Waste Ukraine Analytics – платформа для прискореного переходу до циркулярної економіки. В2В маркетплейс для компаній у сфері управління відходами на основі відкритих даних. Галузь діяльності стартапу – ринок відходів, вторинної сировини, небезпечні та безпечні відходи, які утворюються в процесі виробництва та життєдіяльності підприємств.
Галузі та досягнення
Waste Ukraine Analytics – це команда однодумців, небайдужих до стану довкілля України, де суспільство та бізнес практично не має доступу до інформації щодо поводження з відходами.
WUA взяла участь в низці заходів: «Circular Economy Hackathon 2019» (3 місце), інкубаційна програма Startup-in-Residence від Tech Ukraine (обрані для співпраці з Вінницькою міською радою), Intecrator Final Pitch Day (обрані для співпраці з Intecracy Group), переможці EASTCODE 2020: національний конкурс інноваційних рішень для громад східної України.
Проста відповідь на поставлене питання – «тому, що вони втрачають нові бізнес-можливості». Розглянемо це на прикладі недавніх обмінів на тему «САПР в машинобудуванні», яке охопило досить велику експертну спільноту, а головне – всі категорії екосистеми, від вендорів та розробників – до кінцевих споживачів. Звіт по цій міні-кампанії досить детально висвітлює її хід та підсумки.
Впродовж цього періоду ми бачили дуже різні реакції провайдерів – від повного ігнорування наших пропозицій та запрошень, й до проактивного спілкування, коли ми навіть не залучали когось з провайдерів, а навпаки – вони самі виходили на контакт й проясняли для себе всю ситуацію та перспективи.
Так от, вже можна стверджувати, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]проактивні компанії, які використовують ці «технологічно-галузеві», екосистемні заходи кластерів чи бізнес-асоціацій мають набагато кращі шанси в продажах та розвитку бізнесу.[/perfectpullquote]
Аргументую цю тезу на цьому ж прикладі мітапів по САПР, які пройшли. Для провайдерів які реально включились я бачу мінімум 7 переваг
Ідейне лідерство: наші мітапи та звіт «засвітили» для широкої аудиторії ряд імен та експертів, чимало з яких були невідомими для важливих учасників ринку. Звіт висвітлює їх позиції, які дають важливі відповіді на проблеми учасників ринку – це і називається ідейним лідерством. Позиція «перехід на SaaS буде генерувати нові проблеми» є позицією стороннього аналітика, а позиція «Я знаю, що це буде проблемою, але ми готуємось до цього й вже маємо пропозиції для наших клієнтів» є позицією відповідального менеджера та лідера. Ми добре бачили цю різницю, й очевидно, це бачать учасники ринку.
Лідерство в проектах розвитку. Окремі опції цих дискусій про стратегічний розвиток, на кшталт «оптові знижки – але з захопленням відразу значної долі ринку» для когось звучать повною абстракцією та нісенітницею. Але є також інші гравці, які до цього ставляться серйозно – перемовини між одним великим дистрибутором та відповідальним міністерствам вже розпочались. І я вірю, що такі спроби дійсно ведуть до успіху на ринку.
Лідерство в інноваційних та освітніх програмах. В регіонах, як Харків, питання потужних центрів експертизи та навчально-освітніх послуг в окремих секторах промислових хайтек стоїть дуже гостро. Власне, не менш гостро це стоїть у всіх великих центрах країни. Наш звіт висвітлює позиції одного явного претендента на роль лідера – це НТУ «ХПІ». Кафедра ТММ – САПР була активною на всьому циклу кампанії й прийме участь в завершальних днях 16-17 вересня. Отже, очевидно, що їх голос, їх позиція буде найбільш почутою. Це означає, що давно відкрите питання «На кого ставити?» у виборі освітніх партнерів для кластеру ІАМ вже отримує велику дозу своїх аргументів.
Лідогенерація та вирощування. Не вдаємось в деталі цього делікатного питання, але зрозуміло в рамках кампаній, для партнерів – провайдерів є достатньо можливостей в цій категорій. Й ті, хто дуже хотів, вже їх отримали.
Генерація нових кейс-стаді. Візити на передові підприємства й тим більше, де встановлені конкретні системи чи продукти провайдера Х – чудова можливість для всестороннього розкриття переваг вашої системи, вирощування та конверсій. Ми стабільно практикували це на Інтерпайпі по відношенню до IT-Enterprise, й тепер бачимо, хто й чому є лідером в Україні в області предиктивного обслуговування, MES чи ERP та інших систем. Аналогічні приклади є в інших сегментах. Фактично, як професійна асоціація ми робимо незалежну аналітику й розкриваємо переваги також устами самого замовника. Й це звучить куди переконливіше, ніж провайдер піарить сам себе. А звідси – тільки 1 крок до повноцінних кейс-стаді, ефективність яких доказана в нашій практиці багато разів. В сфері САПР ми повторимо цю вправу зараз на 2-х підприємствах, членах Харківського кластеру ІАМ.
Краще розуміння ринків та клієнтів. Впродовж подібних міні-кампаній – й особливо, під час візитів чи кластерних зустрічей, ви отримуєте чимало інсайтів як про ринок, так і позиції окремих вендорів, інтеграторів, замовників та екосистемних партнерів. Разом, це дозволяє сформулювати чи адаптувати ваші стратегічні позиції буквально за лічені тижні – дні. Наприклад, в згаданому звіті по САПР фігурують 2 лідери (бенчмарки) – МДЕМ та ФЕД. Більш глибокий аналіз, що і як роблять ці компанії в порівнянні з тим, чого не роблять інші (які відстають), відразу дає додаткові аргументи та опції розвитку вашим продавцям та маркетологам.
Інтеграція в аженду кластерів ІАМ. Учасники кластерів ІАМ – це кращі, найбільш динамічні та інноваційні представники малого та середнього бізнесу з секторів інжинірингу, проектування, машинобудування та промислової автоматизації. Всі ІАМ кластери є молодими та повними нових ідей та проектів. Очевидно, що інтеграції в їх регіональні плани та аженду дає швидкі переваги вендорам – як все вищеперелічне, але в рамках та в контексті конкретної регіональної спільноти.
Зайве говорити, що всі ці переваги ми будемо розвивати й надалі в подібних мітапах й, в першу чергу, з нашими членами АППАУ та кластерів ІАМ. Попереду нас чекають такі зустрічі в сферах робототехніки та предиктивного обслуговування.
Отже, лідерство та проактивність провайдерів вітається, переваги та підтримку ми забезпечуємо, аналітику та інсайт формулюємо на рівні кращих аналітичних агенцій ) Ну а тих експертів, хто «не ведеться» ніяк на наші запрошення, що ж, – ніхто нікого насильно до співпраці тягнути не буде, – вибір сильних акторів на нашому ринку дійсно є.
Впродовж чималого часу, ми намагаємось доказати й собі, й вітчизняним ринкам, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]майбутнє не «за великими чи малими брендами». Майбутнє за тими провайдерами, хто створює чи приймає участь в створенні сильних екосистем – регіональних, галузевих, технологічних.[/perfectpullquote]
Це вже доказує світовий досвід. Відкритість та готовність до співпраці – запорука успіху в таких екосистемних підходах.
Всім гарних партнерів та ефективної співпраці, й наш проект ClusteRISE продовжує свій хід регіонами та технологічними сегментами.
