Без категорії

Основная цель подобных встреч – привлечение к обсуждению лучших экспертов рынка и широкой аудитории участников выставки. Публикуем финальную версию программы мероприятий. 

1. АСУ ТП и экономические показатели предприятий: что и как мерять

21 апреля, 11:00 – 13:30,  пав. №1, конф. зал №1

Рассмотрим блок вопросов, касающихся влияния АСУ (разных видов) на экономические показатели предприятий. Интрига тематики в том, что несмотря на весь шум-гам вокруг ТЭО, окупаемости, ROI и подобных вещей,  похоже на то, что очень мало заказчиков на самом деле считают эти показатели после внедрения АСУ. Или все-же считают? – Скоро узнаем.

Программа докладов:

• АСУ vs Экономические показатели: ключевые вопросы, – А. Юрчак, ген. директор АППАУ
• Учет экономических показателей при внедрении новых технологий – практики и опыт в  Украине, –              Р. Марайкин, “НТ-Инжиниринг” 
• Считают ли экономические показатели в АСУ ТП и какие – А. Грошев, независимый эксперт
• Расчет экономических показателей в крупных проектах – опыт Группы “Техинсервис” – Г. Кабальский, руководитель проектов
• Гибкое производственное планирование – что это дает в результате, – Д. Сериков, руководитель проектов, EQ Systems.

Финальная панельная дискуссия: “Нужен ли заказчикам ROI? Если “да”, то как его считать в АСУ (…если никто не считает стоимость владения)?”

2. Эксплуатационная готовность и безопасность объектов управления

22 апреля, 11:00 – 13:30, пав. №1, конф. зал №1

Вопросы эксплуатационной готовности (availability) и безопасности (safety) объектов управления всегда были в центре внимания АСУ ТП.  Увеличились ли в нынешних условиях требования, и какие главные тренды? Обо всем этом в нашей программе …

• Информационные технологии безопасности, – М. Савельев, Чернобыльская АЭС
• Горячее резервирование ПТК современных АСУ (на примере Wonderware System Platform), – С. Батюк, Клинкманн-Украина
• Решения Availability & Safety Rockwell Automation, – А. Кротюк, ВДТ-Автоматизация.

Финальная панельная дискуссия: “Эксплуатационная готовность: организационные меры vs программно-технические решения: как оптимизировать?”

3. Как удержать продажи на падающих рынках

23 апреля, 10:30 – 13:00, пав. №1, конф. зал №1

Головная боль каждого руководителя во время кризиса– как обеспечить предприятие заказами (=зарплатой). Что сегодня эффективно, какие изменения нужны – лучшие эксперты клуба B2B Ukraine будут отвечать на вопросы слушателей.

• Главные тренды – изменения рынков и потребителей 2015
• Европейские директивы и нормы, Технические регламенты – инструменты выживания и продвижения продукции не международные рынки. 
• 5 лучших стратегий роста и выживания по версии B2B Ukraine

                           – Экспорт: куда и как

                           – Удержание и лояльность
                           – Лучшая сегментация и таргетинг
                           – Новые направления развития бизнеса
                            – Более  эффективный маркетинг и кампании по лидогенерации

• Главное не “ЧТО” а “КАК” (как эффективно проводить в компании необходимые изменения)

Финальная панельная дискуссия: “От банального сокращения затрат – к целенаправленным стратегиям: что нужно менять в маркетинге и продажах сегодня”

В семинаре участвуют ведущие эксперты клуба B2B Ukraine – Марина Тропак (TOV Danfoss), Николай Булава (Integros), Дмитрий Роденко (ММГ), Дмитрий Гелевера (ПромСИЗ), Александр Бакка (SalesVector), а также другие эксперты – Рубальский С.С. (Global Certitfication)

Приглашаем Вас принять участие в семинарах и дискуссиях. Для участия – скачайте по этой ссылке и распечатайте пригласительный на выставку ЕИА-2015

Это привело к повышению арендных ставок, которые, в свою очередь повлекли за собой снижение прибыльности арендаторов. Часть арендаторов покинуло крупные здания, часть потребовало снижения арендной платы. В результате начался процесс банкротства  ТРЦ и офисных центров. Решение проблемы снижения эксплуатационных затрат известен – это повышение энергоэффективности инженерных систем.

Некоторые из этих задач решаются в рамках Building Management Systems (BMS), которые вошли на рынок Украины еще в начале 2000-ых. В процессе подготовки Круглого стола АППАУ, 18 марта, на тему «Как правильно вкладывать деньги в BMS – приоритеты 2015» мы поинтересовались мнением экспертов по поводу состояния рынка на текущий момент. На наши вопросы любезно согласились ответить: 

1. Как бы вы охарактеризовали рынок BMS в Украине за последние 2-3 года? Что на нем происходит и чего следует ожидать в ближайшее время?

Михаил Кордюков: Я делю рынок BMS в Украине на два сегмента: бытовой и промышленный. И тот и другой за последние 2-3 года не изменились. Бытовой стабильно прирастает  за год десятком систем и меняться не будет. О промышленных системах BMS в секторе ОВК Украины мне ничего не известно. Была предпринята попытка создания такой системы – она закончилась неудачей. В ближайшее время  на рынке будут энергично внедряться локальные системы управления ОВК, не связанные с BMS, решающие задачи снижения потребления энергии зданиями.

Сергей Ярчук: Если отделить BMS от Home Automation, то рынок существует, запросы на его решения есть. Но сам рынок крайне проблемный, есть много разнонаправленных факторов, которые его ограничивают – поэтому стабильного развития рынка нет. В основном рынок занят внутренними системами производителей ОВК.

Чаще всего под BMS понимают диспетчеризацию и дистанционное управление, решения принимает диспетчер, не автоматика.  

Работа нашего рынка и рынка Европы – кардинально отличается. Речь идет скорее о контроле отдельных систем в рамках BMS – АСКУЭ, контроль параметров и диспетчеризация/СКАДА, вентиляция, кондиционирование,  отопление,  освещение

2. Часто можно услышать критику в адрес заказчиков и, частично, самих поставщиков систем управления зданиями – дескать, – «не разбираются, путают и т.п.». В чем именно рынку не хватает правильного понимания?

