Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Новини

Національна кампанія «Молодь та Індустрія 4.0»

З кінця січня в Україні стартує кампанія “Молодь та Індустрія 4.0”. Головною метою є побудова спільного порядку денного для промисловців та хайтек секторів в даній сфері, який має включати в себе чітку фіксацію головних викликів, напрями та конкретні плани дій, визначення кращих практик тощо. Відповідно кампанія включає аналітичні роботи з прояснення стану, висвітлення кращих практик в медіа, проведення круглих столів в регіонах країни, а також фінальну конференцію в Києві на початку березня. Головними партнерами – організаторами кампанії є платформа Industry4Ukraine (комітет “Стала індустрія”), асоціація АППАУ, кластери ІАМ Києва, Вінниці, Миколаєва, Запоріжжя та Харкова. Головні заходи кампанії отримали статус EU Industry weeks від Єврокомісії.

Ця публікація деталізує окремі аспекти компанії й запрошує до співпраці потенційних партнерів.

Контекст кампанії

Тема «Як підготувати молодь до Індустрії 4.0» є однією з топових у світі, але ще недостатньо підіймається в Україні. Назагал, українські промисловці давно б’ють тривогу з приводу відтоку кадрів й низької мотивації молоді до роботи на підприємствах. Водночас, їх політики та стратегії залучення молоді є недостатньо конкурентними, особливо, по відношенню до ІТ-галузі та міграційних політик сусідніх держав, як Польща. Промислові та інжинірингові компанії, системні інтегратори та розробники в промислових хайтек також нарікають на низький та невідповідний вимогам сучасності рівень професійних навичок та знань молодих спеціалістів.

Водночас, самі учасники промислових ринків недостатньо залучені до формування нових освітніх програм в технологіях Індустрії 4.0, як це робить для своїх потреб, наприклад ІТ-галузь. За численними оцінками АППАУ, як провідного бізнес-об’єднання Індустрії 4.0 в Україні, промисловці значно поступають в подібних практиках  й програють «битву за кадри та таланти» як ІТ-галузі, так і  міграційним політикам наших сусідів в ЄС.

Таким чином, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відтік кадрів та молоді з промисловості, слабкий рівень підготовки молодих спеціалістів та низька ефективність конкурентних стратегій промисловців у протидії цим явищам – 3 головні виклики, які розглядаються в рамках цієї кампанії.[/perfectpullquote]

Ці виклики є однаковими на регіональному та національному рівнях й вони є базовими при формуванні цілей та завдань кампанії.

Питання навичок й підготовки молоді до Індустрії 4.0 є повністю дотичними до подібних проблем в ЄС, тому дана кампанія та її заходи мають особливий статус від єврокомісії – EU Industry weeks.

Цілі кампанії

В рамках даної кампанії розглядаються 3 головні цілі:

  1. Залучення широких кіл промисловців та інших зацікавлених сторін до розгляду вказаних викликів, як загроз національного рівня.
  2. Досягнення спільного консенсусу в питаннях залучення молоді, включно з розглядом підготовки молоді до викликів подвійного цифрового та зеленого переходу.
  3. Створення спільної для промислових секторів аженди (довгострокової програми дій) як відповіді на вказані виклики. Як 1-ий етап цієї програми – формування переліку кращих практик промисловців по залученню молоді в рамках кампанії.

Головні етапи та заходи кампанії

Заходи кампанії включають, але не обмежуються:

  1. Опитування ринку (15 січня – 3 лютого) – проведення опитування (онлайн + особисті інтерв’ю), яке має зафіксувати головні виклики в залученні молоді до промислових хайтек (Індустрії 4.0).
    1. Опитування “Ставлення української молоді до Індустрії 4.0” (для всіх студентів технічинх коледжів та ЗВО)
    2. Опитування “Роль молоді в Індустрії 4.0 очима роботодавців” (для роботодавців)
    3. Опитування щодо кращих практик роботодавців
    4. Опитування щодо кращих практик провайдерів навчальних послуг
  2. Мас-медійна кампанія, що має на меті привернути увагу до проблем залучення молоді в промисловості та пром. хайтек.
  3. Проведення регіональних круглих столів (лютий) в регіонах:
    • 8 лютого – Харків.
    • 10 лютого – Запоріжжя.
    • 15 лютого – Миколаїв.
    • 17 лютого – Вінниця.
    • 22 та 23 лютого – Київ (місто)
    • 24 лютого – Полтава
    • 25 лютого Кропивницький

Деталі та реєстрація – за посиланням.

Окремі публікації та звіти кампанії йдуть на ресурсі Industry4Ukraine – див розділ “Молодь та Індустрія 4.0”

Метою круглих столів є обговорення та  формування: а) консолідованого переліку викликів, б) переліку кращих практик, як промисловці та кластери спільно на них реагують.

  1. Фінальна конференція в Києві запланована на 3 березня. Тут має відбутись представлення кращих практик, які виробляють регіони й формування спільної аженди національного рівня.

Перелік заходів не обмежується – натомість, організатори вітають залучення інших регіонів, зокрема, Дніпро та Суми, де є також чимало партнерів Індустрії 4.0.

Формування пулу партнерів

Спів-організаторами кампанії виступають кластерні організації національного та рег. рівнів – АППАУ, комітет «Стала індустрія» платформи Industry4Ukraine, кластери ІАМ з Києва, Запоріжжя та Харкова, Вінницький кластер приладобудування, Морський кластер України (Миколаїв).

Ми будемо раді вітати в якості партнерів наступні категорії організацій:

  1. Профільні департаменти міністерств Кабінету міністрів України, а також інші державні установи рівня ЦОВВ.
  2. Органи місцевого самоврядування та департаменти науки та освіти, промислового та інноваційного розвитку обласних державних адміністрацій вказаних регіонів.
  3. Учасників платформи Industry4Urkaine, а також інші кластерні та бізнес-об’єднання, дотичні до Індустрії 4.0.
  4. Торгово-промислові палати, де вже налагоджена співпраця з кластерами.
  5. Промислові об’єднання та асоціації, які також гостро ставлять питання про залучення молоді до промислового розвитку – УАМ, ФРУ, ФРА, УСПП, інші галузеві асоціації.
  6. Окремі промислові та хайтек групи, наших партнерів по Індустрії 4.0, які вже мають власні кращі практики залучення молоді в даній темі.
  7. Університети країни – по відповідним регіонам, включно з Центрами 4.0 та DIHs.

Організації, які погоджуються виступати в якості партнерів отримують окремі статуси, на кшталт:

  • Освітній партнер (університети).
  • Промисловий партнер (промисловці).
  • Урядовий партнер (Міністерства та ОДА), окремі – мерії міст.

Переваги участі в кампанії для партнерів

Головні переваги для партнерів від участі в кампанії:

  • Широка консолідація промислових та хайтек секторів дозволить виробити спільну аженду та здійснити ескалацію головних питань та пропозицій на рівень центрального уряду.
  • Кампанія носить освітній характер й ознайомить також з кращими практиками в цій сфері в ЄС, включно з політиками державних структур та кластерів.
  • Партнери отримають доступ до детального опису кращих практик, аналітики та лідерів думок як в Україні, так і за її межами.
  • Кампанія також забезпечить піар та промоцію у відповідних заходах та в онлайн кожного з партнерів програми й дозволить комунікувати найважливіші речі на рівень Єврокомісії.

В обов’язки партнерів входить широке розповсюдження інформації про заходи кампанії, участь в них, надання можливої допомоги в ресурсному забезпеченні.

Для залучення в якості партнерів кампанії, заповніть будь-ласка реєстраційну форму.

Важливо: Якщо ваша організація є окремою комерційною чи іншою структурою й не входить в перелік категорій, зазначений вище, прохання НЕ реєструватись. Форма нижче надається тільки для вказаних 7 категорій.

The National campaign ‘Youth in Industry 4.0’

At the end of January 2022, the APPAU association has started the ‘Youth in Industry 4.0’ campaign. It’s goal is to build the common agenda of industrial and hi-tech economic sectors that should include clear statements about the main challenges and how to resolve them in terms of priorities and action plans. Respectively, the campaign includes analytic studies, regional round tables and the final conference in Kyiv on March 3d.



There are 7 organizers of the campaign: Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU, main coordinator), Cluster Engineering – Automation – Machinery (EAM) from Kyiv, Mykolaiv, Vinnytsia, Kharkiv and Zaporizhzhia and the ‘Sustainable Industry’ committee of the Industry4Ukraine platform. All campaign events have the status of EU Industry weeks from European commission.

The general context of the campaign

The ‘Youth in Industry 4.0’ topic is one of the most popular in the manufacturing world, but for the 1st time it is held in Ukraine at the national level between Businesses, NGO and the State. Generally, Ukrainian industrialists are worried about the leak of youth from manufacturing lately. Other issues are low skills level of the students and their low motivation for jobs in manufacturing. This state is quite similar worldwide and in European Union, see the report of World Manufacturing Forum 2019. But what makes difference, Ukraine does not have state policies / strategies on how to cope with these issues. At the same time, neither Industrial business associations nor industrial companies themselves propose common effective strategies, similar by the effectiveness to the local IT-industry. Twin digital and green transition that manufacturers start to consider, makes these issues much more deeper.

Therefore, the leak of the youth from manufacturing to IT-sector and abroad, low skills level and low effectiveness of respective strategies are the 3 main challenges to consider in the campaign. They are similar at regional and at the national levels.

The campaign goals

The campaign considers 3 main goals:

  1. Engagement to the campaign of large categories of industrial sectors and other stakeholders sensible to the mentioned challenges.
  2. Reaching the consensus in common strategies with regard to the youth preparation to twin digital and green transition.
  3. Creation of the common agenda for industrial and high-tech sectors. At the 1st stage of this agenda the campaign aims to make the account of the best practices of manufacturing companies.