Після 1-го технологічного мітапу кластерів ІАМ по ВІМ-технологіям в липні, тема «САПР в машинобудуванні» звучала відразу на кількох заходах спільноти АППАУ та кластерів ІАМ в серпні та вересні. Цим звітом ми підводимо підсумки онлайн вебінару 26 серпня, круглого столу в Одесі 1 вересня, а також кількох експертних обмінів з вендорами. Загалом, в обмінах прийняли участь представники Міністерства стратегічних галузей промисловості, компаній ПАТ «ФЕД», Electron, Softprom, CADFEM, MDEM, Soft engineering, ІТ САПР, НТУ «Київський політехнічний Інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут», ІК «Восток инжиниринг», керівники та учасники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова, й ці обміни вже охопили більше 100 фахівців. Свідчень керівників та експертів достатньо, щоб зробити певні аналітичні висновки. Й оскільки в АППАУ ми вперше настільки близько наближаємось до цієї теми спільно з кластерами ІАМ – назвемо це «1-ою хвилею», – по аналогії з маркетинговими опитуваннями.
Ключові питання обмінів
Аженда вебінару 26 серпня задала напрями та теми обговорення, й вона апелює до питань доступності сучасного програмного забезпечення для широких кіл машинобудівників, наявності розвинутих технічних політик підприємств, системи підготовки кадрів, актуальності центрів прототипування й ширше, – інфраструктури спільного користування. Звісно, про круті кейси КБ «Південне» чи «Мотор-Січ» ми знали й раніше – подібні обміни, тільки в менших масштабах, були в 2019 з учасниками руху 4.0 «Аркада» та «ІМАТЕК», КБ «Південне» та іншими учасниками ринку в нашому клубі Discovery 4.0. Цього разу ми намагались зрозуміти поставлені питання в більш широких рамках, й з залученням безпосередніх учасників кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва – адже кому як не їм підіймати питання розвитку машинобудування та інжинірингу. Й питання кластерів звучить зараз дещо по іншому – мова про вищезгадані елементи не в окремих, елітних КБ чи підприємствах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]а про доступність та ефективність всієї цифрової та інноваційної інфраструктури розвитку для малих та середніх підприємств в машинобудуванні.[/perfectpullquote]
Поширення та стан сучасних САПР в Україні
Отже, якщо порівнювати з темою ВІМ, проникнення технологій CAD/CAM/CAЕ / PDM є значно кращим у вітчизняному машинобудуванні. Продукти САПР в машинобудуванні відомі з кінця минулого століття й сьогодні сотні українських підприємств в машинобудуванні та інжинірингу використовують різні програмні продукти для проектування, розрахунків, симуляції та тестів, а далі й виготовлення машинобудівної продукції. Водночас цей ринок має недоліки типові для будь-якого програмного забезпечення всіх наших промислових хайтек сегментів, а саме
На ринку існує маса нелегальних копій САПР відомих виробників.
Чим дорожчий, складніший та-або більш інноваційний продукт – тим менше його поширення.
Експерти коментували обидва явища та нові тренди. Зокрема, Михайло Сорокін, СЕО «Восток инжиниринг» каже, що «нелегальним ліцензіям приходить кінець. Політика вендорів спільно з Microsoft дозволяє швидко виявляти нелегальні копії й накладати санкції на компанії, які ними користуються». Наприклад, під санкції РТС за останній рік попали кілька десятків компаній в Україні, які нелегально використовували продукти цього виробника.
Щодо поширення більш складних та нових продуктів, представники електротехнічних САПР (Eplan) та машинобудівних (Softprom) в один голос кажуть про відставання українських підприємств. Бороденко Микола (ТОВ «Електрон», провідний дистрибутор Eplan в Україні) розповідав також про внутрішні перешкоди пов’язані з рівнем знань інженерів – навіть досвідченим інженерам важко переходити з САD на СAE, мова про інші парадигми та мислення, про навички роботи з даними та об’єктами, а не тільки з графікою. Микола, а потім й колеги з «Софтпром» кажуть, що в нас ще є маса підприємств, які ще не перейшли навіть на найпростіші CAD-системи, – багато проектних робіт, як і раніше, виконується в аналоговому (паперовому) вигляді на кульманах! Також сумнівно виглядає використання простих програм САПР типу Аutocad, їх функціонал вже не відповідає сучасним вимогам проектування.
Між тим, функціонал сучасних, спеціалізованих систем дійсно вражає, – найбільш яскравим в цьому сенсі була презентація Вадима Гаріна з CadFem про можливості продуктів як Ansys.
[caption id="attachment_16923" align="alignnone" width="1213"] Рис. 1 Системи CAE як ANSYS сьогодні є обов’язковими для виробників складних виробів – більшість розрахунків щодо поведінки виробу в різних ситуаціях відбувається в цифровому двійнику й ще до задовго до того, як продукт запускається у виробництво.[/caption]
Втішає те, що вендори та дистрибутори САПР, все ж, прикладають масу зусиль для розвитку ринку. Наприклад, ТОВ «Електрон» в 2019 році забезпечило безкоштовними ліцензіями 3 Центри Індустрії 4.0. Тарас Баган з центру 4.0 «КПІ» розповідав про досвід навчання студентів, й констатував, що багато випускників їхньої кафедри (АТЕП / ТЕФ) намагаються принести отримані знання та практики в фірми, де вони працевлаштовуються.
Водночас, точної інформації про поширення тих чи інших видів САПР в Україні, очевидно, немає – принаймні, ніхто з експертів про це не згадував, а окремі з них стверджують, що такі дослідження ніколи не проводились.
Переглянути повне відео вебінару 26 серпня:
Бенчмаркингові приклади
Серед найбільших яскравих прикладів фірм, які працюють на сучасному європейську рівні виділимо 2 компанії, учасників наших заходів.
МДЕМ, філія нідерландського суднобудівного концерну DAMEN з Миколаєва є членом АППАУ та спів-засновником Морського кластеру України, й тому вже добре відома нашій спільноти. Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ дуже добре представив новітні розробки компанії, які ведуться спільно з іншими підрозділами DAMEN й з використанням систем 3D Experience від Dassault Systemes. МДЕМ є практично, єдиними в Україні, хто використовує такі продукти в суднобудуванні. Це продукти класу PLM, що дозволяють автоматизувати й перевести в цифровий простір практично всі процеси життєвого циклу продукту – розробки, проектування, виготовлення, експлуатації. Про детальний досвід подібних use-cases в машинобудуванні є наш детальний опис з Ганновера ще від 2017 року. Але, як каже Станіслав, подолання крос-функційних бар’єрів й новизна підходів є дійсно складними змінами для організацій й розповсюдження 3D experience навіть в ЄС не таке вже й значне. Саме тому MDEM масу уваги та часу приділяє перенавчанню персоналу.
