Ініціативи

Чотири регіональні зібрання пройдуть в березні в АППАУ. 13 березня наші члени збираються в Одесі, 18 – в Харкові, 24 – в Києві, 26 – ми робимо візит з Запорізьким кластером ІАММ в Каховку. А 30-31 приймаємо участь в окремому заході в Миколаєві, де місцевий кластер морських сервісів приймає генерального секретаря Європейської морської асоціації.

Які головні питання будуть розглядатись на цих нарадах? Звісно, всюди є свої особливості, але якщо узагальнювати, то всюди найголовнішими будуть питання регіонально-кластерного розвитку. Ця публікація деталізує виклики поточного стану для наших членів асоціації саме в контексті такого розвитку.

Виклик №1: інтеграція в регіональні програми розвитку та створення кластерів ІАМ

Реформа децентралізації змінила конфігурацію та співвідношення в розподілі бюджетних коштів між Центром та регіонами. В Україні все більше запускається регіональних програм, які фінансуються з місцевого бюджету. Перш за все, це стосується інфраструктури, комунальної та соціальної сфери. Крім того, кластерний розвиток та смарт-спеціалізація є майже обов’язковою частиною регіональних програм. Отже, проактивна позиція наших членів, їх конкретні пропозиції на рівень обласних та міських адміністрацій можуть реально сприяти нашому спільному зростанню та консолідації на регіональному рівні. Ці проекти – від Smart.City, розвитку промисловості, діджиталізації, й розвитку тих самих кластерів та Центрів 4.0, тощо – власне все, що є у нашій власній аженді підходить і під регіональні програми.

Наші завдання на 2020: стати активними учасниками цих програм – ввійти в них з конкретними пропозиціями, започаткувати нові проекти. Флагманським проектом залишається наша пропозиція по створенню кластерів ІАМ. Ця концепція закриває потреби регіональних стейкхолдерів відразу по кільком напрямам розвитку – промисловості, хайтек, діджиталізації та експорту.

Кращі приклади в АППАУ: лідером по цьому напрямі в нас є Запорізький кластер ІАМ. Створений в листопаді 2019 за підтримки Запорізької ТПП та ОДА, він почав роботу в лютому. Його основою є 4 члени АППАУ – «Інфоком Лтд», «Тріада-Зварка», «Запорізька політехніка» та «Метінвест Діджитал». До них приєднались ще десяток місцевих компаній.   На нашу думку, подібна конфігурація (2 інтегратори-розробники, 1 великий замовник та Центр 4.0) є оптимальною, початковою основою для всіх регіонів.

Виклик №2: інтеграція Центрів 4.0 в спільноту АППАУ та їх позиціонування

Як ми вже неодноразово відмічали, роль №1 Центрів 4.0 – нетворкинг та хаб, – дається їм важко. Реалізація цієї ролі мала привести до створення справжньої інноваційної екосистеми промислових хайтек на регіональному рівні. Де Центр 4.0 здатен залучати як місцевих наших членів, так і широкі категорії замовників. В умовах нереформованої системи ЗВО та дійсно великого відриву університетів від ринку, ця роль поки що не під силу нашим Центрам. Навіть «найстаріший» (вже 2 роки) та найактивніший Одеський Центр 4.0 не може похвалитись здобутками по цьому напрямі – тут в нас немає ніяких видатних досягнень ні на рівні регіональної екосистемної консолідації, ні по кластерному розвитку, ні на рівні окремих проектів співпраці між нашими членами та місцевим Центром 4.0.

Наші завдання на 2020: кожен з новостворюваних чи існуючих Центрів 4.0 має значно краще інтегруватись в місцеве ринкове середовище та почати взаємодіяти з нашими членами АППАУ по конкретним проектам співпраці. Крім того, в публічній площині Центри 4.0 мають розпочати власне позиціонування, відмінне від інших, яким чимало в кожному ЗВО. Якщо продовжувати одеський приклад, то сьогодні неможливо виокремити якісь рольові чи функційні рамки цього Центру з іншими напрямами діяльності, якими займається структура «Міронафт» – ніякого позиціонування місцевого Центру 4.0 по відношенню до інших напрямів діяльності немає. Подібна ситуація і в інших ЗВО.

Крім цього. Ми маємо нарешті створити регіональні лендскейпи 4.0 (як основу інноваційної екосистеми) хоча б в 2-3 регіонах. Для всіх Центрів 4.0 АППАУ рекомендує створення окремих веб-сайтів та виділення окремого ресурсу. Зі свого боку ми маємо довести свою власну «реформу» Центрів 4.0 до узаконення на державному рівні.

