Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Новини

Фінальний звіт проєкту ClusteRISE

АППАУ випустила фінальний звіт в проєкті ClusteRISE. ClusteRISE – перший в Україні проєкт у розвитку кластерів промислових хайтек секторів за концепцією ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Він має довгу перед-історію з 2016 року відколи асоціація АППАУ розпочала спроби змін та об’єднання акторів ІАМ в кількох регіонах України. Проект, підтриманий GIZ мав на меті підтримку та розвиток 2-х кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, й тривав з серпня 2020 по листопад 2021.

План проєкту базується на засадах концепції кластерів ІАМ, які передбачають впровадження в кластерних організаціях 3-х ключових компонентів – Smart Organization, Smart Product та Smart Export.  Також план враховує положення проєкту Національної стратегії кластерного розвитку від вересня 2020.

В цілому план проєкту був виконаний, а місцями – перевиконаний за рахунок нових ініціатив учасників кластерів. Натомість, визначені критерії успіху проєкту, як кількість учасників кластерних організацій, спроможність утримувати менеджмент та зростання експортних показників є недовиконаними. Головними перешкодами звіт визнає недооцінку складності та обсягів завдань з консолідації та об’єднанню учасників регіональних спільнот та труднощі з впровадження системи ефективного менеджменту в кластерних організаціях.

Тим не менше, цей звіт вказує та аналізує низку інших позитивних результатів, – як серйозні зміни в інноваційних екосистемах регіонів  (що є основою для Smart Product), повільне, але поступове зближення з регіональними владами й потужний вплив на розвиток кластерного руху в Україні. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Проєкт суттєво вплинув на зростання кластерних активностей в інших регіонах України й запропонував також низку методичних напрацювань та кращих практик, доступних сьогодні для розповсюдження та застосування іншими подібними кластерами в Україні.[/perfectpullquote]

Таким чином, проєкт ClusteRISE можна визнати цілком успішним, як в сенсі життєздатності нових кластерних організацій в регіонах, так і в контексті впливу на національний рівень.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Скачати весь звіт можна за посиланням. Версія англійською мовою – тут.[/perfectpullquote]

Головні висновки звіту будуть розглянуті та обговорені також на фінальній конференції проєкту 25 листопада – деталі та реєстрація тут.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Звіт за підсумками конференції Asset Performance Management 9 листопада

9 листопада пройшла східноєвропейська конференції по управлінню ефективністю виробничими активами (АРМ). Організатор конференції – АППАУ, за підтримки проекту EU4Digital, бельгійської асоціації BEMAS й низки наших провідних холдингів та розробників. На конференцію зареєструвалось більше 200 осіб, включно з представниками країн Східного партнерства з Молдови, Білорусії, Грузії та Азербайджану.

Контекст конференції

Конференція пройшла під слоганом вирівнювання (alignment) в кращих практиках ЄС та країн СхП в темі АРМ. Для більш глибокого розуміння кращих європейських практик, всі українські спікери мали змогу ознайомитись до цього з матеріалами європейської конференції Asset Performance 26-28 жовтня, організатором якої є бельгійська BEMAS. Відповідно, перші спроби осмислення та перші обговорення в нас вже відбулись напередодні. Для підготовки конференції 9 листопада експерти АППАУ також переклали цілу низку кращих кейсів, які ми отримали з Бельгії.

Отже, головним завданням конференції 9.11 було наочно побачити та зрозуміти якою є відстань між практиками в ЄС та українськими, а також визначити напрями розвитку в переході до АРМ 4.0.

Головні тези виступів

Переглянути всі матеріали можна за посиланням й доступні для всіх зареєстрованих на ресурсі користувачів. Тут ми коротко пройдемось по ключовим тезам спікерів.

Захід відкрила заступниця директора програми EU4Digital Рута Шальвіте-Тамосюнієне. Вона окреслила головні напрями розвитку програми, її переваги для країн СхП й закликала українських учасників активніше використовувати спільні активи. Зокрема, майданчик для обміну країни СхП, що створений на платформі I4MS.

Директор BEMAS Вім Ванкаувенберге представив світові та європейські тренди в АРМ 4.0. Він підкреслив домінування тренду Предиктивного обслуговування (PdM), й що базується на технологіях обробки біг дата, як мейнстриму. Юз-кейси PdM 4.0 є лідерами серед застосувань штучного інтелекту в Індустрії 4.0, залишаючи позаду себе застосування з контролю якості, оптимізації виробничих процесів та інших.

Вім запросив українських учасників знову приєднуватись наступного року до конференції Asset Performance 4.0, яка збирає сотні кращих підприємств зі десятків країні ЄС, США та інших континентів.

Олександр Степанець з Центру 4.0 «КПІ», керівник проект BOWI зробив лікнеп про АРМ 4.0, одночасно презентуючи європейську методику по переходу з рівнів АРМ 1.0–2.0 на рівні вище. Важливим в цій методиці є цілісність підходів – від аудиту та стратегії АРМ, й до планування – розгортання конкретних проектів.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр розповів про цілі та завдання кампанії АРМ, які стосуються не тільки просвіти українських підприємств, їх залучення до кращих технологій та рішень 4.0, вироблення дорожніх карт переходу з АРМ 1.0 на вищі рівні, але й інтернаціоналізацію – вирівнювання українських розробників з кращими світовими практиками в сфері АРМ. Кампанія триватиме до кінця грудня, вона є найтривалішою серед заходів АППАУ в 2021 й до неї вже залучено близько 15 кращих експертів з різних категорій учасників ринку.

Трійка провідних промислових холдингів України – ДТЕК, Інтерпайп та Метінвест Діджитал представили напрацювання своїх команд по цифровій трансформації в контексті питань АРМ. Якщо коротко – цей рівень цілком АРМ 4.0 та європейський. Команди вже мають сильні напрацювання по предиктивній діагностиці та аналітиці активів, включно з використання машинного навчання, цифрових двійників та інших технологій 4.0.

Довгострокова програма цифрової трансформації Modus, яка виконується з 2019 поступово проходить етап за етапом й має на меті створення повністю цифрового підприємства до 2025.

Можливо, в менш формалізованому вигляді, але подібні стратегії існують в Інтерпайп та Метінвесті. Подібними є вектори холдингів на створення розвинутих технологічних екосистем – як зовнішніх, так і внутрішніх. Вони вже включають десятки провайдерів інноваційних рішень, світових вендорів та інших підрядників. Холдинги інвестували в окремі підрозділи, які займаються технологіями 4.0, головним чином тут представлені data scientists. Дуже цікавими є конкретні кейси підприємств, детальніше – див в їх виступах та презентаціях.