Due to good results of the ClusteRISE project in 2021 supported by GIZ, Ukrainian clusters were well coordinated from early December, they all got the permission from European commission and Ukraine is the leader on the EU map in holding the EU industry weeks.

This fact also makes good initial pre-condition to strong communication of the government with consolidated demands about the needed policies in this area.

Source: https://eu-industry-days.ec.europa.eu/eu-industry-weeks

The main stages of the campaign

The campaign include the activities:

  1. Market online surveys aimed at students and employers.
  2. Media campaign that aims to rise awareness about manufacturers’ issues in this area
  3. Round tables are planned as follows:
    1. 8th of February – Kharkiv.
    2. 10th February – Zaporizhzhia.
    3. 15th of February – Mykolaiv.
    4. 17th  of February – Vinnytsia.
    5. 22th – Kyiv (city).
    6. 23 / 24th of February – a separate event ‘Sustainable industry’.
    7. 24th of February – Poltava.

For details and registration see https://matchmaking.appau.org.ua/eu-industry-weeks-2022/.

The outcomes of the round tables are formed into the proposals / reporting to European commission as well as proposals to the national conference in Kyiv, on the 3d of March.

  1. The final conference in Kyiv is planned on 3d of March. Here, there is a presentation of all gathered best practices and proposals to the agenda on the national level. For the detailed program of the event see Appendix 1.

First insights

Today the campaign has already engaged1350 students and about 100 manufacturers. It is supported by 25 partners from 11 regions, including the National Agency of jobs Qualification, and the Ministry of strategic industries of Ukraine.

Another important input comes from the conclusions of 3 regional events that took places in EAM clusters of Kharkiv, Zaporizhzhia and Mykolaiv.

All together these data generate next insight:

  • Very low awareness of youth about Industry 4.0: 50% of young people never heard about Industry 4.0 and 33% others ‘heard but do not know what it is’.
  • Manufacturers loose ‘the fight’ for talents and youth to IT-industry and aggressive migration policies form other countries with Poland in the lead. At the same time, 62% of manufacturing enterprises and up to 80% of their business associations do not have competitive strategies aimed at youth.
  • Regarding low skills issues, manufacturers state that local education system is far behind from the market demands.

On the positive side, we found many good practices of cooperation ‘Universities – Business’, upskilling programs coming from businesses and high readiness of the Industry4Ukraine platform members to share their experience.

However, the main conclusion is that manufacturers are not able to cope alone with these issues. Migration of young people for working abroad and brain leak to the IT reached a really dramatic scale. Nevertheless, the State stays beside of these problems. Ukraine does not have acting industrial policy strategy, where we could see the option of attracting youth to manufacturing or some reskilling – upskilling programs.

What next

APPAU and Ukrainian cluster are seeking for support from the European counterparts and institutions that work in this area to start exchanges on the following topics:

  • Roles, best practices and benchmark of the State policies and programs in attracting youth to manufacturing.
  • Best practices of set-up reskilling – upskilling programs in digitalization of SMEs (as I4MS and similar).
  • Consolidation of stakeholders around the issue of youth in manufacturing / Role of clusters and State bodies, integration into smart-specialization programs.

APPAU and Ukrainian clusters are ready to share experience and insight and we highly appreciate any possible support in the mentioned topics. When our campaign will have been finished on the 3d of March we will be very interested to convert the results into the next development projects, especially in the domain of reskilling – upskilling.

The dialogue can start during the final conference on the 3d of March. For detrails please contact Andriy Boroduk, the coordinator of the campaign: andrii.borodiuk@appau.org.ua

Спеціальні кабелі для підключення моторів та частотних перетворювачів

Стандартна система електроприводу складається з 3-фазного асинхронного електродвигуна та систем керування, побудованих на частотних перетворювачах. Великими перевагами використання частотних перетворювачів є висока точність і можливість постійно керувати моментом обертання і швидкістю двигуна. 

Однак така система управління має і недоліки, які також слід враховувати:

  • сильне електромагнітне випромінювання кабелю живлення електродвигуна;
  • великі перенапруги у кабелі живлення;
  • великі струми витоку та перешкод.

Для компенсації описаних вище негативних ефектів технології використання частотних перетворювачів компанія HELUKABEL пропонує кабелі живлення електромоторів із оптимізованими характеристиками.

Відповідно до вимог ЕМС (електромагнітної сумісності) за EN 61800-3 в кабелі TOPFLEX® використовується подвійне екранування за допомогою алюмінієвої фольги та оптимізованого обплетення з лудженого мідного дроту з високим ступенем покриття (близько 80%). Це забезпечує низький рівень електромагнітного випромінювання, значно нижчий за допустимі межі згідно з нормою EN 61800-3.

Ізоляція жил кабелів TOPFLEX® складається з електрично високоякісних матеріалів на основі поліетилену (ПЕ). Спеціальна ізоляція була розроблена для умов постійних перенапруг відносно номінальної напруги перетворювача.

Завдяки низькій діелектричній проникності ізоляції жил кабелі TOPFLEX® мають значно меншу ємність, ніж традиційні кабелі живлення електромотора з ПВХ ізоляцією. Внаслідок цього ємнісні струми витоку значно зменшуються, дозволяючи передавати потужність від перетворювача до електромотора з меншими втратами. Крім того, висока якість ізоляції забезпечує тривалий термін служби кабелю. Подальше поліпшення характеристик кабелю забезпечується його симетричною структурою з трьома збалансованими силовими жилами та жовто-зеленою жилою, розбитою на три частини (3+3-жильна конструкція).

Кабелі TOPFLEX® виробляються також у стійкій до ультрафіолету та погодних умов чорній оболонці – для тих випадків, коли кабель має бути прокладений на вулиці.

Рекомендовані позиції – TOPFLEX-EMV-2YSLCY-J, TOPFLEX-EMV-UV-2YSLCYK-J, TOPFLEX-EMV-3PLUS 2YSLCY-J, TOPFLEX-EMV-UV-3PLUS 2YSLCY-J 

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE – звіт заходу

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE відбулась в гібридному форматі 25 листопада й зібрала близько 100 учасників, прихильників кластерного розвитку з багатьох регіонів України. Головна мета – підведення підсумків проєкту, що тривав 16 місяців. До цього моменту вже вийшов офіційний звіт проєкту й голові висновки цього звіту необхідно було обговорити та деталізувати. Обговорення дійсно вийшли цікавими та продуктивними, цим звітом ми надаємо всі деталі цього заходу. 

Головні тези спікерів

Головними учасниками заходу були керівники проєкту CLusteRISE від  Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Niclas Rueffer та Сергій Пономарьов, керівники та члени правлінь кластерів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Хмельницього, Миколаєва та Києва, представники мерії м. Запоріжжя. Програму з повним складом учасників можна переглянути за посиланням.

Запорізька ТПП організувала якісну медійну підтримку, весь перелік інтерв’ю можна переглянути тут.

Найбільш цікавими на конференції були дискусії, тому ми будемо посилатись на відео-запис заходу – й тут надається тільки короткий синтез головних промов та дискусій.

Ніклас Руфер (GIZ) зазначив на початку конференції (15:06) зазначив, що кластерний розвиток є важливим компонентом програми EU4Business, яка націлена на розвиток конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу й підтримується урядом Німеччини та ЄС. В 2022 році GIZ підтримає в Україні 26 кластерів та кластерних ініціатив. Ця підтримка стосується виконання окремих проєктів та заходів кластерів, надання консультаційних та тренінгових послуг, створення нових інструментів розвитку.

Сергій Пономарьов (26:30) відмітив, що проєкт CLusteRISE був націлений на 2 регіони (Харків та Запоріжжя), але в результаті побачив зростання й підтримав також інші ініціативи ІАМ в регіонах Миколаєва, Сум та Києва. Це, безперечно, стало певним сигналом для формування широкої кластерної підтримки.

Фінальна презентація керівника проєкту Юрчака Олександра (36:00).

Андрій Карпенко, керівник Запорізького кластеру ІАМ (1:08:00) наголосив, що важливим результатом проєкту в Запоріжжі є об’єднання та новий, значно вищий рівень довіри між головними учасниками кластерної спільноти – бізнесом, освітою, владою та громадськістю.

Віталій Зайцев  та Оксана Ситник, Харківський кластер ІАМ (1:26:00) відмітили, що одним з найважливіших результатів проєкту є зростання впливу представників МСП інжинірингових та машинобудівних секторів на регіональні політики та на формування іміджу в регіоні.

Перша дискусія стосувалась колективної оцінки результатів проєкту й підняла питання про чинники успіху кластерів, що сприяють «фазовому переходу» з зони ініціації до розвитку.

[caption id="attachment_17413" align="alignnone" width="1070"] Рис. 1. Модель розвитку кластерної організації, прийнята в проєкті ClusteRISE[/caption]

Одним з ключових питань було спроможність кластерів утримувати кластерний менеджмент. Андрій Куц, віце-президент Запорізької ТПП говорить, що Запорізький кластер ІАМ ще не спроможний утримувати менеджмент на повний робочий день й за рахунок членських внесків. Але кластер вже пройшов цю точку фазового переходу, оскільки функції керування та активності підтримуються всіма членами правління і є широке залучення інших учасників кластеру. Оксана Ситник підтримує цю тезу й посилається на власний досвід в Харкові: «так, регулярний кластерний менеджмент дуже важливий й це питання ще вирішується в Харкові». Але це процес може тривати довго, й це не означає, що активності не ведуться – залучене все правління». Юрій Клименко (1:44:00), координатор Вінницького кластеру приладобудування та промислової автоматизації  підтверджує, що утримання кластерного менеджменту дійсно є важливою ознакою «фазового переходу». Але не єдиною, й загальна картина виглядає в житті складніше, ніж показує модель.