Кращі приклади в АППАУ: єдиного лідера в цій сфері в нас немає. Як ми відмічали це на прикладах грудневої конференції в КПІ, свої окремі досягнення та кращий досвід є в багатьох ЗВО, і не тільки Центрів 4.0. Маркери змін ми бачимо повсюдно. Але найважливішим для нас є системні процеси по передачі управління Центрів 4.0 на рівень ректорату. Подібні речі розпочались в КПІ. Введення проректора по науці Пасічника В.А. в Правління АППАУ та спільна робота з МОН по законодавчим змінам для мережі Центрів 4.0 мають дати результати для всіх Центрів до кінця 2020.

Виклик №3: експорт та інтернаціоналізація

Проект Національного стенду на Ганновері може стати справжнім рушієм в експорті та інтернаціоналізації для всієї спільноти АППАУ. Він відкриває цілий ряд нових можливостей, про які ми недавно розповіли в деталях – як участь промо-кампаніях, інтеграція в промо-інструменти, ріст навичок та знань.

Наші завдання на 2020: можливості дійсно є, і наша виконавча дирекція веде облік компаній які долучаються до них. Поки що активність невисока – всього 7 компаній вирішили залучитись до пропозиції по інтеграції в новий сайт та каталог англійською, мало пропозицій щодо інтеграції в заходи гановерського проекту. Відтермінування виставки на липень в цьому контексті радше позитивне – ще є час для подібної інтеграції.

Кращі приклади в АППАУ: прикладами тут є наші члени, які ввійшли в Гановерську делегацію. Активна робота йде з усіма ними. Окремо варто відмітити «Залізничавтоматику» та «Інфоком Лтд», які розпочали з CodEUrope програму інтернаціоналізації (проект Trans4M-EU й недавня зустріч в Барселоні). «Залізничавтоматика» (RWA) також вже залучила  до цього проекту Центр 4.0 з ХАІ.

Виклик №4: краща співпраця між членами АППАУ в форматі #ДієвеПартнерство

Цей формат з 2017 року дав масу цікавих прикладів і ми неодноразово коментували його ефективність. Якщо нагадати, це для нових наших членів, то ідея полягає в кооперації між 2-3 членами в реалізації короткострокової ініціативи, але яка має стратегічний характер. Й «фішка» тут полягає в тому, що члени самі генерують ці ініціативи, виходячи з власних потреб та ринкових можливостей.

Наші завдання на 2020: Виклики 2020 такі ж як і раніше – нам потрібно збільшувати кількість та якість таких ініціатив. Адже, на прикладі того ж експорту, ми бачимо масу нових можливостей. Інший приклад – з Центру нам погано видно, що відбувається в регіональних програмах (див. Виклик №1 вище). Отже, самі члени на рівні регіону мали б кооперуватись та пропонувати спільні дії до регіональних програм розвитку.

Кращі приклади в АППАУ: їх багато, але з свіжих знову відмітимо співпрацю «Залізничавтоматики» – ХАІ та під кураторством нашого партнера CodEUrope Consulting. Це багатообіцяючий приклад стратегічного партнерства та інтернаціоналізації.

Виклик №5: масштабування кращих практик

Члени АППАУ мають добре знати кращі практики, що вже вироблені в асоціації. Ми плануємо систематизувати їх в окремому документі впродовж березня-квітня. Але по великому рахунку, про це йдеться щодня в наших публікаціях та звітах. Кластери ІАМ, Центри 4.0, ТК 185, галузеві Дорожні карти DX, клуби Discovery 4.0, «5-ий елемент», Програма експорту, формати #ДієвеПартнерство та практики кращих агентів змін – це готові інструменти для використання всіма нашими членами. Майже всі вони ідеально підходять під програми фандрейзингу – і це ще одна можливість для наших членів, в першу чергу, Центрів 4.0.

Наші завдання на 2020: вони  тут є простими та зводяться до 3-х слів – масштабування (на регіони), фіксація (в кейсах) та покращення.

Кращі приклади в АППАУ: власне, швидке масштабування моделі кластерів ІАМ й було цим прикладом. Кластери ІАМ – найбільш всеохоплююча модель та концепція для регіонального розвитку, що включає більшість вищевказаних тем та викликів. І якщо в нас вже є запорізький досвід, то чи зможемо ми його масштабувати в Харкові та Одесі? – питання включене в порядок денний обох зібрань.