МК: Проблема в том, что рынок недвижимости Украины – весьма специфичен, правила на нем отличаются от европейских. На нем нет «заказчика» в том виде, в котором он присутствует в промышленной автоматизации. Инвесторы проектов не включают в ТЗ требование о включении ОВК в систему BMS. И часто считают саму BMS «излишеством», с которым мирятся, чтобы в рекламе использовать термин «офис класса А+». Инвесторы до 2014г были уверены в том, что арендаторы зданий (или покупатели жилой недвижимости) будут платить ту цену, которую назовет владелец. В 2014 ситуация изменилась – арендаторы не согласны платить, и степень вакантности офисных помещений (с гостиницами – аналогичная картина, с ТРЦ – чуть лучше) приблизилась к 50%. Инвесторы начали лихорадочно искать пути снижения эксплуатационных издержек и неминуемо придут к пониманию, что хорошая BMS такую экономию даст при определенных условиях. Т.е. эта сторона (владельцы недвижимости) рынка готова инвестировать в BMS. Теперь очередь за поставщиками систем BMS – если они предложат качественный продукт, то рынок оживится. Для «правильного понимания» рынку BMS не хватает менеджеров, способных говорить не о «протоколах передачи данных», а о деньгах заказчика: инвестициях, экономическом эффекте, сроке окупаемости, возврате инвестиций, экологической составляющей…

СЯ: я бы выделил следующие факторы непонимания или, скажем так, проблем рынка:

• в проекте чаще всего есть упоминание о BMS, но как таковой «проект BMS», разработанный проектантом, отсутствует
• более того, чаще всего ТЗ на BMS вынужден разрабатывать интегратор с заказчиком в процессе переговоров
• интегратор вообще не участвует в процессе проектирования систем ОВК, эта часть разрабатывается независимо своим подрядчиком. Чаще всего ему доводят информацию о производителе, и есть ли у него шлюзы в систему BMS.
• у интегратора чаще всего нет технолога по ОВК.
• генподрядчик и заказчик рассматривают BMS по остаточному принципу, на что останутся деньги.

3.Что касается энергоэффективности – насколько установленные системы отвечают ожиданиям заказчиков в этой области? И каков их потенциал  – другими словами, что мы можем ожидать от новых решений BMS в новых условиях, когда цены на энергоносители резко возрастают?

МК: Сами по себе BMS не обладают свойством энергоэффективности. Когда мы употребляем термин «энергоэффективность», то речь идет о технологических системах – например я работаю с ОВК системами. Сейчас в большинстве офисных зданий, гостиниц, ТРЦ установлены инженерные системы, использующие технологи 20..50-летней давности. Новые системы потребляют энергии на 20..40% менше. Вот переход от старых систем к новым и называют «энергоэффективностью». В большинстве случаев старые системы бессмысленно включать в состав BMS.  Новые системы, как правило, имеют в своем составе встроенную диспетчеризацию – АСКУЭ, погодозависимое регулирование, годичные таймеры, интернет-управление, различные сервисные возможности. И сторонняя BMS становится лишней в этой ситуации. Я вижу единственную возможность активизации продаж BMS – предложить решения с новым качеством. Например – интеграцию ОВК систем в BMS с управленим от ФИДЕЛИО для гостиниц. Например – создание АРМ управляющего зданием  для ТРЦ с функцией утилизации тепла и функцией прогнозирования потребления энергоресурсов. Такие системы будут востребованы рынком. Отдельно следует сказать о жилой недвижимости – очень нужны системы поквартирного учета тепловой энергии, простые BMS системы для детсадов и школ… Их сейчас нет, и вопрос – будут ли они продаваться – тема для серьезного бизнес-прогноза.

СЯ: при существующих тарифах, в системах BMS мало применяется систем энергосбережения по ОВК

Ожидания для заказчика: 

• есть ли готовое ТЭО от применения по BMS
• кто будет делать систему энергосбережения – интегратор с BMS или поставщик технологического оборудования ОВК? Вопрос разделения компетенции и ответственности стоит очень остро – интегратор BMS не знает ньюансов технологий энергосбережения ОВК, кроме таймеров и расписаний.  Поставщик ОВК делает систему сам, без интегратора и дает ему в лучшем случае контролер с шлюзом.

4.Как ведут себя крупные поставщики комплектующих и решений в этой области? Почему то в АППАУ мы не видим ясного позиционирования многих игроков – мировых брендов, хотя казалось бы – их время сейчас и пришло?

МК: Все поставщики ведут себя одинаково – они просто выпускают оборудование. А вот разработка «продаваемых решений» – прерогатива местных фирм. В Европе отлично продаются решения для жилых коттеджей: «умные термостаты, интеллектуальные розетки» и т.п. А если украинские фирмы просто переведут на свой язык буклеты и выставят на стендах эти решения, то вряд ли это будет продаваться – необходимо адаптировать, «локализовать» решения. Я работал с «мировым брендом» в проекте демонстрационного коттеджа, потратил много времени, чтобы объяснить тонкости технологии энергосбережения, но понимания не добился. Позиционирование «мировых брендов» – железное: «сколько вы продадите на местном рынке?». Ах – немного? Тогда ориентируемся на Европу… Поэтому инициатива должна исходить от украинских фирм, если они хотят продавать продукцию «мировых лидеров» в Украине.

СЯ: Поставщики продают оборудование. Делают обучения по своей линейке, хотя настоящих специалистов у большинства – нет. Знания получает сам интегратор из открытых источников.

Разработчик протоколов – на Украине вообще не присутствует, ассоциаций (как в Европе) нет, центров обучения и продвижения тоже нет.

Типовых решений, связанных с энергоэффективностью и ТЭО – я еще не встречал. Да и скорее всего, основная энергоэффективность в технологическом оборудовании, а не в программировании.

Главная проблема – нет одного поставщика оборудования, а есть конфликт интересов. Есть поставщик BMS и есть поставщик ОВК, который хочет продать свое штатное оборудование автоматики и никакая BMS ему вообще не нужна (при том, что BMS получится для заказчика даже дешевле).

5. На чем Вы будете фокусироваться в нашей дискуссии 18 марта?

МК: На нескольких вопросах:

1. Донести информацию об энергоэффективных технологиях ОВК до украинских фирм, рассказать им о возможностях нового для них сегмента рынка. Об энергетической безопасности Украины, о новых требованиях к комфортности недвижимости – о том, что специалисты АППАУ могут сделать в этом направлении.
2. Рассказать о нескольких «горячих темах» – возможно, найдутся желающие инвестировать в новые проекты.
3. Рассказать о том, что специалисты ОВК готовы работать в составе рабочих групп на новых проектах BMS, что есть готовые решения, наработанный опыт создания и эксплуатации систем управления крупными объектами.