Іван Мовчан (1:46:00), СЕО «Української вагової компанії», член правління Харківського кластеру ІАМ вважає довіру найбільш вагомим результатом проекту. Щодо зону росту, важливим є структурування та розподіл функцій між менеджментом та правлінням кластеру. Сергій Соколов, СІО ПАТ «ФЕД», Олександр Попов, СЕО «Сафарі» підтримують його в цих оцінках й кажуть, що відомість кластеру, його активності починають бути помітними на регіональному ландшафті й привертати увагу ключових стейкхолдерів від промисловців, науки та влади.

Члени правління Запорізького кластеру ІАМ відмітили (1:52:32) фіксують наступні здобутки:

  • Андрій Куц: зростання рівня кластерного координатора та публічність членів правління, інтернаціоналізацію кластеру, зокрема встановленні відносин з Литвою, а також входження в програми розвитку міста.
  • Кирило Красносельский, СЕО «Тріада Зварка»: зростання довіри та взаємодії в рамках кластеру.
  • Андрій Карпенко: напрацювання кращих практик, й зокрема, довіри реалізувалось через регулярний нетворкинг, тому це є здобутком.

Юрій Клименко вважає здобутком проекту запуск механізмів об’єднання та розвитку кластерних спільнот ІАМ в кількох регіонах України. «Важливо, що ми зуміли звернути увагу на свої галузі та їх стан. Ми також створили в Вінниці власну модель реалізації спільних проектів серед учасників кластеру» – каже Юрій Миколайович про свій регіон, де колись було 8 приладобудівних заводів, а сьогодні кластер об’єднує близько 10 інжинірингових компаній та виробників.

Якими є чинники успіху та головні помилки молодих кластерів

Друга дискусія (2:20:00) стосувалась питань чинників успіху в запуску молодих кластерів та факапів в цьому процесі.

Владислав Бащеванжи, СЕО «РОЛЛ ГРАНД» каже – «Це був дуже цікавий рік. Від слів та перших заяв про співпрацю кількох ініціаторів, ми маємо сьогодні продуктивні обміни та взаємодію багатьох учасників спільноти за конкретними напрямами співпраці, як всередині регіону, так і між регіонами. В нас змінилось бачення багатьох речей й ми відкрили нові горизонти, нових партнерів в інших регіонах України. Значно покращилась взаємодія також в нашому Правлінні – коли потрібно, ми збираємось буквально за 1 день й спроможні швидко приймати спільні, узгоджені рішення. Така оперативність та взаємовиручка, цей рівень обмінів, ці нові партнери – це дуже нас надихає та мотивує». «Щодо факапів, – каже Влад, – в мене немає жодного негативу. Натомість, є процес «витверезіння». Наприклад, я не чекав, що запуск окремих спільних проєктів розвитку, типу Індустріальних парків, є настільки складним та затратним».

Іван Мовчан (2:40:00) до здобутків кластерів додає те, що вдалось суттєво змінити відносини з університетами та іншими освітніми заходами. Дуже цінним є також взаємний обмін – учасники кластеру швидко навчаються один в одного й переймають кращий досвід. До зон росту Іван додає фінансову спроможність – «поки ми не є самодостатніми, й залежність від зовнішнього фінансування є дуже високою». Іван також зробив сильну заяву про те, що «Індустрія 4.0 має відходити в минуле – потрібно ставити цілі по 5.0, тобто, виробництвам орієнтованим на значно більш кастемізовані продукти та сервіси».

Оксана Ситник (2:46:00) одним з факапів називає нерозуміння окремими членами кластерів суті та цілей кластерної взаємодії. З певних причин, дуже важко пояснити новим учасникам ринку «навіщо кластер». Окремі з них починають це розуміти тільки в процесі кластерних обмінів, але в перших зустрічах й на словах ці речі дійсно важко сформулювати.

Дуже цікавим та мотивуючим для учасників конференції було включення Олега Демчука, (2:51:00) координатор кількох кластерних ініціатив з Хмельницького. Олег має 20-річний досвід розвитку кластерів в різних сферах – туризму, легкої промисловості та аграрних секторів. Олег добре акцентував на важливих чинниках успіху кластерних об’єднань – якісної аналітики та бізнес-планування, піар та впізнаваність, вихід на нові ринки, економіку на масштабах, кадрові питання, обмін досвідом та інші.

Олександр Сафронкін, СЕО Green Systems (3:00:00) підхопив ці ідеї, з точки зору можливостей кластеру як акселератора промислових інновацій – адже тут попит та пропозиція йдуть нога в ногу, і звісно, це приваблює і фінанси.

Що стосується факапів кластерів, Олег Демчук (3:05:00) назвав і типові помилки українських кластерів, – це низька культура співпраці, неготовність оплачувати кластерний менеджмент, відсутність моделей та стратегій розвитку, відсутність колективної відповідальності за кінцевий продукт.

Чому ми позиціонуємо кластери як головні рушії інноваційного та цифрового розвитку в регіонах та галузях?

Третя дискусія «чому ми позиціонуємо кластери рушіями…» (3:23:11) виявилась найбільш складною, довгою, але тому й найбільш цікавою. Модератор заходу в контексті засадничих положень Smart Product привів факти, що сьогодні в кластерах ІАМ немає ще ніяких смарт продуктів. За рік роботи молоді кластери не видали ще ніяких, не те що продуктів, – немає навіть спільних, грунтовних проектів розвитку в будь-якій сфері? Тоді звідки ця теза про «рушіїв»?

Дискусія почалась з пояснень та рефлексій, де домінували 2 ключові теми: «чому цього зараз немає» та «це потрібно й можливо, це – наша мета».

Олександр Сафронкін висновував, що для ідеї спільних продуктів необхідні дослідження ринку, а їх немає. Олександр Попов, натомість, аргументував, що спільні проекти, яким був у свій час, наприклад, Євро-2012 об’єднали багато бізнес-спільнот міста. Отже, потрібно створювати такі проекти та продукти. Сергій Соколов приводить приклад нового продукту від кластеру «Мехатроніка» в сфері авіації – це стало можливо завдяки багатолітній співпраці учасників.

Оксана Ситник зауважила (3:34:00), що процес створення нових, спільних продуктів може тривати роками – тобто, це дійсно показник зрілості кластеру, й для кластерів ІАМ ще рано очікувати на 1-му році таких продуктів. Свою точку зору на це питання дали також інші спікери з інших регіонів. Валерій Алексеєнко (3:43:00), лідер Центральноукраїнського кластеру ІАМ також вважає, що спільні продукти будуть сильним магнітом для учасників кластеру. Й сенс об’єднання саме в тому, щоб консолідувати ресурси й краще використовувати колективні можливості.

Олександр Юрчак, модератор, і який весь час задавав питання «чому… чому рушії?» зрештою й сам відповідає на нього «тому, що кластер ІАМ є єдиним колективним актором в регіонах, хто реально змінює ландшафт промислових хайтек через формулювання спільного порядку денного (аженди). До появи кластерів ІАМ, в регіонах практично не було об’єднань, які б гостро ставили питання про пріоритети інноваційного та цифрового розвитку, про ландшафти інновацій 4.0, про ключові компетенції та експертизу тощо. Тому[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] поява кластерів ІАМ з подібними питаннями, але також і з першими відповідями відразу позиціонує їх в ролі рушіїв розвитку, – адже ці питання є ключовими для створення спільної аженди розвитку промислових хайтек».[/perfectpullquote]

Гринченко Олександр, «Електротехмаш» першим почав змінювати хід дискусії, зміщуючи акцент з продуктів на речі, які лежать в їх основі.

«Спільні продукти неможливо створити, тому що компанії всі різні. Це різні бізнес-процеси, різний рівень персонал, різні ніші та сегменти, куди продаються продукти. Натомість, що є спільним – технології та вимоги до них. Наприклад, якість – ми спільно можемо працювати на питанням покращення якості. Або зміцнювати ланцюги постачань. Візьміть контролери Siemens – раніше вони поставлялись за 3 місяці, зараз – за 6. Але ж це зриває терміни вводу в експлуатацію наших об’єктів, які є складними проектами, де є сотні компонентів. Тобто, один продукт є вузькою ланкою, яка унеможливлює весь комплекс. Або це можуть бути спільні питання експорту та виходу на зовнішні ринки. Й ми розуміємо, що без кваліфікованого менеджменту це неможливо зробити».

Важливий акцент додав Владислав Бащеванжи (3:59:00) «Я віддаю на виробничий аутсорс багато технологічних операцій не для того, щоб послабити себе, а навпаки – щоб посилити. В нашому регіоні є маса потужностей та виробництв, які недовикористовуються. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якщо ми зможемо їх зв’язувати в ефективні ланцюги, значить ми зможемо створювати спільні технології, а звідси один крок до спільних продуктів. [/perfectpullquote]

І немає ніяких проблем брендувати ці продукти під маркою кластеру». Олександр Сафронкін додає, що спільними можуть бути не тільки продукти, але й послуги, а також активи – наприклад, кластерний фонд інновацій, з якого можна інвестувати нові розробки.