Отже, готуємось до цих зібрань – свої питання, свою аналітику, зустрічні пропозиції. До зустрічі.

Виконавча дирекція АППАУ.

Отже, гановерський проект стартував. 11 вибраних фірм будуть представляти рух 4.0 на Національному стенді й промотуватись спільними зусиллями партнерів (АППАУ та Export Promotion Office) за кошти USAID впродовж 4 місяців, як мінімум. А як щодо інших членів АППАУ та наших близьких партнерів? Чи отримають вони якісь переваги від цього проекту? Які і що потрібно від учасників спільноти, щоб ними скористатись?

Ця публікація відповідає на подібні запитання.

Проект та його можливості для всіх учасників ринку

Проект «Hannover Messe – як каталізатор розвитку промислових хайтек» ставить метою загальне прискорення розвитку українських промислових хайтек секторів в напрямах експорту та інтернаціоналізації. «Каталізатор… (всіх) промислових хайтек» – означає, що мова не тільки про 11 компаній. Промо-кампанія навколо Ганновера має зачепити та стимулювати різні категорії учасників ринку, десятки, а можливо – сотні українських хайтек компаній, і не тільки з секторів промислової автоматизації та ІТ. В першу чергу, проект має вплинути на найближчі до наших інноваторів 4.0 категорії – як проектувальників, «зелених» виробників, приладо- та машинобудівників, освітян та науковців. Кампанія також має формувати в ЄС та світі інший імідж України – як високотехнологічної держави, і не тільки в сфері ІТ, але й промисловості.

Для досягнення цих цілей проект передбачає

1. Створення окремого англомовного сайту й розгорнутого каталогу, через які буде йти головна промоція інноваторів 4.0. Каталог, точніше – аналітичний огляд, формується на основі перекладу Landscape Industry 4.0 in Ukraine (хто не знайомий – укр. версія, тут).

Можливості для учасників ринку: кожен з інноваторів 4.0 може попасти на ці ресурси. Пропозиція щодо включення в англомовний каталог та на сайт була  надана на сайті 4.0 ще в грудні 2019 – див. тут. Всього 7 компаній нею скористались на початок березня.

2. Проведення дослідження по 9 промисловим секторам, з відповідним формуванням ключових повідомлень в окремій брошурі до Hannover Messe. Крім сектору Індустрії 4.0, як в свою чергу базується на Landscape Industry0 in Ukraine, сюди ввійдуть
   1. Огляд IT та AgriTech – які стоять найближче до Індустрії 4.0. В ІТ нам дуже цікаві «витоки» (підходи до розвитку екосистем) та кращі практики в експорті та інтернаціоналізації. Це важливо для всіх промислових секторів, які багато в чому відстають від ІТ.
   2. Green & CleanTech, а також Advanced materials – наступні за рівнем «близькості» до Індустрії 4.0.
   3. Традиційні (legacy) галузі, перелік яких включає – Машинобудування, Комплексний інжиніринг, проектування та будівництво промислових об’єктів «під ключ», Аерокосмічну галузь, Енергетичне машинобудування та інжиніринг, Приладобудування.

Це дослідження перебуває на особливому контролі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства, оскільки саме з нього мають слідувати аргументи та ключові повідомлення, необхідні для комунікацій на зовнішніх ринках.

Можливості для учасників ринку: група аналітиків буде визначати кращі підприємства по кожному з 9 секторів. Відповідно, це шанс для цих підприємств здобути новий канал промоції для експорту. Це також дає можливість підняти актуальні питання експорту та інтернаціоналізації в рамках внутрішніх дискусій, яких буде чимало.  

3. 2 промо-кампанії
   1. Внутрішня – яка має покривати внутрішніх стейкхолдерів, наростити обізнаність про рух 4.0, наших інноваторів й сформувати імідж перед зовнішніми стейкхолдерами, присутніми в Україні (посольства, міжнародні агенції розвитку тощо).
   2. Зовнішня – орієнтована на ринки та цільові аудиторії в Німеччині та ЄС.

Дуже важливою метою обох кампаній є формуванні мережі «агентів впливу» – прихильників українського розвитку та інтернаціоналізації. До цього кола належать і представники чисельної діаспори в ЄС. Вони будуть особливо заохочуватись до контактів в рамках Hannover Messe та поза ними.

Можливості для учасників ринку: хоча ці кампанії фокусують на 11 інноваторах в першу чергу, вони є відкритими для всіх. Очевидно, ми будемо мати велику залежність від якісного, професійного контенту. Це дає особливі шанси тим компаніям, в кого цей контент є. Також важлива проактивність. Наприклад, львівський Intramotion не є учасником стенду, але вже попав в мій огляд, завдяки свої активності в регіональному розвитку.