[caption id="attachment_16924" align="alignnone" width="1256"] Рис. 3 в переході на PLM МДЕМ запроваджує детальну й велику програму навчання співробітників. Це показує наскільки уважно керівництво компанії відноситься до нових викликів Індустрії 4.0, як головного пріоритету розвитку компанії.[/caption]
Інший приклад з машинобудування – ПАТ ФЕД. Кейс про впровадження елементів Індустрії 4.0 на цьому підприємстві вийшов в нас ще в 2018 році, але тоді ми не згадували про системи CAD/CAM. Між тим, саме ці системи – разом з верстатами ЧПУ є головними засобами автоматизації виробництва на рівні ОТ. Конструктори та оператори ФЕД користуються легальними версіями Solidworks та SolidCAM, ІТ-команда регулярно їх оновлює й слідкує за новинками від свого вендора (Soft engineering). Подібні системи – як і сучасна система планування та керування виробництвом (PDM / APS / MES від IT-Enterprise), можливо, випадають з поля зору журналістів, які дуже люблять говорити про швейцарські верстати на ФЕД. Але з огляду на питання автоматизації виробництва, вимог його підготовки, планування, дотримання технологічних режимів, гнучкості (мова про одиночне та дрібносерійне виробництво) тощо, саме цей комплекс програмних продуктів ОТ-ІТ забезпечує злагоджену та ефективну роботи близько 100 цих верстатів на ПАТ ФЕД й робить підприємство одним з кращих машинобудівників та експортерів України. Рекомендуємо також переглянути цю публікацію про ФЕД, – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]вона акцентує на системному підході до цифрової трансформації в машинобудуванні, як ключовому фактору успіху, – а не тільки чи не просто оновленні виробничих фондів, як цього прагнуть більшість вітчизняних машинобудівників.[/perfectpullquote]
Формулювання головних викликів САПР для вітчизняного машинобудування
Можна підсумувати, що загальне відставання в інноваційному та цифровому розвитку в машинобудуванні є нашим головним, спільним викликом. «Cучасні засоби PLM прискорюють швидкість проектування до 30%», – каже Станіслав Селезньов. Й враховуючи той факт, що МДЕМ є єдиними в Україні, хто використовує продукти класу PLM (3D Experience), неважко прогнозувати як швидко зростатиме розрив між українськими машинобудівниками та зарубіжними. «Європейська тенденція – це драматичне скорочення часу випуску суден, причому – нових моделей. Мова йде не про роки будівництва, а радше про місяці, причому окремі моделі будуть продаватись зі складу. При такому стані речей, розрив з вітчизняними виробниками в суднобудуванні стає практично непоборним», – каже Станіслав.
Все ж, це глобальний виклик варто розділити на комплекс причин або більш детальних викликів, що лежать в його основі. Спільно з експертами, на вебінарі 26 серпня ми склали наступний перелік:
Загальна низька культура підприємств. В якій рівень знань та навичок персоналу, технічна культура та парадигми менеджменту не відповідають викликам інноваційності та глобальній конкуренції в секторі машинобудування. Експерти констатували, що не зважаючи на наявність окремих передових підприємств, загальна культура залишається низькою.
Слабкий рівень трансферу знань та технологій. Кілька експертів наголошували, що придбання дорогого програмного продукту автоматично не вирішує поставлених завдань. Персонал обов’язково має проходити навчання, потрібно змінювати бізнес-процеси, повністю переглядати бібліотеки елементів, змінювати самі підходи до проектування тощо. Й все це займає немалий час. Управління цим періодом (так звана learning curve), скорочення часу та витрат на нього можливо завдяки грамотному керуванню, залученню консультантів та експертів з досвідом, системному навчанню. Керівники натомість, часто допускаються помилок, коли починають економити на цих необхідних інвестиціях, й натомість, збільшують час на освоєння. Інший фактор в цих аспектах – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відсутність в Україні спеціалізованих прикладних Центрів прототипування та експертизи Індустрії 4.0, в тому числі в сфері машинобудування, які б більш системно та потужно займались трансфером прикладних знань та технологій.[/perfectpullquote]
Доступність програмного забезпечення, яка знижується. Переважним чином, й особливо для МСП, цей виклик стосується низької платоспроможності підприємств в умовах нерозвинутих фінансових інструментів в країні. Цей фактор спричинює пошук дешевих, але менш якісних продуктів САПР. Водночас, проблема доступності дійсно є складною. Тренд переходу на SaaS не є очевидним й стосується не всіх вендорів, але точно є тренд переходу на повністю ліцензійні продукти. Це означає, що сучасні продукти САПР стануть менш доступними для широких кіл екосистеми машинобудування. Антон Васильєв, сертифікований викладач SolidWorks з НТУ ХПІ, в обмінах експертної групи детально аналізує чинники впливу на доступність ПЗ. Серед них:
очевидна обмеженість навчальних ліцензій;
сумнівна можливість створювати осередки колективного користування (це порушує ліцензійні умови);
умови погодинної оплати за користування – як досить гнучкі, але й все одно не вирішують завдань розвитку – адже період learning curve займає місяці;
певні «ідеологічні» конфлікти між інтересами споживачів та вендорів (це загальна ситуація в світі – споживачів «підсаджують» на голку, коли платити потрібно постійно, – про це багато говорили також на конференції Системних інтеграторів в липні в контексті SCADA-систем) тощо.
… й зрештою приходить до висновку, що «скоріше всього, кращі шанси в нашій країні має недорогий інженерний софт, який буде просуватись на умовах SaaS».
[caption id="attachment_16925" align="aligncenter" width="669"] Рис. 4 Член АППАУ, дистрибутор «Електрон» є лідером в постачанні EPLAN для підприємств України, й займає найбільшу частку ринку.[/caption]
Колега Антона, керівник кафедри ТММ та САПР НТУ «ХПІ» Микола Ткачук додає до цього можливі опції про орендування, або лізинг ліцензій. В свою чергу, Володимир Таран, СЕО “Електрон” каже, що їх компанія вже готується до переходу Eplan на SaaS й проактивно взаємодіє зі своїми клієнтами (рис.4).
Слабкий рівень PDM (Product Data Management) – підготовки та уніфікації конструкторської та технологічної документації, з приведенням її в цифровий вигляд. Відсутність таких елементів, робить неефективними системи CAD/CAE, оскільки «автоматизація хаосу породжує автоматизований хаос». Цей фактор особливо властивий великим державним операторам, наприклад, Укрзалізниці й Михайло Сорокін неодноразово його згадує у своїх виступах.
Відсутність системних підходів у впровадженні САПР на підприємствах часто породжує «зоопарк» програмних продуктів навість в межах одного підприємства. Найчастіше цей виклик пов’язаний з відсутністю стратегії розвитку підприємств, включно зі сферою технологій.
Перші 3 виклики визнані експертами критичними, останні два – радше мінорні.
Цей перелік був підтверджений потім в інших обмінах з вендорами та користувачами САПР. Й в цілому ці висновки добре корелюються з тими, що ми констатували в звіті «Індустрія 4.0 та машинобудування» в 2018 році.
Напрями дій спільноти
Як реакцію на вказані виклики, експерти розглянули 7 стратегічних напрямів дій:
Фактор «Доступність»: необхідно започаткувати діалог з великими міжнародними вендорами про оптові закупівлі, й де учасники спільнот (кластери ІАМ + АППАУ) отримують оптові знижки. Інша опція – надання єдиних платформ (необмежена кількість ліцензій) для великих операторів як Укрзалізниця, чи Укроборонпром на умовах довгострокового кредитування. Звісно, вирішувати подібні завдання без гарантій та участі державних структур неможливо.
Інший фактор доступності – стимулювання наших розробників випускати вітчизняні конкурентні продукти, зокрема, в сегменті low-end. Користувачам добре відомо про продукти класу PDM від вітчизняного IT-Enterprise, які впроваджені на ПАТ ФЕД та низці інших підприємств, включно з Укроборонпромом. Є також інші розробники в Україні й за умови кращого стимулювання, вони могли б повністю закривати сегменти low-end для масового користувача САПР.