Іван Мовчан (4:02:00) зазначає, що вже зрозумілими спільними напрямами в Харкові є лазерні технології, роботизація та автоматизація виробництв. «Але аргументуючи ті чи інші пріоритети смарт-спеціалізації, треба зазначити, що виробництва у Харкові дуже різні» – каже Іван. – «[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Тому я думаю, що спільним продуктом в Харкові може стати технологія виробництва певної групи продуктів.[/perfectpullquote]

Якщо ж ми знову повернемось до Індустрії 5.0, її принципів максимальної кастемізації, то як ідеал, ми можемо бачити виробництво, яке зранку виготовляє автомобільні ваги, в обід запчастини до авто, а вечером – умовно, граблі. Глобальний світовий контекст сьогодні такий, що попит значно перевищує пропозицію по цілому ряду ринків та сегментів. Отже цим потрібно cкористатись. Я маю надію, що нашим смарт-продуктом в Харкові буде унікальна експертиза та вміння у швидкому переналаштуванні будь-якого виробництва. Й роль кластеру та місцевих ланцюгів в тому, щоб швидко реагувати на зовнішні зміни – наприклад, на нестачу якогось компоненту, як в прикладі з контролерами Сіменс».

Олександр Юрчак підсумовує – «Чудово, отже ми говоримо, що неможливо в кластері створювати єдині, спільні продукти, однаково «спільні та єдині» для всіх учасників. Ми говоримо радше про різні групи продуктів, розподілені по тим чи іншим ланцюжкам, які є вже відлагодженими в кластері. Натомість, те що може бути спільним для всіх – це засади кластеру, його основи у вигляді інноваційної екосистеми, сервісних бізнес-моделей, відлагоджених ланцюжків виробничої кооперації, моделей виходу на зовнішні ринки тощо».

Юрій Клименко (4:06:56) додає: «дійсно – кластер спочатку виступає драйвером розвитку екосистеми, а вже потім – продуктів. Але я не зовсім погоджуюсь з вузьким визначенням цієї ролі кластеру як рушія, локомотиву – в сенсі «когось тягнути».

Насправді, роль кластерів може бути більш широкою. Мені є ближчою модель клітин в біології, які спроможні сприймати сигнали зовнішнього середовища й продукувати еталонну реакцію. Чому ця реакція еталонна, тобто, найбільш адекватна? Тому що ці клітини першими сприймають ці сигнали й першими адаптуються. Коли я рефлексую на цю тему в контексті труднощів наших кластерів, я прихожу до висновку, що чимало з них пов’язані з тим, що ми ігноруємо ці засади, тобто саму структуру середовища цих «клітин», яка дозволяє їм бути здоровими та швидко адаптуватись. Тому важливий фокус на зміні середовища – учасники кластеру мають розуміти, що не вдасться швидко «зняти вершки» й особисто для себе. Кластери – це інструмент зміни самого середовища в якому перебувають учасники кластеру, а саме в цьому потрібно шукати win-win. Й те що ми бачимо зараз, ми можемо швидше робити це середовище більш здоровим, якщо будемо розширювати горизонти й швидше переймати кращий досвід з інших регоінів, а також з Європи.»

Віктор Грешта з «Запорізької політехніки» додає, що до певної міри ці зібрання відображають історичний момент – адже спроб відновити виробничу кооперацію було чимало. «Через деструктивні процеси в економіці, промисловці втрачають кадри й зараз розпочали по-іншому будувати відносини з університетами. Й кластер ІАМ виступає, як ефективний інструмент розбудови цих відносин – ми це вже відчуваємо по собі».

Ніклас Руфер привітав на завершення учасників конференції з цим чудовим, продуктивним обговоренням. В 2022 підтримка GIZ буде значно розширена, зокрема, через персональну підтримку регіональною мережею GIZ, яка вже створена.

Програма підтримки українських кластерів буде включати вокршопи, вебінари, тури по обміну досвідом, підтримку регіональних заходів та проектів, стажування кластерних координаторів в європейських країнах тощо.

Після обіду запорізький кластер ІАМ організував для гостей відвідання кількох підприємств, а вечір завершився спільним нетворкингом.

Конференція – як фінальний акорд проекту ClusteRISE

Колективне підведення підсумків великих, значимих проєктів є хорошою практикою проектного менеджменту. Й тим більше, ця практика важлива для нових та складних проєктів, де кількість невідомих чинників впливу, змін по ходу проєкту та розмитих контурів середовища є великою від самого початку. ClusteRISE був саме таким проєктом, й чому колективна дискусія є не менш, а може й більш важливим моментом завершення, ніж фінальний звіт, який приводить радше суху аналітику фактів та висновків. В першу чергу, конференція яскраво показали те, що неможливо відобразити в звітах й те що є суттю кластерів – головних акторів проєкту, – людей, керівників, особистостей, які вболівають за спільну справу й роблять ідеї колективної співпраці живими та справжніми.

Бойовий, конструктивний настрій учасників конференції, їх зарядженість на успіх та віра в свої ідеї неможливо було не помітити й це настрій передавався учасникам в онлайн. Саме ці позитивні емоції, зарядженість на результат, віра в колективні спроможності доказують життєздатність молодих організацій набагато більше, ніж окремі цифри та факти, навіть упаковані в красиві моделі.

Ми настільки детально законспектували хід дискусій, оскільки на наш погляд, вони чудово передають нинішній рівень зрілості кластерів. Де інколи видно окремі протиріччя чи недостатнє розуміння тих чи інших моментів кластерного розвитку окремими учасниками. А з іншого боку – самі ці дискусії й показують наскільки спільнота в такому якісному складі може швидко доходити до правильних висновків та як ефективно вона може виробляти правильні рішення.[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Зокрема, такими в третій дискусії були фінальні висновки про важливість інноваційної екосистеми, культури співпраці та якості виробничих ланцюгів, як засадничих речей в появі розумних продуктів. [/perfectpullquote]

Саме на них має бути першочерговий фокус в роботі кластерів.

Проєкт ClusteRISE завершився. Точніше, завершився його перший етап – конференція вже задала курс та орієнтири на продовження в 2022. Вже в грудні нас чекають нові спільні акції – слідкуйте за нашими повідомленнями.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім учасникам заходу, нашим німецьким партнерам за чудову співпрацю в 2022 та за цей фінальний, мажорний акорд.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

Стратегічна сесія DIH «КРІ» – звіт про зустріч

23 листопада відбулась чергова зустріч фахівців КПІ – потенційних учасників проекту BOWI. Метою зустріч був розгляд ключових напрямів розвитку DIH та власна оцінка спроможностей виконувати головні функції. Від КПІ були присутні близько 20 фахівців й 3 учасники від АППАУ.

На зустрічі виступили учасники команди BOWI – Пасічник В.А., Юрчишин О.Я., Степанець О.В. й від АППАУ – Юрчак О.В.

Головним у розгляді учасників був розподіл функцій підтримки МСП по ходу подання заявки та проведення експерименту, рис. 1

Відбір 20 МСП стартує 15 грудня, й необхідно визначити хто їх зможе супроводжувати після відбору. Це завдання проекту також необхідно вирішити в грудні.

Олександр Степанець, керівник проекту, кафедра АТЕП-ТЕФ пояснив необхідність цих фунцій на власному прикладі бізнес-кейсу «розумних конденсатовідвідників», рис. 2.

Спроби розробки такого пристрою йдуть дуже повільно з 2018 року й поки продукт не вийшов в фазу MVP. Головними перешкодами є наступні

  • Власних фінансових ресурсів не вистачає
  • Ключові спеціалісти зайняті в поточних проєктах
  • Важко знайти вузькоспеціалізованого консультанта
  • Недостатньо знань про вивід на ринок
  • Немає досвіду в технологіях Industry 4.0

Отже, якби фінансування, подібне до BOWI (60 тис євро) було 3 роки тому й був би належний супровід заявки, продукт зміг би давно вийти на ринок.

Юрчак Олександр в свою чергу відмітив, що більшість функцій вказаних на рис.1 є відносно новими та складними, тому потрібно відповідально оцінити які функції експерти КПІ можуть виконувати вже сьогодні, а які ні. В другому випадку є рішення винесення на підрядників, або ж навчання фахівців.

Робота в 3-х групах дала наступні результати

  1. Функції, які більшість фахівців, потенційних учасників проекту BOWI можуть вже виконувати стосуються переважно створення бізнес-кейсу та технологічного супроводу МСП, це функції формулювання ідеї, бізнес-кейсу та його опису, перевірки на feasibility, підготовки до експерименту тощо.
  2. Натомість, функції де потрібна додаткова підготовка стосуються навичок з написання грантової заявки, документообігу, моніторингу – контролю та звітності в проекті.
  3. Функції, які стосуються глибокої спеціалізації в інших сферах краще виносити на аутсорс й віддавати партнерами. Це стосується детального ринкового та конкурентного аналізу в конкретних технологічних напрямах, частин ТЕО в бізнес-плануванні, промоції та широких комунікацій при розповсюдженні результатів проекту.

Учасники висловили задоволення ходом сесії, головне – про що цей проект та як до нього залучатись, – стало набагато більш зрозуміло. Учасники сесії є досить вмотивованими й бачать власну перспективу залучення.

СЕО компанії “Восток-инжиниринг” Михайло Сорокін, який є керівником РГ “САПР в машинобудуванні” в АППАУ, так коментує свої враження на Фейсбук– “Было интересно. Я только сейчас понял механизм и осознал его реалистичность. Проект BOWI – это реальный шанс для малых предприятий получить финансирование на реализацию инновационных идей, при поддержке профильных экспертов. Закрывается два сложных вопроса – экспертиза и финансы. Вопрос за малым – МСП и эксперты должны найти друг друга. АППАУ помогает это реализовать.”

Юрчак Олександр повторив, що в проекті BOWI для залучених експертів буде включена відповідна система стимулювання, яка включатиме в себе професійний розвиток та навчання, визнання експертності, просування через майданчики проекту та АППАУ, включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням.