4. В рамках самої виставки відбудуться чимало важливих та корисних подій

Ось тільки 3 вже сплановані заходи, насправді їх буде більше

1. Обміни та відвідання Національного, українського стенду (їх буде два – в павільйонах 7 та 17).
2. Німецько-українська конференція 14 липня.
3. Світовий промисловий саміт – https://www.gmisummit.com/

Можливості для учасників ринку: в цих обмінах буде багато дотичних, корисних тем. На стенді –  від того, що корисного та цікавого на виставці, й до обмінів інформацією з нашими учасниками стенду. Конференція 21.04 матиме ряд можливостей для налагодження контактів з зарубіжними партнерами. А форум 20-22.04 є дуже цікавою подією для всіх наших policy–makers, й для тих хто хоче зрозуміти як функціонує глобальна світова промисловість.

5. Тренінги та консультації учасників Hannover Messe .
   1. Тренінг по маркетингу в березні
   2. Тренінг по продажам – в квітні
   3. Консультації (березень – травень) – від нашого ключового провайдера консалтингових послуг CodEUrope Consulting.

Можливості для учасників ринку: тут можливості долучення дуже обмежені, але якщо на тренінгах будуть вільні місця, ми надамо їх кільком членам АППАУ. Натомість, всі головні інсайти та матеріали будуть доступні і для інших учасників спільноти. Також ви можете розраховувати на долучення до проектів, які вже розпочались разом з CodEUrope Consulting – як остання зустріч в Барселоні по Mobility 4.0, в якій прийняли участь 3 наші члени – «Інфоком», ХАІ та «Залізничавтоматика».

6. Пост комунікації та аналітика після виставки

Хто слідкує за нашими міжнародними активностями, знає, що будь-яка значна подія супроводжується цілим потоком аналітичної та оглядової інформації. Звісно цього разу буде те саме, але в значно більших масштабах

1. Регулярні пости та огляди про новинки Ганновера
2. Аналітика навколо ключових тенденції Індустрії 4.0
3. Кілька заходів після Ганновера, головним з яких буде фінальна конференція проекту в червні.

Можливості для учасників ринку: слідування цим активностям безумовно додасть власного розуміння market–competitor & technology intelligence.

Your takeaways – ваші напрями дій

Перш за все потрібно розуміти, що виконавча дирекція не тільки закликає, але й потребує вашої активної участі. Справа в тому, що ці додаткові та великі обсяги робіт, що плануються з боку виконавчої виконавчої дирекції в наступні 3 місяці оплачуються не донором, а з бюджету АППАУ. Новий веб- сайт, каталог, велику частину аналітики та промоції, координацію підрядників, формування експортної стратегії Індустрії 4.0, друк чисельних брошур тощо – і на які буде зав’язаний весь ресурс нашої виконавчої дирекції, – виконується коштом АППАУ. Тобто, за рахунок нашого бюджету! Розподіл внесків як 60 на 40 є типовою умовою більшості грантових проектів, так вийшло і тут.

Тому зараз ми є дуже залежні – а) від регулярної сплати членських внесків існуючих членів, б) від поповнення асоціації новими членами та їх внесками. Також – додаткових внесків під окремі послуги чи активності. Варто при цьому врахувати, що наша активність в наступні 3 місяці не буде обмежуватись Ганновером – ми виконуємо всі інші функції та заходи, які сплановані на 2020. В березні наприклад, ми маємо 5 важливих регіональних заходів – в Одесі, Харкові, Херсоні, Києві та Миколаєві. Кластерний, регіональний розвиток – є спільним та головним на всіх них.

З іншого боку, ця ситуація має надавати конкретні переваги та можливості зростання саме для учасників нашої асоціації.[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Раз ви оплачуєте діяльність виконавчої дирекції, то ви і маєте першочергове право на користування всіма перевагами нових проектів.[/perfectpullquote]

В даному випадку цього проекту, переваги  є для кожної категорії учасників.