СЯ: Я думаю, нужно сделать SWOT и открыть дискуссию.. Любой анализ должен начинаться с него, чтобы понимать с чем бороться и куда мы идем. Спасибо!

*************

Спасибо нашим экспертам! До скорой встречи 18 марта. Приглашаем всех желающих! Регистация открыта

Разработанный Техинсервис ПГ цех оснащен технологическим оборудованием собственного изготовления, с высокой степенью защиты, внедрены современные производственные технологии, которые обеспечивают высокий уровень экологичности и отсутствие отходов производства. Все технологические процессы будут полностью автоматизированы подразделением Techinservice Intelligence и не требуют вмешательства обслуживающего персонала.

В синергии это позволит контролировать все стадии изготовления смолы, а также создавать собственные уникальные рецептуры, что предоставит возможность выпускать продукцию повышенной механической прочности с водоотталкивающими свойствами, которая отвечает самым высоким европейским требованиям качества и безопасности.

Смолы КФС и МКФС (класса Е-1, 1/2Е-1, Е-0, CARB II, F ****) содержат минимальную долю формальдегида (не более 0,1%), что сводит влияние данного компонента на здоровье человека и окружающую среду практически к нулю.

«Проект прошел комплексную экологическую экспертизу и соответствует требованиям действующих норм и стандартов не только Украины, но и Европейского Союза», – отметил Генеральный директор Производственной Группы «Техинсервис» Игорь Щуцкий. К тому же, наличие собственного цеха по производству смолы позволит Коростенскому заводу МДФ значительно снизить себестоимость выпускаемой продукции, разработать новые рецептуры и предоставить на рынок качественную и экологически чистую продукцию украинского производства.

На Гребенковском машиностроительном заводе (ГМЗ™), входящем в Производственную Группу, на данный момент изготавливается технологическое оборудование и металлоконструкции комплекса.

Начало пуско-наладочных работ запланировано на август 2015 года. Общий срок реализации проекта – 11 месяцев.

Источник: www.techinservice.com.ua

У зв’язку з лібералізацією енергетичних ринків, неминучим є наближення цін на природний газ в Україні до рівня світових.” („Енергетична стратегія України на період до 2030 року”, схвалена Розпорядженням КМ України від 15.03.2006 № 145-р.)

Стратегічна  важливість  для  України застосування  електричних  теплогенераторів 

Прогнозоване відставання темпів зростання цін на електричну енергію від цін на природний газ та нафту створює економічні умови для використання електричної енергії  замість природного газу та мазуту у системах промислового та побутового теплозабезпечення.

З метою оптимізації режимів виробництва електричної енергії та підвищення коефіцієнта використання потужностей атомних енергоблоків шляхом збільшення споживання електроенергії в години “нічного провалу” доцільно поетапно замінювати газовий нагрів системами акумуляційного електронагріву, які є споживачами-регуляторами, забезпечивши оптимальне управління зонними та диференційованими тарифами на електричну енергію. Це дозволить суттєво знизити обсяги споживання природного газу на потреби опалення.

Окрім використання акумуляційних систем електронагріву, масштабне витіснення вуглеводневого палива із систем низько- та середньотемпературного нагріву (технологія опалення, гаряче водопостачання, вентиляція та кондиціонування) забезпечить використання електричних теплогенераторів та термотрансформаторів.

Заміна газових котелень на електричні теплогенератори та акумуляційний електричний нагрів може забезпечити витіснення більше половини природного газу, що використовується для теплопостачання у промисловості і побуті.

У тепловому господарстві України знаходиться понад 100 тис. котелень різного призначення. Переважна більшість із них – це дрібні промислові чи опалювальні автономні котельні. Стан обладнання більшості з них незадовільний, потребує реконструкції та заміни. Основним паливом для котелень є природний газ – 52 – 58 % (мазут – 12 – 15 %, вугілля – 27 – 36 %).

Значну частку тепла виробляють індивідуальні (поквартирні)  генератори  (газові, рідинні, твердопаливні котли, побутові печі тощо), утилізаційні установки та інші джерела.

Аналіз та розрахунки показують, що в умовах України, як і в цілому в світі, у період до 2030 року повинні відбутися радикальні зміни в структурі джерел теплопостачання. Основним фактором, що зумовлює ці зміни, стане різке зростання світових цін на природний газ, нафту та нафтопродукти. Тому прогнозується поступове витіснення газових котелень та більшості ТЕЦ, що забезпечують тепер виробництво переважної частки теплової енергії, зазначеними новими технологіями. Швидкість таких змін буде визначатися темпами наближення внутрішніх цін в Україні на природний газ до світових, які постійно зростають. З урахуванням  великої  різниці  між внутрішніми та світовими цінами таке наближення буде відбуватися поступово у період 2006 – 2015 рр.

Державна „Стратегія розвитку ядерної енергетики в Україні до 2030 року” передбачає введення в дію 9 нових ядерних енергоблоків і довести загальну кількість діючих до 18.

Вироблення електроенергії на АЕС до 2030 року повинна досягти 160-165 млрд кВт*г на рік, а її частка в загальному обсязі електроенергії, що виробляється сягнути 65-70% (в 2010 р. вітчизняні АЕС виробили близько 89 млрд кВт*г – 47,4% всієї української електроенергії).

Вже сьогодні середня собівартість в світі атомної енергії втричі нижча, ніж енергія, що отримується з нафти, та вдвічі нижча, ніж з газу (за відомостями Організації економічного співробітництва та розвитку), тобто найнижча собівартість у електроенергії, що виробляється атомними електростанціями, частка яких в загальному обсязі електроенергії, що виробляється в світі, складає близько 50% і в перспективі зростатиме.

У „Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки” (№1446-р від 19.11.2008), Розпорядженні Кабінету Міністрів від 17 грудня 2008 р. №1567-р „Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів” передбачено необхідність зменшення енергоємності валового внутрішнього  продукту та споживання енергоресурсів, у тому числі зменшення споживання газу і використання електроенергії для опалення та гарячого водопостачання.

Тому саме зараз використання електроенергії в якості первинного продукту для отримання тепла є стратегічно важливим для України і економічно обґрунтованим для споживачів теплової енергії.

Переваги застосування індукційного нагрівального обладнання для теплопостачання 

З метою запровадження альтернативних джерел енергії при проектуванні об’єктів будівництва на нормативному рівні наказом Мінрегіонбуду від 09.12.2008 №  568 затверджено з наданням чинності  з 01.07.2009 ДБН В.2.5-39-2008 «Теплові мережі», вимогами якого (пункт 16.2) передбачено застосування комбінованого теплозабезпечення з використанням теплової енергії від альтернативних джерел, у тому числі від електроенергії.

