експерти створюють нові навчальні програми, перекладають міжнародні стандарти й ведуть просвіту ринку по новим технологіям 4.0, створюють перші кейс- стаді по новим технологіям й доказують переваги Індустрії 4.0 саме для українських (а не західних) замовників, співпрацюють в урядових комітетах тощо. Як виконавча дирекція АППУ, ми пишаємось нашими членами та учасниками руху 4.0, які справді створюють майбутнє українських промислових хайтек.

Відповідно, розвиток та зміцнення нашої експертної спільноти є запорукою нашої загальнонаціональної інституційної спроможності в русі 4.0.

В 2019 АППАУ спрямовує свої зусилля на профілювання, ріст, покращення функціонування та взаємодії в 3-х дотичних спільнотах

• Спільнота policy-makers Індустрії 4.0 – організована в регулярних зустрічах Strategist 4.0. Ми плануємо провести до 6 зустрічей з експертами урядових структур, консалтингових агенцій, наших членів від бізнесу, НАНУ та ВНЗ, по ключовим положенням стратегії 4.0. Результатом буде вироблення не менше 6 policy papers які відображають спільну позицію експертів на найбільш актуальні стратегічні завдання розвитку.
• Спільнота інноваторів 4.0 – організована в рамках клубу Discovery 4.0. Ми плануємо до 10 зустрічей, де головним буде питання профілювання та позиціонування українських інноваторів по головним технологічним сегментам Індустрії 4.0, як AR/VR, IIoT, robotics, drones, 3D тощо. Позиціонування українських інноваторів на глобальній мапі 4.0 є одним за найбільш актуальних і ще не вирішених завдань експортної стратегії України, – як ІТ, так і промислових хайтек. Це і є головною місією цього клубу.
• Спільнота технічних експертів в Технічному комітеті 185 «Промислова автоматизація». Ці групи продовжують роботи по гармонізації 6 міжнародних стандартів до законодавства України.

На кінець року відбудеться National Award Industry 4.0, де ми хочемо відзначити кращих експертів та команди в кількох номінаціях.

Підтримка цих експертних спільнот та нашої інституційної спроможності можлива різними способами – приєднанням до АППАУ,  спільними проектами, цільовими внесками, міжнародною технічною допомогою та грантами. Ми шукаємо партнерів по цим напрямам діяльності.

 

Проекти інноваційного розвитку в розрізі регіонів, галузей та кластерів

Частина цих проектів реалізується в рамках вищевказаних проектів Національної стратегії 4.0. Це зокрема, розвиток мережі Центрів 4.0 та аудит промислових хайтек, – обидва проекти можуть починатись з окремо взятого регіону та-чи галузі.

Одночасно, ми будемо продовжувати вже запущені ініціативи чи починати нові, як

1. Створення цілісних стратегій промислових хайтек регіонального рівня (див звіт страт сесії в Дніпрі з грудня 2018)
2. Створення спільнот тех. директорів за галузевими напрямами, та які спільно працюють над галузевими дорожніми картами цифрової трансформації. Зокрема, в нас готові концепції таких інноваційних програм для Харчової галузі, Металургії та Машинобудування. Їх кінцевий результат – створення галузевих дорожніх карт. В рамках цих проектів (концепція доступна по запиту), ми також реалізуємо глибшу інтеграцію з кластерами вказаних галузей.
3. Створення національного лендскейпу 4.0, і як окремих його зрізів – регіональних та галузевих лендскейпів. Опитування 2-ої хвилі вже запущено, а наші Центри 4.0 поступово приступають до опрацювання лендскейпів на своєму рівні (галузь чи регіон). Презентація національного лендскейпу Індустрії 4.0 планується на липень.

Для цих проектів ми також відкриті до співпраці з різними категоріями партнерів. За наявності фінансування, ми можемо також досить швидко реалізувати ще 1 проект, що заявлений в стратегії 4.0 – Маркетплейс Індустрії 4.0. Адже всі дані з Лендскейпу 4.0 становлять вже 30-40% від початкового об’єму робіт.

 

Партнерство з українськими бізнес-структурами – наші пріоритети щодо взаємодії

В минулі роки ми отримували чимало пропозицій про партнерство. Найчастіше вони стосувались разових мікро-проектів – як спільного проведення чи підтримки конференцій тощо. В зв’язку з щільним власним графіком подій АППАУ та наших членів, в 2019 році такі партнерства будуть мати не високий пріоритет в нашій діяльності. І, як правило, ми відмовляємо у співпраці структурам, які не мають відношення до наших ринків та пріоритетів діяльності.

Інша заувага стосується “хайпу” навколо 4.0 – з минулого року, ми також дуже обережно ставимось до конференцій чи заходів, де організатори переслідують тільки одну мету – «зняти вершки» з популярних технологічних, світових трендів. Тобто, мова про разові конференції після яких нічого не відбувається: немає звітів, немає висновків чи рекомендацій по розвитку, немає явного поштовху до розвитку учасників ринку, тощо – іншими словами, вплив на стратегічний розвиток галузі чи сектору є мізерним.