1. Наші члени експортери – розробники, інтегратори, машинобудівники, хто є інноваторами Індустрії 4.0 чи прагне цього – мають найкращі можливості бути залученими до всіх вищевказаних активностей проекту. Обмеження є тільки по тренінгах. Тут важлива, перш за все, ваша проактивність – наша виконавча дирекція має добре знати ті фірми, кому важливий цей проект. Далі ми зможемо узгоджувати ваше залучення.
2. Міжнародні вендори – особливо ті, які будуть на Hannover Messe – мають можливості залучення українських делегацій на свої стенди. Зараз така домовленість вже досягнута з «Ріттал – Україна».
3. ЗВО, особливо Центри 4.0 – мають можливість вперше сформувати свою власну, спільну пропозицію для міжнародних партнерів. Для цього Центри 4.0 мають об’єднатись й виробити хоча б 1 листок (leaflet), який відображає цю пропозицію. Також є необмежені можливості в оналайн, на новому сайті.
4. Великі кінцеві замовники, які прагнуть розширити свій міжнародний, «цифровий» досвід, так само можуть інтегруватись в заходи проекту. Наприклад, ІНТЕРПАЙП вже інтегрований в обміни україно-німецької конференції 21.04. Разом ми плануємо залучення німецьких експертів до конференції по 4.0 в червні в Дніпрі.
5. Наші чисельні партнери – policy-makers по Індустрії 4.0, міжнародні партнери, агенції з розвитку, івент- та дослідницькі агенції, тощо – мають можливості долучатись до заходів, які будуть в Україні. Для інших міжнародних організацій ми також відкриті по окремим активностям, які не фінансуються USAID, але де ми потребуємо підтримки. Мова насамперед про якісний веб-сайт, де має бути задіяна ціла команда веб-розробників, дизайнерів, райтерів та перекладачів.

Отже, проект стартував і ми відкриті для більш конкретних, точкових форматів взаємодії та домовленостей з кожним з наших членів та партнерів АППАУ. Для тих, хто поки знаходиться в режимі спостереження – моніторингу нашого проекту, важливі принаймі 2 речі – а) постійний моніторинг наших новин (краще всього для цього бути учасником групи в Facebook «Індустрія 4.0 в Україні»), б) в кого є виділений маркетинг – синхронізуватись в планах дій по Ганноверу на наступні 3 місяці.

Зрештою, якщо ми сильна спільнота, то цей проект – прекрасний привід продемонструвати всі наші кращі якості взаємодії. Й показати нові приклади та різновиди нашого формату #ДієвеПартнерство. Варто знати та пам’ятати, що один з можливих результатів проекту – створення потужної власної експортної функції в АППАУ на постійно діючій основі. А це дасть нові, реальні можливості експорту всім нашим членам спільноти. Адже очевидно, що надій на радикальні зміни на внутрішньому ринку не так багато.

Пишіть нам –координати відомі.

Юрчак Олександр.

Ген. директор АППАУ

 

На днях АППАУ оголосила про початок флеш-мобу «Партнери по розвитку». Мова про спільні ініціативи декількох партнерів, що реалізують короткострокові акції, але які мають стратегічний характер. Ця подія може стати дійсно переломним моментом для багатьох учасників ринків промислових АСУ – ІТ.

Адже нашу здатність об’єднуватись добре показав 2016. Але об’єднання, ентузіазму та одних декларацій ще замало для досягнення результату – вся постмайданівська Україна нам щодня про це нагадує. Потрібні ДІЇ. Конкретні, ефективні дії, що ведуть до якісних змін. Отже, давайте глибше розглянемо те, що відбувається в цій області.

Які ініціативи вже на марші

АППАУ розкручує та пристосовує до наших реалій слоган цифрової революції – Think big. Start small. Scale fast. Оскільки наші стратегічні проекти добре визначені по 4-м напрямкам, ми просто дивимось, що відбувається «знизу» – чи дійсно є хоч якась реакція на всі активності, які проведені напередодні. Чи дійсно є дії, а не просто декларації або одна критика поточного стану. Виявляється є і часто це навіть несподівано. Нижче ми надаємо перелік 5 найбільш цікавих ініціатив, що вже запущені. Головна їх особливість в тому, що конкретний гравець ринку бере на себе конкретні зобов’язання по виконанню дії Х – але яка справді має стратегічне значення й легко масштабується.

1. ABB-Ukraine (ТОВ «АББ Лтд») запускає ініціативу «Кращі практики для Харчової та переробної промисловості», націлену на передачу досвіду та кращих практик по розвитку ринку цього світового лідера в електротехніці та пром. автоматизації. Серія «коротких дій», що АВВ розглядає в 2017, націлена на вирішення 2 стратегічних проблем всього ринку АСУ ТП:

a. Багато інвесторів та власників ігнорують потенціал вітчизняних машинобудівників та інтеграторів (OEM & SI) – і, як правило, все обладнання й інжиніринг йдуть з-за кордону. В основі цього є дійсно низька конкурентоздатність багатьох наших ОЕМ-SI, їх недостатні знання та використання сучасних стандартів та технологій. Але є й інший фактор – елементарне незнання замовниками тих кращих прикладів та пропозицій, що вже є в Україні.