Проте, поширені зараз ТЕНові і електродні електронагрівачі мають ряд недоліків. Ці недоліки полягають в коротких термінах служби, низькому рівні електро- і пожежобезпеки, ненадійності, необхідності регулярного обслуговування устаткування.

Пропонується позбавитись ціх недоліків за допомогою використання технологій індукційного нагріву. Індукційні електронагрівачі розроблялися як альтернатива ТЕНовим і електродним джерелам тепла. Конструктивні рішення, застосовані в індукційних нагрівачах, забезпечують:

• високу надійність (відсутність елементів, що зношуються); 
• довговічність роботи (30 років);
• електробезпеку (2 клас захисту від поразки електричним струмом).

Нагрівачі працюють на промисловій частоті (50 Гц) і мають енергетичні показники – ККД 98% і коефіцієнт потужності 0,985. Інші головні переваги індукційного обладнання – це:

• Безпека для навколишнього середовища і здоров’я людей. Пожежо- і вибухобезпечність.
• Відсутність місцевих перегрівів, рівномірний нагрів (малий градієнт температур між теплоносієм і теплообмінним пристроєм).
• Не потрібне узгодження на установку з органами котлонагляду.
• Простота   підключення,   експлуатації   і   обслуговування   (відсутня   необхідність   утримувати висококваліфікований  обслуговуючий персонал).
• Невимогливість до хімічного складу води в системі опалювання.
• Автономність.
• Автоматична система управління з високою точністю підтримки заданих параметрів.

Обладнання індукційного електронагріву, – установки для опалення та гарячого водопостачання, що нададуть змогу відійти від використання газу. Вартість 1 Гкал тепла, одержана за допомогою індукційного електронагрівача акумуляційного типу, нижче, ніж при використанні газового або твердопаливного теплогенератора.

Економічне обґрунтування доцільності використання індукційних нагрівачів для  теплопостачання  об’єктів базується  на  порівнянні  вартості  одиниці  тепла  (1  Гкал),  що   виробляється різними типами теплогенераторів з використанням діючих тарифів на електроенергію,  вартості газу, рідкого та твердого палива.

Вихідні дані для всіх споживачів, крім населення:

Згідно постанови «Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» № 733 від

21.06.2013 затверджені тарифи на липень 2013 року.

Відповідно до Постанови НКРЕ № 1262 від 04.11.2009 для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих по періодах часу, для кожного періоду і всіх сезонів встановлюються наступні тарифні коефіцієнти і тривалість періодів:

• двозонні тарифи: нічний період (23.00 – 7.00) – 0,4; денний період (7.00-23.00) – 1,5.
• трьохзонні тарифи: нічний період (24.00-7.00) – 0,35; напівпіковий (7.00-8.00; 11.00 – 20.00; 23.00 – 24.00) – 1,02; піковий 8.00 – 11.00; 20.00 – 23.00 – 1,68.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) від 28.12.2011 №130 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання» та від 28.12.2011 №129 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів» з 1 січня 2012 року затверджена ціна природного газу на рівні 3509,00 грн. за 1000 м3 без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання за регульованим тарифом.

Публічне акціонерне товариство «Київгаз» надає послуги з газопостачання природного газу за регульованим тарифом.

Вартість послуг з газопостачання для промислових, комунально – побутових підприємств, бюджетних установ і організацій з 01.04.2013 р. становить 4687,416 грн. за 1000 м3 (з ПДВ).

Порівняльний розрахунок вартості одиниці тепла (на червень 2013 року) для споживачів, крім населення

З урахуванням зарплатні обслуговуючого персоналу, вартості сезонного обслуговування та ремонту газових котлів та котлів на твердому або рідкому паливі застосування індукційних нагрівачів з акумуляцією тепла для використання переважно в нічний період для теплопостачання об’єктів вже сьогодні є економічно обґрунтованим і , в подальшому, з подорожчанням газу, стає ще більш економічно вигідним.  

Приклад реалізації проекту впровадження енергоефективного бойлера у дитячому спортивному комплексі “Бригантина” м. Київ можно переглянути на відео.

Детальніше про впровадження енергоефективної комбінованої системи теплопостачання індукційного типу з акумуляцією тепла для опалення дошкільного навчального закладу (типового) у м. Києві. – по цьому посиланню

Інформація надана членом АППАУ, медіа-партнером, Журналом “Промелектро”

ООО “Инновационно Технические Решения” осуществляет разработку и производство аппаратных средств автоматизации и программного обеспечения диспетчеризации технологических объектов.

На фоне растущего кризиса вовлекать клиентов в диалог становится в разы сложнее – скептицизм и негативные настроения распространяются сегодня повсеместно. С другой стороны, если исходить из принципа «проблема – это возможность», то за множеством нерешенных проблем рынков и клиентов стоят новые возможности. Также много нового идет от новых технологий. Резюме – вовлечение всегда возможно, но это зависит от того, насколько профессиональны ваши подходы. 

На нашем воркшопе*, 26 марта, мы будем рассматривать: 

• Вовлечение: его природа, значение и ключевые факторы 
• Методики вовлечения в инжиниринге и сложных В2В: «идейное лидерство» и «широкая панорама»
• Технологические возможности вовлечения: социальные медиа и другие диджитал технологии
• Ошибки и барьеры в вовлечении
• Построение бизнес-кейса «Как вовлечь через идейное лидерство»

* Примечание:  «воркшоп» – обучающее мероприятие, большую часть времени  котрого занимают практические упражнения, кейсы и деловые игры.

Аниматор и коуч: 

Юрчак Александр – директор консалтингового агентства В2В Ray, лидер сообществ B2B Ukraine и Ассоциации Предприятий Промышленной Автоматизации Украины. Александр – евангелист многих современных направлений в В2В маркетинге и продажах, в частности, контент-маркетинга и лидогенерации в сложных видах В2В. Последние 3 года он активно исследует и практикует темы вовлечения через организацию идейного лидерства на различных рынках.

Воркшоп состоится в четверг, 26 марта, с 14:00 до 18:00 по адресу:  г. Киев, ул. Краснова, 27, офис компании “Феникс Контакт” 

Стоимость участия – 300 грн, для членов членов АППАУ – 100 грн.

Участие по предварительной регистрации, тел. для справок: 050 447 60 78050 447 60 78, или по е-мейл: svitlana.gryntsevytch@gmail.com . Окончание регистрации – 21 марта.