СТО GEO Engineering Максим Тютюнник та директор OxE «Астарта» Євген Ковнір разом висвітлювали виклики та рішення АРМ в харчовій промисловості України. Апроіорі, цей сегмент представлений більше Малими та Середніми Підприємствами (МСП), тому цікаво було зрозуміти їх рівень готовності до АРМ 4.0. Максим наголосив, що краще управління активами харчових підприємств в умовах жорсткої конкуренції та постійних змін є одним з ключових чинників конкурентоспроможності. На його думку, передові українські підприємства вже готові до використання технологій як робототехніка, дрони, 3D друк, системи вібродіагностики для предиктивного обслуговування тощо. Натомість, рівень готовності для застосувань предиктивного обслуговування на Ш.І. та біг дата ще недостатній – підприємства потребують кращої співпраці з передовими розробниками та інтеграторами. Євген Ковнір представив чудовий  бізнес-кейс одного з цукрових заводів Астрати, де стояло питання про пошук критичних активів, відповідальних за простої, й покращити загальну продуктивність заводу. Команда виробила якісну аналітику з даних АСУТП (скріншот нижче)  й зуміла в короткі терміни покращити продуктивність з економ ефектом більше 1 млн гривень.

Рішення та продукти в АРМ представляли лідери нашого ринку – IT–Enterprise, a–Gnostics, Waites, а також «Клінкманн-Україна» з рішеннями від світового бренду AVEVA. Якщо коротко – тут також домінувала аженда повністю синхронна з європейськими тенденціями. Наші розробники та інтегратори мають вже рішення предиктивного обслуговування на Ш.І., пропонують цифрові двійники та платформи ІІоТ.

Цікавою була завершальна дискусія в якій прийняли участь представники всіх категорій учасників ринку. Тема дискусії стосувалась 2-м великих тем:

  • сервітизації технічного обслуговування – тобто, коли й за яких умов наші замовники почнуть переходити на аутсорс послуг в ТОіР та сервісні бізнес-моделі. Адже подібні пропозиції вже є, але особливого попиту на них не видно;
  • й як прискорити перехід з АРМ 1.0–2.0 де перебуває більшість замовників на вищі рівні.

Щодо першого питання відповіді експертів дещо розрізняються, але загальна думка є такою, що питання передачі на зовнішнє обслуговання активів це питання часу – й латентний попит зростає. Адже вже сьогодні на багатьох підприємствах нестача власного, кваліфікованого ресурсу є критичною, а питання щодо ефективності активів (вкл з енергоефективністю) стають все більш гострими.

Водночас, це питання сервітизації є дуже пов’язаним й навіть подхідним від відповіді на друге питання дискусії про перехід на вищі рівні в АРМ. Учасники дискусій згідні в оцінці щодо низької загальної культури власників та СЕО МСП – замість того, щоб інвестувати сьогодні в нові технології в управлінні активами, переважна більшість намагається економити на них. І тим, самим не покращує рівень керування власними активами, а заморожує їх на тому ж, часто дуже відсталому рівні. Експерти погоджуються, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]головним рішенням цієї ситуації залишається широка просвітна кампанія, з демонстрацією розрахунків втрат, кращих бізнес- та юз-кейсів, розрахованими на С-рівень та власників.[/perfectpullquote]

Підсумки вирівнювання

В цілому, цілі 1-го етапу кампанії АРМ організатори вважають досягнутими.

  1. Ми отримали підтримку впливових європейських партнерів й позиціонували АППАУ, й ширше – нашу спільноту Індустрії 4.0, як лідерську в темі АРМ серед країн СхП
  2. Ми залучили більше 200 осіб до обговорення кращих євро- та українських тенденцій в цій темі. Серед них 15 сильних експертів та волонтерів в темі популяризації АРМ.
  3. Вийшла ціла серія експертних публікацій: 8 західних юз-кейсів з коментарями наших експертів, 2 аналітичні огляди, перекладений Handbook Maintenance 4.0 (150 стор! от-от в публічному вигляді)
  4. Ми виставили планку кращих українських реалізацій й побачили, що в цілому наші передові підприємства не поступаються західних. Водночас є різниця в масштабах та рівні проникнення. Тоді як в ЄС, тренди АРМ3.0-4.0 стають масовими, в Україні це стосується лічених підприємств
  5. Відтак, маємо надію, що більш зрозумілими для широкого загалу промисловців стали цілі нашої кампанії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не про те, щоб показати окремі передові підприємства, а про те, як зрушити з місця головну масу промислових МСП, які становлять за кількістю підприємств 90% нашої економіки.[/perfectpullquote]

Все-ж, потрібно визнавати, що лідерами та нашими головними спонсорами кампанії наразі є великі холдинги. Саме завдяки фінансовій підтримці ДТЕК, Метінвест Діджитал та Інтерпайп ми зробили перший поштовх – змогли залучити велику групу експертів до бельгійської конференції. Й саме матеріали та участь в цій конференції надихнули наших експертів на розгортання серії публікації, обговорення та порівняння «де ми». Отже, ці методи бенчмаркингу на першому етапі кампанії, можна вважати цілком ефективними.

Натомість, залучення керівників промислових МСП є поки що відверто слабким. В якості сторонніх спостерігачів ведуть себе наші кластери ІАМ, не було залучення партнерських бізнес-асоціацій (крім ФРА), недостатньою є участь провідних технічних університетів й в кампанії залучені далеко не всі наші передові розробники та інтегратори. Хочеться ще раз їм всім нагадати, що немає в Індустрії 4.0 більш інтегруючої теми, ніж АРМ, більш консолідуючої – замовників з провайдерами рішень, як немає в Україні більш актуальної теми з точки зору наших низьких показників продуктивності та енерго-ресурсоефективності. Все це має пряме відношення до тем обговорення та заходів нашої кампанії.

Ці зону росту залишаються для покращення на наступний період.

Наступні події й питання подальшого фінансування кампанії

Подальше фінансування кампанії є відкритим питанням. Адже з кінця жовтня робота великої групи експертів є волонтерською. Команда АППАУ та нашого головного партнера Digital Engineering Expo 2022 запрошують учасників ринку та міжнародних партнерів підтримати нашу кампанію, для цього є кілька можливих опцій:

  • Приєднатись до членства АППАУ: при цьому 10% від членського внеску в 20 тис гривень ми переводимо в фінансування цієї кампанії, а провайдери рішень автоматично включаються в план промоції.
  • Стати учасником експозиції зі своїм віртуальним стендом (вартість 160 євро в гривневому еквіваленті) – організатори гарантують при цьому потужну промоцію до кінця кампанії.

  • Приймаються цільові спонсорські чи донорські внески – вони підуть на покриття витрат волонтерів та експертів, а також на рекламні акції в більш широкому залученні МСП.

Останнє важливо, з огляду на наступні події які плануються в кампанії:

  • 29 листопада відбудеться онлайн мітап – обговорення викликів безпеки в АРМ критичної інфраструктури. Ми обговоримо питання як функційної безпеки, так і кібер-безпеки.
  • 16 грудня ми плануємо іншу онлайн подію – обговорення дорожньої карти переходу АРМ2.0 -> АРМ 3.0 для українських МСП.

Між тим, продовжуються точкові заходи в інтернаціоналізації (контакти з міжнародними партнерами в ЄС та СхП) та метчмейкингу – зокрема, інтегратори та розробники запрошуються до включення в програму IntegrateIT. Детальніше про опції цієї програми згодом.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всі залученим експертам, нашим членам асоціації та партнерам за підтримку цієї просвітньої кампанії.