В контексті доступності та кращої інтеграції в технологічні екосистеми великих брендів, потребує дослідження така опція як стимулювання розробок Apps та елементів бібліотек для відомих САПР. Адже потенціал українських ІТ-розробників є загальновизнаним в світі й ми зовсім не виключаємо того, що частина якогось відомого софта в сфері САПР машинобудування насправді розробляється в Україні – подібних прикладів ми знаходимо багато в інших сегментах. Питання полягає в тому, як перейти з ланки tier-N (сировини) до tier-1 або tier-2 – визнаного провайдера в екосистемі світового бренду. Це дасть визнання Україні й зробить політики брендів більш м’якими, а місцеві екосистеми значно сильнішими. Іншими словами, ми маємо якось показувати привабливість нашого ринку для великих брендів. І якщо мова не йде про обсяги продажу, тоді про що?
Трансфер знань та технологій: тут необхідна допомога від міжнародних донорів у створенні Центрів прототипування та Індустрії 4.0 (Центрах 4.0 та DIH). Такі центри є сьогодні в більшості країн ЄС, й одна з їх головних ролей – трансфер знань та технологій до широких ринків. На відміну від вендорів, вони роблять це в більш довгостроковому, екосистемному форматі, з залученням широких кіл бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища, а головне – за підтримки місцевих фондів та міжнародних грантів. В Україні такі Центри створюються з 2018 року на базі провідних технічних університетів, але поки це радше волонтерські структури, без виділеного штату та фінансування. Прикметно в цьому контексті, що Центр 4.0 «ХАІ» ніяк себе не проявив впродовж цих заходів серпня, хоча можливостей було чимало. В липні 2021 наш уряд затвердив постанову №750 про створення Центрів 4.0, яка надає право місцевим органам самоврядування створювати такі центри за рахунок місцевих бюджетів. Микола Ткачук, НТУ «ХПІ» в рамках цих експертних обмінів надав низку детальних опцій, як можна було б покращувати співпрацю ЗВО з ринком й краще готувати спеціалістів – з них видно великий, й ще не реалізований потенціал співпраці.
Трансфер знань та експертизи також можливий вже в рамках України від передових організацій. Ми бачимо їх вже чимало на ринку й окремі з них готові ділитись своїм досвідом. Як їх можна було б стимулювати розділяти свій кращий досвід та знання? Очевидно, спільні цілі кластерного розвитку є одним з перших інструментів, що власне й продемонстрували ці обміни – їх би не було, якби ця потреба не була озвучена кластерами ІАМ з Запоріжжя, Харкова та Миколаєва, не було б і цього звіту. Але, що ще ми можемо запропонувати фахівцям таким організацій, як MDEM, ФЕД чи КБ «Південне»? Навіщо їм витрачати свій час на зростання, можливих конкурентів? Фактори очевидних спільних завдань кластерів, як професійні стандарти, ріст культури ринку, підготовка кадрів, тощо – діють на рівні цінностей, але звісно мають обмеження. Можливо. варто запозичувати досвід ІТ-кластерів в Україні, де, наприклад, участь експертів в навчаннях молодих спеціалістів додатково оплачується? Як щодо інших інструментів – кампусів, технологічно-інноваційних днів, хакатонів, конкурсів тощо? Ми точно знаємо, що університети готові до таких заходів, але чи готові самі машинобудівники? – до цього часу їхня активність залишається дуже низькою.
Стандартизація змінює культуру й прискорює розвиток підприємств. Ця тема майже не звучала в наших експертних обмінах, хоча АППАУ її постійно підіймала в інших заходах по стандартизації впродовж серпня та вересня. Різниця в стандартах колишніх ГОСТ та ЄС реально існує, цей розрив ще не подоланий й це спричинює додаткові витрати інженерних компаній в експорті. Про це рік тому ясно говорили інші наші експерти з АСУТП, наприклад, Антон Кротюк з TerraWatt Group. При переході на роботу з німецькими генпідрядниками їх компанія змушена була нести значні витрати на перенавчання спеціалістів. Водночас, які стандарти необхідно виводити на рівень ДСТУ – це питання належить ще вивчати, поки що експерти це ніяк не коментують.
Необхідно також навчати викладачів й прискорювати перехід на нові системи САПР. Олексій Шевченко з “Запорізької політехніки” повторив на мітапі думку, яку ми часто чуємо в подібних обмінах – готувати сучасних працівників можуть тільки ті університети, де самі викладачі як кажуть «на рівні».
Як же впроваджувати ці напрями дій на практиці? АППАУ, спільно з керівництвом кластерів ІАМ пропонує учасникам ринку консолідовані та скоординовані дії. Перші кроки вже сплановані й події розгортаються наступним чином:
16-17 вересня низка обмінів та обговорення зазначених напрямів дій відбудеться на між-кластерному обміні в Харкові. Інженерна столиця України має прийняти рішення щодо створення Центру прототипування в машинобудуванні в Харкові й, власне, на цю тему пройде 1-ий обмін.
Ми також вітаємо включення в цю велику дискусію кластерів ІАМ Мінстратпрому. Департамент діджиталізації промисловості, який очолює Ігор Лисицький активно включився в цю дискусію 1 вересня на одеському круглому столі. Мова йде за впровадження PLM для вітчизняного суднобудування, але ніщо не заважає розширити рамки на низку секторів.
[caption id="attachment_16926" align="alignnone" width="960"] Рис. 5 Ігор Лисицький та Олена Жукова ( СЕО МДЕМ та в.о. Морського кластеру України) на круглому столі «PLM в суднобудуванні» в Одесі 1 вересня.[/caption]
Спільно з Мінстратпромом ми розробляємо проектну заявку для міжнародної технічної допомоги щодо вирішення стратегічних завдань розвитку, які зазначені вище. Активність спільноти, конкретність та релевантність пропозицій в цій програмі розвитку є запорукою успіху.
Ці обміни продемонстрували силу об’єднаної експертної спільноти. Очевидно, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]спільно ми можемо рухатись значно швидше та ефективніше не тільки в подібній аналітиці, але й у вирішенні спільних викликів. [/perfectpullquote]
Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім залученим експертам за ваші думки та пропозиції. Принагідно дякуємо GIZ-Ukraine, без яких не було б і проекту розвитку кластерів ІАМ – й це добрий приклад співпраці з міжнародними організаціями в розвитку вітчизняного машинобудування.
АППАУ запрошує учасників ринку приєднуватись до наших ініціатив та активніше залучатись до роботи асоціації спільно з кластерами ІАМ. Довідкова інформація – звертайтесь на info@appau.org.ua
Юрчак Олександр, голова ТК 185 «Промислова автоматизація»
Підписання меморандуму про співпрацю з Національним органом стандартизації (НОС) та три вебінари серпня на тему стандартів дали певний поштовх роботі ТК 185. Цим звітом я хочу підсумувати вказані події й надати перспективу до останнього вебінару по технічному регулюванню, який буде повністю покривати теми промислової автоматизації та ІТ.
НОС – напрями співпраці
Отже, в серпні АППАУ підписала меморандум про співпрацю з НОС ДП «УкрНДНЦ». Меморандум передбачає спільні дії по обмінам, залученню ринку, дальшій популяризації міжнародних технічних стандартів. НОС також очікує від членів нашого бізнес-об’єднання краще використання, в тому числі, платне, бібліотеки стандартів, що знаходиться на ресурсі http://uas.org.ua/ua/. Й для цього надає чисельні знижки для членів АППАУ.