Типовим прикладом професійного зростання в листопаді є залучення провідних експертів кафедри АТЕП-ТЕФ до останньої європейської конференції з керування виробничими активами. Конференція була платною (390 євро за учасника), але для експертів це було безкоштовно. Вони отримали доступ до всіх презентацій та матеріалів, змогли спілкуватись з провідними експертами ринку й виступити на українській конференції. Разом – це значно посилює розуміння рівня сучасних технологій та кращих практик у світі та Україні, що в свою чергу є обов’язковою умовою участі в інноваційних проектах. Адже конкуренція в них є дуже високою.

Проект BOWI передбачає спеціальні тренінги та обміни для вибраних експертів, зокрема тільки в грудні відбудуться 2 обміни

  • 8 грудня – зустріч з експертами ЄС по обміну досвідом в розвитку DIH
  • 14 грудня – в КПІ пройде загальноукраїнська нарада Центрів 4.0 та інших університетів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Луцька, а також інших міст.

Також відкритою для приєднання є програма EIF, зустріч експертів якої відбудеться 30 листопада.

З питань долучення до проекту BOWI звертайтесь до Оксани Юрчишин, oksanayurchishin@gmail.com

 

 

Фінальний звіт проєкту ClusteRISE

АППАУ випустила фінальний звіт в проєкті ClusteRISE. ClusteRISE – перший в Україні проєкт у розвитку кластерів промислових хайтек секторів за концепцією ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Він має довгу перед-історію з 2016 року відколи асоціація АППАУ розпочала спроби змін та об’єднання акторів ІАМ в кількох регіонах України. Проект, підтриманий GIZ мав на меті підтримку та розвиток 2-х кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, й тривав з серпня 2020 по листопад 2021.

План проєкту базується на засадах концепції кластерів ІАМ, які передбачають впровадження в кластерних організаціях 3-х ключових компонентів – Smart Organization, Smart Product та Smart Export.  Також план враховує положення проєкту Національної стратегії кластерного розвитку від вересня 2020.

В цілому план проєкту був виконаний, а місцями – перевиконаний за рахунок нових ініціатив учасників кластерів. Натомість, визначені критерії успіху проєкту, як кількість учасників кластерних організацій, спроможність утримувати менеджмент та зростання експортних показників є недовиконаними. Головними перешкодами звіт визнає недооцінку складності та обсягів завдань з консолідації та об’єднанню учасників регіональних спільнот та труднощі з впровадження системи ефективного менеджменту в кластерних організаціях.

Тим не менше, цей звіт вказує та аналізує низку інших позитивних результатів, – як серйозні зміни в інноваційних екосистемах регіонів  (що є основою для Smart Product), повільне, але поступове зближення з регіональними владами й потужний вплив на розвиток кластерного руху в Україні. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Проєкт суттєво вплинув на зростання кластерних активностей в інших регіонах України й запропонував також низку методичних напрацювань та кращих практик, доступних сьогодні для розповсюдження та застосування іншими подібними кластерами в Україні.[/perfectpullquote]

Таким чином, проєкт ClusteRISE можна визнати цілком успішним, як в сенсі життєздатності нових кластерних організацій в регіонах, так і в контексті впливу на національний рівень.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Скачати весь звіт можна за посиланням. Версія англійською мовою – тут.[/perfectpullquote]

Головні висновки звіту будуть розглянуті та обговорені також на фінальній конференції проєкту 25 листопада – деталі та реєстрація тут.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Звіт за підсумками конференції Asset Performance Management 9 листопада

9 листопада пройшла східноєвропейська конференції по управлінню ефективністю виробничими активами (АРМ). Організатор конференції – АППАУ, за підтримки проекту EU4Digital, бельгійської асоціації BEMAS й низки наших провідних холдингів та розробників. На конференцію зареєструвалось більше 200 осіб, включно з представниками країн Східного партнерства з Молдови, Білорусії, Грузії та Азербайджану.

Контекст конференції

Конференція пройшла під слоганом вирівнювання (alignment) в кращих практиках ЄС та країн СхП в темі АРМ. Для більш глибокого розуміння кращих європейських практик, всі українські спікери мали змогу ознайомитись до цього з матеріалами європейської конференції Asset Performance 26-28 жовтня, організатором якої є бельгійська BEMAS. Відповідно, перші спроби осмислення та перші обговорення в нас вже відбулись напередодні. Для підготовки конференції 9 листопада експерти АППАУ також переклали цілу низку кращих кейсів, які ми отримали з Бельгії.

Отже, головним завданням конференції 9.11 було наочно побачити та зрозуміти якою є відстань між практиками в ЄС та українськими, а також визначити напрями розвитку в переході до АРМ 4.0.

Головні тези виступів

Переглянути всі матеріали можна за посиланням й доступні для всіх зареєстрованих на ресурсі користувачів. Тут ми коротко пройдемось по ключовим тезам спікерів.

Захід відкрила заступниця директора програми EU4Digital Рута Шальвіте-Тамосюнієне. Вона окреслила головні напрями розвитку програми, її переваги для країн СхП й закликала українських учасників активніше використовувати спільні активи. Зокрема, майданчик для обміну країни СхП, що створений на платформі I4MS.

Директор BEMAS Вім Ванкаувенберге представив світові та європейські тренди в АРМ 4.0. Він підкреслив домінування тренду Предиктивного обслуговування (PdM), й що базується на технологіях обробки біг дата, як мейнстриму. Юз-кейси PdM 4.0 є лідерами серед застосувань штучного інтелекту в Індустрії 4.0, залишаючи позаду себе застосування з контролю якості, оптимізації виробничих процесів та інших.

Вім запросив українських учасників знову приєднуватись наступного року до конференції Asset Performance 4.0, яка збирає сотні кращих підприємств зі десятків країні ЄС, США та інших континентів.

Олександр Степанець з Центру 4.0 «КПІ», керівник проект BOWI зробив лікнеп про АРМ 4.0, одночасно презентуючи європейську методику по переходу з рівнів АРМ 1.0–2.0 на рівні вище. Важливим в цій методиці є цілісність підходів – від аудиту та стратегії АРМ, й до планування – розгортання конкретних проектів.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр розповів про цілі та завдання кампанії АРМ, які стосуються не тільки просвіти українських підприємств, їх залучення до кращих технологій та рішень 4.0, вироблення дорожніх карт переходу з АРМ 1.0 на вищі рівні, але й інтернаціоналізацію – вирівнювання українських розробників з кращими світовими практиками в сфері АРМ. Кампанія триватиме до кінця грудня, вона є найтривалішою серед заходів АППАУ в 2021 й до неї вже залучено близько 15 кращих експертів з різних категорій учасників ринку.

Трійка провідних промислових холдингів України – ДТЕК, Інтерпайп та Метінвест Діджитал представили напрацювання своїх команд по цифровій трансформації в контексті питань АРМ. Якщо коротко – цей рівень цілком АРМ 4.0 та європейський. Команди вже мають сильні напрацювання по предиктивній діагностиці та аналітиці активів, включно з використання машинного навчання, цифрових двійників та інших технологій 4.0.

Довгострокова програма цифрової трансформації Modus, яка виконується з 2019 поступово проходить етап за етапом й має на меті створення повністю цифрового підприємства до 2025.

Можливо, в менш формалізованому вигляді, але подібні стратегії існують в Інтерпайп та Метінвесті. Подібними є вектори холдингів на створення розвинутих технологічних екосистем – як зовнішніх, так і внутрішніх. Вони вже включають десятки провайдерів інноваційних рішень, світових вендорів та інших підрядників. Холдинги інвестували в окремі підрозділи, які займаються технологіями 4.0, головним чином тут представлені data scientists. Дуже цікавими є конкретні кейси підприємств, детальніше – див в їх виступах та презентаціях.

СТО GEO Engineering Максим Тютюнник та директор OxE «Астарта» Євген Ковнір разом висвітлювали виклики та рішення АРМ в харчовій промисловості України. Апроіорі, цей сегмент представлений більше Малими та Середніми Підприємствами (МСП), тому цікаво було зрозуміти їх рівень готовності до АРМ 4.0. Максим наголосив, що краще управління активами харчових підприємств в умовах жорсткої конкуренції та постійних змін є одним з ключових чинників конкурентоспроможності. На його думку, передові українські підприємства вже готові до використання технологій як робототехніка, дрони, 3D друк, системи вібродіагностики для предиктивного обслуговування тощо. Натомість, рівень готовності для застосувань предиктивного обслуговування на Ш.І. та біг дата ще недостатній – підприємства потребують кращої співпраці з передовими розробниками та інтеграторами. Євген Ковнір представив чудовий  бізнес-кейс одного з цукрових заводів Астрати, де стояло питання про пошук критичних активів, відповідальних за простої, й покращити загальну продуктивність заводу. Команда виробила якісну аналітику з даних АСУТП (скріншот нижче)  й зуміла в короткі терміни покращити продуктивність з економ ефектом більше 1 млн гривень.

Рішення та продукти в АРМ представляли лідери нашого ринку – IT–Enterprise, a–Gnostics, Waites, а також «Клінкманн-Україна» з рішеннями від світового бренду AVEVA. Якщо коротко – тут також домінувала аженда повністю синхронна з європейськими тенденціями. Наші розробники та інтегратори мають вже рішення предиктивного обслуговування на Ш.І., пропонують цифрові двійники та платформи ІІоТ.