Виконавча дирекція АППАУ

Про АРМ 4.0 – керування ефективністю виробничих активів на основі технологій 4.0

До конференції Аsset Performance Management (АРМ), яка відбудеться 9 листопада, виконавча дирекція АППАУ готує кілька просвітніх публікацій та звітів. Вашій увазі пропонується перша, – по тезам аналітичного звіту американської дослідницької агенції LNS «How APM 4.0 Drives Profitability in a Connected Plant».  

Термін «актив» в цій публікації й ширше, в темі АРМ, означає будь-яке виробниче обладнання – від тих, що забезпечують життєдіяльність підприємств (котли, енергомережі, підстанції, компресори…) й до тих, що відповідають за випуск продукції (печі, верстати, дозатори, лінії розливу чи зборки тощо).

LNS пропонує визначення АРМ 4.0 як один з ключових напрямів або концепцій розвитку Індустрії 4.0. Цей напрям комбінує в собі 2 окремі категорії– як Технічне обслуговування і Ремонт (ТОіР, англ. Maintenance), та Cистеми керування виробництвом, спрямовані на операційну ефективність (Operational Excellence). Зниження операційних витрат досягається завдяки кращій надійності активів, подовженню їх терміну експлуатації (життєвого циклу), зменшення вартості на впровадження та володіння.

Погляд на АРМ від LNS маркується як «4.0», оскільки АРМ вже може базуватись на цілій низці нових технологій, рис. 1

рис. 1

В історичному, еволюційному контексті, АРМ 4.0 є наступником АРМ 3.0, рис. 2

Рис. 2

Зрілість технологій 4.0 сьогодні є вже такою, що згідно опитуванням LNS рівень довіри до них в промисловців значно виріс, й на ринку вже є багато рішень та юз-кейсів АРМ, що базуються на вказаних технологіях 4.0.

В основі рішень АРМ 4.0 – наступні елементи

  • Аналітика великих даних, машинне навчання
  • Сполучені активи та сервіси
  • Платформи ІІоТ
  • Цифрові двійники

В рішеннях АРМ 4.0 також широко використовуються кращі практики Індустрії 4.0 з інших застосувань.

З точки зору, аналітики стану активів та прийняття рішень, АРМ 4.0 базується на фреймворку  біга дата, де розділяються 4 великі етапи

Рис. 3

За останнє десятиліття практики обслуговування пройшли значну еволюцію від реактивних методів до превентивних методів. Але цього недостатньо для завдань цифрової трансформації виробництв. АРМ 4.0 потребує включення хоча б мінімально предиктивної аналітики й, в ідеалі, прескриптивної – тільки тоді можна говорити про вихід на новий рівень обслуговування активів, що дає нову цінність для бізнесу. Значно знижена варість датчиків та мережевих сполучень, в принципі, дозволяє сьогодні виходити на цей рівень. Згідно опитувань LNS 36% опитаних респондентів вже монетизують аналітику біг дата для покращення операційної ефективності.

Наступний рис. 4 показує який ефект дають включення алгоритмів ML в залежності від того, користуєтесь ви старими даними (в тих обсягах що й раніше), чи біг дата.

Рис. 4

Індустрія 4.0 включає в себе кібер-фізичні системи, ІІоТ платформи та хмарні обчислення, в контексті завдань обслуговування все це веде до сполучених активів (connected asstets). АРМ 4.0 надає численні переваги володіння інформацією та інсайтами для команд обслуговуючого персоналу. Адже багато років керівники виробництв мріяли про повний контроль своїх виробничих активів. Але на дорозі завжди були 2 великі перешкоди – датчики, як джерела польових даних були надто дорогими й отримання їх користувачами – для кожного у своєму операційному контексті, –  було надто складним.  Сьогодні дані лежать в основі АРМ 4.0, а можливості забезпечення різних користувачів інформацією в реальному часі виросли в рази.

Багато організацій шукає негайну віддачу від сполучених активів у вигляді максимальної продуктивності активів, позаяк пропускна спроможність заводів та фабрик завжди є обмеженою. Тому, чим більш «розумними» (smart) є активи, тим швидше та краще можна виходити на покращення продуктивності та надійності.

Існуючі практики та дослідження доводять, що компанії які впроваджують стратегії сполучених розумних активів вже отримують конкурентні переваги. Особливо це стосується галузей, де концентрація виробничих активів є високою –  енергетика, нафтогаз, хімія та нафотохімія, металургія, харчова, фармацевтика та подібні. Аналітика біг дата та включення алгоритмів ML для таких виробництв може включати нові джерела даних – як відео, геопросторові дані, дані про погодні умови, тощо і на основі яких компанії розвивають нові бізнес-моделі та сервіси. Створення таких сервісів, як частини стратегії АРМ 4.0, для машинобудівних компаній, постачальників виробничого обладнання, дозволяє знижувати вартість, й покращувати рівень сервісного забезпечення.

Платформи ІІоТ є фундаментом для застосувань АРМ 4.0. Сьогодні в світі існує велика кількість платформ як універсального призначення на кшталт Microsoft  Azure й до спеціалізованих для промислових застосувань як GE Predix, Simens Mindsphere чи EcoStruxure від Schneider Eletcric. Але існує також велика кількість від виробників окремих видів обладнання чи пристроїв, наприклад Kaeser Kompressoren. Зазвичай, вони також базуються на універсальних платформах типу Azure. Платформи ІІоТ є необхідними для АРМ 4.0, оскільки вони дозволяють легко сполучати різні активи, їх системи керування та дані від них в одну систему (платформу) й далі включати алгоритми хмарних обчислень.

Примітка АППАУ: див огляд платформ ІІоТ 2018 в перекладі АППАУ від Брайна Банца.

АРМ 4.0 є кращим прикладом мешапів – міксу різних даних, що виходять на рівень ІІоТ платформ й використовуються для предиктивної та прескриптивної аналітики, рис. 5.

Рис. 5

Кращим прикладом таких застосувань в АРМ 4.0 є цифрові двійники, рис. 6. LNS визначає цифрові двійники як застосування, яке може сполучати дані з активів та сервісів з будь-ким з обслуговуючого персоналу, постачальників, виробників, маркетингу та продажу, керівництва тощо, – на одній платформі та в одному прикладному застосуванні. Інтерфейс застосування пропонує значно більше від фізичної копії активу. Мешапи двійників пропонують моделі віртуальної та доданої реальності, які користувачі можуть самостійно редагувати, оперувати та інтегрувати в більш широкий контекст власних середовищ.

Рис. 6

Уявіть, наприклад, цукровий завод – зазвичай, це складні технологічні виробництва безперервних процесів за природою близькі до нафтохімії. Цифрові двійники  дифузійних та вакуумних апаратів, обладнання продуктового цеху тощо можуть бути комбінованими для того, щоб симулювати, візуалізувати та моніторити ефективність всієї системи й через весь життєвий цикл цих виробних активів.