АВВ має один з кращих продуктових портфелів світового рівня – на фото робот АВВ на виробництві печива (відео). Й в Україні є вже декілька інтеграторів, які вміють впроваджувати такі складні речі в виробництво.

b. Існують чисельні викривлення в інформаційному просторі, коли надто багато розмов про сільське господарство (SmartAgro) й при цьому нуль уваги до Харчової та Переробної. Відповідно, мас-медіа та чимало керівників самі собі суперечать – не можна критикувати ефект деіндустріалізації, й водночас – весь час говорити про сільське господарство. Потрібно в рази збільшити фокус на переробній й показувати які технології потрібні там.

АВВ разом з АППАУ та асоціацією AgTech запропонує ринку серію акцій (спільні тренінги, семінари, конференції), направлених на розкриття потенціалу власних технологій та рішень, покращенню конкурентоздатності місцевих виробників та зміні дискурсу в мас-медіа.

2. Festo-Ukraine запропонував провести в рамках технічного фестивалю TechFest, що проводить Interpipe в вересні, змагання студентських та професійних команд пром. автоматизації в форматі World Skills. Ці дія має стратегічний характер, оскільки стандарти та кваліфікаційні норми багатьох інженерних спеціальностей в Україні не встановлені. Festo є лідером на ринку навчальних послуг в АСУТП, й з минулого активно працює разом з World Skills та АППАУ, щоб змінити ситуацію в цій області. Акція з Interpipe дозволить залучити чимало металургів та почати встановлювати ці кваліфікаційні норми.

TechFest 2016 зібрав минулого року понад 10 тис чол. й були представлені найрізноманітніші теми хай-тек (на рис.). Interpipe блискуче продемонстрував потужності великого бренду й, зокрема те, як потрібно робити маркетинг інновацій. Водночас, промислові сегменти та їх тематика були представлені недостатньо. Команди Interpipe та Festo вже почали співпрацю в цьому питанні.

 

3. Одеська національна академія харчових технологій (ОНАХТ) планує цього року 2 великі акції – проведення фестивалю Робототехніки в липні, а також проведення разом з компанією Camozzi міського конкурсу на кращу мехатронну систему. В цьому прикладі ми бачимо багаторівневе партнерство – з виробниками, міською владою та місцевими медіа, та також з іншими асоціаціями як АППАУ.

Лабораторія робототехніки та мехатроніки – одна з кращих по оснащенню в Україні. Але головна її відмінність – це широкий спектр активностей та партнерств, – від дітей шкільного віку до промислових підприємств.

 

4. IT-Enterpise спонсорує переклад та видавництво книги «4-а промислова революція» Клауса Шваба. Організатор перекладу – АППАУ. Розмов в нас про 4-у промислову багато – а от популярної літератури вкрай мало. Акція IT-Enterpise – АППАУ внесе вклад не тільки в вирішення цієї проблеми, але й приверне увагу бізнес-спільнот до проблем випуску науково-популярної літератури українською мовою. Вихід книги очікується влітку 2017.

Клаус Шваб – засновник та президент Світового економічного форуму в Давосі. Хвиля 4.0 в Україні почалась минулого року саме з Давоса, й книга Клауса Шваба (на фото – в його руках) про 4-у промислову революцію стала настільною як для економістів, так і промисловців багатьох країн.

 

5. Олександр Пупена з НУХТ разом з АППАУ ламає уявлення ринку, що ВНЗ не здатні видавати нові навчальні продукти, що потрібні для розвитку ринку. У квітні буде проведений тренінг по ISA 88 (IEC 61512) – це перший комерційний курс по стандартах IEC/ISO, що мають відношення до сучасних концепцій та розвитку АСУТП. Він є «брендо-незалежним», входить в ряд стандартів Індустрії 4.0 й націлений на покращення гнучкості різноманітних рецептурних виробництв, перш за все, у харчовій та переробній промисловості. Раніше подібні курси АППАУ проводила з закордонними провайдерами, – відповідно вартість була надто високою та недоступною для багатьох учасників ринку.