Цікавою була завершальна дискусія в якій прийняли участь представники всіх категорій учасників ринку. Тема дискусії стосувалась 2-м великих тем:

  • сервітизації технічного обслуговування – тобто, коли й за яких умов наші замовники почнуть переходити на аутсорс послуг в ТОіР та сервісні бізнес-моделі. Адже подібні пропозиції вже є, але особливого попиту на них не видно;
  • й як прискорити перехід з АРМ 1.0–2.0 де перебуває більшість замовників на вищі рівні.

Щодо першого питання відповіді експертів дещо розрізняються, але загальна думка є такою, що питання передачі на зовнішнє обслуговання активів це питання часу – й латентний попит зростає. Адже вже сьогодні на багатьох підприємствах нестача власного, кваліфікованого ресурсу є критичною, а питання щодо ефективності активів (вкл з енергоефективністю) стають все більш гострими.

Водночас, це питання сервітизації є дуже пов’язаним й навіть подхідним від відповіді на друге питання дискусії про перехід на вищі рівні в АРМ. Учасники дискусій згідні в оцінці щодо низької загальної культури власників та СЕО МСП – замість того, щоб інвестувати сьогодні в нові технології в управлінні активами, переважна більшість намагається економити на них. І тим, самим не покращує рівень керування власними активами, а заморожує їх на тому ж, часто дуже відсталому рівні. Експерти погоджуються, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]головним рішенням цієї ситуації залишається широка просвітна кампанія, з демонстрацією розрахунків втрат, кращих бізнес- та юз-кейсів, розрахованими на С-рівень та власників.[/perfectpullquote]

Підсумки вирівнювання

В цілому, цілі 1-го етапу кампанії АРМ організатори вважають досягнутими.

  1. Ми отримали підтримку впливових європейських партнерів й позиціонували АППАУ, й ширше – нашу спільноту Індустрії 4.0, як лідерську в темі АРМ серед країн СхП
  2. Ми залучили більше 200 осіб до обговорення кращих євро- та українських тенденцій в цій темі. Серед них 15 сильних експертів та волонтерів в темі популяризації АРМ.
  3. Вийшла ціла серія експертних публікацій: 8 західних юз-кейсів з коментарями наших експертів, 2 аналітичні огляди, перекладений Handbook Maintenance 4.0 (150 стор! от-от в публічному вигляді)
  4. Ми виставили планку кращих українських реалізацій й побачили, що в цілому наші передові підприємства не поступаються західних. Водночас є різниця в масштабах та рівні проникнення. Тоді як в ЄС, тренди АРМ3.0-4.0 стають масовими, в Україні це стосується лічених підприємств
  5. Відтак, маємо надію, що більш зрозумілими для широкого загалу промисловців стали цілі нашої кампанії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не про те, щоб показати окремі передові підприємства, а про те, як зрушити з місця головну масу промислових МСП, які становлять за кількістю підприємств 90% нашої економіки.[/perfectpullquote]

Все-ж, потрібно визнавати, що лідерами та нашими головними спонсорами кампанії наразі є великі холдинги. Саме завдяки фінансовій підтримці ДТЕК, Метінвест Діджитал та Інтерпайп ми зробили перший поштовх – змогли залучити велику групу експертів до бельгійської конференції. Й саме матеріали та участь в цій конференції надихнули наших експертів на розгортання серії публікації, обговорення та порівняння «де ми». Отже, ці методи бенчмаркингу на першому етапі кампанії, можна вважати цілком ефективними.

Натомість, залучення керівників промислових МСП є поки що відверто слабким. В якості сторонніх спостерігачів ведуть себе наші кластери ІАМ, не було залучення партнерських бізнес-асоціацій (крім ФРА), недостатньою є участь провідних технічних університетів й в кампанії залучені далеко не всі наші передові розробники та інтегратори. Хочеться ще раз їм всім нагадати, що немає в Індустрії 4.0 більш інтегруючої теми, ніж АРМ, більш консолідуючої – замовників з провайдерами рішень, як немає в Україні більш актуальної теми з точки зору наших низьких показників продуктивності та енерго-ресурсоефективності. Все це має пряме відношення до тем обговорення та заходів нашої кампанії.

Ці зону росту залишаються для покращення на наступний період.

Наступні події й питання подальшого фінансування кампанії

Подальше фінансування кампанії є відкритим питанням. Адже з кінця жовтня робота великої групи експертів є волонтерською. Команда АППАУ та нашого головного партнера Digital Engineering Expo 2022 запрошують учасників ринку та міжнародних партнерів підтримати нашу кампанію, для цього є кілька можливих опцій:

  • Приєднатись до членства АППАУ: при цьому 10% від членського внеску в 20 тис гривень ми переводимо в фінансування цієї кампанії, а провайдери рішень автоматично включаються в план промоції.
  • Стати учасником експозиції зі своїм віртуальним стендом (вартість 160 євро в гривневому еквіваленті) – організатори гарантують при цьому потужну промоцію до кінця кампанії.

  • Приймаються цільові спонсорські чи донорські внески – вони підуть на покриття витрат волонтерів та експертів, а також на рекламні акції в більш широкому залученні МСП.

Останнє важливо, з огляду на наступні події які плануються в кампанії:

  • 29 листопада відбудеться онлайн мітап – обговорення викликів безпеки в АРМ критичної інфраструктури. Ми обговоримо питання як функційної безпеки, так і кібер-безпеки.
  • 16 грудня ми плануємо іншу онлайн подію – обговорення дорожньої карти переходу АРМ2.0 -> АРМ 3.0 для українських МСП.

Між тим, продовжуються точкові заходи в інтернаціоналізації (контакти з міжнародними партнерами в ЄС та СхП) та метчмейкингу – зокрема, інтегратори та розробники запрошуються до включення в програму IntegrateIT. Детальніше про опції цієї програми згодом.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всі залученим експертам, нашим членам асоціації та партнерам за підтримку цієї просвітньої кампанії.

Виконавча дирекція АППАУ

Про АРМ 4.0 – керування ефективністю виробничих активів на основі технологій 4.0

До конференції Аsset Performance Management (АРМ), яка відбудеться 9 листопада, виконавча дирекція АППАУ готує кілька просвітніх публікацій та звітів. Вашій увазі пропонується перша, – по тезам аналітичного звіту американської дослідницької агенції LNS «How APM 4.0 Drives Profitability in a Connected Plant».  

Термін «актив» в цій публікації й ширше, в темі АРМ, означає будь-яке виробниче обладнання – від тих, що забезпечують життєдіяльність підприємств (котли, енергомережі, підстанції, компресори…) й до тих, що відповідають за випуск продукції (печі, верстати, дозатори, лінії розливу чи зборки тощо).

LNS пропонує визначення АРМ 4.0 як один з ключових напрямів або концепцій розвитку Індустрії 4.0. Цей напрям комбінує в собі 2 окремі категорії– як Технічне обслуговування і Ремонт (ТОіР, англ. Maintenance), та Cистеми керування виробництвом, спрямовані на операційну ефективність (Operational Excellence). Зниження операційних витрат досягається завдяки кращій надійності активів, подовженню їх терміну експлуатації (життєвого циклу), зменшення вартості на впровадження та володіння.

Погляд на АРМ від LNS маркується як «4.0», оскільки АРМ вже може базуватись на цілій низці нових технологій, рис. 1

рис. 1

В історичному, еволюційному контексті, АРМ 4.0 є наступником АРМ 3.0, рис. 2

Рис. 2

Зрілість технологій 4.0 сьогодні є вже такою, що згідно опитуванням LNS рівень довіри до них в промисловців значно виріс, й на ринку вже є багато рішень та юз-кейсів АРМ, що базуються на вказаних технологіях 4.0.

В основі рішень АРМ 4.0 – наступні елементи

  • Аналітика великих даних, машинне навчання
  • Сполучені активи та сервіси
  • Платформи ІІоТ
  • Цифрові двійники

В рішеннях АРМ 4.0 також широко використовуються кращі практики Індустрії 4.0 з інших застосувань.

З точки зору, аналітики стану активів та прийняття рішень, АРМ 4.0 базується на фреймворку  біга дата, де розділяються 4 великі етапи

Рис. 3

За останнє десятиліття практики обслуговування пройшли значну еволюцію від реактивних методів до превентивних методів. Але цього недостатньо для завдань цифрової трансформації виробництв. АРМ 4.0 потребує включення хоча б мінімально предиктивної аналітики й, в ідеалі, прескриптивної – тільки тоді можна говорити про вихід на новий рівень обслуговування активів, що дає нову цінність для бізнесу. Значно знижена варість датчиків та мережевих сполучень, в принципі, дозволяє сьогодні виходити на цей рівень. Згідно опитувань LNS 36% опитаних респондентів вже монетизують аналітику біг дата для покращення операційної ефективності.

Наступний рис. 4 показує який ефект дають включення алгоритмів ML в залежності від того, користуєтесь ви старими даними (в тих обсягах що й раніше), чи біг дата.

Рис. 4

Індустрія 4.0 включає в себе кібер-фізичні системи, ІІоТ платформи та хмарні обчислення, в контексті завдань обслуговування все це веде до сполучених активів (connected asstets). АРМ 4.0 надає численні переваги володіння інформацією та інсайтами для команд обслуговуючого персоналу. Адже багато років керівники виробництв мріяли про повний контроль своїх виробничих активів. Але на дорозі завжди були 2 великі перешкоди – датчики, як джерела польових даних були надто дорогими й отримання їх користувачами – для кожного у своєму операційному контексті, –  було надто складним.  Сьогодні дані лежать в основі АРМ 4.0, а можливості забезпечення різних користувачів інформацією в реальному часі виросли в рази.

Багато організацій шукає негайну віддачу від сполучених активів у вигляді максимальної продуктивності активів, позаяк пропускна спроможність заводів та фабрик завжди є обмеженою. Тому, чим більш «розумними» (smart) є активи, тим швидше та краще можна виходити на покращення продуктивності та надійності.