Примітка АППАУ: розробка цифрових двійників є топ-трендом Індустрії 4.0 й водночас, в Україні існують різні інтерпретації цього терміну. Читайте білу книгу “Що таке цифрові двійники для промислових застосувань” від Industrial Internet Consortium (переклад Центру 4.0 “КПІ”, 2020)

Наступним логічним кроком для цифрових двійників є інтеграція їх фізичних активів. які вони представляють в більш широкий контекст, який є важливим для моніторингу та керування його ефективністю. Саме тому й потрібні платформи ІІоТ – будь-які фізичні та віртуальні активи, цифрові двійники тут можна сполучати між собою й робити активи більш «розумними». Таким чином, цінність цифрових двійників може значно зростати.

Згідно LNS метрики про активи недостатньо оцінюються керівниками бізнесу. Зазвичай вони фокусуються на фінансових показниках, недооцінюючи що останні дуже тісно пов’язані з показниками надійности та експлуатаційної готовності їх активів, а також на тому факті, що собівартість напряму залежить від операційних витрат.

 

Дорожня карта АРМ 4.0 від LNS

Рекомендації LNS щодо побудови АРМ 4.0 на підприємстві є наступними

  1. Вирівняти організацію з кращими практиками, які існують на даний момент. Серед них – і баланс правильних технологій з компонентами «правильні люди» та «правильні процеси» (Right technology, Right people, Right  Processes) й фокусом на фінансово-економічних показниках підприємства. Мова також про відповідність технічним стандартам – й замість “винаходів свого велосипеду”. Сфера керування виробничими активами, зокрема, вже добре регулюється практиками стандарту ISO 55000 та іншими подібними фреймворками. Формалізація процесів обслуговування активів також необхідна з точки зору навчання персоналу, а також відповідності вимогам з безпеки та охорони навколишнього середовища.
  2. Зрозуміти важливість біг дата та як їх використовувати для завдань обслуговування та операційної ефективності. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Керівникам підрозділів важливо зрозуміти – простий моніторинг активів в реальному часі має мало відношення до АРМ 4.0.[/perfectpullquote]Компанії мають переходити на парадигми мислення, що лежать в площині Біг Дата, комбінуючи доступні, структуровані дані, з неструктурованими.
  3. Побудувати операційну архітектуру для АРМ 4.0 LNS настійливо рекомендує Операційну Архітектуру (ОА) як основу успішної АРМ 4.0. Тут є свої стратегічні та тактичні елементи, які разом формують свою дорожню карту інвестицій, рис. 7

Рис. 7

  1. Розробити сильні бізнес-кейси. Портфель правильних бізнес-кейсів лежить в основі адаптованої, ефективної дорожньої карти цифрової трансформації. Оскільки саме в них буде проявлятись стратегія переходу на швидкі, ефективні рішення 4.0, які можна швидко масштабувати в рамках підприємства. Відповідно, в сфері АРМ компанії так само мають підготувати та рухати власні кейси від простих завдань зниження витрат – до більш амбіційних в створенні нової цінності, рис. 8

Рис. 8

  1. Впровадити платформу ІІоТ, яка дозволяє максимально використовувати переваги біг дата

APM 4.0 вимагає наявності ІІоТ платформи, яка в свою чергу має функціонал аналітики біг дата, можливості сполучення будь-яких пристороїв та активів, хмарних обчислень та розробки застосувань. Подібна платформа є основою для створення машапів та цифрових двійників. Не існує єдиного рецепту створення універсальної, успішної ІІоТ платформи. Мова радше про налагодження процесів, які потребують узгодження багатьох вимог й де, зрештою, буде місце для інтеграції кращих практик АРМ.

Інші рекомендації LNS стосуються впровадження більше цілісних підходів до цифрової трансформації, зокрема тут LNS рекомендує свій Digital Transformation framework.

переклад матеріалів LNS здійснено з джерела.

Конференція АРМ-21 – як метод національного вирівнювання та формулювання власної аженди

Конференція АРМ-21 9 листопада ставить як головну мету питання вирівнювання з кращими практиками як всередині країни, так і по зоні СхП та ЄС. Це відображено на головній сторінці сайту конференції обома мовами – російською та англійською й, як бачимо, це повністю відповідає кроку №1 від LNS.

Група експертів АППАУ, спільно з фахівцями від холдингів ДТЕК, Метінвест та Інтерпайп вже розпочали ці процеси вирівнювання в кращих практиках черед відвідання євро-конференції Asset Performance 4.0 27-28 жовтня. Серед питань, які вже обговорюються та звучать в цьому колі, і які є повністю дотичними до вищеприведених рекомендацій LNS, ось декілька найбільш значимих  –

  • Чи є в нас правильне та однакове розуміння ролі АРМ, як інтегруючої та однієї з топових в нашому розвитку промисловості? Чи всі ми достатньо усвідомлюємо, що питання АРМ – це не тільки про надійність чи безперебійність роботи обладнання, що має вплив на ОЕЕ та інші виробничі, а далі й фінансово-економічні КРІ? [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Питання стоять значно ширше, й особливо, сьогодні, враховуючи вартість енергоресурсів й наші показники продуктивності та енергоефективності, як одні з найнижчих в Європі. [/perfectpullquote] Окремо, можна говорити про критичну зношеність активів на багатьох об’єктах критичної інфраструктури, звідки слідує висока ймовірність техногенних ризиків. Тобто, все це має безпосереднє та пряме відношення до теми АРМ.
  • В АППАУ та в ТК 185 ми класифікуємо технічні стандарти як формалізовані, узгоджені на міжнародному рівні кращі практики в тій чи іншій сфері, і які мають бути основою технічних політик підприємств. Отже, в сфері АРМ – яким є стан ДСТУ ISO 55000:2019 «Управління активами» на підприємствах України? Які є кращі практики у впровадженні цього стандарту, на яких підприємствах? Адже, саме подібні стандарти мали б визначати регламенти та процеси АРМ, і які є обов’язковим елементом тріади PPT, Peoplе-Processes-Technologies.
  • Передові українські холдинги повністю усвідомлюють важливість нових технологій 4.0 й вже кілька років ведуть численні експерименти, є вже чимало успішних юз-кейсів, які будуть продемонстровані 9 листопада. Але як бути з переважною більшістю підприємств, де ці процеси ще навіть не розпочинались й під питанням навіть рівень АРМ 2.0-3.0 (рис.2)? Тобто, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]якою має бути дорожня карта для підприємств, які ще не пройшли етапи 2.0-3.0, а їх західні конкуренти вже демонструють рівень 4.0?[/perfectpullquote]
  • В нас є сильні інтегратори та розробники, які вже демонструють рівень АРМ 4.0. Серед них IT-Enterprise, Waites, Indusoft, a-Gnostic, які будуть на конференції 9 листопада зі своїми кейсами та позиціями. Водночас, майже очевидне відставання в цій темі вендорів та їх пропозицій з формування відкритих технологічних екосистем на базі платформ ІІоТ. Отже, як бути з цією тезою LNS про платформи – «як основу АРМ 4.0»? Пропозиція програми IntegrateIT є однією з перших в цій сфері, але є ще багато відкритих питань щодо того, як прискорити цей рух та як залучати до розробки apps наших розробників та інтеграторів.