Для участия заполните, пожалуйста, поля:

В АППАУ традиционно мы рассматриваем 3 аспекта интеграции: технические вопросы интеграции разнородных систем и оборудования, управленческие (какие данные и для чего нужны «наверх») и вопросы «человеческого фактора» – барьеры и проблемы в интеграции между различными службами предприятия.

Как сегодня крупные заказчики видят эти аспекты, какие из них более важные, как они определяют главные вызовы в интеграции АСУ? Обо всем этом будет идти речь на клубе АППАУ «Технический директор» в Днепропетровске, 27 мая. 

В программе:

• Об АППАУ: цели – стратегия, роль клуба «Технический директор» – ген. директор АППАУ Юрчак А.В.
• Опыт крупных предприятий ГМК по интеграции различных систем управления (краткие представления – состав уточняется и  дискуссия)
• Выступления членов АППАУ – предложения для интеграции АСУ. Роль стандарта ISA-95 в интеграции систем управления.
• Определение ключевых вызовов по интеграции АСУ ТП в Украине (общая дискуссия)

Культурная программа: фуршет, не формальное общение. 

Приглашаются:  руководители отделов и департаментов АСУ ТП промышленных предприятий 

Спонсор мероприятия: компания «Phoenix Contact», модератор дискуссии – Юрчак А.В.

Дата и время проведения: 27 мая, с 16 до 20 часов

Место проведения: г. Днепропетровск,  Национальный горный университет, пр. К. Маркса, 19, аудит. 5/34

Условия участия: бесплатно для заказчиков из пром. предприятий и членов АППАУ. Для других желающих – стоимость участия составляет 200 грн с человека.

В двох публікаціях ми розглянемо головні деталі та підсумки цих семінарів.

Семінари – як частина плану по реалізації стратегій 

Семінари в форматі «3 доповіді + панельна дискусія» мають вже свою історію. Минулого року вони привернули увагу публіки на EIA-2014 і отримали її схвальну оцінку. Цього року семінари сплановані згідно з річним графіком дорожньої карти АППАУ, в якому заходи узгоджуються з цілями та завданнями по 5 окремим стратегіям.

Інакше кажучи, кожну подію ми проводимо не заради галочки – це є певна стадія великої дискусії, що демонструє стан справ, хід думок та розуміння стратегічних питань розвитку галузі промислової автоматизації в Україні. Показовим є круглий стіл 18 березня, який дозволив в результаті вийти на 6 ключових викликів в області автоматизації будівель, що в свою чергу є основою подальших планів дій.

В такому контексті – що дали нам ці семінари? Робимо наші висновки по першому семінару.

Вклад АСУ в економічні показники

Цей семінар  був першим на цю тему в історії наших публічних обговорень. З іншого боку він є продовженням попередніх заходів – і перш за все Форуму лідерів АСУ, де ми гостро поставили питання про зміну акцентів в меседжах та аргументації АСУ ТП. В умовах економічного спаду гравці мали б набагато більше фокусувати на вкладі АСУ ТП саме в економічні показники підприємств. Адже не секрет, що в деяких випадках відповідей на питання «що конкретно дало вам впровадження АСУ» – немає. Ми також побачили, що гравці ринку часто не мають показників окупності та ROI, не знають методик по розрахунку цих головних показників. На фоні падіння інвестицій все це разом тільки збільшує ціновий тиск та робить ціну головним фактором вибору.

Отже, ключовими питаннями виступів та дискусії були методики та практики розрахунку економічних показників та відповідних КРІ (ключових показників ефективності). Приводимо головні тези кожного доповідача.

Ростислав Марайкін, – керівник проектів «НТ-інжиніринг», – експерт з питань ТЕО та бізнес-планування в області інжинірингу. Як фахівець з бізнес-освітою, Ростислав лаконічно та структуровано показав сукупність фінансово-економічних показників, що є важливими для кожного інвестора та методи їх розрахунку. Він акцентував, що в АСУ ТП достатніми та необхідними є щонайбільше 4 показники – окупність (РВР), дохід на інвестицію (ROI), капітальні витрати (Capex) та чистий прибуток (EBIT). Далі на прикладах продемонстрував різні варіанти розрахунків окупності та ROI.

На фото – Дмитро Сєріков (зліва) та Ростислав Марайкін.

Дмитро Сєріков, – директор з розвитку бізнесу в EQ System добре знає відношення керівників підприємств до названих показників, адже їх система планування виробництва Asprova націлена саме на їх ріст в цій області. По власному досвіду, Дмитро сказав, що насправді серед їхньої цільової аудиторії (директори по виробництву, керівники відділів планування, тощо) високо рівневими показниками, як окупність чи ROI, оперують не більше 10%. Іншим потрібні інші речі – як вказано на рис.1. Тому розмова має йти перш за все про них.

Рис.1

Олександр Грошев, добре знає питання вкладу АСУ як з точки зору вендора, так і інтегратора, яким він є сьогодні. Він акцентував на питання зниження собівартості продукції за рахунок АСУ. Зниження операційних та експлуатаційних витрат, безперебійність роботи обладнання, зниження енергоємності на одиницю продукції та ріст продуктивності – це типові показники, які мають вираховуватись «автоматизаторами» разом з кінцевим замовником. Олександр звернув увагу на зростаючу популярність AMS (інша назва ЕАМ) – систем управління виробничими активами, що набирають популярності в розвинутих країнах.  Він також відмітив, що ключовим бар’єром для покращення культури замовника є вузький фокус та високі між-функціональні бар’єри на рівні окремих служб кінцевих замовників.

Автор цих рядків змушений був замінити Тechinservice Intelligence, який на жаль не зміг виступити (терміновий тендер закордоном). Я почав з того, що проблема дійсно існує саме на тому рівні, який вказали попередні доповідачі.  Показовим прикладом є сама Виробнича група «Техінсервіс». Інжинірингові підрозділи чудово володіють та аргументують замовникам ROI та окупність технологічного обладнання та проектів, в той час коли в Тechinservice Intelligence (напрямок АСУ ТП) – з цим якраз «напряг». Однак не тому, що «не хочуть чи не вміють» (це було б смішно в рамках однієї компанії) – справжня причина в тому, щоб визначити та концентруватись на релевантних показниках, які й ведуть до високих ROI чи окупності. На відміну від технологічного обладнання, відповідальність за КРІ які повязані за АСУ ТП – в рамках структури підприємства не очевидна та розмита. Приклади від EQ Systems та від Олександра Грошева це демонструють. Відповідно я продемонстрував ряд прикладів та розрахунків з матеріалів АВВ, що надають такий зв’язок та показують, як покращення продуктивності, якості та експлуатаційної готовності веде до кращого ОЕЕ (коефіцієнт ефективності встановленого обладнання), який в свою чергу має безпосереднє відношення до доходу, окупності та ROI, – див. на рис. 2.