АППАУ зобов’язується краще залучати свої членів. Зі свого боку під час зустрічі ми порушили 2 актуальні для нас питання майбутньої співпраці:
Можливий вивід окремих стандартів в статус «обов’язкового» – в першу чергу це стосується «безпекових» стандартів як ДСУТП МЕК 61508 (функційна безпека), та ДСТУ МЕК 62443 (кібер-безпека в АСУТП). Наш досвід 2016-20 рр показує, що добровільним шляхом керівники підприємств будуть доходити до використання цих стандартів ще десятиліттями, тоді як потреба їх впровадження в країні, особливо, на об’єктах критичної інфраструктури є більш, ніж очевидною. Подібний перевід потребує змін в нормативно-правових актах державного рівня.
Введення добровільної сертифікації підприємств по стандартам в сфері Індустрії 4.0. Тут, наше звертання до НОС стосується кращої легітимізації ТК 185 на проведення відповідних аудитів та сертифікацій. НОС вже має подібний досвід в інших сферах та стандартах й може нам сприяти з методиками та статусом. Крім того, можливе проведення подібних сертифікацій від імені НОС. Ми розглядаємо в першу чергу на цю роль стандарт ДСТУ ISO 22400, який лежить в основі обліку виробничих, а далі – й фінансово-економічних показників промислових підприємств. Добровільна сертифікація дозволить підприємствам швидше впроваджувати подібні стандарти та значно покращить їх імідж, й також конкурентоспроможність перед зарубіжними клієнтами та партнерами.
Детальні консультації та обміни з НОС по цим питанням розпочнуться в вересні.
[caption id="attachment_16692" align="alignnone" width="689"] Рис. 1 На підписанні меморандуму з головою НОС Швидким О.А.[/caption]
Залучення ринку – прогрес 2020-21 років
На вебінарі 16 серпня ми гостро підіймали питання залучення підприємств до впровадження сучасних міжнародних стандартів як головний виклик. Не дивлячись на успіхи окремих наших інноваторів Індустрії 4.0 та кращих інтеграторів, реакція ринку на діяльність ТК 185 залишається все ще слабкою. В складі комітету практично немає активних представників підприємств – замовників, й головну роботу та промоцію стандартів продовжують робити окремі ентузіасти з технічних університетів та системні інтегратори. Оглядаючись назад на результати проекту aCampus, ми тепер краще розуміємо, що стратегія проекту[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] «залучення – через просвіту та освіту» є правильним шляхом.[/perfectpullquote]
[caption id="attachment_16693" align="alignnone" width="867"] Рис 2 Стратегія залучення через просвіту та освіту. Проект aCampus став 1-им в історії ТК 185 (очевидно, й інших ТК НОС?), який майже повністю реалізував цю стратегію в 2019-20 рр.[/caption]
Й водночас, ми розуміємо те, що обсяги робіт по цій освіті та просвіті мають бути в рази більшими – наш ринок реально дуже відстає в розумінні та використанні міжнародних стандартів. Й щоб стимулювати керівників «добровільним шляхом» використовувати сучасні стандарти потрібно в рази більше скоординованих зусиль всіх учасників нашої спільноти – системних інтеграторів, замовників підприємств, вендорів, університетів, НДІ, розробників. Зокрема, в проекті aCampus нам просто не вистачило часу та бюджету, щоб повністю й реально глибоко закріпити рівень 3 в кількох передових замовників на рівні їх технічних політик.
Слабкими ланками серед стейкхолдерів стандартів є не тільки замовники, – в складі ТК 185 практично немає активних міжнародних вендорів. Хоча ми добре розуміємо, що всі міжнародні стандарти в нашій сфері діяльності створюються комітетами IEC/ISO, в які входять ті ж представники Siemens, Schneider Electric, ABB, Emerson тощо. Вони мають кращий світовий досвід й завжди є на передньому краї розробок. Чому представники їх філій є настільки пасивними в Україні, пояснити важко – але варто сприймати це як виклик й активніше залучати хоча б окремі бренди.
Також значно більшу роль мали б грати університети. Ми неодноразово показували й доказували, що міжнародні стандарти – це кращі світові практики в тих чи інших дисциплінах промислової автоматизації та ІТ. Отже, саме стандарти мали б бути основою навчальних та просвітніх матеріалів коли йдеться про Індустрію 4.0. В 2020 ми пояснювали це численними просвітніми матеріалами, як по кожному стандарту, так і загальними – наприклад, ця стаття про «Роль стандартів в Індустрії 4.0» надає загальний огляд викликів за низкою технологічних сегментів І4.0 й закликає до спільного їх вирішення. Але в реаліях, буквально лічені кафедри промислових АСУ (зокрема, це наші партнери з НУХТ, ХАІ та КПІ) вводять ці стандарти активно в свої навчальні програми. Яке відношення до стандартів інших університетів – невідомо.
Іншою малочисельною, але активною категорією, яка впроваджує нові стандарти в Україні є провідні інтегратори спільноти АППАУ. На вебінарі 18 серпня, організованого за підтримки Запорізької ТПП ми показували приклади впроваджень ISO 22400 та інших стандартів від «Індасофт-Україна», KOEEBOX (IT-Enterprise) та Waites. Подібні публічні демонстрації завжди дають нові інсайти та краще розуміння того, що та як роблять наші провідні розробники та інтегратори – ось окремі спостереження
В своєму кейсі від 2020 на «Юрія-Фарм» “Індасофт-Україна” прямим текстом посилається на використання 3-х стандартів – ISO 22400, IEC 62443 та ISA 101 (людино-машинний інтерфес). Цей кейс залишається кращим в спільноті АППАУ з точки зору підходів до побудоваи розвинутих АСУ на базі міжнародних стандартів.
СТО компанії Володимир Патрахін також наголошував, що так звана проблема «зоопарків» має не тільки негативні сторони – але й окремі позитиви. В першу чергу до них відноситься наявність локальних АСУ ТП. «Ви не уявляєте, скільки цінної для обліку виробничих КРІ інформації вже знаходиться у встановлених контролерах на ваших виробництвах», – каже Володимир. Завдання полягає в тому, що «витягти» цю інформацію та правильно обробляти в контексті, специфічному для завдань управління КРІ.
2 справді проривні рішення для управління активами підприємств демонстрували вітчизняні розробники – KOEEBOX та Waites, – кожна в своєму сегменті.
KOEEBOX виходить на ринок з локальним рішенням моніторингу одиниці обладнання на базі ІІоТ в сегменті low-end. Тобто, це рішення доступне для будь-яких категорій замовників чи галузей вартістю від 50 євро на місяць (модель SaaS), яке надає початковий рівень вимірювання ОЕЕ (ЗЕО – загальна ефективність встановленого обладнання).
[caption id="attachment_16694" align="alignnone" width="584"] Рис. 3. Слайд з презентації KOEEBOX[/caption]
Рішення Waites включають більш широкий набір метрик для моніторингу активів, включають рівень датчиків (власного виробництва) і вже добре масштабуються – від малих підприємств, до великих холдингів, де в одну систему можна об’єднати багато розподілених в різних локаціях (й по світу) заводах. На вебінарі 17-18 серпня ми демонстрували рішення в Amazon, де система предиктивного обслуговування включає більше 300 тис датчиків в цілодобовому спостереженні.