Подібних питань чимало, й конференція 27-28 жовтня вже стала каталізатором для їх ескалації. Ми здобули також масу цінної інформації про кращі європейські та світові практики в сфері АРМ й наші експерти будуть про них розповідати 9 листопада. В наступній публікації ми детальніше розповімо про деякі інсайти конференції Asset Performance 4.0, що пройшла в Бельгії. Ну а між тим – триває реєстрація на конференцію 9 листопада. Запрошуємо, участь є безкоштовною.

Виконавча дирекція АППАУ

 

Комітет платформи Industry4Ukraine «Цифрова трансформація промисловості». Основні положення

Документ описує головні положення комітету “Цифрової трансформації промисловості” (далі – Комітет), що прийняті в рамках стратегічної сесії платформи Industr4Ukraine в жовтні 2021.

Місія комітету

Вивід та реалізація проектів та програм стратегії розвитку Індустрії 4.0 на національний та державний  рівень.

Головні цілі та завдання

  1. Підготовка та адвокація нормативно-правових актів в сфері своєї діяльності.
  2. Підготовка та реалізація стратегічних програм та проектів розвитку.
  3. Широке залучення всіх ключових стейхколдерів до реалізації проектів та програм стратегії розвитку.

Відношення та взаємодія з іншими комітетами платформи

Комітет уособлює в собі місію та завдання цифрової трансформації промисловості. тоді як інші місії – смарт-спеціалізації та інновацій, кластерного та сталого розвитку належать іншим комітетам, рис. 1

[caption id="attachment_17154" align="alignnone" width="976"] Рис. 1 Структура платформи Industry4Ukraine[/caption]

В рамках крос-секторальної взаємодії та спільної промоції стратегічних положень Маніфесту Industry4Ukraine, Комітет:

  • Є лідером в розробці та реалізації положень, що стосуються діджиталізації та цифрової трансформації промисловості України.
  • Через кластерний комітет має окрему місію взаємодії з представниками традиційних галузей промисловості по наданню послуг та прискорення цифрової трансформації цих галузей
  • Через комітет S3 та інновацій – пропонує свої проекти регіонального рівня
  • Через комітет Сталого розвитку – розробці та реалізації синергетичних проектів подвійного та цифрового переходу промисловості (digital & green transition)

Комітет також взаємодіє з іншими стейхколдерами регіонального та національного рівня в рамках фреймворку DICS (смарт-спеціалізації регіонів та галузей).

[caption id="attachment_17141" align="alignnone" width="577"] рис. 2. DISC стратегії – як синергетичні та консолідуючі в рамках проектів регіонального та галузевого розвитку[/caption]

Критерії відбору учасників комітету

В члени Комітету входять учасники промислових хайтек асоціація та кластерів, які відповідають наступним критеріям:    

  1. Професійність та практичний досвід в одному або кількох з 5 ключових напрямів, що стосуються стратегічних програм в Індустрії 4.0.
    1. Розробка концепцій, стратегій чи стратегічних проектів.
    2. Розробка нормативно – правових актів / адвокаційні програми.
    3. Глибоке володіння темою міжнародних стандартів І4.0.
    4. Практичний досвід впровадження технологій 4.0.
    5. Досвід участі в масштабних проектах стратегічного розвитку.
  2. Готовність працювати над проектами стратегічного розвитку та залучати до них інших учасників спільноти, – в тому числі, на волонтерських засадах.
  3. Вміння працювати в команді.

 Ролі учасників комітету

Головні ролі в комітеті розподіляються наступним чином:

  1. Керівник комітету – керує всім портфелем проектів та програм розвитку, координує учасників комітету, планує й моніторить його роботу (Юрчак О., ген. директор АППАУ).
  2. Екосистемні координатори відповідають за залучення та розвиток певної категорії екосистеми І4.0.
    1. Розвиток Центрів 4.0 – DIH, співпраця з університетами (Степанець О. КПІ – Кульчицький І. АЄІ).
    2. GR, підготовка НПА (відкрита позиція).
    3. Програми співпраці з великим бізнесом (Чуприков С., Метінвест Діджитал).
  3. Ключові напрями роботи (крос-секторальні)
    1. Професійні кейси по діджиталізації / Форум Trans4Mation (Щербатенко О., IT-Enterprise).
    2. Стандартизація в сфері І4.0 (Пупена О.,НУХТ).
    3. Інтернаціоналізація української екосистеми І4.0 (Юрчак О., АППАУ)
    4. Уніфікація навчальних курсів та програм (Пупена О., НУХТ).
    5. Подвійний перехід (цифровий ТА декорбанізований (зелений) перехід: Digitalization & Decarbonisation), стала промисловість (Кравченко Р.).
    6. Професійні стандарти в Worldskills (Максимов В., «Нова освіта»).
  4. Ключові проекти розвитку – керівництво проектами
    1. Управління портфелем грантових проектів, фандрейзинг – Бородюк А. (ВД АППАУ).
    2. Перехід Центрів 4.0 на модель DIH, популяризація положень та напрямів роботи європейської програми I4MS – Степанець О. (КПІ), Юрчак О. (ВД АППАУ).
    3. Перший акселератор І4.0 – відкрита позиція.
  5. Зростання професійних стандартів, просвіта ринку, вирівнювання укр. кращих практик з міжнародними, залучення МСП за технологіями
    1. РГ «Робототехніка» Красносельский К. (Тріада Зварка).
    2. РГ «CAD / CAM / CAE / PLM/ PDM» – Сорокін М. (Восток інжиніринг).
    3. РГ «Asset Performance Management» – Костанецький К. (IT-Enterprise).
    4. РГ “Штучний інтелект” – Ярослав Недашковський (a-Gnostic).
    5. РГ «Цифрові двійники» – Степанець О. (КПІ).
    6. РГ «Промисловий ІІоТ» – відкрита позиція.

 Головні завдання відповідальних за напрямок діяльності

  1. Формування 1-2 проектів в рамках загального портфелю проектів платформи та Комітету.
  2. Періодичне залучення – фасилітація своєї групи (не менше 1 разу на квартал), формування ядра (5-7 ключових осіб).
  3. Планування та виконання плану робіт по своєму напряму.
  4. Обов’язкова координація з керівником комітету (Юрчак О.), керівником фандрейзингових програм (Бородюк А.) та відповідальним по GR щодо промоції серед учасників ринку та забезпечення фінансуванням свого проекту, а також його включення в плани робіт відповідних ЦОВВ – РОВВ (адвокаційна програма).
  5. Широка промоція свого контенту (виклики, напрями дій, результати) через канали АППАУ та Industry4Ukraine.