Нас цікавить саме сталий розвиток в Україні, що має на меті розвиток фундаментальних засад інноваційного розвитку та цифровізації промислових хайтек. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Для цього ми маємо стратегію, чіткі цілі, проекти та плани й тому справжнє партнерство для нас можливе саме навколо спільних проектів Національної стратегії 4.0. [/perfectpullquote]

Все інше веде до розмивання фокусу та знижує спільну ефективність. Тому маємо бути разом – це тим більше важливо в умовах, коли домінування тренду “Земля і Люди” (ІТ та Агро, він же Brain & Grain) відносно Промислових хайтек набирає в Україні загрозливих масштабів й веде до ще більшого відтоку мізків, – й не тільки з промисловості, а назагал з економіки України – закордон.

Відповідно, ми запрошуємо до партнерства та співпраці всі структури, які планують власні інвестиції, мають ресурси та-чи експертизу в реалізації наступних видів діяльності

1. Системна аналітика та розробка стратегічних планів по розвитку промислових хайтек в Україні (різні сегменти хххх-будування, комплексний інжиніринг та автоматизація, проектування та ІТ-технології)
2. Створення інкубаторів-акселераторів, технопарків та хабів для промислових хайтек
3. Розвиток інновацій, компетенцій та експертизи на базі кафедр ОТ-ІТ технічних Університетів
4. Якісний маркетинг та піар в області 4.0
   1. Організація масштабних конференцій для промисловців в області Індустрії 4.0, і які проводяться на регулярній основі
   2. Організація медіа-та промо-кампаній, які націлені на ріст іміджу та популяризацію інженерних професій в Україні
5. Експортна підтримка промислових хайтек
6. Розвиток кластерного руху в Україні в промислових секторах
7. Підтримка технічних стандартів Індустрії 4.0

Подібні міні-проекти чи спільні  активності були вже багатократно проведені в минулі роки з нашими близькими партнерами як Інтерпайп, Запорізька ТПП, HUB 4.0 та деякими іншими. 

По кожному з таких напрямів діяльності виконавча дирекція АППАУ готова підписувати Меморандум про співпрацю та залучати до спільних проектів наших членів та експертів. Перший такий Меморандум в 2019 буде підписано з нашим партнером, що підтримує нас від самого початку створення руху 4.0 – HUB 4.0. В подібних деклараціях ми фіксуємо не тільки наші позиції, але також спільні плани дій в дусі #ДієвеПартнерство.

Отже, якщо приземлено резюмувати наші заклики, то це – keep in touch and hold the line!

Або ж, більш пафосно – будуємо сильну та конкурентоспроможну Україну разом!

Виконавча дирекція АППАУ.

Довідково для потенційних партнерів

• Проект Національної стратегії Індустрії 4.0 – витяжка про проекти 2019
• План заходів АППАУ на 2019
• Річний звіт АППАУ за 2018

 

Головний фокус дискусій в клуб Discovery 4.0 направлений на розкриття позицій українських інноваторів в нових технологіях Індустрії 4.0. Кожна зустріч включатиме презентації та дискусії про поточний стан інноваторів, спільні виклики в розвитку, позиціонування на світовій арені.

Стосовно VR/AR – на поверхні кілька тез. По перше, ми знаємо, що це 1 з найбільш динамічних сегментів Індустрії 4.0 в світі. В Україні ми бачимо типовий стан розвитку ранньої стадії: ще малий попит від місцевих промисловців, відповідно мала кількість інноваторів 4.0 в цій області. Але чи означає це «слабкі позиції в світі?» Радше «ні»: є інший драйвер, який називається «глобальні ринки». В перелік 15 top software developers від Clutch в 2018 входили 4 українські розробники. Є також багато інших, менш відомих інноваторів, які мають чималий досвід в not-industrial applications, і який швидко переноситься в промислові сектори.

Отже, в клубі Discovery 4.0 4 березня ми будемо проясняти картину про все це детально.

В програмі:

1. Про клуб Discovery4.0 – цілі та завдання, річна програма (Олександр Юрчак, АППАУ)
2. Презентації інноваторів Індустрії 4.0
   • IT-Enterprise (Олександр Михайлов)
   • Sensorama (Кирило Покутний)
   • BOOST-VR (Ігор Стародубов)
3. Панельна дискусія «Виклики. Позиціонування. Переспективи розвитку».

Зустріч пройде в HUB 4.0 за адресою пер. Ярославський 1/3 з 18:00 до 21 години.

Вартість квитка – 300 грн.

Реєестрація –  за посиланням.

Детальніше про спікерів:

[table id=10 /]