[caption id="attachment_16695" align="alignnone" width="951"] Рис. 4 Слайд з презентації компанії Waites[/caption]
Доповнені інформацією про ISO 22400 від експерта ТК 185 Олександра Степанця (Центр 4.0 КПІ), ці презентації добре демонстрували ту єдність й ті результати, які є зразковими для широкого впровадження стандартів. Таким чином, можна вже виснувати, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]експерти ТК 185 проводять первинну роботу по популяризації та просвіті ринку, підіймають попит, й далі розробники та інтегратори впроваджують відповідні рішення, базуючись на отриманих знання стандартів.[/perfectpullquote]
[caption id="attachment_16696" align="alignnone" width="584"] Рис. 5 Слайд з презентації Олександра Степанця – місце ISO 22400 серед інших стандартів[/caption]
Варто згадати також виступ Віталія Сдобнікова з Апостери на вебінарі 16 серпня. Апостера – це провідна українська компанія у впровадженні нових рішень 4.0 в європейському автопромі. Віталій каже, що «мінімум з десяток міжнародних стандартів лежать в основі напрацювань Апостери», – й це зумовлено як вимогами європейських замовників, так і власним розумінням важливості стандартів як кращих практик.
Ці вебінари 16-18 серпня показали також важливість такого методу промоції та залучення – як повторення важливих висновків та вже напрацьованого експертного контенту. За 6 місяців проекту aCampus експертами ТК 185 було дійсно напрацьовано масу цінного матеріалу по 5 стандартам, – але це не означає, що всі ці меседжи, висновки експертів, зібрана аналітика тощо були донесені до широких ринків, й особливо тих керівників, які приймають рішення. Тому це інформування варто повторювати знову і знову, тим більше, що експертного контенту в ТК 185 дійсно дуже багато.
Пріоритети зростання
Якщо буквально підходити до тези «стандарти – мова, що об’єднує», то вона не є очевидною в контексті розвитку вітчизняних промислових хайтек, й зокрема, кластерів ІАМ. Більше того, якщо до вищезгаданих 5 стандартів Індустрії 4.0 додати ще стандарти циркулярної промисловості, про які йшлось на 1-му вебінарі з технічного регулювання 26 липня, розмову про AСCA (промисловий безвіз) й порівняти це з активністю кластерів ІАМ, для яких ці вебінари й організовані проектом ClusteRISE, то напрошується висновок, що рівень усвідомлення керівниками промислових МСП міжнародних стандартів все ж дещо занизький, як для потенційних та вже діючих експортерів. «Занизький» – це м’яко кажучи. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Адже й досі знайти будь-де в Україні технічні політики підприємств, що базуються на міжнародних технічних стандартах – справді дуже важко.[/perfectpullquote]
Принаймі, скромність технічних директорів підприємств в публічній демонстрації своїх здобутків в цих питаннях є тотальною.
Другим актуальним питанням порядку денного є ефективність впровадження навіть перекладених та прийнятих на рівні ДСТУ стандартів. Чергове підтвердження ми отримали на 1-му технічному мітапі кластерів ІАМ по ВІМ в липні. Тобто, стандарти ВІМ в Україні прийняті давно й на рівні ДСТУ, в будівельній галузі прийняті також інші нормативно-правові акти, що на них базуються. Але кількість впроваджень та попит на ВІМ-проекти залишаються на початковому рівні, – тобто, картина та сама, що й по нашим стандартам І4.0. Експерти ВІМ переконані, що виводу міжнародних стандартів на рівень ДСТУ недостатньо, має проводитись значно більша робота по освіті та просвіті керівників, інженерного персоналу, майбутніх фахівців. Тільки тоді стандарти входять в реальність й на них з’являється попит. На мою думку, ці свідчення колег підтверджують правильність нашої стратегії (рис. 2) й водночас гостро ставить питання, де брати кошти на нові кампанії по освіті та просвіті ринку.
Це питання пов’язано з ще більш актуальним – про підтримку роботи Технічних комітетів державою та їх координацію з іншими стейкхолдерами. Зокрема, роботи в ТК 185 останній рік йдуть радше на волонтерській, а значить, не системній основі. Й головна проблема, як вже було зазначено, – відсутність попиту на сучасні стандарти з боку ринку. А нема попиту – немає фінансування. В своєму виступі на вебінарі 16 серпня я зазначив, що це питання – похідне від вирішення загальних питань вищого рівня, пов’язаних з промисловою політикою. Точніше, її відсутністю в державі. Тобто, в українському контексті не можна взяти й «висмикувати» окремі, часткові питання з загальної картини й ставити їх як самодостатні. Це не працює. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Питання технічного регулювання, експорту, інтернаціоналізації, якості та конкурентоспроможності промисловців є похідними від національних та галузевих стратегій промислового розвитку. І знайти які в нашій державі неможливо.[/perfectpullquote]
Відповідно, робота чисельних державних установ, технічних комітетів, бізнес-об’єднань не є скоординованою в цих питаннях, й відповідно, їх ефективність залишається низькою.
Тому звісно можна й потрібно вести мову про експортні позиції учасників кластерів ІАМ, про роль міжнародних стандартів в їх стратегіях інтернаціоналізації, про те, що сьогодні прийняття викликів в тій же енергоефекивності, чи циркулярній економіці, чи Індустрії 4.0 тощо – неможливі без знання міжнародних стандартів. Але чи спрацює це виключно на рівні молодих кластерів та окремих бізнес-спільноти без підтримки всіх стейкхолдерів, в першу чергу, центрального уряду?
Напрями активізації спільнот АППАУ, Індустрії 4.0 та кластерів ІАМ
Отже, якщо зазначені питання промоції, освіти та просвіти, створення релевантних (базованих на стандартах) технічних політик підприємств та залучення до цих питань перших керівників; пошуку фінансування для роботи ТК та кращої координації стейкхолдерів є головними, то як ми маємо реагувати на ці виклики?
Пропозиції, які надані нашим ТК 185 стосуються наступного.
Напрями дій на рівні АППАУ та Industry4Ukraine.
Для вирішення питань фінансування необхідно продовжувати пошук грантових програм. Для цього в першу чергу, необхідно залучити наші Центри 4.0 та інші університети, де планується перехід на DIH (Digital Innovation Hubs), а також технічних експертів в програмі EIF. Досвід з GIZ-Ukraine 2019-20 рр. доказав ефективність грантових програм.
Нашим кластерам – партнерам, ми хочемо нагадати що як в програмі EIF, так і в питаннях стандартизації – всі напрацювання АППАУ / ТК 185 є доступними для розповсюдження та залучення ваших учасників. Очевидно, головна роль в цьому має належати експертам з регіональних Центрів 4.0 – DIH.
Необхідно активізувати роботу з великими міжнародними брендами. Як було сказано, їх лідерство в стандартах є беззаперечним в розвинутих країнах. Нам потрібно знайти хоча б 1-2 вендорів, готових співпрацювати з ТК 185 в Україні в цих питаннях.
Так само необхідно збільшити кількість кейсів, які демонструють роль стандартів, й в першу чергу – з великими промисловими замовниками. Ідеально демонструвати ці речі, інтегровані в тех. політики.
Напрями дій спільно з НОС та Міністерствами центрального уряду.
Необхідно розпочати консультації з приводу переведення частини безпекових стандартів в статус «обов’язковий» (IEC 62443, IEC 61508 та 61512)
Аналогічно, – розпочати діалог з НОС й з кількома великими підприємствами про введення послуги «аудит підприємств» та їх добровільної сертифікації згідно з міжнародними стандартам в сфері Індустрії 4.0. Розпочати варто з ISO 22400, який лежить в основі фінансово-економічних показників підприємств, а значить може найбільше зацікавити перших осіб.
Спільно з Мінекономіки та Мінстратпромом – провести окремий круглий стіл з ТК «Кращі практики по залученню підприємств до «не обов’язкових» стандартів. Роль стандартів в виробленні ефективних технічних політик».