Поточні проекти та завдання комітету в найближчі 6 місяців 

  1. Формування функції GR, запуск розробки законодавчої ініціативи “Стимулювання підприємств до впровадження технологій 4.0”
  2. Інтернаціоналізація – спільне проведення кампанії Asset Performance Management в рамках країн Східного партнерства.
  3. Включення проектів цифрової трансформації в плани 2022 на рівні регіональних партнерів (кластери ІАМ) та галузевих (провідні бізнес-асоціації)
  4. Проведення форуму Trans4Mation в 2022, включно з програмою IntegrateIT
  5. Реалізація завдань по залучення кращих МСП та розробників, а також покращення взаємодії з Центрами 4.0 в програмі EIF, включно з проектом BOWI.

Всі проекти комітету,  поточні та на 2022 – див портфель проектів.

Перше зібрання комітету, включно з учасниками всіх робочих груп відбудеться 2 листопада в 17-00 в режимі онлайн.

З питань залучення до роботи в Комітеті звертатись до yurchak.alexandre@appau.org.ua

Партнерство з Дія.Бізнес

АППАУ входить в ділові відносини з командою розробників веб-платформи Дія.Бізнес, які в свою чергу, є частиною державного Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Основна інформація та посилання про ресурси офісу:
https://business.diia.gov.ua – Дія.Бізнес
https://business.diia.gov.ua/hubs – центри підтримки підприємців Дія.Бізнес
https://export.gov.ua – Дія.Бізнес.Експорт
https://export.gov.ua/49-kraini_ta_rinki – аналітика по секторам

Напрями співпраці по проектам Офісу та Дія.Бізнес, за якими планується співпраця.
1. Публікація колонок експертів про Industry 4.0, цифровізації та інновації на Дія.Бізнес  – https://business.diia.gov.ua/cases

Публікації практичних матеріалів для бізнесу на веб-сайті Дія.Бізнес у Розділах «Кейсі та новини» – https://business.diia.gov.ua/cases.

2. Створення спільних онлайн-курсів для МСП – https://business.diia.gov.ua/school
Залежить від наявності донора.

3. Розміщення інформації про Industry4Ukraine в розділі – https://business.diia.gov.ua/services

4. Створення спільного самотестування для підприємців на тему рівня цифрового бізнесу https://business.diia.gov.ua/selftesting

5. Створення спільної аналітики по секторам – https://export.gov.ua/142-industrii

6. Допомога з аналітикою для учасників асоціації під запит.

7. Участь в торгових виставках та місіях.

Члени асоціації АППАУ та наші партнери по Industry4Ukraine запрошуються до видачі своїх пропозицій за вказаними напрямами співпраці.

Формування єдиної аженди провідних університетів м. Харкова та бізнесу в сфері Індустрії 4.0

Даний документ представляє собою спільну позицію учасників робочої групи кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” та групи університетів інноваційної на круглому столі 12 жовтня в Харкові. Мета документу – консолідувати університети та учасників кластеру ІАМ, інших кластерів м. Харкова, навколо єдиної регіональної аженди.

  1. Оцінка поточної ситуації. Формулювання викликів.

Низка подій 2021 дозволила сформулювати перелік наступних викликів в університетському середовищі:

  1. Зростання тенденції фрагментації сил та ресурсів – як наслідок внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Це ще більше знижує спроможність університетів спільно реагувати на загальні (екосистемні) виклики інноваційного та цифрового розвитку в промисловості, – як низька культура та рівень знань керівників підприємств, відсутність державних цільових програм розвитку, низький рівень проникнення технологій 4.0 тощо.
  2. Провідні технічні університети, а також провідні учасники промислових хайтек регіону виявились неспроможними в 2020-21 запропонувати конкретні проєкти та програми розвитку у сфері хайтек для регіональної стратегії Харківщини до 2027. Хоча Харків на рівні вироблення пріоритетів має одну з кращих стратегій смарт-спеціалізації, на рівні програм та проєктів, які мають відповідати цим пріоритетам, ми їх не знаходимо. Зокрема, в цій стратегії відсутні такі типові (для всіх регіонів з високим індустріальним потенціалом) проекти:
    1. розвиток Центрів 4.0 (або їх європейських аналогів – Digital Innovation Hubs), 
    2. кластерів ІАМ чи інших промислових об’єднань, 
    3. технопарків та FabLabs,
    4. проектів які популяризують інженерні професії,
    5. проекти популяризації технологій 4.0, 
    6. проекти інкубаторів та акселераторів для пром хайтек тощо.
  3. Відсутність таких проєктів – ключових для розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек, – означає подальшу деіндустріалізацію регіону, подальшу деградацію технічної та інженерної освіти та відставання на міжнародній арені від розвинутих країн.
  4. Подібно до смарт-спеціалізації, риторика та заяви про синхронізацію з європейським курсом також містить в собі чимало імітаційних рис, або ж не є ефективною для економіки країни. Жоден університет ще не взяв на себе зобов’язання синхронізуватись з моделлю DIH (Digital Innovation Hub), яка передбачає розвиток та надання послуг для МСП. DIH є одним з головних інструментів практично всіх євро-програм інноваційного розвитку, дотичних до Індустрії 4.0. Їх модель значно відрізняється від попереднього курсу наших ЗВО на “договірні роботи” з великими підприємствами, й передбачає прискорений вихід та впровадження в місцеву економіку інноваційних рішень, в тому числі в сегментах low-end, яких дуже потребують вітчизняні МСП. Інший недолік нинішнього курсу ЗВО на освоєння грантів ЄС полягає в низькій віддачі цих грантів для вітчизняних підприємств. Отримані знання чи розробка технологій не переходять в нові рішення для промисловців.
  5. В основі вищеперелічених викликів лежить низька ринкова орієнтація університетів, що проявляється в першу чергу в невідповідності структури (-ур) до прийняття вищевказаних викликів. Зокрема, в університетах практично відсутні ефективні структури, які інтегрують функції інноваційного маркетингу та брокериджу, ефективного фандрейзингу, орієнтованого на технології 4.0, дуже слабкими є також внутрішні комунікації, які не дозволяють реалізувати існуючий потенціал. Ці відсутність позиції визначають відсутність належних бізнес-процесів.
  6. Щодо потенціалу ЗВО, події 2021 підтвердили, що потенціал фахівців провідних ЗВО Харкова залишається високим в сферах
    1. Окремих технологічних розробок 
    2. Створення освітніх та просвітніх програм, в тому числі, комерційних тренінгів
    3. Організації та залучення студентів до інноваційних програм розвитку

  1. Рекомендації до побудови єдиної аженди

Робоча група університетів спільно з кластером ІАМ та Асоціацією “підприємств промислової автоматизації України” пропонує керівникам всіх стейкхолдерів розглянути наступні рекомендації:

  1. Керівництво провідних технічних університетів має більш критично підійти до оцінки свого стану та своєї ролі в інноваційній екосистемі м. Харкова. Обговорення на рівні керівництва свого реального впливу та становища, поточних проблем та викликів у взаємодії з промисловцями,  поточної ситуації в виробленням відповідних адміністративних рішень є першим важливим кроком до змін. Одним з таких рішень мають стати зміни в структурі університетів, й де мають з’явитись відповідальні та компетентні особи в сфері інноваційного менеджменту (функції брокериджу, маркетингу та взаємодії з ринком).
  2. Університети мають єднатись з промисловцями в своїх спільних позиціях щодо необхідних реформ вищої освіти й більш проактивно та спільно комунікувати свої позиції на рівень центрального уряду, а також до чільників регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, листи, в тому числі публічні, та окремі заходи, які залучають керівників провідних університетів, підприємств та кластерів є основою подібних адвокаційних кампаній та-чи заходів.
  3. Кожному університету варто краще визначати свої ключові сфери спеціалізації та експертизи. Варто публічно їх задекларувати шляхом означення на веб-ресурсах, вказуючи при цьому:
    1. Каталоги конкретних інноваційних продуктів та рішень, доступних для промислових МСП, й де є привязка до рівня TRL (landscape I4.0).
    2. Конкретні роботи та кейси, вже виконані для промисловців.
    3. Інші види послуг, доступні для ринку (тренінги, тестування прототипів, консультації, аудит тощо).
    4. Промоційний контент, який орієнтується на промисловців та показує експертизу провідних кафедр (як білі книги, посібники, аналітичні статті та звіти тощо).
    5. Проекти розвитку, в тому числі грантові, та їх результати, включно з впливом на регіональну екосистему .
    6. Події, що популяризують напрями спеціалізації університету.
  4. Ці публічні ресурси є основою для приєднання європейської мережі DIH. Провідним технічним університетам рекомендується приєднатись до цієї мережі шляхом реєстрації на платформі смарт-спеціалізації S3.
  5. На рівні об’єднавчих ініціатив спільно з кластером ІАМ, учасники робочої групи рекомендують:
    1. Подальше й планове розгортання технологічних мітапів, започаткованих місцевим кластером ІАМ за підтримки АППАУ. Зокрема, наступний мітап варто запланувати в сфері фандрейзингу Індустрії 4.0 та каскадних проектів ЄС.
    2. Визначити як спільний комунікаційний майданчик групу в Фейсбук Харківського кластеру ІАМ.
    3. Визначити 2-3 координаторів від різних університетів, які будуть спільно координувати серію заходів що проводяться на рівні програм ЄС (EU4Business, EU4Digital / I4MS тощо), та розповсюджувати цю інформацію через канали спільноти.

АППАУ продовжить курс на посилення існуючого регіонального Центру 4.0 на базі Національного аерокосмічного університету “ХАІ ім. Жуковського”, але є також відкритою до співпраці зі всіма технічними університетами й вітає ініціативи консолідації. Зокрема, АППАУ запрошує представників університетів та кластеру ІАМ в робочі комітети та групи, які вже створені на платформі Industry4Ukraine та АППАУ, як комітети по цифровій трансформації промисловості, сталого розвитку, кластерного розвитку та смарт-спеціалізації.

Покращення виробничої кооперації – дослідження кластерів ІАМ

Високий рівень виробничої кооперації учасників регіональних кластерів є основою та головною відмінністю справжніх кластерів від інших бізнес-об’єднань. Яким чином пов’язані регіональні учасники між собою, скільки зв’язків носять регіональний характер, в яких секторах є найбільша концентрація – від цих та подібних питань залежить стратегія розвитку кластерів. Й це тим більш актуально для кластерів ІАМ, де може бути кілька секторів машинобудування та інжинірингу.

В рамках проекту ClusteRISE запущене дослідження метою якого є виявлення та картування (меппінг) зв’язків виробничої кооперації. Ми запрошуємо всіх потенційних та дійсних учасників кластерних спільнот від комерційних організацій пройти коротке опитування й відповісти на запитання про стан виробничої кооперації вашого підприємства.

Ваші відповіді мають справді важливе, – можливо навіть критичне значення для наступного етапу в розвитку кластерів ІАМ. Адже на сьогодні, жоден регіон України не може показати яким є стан виробничої кооперації й в будь-якому секторі. Подібних досліджень в Україні немає, тоді як без мепінгу просто неможливо приймати рішення щодо пріоритетів розвитку.

Тому ми просимо віднестись до цього анонсу з усією можливою відповідальністю та розумінням.

Якщо ви належите до представників інших (некомерційних) організацій регіону, прохання сприяти максимальному розповсюдженню цієї публікації.

Пройти опитування.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

До АППАУ приєднується компанія «Клінкманн Україна»

«Клінкманн Україна» – це товариство зі 100% іноземним капіталом, що є постачальником програмного забезпечення і засобів автоматизації для автоматизації процесів на виробництвах.

Компанія зареєстрована в 2004 році у м. Києві, успішно працює і розвивається.

«Klinkmann Ukraine» – є центром компетенції програмних продуктів компанії AVEVA (включаючи рішення, які раніше називалися Wonderware) котра є законодавцем промислового програмного забезпечення і зосередила в своєму портфоліо вирішення повного циклу: від проектування до повноцінного управлінню активами підприємства.

Unitronics – це піонер у виробництві і проектуванні ПЛК з вбудованим HMI і точками В/В, які відповідають різним вимогам: від простих до великих систем автоматизації. Єдине середовище розробки для HMI і ПЛК. Безкоштовне ПО і технічна підтримка.

Команда технічної підтримки Klinkmann Ukraine надає консультації на найвищому рівні, ми прагнемо максимально наблизити свої рекомендації по експлуатації до потреб клієнта. Своїм клієнтам ми пропонуємо навчання з можливістю здобуття сертифікату і іншу технічну підтримку.

Рішення і послуги від Klinkmann Ukraine допомагають клієнтам підвищити якість продукції і поліпшити.

Наші клієнти – це великі і малі компанії України різних форм власності.

Більше інформації про ТОВ «Клінкманн Україна» Ви можете отримати на нашому сайті.

В рамках АППАУ компанія готова розвивати партнерство з іншими членами організації в рамках своїх напрямків діяльності.

До АППАУ приєднується стартап Waste Ukraine Analytics

Waste Ukraine Analytics – платформа для прискореного переходу до циркулярної економіки. В2В маркетплейс для компаній у сфері управління відходами на основі відкритих даних. Галузь діяльності стартапу – ринок  відходів, вторинної сировини, небезпечні та безпечні відходи, які утворюються в процесі виробництва та життєдіяльності підприємств.

Галузі та досягнення

Waste Ukraine Analytics – це команда однодумців, небайдужих до стану довкілля України, де суспільство та бізнес практично не має доступу до інформації щодо поводження з відходами.

WUA взяла участь в низці заходів: «Circular Economy Hackathon 2019» (3 місце), інкубаційна програма Startup-in-Residence від Tech Ukraine (обрані для співпраці з Вінницькою міською радою), Intecrator Final Pitch Day (обрані для співпраці з Intecracy Group), переможці EASTCODE 2020: національний конкурс інноваційних рішень для громад східної України.