Рис.2  

Ключові висновки 

Отже, як можна характеризувати наш загальний стан справ в області розуміння вкладу АСУ ТП в економічні показники – до яких висновків ми дійшли разом з експертами:

• Економічний нігілізм притаманний більшості кінцевих замовників – після впровадження АСУ мало хто опікується розрахунками «що це дало насправді»
• Відповідно та за відсутності великого попиту – більшість інтеграторів чи вендорів рідко вдаються в деталі методик та розрахунків по різного виду KPI
• В той же, час релевантні показники, що показують вклад АСУ в кінцевий дохід існують – вони знаходяться на рівні всіх показників, що результують в індекс ОЕЕ. Що важливо і що насправді потрібно рахувати в АСУ ТП – це всі показники, що мають відношення до зменшення витрат, покращення якості та продуктивності.
• Начебто, класика – однак на практиці не все так вочевидь. Культура вимірювання виробничих показників по собівартості та інших не є високою в Україні, тому її покращення є завданням для всіх гравців ринку АСУ ТП. Зокрема, невиясненим залишається питання розрахунку повної вартості володіння (ТСО), що має також пряме відношення до ROI. Окремим пунктом варто виділити питання покращення взаємодії різних служб підприємства. 
• Для тих, хто вже освоїв базові та ручні методи управління економічними KPI – час переходити до більш просунутих методів та систем на рівні управлінні активами (EAM). Більшість великих вендорів мають такі в своєму портфелі та вже готові працювати з замовниками.

Головна рекомендація від наших експертів цього семінару для всіх гравців ринку – шукайте кращі приклади в Україні, встановлюйте їх як галузевий стандарт (бенчмарк) та енергійно популяризуйте в своєму середовищі. Тільки так можна підвищувати загальну культуру ринку, замовників, а отже – доказувати, що якісні АСУ справді того вартують. І що не ціна чи відкат є головним фактором вибору, – якщо ми реально можемо доказувати кращі показники ROI та окупності.

Окреме прохання та одночасно «закид» до наших західних вендорів – топ-брендів в Україні. Маючи величезну кількість прикладів, кейсів та розрахунків ROI (готових калькуляторів!) – будь-ласка, не спіть. Проводячи моніторинг напрацювань ще з минулого року, ми були неприємно вражені тим, в якому «замороженому» стані все це перебуває в Україні – і при наявності матеріалів англійською мовою. Чи не є це однією з причин того, чому в нас до цього часу панує подібний економічний нігілізм серед замовників? І чи не пов’язано це з нашим відставанням у впровадженні сучасних систем управління – від розвинутих РСУ (DCS) й до систем EAM? А також з тотальним домінуванням цінових критеріїв сьогодні?

**************

Вступна частина до семінарів АППАУ – див. тут.

Презентації цього семінару доступні для членів АППАУ, – для інших колег – по запиту на info@appau.org.ua .

                                                                                                                      Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

P.S. Продовження цієї дискусії з самими замовниками – реєструйтесь на наш клуб «Технічний директор» в липні, дискусія буде саме про ROI та ТСО – заявки приймаються на info@appau.org.ua

P.P. S. Символічно, що топова стаття в свіжому номері журналу «Мир автоматизации» кейс від «Карслберг Україна» саме з акцентом на вкладі АСУ в енергоефектиність. Руслан Бортник (начальник електротехнічного цеху заводу!) детально описує свої KPI, серед яких ключовим є енергоємність на одиницю продукції. Руслан каже, що цей показник є кращим в світі серед заводів «Карлсберг» після аналогічного датського. І ключовими стратегіями в цьому є автоматизація та масове встановлення частотно-регульованих приводів. Отже, можемо та вміємо, якщо хочемо.  Це також важливий приклад для розуміння де шукати кращі приклади та бенчмарк – перш за все, на нових західних заводах. І не обов’язково для цього виїзджати закордон – навпаки, набагато цікавіше розглядати, як західні стандарти приживаються на українському грунті.

Тема про те, як впроваджувати сучасні технології автоматизації та ІТ на користь міста та громади. Сидимо разом з Олегом Михайловим (СЕО Phoenix Contact) та Олександром Пупеною (НУХТ). Крім нас, – членів АППАУ, – мер міста зі своїми замами, виробничники, що мають відношення до ЧАЕС і, звичайно, студенти. Власне більше половини доповідей – це студентські роботи 2-3 курсів. Спеціальність у них ближче до ІТ, але вплив АСУ великий – в доповідях звучать назви Iconics, багато згадують про низову автоматику, передачу даних через модемний зв’язок та мобільні технології тощо. 

На перший погляд, студенти презентують сучасні речі – всі говорять про власні розробки на Java, Django, Python і т.п. Тотальне домінування мобільних технологій. Але в певний момент викладачі університетів, що приїхали з Києва,  починають дорікати – «а в чому новизна роботи», «а які висновки», «а ви робили аналіз подібних робіт на ринку»…  Жару додає колишній випускник,  – а сьогодні вже розробник серйозної фірми, який теж закидає – «а для кого це призначено?», «навіщо все це?».  Студенти губляться. Максим Савельєв, що вів конференцію пробує їх захищати – «ну це ж тільки 2-ий курс», «але ж потрібно і технології знати…». Я вкинув свої акценти – «ну, з меседжами ви даремно – це загальна біда інженерних фірм на всіх ринках», маючи на увазі недавній конкурс «кращий меседж» на EIA-2015 і підтримав Максима – «технології в певному розумінні – це річ самодостатня, їх дійсно треба добре знати».  Головне в чому я не погодився з викладачами, що критикували студентів – новизна важлива, але набагато важливіше знати клієнта, розуміти його проблему та пропонувати адекватне рішення.

Компанія JBS – випусники цієї ж філії, що виступали потім, продемонстрували певний клас, навівши  у своїй новій розробці (прикладний софт для мобільних гаджетів) і портрети клієнта, і аналіз конкуренції. Молоді хлопці й дівчата віком до 30. Цілком пристойний бізнес-кейс – саме в розумінні що вкладається на Заході в поняття business-case, – де є і про клієнтський контекст, і про конкуренцію, і про монетизацію. Якщо чесно – нічого подібного на ринках АСУ ТП я не бачив. До речі, як нам сказали – 90% випускників Славутицької філії працює по спеціальності (ринки ІТ).