Існуючі практики та дослідження доводять, що компанії які впроваджують стратегії сполучених розумних активів вже отримують конкурентні переваги. Особливо це стосується галузей, де концентрація виробничих активів є високою –  енергетика, нафтогаз, хімія та нафотохімія, металургія, харчова, фармацевтика та подібні. Аналітика біг дата та включення алгоритмів ML для таких виробництв може включати нові джерела даних – як відео, геопросторові дані, дані про погодні умови, тощо і на основі яких компанії розвивають нові бізнес-моделі та сервіси. Створення таких сервісів, як частини стратегії АРМ 4.0, для машинобудівних компаній, постачальників виробничого обладнання, дозволяє знижувати вартість, й покращувати рівень сервісного забезпечення.

Платформи ІІоТ є фундаментом для застосувань АРМ 4.0. Сьогодні в світі існує велика кількість платформ як універсального призначення на кшталт Microsoft  Azure й до спеціалізованих для промислових застосувань як GE Predix, Simens Mindsphere чи EcoStruxure від Schneider Eletcric. Але існує також велика кількість від виробників окремих видів обладнання чи пристроїв, наприклад Kaeser Kompressoren. Зазвичай, вони також базуються на універсальних платформах типу Azure. Платформи ІІоТ є необхідними для АРМ 4.0, оскільки вони дозволяють легко сполучати різні активи, їх системи керування та дані від них в одну систему (платформу) й далі включати алгоритми хмарних обчислень.

Примітка АППАУ: див огляд платформ ІІоТ 2018 в перекладі АППАУ від Брайна Банца.

АРМ 4.0 є кращим прикладом мешапів – міксу різних даних, що виходять на рівень ІІоТ платформ й використовуються для предиктивної та прескриптивної аналітики, рис. 5.

Рис. 5

Кращим прикладом таких застосувань в АРМ 4.0 є цифрові двійники, рис. 6. LNS визначає цифрові двійники як застосування, яке може сполучати дані з активів та сервісів з будь-ким з обслуговуючого персоналу, постачальників, виробників, маркетингу та продажу, керівництва тощо, – на одній платформі та в одному прикладному застосуванні. Інтерфейс застосування пропонує значно більше від фізичної копії активу. Мешапи двійників пропонують моделі віртуальної та доданої реальності, які користувачі можуть самостійно редагувати, оперувати та інтегрувати в більш широкий контекст власних середовищ.

Рис. 6

Уявіть, наприклад, цукровий завод – зазвичай, це складні технологічні виробництва безперервних процесів за природою близькі до нафтохімії. Цифрові двійники  дифузійних та вакуумних апаратів, обладнання продуктового цеху тощо можуть бути комбінованими для того, щоб симулювати, візуалізувати та моніторити ефективність всієї системи й через весь життєвий цикл цих виробних активів.

Примітка АППАУ: розробка цифрових двійників є топ-трендом Індустрії 4.0 й водночас, в Україні існують різні інтерпретації цього терміну. Читайте білу книгу “Що таке цифрові двійники для промислових застосувань” від Industrial Internet Consortium (переклад Центру 4.0 “КПІ”, 2020)

Наступним логічним кроком для цифрових двійників є інтеграція їх фізичних активів. які вони представляють в більш широкий контекст, який є важливим для моніторингу та керування його ефективністю. Саме тому й потрібні платформи ІІоТ – будь-які фізичні та віртуальні активи, цифрові двійники тут можна сполучати між собою й робити активи більш «розумними». Таким чином, цінність цифрових двійників може значно зростати.

Згідно LNS метрики про активи недостатньо оцінюються керівниками бізнесу. Зазвичай вони фокусуються на фінансових показниках, недооцінюючи що останні дуже тісно пов’язані з показниками надійности та експлуатаційної готовності їх активів, а також на тому факті, що собівартість напряму залежить від операційних витрат.

 

Дорожня карта АРМ 4.0 від LNS

Рекомендації LNS щодо побудови АРМ 4.0 на підприємстві є наступними

  1. Вирівняти організацію з кращими практиками, які існують на даний момент. Серед них – і баланс правильних технологій з компонентами «правильні люди» та «правильні процеси» (Right technology, Right people, Right  Processes) й фокусом на фінансово-економічних показниках підприємства. Мова також про відповідність технічним стандартам – й замість “винаходів свого велосипеду”. Сфера керування виробничими активами, зокрема, вже добре регулюється практиками стандарту ISO 55000 та іншими подібними фреймворками. Формалізація процесів обслуговування активів також необхідна з точки зору навчання персоналу, а також відповідності вимогам з безпеки та охорони навколишнього середовища.
  2. Зрозуміти важливість біг дата та як їх використовувати для завдань обслуговування та операційної ефективності. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Керівникам підрозділів важливо зрозуміти – простий моніторинг активів в реальному часі має мало відношення до АРМ 4.0.[/perfectpullquote]Компанії мають переходити на парадигми мислення, що лежать в площині Біг Дата, комбінуючи доступні, структуровані дані, з неструктурованими.
  3. Побудувати операційну архітектуру для АРМ 4.0 LNS настійливо рекомендує Операційну Архітектуру (ОА) як основу успішної АРМ 4.0. Тут є свої стратегічні та тактичні елементи, які разом формують свою дорожню карту інвестицій, рис. 7

Рис. 7

  1. Розробити сильні бізнес-кейси. Портфель правильних бізнес-кейсів лежить в основі адаптованої, ефективної дорожньої карти цифрової трансформації. Оскільки саме в них буде проявлятись стратегія переходу на швидкі, ефективні рішення 4.0, які можна швидко масштабувати в рамках підприємства. Відповідно, в сфері АРМ компанії так само мають підготувати та рухати власні кейси від простих завдань зниження витрат – до більш амбіційних в створенні нової цінності, рис. 8

Рис. 8

  1. Впровадити платформу ІІоТ, яка дозволяє максимально використовувати переваги біг дата

APM 4.0 вимагає наявності ІІоТ платформи, яка в свою чергу має функціонал аналітики біг дата, можливості сполучення будь-яких пристороїв та активів, хмарних обчислень та розробки застосувань. Подібна платформа є основою для створення машапів та цифрових двійників. Не існує єдиного рецепту створення універсальної, успішної ІІоТ платформи. Мова радше про налагодження процесів, які потребують узгодження багатьох вимог й де, зрештою, буде місце для інтеграції кращих практик АРМ.

Інші рекомендації LNS стосуються впровадження більше цілісних підходів до цифрової трансформації, зокрема тут LNS рекомендує свій Digital Transformation framework.

переклад матеріалів LNS здійснено з джерела.

Конференція АРМ-21 – як метод національного вирівнювання та формулювання власної аженди

Конференція АРМ-21 9 листопада ставить як головну мету питання вирівнювання з кращими практиками як всередині країни, так і по зоні СхП та ЄС. Це відображено на головній сторінці сайту конференції обома мовами – російською та англійською й, як бачимо, це повністю відповідає кроку №1 від LNS.

Група експертів АППАУ, спільно з фахівцями від холдингів ДТЕК, Метінвест та Інтерпайп вже розпочали ці процеси вирівнювання в кращих практиках черед відвідання євро-конференції Asset Performance 4.0 27-28 жовтня. Серед питань, які вже обговорюються та звучать в цьому колі, і які є повністю дотичними до вищеприведених рекомендацій LNS, ось декілька найбільш значимих  –

  • Чи є в нас правильне та однакове розуміння ролі АРМ, як інтегруючої та однієї з топових в нашому розвитку промисловості? Чи всі ми достатньо усвідомлюємо, що питання АРМ – це не тільки про надійність чи безперебійність роботи обладнання, що має вплив на ОЕЕ та інші виробничі, а далі й фінансово-економічні КРІ? [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Питання стоять значно ширше, й особливо, сьогодні, враховуючи вартість енергоресурсів й наші показники продуктивності та енергоефективності, як одні з найнижчих в Європі. [/perfectpullquote] Окремо, можна говорити про критичну зношеність активів на багатьох об’єктах критичної інфраструктури, звідки слідує висока ймовірність техногенних ризиків. Тобто, все це має безпосереднє та пряме відношення до теми АРМ.
  • В АППАУ та в ТК 185 ми класифікуємо технічні стандарти як формалізовані, узгоджені на міжнародному рівні кращі практики в тій чи іншій сфері, і які мають бути основою технічних політик підприємств. Отже, в сфері АРМ – яким є стан ДСТУ ISO 55000:2019 «Управління активами» на підприємствах України? Які є кращі практики у впровадженні цього стандарту, на яких підприємствах? Адже, саме подібні стандарти мали б визначати регламенти та процеси АРМ, і які є обов’язковим елементом тріади PPT, Peoplе-Processes-Technologies.
  • Передові українські холдинги повністю усвідомлюють важливість нових технологій 4.0 й вже кілька років ведуть численні експерименти, є вже чимало успішних юз-кейсів, які будуть продемонстровані 9 листопада. Але як бути з переважною більшістю підприємств, де ці процеси ще навіть не розпочинались й під питанням навіть рівень АРМ 2.0-3.0 (рис.2)? Тобто, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]якою має бути дорожня карта для підприємств, які ще не пройшли етапи 2.0-3.0, а їх західні конкуренти вже демонструють рівень 4.0?[/perfectpullquote]
  • В нас є сильні інтегратори та розробники, які вже демонструють рівень АРМ 4.0. Серед них IT-Enterprise, Waites, Indusoft, a-Gnostic, які будуть на конференції 9 листопада зі своїми кейсами та позиціями. Водночас, майже очевидне відставання в цій темі вендорів та їх пропозицій з формування відкритих технологічних екосистем на базі платформ ІІоТ. Отже, як бути з цією тезою LNS про платформи – «як основу АРМ 4.0»? Пропозиція програми IntegrateIT є однією з перших в цій сфері, але є ще багато відкритих питань щодо того, як прискорити цей рух та як залучати до розробки apps наших розробників та інтеграторів.