На завершення, від імені ТК 185 та АППАУ хочу подякувати нашим партнерам з GIZ-Ukraine, – ми маємо можливість продовжувати розвиток в проектах стандартизації завдяки постійній підтримці в проектах від німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.
Компанія WAITES, була створена в 2008 році у Кентуккі і спеціалізується на розробці комплексу обладнання для вібродіагностики, що включає в себе різні види сенсорів вібрації, температури та інші, що використовуються майже у всіх галузях промисловості. WAITES має Українській офіс, що існує понад 5 років та спеціалізується на програмному забезпеченні та продажу на території України та Європи.
Система дистанційного моніторингу обладнання WAITES має великі переваги. Вона призначена для скорочення експлуатаційних витрат, захисту обладнання, безпеки обслуговуючого персоналу. WAITES усуває період простоїв, подовжує строк експлуатації обладнання, збільшує продуктивність, налаштовує безперервну роботу виробництва, робить систему надійною і адаптивною та скорочує витрати на технічне обслуговування.
Контролюється і аналізується вібрація і температура роторного обладнання: електродвигуни, редуктори і мультиплікатори, насосно-компресорне обладнання, турбіни і все, що має підшипники (кочення, ковзання), а також конвеєрне обладнання. Система дозволяє визначити виникнення і розвиток дефектів підшипникових вузлів, відсутність або надлишок мастила, дисбаланс, виникнення послаблень і т.д. Основне завдання – надати необхідну інформацію про технічний стан обладнання і тим самим запобігти поломку і уникнути непередбачених дорогих простоїв.
Галузі та досягнення
WAITES представлена в 12 країнах світу з клієнтською базою понад 200 компаній, серед яких: AMAZON, Michelin, Nissan, Philip Morris, DHL, Tesla, Mercedes, AstraZeneca, Pfizer та інші.
WAITES має три команди аналітиків у трьох країнах світу та машинне навчання, яке включає в себе 100+ фізичних серверів аналізу, 21 алгоритм машинного навчання, 80 мільйонів об’єктів даних в день, 3000 + виявлених аномалій кожного дня.
Протягом останніх років WAITES тільки поширює свою клієнтську базу та розробляє нові продукти для своїх теперішніх та майбутніх клієнтів. На 2021 рік WAITES підключив виробництво компанії NIKE усього світу.
За перший тиждень співпраці WAITES з компанією DHL було виявлено проблему, яка прораховується на $900 000.
Рішення для моніторингу стану Waites економлять нашим клієнтам більш $ 150 000 000 в рік.
Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» став одним з переможців грантової програми BOWI.
Boosting Widening Digital Innovation Hubs (BOWI) – це проект, який фінансується програмою I4MS / Horizon 2020 Євросоюзу й спрямований на підтримку цифрових інноваціійних хабів (DIHs) та МСП через кращу фасилітацію та доступ до нових цифрових технологій. Обсяг фінансування – 100 тис євро.
Загальною метою проекту є розширення мережі DIH шляхом посилення колаборації між зрілими DIH з молодими DIH (протохабами), де нові технології програми I4MS ще не є розповсюдженими. Центр Індустрії 4.0 в КПІ відноситься саме до таких протохабів.
Консорціум BOWI керується литовсько – українською компанією Civitta, добре знайомою нашим інноваторам з різних секторів економіки. Також в консорціум входять 10 DIHs з Польщі, Нідерландів, Фінляндії, Німеччини, Латвії, Румунії, Чехії та Болгарії.
Головною метою проекту є передача досвіду та інструментів по створенню послуг для МСП до КПІ від зрілих європейських DIH з наступною промоцією серед українських МСП. Завданнями проєкту є наступні
Відбір команди експертів КПІ, спроможних та вмотивованих до інноваційно-консультаційного супроводу МСП
Відбір 20 МСП – найбільш готових до впровадження технологій 4.0 на своєму виробництві
Проходження європейського конкурсу, на якому будуть відібрані 4 кращі МСП з забезпеченням фінансування в 60 тис євро кожному.
Супровід МСП в експериментах по впровадженню інноваційних цифрових технологій.
Формулювання перспектив по масштабування досягнутих результатів на інші ринки та сегменти в Україні.
Виконання цих завдань в сукупності й під кураторством європейських DIH дозволить створити новий портфель сервісних послуг для Центру 4.0 – DIH в КПІ.
Передбачається також спільна робота над новими грантовими проектами в рамках програми EIF від АППАУ.
Грантова заявка на конкурс BOWI розроблялась спільно КПІ та АППАУ, й партнери далі будуть продовжувати свій шлях в цьому проекті.
Громадська організація «Новітня освіта» займається соціальними проєктами з впровадження сучасних засобів і методик в систему освіти. Насамперед робототехніки, яка спирається на такі дисципліни, як електроніка, механіка, кібернетика, телемеханіка, мехатроніка, інформатика, а також радіотехніка й електротехніка і дає можливість молоді стати спеціалістами з автоматизації, конструкторами, електронниками, промисловими програмістами та спеціалістами з вбудованих систем (Embedded). Наша мета – поєднати освіту і бізнес в Україні для того, щоб молодь отримала якісну освіту та чіткі цілі у житті, а підприємства – кваліфікованих спеціалістів для розробки і виробництва високотехнологічної, інтелектуальної продукції з високою доданою вартістю.
Галузі та досягнення
ГО «Новітня Освіта» – молода організація, але вже має великий досвід співпраці в освітньому просторі та бізнесі. У 2021 році ми стали співорганізаторами конкурсу Worldskills Ukraine в компетенції «Мобільна робототехніка», регіональні змагання якого пройдуть в жовтні–листопаді цього року, а фінал відбудеться у квітні–травні 2022 року. Також нам вже вдалося створити 5 нових команд для участі у Worldskills. У цьому році ми поставили собі за мету вивести на змагання мінімум 20 команд, у 2022 році – 50 команд, у 2023 році – 100 команд. Приміром, в Китаї, Японії, Індії на сьогоднішній день створено більш ніж по 200 команд.
Національний університет «Чернігівська політехніка» був створений в 1960 році. Університет має сертифікат на систему управління якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001 і є членом Великої хартії університетів – Magna Chartia Uneversitatum. Структура університету включає 7 навчально-наукових інститутів, 2 факультети, 33 кафедри, центр післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, аспірантуру та докторантуру, бізнес-інноваційний центр, редакційно-видавничий відділ. До складу університету також входять «Коледж економіки і технологій» та «Коледж транспорту та комп’ютерних технологій». Всього в університеті навчається більше 7000 студентів. Ведеться підготовка фахівців за 29 напрямками підготовки та 30 спеціальностями. “Чернігівська політехніка” посідає 6-те місце серед 15 закладів вищої освіти України, які увійшли до рейтингу The Times Higher Education Impact Rankings,
Галузі та досягнення
Національний університет «Чернігівська політехніка» є провідним освітнім та науковим закладом в напрямах військово-технічних розробок, регіонального розвитку, створення матеріалів та конструкцій, енергоефективності, охорони здоров’я, електронних та інформаційних технологій, в тому числі в галузі комп’ютеризації та автоматизації виробництва задля розвитку Індустрії 4.0 в Україні.
Серед головних наукових досягнень «Чернігівської політехніки», реалізованих в Україні та за кордоном, є створення українського криптофону, розробка інтелектуальної системи керування новітніми установками електронно-променевого зварювання, система захисту інформації в мережах IP-телефонії та цифрового радіозв‘язку, портативне фотоелектричне джерело живлення для військових застосувань, технологія зварювання тиском нероз’ємних з’єднань твердих сплавів, система управління фотоелектричними панелями, мобільна інформаційна система кардіодіагностики, електрона система голосування Mobile-RADA, комп’ютерна програма «Єдине інформаційне вікно» та багато інших.