Більше інформації про Waste Ukraine Analytics ви можете отримати за посиланням https://www.facebook.com/WUAdigital

В рамках АППАУ Waste Ukraine Analytics готова розвивати партнерство з іншими членами організації за своїми напрямками діяльності.

Чому провайдери продуктів та рішень мають бути уважнішими до питань розвитку екосистем

Проста відповідь на поставлене питання – «тому, що вони втрачають нові бізнес-можливості». Розглянемо це на прикладі  недавніх обмінів на тему «САПР в машинобудуванні», яке охопило досить велику експертну спільноту, а головне – всі категорії екосистеми, від вендорів та розробників – до кінцевих споживачів. Звіт по цій міні-кампанії досить детально висвітлює її хід та підсумки.

Впродовж цього періоду ми бачили дуже різні реакції провайдерів – від повного ігнорування наших пропозицій та запрошень, й до проактивного спілкування, коли ми навіть не залучали когось з провайдерів, а навпаки – вони самі виходили на контакт й проясняли для себе всю ситуацію та перспективи.

Так от, вже можна стверджувати, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]проактивні компанії, які використовують ці «технологічно-галузеві», екосистемні заходи кластерів чи бізнес-асоціацій мають набагато кращі шанси в продажах та розвитку бізнесу.[/perfectpullquote]

Аргументую цю тезу на цьому ж прикладі  мітапів по САПР, які пройшли. Для провайдерів які реально включились я бачу мінімум 7 переваг

  1. Ідейне лідерство: наші мітапи та звіт «засвітили» для широкої аудиторії ряд імен та експертів, чимало з яких були невідомими для важливих учасників ринку. Звіт висвітлює їх позиції, які дають важливі відповіді на проблеми учасників ринку – це і називається ідейним лідерством. Позиція «перехід на SaaS буде генерувати нові проблеми» є позицією стороннього аналітика, а позиція «Я знаю, що це буде проблемою, але ми готуємось до цього й вже маємо пропозиції для наших клієнтів» є позицією відповідального менеджера та лідера. Ми добре бачили цю різницю, й очевидно, це бачать учасники ринку.
  2. Лідерство в проектах розвитку. Окремі опції цих дискусій про стратегічний розвиток, на кшталт «оптові знижки – але з захопленням відразу значної долі ринку» для когось звучать повною абстракцією та нісенітницею. Але є також інші гравці, які до цього ставляться серйозно – перемовини між одним великим дистрибутором та відповідальним міністерствам вже розпочались. І я вірю, що такі спроби дійсно ведуть до успіху на ринку.
  3. Лідерство в інноваційних та освітніх програмах. В регіонах, як Харків, питання потужних центрів експертизи та навчально-освітніх послуг в окремих секторах промислових хайтек стоїть дуже гостро. Власне, не менш гостро це стоїть у всіх великих центрах країни. Наш звіт висвітлює позиції одного явного претендента на роль лідера – це НТУ «ХПІ». Кафедра ТММ – САПР була активною на всьому циклу кампанії й прийме участь в завершальних днях 16-17 вересня. Отже, очевидно, що їх голос, їх позиція буде найбільш почутою. Це означає, що давно відкрите питання «На кого ставити?» у виборі освітніх партнерів для кластеру ІАМ вже отримує велику дозу своїх аргументів.
  4. Лідогенерація та вирощування. Не вдаємось в деталі цього делікатного питання, але зрозуміло в рамках кампаній, для партнерів – провайдерів є достатньо можливостей в цій категорій. Й ті, хто дуже хотів, вже їх отримали.
  5. Генерація нових кейс-стаді. Візити на передові підприємства й тим більше, де встановлені конкретні системи чи продукти провайдера Х – чудова можливість для всестороннього розкриття переваг вашої системи, вирощування та конверсій. Ми стабільно практикували це на Інтерпайпі по відношенню до IT-Enterprise, й тепер бачимо, хто й чому є лідером в Україні в області предиктивного обслуговування, MES чи ERP та інших систем. Аналогічні приклади є в інших сегментах. Фактично, як професійна асоціація ми робимо незалежну аналітику й розкриваємо переваги також устами самого замовника. Й це звучить куди переконливіше, ніж провайдер піарить сам себе. А звідси – тільки 1 крок до повноцінних кейс-стаді, ефективність яких доказана в нашій практиці багато разів. В сфері САПР ми повторимо цю вправу зараз на 2-х підприємствах, членах Харківського кластеру ІАМ.
  6. Краще розуміння ринків та клієнтів. Впродовж подібних міні-кампаній – й особливо, під час візитів чи кластерних зустрічей, ви отримуєте чимало інсайтів як про ринок, так і позиції окремих вендорів, інтеграторів, замовників та екосистемних партнерів. Разом, це дозволяє сформулювати чи адаптувати ваші стратегічні позиції буквально за лічені тижні – дні. Наприклад, в згаданому звіті по САПР фігурують 2 лідери (бенчмарки) – МДЕМ та ФЕД. Більш глибокий аналіз, що і як роблять ці компанії в порівнянні з тим, чого не роблять інші (які відстають), відразу дає додаткові аргументи та опції розвитку вашим продавцям та маркетологам.
  7. Інтеграція в аженду кластерів ІАМ. Учасники кластерів ІАМ – це кращі, найбільш динамічні та інноваційні представники малого та середнього бізнесу з секторів інжинірингу, проектування, машинобудування та промислової автоматизації. Всі ІАМ кластери є молодими та повними нових ідей та проектів. Очевидно, що інтеграції в їх регіональні плани та аженду дає швидкі переваги вендорам – як все вищеперелічне, але в рамках та в контексті конкретної регіональної спільноти.

Зайве говорити, що всі ці переваги ми будемо розвивати й надалі в подібних мітапах й, в першу чергу, з нашими членами АППАУ та кластерів ІАМ. Попереду нас чекають такі зустрічі в сферах робототехніки та предиктивного обслуговування.

Отже, лідерство та проактивність провайдерів вітається, переваги та підтримку ми забезпечуємо, аналітику та інсайт формулюємо на рівні кращих аналітичних агенцій ) Ну а тих експертів, хто «не ведеться» ніяк на наші запрошення, що ж, – ніхто нікого насильно до співпраці тягнути не буде, – вибір сильних акторів на нашому ринку дійсно є.

Впродовж чималого часу, ми намагаємось доказати й собі, й вітчизняним ринкам, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]майбутнє не «за великими чи малими брендами». Майбутнє за тими провайдерами, хто створює чи приймає участь в створенні сильних екосистем  – регіональних, галузевих, технологічних.[/perfectpullquote]

Це вже доказує світовий досвід. Відкритість та готовність до співпраці – запорука успіху в таких екосистемних підходах.

Всім гарних партнерів та ефективної співпраці, й наш проект ClusteRISE продовжує свій хід регіонами та технологічними сегментами.

Юрчак Олександр

Ген. директор АППАУ, керівник проекту ClusteRISE

This website uses cookies to improve your web experience.