Подібних питань чимало, й конференція 27-28 жовтня вже стала каталізатором для їх ескалації. Ми здобули також масу цінної інформації про кращі європейські та світові практики в сфері АРМ й наші експерти будуть про них розповідати 9 листопада. В наступній публікації ми детальніше розповімо про деякі інсайти конференції Asset Performance 4.0, що пройшла в Бельгії. Ну а між тим – триває реєстрація на конференцію 9 листопада. Запрошуємо, участь є безкоштовною.

Виконавча дирекція АППАУ

 

Комітет платформи Industry4Ukraine «Цифрова трансформація промисловості». Основні положення

Документ описує головні положення комітету “Цифрової трансформації промисловості” (далі – Комітет), що прийняті в рамках стратегічної сесії платформи Industr4Ukraine в жовтні 2021.

Місія комітету

Вивід та реалізація проектів та програм стратегії розвитку Індустрії 4.0 на національний та державний  рівень.

Головні цілі та завдання

  1. Підготовка та адвокація нормативно-правових актів в сфері своєї діяльності.
  2. Підготовка та реалізація стратегічних програм та проектів розвитку.
  3. Широке залучення всіх ключових стейхколдерів до реалізації проектів та програм стратегії розвитку.

Відношення та взаємодія з іншими комітетами платформи

Комітет уособлює в собі місію та завдання цифрової трансформації промисловості. тоді як інші місії – смарт-спеціалізації та інновацій, кластерного та сталого розвитку належать іншим комітетам, рис. 1

[caption id="attachment_17154" align="alignnone" width="976"] Рис. 1 Структура платформи Industry4Ukraine[/caption]

В рамках крос-секторальної взаємодії та спільної промоції стратегічних положень Маніфесту Industry4Ukraine, Комітет:

  • Є лідером в розробці та реалізації положень, що стосуються діджиталізації та цифрової трансформації промисловості України.
  • Через кластерний комітет має окрему місію взаємодії з представниками традиційних галузей промисловості по наданню послуг та прискорення цифрової трансформації цих галузей
  • Через комітет S3 та інновацій – пропонує свої проекти регіонального рівня
  • Через комітет Сталого розвитку – розробці та реалізації синергетичних проектів подвійного та цифрового переходу промисловості (digital & green transition)

Комітет також взаємодіє з іншими стейхколдерами регіонального та національного рівня в рамках фреймворку DICS (смарт-спеціалізації регіонів та галузей).

[caption id="attachment_17141" align="alignnone" width="577"] рис. 2. DISC стратегії – як синергетичні та консолідуючі в рамках проектів регіонального та галузевого розвитку[/caption]

Критерії відбору учасників комітету

В члени Комітету входять учасники промислових хайтек асоціація та кластерів, які відповідають наступним критеріям:    

  1. Професійність та практичний досвід в одному або кількох з 5 ключових напрямів, що стосуються стратегічних програм в Індустрії 4.0.
    1. Розробка концепцій, стратегій чи стратегічних проектів.
    2. Розробка нормативно – правових актів / адвокаційні програми.
    3. Глибоке володіння темою міжнародних стандартів І4.0.
    4. Практичний досвід впровадження технологій 4.0.
    5. Досвід участі в масштабних проектах стратегічного розвитку.
  2. Готовність працювати над проектами стратегічного розвитку та залучати до них інших учасників спільноти, – в тому числі, на волонтерських засадах.
  3. Вміння працювати в команді.

 Ролі учасників комітету

Головні ролі в комітеті розподіляються наступним чином:

  1. Керівник комітету – керує всім портфелем проектів та програм розвитку, координує учасників комітету, планує й моніторить його роботу (Юрчак О., ген. директор АППАУ).
  2. Екосистемні координатори відповідають за залучення та розвиток певної категорії екосистеми І4.0.
    1. Розвиток Центрів 4.0 – DIH, співпраця з університетами (Степанець О. КПІ – Кульчицький І. АЄІ).
    2. GR, підготовка НПА (відкрита позиція).
    3. Програми співпраці з великим бізнесом (Чуприков С., Метінвест Діджитал).
  3. Ключові напрями роботи (крос-секторальні)
    1. Професійні кейси по діджиталізації / Форум Trans4Mation (Щербатенко О., IT-Enterprise).
    2. Стандартизація в сфері І4.0 (Пупена О.,НУХТ).
    3. Інтернаціоналізація української екосистеми І4.0 (Юрчак О., АППАУ)
    4. Уніфікація навчальних курсів та програм (Пупена О., НУХТ).
    5. Подвійний перехід (цифровий ТА декорбанізований (зелений) перехід: Digitalization & Decarbonisation), стала промисловість (Кравченко Р.).
    6. Професійні стандарти в Worldskills (Максимов В., «Нова освіта»).
  4. Ключові проекти розвитку – керівництво проектами
    1. Управління портфелем грантових проектів, фандрейзинг – Бородюк А. (ВД АППАУ).
    2. Перехід Центрів 4.0 на модель DIH, популяризація положень та напрямів роботи європейської програми I4MS – Степанець О. (КПІ), Юрчак О. (ВД АППАУ).
    3. Перший акселератор І4.0 – відкрита позиція.
  5. Зростання професійних стандартів, просвіта ринку, вирівнювання укр. кращих практик з міжнародними, залучення МСП за технологіями
    1. РГ «Робототехніка» Красносельский К. (Тріада Зварка).
    2. РГ «CAD / CAM / CAE / PLM/ PDM» – Сорокін М. (Восток інжиніринг).
    3. РГ «Asset Performance Management» – Костанецький К. (IT-Enterprise).
    4. РГ “Штучний інтелект” – Ярослав Недашковський (a-Gnostic).
    5. РГ «Цифрові двійники» – Степанець О. (КПІ).
    6. РГ «Промисловий ІІоТ» – відкрита позиція.

 Головні завдання відповідальних за напрямок діяльності

  1. Формування 1-2 проектів в рамках загального портфелю проектів платформи та Комітету.
  2. Періодичне залучення – фасилітація своєї групи (не менше 1 разу на квартал), формування ядра (5-7 ключових осіб).
  3. Планування та виконання плану робіт по своєму напряму.
  4. Обов’язкова координація з керівником комітету (Юрчак О.), керівником фандрейзингових програм (Бородюк А.) та відповідальним по GR щодо промоції серед учасників ринку та забезпечення фінансуванням свого проекту, а також його включення в плани робіт відповідних ЦОВВ – РОВВ (адвокаційна програма).
  5. Широка промоція свого контенту (виклики, напрями дій, результати) через канали АППАУ та Industry4Ukraine.

Поточні проекти та завдання комітету в найближчі 6 місяців 

  1. Формування функції GR, запуск розробки законодавчої ініціативи “Стимулювання підприємств до впровадження технологій 4.0”
  2. Інтернаціоналізація – спільне проведення кампанії Asset Performance Management в рамках країн Східного партнерства.
  3. Включення проектів цифрової трансформації в плани 2022 на рівні регіональних партнерів (кластери ІАМ) та галузевих (провідні бізнес-асоціації)
  4. Проведення форуму Trans4Mation в 2022, включно з програмою IntegrateIT
  5. Реалізація завдань по залучення кращих МСП та розробників, а також покращення взаємодії з Центрами 4.0 в програмі EIF, включно з проектом BOWI.

Всі проекти комітету,  поточні та на 2022 – див портфель проектів.

Перше зібрання комітету, включно з учасниками всіх робочих груп відбудеться 2 листопада в 17-00 в режимі онлайн.

З питань залучення до роботи в Комітеті звертатись до yurchak.alexandre@appau.org.ua

Партнерство з Дія.Бізнес

АППАУ входить в ділові відносини з командою розробників веб-платформи Дія.Бізнес, які в свою чергу, є частиною державного Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Основна інформація та посилання про ресурси офісу:
https://business.diia.gov.ua – Дія.Бізнес
https://business.diia.gov.ua/hubs – центри підтримки підприємців Дія.Бізнес
https://export.gov.ua – Дія.Бізнес.Експорт
https://export.gov.ua/49-kraini_ta_rinki – аналітика по секторам

Напрями співпраці по проектам Офісу та Дія.Бізнес, за якими планується співпраця.
1. Публікація колонок експертів про Industry 4.0, цифровізації та інновації на Дія.Бізнес  – https://business.diia.gov.ua/cases

Публікації практичних матеріалів для бізнесу на веб-сайті Дія.Бізнес у Розділах «Кейсі та новини» – https://business.diia.gov.ua/cases.

2. Створення спільних онлайн-курсів для МСП – https://business.diia.gov.ua/school
Залежить від наявності донора.

3. Розміщення інформації про Industry4Ukraine в розділі – https://business.diia.gov.ua/services

4. Створення спільного самотестування для підприємців на тему рівня цифрового бізнесу https://business.diia.gov.ua/selftesting

5. Створення спільної аналітики по секторам – https://export.gov.ua/142-industrii

6. Допомога з аналітикою для учасників асоціації під запит.

7. Участь в торгових виставках та місіях.

Члени асоціації АППАУ та наші партнери по Industry4Ukraine запрошуються до видачі своїх пропозицій за вказаними напрямами співпраці.

This website uses cookies to improve your web experience.