«Чернігівська політехніка» є учасником чисельних міжнародних проєктів в технологічній сфері, направлених на розвиток підприємництва (BUSEEG), промислової екології (IEMAST), ІТ-аутсорсингового партнерства з підприємствами (IHSITOP), співробітництва зі промисловістю в сфері електронної та обчислювальної техніки (CABRIOLET), міжрегіональної кооперації (THEOREMS-Dnipro) та кібербезпеки (CyRADARS).
З 2020 року в рамках міжнаціонального проєкту «Розвиток практично-орієнтованої спрямованої на студентів освіти в галузі моделювання кібер-фізичних систем» (CybPhys), який виконується за програмою ERASMUS+, в університеті започаткована підготовка магістрів зі спеціальності «Комп’ютерна інженерія» за новою освітньо-професійною програмою «Комп’ютерна інженерія та промислова автоматизація».
Більше інформації про Національний університет «Чернігівська політехніка» та його проєктну діяльність ви можете отримати на сайті, а також слідкувати за останніми подіями, що відбуваються в університеті, на його сторінках в Facebook, Instagram та Telegram. В рамках АППАУ університет готовий розвивати партнерство з іншими членами організації за напрямами своєї діяльності.
Наша компанія з 2012 року працює на міжнародному ринку інженерних проектів в сфері залізничного транспорту. Основні напрямки:
участь в проектах по розробці і модернізації локомотивів та іншого рейкового транспорту. Модернізація тепловозів в акумуляторні локомотиви;
консалтингові послуги зі створення конструкторських і технологічних підрозділів;
модернізація профільних виробничих і технологічних процесів.
Використання програмних пакетів 3D CAD / CAM / CAE / PDM від Американської компанії PTC і інших розробників, призначених для вирішення різних інженерних завдань: розрахунків, аналізу та симуляції фізичних процесів розширює можливості наших інженерів і замовників в таких сферах як:
предіктивне обслуговування;
цифрове моделювання та симуляція;
системний інжиніринг.
впровадження систем та інструментів доповненої реальності (AR) при виробництві та обслуговуванні устаткування.
У 2020 році створено підрозділ з проектування підстанцій та електричних мереж, систем енергомоніторингу та автоматизації виробничих процесів.
Галузі та досягнення
Ми одна з п’яти українських компаній – регулярні експоненти найбільшої в світі галузевої виставки INNOTRANS у Берліні з 2016 року.
Цікаві проекти:
2013–2017 – участь в розробці 2-х секційного електровоза 2ЕВ120, в якості субпідрядника канадської компанії Bombardier Transportation GmbH (Канада).
2013–2015 рр. – участь в існуючому проекті компанії Voith Engineering Services GmbH (Німеччина). Проектування кабіни локомотива.
2015–2017 рр. Робота в області системного інжинірингу спільно з DB Systemtechnik GmbH (державний концерн Німеччина) – формування бази знань про локомотивах шляхом розробки системних, функціональних, сервісних моделей локомотивів, що експлуатуються в Німеччині з метою поетапної модернізації систем управління до рівня безпілотного управління.
2018 р. – наша компанія входить в п’ятірку розробників дорожньої карти цифрової трансформації залізничної галузі України, на базі платформи Industry 4.0.
2016-2030р.р. – ініціативний проект LocoBatt, як ефективне рішення модернізації дизельних маневрових локомотивів в акумуляторний тип.
2020-2022 – проект модернізації вагонобудівного заводу «Semaf» в Єгипті. Розробка технології виробництва, вимог до устаткування, модернізація конструкторського і технологічного підрозділів, навчання персоналу, доопрацювання конструкції зразків продукції.
Наших фахівців залучають для вирішення нештатних завдань на виробництвах з різним рівнем автоматизації, який вимагає системного підходу. Природно, ми не маємо можливості покрити всі сфери і часто працюємо в кооперації з іншими компаніями. Але без наших інженерів проектувальників і технологів не обходяться при впровадженні цифрових двійників, розробці електронних каталогів, систем МОМ, MES, OEE.
З 1966 року Луцький НТУ випустив близько 55 тисяч фахівців. До структури ВНЗ входять 7 факультетів, кафедра військової підготовки та 3 коледжі. Луцький національний технічний університет (Луцький НТУ) – один з найдинамічніших технічний університетів України. Луцький НТУ здійснюється підготовку висококваліфікованих фахівців за 42 спеціальностями. Навчальну роботу проводять сім факультетів: комп’ютерних та інформаційних технологій; митної справи, матеріалів та технологій; архітектури, будівництва та дизайну; транспорту та механічної інженерії; бізнесу та права; аграрних технологій та екології; цифрових, освітніх та соціальних технологій.
Галузі та досягнення
Луцький НТУ є учасником багатьох міжнародних та національних освітніх, наукових, соціальних проектів, які дозволяють розвивати кадровий та матеріально-технічний потенціал університету, зокрема у контексті глобальному змін та викликів. У 2020 році в ЗВО розпочали реалізовувати міжнародний проект “Посилення ролі ЗВО в промисловій трансформації в контексті парадигми Industry 4.0 в Грузії та Україні”. Інноваційність Індустрії 4.0 вимагає проведення різних фундаментальних та прикладних наукових досліджень в регіоні. Поряд із дослідженнями у сфері технічних наук, необхідно провадити дослідження, які відносяться до економічних наук. Зокрема, дослідження впливу Індустрії 4.0 на зайнятість населення, навколишнє середовище, дослідження проблем енергозбереження тощо. Університет працює над консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін для вирішення викликів пов’язаних з переходом до четвертої промислової революції. Власне над розробкою платформи для стійкої та взаємно ефективної взаємодії органів державної влади; промислових підприємств; підприємств, які є лідерами у своїй галузі; ІТ-компаній; університетів; наукових інноваційних центрів (технопарків), науково/дослідних центрів тощо.
Рис. 1 Системи CAE як ANSYS сьогодні є обов’язковими для виробників складних виробів – більшість розрахунків щодо поведінки виробу в різних ситуаціях відбувається в цифровому двійнику й ще до задовго до того, як продукт запускається у виробництво.[/caption]
Рис. 3 в переході на PLM МДЕМ запроваджує детальну й велику програму навчання співробітників. Це показує наскільки уважно керівництво компанії відноситься до нових викликів Індустрії 4.0, як головного пріоритету розвитку компанії.[/caption]
Рис. 4 Член АППАУ, дистрибутор «Електрон» є лідером в постачанні EPLAN для підприємств України, й займає найбільшу частку ринку.[/caption]
Рис. 5 Ігор Лисицький та Олена Жукова ( СЕО МДЕМ та в.о. Морського кластеру України) на круглому столі «PLM в суднобудуванні» в Одесі 1 вересня.[/caption]
Рис. 1 На підписанні меморандуму з головою НОС Швидким О.А.[/caption]
Рис 2 Стратегія залучення через просвіту та освіту. Проект aCampus став 1-им в історії ТК 185 (очевидно, й інших ТК НОС?), який майже повністю реалізував цю стратегію в 2019-20 рр.[/caption]
Рис. 3. Слайд з презентації KOEEBOX[/caption]
Рис. 4 Слайд з презентації компанії Waites[/caption]
Рис. 5 Слайд з презентації Олександра Степанця – місце ISO 22400 серед інших стандартів[/caption]