А щодо компетенцій, які потрібні студентам та молодим спеціалістам… Олександр Пупена днями на FB розповсюдив модель компетенцій від http://www.automationfederation.org  – здається американці над цим працюють вже добрі років 10. 

Як на мене, вона багато про що говорить. Власне – чи варто вимагати від студентів 2-го курсу високої новизни чи знання ринку, якщо той самий ‘marketing & customer focus’ у нас часто годі очікувати й від дорослих спеціалістів? І чи можуть студенти робити ясні висновки без цього, а також без відповідних навичок creative thinking & problem solving? 

Це я до того, що по власним спогадам від КПІ, ми потужно ставимо студентам рівні 2 та 5-ий (дивитись знизу, – оригінал картинки див тут). А куди діваються 1, 3 та 4-ий – це вже як кому повезе в житті.

З точки зору вимог ринку в Україні, я не бачу великої різниці в тому, що придумали американці, і що потрібно нам. Різниця є дійсно тільки в рівні спеціалістів – у нас дуже багато кваліфікованих інженерів (рівень 5), але мало – кваліфікованих менеджерів з різносторонніми навчичками.

«Де позитив?» – спитаєте ви.  Жага до позитивних новин в нас насправді зростає – негатив і так на кожному кроці.

 Позитиву в цих маленьких відкриттях чимало – коли краще знаєш-усвідомлюєш реальний стан речей, та  набагато чіткіше бачиш шлях, який попереду. А також – краще цінуєш здобутки, які є.  Напередодні великої дискусії з ВУЗ-ами про модель компетенцій (конференція планується на осінь) поглянемо на наші активи

• викладачів-ентузіастів як Максим Савельєв чи Олександр Пупена, які живуть подібними речами  – в нас ще вистачає. І їх все більше серед членів АППАУ.
  
• великі бренди, як АВВ мають власні проекти направлені на розвиток тих самих менеджерських навичок-знань в майбутніх спеціалістів. На початку цього року подібний проект стартував у двох ВУЗ-ах – КПІ та Львівській політехніці.
• Інші – як Phoenix Contact (теж член АППАУ), – вдало масштабують свої глобальні, світові проекти в Україні. Цього року на конкурс Хplore New Automation Award 2015 попала делегація студентів Криворізького національного університету
• зрештою, форматів конференцій яка тільки що пройшла в Славутичі по Україні дійсно немало – і просто чудово, що там збираються всі разом – від студентів до мерів міст, виробничників та СЕО великих компаній. Оптимальний склад, щоб відчути – чи так і чи тому ми навчаємо молодь
• самі підприємства здається свідомі того, що з кадрами щось треба робити  – днями почув про хакатон на Криворіжсталі… – деталі згодом
• ….

Отже, не все так і погано в нас в цій сфері… Можливо, питання тільки в тому, щоб краще взаємодіяти – навколо спільних пріоритетів, таких як модель компетенцій?

А яка ваша думка щодо компетенцій та навичок, яких бракує нинішнім молодим спеціалістам?

Юрчак Олександр

Не завжди це вдавалось, але розуміємо, що це тільки початок. Потрібно багато разів сказати, щоб бути почутим – отже, повторюємо.

«Головне не ЩО, а ЯК»

Цей меседж АППАУ апелює до попередніх напрацювань та закликів до спільноти. В 2013-14 ми багато говорили, аналізували та систематизували: 

1. Ключові 5 напрямків, що стосуються технологій та ринків 

• Кращий фокус на економічних показниках клієнтів
• Нові та різноманітні рішення по енерго-ресурсо ефективності
• Інтеграція та повний контроль (MES, АСОДУ, …) 
• Безпека та експлутаційна готовність
• Кібер-безпека

Ми аргументували, що саме в цих областях буде розгортатись споживацький попит – і  відповідно будуть інвестиції.

2. В ринкових маркетингових стратегіях ми ставили на 1-е місце  Експорт та підтримку Експортерів (для вендорів) – знову ж, на жаль, економічні реалії сьогодні до цього спонукають ще більше, ніж в 2014.

3. Ко-маркетинг (спільний маркетинг), об’єднання по напрямкам та співпраця – без коментарів.

Але закликати мало – ми чітко бачимо, що навіть усвідомлюючи необхідність цих змін, багатьом гравцям дуже важко перелаштувати свої організаційні процеси та ментальність. Тому головне питання, яке ми ставимо сьогодні – це не про те, «ЩО робити» (або що змінювати), – це вже ясно і з цим більшість погоджується. Справжнє питання в тому «ЯК це робити». Наприклад, навіть останній форум майже нічого нового по «кращому економічному фокусу» нам не приніс – ми не побачили ні нових методик, ні обрахунків ROI (ТЕО), ТСО, ні яскравих свідоцтв – доказів того, що гравці це вже роблять.  

Тобто, ми зараз просто констатуємо, що насправді багато очевидних речей даються важко – і саме тому потрібно включати наступні «передачі швидкостей».

Усвідомлення викликів – теж виклик?

Перша з цих передач – це усвідомлення «чому в нас не виходить». В презентації 19 лютого ми показували декілька важливих слайдів, які продемонструємо і зараз.

Перший з них показує, що компанії не можуть реалізувати свої стратегії «кращого економічного фокусу» (як приклад) оскільки вони потребують інших операційних та бізнес-моделей. 

Технології йдуть вже після цього. Отже, справжній виклик для багатьох гравців ринку- це «зв’язати» між собою рівні Стратегій (на рис «реакція компаній») – Здатностей (моделей) та Технологій. Цей рисунок наведений для інтеграторів, однак аналогічні неважко зробити і для інших категорій гравців.

Щодо моделей – в і тому числі майбутніх виробництв, ми показували інший слайд:

В світі хай-тек (і не тільки) прийнято зв’язувати бізнес-моделі майбутнього з технологіями та показувати, як останні вписуються в будь яку виробничо-економічну реальність. Відповідно розвинуті країни давно дискутують масу інших питань, крім технологій – які ми бачимо на цьому рисунку. В нас – про щось інше крім технологій та продуктів на ринку АСУ ТП ми не говоримо (на рисунку – в червоному) і споживачі, де-факто, про них не знають. Як результат – ми отримуємо щось відірване і від сьогоднішніх економічних реалій, і від завтрашніх. На наш погляд, це одна з ключових причин, чому глобальні концепції відомих брендів – постачальників не приживаються на наших ринках.  

Однак розуміння всього цього – це теж виклик для багатьох гравців. Ось приклад. Протягом декількох останніх років, ми стверджуємо, що стандарти, як ISA-95 – це не видумка АППАУ, не виключно науковий інтерес (і виключно для ВУЗ-ів) і не щось абстрактне, і для далекого майбутнього. Це вже працюючий стандарт в Європі та США по інтеграції промислових систем управління. І замість того, щоб в черговий раз «винаходити велосипед», наші вендори та інтегратори мали б сконцентрувати свої зусилля – разом з ключовими замовниками, – для того щоб локалізувати цей стандарт в Україні. Це дало б значний економічний ефект, та в рази прискорило би ту саму інтеграцію АСУ ТП з АСУ П, про яку стільки розмов останнє десятиліття. І не тільки розмов, а й реальних спроб та інвестицій.

Однак чи бачимо ми хоч якусь реакцію провідних гравців? – жодної. Звідки висновок, що більшість гравців ринку не до кінця усвідомлюють існуючі виклики, які вже давно стали реальністю. Хоча завважимо, що крига скресає – про це свідчать нові смисли та меседжи Форуму від 19 лютого.

2 головні напрямки змін «ЯК»

Продовжуємо далі цей логічний ланцюжок. Все-ж, чому багато гравців не бачать чи не вважають за важливий головний виклик – «як зв’язати економічні виклики з технологіями та продуктами»?  

Наша версія – цьому є 2 головні причини.

• Причина №1, це вузьке бачення ринку та позиція «об’єкта», а не «суб’єкта» ринку.  В економічному кластері (або в більш широкому трактуванні ринку як «еко-системи») є чимало гравців та ланок створення доданої цінності. Якщо взяти великі проекти, то ми можемо знаходити ланцюжок з  5-7 гравців, як –  «Вендор – Дистрибутор – Інтегратор – Проектний Інститут – Генпідрядник – Замовник». Проблема в тому, що кожен з них далі однієї ланки вверх-вниз (вліво-вправо) не бачить і навіть не вважає це за потрібне. Короткостроковий фокус гравців – як в часі, так і в баченні всієї еко-системи вилучає будь-які довгострокові цілі – інтереси цієї ж системи.  «Краще синиця в руці, ніж журавель..» приводиться до абсолюту поведінки, за якої ВУЗ-и та інші гравці, що мають забезпечувати довгостроковий розвиток просто «випадають» з цієї системи.  Відповідно, негативні спільні фактори, – як корупція, профанація чи незнання сучасних стандартів АСУ, проблеми просвіти вважаються чужими, за які має відповідати «хтось». Однак цей «хтось» ніколи не приходить – гравці ринку мають самі вирішувати свою долю.
• Причина №2 – це брак економічної та бізнес-освіти в людей, що приймають рішення та, зокрема, у вендорів які, де-факто, нав’язують ринку продукти -технології і, зрештою, головні тенденції розвитку. В цих гравців надто і явно домінує інженерне мислення – і це дуже добре видно по традиціям Product PUSH. До своїх власних спостережень, додамо просто картинку від добре відомих в США консалтингових компаній Forrester Research та Sirius Decision.  

Вони вияснили, що в знаннях продавців по відношенню до очікувань замовників існує 4-кратний розрив. Тобто, якщо кінцеві споживачі на 88% задоволені тим, як їх постачальники знають (свої) продукти, то в області бізнесу картина зворотня – цей рівень сягає всього 24%.

Звичайно, робити прямі паралелі з нашим інжинірингом та вендорами дещо грубо, але аналогічна картина дуже вже напрошується. Ну не можна мати тонни матеріалів про продукти і 0,0 того, що ці продукти та технології дають в конкретних застосуваннях і саме тут, – в нашому середовищі.

Дорожна карта змін від АППАУ на 2015

Отже, як в АППАУ ми допомагаємо долати ці 2 ключові бар’єри в цьому році. 19 лютого ми презентували 5 напрямків, по яких ми рухаємось – разом та в часовому вимірі (по подіях, які слугують реперними точками), ми називаємо це дорожньою картою. 

1. Спільнота: ми закликаємо до розвитку та об’єднання як оф-лайн так і он-лайн (2 групи в Facebook та Linkedin). Щомісячні заходи АППАУ сприяють знайомствам та встановленню відносин.
2. Бізнес-мислення: 3 ініціативи АПППУ направлені на покращення в цій області: 1 – семінар на виставці EIA-2015, Київ, «Вклад АСУ в економічні показники підприємства», буде направлений на обговорення існуючих методик ROI/ТЕО.  2- клуб «Технічний директор» в м. Дніпропетровську в липні буде націлений на методики 3 – навчальні заходи «Маркетинг в інжинирінгу» проводяться щомісячно в режимі оф-лайн та он-лайн.
3. Експорт – допомога нашим експортерам більш ніж потрібна зараз, – це питання виживання багатьох підприємств, що втратили ринки в Росії та СНД. Тут АППАУ кооперується з клубом B2B Ukraine, де ми зібрали кращі аналітичні агентства та консультантів з питань допомоги в виході на зарубіжні ринки. Окремо йде співпраця з регіональними ТПП.
4. Просвіта ринку – вже чимало сказано про стандарти. В більш широкому плані ми підтримуємо ініціативи робочої групи ВУЗ-ів, які озвучив 19 лютого Олександр Пупена.
5. Дорожня карта АСУ сучасного українського виробництва – для справжніх лідерів, науковців та просто ентузіастів, ми готові обговорювати модель сучасної АСУ саме в тому контексті, про який багато вище – яким чином нові технології дають максимальний вклад в потреби виробництва. Розуміючи в деталях цю картину – зараз і на майбутнє, можна говорити про дорожню карту розвитку наших промислових систем управління.

Деталі всього вищесказаного ви можете знайти в повній презентації на цю тему.

Також нагадуємо, що найближчий захід АППАУ відбудеться 18 березня – круглий стіл на тему «Як правильно інвестувати в системи управління будівлями (BMS)». 

Приєднуйтесь. Наш слоган лідерства: «Думай. Відчувай. Єднайся. Дій» – все ще актуальний, – він не завершився 19 лютого. Насправді, ми тільки починаємо в такому дусі відпрацьовувати всі зв’язки з партнерами та членами асоціації.