На відміну від російських органів стандартизації, українські значно відстають в гармонізації зі світовими стандартами – наші промисловці й досі користуються ГОСТ-ами (ДСТУ) минулого століття. Для вирішення цієї проблеми АППАУ створює власний технічний комітет, де МЕК 61512 та МЕК 82264 (ISA 95) йдуть першими для виводу на рівень ДСТУ. Водночас є гостре питання – хто буде куратором тих чи інших стандартів? Поки що перелік подібних технічних експертів дуже малий.

Окремо в цьому огляді відмітимо ініціативу журналу «Метал-Кур’єр» яка де-факто вже реалізована. Вони підготували та випустили окреме видання, повністю присвячене перспективам Індустрії 4.0 в Металургії. АППАУ допомагала контентом, а також розмістила свій огляд по Україні (більшість матеріалів йдуть по російському ринку). Подібні видання дуже потрібні по всім галузям, якщо ми хочемо популяризувати технології 4.0 на керівників різного рівня. Зміст журналу нижче також цікавий та показовий для розуміння «де ми» по  відношенню до РФ.

***********

 

Відмінність всіх цих вищенаведених прикладів від поведінки інших гравців, які також декларують свою підтримку якраз в тому, що лідери роблять конкретні речі, беруть на себе зобов’язання та відповідальність. Інша важлива риса – всі вони мають відношення до вирішення критичних проблем розвитку ринку промислових АСУ та ІТ. Подібних ініціатив вже набирається в нашому пулі 2017 більше десятка. Й це різко контрастує з певними настроями в окремих кругах нашої спільноти, де роздається одна критика або ж навпаки – «комсомольський» ентузіазм та пусті заяви. Але коли до діла – всі щезають.

Де є резерви та розриви

Резерви – тобто потенціал росту партнерства, лежить перш за все в 3-х речах, які мають відношення до ваших здатностей (англ. – capabilities)

1. Індивідуальна здатність мислити в «стилі givers»: ми ясно бачимо, що ті, хто вже включився мають інші парадигми мислення – це «еко-стиль», – вони завжди готові щось віддати першими (givers, not just takers). Цікаво, що цей стиль визнається в нинішньому світі найбільш конкурентоздатним. Й звісно він протиставляється традиційно хохляцькому (не українському!) «шо я з цього буду мати» (takers).
2. Рівень персональної проактивності – в наших лідерів набагато вищий. Дійсно – «під лежачий камінь вода не тече». Лиш нагадаємо, що «проактивність» – це не просто будь-яка активність. Термін апелює до відповідальності – «Я беру на себе відповідальність за ці дії та результати».
3. Організаційні здатності та навички в Business Development: наші лідери вміють бачити та фокусуватись на ринкових можливостях. Це позитивне бачення світу, де навіть «проблема – це можливість». Але при цьому вони добре розуміють межі своїх власних можливостей – тому пошук партнерів, хто міг би доповнювати їх в реалізації цих можливостей в багатьох колег включається майже автоматично. А для реальних дій потрібна також та сама «політична воля», якісна аналітика (широке бачення можливостей) та хоча б мінімальний ресурс – тому ми й говоримо в даному випадку за організаційний, а не індивідуальний рівень.

Отже, – думати в стилі givers, покращувати рівень проактивності та рівень навичок в розвитку бізнесу, – це головні резерви учасників ринку. Тому, якщо ви хочете прогресувати швидко, зверніть в першу чергу, увагу на ці здатності та їх носіїв в своїй організації.

Розриви або ж нестача пропозицій в уже виявлених ініціативах й щодо стратегічних напрямків розвитку, які вже вироблені в АППАУ, в русі 4.0, а також Digital Agenda Ukraine ми бачимо в наступних категоріях

1. Залучення кінцевих замовників та їх перемикання з «проектного режиму» на «режим розвитку»: крім Interpipe та АМКР, ми не бачимо жодної великої промислової групи, яка б реально включилась в вирішення проблем розвитку пром. автоматизації в Україні. Все – дуже короткостроково та в рамках поточних проектів. Спробуйте знайти щось в області технічних стандартів, прискорення інновацій, підготовки кадрів, співпраці з провідними інтеграторами та розробниками і т.п. Це при тому, що чимало перших керівників великих підприємств публічно сьогодні ратують за розвиток 4-ої промислової, сучасні технології та ре-індустріалізацію. Й при тому, що вони мають прекрасні ініціативи в області соціальній відповідальності, великі відділи АСУ-ІТ, потужні піар-ресурси і т.д. Чому б не зробити щось конкретне й разом, панове, що має відношення до вирішення величезної кількості проблем розвитку в хай-тек на ваших підприємствах? Й що не стосується великої політики чи пільгових умов оподаткування? Сучасні промислові АСУ мали б бути суттєвим фактором вашої конкурентоздатності. Натомість, ми бачимо, що стратегій в області цифрової трансформації майже ніде немає, а наше відставання від світу тільки зростає.

Команда АМКР в кінці 2016 першою в Україні розробила власну стратегію руху в Індустрію 4.0 – це є гарним прикладом для наслідування всіма промисловцями. Водночас, ніяких активних рухів по іншим великим підприємствам в напрямку 4.0 не видно.

2 Залучення системних інтеграторів: аналогічно виглядає позиція провідних інтеграторів. Власне – це найбільш прихильна та дружня наша спільнота в АППАУ, але з моменту серпневої зустрічі, де інтегратори блискуче себе показали й стали каталізатором змін у відносинах з вендорами, пройшло вже багато часу. Всі ми сьогодні очікуємо дій – а не просто декларацій. Хакатони минулого року на АМКР яскраво продемонстрували проблеми на стороні інтеграторів – низький рівень інновацій, слабка проактивність та здатність до кооперації. Звісно, узагальнення тут зайві – в нас є чимало прекрасних, сильних гравців. Але – ну справді, – що й від кого показати в плані розвитку, – потрібно дуже-дуже шукати… І за виключенням 1-3 фірм, – більше ми не знаходимо.

Є також інші виклики, але я б фокусував найбільше на цих двох. Вони є справді тривожними – якщо ні замовники, ні інтегратори не ініціюють (майже) нічого по розвитку ринку промислових АСУ-ІТ, не співпрацюють разом, то хто ж тоді це буде робити? Що можуть зробити вендори без них? Чи може цей головний ланцюжок створення цінності реально розвивати екосистему ринку промислових хай-тек, коли все виключно короткостроково – «від проекту до проекту»?

Флешмоб #ДієвеПартнерство

Отже, заклик АППАУ – це «менше пафосних слів, – більше конкретних справ й в стратегічному руслі розвитку». Сьогодні будь-хто може піаритись на темі 4.0 чи ре-індустріалізації, критикуючи при цьому всіх підряд, – починаючи з уряду й закінчуючи «низькою культурою ринку». Набагато важливіше робити щось для розвитку на своєму рівні, в своєму крузі. Й разом з партнерами – оскільки думка про «самостійне вирішення» складних проблем, які ми всі маємо, є великою утопією. Особливо – в наших українських умовах. Важливо також пам’ятати, що мова не про знижки для чергового проекту – короткостроковий фокус всім набив оскомину і це одна з головних причин наших «голодних ігор».

З 1 березня ми запускаємо флешмоб #ДієвеПартнерство. Ми запрошуємо до цієї акції всіх бажаючих!

Порядок дій наступний. Спочатку – й це найважливіше, – потрібно виявити в своїх планах 2017 – або ж ініціювати 1-2 конкретні дії, що мають стратегічний характер та проводяться разом з партнерами. Перелік пропозицій та ініціатив від АППАУ, що вже запропоновані ви можете знайти тут – цей документ дасть вам орієнтацію про що мова, також ви можете просто приєднатись до тих ініціатив, що вже початі іншими партнерами! Важливо узгодити з партнерами деталі та подачу інформації – назва, яка ринкова проблема вирішується, що саме буде відбуватись, роль кожного з партнерів. Після цього ви можете запускати ваш флешмоб в Facebook – дії наступні

1. 3-5 фразами описати свою ініціативу – що й чому ви робите
2. Приєднати фото чи картинку, що найкраще відповідає вашій ініціативі (продукт, фото з події, просто слоган чи мем…)
3. Запостити її в групі Фейсбук АППАУ або на своїй сторінці з хеш-тегами #Дієве партнерство та #ThinkBig_StartSmall_ScaleFast

Ми будемо вести перелік ініціатив й 3 кращі отримають спеціальні призи на нашому Форумі лідерів 16 березня. Окремо – на форумі ми надамо можливість кожній команді представити свою ініціативу. АППАУ може допомогти в декількох речах – генерації ідеї, координації з партнерами та самій промоції. Дата останніх заявок – 12 березня.

Приєднуйтесь, колеги, – Start small – це зовсім неважко. Багато хто з вас вже робить щось корисне – не тільки для себе, а для розвитку всього ринку. Наша акція просто фіксує ці речі і саме в напрямку покращення партнерських відносин. Зробіть крок вперед до наступного рівня співпраці.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр